02017R2195 - UA - 19.06.2022 - 002.001

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2017/2195
від 23 листопада 2017 року
про встановлення настанов щодо балансування електроенергії

(Текст стосується ЄЕП)

(OB L 312, 28.11.2017, с. 6)

Зі змінами, внесеними:

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) 2017/2195
від 23 листопада 2017 року
про встановлення настанов щодо балансування електроенергії

(Текст стосується ЄЕП)

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Предмет і сфера застосування

1. Цей Регламент встановлює детальні настанови щодо балансування електроенергії, включно зі встановленням спільних принципів закупівлі та здійснення розрахунків за резерви підтримки частоти, резерви відновлення частоти та резерви заміщення, а також спільної методології активації резервів відновлення частоти та резервів заміщення.

2. Цей Регламент застосовується до операторів систем передачі (ОСП), операторів систем розподілу (ОСР), у тому числі закритих систем розподілу, регуляторних органів, Агентства з питань співпраці регуляторних органів у сфері енергетики (далі - Агентство), Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії (ENTSO-E), третіх осіб, яким були делеговані або на яких були покладені обов’язки, а також до інших учасників ринку.

3. Цей Регламент застосовується до всіх систем передачі та перетинів у Союзі, за винятком систем передачі на островах, які не з’єднані перетинами з іншими системами передачі.

4. Якщо в державі-члені існує більше одного ОСП, цей Регламент повинен застосовуватися до всіх ОСП у державі-члені. Якщо ОСП не має функції, що відповідає одному або більше обов’язкам за цим Регламентом, держави-члени можуть передбачити, що відповідальність за виконання таких обов’язків покладатиметься на одного або більше конкретних ОСП.

5. Якщо область регулювання частоти та потужності (РЧП) включає два або більше ОСП, усі ОСП у такій області РЧП можуть вирішити, за умови затвердження відповідними регуляторними органами, виконувати один або більше обов’язків за цим Регламентом у координований спосіб для всіх областей складання графіків в області РЧП.

6. Європейські платформи для обміну стандартизованими продуктами балансуючої енергії можуть бути відкриті для ОСП, які працюють у Швейцарії, за умови імплементації в її національне право основних положень законодавства Союзу про ринок електроенергії та наявності міжурядової угоди про співпрацю в секторі електроенергетики між Союзом і Швейцарією, або якщо виключення Швейцарії може призвести до непланових фізичних перетоків потужності через Швейцарію, що створює загрозу для безпеки системи в регіоні.

7. У разі дотримання умов параграфа 6 рішення про участь Швейцарії в роботі європейських платформ для обміну стандартизованими продуктами балансуючої енергії ухвалюється Комісією на основі висновку, наданого Агентством і всіма ОСП згідно з процедурами, визначеними в параграфі 3 статті 4. Права та обов’язки швейцарських ОСП повинні узгоджуватися з правами та обов’язками ОСП, які працюють у Союзі, щоб забезпечити оптимальне функціонування балансуючого ринку на рівні Союзу та рівні умови для всіх стейкхолдерів.

8. Цей Регламент застосовується до всіх режимів системи, визначених у статті 18 Регламенту (ЄС) 2017/1485.

Стаття 2
Терміни та означення

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення у статті 2 Директиви 2009/72/ЄС, статті 2 Регламенту (ЄС) № 714/2009, статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 543/2013 (-1), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 2015/1222 (-2), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 2016/631 (-3), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 2016/1388 (-4), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 2016/1447 (-5), статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) 2016/1719 (-6), статті 3 Регламенту Комісії (ЄС) 2017/1485 та статті 3 Регламенту Комісії (ЄС) 2017/2196 (-7).

Крім того, застосовуються такі терміни та означення:

(1) «балансування» означає всі дії та процеси в усіх часових періодах, за допомогою яких ОСП постійно забезпечують підтримання частоти системи в межах попередньо визначеного діапазону стабільності, як визначено у статті 127 Регламенту (ЄС) 2017/1485, і відповідність обсягам резервів, необхідних для досягнення потрібної якості, як визначено в розділі V, розділі VI та розділі VII частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(2) «балансуючий ринок» означає сукупність інституційних, комерційних і операційних механізмів, за допомогою яких встановлюється ринкове управління балансуванням;

(3) «послуги балансування» означає балансуючу енергію або балансуючу потужність, або і те, й інше;

(4) «балансуюча енергія» означає енергію, яка використовується ОСП для балансування та постачається надавачем послуг балансування;

(5) «балансуюча потужність» означає обсяг резервної потужності, який надавач послуг балансування погодився утримувати і щодо якого надавач послуг балансування погодився подавати ОСП пропозиції щодо відповідного обсягу балансуючої енергії протягом строку дії договору;

(6) «надавач послуг балансування» означає учасника ринку з одиницями постачання резервів або групами постачання резервів, який здатний надавати ОСП послуги балансування;

(7) «сторона, відповідальна за баланс» означає учасника ринку або обраного ним представника, що відповідає за небаланси;

(8) «небаланс» означає обсяг енергії, розрахований для сторони, відповідальної за баланс, що являє собою різницю між розподіленим обсягом, присвоєним такій стороні, відповідальній за баланс, і остаточною позицією такої сторони, відповідальної за баланс, включно з будь-яким коригуванням небалансу, що застосовується до такої сторони, відповідальної за баланс, протягом визначеного періоду врегулювання небалансів;

(9) «врегулювання небалансів» означає механізм фінансових розрахунків, за допомогою якого сторони, відповідальні за баланс, стягують або сплачують плату за небаланси;

(10) «період врегулювання небалансів» означає період часу, за який розраховують небаланс сторін, відповідальних за баланс;

(11) «область небалансу» означає область, у якій розраховують небаланс;

(12) «ціна небалансу» означає ціну, яка може бути додатною, нульовою або від’ємною, у кожному періоді врегулювання небалансів за небаланс у кожному напрямку;

(13) «цінова область небалансу» означає область розрахування ціни небалансу;

(14) «коригування небалансу» означає обсяг енергії, який являє собою балансуючу енергію від надавача послуг балансування і який застосовується ОСП, що забезпечує підключення, за період врегулювання небалансів до відповідних сторін, відповідальних за баланс, що використовується для розрахування небалансу таких сторін, відповідальних за баланс;

(15) «розподілений обсяг» означає обсяг енергії, фізично відпущеної або відібраної із системи, що присвоюється стороні, відповідальній за баланс, для розрахування небалансу такої сторони, відповідальної за баланс;

(16) «позиція» означає заявлений обсяг енергії сторони, відповідальної за баланс, що використовується для розрахування небалансу;

(17) «модель децентралізованого диспетчерського управління» означає модель складання графіків і диспетчерського управління, у рамках якої графіки генерації та споживання, а також диспетчерське управління генеруючими об’єктами та об’єктами енергоспоживання визначаються агентами зі складання графіків таких об’єктів;

(18) «модель централізованого диспетчерського управління» означає модель складання графіків і диспетчерського управління, у рамках якої графіки генерації та споживання, а також диспетчерське управління генеруючими об’єктами та об’єктами енергоспоживання, по відношенню до об’єктів, що підлягають диспетчерському управлінню, визначаються ОСП у рамках інтегрованого процесу складання графіків;

