Про внесення змін до Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення

Відповідно до частини першої статті 6, статей 2221, 255, пункту 2 частини другої статті 262, частини другої статті 263, частини першої статті 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пунктів 12-16 частини першої статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», статті 35 Закону України «Про державний кордон України», абзацу шостого статті 5 та пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», статті 2 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» та абзацу четвертого частини першої статті 27 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», з метою забезпечення дотримання законності під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України, НАКАЗУЮ:

1. Унести зміни до Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 вересня 2013 року № 898, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 року за № 1729/24261 (зі змінами), виклавши її в новій редакції, що додається.

2. Управлінню взаємодії з Державною прикордонною службою України Міністерства внутрішніх справ України (Рябий С.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України Трояна В.А.

ІНСТРУКЦІЯ
з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення

I. Загальні положення

1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законів України «Про державний кордон України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», «Про виключну (морську) економічну зону» та «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

2. Ця Інструкція визначає порядок оформлення, розгляду та обліку матеріалів справ про адміністративні правопорушення, протидію яким відповідно до статті 2221, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), а також особливості провадження у справах про правопорушення, передбачені статтею 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень».

Підстави, порядок оформлення та облік справ про правопорушення, передбачені статтями 22-26 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», визначені Положенням про застосування оглядових груп Морської охорони Державної прикордонної служби України під час проведення огляду українських та іноземних невійськових суден, затвердженим наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 22 травня 2012 року № 360, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 993/21305. Справи про правопорушення, передбачене статтею 25 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону», розглядаються в порядку, передбаченому розділом IV цієї Інструкції.

Порядок оформлення, розгляду та обліку уповноваженими посадовими особами Держприкордонслужби матеріалів справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм, визначений Інструкцією про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 квітня 1995 року № 64, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 серпня 1995 року за № 291/827.

II. Уповноважені посадові особи Держприкордонслужби

1. Доставляти осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби, до підрозділу чи органу Держприкордонслужби уповноважений увесь особовий склад Держприкордонслужби.

2. Складати протоколи про адміністративні правопорушення та протоколи про адміністративні затримання за вчинення правопорушень, протидію яким відповідно до статті 2221, пункту 1 частини першої та пункту 16 частини другої статті 255 КУпАП віднесено до компетенції Держприкордонслужби, мають право:

військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби під час безпосереднього виконання ними визначених законодавством України завдань;

військовослужбовці Держприкордонслужби, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.

3. Від імені Держприкордонслужби розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 2221 КУпАП, та накладати адміністративні стягнення мають право:

начальники органів охорони державного кордону, командири загонів морської охорони та їх заступники;

начальники відділів прикордонної служби та їх перші заступники;

коменданти оперативно-бойових прикордонних комендатур та їх перші заступники;

начальники підрозділів (відділень (груп) інспекторів прикордонної служби, відділень (груп) дільничних інспекторів прикордонної служби, відділів спеціальних дій на воді) та командири кораблів, катерів і дивізіонів, які безпосередньо виконують завдання з охорони державного кордону України або суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів;

старші змін прикордонних нарядів, старші прикордонних нарядів у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон або контрольних пунктах в’їзду-виїзду.

4. Складати протоколи про правопорушення, передбачені статтею 1 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» (далі - правопорушення, пов’язані з міжнародними пасажирськими перевезеннями), мають право посадові особи відповідних органів охорони державного кордону, які виконують функції із здійснення прикордонного контролю,- старші прикордонних нарядів у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України.

Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення, пов’язані з міжнародними пасажирськими перевезеннями, та накладати штрафи мають право начальники відповідних органів охорони державного кордону та їх заступники.

5. Складати протоколи, розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням санітарних норм, та накладати адміністративні стягнення в межах визначених об’єктів нагляду мають право головний державний санітарний лікар Держприкордонслужби та начальники санітарно-епідеміологічних загонів Держприкордонслужби.

6. Складати акти про порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України мають право командири кораблів і катерів Морської охорони, їх заступники та помічники.

Розглядати справи про порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України та накладати штрафи за незаконне ведення морських наукових досліджень (стаття 25 Закону України «Про виключну (морську) економічну зону») мають право командири кораблів (катерів) Морської охорони, якими виявлено це порушення і затримано судно.

III. Оформлення матеріалів справ про адміністративні правопорушення

1. Щодо кожного факту вчинення адміністративного правопорушення, протидію якому віднесено до компетенції Держприкордонслужби, невідкладно, але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон України, або контрольному пункті в’їзду-виїзду, або контрольованому прикордонному районі особи, яка вчинила правопорушення, складається протокол про адміністративне правопорушення (далі - протокол) (додаток 1), за винятком випадків, передбачених статтею 258 КУпАП.

2. Протокол складається на спеціальному бланку, що містить серію та номер, копія якого під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Якщо правопорушення вчинено кількома особами, протоколи складаються на кожну особу окремо.

3. Усі реквізити протоколу заповнюються державною мовою розбірливим почерком. Допускається дублювати прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові іноземців та осіб без громадянства латиницею, а також заповнення протоколів друкарським способом.

