Рекомендація щодо служб гігієни праці N 171

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці і зібралася на свою 71-шу сесію 7 червня 1985 року,

відзначаючи, що захист здоров'я працівників від загальних і професійних захворювань та нещасних випадків на виробництві є одним із завдань, покладених на МОП відповідно до її Статуту ( 993_154 ),

беручи до уваги відповідні міжнародні конвенції та рекомендації щодо праці, зокрема, Рекомендацію 1953 року щодо охорони здоров'я працівників ( 993_071 ), Рекомендацію 1959 року щодо служб охорони здоров'я на підприємстві, Конвенцію 1971 року про представників працівників ( 993_186 ), а також Конвенцію ( 993_050 ) та Рекомендацію 1981 року про безпеку та гігієну праці, в яких визначено засади національної політики й діяльності на національному рівні, а також Тристоронню декларацію принципів, що стосуються багатонаціональних корпорацій та соціальної політики, ухвалену Адміністративною радою Міжнародного бюро праці,

постановивши ухвалити ряд пропозицій щодо служб гігієни праці, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

постановивши надати цим пропозиціям форму рекомендації, що доповнює Конвенцію 1985 року про служби гігієни праці ( 993_042 ),

ухвалює цього двадцять шостого дня червня місяця тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ятого року нижченаведену рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1985 року щодо служб гігієни праці:

I. Принципи національної політики

1. Кожний член Організації відповідно до національних умов і практики та після консультацій з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників, де такі є, повинен розробляти, здійснювати й періодично переглядати узгоджену національну політику відносно служб гігієни праці, котра містить загальні принципи, які регулюють їхні функції, організацію та діяльність.

2. 1) Кожний член Організації повинен поступово розвивати служби гігієни праці для всіх працівників, серед них державного сектора та членів виробничих кооперативів, у всіх галузях економічної діяльності і на всіх підприємствах. Заходи, що проводяться, мають бути достатніми і враховувати специфічні потенційні небезпеки, котрі існують на цих підприємствах.

2) Коли це необхідно і практично здійсненно, слід також вживати заходів щодо забезпечення осіб, котрі працюють не за наймом, аналогічним захистом, який передбачено Конвенцією 1985 року про служби гігієни праці та цією Рекомендацією.

II. Функції

3. Служби гігієни праці повинні в основному здійснювати профілактичні функції.

4. Служби гігієни праці повинні розробляти програму діяльності стосовно до підприємства чи підприємств, які вони обслуговують, враховуючи, зокрема, виробничі небезпеки, а також проблеми, специфічні для відповідних галузей економічної діяльності.

А. Нагляд за виробничим середовищем

5. 1) До нагляду за виробничим середовищем слід включати:

a) виявлення й оцінку факторів виробничого середовища, які можуть несприятливо впливати на здоров'я працівників;

b) оцінку санітарно-гігієнічних умов на виробництві і факторів в організації праці, котрі можуть бути потенційно небезпечними для здоров'я працівників;

c) оцінку засобів колективного та індивідуального захисту;

d) оцінку, в разі потреби, впливу на працівників небезпечних факторів, використовуючи надійні і загальноприйняті методи контролю;

e) оцінку систем захисту, призначених для ліквідації або зниження впливу небезпечних факторів.

2) Такий нагляд повинен здійснюватись у взаємодії з іншими технічними службами підприємства, а також у співробітництві з відповідними працівниками та їхніми представниками на підприємстві або з комітетом з безпеки та гігієни праці, де такі є.

6. 1) Відповідно до національних законодавства й практики результати нагляду за виробничим середовищем слід належним чином реєструвати й надавати у розпорядження роботодавців, працівників та їхніх представників на відповідному підприємстві або комітету з безпеки та гігієни праці, де такі є.

2) Ці дані слід використовувати на конфіденційній основі й виключно для орієнтації і консультування щодо поліпшення виробничого середовища, охорони здоров'я та безпеки працівників.

3) Компетентний орган повинен мати доступ до цих даних. Служба гігієни праці може передавати їх третім особам тільки за згодою роботодавця і працівників чи їхніх представників на підприємстві або за згодою комітету з безпеки та гігієни праці, де такі є.

7. У межах нагляду за виробничим середовищем персонал, що надає послуги в галузі гігієни праці, повинен здійснювати огляди, потрібні для вивчення факторів виробничого середовища, які можуть несприятливо впливати на здоров'я працівників, санітарно-гігієнічні умови на робочому місці та умови праці.