(19) «інтегрований процес складання графіків» означає повторюваний процес, у якому використовуються принаймні пропозиції в рамках інтегрованого процесу складання графіків, що містять комерційні дані, складні технічні дані окремих генеруючих об’єктів або об’єктів енергоспоживання, і який явно включає пускові характеристики, результати останнього аналізу відповідності (достатності) області регулювання та межі операційної безпеки у якості вхідних даних процесу;

(20) «час закриття воріт інтегрованого процесу складання графіків» означає момент часу, коли подання або оновлення пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків більше не дозволяється для визначених повторень інтегрованого процесу складання графіків;

(21) «модель ОСП-ОСП» означає модель обміну послугами балансування, у рамках якої надавач послуг балансування надає послуги балансування ОСП, що забезпечує підключення, який потім надає такі послуги балансування ОСП, що подав заявку;

(22) «ОСП, що забезпечує підключення» означає ОСП, що управляє областю складання графіків, у якій надавачі послуг балансування та сторони, відповідальні за баланс, повинні дотримуватися умов, пов’язаних із балансуванням;

(23) «обмін послугами балансування» означає обмін балансуючою енергією або обмін балансуючою потужністю, або і те, й інше;

(24) «обмін балансуючою енергією» означає активацію пропозицій щодо балансуючої енергії для постачання балансуючої енергії ОСП в іншій області складання графіків, ніж та, до якої приєднаний надавач активованих послуг балансування;

(25) «обмін балансуючою потужністю» означає постачання балансуючої потужності ОСП в іншій області складання графіків, ніж та, до якої приєднаний надавач закуплених послуг балансування;

(26) «передача балансуючої потужності» означає передачу балансуючої потужності надавачем послуг балансування за початковим договором іншому надавачу послуг балансування;

(27) «час закриття воріт ринку балансуючої енергії» означає момент часу, коли більше не дозволяється подання або оновлення пропозицій щодо балансуючої енергії для стандартизованого продукту, що входить до спільного ранжиру;

(28) «стандартизований продукт» означає гармонізований продукт балансування, визначений усіма ОСП для обміну послугами балансування;

(29) «період підготовки» означає період між поданням запиту ОСП, що забезпечує підключення, у випадку моделі ОСП-ОСП або ОСП-замовником у випадку моделі ОСП-НПБ і початком періоду лінійної зміни;

(30) «час повної активації» означає період між поданням заявки на активацію ОСП, що забезпечує підключення, у випадку моделі ОСП-ОСП або ОСП-замовником у випадку моделі ОСП-НПБ і відповідним повним постачанням відповідного продукту;

(31) «період деактивації» означає період лінійної зміни від повного постачання до заданого значення або від повного відбору до заданого значення;

(32) «період постачання» означає період постачання, протягом якого надавач послуг балансування забезпечує повну необхідну зміну подачі потужності до системи або повну необхідну зміну відборів із системи;

(33) «строк дії» означає період, протягом якого може бути активована пропозиція щодо балансуючої енергії, подана надавачем послуг балансування, з дотриманням усіх характеристик продукту. Строк дії визначається часом початку та часом завершення;

(34) «режим активації» означає режим активації пропозицій щодо балансуючої енергії - ручний або автоматичний - залежно від того, чи балансуюча енергія активується вручну оператором або автоматично у формі замкнутого циклу;

(35) «подільність» означає можливість ОСП використовувати тільки частину пропозицій щодо балансуючої енергії або пропозицій щодо балансуючої потужності, поданих надавачем послуг балансування, у розрізі активації потужності або тривалості;

(36) «спеціалізований продукт» означає продукт, відмінний від стандартизованого продукту;

(37) «спільний ранжир» означає перелік пропозицій щодо балансуючої енергії, відсортованих у порядку зростання цін пропозицій, що використовується для активації таких пропозицій;

(38) «час закриття воріт для подання пропозицій щодо енергії ОСП» означає останній момент часу, коли ОСП, що забезпечує підключення, може направити пропозиції щодо балансуючої енергії, отримані від надавача послуг балансування, до функції оптимізації активації;

(39) «функція оптимізації активації» означає функцію виконання алгоритму, що застосовується для оптимізації активації пропозицій щодо балансуючої енергії;

(40) «функція процесу взаємозаліку небалансів» означає роль, що полягає у виконанні алгоритму, який застосовується для здійснення процесу взаємозаліку небалансів;

(41) «функція розрахунків між ОСП» означає функцію здійснення розрахунків у рамках процесів співпраці між ОСП;

(42) «функція оптимізації закупівлі потужності» означає функцію виконання алгоритму, що застосовується для оптимізації закупівлі балансуючої потужності для ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю;

(43) «модель ОСП-НПБ» означає модель обміну послугами балансування, у рамках якої надавач послуг балансування надає послуги балансування безпосередньо ОСП-замовнику, який потім надає такі послуги балансування ОСП, що подав заявку;

(44) «ОСП-замовник» означає ОСП, що має договірні домовленості щодо послуг балансування з надавачем послуг балансування в іншій області складання графіків;

(45) «ОСП, що подав заявку» означає ОСП, що подає заявку на постачання балансуючої енергії.

Стаття 3
Цілі та регуляторні аспекти

1. Цей Регламент спрямований на:

(a) сприяння ефективній конкуренції, недискримінації та прозорості на балансуючих ринках;

(b) підвищення ефективності балансування, а також ефективності функціонування європейських і національних балансуючих ринків;

(c) інтеграція балансуючих ринків і створення можливостей для обміну послугами балансування з одночасним сприянням операційній безпеці;

(d) сприяння ефективному довгостроковому функціонуванню та розвитку системи передачі електроенергії та сектора електроенергетики в Союзі, а також сприяння ефективному та узгодженому функціонуванню ринків «на добу наперед», внутрішньодобових ринків і балансуючих ринків;

(e) забезпечення того, що закупівля послуг балансування є справедливою, об’єктивною, прозорою та ринковою, не створює необґрунтованих перешкод для виходу на ринок нових учасників, сприяє ліквідності балансуючих ринків, а також запобігає надмірному викривленню внутрішнього ринку електроенергії;

(f) сприяння використанню управління попитом, у тому числі установок агрегування та зберігання енергії, а також забезпечення того, щоб вони конкурували з іншими послугами балансування на рівних умовах і, за необхідності, діяли незалежно при обслуговуванні одного об’єкта енергоспоживання;

(g) сприяння використанню відновлюваних джерел енергії та підтримка досягнення цільового показника Європейського Союзу у сфері виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії.

