02014L0024 - UA - 01.01.2020 - 003.001

Цей текст слугує суто засобом документування та не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex

(До Розділу IV: Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею
Глава 8: Державні закупівлі)

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/24/ЄС
від 26 лютого 2014 року
про публічні закупівлі та про скасування Директиви 2004/18/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

(OB L 094 28.03.2014, с. 65)

Зі змінами, внесеними:

ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ 2014/24/ЄС
від 26 лютого 2014 року
про публічні закупівлі та про скасування Директиви 2004/18/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

РОЗДІЛ I
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ, ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

ГЛАВА I
Сфера застосування і терміни та означення

Секція 1
Предмет, терміни та означення

Стаття 1
Предмет та сфера застосування

1. Ця Директива встановлює правила проведення публічними замовниками процедур закупівлі щодо публічних договорів, а також конкурсів проєктів, оцінна вартість яких є не нижчою за порогові значення, встановлені в статті 4.

2. У розумінні цієї Директиви «закупівлі» означає придбання за публічним договором робіт, продуктів або послуг одним чи більше публічними замовниками у суб’єктів господарювання, обраних такими публічними замовниками, незалежно від того, чи призначені такі роботи, продукти або послуги для публічних цілей.

3. Застосування цієї Директиви підпадає під дію статті 346 ДФЄС.

4. Ця Директива не впливає на свободу держав-членів визначати, відповідно до права Союзу, що вони вважають послугами загального економічного інтересу, як такі послуги повинні бути організовані та фінансовані, згідно з правилами про надання державної допомоги, і які конкретні зобов’язання слід до них застосовувати. Аналогічно, ця Директива не впливає на рішення публічних органів щодо того, наскільки, яким чином та в якій мірі вони самі бажають виконувати публічні функції відповідно до статті 14 ДФЄС та Протоколу № 26.

5. Ця Директива не впливає на те, яким чином держави-члени організовують свої системи соціального забезпечення.

6. Угоди, рішення або інші правові інструменти, які організовують передачу повноважень та обов’язків за виконання публічних завдань між публічними замовниками або групами публічних замовників, і які не передбачають оплати за виконання договорів, вважають питаннями внутрішньої організації відповідної держави-члена і, як такі, вони жодним чином не підпадають під дію цієї Директиви.

Стаття 2
Терміни та означення

1. Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:

(1) «публічні замовники» означає державні, регіональні чи місцеві органи влади, органи публічного права або об’єднання, утворені одним чи декількома такими органами влади або одним чи декількома такими органами публічного права;

(2) «центральні урядові органи» означає публічних замовників, перелічених у додатку I та, якою були здійснені виправлення або зміни на національному рівні, їхніх правонаступників;

(3) «субцентральні публічні замовники» означає всіх публічних замовників, які не є центральними урядовими органами;

(4) «органи публічного права» означає органи, які мають усі зазначені нижче характеристики:

(a) створені з конкретною метою задоволення потреб, що становлять загальний інтерес і не мають промислового або комерційного характеру;

(b) мають правосуб’єктність; та

(c) отримують фінансування переважно від держави, регіональних чи місцевих органів влади або інших органів публічного права; або зазначені органи влади або органи публічного права здійснюють над ними управлінський контроль; або мають адміністративну, керівну або наглядову раду, більш ніж половину членів якої призначає держава, регіональні чи місцеві органи влади або інші органи публічного права;

(5) «публічні договори» означає оплатні договори, укладені в письмовій формі між одним чи більше суб’єктами господарювання та одним чи більше публічними замовниками, предметом яких є виконання робіт, постачання продуктів чи надання послуг;

(6) «публічні договори про виконання робіт» означає публічні договори, предметом яких є одне із зазначеного нижче:

(a) виконання або і проєктування, і виконання робіт, пов’язаних із одним із видів діяльності у розумінні додатка II;

(b) виконання або і проєктування, і виконання робіт;

(c) реалізація робіт будь-яким із засобів, яка відповідає вимогам, визначеним публічним замовником, що має вирішальний вплив на тип або проєкт робіт;

(7) «роботи» означає результат будівельних робіт або інженерно-монтажних робіт у цілому, що сам собою є достатнім для виконання економічної або технічної функції;

(8) «публічні договори про постачання продуктів» означає публічні договори, предметом яких є купівля, оренда, прокат або оренда продуктів на виплат із правом викупу чи без нього. Публічний договір про постачання продуктів може включати, як доповнення, операції з розміщення та встановлення;

(9) «публічні договори про надання послуг» означає публічні договори, предметом яких є надання послуг, інших ніж ті, що зазначені в пункті 6;

(10) «суб’єкт господарювання» означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, публічного суб’єкта чи групу таких осіб та/або суб’єктів, у тому числі будь-які тимчасові об’єднання підприємств, які пропонують виконання робіт та/або роботи, постачання продуктів або надання послуг на ринку;

(11) «учасник процедури закупівлі» означає суб’єкта господарювання, що подав тендерну пропозицію;

(12) «конкурсант» означає суб’єкта господарювання, що звернувся із запитом щодо запрошення на участь чи був запрошений до участі у процедурі з обмеженою участю, конкурентній процедурі з переговорами, переговорній процедурі без попереднього опублікування, конкурентному діалозі або інноваційному партнерстві;

(13) «закупівельна документація» означає будь-який документ, виданий або згаданий публічним замовником для опису чи визначення елементів закупівлі чи процедури, у тому числі повідомлення про намір укласти договір, попереднє інформаційне повідомлення, у випадках, коли його використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі, технічні специфікації, описовий документ, пропоновані умови договору, формати надання документів конкурсантами й учасниками процедури закупівлі, інформація про загальні зобов’язання та будь-яка додаткова документація;

(14) «централізована закупівельна діяльність» означає види діяльності, здійснювані на постійній основі в одній із зазначених нижче форм:

(a) придбання продуктів та/або послуг, призначених для публічних замовників,

(b) присудження публічних договорів або укладання рамкових угод про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг, призначених для публічних замовників;

(15) «допоміжна закупівельна діяльність» означає діяльність, що полягає у підтримці закупівельної діяльності, зокрема у зазначених нижче формах:

(a) технічної інфраструктури, яка дає змогу публічним замовникам присуджувати публічні договори чи укладати рамкові угоди про виконання робіт, постачання продуктів або надання послуг;

(b) консультації щодо проведення чи планування процедур публічних закупівель;

(c) підготовки процедур закупівель та управління ними від імені та за рахунок зацікавленого публічного замовника;

(16) «централізована закупівельна організація» означає публічного замовника, що здійснює централізовану закупівельну діяльність і, можливо, допоміжну закупівельну діяльність;

(17) «надавач закупівельних послуг» означає публічний чи приватний орган, що пропонує послуги зі здійснення допоміжної закупівельної діяльності на ринку;

(18) «письмово» або «у письмовій формі» означає будь-який вираз, що складається зі слів чи цифр, які можна прочитати, відтворити та, в подальшому, повідомити, включно з інформацією, яку передають та зберігають за допомогою електронних засобів;

(19) «електронні засоби» означає електронне обладнання для опрацювання (в тому числі цифрового стиснення) та зберігання даних, які передають та отримують за допомогою дротових, радіо-, оптичних або інших електромагнітних засобів;

(20) «життєвий цикл» означає всі послідовні та/або взаємопов’язані етапи, у тому числі необхідні дослідження й розробки, виробництво, торгівлю та її умови, транспортування, використання і технічне обслуговування протягом усього періоду існування продукту, робіт або надання послуги, від придбання сировини чи генерування ресурсів до реалізації, ліквідації, виведення з експлуатації чи використання;

(21) «конкурс проєктів» означає процедури, які дають змогу публічному замовнику придбавати, в основному у сферах планування міст і населених пунктів, архітектури й проєктування або опрацювання даних, план чи проєкт, обраний журі за результатами участі у конкурсі з присудженням призів або без них;

(22) «інновація» означає впровадження нового чи істотно вдосконаленого продукту, послуги або процесу, у тому числі, між іншим, процесів виробництва, будівництва чи спорудження, нового методу реалізації або нового методу організації в ділові практики, організацію робочих місць або зовнішні зв’язки, між іншим, із метою надання допомоги у вирішенні суспільних проблем або підтримки стратегії розумного, сталого та інклюзивного зростання «Європа 2020»;

(23) «маркування» означає будь-який документ, сертифікат або атестацію, які підтверджують, що роботи, продукти, послуги, процеси або процедури відповідають певним вимогам;

(24) «вимоги щодо маркування» означає вимоги, яким повинні відповідати певні роботи, продукти, послуги, процеси або процедури для отримання відповідного маркування.

2. Для цілей цієї статті термін «регіональні органи влади» включає органи влади, невичерпний перелік яких міститься у Номенклатурі територіальних одиниць для цілей статистики (NUTS) 1 і 2, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003 Європейського парламенту і Ради (-1), в той час як термін «місцеві органи влади» включає всі органи, що належать до адміністративних одиниць рівня NUTS 3 та менших адміністративних одиниць, як зазначено в Регламенті (ЄС) № 1059/2003.

Стаття 3
Змішані закупівлі

1. Параграф 2 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є різні типи закупівель, усі з яких підпадають під дію цієї Директиви.

Параграфи 3-5 застосовують до змішаних договорів, предметом яких є закупівлі, які підпадають під дію цієї Директиви, та закупівлі, які підпадають під дію інших правових режимів.

2. Договори, предметом яких є два чи більше типів закупівель (роботи, послуги чи продукти), присуджують відповідно до положень, застосовних до того типу закупівель, що характеризує основний предмет відповідного договору.

У випадку змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг у розумінні глави I розділу III і частково - з надання інших послуг, або змішаних договорів, які частково складаються з надання послуг і частково - з постачання продуктів, основний предмет договору визначають відповідно до того, вартість чого є найвищою - відповідних послуг чи продуктів.

3. Якщо різні частини певного договору об’єктивно подільні, застосовують параграф 4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, застосовують параграф 6.

Якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС або Директиви 2009/81/ЄС, застосовують статтю 16 цієї Директиви.

4. У випадку договорів, предметом яких є закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, а також закупівлі, що не підпадають під дію цієї Директиви, публічні замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих частин предмета договору чи присуджувати єдиний договір. Якщо публічні замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин предмета договору, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини предмета договору.

Якщо публічні замовники обирають присудження єдиного договору, якщо інше не передбачено статтею 16, до відповідного змішаного договору застосовують положення цієї Директиви, незалежно від вартості частин його предмета, які інакше підпадали б під дію іншого правового режиму, і незалежно від того, під який правовий режим такі частини інакше би підпадали.

У випадку змішаних договорів, які містять елементи постачання продуктів, виконання робіт і надання послуг, а також концесій, змішаний договір присуджують відповідно до цієї Директиви, за умови що оцінна вартість частини договору, яка підпадає під дію цієї Директиви, розрахована відповідно до статті 5, дорівнює або перевищує відповідне порогове значення, визначене у статті 4.

5. У випадку договорів, предметом яких є і закупівлі, що підпадають під дію цієї Директиви, і закупівлі з метою здійснення діяльності, що підпадає під дію Директиви 2014/25/ЄС, застосовні правила, незважаючи на положення параграфа 4 цієї статті, визначають згідно зі статтями 5 та 6 Директиви 2014/25/ЄС.

6. Якщо різні частини певного договору є об’єктивно неподільними, застосовний правовий режим визначають на основі основного предмета такого договору.

Секція 2
Порогові значення

Стаття 4
Порогові суми

Цю Директиву застосовують до закупівель, оцінна вартість яких, за вирахуванням податку на додану вартість (ПДВ), дорівнює або перевищує такі порогові значення:

(a) 5350000 євро для договорів про виконання робіт;

(b) 139000 євро для публічних договорів про постачання продуктів та надання послуг, присуджених центральними урядовими органами, а також конкурсів проєктів, організованих такими органами; якщо публічні договори про постачання продуктів присуджують публічні замовники, що провадять діяльність у сфері оборони, зазначене порогове значення застосовують лише до договорів, які стосуються продуктів, охоплених додатком III;

(c) 214000 євро для публічних договорів про постачання продуктів та надання послуг, присуджуваних субцентральними публічними замовниками, та конкурсів проєктів, організованих такими замовниками; вказане порогове значення також застосовують до публічних договорів про постачання продуктів, які присуджують центральні урядові органи, що провадять діяльність у сфері оборони, якщо такими договорами передбачені продукти, охоплені додатком III;

(d) 750000 євро для публічних договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, перерахованих у додатку XIV.

Стаття 5
Методи розрахунку оцінної вартості закупівлі

1. Розрахунок оцінної вартості закупівлі повинен ґрунтуватися на загальній сумі без ПДВ, що підлягає сплаті згідно з оцінками публічного замовника, включно з будь-якими варіантами та будь-якими поновленнями договорів, прямо визначеними в закупівельній документації.

Якщо публічний замовник передбачає присудження конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі призів чи виплат, він повинен враховувати їх при розрахунку оцінної вартості закупівлі.

2. Якщо публічний замовник складається з окремих операційних підрозділів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість для всіх окремих операційних підрозділів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо окремий операційний підрозділ самостійно відповідає за свої закупівлі чи певні їх категорії, вартість закупівель може оцінюватися на рівні такого підрозділу.

3. Вибір методу, який використовують для розрахунку оцінної вартості закупівлі, не повинен здійснюватися з наміром виключення її зі сфери застосування цієї Директиви. Закупівлю не можна поділяти з метою запобігання поширенню на неї сфери застосування цієї Директиви, окрім випадків, коли це виправдано об’єктивними причинами.

4. Зазначена оцінна вартість повинна бути дійсною на момент надіслання запрошення до участі в конкурентній процедурі або, у випадках, коли запрошення до участі в конкурентній процедурі не передбачене, на момент, коли публічний замовник розпочинає процедуру закупівлі, наприклад, у відповідних випадках, зв’язуючись із суб’єктами господарювання щодо закупівлі.

5. Що стосується рамкових угод і динамічних систем закупівель, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ усіх договорів, передбачених протягом загального строку дії рамкової угоди або динамічної системи закупівель.

6. У випадку інноваційних партнерств, вартістю, яка підлягає врахуванню, є максимальна оцінна вартість без ПДВ діяльності у сфері досліджень і розробок, яку виконуватимуть на всіх етапах передбаченого партнерства, а також продуктів, робіт чи послуг, що їх буде розроблено і закуплено на момент завершення передбаченого партнерства.

7. Що стосується публічних договорів про виконання робіт, при розрахунку оцінної вартості повинна бути врахована як вартість таких робіт, так і загальна оцінна вартість усіх продуктів і послуг, що їх надає підряднику публічний замовник, за умови що вони є необхідними для виконання робіт.

8. Якщо пропонована робота чи пропоноване надання послуг може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 4, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

9. Якщо пропозиція щодо придбання аналогічних продуктів може привести до присудження договорів у формі окремих лотів, при застосуванні пунктів (b) та (c) статті 4 повинна бути врахована загальна оцінна вартість усіх таких лотів.

Якщо сукупна вартість лотів дорівнює пороговому значенню, встановленому у статті 4, або перевищує його, цю Директиву застосовують до присудження кожного лоту.

10. Незважаючи на положення параграфів 8 та 9, публічні замовники можуть присуджувати договори на окремі лоти без застосування процедур, передбачених цією Директивою, за умови що оцінна вартість без ПДВ відповідного лота є меншою за 80000 євро для продуктів чи послуг або 1 мільйона євро для робіт. Проте сукупна вартість лотів, таким чином присуджених без застосовування цієї Директиви, не повинна перевищувати 20% від сукупної вартості всіх лотів, на які були розділені пропонована робота, пропоноване придбання аналогічних продуктів чи пропоноване надання послуг.

11. У випадку публічних договорів про постачання продуктів чи надання послуг, які є регулярними за своїм характером або для яких передбачене поновлення протягом певного періоду, розрахунок оцінної вартості договору повинен ґрунтуватися на такому:

(a) або на загальній фактичній вартості послідовних договорів одного типу, присуджених протягом попередніх 12 місяців або попереднього фінансового року, скоригованій, якщо можливо, з урахуванням змін у кількості або вартості, що відбулися би протягом 12 місяців після укладення первинного договору;

(b) або на загальній оцінній вартості послідовних договорів, присуджених протягом 12 місяців після першого постачання, або протягом фінансового року, якщо його тривалість перевищує 12 місяців.

12. Що стосується публічних договорів про постачання продуктів, які пов’язані з орендою, найманням, прокатом або купівлею продуктів на виплат із правом викупу, основою для розрахунку оцінної вартості договору повинні бути:

(a) у випадку публічних договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 12 місяцям або є меншим за 12 місяців, загальна оцінна вартість на строк дії договору або, якщо строк дії договору перевищує 12 місяців, загальна вартість, включно з оцінною залишковою вартістю;

(b) у випадку публічних договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії, який неможливо визначити, місячна вартість, помножена на 48.

13. Що стосується публічних договорів про надання послуг, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку страхових послуг: страхова премія, що підлягає сплаті, та інші види винагороди;

(b) у випадку банківських та інших фінансових послуг: плата, комісії, що підлягають сплаті, відсотки та інші види винагороди;

(c) у випадку договорів про проєктування: гонорари, комісії, що підлягають сплаті, та інші види винагороди.

14. Що стосується публічних договорів про надання послуг, у яких не вказана загальна ціна, основою для розрахунку оцінної вартості договору, залежно від випадку, повинні бути:

(a) у випадку договорів із фіксованим строком дії, коли такий строк дорівнює 48 місяцям або є меншим за 48 місяців, загальна вартість за увесь строк дії договору;

(b) у випадку договорів без фіксованого строку дії або зі строком дії більшим за 48 місяців, місячна вартість, помножена на 48.

Стаття 6
Перегляд порогових значень та переліку центральних урядових органів

1. Кожні два роки з 30 червня 2013 року Комісія повинна перевіряти відповідність порогових значень, визначених у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, пороговим значенням, встановленим Угодою про державні закупівлі (GPA) Світової організації торгівлі, та повинна, за необхідності, переглядати їх згідно з цією статтею.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA, Комісія розраховує зазначені порогові значення на основі середньоденного курсу євро в спеціальних правах запозичення (СПЗ) протягом 24-місячного періоду, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня. Переглянуті таким чином порогові значення, за необхідності, округлюють до найближчої тисячі євро, щоб забезпечити дотримання чинних порогових значень, передбачених GPA і виражених у СПЗ.

2. При здійсненні перегляду відповідно до параграфа 1 цієї статті, Комісія повинна, крім того, переглянути:

(a) порогове значення, визначене в пункті (a) першого параграфу статті 13, узгодивши його із переглянутим пороговим значенням, застосовним до публічних договорів про виконання робіт;

(b) порогове значення, визначене в пункті (b) першого параграфу статті 13, узгодивши його із переглянутим пороговим значенням, застосовним до публічних договорів про надання послуг, присуджуваних субцентральними публічними замовниками.

3. Кожні два роки з 01 січня 2014 року Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогові значення, вказані в пунктах (a), (b) та (c) статті 4, переглянутих згідно з параграфом 1 цієї статті.

Водночас із цим Комісія повинна визначати, в національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, порогове значення, вказане в пункті (d) статті 4.

Відповідно до методики розрахунку, визначеної в GPA, вказані порогові значення визначають на основі середньоденного курсу таких валют відповідно до застосовних порогових значень, виражених у євро, за 24-місячний період, що передує перегляду і закінчується 31 серпня, з набуттям чинності з 01 січня.

4. Комісія публікує переглянуті порогові значення, згадані в параграфі 1, відповідні їм значення в національних валютах, вказані в першому підпараграфі параграфа 3, та значення, визначене згідно з другим підпараграфом параграфа 3, в Офіційному віснику Європейського Союзу на початку листопада, що слідує за переглядом.

5. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для адаптації методології, визначеної в другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, до будь-яких змін у методології, передбаченій GPA для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, та для визначення відповідних значень у національних валютах держав-членів, валютою яких не є євро, як зазначено в параграфі 3 цієї статті.

Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a), (b) та (c) статті 4, згідно з параграфом 1 цієї статті, а також для перегляду порогових значень, вказаних у пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 13, згідно з параграфом 2 цієї статті.

6. Якщо необхідно переглянути порогові значення, вказані в пунктах (a), (b) та (c) статті 4, та порогові значення, згадані в пунктах (a) та (b) першого параграфа статті 13, а часові обмеження не дають змоги використати процедуру, визначену у статті 87, і, отже, цього вимагають підстави невідкладної терміновості, до делегованих актів, ухвалених згідно з другим підпараграфом параграфа 5 цієї статті, застосовують процедуру, передбачену у статті 88.

7. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для внесення змін до додатка I з метою оновлення переліку публічних замовників після отримання нотифікації від держав-членів, якщо такі зміни виявляються необхідними для коректної ідентифікації публічних замовників.

Секція 3
Винятки

Стаття 7
Договори у водному, енергетичному і транспортному секторах та в секторі поштових послуг

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів та конкурсів проєктів, які, згідно з Директивою 2014/25/ЄС, присуджують чи організовують публічні замовники, що здійснюють один або більше видів діяльності, зазначених у статтях 8-14 вказаної Директиви, та які присуджують для здійснення таких видів діяльності, до публічних договорів, які виключені зі сфери застосування вказаної Директиви відповідно до її статей 18, 23 та 34 або, якщо їх присуджує публічний замовник, що надає поштові послуги в розумінні пункту (b) статті 13(2) вказаної Директиви, а також до договорів, присуджених для здійснення таких видів діяльності:

(a) послуг із доданою вартістю, що пов’язані з електронними засобами і які повністю надають за допомогою таких засобів (включно з захищеним передаванням зашифрованих документів за допомогою електронних засобів, послуг з управління адресами та передаванням зареєстрованої електронної пошти);

(b) фінансових послуг, що підпадають під коди CPV 66100000-1-66720000-3 та дію пункту (d) статті 21 Директиви 2014/25/ЄС, у тому числі, зокрема, поштових грошових переказів і безготівкових поштових переказів;

(c) філателістичних послуг; або

(d) логістичних послуг (послуг, що поєднують фізичну доставку та/або складську діяльність із іншими непоштовими функціями).

Стаття 8
Конкретні винятки у сфері електронних комунікацій

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, головною метою яких є дозволити публічним замовникам надавати чи використовувати комунікаційні мережі загального користування або надавати громадськості одну чи декілька електронних комунікаційних послуг.

Для цілей цієї статті терміни «комунікаційна мережа загального користування» та «електронна комунікаційна послуга» мають те саме значення, що і в Директиві Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС (-2).

Стаття 9
Публічні договори, які присуджують, та конкурси проєктів, які організовують згідно з міжнародними правилами

1. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які публічний замовник зобов’язаний присуджувати чи організовувати згідно з процедурами закупівель, відмінними від тих, що встановлені в цій Директиві і передбачені будь-чим/ким із зазначеного нижче:

(a) правовим інструментом, який створює міжнародні правові зобов’язання, таким як міжнародна угода, укладена відповідно до Договорів, між державою-членом і однією чи кількома третіми країнами або їхніми територіями, і стосується робіт, продуктів чи послуг, призначених для спільної реалізації чи експлуатації проєкту сторонами такої угоди;

(b) міжнародною організацією.

Держави-члени повинні повідомляти про всі правові інструменти, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, Комісію, яка може звертатися за консультаціями до Дорадчого комітету з питань публічних закупівель, зазначеного у статті 89.

2. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які публічний замовник присуджує чи організовує відповідно до правил закупівель, передбачених міжнародною організацією чи міжнародною фінансовою установою, коли відповідні публічні договори та конкурси проєктів повністю фінансує така організація чи установа; у випадку публічних договорів і конкурсів проєктів, які спільно фінансує у більшій мірі міжнародна організація або міжнародна фінансова установа, застосовні процедури закупівель погоджуються сторонами.

3. До договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання оборони чи безпеки та які присуджують чи організовують згідно з міжнародними правилами, застосовують статтю 17. Параграфи 1 та 2 цієї статті не застосовують до таких договорів та конкурсів проєктів.

Стаття 10
Конкретні винятки для договорів про надання послуг

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів про надання послуг, які стосуються:

(a) придбання чи оренди, за допомогою будь-яких фінансових засобів, землі, наявних будівель або іншого нерухомого майна чи прав на них;

(b) придбання, розробки, виробництва або спільного виробництва програмного матеріалу, призначеного для аудіовізуальних медіапослуг чи радіо медіапослуг, які присуджують надавачі аудіовізуальних чи радіо медіапослуг, або договорів про надання ефірного часу чи програм, які присуджують надавачам аудіовізуальних чи радіо медіапослуг. Для цілей цього пункту терміни «аудіовізуальні медіапослуги» та «надавачі медіапослуг» мають, відповідно, те саме значення, що і в пунктах (a) та (d) статті 1(1) Директиви Європейського Парламенту і Ради 2010/13/ЄС (-3). Термін «програма» має те саме значення, що і в пункті (b) статті 1(1) зазначеної Директиви, однак включає також радіопрограми та матеріали радіопрограм. Окрім того, для цілей цього положення термін «програмний матеріал» має те саме значення, що й термін «програма»;

(c) арбітражних послуг та послуг із примирення;

(d) будь-яких із зазначених нижче юридичних послуг:

(i) представництво клієнта юристом в розумінні статті 1 Директиви Ради 77/249/ЄЕС (-4) у:

- арбітражній процедурі або процедурі примирення, яка відбувається у державі-члені, третій країні або в міжнародних арбітражі чи інстанції з примирення; або

- судових провадженнях у судах, трибуналах чи публічних органах держави-члена чи третьої країни або міжнародних судах, трибуналах чи установах;

(ii) юридичні консультації, які надають під час підготовки до будь-яких проваджень, згаданих у підпункті (i) цього пункту, або якщо є реальні ознаки та велика ймовірність того, що питання, якого стосуються такі консультації, стануть предметом таких проваджень, за умови що консультації надає юрист у розумінні статті 1 Директиви 77/249/ЄЕС;

(iii) послуги із засвідчення документів, що їх повинні надавати нотаріуси;

(iv) юридичні послуги, які надають довірені особи або призначені опікуни, чи інші юридичні послуги, надавачі яких призначені судом чи трибуналом у відповідній державі-члені або призначені законом для виконання конкретних завдань під наглядом таких трибуналів чи судів;

(v) інші юридичні послуги, які у відповідній державі-члені пов’язані, навіть непостійно, з виконанням офіційних повноважень;

(е) фінансових послуг у зв’язку із випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів у розумінні Директиви Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС (-5), послуг центрального банку та операцій, які здійснює Європейський фонд фінансової стабільності та Європейський стабілізаційний механізм;

(f) позик, незалежно від того, чи пов’язані вони з випуском, продажем, купівлею або передачею цінних паперів чи інших фінансових інструментів;

(g) трудових договорів;

(h) послуг у сфері цивільної оборони, цивільного захисту та послуг із запобігання небезпекам, що їх надають неприбуткові організації чи об’єднання та які підпадають під коди CPV 75250000-3, 75251000-0, 75251100-1, 75251110-4, 75251120-7, 75252000-7, 75222000-8, 98113100-9 та 85143000-3, за винятком послуг із перевезення пацієнтів швидкою допомогою;

(i) громадських послуг пасажирських перевезень залізничним транспортом чи метро;

(j) послуг із проведення політичних кампаній, які підпадають під коди CPV 79341400-0, 92111230-3 та 92111240-6, при їх замовленні партією в контексті виборчої кампанії.

Стаття 11
Договори про надання послуг, які присуджують на підставі виключного права

Цю Директиву не застосовують до публічних договорів про надання послуг, присуджених публічним замовником іншому публічному замовнику або об’єднанню публічних замовників на основі виключного права, яке їм належить згідно з законом, нормативно-правовим актом чи опублікованим адміністративним положенням, сумісним із ДФЄС.

Стаття 12
Публічні договори між установами публічного сектора

1. Публічний договір, присуджений публічним замовником юридичній особі, діяльність якої регулює приватне чи публічне право, не підпадає під дію цієї Директиви, якщо виконані всі зазначені нижче умови:

(a) публічний замовник здійснює над відповідною юридичною особою контроль, аналогічний тому, який він здійснює над своїми власними підрозділами;

(b) більш ніж 80% діяльності підконтрольної юридичної особи здійснюється для виконання завдань, доручених їй публічним замовником, що здійснює контроль, або іншими юридичними особами, підконтрольними такому публічному замовнику; та

(c) відсутня пряма приватна участь у капіталі підконтрольної юридичної особи, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

Вважається, що публічний замовник здійснює над юридичною особою контроль, аналогічний тому, який він здійснює над своїми власними підрозділами у розумінні пункту (a) першого підпараграфа, якщо він здійснює вирішальний вплив як на стратегічні цілі, так і на важливі рішення підконтрольної юридичної особи. Такий контроль також може здійснювати інша юридична особа, яку публічний замовник контролює таким самим чином.

2. Параграф 1 також застосовують у випадках, коли підконтрольна юридична особа, яка є публічним замовником, присуджує договір публічному замовнику, що здійснює над нею контроль, або іншій юридичній особі, підконтрольній тому самому публічному замовнику, за умови відсутності прямої приватної участі в капіталі юридичної особи, якій присуджують публічний договір, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

3. Публічний замовник, який не здійснює над юридичною особою, діяльність якої регулює приватне чи публічне право, контролю в розумінні параграфа 1, може, тим не менш, присуджувати такій юридичній особі публічний договір без застосування цієї Директиви, якщо дотримані всі зазначені нижче умови.

(a) публічний замовник, спільно з іншими публічними замовниками, здійснює над такою юридичною особою контроль, аналогічний тому, який вони здійснюють над власними підрозділами;

(b) більш ніж 80% діяльності такої юридичної особи здійснюється для виконання завдань, доручених їй публічними замовниками, що здійснюють контроль, або іншими юридичними особами, підконтрольними таким публічним замовникам; та

(c) відсутня пряма приватна участь у капіталі підконтрольної юридичної особи, за винятком передбачених національним законодавством форм приватної участі в капіталі, що не призводять до контролю чи блокування, відповідно до Договорів, і що не мають вирішального впливу на підконтрольну юридичну особу.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа публічні замовники здійснюють спільний контроль над юридичною особою, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(i) повноважні ухвалювати рішення органи підконтрольної юридичної особи складаються із представників усіх залучених публічних замовників. Окремі представники можуть представляти кількох або всіх залучених публічних замовників;

(ii) такі публічні замовники здатні спільно здійснювати вирішальний вплив на стратегічні цілі й істотні рішення підконтрольної юридичної особи; та

(iii) підконтрольна юридична особа не переслідує інтересів, які суперечать інтересам публічних замовників, які здійснюють контроль.

4. Договір, укладений виключно між двома чи більшою кількістю публічних замовників, не підпадає під дію цієї Директиви, якщо дотримані всі зазначені нижче умови:

(a) договір встановлює або реалізує співпрацю між залученими публічними замовниками з метою забезпечення надання громадських послуг, які вони повинні виконувати, для досягнення спільних для них цілей;

(b) реалізація такої співпраці керується лише міркуваннями, пов’язаними з суспільним інтересом; та

(c) залучені публічні замовники здійснюють на відкритому ринку менш ніж 20% видів діяльності, охоплених зазначеною співпрацею.

