Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Чинний Регламент
Номер: 596/2014
Прийняття: 16.04.2014
Видавники: Європейський Союз

2014R0596 - UA - 03.07.2016 - 001.002

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу IV: "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею"
Глава 6. Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 596/2014
від 16 квітня 2014 року
про зловживання на ринку (Регламент про зловживання на ринку) і скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/6/ЄС та директив Комісії 2003/124/ЄС, 2003/125/ЄС та 2004/72/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

(OB L 173 12.06.2014, с 1)

Зі змінами, внесеними:


Офіційний вісник

сторінка

дата

РЕГЛАМЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/1011 від 8 червня 2016 року

L 171

1

29.06.2016

РЕГЛАМЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) 2016/1033 від 23 червня 2016 року

L 175

1

30.06.2016

3 виправленнями, внесеними:

Виправленням, ОВ L 287, 21.10.2016, с. 320 (596/2014)


РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 596/2014
від 16 квітня 2014 року
про зловживання на ринку (Регламент про зловживання на ринку) і скасування Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/6/ЄС та директив Комісії 2003/124/ЄС, 2003/125/ЄС та 2004/72/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

ГЛАВА 1
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Предмет

Цей Регламент визначає спільні регулятивні рамки щодо інсайдерських операцій, незаконного розкриття інсайдерської інформації та маніпулювання ринком (зловживань на ринку), а також заходи для запобігання зловживанням на ринку для забезпечення цілісності фінансових ринків у Союзі та підвищення рівня захисту інвесторів та довіри до таких ринків.

Стаття 2
Сфера застосування

1. Цей Регламент застосовують до:

(a) фінансових інструментів, які допущені до торгівлі на регульованому ринку або щодо яких був поданий запит про допущення до торгівлі на регульованому ринку;

(b) фінансових інструментів, якими торгують на багатосторонніх торговельних майданчиках (БТМ), які допущені до торгівлі на БТМ або щодо яких був поданий запит про допуск до торгівлі на БТМ;

(c) фінансових інструментів, якими торгують на організованих торговельних майданчиках (ОТМ);

(d) фінансових інструментів, не охоплених пунктами (a), (b) або (c), ціна чи вартість яких залежать від ціни чи вартості фінансових інструментів, зазначених у вказаних пунктах, або впливає на їхню ціну чи вартість, у тому числі, але не обмежуючись цим, кредитно-дефолтних свопів та контрактів на різницю цін.

Цей Регламент також застосовують до поведінки чи транзакцій, пов’язаних із проведенням аукціонів на аукціонних платформах, авторизованих як регульовані ринки дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, у тому числі у випадках, коли аукціонні продукти не є фінансовими інструментами згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010. Без шкоди будь-яким спеціальним положенням, що стосуються пропозицій, поданих у контексті аукціону, до таких пропозицій застосовують будь-які вимоги та заборони цього Регламенту щодо розпоряджень на купівлю/продаж.

2. Статті 12 та 15 застосовують до:

(a) спотових контрактів із реальним товаром, який не є оптовими енергетичними продуктами, коли транзакція, розпорядження чи поведінка впливають чи можуть впливати на ціну чи вартість фінансового інструмента, зазначеного в параграфі 1, або призначені для здійснення такого впливу;

(b) типів фінансових інструментів, у тому числі деривативних контрактів чи деривативних інструментів для передачі кредитного ризику, коли транзакція, розпорядження, пропозиція чи поведінка впливають чи можуть впливати на ціну чи вартість спотового контракту з реальним товаром, якщо така ціна чи вартість залежить від ціни чи вартості зазначених фінансових інструментів; та

(c) поведінки щодо бенчмарків.

3. Цей Регламент застосовують до будь-яких транзакцій, розпоряджень або поведінки, які стосуються будь-якого фінансового інструмента, як зазначено у параграфах 1 та 2, незалежно від того, відбуваються такі транзакція, розпорядження або поведінка на торговельному майданчику чи ні.

4. Заборони і вимоги, встановлені цим Регламентом, застосовують до дій і бездіяльності щодо інструментів, зазначених у параграфах 1 та 2, у Союзі та у третіх країнах.

Стаття 3
Терміни та означення

1. Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) «фінансовий інструмент» означає фінансовий інструмент, як означено в пункті (15) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(2) «інвестиційна фірма» означає інвестиційну фірму, як означено в пункті (1) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(3) «кредитна установа» означає кредитну установу, як означено в пункті (1) статті 4(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 (-1);

(4) «фінансова установа» означає фінансову установу, як означено в пункті (26) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(5) «оператор ринку» означає оператора ринку, як означено в пункті (18) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(6) «регульований ринок» означає регульований ринок, як означено в пункті (21) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(7) «багатосторонній торговельний майданчик» або «БТМ» означає багатосторонню систему, як означено в пункті (22) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(8) «організований торговельний майданчик» або «ОТМ» означає систему чи майданчик у Союзі, як означено в пункті (23) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(9) «прийнята ринкова практика» означає певну ринкову практику, прийняту компетентним органом згідно зі статтею 13;

(10) «торговельний майданчик» означає торговельний майданчик, як означено в пункті (24) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(11) «ринок зростання МСП» означає ринок зростання МСП, як означено в пункті (12) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(12) «компетентний орган» означає орган, призначений згідно зі статтею 22, якщо інше не передбачено цим Регламентом;

(13) «особа» означає фізичну чи юридичну особу;

(14) «товар» означає товар, як означено в пункті (1) статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 1287/2006 (-2);

(15) «спотовий контракт із реальним товаром» означає контракт про постачання товару, яким торгують на спотовому ринку і який постачають одразу після виконання транзакції, а також контракт про постачання товару, який не є фінансовим інструментом, у тому числі постачний форвардний контракт;

(16) «спотовий ринок» означає товарний ринок, на якому товари продають за гроші й постачають одразу після виконання транзакції, а також інші нефінансові ринки, такі як форвардні товарні ринки;

(17) «програма викупу» означає торгівлю власними акціями згідно зі статтями 21-27 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2012/30/ЄС (-3);

(18) «алгоритмічна торгівля» означає алгоритмічну торгівлю, як означено в пункті (39) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(19) «дозвіл на викиди» означає дозвіл на викиди, як описано в пункті (11) секції С додатка I до Директиви 2014/65/ЄС;

(20) «учасник ринку дозволів на викиди» означає будь-яку особу, яка укладає транзакції, у тому числі розміщує розпорядження на купівлю/продаж, щодо дозволів на викиди, аукціонних продуктів на їх основі чи їх деривативів, та яка не підпадає під звільнення, передбачене другим підпараграфом статті 17(2);

(21) «емітент» означає юридичну особу, що діє на основі приватного чи публічного права та випускає чи пропонує випускати фінансові інструменти; у випадку депозитарних розписок, що представляють фінансові інструменти, емітентом є емітент представлених фінансових інструментів;

(22) «оптовий енергетичний продукт» означає оптовий енергетичний продукт, як означено в пункті (4) статті 2 Регламенту (ЄС) № 1227/2011;

(30) «національний регуляторний орган» означає національний регуляторний орган, як означено в пункті (10) статті 2 Регламенту (ЄС) № 1227/2011;

(24) «товарні деривативи» означає товарні деривативи, як означено в пункті (30) статті 2(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 600/2014 (-4);

(25) «особа, що виконує управлінські обов’язки» означає особу у структурі емітента, учасника ринку дозволів на викиди чи іншої юридичної особи, зазначеної у статті 19(10), яка є:

(a) членом адміністративного чи наглядового органу або органу управління такої установи; або

(b) керівником вищої ланки, який не є членом органів, зазначених у пункті (a), має постійний доступ до інсайдерської інформації, що прямо чи опосередковано стосується такої установи, та вповноважений виробляти управлінські рішення, що впливають на подальший розвиток і бізнес-перспективи такої установи;

(26) «тісно пов’язані особи» означає:

(a) чоловіка/дружину чи партнера/партнерку, яких вважають еквівалентними чоловіку/дружині згідно з положеннями національного права;

(b) дитину на утриманні згідно з положеннями національного права;

(c) родича, який проживає в тому самому домогосподарстві протягом щонайменше одного року на дату відповідної транзакції; або

(d) юридичну особу, траст або партнерство, управлінські функції в яких належать особі, що виконує управлінські функції, або особі, зазначеній у пунктах (a), (b) або (c), або які є прямо чи опосередковано підконтрольними такій особі, або які створені на користь такої особи або господарські інтереси яких є значною мірою еквівалентними інтересам такої особи;

(27) «записи трафіку даних» означають записи трафіку даних, як означено в пункті (b) другого параграфа статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС (-5);

(28) «особа, яка організовує і виконує транзакції на професійних засадах» означає особу, яка на професійних засадах займається отриманням і передачею розпоряджень щодо фінансових інструментів або виконанням транзакцій із фінансовими інструментами;

(29) «бенчмарк» означає будь-які оприлюднені чи опубліковані ставки, індекси чи показники, які періодично чи регулярно визначають на основі вартості одного чи більше відповідних активів або цін, включаючи орієнтовні ціни, фактичні чи орієнтовні відсоткові ставки чи інші значення, шляхом застосування формул до таких вартості чи цін або шляхом досліджень, та за якими визначають суму, що підлягає сплаті, чи вартість фінансового інструмента;

(30) «маркет-мейкер» означає маркет-мейкера, як означено в пункті (7) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(31) «нарощування долі» означає купівлю цінних паперів компанії, яке не призводить до виникнення правового чи регуляторного обов’язку оголошувати пропозицію про поглинання щодо такої компанії;

(32) «учасник ринку, що розкриває інформацію» означає особу, яка підпадає під будь-яку з категорій, визначених у пунктах (а)-(d) статті 11(1) чи статті 11(2), і розкриває інформацію у процесі зондування ринку;

(33) «високочастотна торгівля» означає техніку високочастотної алгоритмічної торгівлі, як означено в пункті (40) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(34) «інформація, що містить рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії» означає інформацію:

(i) яка прямо чи опосередковано виражає певну інвестиційну пропозицію щодо фінансового інструмента чи емітента, сформовану незалежним аналітиком, інвестиційною фірмою, кредитною установою чи будь-якою іншою особою, основна діяльність якої полягає в розробці інвестиційних рекомендацій, або фізичною особою, що працює у зазначених установах на основі трудового контракту чи на іншій основі; або

(ii) яка сформована особами іншими ніж ті, що зазначені в пункті (i), та прямо пропонує певне інвестиційне рішення щодо фінансового інструмента;

(35) «інвестиційні рекомендації» означає інформацію, яка містить прямі чи опосередковані рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії стосовно одного чи декількох фінансових інструментів чи емітентів, у тому числі будь-які висновки щодо поточної чи майбутньої ціни таких інструментів, та призначена для каналів розповсюдження чи громадськості.

2. Для цілей статті 5 застосовують такі терміни та означення:

(a) «цінні папери» означає:

(i) акції та інші цінні папери, еквівалентні акціям;

(ii) облігації та інші форми забезпеченої заборгованості; або

(iii) забезпечену заборгованість, що підлягає конвертації в акції чи обміну на акції або інші цінні папери, еквівалентні акціям.

(b) «пов’язані інструменти» означає зазначені нижче фінансові інструменти, включаючи ті, які не допущені до торгівлі, якими не торгують на торговельному майданчику, або ті, щодо яких не було подано запитів про допуск до торгівлі на торговельному майданчику:

(i) контракти чи права на підписку на цінні папери, їх купівлю чи продаж;

(ii) фінансові деривативи цінних паперів;

(iii) якщо цінні папери є борговими інструментами, що підлягають конвертації чи обміну, цінні папери, у які такі боргові інструменти можуть бути конвертовані або на які вони можуть бути обміняні;

(iv) інструменти, які випущені чи гарантовані емітентом чи гарантом цінних паперів та ринкова ціна яких може істотно впливати на ціну цінних паперів чи навпаки;

(v) якщо цінні папери є цінними паперами, еквівалентними акціям, акції, представлені такими цінними паперами та будь-які інші цінні папери, еквівалентні таким акціям;

(c) «істотний розподіл» означає первинну чи вторинну пропозицію цінних паперів, яка відрізняється від звичайної торгівлі як у розрізі розміру вартості цінних паперів, які пропонують, так і в розрізі методу продажу, який застосовують;

(d) «стабілізація» означає купівлю чи пропозицію щодо купівлі цінних паперів або транзакцію з пов’язаними інструментами, еквівалентними їм, які здійснює кредитна установа чи інвестиційна фірма у контексті істотного розподілу таких цінних паперів виключно для підтримання ринкової ціни таких цінних паперів протягом визначеного строку у зв’язку з надлишком пропозиції щодо продажу таких цінних паперів.

Стаття 4
Повідомлення та список фінансових інструментів

1. Оператори регульованих ринків, інвестиційні фірми та оператори БТМ чи ОТМ повинні негайно повідомляти компетентний орган торговельного майданчика про будь-який фінансовий інструмент, щодо якого був поданий запит про допуск до торгівлі на відповідному майданчику, який був допущений до торгівлі, або яким торгують уперше.

Вони також повинні повідомляти компетентний орган торговельного майданчика про припинення торгівлі фінансовим інструментом чи припинення його допуску до торгівлі, окрім випадків, коли дата припинення торгівлі фінансовим інструментом чи його допуску до торгівлі є відомою і була зазначена в повідомленні, наданому згідно з першим підпараграфом.

Повідомлення, вказані в цьому параграфі, повинні включати, у відповідних випадках, найменування й ідентифікатори відповідних фінансових інструментів, дату й час запиту про допуск до торгівлі, допуску до торгівлі та дату й час перших торгів.

Оператори регульованих ринків та інвестиційні фірми повинні також передавати компетентному органу торговельного майданчика інформацію, визначену у третьому підпараграфі, стосовно фінансових інструментів, щодо яких було подано запит про допуск до торгівлі або які були допущені до торгівлі до 2 липня 2014 року і які досі залишаються допущеними до торгівлі або якими досі торгують станом на зазначену дату.

2. Компетентні органи торговельного майданчика повинні негайно передавати ESMA повідомлення, отримані ними згідно з параграфом 1. ESMA публікує такі повідомлення на своєму веб-сайті у формі списку негайно після їх отримання. ESMA оновлює зазначений список негайно після отримання повідомлень від компетентного органу торговельного майданчика. Такий список не повинен обмежувати сферу застосування цього Регламенту.

3. Зазначений список повинен містити таку інформацію:

(a) найменування й ідентифікатори фінансових інструментів, щодо яких був поданий запит про допуск до торгівлі, які були допущені до торгівлі чи якими торгували вперше, на регульованих ринках, БТМ та ОТМ;

(b) дати й час запитів про допуск до торгівлі, допусків до торгівлі або перших торгів;

(c) відомості про торговельні майданчики, на яких були подані запити про допуск фінансових інструментів до торгівлі, на яких фінансові інструменти були допущені до торгівлі або на яких фінансовими інструментами торгували вперше;

(d) дату і час припинення торгівлі фінансовими інструментами чи їх допуску до торгівлі.

4. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення:

(a) змісту повідомлень, зазначених у параграфі 1; та

(b) порядку й умов складання, опублікування та ведення списку, зазначеного в параграфі 3;

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1095/2010 (-6).

5. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення строків, формату та шаблонів надання повідомлень згідно з параграфами 1 та 2.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 5
Винятки для програм викупу і стабілізації

1. Заборони у статтях 14 та 15 цього Регламенту не застосовують до торгівлі власними акціями у програмах викупу, якщо:

(a) повну інформацію про програму розкривають до початку торгівлі;

(b) інформація про торги як складову частину програми викупу була надана компетентному органу торговельного майданчика згідно з параграфом 3 та надалі розкрита для широкої громадськості;

(c) дотримані відповідні обмеження щодо ціни й обсягу;

(d) торгівлю здійснюють згідно з цілями, зазначеними у параграфі 2, та умовами, визначеними в цій статті та в регуляторних технічних стандартах, згаданих у параграфі 6.

2. Для застосування винятку, передбаченого в параграфі 1, програма викупу повинна мати на меті лише:

(a) зменшення капіталу емітента;

(b) дотримання обов’язків, що виникають із боргових фінансових інструментів, які підлягають обміну на дольові інструменти; або

(c) дотримання обов’язків, що виникають із програм надання опціонів на акції чи іншого розподілення акцій серед працівників чи членів адміністративних чи наглядових органів або органів управління емітента чи асоційованої компанії.

3. Для застосування винятку, передбаченого параграфом 1, емітент повинен повідомити компетентний орган торговельного майданчика, на якому акції допущені до торгівлі або на якому ними торгують, про кожну транзакцію, пов’язану з програмою викупу, у тому числі інформацію, визначену в статті 25(1) та (2) та статті 26(1), (2) та (3) Регламенту (ЄС) № 600/2014.

4. Заборони у статтях 14 та 15 цього Регламенту не застосовують до торгівлі цінними паперами чи пов’язаними інструментами для стабілізації цінних паперів, якщо:

(a) стабілізацію проводять протягом обмеженого строку;

(b) релевантну інформацію про стабілізацію розкривають і повідомляють компетентному органу торговельного майданчика згідно з параграфом 5;

(c) дотримані відповідні обмеження щодо ціни; та

(d) така торгівля відповідає умовам стабілізації, встановленим у регуляторних технічних стандартах, зазначених у параграфі 6.

5. Без обмеження положень статті 23(1), емітенти, оференти або установи, що здійснюють стабілізацію, незалежно від того, чи діють вони від імені таких осіб, повинні повідомляти інформацію про всі стабілізаційні транзакції компетентному органу торговельного майданчика не пізніше ніж наприкінці сьомої щоденної ринкової сесії після дати виконання таких транзакцій.

6. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, яким повинні відповідати програми викупу та стабілізаційні заходи, зазначені в параграфах 1 та 4, у тому числі умов для торгівлі, обмежень щодо часу та обсягу, обов’язків із розкриття і звітування та цінових умов.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 6
Винятки для діяльності з грошово-кредитного регулювання, управління державним боргом та діяльності у рамках кліматичної політики

1. Цей Регламент не застосовують до транзакцій, розпоряджень та поведінки, спрямованих на реалізацію грошово-кредитної чи валютної політики або політики управління державним боргом:

(a) державами-членами;

(b) членами ЄСЦБ;

(c) міністерством, агентством чи структурою спеціального призначення однієї чи кількох держав-членів або особою, що діє від їхнього імені;

(d) у випадку держав-членів, які є федеральними державами, членами федерації.

2. Цей Регламент не застосовують до транзакцій, розпоряджень та поведінки Комісії чи будь-якого іншого офіційно призначеного органу або будь-якої особи, що діє від їхнього імені, спрямованих на реалізацію політики управління державним боргом.

Цей Регламент не застосовують до таких транзакцій, розпоряджень або поведінки:

(a) Союзу;

(b) структури спеціального призначення однієї чи кількох держав-членів;

(c) Європейського інвестиційного банку;

(d) Європейського фонду фінансової стабільності;

(e) Європейського стабілізаційного механізму;

(f) міжнародної фінансової установи, створеної двома чи більше державами-членами, метою діяльності якої є мобілізація фінансування та надання фінансової допомоги на користь її членів, у яких існують серйозні фінансові проблеми чи загроза їх виникнення.

3. Цей Регламент не застосовують до діяльності держав-членів, Комісії чи будь-якого іншого офіційно призначеного органу або будь-якої особи, що діє від їхнього імені, яка стосується дозволів на викиди і спрямована на реалізацію кліматичної політики Союзу згідно з Директивою 2003/87/ЄС.

4. Цей Регламент не застосовують до діяльності держав-членів, Комісії чи будь-якого іншого офіційно призначеного органу або будь-якої особи, що діє від їхнього імені, спрямованої на реалізацію Спільної аграрної політики чи Спільної політики щодо рибальства Союзу згідно з ухваленими актами чи міжнародними угодами, укладеними згідно з ДФЄС.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 35 для поширення дії винятків, зазначених у параграфі 1, на деякі державні органи та центральні банки третіх країн.

З цією метою Комісія до 3 січня 2016 року повинна підготувати і представити Європейському Парламенту і Раді звіт за результатами аналізу міжнародного режиму державних органів, що займаються управлінням державним боргом чи беруть участь у такому управлінні, а також центральних банків у третіх країнах.

Такий звіт повинен містити порівняльний аналіз режиму зазначених органів та центральних банків у правовій рамці третіх країн, а також стандартів управління ризиками, застосовних до транзакцій, укладених зазначеними органами і центральними банками в зазначених юрисдикціях. Якщо висновки у звіті, зокрема в частині порівняльного аналізу, свідчать про необхідність звільнення грошово-кредитної діяльності зазначених центральних банків третіх країн від обов’язків та заборон, встановлених цим Регламентом, Комісія повинна поширити винятки, зазначені в параграфі 1, також на центральні банки таких країн.

6. Комісія також уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно із статтею 35 для поширення дії винятків, зазначених у параграфі 3, на деякі призначені державні органи третіх країн, які уклали угоду із Союзом згідно зі статтею 25 Директиви 2003/87/ЄС.

7. Цю статтю не застосовують до осіб, що працюють за трудовим контрактом чи на інших підставах в установах, зазначених у цій статті, якщо такі особи виконують транзакції чи розпорядження або беруть участь у поведінці, прямо чи опосередковано, від власного імені.

ГЛАВА 2
ІНСАЙДЕРСЬКА ІНФОРМАЦІЯ, ІНСАЙДЕРСЬКІ ОПЕРАЦІЇ, НЕЗАКОННЕ РОЗКРИТТЯ ІНСАЙДЕРСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ ТА МАНІПУЛЮВАННЯ РИНКОМ

Стаття 7
Інсайдерська інформація

1. Для цілей цього Регламенту інсайдерська інформація включає такі типи інформації:

(a) інформацію точного характеру, яка не була оприлюднена і стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох емітентів або одного чи кількох фінансових інструментів та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких фінансових інструментів чи на ціни пов’язаних деривативних фінансових інструментів;

(b) стосовно товарних деривативів, інформацію точного характеру, яка не була оприлюднена і стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох таких дериватів або прямо стосується пов’язаного спотового контракту з реальним товаром та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких деривативів чи пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром та, коли мова йде про інформацію, розкриття якої об’єктивно очікується чи вимагається згідно з правовими чи регуляторними положеннями на рівні Союзу чи на національному рівні, правилами ринку, контрактом, практикою чи звичаєм, на відповідні ринки товарних деривативів чи спотові ринки;

(c) стосовно дозволів на викиди чи аукціонних продуктів на їх основі, інформацію точного характеру, яка не була оприлюднена і стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох таких інструментів та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких інструментів чи на ціни пов’язаних деривативних фінансових інструментів;

(d) для осіб, уповноважених виконувати розпорядження щодо фінансових інструментів, це також означає інформацію, яка була передана клієнтом і стосується розпоряджень щодо фінансових інструментів у процесі виконання, має точний характер, стосується, прямо чи опосередковано, одного чи кількох емітентів або одного чи кількох фінансових інструментів та яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни таких фінансових інструментів, ціну пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром або на ціну пов’язаних деривативних фінансових інструментів.

2. Для цілей параграфа 1 інформацію вважають такою, що має точний характер, якщо вона вказує на набір обставин, які існують або настання яких можна об’єктивно очікувати, або на подію, яка сталася або настання якої можна об’єктивно очікувати, та є достатньо конкретною, щоб давати змогу робити висновки про можливий вплив такого набору обставин чи події на ціни фінансових інструментів чи пов’язаних деривативних фінансових інструментів, пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром або аукціонних продуктів на основі дозволів на викиди. У цьому контексті, якщо існує тривалий процес, який спрямований на настання або призводить до настання певних обставин чи певної події, такі майбутні обставини чи така майбутня подія, а також проміжні етапи зазначеного процесу, пов’язані з настанням таких майбутніх обставин чи такої майбутньої події, можуть вважати точною інформацією.

3. Проміжний етап тривалого процесу вважають інсайдерською інформацією, якщо він, сам по собі, відповідає критеріям інсайдерської інформації, визначеним у цій статті.

4. Для цілей параграфа 1 інформація, яка, у разі її оприлюднення, ймовірно матиме істотний вплив на ціни фінансових інструментів, деривативних фінансових інструментів, пов’язаних спотових контрактів із реальним товаром або аукціонних продуктів на основі дозволів на викиди, означає інформацію, яку розумний інвестор імовірно використав би як один із аргументів при ухваленні своїх інвестиційних рішень.

Якщо сукупний обсяг викидів чи розрахункова теплова потужність учасників ринку дозволів на викиди дорівнюють або є нижчими за порогове значення, встановлене згідно з другим підпараграфом статті 17(2), інформацію про їхні фізичні операції вважають такою, що не має істотного впливу на ціну дозволів на викиди, аукціонних продуктів на їх основі або деривативних фінансових інструментів.

5. ESMA видає настанови для визначення невичерпного орієнтовного списку інформації, розкриття якої об’єктивно очікують чи вимагають згідно з правовими чи регуляторними положеннями Союзу чи національного права, правилами ринку, контрактом, практикою чи звичаєм, щодо відповідних ринків товарних деривативів чи спотових ринків, як зазначено в пункті (b) параграфа 1. ESMA повинен належним чином враховувати специфіку таких ринків.

Стаття 8
Інсайдерські операції

1. Для цілей цього Регламенту інсайдерські операції існують тоді, коли особа володіє інсайдерською інформацією і використовує таку інформацію шляхом купівлі чи продажу фінансових інструментів, яких така інформація стосується, прямо чи опосередковано, від власного імені чи від імені третьої сторони. Використання інсайдерської інформації шляхом скасування чи зміни розпоряджень щодо фінансового інструмента, якого така інформація стосується, якщо таке розпорядження було розміщене до отримання відповідною особою інсайдерської інформації, також вважають інсайдерською операцією. Що стосується аукціонів дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010, використання інсайдерської інформації включає також подання, зміну чи відкликання пропозиції особою від власного імені чи від імені третьої сторони.

2. Для цілей цього Регламенту рекомендування іншій особі взяти участь в інсайдерській операції чи заохочення іншої особи до участі в інсайдерській операції існує, коли особа володіє інсайдерською інформацією і:

(a) рекомендує, на основі такої інформації, іншій особі купити чи продати фінансові інструменти, яких стосується така інформація, або спонукає таку особу до здійснення таких купівлі чи продажу, або

(b) рекомендує, на основі такої інформації, іншій особі скасувати чи змінити розпорядження щодо фінансового інструмента, якого стосується така інформація, або спонукає таку особу до здійснення такого скасування чи внесення таких змін.

3. Використання рекомендацій чи спонукань, зазначених у параграфі 2, прирівнюють до інсайдерської операції у значенні цієї статті, якщо особа, яка використовує рекомендацію чи спонукання, знає чи повинна знати, що вони ґрунтуються на інсайдерській інформації.

4. Цю статтю застосовують до будь-яких осіб, які володіють інсайдерською інформацією в результаті:

(a) членства в адміністративних чи наглядових органах або органах управління емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(b) володіння долею в капіталі емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(c) наявності доступу до інформації в результаті виконання трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків;

(d) участі у злочинній діяльності.

Цю статтю також застосовують до будь-якої особи, яка володіє інсайдерською інформацією за обставин, відмінних від тих, що зазначені у першому підпараграфі, якщо така особа знає чи повинна знати, що відповідна інформація є інсайдерською.

5. Якщо особа є юридичною особою, цю статтю застосовують також, згідно з положеннями національного права, до фізичних осіб, які беруть участь у виробленні рішень про купівлю, продаж, скасування чи зміну розпоряджень від імені відповідної юридичної особи.

Стаття 9
Правомірна поведінка

1. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що юридична особа володіє чи володіла інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях з купівлі чи продажу, якщо така юридична особа:

(a) створила, впровадила і підтримує належні й дієві внутрішні правила і процедури, які дієво забезпечують, що ні фізична особа, яка виробила рішення про купівлю чи продаж фінансових інструментів, яких стосується така інформація, від імені зазначеної юридичної особи, ні інші фізичні особи, які могли мати вплив на таке рішення, не володіють інсайдерською інформацією; та

(b) не заохочувала і не спонукала фізичну особу, яка здійснила купівлю чи продаж фінансових інструментів, яких стосується така інформація, від імені зазначеної юридичної особи, не надавала рекомендацій фізичній особі та жодним іншим чином не впливала на неї.

2. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа володіє інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях з купівлі чи продажу, якщо така особа:

(a) є маркет-мейкером чи особою, вповноваженою діяти в якості контрагента, для фінансових інструментів, яких стосується така інформація, і купівля чи продаж фінансових інструментів, яких стосується така інформація, здійснені законно в ході звичайного виконання функцій такої особи як маркет-мейкера чи контрагента для такого фінансового інструмента; або

(b) уповноважена виконувати розпорядження від імені третіх сторін, і купівля чи продаж фінансових інструментів, яких стосуються такі розпорядження, здійснені для законного виконання такого розпорядження в ході звичайного виконання такою особою своїх трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків.

3. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа володіє інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях з купівлі чи продажу, якщо така особа проводить транзакцію для купівлі чи продажу фінансових інструментів, і така транзакція здійснюється для добросовісного виконання обов’язків, строк виконання яких настав, а не обходу заборони інсайдерських операцій та:

(a) такий обов’язок виникає в результаті розпорядження, яке було розміщене, чи угоди, яка була укладена до отриманням такою особою інсайдерської інформації; або

(b) таку транзакцію здійснюють для виконання правового чи регуляторного обов’язку, який виник до отримання такою особою інсайдерської інформації.

4. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа володіє інсайдерською інформацією, не означає, що вона використала таку інформацію і, таким чином, брала участь в інсайдерських операціях, якщо така особа отримала таку інсайдерську інформацію у процесі публічного поглинання чи злиття з компанією і використовує таку публічну інформацію виключно для цілей здійснення такого злиття чи публічного поглинання за умови, що на момент затвердження злиття чи прийняття пропозиції учасниками компанії будь-яка інсайдерська інформація була оприлюднена чи перестала бути інсайдерською інформацією в інший спосіб.

Цей параграф не застосовують до нарощування долі.

5. Для цілей статей 8 та 14 сам по собі факт того, що особа використовує власні знання про своє рішення придбати чи продати фінансові інструменти при купівлі чи продажі таких фінансових інструментів, не є використанням інсайдерської інформації.

6. Незважаючи на положення параграфів 1-5 цієї статті, можуть вважати, що порушення заборони інсайдерських операцій, визначеної у статті 14, існує, якщо компетентний орган встановлює факт відсутності законних підстав для відповідних розпоряджень на купівлю/продаж, транзакцій чи поведінки.

Стаття 10
Незаконне розкриття інсайдерської інформації

1. Для цілей цього Регламенту незаконне розкриття інсайдерської інформації виникає, коли особа володіє інсайдерською інформацією і розкриває таку інформацію будь-якій іншій особі, окрім випадків, коли таке розкриття здійснюють у ході звичайного виконання трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків.

Цей параграф застосовують до будь-якої фізичної чи юридичної особи у ситуаціях чи за обставин, зазначених у статті 8(4).

2. Для цілей цього Регламенту подальше розкриття рекомендацій чи спонукань, зазначених у статті 8(2), прирівнюють до незаконного розкриття інсайдерської інформації згідно з цією статтею, якщо особа, яка розкриває такі рекомендації чи спонукання, знає чи повинна знати, що вони ґрунтуються на інсайдерській інформації.