2. У ході застосування цього Регламенту держави-члени, відповідні регуляторні органи та оператори систем повинні:

(a) застосовувати принципи пропорційності та недискримінації;

(b) забезпечувати прозорість;

(c) застосовувати принцип оптимізації між найвищою загальною ефективністю і найнижчими загальними витратами для всіх залучених сторін;

(d) забезпечувати використання ОСП ринкових механізмів, наскільки це можливо, щоб гарантувати безпеку та стабільність мережі;

(e) забезпечувати відсутність перешкод для розвитку форвардних ринків, ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків;

(f) виконувати обов’язки, покладені на відповідного ОСП для забезпечення безпеки системи, у тому числі відповідно до вимог національного законодавства;

(g) проводити консультації з відповідними ОСР і враховувати потенційний вплив на їхню систему;

(h) брати до уваги узгоджені європейські стандарти та технічні специфікації.

Стаття 4
Умови або методології ОСП

1. ОСП повинні розробити умови або методології, які вимагаються цим Регламентом, і подати їх на затвердження Агентству згідно зі статтею 5(2) або відповідним регуляторним органам згідно зі статтею 5(3) у відповідні строки, визначені в цьому Регламенті. За виняткових обставин, зокрема у випадках, коли строк не може бути дотриманий у зв’язку з обставинами, що виходять за межі сфери відповідальності ОСП, строки подання умов або методологій можуть бути продовжені Агентством у рамках процедур відповідно до статті 5(2), спільно всіма відповідними регуляторними органами в рамках процедур відповідно до статті 5(3) і відповідним регуляторним органом в рамках процедур відповідно до статті 5(4).

2. Якщо необхідно, щоб пропозиція щодо умов або методологій відповідно до цього Регламенту була розроблена та погоджена більш ніж одним ОСП, ОСП, які беруть у цьому участь, повинні тісно співпрацювати. ОСП, з допомогою ENTSO-E, повинні регулярно інформувати відповідні регуляторні органи й Агентство про хід розроблення таких умов або методологій.

3. Якщо ОСП, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у статті 5(2), не можуть дійти згоди, вони повинні ухвалити таке рішення кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікована більшість голосів щодо пропозицій відповідно до статті 5(2) означає більшість голосів, що включає:

(a) ОСП, які представляють принаймні 55% держав-членів; та

(b) ОСП, які представляють держав-членів, що охоплюють принаймні 65% населення Союзу.

Блокувальна меншість для рішень стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у статті 5(2), повинна включати ОСП, які представляють принаймні чотири держави-члени, якщо ця умова не виконана, кваліфікована більшість голосів вважається досягнутою.

4. Якщо ОСП, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у статті 5(3), не можуть дійти згоди та якщо відповідні регіони складаються з більш ніж п’яти держав-членів, вони повинні ухвалити таке рішення кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікована більшість голосів щодо пропозицій відповідно до статті 5(3) означає більшість голосів, що включає:

(a) ОСП, які представляють принаймні 72% держав-членів; та

(b) ОСП, які представляють держав-членів, що охоплюють принаймні 65% населення відповідного району.

Блокувальна меншість для рішень стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у статті 5(3), повинна включати принаймні мінімальну кількість ОСП, які представляють понад 35% населення держав-членів, що беруть участь, а також ОСП, які представляють принаймні одну додаткову відповідну державу-члена; якщо ця умова не виконана, кваліфікована більшість голосів вважається досягнутою.

5. ОСП, що ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у статті 5(3), які стосуються регіонів, що складаються з п’яти або менше держав-членів, повинні ухвалити таке рішення на основі консенсусу.

6. Щодо рішень ОСП стосовно пропозицій щодо умов або методологій згідно з параграфами 3 та 4, одна держава-член має один голос. Якщо на території держави-члена існує більш ніж один ОСП, держава-член повинна розподілити права голосу між відповідними ОСП.

7. У разі неподання ОСП початкової або зміненої пропозиції щодо умов або методологій відповідним регуляторним органам або Агентству відповідно до статей 5 та 6 у строки, визначені в цьому Регламенті, вони повинні надати відповідним регуляторним органам і Агентству відповідні проекти умов або методологій і пояснити, чому не була досягнута згода. Агентство, усі відповідні регуляторні органи спільно або відповідний регуляторний орган повинні вжити належних заходів для ухвалення необхідних умов або методологій згідно зі статтею 5, наприклад, вимагаючи внесення змін або шляхом перегляду чи доопрацювання проектів відповідно до цього параграфа, у тому числі якщо проекти не були подані, і повинні їх затвердити.

Стаття 5
Затвердження умов або методологій ОСП

1. Кожен регуляторний орган або, якщо застосовно, Агентство, залежно від випадку, повинні затвердити умови або методології, розроблені ОСП згідно з параграфами 2, 3 і 4. Перш ніж затвердити умови або методології, Агентство або відповідні регуляторні органи повинні розглянути пропозиції, за необхідності, після консультацій з відповідними ОСП, щоб переконатися, що вони відповідають цьому Регламенту та сприяють ринковій інтеграції, недискримінації, ефективній конкуренції та належному функціонуванню ринку.

2. Пропозиції щодо зазначених нижче умов або методологій та будь-яких змін до них підлягають затвердженню Агентством:

(a) рамки створення європейських платформ відповідно до статей 20(1), 21(1) та 22(1);

(b) зміни до рамок створення європейських платформ відповідно до статей 20(5) і 21(5);

(c) стандартизовані продукти балансуючої потужності відповідно до статті 25(2);

(d) методологія класифікації цілей активації пропозицій щодо балансуючої енергії відповідно до статті 29(3);

(e) оцінювання можливого збільшення мінімального обсягу пропозицій щодо балансуючої енергії, які повинні бути передані на європейські платформи, відповідно до статті 29(11);

(f) методології встановлення цін на балансуючу енергію та міжзональну пропускну спроможність, яка використовується для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів відповідно до статті 30(1) і (5);

(g) гармонізація методології для процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів відповідно до статті 38(3);

(h) методологія співоптимізованого процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 40(1);

(i) правила здійснення розрахунків між ОСП за плановий обмін енергією згідно зі статтею 50(1);

(j) гармонізація основних елементів врегулювання небалансів відповідно до статті 52(2).

Держава-член може надати висновок відповідному регуляторному органу стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у першому підпараграфі.

3. Пропозиції щодо зазначених нижче умов або методологій та будь-яких змін до них підлягають затвердженню всіма регуляторними органами відповідного регіону:

(a) рамки, для географічного району, що охоплює всіх ОСП, які здійснюють процес заміщення резервів відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485, щодо створення європейської платформи резервів заміщення відповідно до статті 19(1);

(b) для географічного району, що охоплює двох або більше ОСП, які здійснюють або мають взаємне бажання здійснювати обмін балансуючою потужністю - встановлення спільних гармонізованих правил і процесу обміну та закупівлі балансуючої потужності відповідно до статті 33(1);

(c) для географічного району, що охоплює ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю - методологія розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 33(6);

(d) для географічного району, у якому була здійснена закупівля балансуючої потужності - звільнення, щоб мати можливість не дозволяти надавачами послуг балансування передавати їхні обов’язки щодо постачання балансуючої потужності відповідно до статті 34(1);

(e) застосування моделі ОСП-НПБ у географічному районі, що включає двох або більше ОСП, відповідно до статті 35(1);

(f) методологія розрахування міжзональної пропускної спроможності для кожного регіону розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 37(3);

(g) у географічному районі, що включає двох або більше ОСП - застосування процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів відповідно до статті 38(1);

(h) для кожного регіону розрахування пропускної спроможності - методологія для ринкового процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 41(1);

(i) для кожного регіону розрахування пропускної спроможності - методологія для процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності та перелік кожного окремого розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності відповідно до статті 42(1)-(5).