5. Для визначення відсоткової частки видів діяльності, зазначених у пункті (b) першого підпараграфа параграфа 1, пункті (b) першого підпараграфа параграфа 3 та пункті (c) параграфа 4, враховують середній загальний оборот або відповідний альтернативний показник на основі діяльності, такий як витрати, понесені відповідною юридичною особою або публічним замовником щодо послуг, продуктів та робіт за три роки, що передують присудженню договору.

У випадках, коли через дату, на яку відповідна юридична особа або публічний замовник були створені чи розпочали діяльність, або через реорганізацію діяльності оборот або альтернативний показник на основі діяльності, такий як витрати, за попередні три роки не доступні або більше не є релевантними, достатньо продемонструвати, що відповідний показник діяльності є достовірним, зокрема за допомогою бізнес-прогнозів.

Секція 4
Окремі ситуації

Підсекція 1
Субсидовані договори та послуги з дослідження й розробки

Стаття 13
Договори, субсидовані публічними замовниками

Цю Директиву застосовують до присудження таких договорів:

(a) договорів про виконання робіт, прямо субсидованих публічним замовником більш ніж на 50%, оцінна вартість яких без ПДВ дорівнює або перевищує 5350000 євро, коли такі договори передбачають один із зазначених нижче видів діяльності:

(i) інженерно-монтажні роботи, як зазначено в додатку II,

(ii) роботи з будівництва лікарень, об’єктів, призначених для спорту, відпочинку та дозвілля, шкільних та університетських споруд, а також споруд, які використовують для адміністративних цілей;

(b) договорів про надання послуг, прямо субсидованих публічним замовником більш ніж на 50%, оцінна вартість яких без ПДВ дорівнює або перевищує 214000 євро та які пов’язані з договором про виконання робіт, як зазначено в пункті (a).

Публічні замовники, які надають субсидії, зазначені в пунктах (a) та (b) першого підпараграфа, повинні гарантувати відповідність цій Директиві, якщо вони самі не присуджують субсидований договір, або якщо вони присуджують такий договір для та від імені інших суб’єктів.

Стаття 14
Послуги з дослідження й розробки

Цю Директиву застосовують лише до тих публічних договорів про надання послуг із дослідження й розробки, які підпадають під коди CPV 73000000-2-73120000-9, 73300000-5, 73420000-2 та 73430000-5, за умови дотримання обох зазначених нижче умов:

(a) відповідні вигоди отримує виключно публічний замовник для використання у власній діяльності, та

(b) винагороду за надані послуги повністю оплачує публічний замовник.

Підсекція 2
Закупівлі, які охоплюють питання оборони чи безпеки

Стаття 15
Безпека й оборона

1. Цю Директиву застосовують до присудження публічних договорів і конкурсів проєктів, організованих у сферах безпеки й оборони, за винятком таких договорів:

(a) договорів, що підпадають під дію Директиви 2009/81/ЄС;

(b) договорів, до яких Директиву 2009/81/ЄС не застосовують згідно з її статтями 8, 12 та 13.

2. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які не звільнено відповідно до параграфа 1, тією мірою, якою захист основних інтересів безпеки держави-члена не може бути гарантований за рахунок менш радикальних заходів, наприклад, шляхом встановлення вимог, спрямованих на захист конфіденційного характеру інформації, до якої публічний замовник відкриває доступ у процедурі присудження договору, як передбачено в цій Директиві.

Окрім того, відповідно до пункту (a) статті 346(1) ДФЄС, цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які не звільнено відповідно до параграфа 1 цієї статті, тією мірою, якою застосування цієї Директиви зобов’язує державу-члена надавати інформацію, розкриття якої, на її думку, суперечить істотним інтересам її безпеки.

3. Коли закупівлю й виконання публічного договору чи конкурс проєктів оголошують таємними або коли вони повинні супроводжуватися спеціальними заходами безпеки згідно з законами, нормативно-правовими актами або адміністративними положеннями, чинними в державі-члені, цю Директиву не застосовують, якщо держава-член встановила, що відповідні істотні інтереси не можуть бути гарантовані за рахунок менш радикальних заходів, таких як ті, що вказані в першому підпараграфі параграфа 2.

Стаття 16
Змішані закупівлі, які охоплюють питання оборони чи безпеки

1. Цю статтю застосовують у випадку змішаних договорів, предметом яких є закупівля, що підпадає під дію цієї Директиви, а також закупівля, охоплена статтею 346 ДФЄС або Директивою 2009/81/ЄC.

2. Якщо різні частини певного публічного договору об’єктивно подільні, публічні замовники можуть обирати, присуджувати окремі договори щодо окремих його частин чи присуджувати єдиний договір.

Якщо публічні замовники обирають присудження окремих договорів щодо окремих частин, рішення щодо того, який правовий режим є застосовним до кожного з таких окремих договорів, ухвалюють на основі характеристик відповідної окремої частини договору.

Якщо публічні замовники обирають присудження єдиного договору, для визначення застосовного правового режиму використовують такі критерії:

(a) якщо частина певного договору підпадає під дію статті 346 ДФЄС, договір може бути присуджений без застосування цієї Директиви, за умови що присудження єдиного договору виправдане об’єктивними причинами;

(b) якщо частина відповідного договору підпадає під дію Директиви 2009/81/ЄС, договір може бути присуджений згідно із зазначеною Директивою, за умови що присудження єдиного договору виправдане об’єктивними причинами. Цей пункт не повинен обмежувати граничні значення та винятки, передбачені зазначеною Директивою.

При цьому рішення про присудження єдиного договору не повинне ухвалюватися в цілях уникнення застосування до договорів цієї Директиви чи Директиви 2009/81/ЄС.

3. Пункт (a) третього підпараграфа параграфа 2 застосовують до змішаних договорів, до яких в іншому випадку могли би бути застосовними і пункт (a), і пункт (b) зазначеного підпараграфа.

4. Якщо різні частини певного договору об’єктивно неподільні, договір може бути присуджений без застосування цієї Директиви, якщо він включає елементи, до яких є застосовною стаття 346 ДФЄС; в іншому випадку він може бути присуджений згідно з Директивою 2009/81/ЄС.

Стаття 17
Публічні договори й конкурси проєктів, які охоплюють питання оборони чи безпеки та які присуджують чи організовують згідно з міжнародними правилами

1. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання оборони чи безпеки та які публічний замовник зобов’язаний присуджувати чи організовувати згідно з процедурами закупівель, відмінними від тих, що встановлені в цій Директиві, і передбачені будь-чим/ким із зазначеного нижче:

(a) міжнародною угодою чи домовленістю, що укладена відповідно до Договорів між державою-членом і однією чи кількома третіми країнами або їхніми територіями та стосується робіт, продуктів чи послуг, призначених для спільної реалізації чи експлуатації проєкту сторонами такої угоди;

(b) міжнародною угодою чи домовленістю, що стосуються дислокації військ і підприємств держави-члена чи третьої країни;

(c) міжнародною організацією.

Про всі угоди та домовленості, зазначені в пункті (a) першого підпараграфа цього параграфа, повідомляють Комісію, яка може звертатися за консультаціями до Дорадчого комітету з питань публічних закупівель, зазначеного у статті 89.

2. Цю Директиву не застосовують до публічних договорів і конкурсів проєктів, які охоплюють питання безпеки чи оборони та які публічний замовник присуджує відповідно до правил закупівель, передбачених міжнародною організацією чи міжнародною фінансовою установою, коли відповідні публічні договори та конкурси проєктів повністю фінансує така організація чи установа. У випадку публічних договорів і конкурсів проєктів, які спільно фінансує у більшій мірі міжнародна організація або міжнародна фінансова установа, застосовні процедури закупівель погоджуються сторонами.

ГЛАВА II
Загальні правила

Стаття 18
Принципи закупівлі

1. Публічні замовники повинні однаково і без дискримінації ставитися до суб’єктів господарювання і діяти у прозорий і пропорційний спосіб.

Організація закупівлі не повинна бути спрямована на виключення її зі сфери застосування цієї Директиви або штучне звуження конкуренції. Конкуренцію вважають штучно звуженою, коли організація закупівель має на меті неналежне надання переваг певним суб’єктам господарювання або неналежне позбавлення переваг певних суб’єктів господарювання.

2. Держави-члени повинні вживати відповідних заходів для забезпечення дотримання суб’єктами господарювання при виконанні публічних договорів застосовних зобов’язань у сферах екологічного, соціального та трудового права, встановлених правом Союзу, національним правом, колективними договорами або положеннями міжнародного екологічного, соціального і трудового права, перерахованими в додатку X.

Стаття 19
Суб’єкти господарювання

1. Суб’єктам господарювання, які, згідно з нормами права держави-члена, на території якої вони мають осідок, мають право надавати відповідні послуги, не може бути відмовлено виключно на підставі того, що згідно з нормами права держави-члена, в якій присуджують договір, від них вимагають мати статус або фізичної, або юридичної особи.

Однак, у випадку публічних договорів про надання послуг та виконання робіт, а також публічних договорів про постачання продуктів, які на додачу включають послуги чи операції з розміщення та встановлення, від юридичних осіб можуть вимагати зазначення в тендерній пропозиції чи заявці на участь імен та відповідних професійних кваліфікацій членів персоналу, який відповідатиме за виконання відповідного договору.

2. Групи суб’єктів господарювання, включно з тимчасовими об’єднаннями, можуть брати участь у процедурах закупівлі. Публічні замовники не повинні вимагати від них мати певну правову форму для подання тендерної пропозиції чи заявки на участь.

За необхідності публічні замовники можуть роз’яснювати в закупівельній документації, яким чином групи суб’єктів господарювання повинні відповідати вимогам щодо економічного й фінансового стану або технічної й професійної спроможності, зазначеним у статті 58, за умови що це виправдано об’єктивними причинами і є пропорційним. Держави-члени можуть встановлювати стандартні умови щодо того, як групи суб’єктів господарювання повинні відповідати таким вимогам.

Будь-які умови для виконання договору такими групами суб’єктів господарювання, що є відмінними від тих, які передбачені для окремих учасників, також повинні бути обґрунтовані об’єктивними причинами та бути пропорційними.

3. Незважаючи на положення параграфа 2, публічні замовники можуть вимагати у груп суб’єктів господарювання набувати певної правової форми у випадку присудження їм договору тією мірою, якою така зміна є необхідною для задовільного виконання договору.

Стаття 20
Зарезервовані договори

1. Держави-члени можуть залишати право на участь у процедурах публічних закупівель за майстернями для людей з інвалідністю та суб’єктами господарювання, головною метою яких є соціальна й професійна інтеграція людей з інвалідністю та малозабезпечених осіб, або передбачати виконання таких договорів у контексті програм захищеної зайнятості, за умови що принаймні 30% працівників зазначених майстерень, суб’єктів господарювання або програм є людьми з інвалідністю чи малозабезпеченими особами.

2. Запрошення до участі в конкурентній процедурі повинне містити покликання на цю статтю.

Стаття 21
Конфіденційність

1. Якщо інше не передбачено цією Директивою або нормами національного права, дія яких поширюється на публічного замовника, зокрема законодавства стосовно доступу до інформації, і без обмеження зобов’язань, пов’язаних із оголошенням присуджених договорів та інформації для конкурсантів та учасників процедури закупівлі, визначених у статтях 50 та 55, публічний замовник не повинен розголошувати інформацію, передану йому суб’єктами господарювання і визначену ними як конфіденційну, у тому числі, але не виключно, технічні чи комерційні таємниці й конфіденційні аспекти тендерних пропозицій.

2. Публічні замовники можуть встановлювати для суб’єктів господарювання вимоги, спрямовані на захист конфіденційності інформації, до якої публічні замовники надають доступ протягом процедури закупівлі.

Стаття 22
Правила, застосовні до комунікації

1. Держави-члени повинні забезпечувати здійснення всіх комунікацій та обмінів інформацією згідно з цією Директивою, зокрема подання документів в електронній формі, з використанням електронних засобів комунікації відповідно до вимог цієї статті. Інструменти і пристрої, які будуть використовувати для комунікації за допомогою електронних засобів, а також їхні технічні характеристики повинні бути недискримінаційними, загальнодоступними і функціонально сумісними з продуктами ІКТ загального користування та не повинні обмежувати доступ суб’єктів господарювання до процедури закупівлі.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, публічні замовники не зобов’язані вимагати використання електронних засобів комунікації у процесі подання документації в таких випадках:

(a) через спеціалізований характер закупівлі використання електронних засобів комунікації вимагатиме конкретних інструментів, пристроїв або форматів файлів, які не є загальнодоступними або не підтримуються загальнодоступними застосунками;

(b) застосунки, що підтримують формати файлів, які підходять для опису тендерних пропозицій, використовують формати файлів, які не можуть бути опрацьовані за допомогою будь-яких інших відкритих чи загальнодоступних застосунків, або захищені правом власності й не можуть бути надані для завантаження чи віддаленого використання публічним замовником;

(c) використання електронних засобів зв’язку потребуватиме спеціалізованого офісного обладнання, якого публічні замовники загалом не мають у своєму розпорядженні;

(d) закупівельна документація вимагає подання фізичних або масштабованих моделей, які не можуть бути передані за допомогою електронних засобів.

Що стосується комунікації, для якої електронні засоби не використовуються згідно з другим підпараграфом, комунікацію здійснюють поштою або за допомогою інших придатних для цього носіїв інформації, або шляхом поєднання пошти, іншого прийнятного носія інформації та електронних засобів.

Незважаючи на положення першого підпараграфа цього параграфа, публічні замовники не зобов’язані вимагати використовувати електронні засоби комунікації у процесі подання документів тією мірою, якою використання засобів комунікації, інших ніж електронні засоби, є необхідним через порушення безпечності електронних засобів комунікації або для захисту особливо чутливого характеру інформації, що вимагає такого високого рівня захисту, який неможливо належним чином забезпечити за допомогою електронних інструментів і пристроїв, які або є загальнодоступними для суб’єктів господарювання, або можуть стати доступними для них через альтернативні засоби доступу в розумінні параграфа 5.

Публічні замовники, які відповідно до другого підпараграфа цього параграфа вимагають використання у процесі подання документів засобів комунікації, інших ніж електронні, зобов’язані вказувати причини встановлення такої вимоги в окремому звіті, зазначеному у статті 84. Якщо застосовно, публічні замовники вказують у такому окремому звіті причини, з яких використання засобів комунікації, інших ніж електронні, було визнане необхідним у застосуванні четвертого підпараграфа цього параграфа.

2. Незважаючи на положення параграфа 1, для комунікації, відмінної від тієї, що стосується істотних елементів процедури закупівлі, можна використовувати усне спілкування, за умови що зміст такого усного спілкування задокументований у достатній мірі. Для зазначених цілей істотні елементи процедури закупівлі включають закупівельну документацію, заявки на участь, підтвердження зацікавленості та тендерні пропозиції. Зокрема, усне спілкування з учасниками процедури закупівлі, яке може мати істотний вплив на зміст і оцінювання тендерних пропозицій, повинне бути задокументоване в достатній мірі за допомогою відповідних засобів, таких як письмові чи аудіозаписи або резюме основних елементів спілкування.

3. При здійсненні будь-якої комунікації, обміну та зберігання інформації, публічні замовники повинні забезпечувати цілісність даних та конфіденційність тендерних пропозицій і заявок на участь. Вони повинні вивчати зміст тендерних пропозицій та заявок на участь лише після закінчення строку, встановленого для їх подання.

4. У випадку публічних договорів про виконання робіт і конкурсів проєктів держави-члени можуть вимагати використання конкретних електронних інструментів, таких як електронні інструменти моделювання інформації щодо будівництва чи подібні. У таких випадках публічні замовники повинні пропонувати альтернативні засоби доступу, як передбачено в параграфі 5, допоки зазначені інструменти не стануть загальнодоступними в розумінні другого речення першого підпараграфа параграфа 1.

5. Публічні замовники можуть, за необхідності, вимагати використання інструментів і пристроїв, які не є загальнодоступними, за умови що такі публічні замовники пропонують альтернативні засоби доступу.

Вважається, що публічні замовники пропонують відповідні альтернативні засоби доступу в будь-якій із зазначених нижче ситуацій, коли вони:

(a) пропонують необмежений і повний прямий безкоштовний доступ за допомогою електронних засобів до таких інструментів і пристроїв з дати опублікування повідомлення згідно з додатком VIII або з дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. У тексті повідомлення або запрошення до підтвердження зацікавленості повинна бути вказана інтернет-адреса, за якою можна отримати доступ до відповідних інструментів і пристроїв;

(b) забезпечують учасникам процедури закупівлі, які не мають доступу до відповідних інструментів і пристроїв чи можливості отримати їх у межах відповідних строків, за умови що відсутність такого доступу не залежить від самого учасника процедури закупівлі, можливість отримати доступ до процедури закупівлі із використанням тимчасових ключів безпеки, доступних безкоштовно в режимі онлайн; або

(c) підтримують альтернативний канал для електронного подання тендерних пропозицій.

6. На додаток до вимог, визначених у додатку IV, до інструментів та пристроїв для передавання й отримання тендерних пропозицій в електронній формі та для подання заявок на участь в електронній формі застосовують такі правила:

(a) інформація про специфікації для електронного подання тендерних пропозицій і заявок на участь, у тому числі шифрування й визначення часових міток, повинна бути доступною для зацікавлених сторін;

(b) держави-члени чи публічні замовники, що діють у загальних рамках, встановлених відповідною державою-членом, повинні вказувати рівень захисту, який вимагається для електронних засобів комунікації на різних етапах конкретної процедури закупівлі; такий рівень повинен відповідати пов’язаним ризикам;

(c) якщо держави-члени чи публічні замовники, що діють у загальних рамках, встановлених відповідною державою-членом, доходять висновку, що рівень ризиків, оцінений згідно з пунктом (b) цього параграфа, є таким, що вимагає посилених електронних підписів, як означено в Директиві Європейського Парламенту і Ради 1999/93/ЄС (-6), публічні замовники повинні приймати посилені електронні підписи, підкріплені сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам, із урахуванням того, чи надані такі сертифікати надавачем послуг сертифікації, який включений до довірчого списку, передбаченого Рішенням Комісії 2009/767/ЄС (-7), створені за допомогою пристрою для створення захищених підписів або без нього, при дотриманні таких умов:

(i) публічні замовники повинні визначити вимоги щодо формату посилених підписів на основі форматів, визначених у Рішенні Комісії 2011/130/ЄС (-8), та вжити необхідних заходів, щоб мати технічну можливість опрацьовувати такі формати; у разі використання іншого формату електронного підпису електронний підпис чи носій електронних документів повинен містити інформацію про наявні можливості валідації, за яку повинна відповідати держава-член. Можливості валідації повинні дозволяти публічному замовнику валідувати в режимі онлайн, безкоштовно і у такий спосіб, що є цілком зрозумілим для неносіїв мови, отриманий електронний підпис як посилений електронний підпис, підкріплений сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам.

Держави-члени повинні передавати інформацію про надавача валідаційних послуг Комісії, яка надає громадськості доступ до інформації, отриманої від держав-членів, через інтернет;

(ii) якщо тендерна пропозиція містить підпис, підкріплений сертифікатом, що відповідає встановленим вимогам та включений до довірчого списку, публічні замовники не повинні застосовувати додаткові вимоги, які можуть перешкоджати використанню таких підписів учасниками процедури закупівлі.

Що стосується документів, які використовують у контексті процедури закупівлі, підписаних компетентним органом держави-члена або іншим суб’єктом видачі, компетентний орган або суб’єкт видачі може встановити вимоги щодо формату посиленого підпису згідно з вимогами, визначеними у статті 1(2) Рішення 2011/130/ЄС. Вони повинні вжити необхідних заходів, щоб мати технічну можливість опрацьовувати такий формат, шляхом включення інформації, необхідної для цілей опрацювання підпису, у відповідний документ. Такі документи повинні містити в електронному підписі або в носії електронного документа інформацію про наявні можливості валідації, які дають змогу валідувати отримані електронні підписи в режимі онлайн, безкоштовно та у спосіб, що є зрозумілим для неносіїв мови.

7. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для внесення змін до технічних даних і характеристик, визначених у додатку IV, для врахування технічних розробок.

Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для внесення змін до списку, визначеного в пунктах (a)-(d) другого підпараграфа параграфа 1 цієї статті, якщо завдяки технологічним розробкам постійні винятки щодо використання електронних засобів комунікації стають невідповідними або, у виняткових випадках, якщо через технологічні розробки повинні бути передбачені нові винятки.

З метою забезпечення функціональної сумісності технічних форматів, а також процесу й стандартів передавання повідомлень, особливо в транскордонному контексті, Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для встановлення обов’язкового використання таких конкретних технічних стандартів, зокрема щодо використання електронного подання, електронних каталогів та засобів для електронної автентифікації, лише у випадках, коли технічні стандарти були ретельно протестовані й довели свою корисність на практиці. Перед встановленням обов’язкового використання будь-якого технічного стандарту Комісія повинна також ретельно врахувати пов’язані з цим витрати, зокрема в розрізі адаптації до наявних рішень щодо електронних закупівель, включно з інфраструктурою, процесами або програмним забезпеченням.

Стаття 23
Номенклатура

1. Будь-яке покликання на номенклатуру в контексті публічних закупівель роблять із використанням Єдиного закупівельного словника (CPV), ухваленого Регламентом (ЄС) № 2195/2002.

2. Комісія вповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 для адаптації кодів CPV, зазначених у цій Директиві, повсякчас, коли зміни в номенклатурі CPV повинні бути відображені в цій Директиві і вони не передбачають змін у її сфері застосування.

Стаття 24
Конфлікти інтересів

Держави-члени повинні забезпечити, щоб публічні замовники вживали відповідних заходів для дієвого запобігання, виявлення та вирішення конфліктів інтересів, що виникають при проведенні процедур закупівлі, з метою уникнення будь-яких викривлень конкуренції та забезпечення однакового ставлення до всіх суб’єктів господарювання.

Поняття конфлікту інтересів охоплює щонайменше будь-які ситуації, в яких члени персоналу публічного замовника чи надавача закупівельних послуг, що діє від імені публічного замовника, які беруть участь у проведенні процедури закупівлі або можуть вплинути на результати такої процедури, мають, прямо або опосередковано, фінансовий, економічний або інший особистий інтерес, який може сприйматися як такий, що загрожує їхній неупередженості та незалежності в контексті процедури закупівлі.

РОЗДІЛ II
ПРАВИЛА ЩОДО ПУБЛІЧНИХ ДОГОВОРІВ

ГЛАВА I
Процедури

Стаття 25
Умови, пов’язані з GPA та іншими міжнародними угодами

Тією мірою, якою вони підпадають під дію додатків 1, 2, 4 та 5, Загальних приміток до доповнення I Європейського Союзу до GPA, а також інших міжнародних угод, які є обов’язковими для Європейського Союзу, публічні замовники повинні забезпечувати для робіт, продуктів, послуг і суб’єктів господарювання підписантів таких угод режим, не менш сприятливий, ніж той, що забезпечений для робіт, продуктів, послуг і суб’єктів господарювання Союзу.

Стаття 26
Вибір процедур

1. При присудженні публічних договорів публічні замовники застосовують національні процедури, скориговані для забезпечення їх відповідності цій Директиві, за умови що, без обмеження положень статті 32, запрошення до участі в конкурентній процедурі було опубліковане згідно з цією Директивою.

2. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування публічними замовниками відкритих процедур чи процедур із обмеженою участю відповідно до цієї Директиви.

3. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування публічними замовниками інноваційних партнерств відповідно до цієї Директиви.

4. Держави-члени повинні передбачити можливість застосування публічними замовниками конкурентної процедури з переговорами чи конкурентного діалогу в таких випадках:

(a) щодо робіт, продуктів чи послуг, які відповідають одному чи більше з зазначених нижче критеріїв:

(i) потреби публічного замовника не можуть бути задоволені без адаптації уже наявних рішень;

(ii) вони включають концептуальні або інноваційні рішення;

(iii) договір не може бути присуджений без попередніх переговорів через конкретні обставини, пов’язані з характером, складністю або юридичними та фінансовими особливостями договору чи пов’язаними з ними ризиками;

(iv) технічні специфікації не можуть бути встановлені публічним замовником із достатньою точністю на основі стандарту, Європейської технічної оцінки, загальної технічної специфікації або технічного покликання в розумінні пунктів 2-5 додатка VII;

(b) щодо робіт, продуктів або послуг, коли у відповідь на відкриту процедуру чи процедуру з обмеженою участю були подані лише невідповідні або неприйнятні тендерні пропозиції. У таких випадках публічні замовники не повинні публікувати повідомлення про намір укласти договір, якщо вони включають до процедури всіх і лише тих учасників процедури закупівлі, які відповідають критеріям, визначеним у статтях 57-64, і які під час попередньої відкритої процедури чи процедури з обмеженою участю подали тендерні пропозиції відповідно до офіційних вимог процедури закупівлі.

Зокрема, тендерні пропозиції, які не відповідають закупівельній документації, які були отримані із запізненням, якщо існують докази змови чи корупції, або які були визначені публічним замовником як такі, що мають незвичайно низьку вартість, вважають невідповідними. Зокрема, тендерні пропозиції, подані учасниками процедури закупівлі, які не мають кваліфікації, що вимагається, та тендерні пропозиції, ціна яких перевищує максимальний бюджет публічного замовника, визначений і задокументований до початку процедури закупівлі, вважають неприйнятними.

5. Запрошення до участі в конкурентній процедурі здійснюють за допомогою повідомлення про намір укласти договір згідно зі статтею 49.

Якщо договір присуджений за процедурою з обмеженою участю або конкурентною процедурою з переговорами, незважаючи на перший підпараграф цього параграфа, держави-члени можуть передбачати можливість субцентральних публічних замовників або певних їх категорій здійснювати запрошення до участі в конкурентній процедурі за допомогою попереднього інформаційного повідомлення згідно зі статтею 48(2).

Якщо запрошення до участі в конкурентній процедурі здійснюють за допомогою попереднього інформаційного повідомлення згідно зі статтею 48(2), суб’єктів господарювання, які висловили зацікавленість в результаті опублікування попереднього інформаційного повідомлення, запрошують підтвердити свою зацікавленість у письмовій формі за допомогою запрошення до підтвердження зацікавленості відповідно до статті 54.

6. У конкретних випадках і обставинах, чітко зазначених у статті 32, держави-члени можуть передбачити публічним замовникам можливість застосування переговорних процедур без попереднього опублікування запрошення до участі в конкурентній процедурі. Держави-члени не повинні дозволяти застосування зазначеної процедури в будь-яких інших випадках, окрім тих, що зазначені у статті 32.

Стаття 27
Відкрита процедура

1. У відкритих процедурах будь-який зацікавлений суб’єкт господарювання може подати тендерну пропозицію у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі.

Мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати 35 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

Тендерна пропозиція повинна супроводжуватися інформацією для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

2. Якщо публічні замовники опублікували попереднє інформаційне повідомлення, яке саме по собі не використовували як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій, як установлено в другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, може бути скорочений до 15 днів, за умови дотримання всіх зазначених нижче умов:

(a) попереднє інформаційне повідомлення включало всю інформацію, яка є обов’язковою для повідомлення про намір укласти договір згідно з секцією I частини B додатка V, якщо зазначена інформація була доступна на момент опублікування попереднього інформаційного повідомлення;

(b) попереднє інформаційне повідомлення було надіслане для опублікування у строк від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

3. Якщо з огляду на нагальність, належним чином обґрунтовану публічним замовником, застосування строку, встановленого в другому підпараграфі параграфа 1, стає неможливим, публічний замовник може встановлювати строк, який становить не менше 15 днів від дати відправлення повідомлення про намір укласти договір.

4. Публічний замовник може зменшити строк для отримання тендерних пропозицій, визначений у другому підпараграфі параграфа 1 цієї статті, на п’ять днів, якщо він дозволяє подання тендерних пропозицій за допомогою електронних засобів згідно з першим підпараграфом статті 22(1) та статті 22(5) та (6).

Стаття 28
Процедура з обмеженою участю

1. У процедурах із обмеженою участю будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі, що містить інформацію, визначену в частинах B або C додатка V, залежно від випадку, шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості.

2. Подавати тендерні пропозиції можуть лише ті суб’єкти господарювання, які отримали відповідне запрошення від публічного замовника за результатами оцінювання наданої йому інформації. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65.

Мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати 30 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

3. Якщо публічні замовники опублікували попереднє інформаційне повідомлення, яке саме по собі не використовували як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій, як установлено в другому підпараграфі параграфа 2 цієї статті, може бути скорочений до 10 днів, за умови дотримання всіх зазначених нижче умов:

(a) попереднє інформаційне повідомлення включало всю інформацію, яку вимагають відповідно до секції I частини B додатка V, якщо зазначена інформація була доступна на момент опублікування попереднього інформаційного повідомлення;

(b) попереднє інформаційне повідомлення було надіслане для опублікування у строк від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

4. Держави-члени можуть передбачити для всіх або певних категорій субцентральних публічних замовників можливість установлювати строк для отримання тендерних пропозицій за взаємною домовленістю між публічним замовником і відібраними конкурсантами, за умови що всі відібрані конкурсанти мають однаковий час для підготовки й подання своїх тендерних пропозицій. За відсутності домовленості щодо строку для отримання тендерних пропозицій, такий строк повинен бути не меншим за 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

5. Строк для отримання тендерних пропозицій, передбачений у параграфі 2 цієї статті, може бути зменшений на п’ять днів, якщо публічний замовник дозволяє подання тендерних пропозицій за допомогою електронних засобів із дотриманням статей 22(1), (5) та (6).

6. Якщо з огляду на нагальність, належним чином обґрунтовану публічними замовниками, застосування строку, встановленого в цій статті, стає неможливим, публічні замовники можуть установити:

(a) строк для отримання заявок на участь, який повинен бути не меншим за 15 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір;

(b) строк для отримання тендерних пропозицій, який повинен бути не меншим за 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері.

Стаття 29
Конкурентна процедура з переговорами

1. У конкурентних процедурах із переговорами будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на запрошення до участі в конкурентній процедурі, що містить інформацію, визначену в частинах B та C додатка V, шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

У закупівельній документації публічні замовники визначають предмет закупівлі, надаючи опис їхніх потреб та характеристик, яких вимагають від робіт, продуктів чи послуг, що будуть закуплені, а також вказують застосовні критерії присудження договору. Вони повинні також зазначити, які елементи такого опису встановлюють мінімальні вимоги, що їм повинні відповідати всі тендерні пропозиції.

Надана інформація повинна бути достатньо точною для того, щоб суб’єкти господарювання могли визначити характер і обсяг закупівлі та вирішити, чи слід їм подавати заявку на участь у процедурі.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. Мінімальний строк для отримання початкових тендерних пропозицій повинен складати 30 днів від дати надіслання запрошення. У таких випадках застосовують статтю 28(3)-(6).

2. Лише ті суб’єкти господарювання, які отримали відповідне запрошення від публічного замовника за результатами аналізу наданої інформації, можуть подавати початкові тендерні пропозиції, які будуть основою для подальших переговорів. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65.

3. Якщо інше не передбачено в параграфі 4, публічні замовники проводять із учасниками процедури закупівлі переговори щодо початкової і всіх наступних тендерних пропозицій, поданих ними, за винятком остаточних тендерних пропозицій у розумінні параграфа 7, для вдосконалення їхнього змісту.

Мінімальні вимоги та критерії присудження не підлягають обговоренню.

