Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 від 23 липня 2014 року про вдосконалення розрахунків за операціями із цінними паперами в Європейському Союзі та про центральних депозитаріїв цінних паперів, а також про внесення змін і доповнень до директив 98/26/ЄС і 2014/65/ЄС та Регламенту (ЄС) № 236/2012

Чинний Регламент

Номер: 909/2014
Прийняття: 23.07.2014
Видавники: Європейський Союз

02014R0909 - UA - 01.07.2016 - 001.003

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу IV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею
Глава 6. Заснування підприємницької діяльності, торгівля послугами та електронна торгівля)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 909/2014
від 23 липня 2014 року
про вдосконалення розрахунків за операціями із цінними паперами в Європейському Союзі та про центральних депозитаріїв цінних паперів, а також про внесення змін і доповнень до директив 98/26/ЄС і 2014/65/ЄС та Регламенту (ЄС) № 236/2012

(Текст стосується ЄЕП)

(OB L 257, 28.08.2014, с. 1)

Зі змінами, внесеними:	Офіційний вісник

	№	сторінка	дата
РЕГЛАМЕНТОМ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 2016/1033 від 23 червня 2016 року	L 175	1	30.06.2016

Із виправленнями, внесеними:
Виправленням, OB L 349, 21.12.2016, с. 8 (909/2014)

(Текст стосується ЄЕП)

РОЗДІЛ I
ПРЕДМЕТ, СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ

Стаття 1
Предмет і сфера застосування

1. Цей Регламент встановлює єдині вимоги щодо розрахунків за фінансовими інструментами в Союзі та правила організації та діяльності центральних депозитаріїв цінних паперів (ЦДЦП), щоб сприяти безпечному, ефективному і безперебійному здійсненню розрахунків.

2. Цей Регламент застосовується до розрахунків за всіма фінансовими інструментами та діяльності ЦДЦП, якщо інше не передбачено в цьому Регламенті.

3. Цей Регламент не обмежує положення права Союзу стосовно окремих фінансових інструментів, зокрема Директиву 2003/87/ЄС.

4. Статті 10-20, 22-24 та 27, стаття 28(6), стаття 30(4) та статті 46 і 47, положення розділу IV та вимоги щодо звітування перед компетентними органами або відповідними органами чи виконання їхніх розпоряджень згідно із цим Регламентом не застосовуються до членів ЄСЦБ, інших національних органів держав-членів, які виконують аналогічні функції, або до інших публічних органів, які відповідають за або беруть участь в управлінні публічним боргом у Союзі щодо будь-якого ЦДЦП, безпосереднє управління яким здійснюють згадані вище органи під керівництвом того самого органу управління, який має доступ до коштів таких органів і не є окремим суб’єктом.

Стаття 2
Терміни та означення

1. Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) «центральний депозитарій цінних паперів», або «ЦДЦП», означає юридичну особу, яка управляє системою розрахунків за операціями із цінними паперами, зазначеною в пункті (3) секції A додатка, і надає принаймні ще одну іншу основну послугу, зазначену в секції A додатка;

(2) «ЦДЦП третьої країни» означає будь-яку юридичну особу, засновану у третій країні, що надає послугу, аналогічну основній послузі, зазначеній у пункті (3) секції А додатка, а також надає принаймні ще одну іншу основну послугу, зазначену в секції А додатка;

(3) «знерухомлення» означає дію, що передбачає концентрацію місцезнаходження документарних цінних паперів у ЦДЦП у спосіб, що дає можливість здійснювати подальші перекази в бездокументарній формі;

(4) «дематеріалізована форма» означає, що фінансові інструменти існують тільки у формі записів на рахунках;

(5) «ЦДЦП, що отримав запит» означає ЦДЦП, що одержує запит іншого ЦДЦП на отримання доступу до його послуг через з’єднання ЦДЦП;

(6) «ЦДЦП, що подав запит» означає ЦДЦП, що подає запит на отримання доступу до послуг іншого ЦДЦП через з’єднання ЦДЦП;

(7) «розрахунок» означає здійснення операції із цінними паперами, якщо вона укладена з метою виконання зобов’язань сторін такої операції шляхом переказу коштів або цінних паперів, або і коштів, і цінних паперів;

(8) «фінансові інструменти» або «цінні папери» означає фінансові інструменти, як означено в пункті (15) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(9) «розпорядження на переказ» означає розпорядження на переказ, як означено у другому абзаці пункту (i) статті 2 Директиви 98/26/ЄС;

(10) «система розрахунків за операціями із цінними паперами» означає систему згідно з першим, другим і третім абзацами пункту (a) статті 2 Директиви 98/26/ЄС, якою не управляє центральний контрагент, діяльність якого полягає у виконанні розпоряджень на переказ;

(11) «інтерналізатор розрахунків» означає будь-яку установу, включно з установою, авторизованою згідно з Директивою 2013/36/ЄС або Директивою 2014/65/ЄС, що виконує розпорядження на переказ від імені клієнтів або за власний рахунок у спосіб, інший ніж через систему розрахунків за операціями із цінними паперами;

(12) «встановлена дата розрахунків» означає дату, яку вказують у системі розрахунків за операціями із цінними паперами як дату розрахунків і в яку сторони операції із цінними паперами погоджуються провести розрахунки;

(13) «розрахунковий період» означає період часу між датою торговельної операції та встановленою датою розрахунків;

(14) «робочий день» означає робочий день, як означено в пункті (n) статті 2 Директиви 98/26/ЄС;

(15) «порушення розрахунків» означає нездійснення розрахунків або часткове здійснення розрахунків за операцією із цінними паперами у встановлену дату розрахунків через відсутність цінних паперів або коштів, незалежно від причини такої відсутності;

(16) «центральний контрагент» означає центрального контрагента, як означено в пункті (1) статті 2 Регламенту (ЄС) № 648/2012;

(17) «компетентний орган» означає орган, призначений кожною державою-членом згідно зі статтею 11, якщо інше не передбачене в цьому Регламенті;

(18) «відповідний орган» означає будь-який орган, зазначений у статті 12;

(19) «учасник» означає будь-якого учасника, як означено в пункті (f) статті 2 Директиви 98/26/ЄС, у системі розрахунків за операціями із цінними паперами;

(20) «участь» означає участь у розумінні першого речення пункту (2) статті 2 Директиви 2013/34/ЄС або володіння, пряме чи опосередковане, 20% або більше прав голосу чи капіталу суб’єкта господарювання;

(21) «контроль» означає відносини між двома суб’єктами господарювання, як описано у статті 22 Директиви 2013/34/ЄС;

(22) «дочірня компанія» означає дочірню компанію у розумінні статті 2(10) і статті 22 Директиви 2013/34/ЄС;

(23) «держава-член розташування головного офісу» означає державу-член, у якій засновано ЦДЦП;

(24) «держава-член ведення діяльності» означає державу-члена, крім держави-члена розташування головного офісу, у якій ЦДЦП має філію або надає послуги ЦДЦП;

(25) «філія» означає місце ведення діяльності, крім головного офісу, яке є частиною ЦДЦП, не є юридичною особою та надає послуги ЦДЦП, на надання яких був авторизований ЦДЦП;

(26) «дефолт» стосовно учасника означає ситуацію, коли проти учасника відкрито провадження щодо неплатоспроможності, як означено в пункті (j) статті 2 Директиви 98/26/ЄС;

(27) «поставка проти оплати» означає механізм розрахунків за цінними паперами, у рамках якого переказ цінних паперів зв’язується з переказом коштів таким чином, що переказ цінних паперів відбувається, тільки якщо відбувся відповідний переказ коштів, і навпаки;

(28) «рахунок у цінних паперах» означає рахунок, на який можна зараховувати та з якого можна списувати цінні папери;

(29) «з’єднання ЦДЦП» означає угоду між ЦДЦП, згідно з якою один ЦДЦП стає учасником системи розрахунків за операціями із цінними паперами іншого ЦДЦП, щоб сприяти переказу цінних паперів від учасників останнього ЦДЦП учасникам попереднього ЦДЦП, або угода, згідно з якою ЦДЦП отримує непрямий доступ до іншого ЦДЦП через посередника. З’єднання ЦДЦП включають стандартні з’єднання, спеціалізовані з’єднання, непрямі з’єднання та взаємодійні з’єднання;

(30) «стандартне з’єднання» означає з’єднання ЦДЦП, у рамках якого ЦДЦП стає учасником системи розрахунків за операціями із цінними паперами іншого ЦДЦП на тих самих умовах, що застосовуються до будь-якого іншого учасника системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє такий ЦДЦП;

(31) «спеціалізоване з’єднання» означає з’єднання ЦДЦП, у рамках якого ЦДЦП, що стає учасником системи розрахунків за операціями із цінними паперами іншого ЦДЦП, отримує спеціальні додаткові послуги на додаток до послуг, які такий ЦДЦП зазвичай надає учасникам системи розрахунків за операціями із цінними паперами;

(32) «непряме з’єднання» означає угоду між ЦДЦП та третьою особою, іншою ніж ЦДЦП, яка є учасником системи розрахунків за операціями із цінними паперами іншого ЦДЦП. Таке з’єднання створюється ЦДЦП, щоб сприяти переказу цінних паперів його учасникам від учасників іншого ЦДЦП;

(33) «взаємодійне з’єднання» означає з’єднання ЦДЦП, у рамках якого ЦДЦП погоджуються встановити сумісні технічні рішення для здійснення розрахунків у системах розрахунків за операціями із цінними паперами, якими вони управляють;

(34) «міжнародні відкриті процедури та стандарти комунікації» означає міжнародно визнані стандарти щодо процедур комунікації, як-от стандартизовані формати обміну повідомленнями та представлення даних, які доступні будь-якій заінтересованій стороні на справедливій, відкритій та недискримінаційній основі;

(35) «обігові цінні папери» означає обігові цінні папери, як означено в пункті (44) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(36) «акції» означає цінні папери, визначені в пункті (44)(a) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(37) «інструменти грошового ринку» означає інструменти грошового ринку, як означено в пункті (17) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(38) «паї в компаніях колективного інвестування» означає паї в компаніях колективного інвестування, як зазначено в пункті (3) секції C додатка I до Директиви 2014/65/ЄС;

(39) «квота на викиди» означає квоту на викиди, як описано в пункті (11) секції C додатка I до Директиви 2014/65/ЄС, за винятком деривативів на квоти на викиди;

(40) «регульований ринок» означає регульований ринок, як означено в пункті (21) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(41) «багатосторонній торговельний майданчик», або «БТМ», означає багатосторонній торговельний майданчик, як означено в пункті (22) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(42) «торговельний майданчик» означає торговельний майданчик, як означено в пункті (24) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(43) «розрахунковий агент» означає розрахункового агента, як означено в пункті (d) статті 2 Директиви 98/26/ЄС;

(44) «ринок зростання МСП» означає ринок зростання МСП, як означено в пункті (12) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС;

(45) «орган управління» означає орган чи органи ЦДЦП, які призначені відповідно до національного права, уповноважені визначати стратегію, цілі та загальний напрям діяльності ЦДЦП, здійснюють контроль та моніторинг процесу вироблення й ухвалення управлінських рішень та до складу яких входять особи, що фактично управляють діяльністю ЦДЦП.

Якщо, згідно з національним правом, орган управління складається з різних органів зі спеціальними функціями, вимоги цього Регламенту застосовуються тільки до членів органу управління, на яких покладені відповідні обов’язки згідно із застосовним національним правом;

(46) «вище керівництво» означає фізичних осіб, які здійснюють виконавчі функції в ЦДЦП і є відповідальними та підзвітними перед органом управління за поточне управління таким ЦДЦП.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно із статтею 67 щодо інструментів для подальшого уточнення додаткових послуг небанківського типу, визначених у пунктах (1)-(4) секції B додатка, і додаткових послуг банківського типу, визначених у секції C додатка.

РОЗДІЛ II
РОЗРАХУНКИ ЗА ОПЕРАЦІЯМИ ІЗ ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

ГЛАВА I
Бездокументарна форма

Стаття 3
Бездокументарна форма

1. Без обмеження параграфа 2, будь-який емітент, заснований у Союзі, що випускає або випустив обігові цінні папери, які допущені до торгів або якими торгують на торговельних майданчиках, повинен забезпечити, щоб такі цінні папери були представлені в бездокументарній формі шляхом їх знерухомлення або після прямого випуску в дематеріалізованій формі.

2. Якщо операція з обіговими цінними паперами здійснюється на торговельному майданчику, відповідні цінні папери повинні бути зареєстровані в бездокументарній формі в ЦДЦП не пізніше встановленої дати розрахунків, крім випадків, коли вони вже зареєстровані в такій формі.

Якщо обігові цінні папери переказують згідно з угодою про фінансове забезпечення, як означено в пункті (a) статті 2(1) Директиви 2002/47/ЄС, відповідні цінні папери повинні бути зареєстровані в бездокументарній формі у ЦДЦП не пізніше встановленої дати розрахунків, крім випадків, коли вони вже зареєстровані в такій формі.

Стаття 4
Забезпечення виконання

1. Органи держави-члена, у якій заснований емітент, що випускає цінні папери, повинні забезпечити застосування статті 3(1).

2. Органи, які компетентні здійснювати нагляд за торговельними майданчиками, у тому числі компетентні органи, призначені згідно зі статтею 21(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2003/71/ЄС (-1 ), повинні забезпечити застосування першого підпараграфа статті 3(2) цього Регламенту, якщо цінними паперами, зазначеними у статті 3(1) цього Регламенту, торгують на торговельних майданчиках.

3. Органи держав-членів, відповідальні за застосування Директиви 2002/47/ЄС, повинні забезпечити застосування другого підпараграфа статті 3(2) цього Регламенту, якщо цінні папери, зазначені у статті 3(1) цього Регламенту, переказують згідно з угодою про фінансове забезпечення, як означено в пункті (a) статті 2(1) Директиви 2002/47/ЄС.

ГЛАВА II
Розрахункові періоди

Стаття 5
Встановлена дата розрахунків

1. Будь-який учасник системи розрахунків за операціями із цінними паперами, який здійснює розрахунки в такій системі за власний рахунок або від імені третьої особи за операціями з обіговими цінними паперами, інструментами грошового ринку, паями в компаніях колективного інвестування та квотами на викиди, повинен здійснити розрахунки за такими операціями у встановлену дату розрахунків.

2. Що стосується операцій з обіговими цінними паперами, зазначеними в параграфі 1, які здійснюються на торговельних майданчиках, встановлена дата розрахунків повинна наставати не пізніше ніж на другий робочий день після торгів. Ця вимога не застосовується до операцій, що їх погоджують у приватному порядку, але здійснюють на торговельному майданчику, до операцій, що їх здійснюють у двосторонньому порядку, але повідомляють торговельному майданчику, або до першої операції, у рамках якої відповідні обігові цінні папери підлягають початковій реєстрації в бездокументарній формі відповідно до статті 3(2).

3. Компетентні органи повинні забезпечити застосування параграфа 1.

Органи, які компетентні здійснювати нагляд за торговельними майданчиками, повинні забезпечити застосування параграфа 2.

ГЛАВА III
Дисципліна розрахунків

Стаття 6
Заходи для запобігання порушенням розрахунків

1. Торговельні майданчики повинні встановити процедури, які дають змогу підтвердити відповідні дані операцій із фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1), у дату здійснення операції.

2. Незважаючи на вимогу, встановлену в параграфі 1, інвестиційні фірми, авторизовані згідно зі статтею 5 Директиви 2014/65/ЄС, повинні, якщо застосовно, вживати заходів для обмеження кількості порушень розрахунків.

Такі заходи повинні принаймні включати угоди між інвестиційною фірмою та її професійними клієнтами, як зазначено в додатку II до Директиви 2014/65/ЄС, щоб забезпечити швидке повідомлення про розподіл цінних паперів за операцією, підтвердження такого розподілу та підтвердження приймання або відхилення умов завчасно до встановленої дати розрахунків.

ESMA повинен, у тісній співпраці з членами ЄСЦБ, видати настанови відповідно до статті 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010 щодо стандартизованих процедур і протоколів обміну повідомленнями, які повинні використовуватися для дотримання другого підпараграфа цього параграфа.

3. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен встановити процедури, які сприяють здійсненню розрахунків за фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1), у встановлену дату розрахунків з мінімальною експозицією її учасників до ризиків контрагента і ліквідності та з низьким рівнем порушень розрахунків. Він повинен сприяти якнайшвидшому здійсненню розрахунків у встановлену дату розрахунків за допомогою належних механізмів.

4. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен впровадити заходи для заохочення та стимулювання своєчасного здійснення її учасниками розрахунків за операціями. ЦДЦП повинен вимагати, щоб учасники здійснювали розрахунки за своїми операціями у встановлену дату розрахунків.

5. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення заходів, які повинні бути вжиті інвестиційними фірмами згідно з першим підпараграфом параграфа 2, процедур, які сприяють здійсненню розрахунків, як зазначено в параграфі 3, а також заходів для заохочення та стимулювання своєчасного здійснення розрахунків за операціями, зазначених у параграфі 4.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Стаття 7
Заходи для усунення порушень розрахунків

1. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен створити систему, яка здійснює моніторинг порушень розрахунків за операціями з фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1). Він повинен регулярно надавати компетентному органу та відповідним органам звіти щодо кількості та порушень розрахунків, а також будь-яку іншу інформацію, включно із заходами, передбаченими ЦДЦП та їхніми учасниками для підвищення ефективності розрахунків. Такі звіти повинні щорічно оприлюднюватися ЦДЦП в агрегованій та анонімізованій формі. Компетентні органи повинні надавати ESMA будь-яку релевантну інформацію про порушення розрахунків.

2. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен встановити процедури, що сприяють здійсненню розрахунків за операціями з фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1), розрахунки за якими не були здійснені у встановлену дату розрахунків. Такі процедури повинні передбачати механізм застосування санкцій, що слугуватиме дієвим стримувальним фактором для учасників, які спричиняють порушення розрахунків.

Перш ніж встановити процедури, зазначені в першому підпараграфі, ЦДЦП повинен провести консультації з відповідними торговельними майданчиками та центральними контрагентами, щодо яких він надає розрахункові послуги.

Механізм застосування санкцій, зазначений у першому підпараграфі, повинні передбачати грошові санкції для учасників, які спричиняють порушення розрахунків (далі - учасники, що порушили зобов’язання). Грошові санкції повинні обчислюватися на щоденній основі за кожен робочий день нездійснення розрахунків за операцією після встановленої дати розрахунків до завершення процесу викупу, зазначеного в параграфі 3, але не довше ніж до фактичної дати розрахунків. Грошові санкції не повинні бути встановлені як джерело доходів для ЦДЦП.

3. Без обмеження механізму застосування санкцій, зазначеного в параграфі 2, і права на скасування операції у двосторонньому порядку, якщо учасник, що порушив зобов’язання, не передає фінансові інструменти, зазначені у статті 5(1), учаснику-одержувачу протягом 4 робочих днів після встановленої дати розрахунків (далі - додатковий період), ініціюється процес викупу, у рамках якого такі інструменти повинні бути доступні для розрахунків і передані учаснику-одержувачу в належний строк.

Якщо операція стосується фінансового інструмента, яким торгують на ринку зростання МСП, додатковий період повинен становити 15 днів, якщо тільки ринок зростання МСП не вирішить застосувати коротший період.

4. Застосовуються вказані нижче звільнення від вимоги, зазначеної в параграфі 3:

a) залежно від типу активів і ліквідності відповідних фінансових інструментів, додатковий період може бути збільшений із чотирьох робочих днів до не більше ніж семи робочих днів, якщо коротший додатковий період може негативно вплинути на безперебійне та впорядковане функціонування відповідних фінансових ринків;

(b) для операцій, які складаються з кількох правочинів, включно з договорами зворотного викупу цінних паперів або кредитування цінними паперами, процес викупу, зазначений у параграфі 3, не застосовується, якщо строк таких операцій достатньо короткий і зумовлює неефективність процесу викупу.

5. Без обмеження параграфа 7, звільнення, зазначені в параграфі 4, не застосовуються до операцій щодо акцій, якщо кліринг за такими операціями здійснює центральний контрагент.

6. Без обмеження механізму застосування санкцій, зазначеного в параграфі 2, якщо ціна акцій, погоджена під час торговельної операції, вища, ніж ціна, сплачена за викуп, відповідна різниця сплачується учасником, що порушив зобов’язання, учаснику-одержувачу не пізніше ніж на другий робочий день із моменту передачі фінансових інструментів після викупу.

7. Якщо викуп не відбувся або є неможливим, учасник-одержувач може, за його вибором, отримати грошову компенсацію або відстрочити здійснення викупу на відповідну пізнішу дату (далі - період відстрочення). Якщо відповідні фінансові інструменти не будуть передані учаснику-одержувачу наприкінці періоду відстрочення, сплачується грошова компенсація.

Грошова компенсація повинна бути сплачена учаснику-одержувачу не пізніше ніж на другий робочий день після завершення процесу викупу, зазначеного в параграфі 3, або періоду відстрочення, якщо був встановлений період відстрочення.

8. Учасник, що порушив зобов’язання, повинен відшкодувати суб’єкту, який здійснює викуп, усі суми, сплачені згідно з параграфами 3, 4 і 5, включно з будь-якими комісіями за виконання, пов’язаними з викупом. Інформація про такі комісії повинна бути чітко повідомлена учасникам.

9. ЦДЦП, центральні контрагенти та торговельні майданчики повинні встановити процедури, які дають їм змогу відсторонити, після консультацій з їхніми відповідними компетентними органами, будь-якого учасника, що постійно та систематично не передає фінансові інструменти, зазначені у статті 5(1), у встановлену дату розрахунків, і розкрити громадськості його особу тільки після надання такому учаснику можливості подати свої коментарі та за умови належного повідомлення компетентним органам ЦДЦП, центральних контрагентів, торговельних майданчиків і такого учасника. На додаток до проведення консультацій перед будь-яким відстороненням ЦДЦП, центральні контрагенти та торговельні майданчики повинні невідкладно повідомити відповідні компетентні органи про відсторонення учасника. Компетентний орган повинен невідкладно повідомити відповідні органи про відсторонення учасника.

Публічне розкриття інформації про відсторонення не повинне включати персональні дані в розумінні пункту (a) статті 2 Директиви 95/46/ЄС.

10. Параграфи 2-9 застосовуються до всіх операцій із фінансовими інструментами, зазначеними у статті 5(1), які допущені до торгів або якими торгують на торговельному майданчику, або кліринг за якими здійснює центральний контрагент, у такому порядку:

(a) для операцій, кліринг за якими здійснює центральний контрагент, центральним контрагентом є суб’єкт, що здійснює викуп згідно з параграфами 3-8;

(b) для операцій, кліринг за якими не здійснює центральний контрагент, але які здійснюються на торговельному майданчику, торговельний майданчик повинен включити до свого внутрішнього регламенту обов’язок його членів і учасників застосовувати заходи, зазначені в параграфах 3-8;

(c) для всіх операцій, інших ніж операції, зазначені в пунктах (a) і (b) цього підпараграфа, ЦДЦП повинні включити до свого внутрішнього регламенту обов’язок їхніх учасників здійснювати заходи, зазначені в параграфах 3-8.

ЦДЦП повинен надати необхідну інформацію про розрахунки центральним контрагентам і торговельним майданчикам, щоб надати їм можливість виконати їхні обов’язки згідно із цим параграфом.

Без обмеження пунктів (a), (b) та (c) першого підпараграфа, ЦДЦП можуть здійснювати моніторинг здійснення викупів, вказаних у зазначених пунктах, стосовно кількох розпоряджень на здійснення розрахунків за тими самими фінансовими інструментами та з тією самою датою закінчення періоду виконання з метою мінімізації кількості викупів, що здійснюються, та, відповідно, впливу на ціни відповідних фінансових інструментів.

11. Параграфи 2-9 не застосовуються до учасників, що порушили зобов’язання, які є центральними контрагентами.

12. Параграфи 2-9 не застосовуються в разі відкриття провадження щодо неплатоспроможності проти учасника, що порушив зобов’язання.

13. Ця стаття не застосовується, якщо основний майданчик для торгівлі акціями розташований у третій країні. Місцезнаходження основного майданчика для торгівлі акціями визначається згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 236/2012.

14. Комісію уповноважено ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 67 для визначення параметрів обчислення стримувального та пропорційного розміру грошових санкцій, зазначених у третьому підпараграфі параграфа 2, залежно від типу активів, ліквідності фінансового інструмента та типу операції, що має забезпечувати високий рівень дисципліни розрахунків, а також безперебійне та впорядковане функціонування відповідних фінансованих ринків.

15. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) детальні дані про систему моніторингу порушень розрахунків і звіти про порушення розрахунків, зазначені в параграфі 1;

(b) процеси стягнення та перерозподілу грошових санкцій і будь-яких інших можливих доходів від таких санкцій згідно з параграфом 2;

(c) детальні дані про належне здійснення процесу викупу, зазначеного в параграфі 3-8, у тому числі належні строки передачі фінансового інструмента після процесу викупу, зазначені в параграфі 3. Такі строки повинні бути встановлені з урахуванням типу активів і ліквідності фінансових інструментів;

(d) обставини, за яких можна продовжити додатковий період, залежно від типу активів і ліквідності фінансових інструментів, згідно з умовами, зазначеними в пункті (а) параграфа 4, з урахуванням критеріїв оцінювання ліквідності відповідно до пункту (17) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 600/2014;

(e) типи операцій та конкретні строки їх здійснення, зазначені в пункті (b) параграфа 4, що зумовлюють неефективність викупу;

(f) методологію обчислення грошової компенсації, зазначеної в параграфі 7;

(g) умови, згідно з якими учасник вважається таким, що постійно та систематично не передає фінансові інструменти, як зазначено в параграфі 9; та

(h) необхідну інформацію про розрахунки, зазначену у другому підпараграфі параграфа 10.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 8
Забезпечення виконання

1. Компетентний орган ЦДЦП, що управляє системою розрахунків за операціями із цінними паперами, відповідний орган, відповідальний за оверсайт відповідної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, а також компетентні органи нагляду за торговельними майданчиками, інвестиційними фірмами та центральними контрагентами повинні мати компетенцію забезпечувати застосування статей 6 та 7 установами, які підлягають їх нагляду, і здійснювати моніторинг застосування санкцій. У відповідних випадках відповідні компетентні органи повинні тісно співпрацювати один з одним. Держави-члени повинні повідомляти ESMA про призначені компетентні органи, які входять до структури нагляду на національному рівні.

2. Щоб забезпечити узгодженість, ефективність і дієвість практик нагляду в Союзі щодо статей 6 та 7 цього Регламенту, ESMA може, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, видати настанови згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

3. Порушення правил, передбачених у цьому розділі, не впливає на чинність приватного контракту щодо фінансових інструментів або можливість сторін забезпечувати виконання положень приватного контракту щодо фінансових інструментів.

ГЛАВА IV
Інтерналізовані розрахунки

Стаття 9
Інтерналізатори розрахунків

1. Інтерналізатори розрахунків повинні щоквартально повідомляти компетентним органам за місцем заснування про сукупний обсяг і вартість усіх операцій із цінними паперами, за якими вони здійснюють розрахунки за межами систем розрахунків за операціями із цінними паперами.

Компетентні органи повинні невідкладно передавати ESMA інформацію, отриману згідно з першим підпараграфом, і повинні повідомляти ESMA про будь-який потенційний ризик, пов’язаний із такою розрахунковою діяльністю.

2. ESMA може, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляти проекти регуляторних технічних стандартів для подальшого уточнення змісту такого повідомлення.

3. ESMA розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для повідомлення та передачі інформації, зазначеної в параграфі 1.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Комісії надано повноваження ухвалювати імплементаційні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, згідно зі статтею 15 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

РОЗДІЛ III
ЦЕНТРАЛЬНІ ДЕПОЗИТАРІЇ ЦІННИХ ПАПЕРІВ

ГЛАВА I
Авторизація ЦДЦП та нагляд за ними

Секція 1
Органи, відповідальні за авторизацію ЦДЦП і нагляд за ними

Стаття 10
Компетентний орган

Без обмеження оверсайту з боку членів ЄСЦБ, зазначеного у статті 12(1), ЦДЦП підлягає авторизації та нагляду з боку компетентного органу держави-члена розташування головного офісу.

Стаття 11
Призначення компетентного органу

1. Кожна держава-член призначає компетентний орган, відповідальний за виконання обов’язків згідно із цим Регламентом, для авторизації ЦДЦП і нагляду за ними та повідомляє про нього Комісію та ESMA.

Якщо держава-член призначає більше ніж один компетентний орган, вона повинна чітко визначити їхні відповідні ролі та призначити єдиний орган, відповідальний за співпрацю з компетентними органами інших держав-членів, відповідними органами, ESMA та EBA у випадках, спеціально вказаних у цьому Регламенті.

2. ESMA повинен опублікувати на своєму вебсайті перелік компетентних органів, призначених відповідно до параграфа 1.

3. Компетентні органи повинні мати повноваження з нагляду та розслідування, необхідні для виконання їхніх функцій.

Стаття 12
Відповідні органи

1. Указані нижче органи беруть участь в авторизації ЦДЦП та нагляді за ними у випадках, спеціально вказаних у цьому Регламенті:

(a) орган, відповідальний за оверсайт системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє ЦДЦП, у державі-члені, право якої застосовується до такої системи розрахунків за операціями із цінними паперами;

(b) центральні банки в Союзі, що випускають валюти, які найчастіше використовуються для здійснення розрахунків;

(c) у відповідних випадках, центральний банк у Союзі, через рахунки якого проводяться грошові розрахунки в рамках системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє ЦДЦП.

2. ESMA повинен опублікувати на своєму вебсайті перелік відповідних органів, зазначених у параграфі 1.

3. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, що визначають умови, згідно з якими валюти Союзу, зазначені в пункті (b) параграфа 1, вважаються найчастіше використовуваними, а також ефективні практичні умови проведення консультацій із відповідними органами, вказаними в пунктах (b) та (c) зазначеного параграфа.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 13
Обмін інформацією

1. Компетентні органи, відповідні органи та ESMA повинні, за запитом та без невиправданої затримки, надавати один одному інформацію, необхідну для цілей виконання їхніх обов’язків згідно із цим Регламентом.

2. Компетентні органи, відповідні органи та ESMA, а також інші органи або фізичні та юридичні особи, які в ході виконання своїх обов’язків згідно із цим Регламентом отримують конфіденційну інформацію, повинні використовувати її виключно для виконання своїх обов’язків.

Стаття 14
Співпраця між органами

1. Компетентні органи, відповідні органи та ESMA повинні тісно співпрацювати, у тому числі шляхом обміну всією інформацією, яка є релевантною для застосування цього Регламенту. У відповідних випадках і якщо це доцільно, до такої співпраці повинні залучатися інші органи публічної влади та організації, зокрема, створені або призначені згідно з Директивою 2003/87/ЄС.

Щоб забезпечити узгодженість, ефективність і дієвість практик нагляду в Союзі, у тому числі співпраці між компетентними органами та відповідними органами під час проведення різних оцінювань, необхідних для застосування цього Регламенту, ESMA може, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, видати настанови для компетентних органів згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

2. Компетентні органи під час виконання своїх загальних обов’язків повинні належним чином враховувати потенційний вплив їхніх рішень на стабільність фінансової системи в усіх інших відповідних державах-членах і, зокрема, у надзвичайних ситуаціях, зазначених у статті 15, беручи до уваги доступну інформацію.

Стаття 15
Надзвичайні ситуації

Без обмеження процедури повідомлення, передбаченої у статті 6(3) Директиви 98/26/ЄС, компетентні органи та відповідні органи повинні невідкладно повідомляти ESMA, Європейську раду із системних ризиків, створену на підставі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1092/2010 (-2 ), і один одного про будь-яку надзвичайну ситуацію, пов’язану із ЦДЦП, у тому числі про будь-які зміни на фінансових ринках, які можуть негативно вплинути на ліквідність ринку, стабільність валюти, у якій здійснюються розрахунки, цілісність монетарної політики та стабільність фінансової системи в будь-якій державі-члені, у якій заснований ЦДЦП або один із його учасників.

Секція 2
Умови та процедури авторизації ЦДЦП

Стаття 16
Авторизація ЦДЦП

1. Будь-яка юридична особа, що підпадає під означення ЦДЦП, перед початком діяльності повинна отримати авторизацію від компетентного органу держави-члена, у якій вона заснована.

2. В авторизації повинні зазначатися основні послуги, зазначені в секції A додатка, і додаткові послуги небанківського типу, дозволені згідно із секцією B додатка, на надання яких авторизований ЦДЦП.

3. ЦДЦП повинен завжди відповідати умовам, необхідним для авторизації.

4. ЦДЦП, а також його незалежні аудитори повинні, без невиправданої затримки, повідомляти компетентний орган про будь-які суттєві зміни, що впливають на відповідність умовам авторизації.

Стаття 17
Процедура надання авторизації

1. ЦДЦП повинен подати компетентному органу заяву про надання авторизації.

2. До заяви про надання авторизації повинна додаватися вся інформація, необхідна компетентному органу, щоб переконатися, що ЦДЦП, що подав заяву, на момент авторизації запровадив усі необхідні механізми для виконання своїх обов’язків, встановлених у цьому Регламенті. Заява про надання авторизації повинна містити програму діяльності, у якій визначені передбачені види діяльності та структурна організація ЦДЦП.

3. Протягом 30 робочих днів із моменту отримання заяви відповідний компетентний орган повинен оцінити повноту заяви. Якщо заява є неповною, компетентний орган встановлює термін, до якого ЦДЦП, що подав заяву, повинен надати додаткову інформацію. Компетентний орган повинен повідомити ЦДЦП, що подав заяву, коли заява вважається повною.

4. Починаючи з моменту, коли заява вважається повною, компетентний орган повинен передати всю інформацію, що міститься в заяві, відповідним органам і провести консультації з такими органами щодо характеристик системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє ЦДЦП, що подав заяву. Кожен відповідний орган може повідомити свою думку компетентному органу протягом 3 місяців із моменту отримання інформації відповідним органом.

5. Якщо ЦДЦП, що подав заяву, має намір надавати послуги, зазначені в пункті (2) статті 4(1) Директиви 2014/65/ЄС, на додаток до надання додаткових послуг небанківського типу, чітко визначених у секції B додатка, компетентний орган повинен передати всю інформацію, що міститься в заяві, органу, зазначеному у статті 67 Директиви 2014/65/ЄС, і провести з таким органом консультації щодо здатності ЦДЦП, що подав заяву, відповідати вимогам Директиви 2014/65/ЄС та Регламенту (ЄС) № 600/2014.

6. Перш ніж надати авторизацію ЦДЦП, що подав заяву, компетентний орган повинен провести консультації з компетентними органами іншої відповідної держави-члена в таких випадках:

(a) ЦДЦП є дочірньою компанією ЦДЦП, авторизованого в іншій державі-члені;

(b) ЦДЦП є дочірньою компанією материнської компанії ЦДЦП, авторизованого в іншій державі-члені;

(c) ЦДЦП контролюється тими самими фізичними або юридичними особами, які контролюють іншого ЦДЦП, авторизованого в іншій державі-члені.

7. Консультації, зазначені в параграфі 6, повинні охоплювати такі питання:

(a) відповідність акціонерів і осіб, зазначених у статті 27(6), а також репутація та досвід осіб, які фактично керують діяльністю ЦДЦП, зазначених у статті 27(1) і (4), якщо такі акціонери та особи є спільними для відповідного ЦДЦП та іншого ЦДЦП, авторизованого в іншій державі-члені;

(b) чи відносини, зазначені в пунктах (a), (b) і (c) параграфа 6, між ЦДЦП, авторизованим в іншій державі-члені, і ЦДЦП, що подав заяву, не впливають на здатність останнього відповідати вимогам цього Регламенту.

8. Упродовж трьох місяців після подання повної заяви компетентний орган повинен у письмовій формі надати ЦДЦП, що подав заяву, повністю обґрунтоване рішення про надання або відмову в наданні авторизації.

9. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити інформацію, яку ЦДЦП, що подав заяву, повинен надати компетентному органу в заяві про надання авторизації.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

10. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для подання заяви про надання авторизації.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 18
Наслідки авторизації

1. Діяльність ЦДЦП обмежується наданням послуг, охоплених його авторизацією або повідомленням згідно зі статтею 19(8).

2. Тільки авторизовані ЦДЦП, включно із центральними банками, що діють як ЦДЦП, можуть керувати системами розрахунків за операціями із цінними паперами.

3. Авторизований ЦДЦП може брати участь тільки в капіталі юридичної особи, діяльність якої обмежується наданням послуг, визначених у секціях A та B додатка, крім випадків, коли така участь схвалена його компетентним органом на підставі того, що вона істотно не збільшує профіль ризику ЦДЦП.

4. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити критерії, які повинні враховуватися компетентними органами при схваленні участі ЦДЦП у капіталі юридичних осіб, інших ніж юридичні особи, які надають послуги, визначені в секціях A та B додатка. Такі критерії можуть визначати, чи послуги, які надаються такою юридичною особою, є додатковими до послуг, які надаються ЦДЦП, а також обсяг експозиції ЦДЦП за зобов’язаннями, що виникають у результаті такої участі.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 19
Розширення та аутсорсинг видів діяльності та послуг

1. Авторизований ЦДЦП повинен подати заяву про надання авторизації компетентному органу держави-члена розташування головного офісу, якщо він бажає передати основну послугу на аутсорсинг третій особі згідно зі статтею 30 або розширити перелік видів його діяльності на один або більше таких видів діяльності:

(a) надання додаткових основних послуг, визначених у секції A додатка, які не охоплюються початковою авторизацією;

(a) надання додаткових послуг, дозволених, але чітко не визначених у секції В додатка, які не охоплюються початковою авторизацією;

(d) проведення всіх або частини грошових розрахунків у рамках системи розрахунків за операціями із цінними паперами через рахунки іншого розрахункового агента;

(e) створення взаємодійного з’єднання, у тому числі з’єднання із ЦДЦП третьої країни.

2. Надання авторизації відповідно до параграфа 1 здійснюється згідно з процедурою, встановленою у статті 17.

Компетентний орган повинен повідомити ЦДЦП, що подав заяву, про надання або відмову в наданні авторизації впродовж трьох місяців після подання повної заяви.

3. ЦДЦП, засновані в Союзі, які мають намір створити взаємодійне з’єднання, повинні подати заяву про надання авторизації, як вимагається згідно з пунктом (e) параграфа 1, до відповідних компетентних органів. Такі органи повинні провести між собою консультації щодо схвалення з’єднання ЦДЦП. У разі ухвалення протилежних рішень і якщо це погоджено обома компетентними органами, справа може бути передана на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

4. Органи, зазначені в параграфі 3, відмовляють в авторизації з’єднання, якщо таке з’єднання ЦДЦП загрожуватиме безперебійному та впорядкованому функціонуванню фінансових ринків або спричинить системний ризик.

5. Взаємодійні з’єднання ЦДЦП, які передають деякі зі своїх послуг, пов’язаних із такими взаємодійними з’єднаннями, на аутсорсинг публічному суб’єкту згідно зі статтею 30(5), і з’єднання ЦДЦП, які не зазначені в пункті (e) параграфа 1, не підлягають авторизації згідно із зазначеним пунктом, але повинні бути повідомлені компетентним і відповідним органам до їх реалізації шляхом надання всієї релевантної інформації, що дасть змогу таким органам оцінити відповідність вимогам, передбаченим у статті 48.

6. ЦДЦП, заснований і авторизований у Союзі, може підтримувати або створити з’єднання із ЦДЦП третьої країни згідно з умовами та процедурами, передбаченими в цій статті. У разі створення з’єднань із ЦДЦП третьої країни інформація, яка надається ЦДЦП, що подає запит, повинна давати змогу компетентному органу оцінити, чи такі з’єднання відповідають вимогам, передбаченим у статті 48, або вимогам, які є еквівалентними вимогам, передбаченим у статті 48.

7. Компетентний орган ЦДЦП, що подає запит, повинен вимагати, щоб ЦДЦП припинив використання повідомленого з’єднання ЦДЦП, якщо таке з’єднання не відповідає вимогам, передбаченим у статті 48, і у зв’язку з цим загрожує безперебійному та впорядкованому функціонуванню фінансових ринків або спричиняє системний ризик. У випадках, коли компетентний орган вимагає від ЦДЦП припинити з’єднання ЦДЦП, він повинен дотримуватися процедури, встановленої у статті 20(2) та (3).

8. Додаткові послуги, чітко визначені в секції В додатка, не підлягають авторизації, але повинні бути повідомлені компетентному органу до початку їх надання.

Стаття 20
Відкликання авторизації

1. Без обмеження будь-яких коригувальних дій або заходів згідно з розділом V, компетентний орган держави-члена розташування головного офісу повинен відкликати авторизацію за будь-якої з таких обставин, якщо ЦДЦП:

(a) не користується авторизацією упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від авторизації або не надавав послуги чи не здійснював діяльність упродовж останніх шести місяців;

(b) отримав авторизацію шляхом надання неправдивих заяв або використання інших незаконних засобів;

(c) більше не відповідає умовам, згідно з якими була надана авторизація, і не здійснив коригувальні дії, що вимагалися компетентним органом, у встановлений строк;

(d) серйозно або систематично порушував вимоги, встановлені в цьому Регламенті або, якщо застосовно, в Директиві 2014/65/ЄС або Регламенті (ЄС) № 600/2014.

2. З моменту, коли йому стало відомо про одну з обставин, зазначених у параграфі 1, компетентний орган повинен невідкладно провести консультації з відповідними органами та, якщо застосовно, з органом, зазначеним у статті 67 Директиви 2014/65/ЄС, щодо необхідності відкликання авторизації.

3. ESMA, будь-який відповідний орган і, якщо застосовно, орган, зазначений у статті 67 Директиви 2014/65/ЄС, може в будь-який час звернутися до компетентного органу держави-члена розташування головного офісу із запитом про перевірку того, чи ЦДЦП досі відповідає умовам, згідно з якими була надана авторизація.

4. Компетентний орган може обмежити відкликання авторизації певною послугою, видом діяльності бо фінансовим інструментом.

5. ЦДЦП повинен встановити, впровадити та підтримувати належні процедури, які забезпечують своєчасне та належне здійснення розрахунків і передачу активів клієнтів і учасників іншому ЦДЦП у разі відкликання авторизації, зазначеного в параграфі 1.

Стаття 21
Реєстр ЦДЦП

1. Рішення, ухвалені компетентними органами згідно зі статтями 16, 19 та 20, повинні бути негайно повідомлені ESMA.

2. Центральні банки повинні, без невиправданої затримки, інформувати ESMA про будь-яку систему розрахунків за операціями із цінними паперами, якою вони управляють.

3. Найменування кожного ЦДЦП, який здійснює діяльність згідно із цим Регламентом і якому була надана авторизація або визнання відповідно до статті 16, 19 або 25, повинне бути внесене до реєстру із зазначенням послуг і, якщо застосовно, класів фінансових інструментів, на роботу з якими був авторизований ЦДЦП. Реєстр повинен включати інформацію про філії, якими управляє ЦДЦП в інших державах-членах, з’єднання ЦДЦП та інформацію, що вимагається згідно зі статтею 31, якщо держави-члени скористалися можливістю, передбаченою в зазначеній статті. ESMA повинен розмістити реєстр у відкритому доступі на спеціалізованому вебсайті та підтримувати його в актуальному стані.

Секція 3
Нагляд за ЦДЦП

Стаття 22
Перегляд та оцінювання

1. Компетентний орган повинен принаймні щорічно переглядати угоди, стратегії, процеси та механізми, впроваджені ЦДЦП для дотримання цього Регламенту, і оцінювати ризики, яких зазнає чи може зазнати ЦДЦП або які він створює для безперебійного функціонування фондового ринку.

2. Компетентний орган повинен вимагати, щоб ЦДЦП подав йому належний план відновлення, щоб забезпечити безперервність його критично важливих операцій.

3. Компетентний орган повинен забезпечити, щоб кожний ЦДЦП впровадив і підтримував план врегулювання, щоб забезпечити безперервність принаймні його основних функцій, беручи до уваги розмір, системну важливість, характер, масштаб і складність діяльності відповідного ЦДЦП, а також будь-який відповідний план врегулювання, впроваджений згідно з Директивою 2014/59/ЄС.

4. Компетентні органи встановлюють періодичність та обсяг перегляду та оцінювання, зазначених у параграфі 1, беручи до уваги розмір, системну важливість, характер, масштаб і складність діяльності відповідного ЦДЦП. Результати перегляду та оцінювання повинні оновлюватися принаймні раз на рік.

5. Компетентний орган повинен проводити виїзні перевірки ЦДЦП.

6. При здійсненні перегляду та оцінювання, зазначених у параграфі 1, компетентний орган повинен на ранній стадії провести консультації з відповідними органами, зокрема, щодо функціонування систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляє ЦДЦП, та, якщо застосовно, з органом, зазначеним у статті 67 Директиви 2014/65/ЄС.

7. Компетентний орган повинен регулярно, але не рідше одного раз на рік інформувати відповідні органи та, якщо застосовно, орган, зазначений у статті 67 Директиви 2014/65/ЄС, про результати перегляду та оцінювання, зазначених у параграфі 1, включно з будь-якими коригувальними діями або санкціями.

8. При здійсненні перегляду та оцінювання, зазначених у параграфі 1, компетентні органи, відповідальні за здійснення нагляду за ЦДЦП, які підтримують типи відносин, зазначені в пунктах (a), (b) та (c) статті 17(6), повинні надавати один одному всю релевантну інформацію, що може полегшити виконання їхніх завдань.

9. Компетентний орган повинен вимагати, щоб ЦДЦП, який не відповідає вимогам цього Регламенту, на ранній стадії здійснив необхідні дії або заходи для врегулювання ситуації.

10. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити:

(a) інформацію, яку ЦДЦП повинен надавати компетентному органу для цілей перегляду та оцінювання, зазначених у параграфі 1;

(b) інформацію, яку компетентний орган повинен надавати відповідним органам, як визначено в параграфі 7;

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

11. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити стандартні форми, шаблони та процедури для надання інформації, зазначеної в першому підпараграфі параграфа 10.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Секція 4
Надання послуг в іншій державі-члені

Стаття 23
Свобода надання послуг в іншій державі-члені

1. Авторизований ЦДЦП може надавати послуги, зазначені в додатку, на території Союзу, у тому числі шляхом заснування філії, за умови, що такі послуги охоплюються авторизацією.

2. Авторизований ЦДЦП, що має намір надавати основні послуги, зазначені в пунктах 1 і 2 секції A додатка, щодо фінансових інструментів, створених відповідно до положень права іншої держави-члена, як зазначено у статті 49(1), або заснувати філію в іншій державі-члені, повинен дотримуватися процедури, зазначеної в параграфах 3-7.

3. Будь-який ЦДЦП, що має намір надавати послуги, зазначені в параграфі 2, на території іншої держави-члена вперше або змінити асортимент таких послуг, що надаються, повинен надати таку інформацію компетентному органу держави-члена розташування головного офісу:

(a) держава-член, у якій ЦДЦП має намір здійснювати діяльність;

(b) програма діяльності, у якій визначені, зокрема, послуги, які має намір надавати ЦДЦП;

(d) у разі наявності філії - організаційна структура філії та імена осіб, відповідальних за управління філією;

(e) у відповідних випадках, оцінка заходів, які має намір вжити ЦДЦП, щоб його користувачі могли відповідати положенням національного права, зазначеним у статті 49(1).

4. Упродовж трьох місяців з моменту отримання інформації, зазначеної в параграфі 3, компетентний орган держави-члена розташування головного офісу повинен повідомити таку інформацію компетентному органу держави-члена ведення діяльності, крім випадків, коли, беручи до уваги надання передбачених послуг, він має підстави сумніватися в належності адміністративної структури або фінансового становища ЦДЦП, що бажає надавати свої послуги в державі-члені ведення діяльності.

Компетентний орган держави-члена ведення діяльності повинен невідкладно поінформувати відповідні органи такої держави-члена про будь-яке повідомлення, отримане згідно з першим підпараграфом.

5. Якщо компетентний орган держави-члена розташування головного офісу вирішить, згідно з параграфом 4, не повідомляти всю інформацію, зазначену в параграфі 3, компетентному органу держави-члена ведення діяльності, він повинен повідомити причини своєї відмови відповідному ЦДЦП протягом трьох місяців з моменту отримання всієї інформації та поінформувати компетентний орган держави-члена ведення діяльності про своє рішення стосовно пункту (a) параграфа 6. Якщо інформація надається у відповідь на відповідний запит, компетентний орган держави-члена ведення діяльності не надає повідомлення, зазначене в пункті (a) параграфа 6.

6. ЦДЦП може розпочати надавати послуги, зазначені в параграфі 2, у державі-члені ведення діяльності за таких умов:

(a) після отримання повідомлення від компетентного органу в державі-члені ведення діяльності, яким підтверджується отримання останнім повідомлення, зазначеного в параграфі 4, та, у відповідних випадках, затверджується оцінка, зазначена в пункті (e) параграфа 3;

(b) якщо жодне повідомлення не було отримано - після спливу трьох місяців з дати передачі повідомлення, зазначеного в параграфі 4.

7. У разі зміни будь-якої інформації, повідомленої відповідно до параграфа 3, ЦДЦП повинен надати компетентному органу держави-члена розташування головного офісу письмове повідомлення про таку зміну принаймні за один місяць до впровадження такої зміни. Компетентний орган держави-члена ведення діяльності також повинен бути невідкладно поінформований про таку зміну компетентним органом держави-члена розташування головного офісу.

Стаття 24
Співпраця між органами держави-члена розташування головного офісу та держави-члена ведення діяльності і партнерська перевірка

1. Якщо ЦДЦП, авторизований в одній державі-члені, заснував філію в іншій державі-члені, компетентний орган держави-члена розташування головного офісу та компетентний орган держави-члена ведення діяльності повинні тісно співпрацювати під час виконання своїх обов’язків, передбачених у цьому Регламенті, зокрема, при здійсненні виїзних перевірок такої філії. Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу та держави-члена ведення діяльності може, у ході здійснення своїх повноважень, проводити виїзні перевірки такої філії після повідомлення компетентному органу держави-члена ведення діяльності або держави-члена розташування головного офісу, відповідно.

2. Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу або держави-члена ведення діяльності може вимагати, щоб ЦДЦП, який надає послуги згідно зі статтею 23, періодично звітував перед ним про свою діяльність у такій державі-члені ведення діяльності, у тому числі для цілей збору статистичних даних. Компетентний орган держави-члена ведення діяльності повинен, за запитом компетентного органу держави-члена розташування головного офісу, надавати такі періодичні звіти компетентному органу держави-члена розташування головного офісу.

3. Компетентний орган держави-члена розташування головного офісу ЦДЦП повинен, за запитом компетентного органу держави-члена ведення діяльності та без затримки, повідомляти ідентифікаційні дані емітентів і учасників систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляє ЦДЦП, що надає послуги в такій державі-члені ведення діяльності, а також будь-яку іншу релевантну інформацію про діяльність такого ЦДЦП у державі-члені ведення діяльності.

4. Якщо з урахуванням ситуації на фондових ринках у державі-члені ведення діяльності діяльність ЦДЦП стала мати істотне значення для функціонування фондових ринків і захисту інвесторів у такій державі-члені ведення діяльності, компетентні органи держави-члена розташування головного офісу та держави-члена ведення діяльності та відповідні органи держави-члена розташування головного офісу та держави-члена ведення діяльності повинні встановити механізми співпраці для здійснення нагляду за діяльністю такого ЦДЦП у державі-члені ведення діяльності.

Якщо ЦДЦП став мати істотне значення для функціонування фондових ринків і захисту інвесторів у більш ніж одній державі-члені ведення діяльності, держава-член розташування головного офісу може вирішити, що такі механізми співпраці повинні включати колегії органів нагляду.

5. Якщо компетентний орган держави-члена ведення діяльності має чіткі та явні підстави вважати, що ЦДЦП, який надає послуги на її території згідно зі статтею 23, порушує зобов’язання, які випливають із положень цього Регламенту, він повинен повідомити про такі факти компетентний орган держави-члена розташування головного офісу та ESMA.

У випадках, коли, незважаючи на заходи, вжиті компетентним органом держави-члена розташування головного офісу, або тому що такі заходи виявилися неналежними, ЦДЦП продовжує порушувати зобов’язання, які виникають із положень цього Регламенту, після повідомлення компетентному органу держави-члена розташування головного офісу, компетентний орган держави-члена ведення діяльності повинен вжити всіх належних заходів, необхідних для забезпечення відповідності положенням цього Регламенту на території держави-члена ведення діяльності. ESMA повинен бути невідкладно поінформований про такі заходи.

Компетентний орган держави-члена ведення діяльності та держави-члена розташування головного офісу може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

6. Без обмеження статті 30 Регламенту (ЄС) № 1095/2010, ESMA повинен, після консультацій із членами ЄСЦБ, організувати та проводити принаймні кожні три роки партнерську перевірку нагляду за ЦДЦП, які користуються свободою надання послуг в іншій державі-члені згідно зі статтею 23 або участі у взаємодійному з’єднанні.

У контексті партнерської перевірки, зазначеної в першому підпараграфі, ESMA, у відповідних випадках, також повинен звернутися за висновком або порадою до Групи стейкхолдерів у сфері цінних паперів та ринків, зазначеної у статті 37 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

7. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 67 щодо заходів для встановлення критеріїв, згідно з якими операційна діяльність ЦДЦП у державі-члені ведення діяльності може вважатися такою, що має істотне значення для функціонування фондових ринків і захисту інвесторів у такій державі-члені ведення діяльності.

8. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для співпраці, зазначеної в параграфах 1, 3 і 5.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Секція 5
Відносини з третіми країнами

Стаття 25
Треті країни

1. ЦДЦП третьої країни можуть надавати послуги, зазначені в додатку, на території Союзу, у тому числі шляхом заснування філії.

2. Незважаючи на параграф 1, ЦДЦП третьої країни, що має намір надавати основні послуги, зазначені в пунктах (1) і (2) секції А додатка, щодо фінансових інструментів, створених відповідно до положень права держави-члена, як зазначено у другому підпараграфі статті 49(1), або заснувати філію в державі-члені, повинен дотримуватися процедури, зазначеної в параграфах 4-11 цієї статті.

3. ЦДЦП, заснований і авторизований у Союзі, може підтримувати або створити з’єднання із ЦДЦП третьої країни згідно зі статтею 48.

4. Після консультацій з органами, зазначеними в параграфі 5, ESMA може визнати ЦДЦП, який подав заяву про визнання для надання послуг, зазначених у параграфі 2, у разі дотримання таких умов:

(a) Комісією було ухвалено рішення відповідно до параграфа 9;

(b) ЦДЦП третьої країни підлягає ефективній авторизації, нагляду і оверсайту або, якщо системою розрахунків за операціями із цінними паперами управляє центральний банк, оверсайту, що забезпечує повну відповідність пруденційним вимогам, застосовним у третій країні;

(c) між ESMA та відповідальними органами такої третьої країни (далі - відповідальні органи третьої країни) були створені механізми співпраці згідно з параграфом 10;

(d) у відповідних випадках, ЦДЦП третьої країни вживає необхідних заходів, щоб його користувачі могли відповідати положенням відповідного національного права держави-члена, у якій ЦДЦП третьої країни має намір надавати послуги ЦДЦП, включно з правом, зазначеним у другому підпараграфі статті 49(1), і належність таких заходів була підтверджена компетентними органами держави-члена, у якій ЦДЦП третьої країни має намір надавати послуги ЦДЦП.

5. При оцінюванні дотримання умов, зазначених у параграфі 4, ESMA повинен провести консультації:

(a) з компетентними органами держави-члена, у якій ЦДЦП третьої країни має намір надавати послуги ЦДЦП, зокрема, щодо того, яким чином ЦДЦП третьої країни збирається забезпечити відповідність вимозі, зазначеній у пункті (d) параграфа 4;

(b) з відповідними органами;

6. ЦДЦП третьої країни, зазначений у параграфі 2, повинен подати заяву про визнання до ESMA.

ЦДЦП, що подав заяву, повинен надати ESMA всю інформацію, що вважається необхідною для його визнання. Упродовж 30 робочих днів із моменту отримання заяви ESMA повинен оцінити повноту заяви. Якщо заява є неповною, ESMA встановлює термін, до якого ЦДЦП, що подав заяву, повинен надати додаткову інформацію.

Компетентні органи держав-членів, у яких ЦДЦП третьої країни має намір надавати послуги ЦДЦП, повинні оцінити дотримання ЦДЦП третьої країни вимоги, зазначеної в пункті (d) параграфа 4, і повідомити ESMA повністю обґрунтоване рішення про відповідність упродовж трьох місяців із моменту отримання всієї необхідної інформації від ESMA.

Рішення про визнання повинне ґрунтуватися на критеріях, встановлених у параграфі 4.

Упродовж шести місяців після подання повної заяви ESMA повинен у письмовій формі надати ЦДЦП, що подав заяву, повністю обґрунтоване рішення про визнання або відмову у визнанні.

7. Компетентні органи держав-членів, у яких ЦДЦП третьої країни, належним чином визнаний згідно з параграфом 4, надає послуги ЦДЦП, у тісній співпраці з ESMA, можуть вимагати від відповідальних органів третьої країни:

(a) періодично звітувати про діяльність ЦДЦП третьої країни в таких державах-членах ведення діяльності, у тому числі для цілей збору статистичних даних;

(b) повідомляти в належний строк ідентифікаційні дані емітентів і учасників систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляє ЦДЦП третьої країни, що надає послуги в такій державі-члені ведення діяльності, а також будь-яку іншу релевантну інформацію про діяльність такого ЦДЦП третьої країни в державі-члені ведення діяльності.

8. ESMA повинен, після консультацій з органами, зазначеними в параграфі 5, переглядати визнання ЦДЦП третьої країни у випадку розширення таким ЦДЦП у Союзі переліку своїх послуг згідно з процедурою, встановленою в параграфах 4, 5 і 6.

ESMA повинен відкликати визнання такого ЦДЦП, якщо умови, встановлені в параграфі 4, більше не виконуються, або за обставин, зазначених у статті 20.

9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб визначити, чи правові та наглядові механізми третьої країни забезпечують відповідність ЦДЦП, авторизованих у такій третій країні, юридично зобов’язальним вимогам, які за своєю дією еквівалентні вимогам, встановленим у цьому Регламенті, чи такі ЦДЦП постійно підлягають ефективному нагляду, оверсайту та забезпеченню виконання в такій третій країні та чи правові рамки такої третьої країни передбачають дієву еквівалентну систему визнання ЦДЦП, авторизованих згідно з правовими режимами третьої країни. Такі імплементаційні акти повинні ухвалюватися відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 68(2).

У процесі визначення, зазначеного в першому підпараграфі, Комісія також може розглянути, чи правові та наглядові механізми третьої країни відображають погоджені на міжнародному рівні стандарти CPSS-IOSCO, тією мірою, якою останні не суперечать вимогам, встановленим у цьому Регламенті.

10. Згідно зі статтею 33(1) Регламенту (ЄС) № 1095/2010, ESMA укладає угоди про співпрацю з відповідальними органами третіх країн, правові та наглядові рамки яких визнано еквівалентними цьому Регламенту відповідно до параграфа 9. У таких угодах визначають щонайменше:

(a) механізм обміну інформацією між ESMA, компетентними органами держави-члена ведення діяльності та відповідальними органами третьої країни, у тому числі доступ до всієї відповідної інформації щодо ЦДЦП, авторизованих у третіх країнах, що вимагається ESMA, і, зокрема, доступ до інформації у випадках, зазначених у параграфі 7;

(b) механізм швидкого повідомлення ESMA, якщо відповідальний орган третьої країни вважає, що ЦДЦП, за яким він здійснює нагляд, порушує умови авторизації або інших актів застосовного права;

Якщо угода про співпрацю передбачає передачу персональних даних державою-членом, така передача повинна відповідати положенням Директиви 95/46/ЄС; якщо угода про співпрацю передбачає передачу персональних даних ESMA, така передача повинна відповідати положенням Регламенту (ЄС) № 45/2001.

11. Якщо ЦДЦП третьої країни був визнаний згідно з параграфами 4-8, він може надавати послуги, зазначені в додатку, на території Союзу, у тому числі шляхом заснування філії.

12. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити інформацію, яку ЦДЦП, що подав заяву, повинен надати ESMA у своїй заяві про визнання згідно з параграфом 6.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

ГЛАВА II
Вимоги до ЦДЦП

Секція 1
Організаційні вимоги

Стаття 26
Загальні положення

1. ЦДЦП повинен мати надійні механізми управління, що включають чітку організаційну структуру із чітко визначеними, прозорими та узгодженими сферами відповідальності, ефективні процеси виявлення, управління, моніторингу та звітування про ризики, яких вони зазнають або можуть зазнати, а також належні політики винагороди та механізми внутрішнього контролю, включно з раціональними адміністративними та бухгалтерськими процедурами.

2. ЦДЦП повинен ухвалити політики та процедури, які достатньо ефективно забезпечують відповідність положенням цього Регламенту, у тому числі відповідність керівників і працівників усім положенням цього Регламенту.

3. ЦДЦП повинен підтримувати та застосовувати письмові організаційні та адміністративні угоди для виявлення та управління потенційними конфліктами інтересів між ЦДЦП, у тому числі його керівниками, працівниками, членами органу управління або будь-якою особою, яка прямо або опосередковано пов’язана з ними, і його учасниками або їхніми клієнтами. Він повинен підтримувати та впроваджувати належні процедури врегулювання в разі виникнення можливих конфліктів інтересів.

4. ЦДЦП повинен оприлюднити свої механізми управління та правила, які регулюють його діяльність.

5. ЦДЦП повинен мати належні процедури для внутрішнього повідомлення його працівниками про потенційні порушення цього Регламенту через спеціальний канал.

6. ЦДЦП підлягає регулярним і незалежним аудитам. Результати таких аудитів повинні бути повідомлені органу управління та надані компетентному органу, а також, у відповідних випадках, з урахуванням потенційних конфліктів інтересів між членами комітету користувачів і ЦДЦП, - комітету користувачів.

7. Якщо ЦДЦП входить до групи підприємств, що включає інші ЦДЦП або кредитні установи, зазначені в розділі IV, він повинен ухвалити детальні політики та процедури, що визначають порядок застосування вимог, встановлених у цій статті, до групи та до різних суб’єктів у складі групи.

8. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, що визначають на рівні ЦДЦП і на рівні групи, як зазначено в параграфі 7:

(a) інструменти моніторингу ризиків ЦДЦП, зазначені в параграфі 1;

(b) обов’язки ключового персоналу щодо ризиків ЦДЦП, зазначених у параграфі 1;

(d) методи аудиту, зазначені в параграфі 6; та

(e) обставини, за яких доцільно, з урахуванням потенційних конфліктів інтересів між членами комітету користувачів і ЦДЦП, надавати висновки аудиту комітету користувачів згідно з параграфом 6.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 27
Вище керівництво, орган управління та акціонери

1. Вище керівництво ЦДЦП повинне мати достатньо добру репутацію та досвід, щоб забезпечити надійне та розумне управління ЦДЦП.

2. ЦДЦП повинен мати орган управління, принаймні третина, але не менше ніж двоє членів якого повинні бути незалежними.

3. Винагорода незалежних та інших членів органу управління, що не мають виконавчих повноважень, не повинна бути прив’язана до показників ефективності діяльності ЦДЦП.

4. Орган управління повинен складатися з прийнятних членів, що мають достатньо добру репутацію та належний набір навичок, досвід і знання суб’єкта та ринку. Члени органу управління, що не мають виконавчих повноважень, повинні ухвалити рішення щодо цільового показника представництва гендерно недопредставлених груп в органі управління та підготувати політику щодо збільшення кількості представників гендерно недопредставлених груп для досягнення такого цільового показника. Цільовий показник, політика та її реалізація підлягають оприлюдненню.

5. ЦДЦП повинен чітко визначити роль і обов’язки органу управління згідно з відповідним національним правом. ЦДЦП повинен надавати протоколи засідань органу управління компетентному органу й аудитору за їх запитом.

6. Акціонери та особи ЦДЦП, які мають можливість здійснювати, прямо або опосередковано, контроль за управлінням ЦДЦП, повинні бути прийнятними, щоб забезпечити надійне та розумне управління ЦДЦП.

7. ЦДЦП повинен:

(a) надавати компетентному органу та оприлюднювати інформацію про структуру власності ЦДЦП, а також, зокрема, ідентифікаційні дані та інформацію про розмір часток участі будь-яких осіб, які можуть здійснювати контроль за діяльністю ЦДЦП;

(b) повідомляти та отримувати схвалення від компетентного органу будь-якого рішення про передачу прав власності, що призводить до змін у складі осіб, які здійснюють контроль за діяльністю ЦДЦП. Після отримання затвердження від компетентного органу ЦДЦП повинен оприлюднити інформацію про передачу прав власності.

Будь-яка фізична або юридична особа повинна, без невиправданої затримки, повідомляти ЦДЦП і його компетентний орган про рішення придбати або відчужити права власності, що призводить до змін у складі осіб, які здійснюють контроль за діяльністю ЦДЦП.

8. Упродовж 60 робочих днів із моменту отримання інформації, зазначеної в параграфі 7, компетентний орган повинен ухвалити рішення щодо пропонованих змін у структурі контролю за ЦДЦП. Компетентний орган повинен відмовити в затвердженні пропонованих змін у структурі контролю за наявності об’єктивних і явних підстав вважати, що вони становитимуть загрозу для надійного та розумного управління ЦДЦП або здатності ЦДЦП дотримуватися положень цього Регламенту.

Стаття 28
Комітет користувачів

1. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен створити комітети користувачів, до яких повинні входити представники емітентів і учасників таких систем розрахунків за операціями із цінними паперами. Поради комітету користувачів повинні бути незалежними від будь-якого прямого впливу керівництва ЦДЦП.

2. ЦДЦП повинен визначити на недискримінаційній основі сферу компетенції кожного створеного комітету користувачів, механізми управління, необхідні для забезпечення його незалежності, і його операційні процедури, а також критерії допуску та механізм обрання членів комітету користувачів. Механізми управління повинні перебувати у відкритому доступі та забезпечувати, щоб комітет користувачів звітував безпосередньо органу управління та регулярно проводив засідання.

3. Комітети користувачів повинні надавати органу управління поради щодо ключових заходів, які впливають на їхніх членів, включно з критеріями прийому емітентів або учасників до відповідних систем розрахунків за операціями із цінними паперами, а також на рівень обслуговування.

4. Комітети користувачів можуть надавати органу управління необов’язковий висновок, що містить детальне обґрунтування структур ціноутворення ЦДЦП.

5. Без обмеження права компетентних органів бути належним чином поінформованими, на членів комітету користувачів поширюється обов’язок збереження конфіденційності. Якщо голова комітету користувачів встановить, що один із членів має фактичний або потенційний конфлікт інтересів стосовно певного питання, такому члену не дозволяється голосувати щодо такого питання.

6. ЦДЦП повинен невідкладно інформувати компетентний орган і комітет користувачів про будь-яке рішення, щодо якого орган управління вирішив не дотримуватися порад комітету користувачів. Комітет користувачів може повідомити компетентний орган про будь-які сфери, у яких, на його думку, не були дотримані поради комітету користувачів.

Стаття 29
Збереження даних обліку

1. ЦДЦП повинен, протягом не менше ніж 10 років, зберігати всі дані обліку послуг і діяльності, включно з додатковими послугами, зазначеними в секціях В і С додатка, щоб надати можливість компетентному органу здійснювати моніторинг відповідності вимогам згідно із цим Регламентом.

2. ЦДЦП повинен, за запитом, надавати дані обліку, зазначені в параграфі 1, компетентному органу, відповідним органам і будь-якому іншому органу публічної влади, який, згідно із правом Союзу або національним правом держави-члена розташування головного офісу, уповноважений вимагати надання доступу до таких даних обліку для цілей здійснення своїх повноважень.

3. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити детальні дані обліку, зазначені в параграфі 1, які повинні зберігатися для цілей моніторингу відповідності ЦДЦП положенням цього Регламенту.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

4. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб визначити формат даних обліку, зазначених у параграфі 1, які повинні зберігатися для цілей моніторингу відповідності ЦДЦП положенням цього Регламенту.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 30
Аутсорсинг

1. Якщо ЦДЦП передає послуги або види діяльності на аутсорсинг третій особі, він зберігає повну відповідальність за виконання всіх своїх обов’язків згідно із цим Регламентом і повинен постійно відповідати таким умовам:

(a) аутсорсинг не повинен призводити до делегування його відповідальності;

(b) відносини та обов’язки ЦДЦП перед його учасниками або емітентами не змінюються;

(d) аутсорсинг не перешкоджає виконанню функцій нагляду та оверсайту, включно з правом доступу на місцях для отримання будь-якої релевантної інформації, необхідної для виконання таких функцій;

(e) аутсорсинг не призводить до позбавлення ЦДЦП систем і засобів контролю, необхідних для управління ризиками, яких він зазнає;

(f) ЦДЦП має експертні знання та ресурси, необхідні для оцінювання якості послуг, що надаються, відповідності організаційної структури та достатності капіталу надавача послуг, для здійснення дієвого нагляду за послугами, переданими на аутсорсинг, і для поточного управління ризиками, пов’язаними з аутсорсингом;

(g) ЦДЦП має прямий доступ до релевантної інформації про передані на аутсорсинг послуги;

(h) надавач послуг співпрацює з компетентним органом і відповідними органами з питань здійснення діяльності, переданої на аутсорсинг;

(i) ЦДЦП забезпечує відповідність надавачів послуг усім стандартам, встановленим відповідним правом у сфері захисту даних, які застосовувалися би, якби надавачі послуг були засновані в Союзі. ЦДЦП відповідає за забезпечення визначення таких стандартів у договорі між сторонами та їх підтримання.

2. ЦДЦП повинен визначити в письмовому договорі свої права та обов’язки, а також права та обов’язки надавача послуг. Договір аутсорсингу повинен передбачати можливість ЦДЦП розірвати договір.

3. ЦДЦП і надавач послуг повинні, за запитом, надавати компетентному органу та відповідним органам всю необхідну інформацію, щоб вони могли оцінити відповідність діяльності, переданої на аутсорсинг, вимогам цього Регламенту.

4. Аутсорсинг основних послуг підлягає авторизації компетентним органом згідно зі статтею 19.

5. Параграфи 1-4 не застосовуються, якщо ЦДЦП передає деякі свої послуги або види діяльності на аутсоринг публічному суб’єкту та якщо такий аутсорсинг регулюється спеціальними правовими, регуляторними та операційними рамками, які були спільно погоджені та задокументовані публічним суб’єктом і відповідним ЦДЦП, а також погоджені компетентними органами на основі вимог, встановлених у цьому Регламенті.

Стаття 31
Послуги, які надаються сторонами, іншими ніж ЦДЦП

1. Незважаючи на положення статті 30 і у випадках, коли це вимагається національним правом, особа, інша ніж ЦДЦП, може відповідати за реєстрацію облікових записів на рахунках цінних паперів, які веде ЦДЦП.

2. Держави-члени, які дозволяють сторонам, іншим ніж ЦДЦП, надавати певні основні послуги, зазначені в секції A додатка, згідно з параграфом 1, повинні вказувати у своєму національному праві вимоги, які застосовуються в такому випадку. Такі вимоги повинні включати положення цього Регламенту, які застосовуються до ЦДЦП та, у відповідних випадках, до іншої відповідної сторони.

3. Держави-члени, які дозволяють сторонам, іншим ніж ЦДЦП, надавати певні основні послуги, зазначені в секції A додатка, згідно з параграфом 1, повинні повідомляти ESMA всю релевантну інформацію про надання таких послуг, включно з відповідними положеннями їхнього національного права.

ESMA повинен вносити таку інформацію до реєстру ЦДЦП, зазначеного у статті 21.

Секція 2
Правила ведення діяльності

Стаття 32
Загальні положення

1. ЦДЦП повинен мати чітко визначені цілі та завдання, які є досяжними, зокрема, у сферах мінімальних рівнів обслуговування, очікувань щодо управління ризиками та бізнес-пріоритетів.

2. ЦДЦП повинен мати прозорі правила розгляду скарг.

Стаття 33
Вимоги до участі

1. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен мати публічно розкриті критерії участі, що уможливлюють справедливий і відкритий доступ для всіх юридичних осіб, які мають намір стати учасниками. Такі критерії повинні бути прозорими, об’єктивними та недискримінаційними, щоб забезпечити справедливий і відкритий доступ до ЦДЦП із належним урахуванням ризиків для фінансової стабільності та організованості ринків. Критерії, які обмежують доступ, дозволяються тільки тією мірою, якою вони спрямовані на обґрунтований контроль визначеного ризику для ЦДЦП.

2. ЦДЦП повинен швидко опрацьовувати запити про отримання доступу та надавати відповідь на такі запити протягом не більше одного місяця, а також повинен оприлюднити процедури опрацювання запитів про отримання доступу.

3. ЦДЦП відмовляє в доступі учаснику, який відповідає критеріям, зазначеним у параграфі 1, тільки з належним письмовим обґрунтуванням і на основі результатів комплексного оцінювання ризиків.

У разі відмови учасник, що подав запит, має право подати скаргу до компетентного органу ЦДЦП, який відмовив у доступі.

Такий компетентний орган повинен належним чином розглянути скаргу, оцінивши підстави для відмови, і надати учаснику, що подав запит, обґрунтовану відповідь.

Такий компетентний орган повинен провести консультації з компетентним органом місця заснування учасника, що подав запит, щодо оцінювання скарги. Якщо орган учасника, що подав запит, не погоджується з наданими результатами оцінювання, будь-який із двох компетентних органів може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо відмова ЦДЦП у наданні доступу учаснику, що подав запит, вважається необґрунтованою, компетентний орган ЦДЦП, який відмовив у доступі, повинен видати розпорядження, що вимагає від ЦДЦП надати доступ учаснику, що подав запит.

4. ЦДЦП повинен мати об’єктивні та прозорі процедури тимчасового зупинення доступу та організованого виходу учасників, які більше не відповідають критеріям участі, зазначеним у параграфі 1.

5. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення ризиків, які повинні враховуватися ЦДЦП при проведенні комплексного оцінювання ризиків і компетентними органами при оцінюванні підстав для відмови згідно з параграфом 3, а також елементів процедури, зазначеної в параграфі 3.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

6. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми та шаблони для процедури, зазначеної в параграфі 3.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 34
Прозорість

1. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, а також для кожної з інших основних послуг, які він надає, ЦДЦП повинен оприлюднити ціни та комісії, пов’язані з основними послугами, зазначеними в секції А додатка, які він надає. Він повинен розкрити ціни та комісії для кожної послуги та функції, що надається або здійснюється окремо, включно зі знижками, поверненням коштів і умовами користування такими знижками. Він повинен забезпечити своїм клієнтам окремий доступ до конкретних послуг, що надаються.

2. ЦДЦП повинен опублікувати свій прайс-лист, щоб полегшити доступ до пропозицій і дати змогу клієнтам прогнозувати ціну, яку їм доведеться сплатити за користування послугами.

3. ЦДЦП повинен дотримуватися своєї опублікованої цінової політики для основних послуг.

4. ЦДЦП повинен надавати своїм клієнтам інформацію, що дає змогу звірити рахунки-фактури з опублікованими прайс-листами.

5. ЦДЦП повинен розкривати всім клієнтам інформацію, що дає їм змогу оцінити ризики, пов’язані з послугами, що надаються.

6. ЦДЦП повинен вести окремий облік витрат і доходів, пов’язаних з основними послугами, що надаються, і повинен розкривати таку інформацію компетентному органу.

7. ЦДЦП повинен вести облік витрат і доходів, пов’язаних із додатковими послугами, що надаються, у цілому, і повинен розкривати таку інформацію компетентному органу.

8. Щоб забезпечити ефективне застосування правил Союзу у сфері захисту конкуренції та забезпечити можливість виявлення, між іншим, випадків перехресного субсидування додаткових послуг за рахунок основних послуг, ЦДЦП повинен вести аналітичний облік своєї діяльності. У рамках такого аналітичного обліку повинні принаймні відокремлюватися витрати та доходи, пов’язані з кожною з основних послуг, від витрат і доходів, пов’язаних із додатковими послугами.

Стаття 35
Процедури комунікації з учасниками та іншими ринковими інфраструктурами

ЦДЦП повинні використовувати у процедурах комунікації з учасниками систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими вони управляють, і з ринковими інфраструктурами, з якими вони взаємодіють, міжнародні відкриті процедури комунікації та стандарти обміну повідомленнями та довідковими даними, щоб сприяти ефективному веденню обліку, здійсненню платежів і розрахунків.

Секція 3
Вимоги до послуг ЦДЦП

Стаття 36
Загальні положення

Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен мати надійні правила та процедури, у тому числі належні практики бухгалтерського обліку та засоби контролю, щоб забезпечити цілісність випусків цінних паперів, а також зниження та управління ризиками, пов’язаними зі зберіганням і здійсненням розрахунків за операціями із цінними паперами.

Стаття 37
Цілісність випуску цінних паперів

1. ЦДЦП повинен вживати належні заходи звірення, щоб перевірити, чи кількість цінних паперів, що складають випуск цінних паперів або частину випуску цінних паперів, наданого ЦДЦП, дорівнює сумі цінних паперів, які обліковуються на рахунках у цінних паперах учасників системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє ЦДЦП, та, у відповідних випадках, на рахунках власників, що їх веде ЦДЦП. Такі заходи звірення повинні здійснюватися принаймні щоденно.

2. У відповідних випадках і якщо до процесу звірення, пов’язаного з конкретним випуском цінних паперів, залучені інші суб’єкти, як-от емітент, реєстратори, агенти емітента, трансфер-агенти, спільні депозитарії, інші ЦДЦП або інші суб’єкти, ЦДЦП і будь-які вказані суб’єкти повинні організувати між собою належну співпрацю та заходи обміну інформацією для підтримки цілісності випуску.

3. У системі розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє ЦДЦП, не дозволені овердрафт за цінними паперами, дебетові залишки та створення цінних паперів.

4. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити заходи звірення, які повинен здійснювати ЦДЦП згідно з параграфами 1, 2 та 3.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 38
Захист цінних паперів учасників і цінних паперів їхніх клієнтів

1. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен вести обліково-звітну документацію, яка повинна давати йому змогу, у будь-який час і без затримки, відокремити на рахунках ЦДЦП цінні папери учасника від цінних паперів будь-якого іншого учасника та, якщо застосовно, від власних активів ЦДЦП.

2. ЦДЦП повинен вести облік і рахунки, що дають змогу будь-якому учаснику відокремити цінні папери такого учасника від цінних паперів його клієнтів.

3. ЦДЦП повинен вести облік і рахунки, що дають змогу будь-якому учаснику зберігати на одному рахунку в цінних паперах цінні папери, які належать різним клієнтам такого учасника (далі - загальне розділення клієнтів).

4. ЦДЦП повинен вести облік і рахунки, що дають змогу будь-якому учаснику відокремити цінні папери будь-якого клієнта такого учасника, якщо це вимагається та у спосіб, як вимагається учасником (далі - індивідуальне розділення клієнтів).

5. Учасник повинен пропонувати своїм клієнтам принаймні вибір між загальним розділенням клієнтів та індивідуальним розділенням клієнтів та інформувати їх про витрати та ризики, пов’язані з кожним варіантом.

Однак ЦДЦП і його учасники повинні надавати послуги з індивідуального розділення клієнтів громадянам, резидентам і юридичним особам, заснованим у державі-члені, у випадках, коли це вимагається згідно з положеннями національного права держави-члена, згідно з якими були створені цінні папери, у редакції станом на 17 вересня 2014 року. Такий обов’язок застосовується, доки положення національного права не будуть змінені або скасовані і доки будуть актуальними їх цілі.

6. ЦДЦП та їхні учасники повинні оприлюднювати рівні захисту та витрати, пов’язані з різними рівнями розділення, які вони надають, а також повинні пропонувати такі послуги на розумних комерційних умовах. Детальна інформація про різні рівні розділення повинна включати опис основних юридичних наслідків відповідних пропонованих рівнів захисту, у тому числі інформацію щодо законодавства про неплатоспроможність, яке застосовується в різних юрисдикціях.

7. ЦДЦП не повинен використовувати цінні папери, які йому не належать, для будь-яких цілей. Однак ЦДЦП може використовувати цінні папери учасника, якщо він отримав попередню пряму згоду від такого учасника. ЦДЦП повинен вимагати, щоб його учасники отримали будь-яку необхідну попередню згоду від їхніх клієнтів.

Стаття 39
Остаточність розрахунків

1. ЦДЦП повинен забезпечити, щоб система розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, пропонувала учасникам належний захист. Держави-члени повинні визначити та повідомити системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляють ЦДЦП, згідно з процедурами, зазначеними в пункті (a) статті 2 Директиви 98/26/ЄС.

2. ЦДЦП повинен забезпечити, щоб кожна система розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, визначила момент надходження та момент безвідкличності розпоряджень на переказ у системі розрахунків за операціями із цінними паперами згідно зі статтями 3 та 5 Директиви 98/26/ЄС.

3. ЦДЦП повинен розкрити правила, які регулюють остаточність переказів цінних паперів і коштів у системі розрахунків за операціями із цінними паперами.

4. Параграфи 2 та 3 застосовуються без обмеження положень, які застосовуються до з’єднань ЦДЦП, і без обмеження параграфа 8 статті 48.

5. ЦДЦП повинен вжити всіх можливих заходів для забезпечення того, щоб, згідно з правилами, зазначеними в параграфі 3, остаточність переказів цінних паперів і коштів, зазначена в параграфі 3, досягалася в режимі реального часу або протягом доби, але в будь-якому разі не пізніше ніж до кінця робочого дня, на який припадає фактична дата розрахунків.

6. Якщо ЦДЦП пропонує послуги, зазначені у статті 40(2), він повинен забезпечити, щоб грошові надходження від розрахунків за операціями із цінними паперами були доступні для використання одержувачами не пізніше ніж до кінця робочого дня, на який припадає встановлена дата розрахунків.

7. Розрахунки за всіма операціями із цінними паперами з готівковими коштами між безпосередніми учасниками системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє ЦДЦП, що здійснюються в такій системі розрахунків за операціями із цінними паперами, повинні здійснюватися на умовах «поставка проти оплати».

Стаття 40
Грошові розрахунки

1. Для операцій, що здійснюються у валюті країни, у якій відбуваються розрахунки, ЦДЦП повинен проводити розрахунки за грошовими платежами у своїй системі розрахунків за операціями із цінними паперами через рахунки, відкриті в центральному банку, що випустив відповідну валюту, якщо це доцільно та можливо.

2. Якщо проводити розрахунки через рахунки центрального банку, як передбачено в параграфі 1, недоцільно та неможливо, ЦДЦП може запропонувати проводити готівкові розрахунки у всіх або в частині своїх систем розрахунків за операціями із цінними паперами через рахунки, відкриті у кредитній установі, або через власні рахунки. Якщо ЦДЦП пропонує проводити розрахунки через рахунки, відкриті у кредитній установі, або через власні рахунки, він повинен здійснювати це згідно з положеннями розділу IV.

3. ЦДЦП повинен забезпечити, щоб будь-яка надана учасника ринку інформація про ризики та витрати, пов’язані з проведенням розрахунків через рахунки кредитної установи або через його власні рахунки, була чіткою, справедливою та не вводила в оману. ЦДЦП повинен забезпечити, щоб клієнтам або потенційним клієнтам була доступна достатня інформація, аби дати їм змогу визначити та оцінити ризики і витрати, пов’язані з проведенням розрахунків через рахунки кредитної установи або через його власні рахунки, і повинен надавати таку інформацію за запитом.

Стаття 41
Правила та процедури у випадку дефолту учасника

1. Для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен мати дієві та чітко визначені правила та процедури управління дефолтом одного або більше його учасників, які забезпечують можливість вжиття ЦДЦП своєчасних заходів для обмеження втрат і проблем ліквідності та продовження виконання його зобов’язань.

2. ЦДЦП повинен оприлюднити свої правила та відповідні процедури у випадку дефолту.

3. ЦДЦП повинен проводити зі своїми учасниками та іншими відповідними стейкхолдерами періодичне тестування та перегляд своїх процедур у випадку дефолту, щоб забезпечити їх доцільність і дієвість.

4. Щоб забезпечити послідовне застосування цієї статті, ESMA може, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, видати настанови згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Секція 4
Пруденційні вимоги

Стаття 42
Загальні вимоги

ЦДЦП повинен ухвалити надійні рамки управління ризиками для комплексного управління правовими, комерційними, операційними та іншими прямими та непрямими ризиками, включно із заходами для пом’якшення наслідків шахрайства та недбалості.

Стаття 43
Правові ризики

1. Для цілей авторизації та нагляду, а також для інформування своїх клієнтів ЦДЦП повинен мати правила, процедури та контракти, що є чіткими та зрозумілими, для всіх систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими він управляє, і для всіх інших послуг, які він надає.

2. ЦДЦП повинен розробити свої правила, процедури та контракти таким чином, щоб вони підлягали виконанню в усіх відповідних юрисдикціях, у тому числі у випадку дефолту учасника.

3. ЦДЦП, який здійснює діяльність у різних юрисдикціях, повинен вжити всіх можливих заходів для виявлення та пом’якшення ризиків, які виникають у зв’язку з потенційними правовими колізіями між юрисдикціями.

Стаття 44
Загальний комерційний ризик

ЦДЦП повинен мати надійні системи управління та контролю, а також ІТ-інструменти для виявлення, моніторингу та управління загальним комерційним ризиком, включно із втратами від неналежної реалізації бізнес-стратегії, грошових потоків і операційних витрат.

Стаття 45
Операційні ризики

1. ЦДЦП повинен визначити джерела операційного ризику, як внутрішні, так і зовнішні, і мінімізувати їх вплив шляхом впровадження належних ІТ-інструментів, засобів контролю та процедур, у тому числі для всіх систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими він управляє.

2. ЦДЦП повинен підтримувати належні ІТ-інструменти, які забезпечують високий рівень безпеки та операційної надійності і мають достатню спроможність. ІТ-інструменти повинні належними чином справлятися зі складністю, різноманітністю та видами послуг і діяльності, які надаються або здійснюються, щоб забезпечити високі стандарти безпеки, а також цілісність і конфіденційність інформації, що зберігається.

3. Для послуг, які він надає, а також для кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою він управляє, ЦДЦП повинен встановити, впровадити та підтримувати належну політику забезпечення безперервності діяльності та план аварійного відновлення, щоб забезпечити підтримку своїх послуг, своєчасне відновлення операційної діяльності та виконання обов’язків ЦДЦП у разі настання подій, які пов’язаних зі значним ризиком порушення операційної діяльності.

4. План, зазначений у параграфі 3, повинен передбачати відновлення всіх операцій і позицій учасників на момент порушення, щоб дати змогу учасникам ЦДЦП з упевненістю продовжувати свою роботу та завершити розрахунки у встановлену дату, у тому числі шляхом забезпечення швидкого відновлення роботи критично важливих ІТ-систем із моменту порушення. Він повинен передбачати створення другого майданчика для опрацювання даних із достатніми ресурсами, можливостями та функціями, а також належні заходи з укомплектування персоналом.

5. ЦДЦП повинен розробити та виконати програму тестування механізмів, зазначених у параграфах 1-4.

6. ЦДЦП повинен виявити та здійснювати моніторинг і управління ризиками, що їх ключові учасники систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими він управляє, а також надавачі послуг і надавачі комунальних послуг, інші ЦДЦП або інші ринкові інфраструктури можуть становити для його операційної діяльності. Він повинен, за запитом, надавати компетентним і відповідним органам інформацію про будь-який такий виявлений ризик.

Він також повинен невідкладно повідомляти компетентний орган і відповідні органи про будь-які порушення режиму роботи, що виникають у зв’язку з такими ризиками.

7. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити операційні ризики, зазначену в параграфах 1 і 6, а також методи тестування, усунення або мінімізації таких ризиків, у тому числі політики забезпечення безперервності діяльності та плани аварійного відновлення, зазначені в параграфах 3 і 4, а також методи їх оцінювання.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 46
Інвестиційна політика

1. ЦДЦП повинен тримати свої фінансові активи в центральних банках, авторизованих кредитних установах або авторизованих ЦДЦП.

2. За необхідності ЦДЦП повинен мати швидкий доступ до своїх активів.

3. ЦДЦП повинен інвестувати свої фінансові ресурси тільки у формі готівкових коштів або високоліквідних фінансових інструментів із мінімальними ринковими та кредитними ризиками. Повинна існувати можливість швидкої ліквідації таких інвестицій із мінімальним негативним ціновим ефектом.

4. Розмір капіталу, включно з нерозподіленим прибутком і резервами ЦДЦП, які не були інвестовані згідно з параграфом 3, не враховується для цілей статті 47(1).

5. ЦДЦП повинен забезпечити, щоб його загальна ризикова експозиція відносно будь-якої окремої авторизованої кредитної установи або авторизованого ЦДЦП, у яких він тримає свої фінансові активи, залишалася в межах прийнятних лімітів концентрації.

6. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, що визначають фінансові інструменти, які можуть вважатися високоліквідними з мінімальними ринковими та кредитними ризиками, як зазначено в параграфі 3, належний строк доступу до активів, зазначений у параграфі 2, і ліміти концентрації, як зазначено в параграфі 5. Такі проекти регуляторних технічних стандартів повинні, у відповідних випадках, бути узгоджені з регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтею 47(8) Регламенту (ЄС) № 648/2012.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 47
Вимоги до капіталу

1. Капітал, включно з нерозподіленим прибутком і резервами ЦДЦП, повинен бути пропорційним ризикам, які виникають із діяльності ЦДЦП. Він завжди повинен бути достатнім, щоб:

(a) забезпечити належний захист ЦДЦП від операційних, правових, інвестиційних, комерційних ризиків і ризику збереженості, щоб ЦДЦП міг продовжувати надавати послуги як діюча установа;

(b) забезпечити впорядковане припинення або реструктуризацію діяльності ЦДЦП у належний строк, що складає принаймні шість місяців, згідно з рядом стресових сценарій.

2. ЦДЦП повинен мати план, який стосується:

(a) залучення додаткового капіталу, якщо його власний капітал досягнув або опустився нижче обов’язкового рівня, встановленого в параграфі 1;

(b) забезпечення впорядкованого припинення або реструктуризації його операційної діяльності та послуг, якщо ЦДЦП не може залучити новий капітал.

Такий план повинен бути затверджений органом управління або відповідним комітетом органу управління та підлягає регулярному оновленню. Інформація про кожне оновлення повинна надаватися компетентному органу. Компетентний орган може вимагати, щоб ЦДЦП вжив додаткових заходів або передбачив будь-які альтернативні положення, якщо компетентний орган вважає, що план ЦДЦП є недостатнім.

3. EBA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, що визначають вимоги до капіталу, нерозподіленого прибутку та резервів ЦДЦП, зазначених у параграфі 1.

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Комісії делеговано повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені в першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

Секція 5
Вимоги до з’єднань ЦДЦП

Стаття 48
З’єднання ЦДЦП

1. Перш ніж створити з’єднання ЦДЦП і на постійній основі після його створення, усі відповідні ЦДЦП повинні визначити, оцінити, здійснювати моніторинг і управління потенційними джерелами ризиків для них та їхніх учасників, які виникають у зв’язку зі з’єднанням ЦДЦП, і вжити належних заходів для їх зниження.

2. ЦДЦП, які мають намір створити з’єднання, повинні подати заяву про надання авторизації до компетентного органу ЦДЦП, що подав заяву, як вимагається в пункті (e) статті 19(1), або повідомити компетентним і відповідним органам ЦДЦП, як вимагається згідно зі статтею 19(5).

3. З’єднання повинне забезпечувати належний захист з’єднаних ЦДЦП та їхніх учасників, зокрема, відносно можливих кредитів, взятих ЦДЦП, а також ризиків концентрації та ліквідності, пов’язаних з угодою про з’єднання.

В основі з’єднання повинна лежати належна договірна угода, у якій визначені відповідні права та обов’язки з’єднаних ЦДЦП та, за необхідності, учасників ЦДЦП. Договірна угода з крос-юрисдикційними наслідками повинна передбачати однозначний вибір права, яке регулює кожен аспект роботи з’єднання.

4. У разі умовного переказу цінних паперів між з’єднаними ЦДЦП забороняється зворотний переказ цінних паперів, перш ніж перший переказ стане остаточним.

5. ЦДЦП, який використовує непряме з’єднання або посередника для управління з’єднанням ЦДЦП з іншим ЦДЦП, повинен вимірювати, здійснювати моніторинг і управління додатковими ризиками, які виникають у зв’язку з використанням такого непрямого з’єднання або посередника, і вживати належних заходів для їх зниження.

6. З’єднані ЦДЦП повинні мати надійні процедури звірення, щоб забезпечити точність їхніх відповідних даних обліку.

7. З’єднання між ЦДЦП повинні давати змогу здійснювати розрахунки за принципом «поставка проти оплати» за операціями між учасниками з’єднаних ЦДЦП, якщо це доцільно та можливо. Детальні причини, у зв’язку з якими будь-яке з’єднання ЦДЦП не дає змогу здійснювати розрахунки за принципом «поставка проти оплати», повинні бути повідомлені відповідним і компетентним органам.

8. Взаємодійні системи розрахунків за операціями із цінними паперами та ЦДЦП, які використовують спільну інфраструктуру для здійснення розрахунків, повинні встановити однакові моменти:

(a) надходження розпоряджень на переказ до системи;

(b) безвідкличності розпоряджень на переказ.

Системи розрахунків за операціями із цінними паперами та ЦДЦП, зазначені в першому підпараграфі, повинні використовувати еквівалентні правила щодо визначення моменту остаточності переказів цінних паперів і коштів.

9. Не пізніше 18 вересня 2019 року всі взаємодійні з’єднання між ЦДЦП, які працюють у державах-членах, повинні бути, якщо застосовно, з’єднаннями, які підтримують розрахунки за принципом «поставка проти оплати».

10. ESMA повинен, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробити проекти регуляторних технічних стандартів для визначення умов, передбачених у параграфі 3, за яких кожен тип угоди про з’єднання забезпечує належний захист з’єднаних ЦДЦП та їхніх учасників, зокрема, якщо ЦДЦП має намір брати участь у роботі системи розрахунків за операціями із цінними паперами, якою управляє інший ЦДЦП, моніторинг і управління додатковими ризиками, зазначеними в параграфі 5, які виникають у зв’язку з використанням посередників, методи звірення, зазначені в параграфі 6, випадки, коли здійснення розрахунків за принципом «поставка проти оплати» через з’єднання ЦДЦП є доцільним і можливим, як передбачено в параграфі 7, а також методи відповідного оцінювання.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Комісії делеговані повноваження ухвалювати регуляторні технічні стандарти, зазначені у першому підпараграфі, відповідно до статей 10-14 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

ГЛАВА III
Доступ до ЦДЦП

Секція 1
Доступ емітентів до ЦДЦП

Стаття 49
Свобода здійснення емісії цінних паперів у ЦДЦП, авторизованому в Союзі

1. Емітент повинен мати право організовувати реєстрацію своїх цінних паперів, які допущені до торгів на регульованих ринках або БТМ чи якими торгують на торговельних майданчиках, у будь-якому ЦДЦП, заснованому в будь-якій державі-члені, у разі дотримання таким ЦДЦП умов, зазначених у статті 23.

Без обмеження права емітента, зазначеного в першому підпараграфі, продовжує застосовуватися корпоративне або подібне право держави-члена, згідно з яким були створені відповідні цінні папери.

Держави-члени повинні забезпечити складання переліку відповідних ключових положень їхнього права, як зазначено у другому підпараграфі. Компетентні органи повинні передати такий перелік ESMA до 18 грудня 2014 року. ESMA повинен опублікувати перелік до 18 січня 2015 року.

ЦДЦП може стягувати розумну комерційну плату за надання своїх послуг емітентам на умовах «витрати плюс», якщо обома сторонами не погоджено інше.

2. Якщо емітент подає запит на реєстрацію його цінних паперів у ЦДЦП, останній повинен невідкладно розглянути такий запит на недискримінаційній основі та надати емітенту, що подав запит, відповідь упродовж трьох місяців.

3. ЦДЦП може відмовити емітенту в наданні послуг. Така відмова може бути надана тільки за результатами комплексного оцінювання ризиків або якщо ЦДЦП не надає послуги, зазначені в пункті (1) секції A додатка, для цінних паперів, створених згідно з корпоративним або подібним правом відповідної держави-члена.

4. Без обмеження Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС (-3 ) і Директиви Комісії 2006/70/ЄС (-4 ), у разі відмови ЦДЦП у наданні послуг емітенту він повинен надати емітенту, що подав запит, повне обґрунтування своєї відмови в письмовій формі.

У разі відмови емітент, що подав запит, має право подати скаргу до компетентного органу ЦДЦП, який відмовив у наданні послуг.

Компетентний орган такого ЦДЦП повинен належним чином розглянути скаргу, оцінивши підстави для відмови, зазначені ЦДЦП, і надати емітенту обґрунтовану відповідь.

Компетентний орган ЦДЦП повинен провести консультації з компетентним органом місця заснування емітента, що подав запит, щодо оцінювання скарги. Якщо компетентний орган місця заснування емітента, що подав запит, не погоджується з результатами такого оцінювання, будь-який із двох компетентних органів може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо відмова ЦДЦП у наданні послуг емітенту, що подав запит, вважається необґрунтованою, відповідальний компетентний орган повинен видати розпорядження, що вимагає від ЦДЦП надавати послуги емітенту, що подав запит.

5. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення ризиків, які повинні враховуватися ЦДЦП при проведенні комплексного оцінювання ризиків і компетентними органами при оцінюванні підстав для відмови згідно з параграфами 3 та 4, а також елементів процедури, зазначеної в параграфі 4.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Секція 2
Доступ між ЦДЦП

Стаття 50
Доступ через стандартне з’єднання

ЦДЦП повинен мати право стати учасником іншого ЦДЦП і створити стандартне з’єднання з таким ЦДЦП згідно зі статтею 33 і за умови попереднього повідомлення про з’єднання ЦДЦП, передбаченого згідно зі статтею 19(5).

Стаття 51
Доступ через спеціалізоване з’єднання

1. Якщо ЦДЦП звертається до іншого ЦДЦП із запитом про створення спеціалізованого з’єднання для отримання доступу до такого ЦДЦП, ЦДЦП, що отримав запит, відхиляє його тільки на основі оцінювання ризиків. Він не повинен відхиляти запит на підставі втрати ринкової частки.

2. ЦДЦП, що отримав запит, може стягувати розумну комерційну плату на умовах «витрати плюс» із ЦДЦП, що подав запит, за надання доступу через спеціалізоване з’єднання, якщо обома сторонами не погоджено інше.

Стаття 52
Процедура створення з’єднань ЦДЦП

1. Якщо ЦДЦП подає запит про отримання доступу до іншого ЦДЦП згідно зі статтями 50 і 51, останній повинен невідкладно розглянути такий запит і надати ЦДЦП, що подав запит, відповідь упродовж трьох місяців.

2. ЦДЦП відмовляє ЦДЦП, що подав запит, у доступі, тільки якщо такий доступ загрожуватиме безперебійному та впорядкованому функціонуванню фінансових ринків або спричинить системний ризик. Така відмова повинна ґрунтуватися тільки на результатах комплексного оцінювання ризиків.

Якщо ЦДЦП відмовляє в доступі, він повинен надати ЦДЦП, який подав запит, повне обґрунтування своєї відмови.

У разі відмови ЦДЦП, що подав запит, має право подати скаргу до компетентного органу ЦДЦП, який відмовив у доступі.

Компетентний орган ЦДЦП, що отримав запит, повинен належним чином розглянути скаргу, оцінивши підстави для відмови, і надати ЦДЦП, що подав запит, обґрунтовану відповідь.

Компетентний орган ЦДЦП, що отримав запит, повинен провести консультації з компетентним органом ЦДЦП, що подав запит, а також із відповідним органом ЦДЦП, що подав запит, зазначеним у пункті (a) статті 12(1), щодо оцінювання скарги. Якщо будь-який з органів ЦДЦП, що подав запит, не погоджується з наданими результатами оцінювання, будь-який з органів може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо відмова ЦДЦП у наданні доступу ЦДЦП, що подав запит, вважається необґрунтованою, компетентний орган ЦДЦП, що отримав запит, повинен видати розпорядження, що вимагає від такого ЦДЦП надати доступ ЦДЦП, що подав запит.

3. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення ризиків, які повинні враховуватися ЦДЦП при проведенні комплексного оцінювання ризиків і компетентними органами при оцінюванні підстав для відмови згідно з параграфом 2, а також елементів процедури, зазначеної в параграфі 2.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

4. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми та шаблони для процедур, зазначених у параграфах 1 і 2.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Секція 3
Доступ між ЦДЦП та іншою ринковою інфраструктурою

Стаття 53
Доступ між ЦДЦП та іншою ринковою інфраструктурою

1. Центральний контрагент і торговельний майданчик, за запитом ЦДЦП, повинні надати ЦДЦП доступ до каналів даних операцій на недискримінаційній та прозорій основі та можуть стягувати розумну комерційну плату за такі канали даних операцій на умовах «витрати плюс» із ЦДЦП, що подав запит, якщо обома сторонами не погоджено інше.

ЦДЦП повинен надавати центральному контрагенту або торговельному майданчику доступ до своїх систем розрахунків за операціями із цінними паперами на недискримінаційній та прозорій основі та може стягувати розумну комерційну плату за такий доступ на умовах «витрати плюс», якщо обома сторонами не погоджено інше.

2. Якщо сторона подає іншій стороні запит про отримання доступу згідно з параграфом 1, такий запит повинен бути невідкладно розглянутий і стороні, що подала запит, повинна бути надана відповідь упродовж трьох місяців.

3. Сторона, що отримала запит, відмовляє в доступі, тільки якщо такий доступ вплине на безперебійне та впорядковане функціонування фінансових ринків або спричинить системний ризик. Вона не повинна відхиляти запит на підставі втрати ринкової частки.

Сторона, що відмовляє в доступі, повинна надати стороні, що подала запит, повне обґрунтування такої відмови в письмовій формі на основі результатів комплексного оцінювання ризиків. У разі відмови сторона, що подала запит, має право подати скаргу до компетентного органу сторони, що відмовила в доступі.

Компетентний орган сторони, що отримала запит, і відповідний орган, зазначений у пункті (a) статті 12(1), повинні належним чином розглянути скаргу, оцінивши підстави для відмови, і надати стороні, що подала запит, обґрунтовану відповідь.

Компетентний орган сторони, що отримала запит, повинен провести консультації з компетентним органом сторони, що подала запит, і з відповідним органом, зазначеним у пункті (a) статті 12(1), щодо оцінювання скарги. Якщо будь-який з органів сторони, що подала запит, не погоджується з наданими результатами оцінювання, будь-який із них може направити справу на розгляд ESMA, що може діяти згідно з повноваженнями, наданими йому відповідно до статті 19 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо відмова сторони в наданні доступу вважається необґрунтованою, відповідальний компетентний орган повинен видати розпорядження, що вимагає від такої сторони надати доступ до своїх послуг упродовж трьох місяців.

4. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення ризиків, які повинні враховуватися ЦДЦП при проведенні комплексного оцінювання ризиків і компетентними органами при оцінюванні підстав для відмови згідно з параграфом 3, а також елементів процедури, зазначеної в параграфі 3.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

5. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми та шаблони для процедури, зазначеної в параграфах 2 і 3.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

РОЗДІЛ IV
НАДАННЯ ДОДАТКОВИХ ПОСЛУГ БАНКІВСЬКОГО ТИПУ УЧАСНИКАМ ЦДЦП

Стаття 54
Авторизація та призначення для надання додаткових послуг банківського типу

1. ЦДЦП не повинен самостійно надавати будь-які додаткові послуги банківського типу, визначені в секції C додатка, крім випадків, коли він отримав додаткову авторизацію на надання таких послуг згідно із цією статтею.

2. ЦДЦП, який має намір здійснювати грошові розрахунки у всіх або в частині своїх систем розрахунків за операціями із цінними паперами згідно зі статтею 40(2) або бажає надавати будь-які додаткові послуги банківського типу, зазначені в параграфі 1, в інший спосіб, повинен бути авторизований:

(a) на надання таких послуг самостійно згідно з умовами, визначеними в цій статті; або

(b) на призначення із цією метою однієї або більше кредитних установ, авторизованих згідно зі статтею 8 Директиви 2013/36/ЄС.

3. Якщо ЦДЦП має намір надавати будь-які додаткові послуги банківського типу в межах тієї самої юридичної особи, що управляє системою розрахунків за операціями із цінними паперами, авторизація, зазначена в параграфі 2, надається тільки в разі дотримання таких умов:

(a) ЦДЦП авторизований як кредитна установа, як передбачено у статті 8 Директиви 2013/36/ЄС;

(b) ЦДЦП відповідає пруденційним вимогам, встановленим у статті 59(1), (3) та (4), і вимогам щодо нагляду, встановленим у статті 60;

(c) авторизація, зазначена в пункті (a) цього підпараграфа, використовується тільки для надання додаткових послуг банківського типу, зазначених у секції С додатка, а не для здійснення будь-якої іншої діяльності;

(d) ЦДЦП підпадає під дію вимоги щодо додаткового нарахування на капітал, що відображає кредитний ризик і ризик ліквідності, які виникають у зв’язку з наданням внутрішньоденних кредитів, між іншим, учасникам системи розрахунків за операціями із цінними паперами або іншим користувачам послуг ЦДЦП;

(e) ЦДЦП звітує принаймні щомісячно перед компетентним органом і щорічно в рамках публічного розкриття, як вимагається згідно з частиною восьмою Регламенту (ЄС) № 575/2013, про величину внутрішньоденного ризику ліквідності та управління ним згідно з пунктом (j) статті 59(4) зазначеного Регламенту;

(f) ЦДЦП подав до компетентного органу належний план відновлення, щоб забезпечити безперервність його критично важливих операцій, у тому числі в ситуаціях, коли в результаті надання додаткових послуг банківського типу виникає ризик ліквідності або кредитний ризик.

Якщо положення, встановлені в цьому Регламенті, Регламенті (ЄС) № 575/2013 і Директиві 2013/36/ЄС, суперечать одне одному, ЦДЦП, зазначений у пункті (a) першого підпараграфа, повинен дотримуватися жорсткіших вимог щодо пруденційного нагляду. У регуляторних технічних стандартах, зазначених у статтях 47 і 59 цього Регламенту, повинні бути визначені випадки, коли положення суперечать одне одному.

4. Якщо ЦДЦП має намір призначити кредитну установу для надання будь-яких додаткових послуг банківського типу з використанням окремої юридичної особи, що може входити або не входити до тієї самої групи підприємств, яка зрештою контролюється тією самою материнською компанією, авторизація, зазначена в параграфі 2, надається тільки в разі дотримання таких умов:

(a) окрема юридична особа авторизована як кредитна установа, як передбачено у статті 8 Директиви 2013/36/ЄС;

(b) окрема юридична особа відповідає пруденційним вимогам, встановленим у статті 59(1), (3) та (4), і вимогам щодо нагляду, встановленим у статті 60;

(d) авторизація, зазначена в пункті (a), використовується тільки для надання додаткових послуг банківського типу, зазначених у секції С додатка, а не для здійснення будь-якої іншої діяльності;

(e) окрема юридична особа підпадає під дію вимоги щодо додаткового нарахування на капітал, що відображає кредитний ризик і ризик ліквідності, які виникають у зв’язку з наданням внутрішньоденних кредитів, між іншим, учасникам системи розрахунків за операціями із цінними паперами або іншим користувачам послуг ЦДЦП;

(f) окрема юридична особа звітує принаймні щомісячно перед компетентним органом і щорічно в рамках публічного розкриття, як вимагається згідно з частиною восьмою Регламенту (ЄС) № 575/2013, про величину внутрішньоденного ризику ліквідності та управління ним згідно з пунктом (j) статті 59(4) зазначеного Регламенту; та

(g) окрема юридична особа подала до компетентного органу належний план відновлення, щоб забезпечити безперервність своїх критично важливих операцій, у тому числі в ситуаціях, коли в результаті надання додаткових послуг банківського типу з використанням окремої юридичної особи виникає ризик ліквідності або кредитний ризик.

5. Параграф 4 не застосовується до кредитних установ, зазначених у пункті (b) параграфа 2, які пропонують здійснення розрахунків за грошовими платежами для частини системи розрахунків за операціями із цінними паперами ЦДЦП, якщо загальна вартість таких грошових розрахунків, які проводяться через рахунки, відкриті в таких кредитних установах, обчислена за період тривалістю один рік, менша за один відсоток від загальної вартості всіх операцій із цінними паперами за готівкові кошти, розрахунки за якими здійснювалися на рахунках ЦДЦП, і не перевищує максимальне значення в розмірі 2,5 млрд євро на рік.

Компетентний орган повинен принаймні раз на рік здійснювати моніторинг дотримання порогового значення, визначеного в першому підпараграфі, і повідомляти його результати ESMA. Якщо компетентний орган встановить перевищення порогового значення, він повинен вимагати, щоб відповідний ЦДЦП отримав авторизацію згідно з параграфом 4. Відповідний ЦДЦП повинен подати заяву про надання авторизації протягом шести місяців.

6. Компетентний орган може вимагати, щоб ЦДЦП призначив більш ніж одну кредитну установу або призначив кредитну установу на додаток до самостійного надання послуг згідно з пунктом (a) параграфа 2 цієї статті, якщо він вважає, що схильність однієї кредитної установи до концентрації ризиків згідно зі статтею 59(3) та (4), недостатньо пом’якшена. Призначені кредитні установи вважаються розрахунковими агентами.

7. ЦДЦП, авторизований на надання будь-яких додаткових послуг банківського типу, і кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) параграфа 2, повинні завжди відповідати умовам, необхідним для авторизації згідно із цим Регламентом, і повинні невідкладно повідомляти компетентні органи про будь-які суттєві зміни, що впливають на умови авторизації.

8. EBA, у тісній співпраці з ESMA та членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для визначення додаткового нарахування на капітал на основі ризиків, зазначеного в пункті (d) параграфа 3 і пункті (e) параграфа 4.

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 55
Процедура надання та відмови в наданні авторизації на надання додаткових послуг банківського типу

1. ЦДЦП повинен подати заяву про надання авторизації на призначення кредитної установи або надання будь-яких додаткових послуг банківського типу, як вимагається згідно зі статтею 54, до компетентного органу держави-члена розташування головного офісу.

2. Така заява повинна містити всю інформацію, необхідну для того, щоб компетентний орган міг упевнитися, що ЦДЦП і, якщо застосовно, призначена кредитна установа створили, на момент авторизації, усі необхідні механізми для виконання своїх обов’язків, встановлених у цьому Регламенті. Вона повинна містити програму діяльності, у якій визначаються передбачені додаткові послуги банківського типу, інформацію про структурну організацію відносин між ЦДЦП і призначеними кредитними установами, якщо застосовно, і про те, як ЦДЦП або, якщо застосовно, призначена кредитна установа має намір виконувати пруденційні вимоги, встановлені у статті 59(1), (3) і (4), та інші умови, встановлені у статті 54.

3. Компетентний орган повинен застосовувати процедуру згідно зі статтею 17(3) і (8).

4. Починаючи з моменту, коли заява вважається повною, компетентний орган повинен передати всю інформацію, що міститься в заяві, таким органам:

(a) відповідні органи;

(b) компетентний орган, зазначений у пункті (40) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013;

(c) компетентні органи в державах-членах, у яких ЦДЦП створив взаємодійні з’єднання з іншим ЦДЦП, крім випадків, коли ЦДЦП створив взаємодійні з’єднання, зазначені у статті 19(5);

(d) компетентні органи у державі-члені ведення діяльності, якщо діяльність ЦДЦП має істотне значення для функціонування фондових ринків і захисту інвесторів у розумінні статті 24(4);

(e) компетентні органи, відповідальні за нагляд за учасниками ЦДЦП, які засновані у трьох державах-членах із найбільшою сукупною вартістю розрахунків у системі розрахунків за операціями із цінними паперами за період тривалістю один рік;

(f) ESMA; та

(g) EBA.

5. Органи, зазначені в пунктах (a)-(e) параграфа 4, повинні видати обґрунтований висновок щодо авторизації впродовж 30 днів з моменту отримання інформації, зазначеної в параграфі 4. Якщо орган не надасть висновок у зазначений строк, вважається, що він надав позитивний висновок.

Якщо принаймні один з органів, зазначених у пунктах (a)-(e) параграфа 4, надасть негативний висновок, компетентний орган, що має намір надати авторизацію, повинен упродовж 30 днів надати органам, зазначеним у пунктах (a)-(e) параграфа 4, обґрунтоване рішення стосовно негативного висновку.

Якщо через 30 днів після надання такого рішення будь-який з органів, зазначених у пунктах (a)-(e) параграфа 4, надасть негативний висновок, а компетентний орган усе одно має намір надати авторизацію, будь-який з органів, що надав негативний висновок, може направити справу до ESMA для отримання допомоги згідно з пунктом (с) статті 31 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

Якщо справу не буде вирішено протягом 30 днів з моменту звернення до ESMA, компетентний орган, що має намір надати авторизацію, повинен ухвалити остаточне рішення та надати в письмовій формі детальне пояснення такого рішення органам, зазначеним у пунктах (a)-(e) параграфа 4.

Якщо компетентний орган має намір відмовити в авторизації, справу не направляють до ESMA.

У негативних висновках повинні бути вказані в письмовій формі повні та детальні причини того, чому вимоги, встановлені в цьому Регламенті або в інших положеннях права Союзу, вважаються недотриманими.

6. Якщо ESMA вважає, що компетентний орган, зазначений у параграфі 1, надав авторизацію, яка може не відповідати праву ЄС, він повинен діяти відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) № 1095/2010.

7. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ і EBA, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів, щоб визначити інформацію, яку ЦДЦП повинен надати компетентному органу для цілей отримання відповідних авторизацій на надання послуг банківського типу на додаток до здійснення розрахунків.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

8. ESMA, у тісній співпраці із членами ЄСЦБ і EBA, розробляє проекти імплементаційних технічних стандартів, щоб встановити стандартні форми, шаблони та процедури для проведення консультацій з органами, зазначеними в параграфі 4, до надання авторизації.

ESMA повинен надати Комісії такі проекти імплементаційних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 56
Розширення переліку додаткових послуг банківського типу

1. ЦДЦП, що має намір розширити перелік додаткових послуг банківського типу, для надання яких він призначає кредитну установу або які він надає самостійно згідно зі статтею 54, повинен подати запит про розширення до компетентного органу держави-члена розташування головного офісу.

2. До запиту про розширення застосовується процедура згідно зі статтею 55.

Стаття 57
Відкликання авторизації

1. Без обмеження коригувальних дій або заходів згідно з розділом V, компетентний орган держави-члена розташування головного офісу ЦДЦП повинен відкликати авторизацію, зазначену у статті 54, за будь-якої з таких обставин:

(a) якщо ЦДЦП не користується авторизацією упродовж 12 місяців, прямо відмовляється від авторизації або якщо призначена кредитна установа не надавала послуги чи не здійснювала діяльність упродовж останніх шести місяців;

(b) якщо ЦДЦП отримав авторизацію шляхом надання неправдивих заяв або використання інших незаконних засобів;

(c) якщо ЦДЦП або призначена кредитна установа більше не відповідають умовам, згідно з якими була надана авторизація, і не здійснили коригувальні дії, що вимагалися компетентним органом, у встановлений строк;

(d) якщо ЦДЦП або призначена кредитна установа серйозно або систематично порушує вимоги, встановлені в цьому Регламенті.

2. З моменту, коли йому стало відомо про одну з обставин, зазначених у параграфі 1, компетентний орган повинен невідкладно провести консультації з відповідними органами, зазначеним у статті 55(4), щодо необхідності відкликання авторизації.

3. ESMA, будь-який відповідний орган згідно з пунктом (a) статті 12(1) і будь-який орган, зазначений у статті 60(1), або, відповідно, органи, зазначені у статті 55(4), можуть у будь-який час звернутися до компетентного органу держави-члена розташування головного офісу ЦДЦП із запитом про перевірку того, чи ЦДЦП і, якщо застосовно, призначена кредитна установа досі відповідають умовам, згідно з якими була надана авторизація.