Стаття 11
Зондування ринку

1. Зондування ринку включає повідомлення інформації одному чи кільком потенційним інвесторам до оголошення транзакції для визначення їхнього інтересу до можливої транзакції та пов’язаних із нею умов, таких як її потенційний обсяг чи ціна:

(a) емітентом;

(b) вторинним оферентом фінансового інструмента в такій кількості чи за такою вартістю, що транзакція відрізняється від звичайної торгівлі і передбачає метод продажів, що ґрунтується на попередньому аналізі потенційного інтересу з боку потенційних інвесторів;

(c) учасником ринку дозволів на викиди; або

(d) третьою стороною, що діє від імені особи, зазначеної в пунктах (a), (b) або (c).

2. Без обмеження положень статті 23(3), розкриття інсайдерської інформації особою, яка має намір зробити пропозицію про поглинання шляхом купівлі цінних паперів компанії або здійснення злиття з компанією, сторонам, що мають права на цінні папери, також вважають зондуванням ринку, за умови що:

(a) така інформація є необхідною для надання сторонам, які мають права на цінні папери, можливості сформувати свою думку щодо їхньої готовності пропонувати свої цінні папери; та

(b) готовність сторін, які мають права на цінні папери, пропонувати свої цінні папери є об’єктивно необхідною для вироблення рішення про надання пропозиції про поглинання чи про злиття.

3. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен перед проведенням зондування ринку оцінити, чи передбачатиме таке зондування розкриття інсайдерської інформації. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен у письмовій формі зафіксувати свої висновки і їх обґрунтування. Такий учасник повинен надавати такі записи компетентному органу за його запитом. Цей обов’язок застосовують до кожного випадку розкриття інформації у процесі зондування ринку. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен належним чином оновлювати письмові записи, зазначені в цьому параграфі.

4. Для цілей статті 10(1) розкриття інсайдерської інформації, здійснене в ході зондування ринку, вважають таким, що було здійснене в ході звичайного виконання особою своїх трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків, якщо учасник ринку, що розкриває інформацію, відповідає вимогам параграфів 3 та 5 цієї статті.

5. Для цілей параграфа 4 учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен перед здійсненням розкриття:

(a) отримати дозвіл особи, щодо якої проводять зондування ринку, на отримання інсайдерської інформації;

(b) поінформувати особу, щодо якої проводять зондування ринку, про те, що їй заборонено використовувати таку інформацію або робити спроби її використання шляхом купівлі чи продажу від свого імені чи від імені третьої сторони, прямо чи опосередковано, фінансових інструментів, яких стосується така інформація;

(c) поінформувати особу, щодо якої проводять зондування ринку, про те, що їй заборонено використовувати таку інформацію або робити спроби її використання шляхом скасування чи зміни вже розміщених розпоряджень щодо фінансових інструментів, яких стосується така інформація; та

(d) поінформувати особу, щодо якої проводять зондування ринку, про те, що, погоджуючись на отримання інформації, вона зобов’язується забезпечувати її конфіденційність.

Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен обліковувати всю інформацію, надану особі, щодо якої проводиться зондування ринку, у тому числі інформацію, надану згідно з пунктами (a)-(d) першого підпараграфа, а також ідентифікаційні дані потенційних інвесторів, яким була розкрита інформація, у тому числі, проте не обмежуючись цим, фізичних та юридичних осіб, що діють від імені потенційного інвестора, а також дату й час кожного розкриття. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен надавати такі облікові документи компетентному органу за його запитом.

6. Якщо інформація, яка була розкрита в ході зондування ринку, припиняє бути інсайдерською інформацією згідно з оцінками учасника ринку, що розкриває інформацію, такий учасник ринку повинен якнайшвидше поінформувати про це отримувача інформації.

Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен обліковувати інформацію, надану згідно з цим параграфом, та надавати відповідні облікові документи компетентному органу за його запитом.

7. Незважаючи на положення цієї статті, особа, щодо якої проводять зондування ринку, повинна самостійно аналізувати, чи володіє вона інсайдерською інформацією або коли вона припиняє володіти інсайдерською інформацією.

8. Учасник ринку, що розкриває інформацію, повинен зберігати облікові документи, згадані в цій статті, протягом щонайменше п’яти років.

9. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення відповідних правил, процедур та вимог щодо ведення обліку для забезпечення дотримання особами вимог, встановлених у параграфах 4, 5, 6 та 8.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

10. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення систем і шаблонів повідомлення, що їх повинні використовувати особи для дотримання вимог, встановлених у параграфах 4, 5, 6 та 8 цієї статті, зокрема чіткого формату облікових документів, згаданих у параграфах 4-8, та технічних засобів для належного повідомлення інформації, зазначеної у параграфі 6, особі, щодо якої проводять зондування ринку.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

11. ESMA видає настанови згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, адресовані особам, щодо яких проводять зондування ринку, стосовно:

(a) факторів, які такі особи повинні враховувати при розкритті їм інформації в рамках зондування ринку, для оцінювання того, чи прирівнюють таку інформацію до інсайдерської інформації;

(b) кроків, які зазначені особи повинні вживати, якщо їм була розкрита інсайдерська інформація, для дотримання вимог статей 8 та 10 цього Регламенту; та

(c) облікових документів, що їх зазначені особи повинні вести для підтвердження дотримання ними вимог статей 8 та 10 цього Регламенту.

Стаття 12
Маніпулювання ринком

1. Для цілей цього Регламенту маніпулювання ринком включає таку діяльність:

(a) здійснення транзакції, розміщення розпорядження на купівлю/продаж чи будь-яку іншу поведінку, яка:

(i) надає або може надавати хибні чи оманливі сигнали щодо пропозиції фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, попиту чи ціни на них; або

(ii) фіксує чи може зафіксувати ціну одного чи кількох фінансових інструментів, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди на аномальному чи штучному рівні;

окрім випадків, коли особа, яка здійснює транзакцію, розміщує розпорядження на купівлю/продаж чи бере участь у будь-якій іншій поведінці, доводить, що такі транзакція, розпорядження або поведінка мають законні підстави і відповідають прийнятій ринковій практиці, встановленій згідно зі статтею 13;

(b) здійснення транзакції, розміщення розпорядження на купівлю/продаж або будь-яка інша діяльність чи поведінка, які впливають чи можуть вплинути на ціну одного чи кількох фінансових інструментів, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, і передбачають використання фіктивних механізмів або будь-яких інших форм обману чи махінацій;

(c) поширення через ЗМІ, включаючи Інтернет, або будь-якими іншими засобами інформації, яка надає чи може надавати хибні чи оманливі сигнали щодо пропозиції фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, попиту чи ціни на них або фіксує чи може зафіксувати ціну одного чи кількох фінансових інструментів, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, на аномальному чи штучному рівні, у тому числі поширення чуток, якщо особа, яка їх поширює, знала чи повинна була знати, що відповідна інформація була хибною чи оманливою;

(d) передавання хибної чи оманливої інформації або надання хибних чи оманливих вихідних даних щодо бенчмарка, якщо особа, яка здійснила таке передавання чи надала такі вихідні дані, знала чи повинна була знати, що вони є хибними чи оманливими, або будь-яка інша поведінка, що маніпулює розрахунком бенчмарка.

2. Маніпулюванням ринком, між іншим, вважають зазначену нижче поведінку:

(a) поведінку особи чи осіб, що діють спільно, спрямовану на забезпечення домінантного становища у пропозиції фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди або у попиті на них, результатом якої є чи може бути фіксування, пряме чи опосередковане, ціни купівлі чи продажу або створення інших несправедливих умов торгівлі;

(b) купівля чи продаж фінансових інструментів при відкритті чи закритті ринку, результатом яких є чи може бути введення в оману інвесторів, що діють виходячи з відображених цін, у тому числі цін при відкритті чи закритті;

(c) розміщення розпоряджень на торговельному майданчику, у тому числі будь-яке їх скасування чи внесення змін до них за допомогою будь-яких доступних засобів торгівлі, у тому числі електронних, таких як стратегії алгоритмічної й високочастотної торгівлі, які призводять до одного з наслідків, зазначених у параграфі 1(a) або (b) шляхом:

(i) порушення чи сповільнення роботи торговельної системи торговельного майданчика або можливості такого порушення чи сповільнення;

(ii) ускладнення ідентифікації справжніх розпоряджень у торговельній системі торговельного майданчика для інших осіб або можливість такого ускладнення, у тому числі шляхом внесення розпоряджень, які призводять до перевантаження чи дестабілізації книги розпоряджень; або

(iii) створення чи можливого створення хибних чи оманливих сигналів про пропозицію фінансового інструмента, попит чи ціну на нього, зокрема, шляхом внесення розпоряджень, що ініціюють чи посилюють тенденцію;

(d) використання випадкового чи регулярного доступу до традиційних чи електронних ЗМІ шляхом озвучування думки про фінансовий інструмент, пов’язаний спотовий контракт із реальним товаром чи аукціонний продукт на основі дозволів на викиди (чи опосередковано про емітента), попередньо зайнявши позицію по такому фінансовому інструменту, пов’язаному спотовому контракту із реальним товаром чи продукту на основі дозволів на викиди і, в результаті, отримуючи вигоду від впливу озвучених думок про ціну такого інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди без розкриття такого конфлікту інтересів для широкої громадськості у відповідний і дієвий спосіб;

(e) купівля чи продаж на вторинному ринку дозволів на викиди чи пов’язаних деривативів до проведення аукціону згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010 із фіксуванням, у результаті, кінцевої ціни на аукціонні продукти на аномально низькому чи штучному рівні або введенням в оману учасників аукціонів.

3. Для цілей застосування параграфів 1(a) та (b) і без обмеження форм поведінки, визначених у параграфі 2, додаток I визначає невичерпний перелік індикаторів, пов’язаних із використанням фіктивних механізмів або будь-яких інших форм обману чи махінацій, та невичерпний перелік індикаторів, які стосуються хибних чи оманливих сигналів і фіксування цін.

4. Якщо особа, зазначена у цій статті, є юридичною особою, цю статтю застосовують також, згідно з положеннями національного права, до фізичних осіб, які беруть участь у виробленні рішень щодо здійснення діяльності від імені відповідної юридичної особи.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 35 для уточнення індикаторів, встановлених додатком I, і роз’яснення їхніх елементів та врахування технічних досягнень на фінансових ринках.

Стаття 13
Прийняті ринкові практики

1. Заборону, передбачену статтею 15, не застосовують до діяльності, зазначеної у статті 12(1)(а), якщо особа, яка здійснює транзакцію, розміщує розпорядження на купівлю/продаж чи бере участь у будь-якій іншій поведінці, доводить, що такі транзакція, розпорядження або поведінка здійснені на законних підставах і відповідають прийнятій ринковій практиці, визначеній згідно з цією статтею.

2. Компетентний орган може визначити прийняту ринкову практику, враховуючи такі критерії:

(a) чи забезпечує така ринкова практика достатній рівень прозорості на ринку;

(b) чи забезпечує така ринкова практика високий рівень гарантій функціонування ринкових сил і належної взаємодії сил попиту і пропозиції;

(c) чи має така ринкова практика позитивний вплив на ліквідність ринку та ефективність його роботи;

(d) чи враховує така ринкова практика торговельні механізми відповідного ринку і чи дозволяє вона учасникам ринку реагувати належним чином та своєчасно на нову ринкову кон’юнктуру, створену такою практикою;

(e) чи не створює така ринкова практика ризиків для цілісності, прямо та опосередковано, пов’язаних ринків, незалежно від того, чи є вони регульованими, відповідного фінансового інструмента в межах Союзу;

(f) результати будь-яких досліджень відповідної ринкової практики, проведених будь-якими компетентними органами, зокрема на предмет порушення відповідною ринковою практикою правил чи положень, спрямованих на запобігання зловживанням на ринку, або кодексів поведінки, незалежно від того, чи стосується вона відповідного ринку або прямо чи опосередковано пов’язаних ринків у межах Союзу; та

(g) структурні характеристики відповідного ринку, між іншим, незалежно від того, чи є він регульованим, типи фінансових інструментів, якими торгують, та вид учасників ринку, включаючи ступінь участі роздрібних інвесторів на відповідному ринку.

Ринкову практику, визначену компетентним органом як прийнятна ринкова практика на певному ринку, не вважають застосовною до інших ринків, якщо компетентні органи таких інших ринків не прийняли таку практику згідно з цією статтею.

3. Перед визначенням прийнятої ринкової практики згідно з параграфом 2 компетентний орган повинен повідомити ESMA та інші компетентні органи про свій намір визначити прийняту ринкову практику і надати відомості про аналіз, проведений згідно з критеріями, встановленими у параграфі 2. Таке повідомлення повинне бути надане щонайменше за три місяці до запланованого набуття чинності прийнятою ринковою практикою.

4. Протягом двох місяців після отримання такого повідомлення ESMA видає компетентному органу, що надав повідомлення, висновок за результатами аналізу відповідності прийнятої ринкової практики положенням параграфа 2 та регуляторним технічним стандартам, затвердженим згідно з параграфом 7. ESMA також аналізує, чи не поставить визначення прийнятої ринкової практики під загрозу довіру до фінансового ринку Союзу. Відповідний висновок повинен бути опублікований на веб-сайті ESMA.

5. Якщо компетентний орган встановлює прийняту ринкову практику всупереч висновку ESMA, виданому згідно з параграфом 4, він повинен опублікувати на своєму веб-сайті повідомлення, що повністю розкриває причини такого рішення, у тому числі містить обґрунтування того, чому прийнята ринкова практика не ставить під загрозу довіру до ринку, протягом 24 годин з моменту встановлення прийнятої ринкової практики.

6. Якщо один компетентний орган вважає, що інший компетентний орган встановив прийняту ринкову практику, яка не відповідає критеріям, визначеним у параграфі 2, ESMA допомагає таким органам у досягненні згоди згідно зі своїми повноваженнями за статтею 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо відповідні компетентні органи не досягають згоди, ESMA може ухвалити рішення згідно зі статтею 19(3) Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

7. Для забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для встановлення критеріїв, процедури та вимог для визначення прийнятої ринкової практики згідно з параграфами 2, 3 та 4, а також вимог щодо її підтримання і припинення або зміни умов її прийняття.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

8. Компетентні органи повинні регулярно і не рідше ніж один раз на два роки переглядати встановлені ними прийняті ринкові практики, зокрема з урахуванням істотних змін у відповідному ринковому середовищі, таких як зміни у правилах торгівлі чи ринкових інфраструктурах, для ухвалення рішень про збереження чи припинення таких практик або внесення змін до умов їх прийняття.

9. ESMA публікує на своєму веб-сайті список прийнятих ринкових практик із зазначенням держав- членів, у яких вони є застосовними.

10. ESMA здійснює моніторинг застосування прийнятих ринкових практик і подає Комісії щорічний звіт про те, як їх застосовують на відповідних ринках.

11. Компетентні органи повинні повідомити ESMA про прийняті ринкові практики, встановлені ними до 2 липня 2014 року, протягом трьох місяців після набуття чинності регуляторними технічними стандартами, зазначеними в параграфі 7.

Прийняті ринкові практики, зазначені в першому підпараграфі цього параграфа, продовжують застосовувати у відповідних державах-членах до ухвалення компетентним органом рішення про їх продовження на основі висновку ESMA згідно з параграфом 4.

Стаття 14
Заборона інсайдерських операцій та незаконного розкриття інсайдерської інформації

Особа не повинна:

(a) брати участь чи намагатися брати участь в інсайдерських операціях;

(b) рекомендувати іншій особі брати участь в інсайдерських операціях чи спонукати іншу особу брати участь в інсайдерських операціях;

(c) незаконно розкривати інсайдерську інформацію.