4. Публічні замовники можуть присуджувати договори на основі початкових тендерних пропозицій без проведення переговорів, якщо у повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до підтвердження зацікавленості було вказано, що вони залишають за собою можливість робити це.

5. Під час переговорів публічні замовники повинні забезпечити рівне ставлення до всіх учасників процедури закупівлі. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам процедури закупівлі перевагу над іншими. Вони повинні інформувати в письмовій формі всіх учасників процедури закупівлі, тендерні пропозиції яких не були відхилені згідно з параграфом 6, про будь-які зміни в технічних специфікаціях чи іншій закупівельній документації, іншій ніж та, що встановлює мінімальні вимоги. Після внесення зазначених змін публічні замовники повинні надати учасникам процедури закупівлі достатній час для внесення змін у тендерні пропозиції та їх повторного подання, залежно від випадку.

Згідно зі статтею 21 публічні замовники не повинні розкривати іншим учасникам конфіденційної інформації, отриманої від конкурсанта або учасника процедури закупівлі, який бере участь у переговорах, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

6. Конкурентні процедури з переговорами можуть проводити в декілька послідовних етапів для скорочення кількості тендерних пропозицій, щодо яких вестимуть переговори, із застосуванням критеріїв присудження, зазначених у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в іншій закупівельній документації. Публічний замовник повинен вказати, чи буде він використовувати зазначену можливість, у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в іншій закупівельній документації.

7. Коли публічний замовник має намір завершити переговори, він повинен поінформувати про це учасників, які продовжують брати участь у тендері, і встановити загальний кінцевий термін для надіслання будь-яких нових або переглянутих тендерних пропозицій. Він повинен перевіряти відповідність остаточних тендерних пропозицій мінімальним вимогам і статті 56(1), оцінити остаточні тендерні пропозиції на основі критеріїв присудження та присудити договір згідно зі статтями 66-69.

Стаття 30
Конкурентний діалог

1. У конкурентних діалогах будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на повідомлення про намір укласти договір шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір.

Участь у діалозі можуть брати лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені публічним замовником за результатами оцінювання наданої інформації. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65. Договір присуджують лише за критерієм найкращого співвідношення ціни та якості відповідно до статті 67(2).

2. Публічні замовники повинні встановити свої потреби й вимоги в повідомленні про намір укласти договір та повинні визначити такі потреби й вимоги в зазначеному повідомленні та/або описовому документі. У той самий час і в тих самих документах вони також повинні встановити й визначити обрані критерії присудження та орієнтовні строки.

3. З учасниками, обраними згідно з відповідними положеннями статей 56-66, публічні замовники повинні відкривати діалог, мета якого полягає у виявленні та визначенні засобів, які найбільше підходять для задоволення їхніх потреб. Під час такого діалогу вони можуть обговорювати з обраними учасниками всі аспекти закупівлі.

У ході зазначеного діалогу публічні замовники повинні забезпечити однакове ставлення до всіх учасників. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам перевагу над іншими.

Згідно зі статтею 21 публічні замовники не повинні розкривати іншим учасникам рішення, що були запропоновані, або іншу конфіденційну інформацію, що була повідомлена конкурсантом або учасником процедури закупівлі, який бере участь у діалозі, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

4. Конкурентні діалоги можуть відбуватися поетапно для скорочення кількості рішень, обговорюваних на етапі діалогу, шляхом застосування оголошених критеріїв присудження, встановлених у повідомленні про намір укласти договір або описовому документі. Публічний замовник зазначає, чи використовуватиме він таку можливість, у повідомленні про намір укласти договір або описовому документі.

5. Публічний замовник повинен продовжувати діалог, допоки не зможе визначити одне чи більше рішень, що здатні задовольнити його потреби.

6. Після оголошення діалогу завершеним і повідомлення про це учасників, які продовжують участь у тендері, публічні замовники звертаються до кожного з учасників із проханням про подання остаточних тендерних пропозицій на основі рішення або рішень, представлених та визначених під час діалогу. Такі тендерні пропозиції повинні містити всі елементи, яких вимагають та які є необхідними для виконання проєкту.

На прохання публічного замовника зазначені тендерні пропозиції можуть бути роз’яснені, уточнені та оптимізовані. Однак такі роз’яснення, уточнення, оптимізація або додаткова інформація не можуть передбачати змін основних характеристик тендеру чи публічної закупівлі, в тому числі потреб і вимог, визначених у повідомленні про намір укласти договір або описовому документі, якщо зміна таких характеристик, потреб і вимог може викривляти конкуренцію або мати дискримінаційний вплив.

7. Публічні замовники повинні оцінювати отримані тендерні пропозиції на основі критеріїв присудження, встановлених у повідомленні про намір укласти договір або в описовому документі.

На запит публічного замовника з учасником процедури закупівлі, якого визначили як такого, що подав тендерну пропозицію з найкращим співвідношення ціни і якості відповідно до статті 67, можуть бути проведені переговори для підтвердження фінансових зобов’язань чи інших умов, що містяться в тендерній пропозиції, шляхом доопрацювання умов договору, за умови що це не призведе до значної зміни істотних характеристик тендеру чи публічної закупівлі, включно з потребами й вимогами, визначеними в повідомленні про намір укласти договір чи в описовому документі, і не створить ризику викривлення конкуренції чи спричинення дискримінації.

8. У процесі діалогу публічні замовники можуть уточнювати призи чи виплати для його учасників.

Стаття 31
Інноваційне партнерство

1. В інноваційних партнерствах будь-який суб’єкт господарювання може подати заявку на участь у відповідь на повідомлення про намір укласти договір шляхом надання інформації для якісного відбору, яку вимагає публічний замовник.

У закупівельній документації публічний замовник повинен визначити потребу в інноваційних продуктах, послугах чи роботах, які неможливо задовольнити шляхом закупівлі продуктів, послуг чи робіт, які вже наявні на ринку. Він повинен зазначити, які елементи такого опису визначають мінімальні вимоги, яким повинні відповідати всі тендерні пропозиції. Надана інформація повинна бути достатньо точною для того, щоб суб’єкти господарювання могли визначити характер і обсяг необхідного рішення та вирішити, чи слід їм подавати заявку на участь у процедурі.

Публічний замовник може ухвалити рішення про створення інноваційного партнерства з одним партнером або з декількома партнерами, що провадять окрему діяльність у сфері досліджень і розробок.

Мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір. Участь у процедурі можуть брати лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені публічним замовником за результатами оцінювання наданої інформації. Публічні замовники можуть обмежити кількість відповідних конкурсантів, які будуть запрошені до участі у процедурі, згідно зі статтею 65. Договори присуджують лише за критерієм найкращого співвідношення ціни та якості відповідно до статті 67.

2. Інноваційне партнерство повинне бути спрямоване на розробку інноваційного продукту, послуги чи робіт та подальшу закупівлю отриманих продуктів, послуг чи робіт, за умови що вони відповідають показникам ефективності й максимальному рівню витрат, узгодженим між публічними замовниками та учасниками.

Інноваційне партнерство повинне бути структуроване як послідовні етапи, які відповідають послідовності кроків процесу досліджень та інновацій, що може включати виготовлення продуктів, надання послуг або виконання робіт. У рамках інноваційного партнерства повинні бути встановлені проміжні цілі, що їх повинні досягнути партнери, та бути передбачена виплата винагороди відповідними частинами.

Виходячи із зазначених цілей, публічний замовник може після кожного етапу ухвалювати рішення про припинення інноваційного партнерства або, в разі інноваційного партнерства з декількома партнерами, про скорочення кількості партнерів шляхом розірвання окремих договорів, за умови що публічний замовник зазначив такі можливості та умови їх використання у закупівельній документації.

3. Якщо інше не передбачено у цій статті, публічні замовники проводять із учасниками процедури закупівлі переговори щодо початкової і всіх наступних тендерних пропозицій, поданих ними, за винятком остаточних тендерних пропозицій, для вдосконалення їхнього змісту.

Мінімальні вимоги та критерії присудження не підлягають обговоренню.

4. Під час переговорів публічні замовники повинні забезпечити однакове ставлення до всіх учасників процедури закупівлі. Для цього вони не повинні надавати інформацію в дискримінаційний спосіб, який може надати деяким учасникам процедури закупівлі перевагу над іншими. Вони повинні інформувати в письмовій формі учасників процедури закупівлі, тендерні пропозиції яких не були відхилені згідно з параграфом 5, про будь-які зміни у технічних специфікаціях чи іншій закупівельній документації, іншій ніж та, що встановлює мінімальні вимоги. Після внесення зазначених змін публічні замовники повинні надати учасникам процедури закупівлі достатньо часу для внесення змін у тендерні пропозиції та їх повторного подання, залежно від випадку.

Згідно зі статтею 21 публічні замовники не повинні розкривати іншим учасникам конфіденційної інформації, отриманої від конкурсанта або учасника процедури закупівлі, що бере участь у переговорах, без його згоди. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

5. Переговори в рамках процедури інноваційного партнерства можуть проводити в декілька послідовних етапів для скорочення кількості тендерних пропозицій, щодо яких вестимуть переговори, із застосуванням критеріїв присудження, зазначених у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або в закупівельній документації. Публічний замовник повинен вказати, чи буде він використовувати зазначену можливість, у повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості або у закупівельній документації.

6. При відборі конкурсантів публічні замовники повинні, зокрема, застосовувати критерії щодо спроможності конкурсантів у сфері дослідження й розробки, а також розроблення й реалізації інноваційних рішень.

Лише ті суб’єкти господарювання, які були запрошені публічним замовником за результатами оцінювання ним запитуваної інформації, можуть подавати дослідницькі й інноваційні проєкти, спрямовані на задоволення потреб, які були визначені замовником і які не можна задовольнити за допомогою наявних рішень.

У закупівельній документації публічний замовник повинен зазначити умови, застосовні до прав інтелектуальної власності. У випадку інноваційного партнерства з декількома партнерами публічний замовник не повинен, згідно зі статтею 21, розкривати іншим партнерам рішення, які були запропоновані, або іншу конфіденційну інформацію, яка була повідомлена одним із партнерів у рамках партнерства, без згоди такого партнера. Така згода не повинна бути оформлена як загальний виняток, натомість її надають із покликанням на передбачене повідомлення певної інформації.

7. Публічний замовник повинен забезпечити, щоб структура партнерства та, зокрема, тривалість і вартість різних етапів відображали ступінь інноваційності запропонованого рішення та послідовність дослідницької й інноваційної діяльності, необхідної для розробки інноваційного рішення, ще не доступного на ринку. Оцінна вартість придбаних продуктів, послуг чи робіт повинна бути пропорційною інвестиціям, необхідним для їх розроблення.

Стаття 32
Використання переговорної процедури без попереднього опублікування

1. У конкретних випадках і обставинах, установлених у параграфах 2-5, держави-члени можуть передбачити можливість публічних замовників присуджувати публічні договори із застосуванням переговорної процедури без попереднього опублікування.

2. Переговорна процедура без попереднього опублікування може бути використана для укладання публічних договорів про виконання робіт, публічних договорів про постачання продуктів та публічних договорів про надання послуг у будь-якому із зазначених нижче випадків:

(a) коли у відкритій процедурі чи процедурі з обмеженою участю не було подано жодної тендерної пропозиції чи жодної прийнятної тендерної пропозиції або жодної заявки на участь чи жодної прийнятної заявки на участь, за умови що початкових умов договору суттєво не змінювали і що Комісії був направлений відповідний звіт, якщо нею встановлена така вимога.

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги публічного замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57 або якщо він не відповідає критеріям відбору, визначеним публічним замовником відповідно до статті 58;

(b) коли роботи, продукти або послуги можуть бути виконані, постачені або надані лише конкретним суб’єктом господарювання з будь-якої із зазначених нижче причин:

(i) метою закупівлі є створення чи придбання унікального витвору мистецтва або художнього виконання;

(ii) конкуренція відсутня з технічних причин;

(iii) захист виключних прав, у тому числі прав інтелектуальної власності;

Винятки, визначені в пунктах (ii) та (iii), застосовують лише якщо не існує обґрунтованої альтернативи чи заміни, а відсутність конкуренції не є результатом штучного звуження параметрів закупівлі;

(c) якщо це суворо необхідно, коли з причин надзвичайної невідкладності, зумовленої непередбачуваними для публічного замовника подіями, строки для проведення відкритої процедури, процедури з обмеженою участю або конкурентних процедур із переговорами не можуть бути дотримані. Обставини, якими виправдовують надзвичайну невідкладність, у жодному разі не повинні бути пов’язані з публічним замовником.

3. Переговорна процедура без попереднього опублікування може бути використана для укладання публічних договорів про постачання продуктів:

(a) якщо відповідні продукти виробляють виключно для цілей досліджень, експериментів, вивчення або розробок; однак договори, присуджені згідно з цим пунктом, не повинні включати серійне виробництво для демонстрації комерційної придатності або для покриття витрат на дослідження й розробки;

(b) для додаткових постачань від первинного постачальника, що повинні або частково замінити продукти чи установки, або доповнити наявні продукти чи установки, коли зміна постачальника зобов’язувала б публічного замовника придбавати продукти з іншими технічними характеристиками, що призводило б до несумісності або непропорційних технічних труднощів при експлуатації та технічному обслуговуванні; строк дії таких договорів, а також повторних договорів, як правило, не повинен перевищувати трьох років;

(c) для продуктів, які котирують і придбавають на товарній біржі;

(d) для придбання продуктів чи послуг на особливо вигідних умовах у постачальника, що остаточно припиняє свою господарську діяльність, або в ліквідаторів у рамках процедури банкрутства, угоди з кредиторами або аналогічної процедури згідно з національними законами чи нормативно-правовими актами.

4. Переговорну процедуру без попереднього опублікування можна застосовувати для укладання публічних договорів про надання послуг, якщо відповідний договір укладають за результатами конкурсу проєктів, організованого згідно з цією Директивою, і присуджують відповідно до правил, передбачених конкурсом проєктів, переможцю або одному з переможців такого конкурсу; в останньому випадку всі переможці повинні бути запрошені до участі в переговорах.

5. Переговорну процедуру без попереднього опублікування можна застосовувати для нових робіт чи послуг, що полягають у повторюванні аналогічних робіт чи послуг, доручених суб’єкту господарювання, якому ті самі публічні замовники присудили первинний договір, за умови що такі роботи чи послуги відповідають основному проєкту, щодо якого було присуджено первинний договір згідно з процедурою, передбаченою статтею 26(1). Основний проєкт повинен визначати масштаб можливих додаткових робіт чи послуг, а також умови, на яких вони будуть присуджені.

Можливість використання цієї процедури повинна бути оголошена щойно перший проєкт буде виставлено на тендер, а загальна оцінна вартість подальших робіт чи послуг - врахована публічними замовниками при застосуванні статті 4.

Зазначену процедуру можна застосовувати лише протягом трьох років після укладення первинного договору.

ГЛАВА II
Техніки та інструменти для електронних і агрегованих закупівель

Стаття 33
Рамкові угоди

1. Публічні замовники можуть укладати рамкові угоди, за умови що вони застосовують процедури, передбачені в цій Директиві.

Рамкова угода означає угоду, укладену між одним або більше публічними замовниками та одним або більше суб’єктами господарювання, метою якої є визначення умов, що регулюють договори, які будуть присуджені згідно з нею протягом певного строку, зокрема щодо передбачених цін та, у відповідних випадках, обсягів.

Строк дії рамкової угоди не повинен перевищувати чотирьох років, окрім виняткових випадків, що належним чином обґрунтовані, зокрема предметом рамкової угоди.

2. Договори на основі рамкових угод присуджують згідно з процедурами, встановленими в цьому параграфі та параграфах 3 та 4.

Такі процедури можуть бути застосовані лише між тими публічними замовниками, які чітко визначені для цієї мети у запрошенні до участі в конкурентній процедурі чи в запрошенні до підтвердження зацікавленості, та тими суб’єктами господарювання, які є сторонами укладеної рамкової угоди.

Договори на основі рамкових угод за жодних обставин не можуть передбачати істотних змін в умовах, встановлених у такій рамковій угоді, зокрема у випадку, зазначеному в параграфі 3.

3. Якщо рамкову угоду укладено з одним суб’єктом господарювання, договори на основі такої угоди присуджують у межах встановлених рамковою угодою умов.

Для укладення таких договорів публічні замовники можуть звертатися до суб’єкта господарювання, який є стороною рамкової угоди, із письмовим проханням про доповнення його тендерної пропозиції за необхідності.

4. Якщо рамкову угоду укладено з більш ніж одним суб’єктом господарювання, таку рамкову угоду виконують в один із зазначених нижче способів:

(a) згідно з умовами рамкової угоди, без відновлення конкурентної процедури, якщо вона визначає всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, та об’єктивні умови для визначення того, котрий із суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди, повинен їх виконувати, постачати або надавати; останні умови повинні бути зазначені в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди;

(b) якщо вона визначає всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, частково без відновлення конкурентної процедури відповідно до пункту (a) й частково з відновленням конкурентної процедури серед суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди, відповідно до пункту (c), якщо така можливість була передбачена публічними замовниками в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди. Рішення щодо того, як повинне бути здійснене придбання певних робіт, продуктів або послуг - із відновленням конкурентної процедури чи безпосередньо на умовах, визначених у рамковій угоді, повинне ґрунтуватися на об'єктивних критеріях, які мають бути визначені в закупівельній документації, що стосується рамкової угоди. У такій закупівельній документації також має бути зазначено, які умови можуть вимагати відновлення конкурентної процедури.

Можливості, передбачені першим параграфом цього пункту, також застосовують до будь-якого лоту рамкової угоди, для якого всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, визначені в рамковій угоді, незалежно від того, чи були викладені всі умови, які регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, визначені для інших лотів.

(c) якщо в рамковій угоді встановлені не всі умови, що регулюють виконання відповідних робіт, постачання відповідних продуктів чи надання відповідних послуг, шляхом відновлення конкурентної процедури серед суб’єктів господарювання, які є сторонами рамкової угоди.

5. Конкурентні процедури, зазначені в підпунктах (b) та (c) параграфа 4, повинні ґрунтуватися на тих самих умовах, які застосовують для присудження рамкової угоди, та, за необхідності, чіткіше сформульованих умовах та, у відповідних випадках, інших умовах, вказаних у закупівельній документації, що стосується рамкової угоди, згідно із зазначеною нижче процедурою:

(a) для кожного договору, який має буде присуджений, публічні замовники звертаються в письмовій формі до суб’єктів господарювання, здатних виконувати відповідний договір;

(b) публічні замовники встановлюють граничний строк, достатній для подання тендерних пропозицій щодо кожного конкретного договору, з урахуванням таких факторів, як складність предмета договору й час, потрібний для надсилання тендерних пропозицій;

(c) тендерні пропозиції повинні подаватися в письмовому вигляді, а їхній зміст не підлягає розкриттю до встановленого кінцевого терміну надання відповідей;

(d) публічні замовники присуджують кожен договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію на основі критеріїв присудження, визначених у закупівельній документації, що стосується рамкової угоди.

Стаття 34
Динамічні системи закупівель

1. Для часто здійснюваних купівель, характеристики яких, як загальнодоступних на ринку, відповідають вимогам публічних замовників, публічні замовники можуть використовувати динамічну систему закупівель. Динамічна система закупівель повинна працювати як повністю електронний процес і протягом усього строку свого існування бути відкритою для будь-якого суб’єкта господарювання, що відповідає критеріям відбору. Вона може бути поділена на категорії продуктів, робіт або послуг, об’єктивно визначені на основі характеристик закупівлі, що здійснюватиметься в рамках відповідної категорії. Такі характеристики можуть включати покликання на максимальний допустимий розмір подальших конкретних договорів або певну географічну зону, в якій будуть виконувати подальші конкретні договори.

2. Для здійснення закупівель через динамічну систему закупівель публічні замовники повинні дотримуватися правил процедури з обмеженою участю. До системи допускають усіх конкурсантів, які відповідають критеріям відбору, і кількість конкурсантів, які будуть допущені до системи, не повинна бути обмежена відповідно до статті 65. Якщо публічні замовники розділили систему на категорії продуктів, робіт або послуг згідно з параграфом 1 цієї статті, вони повинні вказати критерії відбору, застосовні до кожної категорії.

Незважаючи на положення статті 28, застосовують такі строки:

(a) мінімальний строк для отримання заявок на участь повинен складати 30 днів від дати надіслання повідомлення про намір укласти договір або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, від дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. Після надіслання запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель жодних подальших строків для подання заявок на участь не застосовують.

(b) мінімальний строк для отримання тендерних пропозицій повинен складати щонайменше 10 днів від дати надіслання запрошення до участі в тендері. Залежно від випадку застосовують статтю 28(4). Статтю 28(3) та (5) не застосовують.

3. Всю комунікацію в контексті динамічної системи закупівель здійснюють лише за допомогою електронних засобів згідно зі статтями 22(1), (3), (5) та (6).

4. Для цілей присудження договорів у рамках динамічної системи закупівель публічні замовники повинні:

(a) опублікувати запрошення до участі в конкурентній процедурі, чітко вказавши, що застосовуватимуть динамічну систему закупівель;

(b) зазначити в закупівельній документації щонайменше характер і розрахункову кількість передбачених закупівель, а також усю необхідну інформацію стосовно динамічної системи закупівель, у тому числі принципів роботи динамічної системи закупівель, використовуваного електронного обладнання та технічних умов і специфікацій підключення;

(c) вказати будь-який розподіл на категорії продуктів, робіт або послуг та характеристики, що визначають їх;

(d) запропонувати необмежений і повний прямий доступ на весь термін дії системи до закупівельної документації відповідно до статті 53.

5. Протягом усього строку дії динамічної системи закупівель публічні замовники повинні надавати будь-якому суб’єкту господарювання можливість подати заявку на участь у такій системі на умовах, зазначених у параграфі 2. Публічні замовники повинні завершити оцінювання таких запитів відповідно до критеріїв відбору протягом 10 робочих днів після їх отримання. В окремих випадках, якщо це обґрунтовано, зазначений кінцевий термін може бути продовжений до 15 робочих днів, зокрема у зв’язку з потребою вивчення додаткової документації чи перевірки іншим чином відповідності критеріям відбору.

Незважаючи на положення першого підпараграфа, якщо запрошення до участі в тендері для першої конкретної закупівлі у рамках динамічної системи закупівель не було надіслане, публічні замовники можуть продовжити період оцінювання, за умови що протягом продовженого періоду оцінювання не було видано жодного запрошення до участі в тендері. Публічні замовники повинні вказувати в закупівельній документації тривалість продовженого періоду, який вони мають намір застосувати.

Публічні замовники повинні якомога швидше повідомити відповідного суб’єкта господарювання про те, чи був він допущений до динамічної системи закупівель.

6. Публічні замовники запрошують усіх допущених учасників до подання тендерних пропозицій для кожної конкретної закупівлі в рамках динамічної системи закупівель відповідно до статті 54. Якщо динамічна система закупівель була розділена на категорії робіт, продуктів або послуг, публічні замовники повинні запросити до подання тендерних пропозицій усіх учасників, допущених до категорії, яка відповідає конкретній закупівлі.

Вони повинні присудити договір учаснику процедури закупівлі, який подав найкращу тендерну пропозицію на основі критеріїв присудження, визначених у повідомленні про намір укласти договір для динамічної системи закупівель, або, у разі використання попереднього інформаційного повідомлення як засобу запрошення до участі в конкурентній процедурі, у запрошенні до підтвердження зацікавленості. У відповідних випадках зазначені критерії можуть бути точніше сформульовані в запрошенні до участі в тендері.

7. Публічні замовники можуть у будь-який момент протягом строку дії динамічної системи закупівель вимагати від допущених учасників подати оновлену і актуалізовану самодекларацію, як передбачено у статті 59(1), протягом п’яти робочих днів від дати передавання такої вимоги.

Статтю 59(4)-(6) застосовують протягом усього строку дії динамічної системи закупівель.

8. Публічні замовники зазначають строк дії динамічної системи закупівель у запрошенні до участі в конкурентній процедурі. Вони повинні повідомляти Комісію про будь-які зміни в терміні дії з використанням таких стандартних форм:

(a) якщо термін дії змінюють без припинення дії системи, форми, яку використовували від початку для запрошення до участі в конкурентній процедурі для динамічної системи закупівель;

(b) якщо дію системи припиняють, повідомлення про присудження договору, зазначене у статті 50.

9. До початку або протягом строку дії динамічної системи закупівель суб’єктам господарювання, які є сторонами динамічної системи закупівель або зацікавлені в ній, не можуть бути виставлені жодні рахунки для сплати.

Стаття 35
Електронні аукціони

1. Публічні замовники можуть використовувати електронні аукціони, на яких подають нові ціни, скориговані в бік зменшення, та/або нові вартості щодо певних елементів тендерних пропозицій.

Для таких цілей публічні замовники повинні структурувати електронний аукціон як повторюваний електронний процес, що відбувається після повного первинного оцінювання тендерних пропозицій, даючи змогу визначати їх рейтинг за допомогою автоматизованих методів оцінювання.

Певні публічні договори про надання послуг та певні публічні договори про виконання робіт, предметом яких є інтелектуальна робота, така як проєктування робіт, рейтинг якої не можна визначити за допомогою автоматичних методів оцінювання, не повинні бути об’єктом електронних аукціонів.

2. У відкритих процедурах, процедурах із обмеженою участю або конкурентних процедурах із переговорами публічні замовники можуть вирішити, що перед присудженням публічного договору повинен бути проведений електронний аукціон, якщо зміст закупівельної документації, зокрема технічних специфікацій, може бути визначений із точністю.

За тих самих обставин електронний аукціон може бути проведений при відновленні конкурентної процедури між сторонами рамкової угоди згідно з пунктами (b) або (c) статті 33(4) та при відкритті конкурентної процедури для договорів, що будуть присуджені в рамках динамічної системи закупівель, згаданої у статті 34.

3. Електронний аукціон повинен ґрунтуватися на одному із зазначених нижче елементів тендерних пропозицій:

(a) виключно на цінах, якщо договір присуджують лише на основі ціни;

(b) на цінах та/або на нових вартостях характеристик тендерних пропозицій, зазначених у закупівельній документації, коли договір присуджують на основі найкращого співвідношення ціни та якості чи тендерної пропозиції з найнижчою вартістю із застосуванням підходу економічної ефективності.

4. Публічні замовники, які вирішують провести електронний аукціон, повинні зазначати такий факт у повідомленні про намір укласти договір або в запрошенні до підтвердження зацікавленості. Закупівельна документація повинна включати щонайменше інформацію, визначену в додатку VI.

5. Перед проведенням електронного аукціону публічні замовники повинні здійснити повне первинне оцінювання тендерних пропозицій відповідно до критерію або критеріїв присудження і питомої ваги, визначеної для них.

Тендерну пропозицію вважають прийнятною, якщо вона подана учасником процедури закупівлі, який не був відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57, відповідає критеріям відбору і тендерна пропозиція якого відповідає технічним специфікаціям і не є невідповідною, неприйнятною або непридатною.

Зокрема, тендерні пропозиції, які не відповідають закупівельній документації, які були отримані з запізненням, щодо яких існують докази змови чи корупції або які були визначені публічним замовником як такі, що мають незвичайно низьку вартість, вважають невідповідними. Зокрема, тендерні пропозиції, подані учасниками процедури закупівлі, які не мають кваліфікації, що вимагається, та тендерні пропозиції, ціна яких перевищує максимальний бюджет публічного замовника, визначений і задокументований до початку процедури закупівлі, вважають неприйнятними.

Тендерну пропозицію вважають неприйнятною, якщо вона не є релевантною в рамках договору, оскільки чітко не спроможна, без суттєвих змін, задовольнити потреби й вимоги публічного замовника, як зазначено в закупівельній документації. Заявку на участь вважають неприйнятною, якщо відповідний суб’єкт господарювання повинен або може бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі відповідно до статті 57 або якщо він не відповідає критеріям відбору, визначеним публічним замовником відповідно до статті 58.

Усі учасники процедури закупівлі, що подали прийнятні тендерні пропозиції, повинні бути одночасно запрошені до участі в електронному аукціоні з використанням, у зазначений день і час, методів зв’язку, вказаних в інструкціях у запрошенні. Електронний аукціон може відбуватися в декілька послідовних етапів. Електронний аукціон починається не раніше ніж через два робочі дні після дати надіслання запрошень.

6. Запрошення повинне супроводжуватися результатами повного оцінювання відповідної тендерної пропозиції, проведеного відповідно до питомої ваги, зазначеної в першому підпараграфі статті 67(5).

У запрошенні також зазначають математичну формулу, яку будуть використовувати під час електронного аукціону для автоматичної зміни рейтингу на основі поданих нових цін та/або нових вартостей. За винятком випадків визначення найбільш економічно вигідної пропозиції лише на основі ціни, така формула повинна включати питому вагу всіх критеріїв, встановлених для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, як зазначено в повідомленні, використовуваному як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, або в іншій закупівельній документації. При цьому для цього будь-які діапазони повинні бути попередньо зведені до встановленої вартості.

Якщо дозволені варіанти, для кожного варіанта повинна бути передбачена окрема формула.

7. Протягом кожного етапу електронного аукціону публічні замовники миттєво повідомляють усім учасникам процедури закупівлі інформацію, якої достатньо принаймні для того, щоб вони могли в будь-який момент визначити свої відносні рейтинги. Вони також можуть, якщо про це попередньо зазначали, повідомляти іншу інформацію щодо інших поданих цін або вартостей. Вони також можуть у будь-який момент оголосити кількість учасників відповідного етапу аукціону. При цьому вони у жодному випадку не повинні розкривати особи учасників процедури закупівлі протягом будь-якого етапу електронного аукціону.

8. Публічні замовники закривають електронний аукціон в один чи декілька із зазначених нижче способів:

(a) у попередньо зазначені день і час;

(b) коли вони більше не отримують нових цін або нових значень, що відповідають вимогам щодо мінімальних різниць, за умови що вони попередньо зазначили час, що повинен минути з моменту отримання останнього подання до закриття ними електронного аукціону; або

(c) коли була завершена попередньо вказана кількість етапів аукціону.

Якщо публічні замовники мають намір закрити електронний аукціон відповідно до пункту (c) першого підпараграфа, можливо, у поєднанні з умовами, встановленими в його пункті (b), запрошення до участі в аукціоні повинне містити розклад проведення кожного етапу аукціону.

9. Після закриття електронного аукціону публічні замовники присуджують договір на основі результатів такого аукціону згідно зі статтею 67.

Стаття 36
Електронні каталоги

1. Якщо вимагається використання електронних засобів комунікації, публічні замовники можуть вимагати подання тендерних пропозицій у формі електронного каталогу або включення до них електронного каталогу.

Держави-члени можуть робити використання електронних каталогів обов’язковим для деяких типів закупівель.

Тендерні пропозиції, представлені у вигляді електронного каталогу, можуть супроводжуватися іншими документами, які доповнюють тендерну пропозицію.

2. Електронні каталоги створюють конкурсанти чи учасники тендерів з метою участі в певній процедурі закупівлі відповідно до технічних специфікацій і формату, встановлених публічним замовником.

Крім того, електронні каталоги повинні відповідати вимогам до електронних інструментів комунікації, а також будь-яким додатковим вимогам, встановленим публічним замовником відповідно до статті 22.