Не допускається заповнення протоколу олівцем та закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу, а також унесення додаткових записів після підписання протоколу особою, стосовно якої він складений. Здійснені в протоколі виправлення обов’язково засвідчуються підписом особи, стосовно якої він складений.

4. У протоколі зазначаються:

дата і місце його складання;

посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (за відсутності в особи документа, що посвідчує її особу, відомості зазначаються зі слів такої особи або з інших наявних в уповноваженої особи, яка складає протокол, офіційних джерел);

місце, час учинення і суть адміністративного правопорушення;

посилання на пункт (статтю) нормативно-правового акта, який передбачає відповідальність за правопорушення;

прізвища, ініціали та місце проживання свідків і потерпілих (якщо вони є);

пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Бланк протоколу має номер та серію. Серії бланків протоколів про адміністративні правопорушення наведено в додатку 2 до цієї Інструкції.

5. Уповноважена посадова особа зобов’язана роз’яснити особі, стосовно якої складається протокол, її права, передбачені статтею 268 КУпАП, та зміст статті 63 Конституції України, про що робиться відмітка в протоколі, яка засвідчується підписом зазначеної особи.

6. Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, пропонується надати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які викладаються в протоколі і засвідчуються її підписом. Письмові пояснення можуть додаватися до протоколу окремо, про що робиться відповідний запис у протоколі.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, надати письмові пояснення про це робиться відповідний запис у протоколі.

7. Якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, володіє тільки іноземною мовою та не розуміє української, уповноважена посадова особа призначає перекладача, який зобов’язаний з’явитися і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Перекладачем може бути особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного або письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.

Перекладачами також можуть бути залучені особи, відомості про яких відповідно до Порядку ведення Державною міграційною службою України Довідково-інформаційного реєстру перекладачів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 березня 2013 року № 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 травня 2013 року за № 801/23333 (далі - Порядок ведення реєстру), унесено до Довідково-інформаційного реєстру перекладачів. Доступ посадових осіб Держприкордонслужби до відомостей цього реєстру надається відповідно до розділу IV Порядку ведення реєстру за письмовим зверненням Адміністрації Держприкордонслужби.

8. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками, потерпілими (за їх наявності).

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від отримання чи підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис на останній сторінці протоколу, який засвідчує своїм підписом та підписами двох свідків.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати письмові пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, де може викласти мотиви своєї відмови від його підписання чи отримання. Пояснення та зауваження додаються до протоколу.

9. До протоколу за наявності долучаються матеріали, що підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення.

Кожний документ повинен мати реквізити (дату, адресу, назву, підпис, а у визначених законом випадках - штампи, печатки), відповідати законодавству, своєму призначенню та містити достовірну інформацію.

10. Уповноважені посадові особи, визначені пунктом 2 розділу II цієї Інструкції, можуть здійснити адміністративне затримання особи на підставах та у строки відповідно до частини першої статті 260 та частини другої статті 263 КУпАП, про що складається протокол про адміністративне затримання (додаток 3).

11. Протокол про адміністративне затримання (далі - протокол про затримання) складається на кожну затриману особу окремо з дотриманням вимог, визначених пунктом 3 цього розділу.

Складання протоколу про затримання без складання протоколу про адміністративне правопорушення не допускається.

12. У протоколі про затримання зазначаються:

дата і місце його складання;

посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол;

відомості про особу затриманого (за відсутності в затриманого документа, що посвідчує його особу, дані зазначаються зі слів такої особи або з інших наявних в уповноваженої особи, яка складає протокол, офіційних джерел);

час та підстави адміністративного затримання, передбачені частиною першою статті 260 та/або частинами першою і другою статті 263 КУпАП.

13. Протокол про затримання підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та затриманим, а в разі залучення - перекладачем.

14. Уповноважена посадова особа зобов’язана надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місцеперебування родичів, а також (на прохання особи) власника відповідного(ї) підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.

У разі відмови особи від повідомлення родичів про її затримання уповноважена посадова особа, яка складає протокол про адміністративне затримання, робить про це відмітку у відповідній графі цього протоколу.

15. Про факт затримання іноземця на строк, що перевищує три години, орган охорони державного кордону впродовж доби з моменту затримання повідомляє акредитоване в Україні дипломатичне представництво або консульську установу держави, громадянином якої є затримана особа. За відсутності на території України акредитованого(ї) представництва (установи) такої держави, а також у разі затримання особи без громадянства інформація надсилається до Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України за підписом відповідного начальника органу охорони державного кордону чи командира загону морської охорони.

16. Іноземці, які відповідно до статей 260, 263 КУпАП підлягають затриманню в адміністративному порядку для встановлення їх особи, перед початком оформлення матеріалів справ про адміністративне правопорушення анкетуються уповноваженою посадовою особою з використанням зразків анкет, визначених дипломатичним представництвом або консульською установою держави, громадянами якої вони є, а також проходять дактилоскопіювання.

17. Про адміністративне затримання особи підрозділи управління службою органів (підрозділів) охорони державного кордону або загону морської охорони, на ділянці відповідальності якого здійснено затримання, інформують відповідний Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1363, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Інформування здійснюється цілодобово за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи безоплатної вторинної правової допомоги) та інші телефонні номери, адреси електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правової допомоги.

Факт інформування обліковується в робочому зошиті чергового відповідного підрозділу управління службою органу (підрозділу) охорони державного кордону або загону морської охорони із зазначенням точного часу здійснення інформування, прізвища, імені, по батькові уповноваженої особи центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що його прийняла.

18. У разі затримання особи на строк до трьох діб посадові особи підрозділів по роботі з іноземцями та адміністративного провадження (за відсутності таких - особи, визначені начальником органу (підрозділу) охорони державного кордону чи загону морської охорони) уживають заходів з:

установлення особи затриманого - надсилання до компетентних органів України та/або іноземних держав запитів про надання письмової інформації або документів, що підтверджуватимуть особу затриманого, а для іноземців та осіб без громадянства - документів, що надають право для перетинання державного кордону України, та інші передбачені законом заходи;

з’ясування обставин правопорушення - опитування свідків правопорушення (за наявності), надсилання (за необхідності) наявних паспортних та інших документів на експертне дослідження, надсилання до компетентних органів України та/або іноземних держав відповідних запитів, а також інші заходи, що дають змогу підтвердити чи спростувати факт учинення особою порушення, зазначеного у складеному стосовно неї протоколі про адміністративне правопорушення, та інші передбачені законом заходи;

продовження (за необхідності) на підставах і в порядку, визначених статтею 289 Кодексу адміністративного судочинства України, строку затримання іноземців або осіб без громадянства;

примусового повернення, примусового видворення або реадмісії затриманих іноземців або осіб без громадянства на підставах, визначених законодавством або міжнародними договорами України.

19. Про звільнення затриманої особи уповноважена посадова особа робить відповідний запис у протоколі про затримання із зазначенням дати, часу і причин її звільнення, що засвідчується підписом цієї особи.

20. Уповноважені посадові особи, визначені пунктом 2 розділу II цієї Інструкції, можуть здійснити особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів особи, яка притягається до відповідальності (у тому числі знарядь і засобів учинення правопорушення), на підставах та в порядку, передбачених статтями 260, 264, 265 КУпАП, про що складається протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів (додаток 4) або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

21. Особистий огляд, огляд речей та вилучення речей і документів здійснюються особою однієї статі з особою, що підлягає огляду, і в присутності не менше ніж двох понятих тієї самої статі.

Огляд речей, ручної поклажі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється в присутності особи, у власності (володінні) якої вони знаходяться. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети оглядаються за участю двох понятих у разі відсутності власника (володільця).

Паспортні документи, що відповідно до законодавства підлягають вилученню, виявлені в пунктах пропуску (пунктах контролю), контрольних пунктах в’їзду-виїзду та контрольованих прикордонних районах, можуть вилучатися із складанням протоколу про вилучення документів (додаток 5).

22. У протоколі особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів (протоколі про вилучення речей і документів) зазначається, які саме речі, предмети, документи вилучено, зазначаються їх індивідуальні ознаки, а за потреби - місця й обставини їх виявлення, якщо це має суттєве значення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

23. Протокол особистого огляду, огляду речей засвідчується підписами уповноваженої особи, яка здійснила огляд, затриманої особи і понятих.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа робить про це відповідний запис на останній сторінці протоколу, який засвідчує своїм підписом і підписами понятих.

24. Зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів здійснюється відповідно до Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2012 року № 17.

У разі вилучення транспортних засобів, літальних апаратів або інших великогабаритних технічних пристроїв, які послужили знаряддями і засобами незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, їх зберігання здійснюється в опечатаному вигляді на території військових містечок органів (підрозділів) охорони державного кордону (загонів морської охорони) чи в іншому місці, визначеному начальником цього органу (підрозділу), до розгляду судом справи по суті та вирішення питання щодо вилучених знарядь і засобів учинення правопорушення. Про місце їх зберігання обов’язково письмово інформується суд, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, до розгляду справи по суті.

IV. Розгляд справ про адміністративні правопорушення

1. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, уповноважена її розглядати, зобов’язана дотримуватися вимог статті 38 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення може бути накладено за вчинення правопорушень, передбачених:

статтями 202, 2031, 2044 КУпАП - не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення;

статтею 203 КУпАП - не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення;

статтею 2042 КУпАП - протягом трьох місяців із дня його виявлення, але не пізніше року з дня його вчинення, а в разі вчинення такого правопорушення іноземцем або особою без громадянства, стосовно яких у встановленому законом порядку прийнято рішення про примусове повернення чи примусове видворення з України,- протягом часу, необхідного для їх виїзду з України, але не пізніше строку, визначеного частиною першою статті 26 або частиною четвертою статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,- до тридцяти днів із дня винесення рішення про примусове повернення чи до вісімнадцяти місяців, необхідних для забезпечення примусового видворення з України, визначених у відповідному рішенні адміністративного суду.

2. Відповідно до статті 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 202 КУпАП, розглядаються в п’ятнадцятиденний строк із дня одержання справи особою, уповноваженою її розглядати, а передбачені статтями 203, 2031, 2042, 2044 КУпАП,- протягом доби із дня надходження справи до уповноваженої посадової особи, визначеної пунктом 3 розділу II цієї Інструкції.

3. Справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливий лише у випадках, коли є підтвердження про належне повідомлення цієї особи про місце і час розгляду справи та якщо від неї або її представника (адвоката) не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, але з урахуванням строків розгляду справ, визначених у пункті 2 цього розділу.

4. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважені посадові особи, визначені пунктом 3 розділу II цієї Інструкції, приймають рішення у справі, яке оформлюється постановою про накладення адміністративного стягнення (додаток 6) або постановою про закриття справи про адміністративне правопорушення (додаток 7).

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення приймається за наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП.

5. Постанова про накладення адміністративного стягнення та постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення оформлюються відповідно до вимог, установлених статтею 283 КУпАП, та мають містити:

повне найменування уповноваженої посадової особи, яка винесла постанову (посада, прізвище, ім’я, по батькові);

дату розгляду справи;

відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування);

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

посилання на пункт (статтю) нормативно-правового акта, який(яка) передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення;

прийняті у справі рішення, а також інформацію про право оскарження постанови в порядку та строки, визначені статтями 288, 289 КУпАП.

У постановах про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу також зазначаються:

зобов’язання особи, що притягується до адміністративної відповідальності, надати (надіслати) до органу (підрозділу) охорони державного кордону або загону морської охорони, в якому винесено постанову про накладення штрафу, документ, що підтверджує його сплату, або його копію не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП;

інформація про те, що в разі невиконання такої постанови іноземцем та особою без громадянства у строк, передбачений статтею 307 КУпАП, відносно правопорушника буде прийнято рішення про заборону в’їзду в Україну на підставі статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;

реквізити відповідного рахунку для зарахування коштів до Державного бюджету України.

У постановах про закриття справи про адміністративне правопорушення обов’язково зазначаються обставини, якими обґрунтовуються підстави закриття справи, передбачені статтею 247 КУпАП.

6. Постанова підписується посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення, та скріплюється (за наявності) печаткою відповідного органу (підрозділу) охорони державного кордону.

7. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.

8. Копія постанови протягом трьох робочих днів вручається або надсилається поштою особі, стосовно якої її винесено, про що робиться відповідна відмітка у справі.

Якщо копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто, в постанові зазначається дата її вручення і вона підписується особою, притягнутою до адміністративної відповідальності. До такого вручення (за необхідності) залучається перекладач.

9. У разі незгоди з прийнятим рішенням по справі про адміністративне правопорушення особа, стосовно якої винесено постанову, може подати скаргу на постанову в порядку та строки, визначені статтями 288, 289 КУпАП.

10. Розглянувши скаргу особи на постанову по справі про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа приймає рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 8) у порядку та строки, визначені статтями 292, 293 КУпАП.

Копія рішення протягом трьох днів надсилається особі, стосовно якої воно винесено.

11. Постанову про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено в порядку контролю відповідно до частини четвертої статті 7 КУпАП начальником вищого органу Держприкордонслужби, визначеного в пункті 3 розділу II цієї Інструкції, а також начальником відповідного регіонального управління або його першим заступником. У таких випадках змінене стягнення не може бути посиленим.

12. Бланки постанов про накладення адміністративного стягнення мають шестизначний номер. У разі винесення постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення або рішення за скаргою на постанову у справі про адміністративне правопорушення вона нумерується шляхом перенесення відповідних номерів із невикористаної постанови про накладення адміністративного стягнення, що після цього в установленому порядку знищується.

V. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень

1. Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено КУпАП та іншими законами України.

2. Контроль за виконанням постанов про накладення адміністративних стягнень здійснюється уповноваженими посадовими особами, які винесли ці постанови.

3. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься правопорушником в установу банку України не пізніше ніж через п’ятнадцять днів із дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше ніж через п’ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Сума штрафів, накладених за вчинення адміністративного правопорушення, зараховується на відповідні розрахункові рахунки загального фонду Державного бюджету України за місцем розташування (юридичною адресою) органу охорони державного кордону, загону морської охорони.

4. Уповноважені посадові особи Держприкордонслужби можуть стягувати накладені всіма органами охорони державного кордону (загонами морської охорони) штрафи незалежно від їх розміру в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон, контрольних пунктах в’їзду­виїзду та місцях дислокації органів (підрозділів) виключно за допомогою безготівкових платіжних терміналів на бюджетні рахунки, визначені для відповідного органу охорони державного кордону (загону морської охорони), на ділянці відповідальності якого сплачується штраф.

Начальники органів охорони державного кордону та командири загонів морської охорони уповноважені на укладання договорів на еквайрингове обслуговування з державною установою банку України.

Порядок обліку, зберігання безготівкових платіжних терміналів і матеріально відповідальні особи визначаються наказами відповідних начальників органів охорони державного кордону та командирів загонів морської охорони.

5. Після перерахування суми штрафу правопорушник надає документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копію посадовій особі органу (підрозділу) охорони державного кордону чи загону морської охорони.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (підрозділу) охорони державного кордону чи загону морської охорони, який виніс постанову про накладення цього штрафу.

6. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія підшивається до справи про адміністративне правопорушення.

7. Після закінчення строку, передбаченого частиною четвертою статті 307 КУпАП, орган (підрозділ) охорони державного кордону чи загін морської охорони впродовж місяця надсилає постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу разом із заявою про відкриття виконавчого провадження до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, місцем роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, визначеному законом. Така постанова перед її надсиланням скріплюється гербовою печаткою органу охорони державного кордону (загону морської охорони), має містити інформацію про дату набрання нею законної сили, а також про визначений законодавством строк пред’явлення її до виконання.

У разі примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного в постанові про стягнення штрафу.

VI. Облік протоколів, постанов і справ про адміністративні правопорушення

1. Бланки протоколів і постанов виготовляються друкарським способом із зазначенням їх номера, забезпечення якими здійснюється централізовано.

2. Облік видачі бланків протоколів і постанов ведеться в підрозділах по роботі з іноземцями та адміністративного провадження органів охорони державного кордону (загонів морської охорони) у журналі обліку видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення і постанов про накладення адміністративного стягнення (додаток 9).

Облік видачі бланків протоколів уповноваженим посадовим особам, визначеним пунктом 2 розділу II цієї Інструкції, у підрозділах охорони державного кордону здійснюється у відповідному розділі журналу обліку справ про адміністративні правопорушення та видачі бланків протоколів і постанов (додаток 10) службовими особами підрозділів по роботі з іноземцями та адміністративного провадження цих органів (підрозділів).

За відсутності в підрозділі охорони державного кордону штатного підрозділу (посади) по роботі з іноземцями та адміністративного провадження ведення такого обліку здійснюється особою, призначеною керівником цього підрозділу.

3. Усі матеріали щодо кожного з правопорушень формуються в окрему справу про адміністративне правопорушення та оформлюються титульним аркушем.

У справі накопичуються матеріали, що стосуються правопорушення, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення, копії постанови про накладення адміністративного стягнення, листування з порушником, з органами державної виконавчої служби, документи, що підтверджують сплату штрафу порушником, а також інші документи та матеріали щодо цієї справи.

4. Справи про адміністративні правопорушення обліковуються:

у підрозділах охорони державного кордону - у відповідному розділі журналу обліку справ про адміністративні правопорушення та видачі бланків протоколів і постанов не пізніше наступного робочого дня після складання протоколу про адміністративне правопорушення з присвоєнням справі номера, який відповідає порядковому номеру запису в журналі;

в органах охорони державного кордону та загонах морської охорони - у журналі обліку справ про адміністративні правопорушення (додаток 11) не пізніше двох робочих днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Сторінки цих журналів мають бути прошнуровані та пронумеровані, а також скріплені печаткою органу охорони державного кордону (загону морської охорони).

5. Безпосередній облік справ про адміністративні правопорушення здійснюється в органах та підрозділах охорони державного кордону (загонах морської охорони) посадовою особою підрозділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження цього органу (підрозділу, загону).

За відсутності в органі (підрозділі) охорони державного кордону (загоні морської охорони) штатного підрозділу (посади) по роботі з іноземцями та адміністративного провадження ведення такого обліку здійснюється особою, призначеною керівником цього органу (підрозділу, загону).

6. Журнал обліку справ про адміністративні правопорушення та журнал видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення, а також справи про адміністративні правопорушення зберігаються в загальному діловодстві органу охорони державного кордону (загону морської охорони) в установленому порядку протягом трьох років після їх закінчення.

7. У разі втрати бланків протоколів про адміністративні правопорушення чи бланків постанов про накладення адміністративного стягнення начальником органу охорони державного кордону (командиром загону морської охорони) призначається службове розслідування, за результатами якого наказом начальника цього органу (наказом командира загону) винні посадові особи притягуються до передбаченої законом відповідальності, а втрачені бланки протоколів визнаються недійсними.

8. Знищення справ про адміністративні правопорушення, пошкоджених або зіпсованих бланків протоколів (постанов), а також журналів обліку проводиться щомісяця після закінчення строку їх зберігання постійно діючою комісією, яка щороку утворюється наказом начальника органу охорони державного кордону (командира загону морської охорони) у складі не менше чотирьох осіб, з яких тільки одна може бути представником підрозділу по роботі з іноземцями та адміністративного провадження. Результати знищення оформлюються відповідним актом.

VII. Особливості провадження у справах про правопорушення, пов’язані з міжнародними пасажирськими перевезеннями

1. У протоколі про правопорушення, пов’язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями (додаток 12), зазначаються реквізити, передбачені статтею 3 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», що заповнюються державною мовою розбірливим почерком. Допускається заповнення реквізитів іноземного перевізника латиницею.

Облік видачі бланків протоколів про правопорушення, пов’язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями, здійснюється в порядку, визначеному пунктом 2 розділу VI цієї Інструкції.

