Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України (додається).

2. Кабінету Міністрів України в шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом затвердити Положення про особливості організації і несення вартової служби в дисциплінарному батальйоні (частині).

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

СТАТУТ
ГАРНІЗОННОЇ ТА ВАРТОВОЇ СЛУЖБ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Цей Статут визначає організацію і порядок несення гарнізонної та вартової служб, права і обов’язки посадових осіб гарнізону та військовослужбовців, які залучаються для несення цих служб.

Статут обов’язковий для всіх військових частин, штабів, організацій, установ і військових навчальних закладів Збройних Сил України.

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Положення Статуту поширюються на військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними зборів.

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Військові частини, штаби, організації, установи та військові навчальні заклади Збройних Сил України, військові частини (установи, організації, органи тощо) Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, розташовані (дислоковані) постійно чи тимчасово в населеному пункті (пунктах) або поза ним (ними) (далі - військові частини), територіально об’єднуються в гарнізон.

Для взаємодії з іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами відповідно до існуючого адміністративно-територіального устрою України гарнізонам визначаються зони відповідальності.

2. У кожному гарнізоні організується гарнізонна і вартова служби.

Гарнізонна служба покликана забезпечувати додержання високої військової дисципліни особовим складом гарнізону, необхідні умови для повсякденного життя та підготовки військових частин, проведення гарнізонних заходів за їх участю.

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об’єктів, Бойових Прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарному батальйоні (частині).

3. Межі гарнізону та зони відповідальності визначаються наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві - наказом Міністерства оборони України. Межі гарнізону мають бути добре відомі всьому особовому складу гарнізону.

Зони діяльності органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України (далі - Служба правопорядку) визначаються наказом Міністерства оборони України.

4. Керівництво гарнізонною службою та службою гарнізонних варт від військових частин гарнізону здійснює начальник гарнізону.

Керівництво гарнізонною та вартовою службами в межах оперативного командування здійснює командувач військ оперативного командування, який відповідає за її стан.

Відповідальність за стан гарнізонної та вартової служб у підпорядкованих військах (силах) покладається також на всіх прямих начальників.

Організація несення служби черговими змінами Служби правопорядку визначається наказами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та інструкціями начальника Головного управління Служби правопорядку.

Командувачі військ оперативних командувань і всі прямі начальники командирів військових частин, призначених начальниками гарнізонів, зобов’язані систематично перевіряти стан гарнізонної та вартової служб у підлеглих їм військах (силах), а також проводити з начальниками гарнізонів заходи, спрямовані на поліпшення військової дисципліни і порядку в гарнізонах.

Накази начальника гарнізону з питань гарнізонної служби повинні точно виконуватися військовими частинами, дислокованими в межах гарнізону, командами, які перебувають у межах гарнізону, та окремими військовослужбовцями.

5. Забезпечення військової дисципліни та правопорядку серед військовослужбовців гарнізону, організація служби гарнізонних варт, охорона і оборона військових об’єктів покладаються на начальника гарнізону та начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військове командування та органи військового управління Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовослужбовці та інші особи зобов’язані сприяти Службі правопорядку у виконанні покладених на неї завдань.

6. До гарнізонної та вартової служб залучаються військові частини Збройних Сил України та підрозділи Служби правопорядку, що входять до складу гарнізону.

Черговість несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні військовими частинами визначає начальник гарнізону залежно від їх складу та призначення.

Перелік військових частин Збройних Сил України, що не залучаються до несення гарнізонної служби та служби гарнізонних варт у гарнізоні, визначає начальник гарнізону.

Військові частини інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту у разі спільного розміщення з військовими частинами Збройних Сил України залучаються до несення служби в гарнізоні, крім гарнізонних варт. Від цих військ (військових частин) для вирішення спільних питань з організації гарнізонної служби, протидії диверсійно-терористичним групам, власної безпеки, ліквідації наслідків стихійного лиха тощо призначаються позаштатні помічники начальника гарнізону.

В окремих випадках, за наказом начальника гарнізону у порядку, визначеному Міністерством оборони України, до виконання завдань Служби правопорядку щодо охорони військових об’єктів, забезпечення військової дисципліни серед військовослужбовців на вулицях та в інших громадських місцях, запобігання правопорушенням, які вчиняються військовослужбовцями, та їх припинення можуть тимчасово залучатися військовослужбовці інших військових частин Збройних Сил України. Безпосереднє керівництво під час виконання цих завдань покладається на відповідну військову службову особу Служби правопорядку.

ЧАСТИНА I
ГАРНІЗОННА СЛУЖБА

Розділ 1
ВІЙСЬКОВІ СЛУЖБОВІ ОСОБИ ГАРНІЗОНУ, НАЧАЛЬНИК ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ В ЗОНІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ЇХ ОБОВ’ЯЗКИ

Загальні положення

7. У кожному гарнізоні наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві та містах розташування штабів видів Збройних Сил України наказом Міністерства оборони України призначається начальник гарнізону. До призначення начальника гарнізону його обов’язки виконує старший за посадою командир (начальник), а при рівних посадах - старший за військовим званням.

У гарнізонах, де розташовані військові частини Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України призначається старший морський начальник, який з питань гарнізонної та вартової служб підпорядковується начальникові гарнізону.

У разі розміщення у військовому містечку кількох військових частин Збройних Сил України наказом начальника гарнізону з командирів цих частин призначається старший військового містечка.

8. У гарнізонах за наявності в їх складі кількох військових частин Збройних Сил України із військових службових осіб, старших за відповідною посадою, наказом начальника гарнізону призначаються:

заступник начальника гарнізону;

заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення;

заступник начальника гарнізону з тилу;

помічник начальника гарнізону з правової роботи;

начальник зв’язку гарнізону;

начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону;

начальник фінансово-економічної служби гарнізону;

начальник медичної служби гарнізону;

начальник служби ветеринарної медицини гарнізону;

начальник служби радіаційного, хімічного і біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону;

начальник служби пожежної безпеки гарнізону;

військовий диригент гарнізону.

{Частину другу статті 8 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

Усі військові службові особи гарнізону виконують свої обов’язки за сумісництвом.

Вказівки військових службових осіб гарнізону з питань їх повноважень є обов’язковими для всього особового складу гарнізону.

{Частину п'яту статті 8 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

Начальник гарнізону

9. Начальник гарнізону відповідає за підтримання військової дисципліни, організацію несення гарнізонної та вартової служб, забезпечення необхідних умов для повсякденного життя та підготовки військових частин гарнізону, проведення гарнізонних заходів за їх участю, стан екологічної та пожежної безпеки гарнізону, взаємодію відповідно до компетенції з іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

Він має право, у разі потреби, для виконання покладених на нього завдань залучати особовий склад і транспортні засоби військових частин гарнізону.

Начальник гарнізону з питань гарнізонної служби та служби гарнізонних варт підпорядкований командувачу військ оперативного командування і є прямим начальником з цих питань для всіх військовослужбовців гарнізону, у тому числі командирів з’єднань і військових частин, які входять до складу гарнізону, а також для старшого морського начальника.

Про вступ до виконання своїх обов’язків начальник гарнізону оголошує в наказі по гарнізону, доповідає командувачу військ оперативного командування та своєму безпосередньому начальникові, а також повідомляє про це відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Начальник гарнізону зобов’язаний:

повсякденно керувати діяльністю військових службових осіб гарнізону;

за погодженням з відповідним органом управління Служби правопорядку розробляти та подавати на затвердження своєму безпосередньому начальнику план пожежної безпеки гарнізону та розклад гарнізонних варт;

організовувати охорону та оборону гарнізонних об’єктів, установлювати порядок допуску осіб, що прибули для розпечатування (запечатування) гарнізонних об’єктів, перевіряти не рідше одного разу на місяць несення служби гарнізонними вартами;

щомісячно залучати посадових осіб гарнізону до перевірки стану служби військ і військової дисципліни всіх військових частин гарнізону згідно із затвердженим графіком, незалежно від їх підпорядкування, з виданням наказу по гарнізону;

розміщувати частини, підрозділи, команди, які прибувають до гарнізону;

визначати для військових частин гарнізону порядок користування навчальними об’єктами;

розглядати й затверджувати плани загальногарнізонних заходів;

підтримувати зв’язок з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та погоджувати з ними питання, пов’язані з гарнізонною службою та проведенням спільних заходів;

{Абзац десятий частини п’ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 1420-IV від 03.02.2004}

керувати роботою квартирно-експлуатаційної частини гарнізону щодо розквартирування військових частин і затверджувати розподіл житлової площі в гарнізоні;

щоквартально із залученням відповідного начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності аналізувати стан військової дисципліни, гарнізонної та вартової служб у гарнізоні і підбивати з командирами військових частин та їх заступниками (помічниками) з морально-психологічного забезпечення підсумки роботи, вживати заходів щодо попередження кримінальних правопорушень і надзвичайних подій, підвищення пильності і збереження державної таємниці;

організовувати та проводити заходи з участю військ;

організовувати проведення військового поховального ритуалу під час поховань осіб, визначених статтею 81 цього Статуту;

призначати почесні варти та почти від військових частин і здійснювати контроль за їх підготовкою;

організовувати пожежну безпеку в гарнізоні та спеціальну підготовку начальників служб пожежної безпеки військових частин, проводити не менш як двічі на рік відпрацювання плану пожежної безпеки гарнізону із залученням усіх сил і засобів гарнізону;

забезпечувати додержання умов екологічної безпеки в гарнізоні;

встановлювати час переходу військових частин гарнізону на літню чи зимову форму одягу;

оголошувати початок і кінець опалювального періоду в гарнізоні;

перевіряти в якому стані тримаються споруди, території військових містечок, військові цвинтарі, братські могили, військові пам’ятники та доглядати їх належним чином;

організовувати додержання екологічних умов у гарнізоні;

проводити особисто службове розслідування надзвичайних подій та правопорушень, які вчинили в межах гарнізону військовослужбовці, а в разі виявлення ознак кримінального правопорушення негайно повідомляти відповідного прокурора, начальника органу управління Служби правопорядку та орган, який проводить досудове розслідування, і передавати останньому всі матеріали;

сприяти військовим службовим особам Служби правопорядку у виконанні ними своїх завдань щодо виявлення причин, умов і обставин кримінальних та інших правопорушень, вчинених у військових частинах і на військових об’єктах гарнізону;

вживати заходів до охорони військового транспорту, варта якого відсторонена від несення служби, до її заміни;

{Абзац частини п’ятої статті 9 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

вести прийом військовослужбовців та членів їх сімей з особистих питань, приймати рішення стосовно заяв, скарг та інших звернень;

виконувати інші обов’язки, визначені цим Статутом.

10. Начальник гарнізону зустрічає Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, Голову Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України, які прибули до гарнізону, відрекомендовується їм і супроводжує їх. Для зустрічі зазначених осіб почесна варта вишиковується за особливим розпорядженням тільки в гарнізонах, де розташовуються штаби видів, оперативних командувань Збройних Сил України. Крім того, начальник гарнізону зустрічає заступників Міністра оборони України, командувачів військ оперативних командувань Збройних Сил України та всіх своїх прямих начальників.

11. Під час прибуття до гарнізону військовослужбовців вищого офіцерського складу для виконання службових завдань, прямих начальників із питань гарнізонної та вартової служб начальник гарнізону відрекомендовується лише старшим за військовим званням військовослужбовцям вищого офіцерського складу.

У разі вибуття з гарнізону начальник гарнізону покладає свої обов’язки на заступника начальника гарнізону, про що він оголошує в наказі по гарнізону та доповідає командувачеві військ оперативного командування.

Заступник начальника гарнізону

11-1. Заступник начальника гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і несення гарнізонної служби та служби гарнізонними вартами, за виконання заходів бойової та мобілізаційної готовності гарнізону, проведення заходів за участю військ (сил) гарнізону.

Заступник начальника гарнізону зобов’язаний:

розробляти плани проведення заходів за участю військ (сил) гарнізону, приведення гарнізону в бойову готовність, план посилення охорони гарнізонних об’єктів;

складати розклад гарнізонних варт, відомість гарнізонного наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції начальникам варт та їх помічникам, черговому варт та його помічникові, а також складати графік перевірки варт військовими службовими особами гарнізону і подавати їх на затвердження начальникові гарнізону та здійснювати контроль за їх виконанням;

організовувати та контролювати охорону військових містечок, окремих приміщень військових частин;

призначати почесні варти від військових частин і здійснювати контроль за їх підготовкою;

вести облік військових цвинтарів, братських могил і військових пам’ятників, що знаходяться в межах гарнізону, стежити за їх доглядом.

За тимчасової відсутності начальника гарнізону заступник начальника гарнізону виконує його обов’язки.

Заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення

12. Заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і проведення загальногарнізонних заходів щодо зміцнення військової дисципліни в гарнізоні, соціального, правового, інформаційного, морально-психологічного забезпечення, а також за організацію роботи з питань культури та дозвілля відповідно до вказівок начальника гарнізону.

Заступник начальника гарнізону з морально-психологічного забезпечення зобов’язаний:

{Абзац другий частини другої статті 12 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

знати морально-психологічний стан військовослужбовців та військової дисципліни, відпрацьовувати заходи щодо зміцнення військової дисципліни, організованості й порядку в гарнізоні, попередження правопорушень;

організовувати гуманітарну підготовку, проводити суспільно-політичне і правове інформування військовослужбовців, членів їх сімей, цивільного персоналу військових частин гарнізону;

постійно вивчати запити і настрій особового складу;

розробляти і подавати на затвердження начальнику гарнізону план загальногарнізонних культурно-освітніх заходів та організовувати їх проведення;

керувати роботою гарнізонних установ культури і дозвілля, розробляти та подавати на затвердження начальникові гарнізону план обслуговування військових частин гарнізону місцевими та гарнізонними установами культури і дозвілля;

разом з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями брати участь у проведенні заходів щодо військово-патріотичного виховання населення, особливо молоді;

брати участь у проведенні роботи з додержання вимог законодавства України про охорону навколишнього природного середовища;

постійно проводити роботу, спрямовану на збереження в гарнізоні державної та військової таємниці і підвищення пильності, особливо у військових частинах і підрозділах, що несуть бойове чергування;

виявляти постійну турботу про охорону здоров’я військовослужбовців, побут і влаштування військ гарнізону;

не рідше одного разу на місяць перевіряти несення служби гарнізонними і внутрішніми вартами, а також організацію і проведення заходів морально-психологічного забезпечення особового складу варт;

своєчасно доповідати начальникові гарнізону про морально-психологічний стан і військову дисципліну військ гарнізону, а також про проведення загальногарнізонних заходів.

Заступник начальника гарнізону з тилу

13. Заступник начальника гарнізону з тилу підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за своєчасне проведення гарнізонних заходів щодо тилового забезпечення військових частин гарнізону.

Заступник начальника гарнізону з тилу зобов’язаний:

{Абзац другий частини другої статті 13 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

{Абзац третій частини другої статті 13 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

{Абзац четвертий частини другої статті 13 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

стежити за своєчасним розвантаженням і вивезенням в установлені строки з території залізничної станції (порту) військових вантажів, які прибули на адресу військових частин гарнізону, а у разі потреби вживати заходів до прискорення виконання робіт;

розробляти і подавати на затвердження начальнику гарнізону відповідні плани господарських заходів та забезпечувати їх виконання;

брати участь у роботі житлових комісій, контролювати облік і розподіл житлової площі у військових частинах, своєчасно подавати начальникові гарнізону пропозиції щодо використання житлового фонду та здійснювати прийом відвідувачів із житлових питань;

{Абзац восьмий частини другої статті 13 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

{Абзац дев'ятий частини другої статті 13 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

проводити з військовослужбовцями офіцерського складу служб тилу військових частин гарнізону заходи з обміну досвідом роботи і ведення військового господарства кращих військових частин гарнізону;

вивчати економічний стан району розташування військових частин гарнізону з метою кращого використання ними місцевих ресурсів;

розміщувати військові підрозділи (команди), які прибувають на територію гарнізону, окремих військовослужбовців, а також варти, що супроводжують транспорт з військовими вантажами, та забезпечувати їх харчуванням;

визначати, на забезпеченні яких військових частин перебуватимуть засуджені, взяті під варту та затримані військовослужбовці, які утримуються на гауптвахтах, у кімнатах тимчасово затриманих Служби правопорядку.

Помічник начальника гарнізону з правової роботи

14. Помічник начальника гарнізону з правової роботи підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог законів та інших нормативно-правових актів посадовими особами гарнізону.

Помічник начальника гарнізону з правової роботи зобов’язаний:

координувати роботу і брати участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у гарнізоні;

перевіряти відповідність законодавству проектів наказів, інших нормативно-правових актів, що подаються на підпис начальнику гарнізону, та візувати їх за наявності погодження цих проектів із заінтересованими посадовими особами гарнізону;

у разі невідповідності проекту наказу чи іншого нормативно-правового акта законодавству подавати письмовий висновок з пропозиціями щодо законного вирішення відповідного питання для прийняття остаточного рішення начальником гарнізону;

давати висновки стосовно правомірності застосування дисциплінарної або іншої відповідальності посадовими особами гарнізону до військовослужбовців, правову оцінку фактам порушення військової дисципліни і правопорядку в гарнізоні;

брати участь разом із відповідними посадовими особами гарнізону в підготовці заходів щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку в гарнізоні;

організовувати і проводити роботу, пов’язану з підвищенням рівня правових знань військовослужбовців гарнізону, інформувати про законодавство, роз’яснювати існуючу практику його застосування, давати консультації з правових питань.

Начальник зв’язку гарнізону

15. Начальник зв’язку гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і стан зв’язку в гарнізоні.

Начальник зв’язку гарнізону зобов’язаний:

{Абзац другий частини другої статті 15 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план організації і забезпечення внутрішньогарнізонного зв’язку та контролювати його стан;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо організації зв’язку;

здійснювати контроль за організацією і постійною готовністю системи оповіщення посадових осіб, військових об’єктів, а також військовослужбовців та членів їх сімей, які мешкають у військових містечках гарнізону;

вирішувати з підприємствами, об’єднаннями зв’язку, іншими юридичними особами, мережі зв’язку яких входять до єдиної національної системи зв’язку, питання щодо використання їх засобів зв’язку в інтересах військових частин гарнізону;

подавати начальникові зв’язку вищого рівня заявки на необхідні засоби зв’язку та експлуатаційні матеріали для забезпечення внутрішньогарнізонного та міжгарнізонного зв’язку;

здійснювати заходи щодо забезпечення та обслуговування засобів зв’язку органів управління та підрозділів Служби правопорядку в зоні відповідальності, гарнізонних варт, своєчасно організовувати ремонт наявних засобів зв’язку;

здійснювати контроль за додержанням правил ведення переговорів через засоби зв’язку.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону

16. Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону відповідає за організацію експлуатації, своєчасний ремонт і облік казармено-житлового фонду, за квартирним забезпеченням військових частин, приписаних до квартирно-експлуатаційної частини. Він підпорядкований начальникові квартирно-експлуатаційного управління оперативного командування. З питань використання казарменого фонду, розподілу жилих приміщень та упорядкування військ він виконує вказівки начальника гарнізону.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону зобов’язаний:

{Абзац другий частини другої статті 16 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

доповідати начальникові гарнізону пропозиції і розрахунки щодо використання казармено-житлового фонду гарнізону і заявки органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування на виділення фонду, якого не вистачає;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону плани розподілу жилих приміщень у гарнізонах та вести облік усієї житлової площі, що закріплена за гарнізоном;

перевіряти правильність експлуатації військовими частинами будинків, комунальних установок, казарменого інвентаря і меблів, вживати заходів до їх збереження та своєчасного ремонту;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону плани щодо благоустрою, озеленення, огорожі і прибирання територій військових містечок гарнізону та контролювати їх виконання;

керувати роботами з ремонту казармено-житлового фонду, побутових підприємств та інших будівель військових частин і здійснювати контроль за ремонтно-будівельними роботами, які виконуються безпосередньо військовими частинами;

забезпечувати військові частини всіма видами квартирного забезпечення і перевіряти правильність їх використання;

організовувати забезпечення військових частин електроенергією, водою, будівельними матеріалами і контролювати правильність їх використання;

здійснювати керівництво з технічних питань із квартирно-експлуатаційними службами у військових частинах;

брати участь у розробленні планів і проведенні заходів щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів у гарнізоні;

вести облік захисних і спеціальних споруд гарнізону та здійснювати контроль за їх правильною експлуатацією, зберіганням і триманням;

перевіряти правильність заявок військових частин на матеріальні засоби і кошти для квартирного забезпечення, складати зведені заявки та подавати їх у довольчі органи вищого рівня;

вести облік військових містечок, будівель у них, комунального обладнання, усіх видів квартирного забезпечення і коштів, які відпускаються на квартирне забезпечення.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини може здійснювати свою діяльність у кількох гарнізонах.

Начальник фінансово-економічної служби гарнізону

17. Начальник фінансово-економічної служби гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію фінансово-економічної роботи в гарнізоні.

Начальник фінансово-економічної служби гарнізону зобов’язаний:

вести облік військових частин гарнізону, які фінансуються з Державного бюджету України і обслуговуються в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

організовувати взаємодію з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

своєчасно та якісно виконувати розпорядження старших начальників стосовно збирання, узагальнення та надання необхідної фінансово-економічної інформації, здійснення перевірок діяльності фінансово-економічних органів військових частин гарнізону;

оперативно доводити до фінансово-економічних органів військових частин розпорядження відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, давати роз’яснення щодо їх застосування, сприяти командирам та начальникам фінансово-економічних органів військових частин гарнізону у взаємодії з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

у разі необхідності узгоджувати з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, і банками графіки отримання готівки;

мати інформацію про залишки коштів на реєстраційних рахунках військових частин гарнізону за кодами програмної та економічної класифікації видатків, а також причини їх виникнення;

інформувати відповідних старших за підлеглістю начальників про суми коштів, які своєчасно не використовуються;

мати інформацію з питань взаємодії фінансово-економічних органів військових частин гарнізону з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; про неможливість вирішення окремих питань негайно інформувати старших начальників за підлеглістю;

планувати, організовувати та проводити спеціальну підготовку з особовим складом фінансово-економічних органів військових частин гарнізону;

мати інформацію, контролювати та вживати заходів щодо своєчасного подання військовими частинами до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, фінансово-планових документів, звітів, внесення змін до показників кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань із загального фонду бюджету, до єдиної бази даних та мережі розпорядників бюджетних коштів;

виконувати інші завдання, покладені на нього наказами, розпорядженнями та дорученнями начальника гарнізону, інших старших начальників.

Положення цієї статті поширюються тільки на Збройні Сили України.

Начальник медичної служби гарнізону

18. Начальник медичної служби гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів, а також здійснює контроль за виконанням санітарних правил у гарнізоні.

Начальник медичної служби гарнізону зобов’язаний:

{Абзац другий частини другої статті 18 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

опрацьовувати і втілювати в життя загальногарнізонні лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

брати участь у розробленні заходів щодо захисту гарнізону від зброї масового ураження і заходів щодо ліквідації наслідків її застосування, а також заходів, що вживаються на випадок аварій на потенційно небезпечних об’єктах, розташованих у районах дислокації військових частин гарнізону;

аналізувати захворюваність особового складу і своєчасно доповідати начальникові гарнізону пропозиції щодо вжиття необхідних заходів;

перевіряти санітарно-епідемічний стан гарнізону, тримання територій військових частин, придатність води для пиття і господарчих потреб, санітарний стан гарнізонних їдалень, холодильників, підприємств побутового обслуговування і військової торгівлі, місць купання особового складу військових частин гарнізону та вживати заходів до усунення виявлених недоліків;

організовувати не рідше одного разу на місяць перевірку санітарного стану приміщень гауптвахти, кімнат тимчасово затриманих Служби правопорядку та щотижня - медичні огляди засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців, які утримуються на гауптвахті, у кімнатах тимчасово затриманих Служби правопорядку, та надання їм медичної допомоги;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо медичного забезпечення;

організовувати медичне забезпечення військових частин гарнізону, які не мають фахівців медичної служби, підрозділів (команд) і окремих військовослужбовців, які тимчасово перебувають у гарнізоні, членів сімей військовослужбовців гарнізону, а також звільнених із військової служби громадян, які мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах, і членів їх сімей;

складати графік чергування лікарів військових частин гарнізону у військово-лікувальних закладах і здійснювати контроль за ними;

залучати з дозволу начальника гарнізону фахівців медичної служби військових частин гарнізону до проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів у гарнізоні;

контролювати роботу гарнізонних військово-медичних закладів і керувати діяльністю гарнізонної військово-лікарської і санаторно-відбіркової комісій;

стежити за триманням хворих у госпіталях і періодично робити обходи хворих;

опрацьовувати разом із начальником гарнізонної поліклініки (госпіталю) план проведення поглибленого медичного обстеження особового складу військових частин гарнізону;

брати участь у проведенні заходів щодо медичного обстеження та огляду громадян, які призиваються або йдуть на військову службу в добровільному порядку;

брати участь у розробленні місцевими органами охорони здоров’я заходів щодо поліпшення санітарного стану районів розташування військових частин гарнізону;

стежити за обслуговуванням військових частин гарнізону цивільними закладами і підприємствами, що забезпечують їх життєдіяльність, а також за лікуванням військовослужбовців, які перебувають у цивільних лікувальних закладах, та за своєчасною їх випискою або переведенням у військовий госпіталь;

організовувати медичне забезпечення військових частин під час проведення парадів, інших гарнізонних заходів з участю військ, а також ліквідації наслідків великих аварій, катастроф і стихійного лиха;

організовувати за вказівкою начальника гарнізону перевірку санітарного стану військових ешелонів, що проходять, а також періодично стежити за санітарним станом залів очікування для військовослужбовців на вокзалах;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план заходів щодо обміну досвідом роботи фахівців медичної служби військових частин і підвищення їх кваліфікації;

контролювати підготовку військовозобов’язаних - фахівців медичної служби, яка проводиться в гарнізоні;

негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про надзвичайні події, що призвели до поранення або смерті військовослужбовців, небезпечний епідемічний стан військових частин, цивільних побутових та торговельних підприємств, які обслуговують військові частини, про випадки інфекційних захворювань у військових частинах і серед місцевого населення та про заходи, що вживаються для припинення цих захворювань.

Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону

19. Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію та проведення заходів щодо охорони особового складу військових частин від спільних для людини і тварини хвороб, заходів ветеринарного контролю за забезпеченням військ продуктами тваринного і рослинного походження, ветеринарно-профілактичних, протиепізоотичних та лікувальних заходів.

Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону зобов’язаний:

{Абзац другий частини другої статті 19 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

організовувати спільно з медичною службою проведення заходів щодо охорони особового складу військових частин від спільних для людини і тварини інфекційних захворювань;

брати участь у розробленні заходів щодо захисту військових частин від зброї масового ураження і заходів щодо ліквідації наслідків її застосування;

контролювати ветеринарно-санітарний стан харчових продуктів, які поставляються військовим частинам, та проводити експертизу продовольства під час його зберігання на складах (базах) і засобів транспортування;

організовувати у разі потреби проведення ветеринарно-оздоровчих заходів у військових частинах;

здійснювати ветеринарне обслуговування тварин, які належать військовим частинам, а також тварин їх підсобних господарств, давати висновки на вибракування і забій хворих тварин військових частин;

розробляти і проводити ветеринарно-профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи, перевіряти епізоотичний стан військових частин і об’єктів гарнізону, залучаючи для цього з дозволу начальника гарнізону фахівців ветеринарної служби військових частин;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо ветеринарного забезпечення;

брати участь у розробленні цивільними державними органами управління ветеринарної медицини заходів щодо поліпшення ветеринарно-санітарного і епізоотичного стану району розташування військових частин;

контролювати роботу військово-ветеринарних установ гарнізону;

доповідати начальникові гарнізону про ветеринарно-санітарний стан гарнізону (військових частин) і про необхідні заходи щодо його поліпшення;

перевіряти за вказівкою начальника гарнізону ветеринарно-санітарний стан військових ешелонів, що проходять;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план заходів щодо обміну досвідом роботи фахівців ветеринарної служби військових частин гарнізону і підвищення їх кваліфікації;

негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про випадки інфекційних захворювань серед тварин, що належать військовим частинам і населенню гарнізону, про заходи, вжиті для ліквідації цих захворювань, та повідомляти про це командирам військових частин гарнізону.

Начальник служби ветеринарної медицини може здійснювати свою діяльність у кількох гарнізонах.

Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону

20. Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону підпорякований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і виконання гарнізонних заходів щодо захисту від радіоактивних та отруйних речовин відповідно до вказівок начальника гарнізону, а також за організацію заходів екологічного забезпечення військових частин гарнізону.

Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту - начальник служби екологічної безпеки гарнізону зобов’язаний:

{Абзац другий частини другої статті 20 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

організовувати та контролювати виконання військовими частинами гарнізону заходів з охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування, а також організовувати їх взаємодію з зазначених питань з місцевими природоохоронними органами;

брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо захисту від ядерного, хімічного та біологічного забруднення;

знати метеорологічну обстановку в приземному атмосферному шарі;

організовувати заходи щодо ліквідації наслідків забруднення природного середовища в гарнізоні.

Начальник служби пожежної безпеки гарнізону

21. Начальник служби пожежної безпеки гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за стан пожежної безпеки в гарнізоні.

Начальник служби пожежної безпеки гарнізону зобов’язаний:

брати участь у розробленні та узгодженні з місцевими органами державної пожежної охорони плану пожежної безпеки гарнізону;

узгоджувати плани пожежної безпеки військових частин гарнізону;

здійснювати контроль за станом пожежної безпеки та несенням служби пожежними підрозділами військових частин; стежити за триманням у справності засобів пожежогасіння, блискавковідвідних пристроїв, пожежної сигналізації на гарнізонних об’єктах та у військових частинах гарнізону;

вимагати усунення недоліків щодо пожежної безпеки жилих і службових приміщень, складів, парків та інших об’єктів;

забороняти експлуатацію окремих будівель, орендованих приміщень, сховищ, майстерень та агрегатів, якщо їх використання може призвести до виникнення пожежі;

інструктувати начальників пожежної безпеки військових частин гарнізону та періодично проводити з ними заняття із спеціальної підготовки, з дозволу начальника гарнізону залучати осіб органів пожежної охорони військових частин для перевірки стану пожежної безпеки в гарнізоні;

у разі виникнення пожежі у військових частинах гарнізону викликати пожежні підрозділи військових частин, державної пожежної охорони, інших відомств та керувати їх роботою під час гасіння пожежі;

негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про виникнення пожежі в гарнізоні та про вжиті заходи щодо її гасіння; проводити на місці технічне розслідування обставин та причин пожежі;

своєчасно доповідати начальникові гарнізону про недоліки пожежної безпеки в гарнізоні та свої пропозиції щодо їх усунення.