3. Якщо представлення тендерних пропозицій у формі електронних каталогів є прийнятним або вимагається, публічні замовники повинні:

(a) зазначити це у повідомленні про намір укласти договір або у запрошенні до підтвердження зацікавленості, якщо як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі використовують попереднє інформаційне повідомлення;

(b) зазначити в закупівельній документації всю необхідну інформацію, згідно зі статтею 22(6), стосовно формату, використовуваного електронного обладнання й технічних умов та специфікацій підключення для каталогу.

4. Якщо після подання тендерних пропозицій у формі електронних каталогів було укладено рамкову угоду з більш ніж одним суб’єктом господарювання, публічні замовники можуть передбачити відновлення конкурентних процедур щодо конкретних договорів на основі актуалізованих каталогів. У такому випадку публічні замовники повинні використовувати один із таких методів:

(a) запрошувати учасників процедури закупівлі повторно подати їхні електронні каталоги, адаптовані до вимог відповідного договору; або

(b) повідомляти учасників процедури закупівлі про свій намір отримати з уже поданих електронних каталогів інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, за умови що використання цього методу було оголошено в закупівельній документації щодо рамкової угоди.

5. Якщо публічні замовники відновлюють конкурентну процедуру для конкретних договорів згідно з пунктом (b) параграфа 4, вони повинні повідомити учасників процедури закупівлі про дату й час, коли вони мають намір отримати інформацію, потрібну для формування тендерних пропозицій, адаптованих до вимог відповідного договору, та надати учасникам процедури закупівлі можливість відмовити в такому отриманні інформації.

Публічні замовники повинні забезпечити достатній час між зазначеним повідомленням і фактичним отриманням інформації.

Перед присудженням договору публічні замовники повинні надати отриману інформацію відповідному учаснику процедури закупівлі, щоб дати йому можливість оскаржити або підтвердити, що створена таким чином тендерна пропозиція не містить жодних суттєвих помилок.

6. Публічні замовники можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель та вимагати представлення пропозицій для конкретного договору у формі електронного каталогу.

Публічні замовники також можуть присуджувати договори на основі динамічної системи закупівель відповідно до пункту (b) параграфа 4 та параграфа 5, за умови що до заявки на участь у динамічній системі закупівель додається електронний каталог згідно з технічними специфікаціями та форматом, встановленими публічним замовником. Надалі конкурсанти повинні доповнювати такий каталог, коли їх повідомляють про намір публічного замовника скласти тендерні пропозиції за допомогою процедури, визначеної в пункті (b) параграфа 4.

Стаття 37
Централізована закупівельна діяльність та централізовані закупівельні організації

1. Держави-члени можуть передбачити для публічних замовників можливість придбавати продукти та/або послуги у централізованої закупівельної організації, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (14) статті 2(1).

Держави-члени також можуть передбачити для публічних замовників можливість придбавати роботи, продукти та послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), із використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, яка пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (14) статті 2(1). Якщо динамічна система закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація, може бути використана іншими публічними замовниками, таке зазначають у запрошенні до участі в конкурентній процедурі, яким створюють таку динамічну систему закупівель.

Що стосується першого і другого підпараграфів, держави-члени можуть передбачати здійснення певних закупівель зі зверненням до централізованих закупівельних організацій або однієї чи декількох конкретних централізованих закупівельних організацій.

2. Публічний замовник виконує свої зобов’язання відповідно до цієї Директиви, коли він придбаває продукти чи послуги у централізованої закупівельної організації, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (a) пункту (14) статті 2(1).

Крім того, публічний замовник також виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він придбаває роботи, продукти або послуги з використанням договорів, присуджених централізованою закупівельною організацією, із використанням динамічних систем закупівель, якими управляє централізована закупівельна організація, або, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), з використанням рамкової угоди, укладеної централізованою закупівельною організацією, що пропонує централізовану закупівельну діяльність, зазначену в підпункті (b) пункту (14) статті 2(1).

При цьому відповідний публічний замовник повинен відповідати за виконання зобов’язань згідно з цією Директивою щодо тих частин, які він здійснює сам, таких як:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель, якою управляє централізована закупівельна організація;

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою, яка була укладена централізованою закупівельною організацією;

(c) визначення, згідно з пунктами (a) або (b) статті 33(4), які з суб’єктів господарювання, що є сторонами рамкової угоди, повинні виконувати певне завдання відповідно до рамкової угоди, яка була укладена централізованою закупівельною організацією.

3. Всі процедури закупівель, які проводить централізована закупівельна організація, повинні виконуватися з використанням електронних засобів комунікації відповідно до вимог, визначених у статті 22.

4. Публічні замовники можуть присуджувати публічні договори про надання послуг зі здійснення централізованої закупівельної діяльності централізованій закупівельній організації без застосування процедур, передбачених у цій Директиві.

Такі публічні договори про надання послуг можуть також передбачати здійснення допоміжної закупівельної діяльності.

Стаття 38
Нерегулярні спільні закупівлі

1. Двоє або більше публічних замовників можуть погодитися спільно проводити певні конкретні закупівлі.

2. Якщо процедуру закупівлі в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах усіх відповідних публічних замовників, вони спільно відповідають за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви. Це стосується також і тих випадків, коли один публічний замовник управляє процедурою, діючи у своїх інтересах та в інтересах інших відповідних публічних замовників.

Якщо процедуру закупівлі не в повному обсязі проводять спільно від імені й в інтересах відповідних публічних замовників, вони спільно відповідають лише за ті частини, які виконують спільно. Кожен публічний замовник несе одноосібну відповідальність за виконання своїх зобов’язань відповідно до цієї Директиви щодо частин, які він здійснює від свого власного імені та у своїх власних інтересах.

Стаття 39
Закупівлі за участю публічних замовників із різних держав-членів

1. Без обмеження положень статті 12, публічні замовники з різних держав-членів можуть діяти спільно при присудженні публічних договорів, використовуючи один із засобів, передбачених у цій статті.

Публічні замовники не повинні використовувати засоби, передбачені в цій статті, з метою уникнення застосування обов’язкових положень публічного права згідно з вимогами права Союзу, які поширюються на них у їхній державі-члені.

2. Держава-член не повинна забороняти своїм публічним замовникам використовувати централізовану закупівельну діяльність, пропоновану централізованими закупівельними організаціями, розташованими в іншій державі-члені.

Що стосується централізованої закупівельної діяльності, пропонованої централізованою закупівельною організацією, розташованою в іншій державі-члені, ніж публічний замовник, держави-члени, однак, можуть вказати, що їхні публічні замовники можуть використовувати лише централізовану закупівельну діяльність, як визначено або в підпункті (a), або підпункті (b) пункту (14) статті 2(1).

3. Централізована закупівельна організація, розташована в іншій державі-члені, повинна здійснювати централізовану закупівельну діяльність відповідно до національних положень держави-члена, в якій вона розташована.

Національні положення держави-члена, в якій розташована централізована закупівельна організація, також застосовують щодо такого:

(a) присудження договору в рамках динамічної системи закупівель;

(b) відновлення конкурентної процедури згідно з рамковою угодою;

(c) визначення, згідно з пунктами (a) або (b) статті 33(4), які з суб’єктів господарювання, що є сторонами рамкової угоди, повинні виконувати певне завдання.

4. Декілька публічних замовників із різних держав-членів можуть спільно присуджувати публічний договір, укладати рамкову угоду або управляти динамічною системою закупівель. Вони також можуть, в обсязі, визначеному в другому підпараграфі статті 33(2), присуджувати договори на основі рамкової угоди або динамічної системи закупівель. Окрім випадків, коли необхідні елементи були врегульовані міжнародною угодою, укладеною між відповідними державами-членами, залучені публічні замовники укладають угоду, яка визначає:

(a) обов’язки сторін та відповідні застосовні національні положення;

(b) внутрішню організацію процедури закупівель, у тому числі управління такою процедурою, розподіл закуповуваних робіт, продуктів або послуг та укладання договорів.

Залучений публічний замовник виконує свої зобов’язання згідно з цією Директивою, коли він закуповує роботи, продукти або послуги у публічного замовника, який відповідає за процедуру закупівлі. При визначенні обов’язків і застосовного національного права, як зазначено в пункті (a), залучені публічні замовники можуть розподіляти конкретні обов’язки між собою та визначати застосовні положення національних законів будь-якої з їхніх відповідних держав-членів. Інформація про розподіл обов’язків та застосовні положення національного права повинна бути вказана в закупівельній документації, що стосується спільно присуджуваних публічних договорів.

5. Якщо декілька публічних замовників із різних держав-членів створили спільну організацію, включно з Європейськими групуваннями територіального співробітництва відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 (-9) або іншими організаціями, створеними відповідно до положень права Союзу, залучені публічні замовники, за рішенням компетентного органу такої спільної організації, домовляються про застосування національних правил закупівель однієї із зазначених нижче держав-членів:

(a) національних положень держави-члена, в якій спільна організація має зареєстрований офіс;

(b) національних положень держави-члена, в якій спільна організація провадить свою діяльність.

Домовленість, зазначена в першому підпараграфі, може або застосовуватися протягом невизначеного періоду, якщо це зафіксовано в установчому акті спільної організації, або бути обмежена певним періодом, певними типами договорів або присудженням одного чи більше окремих договорів.

ГЛАВА III
Проведення процедури

Секція 1
Підготовка

Стаття 40
Попередні ринкові консультації

Перед початком процедури закупівлі публічні замовники можуть проводити ринкові консультації з метою підготовки закупівлі та інформування суб’єктів господарювання щодо їхніх закупівельних планів та вимог.

Для цього публічні замовники можуть, наприклад, запитувати й отримувати консультації незалежних експертів чи органів або учасників ринку. Такі консультації можуть використовувати при плануванні та проведенні процедури закупівлі, за умови що вони не призводять до викривлення конкуренції та до порушення принципів недискримінації й прозорості.

Стаття 41
Попереднє залучення конкурсантів або учасників процедури закупівлі

Якщо конкурсант чи учасник процедури закупівлі або підприємство, пов’язане з конкурсантом чи учасником процедури закупівлі, надавали консультації публічному замовнику, в контексті статті 40 чи ні, або іншим чином брали участь у підготовці процедури закупівлі, публічний замовник повинен вжити належних заходів для запобігання викривленню конкурентної процедури через участь такого конкурсанта або учасника процедури закупівлі.

Такі заходи повинні включати передавання іншим конкурсантам і учасникам процедури закупівлі відповідної інформації, обмін якою відбувся у контексті або в результаті залучення конкурсанта чи учасника процедури закупівлі до підготовки процедури закупівлі, та встановлення належних строків для отримання тендерних пропозицій. Відповідного конкурсанта чи учасника процедури закупівлі відстороняють від участі процедури закупівлі лише у разі відсутності жодних інших засобів для забезпечення виконання обов’язку з дотримання принципу однакового ставлення.

Перед будь-яким таким відстороненням конкурсантам чи учасникам процедури закупівлі повинна бути надана можливість довести, що їхня участь у підготовці процедури закупівлі не здатна викривити конкуренцію. Вжиті заходи повинні бути задокументовані в окремому звіті, передбаченому вимогами статті 84.

Стаття 42
Технічні специфікації

1. Технічні специфікації, як означено в пункті 1 додатка VII, повинні бути визначені в закупівельній документації. Технічна специфікація повинна визначати характеристики, яких вимагають від робіт, продуктів або послуг.

Такі характеристики також можуть стосуватися певного процесу чи методу виробництва, виконання запитаних робіт, постачання запитаних продуктів чи надання запитаних послуг, або конкретного процесу іншого етапу їхнього життєвого циклу, навіть якщо такі фактори не є для них суттєвими, за умови що вони пов’язані з предметом договору й пропорційні його вартості й цілям.

Технічні специфікації можуть також вказувати на те, чи буде потрібне передавання прав інтелектуальної власності.

Для всіх закупівель, призначених для використання фізичними особами, незалежно від того, чи це громадськість або персонал публічного замовника, технічні специфікації повинні, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, бути складені таким чином, щоб враховувати критерії доступності для осіб з інвалідністю або проєктування для всіх категорій користувачів.

Якщо обов’язкові вимоги щодо доступності затверджені правовим актом Союзу, технічні специфікації, тією мірою, якою вони стосуються критеріїв доступності для осіб з інвалідністю чи проєктування для всіх категорій користувачів, повинні містити покликання на такий акт.

2. Технічні специфікації повинні забезпечувати можливість рівного доступу суб’єктів господарювання до процедури закупівлі і не повинні призводити до створення невиправданих перешкод для відкриття публічної закупівлі для конкуренції.

3. Без обмеження обов’язкових національних технічних правил, за умови що вони сумісні із нормами права Союзу, технічні специфікації повинні бути сформульовані в один із зазначених нижче способів:

(a) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, включно з екологічними характеристиками, за умови що параметри є достатньо точними для того, щоб учасники процедури закупівлі могли визначити предмет договору, а публічні замовники - присудити договір;

(b) з покликанням на технічні специфікації та, в порядку пріоритетності, на національні стандарти, якими транспоновані європейські стандарти, Європейські технічні оцінки, загальні технічні специфікації, міжнародні стандарти, інші технічні довідкові системи, створені європейськими органами стандартизації, або, в разі їх відсутності, національні стандарти, національні технічні свідоцтва або національні технічні специфікації, що стосуються проєктування, розрахунку та виконання робіт і використання продуктів; кожне покликання повинне супроводжуватися словами «або еквівалент»;

(c) з точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, як зазначено в пункті (a), з покликанням на технічні специфікації, зазначені у пункті (b), як засіб припущення відповідності таким вимогам щодо ефективності чи функціональності;

(d) з покликанням на технічні специфікації, зазначені в пункті (b), для певних характеристик і з покликанням на вимоги щодо ефективності чи функціональності, зазначені в пункті (a), для інших характеристик.

4. Окрім випадків, коли це виправдано предметом договору, у технічних специфікаціях не повинна бути зазначена конкретна марка, джерело чи конкретний процес, які характеризують продукти чи послуги, що їх надає певний суб’єкт господарювання, або торговельні марки, патенти, типи чи певне походження або виробництво, якщо це сприятиме певним підприємствам чи продуктам або усуватиме певні підприємства чи певні продукти. Таке зазначення дозволене у виняткових випадках, коли описати предмет договору в достатньо точний і зрозумілий спосіб згідно з параграфом 3 неможливо. Таке зазначення повинне супроводжуватися словами «або еквівалент».

5. Якщо публічний замовник використовує можливість покликання на технічні специфікації, зазначені в пункті (b) параграфа 3, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію на тій підставі, що роботи, продукти чи послуги, які є предметом тендеру, не відповідають зазначеним ним технічним специфікаціям, якщо учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції доведе за допомогою будь-яких належних засобів, зазначених у статті 44, що запропоновані рішення так само відповідають вимогам, визначеним у технічних специфікаціях.

6. Якщо публічний замовник використовує можливість, встановлену в пункті (a) параграфа 3, для формулювання технічних специфікацій із точки зору вимог щодо ефективності чи функціональності, він не повинен відхиляти тендерну пропозицію щодо робіт, продуктів чи послуг, які відповідають національному стандарту, яким транспоновано європейський стандарт, європейському технічному схваленню, спільним технічним специфікаціям, міжнародному стандарту або технічній довідковій системі, створеній європейським органом стандартизації, якщо такі специфікації передбачають встановлені ними вимоги щодо ефективності чи функціональності.

Учасник процедури закупівлі повинен довести будь-якими належними засобами, у тому числі тими, що зазначені у статті 44, що робота, продукт чи послуга, що відповідає певному стандарту, також відповідає вимогам щодо ефективності й функціональності, встановленим публічним замовником.

Стаття 43
Маркування

1. Якщо публічні замовники мають намір придбати роботи, продукти або послуги зі конкретними екологічними, соціальними або іншими характеристиками, вони можуть вимагати в технічних специфікаціях, критеріях присудження або інших умовах виконання договору наявності конкретного маркування як засобу підтвердження того, що такі роботи, продукти або послуги відповідають таким характеристикам, за умови дотримання всіх зазначених нижче вимог:

(a) вимоги щодо маркування стосуються лише тих критеріїв, що пов’язані з предметом договору та є відповідними для визначення характеристик робіт, продуктів чи послуг, які є предметом договору;

(b) вимоги щодо маркування ґрунтуються на об’єктивно верифіковних недискримінаційних критеріях;

відповідне маркування визначене в рамках відкритої та прозорої процедури, в якій можуть брати участь усі відповідні стейкхолдери, у тому числі урядові органи, споживачі, соціальні партнери, виробники, розповсюджувачі та неурядові організації;

(d) маркування доступне всім зацікавленим сторонам;

(e) вимоги щодо маркування встановлені третьою стороною, на яку суб’єкт господарювання, що подає заявку на маркування, не може мати вирішального впливу.

Якщо публічні замовники не вимагають, щоб роботи, продукти або послуги відповідали всім вимогам щодо маркування, вони повинні вказати, на які вимоги щодо маркування робити покликання.

Публічні замовники, що вимагають наявності конкретного маркування, повинні приймати будь-яке маркування, яке підтверджує відповідність робіт, продуктів або послуг вимогам щодо еквівалентного маркування.

Якщо суб’єкт господарювання явно не мав можливості отримати конкретного маркування, зазначене публічним замовником, або еквівалентне маркування у встановлені строки з причин, які не залежали від такого суб’єкта господарювання, публічний замовник повинен приймати інші відповідні засоби підтвердження відповідності, які можуть включати технічне досьє від виробника, за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, які виконуватимуть, продукти, які постачатимуть, або послуги, які надаватимуть, відповідають вимогам для отримання конкретного маркування або конкретним вимогам, визначеним публічним замовником.

2. Якщо маркування відповідає умовам, передбаченим у пунктах (b), (c), (d) та (e) параграфа 1, але також встановлює вимоги, не пов’язані з предметом договору, публічні замовники не повинні вимагати маркування як таке, але можуть визначати технічну специфікацію шляхом покликання на детальні специфікації такого маркування або, за необхідності, їх частини, що пов’язані з предметом договору й підходять для визначення характеристик такого предмета.

Стаття 44
Протоколи випробувань, сертифікація та інші засоби підтвердження

1. Публічні замовники можуть вимагати надання суб’єктами господарювання протоколу випробувань від органу з оцінювання відповідності або сертифіката, виданого таким органом, як засобу підтвердження відповідності вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріях присудження або умовах виконання договору.

Якщо публічні замовники вимагають надання сертифікатів, виданих конкретним органом з оцінювання відповідності, вони повинні також приймати сертифікати від еквівалентних інших органів з оцінювання відповідності.

Для цілей цього параграфа «орган з оцінювання відповідності» означає орган, який виконує діяльність з оцінювання відповідності, у тому числі калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування, акредитований згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (-10).

2. Публічні замовники повинні приймати інші відповідні засоби підтвердження, відмінні від тих, що зазначені в параграфі 1, такі як технічне досьє від виробника, якщо відповідний суб’єкт господарювання не мав доступу до сертифікатів чи протоколів випробувань, зазначених у параграфі 1, або не мав можливості отримати їх протягом відповідних строків, за умови що така відсутність доступу не спричинена самим цим суб’єктом господарювання та за умови що відповідний суб’єкт господарювання доведе, що роботи, які він виконуватиме, продукти, які він постачатиме, або послуги, які він надаватиме, відповідають вимогам чи критеріям, визначеним у технічних специфікаціях, критеріям присудження або умовам виконання договору.

3. Держави-члени повинні надавати на запит іншим державам-членам будь-яку інформацію, пов’язану з доказами та документами, поданими відповідно до статті 42(6), статті 43 та параграфів 1 та 2 цієї статті. Компетентні органи держави-члена, в якій суб’єкт господарювання має осідок, повинні надавати зазначену інформацію згідно зі статтею 86.

Стаття 45
Варіанти

1. Публічні замовники можуть дозволяти учасникам процедури закупівлі або вимагати від них представляти варіанти. Вони повинні вказувати в повідомленні про намір укласти договір або, якщо як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі використовують попереднє інформаційне повідомлення, у запрошенні до підтвердження зацікавленості, чи дозволяють вони або чи вимагають представляти варіанти. Без такої вказівки надання варіантів не є дозволеним. Варіанти повинні бути пов’язані з предметом договору.

2. Публічні замовники, які дозволяють або вимагають надавати варіанти, повинні вказувати в закупівельній документації мінімальні вимоги, яким повинні відповідати такі варіанти, та будь-які конкретні вимоги до їх представлення, зокрема, зазначення того, чи можуть варіанти бути подані лише у тих випадках, коли було подано також тендерну пропозицію, яка не є варіантом. Вони також повинні забезпечувати можливість застосування обраних критеріїв присудження до варіантів, які відповідають зазначеним мінімальним вимогам, а також до відповідних тендерних пропозицій, які не є варіантами.

3. До розгляду приймають лише ті варіанти, які відповідають мінімальним вимогам, встановленим публічним замовником.

При проведенні процедур для присудження публічних договорів про постачання продуктів чи надання послуг публічні замовники, які дозволили або висунули вимогу про надання варіантів, не повинні відхиляти варіант лише на підставі того, що його обрання може призвести до укладення договору про надання послуг, а не публічного договору про постачання продуктів, або навпаки договору про постачання продуктів, а не публічного договору про надання послуг.

Стаття 46
Розподіл договорів на лоти

1. Публічні замовники можуть ухвалювати рішення про присудження договору в формі окремих лотів та визначати розмір і предмет таких лотів.

За винятком договорів, поділ яких є обов’язковим відповідно до параграфа 4 цієї статті, публічні замовники повинні вказувати основні причини ухвалення рішення про відмову від поділу договору на лоти в закупівельній документації або в окремому звіті, зазначеному у статті 84.

2. Публічні замовники повинні вказувати в повідомленні про намір укласти договір чи в запрошенні до підтвердження зацікавленості, чи можна подавати тендерні пропозиції для одного, декількох або всіх лотів.

Навіть якщо тендерні пропозиції можна подавати для декількох або всіх лотів, публічні замовники можуть обмежити кількість лотів, які можуть бути присуджені одному учаснику процедури закупівлі, за умови що максимальна кількість лотів на одного учасника процедури закупівлі вказана в повідомленні про намір укласти договір або у запрошенні до підтвердження зацікавленості. Публічні замовники повинні вказувати в закупівельній документації об’єктивні й недискримінаційні критерії чи правила, які вони мають намір застосовувати для визначення того, які лоти будуть присуджені у випадках, коли застосування критеріїв присудження призводить до присудження одному учаснику процедури закупівлі більшої за встановлений максимум кількості лотів.

3. Держави-члени можуть передбачити у випадках, коли одному й тому самому учаснику процедури закупівлі може бути присуджено більше ніж один лот, можливість публічних замовників присуджувати договори із об’єднанням декількох або всіх лотів, за умови що вони зазначили в повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до висловлення зацікавленості, що вони залишають за собою таку можливість, і вказати лоти чи групи лотів, які можуть бути об’єднані.

4. Держави-члени можуть імплементувати другий підпараграф параграфа 1 шляхом встановлення обов’язку присуджувати договори у формі окремих лотів за умов, які повинні бути зазначені згідно з положеннями їхнього національного права, та з урахуванням положень права Союзу. У таких випадках застосовують перший підпараграф параграфа 2 та, у відповідних випадках, параграф 3.

Стаття 47
Встановлення строків

1. При встановленні строків для отримання тендерних пропозицій і заявок на участь публічні замовники повинні враховувати складність договору й час, необхідний для складання тендерних пропозицій, без обмеження мінімальних строків, визначених у статтях 27-31.

2. Якщо тендерні пропозиції можуть бути підготовані лише після здійснення візиту на об’єкт або інспектування на місці супровідної документації до закупівельної документації, строки для отримання тендерних пропозицій, які повинні бути довшими за мінімальні строки, визначені в статтях 27-31, встановлюють таким чином, щоб усі відповідні суб’єкти господарювання могли отримати усю інформацію, потрібну для підготовки тендерних пропозицій.

3. Публічні замовники повинні продовжувати строки для отримання тендерних пропозицій таким чином, щоб усі відповідні суб’єкти господарювання могли отримати усю інформацію, потрібну для підготовки тендерних пропозицій, у таких випадках:

(a) якщо, з будь-яких причин, додаткової інформації, запит на отримання якої вчасно був наданий суб’єктом господарювання, не було надано щонайбільше за шість днів до настання строку, встановленого для отримання тендерних пропозицій. У випадку застосування прискореної процедури, як зазначено у статті 27(3) та статті 28(6), зазначений період складає чотири дні;

(b) якщо до закупівельної документації були внесені суттєві зміни.

Час, на який буде продовжений зазначений термін, повинен бути пропорційним важливості інформації або змін.

Якщо додаткова інформація не була запитана вчасно або якщо її важливість із точки зору підготовки належних тендерних пропозицій є незначною, від публічних замовників не вимагають продовження зазначених строків.

Секція 2
Опублікування та прозорість

Стаття 48
Попередні інформаційні повідомлення

1. Публічні замовники можуть повідомляти про свої наміри щодо запланованих закупівель шляхом опублікування попереднього інформаційного повідомлення. Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в секції I частини B додатка V. Їх повинен публікувати або Офіс публікацій Європейського Союзу, або публічні замовники у своєму профілі покупця згідно з пунктом 2(b) додатка VIII. Якщо публічні замовники публікують попереднє інформаційне повідомлення у своєму профілі покупця, вони повинні надіслати повідомлення про опублікування у своєму профілі покупця Офісу публікацій Європейського Союзу згідно з додатком VIII. Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в частині A додатка V.

2. У випадку процедур із обмеженою участю та конкурентних процедур із переговорами субцентральні публічні замовники можуть використовувати попереднє інформаційне повідомлення як запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до статті 26(5), за умови що таке повідомлення відповідає всім зазначеним нижче умовам:

(a) повідомлення стосується конкретно продуктів, робіт чи послуг, що будуть предметом договору, який присуджують;

(b) повідомлення демонструє, що договір буде присуджений на основі процедури з обмеженою участю або конкурентної процедури з переговорами без подальшого опублікування запрошення до участі в конкурентній процедурі, й запрошує зацікавлених суб’єктів господарювання до висловлення їхньої зацікавленості;

(c) повідомлення містить, додатково до інформації, визначеної в секції I частини B додатка V, інформацію, визначену в секції II частини B додатка V;

(d) повідомлення було відправлене для опублікування у період від 35 днів до 12 місяців до дати надіслання запрошення, зазначеного у статті 54(1).

Такі повідомлення не публікують у профілі покупця. Однак додаткове опублікування на національному рівні згідно зі статтею 52, за наявності, може бути здійснене у профілі покупця.

Період, охоплений попереднім інформаційним повідомленням, повинен складати щонайбільше 12 місяців від дати відправлення повідомлення для опублікування. При цьому, у випадку публічних договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, попереднє інформаційне повідомлення, зазначене в пункті (b) статті 75(1), може охоплювати період, довший за 12 місяців.

Стаття 49
Повідомлення про намір укласти договір

Повідомлення про намір укласти договір використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі для всіх процедур, без обмеження положень другого підпараграфа статті 26(5) та статті 32. Повідомлення про намір укласти договір повинне містити інформацію, визначену в частині С додатка V та бути опубліковане згідно зі статтею 51.

Стаття 50
Повідомлення про присудження договору

1. Не пізніше ніж через 30 днів після укладення договору чи рамкової угоди відповідно до рішення про їх присудження чи укладення, публічні замовники повинні надіслати повідомлення про присудження договору за результатами процедури закупівлі.

Такі повідомлення повинні містити інформацію, визначену в частині D додатка V та бути опубліковані згідно зі статтею 51.

2. Якщо запрошення до участі в конкурентній процедурі для відповідного договору було надане у формі попереднього інформаційного повідомлення і публічний замовник вирішив, що він не присуджуватиме наступні договори протягом періоду, охопленого попереднім інформаційним повідомленням, повідомлення про присудження договору повинне містити конкретну вказівку на це.

У випадку рамкових угод, укладених відповідно до статті 33, публічні замовники не зобов’язані надсилати повідомлення про результати процедури закупівлі для кожного договору на основі такої угоди. Держави-члени можуть передбачити обов’язок публічних замовників групувати повідомлення про результати процедури закупівлі для договорів на основі рамкової угоди на щоквартальній основі. У таких випадках публічні замовники повинні надсилати згруповані повідомлення протягом 30 днів після закінчення кожного кварталу.

3. Публічні замовники повинні надсилати повідомлення про присудження договорів протягом 30 днів після присудження кожного договору на основі динамічної системи закупівель. При цьому вони можуть групувати такі повідомлення на щоквартальній основі. У такому випадку вони повинні надсилати згруповані повідомлення протягом 30 днів після закінчення кожного кварталу.

4. Певну інформацію про присудження договору або укладення рамкової угоди можуть не опубліковувати, якщо її оприлюднення може перешкодити правозастосуванню або іншим чином суперечити суспільному інтересу, зашкодити законним комерційним інтересам певного суб’єкта господарювання або поставити під загрозу добросовісну конкуренцію між суб’єктами господарювання.

Стаття 51
Форма та спосіб опублікування повідомлень

1. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, повинні включати інформацію, визначену в додатку V, у стандартних формах, у тому числі стандартні форми для виправлень.

Комісія визначає зазначені стандартні форми за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 89(2).

2. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, складають, передають за допомогою електронних засобів до Офісу публікацій Європейського Союзу та публікують згідно з додатком VIII. Повідомлення повинні бути опубліковані не пізніше ніж через п’ять днів після їх надіслання. Витрати, пов’язані з опублікуванням повідомлень Офісом публікацій Європейського Союзу, несе Союз.

3. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, повинні бути опубліковані в повному обсязі офіційними мовами установ Союзу, обраних публічним замовником. Зазначені мовна версія або мовні версії є єдиним автентичним текстом. Резюме важливих елементів кожного повідомлення повинне бути опубліковане іншими офіційними мовами установ Союзу.

4. Офіс публікацій Європейського Союзу повинен забезпечувати продовження опублікування повного тексту й резюме попередніх інформаційних повідомлень, зазначених у статті 48(2), а також запрошень до участі в конкурентній процедурі, якими встановлена динамічна система закупівель, як зазначено в пункті (a) статті 34(4):

(a) у випадку попередніх інформаційних повідомлень, протягом 12 місяців або до отримання повідомлення про присудження договору, як передбачено в статті 50, із зазначенням того, що протягом 12-місячного періоду, охопленого запрошенням до участі в конкурентній процедурі, не будуть присуджувати жодних наступних договорів. При цьому, у випадку публічних договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг, попереднє інформаційне повідомлення, зазначене в пункті (b) статті 75(1), публікують до кінця його початково зазначеного строку дії або до отримання повідомлення про присудження договору, як передбачено у статті 50, із зазначенням того, що протягом періоду, охопленого запрошенням до участі в конкурентній процедурі, не будуть присуджувати жодних наступних договорів;

(b) у випадку запрошень до участі в конкурентній процедурі, якими встановлена динамічна система закупівель, протягом терміну дії такої динамічної системи закупівель.

5. Публічні замовники повинні бути в змозі надати підтвердження дат відправлення повідомлень.

Офіс публікацій Європейського Союзу повинен надати публічному замовнику підтвердження отримання повідомлення та опублікування надісланої інформації з зазначенням дати такого опублікування. Таке підтвердження слугує доказом опублікування.

