Конвенція про охорону праці при використанні азбесту N 162

Статус Конвенції див. ( 993_430 )

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася на свою сімдесят другу сесію 4 червня 1986 року,

зазначаючи відповідні міжнародні конвенції та рекомендації з праці і, зокрема Конвенцію ( 993_162 ) і Рекомендацію 1974 року про професійні ракові захворювання ( 993_098 ), Конвенцію ( 993_051 ) і Рекомендацію 1977 року про виробниче середовище (забруднення повітря, шум та вібрація) ( 993_174 ), Конвенцію ( 993_050 ) і Рекомендацію 1981 року про безпеку та гігієну праці ( 993_075 ), Конвенцію ( 993_042 ) і Рекомендацію 1985 року про служби гігієни праці ( 993_072 ), переглянутий 1980 року список професійних захворювань ( 993_280 ), доданий до Конвенції 1964 року про допомогу у випадках виробничого травматизму ( 993_306 ), а також "Зведення практичних правил з охорони праці при використанні азбесту", опубліковане Міжнародним бюро праці в 1984 році, в якому встановлено засади національної політики та діяльності на національному рівні,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо охорони праці при використанні азбесту, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього двадцять четвертого дня червня місяця тисяча дев'ятсот вісімдесят шостого року наведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1986 року про азбест.

Розділ I. Сфера застосування та визначення

Стаття 1

1. Ця Конвенція охоплює всі види діяльності, пов'язані з дією азбесту на працівників у процесі роботи.

2. Член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, може після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників і на основі оцінки небезпек для здоров'я та вжитих заходів безпеки вилучати зі сфери застосування деяких положень Конвенції певні галузі економічної діяльності або певні підприємства, якщо він переконаний, що в застосуванні їх до цих галузей або підприємств немає потреби.

3. Компетентний орган, приймаючи рішення про вилучення певних галузей економічної діяльності або певних підприємств, бере до уваги частоту, тривалість і рівень впливу, а також вид роботи та умови праці на робочому місці.

Стаття 2

Відповідно до мети цієї Конвенції:

a) термін "азбест" означає волокнисту форму мінералів з класу силікатів, що належить до гірських мінералів групи серпентину, тобто хризотил (білий азбест) та групи амфіболу, тобто актиноліт, амозит (коричневий азбест, кумингтоніт-грунерит), антофіліт, крокидоліт (голубий азбест), термоліт або будь-які інші сполуки, котрі містять один чи більше з цих елементів;

b) термін "азбестовий пил" означає частки азбесту, що містяться в повітрі, або частки азбесту, що осіли, які можуть здійнятися в повітря виробничого середовища;

c) термін "азбестовий пил, що міститься в повітрі" означає, з метою виміру, частки пилу, котрі вимірюються гравіметричним або іншим еквівалентним методом;

d) термін "респірабельні азбестові волокна" означає азбестові волокна, діаметр яких менше ніж 3 мкм, а відношення довжини волокна до його діаметра більше ніж 3:1. Тільки волокна, довжина яких більше ніж 5 мкм, беруться до уваги з метою виміру;

e) термін "вплив азбесту" означає на виробництві вплив респірабельних азбестових волокон або азбестового пилу, що перебуває в повітрі, джерелом яких є азбест або мінерали, матеріали чи вироби, котрі містять азбест;

f) термін "працівники" охоплює членів виробничих кооперативів;

g) термін "представники працівників" означає представників працівників, яких визнано такими в національному законодавстві чи практиці відповідно до Конвенції 1971 року про представників працівників ( 993_186 ).

Розділ II. Загальні засади

Стаття 3

1. Національне законодавство чи правила приписують заходи, яких слід вживати для запобігання, контролю та захисту працівників у зв'язку з впливом шкідливих для здоров'я факторів, що виникають під час роботи з азбестом.

2. Національне законодавство та правила, розроблені на виконання параграфа 1 цієї статті, періодично переглядаються з урахуванням технічного прогресу і досягнень у галузі наукових знань.

3. Компетентний орган може санкціонувати тимчасові часткові вилучення з заходів, приписаних на виконання параграфа 1 цієї статті, на умовах та в межах термінів, визначених після консультацій з найбільш представницькими відповідними організаціями роботодавців і працівників.