(j) для географічного району, що включає всіх ОСП, які здійснюють плановий обмін енергією в синхронній зоні - правила здійснення розрахунків між ОСП за плановий обмін енергією згідно зі статтею 50(3);

(k) для географічного району, що включає всіх асинхронно приєднаних ОСП, які здійснюють плановий обмін енергією, - правила здійснення розрахунків між ОСП за плановий обмін енергією згідно зі статтею 50(4);

(l) для кожної синхронної зони - правила здійснення розрахунків між ОСП за неплановий обмін енергією згідно зі статтею 51(1);

(m) для географічного району, що включає всіх асинхронно приєднаних ОСП - правила здійснення розрахунків між ОСП за неплановий обмін енергією згідно зі статтею 51(2);

(n) звільнення, на рівні синхронної зони, від гармонізації періодів врегулювання небалансів відповідно до статті 53(2);

(o) для географічного району, що включає двох або більше ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю - принципи алгоритмів балансування відповідно до статті 58(3).

Держава-член може надати висновок відповідному регуляторному органу стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у першому підпараграфі.

4. Пропозиції щодо зазначених нижче умов або методологій та будь-яких змін до них підлягають затвердженню кожним регуляторним органам у кожній відповідній державі-члені в індивідуальному порядку:

(a) звільнення від публікації інформації про пропоновані ціни пропозицій щодо балансуючої енергії або балансуючої потужності у зв’язку з побоюваннями щодо зловживань на ринку відповідно до статті 12(4);

(b) у відповідних випадках, методологія розподілу витрат, пов’язаних із заходами, вжитими ОСР, відповідно до статті 15(3);

(c) умови, пов’язані з балансуванням, відповідно до статті 18;

(d) визначення та використання спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26(1);

(e) обмеження обсягу пропозицій, що передається на європейські платформи, відповідно до статті 29(10);

(f) звільнення від окремої закупівлі балансуючої потужності на завантаження та розвантаження відповідно до статті 32(3);

(g) у відповідних випадках, додатковий механізм врегулювання окремо від механізму врегулювання небалансів для врегулювання витрат на закупівлю балансуючої потужності, адміністративних витрат та інших витрат, пов’язаних із балансуванням, зі сторонами, відповідальними за баланс, відповідно до статті 44(3);

(h) відступи від одного або більше положень цього Регламенту відповідно до статті 62(2);

(i) витрати, пов’язані з обов’язками, покладеними на операторів систем або призначених третіх осіб згідно із цим Регламентом, відповідно до статті 8(1).

Держава-член може надати висновок відповідному регуляторному органу стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у першому підпараграфі.

5. Пропозиція щодо умов або методологій повинна включати пропонований строк їх імплементації та опис їх очікуваного впливу на цілі цього Регламенту. Такий строк імплементації не повинен перевищувати 12 місяців після затвердження відповідними регуляторними органами, за винятком випадків, коли всі відповідні регуляторні органи погоджуються продовжити строк імплементації або коли в цьому Регламенті визначені інші строки. Пропозиції щодо умов або методологій, які підлягають затвердженню кількома регуляторними органами відповідно до параграфа 3, повинні бути подані до Агентства протягом 1 тижня з моменту їх подання до регуляторних органів. Пропозиції щодо умов або методологій, які підлягають затвердженню одним регуляторним органом відповідно до параграфа 4, можуть бути подані до Агентства протягом 1 місяця з моменту їх подання за розсудом регуляторного органу, але повинні бути подані на вимогу Агентства для інформаційних цілей відповідно до параграфа 2 статті 3 Регламенту (ЄС) № 2019/942, якщо Агентство вважає, що пропозиція має транскордонний вплив. За запитом відповідних регуляторних органів, Агентство повинне протягом 3 місяців надати висновок стосовно пропозицій щодо умов або методологій.

6. Якщо затвердження умов або методологій відповідно до параграфа 3 цієї статті чи змін відповідно до статті 6 вимагає ухвалення рішення більш ніж одним регуляторним органом, відповідні регуляторні органи повинні проводити консультації, тісно співпрацювати та координувати свої дії один з одним, щоб досягти згоди. Якщо Агентство надає висновок, відповідні регуляторні органи повинні враховувати такий висновок. Регуляторні органи або Агентство, якщо це в його компетенції, повинні ухвалити рішення стосовно умов або методологій, поданих відповідно до параграфів 2, 3 і 4, протягом 6 місяців з моменту отримання умов або методологій Агентством чи відповідним регуляторним органом або, якщо застосовно, останнім відповідним регуляторним органом. Відлік цього строку починається з наступного дня за днем подання пропозиції Агентству відповідно до параграфа 2, останньому відповідному регуляторному органу відповідно до параграфа 3 або, якщо застосовно, відповідному регуляторному органу відповідно до параграфа 4.

7. Якщо відповідні регуляторні органи не змогли досягти згоди у строк, зазначений у параграфі 6, або за їх спільним запитом чи за запитом Агентства відповідно до третього підпараграфа статті 5(3) Регламенту (ЄС) 2019/942, Агентство повинне ухвалити рішення стосовно поданих пропозицій щодо умов або методологій протягом 6 місяців із дати звернення згідно зі статтею 5(3) і другим підпараграфом статті 6(10) Регламенту (ЄС) 2019/942.

8. Будь-яка сторона може подати скаргу на відповідного оператора системи чи ОСП щодо обов’язків або рішень такого відповідного оператора системи або ОСП за цим Регламентом і може надіслати її до відповідного регуляторного органу, який, діючи в якості органу врегулювання спорів, повинен ухвалити рішення протягом 2 місяців після отримання скарги. Указаний строк може бути продовжений іще на 2 місяці, якщо відповідному регуляторному органу необхідна додаткова інформація. Такий продовжений строк може бути знову продовжений за згодою скаржника. Рішення відповідного регуляторного органу є обов’язковим, якщо і доки його не буде скасовано в порядку оскарження.

Стаття 6
Зміни до умов або методологій ОСП

1. Якщо Агентство, усі відповідні регуляторні органи спільно або відповідний регуляторний орган вимагають внесення змін для затвердження умов або методологій, поданих згідно зі статтею 5(2), (3) та (4), відповідно, відповідні ОСП повинні подати на затвердження пропозицію щодо змінених умов або методологій протягом 2 місяців із дати запиту від Агентства або відповідних регуляторних органів. Агентство або відповідні регуляторні органи повинні ухвалити рішення щодо змінених умов або методологій протягом 2 місяців із моменту їх подання.