4. Компетентний орган може обмежити відкликання певною послугою, видом діяльності бо фінансовим інструментом.

5. ЦДЦП і призначена кредитна установа повинні встановити, впровадити та підтримувати належну процедуру, яка забезпечує своєчасне та належне здійснення розрахунків і передачу активів клієнтів і учасників іншому розрахунковому агенту в разі відкликання авторизації, зазначеного в параграфі 1.

Стаття 58
Реєстр ЦДЦП

1. Рішення, ухвалені компетентними органами згідно зі статтями 54, 56 і 57, повинні бути повідомлені ESMA.

2. ESMA повинен внести до реєстру, який повинен бути доступний на його спеціалізованому вебсайті згідно зі статтею 21(3), таку інформацію:

(a) найменування кожного ЦДЦП, щодо якого було ухвалено рішення згідно зі статтями 54, 56 і 57;

(b) найменування кожної призначеної кредитної установи;

(c) перелік додаткових послуг банківського типу, що їх призначена кредитна установа або ЦДЦП авторизовані надавати учасникам ЦДЦП згідно зі статтею 54.

3. Компетентні органи повинні повідомити ESMA про суб’єктів, які надають додаткові послуги банківського типу згідно з вимогами національного права, до 16 грудня 2014 року.

Стаття 59
Пруденційні вимоги, які застосовуються до кредитних установ або ЦДЦП, авторизованих на надання додаткових послуг банківського типу

1. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні надавати тільки послуги, визначені в секції С додатка, які охоплюються їхньою авторизацією.

2. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні відповідати будь-яким наявним або майбутнім актам законодавства, застосовним до кредитних установ.

3. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні відповідати таким спеціальним пруденційним вимогам щодо кредитних ризиків, пов’язаних із такими послугами, стосовно кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами:

(a) вони повинні встановити надійні рамки для управління відповідними кредитними ризиками;

(b) вони повинні часто та регулярно визначати джерела таких ризиків, вимірювати та здійснювати моніторинг відповідних кредитних експозицій та використовувати належні інструменти управління ризиками для контролю таких ризиків;

(c) вони повинні повністю покривати кредитні експозиції окремих учасників-позичальників, використовуючи забезпечення або інші еквівалентні фінансові ресурси;

(d) якщо для управління відповідним кредитним ризиком використовується забезпечення, вони повинні приймати високоліквідне забезпечення з мінімальними кредитними і ринковими ризиками; в особливих випадках вони можуть використовувати інші типи забезпечення, якщо застосовується належний заставний дисконт;

(e) вони повинні встановити та застосовувати достатньо консервативні заставні дисконти та ліміти концентрації відносно заставної вартості, сформованої для покриття кредитних експозицій, зазначених у пункті (c), з урахуванням мети гарантування швидкої реалізації забезпечення без значного негативного цінового ефекту;

(f) вони повинні встановити ліміти своїх відповідних кредитних експозицій;

(g) вони повинні аналізувати та планувати, що робити з будь-якими потенційними залишковими кредитними експозиціями, а також ухвалити правила та процедури для виконання таких планів;

(h) вони повинні надавати кредити тільки учасникам, які тримають у них грошові рахунки;

(i) вони повинні передбачити дієві процедури повернення внутрішньоденних кредитів і протидіяти кредитам овернайт шляхом застосування санкційних ставок як дієвого стримувального фактора.

4. Кредитна установа, призначена згідно з пунктом (b) статті 54(2), або ЦДЦП, авторизований згідно з пунктом (a) статті 54(2) на надання додаткових послуг банківського типу, повинні відповідати таким спеціальним пруденційним вимогам щодо ризиків ліквідності, пов’язаним із такими послугами, стосовно кожної системи розрахунків за операціями із цінними паперами:

(a) вони повинні мати надійні рамки та інструменти для вимірювання, моніторингу та управління ризиками ліквідності, включно з внутрішньоденними ризиками ліквідності, стосовно кожної валюти, яка використовуються в системі розрахунків за операціями із цінними паперами, щодо якої вони діють в якості розрахункового агента;

(b) вони повинні постійно та своєчасно, але не рідше разу на день, вимірювати та здійснювати моніторинг їхніх потреб у ліквідних коштах і рівня наявних у них ліквідних активів; при цьому вони повинні визначити вартість наявних ліквідних активів з урахуванням відповідних дисконтів за такими активами;

(c) вони повинні мати достатньо ліквідні ресурси в усіх відповідних валютах для своєчасного надання розрахункових послуг згідно із широким спектром стресових сценаріїв, між іншим, включно з ризиком ліквідності, який виник унаслідок дефолту принаймні одного учасника, включно з їхньою материнською компанією та дочірніми компаніями, щодо яких існують найбільші експозиції;

(d) вони повинні знижувати відповідні ризики ліквідності за допомогою кваліфікованих ліквідних ресурсів, таких як готівкові кошти в емісійному центральному банку та в інших кредитоспроможних фінансових установах, обов’язкові кредитні лінії або подібні механізми, а також високоліквідне забезпечення або інвестиції, які вже наявні та можуть бути конвертовані в готівку з попередньо встановленими та високонадійними механізмами фінансування, навіть за екстремальних, але ймовірних ринкових умов, і вони повинні визначати, вимірювати та здійснювати моніторинг ризику ліквідності, пов’язаного з різними фінансовими установами, які використовуються для управління ризиками ліквідності;

(e) у разі використання попередньо встановлених механізмів фінансування вони повинні вибирати в якості провайдерів ліквідності тільки кредитоспроможні фінансові установи; вони повинні встановити та застосовувати належні ліміти концентрації для кожного з відповідних провайдерів ліквідності, включно з їхньою материнською компанією та дочірніми компаніями;

(f) вони повинні визначити та протестувати на предмет достатності відповідні ресурси шляхом регулярного та ретельного стрес-тестування;

(g) вони повинні аналізувати та планувати, що робити з будь-яким непередбаченим і потенційно непокритим дефіцитом ліквідності, а також ухвалити правила та процедури для виконання таких планів;

(h) якщо це доцільно та можливо, без обмеження правил допуску центрального банку, вони повинні мати доступ до рахунків центрального банку та інших послуг центрального банку для покращення управління ризиками ліквідності і кредитні установи Союзу повинні розміщувати відповідні грошові залишки на спеціальних рахунках в емісійних центральних банках Союзу;

(i) вони повинні мати попередньо встановлені та надійні механізми, які забезпечують можливість своєчасної реалізації забезпечення, наданого їм клієнтом, що порушив свої зобов’язання.

(j) вони повинні регулярно звітувати перед органами, зазначеними у статті 60(1), розкривати громадськості, яким чином вони вимірюють, здійснюють моніторинг і управління ризиками ліквідності, включно з внутрішньоденними ризиками ліквідності.

5. EBA, у тісній співпраці з ESMA та членами ЄСЦБ, розробляє проекти регуляторних технічних стандартів для детального визначення рамок та інструментів моніторингу, вимірювання, управління, звітування та публічного розкриття кредитних ризиків і ризиків ліквідності, включно з внутрішньоденними ризиками, зазначеними в параграфах 3 і 4. Такі проекти регуляторних технічних стандартів повинні, у відповідних випадках, бути узгоджені з регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтею 46(3) Регламенту (ЄС) № 648/2012.

EBA повинен надати Комісії такі проекти регуляторних технічних стандартів до 18 червня 2015 року.

Стаття 60
Нагляд за призначеними кредитним установами або ЦДЦП, авторизованими на надання додаткових послуг банківського типу

1. Без обмеження статей 17-22 цього Регламенту, компетентні органи, зазначені в пункті (40) статті 4(1) Регламенту (ЄС) № 575/2013, відповідають за надання авторизації в якості кредитних установ і здійснення нагляду як за кредитними установами, згідно з умовами, передбаченими в Регламенті (ЄС) № 575/2013 і Директиві 2013/36/ЄС, щодо призначених кредитних установ і ЦДЦП, авторизованих згідно із цим Регламентом на надання додаткових послуг банківського типу.

Компетентні органи, зазначені в першому підпараграфі, також повинні відповідати за нагляд за призначеними кредитними установами і ЦДЦП, вказаними в зазначеному підпараграфі, у розрізі їх відповідності пруденційним вимогам, зазначеним у статті 59 цього Регламенту.

Компетентні органи, зазначені в першому підпараграфі, повинні регулярно, але не рідше разу на рік, оцінювати, чи призначена кредитна установа або ЦДЦП, авторизований на надання додаткових послуг банківського типу, відповідають статті 59, і повинні повідомляти компетентний орган ЦДЦП, який, у свою чергу, повинен повідомляти органи, зазначені у статті 55(4), про результати нагляду, включно з будь-якими коригувальними діями або санкціями, згідно із цим параграфом.

2. Компетентний орган ЦДЦП, після консультацій із компетентними органами, зазначеними в параграфі 1, повинен принаймні щорічно переглядати та оцінювати:

(a) у випадку, зазначеному в пункті (b) статті 54(2), чи всі необхідні домовленості між призначеними кредитними установами та ЦДЦП дають їм змогу виконувати їхні обов’язки, як встановлено в цьому Регламенті;

(b) у випадку, зазначеному в пункті (a) статті 54(2), чи домовленості щодо авторизації на надання додаткових послуг банківського типу дають ЦДЦП змогу виконувати його обов’язки, як встановлено в цьому Регламенті;

Компетентний орган ЦДЦП повинен регулярно, але не рідше разу на рік, інформувати органи, зазначені у статті 55(4), про результати перегляду та оцінювання згідно із цим параграфом, включно з будь-якими коригувальними діями або санкціями.

Якщо ЦДЦП призначає авторизовану кредитну установу згідно зі статтею 54, то з метою захисту учасників систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими він управляє, ЦДЦП повинен забезпечити наявність у нього доступу через призначену ним кредитну установу до всієї необхідної інформації для цілей цього Регламенту і повинен повідомляти про будь-які відповідні порушення компетентному органу ЦДЦП і компетентним органам, зазначеним у параграфі 1.

3. Щоб забезпечити узгодженість, ефективність і дієвість нагляду в Союзі за кредитними установами та ЦДЦП, авторизованими на надання додаткових послуг банківського типу, EBA може, у тісній співпраці з ESMA та членами ЄСЦБ, видати настанови для компетентних органів згідно зі статтею 16 Регламенту (ЄС) № 1093/2010.

РОЗДІЛ V
САНКЦІЇ

Стаття 61
Адміністративні санкції та інші заходи

1. Без обмеження права держав-членів встановлювати та застосовувати кримінальні санкції, держави-члени повинні встановити правила та забезпечити, щоб їхні компетентні органи могли застосовувати адміністративні санкції та інші заходи, застосовні за обставин, зазначених у статті 63, до осіб, відповідальних за порушення положень цього Регламенту, а також повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення їх виконання. Такі санкції та інші заходи повинні бути дієвими, пропорційними і стримувальними.

Держави-члени можуть вирішити не встановлювати правила щодо адміністративних санкцій, як зазначено у першому підпараграфі, якщо порушення, вказані в зазначеному підпараграфі, уже підпадають під кримінальні санкції згідно з положеннями їхнього національного права до 18 липня 2016 року. У разі ухвалення такого рішення держави-члени повинні надати Комісії та ESMA детальну інформацію про відповідні частини їхнього кримінального права.

До 18 вересня 2016 року держави-члени повинні повідомити Комісії та ESMA правила, зазначені у першому підпараграфі. Держави-члени повинні, без невиправданої затримки, повідомляти Комісію та ESMA про внесення до них будь-яких подальших змін.

2. Компетентні органи повинні мати змогу застосовувати адміністративні санкції та інші заходи до ЦДЦП, призначених кредитних установ і, згідно з умовами, встановленими в національному праві, у сферах, які не гармонізовані цим Регламентом, до членів їхніх органів управління та будь-яких інших осіб, які фактично контролюють їхню діяльність, а також до будь-якої іншої юридичної чи фізичної особи, яка, згідно з національним правом, вважається відповідальною за вчинення порушення.

3. При виконанні своїх повноважень із застосування санкцій за обставин, визначених у статті 63, компетентні органи повинні тісно співпрацювати, щоб забезпечити отримання передбачених цим Регламентом результатів від застосування адміністративних санкцій та інших заходів, а також координувати їхні дії, щоб уникнути будь-якого дублювання або накладення при застосуванні адміністративних санкцій та інших заходів у транскордонних випадках згідно зі статтею 14.

4. Якщо держави-члени вирішують, згідно з параграфом 1, встановити кримінальні санкції за порушення положень, зазначених у статті 63, вони повинні забезпечити наявність належних заходів з метою надання компетентним органам усіх необхідних повноважень для взаємодії із судовими органами в межах їхньої юрисдикції для цілей отримання конкретної інформації, яка стосується кримінальних розслідувань чи проваджень, розпочатих у зв’язку з можливими порушеннями цього Регламенту, і надання такої інформації іншим компетентним органам та ESMA для виконання їхнього обов’язку співпрацювати один з одним та з ESMA для цілей цього Регламенту.

5. Компетентні органи можуть також співпрацювати з компетентними органами інших держав-членів із питань сприяння стягненню штрафних санкцій.

6. Держави-члени повинні щорічно надавати ESMA зведену інформацію щодо всіх санкцій та інших заходів, застосованих згідно з параграфом 1. ESMA публікує таку інформацію у своєму річному звіті.

Якщо держави-члени вирішили, відповідно до параграфа 1, встановити кримінальні санкції за порушення положень, зазначених у статті 63, їхні компетентні органи повинні щорічно надавати ESMA знеособлені агреговані дані щодо всіх проведених кримінальних розслідувань і застосованих кримінальних санкцій. ESMA публікує дані про застосовані кримінальні санкції в річному звіті.

7. Якщо компетентний орган публічно розкрив інформацію про адміністративну санкцію, адміністративний захід або кримінальну санкцію, він повинен одночасно повідомити про це ESMA.

8. Компетентні органи повинні виконувати свої функції та повноваження згідно з їхніми національними рамками:

(a) безпосередньо;

(b) у співпраці з іншими органами;

(c) під свою відповідальність шляхом делегування їх суб’єктам, яким були делеговані завдання відповідно до цього Регламенту; або

(d) шляхом звернення до компетентних судових органів.

Стаття 62
Публікація рішень

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи публікували на своїх офіційних вебсайтах будь-яке рішення про застосування адміністративної санкції або іншого заходу за порушення цього Регламенту без невиправданої затримки після повідомлення такого рішення особі, до якої була застосована санкція. Така публікація повинна містити принаймні інформацію про тип і характер порушення та ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, до якої була застосована санкція.

Якщо рішення про застосування санкції або іншого заходу є предметом оскарження у відповідних судових або інших органах, компетентні органи також повинні без невиправданої затримки опублікувати на своїх офіційних вебсайтах інформацію про статус і результати такого оскарження. Більше того, будь-яке рішення про скасування попереднього рішення про застосування санкції або заходу також підлягає публікації.

Якщо публікація ідентифікаційних даних юридичних осіб або персональних даних фізичних осіб вважається компетентним органом диспропорційною після індивідуального оцінювання на предмет пропорційності публікації таких даних або якщо публікація загрожує стабільності фінансових ринків або поточному розслідуванню, держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи виконали одну з таких дій:

(a) відтермінували публікацію рішення про застосування санкції або іншого заходу до моменту зникнення причин, що унеможливлюють його публікацію;

(b) опублікували рішення про застосування санкції або іншого заходу на умовах анонімності у спосіб, що відповідає національному праву, якщо така анонімна публікація забезпечить дієвий захист персональних даних;

(c) не публікували рішення про застосування санкції або іншого заходу взагалі у випадку, коли опції, визначені в пунктах (a) і (b) вище, вважаються недостатніми для забезпечення:

(i) відсутності загрози для стабільності фінансових ринків;

(ii) пропорційності публікації такого рішення відносно заходів, які вважаються менш значущими.

У випадку ухвалення рішення про оприлюднення санкції або іншого заходу на анонімній основі публікація релевантних даних може бути відтермінована на розумний період часу, якщо протягом зазначеного періоду передбачається зникнення причин для анонімної публікації.

Компетентні органи повинні інформувати ESMA про всі застосовані адміністративні санкції, які не були оприлюднені відповідно до пункту (с) третього підпараграфа, у тому числі про будь-яке їх оскарження та його результат. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компетентні органи отримували інформацію та остаточне рішення щодо будь-якої застосованої кримінальної санкції та подавали їх ESMA. ESMA повинен вести центральну базу даних щодо санкцій, про які йому було повідомлено, виключно для цілей обміну інформацією між компетентними органами. До такої бази даних повинні мати доступ тільки компетентні органи, і вона повинна оновлюватися на підставі інформації, наданої компетентними органами.

2. Компетентні органи повинні забезпечити, щоб будь-яка публікація згідно із цією статтею зберігалася на їхньому офіційному вебсайті протягом щонайменше п’яти років після її опублікування. Персональні дані, що їх містить публікація, необхідно зберігати на офіційному вебсайті компетентного органу лише протягом строку, що є необхідним відповідно до застосовних правил захисту даних.

Стаття 63
Санкції у випадку порушень

1. Ця стаття застосовується до таких положень цього Регламенту:

(a) надання послуг, визначених у секціях A, B і C додатка, на порушення статей 16, 25 і 54;

(b) отримання авторизації, що вимагається згідно зі статтями 16 і 54, шляхом надання неправдивих заяв або використання інших неналежних засобів, як передбачено в пункті (b) статті 20(1) і пункті (b) статті 57(1);

(d) недотримання ЦДЦП організаційних вимог на порушення статей 26-30;

(e) недотримання ЦДЦП правил ведення діяльності на порушення статей 32-35;

(f) недотримання ЦДЦП вимог до послуг ЦДЦП на порушення статей 37-41;

(g) недотримання ЦДЦП пруденційних вимог на порушення статей 43-47;

(h) недотримання ЦДЦП вимог до з’єднань ЦДЦП на порушення статті 48;

(i) неправомірні відмови ЦДЦП надавати різні типи доступу на порушення статей 49-53;

(j) недотримання призначеними кредитними установами спеціальних пруденційних вимог, пов’язаних із кредитними ризиками, на порушення статті 59(3);

(k) недотримання призначеними кредитними установами спеціальних пруденційних вимог, пов’язаних із ризиками ліквідності, на порушення статті 59(4).

2. Без обмеження повноважень компетентних органів щодо нагляду, принаймні в разі виникнення порушень, зазначених у цій статті, компетентні органи повинні, згідно з національним правом, мати повноваження застосовувати щонайменше такі адміністративні санкції та інші заходи:

(a) публічна заява, у якій зазначаються особа, відповідальна за вчинення порушення, і характер порушення згідно зі статтею 62;

(b) розпорядження, що зобов’язує особу, відповідальну за вчинення порушення, припинити таку поведінку і утримуватися від повторення такої поведінки;

(d) тимчасова або, у випадку вчинення повторних серйозних порушень, постійна заборона здійснювати управлінські функції в установі для будь-якого члена органу управління установи або будь-якої іншої фізичної особи, яку визнано відповідальною;

(e) максимальні адміністративні штрафні санкції в розмірі, який щонайменше вдвічі перевищує суму прибутків, які було отримано, якщо їх можна визначити;

(f) у випадку фізичної особи - максимальні адміністративні штрафні санкції в розмірі щонайменше 5 млн євро або, у державах-членах, валютою яких не є євро, в еквівалентному розмірі в національній валюті станом на дату ухвалення цього Регламенту;

(g) у випадку юридичної особи - максимальні адміністративні штрафи в розмірі принаймні 20 млн євро або в розмірі до 10% сукупного річного обігу юридичної особи відповідно до останньої наявної звітності, затвердженої органом управління; якщо юридична особа є материнською компанією або дочірньою компанією материнської компанії, що зобов’язана готувати консолідовану фінансову звітність згідно з Директивою 2013/34/ЄС, зазначений сукупний річний обіг означає сукупний річний обіг або відповідний вид доходу, згідно з відповідними директивами про бухгалтерський облік, відповідно до останньої наявної консолідованої звітності, затвердженої органом управління кінцевої материнської компанії.