4. Дозволяючи часткові вилучення із заходів на виконання параграфа 3 цієї статті, компетентний орган забезпечує вжиття потрібних запобіжних заходів для охорони здоров'я працівників.

Стаття 4

Компетентний орган консультується з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, щодо заходів, яких слід вжити для введення в дію положень цієї Конвенції.

Стаття 5

1. Дотримання законодавства та правил, прийнятих на виконання статті 3 цієї Конвенції, забезпечується належною і відповідною системою інспекції.

2. Національні законодавство чи правила передбачають потрібні заходи, серед яких відповідні санкції з метою забезпечення ефективного дотримання та виконання положень цієї Конвенції.

Стаття 6

1. Роботодавці несуть відповідальність за виконання приписаних заходів.

2. У разі коли два або більше роботодавців одночасно здійснюють свою діяльність в одній робочій зоні, вони співробітничають з метою виконання приписаних заходів, не зменшуючи відповідальності кожного роботодавця за охорону здоров'я та безпеку праці працівників, які у нього працюють. Компетентний орган влади приписує, у разі потреби, загальні засади такого співробітництва.

3. Роботодавці у співробітництві зі службами безпеки і гігієни праці після консультацій з відповідними представниками працівників розробляють порядок дій на випадок аварійних ситуацій.

Стаття 7

Працівники зобов'язані, в межах своєї відповідальності, виконувати інструкції з безпеки та гігієни праці, що стосуються запобігання, контролю і захисту від дії шкідливих для здоров'я факторів, які виникають під час роботи з азбестом.

Стаття 8

Роботодавці і працівники або їхні представники здійснюють, по змозі, якнайтісніше співробітництво на всіх рівнях на підприємстві під час проведення заходів, приписаних цією Конвенцією.

Розділ III. Захисні та профілактичні заходи

Стаття 9

Національні законодавство чи правила, прийняті на виконання статті 3 цієї Конвенції, передбачають запобігання впливові азбесту або захисту від нього за допомогою одного чи більше з таких заходів:

a) встановлення для роботи, під час якої може відбуватися вплив азбесту, правил, котрі приписують відповідні інженерні заходи захисту і методи роботи, серед яких гігієна робочого місця;

b) встановлення спеціальних правил та процедур, серед яких дозвіл на використання азбесту чи деяких його різновидів, або деяких виробів, котрі містять азбест, чи проведення деяких виробничих процесів.

Стаття 10

У тих випадках, коли потрібно захистити здоров'я працівників і це технічно здійсненне, національні законодавство чи правила передбачають один чи більше з таких заходів:

a) заміну азбесту чи деяких його різновидів або виробів, котрі містять азбест, там, де це можливо, іншими матеріалами чи виробами або альтернативними технологічними процесами, які компетентний орган вважає на основі наукової оцінки за нешкідливі або за такі, що становлять меншу небезпеку для здоров'я;

b) повну або часткову заборону використання азбесту чи деяких його різновидів або виробів, котрі містять азбест, у деяких виробничих процесах.

Стаття 11

1. Застосування крокидоліта та виробів, які містять це волокно, забороняється.

2. Компетентний орган має повноваження дозволяти, після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, часткові вилучення з передбаченої в параграфі 1 цієї статті заборони, якщо заміна практично нездійсненна, за умови, що вживають заходів, котрі забезпечують, щоб здоров'я працівників не наражалося на загрозу.

Стаття 12

1. Розпилення всіх видів азбесту забороняється.

2. Компетентний орган має повноваження дозволяти, після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, часткові вилучення з передбаченої в параграфі 1 цієї статті заборони, якщо заміна практично нездійсненна, за умови, що вживають заходів, котрі забезпечують, щоб здоров'я трудівників не наражалося на загрозу.

Стаття 13

Національні законодавство та правила передбачають, що роботодавці відповідно до порядку і в межах, визначених компетентним органом, сповіщають його про певні види робіт, пов'язані з впливом азбесту.