2. У випадку, коли відповідним регуляторним органам не вдалося досягти згоди щодо умов або методологій відповідно протягом 2-місячного строку, або за їх спільним запитом чи за запитом Агентства відповідно до третього підпараграфа статті 5(3) Регламенту (ЄС) 2019/942, Агентство повинне ухвалити рішення щодо змінених умов або методологій протягом 6 місяців згідно зі статтею 5(3) і другим підпараграфом статті 6(10) Регламенту (ЄС) 2019/942. У разі неподання відповідними ОСП пропозиції щодо змінених умов або методологій застосовується процедура, передбачена у статті 4.

3. Агентство або регуляторні органи, якщо вони відповідають за ухвалення умов або методологій відповідно до статті 5(2), (3) і (4), можуть, відповідно, вимагати подання пропозицій щодо внесення змін до таких умов або методологій і визначити строк їх подання. ОСП, які відповідають за розроблення пропозиції щодо умов або методологій, можуть пропонувати внесення змін регуляторним органам або Агентству. Пропозиції щодо внесення змін до умов або методологій повинні бути подані для консультацій згідно з процедурою, визначеною у статті 10, і затверджені згідно з процедурою, визначеною у статтях 4 та 5.

Стаття 7
Публікація умов або методологій у мережі Інтернет

ОСП, які відповідають за встановлення умов або методологій відповідно до цього Регламенту, повинні опублікувати їх у мережі Інтернет після затвердження Агентством чи відповідними регуляторними органами або, якщо таке затвердження не вимагається, після їх встановлення, за винятком випадків, коли така інформація вважається конфіденційною відповідно до статті 11.

Стаття 8
Відшкодування витрат

1. Витрати, пов’язані з обов’язками, покладеними на операторів систем або призначених третіх осіб згідно із цим Регламентом, підлягають оцінюванню відповідними регуляторними органами згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС.

2. Витрати, що їх відповідні регуляторні органи вважають обґрунтованими, ефективними та пропорційними, повинні бути відшкодовані через мережеві тарифи або інші належні механізми, як визначено відповідними регуляторними органами.

3. За запитом відповідних регуляторних органів, оператори систем або призначені особи повинні протягом трьох місяців після запиту надати необхідну інформацію, щоб сприяти оцінюванню понесених витрат.

4. Будь-які витрати, понесені учасниками ринку у зв’язку з дотриманням вимог цього Регламенту, покладаються на таких учасників ринку.

Стаття 9
Залучення стейкхолдерів

Агентство, у тісній співпраці з ENTSO-E, повинні організувати залучення стейкхолдерів у контексті балансуючого ринку та інших аспектів імплементації цього Регламенту. Таке залучення повинне включати регулярні зустрічі зі стейкхолдерами з метою виявлення проблем і пропонування покращень, пов’язаних з інтеграцією балансуючого ринку.

Стаття 10
Консультації з громадськістю

1. ОСП, що відповідають за подання пропозицій щодо умов або методологій чи змін до них відповідно до цього Регламенту, повинні проводити консультації зі стейкхолдерами, включно з відповідними органами кожної держави-члена, стосовно проектів пропозицій щодо умов або методологій та інших імплементаційних інструментів протягом періоду тривалістю не менше одного місяця.

2. Консультації повинні тривати не менше одного місяця, за винятком проектів пропозицій відповідно до пунктів (a), (b), (c), (d), (e), (f), (g), (h) та (j) статті 5(2), консультації щодо яких повинні тривати не менше двох місяців.

3. Консультації з громадськістю на європейському рівні повинні проводитися принаймні щодо пропозицій згідно з пунктами (a), (b), (c), (d), (e), (f), (g), (h) та (j) статті 5(2).

4. Консультації з громадськістю на відповідному регіональному рівні повинні проводитися принаймні щодо пропозицій згідно з пунктами (a), (b), (c), (d), (e), (f), (g), (h), (i), (n) та (o) статті 5(3).

5. Консультації з громадськістю в кожній відповідній державі-члені повинні проводитися принаймні щодо пропозицій згідно з пунктами (a), (b), (c), (d), (e), (f), (g), (h) та (i) статті 5(4).

6. ОСП, які відповідають за пропозицію щодо умов або методологій, повинні належним чином врахувати думки стейкхолдерів, отримані в результаті консультацій, проведених відповідно до параграфів 2-5, до її подання на регуляторне затвердження. У будь-якому випадку належне обґрунтування врахування або неврахування думок, отриманих в результаті консультацій, повинне бути надане одночасно з поданням пропозиції та своєчасно опубліковане до або одночасно з публікацією пропозиції щодо умов або методологій.

Стаття 11
Обов’язки щодо забезпечення конфіденційності

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених у параграфах 2, 3 і 4.

2. Обов’язок щодо збереження професійної таємниці застосовується до будь-яких осіб, які підпадають під дію положень цього Регламенту.

3. Конфіденційна інформація, отримана зазначеними в параграфі 2 особами або регуляторними органами в ході виконання їхніх службових обов’язків, не може розголошуватися будь-яким іншим особам або органам, без обмеження випадків, передбачених національним правом, іншими положеннями цього Регламенту або іншим відповідним законодавством Союзу.

4. Без обмеження випадків, передбачених національним правом або законодавством Союзу, регуляторні органи, органи або особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно із цим Регламентом, можуть використовувати її тільки для виконання своїх службових обов’язків відповідно до цього Регламенту, окрім випадків, коли первинний власник даних надав свою письмову згоду.

Стаття 12
Публікація інформації

1. Усі суб’єкти, зазначені у статті 1(2), повинні надавати ОСП усю релевантну інформацію для виконання їхніх обов’язків, встановлену в параграфах 3-5.

2. Усі суб’єкти, зазначені у статті 1(2), повинні забезпечити, щоб інформація, зазначена в параграфах 3-5, була опублікована у строк та у форматі, що не створює фактичну або потенційну перевагу або перешкоду для будь-яких фізичних осіб або компаній.

3. Кожен ОСП повинен надати компетентному органу наведену нижче інформацію, як тільки вона стає доступною:

(a) інформацію про поточний баланс системи в його області або областях складання графіків - у якнайкоротший строк, але не більше ніж із 30-хвилинним відставанням від реального часу;

(b) інформацію про всі пропозиції щодо балансуючої енергії в його області або областях складання графіків, за необхідності знеособлену - не пізніше ніж через 30 хвилин після завершення відповідного розрахункового періоду. Така інформація повинна включати:

(i) тип продукту;

(ii) строк дії;

(iii) пропоновані обсяги;

(iv) пропоновані ціни;

(v) інформацію про те, чи була пропозиція оголошена недоступною;

(c) інформацію про те, чи пропозиція щодо балансуючої енергії була конвертована зі спеціалізованого продукту або інтегрованого процесу складання графіків - не пізніше ніж через 30 хвилин після завершення відповідного розрахункового періоду.

(d) інформацію про те, як пропозиції щодо балансуючої енергії були конвертовані зі спеціалізованого продукту або інтегрованого процесу складання графіків у пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів - не пізніше ніж через 30 хвилин після завершення відповідного розрахункового періоду.