2. Протокол про правопорушення, пов’язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями, складається у двох примірниках. Перший примірник разом з іншими документами, що стосуються справи, надсилається (передається) протягом трьох робочих днів із дня вчинення правопорушення посадовій особі, уповноваженій накладати штраф. Другий примірник вручається особі, яка керує транспортним засобом, або представнику перевізника під розписку. У разі неможливості безпосереднього передавання другого примірника протоколу чи відмови особи, яка керує транспортним засобом, або представника перевізника від його отримання цей примірник протоколу не пізніше трьох робочих днів надсилається поштою на адресу перевізника або його представництва в Україні.

3. У постанові про правопорушення, пов’язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями (додаток 13), зазначаються реквізити, передбачені статтею 12 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», що заповнюються державною мовою. Допускається заповнення реквізитів іноземного перевізника латиницею.

Постанова про правопорушення, пов’язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями, оголошується негайно після закінчення розгляду справи та набирає чинності з наступного дня після закінчення строку її оскарження, визначеного статтею 13 Закону України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень», а в разі такого оскарження - із дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесене за результатами розгляду справи по суті.

Копія постанови про правопорушення, пов’язане з міжнародними пасажирськими перевезеннями, протягом трьох робочих днів вручається або надсилається перевізнику (його представництву), щодо якого її винесено.

4. Справи про правопорушення, пов’язані з міжнародними пасажирськими перевезеннями, обліковуються в підрозділі по роботі з іноземцями та адміністративного провадження відповідного органу охорони державного кордону в журналі обліку справ про правопорушення, пов’язані з міжнародними пасажирськими перевезеннями (додаток 14), у день винесення постанови в цій справі.

Сторінки журналу мають бути прошнуровані, пронумеровані та скріплені печаткою органу охорони державного кордону.

VIII. Профілактика адміністративних правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби

1. Відповідно до статей 1, 6, 245, 282 КУпАП, пункту 5 статті 19, пунктів 12-16 частини першої статті 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», абзацу шостого частини першої статті 5 та пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» органи Держприкордонслужби здійснюють профілактику адміністративних правопорушень у межах нормативно визначеної території прикордонної смуги, контрольованих прикордонних районів, пунктів пропуску (пунктів контролю) через державний кордон України, контрольних пунктів в’їзду-виїзду, територіального моря і внутрішніх вод України та виключної (морської) економічної зони України, у межах яких органами Держприкордонслужби виконуються визначені законодавством України завдання (далі - прикордонний простір).

2. Основними завданнями профілактики адміністративних правопорушень є:

забезпечення ефективної протидії адміністративним правопорушенням, що виявляються в прикордонному просторі, згідно з компетенцією Держприкордонслужби;

зниження рівня протиправної діяльності в прикордонному просторі;

координація та забезпечення належної взаємодії органів (підрозділів) охорони державного кордону (загонів морської охорони) з правоохоронними органами під час профілактики адміністративних правопорушень;

формування правосвідомості в жителів прикордоння та осіб, які перетинають державний кордон України або адміністративну межу з тимчасово окупованою територією України;

забезпечення участі громадськості в заходах із протидії адміністративним правопорушенням у прикордонному просторі.

3. Під час безпосереднього здійснення оперативно-службової діяльності начальники органів охорони державного кордону (командири загонів морської охорони) забезпечують своєчасне та ефективне виконання відповідними посадовими особами підпорядкованого органу (загону) таких заходів:

організаційне забезпечення виявлення та припинення адміністративних правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби;

інформування в установленому порядку відповідних територіальних органів (підрозділів) центральних органів виконавчої влади чи правоохоронних органів про виявлені в прикордонному просторі адміністративні правопорушення, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції цих органів;

моніторинг і приведення у відповідність до чинного законодавства режимних правил у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон або контрольованих пунктах в’їзду-виїзду, технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів і вантажів, а також інших розпорядчих актів у сфері запровадження додаткових тимчасових обмежень на в’їзд і проведення робіт у прикордонній смузі чи контрольованому прикордонному районі;

забезпечення належного функціонування місць тимчасового тримання затриманих осіб відповідно до вимог Інструкції про порядок тримання затриманих осіб в органах (підрозділах) охорони державного кордону, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 березня 2015 року № 352, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 462/26907;

наповнення відомчих інформаційно-аналітичних баз даних, утворених відповідно до законодавства, інформацією про виявлені адміністративні правопорушення згідно з компетенцією Держприкордонслужби та про осіб, які їх учинили;

систематичний аналіз та узагальнення накопиченої інформації з метою виявлення найбільш характерних причин та умов учинення правопорушень у прикордонному просторі;

підвищення рівня професійної підготовки персоналу підпорядкованих підрозділів щодо реалізації заходів із профілактики правопорушень;

моніторинг повітряного прикордонного простору з метою оперативного реагування на випадки вчинення протиправних дій;

організація та проведення заходів «Кордон» відповідно до Порядку проведення заходів щодо здійснення нагляду та контролю за виконанням законодавства в міграційній сфері, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 04 вересня 2013 року № 850/536/1226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2013 року за № 1683/24215 (далі - Порядок);

щорічне запровадження комплексу організаційно-практичних заходів «Профілактика» (далі - КОПЗ «Профілактика»).