Військовий диригент гарнізону

22. Військовий диригент гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за обслуговування спільних для всього гарнізону заходів оркестрами військових частин і за підготовку зведеного оркестру гарнізону.

Військовий диригент гарнізону зобов’язаний:

організовувати обслуговування військових частин гарнізону, які не мають своїх оркестрів, оркестрами інших військових частин і подавати допомогу командирам цих частин у підготовці ротних сигналістів-барабанщиків;

складати відомості наряду оркестрів військових частин на розвід гарнізонних варт і для інших гарнізонних заходів;

розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план спеціальної підготовки оркестрів військових частин гарнізону;

контролювати якість відтворювання музики розводу варт технічними засобами;

проводити стройову і спеціальну підготовку зведеного оркестру гарнізону і керувати ним;

керувати методичними зборами з військовими диригентами та із головними сержантами оркестрів, проводити концерти зведеного оркестру для особового складу військових частин гарнізону.

Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності

23. Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об’єктах.

Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності зобов’язаний:

організовувати несення служби підрозділами охорони військових об’єктів, патрульно-постової служби, безпеки дорожнього руху та спеціального призначення Служби правопорядку;

вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовозобов’язаних під час проходження ними зборів та від інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню завдань і функцій Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати відповідні заходи примусу, передбачені Законом України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України";

приймати та реєструвати заяви і повідомлення про кримінальні та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків, своєчасно приймати стосовно них обґрунтовані і законні рішення;

виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та інших правопорушень у Збройних Силах України, вживати заходів щодо їх усунення, брати участь у правовому вихованні військовослужбовців, працівників Збройних Сил України;

вести облік кримінальних та інших правопорушень, вчинених військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України у зоні відповідальності органу управління Служби правопорядку, та проводити щомісячні періодичні звірки з даними відповідних прокуратур;

подавати начальникові гарнізону пропозиції щодо підтримання правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у місцях дислокації військових частин гарнізону, щоквартально брати участь у підведенні підсумків роботи військових службових осіб гарнізону;

{Абзац восьмий частини другої статті 23 виключено на підставі Закону № 4652-VI від 13.04.2012}

у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені Кодексом України про адміністративні правопорушення до компетенції Служби правопорядку;

передавати матеріали про дисциплінарні правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, на розгляд їх командирів (начальників);

брати участь у проведенні профілактичної роботи серед військовослужбовців, схильних до вчинення правопорушень, сприяти органам військового управління, військовому командуванню в забезпеченні військової дисципліни серед військовослужбовців;

забезпечувати в передбачених законом випадках виконання кримінальних покарань стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту;

виконувати в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції доручення прокурора, слідчого, ухвали суду та постанови суддів;

сприяти у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов’язків;

взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного виявлення та розкриття кримінальних та виявлення інших правопорушень;

надавати у межах своєї компетенції допомогу органам державної влади, органам місцевого самоврядування, військовому командуванню, органам військового управління та їх представникам, громадським організаціям у провадженні їх законної діяльності в разі протидії їм або небезпеки з боку правопорушників - військовослужбовців Збройних Сил України;

повідомляти органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військове командування, органи військового управління, громадськість за місцем служби або роботи особи, в тому числі цивільних громадян, які незаконно перебували на території військової частини або військового об’єкта і вчинили протиправні дії, про вчинення ними правопорушення, провадження стосовно якого належить до компетенції Служби правопорядку;

забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих та заарештованих осіб, які перебувають на гауптвахті, документів, речей, цінностей та іншого майна, а також передавати органам Національної поліції документи і речі цивільних осіб, затриманих на території військових частин (військових об’єктів);

забезпечувати охорону та конвоювання затриманих чи взятих під варту військовослужбовців та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, а також тих, що відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні;

повідомляти командирів (начальників) військових частин не пізніше ніж у триденний строк, а відповідного прокурора та начальника гарнізону - негайно про вчинення військовослужбовцями та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів кримінальних та інших правопорушень;

вносити в межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовому командуванню, органам військового управління, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Не пізніш як у місячний строк щодо подання має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка його надіслала;

проводити розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, вибухових речовин, які викрадені або втрачені у військових частинах гарнізону;

організовувати розшук і затримання військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або не з’явилися в строк без поважних причин на військову службу, а також тих, які переховуються від органів досудового розслідування або суду, чи засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання;

здійснювати в межах своєї компетенції нагляд за дорожнім рухом військових транспортних засобів, контроль за виконанням у Збройних Силах України вимог законодавства з питань забезпечення безаварійного використання техніки; вести облік та розподіл номерних знаків, реєстрацію транспортних засобів Збройних Сил України;

погоджувати в установленому законодавством порядку з відповідними органами перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів транспортними засобами Збройних Сил України, забезпечувати їх супроводження та контроль за дотриманням особливих умов, правил, норм і стандартів з організації перевезення зазначених вантажів;

запобігати диверсійним проявам і терористичним актам на військових об’єктах;

забезпечувати зберігання, правила носіння та застосовування зброї, спеціальних засобів військовослужбовцями Служби правопорядку у встановленому законом порядку. Не рідше одного разу на місяць перевіряти наявність та стан зброї і боєприпасів, спеціальних засобів у місцях зберігання зброї Служби правопорядку;

разом з начальником гарнізону зустрічати осіб, зазначених у статті 10 цього Статуту;

вести облік військових частин гарнізону, окремих підрозділів, команд, а також військовослужбовців, які прибувають у відрядження та відпустки (додаток 2 до цього Статуту), здійснювати контроль за своєчасним їх відбуттям до місця служби;

вести облік і організовувати збереження зброї та боєприпасів;

складати відомість наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому зміни) та його помічникові, графік перевірки чергових змін і подавати їх на затвердження безпосередньому начальникові органу управління Служби правопорядку;

не рідше одного разу на тиждень перевіряти додержання законності та правил нагляду за заарештованими на гауптвахті Служби правопорядку, давати начальникові гауптвахти письмове розпорядження про направлення заарештованих до лазні, на роботи, а хворих - до лікувальної установи;

надавати допомогу начальникові гарнізону щодо підготовки військ гарнізону до парадів і забезпечувати за узгодженням з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування порядок під час підготовки і проведення парадів та інших гарнізонних заходів з участю військ;

складати інструкції особовому складу добового наряду Служби правопорядку, проводити з ними інструктаж, вручати йому необхідні документи для несення служби та здійснювати контроль за несенням служби добового наряду;

брати участь в організації військового поховального ритуалу осіб, визначених статтею 81 цього Статуту;

здійснювати керівництво черговим підрозділом гарнізонного наряду під час залучення до виконання окремих завдань щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану начальник органу управління Служби правопорядку зобов’язаний:

залучати підрозділи Служби правопорядку до участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;

організовувати збір, супроводження та охорону військовополонених;

забезпечувати дотримання комендантської години в гарнізоні;

організувати охорону військових об’єктів, військових містечок та їх населення, сприяти його евакуації;

вживати заходів щодо відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах;

здійснювати контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

Повноваження начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності стосовно обліку та розподілу номерних знаків та реєстрації транспортних засобів поширюються тільки на Збройні Сили України.

24. У разі виникнення у військових частинах, гарнізонних вартах і гарнізонних об’єктах пожежі, стихійного лиха чи надзвичайної події начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності зобов’язаний прибути на місце пожежі, стихійного лиха чи надзвичайної події для вжиття необхідних заходів.

25. {Частину першу статті 25 виключено на підставі Закону № 1420-IV від 03.02.2004}

У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування його у звільненні або відрядженні всім начальникам органів управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, військовим комендантам на транспорті, а також керівникам територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проведення військовослужбовцем звільнення (відрядження) надається право припиняти звільнення (відрядження) і відправляти цього військовослужбовця до своєї військової частини.

Про всі заходи, вжиті стосовно військовослужбовця, який порушив військову дисципліну, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності повідомляє командирові його військової частини, робить відповідну позначку в його відпускному квитку, посвідченні про відрядження або приписі, записці про звільнення та в книзі обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або відрядженні (додаток 2 до цього Статуту), і повідомляє начальникові гарнізону.

Коли особа затриманого військовослужбовця не може бути негайно встановлена через відсутність у нього документів, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності протягом доби з моменту затримання військовослужбовця повинен вжити заходів для встановлення його особи. Про таких осіб військовий комендант гарнізону негайно повідомляє начальникові гарнізону і повідомляє відповідного прокурора. Рішення щодо цих осіб має бути прийнято не пізніше ніж через 3 доби з моменту їх затримання.

Облік таких осіб ведеться: у відповідних органах управління Служби правопорядку в зоні відповідальності - у книзі обліку затриманих військовослужбовців за встановленою формою (військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, номер військової частини, її поштова адреса, підлеглість і найменування оперативного командування, кому повідомлено і яких вжито заходів); на гауптвахті - у книзі обліку заарештованих, які тримаються на гауптвахті (додаток 12 до цього Статуту).

Якщо військовослужбовець затримався в дорозі до місця відпустки або відрядження внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу чи вчасно не може прибути до місця своєї служби з тих самих причин, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності повідомляє про причину затримки військовослужбовця командирові військової частини, з якої військовослужбовець прибув, і подовжує відпустку на фактичний строк затримання.

У разі смерті або тяжкої хвороби близьких родичів військовослужбовця (батька, матері, дружини та близьких її родичів, дітей, рідних братів, сестер або інших осіб, які його виховували), а також у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім’я військовослужбовця, який перебував у відпустці, начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності має право подовжити відпустку на строк до 10 діб, негайно повідомивши про це командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець.

Про час відбуття військовослужбовця до місця відпустки або відрядження та причину його затримання начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності робить позначку в документах військовослужбовця та в книзі обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або у відрядженні (додаток 2 до цього Статуту).

26. Місце розташування відповідного органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності має бути відоме всім військовим частинам гарнізону та доступне для всіх осіб.

Адреса відповідного органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та номери телефонів мають бути в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, громадських місцях (театрах, будинках культури, готелях тощо).

Приблизне розміщення та обладнання будинку (приміщення) органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності визначено в додатку 1 до цього Статуту.

{Частину четверту статті 26 виключено на підставі Закону № 1420-IV від 03.02.2004}

Заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності

27. Заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності підпорядкований начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності і в службовій діяльності керується його вказівками, інструкцією, яка затверджується начальником відповідного органу управління Служби правопорядку, і цим Статутом.

За тимчасової відсутності начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності виконує його обов’язки.

Начальник гауптвахти Служби правопорядку

28. Начальник гауптвахти Служби правопорядку підпорядкований начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності. Він відповідає за підтримання порядку на гауптвахті, за додержання законності та порядку тримання заарештованих, а також за збереження майна й обладнання гауптвахти. Йому підпорядкований командир підрозділу, який здійснює охорону гауптвахти, та військовослужбовці, які на ній утримуються.

Начальник гауптвахти Служби правопорядку зобов’язаний:

приймати на гауптвахту заарештованих, перевіряти наявність і правильність оформлення відповідних документів, а також вести облік заарештованих і стежити за неухильним виконанням правил їх тримання;

забезпечувати збереження відповідних документів про арешт та речей і документів заарештованих;

проводити інструктаж начальника чергової зміни на гауптвахті з питань організації та несення служби, звертаючи увагу на практичні дії у разі заворушень, спроб самогубства чи втечі, вручати йому список заарештованих, яких тримають на гауптвахті;

перевіряти не рідше одного разу на тиждень проведення ранкових оглядів і вечірніх перевірок заарештованих;

установлювати порядок виведення та охорони заарештованих під час умивання, справляння природних потреб та прогулянки;

давати начальникові чергової зміни письмові розпорядження про звільнення заарештованих після закінчення строку їх арешту, а також про відправлення заарештованих за розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності до лазні, лікувальної установи й на вимогу слідчого, прокурора або суду;

вести облік роботи заарештованих із зазначенням часу, місця та виду робіт;

стежити за санітарним і протипожежним станом гауптвахти й вартового приміщення;

постійно дбати про належний стан камер тримання заарештованих, технічних засобів охорони, обладнання та інвентаря гауптвахти, приміщення чергової зміни Служби правопорядку та постів;

розглядати в межах своїх повноважень або передавати у порядку підпорядкованості пропозиції, заяви, прохання і скарги, які надходять від заарештованих;

організовувати й проводити заняття з стройової підготовки та вивчення статутів заарештованими;

щодня перевіряти правильність несення служби черговою зміною на гауптвахті, роблячи про це відповідні записи у постовій відомості;

щодня доповідати начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про стан військової дисципліни на гауптвахті, кількість прийнятих за день заарештованих, наявність вільних місць, негайно повідомляти про надзвичайні події, які сталися на гауптвахті.

Військовий комендант на транспорті

29. Військовий комендант залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту забезпечує підтримання порядку серед військовослужбовців у межах своєї дільниці, станції (порту), аеропорту. Під час виконання цих обов’язків військовий комендант на транспорті підпорядкований начальникові гарнізону. Йому підпорядковуються варти, що супроводжують транспорт із військовими вантажами, а також гарнізонні патрулі, призначені для патрулювання на станції (у порту).

Військовий комендант на транспорті зобов’язаний:

підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців, які перебувають на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

зустрічати пасажирські поїзди (судна, літальні апарати), у яких переміщаються військові команди, а також військові ешелони і транспорт із військовими вантажами, супроводжувані вартами, перевіряти особисто або через помічників порядок у вартах, їх матеріально-побутове забезпечення, кріплення техніки й вантажів, стан пожежної безпеки, про що робити запис у постовій відомості (маршрутному листі);

перевіряти несення служби гарнізонними вартами, розміщеними на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

проводити без затримання відправлення варт, з виділенням окремого купе в купейному (якщо такого немає - у плацкартному) вагоні;

проводити інструктаж виділених у його розпорядження патрулів, стежити за несенням ними служби;

затримувати, а у разі потреби знімати з поїздів, морських (річкових), повітряних суден військовослужбовців, які порушують заведений на транспорті порядок, а також за необхідності відправляти затриманого (знятого) військовослужбовця у відповідний орган Служби правопорядку під охороною патруля;

організовувати культурно-побутове обслуговування й відпочинок військовослужбовців, які перебувають у пунктах пересадки та їдуть поодинці або в складі команд;

стежити за санітарним станом залів очікування для військовослужбовців, вживати необхідних заходів для подання медичної допомоги, придбання квитків при прямуванні у відпустку або відрядження військовослужбовцями та членами їх сімей;

доповідати начальникові гарнізону та інформувати начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про всі надзвичайні події, порушення військової дисципліни та вжиті заходи, про проходження військових вантажів під охороною варт, а також про простої залізничних вагонів (суден) з військовими вантажами, що прибули на адресу військових частин гарнізону;

сприяти військовослужбовцям Служби правопорядку під час службових відряджень у бронюванні та позачерговому придбанні квитків на всі види транспорту.

Старший військового містечка

30. Старший військового містечка підпорядкований начальникові гарнізону та відповідає за підтримання військової дисципліни, внутрішнього порядку і пожежної безпеки на території військового містечка.

Старший військового містечка зобов’язаний:

підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців на території містечка;

призначати у разі потреби внутрішні патрулі для підтримання порядку у межах військового містечка. Начальник патруля підпорядковується черговому військової частини, командир якої є старшим військового містечка;

організовувати охорону, а в разі потреби оборону військового містечка;

контролювати стан територій, закріплених за військовими частинами, та прилеглої до них території.

Вказівки старшого військового містечка із зазначених питань є обов’язковими для виконання всіма командирами військових частин і підрозділів, розташованих на території військового містечка.

Розділ 2
ЧЕРГУВАННЯ В ГАРНІЗОНІ

Загальні положення

31. Гарнізонний наряд призначається для охорони та оборони гарнізонних об’єктів та для виконання інших завдань гарнізонної служби.

У складі гарнізонного наряду передбачається наявність:

чергового варт;

помічника чергового варт;

чергового підрозділу;

гарнізонних варт.

32. Гарнізонний наряд призначається не пізніше ніж за добу до заступання в наряд. Він забезпечується транспортними засобами від тих військових частин, від яких даний наряд призначено.

33. Командири військових частин (підрозділів), від яких призначається гарнізонний наряд, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу, його підготовку до несення служби, своєчасне направлення на інструктаж і прибуття на розвід, за постійну готовність чергового підрозділу і своєчасне його прибуття за викликом до місця призначення.

34. Заступник начальника гарнізону на кожний місяць складає відомість гарнізонного наряду, яка затверджується начальником гарнізону і є підставою для складення відомості добового наряду (додаток 6 до цього Статуту).

Витяги з відомості гарнізонного наряду розсилаються до всіх військових частин, залучених до несення служби, за 10 діб до початку нового місяця.

Про кожні зміни у відомості гарнізонного наряду заступник начальника гарнізону своєчасно повідомляє військовим частинам.

35. Напередодні заступання в наряд у штабі військової частини черговому варт і начальникам гарнізонних патрулів вручаються приписи, на підставі яких заступник начальника гарнізону видає черговому варт записки із старими та новими паролями (стаття 116 цього Статуту), а начальникам патрулів - посвідчення начальника патруля, у яких зазначаються маршрут руху, час патрулювання, особливі обов’язки та аркуші для запису затриманих.

36. Черговий варт і його помічник повинні бути в установленій формі одягу, на лівому боці грудей мати нагрудний знак з відповідним написом.

Черговий варт і його помічник

37. Для безпосереднього керівництва гарнізонними вартами призначається черговий варт з офіцерів військових частин гарнізону, за посадою не нижче командира роти, та його помічник - з молодших офіцерів.

Наказом начальника гарнізону обов’язки чергового варт можуть бути покладені на чергового військової частини, від якої призначена гарнізонна варта.

38. Черговий варт підпорядковується начальникові гарнізону та його заступникові. Він відповідає за правильне несення служби гарнізонними вартами.

Черговий варт зобов’язаний:

одержати напередодні заступання на чергування в штабі військової частини припис про призначення його на чергування;

прибути в призначений час до заступника начальника гарнізону, подати припис про призначення черговим варт, отримати записки з паролями та необхідні вказівки;

відрекомендуватися попередньому черговому варт і повідомити йому пароль для зміни;

вивчити відомість гарнізонного наряду, схеми розміщення постів, табелі постів, інструкції начальникам варт, черговому варт та патрулів, схему патрулювання;

провести розвід гарнізонних варт;

перебувати у відведеному для нього приміщенні, відправляючись з нього за службовою необхідністю, залишати за себе свого помічника, повідомивши його, куди і на який час відлучився;

перевіряти не менш як двічі на добу (з них один раз уночі) несення служби вартами із вжиттям заходів до термінового усунення виявлених недоліків;

давати вказівки щодо змін тривалості перебування вартових на постах залежно від стану погоди;

перевіряти готовність чергового підрозділу гарнізону до дій у разі тривоги або виклику.

У разі відсутності в гарнізоні гарнізонних варт право перевіряти готовність чергового підрозділу гарнізону до дій у разі тривоги або виклику надається черговому частини, від якої призначений черговий підрозділ.

39. Після закінчення розводу новий черговий варт приймає від попереднього чергового зазначені в описі документи.

Після доповіді начальників варт про проведену зміну чергові варт про здавання та прийняття чергування доповідають начальникові гарнізону, а за його відсутності - заступникові начальника гарнізону, наприклад: "Пане (пані) генерал-майоре. Капітан Марчук чергування по вартах здав"; "Пане (пані) генерал-майоре. Капітан Дзюба чергування по вартах прийняв".

Недоліки, виявлені під час прийняття чергування, записують до книги прийняття та здавання чергування, яку новий черговий варт подає на перегляд заступникові начальника гарнізону.

40. Під час прибуття начальника гарнізону та його прямих начальників черговий варт зустрічає їх і доповідає, наприклад: "Пане (пані) полковнику. За час чергування надзвичайних подій не трапилося (або трапилося - перелічити, що саме). Черговий варт капітан Коваль".

Під час прибуття військової службової особи для перевірки варт черговий варт перевіряє у нього разове посвідчення на право перевірки варти (посвідчення про відрядження для офіцерів із штабів вищого рівня), посвідчення особи, після чого супроводжує у вартове приміщення особисто або посилає свого помічника.

41. У разі надзвичайної події в гарнізонній варті черговий варт негайно доповідає про це начальникові гарнізону та його заступникові, начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, повідомляє командира військової частини, від якої віднаряджено варту, та відбуває на місце події. У разі потреби з дозволу начальника гарнізону викликає черговий підрозділ або його частину, а під час виникнення пожежі - пожежну команду. Про уточнені наслідки події та вжиті заходи доповідає начальникові гарнізону та повідомляє командирові військової частини, від якої віднаряджено варту.

42. У разі заміни (хвороби, поранення тощо) начальника варти черговий варт покладає виконання його обов’язків на помічника начальника варти, викликає з військової частини нового начальника варти, прибуває разом із ним до вартового приміщення та керує прийманням варти. Про заміну начальника варти доповідає начальникові гарнізону та його заступникові.

43. Помічник чергового варт підпорядковується черговому варт.

Помічник чергового варт зобов’язаний:

прибути разом із черговим варт у призначений час до заступника начальника гарнізону на інструктаж;

вивчити відомості гарнізонного наряду, схему розміщення постів, табелі постів, інструкції начальникам варт, черговому варт та його помічникові, патрулям, схему патрулювання;

вишикувати варти для розводу, перевірити їх склад, записати військові звання та прізвища начальників варт й оголосити особовому складові військове звання та прізвище чергового варт і своє прізвище;

прийняти за описом майно та інвентар, що перебуває в кімнаті чергового варт;

перевіряти за наказом чергового варт несення служби вартами та доповідати йому про результати перевірки;

виконувати обов’язки чергового варт за його відсутності.

44. Місце несення служби черговим варт та його помічником визначається наказом начальника гарнізону. Забезпечення цих військових службових осіб транспортом здійснюється військовою частиною, від якої вони віднаряджені.

45. Черговий варт та його помічник озброюються пістолетами з двома спорядженими магазинами. Їм дозволено по черзі відпочивати (спати) не більш як 4 години кожному у визначений начальником гарнізону час, не роздягаючись (без взуття) й не скидаючи спорядження.

Патрулювання в гарнізоні

46. У кожному гарнізоні для підтримання порядку серед військовослужбовців на вулицях і в громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах наказом начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності організується патрулювання.

47. Патрулі віднаряджаються із складу підрозділів Служби правопорядку. Несення патрульної служби є внутрішнім нарядом військовослужбовців Служби правопорядку в зоні відповідальності. Порядок виконання завдань патрулювання визначається наказами та інструкціями відповідного начальника органу управління Служби правопорядку.

У разі потреби рішенням начальника гарнізону (старшого військового містечка) може призначатися патруль для несення служби на території військового містечка.

48. Патрулювання проводиться пішим ходом чи на автотранспорті протягом доби або на певний час дня чи ночі.

Патруль, призначений на добу, несе службу протягом 4 годин із двогодинним відпочинком у розташуванні підрозділу, звідки він був призначений, або в іншому місці, визначеному начальником гарнізону (старшим військового містечка).

49. Озброєння особового складу патрулів Служби правопорядку (патрулів військових частин) визначається наказом начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (начальником гарнізону), а форма одягу - наказом начальника гарнізону. Начальники патрулів із числа військовослужбовців офіцерського та сержантського (старшинського) складу, як правило, озброюються пістолетами з двома магазинами, спорядженими набоями, а інший особовий склад залежно від умов може бути без зброї або із зброєю (автомати, багнети). За додатковою командою начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності особовий склад патрулів озброюється спеціальними засобами.

Начальник патруля в разі потреби забезпечується переносною радіостанцією для зв’язку з іншими патрулями, супроводжується поліцейським та відповідним черговим органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговим військової частини).

50. Патрулі підпорядковуються начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, своєму командирові підрозділу та черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Патруль, який віднаряджається від військової частини для несення служби на території військового містечка, підпорядковується старшому військового містечка (командирові військової частини), черговому військової частини, звідки він був призначений.

51. Патруль Служби правопорядку, віднаряджений для несення служби на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах та аеропортах, організовує взаємодію з військовими комендантами на транспорті та органами і підрозділами Національної поліції. Військовими комендантами на транспорті для відпочинку патрулів виділяються спеціально обладнані кімнати.

52. Схема патрулювання та інструкції для патрулів від Служби правопорядку складається начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (у військовій частині - начальником штабу) і погоджується (затверджується) начальником гарнізону (старшим військового містечка, командиром військової частини).

На схемі патрулювання визначаються: маршрути руху патрулів (2-3 варіанти), розташування громадських місць (парків, театрів, клубів тощо), телефонів для зв’язку з органом управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та розташування органів Національної поліції.

В інструкції патрулям визначаються завдання патрулів, випадки та умови застосування зброї, особливості несення ними служби на кожному маршруті руху та способи зв’язку з черговим органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговим військової частини) й органами Національної поліції, а також порядок доповіді.

53. Начальник патруля відповідає за правильне несення служби патрульними, підтримання порядку та додержання військової дисципліни військовослужбовцями на маршруті патрулювання.

Начальник патруля зобов’язаний:

прибути в призначений час до начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (начальника штабу військової частини) на інструктаж;

вивчити необхідні документи, що стосуються несення служби;

керувати несенням служби патрульними;

стежити за поведінкою військовослужбовців, у разі потреби перевіряти їх документи, затримувати військовослужбовців, які порушують форму одягу, військову дисципліну, громадський порядок;

знати на своєму маршруті розташування телефонів для зв’язку з відповідним органом управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговим військової частини) та органами Національної поліції;

взаємодіяти з органами та підрозділами Національної поліції для підтримання порядку на вулицях і в громадських місцях;

доповідати начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини) про результати патрулювання.

54. Патрульний зобов’язаний:

пильно нести службу, стежити за поведінкою військовослужбовців і доповідати про помічені порушення ними військової дисципліни та громадського порядку начальникові патруля;

точно і швидко виконувати накази начальника патруля і нікуди не відходити без його дозволу;

рішуче й уміло діяти під час затримання порушників військової дисципліни та громадського порядку;

нічого не брати від затриманих і не передавати їм без дозволу начальника патруля, доповідати начальникові патруля про прохання затриманих;

після закінчення патрулювання і прибуття до військової частини з дозволу начальника патруля повернутися до свого підрозділу і доповісти черговому підрозділу про своє прибуття.

55. Особовий склад патруля під час виконання своїх обов’язків повинен бути взірцем додержання військової дисципліни, форми одягу та військової ввічливості.

56. У разі виявлення непокори або вчинення опору військовослужбовцем під час його затримання начальник патруля має право застосувати до нього силу, попередивши про намір її застосування. Коли уникнути застосування сили неможливо, вона не може перевищувати необхідної для затримання міри.

У разі затримання військовослужбовця в нетверезому стані начальник патруля не повинен вимагати від нього жодних пояснень.

57. За порушення військової дисципліни, громадського порядку військовослужбовцем, старшим за військовим званням, начальник патруля звертається до нього з проханням припинити порушення дисципліни, громадського порядку. Якщо це не виконується, начальник патруля затримує його, про що негайно доповідає начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини) та діє за їх вказівкою. Якщо військовослужбовцями під час перебування їх у звільненні допущено грубе порушення правил носіння військової форми одягу, невиконання військового вітання або інші прояви недисциплінованості, начальник патруля має право припинити таким військовослужбовцям звільнення і відправити їх до чергового органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (чергового військової частини) або повернути до їх військової частини (підрозділу) для вжиття заходів. Затримуються і відправляються до чергового органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності також військовослужбовці, які прибули за записками про звільнення з іншого гарнізону. Про час і причину затримання начальник патруля робить позначку на записці про звільнення військовослужбовця.

58. У затриманих військовослужбовців вилучають холодну, вогнепальну зброю та боєприпаси, а також документи, що посвідчують особу; їх начальник патруля здає їх начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності або черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини).

Черговий військової частини про затриманого доповідає командирові військової частини та за його рішенням повідомляє відповідний орган управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

59. Затриманих військовослужбовців приймає черговий органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, про що складає протокол про затримання та записує до книги обліку затриманих (додаток 1 до цього Статуту), проводить медичний огляд і розміщує у камері тимчасово затриманих до прийняття рішення начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

60. Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї - крайній захід, який допускається у виняткових випадках і в порядку, визначеному в цьому Статуті та Статуті внутрішньої служби Збройних Сил України.

Начальник патруля має право особисто застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби або зброю чи віддати патрульним наказ застосовувати їх лише за таких обставин:

для захисту військовослужбовців, а в разі потреби й цивільних осіб, від нападу, що загрожує їхньому життю і здоров’ю, якщо іншими способами захистити їх неможливо;

для відбиття групового або збройного нападу на патруль, якщо життю або здоров’ю начальника патруля чи патрульних загрожує безпосередня небезпека;

під час затримання особи, яка чинить збройний опір, або озброєної особи, яка погрожує застосуванням зброї та інших предметів, небезпечних для життя і здоров’я, або особи, яка намагається втекти з-під варти, якщо іншого способу затримати їх немає.

61. У разі якщо дозволяють обставини, начальник патруля перед застосуванням заходів фізичного впливу, спеціальних засобів або зброї повинен голосом чи пострілом угору попередити про це особу, проти якої мають бути застосовані ці заходи. Про застосування зброї начальник патруля негайно доповідає начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності або черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (черговому військової частини).

Особовому складу патруля в усіх випадках категорично заборонено застосовувати спеціальні засоби та зброю на багатолюдних вулицях, площах і в громадських місцях, а також якщо від цього можуть постраждати сторонні люди.

62. Чергова зміна підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності призначається для забезпечення безпеки дорожнього руху військових транспортних засобів у гарнізоні та запобігання дорожньо-транспортним пригодам.

У наказі начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності визначається склад чергової зміни із числа військовослужбовців підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку та порядок несення нею служби.

Чергова зміна підпорядковується начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Військовослужбовці, призначені для несення служби у складі чергової зміни, розподіляються за контрольними постами, спеціально обладнаними автомобілями підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності і за визначенням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності можуть виконувати завдання спільно з військовослужбовцями чергової зміни патрульно-постової служби методом чергування на окремих ділянках місцевості на спеціально обладнаних автомобілях.

63. Інспектори підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності під час виконання завдань мають право:

зупиняти військові транспортні засоби Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у разі порушення їх водіями правил дорожнього руху, за наявності ознак, що свідчать про технічну несправність транспорту або забруднення ним довкілля, а також відомостей про те, що він використовується з протиправною метою чи не за призначенням, з метою їх огляду і перевірки у водіїв документів на право користування та керування транспортними засобами, дорожніх листів, відповідності вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним документам;

проводити технічний огляд транспортних засобів Збройних Сил України;

регулювати дорожній рух на автомобільних дорогах і вулицях під час проходження колон військових транспортних засобів, організовувати і забезпечувати супровід цих колон і транспортних засобів спеціального призначення;

направляти в разі необхідності на медичний огляд водіїв військових транспортних засобів;

затримувати та відсторонювати від керування військовими транспортними засобами осіб, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, а також тих, які не мають документів на право керування чи користування транспортними засобами, вживати до водіїв інші заходи, передбачені законодавством;

використовувати передбачені відповідними нормативно-правовими актами технічні засоби для виявлення та фіксації порушень правил дорожнього руху, забороняти використання військово-транспортних засобів, технічний стан яких загрожує безпеці дорожнього руху чи довкілля або номери агрегатів яких не відповідають записам у реєстраційних документах, затримувати і доставляти в установленому законодавством порядку військові транспортні засоби для тимчасового тримання на спеціальних майданчиках чи стоянках;

перевіряти у військових частинах виконання контрольних і профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

брати участь у розслідуванні дорожньо-транспортних пригод, вчинених за участю водіїв транспортних засобів Збройних Сил України, осіб, які керували транспортними засобами Збройних Сил України під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди;

сприяти командирам військових частин в усуненні порушень правил утримання шляхів, які знаходяться на територіях дислокації військових частин, обмежувати або забороняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт чи заходів на зазначених шляхах, якщо при цьому не виконуються вимоги правил дорожнього руху.

Виходячи з умов дислокації військ, стану справ щодо дотримання водіями військових транспортних засобів правил дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів, на чергову зміну підрозділу безпеки дорожнього руху Служби правопорядку в зоні відповідальності покладаються додаткові завдання, які визначаються в Інструкції, що затверджується начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та погоджується з начальником гарнізону.

Черговий підрозділ гарнізону

64. Черговий підрозділ гарнізону призначається наказом начальника гарнізону для посилення гарнізонних варт, чергових змін Служби правопорядку або термінового виклику на випадок пожежі, стихійного лиха й інших надзвичайних подій у гарнізоні, а також в окремих випадках, визначених начальником гарнізону, - для виконання завдань Служби правопорядку.

У наказі визначається склад чергового підрозділу, вид озброєння, кількість боєприпасів, форма одягу, транспортні засоби, порядок виклику та час відпочинку.

У великих гарнізонах може бути призначено кілька чергових підрозділів гарнізону.

65. Черговий підрозділ призначається на кожну добу, як правило, від однієї військової частини та підпорядковується начальникові гарнізону, його заступникові, черговому варт (у гарнізонах, де є гарнізонні варти). Виклик чергового підрозділу здійснюється тільки зазначеними військовими службовими особами.

66. У разі виклику перед командиром чергового підрозділу ставиться завдання, у якому визначаються місце, час і мета дій. Боєприпаси черговому підрозділові видають за розпорядженням командира (начальника штабу) військової частини або чергового частини. Одночасно з викликом чергового підрозділу розпорядженням начальника гарнізону у разі потреби призначається новий черговий підрозділ.

67. Командир військової частини особисто проводить інструктаж чергового підрозділу гарнізону, відповідає за його постійну готовність, а також за своєчасне прибуття до місця призначення.

68. Черговий підрозділ проводить заняття поблизу розташування своєї військової частини. Місце перебування чергового підрозділу має бути точно відоме черговому військової частини та черговому варт.

69. Після прибуття до місця призначення черговий підрозділ діє за вказівкою військової службової особи, яка його викликала або особи, у розпорядження якої цей підрозділ передано.

Розділ 3
ГАРНІЗОННІ ЗАХОДИ З УЧАСТЮ ВІЙСЬК

Паради військ

70. Паради військ проводяться на відзнаку державних свят, а також важливих подій державного та військового значення за особливим розпорядженням Міністра оборони України.

71. Склад військ, які беруть участь у параді, час і місце параду, форма одягу й інші організаційні питання визначаються у кожному окремому випадку наказом начальника гарнізону. У наказі зазначаються також порядок проведення артилерійського салюту (фейєрверка), якщо він передбачений.

72. Для командування військами, які беруть участь у параді, призначається командувач параду.

73. Військовослужбовці, підрозділи та військові частини, які беруть участь у параді, діють за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.

Почесні варти

74. Почесною вартою називається підрозділ (команда), призначений для віддання військових почестей. Вона призначається для зустрічі осіб, визначених у статті 10 цього Статуту; до Бойового Прапора, який виносять на урочисті засідання; під час відкриття державних пам’ятників; для зустрічі та проводів представників іноземних держав, а також під час поховання осіб, визначених у статті 81 цього Статуту.

75. Почесна варта призначається наказом начальника гарнізону, командира військової частини. Для зустрічі та проводів представників іноземних держав почесна варта призначається за особливою вказівкою командувача виду Збройних Сил України, військ оперативного командування.

76. До складу почесної варти призначаються підрозділи від взводу до роти та військовий оркестр. Почесна варта також призначається із військовослужбовців офіцерського або сержантського (старшинського) складу.

Начальниками почесних варт призначаються військовослужбовці офіцерського складу.

Форма одягу, озброєння особового складу почесної варти встановлюється начальником гарнізону. Боєприпаси особовому складові почесної варти не видають.

77. Почесні варти підпорядковуються начальникові гарнізону та заступникові начальника гарнізону.

78. Особовий склад почесної варти, віднарядженої для зустрічі та проводів осіб, визначених у статті 10 цього Статуту, діє за правилами, визначеними у Стройовому статуті Збройних Сил України.

79. На урочисті засідання, куди за вказівкою начальника гарнізону (командира військової частини) виноситься Бойовий Прапор (прапори), до прапора (прапорів) віднаряджується почесна варта та два-три прапороносці (залежно від змін вартових). Чатові почесної варти виструнчуються поряд із Бойовим Прапором (прапорами) обіруч від нього, тримаючи автомати в положенні "на груди" або карабіни - "до ноги".

Для супроводу Бойового Прапора до місця проведення засідання й назад, до військової частини, призначається прапороносний взвод.

Винесення й віднесення Бойового Прапора проводиться за правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

80. Зміна чатових почесних варт і прапороносців проводиться кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подаються і здавання посту не проводиться. Чатовими почесних варт і прапороносцями військове вітання не виконується.

Проведення військового поховального ритуалу

81. Військовий поховальний ритуал - це процедура урочистого віддання військових почестей під час поховання (перепоховання) загиблих (померлих) військовослужбовців та інших осіб.

Військовий поховальний ритуал проводиться в разі поховання:

а) військовослужбовців, які померли (загинули) під час захисту ними незалежності та територіальної цілісності України;

б) військовослужбовців, які померли (загинули) під час виконання обов’язків військової служби (проходження служби);

в) померлих або загиблих учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19-24 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

г) осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених пунктами 1, 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

ґ) військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які за рішенням відповідних державних органів були направлені для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки або у відрядження в держави, де в цей період велися бойові дії;

д) борців за незалежність України у XX столітті, визначених пунктами 1-14 статті 1 Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті";

е) померлих вищих та старших офіцерів, звільнених з військової служби з правом носіння військової форми одягу, ветеранів війни та військової служби, які проходили військову службу у Збройних Силах України, Службі зовнішньої розвідки України, Службі безпеки України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, органах спеціального призначення з правоохоронними функціями.

82. Під час військового поховального ритуалу передається Лист пошани і скорботи від імені Президента України родичам чи іншим близьким особам військовослужбовців, визначених пунктом "а" частини другої статті 81 цього Статуту.

Форма Листа пошани і скорботи, порядок його підготовки та передачі родичам чи іншим близьким особам військовослужбовця, який загинув (помер), встановлюються Президентом України.

Під час проведення військового поховального ритуалу осіб, визначених у статті 81 цього Статуту, та при похованні осіб, в офіційних церемоніях яких беруть участь Президент України, Голова Верховної Ради України та Прем’єр-міністр України, призначається почет. Почет - це зведений підрозділ, призначений для віддання військових почестей загиблим (померлим) військовослужбовцям та іншим особам під час проведення військового поховального ритуалу.

83. Порядок проведення військового поховального ритуалу встановлено у додатку 18 до цього Статуту.

Військовий поховальний ритуал не проводиться під час поховання (перепоховання) військовослужбовців, інших осіб, які загинули (померли) внаслідок вчинення ними злочину.

84. Перевезення військовослужбовця, який загинув або помер під час виконання обов’язків військової служби, у тому числі який загинув (помер) за межами України, до місць прощання, вшанування та поховання (кремації) здійснюється за кошти державного бюджету та забезпечується Міністерством оборони України, Службою зовнішньої розвідки України, Службою безпеки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Управлінням державної охорони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, органами спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Покладання вінків до пам’ятників і могил воїнів

85. Покладення вінків делегаціями військових частин до пам’ятників і могил воїнів, які полягли в боях за волю та незалежність України, проводиться у дні державних свят, а в інші дні - за рішенням Міністра оборони України.

86. Під час покладення вінків державними, урядовими та військовими делегаціями розпорядженням начальника гарнізону призначається почесна варта з одним або кількома бойовими прапорами військових частин гарнізону та оркестр.

87. Перед покладенням вінків до пам’ятника (могили) з почесної варти в призначений час виставляється одна-дві пари чатових. Чатові стоять у положенні "струнко", тримаючи автомати у положенні "на груди" або карабіни у положенні "до ноги".

Почесна варта вишиковується в дві шеренги перед пам’ятником (могилою) фронтом або правим флангом до нього залежно від розташування пам’ятника (могили).

Бойові прапори ставлять на правому фланзі почесної варти, оркестр - праворуч від прапорів.

88. Делегація з вінком вишиковується у визначеному місці й рухається до пам’ятника (могили), проходячи перед почесною вартою. Попереду делегації йде офіцер почесної варти. За ним на відстані двох-трьох кроків - особи, які несуть вінок, а далі на такій самій відстані - делегація по три-п’ять осіб у колоні.

З наближенням делегації з вінком на 40-50 кроків до почесної варти начальник варти командує: "Варта - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, рівняння - ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)". Оркестр виконує жалобно-урочисті мелодії. Бойові прапори схиляють наперед.

89. З підходом до пам’ятника (могили) делегація кладе вінок. Оркестр припиняє грати. Хвилиною мовчання вшановується пам’ять загиблих. Після хвилини мовчання виконується Державний Гімн України; делегація відходить від пам’ятника (могили), вишиковується обличчям до варти, а почесна варта за командою начальника варти стає в похідну колону й проходить урочистим маршем повз пам’ятник (могилу) й осіб, які покладали вінок.

90. Під час покладення вінків делегаціями іноземних держав жалобно-урочисті мелодії виконуються лише за погодженням із керівником делегації. Після хвилини мовчання виконується гімн держави, делегація якої покладає вінок, і Державний Гімн України.

Розпорядженням начальника гарнізону під час покладення вінків іноземними делегаціями почесна варта й оркестр можуть не призначатися; тоді до пам’ятника (могили) виставляється одна-дві пари чатових і в разі потреби призначається офіцер з двома військовослужбовцями для доставки вінка до місця його покладення.

91. Іноземні військові делегації під час покладення вінків до пам’ятників і могил воїнів супроводжують представник Міністерства оборони України начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Залучення військ для боротьби з пожежами, стихійним лихом

92. Війська залучаються для боротьби з пожежами, стихійним лихом та для подання допомоги населенню, яке потерпіло від пожежі або стихійного лиха, розпорядженням командувача військ оперативного командування за рішенням Міністра оборони України.

93. Перед військами, призначеними для боротьби з пожежею, стихійним лихом або для подання допомоги населенню, начальник гарнізону ставить завдання, у якому визначає: у підпорядкування якого командира (начальника) переходить військова частина (підрозділ), спосіб пересування, наявні технічні засоби, строк виконання поставленого завдання, озброєння, форму одягу, порядок постачання, порядок підтримання зв’язку.

94. Після прибуття до місця призначення командири військових частин або підрозділів мають негайно з’явитися до посадової особи, у розпорядження якої вони переходять, та за вказівкою цієї особи організувати виконання поставленого завдання.

Командири військових частин (підрозділів) можуть виконувати завдання самостійно, узгоджуючи свої дії з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Про виконання завдання командири військових частин (підрозділів) доповідають начальникові гарнізону та своєму безпосередньому начальникові.

95. Для охорони майна розпорядженням командира військової частини (підрозділу), призначеної для боротьби з пожежею або стихійним лихом, віднаряджуються тимчасові варти. Ці варти підпорядковуються командирові військової частини (підрозділу), від якої вони віднаряджені, начальникові гарнізону та черговому варт (черговому військової частини) і несуть службу на загальних підставах.

96. Заборонено підпорядковувати військові частини, підрозділи або команди представникам органів виконавчої влади та органам місцевого самоврядування.

ЧАСТИНА II
ВАРТОВА СЛУЖБА

Розділ 4
Загальні положення

97. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.

Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

98. Для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).

99. Варти можуть бути внутрішніми (корабельними) або гарнізонними, постійними або тимчасовими.

У внутрішні (корабельні) варти для охорони та оборони об’єктів призначаються військовослужбовці від однієї військової частини гарнізону (корабля).

З метою посилення охорони військових об’єктів дозволяється до складу варти разом із військовослужбовцями призначати особовий склад воєнізованої охорони від однієї з ними військової частини. Особливості організації спільного несення служби на периметрі охорони на визначених постах, розміщення у вартовому приміщенні, зберігання зброї та боєприпасів визначаються наказом Міністерства оборони України з урахуванням вимог цього Статуту.

У гарнізонні варти для охорони та оборони об’єктів призначаються по черзі військовослужбовці двох або більше військових частин гарнізону. Гарнізонні варти призначаються, як правило, для охорони та оборони в гарнізоні військових об’єктів, які не мають своїх підрозділів охорони.

Для охорони осіб, яких тримають на гауптвахтах Служби правопорядку, призначаються чергові зміни охорони і конвоювання (далі - чергові зміни), які відряджаються від підрозділів Служби правопорядку. Ці чергові зміни є внутрішніми нарядами підрозділів Служби правопорядку. Організація несення служби черговими змінами визначається наказами начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України та інструкціями начальника Головного управління Служби правопорядку. Чергові зміни підпорядковуються черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, начальникові гауптвахти Служби правопорядку та начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти в розклад варт не включаються, вони призначаються наказом начальника гарнізону або командира військової частини для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.

100. Гарнізонні варти підпорядковуються начальникові гарнізону, черговому варт та його помічникові.

Внутрішні (корабельні) варти підпорядковуються командирові військової частини (командирові корабля), черговому частини (корабля) та його помічникові, якщо помічник чергового військової частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти або старший від нього.

Варти переходять у підпорядкування цим особам із моменту подання під час розводу команди "Струнко" для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а виходять із їх підпорядкування з моменту подачі начальником варти команди "Кроком руш" для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни.

101. До складу варт призначаються: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.

У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.

Охорона та оборона об’єктів

102. Для безпосередньої охорони та оборони об’єктів із складу варти виставляються чатові.

Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки.

До постів також належать об’єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є вартові собаки.

Начальник гарнізону (командир військової частини) несе особисту відповідальність за стан вартових приміщень гарнізонних (внутрішніх) варт і постів, наявність і справність технічних засобів охорони, засобів зв’язку та освітлення, забезпечення вартових приміщень інвентарем, обладнанням, постовим одягом і запасом палива.

Начальник об’єкта, що охороняється, відповідає за стан об’єкта, справність його огорожі та освітлення.

Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності несе особисту відповідальність за стан вартового приміщення (приміщення чергової зміни), обладнання постів Служби правопорядку в зонах відповідальності та інших підпорядкованих об’єктів, а також за організацію служби черговими змінами, які віднаряджені від підрозділів Служби правопорядку, взаємодії їх з черговим підрозділом, тримання заарештованих військовослужбовців на гауптвахті Служби правопорядку.

103. Пости, залежно від важливості та тривалості несення служби на них, поділяються на постійні (охороняють протягом доби) та тимчасові (охороняють протягом частини доби); перші - тризмінні або двозмінні, другі - двозмінні.

Порядок охорони, розташування та межі постів визначає для гарнізонних варт начальник гарнізону, для внутрішніх варт - командир військової частини (корабля) та зазначає в табелі постів (додаток 7 до цього Статуту).

Для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та інших видів майна, парків військових частин дозволяється озброювати чатових багнетами.

104. Охорона об’єктів чатовими здійснюється шляхом патрулювання (обходу) всередині огорожі або за периметром між внутрішньою і зовнішньою огорожами, а також стеженням з вишок (з використанням технічних засобів охорони). Для посилення охорони об’єкта можуть застосовуватися вартові собаки (додаток 17 до цього Статуту). Окремі об’єкти можуть охоронятися нерухомими чатовими.

Начальники гарнізонів, командири з’єднань і окремих військових частин, начальники військових об’єктів, а також їх усі прямі начальники зобов’язані постійно прагнути скорочення чисельності особового складу, який залучається для охорони та оборони об’єктів. Це досягається:

переходом до оборони постів із використанням технічних засобів охорони і вартових собак;

обладнанням для охорони однією вартою всіх розташованих поруч сховищ, складів, парків та інших об’єктів, що охороняються, які мають загальне огородження, але належать різним військовим частинам;

скороченням кількості постів із нерухомими чатовими;

організацією охорони об’єктів способом патрулювання пішим порядком і на транспортних засобах.

105. У разі організації охорони об’єктів шляхом патрулювання чатовому залежно від огородження об’єкта й особливостей місцевості призначається для охорони та оборони ділянка смуги завдовжки: вдень - до 2 км, уночі - до 1 км, а для об’єктів, які обладнані технічними засобами охорони: вдень - до 3 км, уночі - до 2 км. Для посилення охорони об’єктів під час негоди (туману, завірюхи тощо) розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) можуть віднаряджуватися додаткові вартові або патрулі. Порядок несення служби додатковими вартовими й патрулями визначається начальником гарнізону (командиром військової частини).

Чатові пересуваються за маршрутами руху пішки із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об’єкта, роблячи короткі зупинки для огляду місцевості, технічних засобів охорони й огорожі, а також для доповіді за допомогою засобів зв’язку начальникові варти про несення служби або подачі визначеного сигналу під час проходження пунктів сигналізації.

За умови хорошої видимості, якщо умови місцевості дозволяють, чатові можуть вести нагляд за об’єктами, які підлягають охороні, і підступами до них із спостережних вишок цілодобово.

З числа змін вартових створюються резервні групи, які у разі сигналу тривоги за командою начальника варти, його помічника або розвідного прибувають на місце події і діють залежно від обставин. Для швидкого прибуття цих груп до місця порушення варти у разі потреби вони забезпечуються транспортними засобами, а в особливих випадках для посилення їх боєздатності - бойовими машинами.

106. Дисциплінарні стягнення на осіб, які входять до складу варти, за правопорушення, вчинені ними під час несення служби, накладаються у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України після зміни варти або заміни їх іншими військовослужбовцями. Розбір правопорушення проводиться у підрозділі.

Якщо за характером вчиненого правопорушення військовослужбовець не може бути допущений до подальшого несення служби, то він розпорядженням чергового варт (військової частини) направляється у військову частину без боєприпасів і зброї для заміни іншим військовослужбовцем, у супроводі командира підрозділу, від якого віднаряджено варту.

Озброєння варт

107. Особовий склад варти повинен бути у вартовій формі одягу (додаток 14 до цього Статуту), озброєний справною, готовою до застосування зброєю (автоматами (карабінами) з багнетами), бронежилетами та шоломами. Вартові контрольно-пропускних постів повинні бути озброєні спеціальними засобами (кийками гумовими), а також, як виняток, можуть бути озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною зброєю.

Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний автомат і пістолет - по два споряджені магазини і на кожний карабін - 30 патронів у обоймах.

Особливим розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з трьома спорядженими магазинами до кожного з них і ручними гранатами на весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного, а також посилюватися бойовою технікою. Боєприпаси особовому складу варт, крім осіб, які мають на озброєнні пістолети, видаються на вартовому містечку після проведення практичного заняття.

108. Розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини, начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності - для чергових змін Служби правопорядку) у вартовому приміщенні (приміщенні чергової зміни) створюється запас набоїв з розрахунку: на кожний автомат або карабін - по 150 набоїв, на пістолет - по 16 набоїв, які зберігаються в герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У такому ж ящику зберігаються також індивідуальні перев’язувальні пакети для всього особового складу варти (чергової зміни).

Ручні гранати й запали до них зберігаються у спеціальних металевих ящиках. Запали зберігають окремо від гранат. Книги обліку запасу патронів, гранат і запалів, акт закладки (вилучення) боєприпасів і незаповнені бланки, а також ключі для відкриття цинків зберігаються в тих самих ящиках.

109. У гарнізонних вартах ящики з набоями замикає та запечатує сургучевою печаткою заступник начальника гарнізону, у внутрішніх вартах - начальник штабу військової частини. Цими особами перевіряються наявність і стан запасу набоїв (гранат і запалів до них) не рідше ніж один раз на місяць. Результати перевірки записуються до книги обліку запасу бойових набоїв варти (додаток 10 до цього Статуту) і до постової відомості. Іншими посадовими особами перевіряються наявність і стан запасу набоїв (гранат і запалів до них) тільки у присутності заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини).

110. Начальник варти несе особисту відповідальність за збереження ящиків з боєприпасами. Ключі від ящиків, запечатані сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, начальника штабу військової частини), та зразок зліпка з печатки зберігаються у сейфі (шухляді стола, яка замикається на ключ) начальника варти. Передавати ключі іншим особам забороняється. Ящики включаються до опису майна та інвентаря варти.

111. Зброя заряджається перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення.

Зброя заряджається та розряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим приміщенням, а під час переїздів змін на машинах - у спеціальних обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в інструкції начальникові варти.

Під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об’єктів, які охороняються. Якщо поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці, обладнаному кулеуловлювачем.

Пістолет заряджається після одержання патронів у чергового частини в спеціально обладнаному кулеуловлювачем місці, а розряджається після зміни варти і прибуття начальника варти до чергового частини.

Зарядження та розрядження зброї проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом.

У дощову (снігову) погоду зброя протирається від вологи та проводиться змащування її поверхні. Часткове та повне розбирання зброї забороняється.

112. Автомат заряджається спорядженим магазином. Перед зарядженням він оглядається (при цьому курок спускається) і ставиться на запобіжник. Затворна рама після приєднання магазину назад не відводиться.

Карабін заряджається на повну ємкість магазину. Після заряджання карабіну затвор повільно закривається (при цьому патрон у патронник не досилається), знімається запобіжник, спускається курок і карабін ставиться на запобіжник.

Пістолет заряджається спорядженим магазином, затвор під час зарядження назад не відводиться. Перед зарядженням пістолет ставиться на запобіжник.

Кулемети та ручні гранати заряджаються безпосередньо перед їх застосуванням.

Пароль

113. Пароль - це таємне слово, яке служить для начальника варти (чергової зміни) засобом для переконання, що варта (чергова зміна), яка прибула для заміни, справді призначена з цією метою.

Крім того, пароль є засобом переконання в тому, що особа, яка прибула з наказом від начальника гарнізону (командира військової частини) та його заступника або чергового варт (військової частини), начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності або чергового органу управління Служби правопорядку (для чергових змін, віднаряджених від підрозділів Служби правопорядку) дійсно уповноважена на те відповідним начальником.

114. Пароль добирається за назвою якогось міста та призначається на кожний день: для гарнізонних варт - заступником начальника гарнізону, для внутрішніх варт - начальником штабу військової частини.

Для кожної варти добирається окремий пароль.

115. Паролі визначаються не раніш як за 10 днів, заносяться до книги добору паролів, яку військова службова особа, зазначена в частині першій статті 114 цього Статуту зберігає в запечатаній папці в сейфі.

Паролі для нових варт, які заступають у разі оголошення тривоги, зберігаються в запечатаному сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини) пакеті у чергового варт (військової частини).

116. Записки з новими й старими паролями вручаються черговому варт (військової частини), який заступає на чергування, заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) у призначений час перед розводом варт.

Черговий варт (військової частини) розписується в журналі видачі паролів за одержання пароля та у разі потреби під час розводу ознайомлює з ним свого помічника.

117. Усі особи, яким відомий пароль, зобов’язані зберігати його в найсуворішій таємниці. Під час опитування пароль повідомляється запискою, без його оголошення, після чого записка негайно знищується.

118. У разі розсекречення пароля його дія негайно припиняється, про що доповідається заступникові начальника гарнізону (начальникові штабу військової частини). Начальникові варти новий пароль вручається черговим варт (військової частини) або його помічником у вартовому приміщенні.

Розділ 5
НАРЯД І ПІДГОТОВКА ВАРТ

Наряд варт

119. Наряд варт проводиться на підставі розкладу варт (додаток 5 до цього Статуту).

Варти повинні змінюватися кожну добу. Під час перебування військової частини на навчаннях наказом начальників, які мають право затверджувати розклад варт, може призначатися варта на чолі з офіцером без зміни строком до 7 діб.

Розклад гарнізонних варт складає заступник начальника гарнізону, а внутрішніх - начальник штабу військової частини на підставі вказівки начальника гарнізону (командира військової частини) щодо організації охорони та оборони об’єктів з урахуванням їх важливості і обладнаності технічними засобами охорони, наявності огорожі та забезпеченості надійної охорони якомога меншою кількістю чатових. Складання розкладу варт має передбачати ознайомлення на місцевості з умовами і особливостями розміщення та охорони об’єктів.

Розклад гарнізонних варт подається на затвердження командувачеві оперативного командування.

Розклад внутрішніх варт вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів подається на затвердження начальникові вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, а розклад внутрішніх варт військових частин - командирові з’єднання.

Розклад внутрішніх варт військових частин центрального підпорядкування, а також безпосередньо підпорядкованих видам Збройних Сил України, оперативним командуванням і корпусам подається на затвердження відповідним безпосереднім начальникам.

До розкладу варт додається схема розміщення постів у кожній варті.

120. На підставі розкладу варт на кожний місяць складається відомість наряду варт (додаток 6 до цього Статуту). Для кожної варти складається табель постів (додаток 7 до цього Статуту), схема розміщення постів та інструкція начальникові варти, план посилення охорони об’єктів варти.

121. У табелі постів (додаток 7 до цього Статуту) визначається те, що підлягає охороні й обороні на кожному посту; обов’язки чатового з урахуванням особливостей поста та конкретних умов несення на ньому служби; порядок допуску на об’єкт і строки доповіді засобами зв’язку; час, упродовж якого чатовому дозволено вести спостереження з вишки; відстані, ближче яких чатовому заборонено допускати до поста сторонніх осіб; порядок дії чатового під час нападу на пост, на сусідні пости, під час пожежі на посту; у яких випадках чатовому дозволено застосовувати зброю; порядок несення служби у разі посилення охорони об’єктів; особливості несення служби чатовими, які озброюються багнетами. Для постів, які обладнані технічними засобами охорони, зазначається найменування і кількість технічних засобів охорони на кожному посту, особливості їх функціонування, порядок перевірки поста контрольно-охоронною групою і порядок застосування нею зброї.

На схемі розміщення постів визначаються: межі постів, межі заборонених зон, вид огорожі і об’єкти, які обладнані технічними засобами охорони, маршрути прямування змін до постів, маршрути прямування чатових вдень і вночі, маршрути патрулів на транспортних засобах, маршрути контрольно-охоронних груп вдень і вночі, місця розташування окопів, захисних стінок, спостережних вишок, засобів зв’язку, сигналізації та пожежогасіння, постів вартових собак, найнебезпечніші підходи до постів.

В інструкції начальникові варти визначаються: завдання варти, особливі обов’язки начальника варти щодо охорони та оборони об’єктів, доручених варті; порядок дій посадових осіб варти під час приймання під охорону і здавання об’єктів (у тому числі обладнаних технічними засобами охорони), графік і порядок їх перевірки контрольно-охоронними групами; порядок посилення охорони на ніч, у негоду і в загрозливий період, порядок видачі автоматів чатовим, які на постах озброєні багнетами, відкриття ящиків із боєприпасами; дії варти у разі нападу на об’єкти, що охороняються, чатових або вартове приміщення, у разі спрацювання і виходу із строю технічних засобів охорони, під час пожежі і стихійного лиха, дії за сигналами бойової тривоги.

Документація на випадок оголошення тривоги містить: табель постів та схему розміщення постів з урахуванням нового складу варти і можливого її озброєння, інструкцію для начальника варти, бланк постової відомості та пароль для зміни варти (останні два документи - якщо варта змінюється). Документація визначає порядок охорони та оборони доручених варті об’єктів з урахуванням дій військових частин гарнізону (військової частини) за планом бойової і мобілізаційної готовності та у разі загрози здійснення противником диверсійних актів, повітряних ударів, застосування ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї. У начальника варти повинен окремо зберігатися план посилення охорони об’єктів варти черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою, який застосовується в разі загрози або здійснення нападу на варту чи об’єкти, які вона охороняє.

Документація начальника варти на випадок оголошення тривоги зберігається в начальника варти в пакеті, який знаходиться на інвентарному обліку і запечатується печаткою для пакетів діловодства службовою особою відповідного штабу військової частини. План посилення охорони об’єктів варт черговим або спеціально призначеним підрозділом з пояснювальною запискою знаходяться на інвентарному обліку та зберігаються в начальника варти в папці. Пакет і папка зберігаються в замкненій на ключ шухляді стола або сейфі начальника варти.

Другий примірник зазначених документів зберігається в заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини). План посилення охорони об’єктів варт видається під розпис відповідним службовим особам для проведення теоретичних занять з особовим складом варти напередодні дня заступання в наряд, проведення на місцевості спільних занять особового складу, який призначається до несення служби у складі варти, з черговим або спеціально призначеним підрозділом для посилення охорони об’єктів варт.

122. На підставі розкладу варт заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) на кожний місяць визначається черговість несення служби у варті військовими частинами (підрозділами), яка відображається у відомостях гарнізонного (добового) наряду (додаток 6 до цього Статуту) і затверджується начальником гарнізону (командиром військової частини).

Схема розміщення постів, табель постів (додаток 7 до цього Статуту) та інструкція начальникові варти разом з витягом із відомості гарнізонного наряду розсилаються до всіх військових частин гарнізону, які залучаються до несення служби в гарнізонному наряді, не пізніш як за 10 діб до початку нового місяця.

Штаб військової частини за 7 діб до початку нового місяця повідомляє командирам підрозділів, від яких призначаються варти, дні заступання їх в наряд і склад варти.

Про кожну зміну на схемі розміщення постів і в табелі постів заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) своєчасно оповіщаються військові частини (підрозділи).

{Частину п’яту статті 122 виключено на підставі Закону № 1420-IV від 03.02.2004}

123. Начальником варти призначається військовослужбовець офіцерського або сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні не нижче ніж перший сержант (головний корабельний старшина), за наявності менше трьох постів - військовослужбовець сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні не нижче ніж старший сержант (головний старшина). Начальником чергової зміни на гауптвахті Служби правопорядку призначається військовослужбовець офіцерського складу або, як виняток, найбільш підготовлений військовослужбовець сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом.

Начальником варти, яка охороняє особливо важливий об’єкт, незалежно від кількості постів призначається військовослужбовець офіцерського складу або сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні штаб-сержант (штаб-старшина).

Помічником начальника варти призначається військовослужбовець сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні сержант (старшина 1 статті). У разі потреби помічником начальника варти дозволяється призначати військовослужбовців сержантського (старшинського) складу військової служби за контрактом у військовому званні перший сержант (головний корабельний старшина).

124. У разі застосування технічних засобів охорони може призначатися помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони із складу штатного підрозділу експлуатації та обслуговування технічних засобів охорони.

125. За наявності постів, що охороняються вартовими собаками, для несення служби призначається помічник начальника варти із служби вартових собак із числа старших вожатих вартових собак (додаток 17 до цього Статуту).

126. Розвідні призначаються залежно від кількості і розташування постів. Кожний розвідний може виставляти чатових не більше ніж на 4 постах, при цьому час зміни не може бути більшим години.

Розвідним призначається військовослужбовець у званні, не нижчому за звання вартових. У разі призначення у варту кількох розвідних їм присвоюється найменування: перший розвідний, другий розвідний і так далі.

{Частину третю статті 126 виключено на підставі Закону № 205-IX від 17.10.2019}

127. Вартові призначаються із солдатів (матросів). Якщо солдатів (матросів) не вистачає, вартовими призначаються сержанти (старшини). У такому випадку з них складаються усі зміни поста.

Кількість вартових визначається залежно від кількості постів для кожної варти, але для охорони поста протягом доби призначаються три зміни чатових, а для охорони поста тільки протягом ночі (з початком темряви і до світанку) або від закриття до відчинення складу, сховища - дві зміни чатових.

Вивідні і конвойні призначаються з розрахунку один вивідний (конвойний) на п’ять - сім засуджених і тих, хто перебуває під слідством.

Склад варти, у тому числі і начальник варти, призначається не пізніше ніж за добу до несення служби в наряді і, як правило, від одного підрозділу, у крайньому разі - від однієї військової частини.

Гарнізонні варти призначаються від однієї військової частини.

Підготовка варт

128. Командири військових частин і підрозділів, від яких віднаряджуються варти, несуть відповідальність за добір і розподіл особового складу варт, його підготовку до несення служби, за справний стан зброї та патронів і за вчасне відправлення варт на розвід.

Заборонено призначати до варт військовослужбовців, які не склали Військової присяги, не засвоїли програми підготовки молодого солдата, вчинили правопорушення, стосовно якого ведеться розслідування, хворих та інших військовослужбовців, які в цей час за своїм морально-психологічним станом не можуть нести вартову службу, а також тих, хто має відбувати дисциплінарне стягнення.

129. Начальники штабів військових частин за три доби до заступання гарнізонних або внутрішніх варт у наряд зобов’язані вручити командирам підрозділів, від яких призначаються варти, схеми розташування постів, табелі постів, інструкції начальникам варт. Після вивчення зазначені документи повертаються в штаб військової частини.

130. Підготовка особового складу варти організується та провадиться особисто командиром роти (батареї), від якої призначено варту; особисто командиром батальйону (дивізіону), якщо варту призначено від батальйону (дивізіону), а варти, призначеної від військової частини, - одним із заступників командира військової частини.

Добір і розподіл особового складу згідно з табелем постів варти здійснюється за два-три дні до заступання в наряд із врахуванням індивідуальних якостей військовослужбовців, їх практичної і фізичної підготовленості та важливості об’єктів, що охороняються.

Теоретичні заняття з вивчення положень статутів і особливих обов’язків чатових, матеріальної частини стрілецької зброї та заходів безпеки під час поводження з нею проводяться напередодні дня заступання в наряд у класі для підготовки варт. На макеті об’єктів, які охороняються, відпрацьовується організація взаємодії між чатовими і резервними групами варти (підрозділами посилення) та інші питання, пов’язані з практичним несенням служби.

Практичні заняття проводяться в день заступання в наряд з урахуванням особливостей охорони кожного об’єкта - у вартовому містечку військової частини (військової комендатури). На заняттях відпрацьовуються порядок дій чатового на посту, порядок застосування зброї, відбиття нападу на вартове приміщення, зміна варти, вивчається об’єкт, який охороняється, додержання заходів безпеки та інші питання практичного несення служби.

Підготовка помічника начальника варти з технічних засобів охорони або оператора з технічних засобів охорони здійснюється на щомісячних заняттях, які організуються начальником органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (начальником штабу військової частини).

У разі несення вартової служби особовим складом через одну-дві доби час проведення теоретичної та практичної підготовки варти визначається командиром військової частини з таким розрахунком, щоб якість підготовки варт не знижувалась.

131. У ніч напередодні заступання в наряд військовослужбовці, призначені до варти, не повинні нести ніякої іншої служби або залучатися до занять чи робіт.

У день заступання в наряд, у години, зазначені в розпорядку дня, особовому складові варти надається не менше ніж чотири години для підготовки до несення служби та перевірки знання обов’язків, з них дві години на відпочинок (сон).

132. Увесь особовий склад, призначений до варти, перед проведенням практичних занять оглядається лікарем частини, про що робиться запис у постові відомості. Особи, які визнаються лікарем непридатними до несення служби, замінюються.

133. Після проведення занять командиром роти (батареї) перевіряються знання особового складу варти щодо своїх обов’язків, заходи безпеки під час поводження із зброєю та боєприпасами, підписується постова відомість (додаток 8 до цього Статуту) і організується отримання, видача боєприпасів та спорядження магазинів особовим складом варти.

134. За 15 хвилин до виходу на розвід варти мають бути готові до несення служби і прийняті начальниками варт у своє підпорядкування. До цього часу начальник варти зобов’язаний:

отримати боєприпаси та видати їх за відомістю під розпис особовому складу варти;

перевірити розподіл варти за постовою відомістю, оглянути зброю, форму одягу та спорядження, якість спорядження магазинів;

доповісти командирові підрозділу про готовність варти до несення служби.

З вартового містечка варти рухаються з незарядженою зброєю, маючи магазини (обойми) у сумках для магазинів (у підсумках) (крім начальників варт, озброєних пістолетами), за встановленим маршрутом до місця проведення розвіду.

Усі гарнізонні варти з військової частини відправляє черговий військової частини, про що доповідає командирові (начальникові штабу) військової частини і заступникові начальника гарнізону.

Розділ 6
НЕСЕННЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ

Розвід варт

135. Розвід варт проводиться з метою перевірки готовності варт до несення служби, переходу їх у підпорядкування щойно призначених чергових та їх помічників, надання вартам права зміни попередніх варт.

136. Місце й час розводу гарнізонних варт визначається начальником гарнізону, внутрішніх - командиром військової частини. Особовий склад варт та оркестр (сигналіст-барабанщик) прибувають на місце розводу за 10 хвилин до його початку. При температурі повітря мінус 10 градусів і нижче оркестр на розвід варт не виходить, виводяться один-два сигналісти-барабанщики.

Розвід тимчасових варт проводиться разом із постійними вартами. Якщо тимчасові варти призначені після розводу постійних варт, розвід їх проводиться окремо.

137. Після прибуття на місце розводу кожен начальник варти доповідає новому помічникові чергового варт (помічникові чергового частини), якщо він у військовому званні рівний або старший за них, наприклад: "Пане (пані) лейтенанте. Варта номер один на розвід прибула в повному складі. Начальник варти лейтенант Ковган".

ШИКУВАННЯ ВАРТ ДЛЯ РОЗВОДУ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

138. Новий помічник чергового варт (помічник чергового військової частини) шикує варти за їхніми номерами з автоматами в положенні "на ремінь", з карабінами - "до ноги" й оголошує особовому складові варт військове звання, прізвище чергового варт (чергового частини) і своє прізвище.

139. Розвід варт проводять чергові варт (чергові частини). Тривалість розводу не має перевищувати 40 хвилин.

Транспортні засоби варт із водіями розташовуються у відведеному для них місці.

140. Для зустрічі чергового варт його помічник подає команду: "Варти - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, рівняння ПРАВОРУЧ (ЛІВОРУЧ)", а якщо варти озброєні карабінами: "Варти - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО, для зустрічі справа (зліва), зброєю - ЧЕСТЬ".

Начальники варт, озброєні пістолетами, підносять руку до головного убору. Всі повертають голову в бік чергового варт і супроводжують його поглядом, повертаючи вслід за ним голову.

Оркестр грає "Зустрічний марш". Помічник чергового варт підходить до чергового варт, зупиняється за два-три кроки від нього й доповідає, наприклад: "Пане (пані) майоре. Варти для розводу вишикувані. Помічник чергового варт капітан Сідак".

Прийнявши рапорт, черговий варт стає обличчям до строю та вітається з особовим складом варт.

Коли помічник чергового варт не призначається або він за військовим званням нижчий за начальника варт, команди для зустрічі чергового варт на розводі подає начальник варти номер один.

141. Для перевірки варт черговий варт за потреби розводить шеренги на два-три кроки одна від одної та разом із своїм помічником перевіряє склад варт, виявляє осіб, які не можуть нести службу у варті за станом здоров’я або з інших причин, перевіряє зовнішній вигляд особового складу, знання ним своїх обов’язків, справність зброї і дає вказівки щодо усунення виявлених недоліків.

Коли черговий варт підходить до варти, начальник варти, ступивши із строю на один крок, подає команду: "Варта - СТРУНКО", відрекомендовується йому, під час перевірки особового складу своєї варти супроводжує чергового варт, потім, одержавши дозвіл, стає на своє місце.

142. Після закінчення перевірки черговий варт виходить на середину строю та стає попереду варт обличчям до них; помічник чергового зупиняється за один крок позаду й зліва від чергового варт. Черговий варт подає команду: "Варти, РІВНЯЙСЬ - СТРУНКО", "Оркестр, грай збір" ("Барабанщик, бий збір"). Після команди "струнко" черговий варт, його помічник і начальники варт, що озброєні пістолетами, підносять руку до головного убору.

143. Після закінчення гри "Збір" черговий варт, його помічник і начальники варт опускають руку від головного убору. Черговий варт подає команду: "Начальники варт, до мене". Начальники варт стройовим кроком підходять до чергового варт (чергового частини), стають за два-три кроки від нього в одну шеренгу за порядком номерів варт.

Черговий варт нагадує кожному начальникові варт про особливості його служби та вручає записки з паролями.

144. Переконавшись, що паролі зрозуміли правильно, черговий варт подає команду: "Начальники варт, стати до строю". Після цієї команди начальники варт стають на свої місця в строю; оркестр (сигналіст-барабанщик) виступає вперед на 10-15 кроків і, зайшовши правим плечем, стає фронтом до варт. Черговий варт подає команду: "Оркестр, грай розвід". На час гри оркестру черговий варт, його помічник і начальники варт, які озброєні пістолетами, підносять руку до головного убору.

145. Після закінчення гри оркестру та подання черговим варт команд "Варти, право-РУЧ", "Кроком - РУШ" , варти стройовим кроком проходять повз чергового варт і прямують до місць несення служби.

Оркестр (сигналіст-барабанщик), залишаючись на місці, виконує марш. Гра оркестру (бій барабанщиків) припиняється після наказу (сигналу) чергового варт.

146. Якщо під час розводу варт прибуде начальник гарнізону, заступник начальника гарнізону (у внутрішніх вартах - командир військової частини) або їх прямі начальники, то черговий варт (військової частини), подавши команду відповідно до правил, визначених Стройовим статутом Збройних Сил України, для зустрічі начальника підходить до нього стройовим кроком і рапортує, наприклад: "Пане (пані) полковнику. Проводиться розвід варт (добового наряду). Черговий варт (військової частини) майор Семчук".

Для зустрічі старшого начальника посадові особи, які присутні на розводі і не входять до складу наряду, вишиковуються праворуч від оркестру в одну чи дві шеренги.

Зміна варти

147. Начальник нової варти після прибуття з розводу до місця розташування попередньої варти залишає варту перед входом на територію об’єкта, що охороняється, або перед вартовим приміщенням на відстані, зазначеній в інструкції начальникові варти, відрекомендовується начальникові попередньої варти й повідомляє йому пароль для зміни.

148. Начальник попередньої варти переконується в правильності пароля та допускає нову варту на територію об’єкта, що охороняється, або до вартового приміщення для шикування на майданчику перед вартовим приміщенням і шикує свою варту на майданчику перед фронтом нової варти.

У вартовому приміщенні залишається помічник начальника варти або один із розвідних.

149. Начальники варт стають перед фронтом своїх варт і, подавши команди: "Варта - РІВНЯЙСЬ, СТРУНКО", стройовим кроком рухаються назустріч, зупиняються за два-три кроки один від одного й, починаючи з начальника нової варти, доповідають, наприклад: "Пане (пані) лейтенанте. Нова варта для зміни прибула. Начальник варти лейтенант Сова"; "Пане (пані) лейтенанте. Варта до зміни готова. Начальник варти лейтенант Подуст".

Після доповідей начальники варт змінюють чатового біля входу у вартове приміщення.

Нова варта заходить до вартового приміщення, попередня - до кімнати для попередньої варти.

У негоду та у вартах з одним постом зміна варт проводиться у вартовому приміщенні.

150. Особовий склад нової варти, ввійшовши до приміщення, ставить зброю у ставницю, після чого начальники варт наказують своїм помічникам здати (прийняти) вартове приміщення та згідно з описом обладнання, інвентар і майно, що є в ньому, розвідним здати (прийняти) зліпки з печаток, відтиски з пломб і ліхтарі розвідних.

151. Після прийняття зліпків із печаток, відтисків пломб начальник нової варти командує: "Перша зміна - СТАВАЙ". За цією командою розвідні та вартові першої зміни беруть свою зброю та шикуються в одну шеренгу за номерами постів справа наліво. Розвідні стають на правих флангах своїх змін, маючи при собі зліпки з печаток (відтиски пломб).

Розвідні попередньої варти стають поруч і справа відповідних розвідних нової варти.

Начальник нової варти перевіряє знання обов’язків розвідними та вартовими, нагадує вартовим особливості несення служби на кожному посту, звертаючи особливу увагу на порядок застосування зброї, виводить зміну з вартового приміщення, шикує її на майданчику для зарядження зброї, подає команду: "Зміна, справа по одному - ЗАРЯДЖАЙ". За цією командою військовослужбовці почергово ступають крок уперед, примикають багнет і заряджають зброю, а начальник варти перевіряє правильність заряджання зброї (стаття 112 цього Статуту). Зарядивши зброю, кожен із них доповідає: "Зброю заряджено і поставлено на запобіжник", бере її самостійно в положення "на ремінь" і ступає крок назад.

152. Після того, як зміна зарядить зброю, начальник нової варти командує: "Зміна, право-РУЧ", "На пости кроком - РУШ". Кожен розвідний командує: "Зміна, за мною - РУШ" і веде зміну на пости.

Після того, як перша зміна піде на пости, помічник начальника варти проводить бойовий розподіл особового складу варти, що залишився, на резервні групи та ставить завдання на випадок відбиття нападу на об’єкти, що охороняються, або на вартове приміщення та на випадок виникнення пожежі.

153. Рух змін на пости та з постів здійснюється колоною по одному. Розвідний іде на чолі колони. Рух змін на посту біля Бойового Прапора військової частини (з’єднання) здійснюється стройовим кроком.

Розвідний попередньої варти йде поруч і зліва розвідного нової варти. Усі команди подає розвідний нової варти.

У вартах з великою кількістю постів, а також у разі розташування постів на великій відстані один від одного або від вартового приміщення рух змін на пости може здійснюватися на машинах, які виділяє для цього начальник гарнізону (командир військової частини).

Коли останній вартовий першої зміни нової варти буде виставлений на пост, розвідний попередньої варти веде своїх вартових, які змінилися, до вартового приміщення, йдучи на чолі зміни. Розвідний нової варти прямує зліва розвідного попередньої варти. Усі команди подає розвідний попередньої варти.

Зміни вартових під час прямування на пости та з постів виконують військове вітання тільки посадовим особам, яким варта підпорядкована, згідно з правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

154. Під час зміни варти начальник нової варти разом із начальником попередньої варти обходом, зовнішнім оглядом перевіряють стан найважливіших об’єктів, визначених в інструкції начальникові варти, та справність їх освітлення, огорожі, окопів, стан вартового приміщення та гауптвахти, після чого приймає від нього за описом документи, ящик із боєприпасами, печатки на них і ключі від них, допуски на розпечатані об’єкти, що охороняються, а також засоби зв’язку та сигналізації.

155. Після повернення з постів розвідні попередньої та нової варт біля вартового приміщення по черзі доповідають своїм начальникам варт про проведення зміни, наприклад: "Пане (пані) лейтенанте. Зміну проведено. Пости здано (прийнято) у справності. Перший розвідний сержант Кучеренко".

Зброю розряджають у порядку, визначеному в статті 111 цього Статуту. За командою начальників варт зброю спочатку розряджають розвідні обох варт, потім начальник попередньої варти командує: "Справа по одному - РОЗРЯДЖАЙ".

За цією командою вартові почергово роблять крок уперед, під наглядом розвідного розряджають свою зброю, вкладають споряджені магазини (обойми з патронами) у сумки й доповідають: "Зброю розряджено", відводячи затворну раму (затвор) назад, подають зброю для огляду. Начальник варти і розвідний оглядають зброю вартових, після чого вартові відпускають затворну раму (досилають затвор) у попереднє положення, спускають курок, ставлять зброю на запобіжник, відмикають (відкидають) багнет, беруть зброю в положення "на ремінь", ступають крок назад, стають на своє місце. Потім вартові на чолі зі старшими вирушають до місця перебування попередньої варти, а розвідні - до вартового приміщення.

156. Після розряджання зброї начальники варт, починаючи з начальника попередньої варти, підписують постову відомість попередньої варти, причому начальник нової варти записує до неї зауваження про всі недоліки, виявлені під час зміни, які попередня варта не здатна усунути за час зміни.

Якщо під час зміни варти присутня особа, яка прибула для перевірки варт, то розвідні питають у неї дозволу й доповідають начальникові варт про проведену зміну. Після прийняття доповідей від розвідних і розряджання зброї начальник нової варти командує: "СТРУНКО", потім начальники варт по черзі доповідають особі, яка прибула для перевірки, про проведену зміну.

Про зміну та недоліки, які неможливо усунути особовим складом попередньої варти, начальники варт доповідають своєму черговому варт (військової частини) по телефону, особистим рапортом або письмово через вартового.

157. Після зміни варти начальник попередньої варти відводить варту до свого підрозділу (військової частини).

Прибувши до підрозділу після зміни, начальник варти вишиковує особовий склад і доповідає командирові підрозділу про виконання завдання, наприклад: "Пане (пані) капітане. Варта прибула в повному складі. За час несення служби надзвичайних подій не трапилося (чи трапилося те і те). Лейтенант Фесюк", після чого доповідає про зазначені в постовій відомості результати перевірки та здає йому постову відомість разом з іншими документами. Після цього особовий склад варти під наглядом начальника варти здає зброю та боєприпаси.

Вартових, які охороняли об’єкти тільки вночі, після закінчення строку охорони об’єктів і здання боєприпасів начальникові варти, які він зберігає в спеціальному залізному ящику із замком, начальник варти направляє до підрозділу (військової частини) під командою старшого варти. Про прибуття в підрозділ старший повинен доповісти головному сержантові підрозділу та проконтролювати здавання зброї. Начальник варти, переконавшись, що військовослужбовці прибули у підрозділ і здали зброю, робить відповідну позначку в постовій відомості та доповідає черговому варт (військової частини).

Склад варт, що змінився, звільнюється у день зміни від занять і робіт; вартові, що охороняли об’єкти тільки вночі, звільнюються від занять та робіт на 4 години після прибуття до підрозділу.

У разі оголошення тривоги зміна варт здійснюється підрозділами, які призначені згідно з планом бойової та мобілізаційної готовності. Розвід варт у цьому випадку не проводиться. Після короткого інструктування черговим варт (військової частини) і отримання пароля для зміни варта прибуває до вартового приміщення.

Зміна варт здійснюється за встановленим порядком у скорочені строки. Кількість постів, особливі обов’язки осіб варти та новий пароль встановлюються в документації начальника варти на випадок оголошення тривоги (стаття 121 цього Статуту).

158. Зняття варти з об’єкта, що охороняється, проводить черговий варт (військової частини) згідно з письмовим наказом начальника гарнізону (командира військової частини) в присутності начальника об’єкта, що охороняється. Про зняття варти складають акт за підписом чергового варт (військової частини), начальника варти та начальника об’єкта, що охороняється.

Про зняття постійної гарнізонної варти начальник гарнізону подає донесення командувачеві військ оперативного командування, про зняття постійної внутрішньої варти командир військової частини подає донесення начальникові, який затвердив розклад варт.

Зміна чатових

159. Тривалість несення служби чатовим на посту встановлюється командиром військової частини відповідно до пори року, стану погоди і температури повітря, при цьому вона не повинна перевищувати 4 години.

За температури повітря -20 (град.) С і нижче (під час вітру - і при слабкішому морозі) зміна чатових зовнішніх постів, а також внутрішніх постів, що перебувають в неопалюваних приміщеннях, проводиться через 1 або 2 години (за рішенням командира військової частини). За температури повітря +30 (град.) С і вище (в затінку) зміна чатових проводиться через 1 або 2 години (за рішенням командира військової частини). Вказівку про зміну чатових через 1 або 2 години в таких випадках дає черговий військової частини, про що начальником варти робиться відповідний запис у постовій відомості.

Зміна чатових біля входу до вартового приміщення проводиться через кожні 30 хвилин начальником варти або його помічником.

160. Коли зміна наближається до чатового на відстань 10-15 кроків, розвідний нової варти командує: "Зміна - СТІЙ" і наказує одному з вартових спостерігати (у випадку прямування зміни на машині - зарядити зброю і спостерігати) за постом і підступами до нього.

Вартовий, призначений для спостереження, повинен пересуватися так, щоб бачити пост (об’єкт), підступи до нього та розвідного. На період спостереження за постом вартовий виконує обов’язки, визначені в статтях 233-236 цього Статуту, і має право застосовувати зброю, як визначено в статтях 196-197 цього Статуту. Вартові інших постів, які прибули із зміною, мають право застосовувати зброю тільки за командою розвідного у випадках, визначених у статті 223 цього Статуту.

Чатовий під час наближення зміни стає обличчям до неї і самостійно бере автомат у положення "на ремінь" (карабін - "до ноги"). Розвідний попередньої варти підходить до чатового, опитує його про все помічене під час перебування на посту, потім командує йому: "СТРУНКО". За командою розвідного нової варти, наприклад: "Солдат Онищенко, на пост кроком - РУШ", чатовий робить крок вправо, вартовий підходить до чатового й стає на його місце обличчям у протилежний бік (з карабіном біля ноги).

Розвідні попередньої та нової варт стають з обох боків від чатового та вартового на один-два кроки від них, обличчям один до одного.

За командою розвідного попередньої варти "Чатовий, здати пост" чатовий здає пост. При цьому чатовий та вартовий повертають один до одного голови. Здача поста словами полягає в тому, що чатовий, називаючи номер поста, перелічує вартовому, який заступає на пост, все, що підлягає охороні згідно з табелем постів, а також зазначає, що було помічено поблизу поста під час несення служби.

Після здавання поста словами вартовий за командою свого розвідного "Вартовий, прийняти пост" зобов’язаний разом із розвідним нової варти в присутності чатового та розвідного попередньої варти обійти об’єкт, що охороняється, й перевірити справність огорожі, дверей (воріт), вікон і стін сховищ (складів, парків), кількість машин, літаків, гармат чи іншої бойової техніки, а також наявність і стан засобів охорони, зв’язку, пожежогасіння.

Якщо на посту є замки, пломби й печатки, вартовий зобов’язаний оглянути й перевірити їх цілість і справність шнурів.

Під час приймання поста біля камер із заарештованими вартовий, крім того, зобов’язаний перевірити кількість заарештованих, які в них перебувають.

У разі потреби вартовий, який заступає на пост, за допомогою розвідного одягає постовий одяг (додаток 14 до цього Статуту).

161. Під час заступання першої зміни чатових обидва розвідні стежать за тим, щоб чатовий, якого змінюють, правильно здав пост вартовому, який заступає, ознайомив його з межами та підступами до поста, сигналізацією і з усіма особливостями поста; під час приймання постового одягу перевіряють, щоб він був цілий.

162. Якщо під час приймання та здавання поста буде виявлено неполадки (пошкодження огорожі, шнурів, дверей, вікон) або невідповідність печаток (пломб) зліпкам (відтискам), кількості, зазначеній у табелі постів, а також невідповідність кількості бойової техніки, яка перебуває під охороною, розвідний зупиняє передачу поста й викликає начальника варти; у разі, коли пост приймає нова варта, викликаються начальники попередньої та нової варт.

Закінчивши здавання та прийняття поста, чатовий і вартовий, який заступає на пост, стають обличчям у бік, протилежний об’єктові, що мають охороняти, й по черзі доповідають, наприклад: "Пане (пані) сержанте. Солдат Чмихун пост номер такий-то здав"; "Пане (пані) сержанте. Солдат Шалига пост номер такий-то прийняв". Після доповіді та одержання вказівок від розвідного чатовий бере зброю, як визначено в статті 234 цього Статуту, та приступає до виконання своїх обов’язків на посту.

163. Доповідь про прийняття (здавання) поста визначає перехід вартового на становище чатового (чатового на становище вартового).

164. За командою розвідного попередньої варти, наприклад: "Солдат Кращенко, з поста кроком - РУШ", вартовий, якого змінили, та вартовий, який тимчасово спостерігав за постом, стають позаду зміни (карабін самостійно береться в положення "на ремінь"). Після чого розвідний нової варти командує: "Зміна, за мною кроком - РУШ" і веде зміну до іншого поста.

165. Під час зміни чатових внутрішніх постів розвідний, провівши зміну до входу в приміщення, командує: "Зміна - СТІЙ", залишає одного з вартових старшим і командує, наприклад: "Солдати Михайленко, Шевченко, за мною кроком - РУШ". Зайшовши у приміщення, розвідний змінює чатового, як визначено в статтях 159-163 цього Статуту.

У разі розташування постів з обох боків від вартового приміщення розвідний спочатку змінює чатових на постах, розташованих з одного боку вартового приміщення, а потім, залишивши вартових, яких змінив у вартовому приміщенні, вишиковує інших вартових цієї зміни та веде їх на пости.

Після повернення зміни з постів і розряджання зброї розвідний наказує вартовим поставити зброю в ставницю.

166. Шикування другої й наступних змін нової варти для відправлення їх на пости та зміни чатових, а також заряджання та розряджання зброї проводиться так, як зазначено для першої зміни.

167. Виставлення чатових на нові пости, а також зняття чатових із ліквідованих постів проводиться начальником варти на підставі письмового припису начальника гарнізону (командира військової частини) в присутності чергового варт (чергового військової частини) й начальника об’єкта, який охороняють.

Про виставлення (зняття) чатових робиться запис у постовій відомості.

Внутрішній порядок у вартах

168. Склад варти розміщується у вартовому приміщенні (приблизне обладнання вартового приміщення визначено у додатку 3 до цього Статуту).

169. Ніхто із складу варти не може залишати вартове приміщення без дозволу начальника варти.

170. У вартовому приміщенні додержується порядок і тиша. Особовому складові варти дозволяється писати, читати, грати в шахи та шашки, дивитися телепередачі та слухати радіо, перебувати без головних уборів і польових утеплених курток, але в спорядженні.

Куріння та чищення взуття провадиться у спеціально обладнаних місцях.

171. Дозволяється відпочивати лежачи (спати), не знімаючи спорядження та не роздягаючись:

начальникові варти - не більше 4 годин у денний час (у варті на гауптвахті - вночі);

помічникові начальника варти з технічних засобів охорони (операторові з технічних засобів охорони) - не більше 4 годин з дозволу начальника варти; розвідним, вивідним і водіям транспортних засобів - у вільний час з дозволу начальника варти;

вартовим тризмінних постів - перед заступанням на пости (після того, як повернеться зміна з постів та буде проведено у варті бойовий розподіл);

вартовим двозмінних постів - після повернення з постів до відправлення на пости.

Вартовим і розвідним, які відпочивають, дозволяється знімати для просушування взуття й онучі.

Особовому складові варт, за винятком начальника варти та його помічника, забороняється вступати в розмову з особами, які прибули до вартового приміщення. Дозволяється тільки відповідати на запитання осіб, що перевіряють варту.

172. Автомати та кулемети ставляться у ставниці без магазинів, із затворами в передньому положенні (карабіни - із закритими затворами і спущеними курками). Автомати (карабіни) чатових, які несуть службу з багнетами, зберігаються у ставницях, а боєприпаси - у металевому ящику в кімнаті начальника варти. Магазини до кулеметів зберігаються у металевому ящику, зачиненому на замок, опечатаному сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини), ключі від ящиків із боєприпасами зберігає начальник варти.

Ставниці мають бути обладнані світловою та звуковою сигналізацією, виведеною на пульт начальника варти.

Зброю із ставниці беруть лише з дозволу начальника варти.

173. Під час подачі команди "За зброю" весь особовий склад варти одягається, у тому числі одягає бронежилети та шоломи, бере зброю і вишиковується всередині вартового приміщення згідно із своїми номерами.

Під час виведення варти з вартового приміщення (крім пожежі чи стихійного лиха) у ньому залишається помічник начальника варти або розвідний.

174. Їжа особовому складові варти, яка перебуває поза розташуванням військової частини, постачається за розпорядженням командира частини, від якої вона споряджена, або чергового військової частини.

Кожна варта забезпечується додатковим харчуванням.

Якщо варта розташована на території військової частини, постачання їжі організується начальником варти.

Їжа за потреби підігрівається у вартовому приміщенні.

Гарячий чай має бути у наявності протягом доби.

175. Підтримання чистоти та порядку у вартовому приміщенні та біля нього покладається на особовий склад варти. Прибиранням приміщення та території керує помічник начальника варти, а де його немає - начальник варти. Крім цього, раз на місяць має проводитись дезінфекція вартового приміщення в дні, встановлені заступником начальника гарнізону (командиром військової частини).

176. У вартовому приміщенні в холодний період температура повітря підтримується не нижче +18 °C. Узимку і влітку приміщення провітрюють, не допускаючи протягу. У кімнаті відпочинку має бути постійне освітлення (неяскраве темно-синє).

У разі відключення електромережі передбачається аварійне живлення електромережі для освітлення, сигналізації та зв’язку. Крім того, у вартовому приміщенні за кількістю кімнат мають бути гасові лампи. У вартовому приміщенні вікна в нічний час зачиняються віконницями зсередини.

177. Для гасіння пожежі вартове приміщення забезпечується вогнегасниками, ящиком із піском, бочкою з водою, відрами, лопатами, сокирами, ломами та гаками.

178. Перед вартовим приміщенням обладнується захисна стінка із щілинами для стрільби, майданчик для шикування варти, місце для зарядження та розрядження зброї, а у разі потреби - також обладнується місце стоянки транспортних засобів варти.

Вхід до вартового приміщення обладнується тамбуром, призначеним для перевірки документів у осіб, які прибули для розпечатування та здавання під охорону об’єктів.

179. Для охорони вартового приміщення біля входу виставляється чатовий з вартової зміни, яка не спить. У вартах, які охороняють особливо важливі об’єкти, може призначатися спеціальний пост охорони вартового приміщення та встановлюватися технічні засоби охорони.

Чатовий біля входу у вартове приміщення, розташоване всередині об’єкта або на території військової частини, як правило, не виставляється, але вхідні двері обладнуються оглядовим вікном, вони завжди мають бути зачинені зсередини.

Допуск до вартового приміщення та до об’єкта

180. До вартового приміщення допускаються особи, які прибувають для зміни, перевірки варти, розпечатування та зняття об’єктів з-під охорони або для запечатування і здавання їх під охорону (далі - розпечатування (запечатування) об’єктів).

181. Усі особи, що прибули для перевірки варти, показують разове посвідчення на право перевірки варти (додаток 9 до цього Статуту), видане начальником гарнізону (командиром військової частини), та посвідчення особи. Без посвідчення варту можуть перевіряти лише особи, визначені в статті 209 цього Статуту.

182. Особи, що прибули для розпечатування (запечатування) об’єктів, які охороняються, або для прийняття від варти бойових машин, що перебувають на стоянці, допускаються лише до тамбура вартового приміщення. Вони показують допуск для розпечатування (запечатування) об’єкта (додаток 11 до цього Статуту), документ, який посвідчує особу прибулого, та печатку (пломбувальні лещата).

183. Начальник варти перевіряє документи прибулого, допуск залишає у себе (постійний допуск повертає під час запечатування об’єкта), звіряє прізвище й посаду із списком, який зберігають у вартовому приміщенні, а печатку (пломбувальні лещата) - із зразками; робить запис у постовій відомості, наприклад: "Такого-то числа, місяця й року, в такий-то час, згідно з допуском № ... сховище пально-мастильних матеріалів (ПММ) розпечатане (запечатане)" і разом з особою, яка прибула для розпечатування (запечатування) сховища, ставить підпис під цим записом.

Перевірку документів і звіряння їх із списком та зразками проводить начальник варти через тамбур.

Допуск на об’єкт дає начальник варти з точним додержанням вимог, зазначених у табелі постів.

Прийом під охорону сховища (складу, парку) начальник варти здійснює тільки в разі наявності в осіб, які прибули для запечатування, пожежного жетона.

184. Якщо об’єкт розпечатується не більше як на одну годину, чатовий із поста не знімається. У разі розпечатування об’єкта більш як на годину начальник варти діє згідно із вказівками, зазначеними у табелі постів.

185. Список осіб, які мають право розпечатувати (запечатувати) ті чи інші об’єкти, оголошується наказом по гарнізону (військовій частині).

Зразки допусків із справжніми підписами, список осіб, які мають право розпечатувати ті чи інші об’єкти, а також зразки зліпків із печаток (відтисків пломб) засвідчує заступник начальника гарнізону (начальник штабу військової частини), й вони мають зберігатися у вартовому приміщенні.

Перевірка варт

186. Перевірка варт проводиться посадовими особами гарнізону (військової частини) за графіком, який складається щомісячно з розрахунку здійснення перевірки кожної зміни та затверджується начальником гарнізону (командиром військової частини).

Варти, розташовані на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту, а також варти всіх транспортів із військовими вантажами, що проходять через станцію (порт), аеропорт, зобов’язаний перевіряти військовий комендант дільниці, станції (порту), аеропорту.

187. Особи, які прибули для перевірки варт із штабів вищого рівня, зобов’язані показати черговому варт (військової частини) посвідчення особи та засвідчений печаткою письмовий припис (посвідчення про відрядження) начальника, за дорученням якого їх призначено здійснити перевірку.

Черговий варт (військової частини) доповідає про це начальникові (заступникові начальника) гарнізону (командирові та начальникові штабу) і супроводжує осіб, що перевіряють, до вартового приміщення.

Офіцери своєї військової частини перевіряють варту без супроводу чергового частини або його помічника.

188. Особи, які перевіряють несення служби чатовими, супроводжуються до постів начальником варти або його помічником з одним-двома озброєними вартовими.

Під час перевірки несення служби чатовими (за винятком осіб, яким чатові підпорядковані) зауважень ніхто їм не робить; про всі помічені недоліки вони дають вказівки особам, які їх супроводжують. Результати перевірки та вказівки записуються до постової відомості.

189. У вартах перевіряється:

наявність особового складу, зброї та боєприпасів;

бойова готовність варти, внутрішній порядок, знання обов’язків та практичне їх виконання особовим складом варти, несення служби чатовими на постах;

відповідність обладнання вартового приміщення і постів вимогам, визначеним цим Статутом, справність технічних засобів охорони, засобів зв’язку, освітлення та протипожежного захисту;

обладнання гауптвахти, кількість заарештованих, порядок їх охорони та законність тримання.

190. Заборонено перевіряти несення служби чатовими прихованим наближенням до поста, спробами відібрати у чатового зброю та іншими діями, які можуть призвести до нещасних випадків.

Дії варти у разі нападу на об’єкти, які охороняються, під час стихійного лиха та пожежі

191. У разі нападу на об’єкти, які охороняються, під час стихійного лиха та пожежі варти діють відповідно до інструкцій, які вони мають. У всіх випадках начальник варти зобов’язаний викликати варту командою "За зброю".

За необхідності посилення варти черговим або спеціально призначеним підрозділом начальник варти діє згідно з планом посилення об’єктів, що охороняються.

За потреби начальник варти видає особовому складу бронежилети, каски, відкриває ящики із запасом патронів, з гранатами та запалами.

192. Під час стихійного лиха (повінь, землетрус тощо) начальник варти наказує чатовим переміститись у безпечне місце, звідки вони могли б далі спостерігати за об’єктом, який охороняють, та вживає заходів до врятування майна, яке охороняють.

193. Гасіння пожежі, що виникла на об’єкті, який охороняють, або у вартовому приміщенні, начальник варти організовує силами варти, водночас викликає пожежну команду та начальника об’єкта і вживає заходів до врятування майна.

У разі виникнення пожежі на технічній території об’єкта, що охороняється, або на об’єкті, який має зовнішню і внутрішню огорожу, а також біля нього начальник варти доповідає про це черговому варт (військової частини) та діє за його вказівками.

194. Про всі надзвичайні події у варті начальник варти зобов’язаний негайно доповісти черговому варт (військової частини).

Застосування фізичної сили та зброї особовим складом варти

195. Застосуванню фізичної сили, вогнепальної та холодної зброї, якщо дозволяють обставини, мають передувати попередження про намір їх використання. Без попередження фізичну силу, зброю можуть застосовувати у разі виникнення загрози життю або здоров’ю військовослужбовців, нападу на чатового, на об’єкти, які охороняють, вартове приміщення або зміну, що прямує до постів (з постів).

За неможливості уникнення застосування сили (зброї) це не повинно перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на чатових обов’язків. У разі заподіяння чатовими шкоди особовий склад варти забезпечує в найкоротший строк подання потрібної допомоги потерпілим.

Про застосування фізичної сили (зброї) чатовий або розвідний негайно доповідає начальникові варти, а начальник варти - черговому варт (черговому військової частини).

Перевищення повноважень у застосуванні сили (зброї) має наслідком відповідальність, встановлену законом України.

196. Чатовим застосовується зброя без попередження у разі явного нападу на нього або на об’єкт, який він охороняє.

197. Усіх осіб, які наближаються до поста або до забороненої зони, позначеної покажчиками, крім начальника варти, помічника начальника варти, свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, чатовий зупиняє вигуком "Стій, назад" або "Стій, обійти справа (зліва)".

За невиконання особою, яка наближається до поста або до забороненої зони, цієї вимоги чатовий попереджає порушника вигуком "Стій, стрілятиму" й негайно викликає начальника варти або розвідного. Якщо порушник не виконує цієї вимоги, чатовий досилає патрон у патронник і робить попереджувальний постріл угору.

Якщо порушник не виконує й цієї вимоги та намагається проникнути на пост чи до об’єкта, який охороняють (перетнути заборонену зону), або якщо він після такої спроби вдається до втечі, то чатовий застосовує зброю.

Чатовий, озброєний багнетом, попереджує порушника вигуком "Стій, буде застосована зброя" і негайно викликає начальника варти або розвідного, не послабляючи уваги за об’єктом, що охороняє, стежить за поведінкою порушника до прибуття резервної групи на чолі з начальником варти, розвідним.

198. В умовах поганої видимості, коли з відстані, яку зазначають у табелі постів, не можна розгледіти осіб, які наближаються до поста або до забороненої зони, чатовий зупиняє їх вигуком "Стій, хто йде?". Якщо відповіді немає, то чатовий попереджає: "Стій, стрілятиму" й затримує порушника або діє відповідно до частин другої й третьої статті 197 цього Статуту.

Про затримання порушника чатовий повідомляє у вартове приміщення, не послабляючи уваги, й далі охороняє об’єкт, який йому доручено, та стежить за поведінкою порушника.

Якщо на вигук чатового надійде відповідь "Іде начальник варти (помічник начальника варти, розвідний)", чатовий наказує: "Начальник варти (помічник начальника варти, розвідний), до мене, решта - на місці"; за потреби чатовий вимагає, щоб особа, яка наближається до нього, освітила своє обличчя. Переконавшись, що той, хто назвався, справді начальник варти (помічник начальника варти, розвідний), чатовий допускає до себе всіх осіб, які прибули.

Якщо той, хто назвався начальником варти (помічником начальника варти, розвідним), виявиться невідомим або якщо особи, які перебувають з ним, не виконують вимогу чатового залишитися на місці, чатовий попереджає порушників вигуком "Стій, стрілятиму". За невиконання порушником цієї вимоги чатовий застосовує до них зброю без попереджувального пострілу вгору.

199. Коли необхідно вступити в рукопашний бій для захисту себе або об’єкта, чатовий повинен рішуче і сміливо діяти багнетом і прикладом.

200. У крайніх, невідкладних випадках або за несправності засобів зв’язку й сигналізації чатовий може викликати на пост начальника варти або розвідного пострілом угору.

201. Чатові інших постів, почувши постріл або стрілянину, зобов’язані повідомити про це засобами зв’язку начальника варти і посилити пильність, а за можливості надати вогневу підтримку.

202. Начальник варти має право застосовувати зброю без попередження сам і складом варти у разі явного нападу на об’єкти, які охороняються, на чатових, вартове приміщення, зміну, що прямує до постів (із постів). Крім того, начальник варти має право застосовувати зброю для припинення заворушення серед заарештованих за умови виникнення безпосередньої загрози життю і здоров’ю людей або до заарештованого, який намагається втекти. У цих випадках до застосування зброї він має голосом або пострілом угору попередити осіб, проти яких буде застосовано зброю.

Розділ 7
ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ ОСІБ ВАРТИ

Начальник варти

203. Начальник варти відповідає за охорону та оборону доручених варті об’єктів, бойову готовність особового складу варти, правильне несення ними служби, за організацію та проведення заходів морально-психологічного забезпечення, збереження та справність огорожі, засобів зв’язку, сигналізації, транспортних і технічних засобів, засобів пожежогасіння на постах і у вартовому приміщенні, а також за збереження боєприпасів, документації та майна, які є у вартовому приміщенні, згідно з описом, додержання встановленого порядку у вартовому приміщенні.

Начальник варти зобов’язаний:

знати завдання варти, інструкцію начальникові варти, порядок використання й правила експлуатації наявних технічних засобів охорони, обов’язки всіх посадових осіб варти;

вимагати від особового складу варти знання й неухильного виконання ним своїх обов’язків;

прийняти за описом від начальника попередньої варти табель постів, схему розміщення постів, інструкцію начальникові варти та інші документи, ящики з боєприпасами, печатки на них і ключі до них, а також засоби зв’язку, сигналізації та пожежогасіння;

перевірити зовнішнім оглядом особисто разом із начальником попередньої варти стан зазначених в інструкції найважливіших об’єктів, справність освітлення, стан огорожі та окопів, а через розвідних або свого помічника - стан інших об’єктів, що охороняються;

робити записи в постовій відомості про всі виявлені неполадки на постах та доповідати черговому варт (військової частини);

направляти у визначений час зміни на пости, перевіряти знання розвідними та вартовими своїх обов’язків і нагадувати їм про особливості несення служби на кожному посту;

перевіряти стан технічних засобів охорони, давати вказівки помічникові начальника варти з технічних засобів охорони (оператору) на вмикання (вимикання) сигналізації на об’єктах, що охороняються;

стежити за постійною бойовою готовністю резервних груп, справністю транспортних засобів, технічних засобів охорони, засобів зв’язку, за старанним триманням зброї та боєприпасів особовим складом варти, за додержанням правил заряджання, розряджання зброї та заходів безпеки при цьому, а також за тим, щоб усі особи варти, які прямують на пости, залишали у вартовому приміщенні курильні та запалювальні речі;

підтримувати встановлений порядок у вартовому приміщенні;

складати та проводити бойовий розподіл особового складу варти на резервні групи й ставити перед ними завдання на випадок нападу, пожежі, стихійного лиха та відповідно до вказівок, викладених в інструкції;

перевіряти особисто не менш як два рази (з них один раз уночі) несення служби чатовими, стан об’єктів, які охороняються, та огорожі, справність засобів зв’язку, технічних засобів охорони, а також засобів пожежогасіння, робити про це відповідні записи в постовій відомості;

періодично посилати свого помічника і розвідних для перевірки несення служби чатовими;

прибути на пост особисто чи негайно направити свого помічника або розвідного під час виклику чатовим або у разі ненадходження від нього у визначений час доповіді (сигналу);

допускати до вартового приміщення лише осіб, які мають на це право (стаття 209 цього Статуту);

проводити через чергового варт заміну хворих у складі варти;

розбиратися на місці з кожним випадком застосування чатовими зброї та терміново доповідати про це черговому варт (військової частини);

організовувати та проводити заходи морально-психологічного забезпечення з особовим складом варти;

вести записи в постовій відомості про зміну варти, допуски, перевірку, зміну чатових;

доповідати черговому варт (військової частини) щодо проведення зміни варт.

204. У разі виявлення під час зміни чатового будь-яких неполадок на посту начальник варти прибуває на пост і, встановивши характер і причини їх, наказує чатовому змінитися та негайно доповідає про неполадки черговому варт (військової частини).

205. У разі невиконання будь-ким із складу варти своїх обов’язків або вчинення провинності начальник варти негайно усуває його від виконання службових обов’язків, вилучає боєприпаси і доповідає про це черговому варт (військової частини). Надалі діє за його вказівками.

206. У разі раптового захворювання начальник варти доповідає про це черговому варт (військової частини) й діє за його вказівками.

Якщо захворює один із розвідних, начальник варти покладає його обов’язки на свого помічника або виконує їх особисто й доповідає про це черговому варт (військової частини).

207. Начальник варти зобов’язаний викликати варту командою "За зброю" в разі нападу на об’єкт, який охороняють, на чатового або вартове приміщення, виникнення пожежі або стихійного лиха, надходження сигналу технічних засобів охорони, заворушень серед заарештованих, а також у разі тривоги в гарнізоні (військовій частині) та за наказом осіб, які перевіряють варту.

Для виклику варти "За зброю" начальник варти подає команду "Варта - ЗА ЗБРОЮ". За цією командою особовий склад варти діє, як визначено у статті 173 цього Статуту.

208. За умови виникнення надзвичайних ситуацій у варті (напад, пожежа, стихійне лихо) начальник варти діє відповідно до бойового розподілу і залежно від обставин вживає відповідних заходів.

209. Начальник варти допускає до вартового приміщення безперешкодно тільки:

начальника гарнізону (командира військової частини);

заступника начальника гарнізону;

чергового варт (військової частини);

помічника чергового варт (військової частини, якщо варта йому підпорядкована);

командира роти (батареї), від якої віднаряджено варту, його заступників, а також усіх прямих начальників командира роти (батареї).

Про прибуття цих осіб до вартового приміщення начальник варти доповідає черговому варт (військової частини).

210. Інших осіб, що прибули для перевірки варти, начальник варти допускає до вартового приміщення лише в супроводі чергового варт (військової частини) або помічника, якщо варта підпорядкована йому.

Під час зміни варт ніхто не допускається до вартового приміщення й до об’єктів, які охороняються, за винятком осіб, які прибули для перевірки варт.

211. З прибуттям до варти осіб для перевірки варти начальник варти відрекомендовується прибулому, наприклад: "Пане (пані) полковнику. Начальник варти лейтенант Гуленко", і на вимогу прибулого доповідає про стан справ у варті.

212. Коли начальник варти одержує накази, що передаються від імені начальників, яким варта підпорядкована, через інших осіб, він зобов’язаний запитати у цих осіб пароль. У разі невпевненості в правильності одержаного наказу начальник варти має право переконатися у правильності наказу будь-яким зручним для нього способом.

213. Начальникові варти заборонено:

виходити з вартового приміщення, крім випадків: зарядження (розрядження) зброї, зміни чатових, перевірки несення ними служби або за їх викликом, а також у випадку якогось порушення чи стихійного лиха в районі об’єкта, що охороняється (доповідає про це черговому варт або його помічникові);

вести не пов’язані із службою розмови по телефону особисто або дозволяти це іншим особам варти;

відпускати будь-кого із складу варти без дозволу чергового варт (військової частини);

змінювати без дозволу чергового варт (військової частини) порядок зміни чатових, передбачених табелем постів;

використовувати не за призначенням транспортні засоби, виділені для варти.

Особливі обов’язки начальника варти з охорони Бойового Прапора військової частини (з’єднання)

214. Начальник варти відповідає за охорону Бойового Прапора своєї військової частини (з’єднання) та бойових прапорів інших військових частин, якщо вони зберігаються в цій військовій частині.

Під час зміни варти він зобов’язаний особисто прийняти від начальника попередньої варти Бойовий Прапор у запечатаному чохлі або запечатаній заскленій шафі, перевіривши при цьому справність чохла (шафи) й печатки та звіривши печатку із зліпком з неї. Переконавшись у справності чохла (шафи) й печатки, він наказує розвідному та чатовому прийняти Бойовий Прапор під охорону.

215. Бойовий Прапор начальник варти видає лише начальникові штабу військової частини (з’єднання) або його помічникові (заступникові) після ознайомлення з допуском, підписаним командиром військової частини (з’єднання) на кожний випадок виносу Бойового Прапора.

У разі зберігання разом бойових прапорів кількох військових частин допуск повинен бути підписаний командиром тієї військової частини, Бойовий Прапор якої видається.

216. Начальник штабу або його помічник (заступник), прийнявши Бойовий Прапор, скидає чохол і у присутності начальника варти перевіряє згідно з табелем постів наявність і стан полотнища, шнурів, китиць, державних нагород, древка й наконечника. Після цього начальник варти робить у постовій відомості запис, наприклад: "Такого-то числа, місяця, року, о такій-то годині Бойовий Прапор військової частини згідно з допуском № ... видано"; начальник варти й офіцер, який прийняв Бойовий Прапор, ставлять свої підписи. Письмовий допуск начальник варти залишає в себе.

217. Під час повернення Бойового Прапора під охорону варти начальник варти перевіряє згідно з табелем постів наявність і стан полотнища, державних нагород, шнурів, китиць, древка, наконечника та стежить за правильністю згортання прапора прапороносцем та асистентами. Після того, як чохол (шафу) запечатано гербовою печаткою, начальник варти звіряє печатку з наявним у нього зліпком із печатки і наказує розвідному та чатовому взяти Бойовий Прапор під охорону. Після взяття Бойового Прапора під охорону начальник варти робить відповідний запис у постовій відомості, потім начальник варти й офіцер, який здав Бойовий Прапор, ставлять свої підписи.

Після зміни варти письмовий допуск здають разом із постовою відомістю.

Якщо після видання Бойового Прапора чатового знімають із поста, про його зняття й заступання на цей пост роблять відповідний запис у постовій відомості.

Коли посту біля Бойового Прапора загрожує небезпека (пожежа, стихійне лихо), начальник варти особисто вживає заходів до врятування Бойового Прапора й організовує його охорону на новому місці.

Особливі обов’язки начальника чергової зміни на гауптвахті

218. Начальник чергової зміни на гауптвахті (додаток 12 до цього Статуту) зобов’язаний:

приймати за вказівкою начальника гауптвахти (чергового органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності) заарештованих під охорону на підставі ухвали чи вироку суду, постанови слідчого, прокурора;

приймати за вказівкою начальника (чергового) органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності під охорону затриманих військовослужбовців і розміщувати їх у камерах;

особисто приймати під час зміни попередньої варти заарештованих у камерах за іменним списком, підписаним начальником гауптвахти;

перевіряти стан камер під час зміни варти та несення служби, звертати при цьому увагу на цілість стін, стелі, підлоги, грат, вікон, надійність замків на дверях та справність технічних засобів охорони. У разі несанкціонованого спрацювання технічних засобів охорони камер із заарештованими особисто встановлювати причину їх спрацювання;

проводити ранковий огляд та вечірню перевірку заарештованих у камерах, перевіряючи при цьому, чи немає в них зайвих предметів;

стежити за неухильним додержанням заарештованими правил, встановлених на гауптвахті;

направляти заарештованих на роботи лише за письмовим розпорядженням начальника гауптвахти; після повернення заарештованих перевіряти їх наявність, а також перевіряти наявність у них зайвих предметів; конвоювання заарештованих у дисциплінарному порядку провадити з незарядженою зброєю; під час конвоювання заарештованих, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, а також затриманих за підозрою у вчиненні злочину особисто перевіряти зарядження зброї конвойними;

призначати у разі потреби на допомогу вивідному вартових із складу зміни, яка не спить;

зберігати ключі від камер заарештованих;

стежити за вчасним постачанням і забезпеченням їжею заарештованих;

приймати пропозиції, заяви й скарги від заарештованих і передавати їх начальникові гауптвахти;

доповідати начальникові гауптвахти та черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності про всі неполадки у варті та про вжиті заходи щодо їх усунення; про надзвичайні події негайно доповідати черговому варт (військової частини).

У разі виникнення заворушень серед заарештованих і для попередження їх втечі начальник чергової зміни викликає чергову зміну командою "За зброю", доповідає черговому органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, вживає заходів до припинення безладдя шляхом попередження та нагадування заарештованим вимог, визначених цим Статутом. Якщо попередження не впливатиме, він має право застосувати силу, а в крайньому разі - і зброю.

Особливі обов’язки начальника варти з охорони штабів, пунктів управління та установ

219. Начальник варти з охорони штабів, пунктів управління та установ, крім виконання загальних обов’язків, визначених цим Статутом, зобов’язаний:

знати пропускну систему, опис і час дії перепусток, форми документів, які посвідчують особу, порядок пропуску через пости військовослужбовців, цивільного персоналу, відвідувачів і транспортних засобів;

викликати варту командою "За зброю" у разі проникнення порушника, прориву через пост без перепустки, невиконання вимог чатового;

вживати заходів до затримання осіб, які намагаються проникнути на об’єкт (з об’єкта) з порушенням пропускного режиму.

Помічник начальника варти

220. Помічник начальника варти підпорядкований начальникові варти.

Помічник начальника варти зобов’язаний:

знати завдання варти, інструкцію начальникові варти, обов’язки всіх осіб варти, виконувати обов’язки начальника варти за його відсутності або під час його відпочинку;

прийняти під час зміни варти вартове приміщення та обладнання, інвентар і майно, що є в ньому, за описом;

відправляти за наказом начальника варти зміни на пости й перевіряти несення служби чатовими;

складати графік зміни чатових біля входу до вартового приміщення та проводити їх зміну;

стежити за чистотою і порядком у вартовому приміщенні й на прилеглій до нього території, за опаленням печей та освітленням, вчасним харчуванням особового складу варти;

супроводжувати за наказом начальника варти осіб, які перевіряють несення служби чатовими.

Помічник начальника варти на гауптвахті повинен не менш як чотири рази на добу (з них двічі вночі) перевіряти стан камер і виконання заарештованими встановлених для них правил (додаток 12 до цього Статуту).

У разі тяжкого захворювання (поранення) або загибелі начальника варти помічник начальника варти бере на себе виконання його обов’язків і доповідає про це черговому варт (військової частини).

Розвідний

221. Розвідний підпорядковується начальникові варти та його помічникові й виконує лише їх накази та розпорядження.

222. Розвідний відповідає за правильне несення служби підлеглими йому чатовими, вчасну зміну й виставлення їх на пости, правильне здавання та прийняття чатовими постів.

223. Розвідний має право застосовувати зброю особисто і складом зміни вартових для відбиття нападу на чатового, на зміну вартових та на об’єкт, який охороняють.

Розвідний зобов’язаний:

знати характеристику, розміщення та межі своїх постів, маршрути до них, умови охорони та оборони й особливі обов’язки чатових на кожному посту;

прийняти від розвідного попередньої варти зліпки з печаток (відтиски пломб) і ліхтарі, а під час виставлення чатових на пости - об’єкти, що перебувають під охороною згідно з табелем постів;

нагадувати перед відправленням вартових на пости про їх особливі обов’язки;

стежити, щоб вартові, йдучи на пости, залишали курильні та запалювальні речі у вартовому приміщенні;

стежити за правильністю заряджання й розряджання зброї вартовими перед рухом до постів та після повернення з них;

доповідати начальникові варти щодо проведення зміни і стану постів;

перевіряти за наказом начальника варти несення служби підлеглими чатовими.

Розвідний варти на гауптвахті, крім того, повинен знати кількість заарештованих, які перебувають під охороною підлеглого йому чатового.

224. Розвідний під час виставлення чатових на пости або їх зміни зобов’язаний:

опитати чатового про все помічене ним під час перебування на посту;

перевірити зовнішнім оглядом разом із розвідним попередньої варти стан об’єктів, що перебувають під охороною, справність освітлення, огорожі й окопів;

стежити за тим, щоб чатовий та вартовий, який заступає на пост, правильно провели здавання та прийняття поста;

особисто перевірити наявність і стан замків, печаток (пломб), шнурів, вікон, грат, дверей і стін сховищ, кількість бойової техніки, що перебуває під охороною, а також наявність і стан засобів зв’язку, освітлення, сигналізації, пожежогасіння й постового одягу;

порівняти печатки із зліпками та пломби з відтисками;

нагадати чатовому, який заступив на пост, про особливості несення служби на цьому посту, межі його на місцевості, найнебезпечніші підступи до об’єкта, розміщення сусідніх постів, засобів зв’язку і сигналізації, перевірити, чи знає чатовий, що він має робити під час нападу на нього, на об’єкт, який охороняють, або на сусідній пост, а також у разі пожежі й за тривогою;

перевірити знання чатовим сигналів, установлених для зв’язку з вартовим приміщенням.

225. За невідповідності печатки (пломби) зліпкові (відтискові) або зміни кількості машин (літаків, гармат, іншої техніки), що перебувають під охороною, щодо кількості, зазначеної у табелі постів, а також за виявлення будь-яких неполадок під час приймання (здавання) постів розвідний викликає начальника варти.

226. За необхідності розпечатування сховища (складу, стоянки літаків, ангара, парку) розвідний прибуває на пост із зліпками з печаток (відтисками пломб) і разом із прибулою для розпечатування особою оглядає сховище (склад, стоянку літаків, ангар, парк).

Якщо чатовий згідно з табелем постів має залишитися на посту, розвідний нагадує йому про обов’язки на цей час.

227. Під час зміни чатового біля розпечатаного сховища (складу, стоянки літаків, ангара, парку) розвідний повідомляє чатовому, який заступає на пост, хто розпечатав сховище (склад, стоянку літаків, ангар, парк) і хто допущений до роботи в ньому.

228. Для прийняття сховища (складу, стоянки літаків, ангара, парку) під охорону розвідний прибуває на пост із зліпками з печаток (відтисками пломб) й особисто в присутності чатового та особи, яка здає сховище (склад, стоянку літаків, ангар, парк) під охорону, перевіряє печатки (пломби), стан вікон, грат, дверей, стін; під час приймання під охорону бойової техніки на стоянках перевіряє кількість машин, літаків, гармат, а за наявності на них печаток (пломб) звіряє їх із зліпками (відтисками).

229. За неможливості виконання обов’язків начальником варти та його помічником (захворювання, поранення) у тимчасове виконання їх обов’язків вступає перший розвідний, про що він доповідає черговому варт (військової частини).

Чатовий

230. Чатовий підпорядковується начальнику варти, помічнику начальника варти, своєму розвідному. Він є особою недоторканною. Недоторканність чатового полягає:

в особливій охороні законом його прав і особистої гідності;

у підпорядкуванні його лише певним особам - начальникові варти, помічникові начальника варти та своєму розвідному;

в обов’язку всіх осіб неухильно виконувати вимоги чатового, які визначені його службою;

у наданні йому права застосовувати зброю у випадках, визначених цим Статутом.

231. Чатового мають право змінити або зняти з поста лише начальник варти, помічник начальника варти й розвідний, якому підпорядкований чатовий.

У виняткових випадках зняти або змінити чатового може черговий варт (військової частини) в присутності командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону), звідки призначений чатовий.

232. Заступаючи на пост, вартовий має в присутності розвідного (начальника варти або його помічника), чатового, якого змінює, особисто оглянути й перевірити наявність і цілість усього, що належить взяти під охорону згідно з табелем постів.