(e) агреговану інформацію про пропозиції щодо балансуючої енергії - не пізніше ніж через 30 хвилин після завершення відповідного розрахункового періоду, що повинна включати:

(i) загальний обсяг поданих пропозицій щодо балансуючої енергії;

(ii) загальний обсяг поданих пропозицій щодо балансуючої енергії окремо для кожного типу резервів;

(iii) загальний обсяг поданих і активованих пропозицій щодо балансуючої енергії, окремо для стандартизованих і спеціалізованих продуктів;

(iv) обсяг недоступних пропозицій окремо для кожного типу резервів;

(f) інформацію про пропоновані обсяги, а також пропоновані ціни на закуплену балансуючу потужність, за необхідності знесособлену - не пізніше ніж через одну годину після повідомлення результатів закупівлі учасникам;

(g) початкові умови, пов’язані з балансуванням, як зазначено у статті 18 - принаймні за один місяць до застосування та будь-яких змін до умов відразу після затвердження відповідним регуляторним органом згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС;

(h) інформацію про розподіл міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів відповідно до статті 38 - не пізніше ніж через 24 години після розподілу і не пізніше ніж за 6 місяців до використання розподіленої міжзональної пропускної спроможності:

(i) дата і час ухвалення рішення про розподіл;

(ii) період розподілу;

(iii) розподілені обсяги;

(iv) ринкова вартість, покладена в основу процесу розподілу згідно зі статтею 39;

(i) інформацію про використання розподіленої міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів відповідно до статті 38 - не пізніше ніж через один тиждень після використання розподіленої міжзональної пропускної спроможності:

(i) обсяг розподіленої та використаної міжзональної пропускної спроможності за розрахунковий період;

(ii) обсяг вивільненої міжзональної пропускної спроможності для подальших часових періодів за розрахунковий період;

(iii) розрахункові реалізовані витрати та вигоди від процесу розподілу;

(j) затверджені методології, зазначені у статтях 40, 41 та 42 - принаймні за один місяць до застосування;

(k) опис вимог до будь-якого розробленого алгоритму та змін до нього, як зазначено у статті 58 - принаймні за один місяць до застосування;

(l) спільний річний звіт, зазначений у статті 59.

4. За умови затвердження відповідно до статті 18 ОСП може утриматися від публікації інформації про пропоновані ціни та обсяги пропозицій щодо балансуючої потужності або балансуючої енергії, якщо це обґрунтовано з огляду на побоювання щодо зловживань на ринку і якщо це не шкодить ефективному функціонуванню ринків електроенергії. ОСП повинен принаймні раз на рік звітувати про таке утримання перед відповідним регуляторним органом відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС.

5. Не пізніше ніж через два роки після набуття чинності цим Регламентом кожен ОСП повинен опублікувати інформацію відповідно до параграфа 3 у спільно узгодженому гармонізованому форматі принаймні з використанням платформи прозорості інформації, створеної згідно зі статтею 3 Регламенту (ЄС) № 543/2013. Не пізніше ніж через чотири місяці після набуття чинності цим Регламентом ENTSO-E повинна оновити посібник процедур, як зазначено у статті 5 Регламенту (ЄС) № 543/2013, і подати його для отримання висновку Агентства, який Агентство повинне надати упродовж двох місяців.

Стаття 13
Делегування та призначення завдань

1. ОСП може повністю або частково делегувати будь-які завдання, покладені на нього відповідно до цього Регламенту, одній або кільком третім особам, якщо третя особа зможе виконувати відповідну функцію принаймні так само ефективно, як ОСП, що здійснює делегування. ОСП, що здійснює делегування, зберігає за собою відповідальність за забезпечення дотримання зобов’язань за цим Регламентом, включно із забезпеченням доступу до інформації, необхідної для моніторингу, що здійснюється відповідними регуляторними органами згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС.

2. Перед делегуванням відповідна третя особа повинна чітко продемонструвати ОСП, що здійснює делегування, свою здатність виконувати завдання, які підлягають делегуванню.

3. У разі повного або часткового делегування третій особі будь-яких завдань, визначених у цьому Регламенті, перед делегуванням ОСП, що здійснює делегування, повинен забезпечити наявність належних угод про конфіденційність відповідно до обов’язків щодо забезпечення конфіденційності ОСП, що здійснює делегування. Після повного або часткового делегування будь-яких завдань третій особі ОСП, що здійснює делегування, повинен повідомити відповідний регуляторний орган і опублікувати відповідне рішення в мережі Інтернет.

4. Без обмеження завдань, покладених на ОСП відповідно до Директиви 2009/72/ЄС, держава-член або, якщо застосовно, відповідний регуляторний орган може призначити завдання або обов’язки, покладені на ОСП за цим Регламентом, одній або більше третіх осіб. Відповідна держава-член або, якщо застосовно, відповідний регуляторний орган може призначати тільки ті завдання та обов’язки ОСП, які не вимагають прямої співпраці, спільного вироблення й ухвалення рішень або вступу в договірні відносини з ОСП з інших держав-членів. Перед делегуванням відповідна третя особа повинна чітко продемонструвати державі-члену або, якщо застосовно, відповідному регуляторному органу свою здатність виконувати завдання, які підлягають призначенню.

5. У разі призначення завдань або обов’язків третій особі державою-членом або регуляторним органом покликання на ОСП у цьому Регламенті необхідно розуміти як покликання на призначену особу. Відповідний регуляторний орган повинен забезпечити регуляторний нагляд за призначеною особою стосовно призначених завдань і обов’язків.

РОЗДІЛ II
БАЛАНСУЮЧИЙ РИНОК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ

ГЛАВА 1
Функції та обов’язки

Стаття 14
Роль ОСП

1. Кожен ОСП відповідає за закупівлю послуг балансування в надавачів послуг балансування для забезпечення операційної безпеки.

2. Кожен ОСП повинен застосовувати модель децентралізованого диспетчерського управління для визначення графіків генерації та графіків споживання. ОСП, які застосовували модель централізованого диспетчерського управління на момент набуття чинності цим Регламентом, повинні надіслати повідомлення відповідному регуляторному органу згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, щоб продовжувати застосовувати модель централізованого диспетчерського управління для визначення графіків генерації та графіків споживання. Відповідний регуляторний орган повинен перевірити, чи завдання та обов’язки ОСП відповідають визначенню у статті 2(18).

Стаття 15
Співпраця з ОСР

1. ОСР, ОСП, надавачі послуг балансування та сторони, відповідальні за баланс, повинні співпрацювати для забезпечення ефективного та дієвого балансування.

2. Кожен ОСР повинен своєчасно надавати всю необхідну інформацію для врегулювання небалансів ОСП, що забезпечує підключення, згідно з умовами, пов’язаними з балансуванням, відповідно до статті 18.

3. Кожен ОСП може, спільно з ОСР, що підключають резерви в області регулювання ОСП, розробити методологію розподілу витрат, пов’язаних із заходами ОСР, відповідно до параграфів 4 та 5 статті 182 Регламенту (ЄС) 2017/1485. Така методологія повинна передбачати справедливий розподіл витрат з урахуванням обов’язків залучених сторін.