6. Публічні замовники можуть публікувати повідомлення щодо публічних договорів, які не охоплені вимогами щодо опублікування, встановленими у цій Директиві, за умови що такі повідомлення надсилають до Офісу публікацій Європейського Союзу за допомогою електронних засобів відповідно до формату й процедур для передавання, зазначених у додатку VIII.

Стаття 52
Опублікування на національному рівні

1. Повідомлення, зазначені у статтях 48, 49 та 50, а також інформацію, що міститься в них, не публікують на національному рівні до опублікування згідно зі статтею 51. При цьому опублікування на національному рівні може бути здійснене в будь-якому випадку, якщо публічних замовників не повідомили про опублікування протягом 48 годин після підтвердження отримання повідомлення відповідно до статті 51.

2. Повідомлення, опубліковані на національному рівні, не повинні містити інформацію, іншу ніж та, що міститься в повідомленнях, направлених до Офісу публікацій Європейського Союзу, або опублікована у профілі покупця, але повинні містити дату направлення повідомлення до Офісу публікацій Європейського Союзу або дату їх опублікування у профілі покупця.

3. Попередніх інформаційних повідомлень не публікують у профілі покупця до відправлення до Офісу публікацій Європейського Союзу повідомлення про їх опублікування в такій формі. У таких повідомленнях повинна бути вказана дата зазначеного відправлення.

Стаття 53
Закупівельна документація, доступна в електронній формі

1. Публічні замовники за допомогою електронних засобів повинні надавати необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до закупівельної документації з дати опублікування повідомлення згідно зі статтею 51 або з дати надіслання запрошення до підтвердження зацікавленості. У тексті повідомлення або запрошення до підтвердження зацікавленості повинна бути вказана інтернет-адреса, за якою можна отримати доступ до закупівельної документації.

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ до певної закупівельної документації не може бути наданий за допомогою електронних засобів із однієї з причин, визначених у другому підпараграфі статті 22(1), публічні замовники можуть вказувати у повідомленні або запрошенні до підтвердження зацікавленості, що відповідна закупівельна документація буде передаватися за допомогою засобів, інших ніж електронні, відповідно до параграфа 2 цієї статті. У такому випадку строк для подання тендерних пропозицій продовжують на п’ять днів, за винятком випадків належним чином обґрунтованої нагальності, зазначених у статті 27(3), статті 28(6), та в четвертому підпараграфі статті 29(1).

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ не може бути наданий за допомогою електронних засобів до певної закупівельної документації, оскільки публічні замовники мають намір застосовувати статтю 21(2) цієї Директиви, вони повинні вказати у повідомленні чи запрошенні до підтвердження зацікавленості, яких заходів, спрямованих на захист конфіденційного характеру інформації, вони вимагають, та яким чином можна отримати доступ до відповідної документації. У такому випадку строк для подання тендерних пропозицій продовжують на п’ять днів, за винятком випадків належним чином обґрунтованої нагальності, зазначених у статті 27(3), статті 28(6), та в четвертому підпараграфі статті 29(1).

2. За умови своєчасного подання відповідних запитів публічні замовники повинні надати всім учасникам процедури закупівлі, що беруть участь у процедурі закупівлі, додаткову інформацію стосовно специфікацій та будь-яку супровідну документацію не пізніше ніж за шість днів до настання строку, встановленого для отримання тендерних пропозицій. У випадку застосування прискореної процедури, як зазначено у статті 27(3) і статті 28(6), зазначений період складає чотири дні.

Стаття 54
Запрошення конкурсантів

1. При застосуванні процедур із обмеженою участю, процедур конкурентного діалогу, інноваційних партнерств та конкурентних процедур із переговорами публічні замовники повинні одночасно в письмовій формі запросити обраних конкурсантів до подання їхніх тендерних пропозицій або, у випадку конкурентного діалогу, до участі в такому діалозі.

Якщо попереднє інформаційне повідомлення використовують як запрошення до участі в конкурентній процедурі відповідно до статті 48(2), публічні замовники повинні одночасно в письмовій формі запросити суб’єктів господарювання, які висловили свою зацікавленість, підтвердити подальшу зацікавленість.

2. Запрошення, зазначені в параграфі 1 цієї статті, повинні містити покликання на електронну адресу, за якою забезпечений прямий доступ до закупівельної документації за допомогою електронних засобів. Такі запрошення повинні супроводжуватися закупівельною документацією, якщо така документація не була надана для необмеженого й повного прямого безкоштовного доступу з причин, визначених у другому чи третьому підпараграфі статті 53(1), і не була надана до цього в інший спосіб. Крім того, запрошення, зазначені в параграфі 1 цієї статті, повинні містити інформацію, визначену в додатку IX.

Стаття 55
Інформування конкурсантів та учасників процедури закупівлі

1. Публічні замовники повинні якнайшвидше інформувати кожного конкурсанта й учасника процедури закупівлі щодо рішень, ухвалених стосовно укладення рамкової угоди, присудження договору або допуску до динамічної системи закупівель, у тому числі пояснювати підстави для ухвалення будь-якого рішення не укладати рамкової угоди, не присуджувати договору, для якого було опубліковане запрошення до участі в конкурентній процедурі, відновити процедуру або не застосовувати динамічної системи закупівель.

2. На запит зацікавленого конкурсанта чи учасника процедури закупівлі публічний замовник повинен якомога швидше, але в будь-якому випадку протягом 15 днів від моменту отримання письмового запиту, проінформувати:

(a) будь-якого конкурсанта, якого не було обрано переможцем, про причини відхилення його заявки на участь,

(b) будь-якого учасника процедури закупівлі, якого не було обрано переможцем, про причини відхилення його тендерної пропозиції, в тому числі, у випадках, зазначених у статті 42(5) та (6), про причини свого рішення щодо нееквівалентності або свого рішення щодо невідповідності робіт, продуктів або послуг вимогам щодо ефективності чи функціональності,

(c) будь-якого учасника процедури закупівлі, який надав прийнятну тендерну пропозицію, про характеристики та відносні переваги обраної тендерної пропозиції, а також найменування переможця процедури закупівлі чи сторін рамкової угоди,

(d) будь-якого учасника процедури закупівлі, який надав прийнятну тендерну пропозицію, про проведення та хід переговорів і діалогу з учасниками процедури закупівлі.

3. Публічні замовники можуть вирішити не оприлюднювати певної інформації, зазначеної в параграфах 1 та 2, щодо присудження договору, укладення рамкових угод або допущення до динамічної системи закупівель, якщо оприлюднення такої інформації може перешкодити правозастосуванню або іншим чином суперечити суспільному інтересу, завдати шкоди законним комерційним інтересам певного суб’єкта господарювання, публічного чи приватного, або поставити під загрозу добросовісну конкуренцію між суб’єктами господарювання.

Секція 3
Вибір учасників та присудження договорів

Стаття 56
Загальні принципи

1. Договори укладають на основі критеріїв, встановлених відповідно до статей 67-69, за умови що публічний замовник перевірив відповідно до статей 59-61 дотримання таких умов:

(a) тендерна пропозиція відповідає вимогам, умовам та критеріям, визначеним у повідомленні про намір укласти договір або запрошенні до підтвердження зацікавленості та в закупівельній документації, з урахуванням, якщо застосовно, статті 45;

(b) тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, не відстороненим відповідно до статті 57, та відповідає критеріям відбору, встановленим публічним замовником відповідно до статті 58, та, якщо застосовно, недискримінаційним правилам та критеріям, зазначеним у статті 65.

Публічні замовники можуть вирішити не присуджувати договір учаснику процедури закупівлі, який подав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, якщо ними було встановлено, що тендерна пропозиція не відповідає застосовним зобов’язанням, зазначеним у статті 18(2).

2. У відкритих процедурах публічні замовники можуть вирішити перевірити тендерні пропозиції перед перевіркою відсутності підстав для відсторонення та виконання критеріїв відбору відповідно до статей 57-64. У випадках, коли вони використовують таку можливість, вони повинні забезпечити здійснення перевірки відсутності підстав для відсторонення та виконання критеріїв відбору у неупереджений та прозорий спосіб, таким чином, щоб жоден договір не був присуджений учаснику процедури закупівлі, якого потрібно було відсторонити відповідно до статті 57 або який не відповідає критеріям відбору, визначеним таким публічним замовником.

Держави-члени можуть виключити використання процедури, зазначеної в першому підпараграфі, для окремих типів закупівель або конкретних обставин або обмежити таке використання окремими типами закупівель або конкретними обставинами.

3. Якщо інформація або документація, яку повинні подати суб’єкти господарювання, є або видається неповною чи помилковою або якщо відсутні окремі документи, публічні замовники можуть, якщо іншого не передбачено в нормах національного права, що імплементує цю Директиву, звертатися до відповідних суб’єктів господарювання з запитом подати, доповнити, уточнити або заповнити відповідну інформацію чи документацію впродовж належного строку за умови що подання таких запитів повністю відповідає принципам однакового ставлення та прозорості.

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 87 з метою внесення змін до списку, визначеного в додатку X, якщо це необхідно, із додаванням нових міжнародних угод, ратифікованих усіма державами-членами, або якщо вказані там наявні міжнародні угоди більше не є ратифікованими всіма державами-членами чи до них були внесені інші зміни, наприклад, до сфери їх застосування, змісту або назви.

Підсекція 1
Критерії якісного відбору

Стаття 57
Підстави для відсторонення

1. Публічні замовники повинні відсторонити суб’єкта господарювання від участі в процедурі закупівлі, якщо вони встановлять шляхом перевірки відповідно до статей 59, 60 та 61 або дізнаються іншим способом, що такий суб’єкт господарювання був визнаний винним остаточним судовим рішенням із однієї з таких причин:

(a) участь у злочинній організації, як означено в статті 2 Рамкового рішення Ради 2008/841/ЮВС (-11);

(b) корупція, як означено в статті 3 Конвенції про боротьбу з корупцією за участі посадових осіб Європейських співтовариств або посадових осіб держав-членів Європейського Союзу (-12) та статті 2(1) Рамкового рішення Ради 2003/568/ЮВС (-13), а також корупція, як означено в національному праві публічного замовника або суб’єкта господарювання;

(c) шахрайство в розумінні статті 1 Конвенції про захист фінансових інтересів Європейських співтовариств (-14);

(d) терористична діяльність або злочини, пов’язані з терористичною діяльністю, як означено в статтях 1 та 3 Рамкового рішення Ради 2002/475/ЮВС (-15) відповідно, або підбурювання до вчинення таких злочинів, сприяння їх учиненню, співучасть в їх учиненні або спроба їх учинення відповідно до статті 4 зазначеного Рамкового рішення;

(e) відмивання грошей або фінансування тероризму, як означено в статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС (-16);

(f) дитяча праця або інші злочини у сфері торгівлі людьми, як означено в статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2011/36/ЄС (-17);

Зобов’язання щодо відсторонення суб’єкта господарювання також застосовне, якщо особа, яку визнали винною остаточним судовим рішенням, є членом адміністративного, керівного чи наглядового органу такого суб’єкта господарювання або має повноваження представництва, ухвалення рішень чи контролю щодо такого суб’єкта господарювання.

2. Суб’єкт господарювання повинен бути відсторонений від участі у процедурі закупівлі, якщо публічному замовнику відомо, що такий суб’єкт господарювання порушує свої зобов’язання щодо сплати податків або внесків на соціальне страхування, та якщо таке було встановлено судовим або адміністративним рішенням, що має остаточну та зобов’язальну силу, відповідно до правових положень країни, в якій він має осідок, або відповідно до правових положень держави-члена публічного замовника.

Крім того, публічні замовники можуть відсторонити або отримати вимогу від держав-членів відсторонити суб’єкта господарювання від участі в процедурі закупівлі, якщо публічний замовник може за допомогою будь-яких належних засобів довести, що такий суб’єкт господарювання порушує свої зобов’язання щодо сплати податків або внесків на соціальне страхування.

Цей параграф більше не застосовують, якщо суб’єкт господарювання виконав свої обов’язки, сплативши або уклавши зобов’язальні домовленості щодо сплати заборгованої суми податків або внесків на соціальне страхування, включно з нарахованими процентами або штрафами, якщо застосовно.

3. У виняткових випадках держави-члени можуть передбачати відступ від обов’язкового відсторонення, передбаченого в параграфах 1 та 2, з переважних причин, пов’язаних із суспільним інтересом, як-от громадським здоров’ям або захистом довкілля.

Крім того, держави-члени можуть передбачати відступ від обов’язкового відсторонення, передбаченого в параграфі 2, якщо таке відсторонення буде явно непропорційним, зокрема, якщо не сплачені лише невеликі суми податків чи внесків на соціальне страхування або якщо суб’єкта господарювання поінформували про точну суму заборгованості внаслідок невиконання зобов’язань щодо сплати податків та внесків на соціальне страхування в такий час, що в нього не було можливості вжити заходів, як передбачено в третьому підпараграфі параграфа 2, до кінцевого терміну подачі заявок або, у випадку відкритих процедур, до кінцевого терміну подачі ним тендерної пропозиції.

4. Публічні замовники можуть відсторонити або отримати вимогу від держав-членів відсторонити суб’єкта господарювання від участі у процедурі закупівлі у будь-якій із наведених нижче ситуацій:

(a) якщо публічний замовник може за допомогою будь-яких належних засобів довести порушення застосовних зобов’язань, зазначених у статті 18(2);

(b) якщо суб’єкт господарювання є банкрутом або підлягає процедурам неплатоспроможності або ліквідації, якщо його активами управляє ліквідатор або суд, якщо він уклав компромісну угоду з кредиторами, якщо його господарська діяльність тимчасово зупинена або він перебуває в аналогічній ситуації, що випливає з подібної процедури, передбаченої національними законами та підзаконними нормативно-правовими актами;

(c) якщо публічний замовник може за допомогою будь-яких належних засобів довести, що суб’єкт господарювання винен у вчиненні серйозних професійних порушень, що ставить під сумнів його доброчесність;

(d) якщо публічний замовник має достатньо переконливі дані, що дають змогу дійти висновку про те, що суб’єкт господарювання уклав з іншими суб’єктами господарювання угоди, спрямовані на викривлення конкуренції;

(e) якщо конфлікт інтересів у розумінні статті 24 неможливо ефективно врегулювати за допомогою менш радикальних заходів;

(f) якщо проблему викривлення конкуренції, що виникла внаслідок попереднього залучення суб’єктів господарювання до підготовки процедури закупівлі, як зазначено в статті 41, неможливо вирішити за допомогою менш радикальних заходів;

(g) якщо при виконанні суб’єктом господарювання суттєвих вимог попереднього публічного договору, попереднього договору з підрядним суб’єктом або попереднього концесійного договору були виявлені суттєві чи систематичні недоліки, які призвели до дострокового розірвання такого попереднього договору, відшкодування збитків або інших порівнянних санкцій;

(h) якщо суб’єкт господарювання винен у наданні недостовірної інформації, яка вимагається для перевірки відсутності підстав для відсторонення або виконання критеріїв відбору, приховав таку інформацію або не може подати супровідної документації, яка вимагається відповідно до статті 59; або

(i) якщо суб’єкт господарювання намагався неправомірно вплинути на процес вироблення й ухвалення рішень публічного замовника, отримати конфіденційну інформацію, яка може надати йому неправомірні переваги в процедурі закупівлі, або з недбалості надавав оманливу інформацію, яка може суттєво вплинути на рішення стосовно відсторонення, відбору або присудження.

Незважаючи на пункт (b) першого підпараграфа, держави-члени можуть вимагати або передбачати публічним замовникам можливість не відстороняти суб’єкта господарювання, який опинився в одній із ситуацій, зазначених у вказаному пункті, якщо публічний замовник установив, що відповідний суб’єкт господарювання зможе виконати умови договору, з урахуванням застосовних національних правил та заходів, що стосуються продовження господарської діяльності у випадку ситуацій, зазначених у пункті (b).

5. Публічні замовники повинні в будь-який момент процедури відсторонити суб’єкта господарювання, якщо виявиться, що такий суб’єкт господарювання, з огляду на його дії або бездіяльність до або під час процедури, перебуває в одній із ситуацій, зазначених у параграфах 1 та 2.

Публічні замовники можуть в будь-який момент процедури відсторонити або отримати вимогу від держав-членів відсторонити суб’єкта господарювання, якщо виявиться, що такий суб’єкт господарювання, з огляду на його дії або бездіяльність до або під час процедури, перебуває в одній із ситуацій, зазначених у параграфі 4.

6. Будь-який суб’єкт господарювання, який перебуває в одній із ситуацій, зазначених у параграфах 1 та 4, може надати докази на підтвердження того, що вжитих таким суб’єктом господарювання заходів достатньо, щоб продемонструвати свою надійність, незважаючи на наявність відповідних підстав для відсторонення. Якщо такі докази вважатимуть достатніми, відповідного суб’єкта господарювання не буде відсторонено від участі в процедурі закупівлі.

Для цього суб’єкт господарювання повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити компенсацію стосовно будь-якої шкоди, спричиненої кримінальним злочином або правопорушенням, вичерпно роз’яснив факти та обставини в активній співпраці зі слідчими органами та вжив належних конкретних технічних, організаційних і кадрових заходів для запобігання подальшим кримінальним злочинам чи правопорушенням.

Вжиті суб’єктами господарювання заходи оцінюють з урахуванням тяжкості та конкретних обставин кримінального злочину чи правопорушення. Якщо такі заходи визнають недостатніми, суб’єкту господарювання надають обґрунтування причин такого рішення.

Суб’єкт господарювання, якого остаточним рішенням відсторонили від участі в процедурах закупівель або процедурах присудження концесійних договорів, не має права використовувати передбачену в цьому параграфі можливість у період відсторонення, присудженого таким рішенням, у державах-членах, у яких таке рішення є чинним.

7. Держави-члени визначають умови імплементації цієї статті в законі, підзаконному нормативно-правовому акті або адміністративному положенні, беручи до уваги право Союзу. Зокрема, вони визначають максимальний період відсторонення, якщо суб’єкт господарювання не вжив заходів, зазначених у параграфі 6, щоб продемонструвати свою надійність. Якщо період відсторонення не визначений в остаточному рішенні, такий період не перевищує п’яти років із дати остаточного судового рішення, відповідно до якого суб’єкта господарювання було визнано винним, у випадках, зазначених у параграфі 1, та трьох років із дати відповідної події у випадках, зазначених у параграфі 4.

Стаття 58
Критерії відбору

1. Критерії відбору можуть стосуватися:

(a) придатності для ведення професійної діяльності;

(b) економічного та фінансового стану;

(c) технічних та професійних спроможностей.

Публічні замовники можуть встановлювати як вимоги до участі суб’єктів господарювання лише критерії, зазначені в параграфах 2, 3 та 4. Вони обмежують вимоги такими, що є належними для забезпечення правоздатності й фінансових спроможностей та технічних і професійних спроможностей конкурсанта або учасника процедури закупівлі для виконання умов договору, який буде присуджений. Усі вимоги повинні бути пов’язані з предметом договору та пропорційні йому.

2. Що стосується придатності для ведення професійної діяльності, публічні замовники можуть вимагати, щоб суб’єкти господарювання були внесені до одного з професійних або торгових реєстрів держави-члена, в якій вони мають осідок, як описано в додатку XI, або виконання будь-якої іншої вимоги, визначеної у згаданому додатку.

У випадку процедур закупівель послуг, якщо суб’єкти господарювання повинні мати конкретний дозвіл або бути членами конкретної організації, для того щоб мати змогу надавати у своїй країні походження відповідну послугу, публічний замовник може вимагати від них підтвердження володіння таким дозволом або підтвердження такого членства.

3. Що стосується економічного й фінансового стану, публічні замовники можуть встановлювати вимоги для забезпечення економічної та фінансової спроможності суб’єктів господарювання для виконання умов договору. Для цього публічні замовники можуть вимагати, зокрема, щоб суб’єкти господарювання мали певний мінімальний річний оборот, у тому числі певний мінімальний оборот у сфері, що є предметом договору. Крім того, публічні замовники можуть вимагати від суб’єктів господарювання надавати інформацію про свою річну бухгалтерську звітність із зазначенням співвідношень, наприклад, активів та пасивів. Вони також можуть вимагати належного рівня страхування професійних ризиків.

Мінімальний річний оборот, який повинні мати суб’єкти господарювання, не повинен вдвічі перевищувати оцінну річну вартість договору, за винятком належним чином обґрунтованих випадків, зокрема, пов’язаних із конкретними ризиками, пов’язаними з характером робіт, послуг або продуктів. Публічний замовник повинен вказувати основні причини встановлення такої вимоги в закупівельній документації або в окремому звіті, зазначеному у статті 84.

Співвідношення, наприклад, активів та пасивів може враховуватися, якщо публічний замовник визначає методи та критерії такого врахування в закупівельній документації. Такі методи та критерії повинні бути прозорими, об’єктивними та недискримінаційними.

Якщо договір поділений на лоти, цю статтю застосовують окремо до кожного лоту. При цьому публічний замовник може встановити мінімальний річний оборот, який повинні мати суб’єкти господарювання, для групи лотів, у випадку, якщо переможцю процедури закупівлі присуджене одночасне виконання декількох лотів.

Якщо договори на основі рамкової угоди будуть присуджені після відновлення конкурентної процедури, вимогу щодо максимального річного обороту, зазначену в другому підпараграфі цього параграфа, розраховують на основі очікуваного максимального розміру окремих договорів, які виконуватимуться одночасно, або, якщо такий розмір невідомий, на основі оцінної вартості рамкової угоди. У разі використання динамічних систем закупівель вимогу щодо максимального річного обороту, зазначену в другому підпараграфі, розраховують на основі очікуваного максимального розміру окремих договорів, що будуть присуджені в рамках такої системи.

4. Що стосується технічних та професійних спроможностей, публічні замовники можуть встановлювати вимоги для забезпечення наявності в суб’єктів господарювання необхідних людських і технічних ресурсів та досвіду для виконання договору відповідно до належних стандартів якості.

Зокрема, публічні замовники можуть вимагати від суб’єктів господарювання підтвердження належного рівня досвіду відповідними покликаннями на виконані в минулому договори. Публічний замовник може припустити, що суб’єкт господарювання не має необхідних професійних спроможностей, якщо такий публічний замовник встановить, що суб’єкт господарювання перебуває в ситуації конфлікту інтересів, що може негативно вплинути на результативність виконання договору.

У процедурах закупівель продуктів, що вимагають операцій із розміщення та встановлення, надання послуг чи виконання робіт, професійна спроможність суб’єктів господарювання щодо надання послуг, здійснення встановлення або виконання робіт може бути оцінена з урахуванням їхніх навичок, ефективності, досвіду та надійності.

5. Публічні замовники зазначають обов’язкові умови участі, які можуть бути виражені як мінімальні рівні спроможностей, та належні засоби підтвердження відповідності таким умовам у повідомленні про намір укласти договір або в запрошенні до підтвердження зацікавленості.

Стаття 59
Єдиний європейський закупівельний документ

1. В період подання заявок на участь чи тендерних пропозицій публічні замовники повинні приймати Єдиний європейський закупівельний документ (ESPD), який складається з оновленої самодекларації, замість сертифікатів, виданих органами публічної влади або третіми сторонами, як попередній доказ того, що відповідний суб’єкт господарювання відповідає наведеним нижче умовам:

(a) він не перебуває в одній із ситуацій, зазначених у статті 57, у яких суб’єкти господарювання повинні або можуть бути відсторонені;

(b) він відповідає релевантним критеріям відбору, встановленим згідно зі статтею 58;

(c) якщо застосовно, він відповідає об’єктивним правилам та критеріям, встановленим згідно зі статтею 65.

Якщо суб’єкт господарювання покладається на спроможності інших суб’єктів відповідно до статті 63, ESPD повинен також містити інформацію, зазначену в першому підпараграфі цього параграфа, стосовно таких суб’єктів.

ESPD повинен також містити формальну заяву суб’єкта господарювання про те, що відповідна підстава для відсторонення не застосовується та/або що відповідного критерію відбору було дотримано, та містити відповідну інформацію згідно з вимогами публічного замовника. ESPD повинен містити ідентифікаційні дані органу публічної влади або третьої сторони, які відповідають за розробку супровідної документації, та формальну заяву про те, що суб’єкт господарювання зможе невідкладно надати на запит таку супровідну документацію.

Якщо публічний замовник може отримати супровідну документацію шляхом прямого доступу до бази даних відповідно до параграфа 5, EPSD повинен також містити обов’язкову для цього інформацію, таку як інтернет-адреса бази даних, будь-які ідентифікаційні дані та, якщо застосовно, необхідна заява про надання згоди.

Суб’єкти господарювання можуть повторно використовувати ESPD, який вони вже використовували в попередній процедурі закупівлі, за умови що вони підтвердять, що вказана в ньому інформація не втратила своєї достовірності.

2. ESPD складають на основі стандартної форми. Комісія визначає зазначену стандартну форму за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 89(3).

ESPD надають виключно в електронній формі.

3. Незважаючи на статтю 92, Комісія повинна переглянути практичне застосування ESPD з урахуванням технічного розвитку баз даних у державах-членах та надати про це звіт Європейському Парламенту і Раді до 18 квітня 2017 року.

У відповідних випадках, Комісія повинна надавати пропозиції щодо рішень, які б оптимізували транскордонний доступ до таких баз даних та використання сертифікатів і атестацій на внутрішньому ринку.

4. Публічний замовник може в будь-який час протягом процедури звернутися до учасників процедури закупівлі та конкурсантів із проханням подати всю супровідну документацію або її частину, якщо це необхідно для забезпечення належного проведення процедури.

Перед присудженням договору публічний замовник повинен вимагати від учасника процедури закупівлі, якому він вирішив присудити договір, подання актуальної супровідної документації відповідно до статті 60 та, у відповідних випадках, статті 62, за винятком договорів на основі рамкових угод у випадках, коли такі договори були укладені відповідно до статті 33(3) або пункту (a) статті 33(4). Публічний замовник може звертатися до суб’єктів господарювання із запитом про надання доповнень або роз’яснень до сертифікатів, отриманих відповідно до статей 60 та 62.

5. Незважаючи на параграф 4, від суб’єктів господарювання не вимагають подання супровідної документації або інших документальних доказів, якщо публічний замовник має можливість отримати сертифікати або відповідну інформацію шляхом безпосереднього доступу до національної бази даних у будь-якій державі-члені, доступної на безоплатній основі, такої як національний реєстр закупівель, віртуальне досьє компанії, електронна система зберігання документів або система попередньої кваліфікації.

Незважаючи на параграф 4, від суб’єктів господарювання не вимагають подання супровідної документації, якщо публічний замовник, який присудив договір або уклав рамкову угоду, вже має в розпорядженні таку документацію.

Для цілей першого підпараграфа, держави-члени повинні забезпечити, щоб до баз даних, які містять відповідну інформацію про суб’єктів господарювання та до яких мають доступ їхні публічні замовники, також мали доступ на таких самих умовах і публічні замовники інших держав-членів.

6. Держави-члени повинні надавати та оновлювати в e-Certis повний список баз даних, які містять відповідну інформацію про суб’єктів господарювання, до яких можуть отримати доступ публічні замовники з інших держав-членів. На запит, держави-члени повинні повідомляти іншим державам-членам будь-яку інформацію стосовно баз даних, зазначених у цій статті.

Стаття 60
Засоби підтвердження

1. Публічні замовники можуть вимагати надання сертифікатів, звітів або інших засобів підтвердження, зазначених у параграфах 2, 3 та 4 цієї статті та в додатку XII, як доказів відсутності підстав для відсторонення, зазначених у статті 57, та відповідності критеріям відбору згідно зі статтею 58.

Публічні замовники не повинні вимагати інших ніж зазначені в цій статті та статті 62 засобів підтвердження. Стосовно статті 63, суб’єкти господарювання можуть покладатися на будь-які належні засоби для доведення публічному замовнику, що вони мають у своєму розпорядженні необхідні ресурси.

2. Публічні замовники повинні приймати наведені нижче засоби як достатні докази того, що жоден із випадків, зазначених у статті 57, не є застосовним до суб’єкта господарювання:

(a) стосовно параграфа 1 згаданої статті, витяг із відповідного реєстру, наприклад, судового реєстру, або, за відсутності, еквівалентний документ, виданий компетентним судовим чи адміністративним органом у державі-члені або країні походження, в якій суб’єкт господарювання має осідок, що підтверджує відповідність таким вимогам;

(b) стосовно параграфа 2 та пункту (b) параграфа 4 згаданої статті, сертифікат, виданий компетентним органом у відповідній державі-члені або країні.

Якщо відповідна держава-член або країна не видають таких документів чи сертифікатів або якщо такі документи чи сертифікати не охоплюють усіх випадків, зазначених у параграфах 1 та 2 й у пункті (b) параграфа 4 статті 57, їх можна замінити заявою під присягою або, у державах-членах або країнах, де заяви під присягою не передбачені, офіційною заявою, зробленою відповідною особою за присутності нотаріуса або в компетентному судовому, адміністративному чи професійному органі або органі з питань торгівлі у державі-члені чи країні походження або в державі-члені чи країні, в якій суб’єкт господарювання має осідок.

За доцільності, держава-член повинна надавати офіційну заяву про те, що документи або сертифікати, зазначені в цьому параграфі, не видані або що вони не охоплюють усіх випадків, зазначених у параграфах 1 та 2 й у пункті (b) параграфа 4 статті 57. До таких офіційних заяв надають доступ через онлайн-репозиторій сертифікатів (e-Certis), зазначений у статті 61.

3. Економічний та фінансовий стан суб’єкта господарювання. як правило, можна підтверджувати за допомогою одного або більше документів, перерахованих у частині I додатка XII.

Якщо з будь-якої вагомої причини суб’єкт господарювання не може надати документів, яких вимагає публічний замовник, він може підтвердити свій економічний та фінансовий стан будь-яким іншим документом, який публічний замовник вважатиме доцільним.

4. Докази технічних спроможностей суб’єкта господарювання можна надати за допомогою одного або більше засобів, зазначених у частині II додатка XII, відповідно до характеру, кількості або важливості та використання робіт, продуктів або послуг.

5. На запит держави-члени надають іншим державам-членам будь-яку інформацію стосовно підстав для відсторонення, перерахованих у статті 57, придатності до провадження професійної діяльності та фінансових і технічних спроможностей учасників процедури закупівлі, як зазначено в статті 58, та будь-яку інформацію стосовно засобів підтвердження, зазначених у цій статті.

Стаття 61
Онлайн-репозиторій сертифікатів (e-Certis)

1. З метою сприяння проведенню транскордонних тендерів держави-члени повинні забезпечити постійне оновлення інформації стосовно сертифікатів та інших форм документальних доказів, занесеної до створеної Комісією системи e-Certis.

2. Публічні замовники повинні використовувати e-Certis та вимагати насамперед такі типи сертифікатів або форми документальних доказів, які охоплює e-Certis.

3. Комісія повинна забезпечити доступність усіх мовних версій ESPD в e-Certis.

Стаття 62
Стандарти забезпечення якості та стандарти екологічного менеджменту

1. Якщо публічні замовники вимагають надання сертифікатів, складених незалежними органами, які засвідчують відповідність суб’єкта господарювання певним стандартам забезпечення якості, в тому числі стосовно доступності для осіб з інвалідністю, вони повинні зазначати системи забезпечення якості, що ґрунтуються на відповідних серіях європейських стандартів, сертифікованих акредитованими органами. Вони повинні визнавати еквівалентні сертифікати, видані органами, що мають осідок в інших державах-членах. Крім того, вони повинні приймати інші докази еквівалентних заходів із забезпечення якості, якщо відповідний суб’єкт господарювання не мав можливості отримати такі сертифікати в межах відповідних строків з причин, які не залежать від такого суб’єкта господарювання, та за умови що суб’єкт господарювання доведе відповідність запропонованих заходів із забезпечення якості обов’язковим стандартам забезпечення якості.

2. Якщо публічні замовники вимагають надання сертифікатів, складених незалежними органами, які засвідчують відповідність суб’єкта господарювання певним системам або стандартам екологічного менеджменту, вони повинні покликатися на Схему екологічного менеджменту та аудиту (EMAS) Союзу або на інші системи екологічного менеджменту, визнані відповідно до статті 45 Регламенту (ЄС) № 1221/2009, чи інші стандарти екологічного менеджменту на основі відповідних європейських або міжнародних стандартів, сертифікованих акредитованими органами. Вони повинні визнавати еквівалентні сертифікати, видані органами, що мають осідок в інших державах-членах.

Якщо суб’єкт господарювання явно не має доступу до таких сертифікатів або не має можливості отримати їх у відповідні строки з причин, що не залежать від такого суб’єкта господарювання, публічний замовник повинен також приймати інші докази вжиття заходів з екологічного менеджменту, за умови що суб’єкт господарювання доведе, що такі заходи еквівалентні заходам, що вимагаються згідно з відповідною системою або стандартом екологічного менеджменту.

3. На запит, держави-члени повинні надавати іншим державам-членам, відповідно до статті 86, будь-яку інформацію, пов’язану з документами, поданими як докази відповідності стандартам забезпечення якості та екологічним стандартам, зазначеним у параграфах 1 та 2.

Стаття 63
Покладання на потужності інших суб’єктів

1. Стосовно критеріїв щодо економічного та фінансового стану, встановлених відповідно до статті 58(3), та критеріїв щодо технічних та професійних спроможностей, встановлених у статті 58(4), суб’єкт господарювання може, у відповідних випадках та щодо конкретного договору, покладатися на спроможності інших суб’єктів незалежно від правового характеру його зв’язків із ними. Що стосується критеріїв щодо освітньої та професійної кваліфікацій, визначених у пункті (f) частини II додатка XII, або щодо відповідного професійного досвіду, суб’єкти господарювання можуть покладатися на потужності інших суб’єктів, якщо останні виконуватимуть роботи або надаватимуть послуги, для яких потрібні такі потужності. Якщо суб’єкт господарювання хоче покладатися на потужності інших суб’єктів, він повинен довести публічному замовнику, що він матиме в своєму розпорядженні необхідні ресурси, наприклад, підтвердивши, що такі суб’єкти прийняли відповідні зобов'язання.

Публічний замовник повинен, відповідно до статей 59, 60 та 61, перевірити, чи суб’єкти, на чиї потужності має намір покладатися суб’єкт господарювання, задовольняють належні критерії відбору та чи є підстави для відсторонення відповідно до статті 57. Публічний замовник повинен вимагати, щоб суб’єкт господарювання замінив суб’єкта, що не задовольняє відповідного критерію відбору або стосовно якого є обов’язкові підстави для відсторонення. Публічний замовник може вимагати або може отримати вимогу від держави-члена вимагати, щоб суб’єкт господарювання замінив суб’єкта, стосовно якого є необов’язкові підстави для відсторонення.

Якщо суб’єкт господарювання покладається на потужності інших суб’єктів щодо критеріїв, що стосуються економічного та фінансового стану, публічний замовник може вимагати, щоб суб’єкт господарювання та такі суб’єкти несли спільну відповідальність за виконання договору.

На тих самих умовах, група суб’єктів господарювання, як зазначено в статті 19(2), може покладатися на потужності учасників групи або інших суб’єктів.

2. У випадку договорів про виконання робіт, договорів про надання послуг та операцій з розміщення чи встановлення в контексті договору про постачання продуктів, публічні замовники можуть вимагати, щоб певні критичні завдання виконував безпосередньо сам учасник процедури закупівлі або, якщо тендерну пропозицію подає група суб’єктів господарювання, як зазначено в статті 19(2), учасник такої групи.

Стаття 64
Офіційні списки затверджених суб’єктів господарювання та сертифікація органами, створеними відповідно до норм публічного чи приватного права

1. Держави-члени можуть складати або вести офіційні списки затверджених підрядників, постачальників чи надавачів послуг або передбачати сертифікацію з боку органів із сертифікації, які відповідають європейським стандартам сертифікації в розумінні додатка VII.

Вони повинні повідомляти Комісії та іншим державам-членам адресу органу з сертифікації або органу, який відповідає за офіційні списки та якому потрібно надсилати заявки.

2. Держави-члени повинні адаптувати умови реєстрації в офіційних списках, зазначених у параграфі 1, та умови видачі сертифікатів органами з сертифікації до положень цієї підсекції.

Крім того, держави-члени повинні адаптувати такі умови до положень статті 63 стосовно заявок на реєстрацію, поданих суб’єктами господарювання, які належать до групи та які використовують ресурси, надані їм іншими компаніями групи. У таких випадках, такі суб’єкти господарювання повинні довести органу, який складає офіційний список, що вони матимуть такі ресурси в розпорядженні протягом періоду дії свідоцтва про реєстрацію їх в офіційному списку та що протягом такого ж періоду такі компанії продовжуватимуть відповідати вимогам якісного відбору, охоплених офіційним списком або сертифікатом, на які покладаються суб’єкти господарювання для їх реєстрації.

3. Суб’єкти господарювання, які зареєстровані в офіційних списках або мають сертифікат, можуть, стосовно кожного договору, подавати публічному замовнику свідоцтво про реєстрацію, видане компетентним органом, або сертифікат, виданий компетентним органом із сертифікації.

Такі свідоцтва або сертифікати повинні містити покликання на документи, які дали змогу таким суб’єктам господарювання зареєструватися в офіційному списку або пройти сертифікацію, а також містити класифікацію, наведену в такому списку.

4. Засвідчена реєстрація компетентними органами в офіційних списках або сертифікат, виданий органом із сертифікації, становлять презумпцію відповідності вимогам якісного відбору, охопленим в офіційному списку або сертифікаті.

5. Інформацію, яку можна отримати з свідоцтва про реєстрацію в офіційних списках або сертифіката, не ставлять під сумнів необґрунтовано. Стосовно сплати внесків на соціальне страхування або податків, від будь-якого зареєстрованого суб’єкта господарювання можуть вимагати додатковий сертифікат, у випадках, коли буде присуджено договір.

Публічні замовники інших держав-членів повинні застосовувати параграф 3 та перший підпараграф цього параграфа лише на користь суб’єктів господарювання, що мають осідок у державі-члені, яка має офіційний список.

6. Вимоги підтвердження стосовно критеріїв якісного відбору, охоплені в офіційному списку або сертифікаті, повинні відповідати статті 60 та, у відповідних випадках, статті 62. Для реєстрації суб’єктів господарювання інших держав-членів в офіційному списку або для їх сертифікації не вимагають подальших підтверджень або заяв, інших ніж ті, що їх вимагають від національних суб’єктів господарювання.

Суб’єкти господарювання можуть у будь-який час подавати запит на реєстрацію їх в офіційному списку або на видачу сертифіката. Вони повинні бути поінформовані в обґрунтовано короткий період часу про рішення органу, який складає офіційний список, або компетентного органу з сертифікації.

7. Суб’єкти господарювання з інших держав-членів не зобов’язані проходити таку реєстрацію або сертифікацію для участі в публічному договорі. Публічні замовники визнають еквівалентні сертифікати, видані органами, що мають осідок в інших державах-членах. Крім того, вони приймають еквівалентні засоби підтвердження.

8. Держави-члени повинні надавати на запит іншим державам-членам будь-яку інформацію стосовно документів, наданих як докази відповідності суб’єктів господарювання вимогам для реєстрації їх в офіційному списку затверджених суб’єктів господарювання або як докази наявності в суб’єктів господарювання з інших держав-членів еквівалентної сертифікації.

Підсекція 2
Скорочення кількості конкурсантів, тендерних пропозицій та рішень

Стаття 65
Скорочення кількості конкурсантів, кваліфікованих іншим чином, яких буде запрошено до участі

1. У процедурах із обмеженою участю, конкурентних процедурах із переговорами, процедурах конкурентного діалогу та інноваційних партнерствах публічні замовники можуть обмежувати кількість конкурсантів, що відповідають критеріям відбору, яких буде запрошено до участі в тендері або в веденні діалогу, за умови наявності мінімальної кількості кваліфікованих конкурсантів відповідно до параграфа 2.

2. Публічні замовники повинні вказувати в повідомленні про намір укласти договір або в запрошенні до підтвердження зацікавленості об’єктивні та недискримінаційні критерії або правила, які вони мають намір застосовувати, мінімальну кількість конкурсантів, яку вони мають намір запросити, та, у відповідних випадках, максимальну кількість.

Мінімальна кількість конкурсантів у процедурі з обмеженою участю становить 5. У конкурентних процедурах із переговорами, у процедурі конкурентного діалогу та в інноваційному партнерстві мінімальна кількість конкурсантів становить 3. У будь-якому разі кількість запрошених конкурсантів повинна бути достатньою для забезпечення справжньої конкуренції.

Публічні замовники повинні запросити таку кількість конкурсантів, яка принаймні дорівнює мінімальній кількості. Однак, якщо кількість конкурсантів, що відповідають критеріям відбору та мінімальним рівням спроможностей, як зазначено в статті 58(5), менша за мінімальну кількість, публічний замовник може продовжити процедуру, запросивши конкурсантів, які мають необхідні потужності. У контексті тієї самої процедури, публічний замовник не повинен включати інших суб’єктів господарювання, що не подавали заявки на участь, або конкурсантів, у яких немає необхідних потужностей.

Стаття 66
Скорочення кількості тендерних пропозицій та рішень

Якщо публічні замовники використовують можливість скорочення кількості тендерних пропозицій, щодо яких вестимуть переговори, як передбачено в статті 29(6), або рішень, які обговорюватимуть, як передбачено в статті 30(4), вони не повинні цього робити шляхом застосування критеріїв присудження, зазначених у закупівельній документації. На заключному етапі визначена кількість повинна давати змогу забезпечувати справжню конкуренцію за умови достатньої кількості тендерних пропозицій, рішень або кваліфікованих конкурсантів.

Підсекція 3
Присудження договору

Стаття 67
Критерії присудження договору

1. Без обмеження національних законів, підзаконних нормативно-правових актів або адміністративних положень стосовно ціни певних продуктів або винагороди за надання певних послуг, публічні замовники повинні присуджувати публічні договори на основі найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції.

2. Найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію з точки зору публічного замовника визначають на основі ціни або вартості з використанням підходу економічної ефективності, такого як розрахунок вартості життєвого циклу відповідно до статті 68; така тендерна пропозиція може включати найкраще співвідношення ціни та якості, яке оцінюють на основі критеріїв, у тому числі якісних, екологічних та/або соціальних аспектів, пов’язаних із предметом відповідного публічного договору. Такі критерії можуть стосуватися, наприклад:

(a) якості, у тому числі технічних переваг, естетичних та функціональних характеристик, доступності, дизайну для всіх користувачів, соціальних, екологічних та інноваційних характеристик, торгівлі та її умов;

(b) організації, кваліфікації та досвіду персоналу, призначеного для виконання договору, якщо якість роботи призначеного персоналу може мати значний вплив на рівень виконання договору; або

(c) післяпродажного обслуговування та технічної допомоги, умов постачання, наприклад, дати постачання, процесу постачання та періоду постачання або періоду виконання.

Елемент витрат може також набувати форми фіксованої ціни або вартості, на основі якої суб’єкти господарювання конкуруватимуть лише на основі критеріїв якості.

Держави-члени можуть передбачити неможливість використання публічними замовниками ціни або вартості як єдиного критерію присудження або обмежити таке використання певними категоріями публічних замовників або певними типами договорів.

3. Критерії присудження вважають пов’язаними з предметом публічного договору, якщо вони стосуються робіт, продуктів або послуг, які будуть виконані, постачені або надані відповідно до такого договору в будь-якому разі або на будь-якому етапі їхнього життєвого циклу, включно з факторами, що стосуються:

(a) конкретного процесу виробництва, надання таких робіт, продуктів чи послуг або торгівлі ними; або

(b) конкретного процесу, пов’язаного з іншим етапом їхнього життєвого циклу,

навіть якщо такі фактори не є для них суттєвими.

4. Критерії присудження не повинні надавати публічному замовнику необмежену свободу вибору. Вони повинні забезпечувати можливість ефективної конкуренції та супроводжуватися специфікаціями, які дають змогу ефективно перевіряти інформацію, надану учасниками процедури закупівлі для оцінювання відповідності учасників процедури закупівлі критеріям присудження. У разі виникнення сумнівів публічні замовники повинні ефективно перевірити достовірність інформації та доказів, наданих учасниками процедури закупівлі.

5. Публічний замовник повинен зазначати в закупівельній документації відносний ваговий коефіцієнт, який він встановлює для кожного з критеріїв, обраних для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, крім випадків її визначення лише на основі ціни.

Такі вагові коефіцієнти можуть бути виражені шляхом передбачення діапазону з належним максимальним спредом.

Якщо визначення вагових коефіцієнтів неможливе з об’єктивних причин, публічний замовник повинен вказати критерії в порядку зменшення їх важливості.

Стаття 68
Розрахунок вартості життєвого циклу

1. Залежно від того, наскільки це релевантно, розрахунок вартості життєвого циклу включає повністю або частково такі витрати протягом життєвого циклу продукту, послуги або робіт:

(a) витрати, які несе публічний замовник або інші користувачі, наприклад:

(i) витрати, пов’язані з придбанням,

(ii) витрати, пов’язані з використанням, наприклад, споживання енергії та інших ресурсів,

(iii) витрати на технічне обслуговування,

(iv) витрати наприкінці життєвого циклу, наприклад, витрати на збір та перероблення.

(b) витрати, зумовлені зовнішніми екологічними чинниками, що пов’язані з продуктом, послугою або роботами під час життєвого циклу, за умови наявності можливості визначення та перевірки їх грошової вартості; такі витрати можуть включати витрати, пов’язані з викидами парникових газів і з викидами інших забрудників, та інші витрати, пов’язані з пом'якшенням наслідків зміни клімату.

2. Якщо публічні замовники оцінюють витрати шляхом розрахунку вартості життєвого циклу, вони повинні зазначати в закупівельній документації дані, які повинні надати учасники процедури закупівлі, та метод, який публічний замовник використовуватиме для визначення вартості життєвого циклу на основі таких даних.

Метод, використовуваний для оцінювання витрат, зумовлених зовнішніми екологічними чинниками, повинен відповідати таким умовам:

(a) він ґрунтується на об’єктивно верифіковних недискримінаційних критеріях. Зокрема, якщо його не було встановлено для повторного або постійного застосування, він не повинен неналежним чином надавати переваги окремим суб’єктам господарювання або позбавляти їх переваг;

(b) він доступний усім зацікавленим сторонам;

(c) достатньо сумлінні суб’єкти господарювання, у тому числі суб’єкти господарювання з третіх країн, які є сторонами GPA або інших міжнародних угод, що є обов’язковими для Союзу, можуть надавати необхідні дані, докладаючи розумних зусиль.

3. У разі встановлення обов’язкового загального методу розрахунку вартості життєвого циклу в законодавчому акті Союзу для оцінювання вартості циклу життя застосовують такий загальний метод.

Перелік таких законодавчих актів та, за необхідності, делегованих актів на їх доповнення визначений у додатку XIII. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 87 стосовно оновлення такого переліку, якщо оновлення переліку необхідне у зв’язку з ухваленням нового законодавства, яке запроваджує обов’язковий загальний метод, або у зв’язку зі скасуванням чи внесенням змін до наявних правових актів.

Стаття 69
Тендерні пропозиції з незвичайно низькою вартістю

1. Публічні замовники повинні вимагати від суб’єктів господарювання пояснення стосовно ціни або витрат, запропонованих у тендерній пропозиції, у випадках тендерних пропозицій із незвичайно низькою вартістю робіт, продуктів або послуг.

2. Пояснення, зазначені в параграфі 1, можуть, зокрема, стосуватися:

(a) економіки виробничого процесу, надання послуг або методу будівництва;

(b) обраних технічних рішень або надзвичайно сприятливих умов, доступних учаснику процедури закупівлі, для постачання продуктів чи послуг або для виконання робіт;

(c) оригінальності робіт, продуктів або послуг, запропонованих учасником процедури закупівлі;

(d) виконання зобов’язань, зазначених у статті 18(2);

(e) виконання зобов’язань, зазначених у статті 71;

(f) можливості отримання учасником процедури закупівлі державної допомоги.

3. Публічний замовник повинен оцінювати надану інформацію шляхом консультування з учасником процедури закупівлі. Публічний замовник може відхилити тендерну пропозицію, лише якщо надані докази не пояснюють достатньою мірою запропонованих низької ціни або витрат, зазначених у параграфі 2.

Публічні замовники відхиляють тендерну пропозицію, якщо вони виявлять, що вартість тендерної пропозиції є незвичайно низькою через її невідповідність застосовним зобов’язанням, зазначеним у статті 18(2).

4. Якщо публічний замовник виявить, що вартість тендерної пропозиції є незвичайно низькою через отримання учасником процедури закупівлі державної допомоги, він може відхилити таку тендерну пропозицію на цій єдиній підставі лише після консультування з учасником процедури закупівлі, якщо останній протягом встановленого публічним замовником достатнього строку не зможе довести, що така допомога була сумісною з внутрішнім ринком у розумінні статті 107 ДФЄС. Якщо публічний замовник відхилить тендерну пропозицію за таких обставин, він повинен інформувати про це Комісію.

5. На запит, держави-члени повинні надавати іншим державам-членам у рамках адміністративної співпраці будь-яку інформацію, якою вони володіють, таку як закони, підзаконні нормативно-правові акти, колективні угоди з універсальним застосуванням чи національні технічні стандарти, які пов’язані з доказами та документами, наданими стосовно деталей, перерахованих у параграфі 2.

ГЛАВА IV
Виконання договорів

Стаття 70
Умови виконання договорів

Публічні замовники можуть встановлювати конкретні умови виконання договору, за умови що вони будуть пов’язані з предметом договору в розумінні статті 67(3) та зазначені в запрошенні до участі в конкурентній процедурі або в закупівельній документації. Такі умови можуть включати економічні, екологічні, соціальні аспекти або аспекти, пов’язані з інноваціями чи працевлаштуванням.

Стаття 71
Субпідряд

1. Дотримання субпідрядниками зобов’язань, зазначених у статті 18(2), забезпечують шляхом вжиття належних заходів з боку компетентних національних органів, які діють у межах своєї відповідальності та компетенції.

2. У закупівельній документації публічний замовник може з власної ініціативи або на вимогу держави-члена зазначити прохання до учасника процедури закупівлі вказувати у своїй тендерній пропозиції частину договору, яку він має намір передати на умовах субпідряду третім сторонам, та запропонованих субпідрядників.

3. Держави-члени можуть передбачати, що, на запит субпідрядника, за умови що таке дозволяє характер договору, публічний замовник повинен переказувати безпосередньо субпідряднику належні виплати за послуги, продукти або роботи, надані суб’єкту господарювання, якому був присуджений публічний договір (головному підряднику). Такі заходи можуть включати належні механізми, що дозволяють головному підряднику висловлювати заперечення щодо неналежних виплат. Домовленості стосовно такого способу оплати повинні бути визначені в закупівельній документації.

4. Параграфи 1-3 не обмежують питання відповідальності головного підрядника.

5. У випадку договорів про виконання робіт та у випадку послуг, які надаватимуть на об’єкті під безпосереднім наглядом публічного замовника, після присудження договору та не пізніше дати початку виконання договору, публічний замовник повинен вимагати від головного підрядника вказувати назву, контактні дані та законних представників своїх субпідрядників, залучених до виконання таких робіт або надання таких послуг, наскільки така інформація відома на той час. Публічний замовник повинен вимагати від головного підрядника повідомляти публічного замовника про будь-які зміни стосовно такої інформації протягом періоду дії договору, а також необхідну інформацію стосовно нових субпідрядників, яких він у подальшому залучає до виконання таких робіт або надання таких послуг.

Незважаючи на перший підпараграф, держави-члени можуть накладати зобов’язання надавати необхідну інформацію безпосередньо на головного підрядника.

За необхідності, для цілей пункту (b) параграфа 6 цієї статті необхідна інформація повинна супроводжуватися самодеклараціями субпідрядників, як передбачено в статті 59. Імплементаційні інструменти згідно з параграфом 8 цієї статті можуть передбачати зобов’язання субпідрядників, представлених після присудження договору, надавати замість самодекларації сертифікати та іншу супровідну документацію.

Перший підпараграф не застосовують до постачальників.

Публічні замовники можуть із власної ініціативи або на вимогу держав-членів поширювати зобов’язання, передбачені в першому підпараграфі, наприклад, на:

(a) договори про постачання, договори про надання послуг, які не стосуються послуг, що будуть надані на об’єктах під прямим наглядом публічного замовника, або на постачальників, залучених до виконання договорів про виконання робіт або надання послуг;

(b) субпідрядників з боку субпідрядників головного підрядника або субпідрядників, які займають нижчі позиції в ланцюгу субпідрядних відносин.

6. З метою уникнення порушень зобов’язань, зазначених у статті 18(2), можуть бути вжиті належні заходи, наприклад:

(a) Якщо в національному праві держави-члена передбачений механізм спільної відповідальності між субпідрядниками та головним підрядником, відповідна держава-член повинна забезпечити застосування відповідних правил згідно з умовами, визначеними в статті 18(2).

(b) Публічні замовники повинні, з власної ініціативи або на вимогу держав-членів, відповідно до статей 59, 60 та 61, перевіряти, чи є підстави для відсторонення субпідрядників відповідно до статті 57. У таких випадках публічний замовник повинен вимагати від суб’єкта господарювання замінити субпідрядника, стосовно якого перевірка показала наявність обов’язкових підстав для відсторонення. Публічний замовник, із власної ініціативи або на вимогу держави-члена, може вимагати від суб’єкта господарювання замінити субпідрядника, стосовно якого перевірка показала наявність необов’язкових підстав для відсторонення.

7. Держави-члени можуть передбачати більш жорсткі норми відповідальності згідно з національним правом або розширювати положення національного права стосовно прямих виплат субпідрядникам, наприклад, шляхом передбачення прямих виплат субпідрядникам без необхідності подання ними запиту на такі прямі виплати.

8. Держави-члени, які вирішили передбачити інструменти відповідно до параграфів 3, 5 або 6, повинні визначити умови імплементації таких заходів у законі, підзаконному нормативно-правовому акті або адміністративному положенні, беручи до уваги право Союзу. При цьому держави-члени можуть обмежувати їх застосовність, наприклад, щодо певних типів договорів, певних категорій публічних замовників чи суб’єктів господарювання або щодо певних сум.

Стаття 72
Внесення змін до договорів у період їх дії

1. До договорів та рамкових угод можуть бути внесені зміни без проведення нової процедури закупівлі відповідно до цієї Директиви в будь-якому з таких випадків:

(a) якщо внесення змін, незалежно від їх грошової вартості, було передбачене в первинній закупівельній документації в чітких, точних та однозначних положеннях про перегляд, які можуть включати обов’язкові положення про перегляд цін, або необов’язкових положеннях. Такі обов’язкові положення визначають сферу застосування та характер можливих змін або необов’язкових положень, а також умови, на яких можливе їх використання. Вони не передбачають змін або необов’язкових положень, які б змінили загальний характер договору або рамкової угоди;

(b) стосовно додаткових робіт, послуг чи продуктів первинного підрядника, що стали необхідними та не були включені до первинної процедури закупівлі, якщо зміна підрядника:

(i) неможлива з економічних чи технічних причин, таких як вимоги щодо взаємозамінності чи взаємодійності з наявним обладнанням, послугами або установками, закупленими в рамках первинної закупівлі; та

(ii) спричинить суттєві незручності або значне дублювання витрат для публічного замовника.

При цьому будь-яке збільшення ціни не повинне перевищувати 50% вартості первинного договору. У разі внесення декількох послідовних змін таке обмеження повинне застосовуватися до вартості кожної зміни. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї Директиви;

(c) у разі відповідності всім таким умовам:

(i) потреба у змінах зумовлена обставинами, які не міг передбачити сумлінний публічний замовник;

(ii) внесення змін не змінює загального характеру договору;

(iii) будь-яке збільшення ціни не перевищує 50% вартості первинного договору або рамкової угоди. У разі внесення декількох послідовних змін таке обмеження повинне застосовуватися до вартості кожної зміни. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї Директиви;

(d) якщо новий підрядник замінює підрядника, якому публічний замовник початково присудив договір, внаслідок:

(i) однозначного обов’язкового чи необов’язкового положення про перегляд відповідно до пункту (a);

(ii) повного або часткового переходу прав та обов’язків первинного підрядника після корпоративної реструктуризації, у тому числі поглинання, злиття, придбання чи неплатоспроможності, до іншого суб’єкта господарювання, який відповідає початково встановленим критеріям якісного відбору, за умови що це не призведе до інших суттєвих змін договору та якщо це не має меті ухиляння від застосування цієї Директиви; або

(iii) взяття публічним замовником на себе зобов’язань головного підрядника перед його субпідрядниками, якщо така можливість передбачена в національному законодавстві відповідно до статті 71;

(e) якщо зміни, незалежно від їх вартості, не суттєві в розумінні параграфа 4.

Публічні замовники, які внесли до договору зміни у випадках, визначених у пунктах (b) та (c) цього параграфа, повинні опублікувати повідомлення про це в Офіційному віснику Європейського Союзу. Таке повідомлення повинне містити інформацію, визначену в частині G додатка V, та бути опубліковане згідно зі статтею 51.

2. Крім того, договори також можуть бути змінені без жодної потреби перевірки дотримання умов, визначених у пунктах (a)-(d) параграфа 4, та без необхідності проведення нової процедури закупівлі відповідно до цієї Директиви, якщо вартість зміни є нижчою за обидва такі значення:

(i) порогові значення, визначені в статті 4; та

(ii) 10% первісної вартості договору в разі договорів про надання послуг і договорів про постачання продуктів та 15% первісної вартості договору в разі договорів про виконання робіт.

Однак така зміна може не змінювати загального характеру договору або рамкової угоди. У разі внесення декількох послідовних змін вартість оцінюють на основі чистої сукупної вартості таких послідовних змін.

3. З метою розрахунку ціни, зазначеної в параграфі 2 й пунктах (b) та (c) параграфа 1, оновлена ціна є референтною вартістю, якщо договір містить положення про індексацію.

4. Зміну до договору або рамкової угоди впродовж строку їх дії вважають суттєвою в розумінні пункту (e) параграфа 1, якщо внаслідок такої зміни договір або рамкова угода суттєво відрізняються за характером від початково укладених договору або рамкової угоди. У будь-якому разі, без обмеження параграфів 1 та 2, зміну вважають суттєвою, якщо дотримана одна або більше з зазначених нижче умов:

(a) зміна вводить умови, які, якби були частиною первинної процедури закупівлі, дозволяли б допуск конкурсантів, інших ніж ті, які були початково обрані, або прийняття тендерної пропозиції, іншої ніж та, що була початково прийнята, або які б залучали додаткових учасників до процедури закупівлі;

(b) внесення змін змінює економічний баланс договору або рамкової угоди на користь підрядника у спосіб, не передбачений у первинному договорі або рамковій угоді;

(c) зміна значно розширює сферу застосування договору або рамкової угоди;

(d) якщо новий підрядник замінює підрядника, якому публічний замовник початково присудив договір, у випадках, інших ніж передбачені в пункті (d) параграфа 1.

5. У випадку інших змін до положень публічного договору або рамкової угоди впродовж строку їх дії, не передбачених у параграфах 1 та 2, вимагається нова процедура закупівлі відповідно до цієї Директиви.

Стаття 73
Припинення договорів

Держави-члени повинні забезпечити можливість припинення публічними замовниками публічного договору впродовж строку його дії принаймні за таких обставин та на умовах, визначених застосовним національним правом, якщо:

(a) до договору було внесено суттєві зміни, які б вимагали проведення нової процедури закупівлі відповідно до статті 72;

(b) на момент присудження договору підрядник перебував в одній із ситуацій, зазначених у статті 57(1), і тому такий підрядник повинен бути відсторонений від участі в процедурі закупівлі;

(c) договір не повинен був бути присуджений підряднику через серйозне порушення зобов’язань відповідно до Договорів та цієї Директиви, що було визнано Судом Європейського Союзу під час процедури згідно зі статтею 258 ДФЄС.

РОЗДІЛ III
ОСОБЛИВІ РЕЖИМИ ЗАКУПІВЕЛЬ

ГЛАВА I
Соціальні та інші специфічні послуги

Стаття 74
Присудження договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг

Публічні договори про надання соціальних та інших спеціальних послуг, перерахованих у додатку XIV, присуджують відповідно до цієї глави, якщо вартість договорів дорівнює пороговому значенню, вказаному в пункті (d) статті 4, або є вищою за нього.

Стаття 75
Опублікування повідомлень

1. Публічні замовники, які мають намір присудити публічний договір про надання послуг, зазначених у статті 74, повинні повідомити про свій намір у будь-який із таких способів:

(a) за допомогою повідомлення про намір укласти договір, яке містить інформацію, зазначену в частині H додатка V, згідно зі стандартними формами, зазначеними в статті 51; або

(b) за допомогою попереднього інформаційного повідомлення, яке постійно публікують та яке повинне містити інформацію, визначену в частині I додатка V. Попереднє інформаційне повідомлення стосується конкретно типів послуг, які будуть предметом договорів, що будуть присуджені. Таке повідомлення демонструє, що договори будуть присуджені без подальшого опублікування, й запрошує зацікавлених суб’єктів господарювання до висловлення зацікавленості в письмовій формі.

При цьому перший підпараграф не застосовують, якщо для присудження публічного договору про надання послуг можна було використати переговорну процедуру без попереднього опублікування відповідно до статті 32.

2. Публічні замовники, які присудили публічний договір про надання послуг, зазначених у статті 74, повинні повідомляти про результати процедури закупівлі за допомогою повідомлення про намір укласти договір, яке містить інформацію, зазначену в частині J додатка V, згідно зі стандартними формами, зазначеними в статті 51. При цьому вони можуть групувати такі повідомлення на щоквартальній основі. У такому випадку вони повинні надсилати згруповані повідомлення протягом 30 днів після закінчення кожного кварталу.

3. Комісія встановлює стандартні форми, зазначені в параграфах 1 та 2 цієї статті, за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 89(2).

4. Повідомлення, зазначені в цій статті, публікують відповідно до статті 51.

Стаття 76
Принципи присудження договорів

1. Держави-члени повинні встановити національні правила присудження договорів, на які поширюється дія цієї глави, для забезпечення відповідності публічних замовників принципам прозорості та однакового ставлення до суб’єктів господарювання. Держави-члени мають свободу визначати процедурні правила, які застосовні за умови, що вони дозволяють публічним замовникам враховувати особливості відповідних послуг.