Стаття 14

Підприємства, котрі добувають і постачають азбест, а також виготовляють і постачають вироби, що його містять, несуть відповідальність за належне маркірування тари і, якщо це потрібно, виробу, причому це маркірування повинне, згідно з приписами компетентного органу, робитися такою мовою і в такий спосіб, щоб заінтересовані працівники та споживачі легко розуміли його.

Стаття 15

1. Компетентний орган приписує гранично допустимі рівні впливу на працівників азбесту або інші критерії впливу для оцінки виробничого середовища.

2. Гранично допустимі рівні або інші критерії впливу встановлюються, періодично переглядаються та оновлюються в світлі технічного прогресу і розширення науково-технічних знань.

3. На всіх робочих місцях, де працівники зазнають впливу азбесту, роботодавець вживає всіх відповідних заходів, щоб запобігти попаданню азбестового пилу в повітря чи контролювати його, та забезпечувати, щоб дотримувалися гранично допустимі рівні або інші критерії впливу, а також скоротити вплив до рівня настільки низького, наскільки це практично здійсненне.

4. Якщо заходи, котрих вживають на виконання положень параграфа 3 цієї статті, не ведуть до зниження впливу азбесту до гранично допустимих рівнів або не відповідають іншим критеріям впливу, визначеним на виконання параграфа 1 цієї статті, роботодавець забезпечує, експлуатує та замінює, якщо потрібно, без витрат з боку працівників належну респіраторну захисну техніку і спеціальний захисний одяг, залежно від обставин. Респіраторна захисна техніка відповідає нормам, встановленим компетентним органом, і використовується тільки як додатковий, тимчасовий, доконечно потрібний або винятковий захід, а не як альтернатива технічному контролю.

Стаття 16

Кожний роботодавець несе відповідальність за розроблення та здійснення практичних заходів щодо запобігання впливу азбесту на працівників, які працюють на підприємстві та контролю за ним, а також щодо захисту від шкідливих факторів, котрі виникають під час роботи з азбестом.

Стаття 17

1. Знесення устаткування або споруди, в яких є крихкі ізоляційні матеріали, а також очищення від азбесту будівель чи споруд, де азбест може опинитися в повітрі, здійснюють тільки роботодавці або підрядчики, котрі визнані компетентним органом як такі, що мають кваліфікацію для виконання такої роботи відповідно до положень цієї Конвенції, і які отримали повноваження для виконання такої роботи.

2. Роботодавець або підрядчик зобов'язані до початку робіт із знесення підготувати робочий план, котрий уточнює заходи, яких треба вжити, серед них заходи, спрямовані на:

a) забезпечення працівників всім потрібним захистом;

b) обмеження виділення азбестового пилу в повітря; і

c) забезпечення видалення відходів, що містять азбест, відповідно до статті 19 цієї Конвенції.

3. З працівниками або їхніми представниками проводяться консультації щодо робочого плану, зазначеного в параграфі 2 цієї статті.

Стаття 18

1. У випадках, коли особистий одяг працівників може виявитися забрудненим азбестовим пилом, роботодавець, відповідно до національних законодавства чи правил та після консультацій з представниками працівників, видає відповідний робочий одяг, який не можна носити поза робочим місцем.

2. Обробка та чищення використаного робочого і спеціального захисного одягу здійснюються, згідно з вимогою компетентного органу, в контрольованих умовах з метою запобігання виділенню азбестового пилу.

3. Національні законодавство чи правила забороняють забирати додому робочий та спеціальний захисний одяг і засоби індивідуального захисту.

4. Роботодавець несе відповідальність за чищення, підтримання у належному стані та зберігання робочого одягу, спеціального захисного одягу і засобів індивідуального захисту.

5. Роботодавець надає, по змозі, працівникам, які зазнали впливу азбесту, можливості для умивання, прийняття ванни або душу в робочій зоні.

Стаття 19

1. Відповідно до національних законодавства та практики роботодавці видаляють відходи, котрі містять азбест, таким способом, щоб не наражалося на загрозу здоров'я відповідних працівників, серед яких ті, хто обробляє відходи, що містять азбест, або населення, котре живе поблизу підприємства.

2. Компетентні органи та роботодавці вживають відповідних заходів для запобігання забрудненню навколишнього середовища азбестовим пилом, що виділяється внаслідок виробничого процесу.