4. Під час виконання завдань оперативно-розшукової діяльності начальники оперативно-розшукових підрозділів забезпечують своєчасне та ефективне виконання відповідними посадовими особами підпорядкованого підрозділу таких превентивних заходів:

попередження, своєчасне виявлення і припинення правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби, викриття причин і умов, які сприяють їх учиненню;

інформування в установленому порядку відповідних територіальних органів (підрозділів) центральних органів виконавчої влади чи правоохоронних органів про виявлені в прикордонному просторі ознаки кримінальних правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції цих органів;

узагальнення й аналіз результатів оперативно-розшукової діяльності, опрацювання відповідних пропозицій щодо її вдосконалення;

підвищення професійного рівня особового складу оперативно-розшукових підрозділів щодо реалізації заходів із профілактики правопорушень;

участь у формуванні в межах компетенції належного рівня правосвідомості і правової культури місцевого населення в прикордонному просторі;

участь у реалізації заходів «Кордон» і КОПЗ «Профілактика», що проводяться органами охорони державного кордону (загонами морської охорони) відповідно до пунктів 6-10 цього розділу.

5. Реалізація практичних заходів із профілактики адміністративних правопорушень під час безпосереднього здійснення оперативно-службової діяльності в прикордонному просторі покладається на персонал відділів прикордонної служби та кораблів (катерів) загонів морської охорони, що включає в себе:

виявлення та припинення адміністративних правопорушень, протидію яким законодавством України віднесено до компетенції Держприкордонслужби;

контроль дільничними інспекторами прикордонної служби за дотриманням на ділянці відповідальності місцевими жителями законодавства України з прикордонних питань, недопущення сприяння ними протиправній діяльності інших осіб на державному кордоні;

проведення систематичних індивідуальних та колективних профілактичних бесід, а також роз’яснювальної роботи з місцевими жителями прикордонного простору, працівниками підприємств, установ та організацій, на території яких розміщено пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, морських (річкових) портів, проведення їх щорічного анонімного анкетування щодо можливих причин та умов вчинення правопорушень у місцях їх проживання (роботи), залучення для цього (за згодою) представників інших правоохоронних органів, правозахисних організацій тощо;

розміщення в загальнодоступних громадських місцях агітаційних плакатів і стендів із роз’ясненням законодавства України із прикордонних питань, відповідальності за його порушення, порядком інформування органів (підрозділів) охорони державного кордону (загонів морської охорони) про підозри у вчиненні протиправної діяльності в прикордонному просторі;

налагодження конструктивної взаємодії з органами місцевого самоврядування, що функціонують у межах прикордонного простору, керівництвом підприємств, установ та організацій, на території яких розміщено пункти пропуску (пункти контролю) через державний кордон України, адміністрацію морських (річкових) портів, з метою надання всебічного сприяння в проведенні заходів із профілактики адміністративних правопорушень;

контроль за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден і військових кораблів у територіальному морі та внутрішніх водах України, заходженням іноземних невійськових суден і військових кораблів у внутрішні води і порти України та перебуванням у них, виявлення та припинення вчинення ними протиправних дій;

виявлення найменш захищених ділянок державного кордону України, ужиття всіх можливих заходів із нейтралізації ризиків їх використання з метою вчинення протиправних дій;

виявлення причин та умов, а також фізичних осіб або підприємств, установ, організацій незалежно від форм їх власності, дії чи бездіяльність яких сприяють учиненню правопорушень у прикордонному просторі, та реагування не пізніше місячного строку в порядку, визначеному статтею 282 КУпАП;

реалізація заходів «Кордон», організованих органом охорони державного кордону (загоном морської охорони) відповідно до Порядку, та КОПЗ «Профілактика», що проводяться відповідно до пунктів 6-10 цього розділу.

6. З метою забезпечення надійної охорони державного кордону України та організації цілеспрямованої діяльності з профілактики адміністративних правопорушень у прикордонному просторі начальниками органів охорони державного кордону (командирами загонів морської охорони) щороку на період не більше ніж три місяці проводиться КОПЗ «Профілактика».

Проведення КОПЗ «Профілактика» передбачає реалізацію персоналом органів охорони державного кордону (загонів морської охорони) та підпорядкованих їм підрозділів у взаємодії з персоналом оперативно-розшукових підрозділів Держприкордонслужби за місцем розташування цих органів (підрозділів), а також представниками інших правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування практичних заходів, визначених пунктом 5 цього розділу, а також інших заходів, спрямованих на виявлення й усунення причин та умов, які сприяють учиненню адміністративних і кримінальних правопорушень у прикордонному просторі, що визначаються залежно від специфіки ділянки відповідальності органу (підрозділу).