2. Держави-члени повинні забезпечити можливість врахування публічними замовниками потреби в забезпеченні якості, безперервності, цінової й економічної доступності та комплексності послуг, конкретних потреб у наявності різних категорій користувачів, у тому числі малозабезпечених та вразливих груп, залучення користувачів і розширення їхніх можливостей та інновацій. Держави-члени також можуть передбачати, що вибір надавача послуг повинен бути оснований на тендерній пропозиції з найкращим співвідношенням ціни та якості, з урахуванням критеріїв якості та сталості соціальних послуг.

Стаття 77
Зарезервовані договори про надання певних послуг

1. Держави-члени можуть передбачати можливість публічним замовникам залишати за організаціями право на участь у процедурах присудження публічних договорів виключно у випадку послуг у сфері охорони здоров’я, соціальних та культурних послуг, зазначених у статті 74, які охоплені кодами CPV 75121000-0, 75122000-7, 75123000-4, 79622000-0, 79624000-4, 79625000-1, 80110000-8, 80300000-7, 80420000-4, 80430000-7, 80511000-9, 80520000-5, 80590000-6, 85000000-9-85323000-9, 92500000-6, 92600000-7, 98133000-4, 98133110-8.

2. Організація, зазначена в параграфі 1, повинна відповідати таким умовам:

(a) її мета - виконання місії щодо надання громадських послуг, пов’язаної з наданням послуг, зазначених у параграфі 1;

(b) прибутки повторно інвестують для досягнення мети організації. Розподіл або перерозподіл прибутків ґрунтується на міркуваннях щодо участі;

(c) структури управління або власності організації, яка виконує договір, ґрунтуються на власності працівників чи на принципах участі або вимагають активної участі працівників, користувачів чи стейкхолдерів; та

(d) відповідний публічний замовник впродовж останніх трьох років не присуджував організації відповідного договору про надання послуг згідно з цією статтею.

3. Максимальна тривалість дії договору не перевищує 3 років.

4. Запрошення до участі в конкурентній процедурі повинне містити покликання на цю статтю.

5. Незважаючи на статтю 92, Комісія повинна оцінити наслідки застосування цієї статті та повідомити результати оцінювання Європейському Парламенту і Раді до 18 квітня 2019 року.

ГЛАВА II
Правила, що регулюють конкурси проєктів

Стаття 78
Сфера застосування

Цю главу застосовують до:

(a) конкурсів проєктів, організованих як частина процедури, що призводить до присудження публічних договорів про надання послуг;

(b) конкурсів проєктів з призами або виплатами учасникам.

У випадках, зазначених у пункті (a) першого параграфа цієї статті, порогове значення, вказане в статті 4, розраховують на основі оцінної вартості без ПДВ публічного договору про надання послуг, у тому числі з урахуванням будь-яких можливих призів або виплат учасникам.

У випадках, зазначених у пункті (b) першого параграфа цієї статті, порогове значення стосується загальної суми призів та виплат, включно з оцінною вартістю без ПДВ публічного договору про надання послуг, який може бути в подальшому укладений відповідно до статті 32(4), якщо публічний замовник оголосив у повідомленні про конкурс про свій намір присудити такий договір.

Стаття 79
Повідомлення

1. Публічні замовники, які мають намір проводити конкурс проєктів, повинні повідомляти про свій намір за допомогою повідомлення про конкурс.

Якщо вони мають намір присуджувати подальший договір про надання послуг відповідно до статті 32(4), це вказують у повідомленні про конкурс.

2. Публічні замовники, які провели конкурс проєктів, повинні надіслати повідомлення про результати відповідно до статті 51 та повинні бути здатні підтвердити дату відправлення.

Якщо оприлюднення інформації про результати конкурсу перешкоджатиме правозастосуванню, суперечитиме суспільному інтересу чи шкодитиме законним комерційним інтересам певного публічного або приватного підприємства, або може зашкодити добросовісній конкуренції між надавачами послуг, таку інформацію можуть не публікувати.

3. Повідомлення, зазначені в параграфах 1 та 2 цієї статті публікують відповідно до статті 51(2)-(6) та статті 52. Вони повинні включати інформацію, визначену в частинах E та F додатка V відповідно, у стандартних формах.

Комісія визначає стандартні форми за допомогою імплементаційних актів. Такі імплементаційні акти ухвалюють згідно з дорадчою процедурою, зазначеною у статті 89(2).

Стаття 80
Правила організації конкурсів проєктів та відбору учасників

1. Під час організації конкурсів проєктів публічні замовники повинні застосовувати процедури, адаптовані до положень розділу I та цієї глави.

2. Допуск учасників до конкурсів проєктів не повинен обмежуватися:

(a) територією або частиною території держави-члена;

(b) на підставі того, що згідно з нормами права держави-члена, в якій організований конкурс, від них вимагають мати статус або фізичної, або юридичної особи.

3. Якщо в конкурсах проєктів може брати участь обмежена кількість учасників, публічні замовники повинні встановити чіткі та недискримінаційні критерії відбору. У будь-якому разі кількість запрошених до участі конкурсантів повинна бути достатньою для забезпечення справжньої конкуренції.

Стаття 81
Склад журі

До складу журі входять виключно фізичні особи, що не залежать від учасників конкурсу. Якщо від учасників вимагається особлива професійна кваліфікація, принаймні третина членів журі повинна мати таку кваліфікацію або еквівалентну кваліфікацію.

Стаття 82
Рішення журі

1. Члени журі незалежні у своїх рішеннях або висновках.

2. Журі перевіряє подані конкурсантами плани та проєкти анонімно та виключно відповідно до критеріїв, викладених у повідомленні про конкурс.

3. Журі фіксує рейтинг проєктів у звіті, підписаному її членами та складеному відповідно до переваг кожного проєкту, із зазначенням своїх приміток та будь-яких питань, які потребують роз’яснення.

4. Анонімність зберігається до моменту ухвалення журі висновку або рішення.

5. За потреби конкурсантів можуть запросити дати відповіді на запитання, зафіксовані журі в протоколі, для роз’яснення будь-яких аспектів проєктів.

6. Складають повний протокол діалогу між членами журі та конкурсантами.

РОЗДІЛ IV
УПРАВЛІННЯ

Стаття 83
Забезпечення виконання

1. Для дієвого забезпечення правильної та ефективної імплементації держави-члени повинні забезпечити виконання одним або більше органами або структурами принаймні тих завдань, які визначені в цій статті. Вони повинні повідомляти Комісію про всі органи або структури, компетентні для виконання таких завдань.

2. Держави-члени повинні забезпечити моніторинг застосування правил щодо публічних закупівель.

Якщо органи або структури з моніторингу визначають із власної ініціативи або внаслідок отримання інформації конкретні порушення або системні проблеми, вони уповноважені повідомляти про такі проблеми національні органи аудиту, суди, трибунали або інші належні органи чи структури, такі як омбудсман, національні парламенти або їхні комітети.

3. Результати заходів моніторингу відповідно до параграфа 2 оприлюднюють за допомогою належних засобів інформації. Крім того, такі результати доводять до відома Комісії. Наприклад, вони можуть бути включені до звітів про моніторинг, зазначених у другому підпараграфі цього параграфа.

До 18 квітня 2017 року та кожні три роки після того держави-члени повинні подавати Комісії звіт про моніторинг, який охоплює, якщо застосовно, інформацію про найчастіші джерела неправильного застосування або правової невизначеності, у тому числі можливих структурних або повторюваних проблем у застосуванні правил, про рівень участі МСП в публічних закупівлях, а також інформацію про запобігання випадкам шахрайства, корупції, конфлікту інтересів та іншим порушенням під час процедури закупівлі, виявлення таких випадків та звітування про них.

Комісія може не частіше ніж кожні три роки подавати державам-членам запит про надання інформації стосовно практичної імплементації національних стратегічних політик у сфері закупівель.

Для цілей цього параграфа та параграфа 4 цієї статті, «МСП» розуміють відповідно до означення в Рекомендації Комісії 2003/361/ЄС (-18).

На основі даних, отриманих відповідно до цього параграфа, Комісія повинна регулярно видавати звіт про імплементацію та найкращі практики національних політик у сфері закупівель на внутрішньому ринку.

4. Держави-члени забезпечують:

(a) безкоштовний доступ до інформації та настанов щодо тлумачення та застосування права Союзу щодо публічних закупівель для надання допомоги публічним замовникам та суб’єктам господарювання, зокрема МСП, в правильному застосуванні правил Союзу щодо публічних закупівель; та

(b) надання публічним замовникам підтримки в плануванні та проведенні процедур закупівель.

5. Держави-члени повинні, без обмеження загальних процедур та методів роботи, встановлених Комісією для комунікації та зв’язку з державами-членами, призначити орієнтир для співпраці з Комісією щодо застосування законодавства про публічні закупівлі.

6. Публічні замовники повинні, принаймні протягом дії договору, зберігати копії всіх укладених договорів, вартість яких дорівнює або є вищою за:

(a) 1000000 євро у випадку публічних договорів про постачання продуктів або публічних договорів про надання послуг;

(b) 10000000 євро у випадку публічних договорів про виконання робіт.

Публічні замовники повинні надавати доступ до таких договорів; однак у доступі до конкретних документів або даних може бути відмовлено тією мірою та на таких умовах, які передбачені в застосовних правилах Союзу або національних правилах щодо доступу до документів та захисту даних.

Стаття 84
Окремі звіти про процедури присудження договорів

1. Для кожних договору або рамкової угоди, охоплених цією Директивою, та кожного разу після встановлення динамічної системи закупівель публічні замовники повинні складати письмовий звіт, який містить принаймні таку інформацію:

(a) назва та адреса публічного замовника, предмет та вартість договору, рамкової угоди чи динамічної системи закупівель;

(b) якщо застосовно, результати якісного відбору та/або скорочення кількості відповідно до статей 65 та 66, а саме:

(i) назви обраних конкурсантів або учасників процедури закупівлі та причини їх відбору;

(ii) назви конкурсантів або учасників процедури закупівлі, яким було відмовлено, та причини відмови;

(c) причини відхилення тендерних пропозицій, вартість яких визнана незвичайно низькою;

(d) назва переможця процедури закупівлі, причини вибору його тендерної пропозиції та, якщо відомо, частина договору або рамкової угоди, яку переможець процедури закупівлі має намір передати на умовах субпідряду третім сторонам; та назви субпідрядників головного підрядника, якщо такі є та якщо вони відомі на момент складання звіту;

(e) для конкурентних процедур із переговорами та конкурентних діалогів, обставини, як встановлено в статті 26, які обґрунтовують використання таких процедур;

(f) для переговорних процедур без попереднього опублікування, обставини, зазначені в статті 32, які обґрунтовують використання такої процедури;

(g) якщо застосовно, причини ухвалення публічним замовником рішення не присуджувати договір чи рамкову угоду або не встановлювати динамічної системи закупівель;

(h) якщо застосовно, причини використання засобів комунікації, інших ніж електронні засоби комунікації, для подання тендерних пропозицій;

(i) якщо застосовно, виявлені конфлікти інтересів та подальші вжиті заходи.

Такого звіту не вимагають стосовно договорів на основі рамкових угод, якщо такі договори укладені відповідно до статті 33(3) або пункту (a) статті 33(4).

Якщо повідомлення про присудження договору, складене відповідно до статті 50 або статті 75(2), містить інформацію, необхідну відповідно до цього параграфа, публічні замовники можуть покликатися на таке повідомлення.

2. Публічні замовники повинні документувати прогрес усіх процедур закупівель, незалежно від того, проводили їх за допомогою електронних засобів чи ні. Для цього вони повинні забезпечити збереження ними документації, якої достатньо для обґрунтування рішень, ухвалених на всіх етапах процедури закупівлі, такої як документація стосовно комунікацій із суб’єктами господарювання та внутрішніх обговорень, підготовки закупівельної документації, проведення діалогу або переговорів, якщо їх було проведено, відбору та присудження договору. Таку документацію зберігають протягом не менше трьох років з дати присудження договору.

3. Звіт або його основні елементи надають Комісії або компетентним органам чи структурам, зазначеним у статті 83, на їхній запит.

Стаття 85
Національне звітування та статистична інформація

1. Комісія повинна переглядати якість та повноту даних, які можна отримати з повідомлень, зазначених у статтях 48, 49, 50, 75 та 79, які опубліковані відповідно до додатка VIII.

Якщо якість та повнота даних, зазначених у першому підпараграфі цього параграфа, не відповідає зобов’язанням, встановленим у статті 48(1), статті 49, статті 50(1), статті 75(2) та статті 79(3), Комісія повинна подати відповідній державі-члену запит про надання додаткової інформації. У розумні строки відповідна держава-член повинна надати відсутню статистичну інформацію, запит стосовно якої подала Комісія.

2. До 18 квітня 2017 року та кожні три роки після того держави-члени повинні надсилати Комісії статистичний звіт щодо закупівлі, яка була б охоплена цією Директивою, якби її вартість перевищувала відповідний поріг, встановлений у статті 4, із зазначенням оцінки сукупної вартості такої закупівлі у відповідний період. Така оцінка може ґрунтуватися на даних, наявних відповідно до національних вимог щодо опублікування, або на оцінках на основі зразків.

Такий звіт може бути включений до звіту, зазначеного в статті 83(3).

3. Держави-члени повинні надавати Комісії інформацію стосовно їх інституційної організації, пов’язаної з імплементацією, моніторингом та забезпеченням виконання цієї Директиви, а також стосовно національних ініціатив для надання настанов чи допомоги в імплементації правил Союзу щодо публічних закупівель або для подолання труднощів в імплементації таких правил.

Така інформація може бути включена до звіту, зазначеного в статті 83(3).

Стаття 86
Адміністративна співпраця

1. Держави-члени повинні надавати одна одній взаємну допомогу та запровадити інструменти для дієвої співпраці для забезпечення обміну інформацією стосовно питань, зазначених у статтях 42, 43, 44, 57, 59, 60, 62, 64 та 69. Вони повинні забезпечити конфіденційність інформації, якою вони обмінюються.

2. Компетентні органи усіх відповідних держав-членів повинні здійснювати обмін інформацією відповідно до правил захисту персональних даних, передбачених у Директиві Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС (-19) та Директиві Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС (-20).

3. Щоб протестувати придатність інформаційної системи внутрішнього ринку (IMI), встановленої Регламентом (ЄС) № 1024/2012 для обміну інформацією, охопленою в цій Директиві, запускають пілотний проєкт до 18 квітня 2015 року.

РОЗДІЛ V
ДЕЛЕГОВАНІ ПОВНОВАЖЕННЯ, ВИКОНАВЧІ ПОВНОВАЖЕННЯ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 87
Здійснення делегованих повноважень

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статтях 6, 22, 23, 56 та 68, покладають на Комісію на невизначений період з 17 квітня 2014 року.

3. Делеговані повноваження, зазначені у статтях 6, 22, 23, 56 та 68, можуть бути в будь-який час відкликані Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє делеговані повноваження, вказані в такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу або з пізнішої дати, вказаної в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких уже введених у дію делегованих актів.

4. Після ухвалення делегованого акта Комісія повинна одночасно повідомити про це Європейський Парламент і Раду.

5. Делегований акт, ухвалений відповідно до статей 6, 22, 23, 56 та 68, набуває чинності лише в тому випадку, якщо ані Європейський Парламент, ані Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати нотифікації такого акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують ще на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.

Стаття 88
Екстрена процедура

1. Делеговані акти, ухвалені відповідно до цієї статті, набувають чинності невідкладно і застосовуються, допоки не буде внесено жодних заперечень згідно з параграфом 2. У повідомленні Європейському Парламенту і Раді про делегований акт повинні буди вказані причини використання екстреної процедури.

2. Як Європейський Парламент, так і Рада можуть висувати заперечення щодо делегованого акта згідно з процедурою, зазначеною в статті 87(5). У такому разі Комісія скасовує акт одразу після нотифікації Європейським Парламентом або Радою рішення щодо заперечення.

Стаття 89
Процедура комітету

1. Комісії допомагає Дорадчий комітет з питань публічних закупівель, створений на підставі Рішення Ради 71/306/ЄЕС (-21). Такий комітет є комітетом у розумінні Регламенту (ЄС) № 182/2011.

2. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 4 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

3. У разі покликання на цей параграф застосовують статтю 5 Регламенту (ЄС) № 182/2011.

Стаття 90
Транспозиція та перехідні положення

1. Держави-члени повинні ввести в дію закони, підзаконні нормативно-правові акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання вимог цієї Директиви, до 18 квітня 2016 року. Вони повинні негайно надіслати Комісії текст таких положень.

2. Незважаючи на параграф 1 цієї статті, держави-члени можуть відтермінувати застосування статті 22(1) до 18 жовтня 2018 року, окрім випадків, у яких використання електронних засобів є обов’язковим відповідно до статей 34, 35 або 36, статті 37(3), статті 51(2) або статті 53.

Незважаючи на параграф 1 цієї статті, держави-члени можуть відтермінувати застосування статті 22(1) для централізованих закупівельних організацій до 18 квітня 2017 року.

Якщо держава-член вирішує відтермінувати застосування статті 22(1), така держава-член повинна забезпечити для публічних замовників можливість вибору між такими засобами комунікації для всіх видів комунікації та обміну інформацією:

(a) електронні засоби відповідно до статті 22;

(b) пошта або інший прийнятний носій;

(c) факс;

(d) поєднання зазначених засобів.

3. Незважаючи на параграф 1 цієї статті, держави-члени можуть відтермінувати застосування другого підпараграфа статті 59(2) до 18 квітня 2018 року.

4. Незважаючи на параграф 1 цієї статті, держави-члени можуть відтермінувати застосування другого підпараграфа статті 59(5) до 18 жовтня 2018 року.

5. Незважаючи на параграф 1 цієї статті, держави-члени можуть відтермінувати застосування статті 61(2) до 18 жовтня 2018 року.

6. Якщо держави-члени ухвалюють інструменти, зазначені в параграфах 1-5, такі інструменти повинні містити покликання на цю Директиву або супроводжуватися таким покликанням у разі їх офіційного опублікування. Держави-члени визначають, яким чином таке покликання має бути зроблено.

7. Держави-члени надають Комісії текст основних положень актів національного права, які вони ухвалюють у сфері регулювання цієї Директиви.

Стаття 91
Скасування

Директиву 2004/18/ЄС скасовано з 18 квітня 2016 року.

Покликання на скасовану Директиву тлумачать як покликання на цю Директиву і читають відповідно до кореляційної таблиці в додатку XV.

Стаття 92
Перегляд

Комісія повинна переглянути економічний вплив на внутрішній ринок, зокрема з точки зору таких чинників, як транскордонне присудження договорів та транзакційні витрати, які є наслідком застосування порогових значень, встановлених у статті 4, та надати про них звіт Європейському Парламенту і Раді до 18 квітня 2019 року.

Якщо це можливо й доцільно, Комісія розглядає можливість запропонувати підвищення порогових значень, застосовних відповідно до GPA, під час наступного раунду переговорів. У разі будь-яких змін порогових значень, застосовних відповідно до GPA, звіт повинен, у відповідних випадках, супроводжуватися проєктом правового акта про внесення змін до порогових значень, визначених у цій Директиві.

Стаття 93
Набуття чинності

Ця Директива набуває чинності на двадцятий день після дня її опублікування в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Стаття 94
Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам.

ДОДАТОК I

ЦЕНТРАЛЬНІ УРЯДОВІ ОРГАНИ

ДОДАТОК II

ПЕРЕЛІК ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ЗАЗНАЧЕНИХ У ПУНКТІ (6)(a) СТАТТІ 2(1)

У випадку будь-яких розбіжностей в тлумаченні між CPV та NACE, застосовують номенклатуру CPV.

ДОДАТОК III

ПЕРЕЛІК ПРОДУКТІВ, ЗАЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 4(b) ЩОДО ДОГОВОРІВ, ЯКІ ПРИСУДЖУЮТЬ ПУБЛІЧНІ ЗАМОВНИКИ У СФЕРІ ОБОРОНИ

Для цілей цієї Директиви застосовують лише текст, викладений у пункті 3 додатка 1 до GPA, на якому ґрунтується наведений нижче перелік продуктів:

ДОДАТОК IV

ВИМОГИ ДО ІНСТРУМЕНТІВ І ПРИЛАДІВ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ТЕНДЕРНИХ ПРОПОЗИЦІЙ, ЗАЯВОК НА УЧАСТЬ, А ТАКОЖ ПЛАНІВ ТА ПРОЄКТІВ ДЛЯ КОНКУРСІВ ПРОЄКТІВ В ЕЛЕКТРОННОМУ ВИГЛЯДІ

Інструменти й прилади для отримання тендерних пропозицій, заявок на участь, а також планів та проєктів для конкурсів проєктів в електронному вигляді повинні принаймні гарантувати за допомогою технічних засобів та відповідних процедур, що:

(a) можливе визначення точного часу й дати отримання тендерних пропозицій, заявок на участь та подання планів і проєктів;

(b) можна обґрунтовано забезпечити, щоб до встановлених строків ніхто не мав доступу до даних, переданих відповідно до цих вимог;

(c) лише уповноважені особи можуть визначати або змінювати дати відкриття отриманих даних;

(d) під час різних етапів процедури закупівлі або конкурсу проєктів доступ до всіх наданих даних або до їх частини можуть мати лише уповноважені особи;

(e) лише уповноважені особи повинні надавати доступ до переданих даних та лише після встановленої дати;

(f) дані, які були отримані та відкриті відповідно до цих вимог, повинні залишатися доступними лише особам, уповноваженим ознайомлюватися з ними;

(g) у разі порушення або спроби порушення заборон чи умов стосовно доступу, зазначених у пунктах (b), (c), (d), (e) та (f), може бути обґрунтовано забезпечена можливість чіткого виявлення таких порушень або спроб.

ДОДАТОК V

ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПОВИННА МІСТИТИСЯ В ПОВІДОМЛЕННЯХ

ЧАСТИНА A

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про опублікування попереднього інформаційного повідомлення в профілі покупця

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти й інтернет-адреса публічного замовника та, якщо відрізняється, служби, де можна отримати додаткову інформацію.

2. Тип публічного замовника та його основний вид діяльності.

3. У відповідних випадках, зазначення того, що публічний замовник є централізованою закупівельною організацією; або того, що використовується або може використовуватися інша форма спільної закупівлі.

4. Коди CPV.

5. Інтернет-адреса «профілю покупця» (URL).

6. Дата відправлення повідомлення про опублікування попереднього інформаційного повідомлення в профілі покупця.

ЧАСТИНА B

Інформація, яка повинна міститися в попередніх інформаційних повідомленнях
(як зазначено в статті 48)

I. Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях в усіх випадках

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти й інтернет-адреса публічного замовника та, якщо відрізняється, служби, де можна отримати додаткову інформацію.

2. Електронна адреса або інтернет-адреса, за якою закупівельна документація буде наявна в необмеженому та повному прямому безкоштовному доступі.

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ відсутній із причин, визначених у другому й третьому підпараграфах статті 53(1), зазначення того, яким чином можна отримати доступ до закупівельної документації.

3. Тип публічного замовника та його основний вид діяльності.

4. У відповідних випадках, зазначення того, що публічний замовник є централізованою закупівельною організацією, або того, що використовується або може використовуватися інша форма спільної закупівлі.

5. Коди CPV; якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту.

6. Код NUTS для основного місця виконання робіт у випадку договорів про виконання робіт або код NUTS для основного місця доставлення продуктів або місця надання послуг у випадку договорів про постачання продуктів та договорів про надання послуг; якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту.

7. Стислий опис закупівлі: характер та обсяг робіт, характер та кількість або вартість продуктів, характер та обсяг послуг.

8. Якщо повідомлення не використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, розрахована(і) дата(и) опублікування повідомлення про намір укласти договір чи повідомлень про намір укласти договір стосовно договору(ів), зазначеного(их) у такому попередньому інформаційному повідомленні.

9. Дата відправлення повідомлення.

10. Інша відповідна інформація.

11. Зазначення того, чи договір охоплений GPA.

II. Додаткова інформація, яку необхідно надати, якщо повідомлення використовують як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі (стаття 48(2))

1. Покликання на факт того, що зацікавлені суб’єкти господарювання повинні повідомити публічного замовника про свою зацікавленість у договорі або договорах.

2. Тип процедури присудження (процедури з обмеженою участю, з використанням чи без використання динамічної системи закупівель або конкурентні процедури з переговорами).

3. У відповідних випадках, зазначення того, чи:

(a) застосовується рамкова угода,

(b) застосовується динамічна система закупівель.

4. Настільки це відомо, строки доставлення або постачання продуктів, виконання робіт або надання послуг та тривалість дії договору.

5. Наскільки це відомо, умови участі, зокрема:

(a) у відповідних випадках, зазначення того, чи публічний договір стосується лише майстерень для людей з інвалідністю або чи його виконання обмежене рамками програм захисту робочих місць,

(b) у відповідних випадках, зазначення того, чи надання послуги зарезервоване для окремої професії законом, підзаконним нормативно-правовим актом чи адміністративним положенням,

(c) стислий опис критеріїв відбору.

6. Наскільки це відомо, стислий опис критеріїв, які використовуватимуть для присудження договору.

7. Наскільки це відомо, оцінна загальна величина договору(ів); якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту.

8. Строки отримання висловлень зацікавленості.

9. Адреса, за якою повинне бути передане висловлення зацікавленості.

10. Мова або мови, якими дозволено подавати кандидатури конкурсантів або тендерні пропозиції.

11. У відповідних випадках, зазначення того, чи:

(a) обов’язкове/дозволене подання тендерних пропозицій або заявок на участь в електронному вигляді,

(b) передбачене здійснення електронних замовлень,

(c) передбачене електронне виставлення рахунків-фактур,

(d) передбачене прийняття електронних платежів.

12. Інформація стосовно того, чи пов’язаний договір із проєктом та/або програмою, фінансованими за рахунок фондів Союзу.

13. Назва та адреса органу, який відповідає за перегляд, та, у відповідних випадках, процедури медіації. Точна інформація стосовно строків для проведення процедур перегляду або, за потреби, назва, адреса, номер телефону, факсу та адреса електронної пошти служби, де можна отримати таку інформацію.

ЧАСТИНА С

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про намір укласти договір
(як зазначено в статті 49)

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти й інтернет-адреса публічного замовника та, якщо відрізняється, служби, де можна отримати додаткову інформацію.

2. Електронна адреса або інтернет-адреса, за якою закупівельна документація буде наявна в необмеженому та повному прямому безкоштовному доступі.

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ відсутній із причин, визначених у другому й третьому підпараграфах статті 53(1), зазначення того, як можна отримати доступ до закупівельної документації.

3. Тип публічного замовника та його основний вид діяльності.

4. У відповідних випадках, зазначення того, що публічний замовник є централізованою закупівельною організацією, або того, що використовується інша форма спільної закупівлі.

5. Коди CPV; якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту.

6. Код NUTS для основного місця виконання робіт у випадку договорів про виконання робіт або код NUTS для основного місця доставлення продуктів або місця надання послуг у випадку договорів про постачання продуктів та договорів про надання послуг; якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту.

7. Опис закупівлі: характер та обсяг робіт, характер та кількість або вартість продуктів, характер та обсяг послуг. Якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту. У відповідних випадках, опис будь-яких необов’язкових положень.

8. Оцінна загальна величина договору(ів); якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту.

9. Допуск або заборона варіантів.

10. Строки доставлення або постачання продуктів, виконання робіт або надання послуг, наскільки це можливо, та тривалість дії договору.

(a) У випадку рамкової угоди, запланований період дії рамкової угоди із зазначенням у відповідних випадках причин для періоду, що перевищує чотири роки; наскільки це можливо, зазначення вартості або порядку величин договорів, які будуть присуджені, та частоти їх присудження, кількості та, у відповідних випадках, запропонованої максимальної кількості суб’єктів господарювання, які братимуть участь.

(b) У випадку динамічної системи закупівель, зазначення запланованої тривалості дії такої системи; наскільки це можливо, зазначення вартості або порядку величин договорів, які будуть присуджені, та частоти їх присудження.

11. Умови участі, зокрема:

(a) у відповідних випадках, зазначення того, чи публічний договір стосується лише майстерень для людей з інвалідністю або чи його виконання обмежене рамками програм захисту робочих місць,

(b) у відповідних випадках, зазначення того, чи надання послуги зарезервоване для окремої професії законом, підзаконним нормативно-правовим актом чи адміністративним положенням; покликання на відповідний закон, підзаконний нормативно-правовий акт чи адміністративне положення,

(c) перелік та стислий опис критеріїв, які стосуються особистих ситуацій суб’єктів господарювання, що можуть призвести до їх відсторонення, та критеріїв відбору; мінімальний(і) рівень(ні) можливих обов’язкових стандартів; зазначення необхідної інформації (самодекларацій, документації).

12. Тип процедури присудження; у відповідних випадках, причини використання прискореної процедури (у відкритих процедурах або процедурах із обмеженою участю та конкурентних процедурах із переговорами);

13. У відповідних випадках, зазначення того, чи:

(a) застосовується рамкова угода,

(b) застосовується динамічна система закупівель,

(c) використовують електронний аукціон (у випадку відкритих процедур, або процедур із обмеженою участю, або конкурентних процедур із переговорами).

14. Якщо договір буде поділено на лоти, зазначення можливості подавати тендерні пропозиції для одного, декількох або всіх лотів; зазначення будь-яких можливих обмежень кількості лотів, яку можна присудити одному учаснику процедури закупівлі. Якщо договір не поділений на лоти, зазначення відповідних причин, крім випадку, коли така інформація надана в окремому звіті.

15. У випадку процедури з обмеженою участю, конкурентної процедури з переговорами, конкурентного діалогу або інноваційного партнерства, коли використовується можливість скорочення кількості конкурсантів, яких буде запрошено до подання тендерних пропозицій, участі в переговорах або діалозі: мінімальна та, у відповідних випадках, максимальна запропонована кількість конкурсантів та об’єктивні критерії, які будуть використані для обрання відповідних конкурсантів.

16. У випадку конкурентної процедури з переговорами, конкурентного діалогу або інноваційного партнерства, зазначення, у відповідних випадках, використання поетапної процедури для поступового скорочення кількості тендерних пропозицій, що є предметом переговорів, або рішень, які підлягають розгляду.

17. У відповідних випадках, особливі умови, які поширюються на виконання договору.

18. Критерії, які використовуватимуть для присудження договору або договорів. Крім випадків визначення найбільш економічно вигідної пропозиції лише на основі ціни, зазначають критерії визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, а також їхні вагові коефіцієнти, якщо їх не вказано в специфікаціях або, у випадку конкурентного діалогу, в описовому документі.

19. Строки прийому тендерних пропозицій (для відкритих процедур) або заявок на участь (для процедур із обмеженою участю, конкурентних процедур з переговорами, динамічних систем закупівель, конкурентних діалогів, інноваційних партнерств).

20. Адреса, за якою повинні бути передані тендерні пропозиції або заявки на участь.

21. У випадку відкритих процедур:

(a) період, протягом якого учасник процедури закупівлі має підтримувати свою тендерну пропозицію,

(b) дата, час та місце відкриття тендерних пропозицій,

(c) особи, уповноважені бути присутніми на такому відкритті.

22. Мова чи мови, якими повинні бути складені тендерні пропозиції або заявки на участь.