233. Чатовий зобов’язаний:

пильно охороняти та стійко обороняти свій пост, нічим не відволікатися, не випускати з рук зброї й нікому не віддавати її, включаючи осіб, яким він підпорядкований;

під час виконання завдання на посту тримати зброю зарядженою, завжди готовою до застосування (при цьому патрон у патронник не досилати);

рухаючись визначеним маршрутом, уважно оглядати підступи до поста й огорожу та доповідати через засоби зв’язку про хід несення служби у визначені табелем постів строки;

не залишати поста, доки його не буде змінено або знято;

не допускати до поста ближче, ніж на відстань, визначену в табелі постів, та позначки на місцевості нікого, крім начальника варти, помічника начальника варти й свого розвідного та осіб, яких вони супроводжують, а також чергового варт (військової частини) у випадку, визначеному в статті 231 цього Статуту;

знати маршрут руху транспортних засобів варти, а також їх розпізнавальні знаки й сигнали;

уміти застосовувати засоби пожежогасіння, які є на посту;

викликати начальника варти у разі виявлення будь-яких неполадок в огорожі об’єкта (на посту) та за будь-якого порушення поблизу свого чи сусіднього поста;

почувши сигнал технічних засобів охорони або гавкання вартового собаки, негайно доповісти до вартового приміщення;

віддавати військове вітання начальникам, яким він підпорядкований, а також іншим начальникам, які прибули на пост в їх супроводі, згідно з правилами, визначеними Стройовим статутом Збройних Сил України.

234. Чатовий на посту, за винятком тих, хто несе службу з багнетом, має тримати зброю із примкнутим багнетом (автомат зі складаним прикладом - без багнета, багнет - у піхвах на поясному ремені); уночі - у положенні приготування до стрільби стоячи, вдень - у положенні "на ремінь" або в положенні приготування до стрільби стоячи (додаток 13 до цього Статуту); на внутрішніх постах і на посту біля Бойового Прапора автомати з дерев’яним прикладом - у положенні "на ремінь", із складаним прикладом - "на груди", карабін - "до ноги"; клапан сумки із спорядженим магазином (обоймами) тримати постійно застебнутим.

Під час гасіння пожежі або боротьби із стихійним лихом чатовому дозволено тримати зброю в положенні "за спину".

235. Чатовому заборонено сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити у зону роботи технічних засобів охорони.

Чатовий повинен відповідати на запитання лише начальника варти, його помічника, свого розвідного й осіб, які прибули з ними для перевірки.

236. У разі виникнення пожежі на посту чатовий негайно доповідає до вартового приміщення й, не припиняючи спостереження за об’єктом, який охороняють, вживає заходів до гасіння пожежі.

У разі пожежі на технічній території об’єкта, який охороняють, або на об’єкті, що має зовнішню та внутрішню огорожі, а також поблизу поста він передає повідомлення про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.

237. У разі раптового захворювання (поранення) чатовий повідомляє про це до вартового приміщення й далі несе службу на посту.

238. Чатовий на посту біля Бойового Прапора виконує свої обов’язки, стоячи в положенні "Вільно".

Під час віддання військовослужбовцями військового вітання Бойовому Прапорові чатовий стає в положення "Струнко".

Приймаючи Бойовий Прапор під охорону, чатовий зобов’язаний перевірити цілісність чохла (шафи) та печатки на ньому. Видачу Бойового Прапора проводять згідно з наказом начальника варти та в його присутності.

Якщо посту біля Бойового Прапора загрожує небезпека (пожежа, стихійне лихо), чатовий виносить Бойовий Прапор у безпечне місце й викликає начальника варти.

239. Чатовий біля розпечатаного сховища (складу, парку) чи під час проведення робіт на місці стоянки машин (літаків, гармат або іншої бойової техніки) виконує обов’язки, зазначені в табелі постів.

Чатовий біля вогненебезпечного сховища, крім того, зобов’язаний:

не допускати куріння, розведення вогню, стрільби, а також користування біля об’єкта охорони освітлювальними приладами, не передбаченими табелем постів, ближче від зазначеної в ньому відстані;

не допускати до сховища (складу) осіб у взутті та з ліхтарями, не передбаченими табелем постів, а також із холодною та вогнепальною зброєю.

240. Чатовий біля входу до вартового приміщення зобов’язаний охороняти вартове приміщення й не допускати до нього нікого без дозволу начальника варти. У разі наближення осіб, яким варта підпорядкована, та осіб, яких вони супроводжують, чатовий сповіщає начальника варти певним сигналом та безперешкодно пропускає їх у вартове приміщення. Інших осіб, які наближаються до вартового приміщення, чатовий зупиняє біля входу на його територію й викликає начальника варти або його помічника. Про всі надзвичайні події поблизу вартового приміщення та про все помічене, що може заважати виконанню вартою свого завдання, а також про почуті сигнали з інших постів чатовий негайно доповідає начальникові варти або його помічникові.

241. Чатовий, який охороняє заарештованих на гауптвахті, зобов’язаний:

знати кількість заарештованих осіб, які перебувають під його охороною;

перебувати ззовні біля дверей камер і стежити через оглядові вікна, щоб заарештовані не порушували визначених для них правил, стежити за діями й поведінкою заарештованих, не допускати псування заарештованими обладнання камер;

стежити за тим, щоб у нічний час у камерах із заарештованими було ввімкнуто освітлення;

не випускати заарештованих із камер і не допускати до них нікого без особистого розпорядження начальника чергової зміни, помічника начальника варти або свого розвідного;

не розмовляти із заарештованими, нічого не передавати їм і нічого не брати від них;

не допускати розмов заарештованих із сторонніми особами; негайно викликати начальника варти, його помічника або розвідного у разі невиконання заарештованими його вимог;

прийнявши прохання заарештованого про виклик вивідного, доповісти про це своєму розвідному (начальникові варти або його помічникові);

попереджувати заарештованого при його спробі втекти вигуком "Стій, стрілятиму", а у разі невиконання цієї вимоги застосовувати зброю для його затримання.

Під час перевезення заарештованих з одного пункту в інший, а також під час пересування їх поза гауптвахтою обов’язки чатового з охорони заарештованих виконує конвойний.

Водій транспортного засобу

242. Водій транспортного засобу підпорядковується начальникові варти та його помічникові. Він відповідає за постійну готовність транспортного засобу для перевезення складу варти.

Водій транспортного засобу повинен:

доставляти за наказом начальника варти та його помічника до постів та з постів зміну й осіб, які перевіряють несення служби чатовими, за маршрутами, зазначеними в схемі розміщення постів;

виконувати команди розвідного під час виїзду на пости й повернення з постів;

вмикати під час виїзду для зміни чатових встановлені сигнальні вогні на транспортному засобі.

243. Водію заборонено використовувати транспортний засіб з метою, не пов’язаною з виконанням завдань вартою, а також передавати керування ним іншим особам, включаючи тих, яким він підпорядкований.

Вивідний

244. Вивідний підпорядковується начальнику варти та його помічникові. Він відповідає за охорону заарештованих під час супроводу їх у межах гауптвахти.

Вивідний зобов’язаний:

охороняти за наказом начальника варти або його помічника заарештованих під час проведення ранкового й вечірнього туалету, справляння природних потреб і на прогулянці, а також під час прибирання камер та приміщень гауптвахти;

стежити, щоб заарештовані не курили й не спілкувалися із сторонніми особами;

попереджувати заарештованого за його спроби втекти вигуком "Стій, стрілятиму", а у разі невиконання цієї вимоги - застосовувати зброю.

245. Вивідному під час конвоювання заарештованих заборонено вступати з ними в розмову, будь-що брати від них або передавати їм, а також їсти, пити, курити, співати, сидіти, справляти природні потреби та іншим способом відволікатися від виконання службових обов’язків.

Для конвоювання заарештованих вивідний вишиковує їх у колону по одному і рухається услід за ними на відстані двох-трьох кроків позаду зліва (справа) заарештованих (заарештованого). Усі команди подає вивідний.

Порядок конвоювання заарештованих, а також особливі обов’язки конвойних визначені в додатку 12 до цього Статуту.

Розділ 8
ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ОХОРОНИ

Загальні положення

246. Технічні засоби охорони та засоби пожежної сигналізації застосовують для підвищення надійності охорони військових об’єктів та скорочення кількості особового складу варт.

Охорона та оборона об’єктів із застосуванням технічних засобів охорони є виконанням бойового завдання і може здійснюватися вартою з охорони об’єктів, обладнаних технічними засобами охорони, шляхом чергування контрольно-охоронних груп з виставленням чатових.

247. Об’єкти, які обладнані технічними засобами охорони відповідно до діючих вимог, можуть охоронятись чергуванням контрольно-охоронних груп без виставлення чатових на пости, якщо наявність чатових на постах не є обов’язковою.

Чергування контрольно-охоронних груп полягає в безперервному нагляді оператора технічних засобів охорони (помічника начальника варти з технічних засобів охорони) за апаратурою прийому сигналів і управлінні технічними засобами охорони та періодичній перевірці контрольно-охоронними групами об’єктів охорони, постійній їх готовності до дій у випадку спрацювання технічних засобів охорони.

248. Нагляд оператора технічних засобів охорони (помічника начальника варти з технічних засобів охорони) за апаратурою прийому інформації та управління технічними засобами охорони за своїм значенням прирівнюється до несення служби чатовим на посту. Під час чергування йому забороняється без дозволу начальника варти залишати апаратуру без нагляду та відволікатися від несення служби.

249. Перевірка об’єктів здійснюється контрольно-охоронною групою за графіком у складі старшого групи й одного-двох вартових. Контрольно-охоронна група повинна мати зброю, бронежилети та переносну радіостанцію для зв’язку з вартовим приміщенням і діяти пішки або на автомобілі (БТР, БМП).

250. Для руху маршрутами перевірки заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) складається кілька графіків, що виключають однаковість руху контрольно-охоронної групи за часом. Графіки зберігаються у чергового варт (військової частини) у замкненому ящику.

Час дії кожного графіка визначається заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини). Графік перевірки контрольно-охоронної групи доводиться до відома чергового варт (військової частини) разом із врученням пароля.

251. Автомобіль (БТР, БМП), на якому пересувається контрольно-охоронна група, обладнується розпізнавальними різнокольоровими вогнями (додаток 15 до цього Статуту), чатові на постах повинні знати кольори розпізнавальних вогнів.

252. Після прибуття до об’єкта, обладнаного технічними засобами охорони, контрольно-охоронна група проводить обхід і огляд об’єкта пішки. Периметрові та об’єктові технічні засоби виявлення при цьому не вимикаються, а периметрові технічні засоби протидії вимикаються за командою і під особистим контролем начальника варти у разі необхідності, якщо контрольно-охоронній групі потрібно обстежити місцевість, яка входить у зону їх огляду.

Під час перевірки зовнішнім оглядом перевіряються стан огорожі, контрольно-слідової смуги, дверей, вікон, воріт і стін сховищ (складів), кількість і відповідність печаток, пломб, а також робота технічних засобів охорони.

253. Для зв’язку з контрольно-охоронними групами, підрозділами, що діють на бронетехніці і прибувають для посилення охорони об’єктів, зміною чатових та чатовими (за рішенням відповідних командирів частин або начальників об’єктів) використовуються радіостанції малої потужності, що працюють у діапазоні ультракоротких хвиль. Для забезпечення зв’язку визначаються основна та запасна частоти з групи дозволених для застосування.

Забороняється без дозволу чергового варт (чергового частини) встановлювати інші частоти та організовувати на них радіозв’язок.

Радіозв’язок застосовується з дозволу чергового частини (об’єкта), а також за екстремальних обставин рішенням начальника варти, як правило, на той випадок, коли відсутній зв’язок із використанням кабельної мережі, а також з об’єктами, що рухаються.

254. Для обміну інформацією із застосуванням засобів радіозв’язку відповідними командирами і начальниками розробляються та затверджуються таблиці сигналів, які зберігаються у начальника варти в замкненому ящику та в необхідному обсязі повідомляються особовому складові варти.

255. Радіостанція, яку встановлено у вартовому приміщенні, має цілодобово не вимикатися і працювати в режимі чергового прийому (на передачу тільки в разі необхідності).

256. У разі змішаного способу охорони об’єктів (охорона чатовими та за допомогою технічних засобів охорони) чатові повинні нести службу (патрулювати, вести спостереження з вишок), не заходячи в зону дії технічних засобів охорони, із зовнішнього боку зони виявлення. Виставленням чатових охороняють склади із зброєю і боєприпасами та інші об’єкти, які вимагають постійного нагляду й посиленої охорони.

257. На об’єктах, обладнаних технічними засобами протидії, знаходження чатових усередині зони, що охороняється, категорично забороняється (за винятком випадків, коли чатові несуть службу в спеціальних вогневих спорудах і не мають змоги вільного виходу на територію, що охороняється).

258. Апаратура приймання інформації та управління технічними засобами охорони і допоміжні засоби встановлюються у вартовому приміщенні, як правило, в окремій, спеціально призначеній та обладнаній для цього кімнаті (додаток 3 до цього Статуту).

259. Периметрові технічні засоби охорони на військових об’єктах, що охороняються, повинні працювати цілодобово, за винятком часу, необхідного для їх ремонту чи технічного обслуговування (як правило - вдень), відповідно до вимог техніки безпеки та інструкцій з експлуатації, затверджених начальником об’єкта (командиром частини).

Об’єктові технічні засоби охорони вимикають з дозволу начальника варти (помічника начальника варти з технічних засобів охорони) у разі виходу з ладу або на час відкриття об’єктів особами відповідно до вимог, визначених статтями 182-185 цього Статуту.

Технічні засоби охорони вимикають також під час стихійного лиха або пожежі за рішенням начальників варт (чергових частин, чергових об’єктів, варт).

260. Технічні засоби пожежної сигналізації та попередження про наближення грози повинні працювати цілодобово. Про їх включення начальник варти робить запис у постовій відомості під час зміни варти.

261. Про вимикання і вмикання технічних засобів охорони та надходження сигналів помічником начальника варти з технічних засобів охорони або оператором із технічних засобів охорони робляться відповідні записи в журналах обліку роботи технічних засобів охорони (додаток 16 до цього Статуту).

262. Підтримання у справному стані технічних засобів охорони здійснюється експлуатаційною групою штатного підрозділу експлуатації та обслуговування технічних засобів охорони, а за її відсутності - експлуатаційною групою на чолі з військовослужбовцем офіцерського (сержантського і старшинського) складу, призначеним наказом начальника гарнізону (командира військової частини). Особовий склад групи допускає у вартове приміщення та на пости начальник варти в порядку, визначеному інструкцією для начальника варти та інструкцією з техніки безпеки.

Особливі обов’язки посадових осіб варти з охорони об’єктів, обладнаних технічними засобами охорони. Особливі обов’язки начальника варти

263. Начальник варти з охорони об’єктів, обладнаних технічними засобами охорони й пожежної сигналізації, крім виконання загальних обов’язків, що визначені цим Статутом, повинен знати схему розташування технічних засобів охорони на об’єктах і порядок їх застосування.

Начальник варти з охорони об’єктів зобов’язаний:

організовувати та контролювати несення служби помічником начальника варти з технічних засобів охорони або оператором з технічних засобів охорони біля апаратури прийому інформації та управління технічними засобами охорони і ведення журналу обліку роботи технічних засобів охорони;

з метою перевірки стану об’єкта, що охороняється, та справності технічних засобів охорони висилати за графіком контрольно-охоронну групу на чолі з помічником начальника варти з технічних засобів охорони (помічником начальника варти, розвідним);

особисто допускати у вартове приміщення та на пости, обладнані технічними засобами охорони, експлуатаційну групу для обслуговування і ремонту технічних засобів охорони;

віддавати помічникові начальника варти з технічних засобів охорони або оператору з технічних засобів охорони розпорядження на вмикання і вимикання технічних засобів охорони й пожежної сигналізації на об’єктах, що охороняються;

проводити інструктаж осіб, що входять до складу контрольно-охоронної групи, перед початком обходу об’єктів, що охороняються.

264. У разі несанкціонованого спрацювання технічних засобів охорони начальник варти викликає варту командою "За зброю", негайно направляє свого помічника з контрольно-охоронною групою на об’єкт (пост, ділянку периметра) для з’ясування обставин та повідомляє про це черговому варт (військової частини).

У разі одержання сигналу про пожежу технічними засобами пожежної сигналізації начальник варти викликає варту командою "За зброю" й діє згідно з інструкцією.

У разі надходження сигналу попередження про наближення грози начальник варти доповідає про це черговому варт (черговому частини), сповіщає чатових на постах і діє відповідно до інструкції з пожежної безпеки.

265. У разі виходу з ладу технічних засобів охорони й пожежної сигналізації начальник варти негайно доповідає черговому варт (військової частини) та посилює охорону об’єктів згідно із вказівками, викладеними в інструкції начальникові варти.

Особливі обов’язки оператора технічних засобів охорони

266. Оператор технічних засобів охорони підпорядковується начальникові варти та помічникові начальника варти, його обов’язки визначаються у спеціальній інструкції. Оператор технічних засобів охорони призначається, як правило, із штатного підрозділу експлуатації та обслуговування технічних засобів охорони.

Оператор технічних засобів охорони відповідає за забезпечення заданого режиму роботи основних і допоміжних технічних засобів охорони та комплектність апаратури, яка встановлена у вартовому приміщенні, за правильне прийняття під охорону об’єктів, обладнаних технічними засобами охорони, за своєчасне приймання і доведення сигналів, що надійшли від технічних засобів охорони, до начальника варти.

267. Оператор технічних засобів охорони повинен знати схему розташування технічних засобів охорони на об’єктах, що охороняються, та у вартовому приміщенні, порядок їх застосування, правила експлуатації і обслуговування.

Оператор технічних засобів охорони зобов’язаний:

здійснювати безперервний контроль за апаратурою приймання інформації та управління технічними засобами охорони, технічними засобами спостереження, засобами пожежної сигналізації та попередження про наближення грози і за допоміжними технічними засобами;

вести журнал обліку роботи технічних засобів охорони;

негайно доповідати начальникові варти про надходження сигналів тривоги або технічної несправності;

вмикати (вимикати) технічні засоби охорони під час прийняття (відкриття) об’єктів, що охороняються, технічні засоби спостереження та санкціонованого допуску і змінювати режими їх роботи тільки з дозволу начальника варти;

проводити щодобове технічне обслуговування основних і допоміжних технічних засобів охорони;

виконувати вимоги техніки безпеки та інструкцій з експлуатації технічних засобів охорони;

на час відпочинку, харчування та за інших обставин передавати чергування особисто начальникові варти або з його дозволу помічникові начальника варти;

під час прийняття чергування доповідати начальникові варти про стан охорони об’єктів, обладнаних технічними засобами охорони, про технічну справність і комплектність основних і допоміжних технічних засобів охорони, засобів пожежної сигналізації та засобів попередження про наближення грози і робити про це необхідний запис у журналі обліку роботи технічних засобів охорони та доповідати начальникові варти;

при здаванні чергування ознайомити нового оператора технічних засобів охорони з особливостями застосування та технічним станом технічних засобів охорони, зауваженнями і розпорядженнями, які надійшли за попередню добу, та з переліком об’єктів, які охороняються за допомогою технічних засобів охорони на час зміни;

з дозволу начальника варти передавати чергування.

Особливі обов’язки помічника начальника варти з технічних засобів охорони

268. Помічник начальника варти з технічних засобів охорони підпорядковується начальникові варти, його обов’язки визначаються у спеціальній інструкції. Помічник начальника варти з технічних засобів охорони призначається, як правило, із штатного підрозділу експлуатації та обслуговування технічних засобів охорони.

269. Помічник начальника варти з технічних засобів охорони відповідає за забезпечення заданого режиму роботи основних і допоміжних технічних засобів охорони та за комплектність апаратури, яка встановлена у вартовому приміщенні, за правильне прийняття під охорону об’єктів, обладнаних технічними засобами охорони, за своєчасне приймання і доведення до начальника варти сигналів, що надійшли від технічних засобів охорони. Він виконує обов’язки оператора технічних засобів охорони і має право вмикати (вимикати) на об’єктах технічні засоби охорони та приймати (дозволяти відкриття) відповідні об’єкти (крім об’єктів, які приймає під охорону особисто начальник варти).

Розділ 9
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ І НЕСЕННЯ ВАРТОВОЇ СЛУЖБИ В ОКРЕМО РОЗТАШОВАНИХ ПІДРОЗДІЛАХ ТА ПІД ЧАС ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВІЙСЬК І ВАНТАЖІВ

Патрульна служба з охорони окремо розташованих підрозділів

270. Рішення про організацію охорони і оборони об’єктів, бойової та іншої техніки, військового майна окремо розташованих підрозділів приймається командиром військової частини.

Охорона здійснюється віднарядженими від підрозділів патрульними, озброєними штатною зброєю.

Патрульні входять до складу добового наряду підрозділу, вони підпорядковані командирові, головному сержантові та черговому підрозділу (черговому окремої роти, батальйону, дивізіону) й несуть службу як чатові відповідно до вимог, визначених у розділі 6 цього Статуту та інструкції, затвердженій командиром військової частини.

271. Інструкція черговому підрозділу (черговому окремої роти, батальйону, дивізіону) та патрульним складається командиром підрозділу з урахуванням характеру об’єкта, місцевих умов та наявності технічних засобів охорони.

В інструкції викладаються обов’язки чергового підрозділу (чергового окремої роти, батальйону, дивізіону) та патрульних, кількість патрульних, час і порядок патрулювання; особливості патрулювання на окремих ділянках маршруту; порядок дії патрульних у разі нападу, пожежі або стихійного лиха, бойової тривоги; порядок застосування зброї; порядок допуску осіб до об’єктів і на територію, що охороняється, наявність і місце знаходження технічних засобів охорони.

До інструкції додаються схема руху патрульних, список осіб, які мають право розпечатувати сховища або бути допущеними до приймання техніки і майна, зразки допусків, зліпки з печаток (відтиски пломб).

272. Для несення служби патрульними складається кілька графіків, які виключають однаковість руху патрульних за часом. Графіки патрулювання затверджуються командиром підрозділу і зберігаються в зачиненому ящику (шафі) у чергового підрозділу.

Час дії кожного графіка визначається черговим підрозділу.

273. Патрульні забезпечуються боєприпасами відповідно до вимог, визначених у статті 107 цього Статуту.

Боєприпаси зберігаються в окремому металевому ящику під замком. Ящик із патронами встановлюється у кімнаті для зберігання зброї підрозділу.

Зброя патрульних під час перебування їх у підрозділі зберігається в окремій ставниці.

274. Підготовка патрульних до несення служби проводиться відповідно до вимог, визначених у статтях 128-134 цього Статуту.

275. Патрульний несе службу, обходячи розташування підрозділу за маршрутом, зазначеним у схемі патрулювання (поза зоною дії периметрових технічних засобів охорони, якщо їх встановлено), або спостерігаючи з вишки.

На маршрутах руху патрульних встановлюються технічні засоби зв’язку, за допомогою яких патрульний доповідає черговому про хід патрулювання.

276. Під час несення служби патрульний виконує обов’язки, що визначені в статті 233 цього Статуту.

Під час несення служби патрульному забороняється відволікатися від виконання поставленого завдання (сидіти, притулятися до чого-небудь, спати, курити, розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні потреби, передавати й приймати будь-які предмети, досилати без потреби патрон у патронник, заходити в зону роботи технічних засобів охорони).

Патрульний повинен відповідати на запитання лише особам, яким він підпорядкований, а також тим, хто прибув з ними для перевірки.

У разі застосування зброї патрульні керуються положеннями, визначеними в статтях 195-199 цього Статуту.

277. Перевірка несення служби патрульними організується командиром підрозділу. Особи, які перевіряють несення служби патрульними, супроводжуються черговим підрозділу з одним патрульним вільної зміни.

Перевірка несення служби патрульними проводиться за правилами, визначеними в статтях 186-190 цього Статуту.

278. Зміна патрульних проводиться під час зміни наряду черговим окремої роти (батальйону, дивізіону) в присутності попереднього чергового, надалі - черговим підрозділу, відповідно до графіку зміни.

279. Віднаряджуючи чергового патрульного для несення служби, черговий підрозділу видає йому зброю і патрони під особистий підпис у книзі видачі зброї та боєприпасів, нагадує особливості несення служби під час охорони, контролює заряджання зброї. Заряджання та розряджання зброї проводиться у спеціально обладнаному місці в порядку, визначеному в статтях 111, 112 та 151 цього Статуту.

280. Після повернення з маршруту патрулювання патрульний під наглядом чергового підрозділу розряджає та здає зброю і боєприпаси. Черговий підрозділу доповідає черговому окремої роти (батальйону, дивізіону) про результати патрулювання.

281. Порядок і місце відпочинку патрульних визначається командиром підрозділу залежно від умов розміщення, визначених у статті 171 цього Статуту.

Охорона озброєння і техніки під час перевезення військ

282. Охорона бойової та іншої техніки, матеріальних засобів під час перевезення військ залізничним і морським (річковим) транспортом здійснюється вартами, що віднаряджуються від військових частин (підрозділів), які їх перевозять.

283. Склад варти визначається залежно від складу військового ешелону та обставин. Залежно від пори року та особливостей несення служби варта забезпечується відповідним постовим одягом, захисними окулярами, сигнальними прапорцями та ліхтарями.

284. Варта військового ешелону розміщується у критому вагоні (корабельному, судновому приміщенні) або в окремих купе пасажирського вагона. У цьому ж вагоні (корабельному, судновому приміщенні) перевозиться і охороняється Бойовий Прапор та ящики з таємними документами і грошима. З постами налаштовується телефонний зв’язок або радіозв’язок.

285. Штабом військової частини на кожен військовий ешелон розробляється відомість наряду варти, табель постів, інструкція начальникові варти.

Ці документи затверджуються командиром військової частини і вручаються начальникові військового ешелону під час підготовки до перевезення.

286. Начальником військового ешелону визначається порядок, місце й час розводу варт та порядок зміни чатових.

287. Начальник варти підпорядковується начальникові військового ешелону, черговому ешелону та його помічникові. Крім виконання загальних обов’язків, визначених статтями 203-213 цього Статуту, він зобов’язаний:

прийняти в присутності чергового військового ешелону техніку й матеріальні засоби (за описом), які підлягають охороні;

перевірити справність кріплення техніки й майна, надійність зачинення дверей і люків, цілість пломб;

проводити зміну чатових у порядку, визначеному начальником військового ешелону;

посилювати охорону військового ешелону на зупинках;

не допускати проїзду сторонніх осіб у вагонах, що охороняються, на палубах і в корабельних (суднових) приміщеннях;

допуск до техніки і майна, що охороняються, здійснювати з дозволу чергового військового ешелону;

допускати під наглядом розвідного або чатового працівників транспорту для огляду, змазування ходових частин і ремонту вагонів, що охороняються, а на кораблі - для огляду корабельних приміщень, палубних механізмів і кріплення вантажу;

негайно вживати заходів до зупинки поїзда (на кораблі, судні - повідомляти вахтовому помічникові капітана) у разі виникнення пожежі або виявлення загрози безпеці руху чи зберіганню техніки та майна, що охороняється;

після прибуття до пункту призначення здати в присутності чергового військового ешелону (вахтового помічника капітана) техніку й майно, що охороняються, і надалі діяти за вказівкою чергового військового ешелону.

288. Чатовий підпорядковується начальникові варти та своєму розвідному. Під час руху поїзда чатові розміщуються згідно з табелем постів на гальмових площадках (тамбурах) вагонів, що охороняються, або тих вагонів, що знаходяться поруч, а за відсутності гальмових площадок (тамбурів) - на платформах із спеціальною огорожею, у вагоні, де розміщується варта, або в найближчому вагоні. Під час зупинки чатові виставляються біля вагонів, що охороняються, з обох боків, причому кожному чатовому доручається охорона одного боку вагонів. Під час руху корабля (судна) чатові розміщуються біля озброєння, техніки та інших матеріальних засобів, що охороняються, на палубах (надбудовах) або корабельних (суднових) приміщеннях, на зупинках - на палубах, біля кожного борту і трапів, а за потреби - і на причалі (березі).

Крім виконання обов’язків, визначених у статтях 230-237 цього Статуту, чатовий зобов’язаний:

перевіряти, приймаючи пост, зовнішнім оглядом згідно з табелем постів наявність техніки і майна, що охороняються, справність кріплення, укриття й цілість пломб на дверях вагонів (корабельних, суднових приміщень);

під час руху і на зупинках спостерігати за вагонами (палубами, корабельними, судновими приміщеннями), які охороняються;

не допускати проїзду у вагонах (на палубах, у корабельних, суднових приміщеннях) будь-яких осіб без дозволу начальника варти;

допускати працівників транспорту для робіт тільки з дозволу начальника варти, під час проведення робіт спостерігати за ними;

у разі пожежі, виявлення загрози безпеці руху або зберіганню техніки та майна негайно вжити заходів до зупинки поїзда стоп-краном, при його відсутності - подавати встановлені сигнали, на кораблі (судні) - повідомити вахтового помічника капітана.

289. Начальник варти відпочиває, як правило, під час руху поїзда (корабля, судна) почергово з розвідним або з кимось із вартових. Вартові відпочивають по черзі з дозволу начальника варти.

290. Зміна чатових проводиться на зупинках, якщо це можливо: влітку - через 2 години, взимку - через 1 годину.

Охорона військових вантажів під час перевезення

291. Охорона транспорту з військовими вантажами здійснюється вартами, відрядженими від частин і підрозділів охорони та супроводу військових вантажів або від інших військових частин.

Варта несе службу без зміни від пункту завантаження (відправлення) до зазначеного начальникові варти пункту.

292. Варта розміщується в обладнаному вагоні супроводу (корабельному, судновому приміщенні).

293. В одному вагоні (корабельному, судновому приміщенні) дозволено розміщувати кілька варт, які рухаються в спільному напрямку, при цьому один з начальників варт призначається старшим. Право на таке розміщення має військовий комендант залізничної (водної) дільниці і станції (порту).

294. Перед виїздом начальник варти повинен одержати у військовій частині:

посвідчення на відрядження;

посвідчення встановленої форми щодо призначення його начальником варти із списком особового складу та зазначенням виду й номерів зброї;

зброю і боєприпаси до неї;

постову відомість;

продовольство або продовольчі дорожні гроші на дорогу в обидва кінці та атестат на продовольство (на кожного);

гроші на миття в лазні та на придбання газет у дорозі;

посуд для приготування й приймання їжі;

натільну білизну з розрахунку один комплект на 7 діб;

металевий ящик для перевезення зброї;

комплект постового одягу та постільні речі на весь склад варти;

військові перевізні документи для повернення до військової частини (на кожного);

сигнальні червоні прапорці та ліхтарі.

295. Перед відбуттям варти з військової частини командиром військової частини (начальник штабу) проводиться розвід варти, разом із заступником із виховної роботи перевіряється її забезпеченість, інструктується начальник варти та забезпечується власне прибуття варти до місця приймання вантажу.

296. Вантажовідправник зобов’язаний зустріти варту, яка прибула для охорони вантажів у дорозі, і забезпечити розміщення її особового складу.

297. Начальник варти підпорядковується військовим комендантам залізничних (водних) дільниць, станцій (портів), аеропортів, а у дорозі - військовослужбовцю офіцерського (сержантського і старшинського) складу, який супроводжує вантаж. На морському (річковому) кораблі він підпорядковується капітанові корабля з питань додержання правил морських (річкових) перевезень.

Начальник варти, крім виконання загальних обов’язків, визначених цим Статутом, зобов’язаний:

прибути до відправника вантажу разом із вартою не пізніш як за 3 години до навантажування і показати йому посвідчення про своє призначення начальником варти;

одержати від відправника вантажу два примірники опису вантажу з поміткою про приведення вантажу в транспортувальний стан, табель постів, інструкції та вказівки про властивості вантажу, умов його перевезення і здавання;

проінструктувати особовий склад варти про порядок та особливості майбутньої охорони вантажу, додержання заходів безпеки в дорозі;

прийняти від відправника вантажу або від попередньої варти вантаж за описом, перевіривши зовнішнім оглядом стан вагонів (корабельних приміщень), дверей, люків, бортів і відповідність пломб контрольним відтискам, надійність кріплення вантажів;

стежити за додержанням установлених правил охорони вантажу, що перевозять;

доповідати військовим комендантам залізничних (водних) ділянок, станцій (портів), аеропортів особисто або телефоном (телеграфом) про випадки порушень правил перевезення, затримок у дорозі, необхідність одержання продовольства, палива, засобів освітлення, прибуття транспорту до пункту призначення й здавання вантажу вантажоодержувачеві;

приймати від працівників транспорту за описом і під розпис (після закінчення перевезення здавати) військове обладнання, яке знімається; не допускати проїзду будь-кого у вагонах, на палубах, у корабельних приміщеннях, салонах літальних апаратів, які охороняються;

допускати тільки під наглядом чатового працівників транспорту для огляду, змащування ходових частин і ремонту вагонів, а на кораблі - корабельних приміщень, механізмів та кріплення вантажу;

перевіряти у вантажоодержувача документи на право одержання вантажу й здавати йому за описом вантаж під пломбами відправника;

один примірник опису з підписом вантажоодержувача, завіреним гербовою печаткою, залишити в себе;

стежити під час переформування поїзда, щоб усі вагони, які охороняються, було включено до поїзда.

298. Під час пожежі, виявлення загрози безпеці руху або збереженню вантажу начальник варти зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів до ліквідації пожежі або усунення порушення.

299. У разі неполадок вагона, що унеможливлює подальший рух, увесь транспорт, який знаходиться під охороною варти, затримується до закінчення ремонту або перевантаження вантажу в справний вагон. Роз’єднання вагонів військового транспорту під час руху забороняється. У разі перевантажування вантажу в інший вагон начальник варти зобов’язаний вимагати від адміністрації залізниці складання акта у двох примірниках і засвідчити його у військового коменданта або начальника станції. Прибувши до пункту призначення, начальник варти вручає вантажоодержувачеві під розпис другий примірник акта на вагон, який було перевантажено.

300. Начальникові варти заборонено показувати опис на вагон (корабельні приміщення, кабіни літальних апаратів), що охороняються, будь-кому, крім військових комендантів залізничних (водних) дільниць, станцій (портів), аеропортів.

301. Начальникові варти (особам, які супроводжують вантаж) надано право безкоштовного користування засобами зв’язку транспорту для доповідей і донесень з питань охорони та просування транспорту. У телеграмах перед своїм підписом начальник варти (офіцер, який супроводжує вантаж) має поставити скорочену телеграфну адресу "НВР" (Начальник варти).

302. Чатові розміщуються та виконують свої обов’язки щодо охорони військових вантажів, визначених у статті 288 цього Статуту.

303. Командир військової частини - вантажоодержувач зобов’язаний:

прийняти від начальника варти доставлений вантаж, про що розписатися в описі начальника варти й завірити гербовою печаткою;

забезпечити збереження зброї та боєприпасів, розміщення та відпочинок особового складу варти, а за необхідності - миття в лазні;

дозабезпечити варту (за потреби) продовольством і грошима;

замінити варту не пізніш як через 8 годин з часу прибуття й організувати відправку її до своєї військової частини.

304. Заміну варти проводять за розпорядженням начальника того гарнізону, на території якого виникла в цьому потреба.

305. Після повернення до своєї частини начальник варти зобов’язаний:

доповісти командирові (начальникові штабу) військової частини про виконання завдання; здати зброю, боєприпаси, майно, одержані перед від’їздом; звітувати про витрачання коштів і продовольства; здати документи для супроводу вантажу.

306. Під час охорони вантажу, який перевозиться автомобілями, залежно від умов перевезення й важливості вантажу, один пост може включати не більше 5 автомобілів.

Начальник варти підпорядковується начальникові автомобільної колони та військовослужбовцеві офіцерського (сержантського і старшинського) складу, який супроводжує вантаж.

307. Чатові під час руху розміщуються у кузовах автомобілів: один - на головному, другий - на середньому, третій - на останньому.

Під час руху й на коротких зупинках чатові несуть службу одночасно, а на тривалих зупинках - позмінно.

Чатовий зобов’язаний:

стежити за схоронністю вантажів, що перевозяться, під час руху і на зупинках;

не допускати проїзду сторонніх осіб на автомобілях без дозволу начальника варти;

подавати за потреби встановлені сигнали водіям і начальникові варти;

на зупинках допускати з дозволу начальника варти до автомобілів, що охороняються, осіб для проведення їх ремонту.

ПРИБЛИЗНЕ РОЗМІЩЕННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ БУДИНКУ (ПРИМІЩЕННЯ) ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ В ЗОНІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

1. Для розміщення органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності відводиться, як правило, окремий будинок (приміщення) з окремими входом і запасним виходом. У цьому будинку (приміщенні) може також розміщатися територіальне управління (зональний відділ або відділення) Служби правопорядку. Для розміщення поста Служби правопорядку у військовій частині (установі), від якої призначено начальника гарнізону, відводять спеціальне приміщення з окремим входом.

2. Будинок або приміщення повинні мати:

кімнати для розміщення військових службових осіб органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності;

кімнату для чергового та його помічника;

кімнату для зберігання зброї;

загальну кімнату (попередньої зміни);

кімнати для чергової зміни таких підрозділів Служби правопорядку в зоні відповідальності: охорони військових об’єктів, патрульно-постової служби, безпеки дорожнього руху та спеціального призначення;

кімнату для побутового обслуговування;

кімнату для зміни, яка відпочиває;

кімнату (місце) для технічних засобів охорони та спостереження;

кімнати для тимчасово затриманих військовослужбовців, окремо для військовослужбовців офіцерського, сержантського (старшинського), рядового складу та інших осіб, одягнених у військову форму одягу;

кімнату для приймання їжі.

3. У кімнаті для чергового та його помічника повинні бути:

пульт керування з робочими місцями чергового та його помічника, обладнаний персональним комп’ютером, засобами зв’язку, пристроями для приймання сигналів та оповіщення органів управління, підрозділів Служби правопорядку та чергового підрозділу гарнізону, контролю за їх виходом до місця збору та за прибуттям у разі оголошення тривоги офіцерів, військовослужбовців військової служби за контрактом та контролю за замиканням кімнати для зберігання зброї, а також сейф (металева шафа) для зберігання документів;

прилади радіаційної та хімічної розвідки;

джерело аварійного живлення системи оповіщення;

комплект ключів від вхідних і запасних дверей;

термометри (внутрішній та зовнішній);

годинник;

ключі від камер гауптвахти Служби правопорядку та кімнат для тимчасово затриманих військовослужбовців та інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння;

стенд із документацією чергових змін (інструкціями, схемами розміщення постів, патрулювання, зразками зліпків з печаток, допусків тощо);

опис документів, які приймає черговий;

опис обладнання, інвентарю та майна;

документація, необхідна під час чергування;

книга обліку (список) затриманих військовослужбовців у гарнізоні;

книга реєстрації військовослужбовців, які прибувають до гарнізону;

статути Збройних Сил України;

графин для води та склянки;

акумуляторний ліхтар;

протипожежне обладнання;

аптечка;

шафа для верхнього одягу;

урна для сміття.

Для відпочинку чергового та його помічника обладнується окреме приміщення чи місце в кімнаті чергового.

У цьому приміщенні (місці в кімнаті чергового) повинні бути:

стіл і стільці;

напівм’яка кушетка;

шафа для верхнього одягу.

4. Кімната для зберігання зброї обладнується згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (статті 144-154).

5. У загальній кімнаті (попередньої зміни) повинні бути:

стіл і стільці для особового складу змін, вільного від несення служби на постах;

вішалка для верхнього і постового одягу;

телевізор, радіоприймач, газети, журнали, шахи і шашки;

плакати із зображенням і описом порядку несення служби; витяги з Кримінального кодексу України про відповідальність за порушення правил несення служби;

статути Збройних Сил України;

акумуляторні ліхтарі за кількістю старших груп (розвідних);

аптечка та індивідуальні пакети;

урна для сміття.

6. У кімнаті для чергової зміни підрозділів Служби правопорядку в зоні відповідальності повинні бути:

стіл і стільці для особового складу зміни;

графин для води та склянки;

плакати із зображенням і описом порядку несення служби; витяги з Кримінального кодексу України про відповідальність за порушення правил несення служби;

статути Збройних Сил України;

ставниця із зброєю із сигналізацією, виведеною на пульт оперативного чергового;

урна для сміття.

7. Кімната для побутового обслуговування обладнується згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (стаття 157).

8. У кімнаті для зміни, яка відпочиває, мають бути напівм’які кушетки для відпочинку з подушками для складу зміни, яка відпочиває, і наволочками для всього складу зміни.

9. У кімнаті (місці) для технічних засобів охорони та спостереження (далі - ТЗО та С) повинні бути:

пульт управління ТЗО та С;

радіостанція;

засоби електроживлення апаратури та аварійне освітлення;

інструкції для оператора ТЗО та С;

схема розміщення постів з ТЗО та С;

комплекти запасних частин до ТЗО та С;

перевірені діелектричні рукавиці;

годинник;

необхідна документація;

напівм’яка кушетка для відпочинку;

вуглекислотний вогнегасник;

урна для сміття.

10. У кімнатах для тимчасово затриманих військовослужбовців, інших осіб, одягнених у військову форму одягу, повинні бути індивідуальні спальні місця, заґратовані вікна.

11. У кімнаті для приймання їжі повинні бути:

столи і стільці з розрахунку на дві третини складу чергових змін;

шафи для посуду та харчів;

комплект посуду і столових приборів для всього особового складу чергових змін;

бак для питної води;

електрична або газова плита для підігрівання їжі;

кип’ятильник або електричний чайник, заварний чайник;

мийка для посуду;

холодильник.

12. Будинок (приміщення) органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності обладнується запасним виходом, що замикається із середини, та забезпечується електричним (резервним) джерелом освітлення за кількістю кімнат, а також засобами пожежогасіння.

13. Спеціальний майданчик (стоянка) для тимчасового тримання військових транспортних засобів обладнується на території, що прилягає до дільниці, він повинний мати огорожу висотою не менше ніж два метри, периметрові засоби охорони та засоби спостереження, виведені на пульт чергового зміни та оператора ТЗО та С.

14. Порядок господарського забезпечення та обслуговування будинку (приміщення) органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності визначає начальник гарнізону.

15. Дані про затриманих військовослужбовців записують до книги обліку.

Книга
обліку (список) затриманих військовослужбовців
у гарнізоні міста _____________
                                    (назва міста)

Примітка. Записи в книзі обліку затриманих наприкінці дня підписує черговий органу управління Служби правопорядку.

ПОРЯДОК
ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІДПУСТЦІ ТА У ВІДРЯДЖЕННІ

ПРИБЛИЗНЕ ОБЛАДНАННЯ ВАРТОВОГО ПРИМІЩЕННЯ

1. У загальній кімнаті мають бути:

стіл і стільці для зміни, яка не спить;

ставниця для зброї із сигналізацією, виведеною на пульт начальника варти;

вішалки для верхнього та постового одягу;

шафа для особистих і туалетних речей;

табелі постів;

телевізор і радіоприймач;

газети й журнали;

картини або плакати з наочним зображенням правил несення вартової служби, а також із зображенням і описом подвигів, здійснених під час перебування у вартах; витяги із закону про відповідальність за порушення правил несення вартової служби;

військові статути;

шахи і шашки;

годинник;

ліхтарі за кількістю розвідних;

аптечка та індивідуальні пакети;

термометри внутрішній та зовнішній;

урни для сміття.

2. У кімнаті начальника варти та його помічника мають бути:

опис документів, що їх приймає начальник варти;

опис обладнання, інвентаря та майна;

інструкція начальникові варти;

схема розміщення постів, табель постів;

зразки зліпків з печаток (відбитків пломб);

зразки допусків за кількістю осіб, які мають право їх підписувати, і за їх підписом;

зразок разового посвідчення на право перевірки варт;

список посадових осіб, які мають право розпечатувати об’єкти або можуть бути допущені для прийняття від варти бойових машин, що перебувають на стоянці (у списку зазначають їх військове звання, посаду, прізвище, ім’я та по батькові, номер посвідчення особи, дані про те, до розпечатування (запечатування) якого об’єкта допущені, якою печаткою запечатують і годину розпечатування (запечатування) об’єкта);

ключі від камер гауптвахти;

військові статути;

телефони, засоби сигналізації;

запас боєприпасів у металевих ящиках із замками і ключами до них;

металевий ящик із замком для зберігання боєприпасів двозмінних постів;

металевий ящик із замком для зберігання індивідуальних перев’язувальних пакетів для всього особового складу варти (чергової зміни);

стіл з ящиком, який замикається на замок, або сейф і два стільці;

письмове приладдя;

карафа для води і склянки;

акумуляторний ліхтар;

вішалка;

урна для сміття;

кушетка для відпочинку;

аварійне освітлення.

3. У кімнаті технічних засобів охорони мають бути:

інструкції операторові ТЗО;

схема розміщення постів з ТЗО;

технічні засоби охорони з комплектами запасних частин, інструмент радіомайстра та необхідна для обслуговування документація;

засоби електроживлення апаратури;

радіостанція;

аварійне освітлення;

перевірені діелектричні рукавиці;

стіл і два стільці;

акумуляторний ліхтар;

годинник;

карафа для води й склянки;

кушетка для відпочинку;

вуглекислотний вогнегасник;

урна для сміття.

4. У кімнаті для зміни, яка відпочиває, мають бути напівм’які кушетки для відпочинку з подушками для складу зміни, яка відпочиває, і наволоками для всього складу варти.

5. У їдальні мають бути:

столи й стільці з розрахунку на дві третини складу варти;

шафи для посуду та харчів;

комплект посуду і столових приборів для всього особового складу варти;

бак для питної води;

електрична або газова плита для підігрівання їжі;

кип’ятильник або чайник для приготування окропу, заварний чайник;

мийка для посуду.

6. У місцях для вмивання, чищення зброї і взуття, куріння мають бути: стіл для чищення зброї, скринька для ганчірок, лавки, урни для сміття, приладдя для чищення взуття.

7. У кімнаті для попередньої варти мають бути: стіл і стільці для особового складу варти, ставниця для зброї із сигналізацією, виведеною до пульту начальника варти, радіоприймач, урна для сміття.

8. У тамбурі мають бути: стіл і стільці, письмове приладдя, освітлення основне та аварійне.

9. Вартове приміщення обладнується запасним виходом, що замикається зсередини, та забезпечується електричним (резервним) джерелом освітлення за кількістю кімнат, а також засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочкою з водою, відрами та інвентарем (лопатами, сокирами, ломами, гаками).

10. Територія, що прилягає до вартового приміщення, має бути з огорожею, висота якої не менше двох метрів.

Перед входом до вартового приміщення має бути обладнання для чищення взуття від бруду. Поблизу вартового приміщення встановлюють контейнер для сміття.

11. Вартове приміщення забезпечується запасом палива, засобами освітлення (лампи, гас, ліхтар) та інвентарем для прибирання, що зберігається у коморі.

12. У вартовому приміщенні обладнується сушарня для просушування постового одягу.

ТЕРИТОРІЯ ОБ’ЄКТА І ОБЛАДНАННЯ ПОСТА

1. Територія, на якій розташовані об’єкти, що охороняються, як правило, має бути обнесена парканом.

Територія, на якій розташовані об’єкти центрального підпорядкування, а також інші важливі об’єкти (склади з озброєнням, боєприпасами, пальним тощо), обгороджують зовнішньою і внутрішньою огорожею. Відстань між цими огорожами визначають залежно від місцевих умов, вона може бути 10 метрів чи більше. Висота огорожі - не менш як 2 метри, а відстань між дротинами - не більш як 15 сантиметрів.

Технічні засоби охорони встановлюють між внутрішньою та зовнішньою огорожами з урахуванням місцевих умов і технічних характеристик апаратури.

Для зручності спостереження за підступами до об’єкта, що охороняється, у проміжках між огорожами встановлюють спостережні вишки, обладнані куленепробивними щитами, з дверцями, що зачиняються зсередини, засобами зв’язку, сигналізації та прожекторами (див. малюнок до цього додатка).

Висота спостережної вишки має забезпечувати чатовому огляд території поста й підступів до нього.

На підходах до території з об’єктами, що охороняються, встановлюють добре видимі вдень і вночі покажчики з написом, наприклад: "Прохід (проїзд) заборонено (закрито)", "Об’їзд (обхід) праворуч (ліворуч)" і позначають стрілкою.

2. Навколо об’єктів, розташованих поза територією військової частини, у разі необхідності, у встановленому порядку може бути відведено заборонену для сторонніх осіб зону.

Межі забороненої зони мають бути позначені покажчиками з написом "Заборонена зона, прохід (проїзд) заборонено (закрито)". Про встановлення забороненої зони начальник гарнізону (командир військової частини, начальник об’єкта, що охороняється) має своєчасно оповістити населення.

3. На території поста залежно від місцевих умов чатовому має бути забезпечений якомога більший огляд та обстріл (не менш як 50 метрів), для чого територію навколо поста очищають від кущів, проріджують дерева, нижні сучки та гілки обрізують до висоти 2,5 метра, траву скошують, зайві предмети прибирають. Межа, за яку заборонено наближатися до поста стороннім особам, має бути позначена помітними чатовому вдень і вночі покажчиками.

Чатовому мають бути створені всі умови для несення служби на посту безперешкодним обходом території поста або спостереженням із місця.

На території об’єктів, що мають кілька постів, межі кожного поста позначають на місцевості покажчиками.

4. Для оборони найважливіших постів і вартових приміщень копаються та обладнуються окопи.

5. У нічний час підступи до поста і об’єкта, що охороняється, освітлюють.

Освітлення влаштовують так, щоб чатовий, стоячи на посту або рухаючись територією поста, перебував увесь час у затінку.

6. Пост обладнують засобами зв’язку, які забезпечують чатовому (не менш як із двох точок, а під час охорони об’єктів шляхом патрулювання - через кожні 250 метрів просування) негайний виклик начальника варти, його помічника або розвідного.

7. Внутрішні пости, а також пост біля Бойового Прапора огороджують гратами заввишки 0,7-1 метр й освітлюють.

8. На кожному зовнішньому (а в необхідних випадках і на внутрішньому) посту, безпосередньо біля складу, що його охороняють, сховища тощо мають бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, відра та інвентар (лопати, сокири, ломи, гаки).

9. На зовнішньому посту має бути постовий грибок для зберігання постового одягу. Постовий грибок зафарбовують під колір об’єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості.

Спостережна вишка

Примітка. Приблизне обладнання спостережних вишок.

РОЗКЛАД ВАРТ _____________________________ ГАРНІЗОНУ
(назва гарнізону)

1. Номер варт

2. Назва об’єктів, що охороняються

Кількість постів:

3. З трьома змінами чатових

4. З двома змінами чатових

5. Постів з ТЗО (без чатових)

6. Усього постів

7. Постів вартових собак

Склад варт:

8. Начальник варти

9. Помічник начальника варти

10. Розвідні

11. Вартові

12. Оператори ТЗО

13. Інші особи

14. Усього людей

15. Примітка

Начальник гарнізону _____________________________________________________________
                                                                                             (військове звання, підпис, прізвище)

Заступник начальника гарнізону ____________________________________________________
                                                                                                             (військове звання, підпис, прізвище)

ВІДОМІСТЬ
гарнізонного (добового) наряду

ТАБЕЛЬ ПОСТІВ

ПОСТОВА ВІДОМІСТЬ

РАЗОВЕ ПОСВІДЧЕННЯ
НА ПРАВО ПЕРЕВІРКИ ВАРТИ

КНИГА
ОБЛІКУ ЗАПАСУ БОЙОВИХ НАБОЇВ ВАРТИ

ФОРМА
ДОПУСКУ ДЛЯ РОЗПЕЧАТУВАННЯ ОБ’ЄКТА

ПРО ГАУПТВАХТУ

Загальні питання

1. Для утримання військовослужбовців, засуджених до арешту, а також до яких застосовано таке адміністративне стягнення, як арешт з утриманням на гауптвахті, обладнується спеціальне приміщення - гауптвахта Служби правопорядку.

2. На гауптвахті, крім військовослужбовців, зазначених у пункті 1 цього додатка, можуть триматися:

військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти під час проходження ними зборів (далі - військовозобов’язані та резервісти), для яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою;

військовослужбовці, засуджені судом, які направляються до дисциплінарного батальйону (частини), - до набрання вироком законної сили;

військовозобов’язані та резервісти, до яких застосовано адміністративне стягнення, - арешт з утриманням на гауптвахті.

3. Для утримання затриманих військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів обладнується кімната для тимчасово затриманих військовослужбовців.

У кімнаті для тимчасово затриманих військовослужбовців можуть триматися військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, затримані:

за вчинення адміністративних правопорушень - не більш як три години, а в разі затримання за порушення військової дисципліни з ознаками алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння - до виходу з такого стану, але не більше однієї доби;

за підозрою або в разі вчинення кримінального правопорушення - до передачі їх органам досудового розслідування (строки доставлення визначені статтями 191 і 211 Кримінального процесуального кодексу України), а в разі утримання на підставі протоколу про затримання, складеного слідчим або прокурором, до прийняття рішення судом - не більш як 72 години;

без документів - до встановлення їх особи, але не більше однієї доби.

Також у кімнаті для тимчасово затриманих військовослужбовців можуть триматися затримані особи у військовій формі одягу без документів до встановлення їх особи, але не більше однієї доби.

4. Якщо гауптвахта Служби правопорядку розташована на великій відстані, з дозволу начальника гарнізону (командира з’єднання) у військових частинах може обладнуватися спеціальна кімната для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів (кімната для тимчасово затриманих). Контроль за перебуванням тимчасово затриманих у такому разі покладається на оперативного чергового (чергового) військової частини (корабля). Строк перебування військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів у кімнатах для тимчасово затриманих становить не більше однієї доби.

Відправлення на гауптвахту та конвоювання

5. Військовослужбовців, до яких обрано запобіжний захід тримання під вартою, засуджених судом до арешту та заарештованих, відправляють на гауптвахту на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

6. Начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності після одержання розпорядження про виконання судового рішення та копії рішення суду, яке набрало законної сили, забезпечує направлення конвою до місця проходження військової служби військовослужбовцем з метою здійснення конвоювання засудженого військовослужбовця до гауптвахти Служби правопорядку. Командир військової частини повинен забезпечити передачу засудженого військовослужбовця, відповідних документів та речей начальникові конвою.

7. Про відправлення засуджених до арешту військовослужбовців до місця відбування покарання командир військової частини (начальник органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності) зобов’язаний у триденний строк повідомити його сім’ї або близьким родичам про те, ким, коли і куди він відправлений. З цією метою засудженому, який відбуває покарання, видається поштовий конверт, на якому засуджений зазначає адресу, прізвище, ім’я та по батькові адресата. За дорученням командира військової частини (начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності) відповідною службовою особою в конверт укладається повідомлення про те, хто, коли і куди (адреса органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності (гауптвахти) вибув для відбування покарання.

8. Супроводження засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців за вчинення кримінальних правопорушень здійснюється під охороною конвою, який призначається від відповідного органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

9. Для конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців із числа військовослужбовців офіцерського складу призначається офіцерський конвой, а для конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців із числа військовослужбовців сержантського (старшинського) складу - із числа військовослужбовців сержантського (старшинського) складу. Для конвоювання засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців-жінок конвойні призначаються з числа військовослужбовців-жінок.

10. Конвойний зобов’язаний мати зброю в положенні "на ремінь". Зброю заряджають лише за вказівкою начальника, який призначив конвой, згідно з положеннями статей 111 і 112 цього Статуту.

Конвой може застосовувати зброю та спеціальні засоби згідно з правилами, визначеними статтею 241 цього Статуту, та іншими нормативно-правовими актами.

11. Військовослужбовці з числа осіб офіцерського, сержантського (старшинського) і рядового складу (крім строкової військової служби), до яких застосовано адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, для відбування арешту можуть прибувати самостійно, а військовослужбовці строкової військової служби - тільки в супроводі представника військової частини (установи), призначеного командиром (начальником) військової частини (установи).

12. На автомобілях засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих розміщують обличчям у бік, протилежний рухові. Особовий склад конвою розміщується в передній частині кузова так, щоб вони мали змогу стежити за засудженими, узятими під варту, заарештованими та затриманими військовослужбовцями.

Конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців пішим порядком у населених пунктах, через місця значного скупчення людей, а також проїзд із засудженими, узятими під варту, заарештованими та затриманими військовослужбовцями у громадському транспорті забороняються.

13. Порядок організації конвоювання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців визначається Міністерством оборони України.

Тримання на гауптвахті Служби правопорядку засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців

14. Підставою для тримання на гауптвахті Служби правопорядку засуджених до арешту, узятих під варту та заарештованих військовослужбовців є рішення суду, яке набрало законної сили.

Засуджені та заарештовані військовослужбовці утримуються на одній гауптвахті Служби правопорядку. Переведення засудженого або заарештованого з однієї гауптвахти (камери) Служби правопорядку до іншої допускається в разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого, заарештованого в цій гауптвахті (камері). Переведення засуджених або заарештованих у межах однієї гауптвахти Служби правопорядку здійснюється за письмовим розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності, а переведення до іншої гауптвахти Служби правопорядку - за рішенням начальника Служби правопорядку за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності.

15. Засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців розміщують у камерах із дотриманням таких умов:

військовослужбовців офіцерського складу - окремо від інших категорій військовослужбовців;

військовослужбовців сержантського (старшинського) складу - окремо від військовослужбовців рядового складу;

військовослужбовців строкової військової служби - окремо від військовослужбовців, які проходять службу за контрактом;

засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців-жінок - окремо від військовослужбовців-чоловіків;

засуджених військовослужбовців, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, - окремо від засуджених, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності;

засуджених військовослужбовців, які раніше працювали в правоохоронних органах, органах юстиції та суді, - окремо від інших засуджених військовослужбовців.

У разі потреби та з метою захисту засудженого, узятого під варту, заарештованого та затриманого військовослужбовця від можливих посягань на його життя з боку інших військовослужбовців чи запобігання вчиненню ним нового правопорушення або за наявності медичного висновку за мотивованим рішенням начальника органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності його можуть тримати в одиночній камері.

16. Порядок і умови прийняття, утримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців визначаються Міністерством оборони України.

17. Засуджених та заарештованих військовослужбовців на підставі письмового розпорядження на виконання робіт, виданого начальником гауптвахти Служби правопорядку, можуть залучати до робіт із господарського обслуговування гауптвахти та прибирання прилеглої до неї території. Тривалість виконання робіт не повинна перевищувати дві години на добу.

Засуджені та заарештовані військовослужбовці виводяться на роботи за категоріями під наглядом вивідного (помічника начальника чергової зміни), який під час роботи забезпечує ізоляцію від контакту з іншими засудженими та заарештованими військовослужбовцями.

18. Засуджені, взяті під варту, та заарештовані військовослужбовці забезпечуються речовим майном у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

19. Засуджені, взяті під варту, заарештовані та затримані військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за завдані ними збитки відповідно до законодавства.

20. Заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та зброя застосовуються до засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців особовим складом чергової зміни та посадовими особами органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності відповідно до законодавства, про що начальник чергової зміни і службові особи органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності негайно доповідають начальникові органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності та повідомляють відповідному прокуророві.

Обладнання гауптвахти

21. Гауптвахта Служби правопорядку має приміщення для утримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців і окремі приміщення в органі управління Служби правопорядку в зоні відповідальності. У разі розміщення гауптвахти в одному будинку із черговою зміною підрозділу Служби правопорядку прохід засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців через приміщення Служби правопорядку не допускається.

22. На гауптвахті Служби правопорядку повинні бути:

загальні та одиночні камери для засуджених військовослужбовців офіцерського складу, військової служби за контрактом, призваних на військову службу під час мобілізації та строкової військової служби, а також військовослужбовців-жінок;

загальні та одиночні камери для військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачених (підсудних), до яких за вмотивованим рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту;

кімнати для тимчасово затриманих військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, яких затримано за вчинення адміністративних правопорушень, за вчинення кримінальних правопорушень, до передачі їх органам досудового розслідування, а також затриманих без документів до встановлення особи.

В одиночних камерах повинні бути нари, які зачиняються на замок удень, або ліжко з дерев’яним лежаком, тумбочка, стіл, табурет.

У загальних камерах повинні бути ліжка з дерев’яним лежаком, тумбочки, столи, лави (табурети), полиці для книг, баки з питною водою, обладнані фонтанчиками.

Загальні та одиночні камери обладнуються відгородженими санвузлами з дверцятами, умивальниками з проточною гарячою і холодною водою, примусовою механічною вентиляцією з можливістю подачі теплого повітря в холодну пору року.

23. Крім камер для засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, гауптвахта Служби правопорядку має такі приміщення:

кімнату для допиту засуджених, узятих під варту, та затриманих військовослужбовців;

приміщення чергової зміни (якщо воно не розташоване в будинку (приміщенні) органу управління Служби правопорядку в зоні відповідальності);

кімнату начальника гауптвахти;

кімнату для роботи штатного складу гауптвахти;

окреме приміщення для приготування (підігрівання) їжі з необхідними виробничими, допоміжними та побутовими приміщеннями;

їдальню;

кімнату для зберігання особистих речей засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, обладнану стелажами (вішалками);

кімнату для вмивання;

душову кімнату;

внутрішні або зовнішні туалети;

кімнату для проведення медичного огляду;

кімнату для проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції;

кімнату для проведення короткострокових та тривалих побачень;

кімнату (місце) для побутового обслуговування;

приміщення (місце) для виконання фізичних вправ;

прогулянкові камери (майданчик для прогулянок);

місце для зберігання книжкового фонду, газет та журналів.

24. У кімнаті начальника гауптвахти повинні бути стіл, два - три стільці (табурети), ліжко, вішалка, а також металевий сейф для документів, грошей і цінних речей, прийнятих на зберігання від засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців.

25. Двері та вікна в камерах і місцях загального користування (у кімнатах для вмивання, туалетах) обладнуються металевими ґратами. Двері камер обладнують оглядовими вікнами. У коридорах гауптвахти повинні бути шафи, які зачиняються на замки, для зберігання приладдя для чищення одягу та взуття, курток і головних уборів. Ключі від шаф зберігаються у начальника чергової зміни. Гауптвахта обладнується радіоточками для прослуховування радіопередач.

26. У кожній гауптвахті повинні бути прогулянкові камери (майданчик для прогулянок), які розташовуються на території гауптвахти та з’єднуються з приміщенням гауптвахти наземними переходами чи прилягають до них, і місце для проведення занять із стройової підготовки. Стіни прогулянкових камер (майданчика для прогулянок) повинні бути заввишки не менш як 2 метри.

Допускається обладнання стін прогулянкових камер (майданчика для прогулянок) металевою решіткою з вічками не більше 15x15 сантиметрів, товщина прута - не менше 10 міліметрів (металевою сіткою "рабиця" з вічками не більше 5 x 5 сантиметрів).

На кожну особу, яка виводиться на прогулянку, повинно припадати 2,5-3 квадратні метри площі прогулянкової камери (майданчика для прогулянок).

27. Вхідні двері у приміщення гауптвахти, двері (у разі потреби вікна) камер, вихід у двір для прогулянок обладнуються автономною сигналізацією, яка виводиться на пульт начальника чергової зміни.

28. Особливості обладнання приміщень гауптвахти, де тримають засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, визначаються Міністерством оборони України.

ПОЛОЖЕННЯ ЗБРОЇ У ЧАТОВОГО НА ПОСТУ

ВАРТОВА ФОРМА ОДЯГУ

1. Вартову форму одягу складає: польова утеплена куртка (куртка утеплена або кожух); комплект чистого й непошкодженого обмундирування; взуття; головний убір; пояс; сумка для магазинів.

Як постовий одяг застосовують: для зимового часу - кожух і валянки, для літнього - брезентовий плащ із капюшоном або плащ-намет чи плащ-накидку.

Постовий одяг, крім кожуха, отримують із двох комплектів на кожний пост, один з яких зберігають у вартовому приміщенні. Крім того, у вартовому приміщенні мають бути брезентові плащі або плащ-намети, плащ-накидки для начальника варти, його помічників і розвідних.

2. У літній час варти прибувають до місця розводу з польовими утепленими куртками (куртками утепленими), крім офіцерів, прапорщиків і мічманів, а за температури повітря нижче +10 °C, холодного вітру та дощів - у польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених у рукави. У спеку за вказівкою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) варти можуть з’являтися на розвід без польових утеплених курток (курток утеплених).

Порядок носіння польової утепленої куртки (куртки утепленої) може бути змінений під час розводу черговим варт (військової частини), а під час прямування варти після розводу до місця свого призначення та під час несення вартової служби - начальником варти.

3. У літній час при холодному вітрі й дощі зміни вирушають на пости в польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених в рукави. За температури повітря вище +15 °C у затінку змінам дозволено залишати польові утеплені куртки (куртки утеплені) на вішалці у вартовому приміщенні.

4. Постовий кожух одягають і скидають лише під час зміни на посту.

5. У разі негоди зміни виходять на пости в плащах (плащ-наметах, плащ-накидках).

Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) на постах чатові скидають (одягають) у разі потреби.

Валянки взувають у вартовому приміщенні.

Кожухи й валянки дозволено носити за температури нижче -5 °C і при холодному вітрі.

6. Кожух одягають поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої), а плащ (плащ-намет, плащ-накидку) - поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої) або кітеля.

Скинуті кожухи й плащі (плащ-намети, плащ-накидки) вішають під грибком (на спостережній вишці).

7. Чатові всередині опалюваних приміщень за температури не нижче +18 °C мають бути завжди без польових утеплених курток (курток утеплених). На час перебування на постах польові утеплені куртки (куртки утеплені) вішають на вішалку або в шафу.

8. Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) та валянки після повернення з постів скидають і просушують.

РОЗПІЗНАВАЛЬНІ СИГНАЛЬНІ ВОГНІ НА ТРАНСПОРТНОМУ АВТОМОБІЛІ ВАРТИ

Розпізнавальні сигнальні вогні служать для визначення належності автомобіля варті.

Розпізнавальні сигнальні вогні встановлюють на даху кабіни автомобіля стаціонарно (на штатних автомобілях) або тимчасово (на час перебування автомобіля в розпорядженні варти).

В іншому випадку розпізнавальні сигнальні вогні монтують на спеціальній панелі, яку кріплять на кабіні автомобіля, а пульт управління вогнями влаштовують у кабіні.

Панель із вогнями монтує водій транспортного автомобіля, віднаряджений у варту.

Один-два комплекти розпізнавальних вогнів та інструкцію з їх монтування зберігають у місці, визначеному військовим комендантом (начальником штабу військової частини).

ЖУРНАЛ
обліку роботи технічних засобів охорони варти

ОХОРОНА ОБ’ЄКТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВАРТОВИХ СОБАК

1. Вартових собак залучають для посилення охорони об’єктів і використовують, головним чином, уночі, як виняток - удень в умовах поганої видимості (дощ, туман тощо).

Постом вартового собаки називають спеціально обладнану ділянку місцевості, на яку виставляють вартового собаку для посилення охорони об’єкта.

2. Пости вартових собак встановлюються на найнебезпечніших підступах, не більш як за 80 метрів попереду від зовнішньої огорожі або між зовнішньою огорожею і першим рубежем, обладнаним технічними засобами охорони, з урахуванням можливості обстрілу місцевості перед собакою.

На пост виставляють тільки здорових собак. Перед розводом на пости собак необхідно за 1-2 години до цього нагодувати, перевірити справність шлейок, нашийників, повідків та ланцюгів, виявлені несправності усунути.

3. Розставляє собак на пости (знімає з постів) помічник начальника варти із служби вартових собак за розпорядженням начальника варти у супроводі помічника начальника варти або відповідного розвідного.

Ведуть собак вожаті вартових собак на повідках або ланцюгах, пристебнутих до нашийників, утримуючи собак поруч себе, причому кожен веде не більше двох собак, які мають бути в намордниках і в шлейках (намордник із собаки вожатий скидає і відстібає поводок від нашийника після перевірки обладнання поста і прикріплення вартового ланцюга до шлейки собаки).

4. Тривалість перебування собаки на посту не повинна перевищувати 12 годин на добу, а за температури -20 °C й нижче - 6 годин, про що начальник варти робить запис у постовій відомості та в журналі наряду вартових собак.

5. Про розстановку, зняття й заміну собак на постах начальник варти записує в журналі наряду вартових собак і в постовій відомості.

6. Одержавши сигнал від чатового або почувши гавкання собаки, начальник варти для з’ясування обставин негайно направляє помічника начальника варти із служби вартових собак, розвідного цього поста та вожатого вартових собак на цей пост.

7. Порядок тримання і підготовки вартових собак, а також вказівки щодо обладнання постів вартових собак і порядок перевірки їх роботи на постах викладені в спеціальному положенні.

8. Помічник начальника варти із служби вартових собак призначається із старших вожатих вартових собак. Він відповідає за своєчасну розстановку собак на пости й несення служби вожатими вартових собак. Помічник начальника варти із служби вартових собак підпорядкований начальникові варти, він має бути присутній на розводі варт. Йому підпорядковані вожаті вартових собак, які входять до складу варти.

Помічник начальника варти із служби вартових собак зобов’язаний:

точно знати розміщення постів вартових собак і керувати розстановкою собак на пости;

перед відправленням вожатих із вартовими собаками на пости перевіряти знання вожатими своїх обов’язків і справність спорядження вартових собак;

не рідше як один раз за час перебування вартових собак на постах перевіряти їх поведінку;

вести журнал наряду вартових собак.

9. Вожатий вартових собак відповідає за належне тримання постів вартових собак і справність їхнього спорядження. Він підпорядковується начальникові варти та його помічникові із служби вартових собак і виконує тільки їх розпорядження.

Вожатий вартових собак зобов’язаний:

знати чисельність та розміщення постів вартових собак і умови несення служби на них;

знати вартових собак своєї зміни та їх поведінку на постах; перевіряти за наказом помічника начальника варти із служби вартових собак поведінку вартових собак на постах, а також стан постів;

вживати заходів до негайного усунення виявлених на постах несправностей (обрив троса або ланцюга, заплутування собаки).

Порядок
проведення військового поховального ритуалу

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення військового поховального ритуалу, повноваження посадових осіб Збройних Сил України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних органів щодо проведення та організації військового поховального ритуалу, а також передбачає транспортування, вшанування, прощання та поховання (кремацію) тіла загиблого (померлого) військовослужбовця та інших осіб.

2. Рішення про проведення або відмову від проведення військового поховального ритуалу приймається родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, іншу особу.

У разі відсутності родичів чи інших близьких осіб рішення про проведення військового поховального ритуалу приймає:

під час поховання військовослужбовця - командир (начальник) військової частини;

під час поховання іншої особи - начальник гарнізону, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або керівник місцевої державної адміністрації за місцем поховання такої особи.

3. Військовий поховальний ритуал може здійснюватися за загальною або спеціальною церемонією.

4. Організація проведення військового поховального ритуалу покладається на начальника гарнізону за місцем проведення поховання (перепоховання), а у разі проведення поховання (перепоховання) у населеному пункті, який не входить до гарнізону, - на відповідних керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

5. До повноважень посадової особи, відповідальної за організацію військового поховального ритуалу, належить:

забезпечення участі почту;

одержання дозволу від родичів чи інших близьких осіб, які зобов’язалися поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, на організацію поховання за військовим поховальним ритуалом;

організація проведення військового поховального ритуалу за загальною або спеціальною церемонією;

сприяння у залученні за погодженням із родичами чи іншими близькими особами загиблих (померлих) військовослужбовців та інших осіб представників релігійних організацій та інших осіб;

визначення за погодженням із родичами чи іншими близькими особами часу та місця проведення прощання;

повідомлення представників місцевої державної адміністрації або органів місцевого самоврядування про час і місце проведення військового поховального ритуалу;

організація транспортування труни з тілом (у межах населеного пункту) до місць вшанування, прощання та поховання (кремації).

6. На підставі рішення начальника гарнізону командир (начальник) військової частини призначає особовий склад почту. У разі проведення військового поховального ритуалу в населеному пункті, що не входить до гарнізону, особовий склад почту призначається командиром (начальником) військової частини за зверненням керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

7. До складу почту для проведення військового поховального ритуалу входять:

керівник почту;

розпорядник;

сурмач і барабанщик (військовий оркестр);

почесна варта (до 30 військовослужбовців);

поховальна група (до 8 військовослужбовців);

салютне відділення (до 6 військовослужбовців);

прапороносна група з Державним Прапором України з жалобною стрічкою;

прапороносна група з прапором Збройних Сил України (іншого військового формування, державного органу).

Форма одягу особового складу почту визначається посадовою особою, відповідальною за організацію військового поховального ритуалу.

8. Посадові особи місцевих державних адміністрацій або органів місцевого самоврядування сприяють особі, відповідальній за організацію військового поховального ритуалу, зокрема:

забезпечують вивішування Державного Прапора України з жалобною стрічкою на адміністративних будинках населеного пункту;

рекомендують підприємствам, установам, організаціям та закладам усіх форм власності, що знаходяться поблизу місця прощання із загиблим (померлим) військовослужбовцем, обмежити проведення розважальних та інших масових заходів;

9. Підрозділи Національної поліції України у разі потреби забезпечують перекриття руху транспортних засобів на ділянках доріг під час руху поховального кортежу.

Порядок проведення військового поховального ритуалу за загальною церемонією

10. Військовий поховальний ритуал за загальною церемонією здійснюється при похованні осіб, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е" частини другої статті 81 цього Статуту, і включає організацію проведення прощання, транспортування та поховання (кремації) тіла загиблого (померлого) військовослужбовця чи іншої особи.

Для організації військового поховального ритуалу за загальною церемонією начальник відповідного гарнізону (керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки) призначає почет у складі, визначеному пунктом 7 Порядку проведення військового поховального ритуалу (крім розпорядника та прапороносної групи з прапором Збройних Сил України (іншого військового формування, державного органу).

Прощання

11. Прощання проводиться у місці, узгодженому з родичами чи іншими близькими особами, а у разі їх відсутності - з посадовою особою, яка приймала рішення про проведення військового поховального ритуалу. За згодою родичів чи інших близьких осіб під час прощання може проводитися релігійний ритуал.

12. Під час прощання з обох боків у голові труни виставляються двоє чатових з числа почесної варти, прапороносні групи з Державним Прапором України та прапором Збройних Сил України (інших військових формувань, державних органів).

За труною, рівновіддалено від чатових, встановлюється мольберт із портретом загиблого (померлого) військовослужбовця (далі - мольберт), іншої особи. Ліворуч від мольберта на окремій підставці (столі) розміщуються подушечки для нагород.

Для несення державних нагород загиблого (померлого) військовослужбовця розпорядник призначає по одній особі на кожну подушечку з державною нагородою (нагородами).

Кожен орден прикріплюють до окремої подушечки малинового кольору розміром 25 х 25 сантиметрів. Медалі можуть прикріплятися по декілька штук на одній подушечці.

Під час прощання у культових спорудах прапороносні групи дозволяється не виставляти.

13. Після закінчення прощання особовий склад поховальної групи накриває труну віком та покриває її Державним Прапором України таким чином, щоб повністю покрити віко і бокові сторони труни, при цьому синя смуга накривала ліву половину труни, а жовта - праву. Кути прапора загортаються до центру в голові і ногах труни та закріплюються защіпкою.

Державний Прапор України виготовляється з атласної тканини у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

14. Першою з місця прощання виходить прапороносна група з Державним Прапором України, за нею - інший особовий склад почту, що не задіяний у винесенні труни.

Прапороносна група з Державним Прапором України та інший особовий склад почту вишиковуються поруч з катафалком або спеціально обладнаним транспортним засобом (далі - катафалк) у розгорнутий стрій фронтом до виходу або місця, звідки мають винести труну з тілом.

15. Під час винесення труни з тілом з місця прощання до катафалка керівник почту, не змінюючи свого місця в строю, подає команду "СТРУНКО", прикладає руку до головного убору. Сурмач і барабанщик виконують сигнал № 1 для віддання військових почестей "Пам’ять" (додаток 1 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

Після цього почет вирушає до місця поховання, де вишиковується для зустрічі поховального кортежу в місці, визначеному розпорядником.

Транспортування

16. Труна з тілом переміщується катафалком.

17. Транспортування труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця, іншої особи, організація взаємодії з питань оповіщення відповідних посадових осіб про час прибуття труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця до населеного пункту, де призначено проведення військового поховального ритуалу, здійснюється силами та засобами, визначеними Міністерством оборони України, Службою зовнішньої розвідки України, Службою безпеки України, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Управлінням державної охорони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, державними органами або органами місцевого самоврядування.

18. Для транспортування труни з тілом з місця прощання до місця поховання (кремації) утворюється поховальний кортеж. Поховальний кортеж рухається у такому порядку:

службовий транспортний засіб Національної поліції України з увімкненим проблисковим маячком;

катафалк;

інші транспортні засоби.

Після прибуття до місця поховання (кремації) поховальна група знімає труну з тілом з катафалка, почет вишиковується на визначених керівником почту місцях: прапороносна група з Державним Прапором України, військовослужбовець з хрестом (за потреби), військовослужбовець з портретом, військовослужбовець з подушечкою з нагородами, поховальна група з труною, прапороносна група з прапором Збройних Сил України (іншого військового формування, державного органу), родичі чи інші близькі особи покійного, інші учасники церемонії, сурмач і барабанщик.

Поховання

19. На місці поховання почет, крім поховальної групи, шикується фронтом до могили на відстані 5-20 метрів від неї (додаток 2 до Порядку проведення військового поховального ритуалу "Схема розміщення військовослужбовців почту, родичів чи інших близьких осіб загиблого (померлого) військовослужбовця, іншої особи на місці поховання під час проведення військового поховального ритуалу").

Труну проносять у тиші до місця поховання та за наказом керівника почту встановлюють на спусковий механізм, а за його відсутності - на спеціальні підставки для труни (додаток 3 до Порядку проведення військового поховального ритуалу "Конструкція спускового механізму для опускання труни до поховальної ями").

Поховальна група знімає з труни Державний Прапор України та розгортає його над нею.

Салютна команда салютує трьома залпами холостими патронами. З першим залпом салюту барабанщик та сурмач виконують сигнал № 2 для віддання військових почестей "Шана" (додаток 4 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

Поховальна група складає Державний Прапор України (додаток 5 до Порядку проведення військового поховального ритуалу "Схема складання Державного Прапора України"). Керівник почту приймає Державний Прапор України.

20. Керівник почту підходить до родича чи іншої близької особи та вручає Державний Прапор України з словами:

"Від імені Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш чоловік (дружина/син/донька/брат/сестра/батько/мати/рідний)".

Після цього керівник почту повертається на попереднє місце та, звертаючи погляд на труну перед собою, повільно прикладає руку до головного убору.

Керівник почту дає команду поховальній групі стати у стрій поряд із салютним відділенням.

21. Прапороносна група з Державним Прапором України, сурмач, барабанщик та салютне відділення на чолі з керівником почту залишають місце поховання.

22. За потреби священнослужитель здійснює релігійний обряд, труну опускають у могилу.

Порядок проведення військового поховального ритуалу за спеціальною церемонією

23. Військовий поховальний ритуал за спеціальною церемонією здійснюється у разі поховання осіб, визначених частиною другою статті 81 цього Статуту, відповідно до:

пункту "а";

пунктів "б", "в", "г", "ґ", "д", яким присвоєно звання Героя України;

пунктів "б", "в", "г", "ґ", "д", нагороджених орденами Богдана Хмельницького трьох ступенів або орденами "За мужність" трьох ступенів.

Військовий поховальний ритуал за спеціальною церемонією включає організацію проведення вшанування, прощання, транспортування та поховання (кремації) тіла загиблого (померлого) військовослужбовця чи іншої особи.

Для організації військового поховального ритуалу за спеціальною церемонією начальник відповідного гарнізону (керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки) призначає почет у складі, визначеному пунктом 7 Порядку проведення військового поховального ритуалу.

Вшанування

24. Вшанування проводиться за бажанням родичів чи інших близьких осіб військовослужбовця у місті Києві, обласних (районних) центрах, інших населених пунктах або у військовій частині (за місцем виконання завдань).

25. Організація вшанування загиблого (померлого) військовослужбовця у військовій частині (за місцем виконання завдань) здійснюється командиром військової частини відповідно до Порядку проведення військового поховального ритуалу за спеціальною процедурою.

26. Вшанування проводиться у визначених відповідними начальниками гарнізонів (керівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) місцях за погодженням з родичами чи іншими близькими особами військовослужбовця, який загинув (помер), місцевими державними адміністраціями, а у місті Києві - з Київською міською державною адміністрацією.

Під час вшанування загиблих (померлих) військовослужбовців, визначених пунктом "а" частини другої статті 81 цього Статуту, в обласних (районних) центрах, інших населених пунктах здійснюється пряма теле- і радіотрансляція з місця її проведення та одночасно проводиться вшанування пам’яті загиблого (померлого) військовослужбовця в Меморіальному комплексі Міністерства оборони України. Порядок проведення заходу щодо вшанування пам’яті в Меморіальному комплексі Міністерства оборони України визначається Міністерством оборони України.

Пряма теле- і радіотрансляція здійснюється інформаційними службами органів державної влади та органів місцевого самоврядування за згодою родичів чи інших близьких осіб відповідно до Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації".

27. Для організації вшанування начальник відповідного гарнізону (керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки) здійснює:

забезпечення, за погодженням з родичами чи іншими близькими особами загиблого (померлого) військовослужбовця, участі у вшануванні представників релігійних організацій;

організацію взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування щодо участі їх представників у вшануванні;

погодження із родичами чи іншими близькими особами та представниками відповідної місцевої державної адміністрації часу і місця проведення вшанування;

узгодження маршруту руху поховального кортежу.

28. Перед початком вшанування до визначеного місця прибувають родичі чи інші близькі особи (за згодою), почет, запрошені.

29. Під час внесення труни з тілом з катафалка до місця вшанування виконується сигнал № 1 для віддання військових почестей "Пам’ять" (додаток 1 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

30. Від місця під’їзду катафалка до місця вшанування з обох боків дороги вишиковуються присутні обличчям один до одного, створюючи коридор. Праворуч від місця зупинки катафалка шикуються дві прапороносні групи та поховальна група.

Військовий оркестр (сурмач і барабанщик) розміщуються праворуч від прапороносної групи з прапором Збройних Сил України обличчям до бічної сторони постаменту для труни.

За постаментом для труни встановлюється мольберт із портретом загиблого (померлого) військовослужбовця. Поруч з ним розміщуються військовослужбовці з числа почесної варти для тримання та перенесення подушечок з орденами та медалями, якими був нагороджений військовослужбовець, який загинув (помер).

31. Супроводження внесення труни з тілом та постановки її на постамент здійснюється прапороносними групами з Державним Прапором України та прапором Збройних Сил України (інших військових формувань, державних органів), на яких закріплені жалобні стрічки.

Особовий склад почту від катафалка до постаменту для труни рухається у такому порядку:

прапороносна група з Державним Прапором України;

поховальна група з труною;

прапороносна група з прапором Збройних Сил України (інших військових формувань, державних органів).

Прапороносна група з Державним Прапором України стає ліворуч від постаменту для труни, а прапороносна група з прапором Збройних Сил України (інших військових формувань, державних органів) - праворуч.

32. Після встановлення труни на постамент поховальною групою здійснюється процедура обгортання труни Державним Прапором України, під час якої виконується Державний Гімн України.

33. Розпорядник оголошує інформацію про загиблого (померлого) військовослужбовця та запрошує представника Офісу Президента України (органу місцевої влади, органу місцевого самоврядування) для передачі Листа пошани і скорботи.

Представник Офісу Президента України бере участь у військовому поховальному ритуалі та здійснює передачу Листа пошани і скорботи за дорученням Президента України.

34. Представник Офісу Президента України (органу місцевої влади, органу місцевого самоврядування) вручає Лист пошани і скорботи одному з родичів чи іншій близькій особі або представнику військової частини, в якій загиблий (померлий) військовослужбовець проходив військову службу.

У разі відмови (відсутності можливості) родичів чи інших близьких осіб брати участь у проведенні вшанування передача родичам чи іншим близьким особам Листа пошани і скорботи здійснюється представником військової частини на місці поховання.

35. У день проведення військового поховального ритуалу під час вшанування загиблого (померлого) військовослужбовця у Меморіальному комплексі Міністерства оборони України:

до Книги пам’яті вносяться дата загибелі, прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, військове звання загиблого (померлого) військовослужбовця, найменування військової частини (підрозділу);

на стіні Меморіального комплексу Міністерства оборони України розміщується табличка з прізвищем та ініціалами загиблого (померлого) військовослужбовця.

36. За командою керівника почту першою з місця вшанування виходить прапороносна група з Державним Прапором України, за ними - поховальна група з труною та прапороносна група з прапором Збройних Сил України (інших військових формувань, державних органів). Прапороносні групи та інший особовий склад почту вишиковуються поруч з катафалком у розгорнутий стрій фронтом до виходу або місця (приміщення) вшанування.

37. Під час винесення труни з тілом з місця вшанування до катафалка (спеціально обладнаного транспортного засобу) виконується сигнал № 2 для віддання військових почестей "Шана" (додаток 4 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

38. Прощання, транспортування та поховання осіб, визначених пунктом 23 Порядку проведення військового поховального ритуалу за спеціальною церемонією здійснюється відповідно до Порядку проведення військового поховального ритуалу за загальною церемонією.

Під час поховання, за відсутності уповноважених осіб, визначених пунктом 34 Порядку проведення військового поховального ритуалу за спеціальною церемонією, представник військової частини передає родичу чи іншій близькій особі Лист пошани і скорботи, у разі якщо його не було передано під час церемонії вшанування.

У разі відмови родичів чи інших близьких осіб від проведення вшанування на місці поховання під час виконання салютною командою трьох залпів холостими патронами оркестр виконує Державний Гімн України.

Порядок дій почту під час кремації тіла загиблого (померлого) військовослужбовця та іншої особи за загальною церемонією

39. Після прибуття до місця кремації почет, крім поховальної групи, шикується фронтом перед крематорієм на відстані 5-20 метрів від нього.

Від місця під’їзду катафалка до місця кремації з обох боків дороги вишиковуються присутні обличчям один до одного, створюючи коридор. Праворуч від місця зупинки катафалка шикується прапороносна група з Державним Прапором України та поховальна група.

Військовий оркестр (сурмач і барабанщик) розміщується праворуч від прапороносної групи з Державним Прапором України обличчям до бічної сторони постаменту для труни.

За постаментом для труни встановлюється мольберт із портретом загиблого (померлого) військовослужбовця.

40. Супроводження внесення труни з тілом та постановки її на постамент здійснюється прапороносною групою з Державним Прапором України, на якому закріплено жалобну стрічку.

Особовий склад почту від катафалка до постаменту для труни рухається у такому порядку:

прапороносна група з Державним Прапором України;

поховальна група з труною.

Прапороносна група з Державним Прапором України стає ліворуч від постаменту для труни.

41. Під час внесення труни з тілом з катафалка до постаменту виконується сигнал № 1 для віддання військових почестей "Пам’ять" (додаток 1 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

За наказом керівника почту поховальна група знімає з труни Державний Прапор України та розгортає його над нею.

Салютна команда салютує трьома залпами холостими патронами.

Поховальна група складає Державний Прапор України. Керівник почту приймає Державний Прапор України.

42. Керівник почту підходить до родича чи іншої близької особи та вручає Державний Прапор України з словами:

"Від імені Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш чоловік (дружина/син/донька/брат/сестра/батько/мати/рідний)".

Після цього керівник почту повертається на попереднє місце та, звертаючи погляд на труну перед собою, повільно прикладає руку до головного убору. Уповноважений представник органу місцевої влади, органу місцевого самоврядування або військової частини, де проходив службу загиблий (померлий) військовослужбовець, проживала (працювала) інша особа, підходить до труни, представляється, виголошує промову, передає родичу чи іншій близькій особі Лист пошани і скорботи, в разі якщо його не було передано під час церемонії вшанування.

43. Після завершення промови представника органу місцевої влади, органу місцевого самоврядування або військової частини та інших учасників військового поховального ритуалу (за згодою) керівник почту дає команду поховальній групі на внесення труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця до місця кремації, барабанщик та сурмач виконують сигнал № 2 для віддання військових почестей "Шана" (додаток 4 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

44. Після постановки труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця поховальна група, прапороносна група з Державним Прапором України, сурмач, барабанщик та салютне відділення під керівництвом керівника почту залишають місце кремації.

45. За потреби священнослужитель здійснює релігійний обряд, труну опускають у крематорій.

Порядок дій почту під час кремації тіла загиблого (померлого) військовослужбовця та іншої особи за спеціальною церемонією

46. Після прибуття до місця кремації почет, крім поховальної групи, шикується фронтом перед крематорієм на відстані 5-20 метрів від нього.

Від місця під’їзду катафалка до місця кремації з обох боків дороги вишиковуються присутні обличчям один до одного, створюючи коридор. Праворуч від місця зупинки катафалка шикуються дві прапороносні групи та поховальна група.

Військовий оркестр (сурмач і барабанщик) розміщується праворуч від прапороносної групи з Державним Прапором України обличчям до бічної сторони постаменту для труни.

За постаментом для труни встановлюється мольберт із портретом загиблого (померлого) військовослужбовця, іншої особи.

47. Супроводження внесення труни з тілом та постановки її на постамент здійснюється прапороносними групами з Державним Прапором України та прапором Збройних Сил України (іншого військового формування, державного органу), на яких закріплені жалобні стрічки.

Особовий склад почту від катафалка до постаменту для труни рухається у такому порядку:

прапороносна група з Державним Прапором України;

поховальна група з труною;

прапороносна група з прапором Збройних Сил України (іншого військового формування, державного органу).

Прапороносна група з Державним Прапором України стає ліворуч від постаменту для труни, а прапороносна група з прапором Збройних Сил України (іншого військового формування, державного органу) - праворуч.

48. Під час внесення труни з тілом з катафалка до постаменту виконується сигнал № 1 для віддання військових почестей "Пам’ять" (додаток 1 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

За наказом керівника почту поховальна група знімає з труни Державний Прапор України та розгортає його над нею.

Салютна команда салютує трьома залпами холостими патронами. З першим залпом салюту оркестр виконує Державний Гімн України.

Поховальна група складає Державний Прапор України. Керівник почту приймає Державний Прапор України.

49. Керівник почту підходить до родича чи іншої близької особи та вручає Державний Прапор України з словами:

"Від імені Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш чоловік (дружина/син/донька/брат/сестра/батько/мати/рідний)".

Після цього керівник почту повертається на попереднє місце та, звертаючи погляд на труну перед собою, повільно прикладає руку до головного убору. Потім він сигналізує розпоряднику щодо виголошення прощальної промови. Уповноважений представник органу місцевої влади, органу місцевого самоврядування або військової частини, де проходив службу загиблий (померлий) військовослужбовець, підходить до труни, представляється, виголошує промову, передає родичу чи іншій близькій особі Лист пошани і скорботи, в разі якщо його не було передано під час церемонії вшанування.

50. Після завершення промови представника органу місцевої влади, органу місцевого самоврядування або військової частини та інших учасників військового поховального ритуалу (за згодою) керівник почту дає команду поховальній групі на внесення труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця до місця кремації, барабанщик та сурмач виконують сигнал № 2 для віддання військових почестей "Шана" (додаток 4 до Порядку проведення військового поховального ритуалу).

51. Після постановки труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця поховальна група, прапороносні групи з Державним Прапором України та прапором Збройних Сил України (іншого військового формування, державного органу), військовий оркестр (сурмач і барабанщик) та салютне відділення під керівництвом керівника почту залишають місце кремації.

52. За потреби священнослужитель здійснює релігійний обряд, труну опускають у крематорій.

ПАМ’ЯТЬ
(сигнал № 1 для віддання військових почестей)

СХЕМА
розміщення військовослужбовців почту, родичів чи інших близьких осіб загиблого (померлого) військовослужбовця, іншої особи на місці поховання під час проведення військового поховального ритуалу

Конструкція
спускового механізму для опускання труни до поховальної ями

ШАНА
(сигнал № 2 для віддання військових почестей)

Схема
складання Державного Прапора України