7. Проведення КОПЗ «Профілактика» запроваджується наказом начальника органу охорони державного кордону (командира загону морської охорони), яким:

зазначається поточний стан протидії адміністративним правопорушенням на ділянці відповідальності, відповідна аналітична та статистична інформація;

визначаються правові підстави та мета запровадження заходів;

установлюються ділянка та період проведення заходів;

затверджується план організаційних та практичних заходів із профілактики адміністративних правопорушень на ділянці відповідальності відповідного підрозділу охорони державного кордону (загону морської охорони) (далі - План) із визначенням відповідальних підрозділів (посадових осіб).

Відповідальними за повноту реалізації заходів, визначених Планом, є начальники штабів органів охорони державного кордону (загонів морської охорони).

8. Про проведення КОПЗ «Профілактика» за два тижні до початку їх реалізації орган охорони державного кордону (загін морської охорони) письмово інформує:

Адміністрацію Держприкордонслужби та відповідне регіональне управління;

органи місцевого самоврядування та інші територіальні правоохоронні органи, у зоні відповідальності яких проводитимуться заходи.

9. Не пізніше двох тижнів після завершення реалізації заходів, визначених Планом, підрозділ по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу органу охорони державного кордону (старший офіцер по роботі з іноземцями та адміністративного провадження штабу загону морської охорони) здійснює аналіз та складає звіт про результати проведення КОПЗ «Профілактика», що затверджується начальником органу охорони державного кордону (командиром загону морської охорони).

Органом охорони державного кордону (загоном морської охорони) упродовж тижня після затвердження звіту організовуються громадські слухання за круглим столом щодо розгляду результатів проведення КОПЗ «Профілактика», до участі в яких запрошуються представники органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, громадських, правозахисних, неурядових організацій та засобів масової інформації.

За результатами громадських слухань складається протокол із пропозиціями щодо вдосконалення правопорядку на ділянці відповідальності відповідного органу охорони державного кордону (загону морської охорони).

10. Копії затвердженого звіту та протоколу громадських слухань упродовж тижня надсилаються до відповідного регіонального управління Держприкордонслужби (органами охорони державного кордону центрального підпорядкування - до Адміністрації Держприкордонслужби) для підготовки узагальненого звіту та надсилання до Адміністрації Держприкордонслужби.

За підсумками розгляду звітів про реалізацію КОПЗ «Профілактика» двох і більше підпорядкованих органів охорони державного кордону та (або) загонів морської охорони за рішенням начальника регіонального управління також можуть проводитися громадські слухання за круглим столом щодо вдосконалення взаємодії територіальних органів державної влади з метою підвищення рівня правопорядку в межах відповідальності цього управління. Копія протоколу таких слухань для узагальнення впродовж тижня надсилається до Адміністрації Держприкордонслужби.

11. Звіти та протоколи, визначені пунктами 9, 10 цього розділу, зберігаються в загальному діловодстві відповідних органів охорони державного кордону (загонів морської охорони) та регіональних управлінь упродовж трьох років.

IХ. Контроль за здійсненням провадження у справах про адміністративні правопорушення

1. Організація контролю за порядком здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення та про правопорушення, пов’язані з міжнародними пасажирськими перевезеннями, в органах охорони державного кордону та загонах морської охорони здійснюється першим заступником начальника відповідного регіонального управління та начальниками цих органів (загонів), а в підрозділах охорони державного кордону - начальниками органів охорони державного кордону.

2. Безпосередній контроль за дотриманням уповноваженими посадовими особами законодавства під час здійснення проваджень у справах про адміністративні правопорушення покладається на першого заступника начальника органу охорони державного кордону (командира загону морської охорони), начальника підрозділу охорони державного кордону, а також службових осіб підрозділів по роботі з іноземцями та адміністративного провадження всіх рівнів.

3. Контроль за своєчасним та повним веденням обліків справ і протоколів про адміністративні правопорушення здійснюється відповідними начальниками підрозділів охорони державного кордону та підрозділів по роботі з іноземцями та адміністративного провадження.

4. Уповноважені посадові особи органів Держприкордонслужби є відповідальними за здійснення ними провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до законодавства України.

ПРОТОКОЛ
про адміністративне правопорушення

СЕРІЇ БЛАНКІВ
протоколів про адміністративні правопорушення

ПРОТОКОЛ
про адміністративне затримання

ПРОТОКОЛ
особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів

ПРОТОКОЛ
про вилучення документів

ПОСТАНОВА
про накладення адміністративного стягнення

ПОСТАНОВА
про закриття справи про адміністративне правопорушення

РІШЕННЯ
по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення

ЖУРНАЛ
обліку видачі бланків протоколів про адміністративні правопорушення і постанов про накладення адміністративного стягнення

ЖУРНАЛ
обліку справ про адміністративні правопорушення та видачі бланків протоколів і постанов

ЖУРНАЛ
обліку справ про адміністративні правопорушення

ПРОТОКОЛ
про правопорушення, пов’язане з міжнародним пасажирським перевезенням

ПОСТАНОВА
у справі про правопорушення, пов’язане з міжнародним пасажирським перевезенням

ЖУРНАЛ
обліку справ про правопорушення, пов’язані міжнародними пасажирськими перевезеннями