23. У відповідних випадках, зазначення того, чи:

(a) будуть приймати електронне подання тендерних пропозицій або заявок на участь,

(b) передбачене здійснення електронних замовлень,

(c) передбачене електронне виставлення рахунків-фактур,

(d) передбачене використання електронних платежів.

24. Інформація стосовно того, чи пов’язаний договір із проєктом та/або програмою, фінансованими за рахунок фондів Союзу.

25. Назва та адреса органу, який відповідає за перегляд, та, у відповідних випадках, процедури медіації. Точна інформація стосовно кінцевих термінів для процедур перегляду або, за потреби, назва, адреса, номер телефону, факсу та адреса електронної пошти служби, де можна отримати таку інформацію.

26. Дата(и) та покликання на попередні публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, що стосуються договору(ів), вказаного(их) у повідомленні.

27. У випадку повторюваної закупівлі, розраховані строки опублікування подальших повідомлень.

28. Дата відправлення повідомлення.

29. Зазначення того, чи охоплений договір GPA.

30. Інша відповідна інформація.

ЧАСТИНА D

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про присудження договору
(як зазначено в статті 50)

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти й інтернет-адреса публічного замовника та, якщо відрізняється, служби, де можна отримати додаткову інформацію.

2. Тип публічного замовника та його основний вид діяльності.

3. У відповідних випадках, зазначення того, чи є публічний замовник централізованою закупівельною організацією, або того, що використовується інша форма спільної закупівлі.

4. Коди CPV.

5. Код NUTS для основного місця виконання робіт у випадку договорів про виконання робіт або код NUTS для основного місця доставлення продуктів або місця надання послуг у випадку договорів про постачання продуктів та договорів про надання послуг.

6. Опис закупівлі: характер та обсяг робіт, характер та кількість або вартість продуктів, характер та обсяг послуг. Якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту. У відповідних випадках, опис будь-яких необов’язкових положень.

7. Тип процедури присудження; у випадку переговорної процедури без попереднього опублікування - обґрунтування.

8. У відповідних випадках, зазначення того, чи:

(a) застосовувалася рамкова угода,

(b) застосовувалася динамічна система закупівель.

9. Критерії, зазначені в статті 67, які були використані для присудження договорів. У відповідних випадках, зазначення того, чи був проведений електронний аукціон (у випадку відкритих процедур, або процедур із обмеженою участю, або конкурентних процедур з переговорами).

10. Дата укладення договору(ів) чи рамкової(их) угоди(угод) після рішення про їх присудження чи укладення.

11. Кількість тендерних пропозицій, отриманих для кожного присудження, зокрема:

(a) кількість тендерних пропозицій, отриманих від суб’єктів господарювання, які є малими та середніми підприємствами,

(b) кількість тендерних пропозицій, отриманих з іншої держави-члена або третьої країни,

(c) кількість тендерних пропозицій, отриманих в електронному вигляді.

12. Стосовно кожного присудження - назва, адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти та інтернет-адреса переможця(ів) процедури закупівлі, зокрема

(a) інформація стосовно того, чи переможець процедури закупівлі належить до малих та середніх підприємств,

(b) інформація стосовно того, чи договір було присуджено групі суб’єктів господарювання (спільному підприємству, консорціуму тощо).

13. Вартість успішної тендерної пропозиції (тендерних пропозицій) або найнижча чи найвища вартість тендерних пропозицій, які розглядали для присудження договору чи договорів.

14. У відповідних випадках, для кожного присудження, вартість та частина договору, яка, ймовірно, буде передана на умовах субпідряду третім сторонам.

15. Інформація стосовно того, чи пов’язаний договір із проєктом та/або програмою, фінансованими за рахунок фондів Союзу.

16. Назва та адреса органу, який відповідає за перегляд, та, у відповідних випадках, процедури медіації. Точна інформація стосовно кінцевого терміну для процедур перегляду або, за потреби, назва, адреса, номер телефону, факсу та адреса електронної пошти служби, де можна отримати таку інформацію.

17. Дата(и) та покликання на попередні публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, що стосуються договору(ів), вказаного(их) у повідомленні.

18. Дата відправлення повідомлення.

19. Інша відповідна інформація.

ЧАСТИНА E

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про конкурс проєктів
(як зазначено в статті 79(1))

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти й інтернет-адреса публічного замовника та, якщо відрізняється, служби, де можна отримати додаткову інформацію.

2. Електронна адреса або інтернет-адреса, за якою закупівельна документація буде наявна в необмеженому та повному прямому безкоштовному доступі.

У випадках, коли необмежений і повний прямий безкоштовний доступ відсутній із причин, визначених у другому й третьому підпараграфах статті 53(1), зазначення того, як можна отримати доступ до закупівельної документації.

3. Тип публічного замовника та його основний вид діяльності.

4. У відповідних випадках, зазначення того, чи є публічний замовник централізованою закупівельною організацією, або того, що використовується інша форма спільної закупівлі.

5. Коди CPV; якщо договір поділений на лоти, таку інформацію надають стосовно кожного лоту.

6. Опис основних характеристик проєкту.

7. Кількість та вартість призів.

8. Тип конкурсу проєктів (відкритий чи з обмеженою участю).

9. У випадку відкритого конкурсу проєктів, строки подачі проєктів.

10. У випадку конкурсу проєктів з обмеженою участю:

(a) кількість учасників на розгляді,

(b) назви вже відібраних учасників, якщо такі є,

(c) критерії відбору учасників,

(d) строки прийому заявок на участь.

11. У відповідних випадках, зазначення того, чи обмежена участь певною професією.

12. Критерії, які будуть застосовані під час оцінювання проєктів.

13. Зазначення того, чи рішення журі є обов’язковим для публічного замовника.

14. Можливі виплати всім учасникам.

15. Зазначення того, чи після конкурсу проєктів будуть присуджені договори переможцю чи переможцям конкурсу проєктів.

16. Дата відправлення повідомлення.

17. Інша відповідна інформація.

ЧАСТИНА F

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про результати конкурсу
(як зазначено в статті 79(2))

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти й інтернет-адреса публічного замовника та, якщо відрізняється, служби, де можна отримати додаткову інформацію.

2. Тип публічного замовника та його основний вид діяльності.

3. У відповідних випадках, зазначення того, чи є публічний замовник централізованою закупівельною організацією, або того, що використовується інша форма спільної закупівлі.

4. Коди CPV.

5. Опис основних характеристик проєкту.

6. Вартість призів.

7. Тип конкурсу проєктів (відкритий чи з обмеженою участю).

8. Критерії, які будуть застосовані під час оцінювання проєктів.

9. Дата рішення журі.

10. Кількість учасників.

(a) кількість учасників-представників МСП.

(b) Кількість учасників з-за кордону.

11. Назва, адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти та інтернет-адреса переможця(ів) конкурсу та зазначення того, чи переможець або переможці є малими та середнім підприємствами.

12. Інформація стосовно того, чи пов’язаний конкурс проєктів із проєктом та/або програмою, фінансованими за рахунок фондів Союзу.

13. Дата(и) та покликання на попередні публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, що стосуються проєкту(ів), вказаного(их) у повідомленні.

14. Дата відправлення повідомлення.

15. Інша відповідна інформація.

ЧАСТИНА G

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про внесення змін до договору впродовж строку його дії
(як зазначено в статті 72(1))

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти й інтернет-адреса публічного замовника та, якщо відрізняється, служби, де можна отримати додаткову інформацію.

2. Коди CPV.

3. Код NUTS для основного місця виконання робіт у випадку договорів про виконання робіт або код NUTS для основного місця доставлення продуктів або місця надання послуг у випадку договорів про постачання продуктів та договорів про надання послуг.

4. Опис закупівлі до та після внесення змін: характер та обсяг робіт, характер та кількість або вартість продуктів, характер та обсяг послуг.

5. Якщо застосовно, підвищення ціни, спричинене внесенням змін.

6. Опис обставин, які зумовили необхідність внесення змін.

7. Дата рішення про присудження договору.

8. Якщо застосовно, адреса, включно з кодом NUTS, номер телефону, факсу, адреса електронної пошти та інтернет-адреса нового суб’єкта або суб’єктів господарювання.

9. Інформація стосовно того, чи пов’язаний договір із проєктом та/або програмою, фінансованими за рахунок фондів Союзу.

10. Назва та адреса наглядового органу та органу, який відповідає за перегляд, та, у відповідних випадках, процедури медіації. Точна інформація стосовно кінцевого терміну для процедур перегляду або, за потреби, назва, адреса, номер телефону, факсу та адреса електронної пошти служби, де можна отримати таку інформацію.

11. Дата(и) та покликання на попередні публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу, що стосуються договору(ів), вказаного(их) у повідомленні.

12. Дата відправлення повідомлення.

13. Інша відповідна інформація.

ЧАСТИНА H

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про намір укласти договір, у випадку договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг
(як зазначено в статті 75(1))

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, електронна пошта та інтернет-адреса публічного замовника.

2. Код NUTS для основного місця виконання робіт у випадку виконання робіт або код NUTS для основного місця доставлення продуктів або місця надання послуг у випадку постачання продуктів та надання послуг.

3. Стислий опис відповідного договору, включно з кодами CPV.

4. Умови участі, зокрема

- у відповідних випадках, зазначення того, чи договір стосується лише майстерень для людей з інвалідністю або чи його виконання обмежене рамками програм захисту робочих місць,

- у відповідних випадках, зазначення того, чи надання послуги зарезервоване для окремої професії законом, підзаконним нормативно-правовим актом чи адміністративним положенням.

5. Строк(и) звернення до публічного замовника у зв’язку з участю.

6. Стислий опис основних характеристик процедури присудження, яка буде застосована.

ЧАСТИНА I

Інформація, яка повинна міститися в попередніх інформаційних повідомленнях стосовно соціальних та інших специфічних послуг
(як зазначено в статті 75(1))

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, адреса електронної пошти та інтернет-адреса публічного замовника.

2. Стислий опис відповідного договору, включно з загальною оцінною вартістю договору та кодами CPV.

3. Настільки це відомо:

(a) код NUTS для основного місця виконання робіт у випадку виконання робіт або код NUTS для основного місця доставлення продуктів або місця надання послуг у випадку постачання продуктів та надання послуг,

(b) строки доставлення або постачання продуктів, виконання робіт або надання послуг та період дії договору,

(c) умови участі, зокрема:

- у відповідних випадках, зазначення того, чи публічний договір стосується лише майстерень для людей з інвалідністю або чи його виконання обмежене рамками програм захисту робочих місць,

- у відповідних випадках, зазначення того, чи надання послуги зарезервоване для окремої професії законом, підзаконним нормативно-правовим актом чи адміністративним положенням,

(d) стислий опис основних характеристик процедури присудження, яка буде застосована.

4. Покликання на факт того, що зацікавлені суб’єкти господарювання повинні повідомляти публічного замовника про свою зацікавленість у договорі або договорах, строки отримання висловлень зацікавленості та адреса, за якою такі висловлення повинні бути передані.

ЧАСТИНА J

Інформація, яка повинна міститися в повідомленнях про присудження договору, у випадку договорів про надання соціальних та інших специфічних послуг
(як зазначено в статті 75(2))

1. Назва, ідентифікаційний номер (якщо передбачено в національному законодавстві), адреса, включно з кодом NUTS, адреса електронної пошти та інтернет-адреса публічного замовника.

2. Стислий опис відповідного договору, включно з кодами CPV.

3. Код NUTS для основного місця виконання робіт у випадку виконання робіт або код NUTS для основного місця доставлення продуктів або місця надання послуг у випадку постачання продуктів та надання послуг.

4. Кількість отриманих тендерних пропозицій.

5. Сплачені ціна або діапазон цін (мінімальна/максимальна).

6. Стосовно кожного присудження - назва, адреса, включно з кодом NUTS, адреса електронної пошти та інтернет-адреса суб’єкта або суб’єктів господарювання, які перемогли в тендері.

7. Інша відповідна інформація.

ДОДАТОК VI

ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПОВИННА МІСТИТИСЯ В ЗАКУПІВЕЛЬНІЙ ДОКУМЕНТАЦІЇ СТОСОВНО ЕЛЕКТРОННИХ АУКЦІОНІВ (Стаття 35(4))

Якщо публічні замовники вирішили проводити електронний аукціон, закупівельна документація повинна включати принаймні таку інформацію:

(a) компоненти, вартості яких будуть предметом електронного аукціону, за умови що ці компоненти кількісно обчислювані та можуть бути виражені в числах або у відсотках;

(b) будь-які обмеження щодо вартостей, що можуть бути подані, якщо вони випливають зі специфікацій, що стосуються предмета договору;

(c) інформація, що буде надана учасникам процедури закупівлі під час електронного аукціону, та, у відповідних випадках, час, коли вона буде їм надана;

(d) відповідна інформація стосовно процесу проведення електронного аукціону;

(e) умови подання тендерних пропозицій учасниками процедури закупівлі і, зокрема, мінімальні різниці, що, у відповідних випадках, є обов’язковими при поданні тендерної пропозиції;

(f) відповідна інформація щодо використовуваного електронного обладнання й умов та технічних специфікацій підключення.

ДОДАТОК VII

ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦИФІКАЦІЙ

Для цілей цієї Директиви:

(1) «технічна специфікація» означає одне з такого:

(a) у випадку публічних договорів про виконання робіт, сукупність технічних приписів, що містяться, зокрема, в закупівельній документації, які визначають характеристики, яких вимагають від матеріалу, продукту, постачання для того, щоб вони відповідали призначеному їм публічним замовником використанню; до таких характеристик належать рівень екологічної ефективності та рівень ефективності боротьби зі зміною клімату, план усіх вимог (у тому числі вимог із забезпечення доступності для осіб з інвалідністю) та оцінювання відповідності, рівень ефективності, безпеки або розміри, включно з процедурами, що стосуються забезпечення якості, використання термінології та символів, умови та методи випробування, пакування, маркування, інструкції для користувачів та процеси й методи виробництва на будь-якому етапі життєвого циклу робіт; до таких характеристик також належать правила, що стосуються проєктування та складання кошторису, умов випробування, інспектування й приймання робіт та методів або прийомів будівництва, а також усі інші технічні умови, які публічний замовник може встановити відповідно до загальних чи конкретних нормативно-правових актів стосовно готових робіт і матеріалів або складових частин, необхідних для їх виконання;

(b) у випадку публічних договорів про постачання продуктів або надання послуг, специфікація в документі, що визначає характеристики, яких вимагають від продукту або послуги, такі як рівні якості, рівні екологічної ефективності та ефективності боротьби зі зміною клімату, план усіх вимог (у тому числі вимог із забезпечення доступності для осіб з інвалідністю) та оцінювання відповідності, рівень ефективності, особливості використання продукту, рівень безпеки або розміри, у тому числі вимоги до продукту, що стосуються назви, під якою його продають, термінології, символів, умов та методів випробування, пакування, маркування, інструкцій для користувачів, процесів та методів виробництва на будь-якому етапі життєвого циклу продукту або послуги та процедур оцінювання відповідності;

(2) «стандарт» означає технічну специфікацію, ухвалену визнаним органом зі стандартизації, для повторного або тривалого застосування, дотримання якої не є обов’язковим, та яка є одним із такого:

(a) «міжнародний стандарт» означає стандарт, ухвалений Міжнародною організацією зі стандартизації та оприлюднений для громадськості,

(b) «європейський стандарт» означає стандарт, ухвалений європейською організацією зі стандартизації та оприлюднений для громадськості,

(c) «національний стандарт» означає стандарт, ухвалений національною організацією зі стандартизації та оприлюднений для громадськості;

(3) «Європейська технічна оцінка» означає задокументовану оцінку експлуатаційних характеристик будівельної продукції, які стосуються її суттєвих характеристик, згідно з відповідним Європейським документом з визначення прийнятності, як визначено в пункті 12 статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 305/2011 (-22);

(4) «загальна технічна специфікація» означає технічну специфікацію у сфері ІКТ, встановлену відповідно до статей 13 та 14 Регламенту (ЄС) 1025/2012;

(5) «технічне покликання» означає будь-який документ, інший ніж європейські стандарти, розроблений європейськими органами зі стандартизації відповідно до процедури, адаптованої до змін в ринкових потребах.

ДОДАТОК VIII

ОСОБЛИВОСТІ ОПУБЛІКУВАННЯ

1. Опублікування повідомлень

Публічні замовники повинні надсилати повідомлення, зазначені в статтях 48, 49, 50, 75 та 79, до Офісу публікацій Європейського Союзу, і такі повідомлення публікують відповідно до таких правил:

Повідомлення, зазначені в статтях 48, 49, 50, 75 та 79, публікує Офіс публікацій Європейського Союзу або їх публікують публічні замовники у випадку попереднього інформаційного повідомлення, опублікованого в профілі покупця відповідно до статті 48(1).

Крім того, публічні замовники можуть публікувати таку інформацію в Інтернеті в «профілі покупця», як зазначено в пункті 2(b).

Офіс публікацій Європейського Союзу повинен надати публічному замовнику підтвердження, зазначене в другому підпараграфі статті 51(5).

2. Опублікування додаткової інформації

(a) Якщо іншого не передбачено в другому та третьому підпараграфах статті 53(1), публічні замовники повинні публікувати в Інтернеті закупівельну документацію в повному обсязі.

(b) Профіль покупця може містити попередні інформаційні повідомлення, як зазначено в статті 48(1), інформацію про поточні запрошення до участі в тендері, заплановані купівлі, укладені договори, скасовані процедури та будь-яку корисну загальну інформацію, наприклад, контактний пункт, номер телефону та факсу, поштову адресу та адресу електронної пошти. Крім того, профіль покупця може містити попередні інформаційні повідомлення, використовувані як засіб запрошення до участі в конкурентній процедурі, які опубліковані на національному рівні відповідно до статті 52.

3. Формат та процедури надсилання повідомлень в електронному вигляді

Інформація щодо встановлених Комісією формату та процедури надсилання повідомлень в електронному вигляді доступна за інтернет-адресою «http://simap.europa.eu».

ДОДАТОК IX

ЗМІСТ ЗАПРОШЕНЬ ДО ПОДАННЯ ТЕНДЕРНОЇ ПРОПОЗИЦІЇ, ДО УЧАСТІ В ДІАЛОЗІ АБО ДО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ЗАЦІКАВЛЕНОСТІ, ПЕРЕДБАЧЕНИХ У СТАТТІ 54

1. Запрошення до подання тендерної пропозиції або до участі в діалозі, передбачені в статті 54, повинні містити принаймні:

(a) покликання на опубліковане запрошення до участі в конкурентній процедурі;

(b) кінцевий термін отримання тендерних пропозицій, адресу, за якою повинні бути надіслані тендерні пропозиції, та мову чи мови, якими повинні бути складені тендерні пропозиції;

(c) у випадку конкурентного діалогу, дату та адресу, встановлені для початку консультації, а також мову або мови проведення такого діалогу;

(d) покликання на будь-які можливі дотичні документи, які повинні бути подані або на підтримку заяв, які можуть бути перевірені, що їх подали учасники процедури закупівлі відповідно до статей 59 та 60 та, у відповідних випадках, статті 62, або для доповнення інформації, зазначеної в згаданих статтях, та відповідно до умов, встановлених у статтях 59, 60 та 62;

(e) відносні вагові коефіцієнти критеріїв присудження договору або, у відповідних випадках, перелік таких критеріїв у порядку спадання їх важливості, якщо їх не було вказано в повідомленні про намір укласти договір, у запрошенні до підтвердження зацікавленості, в технічних специфікаціях або в описовому документі.

Однак, у випадку договорів, присуджених за допомогою конкурентного діалогу або інноваційного партнерства, інформація, зазначена в пункті (b), не повинна бути вказана в запрошенні до участі в діалозі або ведення переговорів, але повинна бути зазначена в запрошенні до подання тендерної пропозиції.

2. Якщо запрошення до участі в конкурентній процедурі здійснюють за допомогою попереднього інформаційного повідомлення, публічні замовники повинні після цього запросити всіх конкурсантів підтвердити свою зацікавленість на основі детальної інформації стосовно відповідного договору перед початком відбору учасників процедури закупівлі або учасників переговорів.

Таке запрошення повинне містити принаймні таку інформацію:

(a) характер та кількість, включно з усіма необов’язковими положеннями стосовно додаткових договорів та, якщо можливо, розрахований наявний час для застосування таких положень стосовно поновлюваних договорів, характер та кількість, а також, якщо можливо, розраховані дати опублікування майбутніх повідомлень про конкурс стосовно робіт, продуктів або послуг, стосовно яких буде оголошений тендер;

(b) тип процедури: процедура з обмеженою участю чи конкурентна процедура з переговорами;

(c) у відповідних випадках, дату початку або завершення постачання продуктів, надання послуг або виконання робіт;

(d) якщо електронний доступ не може бути наданий, адресу та кінцеву дату подання запитів на надання закупівельної документації, а також мову чи мови, якими повинні бути подані такі запити;

(e) адресу публічного замовника, який буде присуджувати договір;

(f) економічні та технічні умови, фінансові гарантії та інформацію, яку вимагають від суб’єктів господарювання;

(g) форму договору, який є предметом запрошення до участі в тендері: договір про купівлю, оренду, наймання чи купівлю на виплат із правом викупу або будь-яке поєднання зазначених форм; та

(h) критерії присудження договору та їхні вагові коефіцієнти або, у відповідних випадках, їх пріоритетність, якщо така інформація не надана в попередньому інформаційному повідомленні, в технічних специфікаціях або в запрошенні до участі в тендері чи в переговорах.

ДОДАТОК X

ПЕРЕЛІК МІЖНАРОДНИХ КОНВЕНЦІЙ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ, ЗАЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 18(2)

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію;

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 98 про застосування принципів права на організацію і на ведення колективних переговорів;

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 29 про примусову чи обов'язкову працю;

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 105 про скасування примусової праці;

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 138 про мінімальний вік для прийому на роботу;

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять;

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 100 про рівне винагородження чоловіків і жінок за працю рівної цінності;

- Конвенція Міжнародної організації праці (МОП) № 182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці;

- Віденська конвенція про охорону озонового шару та Монреальський протокол про речовини, що шкодять озоновому шару;

- Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням (Базельська конвенція);

- Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі (Стокгольмська конвенція про СОЗ);

- Конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі (Програма ООН з довкілля/Продовольча та сільськогосподарська організація ООН), Роттердам, 10 вересня 1998 року, та 3 її регіональні протоколи.

ДОДАТОК XI

РЕЄСТРИ (-23)

ДОДАТОК XII

ЗАСОБИ ПІДТВЕРДЖЕННЯ КРИТЕРІЇВ ВІДБОРУ

Частина I: Економічний та фінансовий стан

Економічний та фінансовий стан суб’єкта господарювання можна підтверджувати за допомогою одного або більше документів, вказаних нижче:

(a) належні виписки з банків або, у відповідних випадках, підтвердження існування відповідного страхування професійного ризику;

(b) фінансові звіти або витяги з фінансових звітів, якщо опублікування фінансових звітів є обов’язковим відповідно до права країни, в якій суб’єкт господарювання має осідок;

(c) звіт про загальний оборот підприємства та, у відповідних випадках, про оборот у сфері, що є предметом договору, не більше ніж за останні три фінансові роки, стосовно яких є така інформація, залежно від дати заснування підприємства або дати початку діяльності суб’єкта господарювання у сфері торгівлі, наскільки відома інформація про такі обороти.

ЧАСТИНА II: Технічні спроможності

Засоби підтвердження технічних спроможностей суб’єктів господарювання, як зазначено в статті 58:

(a) такі переліки:

(i) перелік робіт, виконаних не більше ніж за останні п’ять років, які супроводжуються актом про задовільне виконання робіт із зазначенням результату виконання найважливіших робіт; коли це необхідно для забезпечення належного рівня конкуренції, публічні замовники можуть зазначати, що враховуватимуться докази стосовно виконання відповідних робіт за період більше ніж останні п’ять років;

(ii) перелік основних здійснених постачень або наданих основних послуг не більше ніж за останні три роки із зазначенням відповідних сум, дат та одержувачів, публічних чи приватних. Коли це необхідно для забезпечення належного рівня конкуренції, публічні замовники можуть зазначати, що враховуватимуться докази стосовно постачання відповідних продуктів або надання відповідних послуг за період більше ніж останні три роки;

(b) зазначення технічних працівників або технічних органів, незалежно від того, чи належать вони безпосередньо підприємству суб’єкта господарювання, особливо тих, які відповідають за контроль якості, та, у випадку публічних договорів про виконання робіт, тих, від яких підрядник може вимагати виконання робіт;

(c) опис технічного обладнання й засобів, які використовує суб’єкт господарювання для забезпечення якості, а також опис навчальної та науково-дослідної баз підприємства;

(d) зазначення систем управління ланцюгами постачання та відстежування ланцюгів постачання, які суб’єкт господарювання зможе застосовувати під час виконання договору;

(e) якщо продукти або послуги мають складний характер або, у виняткових випадках, потрібні для спеціальних цілей, перевірка, яку здійснюють публічні замовники або яку здійснює від їхнього імені компетентний офіційний орган країни, де постачальник продуктів або надавач послуг має осідок, за згодою такого органу, стосовно виробничих потужностей постачальника або технічних потужностей надавача послуг та, за необхідності, наявних у нього засобів навчання та дослідження, а також заходів контролю якості, яких він вживатиме;

(f) освітні та професійні кваліфікації надавача послуг, підрядника чи членів управлінського персоналу підприємства, за умови що їх не розцінюють як критерій присудження;

(g) зазначення заходів екологічного менеджменту, що їх суб’єкт господарювання зможе застосовувати під час виконання договору;

(h) опис середньорічної робочої сили надавача послуг або підрядника та кількість управлінського персоналу за останні три роки;

(i) опис інструментів, установок та обладнання, що наявні в надавача послуг або підрядника для виконання договору;

(j) зазначення частки договору, яку суб’єкт господарювання має намір передати третій стороні на умовах субпідряду;

(k) стосовно продуктів, що будуть постачені:

(i) зразки, описи або фотографії, автентичність яких повинна бути засвідчена, якщо цього вимагає публічний замовник;

(ii) сертифікати, складені офіційними установами з контролю якості або визнаними компетентними органами, що засвідчують відповідність продуктів, із чітким зазначенням того, на основі яких технічних специфікацій або стандартів здійснюється таке засвідчення.

ДОДАТОК XIII

ПЕРЕЛІК ПРАВОВИХ АКТІВ СОЮЗУ, ЗАЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 68(3)

Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/33/ЄС.

ДОДАТОК XIV

ПОСЛУГИ, ЗАЗНАЧЕНІ В СТАТТІ 74

ДОДАТОК XV

КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

(-1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1059/2003 від 26 травня 2003 року про встановлення спільної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS) (OB L 154, 21.06.2003, с. 1).
(-2) Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/21/ЄС від 07 березня 2002 року про спільні регулятивні рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг (Рамкова директива) (OB L 108, 24.04.2002, с. 33).
(-3) Директива Європейського Парламенту і Ради 2010/13/ЄС від 10 березня 2010 року про координацію певних положень, встановлених законами, нормативно-правовими або адміністративними актами в державах-членах стосовно надання аудіовізуальних медіапослуг (Директива про аудіовізуальні медіапослуги) (OB L 95, 15.04.2010, с. 1).
(-4) Директива Ради 77/249/ЄЕС від 22 березня 1977 року про сприяння юристам у ефективному здійсненні права на свободу надання послуг (OB L 78, 26.03.1977, с. 17).
(-5) Директива Європейського Парламенту і Ради 2004/39/ЄС від 21 квітня 2004 року про ринки фінансових інструментів та про внесення змін до директив Ради 85/611/ЄЕС і 93/6/ЄЕС та Директиви Європейського Парламенту і Ради 2000/12/ЄС, а також про скасування Директиви Ради 93/22/ЄЕС (OB L 145, 30.04.2004, с. 1).
(-6) Директива Європейського Парламенту і Ради 1999/93/ЄС від 13 грудня 1999 року про рамки Співтовариства для електронних підписів (OB L 13, 19.01.2000, с. 12).
(-7) Рішення Комісії 2009/767/ЄС від 16 жовтня 2009 року про заходи, що сприяють використанню процедур за допомогою електронних засобів через єдині пункти зв’язку відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/123/ЄС про послуги на внутрішньому ринку (OB L 274, 20.10.2009, с. 36).
(-8) Рішення Комісії 2011/130/ЄС від 25 лютого 2011 року про мінімальні вимоги до транскордонної обробки документів, скріплених електронним підписом компетентних органів відповідно до Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/123/ЄC про послуги на внутрішньому ринку (OB L 53, 26.02.2011, с. 66).
(-9) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1082/2006 від 05 липня 2006 року про Європейське групування територіальної співпраці (OB L 210, 31.07.2006, с. 19).
(-10) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 від 09 липня 2008 року щодо вимог до акредитації та ринкового нагляду у сфері реалізації продуктів та про скасування Регламенту (ЄЕС) № 339/93 (OB L 218, 13.08.2008, с. 30).
(-11) Рамкове рішення Союзу 2008/841/ЮВС від 24 жовтня 2008 року про боротьбу з організованою злочинністю (OB L 300, 11.11.2008, с. 42).
(-12) OB C 195, 25.06.1997, с. 1.
(-13) Рамкове рішення Ради 2003/568/ЮВС від 22 липня 2003 року про боротьбу з корупцією в приватному секторі (OB L 192, 31.07.2003, с. 54).
(-14) OB C 316, 27.11.1995, с. 48.
(-15) Рамкове рішення Ради від 13 червня 2002 року про боротьбу з тероризмом (OB L 164, 22.06.2002, с. 3).
(-16) Директива Європейського Парламенту і Ради 2005/60/ЄС від 26 жовтня 2005 року про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму (OB L 309, 25.11.2005, с. 15).
(-17) Директива Європейського Парламенту і Ради 2011/36/ЄС від 05 квітня 2011 року про запобігання торгівлі людьми і боротьбу з нею та про захист її жертв, а також про заміну Рамкового рішення Ради 2002/629/ЮВС (OB L 101, 15.04.2011, с. 1).
(-18) Рекомендація Комісії від 06 травня 2003 року щодо визначення мікропідприємств, малих і середніх підприємств (OB L 124, 20.05.2003, с. 36).
(-19) Директива Європейського Парламенту і Ради 95/46/ЄС від 24 жовтня 1995 року про захист фізичних осіб у зв’язку з опрацюванням персональних даних та про вільний рух таких даних (OB L 281, 23.11.1995, с. 31).
(-20) Директива Європейського Парламенту і Ради 2002/58/ЄС від 12 липня 2002 року про опрацювання персональних даних і захист приватності у секторі електронних комунікацій (Директива про приватність та електронні засоби зв’язку) (OB L 201, 31.07.2002, с. 37).
(-21) Рішення Ради 71/306/ЄЕС від 26 липня 1971 року про створення Дорадчого комітету з питань публічних договорів про виконання робіт (OB L 185, 16.08.1971, с. 15).
(-22) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 305/2011 від 09 березня 2011 року про встановлення гармонізованих умов для реалізації будівельної продукції та скасування Директиви Ради 89/106/ЄЕС (OB L 88, 04.04.2011, с. 5).
(-23) Для цілей статті 58(2), «професійні або торгові реєстри» означає реєстри, перераховані в цьому додатку, та, у випадку внесення змін на національному рівні, реєстри, які їх замінили.