Стаття 15
Заборона маніпулювання ринком

Особа не повинна брати участь чи намагатися брати участь у маніпулюванні ринком.

Стаття 16
Попередження і виявлення зловживань на ринку

1. Оператори ринків та інвестиційні фірми, що здійснюють управління торговельним майданчиком, повинні створити і підтримувати ефективні правила, системи та процедури для попередження і виявлення інсайдерських операцій, випадків маніпулювання ринком та спроб здійснення інсайдерських операцій і маніпулювання ринком згідно зі статтями 31 та 54 Директиви 2014/65/ЄС.

Особа, зазначена у першому підпараграфі, повинна негайно повідомляти про розпорядження і транзакції, у тому числі про будь-які їх скасування чи внесення змін до них, які можуть бути інсайдерськими операціями, маніпулюванням ринком чи спробами здійснення інсайдерських операцій чи маніпулювання ринком, компетентному органу торговельного майданчика.

2. Будь-яка особа, яка організовує чи виконує транзакції на професійних засадах, повинна створити і підтримувати дієві правила, системи та процедури для виявлення підозрілих розпоряджень і транзакцій та повідомлення про них. Якщо така особа має обґрунтовані підозри щодо того, що розпорядження чи транзакція щодо будь-якого фінансового інструмента, незалежно від того, розміщені чи виконані вони на торговельному майданчику чи поза ним, можуть бути інсайдерською операцією, маніпулюванням ринку або спробою здійснення інсайдерської операції чи маніпулювання ринком, вона повинна негайно повідомити про це компетентний орган, як зазначено в параграфі 3.

3. Без обмеження положень статті 22, до осіб, які організовують чи виконують транзакції на професійних засадах, застосовують правила повідомлення держав-членів, у яких вони зареєстровані чи мають головний офіс або, у випадку філії, держави-члена, у якій розташовується така філія. Такі повідомлення повинні бути адресовані компетентному органу такої держави-члена.

4. Компетентні органи, як зазначено у параграфі 3, що отримують повідомлення про підозрілі розпорядження і транзакції, повинні негайно передавати таку інформацію компетентним органам відповідних торговельних майданчиків.

5. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення:

(a) відповідних правил, систем та процедур для забезпечення дотримання особами вимог, встановлених у параграфах 1 та 2; та

(b) шаблонів повідомлень, які особи повинні використовувати для дотримання вимог, встановлених у параграфах 1 та 2.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

ГЛАВА 3
ВИМОГИ ЩОДО РОЗКРИТТЯ

Стаття 17
Публічне розкриття інсайдерської інформації

1. Емітент повинен якнайшвидше інформувати громадськість про інсайдерську інформацію, яка безпосередньо стосується такого емітента.

Емітент повинен забезпечити оприлюднення інсайдерської інформації у спосіб, який забезпечує можливість швидкого доступу до неї, а також повного, правильного та своєчасного її аналізу громадськістю та, якщо застосовно, за допомогою офіційно затвердженого механізму, згаданого у статті 21 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС (-7). Емітент не повинен поєднувати публічне розкриття інсайдерської інформації з просуванням своєї діяльності. Емітент повинен розміщувати і зберігати всю інсайдерську інформацію, яку він зобов’язаний публічно розкривати, на своєму веб-сайті протягом щонайменше п’яти років.

Цю статтю застосовують до всіх емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку держави-члена або, у випадку інструментів, якими торгують лише на БТМ чи ОТМ, емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ у державі-члені.

2. Учасник ринку дозволів на викиди повинен публічно, дієво та своєчасно розкривати інсайдерську інформацію про дозволи на викиди, якими він володіє у зв’язку зі своєю діяльністю, у тому числі авіаційною діяльністю, як зазначено в додатку I до Директиви 2003/87/ЄС, чи установками у розумінні статті 3(e) зазначеної Директиви, якими відповідний учасник, його материнська чи пов’язана компанія володіє чи які вони контролюють, або за функціонування яких учасник, його материнська чи пов’язана компанія несуть повну чи часткову відповідальність. Що стосується установок, таке розкриття повинне включати інформацію, що стосується потужності й використання установок, у тому числі їх планових і позапланових простоїв.

Перший підпараграф не застосовують до учасника ринку дозволів на викиди, якщо викиди від установок чи авіаційної діяльності, якими він володіє, які він контролює чи за які він відповідає, за минулий рік не перевищували мінімального порогового значення в перерахунку на діоксид вуглецю та, у випадку здійснення діяльності зі спалювання, якщо їхня розрахункова теплова потужність не перевищила мінімального порогового значення.

Комісія уповноважена ухвалювати згідно зі статтею 35 делеговані акти, що встановлюють мінімальні порогові значення викидів у перерахунку на діоксид вуглецю і мінімальні порогові значення розрахункової теплової потужності для цілей застосування винятку, передбаченого у другому підпараграфі цього параграфа.

3. Комісія уповноважена ухвалювати, згідно зі статтею 35, делеговані акти, що визначають компетентний орган для надсилання повідомлень, зазначених у параграфах 4 та 5 цієї статті.

4. Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди може, під власну відповідальність, відстрочити публічне розкриття інсайдерської інформації за умови дотримання усіх зазначених нижче умов:

(a) негайне розкриття може завдати шкоди законним інтересам емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(b) відстрочення розкриття не введе громадськість в оману;

(c) емітент чи учасник ринку дозволів на викиди здатен забезпечити конфіденційність такої інформації.

За наявності тривалого процесу, що відбувається поетапно і який спрямований на настання або призводить до настання певних обставин чи певної події, емітент чи учасник ринку дозволів на викиди може, під власну відповідальність, відстрочити публічне розкриття інсайдерської інформації, що стосується такого процесу, на умовах пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа.

Якщо емітент чи учасник ринку дозволів на викиди відстрочив розкриття інсайдерської інформації згідно з цим параграфом, він повинен поінформувати компетентний орган, зазначений у параграфі 3, про відстрочення розкриття інформації і надати письмове пояснення способу дотримання умов, визначених у цьому параграфі, негайно після публічного розкриття такої інформації. У якості альтернативи, держави-члени можуть передбачити надання такого письмового пояснення лише за запитом компетентного органу, зазначеного в параграфі 3.

5. Для забезпечення стабільності фінансової системи емітент, який є кредитною установою чи фінансовою установою, може, під власну відповідальність, відстрочити розкриття інсайдерської інформації, у тому числі інформації, що стосується тимчасової проблеми з ліквідністю і, зокрема, необхідності отримання тимчасової підтримки для забезпечення ліквідності від центрального банку чи кредитора останньої інстанції, за умови дотримання всіх зазначених нижче вимог:

(a) розкриття інсайдерської інформації створює ризик підриву фінансової стабільності емітента і фінансової системи;

(b) відстрочення розкриття відповідає суспільному інтересу;

(c) може бути забезпечена конфіденційність такої інформації; та

(d) компетентний орган, зазначений у параграфі 3, надав дозвіл на таке відстрочення, зважаючи на дотримання умов пунктів (a), (b) та (c).

6. Для цілей пунктів (a)-(d) параграфа 5 емітент повинен повідомити компетентний орган, зазначений у параграфі 3, про свій намір відстрочити розкриття інсайдерської інформації і надати йому докази дотримання умов, визначених у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 5. Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, у відповідних випадках, повинен проконсультуватися з національним центральним банком чи органом макропруденційного нагляду, якщо такий створено, або, у якості альтернативи, з такими органами:

(a) якщо емітент є кредитною установою чи інвестиційною фірмою, з органом, призначеним згідно зі статтею 133(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС (-8);

(b) у випадках, інших ніж ті, що зазначені в пункті (a), з будь-яким іншим національним органом, відповідальним за нагляд за емітентом.

Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, повинен забезпечувати відстрочення розкриття інсайдерської інформації лише на той період, який є необхідним у суспільних інтересах. Компетентний орган, зазначений у параграфі 3, повинен оцінювати, щонайменше на щотижневій основі, дотримання умов, визначених у пунктах (a), (b) та (c) параграфа 5.

Якщо компетентний орган, зазначений у параграфі 3, не дає згоди на відстрочення розкриття інсайдерської інформації, емітент повинен розкрити таку інсайдерську інформацію негайно.

Цей параграф застосовують у випадках, коли емітент не вирішує відстрочувати розкриття інсайдерської інформації згідно з параграфом 4.

Покликання в цьому параграфі на компетентний орган, зазначений у параграфі 3, не обмежує здатності компетентного органу виконувати свої функції в будь-який зі способів, зазначених у статті 23(1).

7. Якщо розкриття інсайдерської інформації було відстрочене згідно з параграфом 4 або 5, і конфіденційність такої інформації більше не забезпечена, емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен здійснити публічне розкриття такої інформації якомога швидше.

Цей параграф охоплює ситуації, коли існують чутки, які чітко стосуються інсайдерської інформації, розкриття якої було відстрочене згідно з параграфом 4 або 5, якщо такі чутки є достатньо точними, щоб свідчити про те, що конфіденційність такої інформації більше не забезпечена.

8. Якщо емітент, учасник ринку дозволів на викиди або особа, що діє від їхнього імені, розкриває будь-яку інсайдерську інформацію третій стороні в ході звичайного виконання трудової діяльності за наймом, професійної діяльності або обов’язків, як зазначено у статті 10(1), вони повинні здійснити повне та дієве публічне розкриття такої інформації, одночасно у випадку навмисного розкриття і невідкладно у випадку ненавмисного розкриття. Цей параграф не застосовують, якщо особа, яка отримує інформацію, має обов’язок щодо забезпечення конфіденційності, незалежно від того, чи ґрунтується він на законі, регламентах, статуті чи контракті.

9. Інсайдерська інформація, що стосується емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на ринку зростання МСП, може бути розміщена на веб-сайті торговельного майданчика, а не на веб-сайті емітента, якщо торговельний майданчик надає таку послугу емітентам на такому ринку.

10. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення:

(a) технічних засобів для належного публічного розкриття інсайдерської інформації, як зазначено в параграфах 1, 2, 8 та 9; та

(b) технічних засобів для відстрочення публічного розкриття інсайдерської інформації, як зазначено в параграфах 4 та 5.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

11. ESMA видає настанови для визначення невичерпного орієнтовного переліку законних інтересів емітентів, як зазначено в пункті (a) параграфа 4, та ситуацій, у яких відстрочення розкриття інсайдерської інформації може ввести громадськість в оману, як зазначено в пункті (b) параграфа 4.

Стаття 18
Списки інсайдерів

1. Емітенти чи будь-які особи, що діють від їхнього імені, повинні:

(a) складати список усіх осіб, які мають доступ до інсайдерської інформації і працюють на них за трудовим договором або на інших засадах виконують завдання, у рамках яких вони мають доступ до інсайдерської інформації, таких як консультанти, бухгалтери або кредитно-рейтингові агентства (список інсайдерів);

(b) своєчасно оновлювати список інсайдерів згідно з параграфом 4; та

(c) якомога швидше надавати список інсайдерів компетентному органу на його запит.

2. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні вживати усіх обґрунтованих заходів для забезпечення того, щоб будь-яка особа, внесена до списку інсайдерів, у письмовій формі підтвердила, що визнає відповідні правові й регуляторні обов’язки і поінформована про санкції, застосовні у випадку проведення інсайдерських операцій і незаконного розкриття інсайдерської інформації.

Якщо інша особа, що діє від імені емітента, бере на себе обов’язки зі складання та оновлення списку інсайдерів, емітент несе повну відповідальність за виконання вимог цієї статті. Емітент повинен завжди мати право доступу до такого списку.

3. Список інсайдерів повинен містити принаймні:

(a) ідентифікаційні дані будь-якої особи, що має доступ до інсайдерської інформації;

(b) причини для включення такої особи до списку інсайдерів;

(c) дату і час отримання такою особою доступу до інсайдерської інформації;

(d) дату складання списку інсайдерів.

4. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні своєчасно оновлювати список інсайдерів із зазначенням дати такого оновлення за таких обставин:

(a) при зміні причин для включення особи, яка вже включена до списку інсайдерів;

(b) при появі нової особи, яка має доступ до інсайдерської інформації і, відповідно, повинна бути включена до списку інсайдерів; та

(c) якщо особа більше не має доступу до інсайдерської інформації.

При кожному оновленні повинні бути зазначені дата і час настання змін, що призвели до необхідності оновлення списку.

5. Емітенти чи будь-яка особа, що діє від їхнього імені, повинні зберігати список інсайдерів протягом щонайменше п’яти років від дати його складання чи оновлення.

6. Емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на ринку зростання МСП, звільняють від складання списку інсайдерів за умови дотримання таких умов:

(a) емітент вживає всіх обґрунтованих заходів для забезпечення того, щоб будь-яка особа, що має доступ до інсайдерської інформації, підтвердила, що визнає відповідні правові й регуляторні обов’язки і поінформована про санкції, застосовні у випадку проведення інсайдерських операцій і незаконного розкриття інсайдерської інформації; та

(b) емітент здатен надати список інсайдерів компетентному органу на його запит.

7. Цю статтю застосовують до всіх емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку держави-члена або, у випадку інструмента, яким торгують лише на БТМ чи ОТМ, емітентів, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або емітентів, які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ у державі-члені.

8. Параграфи 1-5 цієї статті застосовують також до:

(a) учасників ринків дозволів на викиди щодо інсайдерської інформації, яка стосується дозволів на викиди і виникає у зв’язку з фізичними операціями такого учасника ринку дозволів на викиди;

(b) будь-якої аукціонної платформи, організатора аукціонів та особи, що здійснює моніторинг за проведенням аукціонів, щодо аукціонів з продажу дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010.

9. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення точного формату списків інсайдерів та формату оновлення списків інсайдерів, зазначених у цій статті.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 19
Трашакції керівників

1. Особи, що виконують управлінські обов’язки, а також особи, що тісно пов’язані з ними, повинні повідомляти емітента чи учасника ринку дозволів на викиди та компетентний орган, зазначений у другому підпараграфі параграфа 2:

(a) стосовно емітентів, про будь-які транзакції, проведені від їхнього імені щодо акцій чи боргових інструментів такого емітента або деривативів чи інших фінансових інструментів, пов’язаних із ним;

(b) стосовно учасників ринків дозволів на викиди, про будь-які транзакції, проведені від їхнього імені щодо дозволів на викиди, аукціонних продуктів на їх основі або пов’язаних із ними деривативів.

Такі повідомлення повинні надсилатися своєчасно і не пізніше ніж через три робочі дні від дати транзакції.

Перший підпараграф застосовують, якщо загальна сума транзакцій за календарний рік досягає порогового значення, визначеного в параграфі 8 чи 9, залежно від випадку.

1а. Обов’язок щодо повідомлення, зазначений у параграфі 1, не застосовують до транзакцій із фінансовим інструментами, пов’язаними з акціями чи боровими інструментами емітента, згаданого в зазначеному параграфі, якщо на момент проведення транзакції дотримана будь-яка із зазначених нижче умов:

(a) фінансовий інструмент є паєм чи акцією в установі колективного інвестування, доля акцій чи боргових інструментів емітента в якій не перевищує 20% активів, якими володіє така установа колективного інвестування;

(b) фінансовий інструмент забезпечує участь у портфелі активів, доля акцій чи боргових інструментів емітента в якому не перевищує 20% активів такого портфелю;

(c) фінансовий інструмент є паєм чи акцією в установі колективного інвестування або забезпечує участь у портфелі активів, і особа, що виконує управлінські обов’язки чи особа, що тісно пов’язана з нею, не знає і не могла знати структури інвестицій або розміру долі акцій чи боргових інструментів емітента в таких установі колективного інвестування чи портфелі активів, і, окрім цього, не мала підстав вважати, що акції чи боргові інструменти емітента перевищують порогові значення в пунктах (a) чи (b).

Якщо інформація щодо структури інвестицій установи колективного інвестування чи участі в портфелі активів є доступною, особа, що виконує управлінські обов’язки чи особа, що тісно пов’язана з нею, повинні докладати усіх обґрунтованих зусиль для використання такої інформації.

2. Для цілей параграфа 1 та без обмеження права держав-членів встановлювати обов’язки щодо повідомлення, інші ніж ті, що вказані у цій статті, особи, зазначені в параграфі 1, повинні повідомляти компетентні органи про всі транзакції, проведені від їхнього імені.

Правила, застосовні до повідомлень, які особи, зазначені в параграфі 1, зобов’язані виконувати, повинні бути правилами держави-члена, у якій зареєстрований емітент чи учасник ринку дозволів на викиди. Повідомлення надсилають компетентному органу такої держави-члена протягом трьох робочих днів від дати відповідної транзакції. Якщо емітент не зареєстрований у державі-члені, повідомлення надсилають компетентному органу держави-члена походження згідно з пунктом (i) статті 2(1) Директиви 2004/109/ЄС або, за його відсутності, компетентному органу торговельного майданчика.

3. Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен забезпечити, щоб інформацію, що повідомлена згідно з параграфом 1, оприлюднювали своєчасно і не пізніше ніж через три робочі дні від дати транзакції у спосіб, що забезпечує швидкий доступ до такої інформації без жодної дискримінації згідно з імплементаційними технічними стандартами, зазначеними в пункті (а) статті 17(10).

Емітент чи учасник ринку дозволів на викиди повинен використовувати такі засоби масової інформації, які можна об’єктивно вважати надійними для дієвого розповсюдження інформації серед громадськості на території Союзу та, якщо застосовно, використовувати офіційно затверджений механізм, зазначений у статті 21 Директиви 2004/109/ЄС.

У якості альтернативи, положення національного права можуть передбачати можливість самостійного оприлюднення інформації компетентним органом.

4. Цю статтю застосовують до емітентів:

(a) які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі або фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на регульованому ринку; або

(b) у випадку інструмента, яким торгують лише на БТМ чи ОТМ, фінансові інструменти яких допущені до торгівлі на БТМ чи ОТМ або які подали запити про допуск їхніх фінансових інструментів до торгівлі на БТМ.

5. Емітенти та учасники ринку дозволів на викиди повинні інформувати особу, що виконує управлінські обов’язки, про її обов’язки за цією статтею у письмовій формі. Емітенти та учасники ринку дозволів на викиди повинні складати списки осіб, що виконують управлінські обов’язки, чи осіб, що тісно пов’язані з ними.

Особи, що виконують управлінські обов’язки, повинні повідомляти особам, що тісно пов’язані з ними, про їхні обов’язки за цією статтею в письмовій формі та зберігати копії таких повідомлень.

6. Повідомлення про транзакції, зазначені в параграфі 1, повинні містити таку інформацію:

(a) ім’я особи;

(b) причину повідомлення;

(c) найменування відповідного емітента чи учасника ринку дозволів на викиди;

(d) опис та ідентифікатор фінансового інструмента;

(e) характер транзакцій (напр., купівля чи продаж), із зазначенням того, чи пов’язані вони з реалізацією програм надання опціонів на акції або іншими специфічними прикладами, визначеними в параграфі 7;

(f) дату і місце транзакцій; та

(g) ціну та обсяг транзакцій. У випадку застави, умови якої передбачають зміну її вартості, це має бути розкрито разом із її вартістю станом на дату застави.

7. Для цілей пункту (a) параграфа 1, перелік транзакцій, які підлягають повідомленню, включає також:

(a) заставу чи позичання фінансових інструментів особою, що виконує управлінські обов’язки, чи особою, що тісно пов’язана з нею, як зазначено в параграфі 1, або від їхнього імені;

(b) транзакції, здійснені особами, які організовують чи виконують транзакції на професійних засадах, або іншою особою від імені особи, що виконує управлінські обов’язки, чи особи, що тісно пов’язана з нею, як зазначено в параграфі 1, у тому числі при реалізації дискреційних повноважень;

(c) транзакції, виконані за полісом страхування життя згідно з Директивою Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС (-9), якщо:

(i) власник полісу є особою, що виконує управлінські обов’язки, чи особою, що тісно пов’язана з нею, як зазначено в параграфі 1,

(ii) інвестиційний ризик несе власник полісу, та

(iii) власник полісу має повноваження чи дискрецію для ухвалення інвестиційних рішень щодо певних інструментів за таким полісом страхування життя або для виконання транзакцій щодо певних інструментів для такого полісу страхування життя.

Для цілей пункту (a), про заставу чи аналогічний забезпечувальний інтерес щодо фінансового інструмента у зв’язку з розміщенням фінансового інструмента на рахунку депо не потрібно повідомляти, якщо та допоки така застава чи інший забезпечувальний інтерес не будуть призначені для забезпечення певного кредиту.

Для цілей пункту (b), про транзакції з акціями чи борговими інструментами емітента або деривативами чи іншими пов’язаними з ними фінансовими інструментами, виконані керівниками установи колективного інвестування, у якій особа, що виконує управлінські обов’язки, чи особа, що тісно пов’язана з нею, мають інвестиції, не потрібно повідомляти, якщо керівник установи колективного інвестування має повну дискрецію, що виключає отримання ним, прямо чи опосередковано, будь-яких вказівок чи пропозицій щодо структури портфелю від інвесторів такої установи колективного інвестування.

Обов’язок з повідомлення не застосовують до страхової компанії тією мірою, якою власник полісу за договором страхування зобов’язаний повідомляти про транзакції згідно з цим параграфом.

8. Параграф 1 застосовують до будь-якої подальшої транзакції після досягнення загальної суми у 5000 євро за календарний рік. Порогову суму в розмірі 5000 євро розраховують шляхом сумування, без взаємозаліку, усіх транзакцій, зазначених у параграфі 1.

9. Компетентний орган може вирішити підвищити порогову суму, визначену в параграфі 8, до 20000 євро, і поінформувати ESMA про своє рішення з обґрунтуванням такого рішення з конкретним покликанням на кон’юнктуру ринку для ухвалення вищої порогової суми перед її застосуванням. ESMA публікує на своєму веб-сайті список порогових сум, які застосовують згідно з цією статтею, та обґрунтування таких порогових сум, надані компетентними органами.

10. Цю статтю застосовують також до транзакцій осіб, що виконують керівні обов’язки у структурі будь-яких аукціонних платформ, організаторів аукціонів та осіб, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010, а також осіб, що тісно пов’язані з ними, якщо їхні транзакції стосуються дозволів на викиди, їх деривативів чи аукціонних продуктів на їх основі. Такі особи повинні повідомляти про свої транзакції аукціонні платформи, організаторів аукціонів та осіб, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, у застосовних випадках, та компетентний орган, у якому зареєстровані такі аукціонна платформа, організатор аукціонів та особи, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів. Повідомлена таким чином інформація повинна бути оприлюднена аукціонними платформами, організаторами аукціонів, особами, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, або компетентним органом згідно з параграфом 3.

11. Без обмеження положень статей 14 та 15, особа, що виконує керівні обов’язки в організації емітента, не повинна, прямо чи опосередковано, проводити від власного імені чи від імені третьої сторони будь-які транзакції, пов’язані з акціями чи борговими інструментами емітента або деривативами чи іншими пов’язаними з ними фінансовими інструментами, протягом закритого періоду в 30 календарних днів перед оприлюдненням проміжного фінансового звіту чи звіту на кінець року, які емітент зобов’язаний оприлюднювати згідно з:

(a) правилами торговельного майданчика, на якому акції емітента допущено до торгівлі; або

(b) положеннями національного права.

12. Без обмеження положень статей 14 та 15, емітент може дозволити особі, що виконує керівні обов’язки в його організації, торгувати від власного імені чи від імені третьої сторони протягом закритого періоду, згаданого в параграфі 11 або:

(a) в окремих випадках з огляду на існування виняткових обставин, таких як серйозні фінансові труднощі, які вимагають негайного продажу акцій; або

(b) з огляду на характеристики торгівлі у рамках транзакцій, укладених за чи пов’язаних із програмами розподілу акцій серед працівників або ощадними програмами, кваліфікацією акцій чи визначенням прав за акціями, або транзакціями, які не змінюють бенефіціарного інтересу відповідних цінних паперів.

13. Комісія уповноважена ухвалювати, згідно зі статтею 35, делеговані акти, що визначають обставини, за яких емітент може дозволяти проведення торгівлі протягом закритого періоду, як зазначено в параграфі 12, у тому числі обставин, які вважатимуть винятковими, та типів транзакцій, які обґрунтовуватимуть дозвіл на проведення торгівлі.

14. Комісія уповноважена ухвалювати, згідно зі статтею 35, делеговані акти, що визначають типи транзакцій, у зв’язку з якими виникають вимоги, зазначені у параграфі 1.

15. З метою забезпечення уніфікованого застосування параграфу 1, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів щодо формату і шаблону для оприлюднення інформації, зазначеної у параграфі 1.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 20
Рекомендації та статистика щодо інвестицій

1. Особи, які розробляють чи розповсюджують рекомендації щодо інвестицій чи іншу інформацію, яка містить рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії, повинні вживати обґрунтованих заходів для забезпечення об’єктивного представлення такої інформації, а також розкривати свої інтереси чи зазначати конфлікти інтересів щодо фінансових інструментів, яких стосується така інформація.

2. Державні установи, які розповсюджують статистику чи прогнози, що мають істотний вплив на фінансові ринки, повинні розповсюджувати їх в об’єктивний і прозорий спосіб.

3. З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення технічних правил для категорій осіб, зазначених у параграфі 1, для забезпечення об’єктивного представлення рекомендацій щодо інвестицій або іншої інформації, яка містить рекомендації чи пропозиції щодо інвестиційної стратегії, та для розкриття особливих інтересів чи зазначення конфліктів інтересів.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Технічні правила, встановлені в регуляторних технічних стандартах, згаданих у параграфі 3, не застосовують до журналістів, які підпадають під еквівалентне належне регулювання у державі-члені, у тому числі еквівалентне належне саморегулювання, за умови, що таке регулювання забезпечує результати, подібні до тих, що й зазначені технічні правила. Держави-члени надають Комісії тексти положень про таке еквівалентне належне регулювання.

Стаття 21
Розкриття та розповсюдження інформації в засобах масової інформації

Для цілей статті 10, статті 12(1)(с) та статті 20, якщо інформацію розкривають чи розповсюджують та якщо рекомендації розробляють чи розповсюджують для цілей журналістики чи інших форм вираження поглядів у засобах масової інформації, такі розкриття чи розповсюдження інформації оцінюють з урахуванням правил, які регулюють свободу преси та свободу вираження поглядів в інших засобах масової інформації, та правил і кодексів, що регулюють професійну діяльність журналістів, окрім випадків, коли:

(a) відповідні особи, чи особи, що тісно пов’язані з ними, отримують, прямо чи опосередковано, перевагу чи вигоду від розкриття чи розповсюдження відповідної інформації; або

(b) таке розкриття чи розповсюдження здійснюють із наміром введення ринку в оману щодо пропозиції фінансових інструментів, попиту чи ціни на них.

ГЛАВА 4
ESMA ТА КОМПЕТЕНТНІ ОРГАНИ

Стаття 22
Компетентні органи

Без обмеження компетенцій судових органів, кожна держава-член призначає єдиний адміністративний компетентний орган для цілей цього Регламенту. Держави-члени інформують про це Комісію, ESMA та інші компетентні органи інших держав-членів. Компетентний орган забезпечує застосування положень цього Регламенту на його території до усіх дій, вчинених на його території, та усіх дій, вчинених за кордоном, щодо інструментів, які допущені до торгівлі на регульованому ринку, щодо яких був поданий запит про допущення до торгівлі на такому ринку, які продають на аукціонах на аукціонній платформі, якими торгують на БТМ чи ОТМ або щодо яких був поданий запит про допуск до торгівлі на БТМ, що діє на його території.

Стаття 23
Повноваження компетентних органів

1. Компетентні органи повинні виконувати свої функції й повноваження у будь-який із зазначених нижче способів:

(a) безпосередньо;

(b) у співпраці з іншими органами чи ринковими суб’єктами господарювання;

(c) під власну відповідальність, шляхом делегування повноважень таким органам чи ринковим суб’єктам господарювання;

(d) шляхом звернення до компетентних судових органів.

2. Для виконання своїх обов’язків за цим Регламентом компетентні органи повинні мати, згідно з положеннями національного права, щонайменше такі наглядові та слідчі повноваження:

(a) мати доступ до будь-якого документу в будь-якій формі та отримувати або знімати з нього копію;

(b) запитувати чи вимагати інформацію у/від будь-яких осіб, у тому числі тих, що послідовно беруть участь у передачі розпоряджень чи проведенні відповідних операцій, а також їхніх керівників та, за необхідності, викликати й допитувати будь-яку особу з метою отримання інформації;

(c) що стосується товарних деривативів, запитувати в учасників ринку інформацію про пов’язані спотові ринки за стандартизованими формами, отримувати звіти про транзакції та мати прямий доступ до систем трейдерів;

(d) проводити інспекції на місцях та розслідування на об’єктах, інших ніж приватні будинки фізичних осіб;

(e) згідно з другим підпараграфом, заходити у приміщення фізичних та юридичних осіб з метою вилучення документів і даних у будь-якій формі, коли існують об’єктивні підозри щодо того, що документи чи дані, які стосуються предмета інспекції чи розслідування, можуть бути релевантними для доведення фактів здійснення інсайдерських операцій чи маніпулювання ринком у порушення цього Регламенту;

(f) передавати справи для проведення кримінального розслідування;

(g) вимагати надання наявних записів телефонних розмов, електронної комунікації чи записів трафіку даних, які знаходяться у розпорядженні інвестиційних фірм, кредитних установ чи фінансових установ;

(h) вимагати надання наявних записів трафіку даних, які перебувають у розпорядженні оператора телекомунікаційних мереж, в обсязі, дозволеному положеннями національного права, коли існують обґрунтовані підозри щодо порушення і коли такі записи можуть бути релевантними для розслідування порушення пунктів (а) чи (b) статті 14 чи статті 15;

(i) вимагати замороження чи секвестрації активів, або і того, й іншого;

(j) призупиняти торгівлю відповідним фінансовим інструментом;

(к) вимагати тимчасового припинення будь-якої практики, яку компетентний орган вважає такою, що суперечить цьому Регламенту;

(1) накладати тимчасову заборону на здійснення професійної діяльності; та

(m) вживати усіх необхідних заходів для забезпечення належного інформування громадськості, між іншим, шляхом виправлення хибної чи оманливої інформації, у тому числі вимагаючи від емітента чи іншої особи, що опублікувала чи розповсюдила хибну чи оманливу інформацію, опублікування коригувальної заяви.

Якщо, згідно з положеннями національного права, для входу до приміщень фізичних та юридичних осіб, зазначених у пункті (e) першого підпараграфа, необхідний попередній дозвіл судового органу відповідної держави-члена, повноваження, вказані в зазначеному пункті, використовують лише після отримання такого попереднього дозволу.

3. Держави-члени повинні забезпечити вжиття усіх відповідних заходів для наявності у компетентних органів усіх наглядових і слідчих повноважень, необхідних для виконання їхніх обов’язків.

Цей Регламент не обмежує законів, регламентів та адміністративних положень, прийнятих щодо пропозицій про поглинання, транзакцій зі злиття та інших транзакцій, що впливають на володіння компаніями, діяльність яких регулюють наглядові органи, призначені державами-членами згідно зі статтею 4 Директиви 2004/25/ЄС, що встановлює вимоги на додаток до вимог цього Регламенту, або контроль таких компаній.

4. Особу, яка надає інформацію компетентному органу згідно з цим Регламентом, не вважають такою, що порушила будь-яке обмеження щодо розкриття інформації, передбачене контрактом чи будь-яким законодавчим, регуляторним або адміністративним положенням; таке надання інформації не повинне передбачати для особи, яка її надає, жодного виду відповідальності.

Стаття 24
Співпраця з ESMA

1. Компетентні органи повинні співпрацювати з ESMA для цілей цього Регламенту згідно з Регламентом (ЄС) № 1095/2010.

2. Компетентні органи повинні невідкладно надавати ESMA всю інформацію, необхідну для виконання її обов’язків згідно зі статтею 35 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

3. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення процедур і форм обміну інформацією, як зазначено у параграфі 2.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 25
Обов’язок співпрацювати

1. Компетентні органи повинні працювати один одним та з ESMA, за необхідності, для цілей цього Регламенту, окрім випадків, коли застосовують один із винятків, зазначених у параграфі 2. Компетентні органи повинні надавати допомогу компетентним органам інших держав-членів та ESMA. Зокрема, вони повинні обмінюватися інформацією без неналежних затримок та співпрацювати у слідчій, наглядовій та правозастосовній діяльності.

Обов’язок співпрацювати і надавати допомогу в першому підпараграфі застосовують також щодо Комісії стосовно обміну інформацією про товари, які є сільськогосподарськими продуктами, переліченими в додатку I до ДФЄС.

Компетентні органи та ESMA повинні співпрацювати згідно з Регламентом (ЄС) № 1095/2010, зокрема його статтею 35.

Якщо держави-члени вирішують, згідно з другим підпараграфом статті 30(1), встановити кримінальні санкції за порушення положень цього Регламенту, згадані у зазначеній статті, вони повинні забезпечити наявність відповідних заходів для надання компетентним органам усіх необхідних повноважень для взаємодії з судовими органами в межах їхньої юрисдикції з метою отримання специфічної інформації, яка стосується кримінальних розслідувань чи проваджень, розпочатих у зв’язку з можливим порушенням цього Регламенту, і надання такої інформації іншим компетентним органам та ESMA для виконання їхнього обов’язку співпрацювати один з одним та з ESMA для цілей цього Регламенту.

2. Компетентний орган може відмовитися реагувати на запит про надання інформації чи запит про співпрацю в розслідуванні у таких виняткових обставинах, зокрема, якщо:

(a) повідомлення відповідної інформації може негативно вплинути на безпеку держави-члена, якій його адресовано, зокрема на боротьбу проти тероризму та інших тяжких злочинів;

(b) виконання запиту може негативно позначитися на його власній слідчій чи правозастосовній діяльності або, якщо застосовно, кримінальному розслідуванні;

(c) в органах держави-члена, якій адресовано запит, уже розпочато судове провадження щодо тих самих дій та проти тих самих осіб; або

(d) у державі-члені, якій адресовано запит, уже винесено остаточне судове рішення стосовно таких осіб чи тих самих дій.

3. Компетентні органи та ESMA повинні співпрацювати з Агентством з питань співробітництва регуляторних органів у сфері енергетики (АСЕК), заснованим згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 713/2009 (-10), та національними регуляторними органами держав-членів для забезпечення скоординованого підходу до забезпечення виконання відповідних правил у випадках, коли транзакції, розпорядження на купівлю/продаж або інші дії чи поведінка стосуються одного чи кількох фінансових інструментів, до яких застосовують цей Регламент, або одного чи кількох оптових енергетичних продуктів, до яких застосовують статті 3, 4 та 5 Регламенту (ЄС) № 1227/2011. Компетентні органи повинні враховувати специфічні характеристики визначень статті 2 Регламенту (ЄС) № 1227/2011 та положення статей 3, 4 та 5 Регламенту (ЄС) № 1227/2011 при застосуванні статей 7, 8 та 12 цього Регламенту до фінансових інструментів, пов’язаних з оптовими енергетичними продуктами.

4. Компетентні органи повинні за запитом негайно надавати будь-яку інформацію, необхідну для цілей, зазначених у параграфі 1.

5. Якщо компетентний орган переконаний, що дії, які суперечать положенням цього Регламенту, вчиняються чи були вчинені на території іншої держави-члена або що такі дії впливають на фінансові інструменти, якими торгують на торговельному майданчику, що розташований в іншій державі-члені, він повинен повідомити про цей факт якомога точніше компетентний орган такої держави-члена і ESMA та, у випадку оптових енергетичних продуктів, АСЕК. Компетентні органи різних причетних держав-членів повинні консультуватися щодо вжиття належних заходів один з одним і з ESMA та, у випадку оптових енергетичних продуктів, із АСЕК та інформувати один одного про істотні проміжні зміни. Вони повинні координувати свої дії для уникнення можливих дублювань і накладань при застосуванні адміністративних санкцій та інших адміністративних заходів у зазначених транскордонних справах згідно зі статтями 30 та 31, а також повинні допомагати один одному в забезпеченні виконання їхніх рішень.

6. Компетентний орган держави-члена може звернутися із запитом про надання допомоги щодо інспекцій і розслідувань на місцях до компетентного органу іншої держави-члена.

Компетентний орган, що звертається із запитом, може поінформувати ESMA про будь-який запит, зазначений у першому підпараграфі. У випадку розслідування чи інспекції, які мають транскордонний вплив, ESMA, за запитом одного з компетентних органів, повинна координувати такі розслідування чи інспекцію.

Якщо компетентний орган отримує від компетентного органу іншої держави-члена запит про проведення інспекції чи розслідування на місцях, він може вжити будь-яких із зазначених нижче дій:

(a) провести інспекцію чи розслідування на місцях самостійно;

(b) дозволити компетентному органу, що подав запит, брати участь в інспекції чи розслідуванні на місцях;

(c) дозволити компетентному органу, що подав запит, проводити інспекцію чи розслідування на місцях самостійно;

(d) призначити аудиторів чи експертів для проведення інспекції чи розслідування на місцях;

(e) розділити конкретні завдання, пов’язані з наглядовою діяльністю, з іншими компетентними органами.

Компетентні органи можуть також співпрацювати з компетентними органами інших держав-членів з питань сприяння справляння матеріальних санкцій.

7. Без обмеження положень статті 258 ДФЄС, компетентний орган, на запит якого про надання інформації чи допомоги згідно з параграфами 1, 3, 4 та 5, не було відреаговано в розумні строки або запит про надання інформації чи допомоги якого було відхилено, може у розумний строк звернутися до ESMA щодо таких відхилення чи відсутності реакції.

У таких випадках ESMA може діяти згідно зі статтею 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010 без обмеження можливості ESMA діяти згідно зі статтею 17 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

8. Компетентні органи повинні співпрацювати і здійснювати обмін інформацією з релевантними національними органами і регуляторними органами третіх країн, відповідальними за пов’язані спотові ринки, якщо вони мають обґрунтовані підстави вважати, що дії, які є інсайдерськими операціями, незаконним розкриттям ринкової інформації чи маніпулюванням ринком, що порушують вимоги цього Регламенту, вчиняються чи були вчинені. Така співпраця повинна забезпечувати консолідований огляд фінансових та спотових ринків і дозволяти виявляти міжринкові зловживання та транскордонні зловживання на ринку і накладати за них санкції.

Що стосується дозволів на викиди, повинні бути також забезпечені співпраця і обмін інформацією, передбачені першим підпараграфом:

(a) з особами, що здійснюють моніторинг за проведенням аукціонів, щодо аукціонів з продажу дозволів на викиди чи інших аукціонних продуктів на їх основі, які проводять згідно з Регламентом (ЄС) № 1031/2010; та

(b) компетентними органами, адміністраторами реєстрів, у тому числі Центральним адміністратором, та іншими публічними органами, відповідальними за нагляд за дотримання вимог Директиви 2003/87/ЄС.

ESMA виконує організаційну і координаційну роль щодо співпраці та обміну інформацією між компетентними органами і регуляторними органами інших держав-членів та третіх країн. Компетентні органи, за можливості, повинні укласти домовленості про співпрацю з регуляторними органами третіх країн, відповідальними за пов’язані спотові ринки, згідно зі статтею 26.

9. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення процедур і форм обміну інформацією та надання допомоги, як зазначено у цій статті.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 26
Співпраця з третіми країнами

1. Компетентні органи держав-членів повинні, за необхідності, укладати з наглядовими органами третіх країн домовленості про співпрацю щодо обміну інформацією та забезпечення виконання обов’язків, що виникають за цим Регламентом, у третіх країнах. Такі домовленості про співпрацю повинні забезпечувати щонайменше ефективний обмін інформацією, що дозволяє компетентним органам виконувати свої обов’язки за цим Регламентом.

Компетентний орган повинен інформувати ESMA та інші компетентні органи про свої пропозиції щодо укладення таких домовленостей.

2. ESMA, за можливості, сприяє розробці домовленостей про співпрацю між компетентними органами та відповідними наглядовими органами третіх країн і координує її.

З метою забезпечення узгодженої гармонізації цієї статті, ESMA розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, що містять шаблони документів для укладання домовленостей про співпрацю, які за можливості повинні використовувати компетентні органи держав-членів.

ESMA подає Комісії зазначені проекти регуляторних технічних стандартів до 3 липня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у другому підпараграфі, згідно зі статтями 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

ESMA також, за можливості, сприяє обміну інформацією, отриманою від наглядових органів третіх країн, яка може бути релевантною для вжиття заходів за статтями 30 і 31, між компетентними органами і координує його.

3. Компетентні органи повинні укласти домовленості про співпрацю щодо обміну інформацією з наглядовими органами третіх країн, якщо інформація, яку розкривають, підпадає під дію гарантій професійної таємниці, щонайменше еквівалентних тим, що визначені у статті 27. Зазначений обмін інформацією повинен бути призначений для виконання завдань таких компетентних органів.

Стаття 27
Професійна таємниця

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою здійснюють обмін відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених параграфами 2 та 3.

2. Уся інформація, обмін якою здійснюють компетентні органи згідно з цим Регламентом та яка стосується господарських чи операційних умов та інших економічних чи особистих питань, вважається конфіденційною і підпадає під дію вимог щодо збереження професійної таємниці, окрім випадків, коли компетентний орган у момент повідомлення такої інформації заявляє, що вона може бути розкрита або що її розкриття є необхідним у рамках судового провадження.

3. Обов’язок зі збереження професійної таємниці застосовують до всіх осіб, які працюють чи працювали на компетентний орган або будь-який орган чи ринкового суб’єкта господарювання, яким компетентний орган делегував свої повноваження, у тому числі аудиторів та експертів, залучених компетентним органом на договірних засадах. Інформація, охоплена професійною таємницею, не може бути розкрита жодній іншій особі чи органу окрім як на підставі положень права Союзу чи національного права.

Стаття 28
Захист даних

Що стосується опрацювання персональних даних у рамках цього Регламенту, компетентні органи повинні виконувати свої завдання для цілей цього Регламенту згідно з національними законами, регламентами чи адміністративними положеннями, що транспонують Директиву 95/46/ЄС. Що стосується опрацювання персональних даних ESMA у рамках цього Регламенту, ESMA повинен дотримуватися положень Регламенту (ЄС) № 45/2001.

Персональні дані зберігають протягом щонайбільше п’ятирічного строку.

Стаття 29
Розкриття персональних даних третім країнам

1. Компетентний орган держави-члена може передавати персональні дані третій країні за умови дотримання вимог Директиви 95/46/ЄС та лише в окремих випадках. Компетентний орган повинен забезпечити, щоб така передача була необхідною для цілей цього Регламенту та щоб третя країна не передавала такі дані іншій третій країні, окрім випадків наявності в неї прямого письмового дозволу на це і дотримання нею умов, визначених компетентним органом держави-члена.

2. Компетентний орган держави-члена розкриває персональні дані, отримані від компетентного органу іншої держави-члена, наглядовому органу третьої країни, лише за умови, що компетентний орган відповідної держави-члена отримав пряму згоду компетентного органу, який передав дані, і при цьому, у застосовних випадках, дані розкривають лише для цілей, на які дав згоду зазначений компетентний орган.

3. Якщо угода про співпрацю передбачає обмін персональними даними, він повинен відповідати національним законам, регламентам чи адміністративним положенням, що транспонують Директиву 95/46/ЄС.

ГЛАВА 5
АДМІНІСТРАТИВНІ ЗАХОДИ ТА САНКЦІЇ

Стаття 30
Адміністративні санкції та інші адміністративні заходи

1. Без обмеження будь-яких кримінальних санкцій та без обмеження наглядових повноважень компетентних органів за статтею 23, держави-члени повинні, згідно з положеннями національного права, передбачити наявність у компетентних органів повноважень для застосування відповідних адміністративних санкцій та інших адміністративних заходів у відповідь на щонайменше зазначені нижче порушення:

(a) порушення статей 14 та 15, статті 16(1) та (2), статті 17(1), (2), (4) та (5), та (8), статті 18(1)-(6), статті 19(1), (2), (3), (5), (6), (7) та (11) та статті 20(1); та

(b) відмову від співпраці зі слідством чи невиконання вимог слідства, інспекції чи запиту, як вказано у статті 23(2).

Держави-члени можуть вирішити не передбачати правила щодо адміністративних санкцій, як зазначено у першому підпараграфі, якщо порушення, вказані в пункті (a) або (b) зазначеного підпараграфа, вже підпадають під кримінальні санкції згідно з положеннями їхнього національного права до 3 липня 2016 року. У разі ухвалення такого рішення, держави-члени повинні надати Комісії та ESMA детальну інформацію про відповідні частини їхнього кримінального права.

До 3 липня 2016 року держави-члени повинні надати Комісії та ESMA детальну інформацію про правила, зазначені у першому та другому підпараграфах. Вони повинні без зволікань повідомляти Комісію та ESMA про внесення будь-яких подальших змін до них.

2. Держави-члени повинні, згідно з положеннями національного права, забезпечити наявність у компетентних органів повноважень для накладення щонайменше зазначених нижче адміністративних санкцій і вжиття щонайменше зазначених нижче адміністративних заходів у випадку вчинення порушень, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа параграфа 1:

(a) наказу, який вимагає від особи, відповідальної за вчинення порушення, припинити поведінку та утриматися від повторення такої поведінки;

(b) повернення прибутків, які було отримано, чи збитків, яких вдалося уникнути внаслідок порушення, тією мірою, якою їх можна визначити;

(c) публічного попередження із зазначенням особи, відповідальної за порушення, і характеру порушення;

(d) анулювання або призупинення авторизації інвестиційної фірми;

(e) тимчасової заборони особі, яка виконує керівні повноваження в інвестиційній фірмі, чи будь-якій іншій фізичній особі, відповідальній за вчинення порушення, здійснювати керівні функції в інвестиційних фірмах;

(f) у разі повторного порушення статті 14 або 15, постійної заборони будь-якій особі, яка виконує керівні повноваження в інвестиційній фірмі, чи будь-якій іншій фізичній особі, відповідальній за вчинення порушення, здійснювати керівні функції в інвестиційних фірмах;

(g) тимчасової заборони особі, яка виконує керівні повноваження в інвестиційній фірмі, чи іншій фізичній особі, відповідальній за вчинення порушення, укладати угоди від власного імені;

(h) максимальних адміністративних матеріальних санкцій у розмірі, який щонайменше у три рази перевищує суму прибутків, які було отримано, чи збитків, яких вдалося уникнути внаслідок порушення, якщо їх можна визначити;

(i) стосовно фізичної особи, максимальних адміністративних матеріальних санкцій у розмірі щонайменше:

(i) за порушення статей 14 та 15, 5000000 євро або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на 2 липня 2014 року;

(ii) за порушення статей 16 та 17, 1000000 євро або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на 2 липня 2014 року; та

(iii) за порушення статей 18, 19 та 20, 500000 євро або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на 2 липня 2014 року; та

(j) стосовно юридичних осіб, максимальних адміністративних матеріальних санкцій у розмірі щонайменше:

(i) за порушення статей 14 та 15, 15000000 євро або 15% від загального річного обороту юридичної особи згідно з останньою доступною бухгалтерською звітністю, затвердженою органом управління або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на 2 липня 2014 року;

(ii) за порушення статей 16 та 17, 2500 000 євро або 2% від її загального річного обороту згідно з останньою доступною бухгалтерською звітністю, затвердженою органом управління або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на 2 липня 2014 року;

(iii) за порушення статей 18, 19 та 20, 1000000 євро або, у державах-членах, національною валютою яких не є євро, відповідної суми в національній валюті станом на 2 липня 2014 року.

Покликання на компетентний орган у цьому параграфі не обмежують здатності компетентного органу виконувати свої функції в будь-який зі способів, зазначених у статті 23(1).

Для цілей пунктів (j)(i) та (ii) першого підпараграфа, якщо юридична особа є материнською чи дочірньою компанією, яка зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність згідно з Директивою 2013/34/ЄС (-11), відповідним загальним річним оборотом є загальний річний оборот чи відповідний тип доходу згідно з релевантними директивами про бухгалтерський облік - Директивою Ради 86/635/ЄЕС (-12) для банків та Директивою Ради 91/674/ЄС (-13) для страхових компаній - згідно з останньою доступною консолідованою бухгалтерською звітністю, затвердженою органом управління кінцевої материнської компанії.

3. Держави-члени можуть передбачити наявність у компетентних органів повноважень на додачу до тих, що зазначені в параграфі 2, і встановити вищі рівні санкцій, ніж ті, що встановлені в зазначеному параграфі.

Стаття 31
Виконання наглядових повноважень та накладання санкцій

1. Держави-члени повинні забезпечувати, щоб при визначенні типу та рівня адміністративних санкцій компетентні органи враховували всі релевантні обставини, у тому числі, у відповідних випадках:

(a) тяжкість і тривалість порушення;

(b) ступінь відповідальності особи, відповідальної за вчинення порушення;

(c) фінансову спроможність особи, відповідальної за вчинення порушення, яка визначається, наприклад, розміром загального обороту юридичної особи або розміром річного доходу фізичної особи;

(d) важливість прибутків, які були отримані особою, відповідальною за вчинення порушення, або збитків, яких їй удалося уникнути, тією мірою, якою їх можна визначити;

(e) рівень співпраці особи, відповідальної за вчинення порушення, з компетентним органом, без обмеження необхідності забезпечення повернення прибутків, які були отримані особою, відповідальною за вчинення порушення, або збитків, яких їй вдалося уникнути;

(f) попередні порушення, вчинені особою, відповідальною за вчинення порушення; та

(g) заходи, вжиті особою, відповідальною за вчинення порушення, для запобігання його повторенню.

2. При виконанні своїх повноважень із накладання адміністративних санкцій та вжиття інших адміністративних заходів за статтею 30 компетентні органи повинні тісно співпрацювати між собою для забезпечення дієвості та доцільності в рамках цього Регламенту наглядових та слідчих повноважень, які вони виконують, санкцій, які вони накладають, та інших адміністративних заходів, яких вони вживають. Вони повинні координувати свої дії згідно зі статтею 25 для уникнення дублювань і накладань у виконанні їхніх наглядових та слідчих повноважень, а також при накладанні адміністративних санкцій у транскордонних справах.

Стаття 32
Повідомлення про порушення

1. Держави-члени повинні забезпечити створення компетентними органами дієвих механізмів, що надають можливість повідомляти компетентні органи про фактичні чи потенційні порушення цього Регламенту.

2. Механізми, зазначені у параграфі 1, повинні передбачати щонайменше:

(a) спеціальні процедури для отримання повідомлень про порушення та подальші дії, у тому числі створення безпечних каналів зв'язку для передачі таких повідомлень;

(b) у рамках трудової діяльності - належний захист осіб, які працюють за трудовим контрактом і повідомляють про порушення або яких звинувачують у вчиненні порушень, щонайменше від помсти, дискримінації та інших видів несправедливого поводження; та

(c) захист персональних даних як особи, яка повідомляє про порушення, так і фізичної особи, яку звинувачують у вчиненні порушення, в тому числі захист щодо забезпечення конфіденційності їхньої особи, на всіх етапах процедури без обмеження розкриття інформації, якого вимагають положення національного права у контексті розслідувань чи подальших судових проваджень.

3. Держави-члени повинні вимагати від роботодавців, що здійснюють види діяльності, регульовані регламентами про фінансові послуги, мати у наявності відповідні внутрішні процедури для повідомлення їхніми працівниками про порушення цього Регламенту.

4. Держави-члени можуть передбачити, згідно з положеннями національного права, фінансові винагороди для осіб, які надають релевантну інформацію про потенційні порушення цього Регламенту за умови, що такі особи не мають інших законодавчих чи договірних обов’язків повідомляти таку інформацію та що така інформація є новою і призводить до накладання адміністративних чи кримінальних санкцій або вжиття інших адміністративних заходів за порушення цього Регламенту.

5. Комісія ухвалює імплементаційні акти для визначення процедур, зазначених у параграфі 1, у тому числі правил надання повідомлень та вжиття подальших дій, а також заходів для захисту осіб, що працюють за трудовим контрактом, та заходів для захисту персональних даних. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з експертною процедурою, зазначеною у статті 36(2).

Стаття 33
Обмін інформацією з ESMA

1. Компетентні органи повинні щорічно надавати ESMA зведену інформацію щодо всіх адміністративних санкцій та інших адміністративних заходів, застосованих компетентним органом згідно зі статтями 30, 31 та 32. ESMA публікує зазначену інформацію у щорічному звіті. Компетентні органи повинні також щорічно надавати ESMA знеособлені та зведені дані щодо всіх адміністративних розслідувань, проведених згідно із зазначеними статтями.

2. Якщо держави-члени, згідно з другим підпараграфом статті 30(1), передбачили кримінальні санкції за порушення, вказані у зазначеній статті, їхні компетентні органи повинні щорічно надавати ESMA знеособлені й зведені дані щодо всіх проведених кримінальних розслідувань та кримінальних санкцій, накладених судовими органами згідно зі статтями 30, 31 та 32. ESMA публікує дані про накладені кримінальні санкції у щорічному звіті.

3. Якщо компетентні органи публічно розкривають інформацію про адміністративні чи кримінальні санкції або інші адміністративні заходи, вони повинні одночасно повідомляти про них ESMA.

4. Якщо адміністративні чи кримінальні санкції або інші адміністративні заходи, інформація про які була опублікована, стосуються інвестиційної фірми, авторизованої згідно з Директивою 2014/65/ЄС, ESMA вносить покликання на такі санкції чи заходи у реєстр інвестиційних фірм, створений згідно зі статтею 5(3) зазначеної Директиви.

5. З метою забезпечення уніфікованих умов застосування цієї статті, ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів для визначення процедур і форм обміну інформацією, як зазначено у цій статті.

ESMA подає Комісії зазначені проекти імплементаційних технічних стандартів до 3 липня 2016 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 34
Опублікування рішень

1. Відповідно до третього підпараграфа, компетентні органи повинні публікувати будь-яке рішення, яким накладають адміністративні санкції чи вживають інших адміністративних заходів за порушення цього Регламенту, на їхніх веб-сайтах негайно після інформування про таке рішення особи, щодо якої його було ухвалено. Така публікація повинна включати щонайменше інформацію про тип та характер порушення та ідентифікаційні дані особи, щодо якої ухвалено рішення.

Перший підпараграф не застосовують до рішень, які передбачають заходи слідчого характеру.

Якщо компетентний орган вважає, що опублікування ідентифікаційних даних юридичної особи, щодо якої ухвалене рішення, або персональних даних фізичної особи є диспропорційним за результатами індивідуального оцінювання пропорційності даних або якщо їх опублікування загрожує поточному розслідуванню чи стабільності фінансових ринків, компетентний орган повинен вжити одну із зазначених нижче дій:

(a) відстрочити опублікування рішення до моменту припинення існування причин для такого відстрочення;

(b) опублікувати рішення на анонімних засадах згідно з положеннями національного права, якщо таке опублікування забезпечує дієвий захист відповідних персональних даних;

(c) не опубліковувати рішення у випадках, коли компетентний орган вважає, що таке опублікування, згідно з пунктами (a) чи (b), буде недостатнім для забезпечення:

(i) відсутності загрози стабільності фінансових ринків; або

(ii) пропорційності опублікування такого рішення відносно заходів, які вважають менш значущими.

Якщо компетентний орган вирішує опублікувати рішення на анонімних засадах, як зазначено в пункті (b) третього підпараграфа, він може відкласти опублікування відповідних даних на обґрунтований період, якщо можна передбачити, що причини для опублікування рішення на анонімних засадах припинять існувати протягом такого періоду.

2. Якщо рішення підлягає оскарженню в національному судовому, адміністративному чи іншому органі, компетентні органи повинні негайно публікувати на своїх веб-сайтах також і таку інформацію та будь-яку подальшу інформацію про результати такого оскарження. Окрім цього, будь-яке рішення, що скасовує рішення, яке підлягало оскарженню, також повинне бути опубліковане.

3. Компетентні органи повинні забезпечити доступність будь-якого рішення, опублікованого згідно з цією статтею, на своїх веб-сайтах протягом щонайменше п’яти років після його опублікування. Персональні дані, що містяться в таких публікаціях, повинні зберігатися на веб-сайті компетентного органу протягом періоду, необхідного згідно із застосовними правилами захисту персональних даних.

ГЛАВА 6
ДЕЛЕГОВАНІ ТА ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНІ АКТИ

Стаття 35
Здійснення делегування

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надані Комісії на умовах, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 6(5) та (6), статті 12(5), третьому підпараграфі статті 17(2), статті 17(3), статті 19(13) та (14) та статті 38, надані Комісії на невизначений строк починаючи з 2 липня 2014 року.

3. Делегування повноважень, зазначене у статті 6(5) та (6), статті 12(5), третьому підпараграфі статті 17(2), статті 17(3), статті 19(13) та (14) та статті 38, може бути в будь-який час відкликане Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делегування повноважень, вказаних у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу, або з пізнішої дати, вказаної у ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 6(5) чи (6), статтею 12(5), третім підпараграфом статті 17(2), статтею 17(3), статтею 19(13) або (14) або статтею 38, набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом трьох місяців з дати надання зазначеного акту Європейському Парламенту і Раді, або, якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують іще на три місяці за ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

Стаття 36
Процедура комітету

1. Комісії допомагає Європейський комітет з цінних паперів, створений відповідно до Рішення Комісії 2001/528/ЄС (-14). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф, застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

ГЛАВА 7
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 37
Скасування Директиви 2003/6/ЄС та її імплементаційних інструментів

Директива 2003/6/ЄС, директиви Комісії 2004/72/ЄС, 2003/125/ЄС (-15) та 2003/124/ЕС (-16) та Регламент Комісії (ЄС) № 2273/2003 (-17) скасовують із 3 липня 2016 року. Покликання на Директиву 2003/6/ЄС тлумачать як покликання на цей Регламент і читають відповідно до кореляційної таблиці, наведеної у додатку II до цього Регламенту.

Стаття 38
Звіт

До 3 липня 2019 року Комісія подає Європейському Парламенту і Раді звіт про застосування цього Регламенту разом із законодавчою пропозицією щодо внесення змін до нього, за необхідності. У такому звіті має бути проаналізовано, між іншим:

(a) доцільність запровадження спільних правил щодо необхідності встановлення всіма державами - членами адміністративних санкцій за інсайдерські операції та маніпулювання ринком;

(b) достатність визначення інсайдерської інформації для охоплення всієї інформації, релевантної для компетентних органів для дієвої боротьби зі зловживанням на ринку;

(c) доцільність умов, за яких накладають заборону на торгівлю згідно зі статтею 19(11) з метою виявлення будь-яких додаткових обставин, за яких необхідно застосовувати таку заборону;

(d) можливість створення на рівні Союзу засад для нагляду за міжринковою книгою розпоряджень у розрізі зловживання на ринку, у тому числі рекомендацій щодо таких засад; та

(e) сфера застосування положень про бенчмарки.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа, ESMA здійснює заходи з картування застосування адміністративних санкцій та, якщо держави-члени вирішили, згідно з другим підпараграфом статті 30(1), передбачити кримінальні санкції, як зазначено у ній, за порушення цього Регламенту, про застосування таких кримінальних санкцій у державах-членах. Такі заходи повинні також охоплювати будь-які дані, надані згідно зі статтею 33(1) та (2).

До 3 липня 2019 року Комісія повинна, після консультацій з ESMA, подати Європейському Парламенту і Раді звіт про рівень порогових значень, визначених у статті 19(1а)(а) та (b) щодо транзакцій керівників у випадках, коли акції чи боргові інструменти емітента є часткою в установі колективного інвестування або забезпечують участь у портфелі активів, з метою оцінювання відповідності такого рівня та необхідності його коригування.

Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 35 для коригування порогових значень, визначених у статті 19(1а)(а) та (b), якщо у зазначеному звіті вона встановлює, що такі порогові значення потребують коригування.

Стаття 39
Набуття чинності та застосування

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Його застосовують з 3 липня 2016 року, окрім:

(a) статті 4(2) та (3), які застосовують із 3 січня 2018 року; та

(b) статті 4(4) та (5), статті 5(6), статті 6(5) та (6), статті 7(5), статті 11(9), (10) та (11), статті 12(5), статті 13(7) та (11), статті 16(5), третього підпараграфа статті 17(2), статті 17(3), (10) та (11), статті 18(9), статті 19(13), (14) та (15), статті 20(3), статті 24(3), статті 25(9), другого, третього та четвертого підпараграфів статті 26(2), статті 32(5) та статті 33(5), які застосовують із 2 липня 2014 року.

3. Держави-члени вживають необхідних заходів для забезпечення відповідності статтям 22, 23 та 30, статті 31(1) та статтям 32 та 34 до 3 липня 2016 року.

4. Покликання в цьому Регламенті на Директиву 2014/65/ЄС та Регламент(ЄС) № 600/2014 до 3 січня 2018 року, читають як покликання на Директиву 2004/39/ЄС згідно з кореляційною таблицею, наведеною в додатку IV до Директиви 2014/65/ЄС тією мірою, якою зазначена кореляційна таблиця містить покликання на Директиву 2004/39/ЄС.

Покликання в цьому Регламенті на ОТМ, ринки зростання МСП, дозволи на викиди та аукціонні продукти на їх основі не застосовують до ОТМ, ринків зростання МСП, дозволів на викиди та аукціонних продуктів на їх основі до 3 січня 2018 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.



ДОДАТОК I

A. Індикатори маніпулятивної поведінки, пов’язаної з наданням хибних чи оманливих сигналів та з фіксуванням цін

Для цілей застосування пункту (а) статті 12(1) цього Регламенту та без обмеження форм поведінки, визначених у параграфі 2 зазначеної статті, при вивченні транзакцій та розпоряджень на купівлю/продаж учасники ринку та компетентні органи повинні враховувати наведений нижче невичерпний перелік індикаторів, які самі по собі не обов’язково є маніпулюванням ринку:

(a) міра, якою надані розпорядження на купівлю/продаж чи здійснені транзакції є істотною часткою щоденного обсягу транзакцій із відповідними фінансовим інструментом, пов’язаним спотовим контрактом із реальним товаром чи аукціонним продуктом на основі дозволів на викиди, зокрема коли така діяльність призводить до істотної зміни їх цін;

(b) міра, якою розпорядження на купівлю/продаж чи транзакції, надані чи здійснені особами, що мають істотні позиції з купівлі чи продажу фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту із реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди, призводять істотних змін у ціні такого фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту із реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди;

(c) чи призводять здійснені транзакції до змін у бенефіціарному володінні фінансовим інструментом, пов’язаним спотовим контрактом із реальним товаром чи аукціонним продуктом на основі дозволів на викиди;

(d) міра, якою надані розпорядження на купівлю/продаж, здійснені транзакції або скасовані розпорядження передбачають зміну позиції протягом короткострокового періоду, є істотною часткою щоденного обсягу транзакцій із відповідним фінансовим інструментом, пов’язаним спотовим контрактом із реальним товаром чи аукціонним продуктом на основі дозволів на викиди та можуть бути пов’язані з істотними змінами ціни фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту із реальним товаром чи аукціонного продукту на основі дозволів на викиди;

(e) міра, якою надані розпорядження на купівлю/продаж чи здійснені транзакції сконцентровані в межах короткого проміжку торговельної сесії і призводять до зміни ціни з подальшим її рухом у зворотному напрямку;

(f) міра, якою надані й анульовані до виконання розпорядження на купівлю/продаж змінюють вигляд найкращої пропозиції щодо фінансового інструмента, пов’язаного спотового контракту з реальним товаром або аукціонного продукту на основі дозволів на викиди чи ціну його продажу або, загалом, вигляд книги розпоряджень, доступної учасникам ринку; та

(g) міра, якою момент надання розпорядження на купівлю/продаж чи здійснення транзакції збігається чи сходиться з моментом часу, коли розраховують довідкові ціни, ціни розрахунку та оцінки, та призводить до змін у цінах, які впливають на зазначені ціни й оцінки.

B. Індикатори маніпулятивної поведінки, пов’язані з використанням фіктивних механізмів або будь-яких інших форм обману чи махінацій

Для цілей застосування пункту (b) статті 12(1) цього Регламенту та без обмеження форм поведінки, визначених у параграфі 2 зазначеної статті, при вивченні транзакцій та розпоряджень на купівлю/продаж учасники ринку та компетентні органи повинні враховувати наведений нижче невичерпний перелік індикаторів, які самі по собі не обов’язково є маніпулюванням ринком:

(a) розповсюдження хибної чи оманливої інформації особами, які надають розпорядження на купівлю/продаж чи здійснюють транзакції, або особами, що пов’язані з ними, перед наданням таких розпоряджень чи здійсненням таких транзакцій або після їх надання/здійснення; та

(b) надання розпорядження на купівлю/продаж чи здійснення транзакцій особами перед розробкою чи розповсюдженням хибних, упереджених або таких, на які явно впливає матеріальний інтерес, інвестиційних рекомендацій такими особами чи особами, що пов’язані з ними, або після розробки чи розповсюдження таких рекомендацій.



ДОДАТОК II

Кореляційна таблиця

Цей Регламент

Директива 2003/6/ ЄС

Стаття 1


Стаття 2


Стаття 2(1)(а)

Стаття 9, перший параграф

Стаття 2(1)(b)


Стаття 2(1)(с)


Стаття 2(1)(d)

Стаття 9, другий параграф

Стаття 2(3)

Стаття 9, перший параграф

Стаття 2(4)

Стаття 10(а)

Пункт (1) статті 3(1)

Стаття 1(3)

Пункт (2) статті 3(1)


Пункт (3) статті 3(1)


Пункт (4) статті 3(1)


Пункт (5) статті 3(1)


Пункт (6) статті 3(1)

Стаття 1(4)

Пункт (7) статті 3(1)


Пункт (8) статті 3(1)


Пункт (9) статті 3(1)

Стаття 1(5)

Пункт (10) статті 3(1)


Пункт (11) статті 3(1)


Пункт (12) статті 3(1)

Стаття 1(7)

Пункт (13) статті 3(1)

Стаття 1(6)

Пункти (14)-(35) статті 3(1)


Стаття 4


Стаття 5

Стаття 8

Стаття 6(1)

Стаття 7

Стаття 6(2)


Стаття 6(3)


Стаття 6(4)


Стаття 6(5)


Стаття 6(6)


Стаття 6(7)


Стаття 7(1)(а)

Стаття 1(1), перший параграф

Стаття 7(1)(b)

Стаття 1(1), другий параграф

Стаття 7(1)(с)


Стаття 7(1)(d)

Стаття 1(1), третій параграф

Стаття 7(2)


Стаття 7(3)


Стаття 7(4)


Стаття 7(5)


Стаття 8(1)

Стаття 2(1), перший підпараграф

Стаття 8(2)


Стаття 8(2)(а)

Стаття 3(b)

Стаття 8(2)(b)


Стаття 8(3)


Стаття 8(4)(а)

Стаття 2(1)(а)

Стаття 8(4)(b)

Стаття 2(1)(b)

Стаття 8(4)(с)

Стаття 2(1)(с)

Стаття 8(4)(d)

Стаття 2(1)(d)

Стаття 8(4), другий підпараграф

Стаття 4

Стаття 8(5)

Стаття 2(2)

Стаття 9(1)


Стаття 9(2)


Стаття 9(3)(а)

Стаття 2(3)

Стаття 9(3)(b)

Стаття 2(3)

Стаття 9(4)


Стаття 9(5)


Стаття 9(6)


Стаття 10(1)

Стаття 3(а)

Стаття 10(2)


Стаття 11


Стаття 12(1)


Стаття 12(1)(а)

Стаття 1(2)(а)

Стаття 12(1)(b)

Стаття 1(2)(b)

Стаття 12(1)(с)

Стаття 1(2)(с)

Стаття 12(1)(d)


Стаття 12(2)(а)

Стаття 1(2), перший абзац другого параграфа

Стаття 12(2)(b)

Стаття 1(2), другий абзац другого параграфа

Стаття 12(2)(с)


Стаття 12(2)(d)

Стаття 1(2), третій абзац другого параграфа

Стаття 12(2)(е)


Стаття 12(3)


Стаття 12(4)


Стаття 12(5)

Стаття 1(2), третій параграф

Стаття 13(1)

Стаття 1(2)(а), другий параграф

Стаття 13(1)


Стаття 13(2)


Стаття 13(3)


Стаття 13(4)


Стаття 13(5)


Стаття 13(6)


Стаття 13(7)


Стаття 13(8)


Стаття 13(9)


Стаття 13(10)


Стаття 13(11)


Стаття 14(а)

Стаття 2(1), перший параграф

Стаття 14(b)

Стаття 3(b)

Стаття 14(с)

Стаття 3(а)

Стаття 15

Стаття 5

Стаття 16(1)

Стаття 6(6)

Стаття 16(2)

Стаття 6(9)

Стаття 16(3)


Стаття 16(4)


Стаття 16(5)

Стаття 6(10), сьомий абзац

Стаття 17(1)

Стаття 6(1)

Стаття 17(1), третій підпараграф

Стаття 9, третій параграф

Стаття 17(2)


Стаття 17(3)


Стаття 17(4)

Стаття 6(2)

Стаття 17(5)


Стаття 17(6)


Стаття 17(7)


Стаття 17(8)

Стаття 6(3), перший і другий підпараграфи

Стаття 17(9)


Стаття 17(10)

Стаття 6(10), перший і другий абзаци

Стаття 17(11)


Стаття 18(1)

Стаття 6(3), третій підпараграф

Стаття 18(2)


Стаття 18(3)


Стаття 18(4)


Стаття 18(5)


Стаття 18(6)


Стаття 18(7)

Стаття 9, третій параграф

Стаття 18(8)


Стаття 18(9)

Стаття 6(10), четвертий абзац

Стаття 19(1)

Стаття 6(4)

Стаття 19(1)(а)

Стаття 6(4)

Стаття 19(1)(b)


Стаття 19(2)


Стаття 19(3)


Стаття 19(4)(а)


Стаття 19(4)(b)


Стаття 19(5)-(13)


Стаття 19(14)

Стаття 6(10), п’ятий абзац

Стаття 19(15)

Стаття 6(10), п’ятий абзац

Стаття 20(1)

Стаття 6(5)

Стаття 20(2)

Стаття 6(8)

Стаття 20(3)

Стаття 6(10), шостий абзац та стаття 6(11)

Стаття 21

Стаття 1(2)(с), друге речення

Стаття 22

Стаття 11, перший параграф та стаття 10

Стаття 23(1)

Стаття 12(1)

Стаття 23(1)(а)

Стаття 12(1)(а)

Стаття 23(1)(b)

Стаття 12(1)(b)

Стаття 23(1)(с)

Стаття 12(1)(с)

Стаття 23(1)(d)

Стаття 12(1)(d)

Стаття 23(2)(а)

Стаття 12(2)(а)

Стаття 23(2)(b)

Стаття 12(2)(b)

Стаття 23(2)(с)


Стаття 23(2)(d)

Стаття 12(2)(с)

Стаття 23(2)(е)


Стаття 23(2)(f)


Стаття 23(2)(g)

Стаття 12(2)(d)

Стаття 23(2)(h)

Стаття 12(2)(d)

Стаття 23(2)(і)

Стаття 12(2)(g)

Стаття 23(2)(j)

Стаття 12(2)(f)

Стаття 23(2)(к)

Стаття 12(2)(е)

Стаття 23(2)(1)

Стаття 12(2)(h)

Стаття 23(2)(m)

Стаття 6(7)

Стаття 23(3)


Стаття 23(4)


Стаття 24(1)

Стаття 15а(1)

Стаття 24(2)

Стаття 15а(2)

Стаття 24(3)


Стаття 25(1), перший підпараграф

Стаття 16(1)

Стаття 25(2)

Стаття 16(2) та стаття 16(4), четвертий підпараграф

Стаття 25(2)(а)

Стаття 16(2), перший абзац другого підпараграфа та стаття 16(4), четвертий підпараграф

Стаття 25(2)(b)


Стаття 25(2)(с)

Стаття 16(2), другий абзац другого підпараграфа та стаття 16(4), четвертий підпараграф

Стаття 25(2)(d)

Стаття 16(2), третій абзац другого підпараграфа та стаття 16(4), четвертий підпараграф

Стаття 25(3)


Стаття 25(4)

Стаття 16(2), перше речення

Стаття 25(5)

Стаття 16(3)

Стаття 25(6)

Стаття 16(4)

Стаття 25(7)

Стаття 16(2), четвертий підпараграф та стаття 16(4), четвертий підпараграф

Стаття 25(8)


Стаття 25(9)

Стаття 16(5)

Стаття 26


Стаття 27(1)


Стаття 27(2)


Стаття 27(3)

Стаття 13

Стаття 28


Стаття 29


Стаття 30(1), перший підпараграф

Стаття 14(1)

Стаття 30(1)(а)


Стаття 30(1)(b)

Стаття 14(3)

Стаття 30(2)


Стаття 30(3)


Стаття 31


Стаття 32


Стаття 33(1)

Стаття 14(5), перший підпараграф

Стаття 33(2)


Стаття 33(3)

Стаття 14(5), другий підпараграф

Стаття 33(4)

Стаття 14(5), третій підпараграф

Стаття 33(5)


Стаття 34(1)

Стаття 14(4)

Стаття 34(2)


Стаття 34(3)


Стаття 35


Стаття 36(1)

Стаття 17(1)

Стаття 36(2)


Стаття 37

Стаття 20

Стаття 38


Стаття 39

Стаття 21

Додаток


__________
(-1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 575/2013 від 26 червня 2013 року про пруденційні вимоги для кредитних установ та інвестиційних фірм та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (ОВ L 176, 27.06.2013, с. 1).
(-2) Регламент Комісії (ЄС) № 1287/2006 від 10 серпня 2006 року про імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС в частині обов’язків інвестиційних фірм із ведення звітності, звітування про транзакції, прозорості ринку, допуску фінансових інструментів до торгівлі та визначення строків для цілей зазначеної Директиви (ОВ L 241, 02.09.2006, с. 1).
(-3) Директива Європейського Парламенту і Ради 2012/30/ЄС від 25 жовтня 2012 року про узгодження гарантій, що їх для захисту інтересів учасників і третіх осіб вимагають держави-члени від компаній у розумінні другого параграфа статті 54 Договору про функціонування Європейського Союзу, стосовно заснування публічних товариств із обмеженою відповідальністю та збереження і зміни їхнього капіталу, для забезпечення рівнозначності таких гарантій (ОВ L 315, 14.11.2012, с. 74).
(-4) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 600/2014 від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 648/2012 (див. сторінку 84 Офіційного вісника).
(-5) Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС від 12 липня 2002 року про опрацювання персональних даних і захист приватності у сфері електронних засобів зв’язку (Директива про приватність та електронні засоби зв’язку) (ОВ L 201, 31.07.2002, с. 37).
(-6) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1095/2010 від 24 листопада 2010 року про заснування Європейського наглядового органу (Європейського органу з цінних паперів і ринків), внесення змін до Рішення № 716/2009/ЄС та скасування Рішення Комісії 2009/77/ЄС (ОВ L 331, 15.12.2010, с. 84).
(-7) Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/109/ЄС від 15 грудня 2004 року про гармонізацію вимог щодо прозорості інформації про емітентів, цінні папери яких допущено до торгівлі на регульованому ринку, та про внесення змін до Директиви 2001/34/ЄС (ОВ L 390, 31.12.2004, с. 38).
(-8) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/36/ЄС від 26 червня 2013 року про доступ до діяльності кредитних установ і пруденційний нагляд за кредитними установами та інвестиційними фірмами, про внесення змін до Директиви 2002/87/ЄС і про скасування Директив 2006/48/ЄС та 2006/49/ЄС (ОВ L 176, 27.06.2013, с. 338).
(-9) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/138/ЄС від 25 листопада 2009 року про започаткування і ведення діяльності у сфері страхування і перестрахування (Платоспроможність II) (ОВ L 335, 17.12.2009, с. 1).
(-10) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 713/2009 від 13 липня 2009 року про утворення Агентства з питань співробітництва регуляторних органів у сфері енергетики (ОВ L 211, 14.08.2009, с. 1).
(-11) Директива Європейського Парламенту і Ради 2013/34/ЄС від 26 червня 2013 року про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність і пов’язані звіти певних видів суб’єктів господарювання, про внесення змін до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/43/ЄС та про скасування Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС (ОВ L 182, 29.06.2013, с. 19).
(-12) Директива Ради 86/635/ЄЕС від 8 грудня 1986 року про річну звітність і консолідовану звітність банків та інших фінансових установ (ОВ L 372, 31.12.1986, с. 1).
(-13) Директива Ради 91/674/ЄЕС від 19 грудня 1991 року про річну звітність і консолідовану звітність суб’єктів господарювання у сфері страхування (ОВ L 374, 31.12.1991, с. 7).
(-14) Рішення Комісії 2001/528/ЄС від 6 червня 2001 року про утворення Європейського комітету з цінних паперів (ОВ L 191, 13.07.2001, с. 45).
(-15) Директива Комісії 2003/125/ЄС від 22 грудня 2003 року про імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/6/ЄС у частині справедливого представлення інвестиційних рекомендацій та розкриття конфліктів інтересів (ОВ L 339, 24.12.2003, с. 73).
(-16) Директива Комісії 2003/124/ЄС від 22 грудня 2003 року про імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/6/ЄС у частині визначення й оприлюднення інсайдерської інформації та визначення маніпулювання ринком (ОВ L 339, 24.12.2003, с. 70).
(-17) Регламент Комісії (ЄС) № 2273/2003 від 22 грудня 2003 року про імплементацію Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/6/ЄС в частині винятків для програм викупу та стабілізації фінансових інструментів (ОВ L 336, 23.12.2003, с. 33).

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}