4. ОСП повинен звітувати перед ОСП, що забезпечує підключення, про будь-які обмеження, визначені відповідно до параграфів 4 та 5 статті 182 Регламенту (ЄС) 2017/1485, які можуть негативно вплинути на вимоги, визначені в цьому Регламенті.

Стаття 16
Роль надавачів послуг балансування

1. Надавач послуг балансування повинен пройти кваліфікацію для подання пропозиції щодо балансуючої енергії або балансуючої потужності, які активує або закуповує ОСП, що забезпечує підключення, або, у рамках моделі ОСП-НПБ, ОСП-замовник. Успішне проходження попередньої кваліфікації, яка забезпечується ОСП, що забезпечує підключення, і здійснюється відповідно до статті 159 і статті 162 Регламенту (ЄС) 2017/1485, вважається передумовою для успішного проходження процесу кваліфікації на надавача послуг балансування відповідно до цього Регламенту.

2. Кожен надавач послуг балансування подає ОСП, що забезпечує підключення, пропозиції щодо балансуючої потужності, які впливають на одну або більше сторін, відповідальних за баланс.

3. Кожен надавач послуг балансування, що бере участь у процесі закупівлі балансуючої потужності, повинен подати та має право оновлювати пропозиції щодо балансуючої потужності до настання часу закриття воріт процесу закупівлі.

4. Кожен надавач послуг балансування з договором на балансуючу потужність повинен подавати ОСП, що забезпечую підключення, пропозиції щодо балансуючої енергії або пропозиції в рамках інтегрованого процесу складання графіків відповідно до обсягу, продуктів та інших вимог, визначених у договорі на балансуючу потужність.

5. Будь-який надавач послуг балансування має право подавати ОСП, що забезпечує підключення, пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів або спеціалізованих продуктів чи пропозиції в рамках інтегрованого процесу складання графіків, щодо яких він пройшов процес попередньої кваліфікації відповідно до статті 159 та статті 162 Регламенту (ЄС) 2017/1485.

6. Ціна пропозицій щодо балансуючої енергії або пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків зі стандартизованих і спеціалізованих продуктів відповідно до параграфа 4 не повинна бути попередньо визначена в договорі на балансуючу потужність. ОСП може запропонувати звільнення від застосування цього правила у пропозиції щодо умов, пов’язаних із організацією балансування, відповідно до статті 18. Таке звільнення застосовується тільки до спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26(3)(b) і повинне супроводжуватися обґрунтуванням, що доводить вищу економічну ефективність.

7. Не допускається дискримінація між пропозиціями щодо балансуючої енергії або пропозиціями в рамках інтегрованого процесу складання графіків, поданими відповідно до параграфа 4, і пропозиціями щодо балансуючої енергії або пропозиціями в рамках інтегрованого процесу складання графіків, поданими відповідно до параграфа 5.

8. Для кожного продукту балансуючої енергії або балансуючої потужності одиниця постачання резервів, група постачання резервів, об’єкт енергоспоживання або третя особа та пов’язані сторони, відповідальні за баланс, відповідно до статті 18(4)(d), повинні належати до тієї самої області складання графіків.

Стаття 17
Роль сторін, відповідальних за баланс

1. У режимі реального часу кожна сторона, відповідальна за баланс, повинна докладати зусиль для підтримання балансу або надавати допомогу в підтриманні балансу системи. Детальні вимоги щодо цього обов’язку повинні бути визначені у пропозиції щодо умов, пов’язаних із організацією балансування, відповідно до статті 18;

2. Кожна сторона, відповідальна за баланс, несе фінансову відповідальність за небаланси, які підлягають врегулюванню з ОСП, що забезпечує підключенню.

3. До настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності кожна сторона, відповідальна за баланс, може змінювати графіки, необхідні для розрахування її позиції відповідно до статті 54. ОСП, які застосовують модель централізованого диспетчерського управління, можуть встановити спеціальні умови змінення графіків стороною, відповідальною за баланс, в умовах, пов’язаних із організацією балансування, відповідно до статті 18.

4. Після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності кожна сторона, відповідальна за баланс, може змінювати внутрішні комерційні графіки, необхідні для розрахування її позиції відповідно до статті 54, згідно з правилами, визначеними в умовах, пов’язаних із організацією балансування, відповідно до статті 18

Стаття 18
Умови, пов’язані з балансуванням

1. Не пізніше ніж через шість місяців після набуття чинності цим Регламентом для всіх областей складання графіків у державі-члені ОСП у такій державі-члені повинні розробити пропозицію стосовно:

(a) умов для надавачів послуг балансування;

(b) умов для сторін, відповідальних за баланс.

Якщо область РЧП включає два або більше ОСП, усі ОСП у такій області РЧП можуть розробити спільну пропозицію, що підлягає затвердженню відповідними регуляторними органами.

2. Умови відповідно до параграфа 1 також повинні включати правила призупинення та відновлення ринкової діяльності відповідно до статті 36 Регламенту (ЄС) 2017/2196 і правила врегулювання у випадку призупинення ринкової діяльності відповідно до статті 39 Регламенту (ЄС) 2017/2196, після їх затвердження згідно зі статтею 4 Регламенту (ЄС) 2017/2196.

3. У ході розроблення пропозицій щодо умов для надавачів послуг балансування та сторін, відповідальних за баланс, кожен ОСП повинен:

(a) здійснювати координацію з ОСП і ОСР, на яких можуть вплинути такі умови;

(b) дотримуватися рамок створення європейських платформ для обміну балансуючою потужністю та процесу взаємозаліку небалансів відповідно до статей 19, 20, 21 і 22;

(c) залучати інших ОСР та інших стейкхолдерів на всіх етапах розроблення пропозиції та враховувати їхні думки, без обмеження консультацій із громадськістю відповідно до статті 10.

4. Умови для надавачів послуг балансування повинні:

(a) визначати розумні та обґрунтовані вимоги щодо надання послуг балансування;

(b) дозволяти агрегування об’єктів енергоспоживання, установок зберігання енергії та генеруючих об’єктів в області складання графіків для пропонування послуг балансування відповідно до умов, зазначених у параграфі 5(c);

(c) дозволяти власникам об’єктів енергоспоживання, третім особам і власникам генеруючих об’єктів, які виробляють електроенергію із традиційних і відновлюваних джерел енергії, а також власникам установок зберігання енергії ставати надавачами послуг балансування;

(d) вимагати, щоб кожна пропозиція щодо балансуючої енергії надавача послуг балансування була присвоєна одній або більше сторін, відповідальних за баланс, для забезпечення можливості розрахунку коригування небалансу відповідно до статті 49.