Розділ IV. Нагляд за виробничим середовищем
та за станом здоров'я працівників

Стаття 20

1. У разі потреби захисту здоров'я працівників роботодавець вимірює концентрацію азбестового пилу, який міститься в повітрі робочої зони, та контролює вплив азбесту на працівників через проміжки часу і застосовуючи методи, визначені компетентним органом влади.

2. Результати контролю за виробничим середовищем та впливом азбесту на працівників зберігаються протягом приписаного компетентним органом терміну.

3. Відповідні працівники та їхні представники, а також служби інспекції мають доступ до цих даних.

4. Працівники чи їхні представники мають право вимагати проведення контролю за навколишнім середовищем і звертатися до компетентного органу у зв'язку з результатами контролю.

Стаття 21

1. Працівники, які зазнають або зазнали впливу азбесту, відповідно до національних законодавства та практики, проходять такі медичні огляди, які потрібні для спостереження стану їхнього здоров'я у зв'язку з впливом цього шкідливого виробничого фактора та для діагностики професійних захворювань, спричинених впливом азбесту.

2. Контроль стану здоров'я працівників у зв'язку з використанням азбесту не спричиняє втрати в заробітках для них. Він здійснюється безплатно і, в міру можливості, проводиться в робочий час.

3. Працівників належним та відповідним чином інформують про результати медичних оглядів і вони дістають індивідуальні консультації щодо стану їхнього здоров'я у зв'язку з виробничою діяльністю.

4. Якщо продовження роботи, пов'язаної з впливом азбесту, вважається з медичного погляду небажаним, вживають відповідно до національних умов і практики, всіх заходів для забезпечення відповідним працівникам інших засобів збереження їхнього доходу.

5. Компетентний орган розробляє систему повідомлення про професійні захворювання, спричинені азбестом.

Розділ V. Інформування та навчання

Стаття 22

1. Компетентний орган після консультації і в співробітництві з заінтересованими найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників проводить відповідні заходи з метою сприяння поширенню інформації та просвіти всіх відповідних осіб про шкідливі для здоров'я фактори, що виникають при контакті з азбестом, та про методи запобігання їм і контролю за ними.

2. Компетентний орган забезпечує, щоб роботодавці мали у письмовому вигляді основні засади й процедури, котрі стосуються заходів стосовно навчання та періодичного інструктажу працівників з питань небезпечного впливу дії азбесту, методів запобігання йому та боротьби з ним.

3. Роботодавець забезпечує, щоб усі працівники, які зазнають або можуть зазнавати впливу азбесту, були поінформовані про шкідливі фактори, пов'язані з їхньою роботою, діставали інструкції щодо профілактичних заходів та правильних методів роботи і діставали постійне навчання в цих галузях.

Розділ VI. Прикінцеві положення

Стаття 23

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

Стаття 24

1. Ця Конвенція має обов'язкову силу тільки для тих членів Міжнародної організації праці, документи про ратифікацію яких зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців від дати реєстрації Генеральним директором документів про ратифікацію двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності для кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.

Стаття 25

1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, після закінчення десяти років від дня, коли вона початково набула чинності, може денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік від дати її реєстрації.

2. Для кожного члена Організації, який ратифікував цю Конвенцію і протягом року після закінчення зазначених у попередньому параграфі десяти років не скористався передбаченим у цій статті правом на денонсацію, Конвенція лишатиметься чинною на наступні десять років, і надалі він зможе денонсувати її після закінчення кожного десятиріччя в порядку, передбаченому в цій статті.

Стаття 26

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці оповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та заяв про денонсацію, надісланих йому членами Організації.

2. Оповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.

Стаття 27

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) вичерпні відомості про всі документи про ратифікацію та заяви про денонсацію, зареєстровані ним відповідно до положень попередніх статей.

Стаття 28

У випадках, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і розглядає доцільність внесення до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 29

1. Якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 25, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) від дня настання чинності нової, переглянутої конвенції цю Конвенцію закрито для ратифікації членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається в будь-якому разі чинною за формою та змістом для тих членів Організації, які ратифікували її, але не ратифікували переглянутої конвенції.

Стаття 30

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 16 червня 1989 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева