Директива Ради 85/611/ЄЕС "Про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуються інститутів спільного (колективного) інвестування в цінні папери, що підлягають обігу (ICI)"

Директива

Номер: 85/611/ЄЕС
Прийняття: 20.12.1985
Видавники: Європейське економічне співтовариство

Директива Ради 85/611/ЄЕС "Про узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень, що стосуються інститутів спільного (колективного) інвестування в цінні папери, що підлягають обігу (ICI)" від 20 грудня 1985 року

( Щодо змін додатково див. Директиву 2004/39/ЄС ( 994_586 ) від 21.04.2004 )

Зі змінами внесеними:

Директивою Ради 88/220/ЄЕС від 22 березня 1988 року

Директивою Європейського Парламенту та Ради 95/26/ЄС від 29 червня 1995 року

Директивою Європейського Парламенту та Ради 2000/64/ЄС від 7 жовтня 2000 року

Директивою Європейського Парламенту та Ради 2001/107/ЄС від 21 січня 2002 року

Директивою Європейського Парламенту та Ради 2001/108/ЄС від 21 січня 2002 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ), і, зокрема, Статтю 57 (2) Договору,

Беручи до уваги пропозицію Комісії1,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту2,

Беручи до уваги Висновок Соціального та Економічного Комітету3,

_______________
     1 OJ C 171, 26.7.1976, p. 1.
     2 OJ C 57, 7.3.1977, p. 31.
     3 OJ c 75, 26.3.1977, p. 10.

Враховуючи, що законодавство держав-членів стосовно інститутів спільного інвестування істотно відрізняється в різних державах, зокрема, щодо зобов'язань і контролю, які накладаються на ці інститути; враховуючи, що ці відмінності викривляють умови конкуренції між такими інститутами і не забезпечують належного захисту власників сертифікатів;

Враховуючи, що слід узгодити національні законодавства, які регулюють інститути спільного інвестування, з метою наближення умов конкуренції між такими інститутами на рівні Співтовариства, одночасно забезпечуючи більш ефективний і однорідний захист власників сертифікатів; враховуючи, що таке узгодження полегшить інституту спільного інвестування, розташованому в одній державі-члені, продаж його сертифікатів в інших державах-членах;

Враховуючи, що досягнення цих цілей полегшить усунення перешкод на шляху вільного обігу сертифікатів інститутів спільного інвестування у Співтоваристві, і таке узгодження сприятиме утворенню Європейського ринку капіталів;

Враховуючи, що з огляду на ці цілі бажано, щоб були встановлені спільні основні правила стосовно надання ліцензії, нагляду, структури та діяльності інститутів спільного інвестування, розташованих у державах-членах, та інформації, яку вони повинні оприлюднювати;

Враховуючи, що застосування цих спільних правил є достатньою гарантією для надання ліцензії інститутам спільного інвестування, які розташовані в державах-членах і на які поширюється дія відповідних положень з руху капіталу, продавати свої сертифікати в інших державах-членах, не надаючи можливості таким державам-членам підпорядковувати ці інститути або їх сертифікати будь-яким положенням в цих державах, крім тих, які, в таких державах, не попадають у сферу, що охоплюється цією Директивою; враховуючи, що, незважаючи на це, якщо інститут спільного інвестування, розташований в одній державі-члені, продає свої сертифікати в іншій державі-члені, він повинен вжити всіх необхідних заходів, щоб гарантувати, що в цій іншій державі-члені власники сертифікатів можуть без перешкод користуватися своїми фінансовими правами і отримувати необхідну інформацію;

Враховуючи, що узгодження законів держав-членів повинно спочатку зосереджуватись на інститутах спільного інвестування, які не належать до закритого типу, що сприяють продажу своїх сертифікатів населенню Співтовариства і мають за єдину мету інвестиції в цінні папери, що підлягають обігу (які, по суті, є цінними паперами, що підлягають вільному обігу, які офіційно котируються на фондових біржах або подібних організованих ринках); враховуючи, що регулювання інститутів спільного інвестування, що не охоплені цією Директивою, створює ряд проблем, які повинні бути вирішені за допомогою інших положень, і такі інститути, відповідно, будуть об'єктом узгодження на пізнішому етапі; враховуючи, що до подальшого узгодження будь-яка держава-член може, зокрема, передбачити такі категорії інститутів спільного інвестування цінні папери, що підлягають обігу, (ICI), що виключені із сфери застосування цієї Директиви через їх інвестиційну і позикову політики, і встановити такі спеціальні правила, за якими такі ICI вестимуть свою діяльність на території цієї держави;

Враховуючи, що вільний продаж сертифікатів, випущених ICI, що мають право інвестувати до 100% своїх активів у цінні папери, що підлягають обігу, випущені однією особою (державою, місцевою владою тощо), не може прямо чи опосередковано порушувати функціонування ринку капіталів, або фінансування держав-членів, або створення економічних ситуацій, подібних до тих, які намагається відвернути Стаття 68 (3) Договору ( 994_017 );

Враховуючи, що потрібно враховувати особливі ситуації, що склались на фінансових ринках Грецької Республіки та Португальської Республіки, шляхом надання цим країнам додаткового періоду для імплементації цієї Директиви,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Розділ I

Загальні положення і сфера застосування

Стаття 1

1. Держави-члени застосовують цю Директиву до інститутів спільного інвестування у цінні папери, що підлягають обігу (надалі - ICI), що розташовані на їх територіях.

2. В цілях цієї Директиви і згідно зі Статтею 2 до ICI належать:

- єдиною сферою діяльності яких є спільне інвестування у цінних паперах, що підлягають обігу, та/або в інших ліквідних фінансових активах, зазначених у Статті 19(1), які належать до коштів, позичених від громадян, що працюють на принципі розподіл ризиків та;

- сертифікати яких, на вимогу власників, перепродані або викуплені, прямо або опосередковано, з активів цих інститутів. Заходи, які вживаються ICI для забезпечення того, що вартість їх сертифікатів на фондовій біржі несуттєво відрізняється від вартості їх чистих активів, вважаються еквівалентними до такого перепродажу або викупу.

3. Такі інститути можуть бути засновані згідно із законодавством, або у відповідності до договірного права (як спільні фонди, якими управляють керуючі компанії), або трастового права (як пайові трасти), або згідно зі статутом (як інвестиційні компанії).

В цілях цієї Директиви "спільні фонди" також включають пайові трасти (пайові довірчі товариства).

4. Проте, інвестиційні компанії, активи яких інвестуються через посередництво дочірніх компаній в основному іншим чином, аніж в цінні папери, що підлягають обігу, не є предметом регулювання цієї Директиви.

5. Держави-члени забороняють ICI, які є предметом регулювання цієї Директиви, трансформуватись у інститути спільного інвестування, які не охоплюються цією Директивою.

6. Дотримуючись положень, що регулюють рух капіталу, і Статей 44, 45 і 52(2) жодна держава-член не може застосовувати будь-які інші положення у сфері, що охоплюється цією Директивою, щодо ICI, розташованих в іншій державі-члені, або сертифікатів, які випускають такі ICI, якщо вони продають свої сертифікати на території цієї іншої держави-члена.

7. Не порушуючи пункт 6, держава-член може застосовувати до ICI, розташованих на її території, суворіші або додаткові вимоги, ніж ті, які викладені в Статті 4 цієї Директиви, за умови, якщо вони мають загальне застосування і не суперечать положенням цієї Директиви.

8. Для цілей даної Директиви цінні папери, що підлягають обігу, означають:

акції компанії та інші цінні папери еквівалентні вкладам у компаніях (вкладам);

бони та інші форми боргів, переведених в цінні папери (боргові цінні папери);

будь-які інші цінні папери, які є предметом купівлі-продажу, які мають право придбавати такі цінні папери, що підлягають обігу шляхом підписки або обміну,

за винятком технік та інструментів, зазначених у Статті 21.

9. Для цілей даної Директиви інструменти грошевого ринку означають інструменти, які зазвичай використовуються на грошевому ринку, які є ліквідними та мають грошеву вартість, яка може бути точно визначена в будь-який час.

Стаття 1a

Для цілей даної Директиви:

1. "Депозитарій" означає будь-яку установу, на яку покладено обов'язки, зазначені у Статтях 7 та 14, та яка є предметом інших положень, зазначених у Розділах III a та IV a;

2. "Компанія з управління активами" означає будь-яку компанію, основна діяльність якої - управління інститутами спільного інвестування у формі пайових трастів/спільних фондів та/або інвестиційних компаній (колективне регулювання портфеля активів ICI; дане визначення також включає функції, зазначені у Додатку II;

3. "держава-член походження компанії з управління активами" означає державу-члена, в якій розташовано зареєстрований головний офіс компанії;

4. "Приймаюча держава-член компанії з управління активами" означає державу-члена, відмінну від держави-члена, з якої походить компанія, на території якої компанія з управління активами має структурний підрозділ або надає послуги;

5. "Країна походження ICI" означає:

(a) Коли це стосується ICI, який запроваджено у формі пайового трасту/спільного фонду, - державу-члена, в якій розташовано зареєстрований головний офіс компанії з управління активами;

(b) Коли це стосується ICI, який запроваджено у формі інвестиційної компанії, - державу-члена, в якій розташовано зареєстрований головний офіс інвестиційної компанії;

6. "Приймаюча держава-член" ICI означає державу-члена, відмінну від держави-члена, з якої походить компанія, у якій сертифікати спільного фонду/пайового трасту або інвестиційної компанії є об'єктами купівлі-продажу;

7. "Структурний підрозділ" означає місце здійснення підприємницької діяльності, яке є частиною компанії з управління активами, що не має статусу юридичної особи та яке надає послуги, на які дана компанія отримала ліцензію. Всі місця здійснення підприємницької діяльності, відкриті компанією з управління активами в одній і тій самій державі-члені, головний офіс якої розташовано в іншій державі-члені, вважаються єдиним структурним підрозділом;

8. "Компетентні органи" означає органи влади, які кожна з держав-членів визначає відповідно до Статті 49 даної Директиви;

9. "Тісні зв'язки" означає ситуацію, визначену у Статті 2(1) Директиви 95/26/ЄС1

_______________
     1 Офіційний  Журнал  Європейських Співтовариств  (OJ  L  168,
18.7.1995, p. 7).

10. "Істотна участь" означає будь-яку пряму або непряму участь у компанії з управління активами, яке складає 10% та більше капіталу або прав голосу, або яке робить можливим суттєво впливати на керівництво компанією з управління активами, в якій береться участь. Для цілей даного визначення, права голосу, зазначені у Статті 7 Директиви 88/627/ЄЕС2 ( 994_443 ), приймаються до уваги;

_______________
     2 Офіційний  Журнал  Європейських Співтовариств  (OJ  L  348,
17.12.1988, p. 62).

11. "ISD" означає Директиву 93/22/ЄЕС від 10 травня 1993 року щодо інвестиційних послуг у сфері цінних паперів3 ( 994_187 );

_______________
     3 Офіційний  Журнал  Європейських Співтовариств  (OJ  L  141,
11.6.1993,  p.  27).   Директива   змінена   востаннє   Директивою
2000/64/ЄС (OJ L 290, 17.11.2000, p. 27).

12. "Материнська компанія" означає материнську компанію, як визначено у Статтях 1 та 2 Директиви 83/349/ЄЕС4;

_______________
     4 Офіційний  Журнал  Європейських Співтовариств  (OJ  L  193,
18.7.1983, p. 1). Директива змінена востаннє Актом про приєднання.

13. "дочірня компанія" означає дочірню компанію, як визначено у Статтях 1 та 2 Директиви 83/349/ЄЕС; будь-яка дочірня компанія дочірньої компанії також вважається філією материнської компанії, яка є остаточною (найвищою) материнською компанією всіх цих компаній;

14. "Початковий капітал" означає капітал, як визначено у параграфах 1 та 2 Статті 34 (2) Директиви 2000/12/ЄС5 ( 994_277 );

_______________
     5 Офіційний  Журнал  Європейських Співтовариств  (OJ  L  126,
26.5.2000,  p.   1).   Директива   змінена   востаннє   Директивою
Європейського Парламенту та Ради 2000/28/ЄС (OJ L 275, 27.10.2000,
p. 37).

15. "Власні кошти" означає власні кошти, як визначено у Підрозділі V Глави 2 Розділу 1 Директиви 2000/12/ЄС ( 994_277 ); це визначення, тим не менш, може бути змінено за умов, що зазначені у Додатку V Директиви 93/6/ЄЕС ( 994_480 )6.

_______________
     6 Офіційний  Журнал  Європейських Співтовариств  (OJ  L  141,
11.6.1993,  p.   1).   Директива   змінена   востаннє   Директивою
Європейського Парламенту та Ради 98/33/ЄС (OJ L 204, 21.7.1998, p.
29).

Стаття 2

1. Ця Директива не застосовується до таких ICI: ICI закритого типу; ICI, що збільшують свій капітал без сприянню продажу своїх сертифікатів населенню Співтовариства або будь-якої його частини; ICI, сертифікати яких, відповідно до правил фонду або установчих документів інвестиційної компанії, можуть бути продані лише населенню країн, що не є членами Співтовариства; категорії ICI, передбачені регулятивними документами держав-членів, в яких розташовані ці ICI, для яких правила, встановлені в Розділі V і Статті 36, є недоцільними з огляду на їх інвестиційну і позикову політики.

2. Через п'ять років після імплементації цієї Директиви Комісія подає Раді звіт про імплементацію пункту 1 і, зокрема, його четвертого абзацу. За необхідності вона пропонує відповідні заходи для розширення сфери застосування.

Стаття 3

В цілях цієї Директиви ICI вважається розташованим у тій державі-члені, в якій інвестиційна компанія або керуюча компанія пайового трасту має свій зареєстрований офіс; держави-члени повинні вимагати, щоб головний офіс був розташований в тій самій державі-члені, що й зареєстрований офіс.

Глава II

Надання ліцензії ICI

Стаття 4

1. Жодне ICI не має права провадити будь-яку діяльність, якщо тільки воно не отримало ліцензію компетентних органів держави-члена, в якій воно розташовано, (надалі - компетентні органи).

Ця ліцензія є дійсною для всіх держав-членів.

2. Ліцензія пайовому трасту надається лише якщо компетентними органами ухвалено керуючу компанію, правила фонду та вибір депозитарія. Інвестиційна компанія отримує ліцензію тільки якщо компетентними органами затверджено установчі документи інвестиційної компанії та вибір депозитарія.

3. Компетентні органи не можуть надавати ліцензію інститутам спільного інвестування, якщо компанія з управління активами або інвестиційна компанія не відповідають з передумовами, зазначеними відповідно у Розділах III та IV даної Директиви.

Більш того, компетентні органи не можуть надавати ліцензію інститутам спільного інвестування, якщо директори депозитарію не мають достатньо добру репутацію або не мають достатнього досвіду, також по відношенню до типу інституту спільного інвестування, яким мають керувати. З цією метою, імена директорів депозитарію та кожної особи, що приймає від них цей пост, повинні надсилатися компетентним органам.

Директорами називаються ті особи, хто відповідно до законодавства або установчих документів, представляють депозитарій, або ті, хто у дійсності визначає політику депозитарію.

3a. Компетентні органи не можуть надавати ліцензію, якщо інститут спільного інвестування на законних засадах (наприклад, відповідно до положень регламенту фонду або до установчих документів) не може здійснювати торгівлю своїми облігаціями та вкладами у країні походження (державі-члені ЄС).

4. Ані компанія, управління активами ані депозитарій не можуть бути замінені, і не можуть бути внесені зміни і доповнення до правил фонду або установчих документів інвестиційної компанії без схвалення цього компетентними органами.

Глава III

Зобов'язання щодо структури пайових трастів

Стаття 5

1. Дозвіл на запровадження підприємницької діяльності у формі компанії з управління активами є предметом офіційного ліцензування, яке надається компетентними органами держави-члена походження. Ліцензія, яка надається компанії з управління активами відповідно до цієї Директиви, дійсна для усіх держав-членів.

2. Жодна компанія з управління активами не може бути втягнута у діяльність, відмінну від управління інститутами спільного інвестування, на яку видається ліцензія відповідно до цієї Директиви, за винятком додаткового управління іншими інститутами спільного інвестування, які не покриваються даною Директивою, по відношенню до яких компанія з управління активами підлягає належному нагляду, але які не можуть здійснювати торгівлю в інших державах-членах відповідно до цієї Директиви.

Діяльність, пов'язана з управлінням пайовими трастами/спільними фондами та інвестиційними компаніями, у цілях даної Директиви включає функції, зазначені у Додатку II, які не є вичерпними.

3. Шляхом відступу від параграфа 2, держави-члени можуть надати компаніям з управління цінними паперами ліцензію, на додаток до управління пайовими трастами/спільними фондами та інвестиційними компаніями, надавати наступні послуги:

(a) управління інвестиційними портфелями, включаючи ті, якими володіють пенсійні фонди, за дорученням інвесторів, на власний розсуд на індивідуальній основі, у випадках, коли такі портфелі включають до себе один чи більше інструментів, перелічених у Розділі B Додатка до Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ).

(b) додатковими послугами є: - консультації щодо інвестицій в одних або кілька інструментів, перелічених у переліку B Додатка до ISD ( 994_187 ), - зберігання цінних паперів та управління сертифікатами стосовно інститутів спільного інвестування.

Компанія управління активами не може в будь-якому випадку уповноваженою надавати згідно з даною директивою тільки ті послуги, зазначені в цьому пункті чи надавати додаткові послуги без надання їй на то ліцензії, згідно з пунктом (a).

4. Стаття 2 (4), Стаття 8 (2), Статті 10, 11 та 13 Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ) застосовуються відносно послуг компаніями з управління активами, зазначених у параграфі 3 цієї статті.

Стаття 5a

1. Без шкоди іншим умовам загального застосування, визначеним національним законодавством, компетентні органи не можуть надавати ліцензію компанії з управління активами, до тих пір, поки:

(a) компанія з управління активами не має початковий капітал на суму не менше, ніж 125000 Євро: коли вартість портфелів компанії з управління активами перевищує 250000 Євро, від компанії з управління активами вимагатиметься забезпечити додаткову суму власних коштів. Ця додаткова сума власних коштів дорівнює 0,02% від суми, на яку вартість портфелів перевищує 250000 Євро. Але загальна сума, яка вимагається від початкового капіталу, не може перевищувати 10000000 Євро.

Для цілей даного пункту, наступні портфелі вважаються портфелями компанії з управління активами: (i) пайові трасти/спільні фонди, які управляються компанією з управління активами, включаючи портфелі, на які вона передала функції управління, але виключаючи портфелі, якими вона управляє у відповідності до переданих їй повноважень (за дорученням). (ii) інвестиційні компанії, для яких компанія з управління активами є уповноваженою компанією з управління активами; (iii) інші інститути спільного інвестування, керовані компанією з управління активами, включаючи портфелі, на які вона передала функції управління, але виключаючи портфелі, якими вона управляє у відповідності до переданих їй повноважень (за дорученням). - Незалежно від суми цих вимог, власні кошти компанії з управління ніколи не можуть бути меншими, ніж сума, прописана у Додатку IV Директиви 93/6/ЄС ( 994_480 ). - Держави-члени можуть дозволити компаніям з управління активами не забезпечувати до 50% додаткових сум від власних коштів, зазначених у першому абзаці, якщо вони отримують компенсацію у вигляді гарантій на таку ж саму суму, яку надає кредитна установа або страхова компанія. Кредитна установа або страхова компанія повинні мати зареєстрований офіс у державі-члені, або у державі, яка не є членом ЄС за умови, якщо вона керується нормами добросовісності, які вважаються компетентними органами як такі, що відповідають нормам, закладеним у законодавство Співтовариства. - Не пізніше, ніж 13 лютого 2005 року, Комісія повинна надати доповідь Європейському Парламенту та Раді щодо застосування цієї вимоги щодо капіталу разом з пропозиціями щодо перегляду її, де це потрібно;

(b) особи, які не здійснюють ефективно діяльність у рамках компанії з управління активами, не мають достатньо хорошу репутацію та достатнього досвіду - також по відношенню до типу інститутів спільного інвестування, які керуються компаніями з управління активами. З цією метою, імена цих осіб та кожної особи, якій передаються їх пості, повинні надаватися компетентним органам. Питання ведення підприємницької діяльності у рамках компанії з управління активами повинні вирішуватися якнайменше двома особами, які відповідають вищезазначеним критеріям;

(c) заява на отримання ліцензії не супроводжується програмою діяльності, яка також окреслює організаційну структуру компанії з управління активами;

(d) як і головний офіс, так й зареєстрований офіс не знаходяться в одній і той же самій державі-члені.

2. Більш того, там, де існують тісні взаємозв'язки між компанією з управління активами та іншими фізичними та юридичними особами, компетентні органи повинні надавати ліцензію тільки у випадку, якщо вищезазначені взаємозв'язки не перешкоджають належному виконанню їх наглядових функцій.

Компетентні органи також повинні відмовляти у наданні ліцензії, якщо законодавство, інші нормативні акти та адміністративні положення держави, яка не є членом ЄС, якими керується одна або кілька фізичних або юридичних осіб, з якими компанія з управління активами має тісні взаємозв'язки; або труднощі, які існують з виконанням таких положень, перешкоджають належному виконанню їх наглядових функцій.

Компетентні органи повинні вимагати від компаній з управління активами забезпечувати їх інформацією, яка їм потрібна, для того, щоб постійно перевіряти на відповідність умовам, зазначеним у цьому параграфі.

3. Заявник повинен бути повідомлений у шестимісячний строк з моменту надання заяви про те, чи надається йому ліцензія. Якщо у видачі ліцензії відмовлено, відмова повинна бути обгрунтована.

4. Компанія з управління активами може розпочинати свою ділову активність, як тільки їй надано ліцензію.

5. Компетентні органи можуть відкликати ліцензію, видану компанії з управління активами відповідно до цієї Директиви тільки, коли така компанія:

(a) Не використовує ліцензію на протязі 12 місяців, однозначно відмовляється від ліцензії, або припинила діяльність, яка підпадає під дану Директиву, більш, ніж за 6 місяців до того, як відповідна держава-член не скасувала у такому випадку ліцензію;

(b) Отримала ліцензію шляхом надання неправдивих відомостей або шляхом інших неправомірних дій;

(d) більше не відповідає Директиві 93/6/ЄЕС ( 994_480 ), якщо її ліцензія включає до себе послуги управління на свій розсуд портфелем, зазначене у Статті 5(3) цієї Директиви;

(e) Серйозно та/або систематично порушує положення, прийняті відповідно до цієї Директиви, або;

(f) підпадає під випадки, коли у національному законодавстві передбачено відкликання ліцензії.

Стаття 5b

1. Компетентні органи не можуть надавати ліцензію для започаткування діяльність компаніям з управління активами до тих пір, поки останні не нададуть відомості про особистості вкладників або учасників - будь то прямих чи непрямих, фізичних або юридичних осіб, які мають істотну участь, та про суми цих вкладів.

Компетентні органи повинні відмовляти у ліцензії, якщо, беручи до уваги потребу у забезпеченні міцного та розумного керівництва компанією з управління активами, вони не задоволені прийнятністю вищезазначених вкладників або учасників.

2. У випадках з структурними підрозділами компаній з управління активами, які мають зареєстровані офіси за межами Європейського Союзу та починають або здійснюють свою діяльність, держави-члени не можуть затверджувати положення, які призводять до більш сприятливого режиму по відношенню до них, ніж режим, який використовується по відношенню до структурних підрозділів компаній з управління активами, які мають зареєстровані офіси у державах-членах.

3. Повинні проводитися завчасні консультації з компетентними органами інших держав-членів, що мають до цього відношення, з приводу надання ліцензії будь-якій компанії з управління активами, яка є:

(a) філією іншої компанії з управління активами, суб'єктом інвестиційної діяльності, кредитною установою або страховою компанією, ліцензованою в іншій державі-члену;

(b) філією материнської компанії іншої компанії з управління активами, суб'єктом інвестиційної діяльності, кредитною установою або страховою компанією, ліцензованою в іншій державі-члену або;

(c) знаходиться під управлінням тих самих фізичних або юридичних осіб, які керують іншою компанією з управління активами, суб'єктом інвестиційної діяльності, кредитною установою або страховою компанією, ліцензованими в іншій державі-члену.

Підрозділ B

Відносини з третіми державами

Стаття 5c

1. Відносини з третіми державами регулюються у відповідності до відповідних положень, визначених у Статті 7 Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ).

Для цілей цієї Директиви, вирази "фірма/інвестиційна фірма" та "суб'єкт інвестиційної діяльності", які містяться у Статті 7 Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ), повинні тлумачитися відповідно як "компанія з управління активами" та "компанії з управління активами"; вираз "надання інвестиційних послуг" у Статті 7 (2) Директиви 93/22/ЄЕС повинен тлумачитися як "надання послуг".

2. Держави-члени також повинні інформувати Комісію про будь-які труднощі загального порядку, з якими стикаються інститути спільного інвестування під час торгівлі своїми сертифікатами у третіх державах.

Підрозділ C

Умови функціонування

Стаття 5d

1. Компетентні органи держави-члена, з якої походить компанія з управління активами, не можуть вимагати, щоб компанія з управління активами, якій вони надали ліцензію, весь час відповідала критеріям, визначеним у Статті 5 та Статті 5a (1) та (2) цієї Директиви. Власні кошти компанії з управління активами не можуть падати нижче рівня, зазначеного у Статті 5а (1)(a). Але, якщо це має місце, компетентні органи можуть, де обставини, які склалися, виправдовують такі міри, дозволити таким фірмам обмежений період очікування, за які вони виправлять ситуацію або припинять свою діяльність.

2. За належний нагляд за компаніями з управління активами відповідають компетентні органи держави-члена, з якої ці компанії походять, не зважаючи на те, чи засновує компанія з управління активами структурного підрозділу, чи надає послуги в іншій державі-члену, без шкоди тим положенням цієї Директиви, які покладають відповідальність на органи держави, яка приймає.

Стаття 5e

1. Істотна участь у компаніях з управління активами повинна підпорядковуватися тим же нормам, як ті, що визначені у Статті 9 Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ).

2. Для цілей цієї Директиви, вирази "фірма/інвестиційна фірма" та "інвестиційної діяльності", які містяться у Статті 9 Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ), повинні тлумачитися відповідно як "компанія з управління активами" та "компанії з управління активами".

Стаття 5f

1. Кожна країна походження (держава-член) повинна скласти розумні критерії (правила), яких будь-коли повинні дотримуватися компанії з управління активами стосовно управління інститутами спільного інвестування, ліцензовані у відповідності з цією Директивою.

Зокрема, компетентні органи країни походження (держави-члена), приймаючи до уваги також природу інституту спільного інвестування, яким керує компанія з управління активами, повинні вимагати, щоб така компанія:

(a) Мала стабільні адміністративні та бухгалтерські процедури та процедури безпеки, які пов'язані з переробкою електронних даних, та адекватні внутрішні механізми контролю, які, зокрема, включають правила щодо особистих операцій, які здійснюються їх робітниками, або щодо утримування вкладів, або щодо управління інвестиціями за допомогою фінансових інструментів для того, щоб інвестувати власні кошти, забезпечуючи також такі умови, щоб кожна операція, яка залучає кошти компанії, може бути відстежена стосовно її походження, сторін-учасників, її характеру та часу і місця її проведення, а також те, що пайові трасти/спільні фонди або інвестиційні компанії, керовані компаніями з управління активами, інвестуються у відповідності до регламенту фонду або до установчих документів та до чинного законодавства.

(b) Була структурована та організована таким чином, щоб звести до мінімуму ризик нанесення шкоди інтересам інституту спільного інвестування або інтересам клієнтів в результаті конфліктів інтересів між компанією та її клієнтами, між одним її клієнтом та інститутом спільного інвестування, або між двома інститутами спільного інвестування. Тим не менш, там, де засновуються структурні підрозділи, організаційні заходи не можуть вступати у конфлікт з правилами поведінки, визначеними державами-членами, які приймають, для вирішення конфліктів інтересів.

2. Компанія з управління активами, ліцензія якої також розповсюджується на послуги управління портфелем на власний розсуд, зазначеної у Статті 5(3)(a):

не має права інвестувати весь або частину портфеля інвестора у сертифікатах пайового трасту/спільного фонду або інвестиційних компаній, якими вона управляє, до тих пір, поки вона не отримає попереднього загального дозволу від клієнта;

підлягає у тій частині, що стосується послуг, зазначених у Статті 5 (3), положенням, визначеним у Директиві Європейського Парламенту і Ради 97/9/ЄС від 3 березня 1997 року про схеми компенсацій інвесторам1.

_______________
     1 Офіційний  Журнал  Європейських Співтовариств  (OJ  L   84,
26.3.1997, p. 22).

Стаття 5g

Якщо держави-члени дозволяють компаніям з управління цінними паперами передавати третім сторонам виконувати від їх імені одну чи кілька своїх функцій з метою більш ефективного здійснення ділової активності компанії, повинні виконуватися наступні передумови:

(a) компетентній орган має бути повідомлено у відповідній формі;

(b) дозвіл не повинен перешкоджати ефективності нагляду за компанією з управління активами та, зокрема, воно не повинно перешкоджати здійсненню ділової діяльності компанією з управління активами або інституту спільного інвестування, щоб їм управляли в інтересах його інвесторів;

(c) коли передача повноважень (функцій) стосується управління інвестиціями, дозвіл може бути видано тільки компаніям, що отримали ліцензію або зареєструвалися з метою управління активами та підлягають належному нагляду; передача повноважень (функцій) повинна відповідати критеріям розміщення інвестицій, які визначаються компаніями з управління цінними паперами;

(d) у випадках, коли дозвіл стосується управління інвестиціями та надається компанії з третьої держави, повинне бути забезпечено співробітництво між наглядовими органами сторін, які мають до цього відношення;

(e) дозвіл стосовно основних функцій управління інвестиціями не може надаватися депозитарію або будь-якому іншому суб'єкту підприємницької діяльності, чиї інтереси можуть вступити у конфлікт з інтересами компанії з управління активами або утримувачами сертифікатів;

(f) повинні існувати заходи, які робили б можливим для осіб, які здійснюють діяльність компанії з управління активами, у будь-який час мати ефективний контроль за діяльністю компанії, на яку надано дозвіл;

(g) дозвіл не може перешкоджати особам, які здійснюють діяльність компанії з управління активами, надавати в будь-який час подальші інструкції компанії, якій було передані функції та відкликати дозвіл з негайним вступом у дію, коли це є в інтересах інвесторів;

(h) стосовно характеру функцій, що надаються, компанія, якій надаватимуться ці функції, повинна бути кваліфікованою та здатною виконувати дані функції та

(i) проспекти інститутів спільного інвестування перелічують функції, які компанії з управління активами дозволяється передавати.

2. В ніякому разі на фінансові зобов'язання компанії з управління активами та депозитарію не може впливати той факт, що компанія з управління активами передала будь-які функції третій стороні, компанія з управління активами не може також передавати свої функції в такій мірі щоб перетворитися на поштову скриньку.

Стаття 5h

Кожна держава-член повинна скласти правила поведінки, яких компанії з управління активами, ліцензовані у тій державі-члені, повинні дотримуватися весь час. Такі правила якнайменш повинні реалізовувати принципи, визначені у наступних пунктах. Ці принципи повинні забезпечувати, щоб компанія з управління активами:

(a) діяла чесно, здійснюючи свою діяльність в інтересах інституту спільного інвестування, яким вона управляє, та цілісності ринку;

(b) діяла з належною кваліфікацією, турботою та старанням в інтересах інституту спільного інвестування, яким вона управляє, та в інтересах цілісності ринку;

(d) намагалася б уникати конфліктів інтересів та у разі, якщо уникнути таких конфліктів немає можливості, забезпечила б справедливе поводження до інституту спільного інвестування, яким вона управляє, та

(e) відповідала усім регуляторним вимогам, які застосовуються до здійснення діяльності, таким чином, щоб сприяти інтересам її інвесторів та цілісності ринку.

Підрозділ D

Право на здійснення підприємницької діяльності та свобода надання послуг

Стаття 6

1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб компанія з управління активами, ліцензована у відповідності до цієї Директиви компетентними органами іншої держави-члена, могла здійснювати на їх території свою діяльність, на яку їй було надано ліцензію, або шляхом заснування структурного підрозділу, або у рамках свободи надання послуг.

2. Держави-члени не можуть зробити так, щоб заснування структурного підрозділу або надання послуг стало б предметом будь-яких вимог, пов'язаних із наданням ліцензії, або будь-яких вимог щодо забезпечення переданого капіталу, або будь-яких заходів, які мають еквівалентний ефект.

Стаття 6a

1. На додаток до відповідності умовам, які накладають Статті 5 та 5a, будь-яка компанія з управління активами, яка бажає відкрити структурний підрозділ на території іншої держави-члена, повинна повідомити про це компетентні органи держави-члена, з якої вона походить.

2. Держави-члени повинні вимагати від будь-якої компанії з управління активами, яка бажає відкрити структурний підрозділ на території іншої держави-члена, надавати наступну інформацію та документи разом із повідомленням, зазначеним у пункті 1:

(a) держава-член, на території якої компанія з управління активами планує відкрити структурний підрозділ;

(b) програма діяльності, яка окреслює діяльність та послуги у відповідності до Статті 5(2) та (3), які передбачаються, та організаційна структура структурного підрозділу;

(d) імена осіб, відповідальних за керівництво структурного підрозділу.

3. До тих пір, поки компетентні органи держави-члена, з якої походить компанія, мають причину сумніватися у точності даних про адміністративну структуру або про фінансову ситуацію у компанії з управління активами, приймаючи до уваги передбачені форми діяльності, вони на протязі трьох місяців з моменту отримання інформації, зазначеної у параграфі 2, повинні передати цю інформацію компетентним органам держави-члена, яка приймає та відповідно проінформувати про це компанію з управління активами. Відмова у наданні відповіді або неможливість надання відповіді як результат надають право звернення до суду у судах держави-члена, з якої походить компанія.

4. Перед тим, як структурний підрозділ компанії з управління активами, компетентні органи держави-члена, яка приймає, на протязі двох місяців з моменту отримання інформації, зазначеної у параграфі 2, підготовляють для розгляду компанією з управління активами та, якщо це необхідно, зазначати умови, які включають положення, зазначені у Статтях 44 та 45, чинних у державі-члену, яка приймає, та правила поведінки, яких потрібно дотримуватися у випадку, якщо надаються послуги з управління портфелем, зазначені у Статті 5(3), та консультативні послуги з питань інвестицій та відповідального зберігання (оренди депозитних скриньок), у рамках яких, в інтересах загального блага, повинна здійснюватися діяльність на території держави-члена, яка приймає.

5. Структурний підрозділ може бути відкрито та розпочати свою діяльність після отримання відповіді від компетентних органів держави-члена, яка приймає, або після закінчення періоду, передбаченого у параграфі 4, без отримання будь-якої відповіді від цих органів. З цього моменту компанія з управління активами також може розпочати розповсюджувати сертифікати пайових трастів/спільних фондів інвестиційних компаній, які є предметом цієї Директиви, та якими дана компанія управляє, до тих пір, поки компетентні органи держави-члена, яка приймає не встановлять на основі обгрунтованого рішення, яке було прийнято до закінчення зазначеного періоду у два місяці, та яке в свою чергу повинно бути надіслане компетентним органам держави-члена, з якої походить компанія, що заходи, які було вжито для торгівлі сертифікатами, не відповідають положенням, зазначеним у Статті 44(1) та Статті 45.

6. У разі будь-якої зміні у документах, які надсилаються у відповідності до пунктів 2(b), (c) та (d), компанія з управління активами повинна надати письмове повідомлення про таку зміну компетентним органам держави-члена, з якої вона походить, та держави-члена, яка її приймає, не менше, ніж за один місяць до того, як розпочати застосовувати ці зміни, щоб компетентні органи держави-члена, з якої вона походить, могли прийняти рішення щодо зміни відповідно до параграфа 3, та компетентні органи держави-члена, що приймає, могли зробити те ж саме відповідно до параграфа 4.

7. У разі будь-якої зміни у документах, які надсилаються у відповідності до першого пункту параграфа 3, органи держави-члена, з якої походить компанія, відповідно повинні повідомити органи держави-члена, яка приймає.

Стаття 6b

1. Будь-яка компанія з управління активами, яка бажає здійснювати діяльність на території іншої держави-члена в перший раз у рамках свободи надання послуг, повинна надіслати наступну інформацію компетентним органам держави-члена, з якої вона походить:

(a) держава-член, на території якої компанія з управління активами має намір здійснювати діяльність;

(b) програма діяльності, яка окреслює діяльність та послуги у відповідності до Статті 5(2) та (3), які передбачаються.

2. Компетентні органи держави-члена, з якої походить компанія, повинні на протязі одного місяця з моменту отримання інформації, зазначеної у параграфі 1, передати її компетентним органам держави-члена, яка приймає.

Вони також повинні надіслати деталі будь-якої схеми компенсації, яка застосовується, для захисту інвесторів.

3. Компанія з управління активами може тоді розпочати свою діяльність у державі-члену, яка приймає, не дивлячись на положення Статті 46.

У відповідних випадках, компетентні органи держави-члена, яка приймає, після отримання відомостей, зазначених у параграфі 1, визначають для компанії з управління активами умови, включаючи правила поведінки, яких потрібно дотримуватися у випадку, якщо надаються послуги з управління портфелем, зазначені у Статті 5(3), та консультативні послуги з питань інвестицій та відповідального зберігання (оренди депозитних скриньок), яким, в інтересах загального блага, компанія з управління активами повинна відповідати, здійснюючи діяльність на території держави-члена, яка приймає.

4. У разі, якщо зміст відомостей, які передаються у відповідності до пункту 1(b), змінюється, компанія з управління активами повинна повідомити про таку зміну у письмовій формі компетентні органи держави-члена, з якої вона походить та компетентні органи держави-члена, яка приймає, перед тим, як розпочати застосування зазначених змін, щоб компетентні органи держави-члена, яка приймає могли у разі потреби повідомити компанію про будь-яку зміну або додаток, які планується внести у відомості, які надсилаються відповідно до параграфа 3.

5. Компанія з управління активами також повинна бути повідомлена, відповідно до процедури, зазначеної у цій Статті у випадках, коли вона доручає третій стороні торгувати сертифікатами у державі-члені, яка приймає.

Стаття 6c

1. Держави-члени, які приймають, у цілях статистики вимагають від усіх компаній з управління активами, які мають структурні підрозділи на їх території, надавати компетентним органам цих держав-членів періодичні звіти щодо їх діяльності у цих державах-членах.

2. Виконуючи обов'язки у рамках цієї Директиви, держави-члени, які приймають, у цих цілях можуть вимагати від структурних підрозділів компаній з управління активами, щоб вони надавали таку ж саму документацію, що й національні компанії з управління активами.

Приймаючі держави-члени можуть вимагати від компаній з управління активами, які здійснюють діяльність на їхній території у рамках свободи надання послуг, щоб вони надавали відомості, необхідні для проведення моніторингу на їх відповідність зі стандартами, встановленими приймаючою державою-членом, які застосовуються до них, хоча ці вимоги не можуть бути більш суворими, ніж ті, що держава-член накладає на зареєстровані компанії для моніторингу на їх відповідність до тих самих стандартів.

3. У випадках, коли компетентні органи приймаючих держави-члена визначають, що компанія з управління активами, яка має структурний підрозділ або надає послуги на її території, порушує законодавчі положення та положення підзаконних актів, прийнятих цією державою відповідно до положень цієї Директиви, які надають компетентним органам приймаючої держави повноваження, ці органи повинні вимагати від відповідної компанії з управління активами покласти край неприйнятній ситуації, яка склалася в неї.

4. Якщо дана компанія з управління активами неспроможна вжити необхідних заходів, компетентні органи приймаючої держави-члена відповідно повинні повідомити про це компетентні органи держави-члена, з якої походить компанія. Останні повинні, як тільки з'явиться можливість, вжити відповідних заходів для того, щоб дана компанія з управління активами поклала край неприйнятній ситуації, яка склалася в неї. Компетентні органи приймаючої держави-члена повинні бути повідомлені про характер цих заходів.

5. Якщо, не дивлячись на заходи, вжиті державою-членом або тому, що такі заходи виявилися неадекватними, або неможливими для виконання у приймаючій державі-члену, якої стосується дана справа, компанія з управління активами продовжує порушувати законодавчі або регуляторні положення, зазначені у параграфі 2, які є чинними у приймаючій державі-члені, остання може після того, як повідомить компетентні органи держави-члена, з якої походить компанія, вжити відповідних заходів для того, щоб припинити неправильні дії, або накладати стягнення за їх, та, якщо це й надалі виявиться необхідним, не допустити, щоб ця компанія з управління активами проводила будь-які подальші операції на її території. Держави-члени повинні забезпечити, щоб на їхній території була б можлива передача юридичних документів, необхідних для вжиття цих заходів проти компанії з управління активами.

6. Вищезазначені положення не повинні впливати на органи влади приймаючих держав-членів, щоб ті вживали відповідних заходів для того, щоб не допустити або накладати стягнення за неправильні дії, які здійснюються на їхній території, які протирічать законодавчим або регуляторним положенням, прийнятим в інтересах загального блага. Це повинно включати у себе можливість попередження компаній з управління активами, які порушують, від проведення будь-яких подальших операцій на їхній території.

7. Будь-який захід, прийнятий відповідно до параграфів 4, 5 або 6, які тягнуть за собою стягнення або обмеження діяльності компанії з управління активами, повинні бути відповідним чином обгрунтовані та про це не бути повідомлено дану компанію з управління активами. Кожен такий захід може бути оскаржений у судовому порядку у державі-члені, яка вжила його.

8. Перед тим, як розпочати процедуру, зазначену у параграфах 3, 4, або 5, компетентні органи приймаючої держави-члена у термінових випадках вживають застережні заходи, необхідні для того, щоб захистити інтереси інвесторів та інших осіб, яким надаються послуги. Комісія та компетентні органи інших держав-членів, яких це стосується, повинні бути повідомлені про такі заходи, відразу, як для цього з'явиться можливість.

Після консультацій з компетентними органами держав-членів, яких це стосується, Комісія може вирішити, що дана держава-член повинна змінити або скасувати вжиті заходи.

9. У разі відкликання ліцензії, компетентні органи приймаючої держави-члена повинні бути повідомлені про це та повинні вжити відповідних заходів для того, щоб не дати компанії з управління активами, якої ці заходи стосуються, можливості здійснювати будь-які подальші операції на її території, та для того, щоб захистити інтереси інвесторів. Кожні два роки Комісія повинна надавати звіт щодо таких випадків Контактному комітету, заснованому у відповідності до Статті 53.

10. Держави-члени повинні повідомляти Комісію про кількість та типи випадків відмови відповідно до Статті 6a або було вжито заходи у відповідності до параграфа 5. Кожні два роки Комісія повинна надавати звіт про такі випадки Контактному комітету, заснованому у відповідності до Статті 53.

Глава IIIa

Облігації, що стосуються депозитарію

Стаття 7

1. Активи пайового трасту повинні доручатися депозитарію для відповідального зберігання.

2. На зобов'язання депозитарія, про які йдеться в Статті 9, не впливає той факт, що він передав третій стороні всі або частину активів, що знаходяться в нього на відповідальному зберіганні.

3. Депозитарій, на додаток до цього, повинен:

(a) забезпечувати, що продаж, випуск, викуп, погашення або анулювання сертифікатів, здійснені від імені пайового трасту або керуючої компанії, проведено відповідно до законодавства та правил фонду;

(b) забезпечувати, що вартість сертифікатів обчислюється відповідно до законодавства та правил фонду;

(d) забезпечувати, що в операціях з активами пайового трасту будь-які відшкодування передаються йому протягом звичайних часу;

(e) забезпечувати, що доходи пайового трасту використовуються відповідно до законодавства та правил фонду.

Стаття 8

1. Депозитарій повинен мати свій зареєстрований офіс у тій самій державі-члені, що й керуюча компанія, або бути заснованим у цій державі-члені, якщо його зареєстрований офіс знаходиться в іншій державі-члені.

2. Депозитарієм повинна бути установа, що підлягає державному контролю. Вона також повинна надавати достатні фінансові і професійні гарантії здатності успішно провадити свою діяльність депозитарія і виконувати зобов'язання, що випливають з цієї функції.

3. Держави-члени повинні визначити, які категорії установ, зазначених в пункті 2 цієї статті, можуть бути депозитаріями.

Стаття 9

Відповідно до національного законодавства держави, в якій знаходиться зареєстрований офіс керуючої компанії, депозитарій повинен нести відповідальність перед керуючою компанією і власниками сертифікатів за будь-які збитки, яких вони зазнали в результаті невиправданого невиконання ним своїх зобов'язань або їх неналежного виконання. Зобов'язання перед власниками сертифікатів можуть бути виконані прямо або опосередковано через керуючу компанію в залежності від юридичної природи відносин між депозитарієм, керуючою компанією і власниками сертифікатів.

Стаття 10

1. Жодна компанія не має права виступати одночасно як керуюча компанія і як депозитарій.

2. В контексті своїх відповідних ролей, керуюча компанія і депозитарій повинні діяти незалежно і виключно в інтересах власників сертифікатів.

Стаття 11

Законодавство або правила фонду повинні встановлювати умови заміни керуючої компанії і депозитарія, а також правила щодо забезпечення захисту власників сертифікатів у разі такої заміни.

Глава IV

Зобов'язання щодо структури інвестиційних компаній та депозитаріїв

Підрозділ A

Умови для започаткування діяльності

Стаття 12

Започаткування діяльності інвестиційних компаній підлягає попередньому офіційному ліцензуванню, яке проводиться компетентними органами держави-члена, з якої походить компанія.

Держави-члени повинні визначити організаційно-правову форму, яку повинна прийняти інвестиційна компанія.

Стаття 13

Жодна інвестиційна компанія не має права займатись іншою діяльністю, крім тієї, що зазначена в Статті 1 (2).

Стаття 13a

1. Без шкоди іншим умовам загального застосування, визначним національним законодавством, компетентні органи не можуть надавати ліцензію інвестиційній компанії, яка не призначила компанію з управління активами, якщо інвестиційна компанія не має достатнього капіталу, який складає щонайменше 300000 євро.

На додаток, коли інвестиційна компанія не призначила компанію з управління активами відповідно до цієї Директиви:

- ліцензію не можу бути надано, поки заява на її отримання не супроводжуватиметься програмою діяльності, яка також окреслює організаційну структуру інвестиційної компанії;

- директори інвестиційної компанії повинні мати достатньо добру репутацію та достатній досвід - також по відношенню до типу діяльності, яку здійснює інвестиційна компанія. З цією метою, імена директорів та кожної особи, яка замінить їх на посту, повинні бути надіслані до компетентних органів. Політика діяльності інвестиційної компанії повинна вирішуватися не менш, ніж двома особами, які відповідають таким умовам. Директорами називаються ті особи, які відповідно до законодавства та установчих документів, представляють інвестиційну компанію, або у дійсності визначають політику компанії;

- більш того, там, де існують тісні взаємозв'язки між інвестиційною компанією та іншими фізичними або юридичними особами, компетентні органи повинні надавати ліцензію тільки, якщо такі взаємозв'язки не перешкоджають ефективному виконанню їх наглядових функцій.

Компетентні органи повинні також відмовляти у наданні ліцензії, якщо закони, підзаконні та адміністративні положення держав, які не є членами ЄС, якими керуються одна або кілька фізичних чи юридичних осіб, з якими інвестиційна компанія має тісні зв'язки, або якщо виникають труднощі, пов'язані з їхнім впровадженням і не дають можливості ефективно здійснювати їхні наглядові функції.

Компетентні органи повинні вимагати від інвестиційних компаній надавати потрібні їм відомості.

2. Заявник повинен бути повідомлений у шестимісячний строк з моменту надання повної заяви про те, чи надається йому ліцензія. Якщо у видачі ліцензії відмовлено, ця в відмова повинна бути обгрунтована.

4. Інвестиційна компанія може розпочинати свою ділову діяльність, з моменту надання ліцензії.

5. Компетентні органи можуть відкликати ліцензію, видану інвестиційній компанії відповідно до цієї Директиви тільки, коли така компанія:

(a) не використовує ліцензію на протязі 12 місяців, чітко відмовляється від ліцензії, або припинила діяльність, яка передбачається даною Директиву, більш, ніж за 6 місяців до того, як відповідна держава-член не скасувала у такому випадку ліцензію;

(b) отримала ліцензію шляхом надання неправдивих відомостей або шляхом інших неправомірних дій;

(d) серйозно та/або систематично порушує положення, прийняті відповідно до цієї Директиви, або;

(e) підпадає під випадки, коли у національному законодавстві передбачено відкликання ліцензії.

Підрозділ B

Умови діяльності

Стаття 13b

Статті 5g та 5h повинні застосовуватись до інвестиційних компаній, які не заснували компанію управління активами, уповноважену відповідно до даної Директиви. Для цілей даної статті під компанією, з управління активами слід розуміти "інвестиційну компанію".

Інвестиційні компанії можуть управляти лише активами власного портфеля та не мають права, ні за яких обставин приймати замовлення на управління активами третіх осіб відповідно до їхніх інтересів.

Стаття 13c

Кожна держава-член походження зобов'язана встановити пруденційні правила, з якими інвестиційні компанії повинні повсякчасно ознайомлюватись, які не заснували компанію управління активами, уповноважену відповідно до даної директиви.

Зокрема, компетентні органи держави-члена походження, з огляду також на тип інвестиційної компанії, повинні вимагати від інвестиційних компаній здійснення та забезпечення адміністративних та розрахункових процедур, контролю та гарантійних заходів по операціям з електронними даними, та адекватний постійний контроль механізмів включаючи, зокрема правила для персональних взаємовідносин, що здійснюють її працівники або ті що для холдингу чи управлінню інвестиціями в фінансових інструментів з метою інвестування початкового капіталу та гарантування, серед іншого, що кожна угода, в якій компанія приймає участь може бути перебудована залежно від її походження, сторін, які приймають участь та типу, а також відносно часу та місця коли угода вступила в дію та від того, чи були активи інвестиційної компанії інвестовані відповідно до установчих документів та діючих правових положень.

Глава IVa

Облігації, які стосуються депозитарію

Стаття 14

1. Активи інвестиційної компанії повинні бути передані депозитарію для відповідального зберігання.

2. На зобов'язання депозитарія, про які йдеться в Статті 16, не впливає той факт, що він передає третій особі всі або частину активів, що знаходяться у нього на відповідальному зберіганні.

3. Окрім того, депозитарій повинен:

(a) забезпечувати, що продаж, випуск, викуп, погашення або анулювання сертифікатів, що здійснені від імені компанії, проведено відповідно до законодавства та установчих документів компанії;

(b) забезпечувати, що в операціях з активами компанії будь-які відшкодування передаються депозитарію протягом звичайного часу;

4. Держава-член може прийняти рішення, що інвестиційні компанії, розташовані на її території, які продають свої сертифікати виключно через одну або декілька фондових бірж, на яких їх сертифікати офіційно котируються, не зобов'язані мати депозитаріїв в значенні цієї Директиви.

До таких компаній не застосовуються Статті 34, 37 і 38. Проте, правила оцінки активів таких компаній повинні бути визначені в законодавстві або їх установчих документах.

5. Держава-член може прийняти рішення, що від інвестиційних компаній, розташованих на її території, які продають щонайменше 80% своїх сертифікатів через одну або декілька фондових бірж, що визначені в їх установчих документах, не вимагається мати депозитаріїв у значенні цієї Директиви за умови, що їх сертифікати офіційно котируються на фондових біржах держав-членів, на території яких продаються сертифікати, і будь-які операції, які така компанія може здійснювати поза фондовими біржами, здійснюються лише за цінами фондової біржі. В установчих документах компанії повинна бути визначена фондова біржа в країні, де здійснюється продаж сертифікатів компанії, ціни на якій визначають ціни, за якими ця компанія здійснює будь-які операції поза фондовими біржами в цій країні.

Держава-член може використовувати право, передбачене в попередньому підпункті, лише якщо вона вважає, що власники сертифікатів мають захист, еквівалентний такому, що існує для власників сертифікатів у ICI, які мають депозитарії в значенні цієї Директиви.

Зокрема, такі компанії і компанії, зазначені в пункті 4, повинні:

(a) за відсутності положення в законодавстві визначити в своїх установчих документах методи розрахунку вартості чистих активів своїх сертифікатів;

(b) втручатися в ринок для запобігання відхилення вартості своїх сертифікатів на фондовій біржі більше ніж на 5% від вартості їх чистих активів;

(c) встановлювати вартість чистих активів щодо своїх сертифікатів, яку повідомляти компетентним органам щонайменше двічі на тиждень і публікувати їх двічі на місяць.

Принаймні двічі на місяць незалежний аудитор повинен перевіряти, що розрахунок вартості сертифікатів проведено відповідно до законодавства і установчих документів компанії. У таких випадках аудитор повинен пересвідчитись, що активи компанії інвестовані згідно з правилами, встановленими в законодавстві і установчих документах компанії.

6. Держави-члени повідомляють Комісії ідентифікаційні дані компаній, що користуються частковими відхиленнями, що передбачаються пунктами 4 і 5.

Комісія звітує перед Контактним Комітетом про застосування пунктів 4 і 5 протягом п'яти років після імплементації цієї Директиви. Після одержання рішення Контактного Комітету Комісія, якщо необхідно, пропонує відповідні заходи.

Стаття 15

1. Депозитарій повинен мати свій зареєстрований офіс в тій самій державі-члені, в якій розташовано зареєстрований офіс інвестиційної компанії, або бути заснованим у цій державі-члені, якщо його зареєстрований офіс знаходиться в іншій державі-члені.

3. Держави-члени повинні визначити, які категорії установ, зазначених в пункті 2 цієї Статті, можуть бути депозитаріями.

Стаття 16

Відповідно до національного законодавства держави, в якій знаходиться зареєстрований офіс інвестиційної компанії, депозитарій несе відповідальність перед інвестиційною компанією і власниками сертифікатів за будь-які збитки, яких вони зазнали в результаті невиправданого невиконання ним своїх зобов'язань або їх неналежного виконання.

Стаття 17

1. Жодна компанія не має права виступати одночасно як інвестиційна компанія і як депозитарій.

2. Виконуючи роль депозитарія, депозитарій повинен діяти виключно в інтересах власників сертифікатів.

Стаття 18

Законодавство або установчі документи інвестиційної компанії встановлюють умови заміни депозитарія, а також правила забезпечення захисту власників сертифікатів у разі такої заміни.

Глава V

Зобов'язання щодо інвестиційної політики ICI

Стаття 19

1. Інвестиції пайового трасту або інвестиційної компанії повинні складатись виключно з:

(a) цінних паперів, що підлягають обігу та інструменти грошового ринку визначені для використання на організованому ринку відповідно до статті 1 (12) ISD ( 994_187 ) та/або;

(b) цінних паперів, що підлягають обігу, якими торгують на іншому організованому ринку в державі-члені, що постійно функціонує, визнаний і відкритий для населення; та/або

(c) цінних паперів, що підлягають обігу, які офіційно котируються на фондовій біржі в державі, яка не є членом Співтовариства, і якими торгують на іншому організованому ринку, що постійно функціонує, визнаний і відкритий для населення в державі, яка не є членом Співтовариства, за умови, що вибір фондової біржі або ринку схвалено компетентними органами або передбачено в законодавстві чи правилах фонду або установчих документах компанії та/або;

(d) нещодавно випущених цінних паперів, що підлягають обігу, за умови, що: - в умовах випуску зазначено, що буде зроблено заявку на допуск до офіційного котирування на фондовій біржі або іншому організованому ринку, що постійно функціонує, визнаний і відкритий для населення, за умови, що вибір фондової біржі або ринку схвалено компетентними органами або передбачено в законодавстві чи правилах фонду або установчих документах інвестиційної компанії; - такий допуск забезпечується протягом одного року після випуску та/або;

(e) члени ICI уповноважені відповідно до даної Директиви та/або інші компанії спільного інвестування в значенні першого та другого значення статті 1 (2), чи повинні вони бути розміщені в межах держави-члена чи ні, запроваджує що: - такі інші компанії спільного інвестування уповноважені згідно законодавства, яке забезпечує, що вони підлягають нагляду з боку компетентних органів ICI за тим, щоб вони були еквівалентними до тих, які встановленні в законодавстві Співтоваристві, і щоб така співпраця між уповноваженими органами була належним чином гарантована; - рівень захисту для учасників-власників інших компаній спільного інвестування є еквівалентним до того, який існує для власників у ICI та зокрема ті правила щодо відділення, отримання та давання позички активів, а також непокритий продаж цінних паперів та інструментів грошового ринку еквівалентні до вимог даної Директиви; - діяльність інших компаній спільного інвестування підлягає звітуванню у піврічному та річному звіті для здійснення оцінки активів та пасивів прибуток та діяльність під час звітного періоду; - не більше ніж 10% активів ICI чи інших компаній спільного інвестування, чиє придбання здійснюється можуть відповідно до фондових правил чи установчих документів, можуть бути інвестовані в сукупності до учасників інших ICI або до інших компаній спільного інвестування та/або;

(f) депозити кредитних установ, які підлягають виплаті на вимогу або за правом погашення, та підлягають сплаті мають свій зареєстрований офіс в державі-члені або, якщо зареєстрований офіс кредитної установи знаходиться на території держави за межами Співтовариства, встановлено, що він керується належними правилами, встановленими компетентними органами ICI, які є еквівалентними до тих, які визначаються законодавством Співтовариства та/або;

(g) фінансові деривативи, включаючи еквівалентні грошові інструменти (cash-settled), що використовуються на організованому ринку відповідно до підпунктів (a), (b) та (c); та/або фінансові деривативи, як безпосередні похідні інструменти, які забезпечують, що: - нижче викладене стосується інструментів, що покриваються даним пунктом, фінансові індекси, курси інтересів, курси іноземних валют, в яких ICI можуть здійснювати інвестиції, згідно з їх інвестиційних завдань зазначених в фондових правилах ICI та установчих документах; - сторони, при укладанні угоди у деривативах інструментах підлягають належному нагляду, та відносяться до категорій, що визнаються компетентними органами ICI та: - деривативи (безпосередні похідні інструменти) підлягають надійній та такій, що піддається контролю оцінці на щоденній основі та може бути проданою, ліквідованою та або закритою угодою, що вносить зміни будь-коли за її справжньої вартості за ініціативою ICI, та/або;

(h) інструменти грошового ринку, відмінного від того що діє на організованому ринку, який підпадає під статтю 1(9), якщо емісія чи емітент таких інструментів врегульовані з метою захисту інвесторів та вкладень, та забезпечує, що вони: - випущені та гарантовані центральними, регіональними та місцевими уповноваженими органами або центральним банком держави-члена, Європейським Центральним Банком, Європейським Союзом чи Європейським Інвестиційним Банком, Європейським, держави, що не входять в Співтовариство чи як у випадку з Федеральними Державами, через одного з учасників, що представляє федерацію, чи через суспільну інтеграційну структуру, до якої відноситься одна чи більше держав-членів або; - випущені компанією будь-які цінні папери якого використовуються на організованому ринках відповідно до підпунктів (a), (b), або (c), або; - випущені та забезпечені та підлягають пруденційному нагляду, відповідно до критеріїв встановлених законодавством Співтовариства або підкорюються пруденційним правилам, які компетентні органи визначають такими, що мають чітко відповідати правилам, які визначені законодавством Співтовариства або; - випущені іншими органами, що відносяться до категорій встановлених компетентними органами ICI, які забезпечують, що інвестування в таких інструментах відноситься до захисту інвестора, який є еквівалентним до того, що здійснюється під час першої, другої чи третьої спроби та забезпечує, що емітент, компанія, чий капітал та резервна сума складає не менше 10000000 Євро та яка представляє та опубліковує свою річну звітність у відповідності до директиви 78/660/ЄЕС( 994_908 ), є суб'єктом, що входить в групу компаній, до якої також входить одна чи декілька компаній, перелічених вище і створений для забезпечення фінансування яке здійснює група, або є суб'єктом, який створений для забезпечення обернення боргових зобов'язань, фінансування банком придбання транспортних засобів, у цінні папери.

2. Проте:

(a) ICI можуть інвестувати не більше 10% своїх активів в інші цінні папери, що підлягають обігу, та інструменти грошового ринку крім тих, які зазначені в пункті 1;

(b) держава-член може встановити, що ICI може інвестувати не більше 10% своїх активів у боргові інструменти, які в цілях цієї Директиви, тлумачаться виходячи з їх властивостей як еквівалентні до цінних паперів, що підлягають обігу, і які, серед іншого, є обіговими, ліквідними та мають вартість, яка може бути точно визначена в будь-який час або принаймні так часто, як це передбачено в Статті 34;

(c) інвестиційна компанія може придбавати рухоме і нерухоме майно, яке є істотним для прямого здійснення її підприємницької діяльності;

(d) ICI не має права купувати ані дорогоцінні метали, ані сертифікати, що їх представляють.

3. Загальний обсяг інвестицій, зазначених в пункті 2(a) та (b), не може ні за яких обставин перевищувати 10% активів ICI.

4. Пайові трасти і інвестиційні компанії можуть мати в своєму володінні супутні ліквідні активи.

Стаття 21

1. Компанія управління активами чи інвестиційна компанія повинні застосовувати процедуру ризикового менеджменту, яка дозволяє здійснювати моніторинг та вираховувати будь-коли ризик ситуацій та покриття повного (абсолютного) ризику характеристика портфеля; компанія повинна застосовувати процес для правильної та незалежної оцінки вартості дериватив, що обертаються на неорганізованому ринку. Вона повинна регулярно повідомляти компетентні органи та відповідно до детальних правил компанії повинні визначати: види дериватив інструментів, основні ризики, кількісні обмеження та методи, які використовуються для оцінювання ризиків пов'язаних з угодами у деривативах інструментів відповідно до кожного, що управляється ICI.

2. Держави-члени мають право надавати дозвіл ICI застосовувати техніку та інструменти, що мають відношення до цінних паперів, що підлягають обігу та інструментів грошового ринку за умов які держави-члени встановлюють щодо методів та інструментів, які використовуються для ефективного розпорядження портфелем. У випадку, коли такі операції стосуються використання дериватив інструментів, ці вимоги та обмеження повинні підтверджувати положення викладені в даній директиві.

При відсутності будь-яких обставин такі операції призводять ICI до ухилення від своїх інвестицій: цілі які викладені у фондових правилах ICI та в установчих документах.

3. ICI повинні гарантувати, що його глобальний прояв в безпосередніх похідних інструментах не перевищував загальну чисту вартість портфеля.

Ризики підраховуються беручи до уваги поточну вартість основних активів, ризик зустрічної сторони, майбутні ринкові зміни, та час достатній для ліквідації позиції. Ці положення також застосовуються до наступних підпунктів.

ICI мають право здійснювати інвестиції, як частину своєї інвестиційної політики та згідно з обмеженнями встановленими статтею 25 (5), у фінансових деривативах, забезпечуючи, що ризик щодо основних активів не перевищує в сукупності інвестиційні обмеження визначені статтею 22. Держава-член має право дозволити, що коли ICI інвестує в індексованих деривативах, такі інвестиції не повинні поєднуватись з обмеженнями зазначеними в статті 22.

У випадку, коли цінний папір або інструмент грошового ринку представляє собою деривативу, остання повинна бути взята до уваги, у випадку відповідності до вимог даної статті.

4. Держава-член повинна відсилати Комісії повну інформацію та будь-які подальші зміни щодо регулювання стосовно методики вирахування ризиків зазначених в пункті 3, включаючи оцінку ризику відносно сторони, що приймає участь в угоді у директивах, що підлягають обігу на неорганізованому ринку, не пізніше ніж 13 лютого 2004 року. Комісія повинна переслати таку інформацію до інших держав-членів. Така інформація підлягає обміну поглядами (ідеями) в межах Контактного Комітету згідно з процедурою встановленою статтею 53 (4).

Стаття 22

1. ICI може інвестувати не більше ніж 5% власних активів у цінні папери, що підлягають обігу чи у інструменти грошового ринку випущені одним органом. ICI не може інвестувати більше ніж 20% активів в депозитах, здійснених з одним і тим же органом.

Можливість ризику контрагенту ICI та у деривативах не можуть перевищувати:

- 10% цих актів коли стороною, що приймає участь в угоді являється кредитна установа згідно з статтею 19 (1) (f), або

- 5% цих активів, в інших випадках.

2. Держави-члени можуть підвищити 5% ліміт встановлений в першому реченні першого пункту до максимум 10%. Однак загальна вартість цінних паперів, що підлягають обігу та інструментів грошового ринку ICI в розпорядженні органів, в які він інвестує більше ніж 5% своїх активів не повинна перевищувати 40% вартості власних активів. Таке обмеження не застосовується до угод у депозитах та деривативах інструментах укладених з фінансовими установами, які підлягають пруденційному нагляду.

Не зважаючи на індивідуальні обмеження визначені в пункті 1, ICI не можуть поєднувати:

- інвестиції у випущені цінні папери, що підлягають обігу чи в інструменти грошового ринку,

- депозити зроблені з, та/або

- ризики, що виникають з угод у деривативах інструментах здійснених одним органом більш ніж 20% з власних активів.

3. Держави-члени можуть підвищувати 5% ліміт визначений у першому реченні пункту 1 до максимум 35% якщо цінні папери, що підлягають обігу чи інструменти грошового ринку випущені чи гарантовані державою-членом, місцевим уповноваженим органом, державою, що не являється членом Співтовариства, суспільними міжнародними організаціями, членами яких являють одна чи більше держав-членів.

4. Держави-члени можуть підвищувати 5% ліміт визначений у першому реченні пункту 1 до максимум 25% у випадках певних зв'язків коли вони випущені кредитними установою, яка має свій зареєстрований офіс в межах держави-члена та підлягає згідно законодавства спеціальному державному нагляду встановленому з метою захисту власників облігацій. Зокрема суми, що формуються з випуску облігацій підлягають інвестуванню у відповідності до законодавства у активи, які протягом повного періоду дійсності облігацій, спроможні покривати вимоги пов'язані з облігаціями та які, на випадок неплатоспроможності емітента, використовувався б на пріоритетній основі для погашення сплати придбаного інтересу.

Коли ICI інвестує більше ніж 5% власних активів у облігації відповідно до першого підпункту та випущені одним емітентом, загальна вартість цих інструментів не може перевищувати 80% вартості активів ICI.

Держави-члени повинні надавати Комісії перелік вищезгаданих категорій облігацій разом з категоріями уповноважених емітентів, у відповідності до законодавства та наглядових заходів зазначених у першому підпункті, для випуску облігацій підкорюючись визначеним вище критеріям. Повідомлення, що встановлює статус запропонованих гарантій, повинні бути внесені до цього переліку. Комісія повинна негайно надіслати таку інформацію до іншої держави-члена разом з будь-якими коментарями, які вона визнає за необхідні, та має зробити інформацію доступною для громадськості. Такі повідомлення можуть і відбуватись як обмін думками (поглядами) в межах Контактного Комітету згідно з процедурою, визначеною в статті 53 (4).

5. Цінні папери, що підлягають обігу та інструменти грошового ринку відповідно до пункту 3 та 4 не повинні братись до уваги з метою застосування обмеження 40% відповідно пункту 2.

Обмеження встановлені в пункті 1, 2, 3 та - можуть не поєднуватись, і таким чином інвестиції у цінних паперах, що підлягають обігу чи інструментах грошового ринку випущеними одним і тим самим органом або у депозити чи деривативи інструменти та запроваджені даним органом та застосовані у відповідності до пунктів 1, 2, 3 та 4 повинні загалом перевищувати 35% активів ICI не зважаючи ні на які обставини.

Компанії, що входять до однієї групи для цілей консолідованих рахунків, як відповідно визначено в директиві 83/349/ЄЕС або згідно з загальновизнаними міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, розглядаються як один орган з метою підрахування обмежень які містить ця стаття.

Держави-члени можуть дозволяти загальні інвестиційні цінні папери, що підлягають обігу та інструменти грошового ринку в межах однієї групи не перевищуючи обмеження в 20%.

Стаття 22a

1. Без шкоди для обмежень встановлених статтею 25, держави-члени можуть підвищити обмеження, встановлені статтею 22 до максимум 20%, для інвестування у акції та/або у боргові цінні папери випущені одним і тим самим органом коли, відповідно до фондових правил чи установчих документів, завданням інвестиційної політики ICI є копіювання структури певного індексу біржових та боргових цінних паперів який визнається компетентними органам, на наступних основах:

- ця структура достатньо диверсифікована,

- індекс відображає адекватної комплекту цінних паперів, що визначається з метою порівняння, для ринку до якого він відноситься,

- він опубліковується належним чином.

2. Держави-члени можуть підвищити обмеження визначені параграфом 1 до максимум 35%, у випадку коли таке підвищення виправдане прийнятними умовами ринку, зокрема на організованому ринку де деякі цінні папери, що підлягають обігу чи інструменти грошового ринку виражено домінують.

Стаття 23

1. На частковий відступ від Статті 22 і не порушуючи Статтю 68 (3) Договору ( 994_017 ), держави-члени можуть надати ICI дозвіл інвестувати, згідно з принципом розподілу ризику, до 100% своїх активів у різні цінні папери, а також інструменти грошового ринку випущені або гарантовані будь-якою державою-членом, її місцевими органами, державою, що не є членом Співтовариства, або міжнародними громадськими органами, членами яких є одна або декілька держав-членів.

Компетентні органи повинні видавати такий дозвіл тільки якщо вони вважають, що власники сертифікатів у ICI мають захист, еквівалентний до захисту власників сертифікатів у ICI, які дотримуються обмежень, викладених в Статті 22.

Такий ICI повинен мати у своєму володінні цінні папери щонайменше шести випусків, але цінні папери одного випуску не повинні перевищувати 30% загального обсягу його активів.

2. ICI, зазначені в пункті 1, повинні чітко вказати в правилах фонду або установчих документах компанії ті держави, місцеві органи або міжнародні громадські органи, що випускають або гарантують цінні папери, в які ICI мають намір інвестувати більше 35% своїх активів; такі правила фонду або установчі документи компанії повинні бути схвалені компетентними органами.

3. Крім цього, кожне з таких ICI, про які йдеться в пункті 1, повинне включати до своїх проспектів та будь-якої рекламної літератури заяву, яка б привертала увагу до наявності такого дозволу і вказувала держави, місцеві органи та/або міжнародні громадські органи, в цінні папери яких воно має намір інвестувати або інвестувало більше 35% своїх активів.

Стаття 24

1. ICI можуть придбати сертифікати ICI та/або інших компаній спільного інвестування відповідно до статті 19 (1) (e), забезпечуючи що не більше ніж 10% активів інвестуються в сертифікати ICI чи інша компанія спільного інвестування. Держава-член може підвищити обмеження до максимум 20%.

2. Інвестиції зроблені в сертифікати інституту спільного інвестування, відмінного від ICI не можуть в цілому перевищувати 30% активів ICI.

Держава-член може дозволяти, коли ICI придбала сертифікати ICI та/або іншої компанії спільного інвестування, активи відповідних ICI чи інших компаній спільного інвестування не повинні бути пов'язані для завдань обмежень визначених в статті 22.

3. У випадку інвестування ICI у сертифікати іншої ICI та/або іншої компанії спільного інвестування, які управляються, прямо чи делеговано однією компанією з управління активами або будь-якою іншою компанією, з якою пов'язана компанія з управління активами загальним управлінням чи контролем, суттєвим прямим чи непрямим володінням, управляюча компанія чи інша компанія не може брати плату за розміщення та погашення за рахунок інвестицій одного ICI на користь іншої компанії спільного інвестування.

Стаття 24a

1. Проспект повинен відображати до якої категорії активів ICI уповноважений здійснювати інвестиції. Він також повинен зазначати чи дозволені угоди у фінансових деривативах інструментах; в такому випадку, він повинен включати видиме ствердження, вказуючи чи можуть такі операції здійснюватись з ціллю хеджирування чи з метою забезпечення інвестиційних завдань, та можливі наслідки використання фінансових дериватив щодо характеристик ризику.

2. Коди ICI інвестує головним чином в якусь категорію активів визначених статтею 19 відмінну від цінних паперів, що підлягають обігу та інструментів грошового ринку або відтворює композицію індексів біржових чи боргових цінних паперів згідно зі статтею 22 (a), його проспект та, якщо необхідно будь-яку допоміжну літературу, що повинна містити суттєве твердження з приділенням уваги інвестиційній політиці.

3. Якщо зміна вартості чистих активів ICI суттєво відрізняється від передбачуваної з огляду на структуру портфеля та застосовувані методи управління ним, інформація про такі обставини має бути донесена до відома в проспектах, а у відповідних випадках і в іншій рекламній літературі.

4. За вимогою інвестора, компанія управління активами повинна надавати додаткову інформацію відносно кількісних обмежень, що застосовуються в управлінні ризиками ICI, методи, які використовуються на при кінець та на кінцевий розвиток головних інструментів категорій ризиків та поступок.

Стаття 25

1. Інвестиційна компанія або керуюча компанія, що діє у зв'язку з усіма пайовими трастами, якими вона управляє, і яка підпадає під сферу дії цієї Директиви, не може придбавати будь-які акції, які дають право голосу, що дало б їй змогу чинити значний вплив на управління емітентом.

До подальшого узгодження держави-члени повинні брати до уваги існуючі правила, які визначають принцип, встановлений в першому підпункті, згідно із законодавством інших держав-членів.

2. Окрім того, інвестиційна компанія або пайовий траст можуть купувати не більше ніж:

- 10% акцій без права голосу будь-якого одного емітента;

- 10% боргових цінних паперів будь-якого одного емітента;

- 25% сертифікатів будь-якої ICI та/або іншої компанії спільного інвестування згідно з першим та другим абзацами статті 1 (2);

- 10% інструментів грошового ринку будь-якого єдиного органу, що випускає цінні папери.

Обмеження, зазначені в другому і третьому абзацах, можуть не братись до уваги на час придбання, якщо на той час загальну суму боргових цінних паперів або чисту суму цінних паперів, які випускаються, підрахувати неможливо.

3. Держава-член може відмовитись від застосування пунктів 1 і 2 по відношенню до:

(a) цінних паперів, що підлягають обігу, випущених або гарантованих державою-членом або її місцевими органами;

(b) цінних паперів, що підлягають обігу, випущених або гарантованих державою, що не є членом Співтовариства;

(c) цінних паперів, що підлягають обігу, випущених міжнародними громадськими органами, членами яких є одна або декілька держав-членів;

(d) акцій, що знаходяться у володінні ICI в капіталі компанії, зареєстрованої в державі, що не є членом Співтовариства, що інвестує свої активи головним чином у цінні папери емітентів, що мають свої зареєстровані офіси у цій державі, якщо згідно із законодавством цієї держави таке володіння є для ICI єдиним шляхом інвестицій у цінні папери емітентів такої держави. Проте, цей відступ застосовується лише якщо в своїй інвестиційній політиці компанія держави, що не є членом, дотримується обмежень, встановлених у Статтях 22, 24, 25 (1) і (2). Якщо обмеження, встановлені в Статтях 22 і 24, перевищуються, застосовується з відповідними змінами Стаття 26;

(e) акції, що тримаються інвестиційною компанією чи інвестиційними компаніями капіталу дочірніх компаній, що здійснюють діяльність лише стосовно управління, надання консультацій та маркетингу в державі, де розташована філія, з огляду на перекупівлю сертифікатів за вимогою власників сертифікатів виключно від їхнього імені.

Стаття 26

1. ICI не повинні виконувати вимоги щодо обмежень, визначених в даній главі, коли реалізуються підписні права пов'язані з цінними паперами, що підлягають обігу чи з інструментами грошового ринку, які формують частину активів ICI. Забезпечуючи дотримання принципу розподілу ризику, держави-члени мають право дозволити ICI, що отримали ліцензію відхилятись від положень статей 22, 22a, 23 та 24 протягом 6 місяців після дати отримання ліцензії.

2. Якщо обмеження, про які йдеться в пункті 1, перевищуються з причин поза контролем ICI, або внаслідок використання прав на підписку, це ICI повинне затвердити за першочергову мету своїх операцій з продажу виправлення такої ситуації, належним чином враховуючи інтереси своїх власників сертифікатів.

Глава VI

Зобов'язання щодо надання інформації власникам сертифікатів

A. Публікація проспектів і періодичних звітів

Стаття 27

1. Інвестиційна компанія для кожного пайового трасту та спільного фонду, якими вона здійснює управління, компанія, з управління активами повинна опубліковувати:

- спрощений проспект,

- повний проспект,

- річний звіт за кожен фінансовий рік, та

- піврічний звіт за перші шість місяців фінансового року.

2. Річний і піврічний звіти повинні публікуватись в таких часових межах і набувати чинності з часу закінчення періоду, якого вони стосуються:

річний звіт - чотири місяці,

піврічний звіт - два місяці.

Стаття 28

1. Як спрощений проспект так і повний проспект повинен містити інформацію необхідну для інвесторів для можливості приймати проінформовані рішення, що стосується інвестиційних завдань, та, зокрема, що стосується ризику. Останнє повинне визначати незалежність від інвестованих інструментів, зрозумілі та легко доступні тлумачення (пояснення) характеристик ризику фонду.

2. Повний проспект повинен містити принаймні інформацію визначену в схемі A, Додатка 1 цієї Директиви настільки, наскільки така інформація ще не зазначена у фондових правилах або установчих документах доданих до повного проспекту, згідно з статтею 29 (1).

3. Спрощений проспект повинен містити загалом ключову інформацію, визначену в схемі C, Додатка 1 цієї Директиви. Він повинен бути складений та структуризований таким чином, щоб бути легко зрозумілим для звичайного інвестора. Держави можуть дозволити, щоб спрощені проспекти додавались до повного і являли собою замінну його частину. Спрощений проспект може бути використаним, як маркетинговий інструмент, розроблений для використання в усіх державах-членах змін, окрім перекладів. Отже держави-члени не можуть вимагати будь-яких подальших документів чи додаткової інформації.

4. Як повний та спрощений проспект повинні бути внесеними до письмових документів чи до будь-якого надійного інформаційного засобу, що мають еквівалентний юридичний статус, затверджений компетентними органами.

5. Річний звіт повинен включати баланс та баланс активів та пасивів, детальний звіт про прибутки та видатки за фінансовий рік, звіт про діяльність протягом фінансового року та іншу інформацію зазначену в Схемі B, Додатка 1 цієї Директиви, так само, як і інша важлива інформація яка може дати можливість інвесторам здійснювати проінформоване судження про розвиток діяльності ICI та його результати.

6. Піврічні звіти повинні включати хоча б інформацію передбачену в главі L та IV Схеми B, Додатка 1 цієї Директиви, де ICI сплатив чи запропонував сплатити дивіденди, цифри повинні становити результати після податку за відповідних півроку і виплачений чи запропонований проміжний дивіденд.

Стаття 29

1. Регламент фонду чи установчі документи інвестиційної компанії є невід'ємною складовою проспектів і мають бути додані до нього.

2. Однак немає потреби додавати документи, зазначені у пункті 1 до повного проспекту за умови, що утримувач сертифікатів повідомлений, що на його прохання ці документи будуть йому надіслані чи йому буде повідомлено про місця у кожній державі-члені у якій сертифікати знаходяться на ринку, де він зможе отримати консультацію

Стаття 30

Суттєві елементи скороченого чи повного проспекту мають поновлюватись.

Стаття 31

Обліково-бухгалтерська інформація, що надається у річному звіті, повинна бути перевірена однією або декількома особами, уповноваженими законодавством проводити аудит звітності відповідно до Директиви Ради 84/253/ЄЕС ( 994_461 ) від 10 квітня 1984 року, що грунтується на Статті 54 (3) (є) Договору ЄЕС ( 994_017 ) про затвердження осіб, відповідальних за проведення встановленого законом аудиту (нормативної ревізії) обліково-бухгалтерських документів (1). Звіт аудитора із будь-якими застереженнями повинен бути повністю відтворений в річному звіті.

Стаття 32

Інститути спільного інвестування і цінних паперів повинні надсилати компетентним органам свої скорочені і повні проспекти і будь-які внесені до них зміни, а також річні звіт і звіти за півроку.

Стаття 33

1. Скорочені проспекти повинні бути запропоновані підписчиками безплатно до укладення контракту.

Окрім того, повний проспект і останній річний звіт і звіт за пів року надається підписчикам безплатно на їх прохання.

2. Річний звіт і звіт за півроку надається утримувачам сертифікатів безплатно на їх прохання.

3. Річний звіт і звіт за півроку мають бути доступні для громадськості на місці чи іншими способами, визначеними компетентними органами, які зазначені у повному і скороченому проспекті.

Стаття 34

ICI повинне належним чином оприлюднювати ціни емісії, продажу, викупу або погашення своїх сертифікатів щоразу, коли воно їх емітує, продає, викупає або погашає, принаймні двічі на місяць. Проте, компетентні органи можуть дозволити ICI зменшити частоту публікацій до одного разу на місяць за умови, що таке скорочення не порушує інтереси власників сертифікатів.

Стаття 35

Вся реклама, яка містить пропозицію придбати сертифікати інститутів спільного інвестування повинна зазначати про існування проспектів і місця, де їх можна отримати громадськістю, або яким чином громадськість може мати до них доступ.

Глава VII

Загальні зобов'язання ICI

Стаття 36

1. Ані - Інвестиційна компанія, ані - Керуюча компанія або депозитарій, що діють від імені пайового трасту, не можуть брати позики.

Проте, ICI може придбавати іноземну валюту шляхом компенсаційної позики.

2. Шляхом відступу від пункту 1 держава-член може дозволити ICI брати позики:

(a) до 10% - своїх активів у випадку інвестиційної компанії, або - вартості фонду у випадку пайового трасту, за умови, що позика має тимчасову основу;

(b) до 10% своїх активів у випадку інвестиційної компанії, за умови, що ця позика надає змогу придбати нерухоме майно, необхідне для прямого виконання її діяльності; в такому випадку ця позика і та, про яку йдеться в підпункті (a), ні в якому разі не можуть в загальній сумі перевищувати 15% активів позичальника.

Стаття 37

1. ICI повинне викупити або погасити свої сертифікати на вимогу будь-якого власника сертифікатів.

2. Шляхом відступу від пункту 1:

(a) ICI може у випадках і відповідно до положень, передбачених законодавством, правилами фонду або установчими документами компанії, тимчасово призупинити викуп або погашення своїх сертифікатів. Призупинення може передбачатись лише у виняткових випадках, коли цього вимагають обставини, і може бути виправдане лише з огляду на інтереси власників сертифікатів;

(b) держави-члени можуть надати компетентним органам дозвіл вимагати призупинення викупу або погашення сертифікатів в інтересах власників сертифікатів або громадськості.

3. У випадках, зазначених в пункті 2 (a), ICI повинне негайно повідомити про своє рішення компетентні органи та органи всіх держав-членів, в яких він продає свої сертифікати.

Стаття 38

Правила оцінки активів і обчислення ціни продажу чи емісії та ціни викупу чи погашення сертифікатів ICI повинні бути викладені в законодавстві, правилах фонду або установчих документах інвестиційної компанії.

Стаття 39

Розподіл або повторне інвестування доходу пайового трасту або інвестиційної компанії повинні здійснюватися відповідно до законодавства, правил фонду або установчих документів інвестиційної компанії.

Стаття 40

Пай ICI не може бути випущений, поки еквівалент чистої емісійної ціни не сплачений в активи ICI в звичайних часових межах. Це положення не перешкоджає розподілу преміальних сертифікатів.

Стаття 41

1. Не перешкоджаючи застосуванню Статей 19 і 21, ані:

інвестиційна компанія,

ані

керуюча компанія або депозитарій, що діють від імені пайового трасту, не можуть надавати позики або виступати в ролі гаранта від імені третіх сторін.

2. Пункт 1 не перешкоджає таким інститутам купувати цінні папери, що підлягають обігу, які не повністю оплачені.

Пункт 1 не перешкоджає інститутам отримувати цінні папери, що підлягають обігу, інші інструменти грошового ринку, чи інші фінансові інструменти, зазначені у статті 19(1)(c), (g) і (h) які не оплачені повністю.

Стаття 42

Ані: - інвестиційна компанія, ані - керуюча компанія або депозитарій, що діють від імені пайового трасту, не можуть здійснювати продаж цінних паперів, що підлягають обігу, без покриття.

Стаття 43

Законодавство або правила фонду повинні встановлювати винагороду і витрати, які керуюча компанія має право виставляти пайовому трасту, і спосіб розрахунку такої винагороди.

У законодавстві або установчих документах інвестиційної компанії повинен бути визначений характер витрат, які несе компанія.

Глава VIII

Спеціальні положення стосовно ICI, які продають свої сертифікати
    в інших державах-членах, ніж тих, в яких вони розташовані

Стаття 44

1. ICI, яке продає свої сертифікати в іншій державі-члені, повинне дотримуватись чинних в цій державі законів, постанов та адміністративних положень, які не входять до сфери, що регулюється цією Директивою.

2. Будь-яке ICI може рекламувати свої сертифікати в тій державі-члені, в якій вони продаються. Воно повинне дотримуватись положень, що регулюють рекламу в такій державі.

3. Положення, про які йдеться в пунктах 1 і 2, повинні застосовуватись без дискримінації.

Стаття 45

У випадку, про який ідеться в Статті 44, ICI повинне, серед іншого, відповідно до законів, постанов та адміністративних положень, чинних в державі-члені, в якій здійснюється продаж сертифікатів, вживати заходів, необхідних для забезпечення наявності в цій державі сприятливих умов для здійснення виплат власникам сертифікатів, викупу або погашення сертифікатів та доступності інформації, яку ICI зобов'язане надавати.

Стаття 46

Якщо ICI пропонують на ринку свої сертифікати у інших державах, ніж ті, де вони знаходяться, то вони мають інформувати відповідно компетентні органи іншої держави-члена. Одночасно вони мають надіслати компетентним органам:

- підтвердження компетентними органами того, що це відповідає умовам, встановленим цією Директивою;

- регламент фонду чи установчі документи;

- повний і скорочений проспекти;

- якщо необхідно, свій останній річний звіт чи наступний звіт за півроку, і

- подробиці заходів, вжитих для розміщення на ринку цієї іншої держави-члена сертифікатів.

Інвестиційна компанія чи компанія по управлінню активами може розпочинати розміщення сертифікатів на ринку іншої держави-члена через два місяці після такого повідомлення, якщо органи відповідної держави-члена до закінчення двох місяців не приймуть обгрунтоване рішення, що заходи, вжиті для поширення сертифікатів на ринку не відповідають положенням, зазначеним у статті 44(1) і статті 45.

Стаття 47

Якщо інститути спільного інвестування поширюють сертифікати у іншій державі-члені, ніж та, у якій вони знаходяться, вони мають поширити у іншій державі-члені, у відповідності до процедур, передбачених для держави-члена їх походження, повний і скорочений проспекти, річний звіт і звіт за півроку та іншу інформацію передбачену статтями 29 і 30.

Ці документи мають бути перекладені на мову приймаючої держави чи на мову, встановлену компетентними органами приймаючої держави.

Стаття 48

Для цілей здійснення своєї діяльності ICI може використовувати у Співтоваристві ту саму родову назву (таку як інвестиційна компанія або пайовий траст), яку він використовує в державі-члені, в якій він розташований. У разі виникнення загрози плутанини, держава-член за місцем знаходження може для прояснення ситуації вимагати, щоб назва супроводжувалась певними пояснювальними подробицями.

Глава IX

Положення щодо органів, відповідальних за видачу ліцензій та здійснення нагляду

Стаття 49

1. Держави-члени призначають органи, які виконують обов'язки, передбачені цією Директивою. Вони інформують про це Комісію, вказуючи будь-який розподіл обов'язків.

2. Органи влади, зазначені в пункті 1, повинні бути державними органами або установами, призначеними державними органами.

3. Органи держави, в якій розташоване ICI, компетентні здійснювати нагляд за таким ICI. Проте, органи держави, в якій ICI продає свої сертифікати відповідно до Статті 44, компетентні здійснювати нагляд за дотриманням положень Розділу VIII.

4. Цим відповідним органам повинні бути надані всі повноваження, необхідні для виконання їх завдань.

Стаття 50

1. Органи держав-членів, про які йдеться в Статті 49, для виконання своїх обов'язків повинні тісно співпрацювати, і тільки з цією метою повинні надавати один одному всю необхідну інформацію.

2. Держави-члени повинні забезпечити, що усі особи які працюють чи працювали у компетентних органах, так і аудитори і експерти проінструктовані компетентними органами були зобов'язані не розголошувати професійну таємницю. Професійна таємниця означає, що конфіденційна інформація, отримана ними під час виконання професійних обов'язків, не може бути розкрита жодній особі чи будь-якому органу. Виняток становить підсумована чи узагальнена форми, коли інститути спільного інвестування і компанії з управління активами і депозитарії (далі компанії, які забезпечують їх економічну діяльність) не можуть бути індивідуально ідентифіковані. Виняток становлять також випадки, передбачені кримінальним правом.

Тим не менше, коли інститути спільного інвестування чи далі компанії, які забезпечують їх економічну діяльність оголошуються банкрутами чи підлягають обов'язковій ліквідації, конфіденційна інформація, яка не стосується третіх сторін задіяних у санації, може бути розголошена у цивільних і господарських судових процесах.

3. Пункт 2 не забороняє компетентним органам держав-членів обмінюватись інформацією у відповідності з цією Директивою та іншими директивами, які застосовуються до інститутів спільного інвестування чи компаній, які забезпечують їх економічну діяльність. Ця інформація підпадає під умови професійної таємниці, зазначеної у пункті 2.

4. Держави-члени можуть укладати угоди про співробітництво для обміну інформацією з компетентними органами третіх держав чи з уповноваженими органами чи іншими органами третіх країн, як зазначено у пункті 6 і 7, лише тоді коли розкрита інформація підпадає під гарантії професійної таємниці, щонайменше рівнозначну тій, що зазначена у цій статті. Такий обмін інформацією повинен мати на меті виконання наглядової функції зазначених уповноважених органів чи інших органів.

Якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона не може бути розголошена без висловленої згоди компетентних органів, які її розголошують, і якщо необхідно лише з тією метою, на яку погодились компетентні органи.

5. Компетентні органи, які отримали конфіденційну інформацію відповідно до пунктів 2 і 3 можуть її використовувати лише в процесі виконання своїх обов'язків під час:

- перевірки дотримання умов ведення бізнесу інститутами спільного інвестування чи компаній, які забезпечують їх економічну діяльність з метою спрощення нагляду за здійсненням бізнесу, адміністративної і розрахункової процедур, механізму внутрішнього контролю;

- накладення санкцій;

- у адміністративних позовах проти рішень компетентних органів, чи у судових розглядах, розпочатих відповідно до статті 51 (2).

6. Пункти 2 і 5 не перешкоджають обміну інформацією:

(a) в межах держави-члена, якщо у ній є два чи більше компетентних органи;

(b) в межах держави-члена чи між державами-членами, між компетентними органами і: - органами, що несуть публічну відповідальність за здійснення нагляду за діяльністю кредитних установ, інвестиційних компаній, страховими компаніями і іншими фінансовими організаціями чи органами влади, що відповідають за контроль за фінансовими ринками; - органами, задіяними у ліквідації чи банкрутстві інститутів спільного інвестування, компаній, які забезпечують їх економічну діяльність та інших подібних процедурах; - особами, відповідальними за здійснення статутного аудиту рахунків кредитних установ, інвестиційних компаній, страхових компаній і інших фінансових організацій під час виконання їх наглядової функції, чи розголошення інформацію органам які здійснюють компенсаційні схеми, необхідної для виконання ними своїх функцій, така інформація підпадає під умови професійної таємниці, відповідно до пункту 2.

7. Незважаючи на пункти 2 і 5, держави-члени можуть дозволити обмін інформацією між компетентними органами і: - органами, які здійснюють нагляд за діяльністю органів, що задіяні у ліквідації і банкрутстві інститутів спільного інвестування чи компаній, які забезпечують їх економічну діяльність та інших подібних процедурах, чи; - органами, які відповідають за нагляд за діяльністю осіб, які здійснюють статутний аудит рахунків страхових компаній, кредитних установ, інвестиційних фірм та інших фінансових установ.

Держави-члени, які вирішили скористатись вибором, передбаченим першим підпунктом повинні вимагати дотримання принаймні наступних умов: - інформація повинна використовуватись з метою виконання функцій, передбачених першим підпунктом, - інформація, отримана у даному контексті повинна підпадати під умови професійної таємниці, передбаченої пунктом 2, - якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона не може бути розголошена без висловленої згоди компетентних органів, які її розголосили, і якщо необхідно лише з тією метою, на яку погодились компетентні органи.

Держави-члени мають повідомляти Комісії та іншим державам-членам найменування компетентних органів, які можуть отримувати інформацію відповідно до цього пункту.

8. Незважаючи на пункти 2 і 5, держави-члени можуть з метою зміцнення стабільності, включаючи цілісність, фінансової системи дозволити обмін інформацією між компетентними органами і органами, які відповідно до закону відповідають за виявлення і розслідування порушень права, яке регулює діяльність господарських товариств.

Держави-члени, які скористались правом вибору, передбаченим першим підпунктом повинні вимагати дотримання принаймні наступних умов: - інформація повинна використовуватись з метою виконання функцій, передбачених першим підпунктом, - інформація, отримана у даному контексті повинна підпадати під умови професійної таємниці, передбаченої пунктом 2, - якщо інформація походить з іншої держави-члена, вона не може бути розголошена без висловленої згоди компетентних органів, які її розголосили, і, якщо необхідно лише з тією метою, на яку погодились компетентні органи.

Якщо у державі-члені, влада чи органи зазначені у першому підпункті при здійсненні виявлення чи розслідування залучають інших осіб з не публічного сектора у зв'язку з їх специфічною компетентністю, обмін інформацією може поширюватись і на таких осіб, за умови дотримання 2 підпункту.

З метою виконання останньої частини другого підпункту, влада чи органи зазначені в першому параграфі, мають повідомити компетентним органам, які розголосили інформацію, імена і точні обов'язки осіб, яким інформація буде надіслана.

Держави-члени повинні повідомляти Комісії та іншим державам-членам назви органів і властей, які можуть отримувати інформацію відповідно до цього пункту.

До 31 грудня 2000 року Комісія повинна скласти звіт про застосування цього пункту.

9. Ця стаття не перешкоджає компетентним органам передавати центральним банкам чи іншим органам, з подібною функцією монетарного органу, інформацію, яка необхідна для виконання ними своїх функцій. Ця стаття не перешкоджає таким органам чи властям передавати таку інформацію компетентним органам відповідно до цілей пункту 5.

Інформація отримана у такий спосіб підпадає під умови професійної таємниці, передбаченої цією статтею.

10. Ця стаття не перешкоджає компетентним органам передавати інформацію, зазначену у пунктах 2 і 5 Кліринговій палаті (Розрахунковій палаті) чи іншому органу, який за національним правом забезпечує кліринг чи послуги по забезпеченні розрахунків для одного з ринків держави-члена, якщо вони вважають що необхідно надати інформацію з метою забезпечення належного функціонування цих органів по відношенню до дефолтів (відмови виконувати зобов'язання) чи потенційних дефолтів учасниками ринку. Інформація, отримана таким чином підпадає під умови професійної таємниці, передбаченої пунктом 2. Держави-члени повинні однак забезпечити те, щоб інформація отримана відповідно до пункту 3 не була розголошена відповідно до цього пункту без висловленої згоди компетентних органів, які її розголосили.

11. Окрім того, незважаючи на положення зазначені у пунктах 2 і 5, держави-члени можуть за допомогою правових положень дозволити розголошення певної інформації іншим департаментам центральних органів виконавчої влади, які відповідають за законодавче регулювання нагляду за діяльністю інститутів спільного інвестування чи компаній, що забезпечують їх економічну діяльність, кредитних установ, фінансових інститутів, інвестиційних компаній, страхових компаній та інспекторам, які уповноважені цими департаментами.

Такі розкриття допустимі лише тоді, коли це необхідно для розумного контролю.

Держави-члени, повинні однак забезпечувати, щоб інформація, отримана відповідно до пунктів 3 і 6, не була розкрита за обставин, зазначених у цьому пункті, за винятком висловленої згоди компетентних органів, які її розкрили.

Стаття 50a

1. Держави-члени повинні принаймні забезпечити:

(a) щоб будь-яка уповноважена особа у значенні Директиви 84/253/ЄЕС ( 994_461 ), яка виконує у інститутах спільного інвестування чи компаніях, що забезпечують їх економічну діяльність функцію, зазначену у статті 51 Директиви 78/660/ЄЕС ( 994_908 ), статті 37 Директиви 42 Директиви 78/660/ЄЕС чи інше статутне завдання, повинна бути зобов'язана звітувати компетентним органам влади про факти чи рішення компанії, про які стало відомо під час виконання ними своїх обов'язків, і які є підставою для відповідальності за: - порушення матеріальних норм законів, підзаконних актів чи адміністративних положень, які зазначають умови надання ліцензії або які спеціально регулюють розслідування діяльності інститутів спільного інвестування чи компаній, які забезпечують їх економічну діяльність; - порушення тривалого функціонування інститутів спільного інвестування чи компаній, які забезпечують їх економічну діяльність; - наслідки відмови визнання звітності чи висловлення застережень.

(b) ця особа повинна подібним чином бути зобов'язана звітувати про факти і рішення, про які стало відомо під час виконання нею функцій, зазначених в A) у компанії, яка має тісні зв'язки, що є результатом відносин контролю з інститутами спільного інвестування чи компаній, що забезпечують їх економічну діяльність, у якій особа виконує вищезазначену функцію.

2. Добросовісне розкриття компетентним органам влади уповноваженими особами у значення директиви 84/253/ЄЕС ( 994_461 ) фактів чи рішень, зазначених у пункті 1 не становить порушення заборони розголошувати інформацію, передбачену контрактом чи законодавчим, підзаконним актом чи адміністративним положенням і не є підставою притягнення цих осіб до відповідальності будь-якого виду.

Стаття 51

1. Органи, про які йдеться в Статті 49, повинні навести підстави для будь-якого рішення щодо відмови у наданні ліцензії і будь-якого негативного рішення, винесеного при імплементації загальних заходів, прийнятих при застосуванні цієї Директиви, і повідомляти про них заявників.

2. Держави-члени повинні передбачити, що рішення, прийняті щодо ICI згідно із законами, постановами і адміністративними положеннями, прийнятими відповідно до цієї Директиви, підлягають праву звернення до суду; те саме застосовується, якщо протягом шести місяців після подання ICI заяви на отримання ліцензії, яка включає всю необхідну інформацію згідно з чинними положеннями, не винесено жодного рішення.

Стаття 52

1. Лише органи держави-члена, в якій розташоване ICI, мають право вживати заходів проти такого ICI, якщо воно порушує будь-який закон, постанову чи адміністративне положення або будь-які регулятивні положення, викладені в правилах фонду чи установчих документах інвестиційної компанії.

2. Незважаючи на це, органи держави-члена, в якій продаються сертифікати ICI, може вживати заходів проти такого ICI, якщо ICI порушує положення, зазначені в Розділі VIII.

3. Будь-яке рішення щодо відкликання ліцензії чи будь-які інші серйозні заходи, вжиті проти ICI, чи будь-яке накладене на нього призупинення викупу чи погашення сертифікатів, повинне одразу доводитись органами держави-члена, в якій розташоване таке ICI, до відома органів держави-члена, в якій воно продає свої сертифікати.

Стаття 52a

1. Якщо компанія з управління активами надає послуги чи відкрила структурні підрозділи у одній чи більше приймаючих держав-членів, компетентні органи усіх задіяних держав повинні тісно співробітничати.

Вони повинні надавати одна одній на запит усю інформацію про управління і власників таких компаній по управлінню активами, яка може сприяти нагляду за їх діяльністю і всю інформацію, яка може сприяти моніторингу діяльності таких компаній. Зокрема, компетентні органи держави-члена походження повинні співробітничати з метою забезпечення того, щоб приймаюча держава-член зібрала деталі зазначені у статті 6c(2).

2. Наскільки це буде необхідно для виконання функцій нагляду, компетентні органи держави-члена походження мають бути поінформовані про будь-які заходи, вжиті приймаючою державою-членом відповідно до статті 6c(2), які включають санкції, накладені на компанію по управлінню активами чи обмеження на діяльність компанії.

Стаття 52b

1. Кожна приймаюча держава-член, у якій компанії по управлінню активами, які отримали ліцензію у іншій державі, ведуть бізнес на її території через структурний підрозділ, повинна надати можливість компетентним органам держави-члена походження компанії по управлінню активами перевіряти інформацію зазначену у статті 52a на місці, після повідомлення органів приймаючої держави самі або через посередників, яких вони спеціально уповноважили.

2. Компетентні органи держави-члена походження компанії по управлінню активами також можуть попросити компетентні органи приймаючої держави-члена компанії по управлінню активами провести таку перевірку. Компетентні органи, які отримали такий запит, повинні, діючи в рамках своїх повноважень, зробити таку перевірку самі, дозволити компетентним органам, які подали запит здійснити таку перевірку, або дозволити це зробити через аудиторів чи експертів.

3. Ця стаття не зачіпає права компетентних органів приймаючої держави, в процесі виконання зобов'язань за цією Директивою проводити перевірку структурних підрозділів на місці в межах своєї території.

Глава X

Контактний комітет

Стаття 53

1. Контактний Комітет (далі - Комітет) утворюється поряд з Комісією. Його функціями є такі:

(a) не порушуючи Статті 169 і 170 Договору ( 994_017 ), сприяти гармонізованій імплементації цієї Директиви шляхом постійних консультацій з будь-яких практичних питань, що виникають в процесі її застосування та з приводу яких обміни думками вважаються корисними;

(b) сприяти консультаціям між державами-членами як про більш суворі або додаткові вимоги, які вони можуть прийняти відповідно до Статті 1 (7), так і про положення, які вони можуть прийняти відповідно до Статей 44 і 45;

2. До функцій Комітету не входить оцінювання якості рішень, прийнятих в окремих випадках органами, про які йдеться в Статті 49.

3. Комітет складається з осіб, призначеними державами-членами, і представників Комісії. Голова є представником Комісії. Секретарські послуги повинні надаватися Комісією.

4. Засідання Комітету скликаються його Головою з його власної ініціативи або на вимогу делегації держави-члена. Комітет складає регламент.

Стаття 53a

1. Окрім своїх функцій передбачених Статтею 53(1), Контактний комітет може скликатись як Регулятивний комітет у значенні статті 5 Рішення 1999/468/ЄС з метою надання допомоги Комісії щодо технічних модифікацій, які мають бути зроблені щодо цієї Директиви у наступних сферах:

- уточнення визначень з метою уніфікованого застосування Директиви у Співтоваристві,

- узгодження термінології і формулювання визначень у відповідності з наступними актами щодо інститутів спільного інвестування та подібних питань.

2. Якщо є посилання на цей пункти, статті 5 і 7 Рішення 1999/468/ЄС мають застосуватись, маючи відношення до статті 8 цього рішення.

Період, передбачений статтею 5(6) Рішення 1999/468/ЄС має становити 3 місяці.

3. Комітет приймає свої правила процедури.

Глава XI

Перехідні положення, відступи і заключні положення

Стаття 54

Виключно для цілей датських ICI, емітовані в Данії, розглядаються як еквівалентні до цінних паперів, що підлягають обігу, про які йдеться в Статті 19 (1) (b).

Стаття 55

Шляхом відступу від Статей 7(1) і 14(1) компетентні органи можуть дозволити тим ICI, які на дату прийняття цієї Директиви мали два або більше депозитаріїв згідно з їх національним законодавством, залишити цю кількість депозитаріїв, якщо такі органи мають гарантії того, що функції, які повинні виконуватись відповідно до Статей 7 (3) і 14 (3), будуть виконуватися на практиці.

Стаття 56

1. Шляхом відступу від Статті 6 держави-члени можуть дозволити керуючим компаніям випускати сертифікати на пред'явника, що представляють іменні цінні папери інших компаній.

2. Держави-члени можуть дозволяти цим керуючим компаніям, які на час прийняття цієї Директиви також здійснюють іншу діяльність, ніж та, що передбачена в Статті 6, продовжувати провадити цю іншу діяльність протягом п'яти років від дати прийняття цієї Директиви.

Стаття 57

1. Не пізніше 1 жовтня 1989 року держави-члени втілюють в життя заходи, необхідні для дотримання цієї Директиви. Вони негайно інформують про це Комісію.

2. Держави-члени можуть встановити для ICI, що існують на дату імплементації цієї Директиви, термін не більше 12 місяців від такої дати на приведення їх діяльності у відповідність до нового національного законодавства.

3. Грецькій і Португальській Республікам дозволяється відкласти імплементацію цієї Директиви до 1 квітня 1992 року як крайній термін.

За рік до такої дати, Комісія повинна надати Раді звіт про прогрес в імплементації цієї Директиви і про будь-які труднощі, з якими можуть зіткнутись Грецька і Португальська Республіки при імплементації Директиви до дати, зазначеної в першому абзаці цього пункту.

Якщо необхідно, Комісія пропонує Раді продовжити відстрочку на строк до чотирьох років.

Стаття 58

Держави-члени забезпечують, що Комісія поінформована про тексти основних законів, постанов та адміністративних положень, які вони приймають у сфері, що охоплюється цією Директивою.

Стаття 59

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено в Брюсселі 20 грудня 1985 року.

Від Ради

Президент                                               Р. Крієпс

Додаток

Перелік A

------------------------------------------------------------------
|Інформація стосовно|Інформація стосовно  |Інформація стосовно   |
|пайового трасту    |компанії з управління|інвестиційної компанії|
|                   |активами             |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.1 Найменування   |Найменування чи  вид,|Найменування чи   вид,|
|                   |юридична       форма,|юридична        форма,|
|                   |зареєстрований   офіс|зареєстрований офіс та|
|                   |та   головний   офіс,|головний   офіс,  якщо|
|                   |якщо він є  відмінним|він  є  відмінний  від|
|                   |від   зареєстрованого|зареєстрованого офісу |
|                   |офісу                |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.2 Дата    початку|Дата       заснування|Дата        заснування|
|здійснення         |компанії.  Зазначення|компанії.   Зазначення|
|підприємницької    |тривалості,      якщо|тривалості,       якщо|
|діяльності пайового|обмежено             |обмежено              |
|трасту.  Зазначення|                     |                      |
|тривалості,    якщо|                     |                      |
|обмежено           |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|                   |1.3 Якщо     компанія|1.3. У  випадку,  якщо|
|                   |здійснює   управління|інвестиційні  компанії|
|                   |іншими       пайовими|мають            різні|
|                   |трастами,  зазначення|інвестиційні          |
|                   |щодо цих трастів     |відділення,          -|
|                   |                     |зазначення       таких|
|                   |                     |відділень             |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.4 Відомості   про|                     |Відомості          про|
|розміщення фондових|                     |розміщення    уставних|
|правил,  якщо  вони|                     |документів,  якщо вони|
|не    внесені    до|                     |відсутні у додатку, та|
|додатка,         та|                     |не періодичні         |
|періодичні    звіти|                     |                      |
|можуть         бути|                     |                      |
|отримані           |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.5        Письмове|                     |1.5           Письмове|
|викладення         |                     |викладення  відповідно|
|відповідно       до|                     |до           власників|
|власників          |                     |сертифікатів          |
|сертифікатів       |                     |податкової системи, що|
|податкової системи,|                     |застосовується      до|
|що   застосовується|                     |компанії.    Подробиці|
|до пайових трастів.|                     |щодо      відрахувань,|
|Подробиці      щодо|                     |зроблених   джерела  з|
|відрахувань,       |                     |прибутку та доходу від|
|зроблених з джерела|                     |капіталу,  які сплачує|
|з    прибутку    та|                     |компанія     власникам|
|капіталу вирученого|                     |трасту                |
|власникам          |                     |                      |
|сертифікатів       |                     |                      |
|трасту             |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.6 Розрахункові та|                     |1.6 Розрахункові    та|
|розподільчі строки |                     |розподільчі строки    |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.7 Прізвища  осіб,|                     |1.7 Прізвища осіб, які|
|які      здійснюють|                     |здійснюють       аудит|
|аудит розрахункової|                     |розрахункової         |
|інформації         |                     |інформації  відповідно|
|відповідно       до|                     |до статті 31          |
|статті 31          |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|                   |1.8 Прізвища       та|1.8 Прізвища та посада|
|                   |посада   в   компанії|в   компанії    членів|
|                   |членів адміністрації,|адміністрації,        |
|                   |правління          та|правління           та|
|                   |наглядового   органу.|наглядового    органу.|
|                   |Відомості про головну|Відомості про  головну|
|                   |діяльність за  межами|діяльність  за  межами|
|                   |компанії,  коли  така|компанії,  коли   така|
|                   |діяльність є суттєвою|діяльність  є суттєвою|
|                   |для компанії         |для компанії          |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|                   |1.9 Сума   підписного|1.9 Капітал           |
|                   |капіталу            з|                      |
|                   |зазначенням          |                      |
|                   |сплаченого капіталу  |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.10 Відомості щодо|                     |1.10 Відомості    щодо|
|типів  та  головних|                     |типів   та    головних|
|характеристик      |                     |характеристик         |
|сертифікатів    та,|                     |сертифікатів       та,|
|зокрема:           |                     |зокрема:              |
|- природи     права|                     |- природи        права|
|(реальна,  особиста|                     |(реальна,  особиста чи|
|чи     інша),    що|                     |інша), що представлена|
|представлена паєм, |                     |паєм,                 |
|- первинних  цінних|                     |- первинних     цінних|
|паперів          чи|                     |паперів             чи|
|сертифікатів,    що|                     |сертифікатів,       що|
|представляють      |                     |представляють підставу|
|підставу  на  право|                     |на   право  власності;|
|власності; внесення|                     |внесення в реєстр чи в|
|в   реєстр   чи   в|                     |розрахунок,           |
|розрахунок,        |                     |-       характеристики|
|-    характеристики|                     |сертифікатів:         |
|сертифікатів:      |                     |зареєстровані  чи    у|
|зареєстровані чи  у|                     |власника.    Індикація|
|власника.          |                     |будь-яких   позначень,|
|Індикація будь-яких|                     |які             можуть|
|позначень,      які|                     |використовуватись для,|
|можуть             |                     |- визначення  власника|
|використовуватись  |                     |паю,    право   голосу|
|для,               |                     |(якщо воно є),        |
|-        визначення|                     |- обставини  при  яких|
|власника паю, право|                     |застосовується        |
|голосу  (якщо  воно|                     |ліквідаційна          |
|є),                |                     |процедура,     зокрема|
|- обставини,    при|                     |відносно          прав|
|яких застосовується|                     |власників сертифікатів|
|ліквідаційна       |                     |                      |
|процедура,  зокрема|                     |                      |
|відносно       прав|                     |                      |
|власників          |                     |                      |
|сертифікатів       |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.11 де       можна|                     |1.11 де          можна|
|застосувати,       |                     |застосувати, показники|
|показники  фондових|                     |фондових    бірж    чи|
|бірж чи ринків,  де|                     |ринків,  де перелічені|
|перелічені         |                     |сертифікати   чи    де|
|сертифікати  чи  де|                     |проводяться   з   ними|
|проводяться з  ними|                     |операції              |
|операції           |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.12 Процедури   та|                     |1.12 Процедури      та|
|умови   випуску  та|                     |умови    випуску    та|
|продажу            |                     |продажу сертифікатів  |
|сертифікатів       |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.13 Процедури   та|                     |1.13 Процедури      та|
|умови           для|                     |умови              для|
|перепридбання    чи|                     |перепридбання       чи|
|погашенню          |                     |погашенню             |
|сертифікатів,    та|                     |сертифікатів,       та|
|обставини  за  яких|                     |обставини    за   яких|
|перепридбання    чи|                     |перепридбання       чи|
|погашення може бути|                     |погашення   може  бути|
|призупиненим       |                     |призупиненим.        У|
|                   |                     |випадку,          якщо|
|                   |                     |інвестиційні  компанії|
|                   |                     |мають            різні|
|                   |                     |інвестиційні          |
|                   |                     |відділення,          -|
|                   |                     |інформація щодо  того,|
|                   |                     |яким   чином   власник|
|                   |                     |сертифікату       може|
|                   |                     |переходити   з  одного|
|                   |                     |відділення  до  іншого|
|                   |                     |та     тарифи,     які|
|                   |                     |застосовуються у таких|
|                   |                     |випадках              |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.14       Описання|                     |1.14 Описання  правил,|
|правил,         для|                     |для    визначення   та|
|визначення       та|                     |використання          |
|використання       |                     |прибутків             |
|прибутків          |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.15     Визначення|                     |1.15        Визначення|
|інвестиційних      |                     |інвестиційних  завдань|
|завдань     пайових|                     |компанії, включаючи її|
|трастів,    включає|                     |фінансові     завдання|
|його      фінансові|                     |(наприклад надходження|
|завдання (наприклад|                     |до     капіталу     чи|
|надходження      до|                     |прибутки),            |
|капіталу         чи|                     |інвестиційна  політика|
|прибутки),         |                     |(наприклад            |
|інвестиційна       |                     |спеціалізація        в|
|політика (наприклад|                     |географічному         |
|спеціалізація     в|                     |промисловому секторі),|
|географічному    чи|                     |будь-які     обмеження|
|промисловому       |                     |щодо     інвестиційної|
|секторі),  будь-які|                     |політики та визначення|
|обмеження      щодо|                     |будь-яких  методів  та|
|інвестиційної      |                     |інструментів       або|
|політики         та|                     |кредитоспроможності,  |
|визначення         |                     |які    можуть     бути|
|будь-яких   методів|                     |використані          в|
|та інструментів або|                     |управлінні    пайовими|
|кредитоспроможност-|                     |трастами              |
|і, яка може    бути|                     |                      |
|використана       в|                     |                      |
|управлінні пайовими|                     |                      |
|трастами           |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.16 Правила    для|                     |1.16 Правила       для|
|оцінки активів     |                     |оцінки активів        |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.17 Визначення цін|                     |1.17 Визначення    цін|
|продажу          та|                     |продажу  та  випускних|
|випускних  цін   та|                     |цін       та       цін|
|цін   перепридбання|                     |перепридбання       та|
|та        погашення|                     |погашення             |
|сертифікатів,      |                     |сертифікатів, зокрема:|
|зокрема:           |                     |- метод   та   частота|
|- метод  та частота|                     |підрахування цін,     |
|підрахування цін,  |                     |- інформація,       що|
|- інформація,    що|                     |стосується        змін|
|стосується     змін|                     |відносно  продажу   чи|
|відносно продажу чи|                     |випуску     та   пере-|
|випуску   та  пере-|                     |придбання чи погашення|
|придбання        чи|                     |сертифікатів,         |
|погашення          |                     |- методи,   місця   та|
|сертифікатів,      |                     |частота  опублікування|
|- методи,  місця та|                     |таких цін1            |
|частота            |                     |                      |
|опублікування таких|                     |                      |
|цін                |                     |                      |
|-------------------+---------------------+----------------------|
|1.18     Інформація|                     |1.18        Інформація|
|стосовно    методу,|                     |стосовно методу,  суми|
|суми             та|                     |та  підрахування пере-|
|підрахування       |                     |нумерації, що підлягає|
|перенумерації,   що|                     |сплаті       компанією|
|підлягає  сплаті  з|                     |директорам  та  членам|
|пайового     трасту|                     |адміністрації,        |
|компанії          з|                     |правління           та|
|управління         |                     |наглядових    органів,|
|активами,          |                     |дипозитарію  чи третій|
|депозитарію      чи|                     |особі,   та   покриття|
|третій   особі,  та|                     |витрат       компанією|
|покриття     витрат|                     |директорам,           |
|пайового     трасту|                     |дипозитарію  та третім|
|компанії          з|                     |особам.               |
|управління         |                     |                      |
|активами,          |                     |                      |
|дипозитарію      чи|                     |                      |
|третім особам.     |                     |                      |
------------------------------------------------------------------
_______________
     1 Інвестиційні компанії з огляду на статтю 14  (5)  Директиви
також повинні зазначати:

- методика та частота підрахувань номінальної вартості активів,

- засоби, місце та частота опублікування вартості,

- фондова біржа держави розміщення цін відносно яких визначаються ціни угод, які укладаються на фондовому ринку країни.

2. Інформація, яка стосується депозитарія:

Найменування, види, юридична форма, зареєстрований офіс та головний офіс, якщо він відрізняється від зареєстрованого;

Головна діяльність.

3. Інформація, яка стосується консультативних фірм або зовнішніх інвестиційних консультантів, які надають консультації на контрактних умовах, за що сплачуються активи ICI:

3.1 Найменування чи вид фірми або найменування консультанта;

Матеріальні положення контракту з компанією з управління активами чи інвестиційною компанією, які можуть мати відношення до власників сертифікатів, за виключенням тих, які відносяться до перенумерації.

Інші важливого характеру види діяльності.

4. Інформація, яка стосується заходів для здійснення розрахунків з власниками сертифікатів, для перепридбання та погашення сертифікатів, а також повинна стати загальнодоступною інформація, яка стосується ICI. Така інформація в любому випадку повинна бути надана державам-членам, на території яких розташовані ICI. Більш того, у випадку, якщо сертифікати розміщуються на території іншої держави-члена, така інформація повинна надаватись відносно тієї держави-члена в опублікованому там проспекті.

5. Інша інвестиційна інформація

5.1 Історичний огляд пайового трасту/спільного фонду або інвестиційної компанії (у відповідних випадках) - така інформація може також бути включена або додана до проспекту.

5.2 Характеристика типового інвестора для якого передбачені пайовий траст/спільний фонд або інвестиційна компанія.

6. Економічна інформація:

6.1 Можливі витрати або виплати, інші від витрат, що зазначені в пункті 1.17, розмежовані між тими, що підлягають сплаті власниками сертифікатів та тими, що підлягають сплаті з активів пайового трасту/спільного фонду або інвестиційної компанії.

Перелік B

Інформація, яка повинна бути включена до періодичних звітів

I. Звіт про активи та пасиви

цінні папери, що підлягають обігу,

боргові інструменти виду, про який ідеться в Статті 19 (2) (b),

залишки на банківських рахунках,

інші активи,

всього активів,

пасиви,

вартість чистих активів.

II. Кількість сертифікатів в обігу.

III. Вартість чистих активів з розрахунку на один сертифікат.

IV. Портфель з розподілом за:

(a) цінними паперами, що підлягають обігу, які офіційно котируються на фондовій біржі;

(b) цінними паперами, що підлягають обігу, якими торгують на іншому організованому ринку;

(d) іншими цінними паперами, що підлягають обігу, виду, зазначеного в Статті 19 (2) (a);

(e) борговими інструментами, що розглядаються як еквівалент відповідно до Статті 19 (2);

та проаналізованого за найбільш доцільними критеріями у світлі інвестиційної політики ICI (напр., відповідно до економічних, географічних або валютних критеріїв) як відсоток від чистих активів; для кожної з вищевказаних інвестицій повинна бути вказана пропорція, яку вона становить від загальної кількості активів ICI.

Відомість про зміни в структурі портфеля протягом даного періоду.

V. Звіт про поточну діяльність стосовно активів ICI протягом даного періоду, включаючи таке:

доход від інвестицій,

інші доходи,

витрати на керуючого,

витрати на депозитарія,

інші витрати і податки,

чистий прибуток,

розподіл та реінвестування доходу,

зміни по рахунку руху капіталів,

підвищення ціни або знецінення інвестицій,

будь-які інші зміни, що впливають на активи і пасиви ICI.

VI. Порівняльна таблиця за останні три фінансові роки, яка містить для кожного фінансового року на кінець фінансового року:

загальну вартість чистих активів,

вартість чистих активів з розрахунку на один сертифікат.

VII. Детальна інформація за видами операцій в значенні Статті 21, здійснених ICI протягом даного періоду, на підсумкову суму зобов'язань.

Перелік C

Зміст спрощеного проспекту

Стисле представлення ICI

- коли пайовий траст/спільний фонд або інвестиційна компанія була заснована та було вказано державу-член де було зареєстровано/засновано пайовий траст/спільний фонд або інвестиційна компанія,

- у випадку коли ICI мають різні відділення, зазначення таких обставин,

- компанія з управління активами (у відповідних випадках),

- очікуваний період існування (у відповідних випадках),

- депозитарій,

- аудитори,

- фінансова група (наприклад банк) яка сприяє ICI.

Інформація про інвестування

- коротке визначення цілей ICI,

- фонди пайового трасту/спільного фонду або інвестиційної політики інвестиційної компанії та коротка оцінка характеристики ризику фонду (включаючи, якщо необхідно інформацію відповідно до статті 24a та інформацію, яку представляють інвестиційні відділення)

- історичний огляд діяльності пайового трасту/спільного фонду/інвестиційної компанії (у відповідних випадках) та попередження що це не зазначення майбутнього виконання - така інформація також може бути внесена або додана до проспекту,

- характеристика звичайного інвестора пайового трасту/спільний фонд або інвестиційної компанії.

Економічна інформація

- режим оподаткування

- вхідні та вихідні повноваження

- інші можливі витрати чи винагороди, розподілені між ними, що підлягають сплаті власником сертифікату та такі, що підлягають сплаті з активів пайового трасту/спільного фонду або інвестиційної компанії.

Комерційна інформація

- порядок придбання сертифікатів,

- порядок продажу сертифікатів,

- коли ICI володіють різними інвестиційними відділеннями порядок передання сертифікатів з одного інвестиційного відділення до іншого та витрати, що виникають за такої ситуації

- коли та як розміщуються дивіденди з сертифікатів або акцій ICI (якщо застосовується) періодичність та коли/як ціни опубліковуються та визначаються.

Додаткова інформація

- зазначення того, за вимогою, повний проспект, річний та піврічні звіти можуть бути вільно отримані то моменту укладання контракту та після того

- компетентні органи,

зазначення точки контакту (особа/відділ, строки тощо) де додаткові можуть міститись додаткові пояснення,

- опублікування дати проспекту.

Додаток II

Функції, що включаються в діяльність колективного портфеля управління:

- управління інвестиціями

Управління:

юридична та фондова служба управління розрахунками;

запити споживачів;

оцінка та ціноутворення (включаючи податкові декларації);

регулярний впорядкований нагляд;

ведення реєстру власників сертифікатів;

розподіл прибутку;

емісія сертифікатів та їх погашення;

укладання контракту (включаючи висилання копій);

ведення запису;

Розміщення на ринку.

Official Journal L 375, 31.12.1985, р. 0003.

Регулювання сфери фінансових послуг у праві Європейського Союзу
та перспективи адаптації законодавства України.
- Харків: Консум, 2002.

Про нас

Конфіденційність

Приєднуйтесь.