3. Компетентні органи можуть мати інші повноваження застосовувати санкції на додаток до повноважень, зазначених у параграфі 2, і можуть передбачити суворіші адміністративні штрафні санкції, ніж ті, що встановлено в зазначеному параграфі.

Стаття 64
Ефективне застосування санкцій

Держави-члени повинні забезпечити, щоб при визначенні типу та рівня адміністративних санкцій або інших заходів компетентні органи враховували всі релевантні обставини, у тому числі, у відповідних випадках:

(a) тяжкість і тривалість порушення;

(b) ступінь відповідальності особи, відповідальної за вчинення порушення;

(c) фінансову стійкість особи, відповідальної за вчинення порушення, що, наприклад, визначається розміром загального обігу відповідальної юридичної особи або розміром річного доходу відповідальної фізичної особи;

(d) значущість прибутків, що їх отримала, чи втрат, що їх уникнула особа, відповідальна за вчинення порушення, або втрат для третіх осіб внаслідок порушення, тією мірою, якою їх можна визначити;

(e) рівень співпраці особи, відповідальної за вчинення порушення, з компетентним органом, без обмеження необхідності забезпечення вилучення прибутків, отриманих такою особою, або суми втрат, яких така особа уникнула;

(f) попередні порушення, вчинені особою, відповідальною за вчинення порушення.

Стаття 65
Повідомлення про порушення

1. Держави-члени повинні забезпечити створення компетентними органами дієвих механізмів для сприяння надання компетентним органам інформації стосовно потенційних або наявних порушень цього Регламенту.

2. Механізми, зазначені у параграфі 1, повинні принаймні включати:

(a) спеціальні процедури для отримання повідомлень про потенційні або наявні порушення, їх розслідування та подальших дій, у тому числі створення безпечних каналів зв’язку для передачі таких повідомлень;

(b) належний захист працівників установ, які повідомляють про потенційні або наявні порушення, вчинені в межах установи, принаймні від помсти, дискримінації та інших видів несправедливого ставлення;

(c) захист персональних даних особи, яка повідомляє інформацію про потенційне або наявне порушення, а також фізичної особи, яка, ймовірно, є відповідальною за вчинення порушення, згідно з принципами, встановленими в Директиві 95/46/ЄC;

(d) захист ідентифікаційних даних як особи, яка повідомляє про порушення, так і фізичної особи, яка, ймовірно, є відповідальною за вчинення порушення, на всіх етапах процедур, крім випадків, коли таке розкриття інформації вимагається національним правом у контексті подальшого розслідування чи подальших адміністративних або судових проваджень.

3. Держави-члени повинні вимагати, щоб установи мали належні процедури для внутрішнього повідомлення їхніми працівниками про наявні або потенційні порушення через спеціальний, незалежний і автономний канал.

Такий канал також може бути забезпечений згідно з домовленостями, передбаченими соціальними партнерами. До такого каналу повинен застосовуватися такий самий захист, як зазначено в пунктах (b), (c) і (d) параграфа 2.

Стаття 66
Право на оскарження

Держави-члени повинні забезпечити, щоб рішення та інструменти, ухвалені на виконання цього Регламенту, були належним чином обґрунтовані та підлягали оскарженню в суді. Право на оскарження у суді також застосовується у випадках, коли щодо заяви про надання авторизації, у якій вказана вся інформація, що вимагається згідно із чинними положеннями, не ухвалюють рішення протягом шести місяців із моменту її подання.

РОЗДІЛ VI
ДЕЛЕГУВАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ, ВИКОНАВЧІ ПОВНОВАЖЕННЯ, ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 67
Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти надано Комісії відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені у статті 2(2), статті 7(14) і статті 24(7), надаються Комісії на невизначений строк починаючи з 17 вересня 2014 року.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статті 2(2), статті 7(14) і статті 24(7), можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу, або з пізнішої дати, вказаної у ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Щойно Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

5. Делегований акт, ухвалений згідно зі статтею 2(2), статтею 7(14) і статтею 24(7), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом тримісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до завершення цього періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий строк продовжують іще на три місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради.

Стаття 68
Процедура Комітету

1. Комісії допомагає Європейський комітет із цінних паперів, створений на підставі Рішення Комісії 2001/528/ЄС (-5 ). Такий Комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Стаття 69
Перехідні положення

1. Компетентні органи повинні передати ESMA інформацію про установи, які здійснюють діяльність ЦДЦП, до 16 грудня 2014 року.

2. ЦДЦП повинен подати заяви для отримання всіх авторизацій, які необхідні для цілей цього Регламенту, і повинен повідомити про всі відповідні з’єднання ЦДЦП упродовж шести місяців з дати набуття чинності всіма регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтями 17, 26, 45, 47, 48 та, у відповідних випадках, згідно зі статтями 55 та 59.

3. Упродовж шести місяців із пізнішої з дат набуття чинності регуляторними технічними стандартами, ухваленими згідно зі статтями 12, 17, 25, 26, 45, 47, 48, та, у відповідних випадках, згідно зі статтями 55 і 59, або імплементаційним рішенням, зазначеним у статті 25(9), ЦДЦП третьої країни повинен подати заяву про визнання до ESMA, якщо він має намір надавати послуги на підставі статті 25.

4. Доки не буде ухвалено рішення згідно із цим Регламентом про авторизацію або визнання ЦДЦП та їхньої діяльності, включно зі з’єднаннями ЦДЦП, продовжують застосовуватися відповідні національні правила авторизації та визнання ЦДЦП.

5. ЦДЦП, якими управляють суб’єкти, зазначені у статті 1(4), повинні відповідати вимогам цього Регламенту не пізніше ніж протягом одного року з дати набуття чинності регуляторними технічними стандартами, зазначеними в параграфі 2.

Стаття 70
Зміни до Директиви 98/26/ЄС

До Директиви 98/26/ЄС внести такі зміни:

(1) третій абзац першого підпараграфа пункту (a) статті 2 викласти у такій редакції:

«- призначена, без обмеження інших суворіших умов загального застосування, встановлених національним правом, у якості системи та повідомлена Європейському органу з цінних паперів і ринків державою-членом, право якої застосовується, після того, як така держава-член переконається в належності правил системи.»;

(2) статтю 11 доповнити параграфом такого змісту:

«3. Не пізніше 18 липня 2015 року держави-члени повинні ухвалити, оприлюднити та повідомити Комісії заходи, необхідні для дотримання першого абзацу першого підпараграфа пункту (a) статті 2.».

Стаття 71
Зміни до Директиви 2014/65/ЄС

До Директиви 2014/65/ЄС внести такі зміни:

(1) пункт (o) статті 2(1) викласти у такій редакції:

«(o) ЦДЦП, за винятком випадків, передбачених у статті 73 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 (*-1 ).

(2) статтю 4(1) доповнити пунктом такого змісту:

«(64) «центральний депозитарій цінних паперів», або «ЦДЦП», означає центрального депозитарія цінних паперів, як означено в пункті (1) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 909/2014.»;

(3) у секції B додатка I пункт (1) викласти у такій редакції:

«(1) Зберігання і адміністрування фінансових інструментів за рахунок клієнтів, у тому числі депозитарне зберігання та пов’язані послуги, як-от управління коштами/ забезпеченням, за винятком надання та ведення рахунків у цінних паперах на найвищому рівні (далі - послуга із центрального ведення рахунків), як зазначено в пункті (2) секції A додатка до Регламенту (ЄС) № 909/2014.».

Стаття 72
Зміни до Регламенту (ЄС) № 236/2012

Статтю 15 Регламенту (ЄС) № 236/2012 вилучити.

Стаття 73
Застосування Директиви 2014/65/ЄС і Регламенту (ЄС) № 600/2014

ЦДЦП, авторизований згідно зі статтею 16 цього Регламенту, не потребує авторизації згідно з Директивою 2014/65/ЄС для надання послуг, чітко визначених у секціях A і B додатка до цього Регламенту.

Якщо ЦДЦП, авторизований згідно зі статтею 16 цього Регламенту, надає одну або більше інвестиційних послуг або здійснює один або більше видів інвестиційної діяльності на додаток до надання послуг, чітко визначених у секціях A і B додатка до цього Регламенту, застосовуються Директива 2014/65/ЄС, за винятком статей 5-8, статті 9(1)-(2) і (4)-(6) та статей 10-13, і Регламент (ЄС) № 600/2014.

Стаття 74
Звіти

1. ESMA повинен, у співпраці з EBA, компетентними органами та відповідними органами, подавати річні звіти до Комісії, що містять оцінки тенденцій, потенційних ризиків і вразливостей, а також, якщо застосовно, рекомендації щодо попереджувальних або коригувальних дій на ринках послуг, охоплених цим Регламентом. Зазначені звіти повинні містити принаймні оцінку таких елементів:

(a) ефективність розрахунків за внутрішніми та транскордонними операціями для кожної держави-члена на основі кількості та обсягу порушених розрахунків, суми санкцій, зазначених у статті 7(2), кількості та обсягу операцій з викупу, зазначених у статті 7(3) і (4), а також будь-яких інших відповідних критеріїв;

(b) належність санкцій за порушення розрахунків, зокрема потреба в додатковій гнучкості щодо санкцій за порушення розрахунків за неліквідними фінансовими інструментами, зазначеними у статті 7(4);

(c) визначення розрахунків, що не здійснюються в системах розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляють ЦДЦП, на основі кількості та обсягу операцій згідно з інформацією, отриманою відповідно до статті 9, а також будь-яких інших відповідних критеріїв;

(d) транскордонне надання послуг, які охоплюються цим Регламентом, на основі кількості та типів з’єднань ЦДЦП, кількості іноземних учасників систем розрахунків за операціями із цінними паперами, якими управляють ЦДЦП, кількості та обсягу операцій із залученням таких учасників, кількості іноземних емітентів, які реєструють свої цінні папери в ЦДЦП згідно зі статтею 49, а також будь-яких інших відповідних критеріїв;

(e) опрацювання запитів про отримання доступу, зазначених у статтях 49, 52 і 53, для визначення підстав для відхилення запитів про отримання доступу ЦДЦП, центральними контрагентами та торговельними майданчиками, будь-яких тенденцій, пов’язаних із таким відхиленням, і способів зниження виявлених ризиків у майбутньому, щоб забезпечити надання доступу, а також будь-яких інших суттєвих бар’єрів для конкуренції у сфері надання фінансових послуг після торгів;

(f) опрацювання заяв, поданих згідно з процедурами, зазначеними у статті 23(3)-(7) та статті 25(4)-(10);

(g) якщо застосовно, результати процесу партнерської перевірки транскордонного нагляду, зазначеного у статті 24(6), а також можливість зниження періодичності таких перевірок у майбутньому, із зазначенням того, чи такі результати свідчать про необхідність залучення більш формальних колегій органів нагляду;

(h) застосування правил держав-членів щодо цивільно-правової відповідальності за збитки, спричинені ЦДЦП;

(i) процедури та умови, згідно з якими ЦДЦП були авторизовані на призначення кредитних установ або самостійне надання додаткових послуг банківського типу згідно зі статтями 54 і 55, у тому числі оцінювання потенційних наслідків такого надання для фінансової стабільності та конкуренції у сфері розрахункових послуг і додаткових послуг банківського типу в Союзі;

(j) застосування правил, зазначених у статті 38, які стосуються захисту цінних паперів учасників і цінних паперів їхніх клієнтів, зокрема правил, передбачених у статті 38(5);

(k) застосування санкцій та, зокрема, необхідність подальшої гармонізації адміністративних санкцій за порушення вимог, встановлених у цьому Регламенті.

2. Звіти, зазначені в параграфі 1, які охоплюють один календарний рік, повинні бути передані Комісії до 30 квітня наступного календарного року.

Стаття 75
Перегляд

Не пізніше 18 вересня 2019 року Комісія повинна здійснити перегляд і підготувати загальний звіт щодо цього Регламенту. У такому звіті, зокрема, повинні оцінюватися питання, зазначені в пунктах (a)-(k) статті 74(1), існування інших суттєвих бар’єрів для конкуренції у сфері послуг, що підпадають під дію цього Регламенту, яким приділяли недостатньо уваги, а також потенційна необхідність вжиття подальших заходів для обмеження впливу неплатоспроможності ЦДЦП на платників податків. Комісія повинна подати такий звіт до Європейського Парламенту і Ради разом із будь-якими відповідними пропозиціями.

Стаття 76
Набуття чинності та застосування

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Стаття 3(1) застосовується з 01 січня 2023 року до обігових цінних паперів, випущених після зазначеної дати, і з 01 січня 2025 року - до всіх обігових цінних паперів.

3. Стаття 5(2) застосовується з 01 січня 2015 року.

Як відступ від першого підпараграфа цього параграфа, у випадку торговельного майданчика, який має доступ до ЦДЦП, зазначений у статті 30(5), стаття 5(2) повинна застосовуватися не менше ніж за шість місяців до того, як ЦДЦП передасть свою діяльність на аутсорсинг відповідному публічному суб’єкту, але в будь-якому разі - з 01 січня 2016 року.

4. Заходи для забезпечення дисципліни розрахунків, зазначені у статті 6(1)-(4), застосовуються з дати набуття чинності делегованим актом, ухваленим Комісією відповідно до статті 6(5).

5. Заходи для забезпечення дисципліни розрахунків, зазначені у статті 7(1)-(13), і зміни, встановлені у статті 72, застосовуються з дати набуття чинності делегованим актом, ухваленим Комісією відповідно до статті 7(15).

БТМ, який відповідає критеріям, встановленим у статті 33(3) Директиви 2014/65/ЄС, підпадає під дію другого підпараграфа статті 7(3) цього Регламенту:

(a) до ухвалення остаточного рішення щодо його заяви про реєстрацію згідно зі статтею 33 Директиви 2014/65/ЄС; або

(b) якщо БТМ не подавав заяву про реєстрацію згідно зі статтею 33 Директиви 2014/65/ЄС, до 13 червня 2018 року.

6. Заходи щодо звітування, зазначені у статті 9(1), застосовуються з дати набуття чинності імплементаційним актом, ухваленим Комісією відповідно до статті 9(3).

7. Покликання в цьому Регламенті на Директиву 2014/65/ЄС та Регламент (ЄС) № 600/2014 до 03 січня 2018 року необхідно читати як покликання на Директиву 2004/39/ЄС згідно з кореляційною таблицею, визначеною в додатку IV до Директиви 2014/65/ЄС, тією мірою, якою зазначена кореляційна таблиця містить покликання на Директиву 2004/39/ЄС.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТОК
ПЕРЕЛІК ПОСЛУГ

СЕКЦІЯ A
Основні послуги центральних депозитаріїв цінних паперів

1. Початкова реєстрація цінних паперів у бездокументарній системі (далі - реєстраційна послуга)

2. Надання та ведення рахунків у цінних паперах на найвищому рівні (далі - послуга із центрального обслуговування)

3. Управління системою розрахунків за операціями із цінними паперами (далі - розрахункова послуга)

СЕКЦІЯ B
Додаткові послуги небанківського типу ЦДЦП, які не пов’язані з кредитними ризиками або ризиками ліквідності

Послуги, які надаються ЦДЦП і сприяють підвищенню безпеки, ефективності та прозорості фондових ринків, що можуть, між іншим, включати:

1. Послуги, пов’язані з розрахунковою послугою, зокрема:

(a) організація механізму кредитування цінними паперами в якості агента серед учасників системи розрахунків за операціями із цінними паперами;

(b) надання послуг з управління забезпеченням у якості агента для учасників системи розрахунків за операціями із цінними паперами;

(c) узгодження розрахунків, маршрутизація розпоряджень, підтвердження торговельних операцій, перевірка торговельних операцій.

2. Послуги, пов’язані з реєстраційною послугою та послугою із центрального обслуговування, зокрема:

(a) послуги, пов’язані з реєстрами акціонерів;

(b) підтримка опрацювання корпоративних дій, у тому числі послуги з оподаткування, проведення загальних зборів і надання інформації;

(c) послуги зі здійснення нових емісій цінних паперів, у тому числі розподіл номерів ISIN та подібних кодів і управління ними;

(d) маршрутизація та опрацювання розпоряджень, стягнення комісій і пов’язане звітування.

3. Створення з’єднань ЦДЦП, надання, обслуговування або ведення рахунків у цінних паперах у зв’язку з розрахунковою послугою, управлінням забезпеченням та іншими додатковими послугами.

4. Будь-які інші послуги, зокрема:

(a) надання послуг із загального управління забезпеченням у якості агента;

(b) надання регуляторної звітності;

(d) надання ІТ-послуг.

СЕКЦІЯ C
Додаткові послуги банківського типу

Послуги банківського типу, безпосередньо пов’язані з основними або додатковими послугами, зазначеними в секціях A і B, зокрема:

(a) надання грошових рахунків і приймання депозитів від учасників системи розрахунків за операціями із цінними паперами та власників рахунків у цінних паперах у розумінні пункту 1 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(b) надання грошових кредитів із поверненням не пізніше ніж на наступний робочий день, надання грошових позик для попереднього фінансування корпоративних дій і кредитування цінними паперами власників рахунків у цінних паперах у розумінні пункту 2 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(c) платіжні послуги, пов’язані з опрацюванням грошових і валютних операцій, у розумінні пункту 4 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(d) гарантії та зобов’язання, пов’язані з наданням і отриманням у позику цінних паперів, у розумінні пункту 6 додатка I до Директиви 2013/36/ЄС;

(e) казначейська діяльність, пов’язана з валютними операціями та обіговими цінними паперами, яка стосується управління залишками за довгими позиціями учасників, у розумінні пунктів 7(b) та (e) додатка I до Директиви 2013/36/ЄС.

__________
(-1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2003/71/ЄС від 04 листопада 2003 року про проспекти, що підлягають публікації у випадку публічної пропозиції цінних паперів або їх допуску до торгів на регульованому ринку, та про внесення змін до Директиви 2001/34/ЄС (OB L 345, 31.12.2003, с. 64).
(-2) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1092/2010 від 24 листопада 2010 року про макропруденційний нагляд Європейського Союзу за фінансовою системою та заснування Європейської Ради із схемних ризиків (OB L 331, 15.12.2010, с. 1).
(-3) Директива Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС від 26 жовтня 2005 року про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму (OB L 309, 25.11.2005, с. 15).
(-4) Директива Комісії 2006/70/ЄС від 01 серпня 2006 року про встановлення імплементаційних інструментів для Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС щодо означення публічної посадової особи та технічних критеріїв для спрощених процедур комплексної перевірки клієнтів і для звільнення з підстав здійснення фінансової діяльності нерегулярно або в дуже обмеженому обсязі (OB L 214, 04.08.2006, с. 29).
(-5) Рішення Комісії 2001/528/ЄС від 06 червня 2001 року про утворення Європейського комітету з цінних паперів (OB L 191, 13.07.2001, с. 45).
(*-1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 909/2014 від 23 липня 2014 року про вдосконалення розрахунків за цінними паперами в Європейському Союзі та про центральних депозитаріїв цінних паперів, а також про внесення змін і доповнень до директив 98/26/ЄС і 2014/65/ЄС та Регламенту (ЄС) № 236/2012 (OB L 257, 28.08.2014, с. 1)

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}

Про нас

Конфіденційність

Приєднуйтесь.