5. Умови для надавачів послуг балансування повинні включати:

(a) правила процесу кваліфікації надавача послуг балансування відповідно до статті 16;

(b) правила, вимоги та строки закупівлі та передачі балансуючої потужності відповідно до статей 32, 33 та 34;

(c) правила та умови агрегування об’єктів енергоспоживання, установок зберігання енергії та генеруючих об’єктів в області складання графіків, щоб стати надавачем послуг балансування;

(d) вимоги до даних та інформації, які повинні бути надані ОСП, що забезпечує підключення, та, у відповідних випадках, ОСР, що підключає резерви, у рамках процесу попередньої кваліфікації та функціонування балансуючого ринку;

(e) правила та умови присвоєння кожної пропозиції щодо балансуючої енергії надавача послуг балансування одній або більше сторін, відповідальних за баланс, відповідно до параграфа 4(d);

(f) вимоги до даних та інформації, які повинні бути надані ОСП, що забезпечує підключення, та, у відповідних випадках, ОСР, що підключає резерви, для оцінювання надання послуг балансування відповідно до статті 154(1), статті 154(8), статті 158(1)(e), статті 158(4)(b), статті 161(1)(f) та статті 161(4)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(g) визначення розташування кожного стандартизованого продукту та кожного спеціалізованого продукту з урахуванням параграфа 5(c);

(h) правила визначення обсягу балансуючої енергії, що є предметом розрахунків із надавачем послуг балансування відповідно до статті 45;

(i) правила здійснення розрахунків із надавачами послуг балансування, визначені відповідно до глав 2 та 5 розділу V;

(j) максимальний період завершення розрахунків за балансуючу енергію з надавачем послуг балансування згідно зі статтею 45 для будь-якого визначеного періоду врегулювання небалансів;

(k) наслідки невідповідності умовам, застосовним до надавачів послуг балансування.

6. Умови для сторін, відповідальних за баланс, повинні включати:

(a) визначення відповідальності за баланс для кожного приєднання у спосіб, що виключає будь-які прогалини або дублювання відповідальності за небаланс різних учасників ринку, які надають послуги для такого приєднання;

(b) вимоги, щоб стати стороною, відповідальною за баланс;

(c) вимога, згідно з якою всі сторони, відповідальні за баланс, несуть фінансову відповідальність за свої небаланси і такі небаланси підлягають врегулюванню з ОСП, що забезпечує підключення;

(d) вимоги до даних та інформації, які повинні бути надані ОСП, що забезпечує підключення, для розрахування небалансів;

(e) правила змінення графіків сторонами, відповідальними за баланс, до та після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку балансуючої енергії відповідно до параграфів 3 та 4 статті 17;

(f) правила здійснення розрахунків зі сторонами, відповідальними за баланс, визначені відповідно до глави 4 розділу V;

(g) визначення меж області небалансу відповідно до статті 54(2) та цінової області небалансу;

(h) максимальний період завершення врегулювання небалансів зі сторонами, відповідальними за баланс, для будь-якого визначеного періоду врегулювання небалансів відповідно до статті 54;

(i) наслідки невідповідності умовам, застосовним до сторін, відповідальних за баланс;

(j) обов’язок сторін, відповідальних за баланс, повідомляти ОСП, що забезпечує підключення, будь-які зміни позиції;

(k) правила врегулювання відповідно до статей 52, 53, 54 та 55;

(l) за наявності, положення щодо виключення небалансів із врегулювання небалансів, якщо вони пов’язані із впровадженням обмежень лінійної зміни для послаблення детермінованих відхилень частоти відповідно до статті 137(4) Регламенту (ЄС) 2017/1485.

7. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, може включити зазначені нижче елементи до пропозиції щодо умов для надавачів послуг балансування або умов для сторін, відповідальних за баланс:

(a) вимога щодо надання надавачами послуг балансування інформації про невикористані генеруючі потужності та інші ресурси балансування після настання часу закриття воріт ринку «на добу наперед» і після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності;

(b) в обґрунтованих випадках, вимога щодо пропонування надавачами послуг балансування невикористаних генеруючих потужностей або інших ресурсів балансування в рамках пропозицій щодо балансуючої енергії або пропозицій в рамках інтегрованого процесу складання графіків на балансуючих ринках після настання часу закриття воріт ринку «на добу наперед», без обмеження можливості змінення надавачами послуг балансування їхніх пропозицій щодо балансуючої енергії до настання часу закриття воріт ринку балансуючої енергії або часу закриття воріт інтегрованого процесу складання графіків за рахунок торгівлі на внутрішньодобовому ринку;

(c) в обґрунтованих випадках, вимога щодо пропонування надавачами послуг балансування невикористаних генеруючих потужностей або інших ресурсів балансування в рамках пропозицій щодо балансуючої енергії або пропозицій в рамках інтегрованого процесу складання графіків на балансуючих ринках після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності;

(d) спеціальні вимоги до позиції сторін, відповідальних за баланс, поданої після часового періоду ринку «на добу наперед», щоб забезпечити, що сума їхніх графіків внутрішньої та зовнішньої комерційної торгівлі дорівнює сумі графіків фізичної генерації та споживання, з урахуванням компенсації електричних втрат, у відповідних випадках;

(e) звільнення від публікації інформації про пропоновані ціни пропозицій щодо балансуючої енергії або балансуючої потужності у зв’язку з побоюваннями щодо зловживань на ринку відповідно до статті 12(4);

(f) звільнення для спеціалізованих продуктів, визначених у статті 26(3)(b), стосовно попереднього визначення ціни пропозицій щодо балансуючої енергії на основі договору на балансуючу потужність відповідно до статті 16(6);

(g) заява на використання подвійного ціноутворення для всіх небалансів на основі умов, встановлених відповідно до статті 52(2)(d)(i), і методологію застосування подвійного ціноутворення відповідно до статті 52(2)(d)(ii).

8. ОСП, які застосовують модель централізованого диспетчерського управління, також можуть включити зазначені нижче елементи до умов, пов’язаних із балансуванням:

(a) час закриття воріт інтегрованого процесу складання графіків відповідно до статті 24(5);

(b) правила оновлення пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків після настання кожного часу закриття воріт інтегрованого процесу складання графіків відповідно до статті 24(6);

(c) правила використання пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків до настання часу закриття воріт ринку балансуючої енергії відповідно до статті 24(7);

(d) правила конвертації пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків відповідно до статті 27.

9. Кожен ОСП повинен здійснювати моніторинг виконання всіма сторонами вимог, визначених в умовах балансування, у його області або областях складання графіків.

ГЛАВА 2
Європейські платформи для обміну балансуючою енергією

Стаття 19
Європейська платформа для обміну балансуючою енергією із резервів заміщення

1. У строк до шести місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП, які здійснюють процес заміщення резервів відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485, повинні розробити пропозицію стосовно імплементаційних рамок для європейської платформи обміну балансуючою енергією із резервів заміщення.

2. Європейська платформа обміну балансуючою енергією із резервів заміщення, якою управляють ОСП або суб’єкт, якого створили ОСП, повинна ґрунтуватися на спільних принципах управління та бізнес-процесах і повинна включати принаймні функцію оптимізації активації та функцію розрахунків між ОСП. Така європейська платформа повинна застосовувати багатосторонню модель ОСП-ОСП зі спільними ранжирами для обміну всіма пропозиціями щодо балансуючої енергії зі всіх стандартизованих продуктів для резервів заміщення, за винятком недоступних пропозицій відповідно до статті 29(14).

3. Пропозиція, зазначена в параграфі 1, повинна принаймні включати:

(a) загальну структуру європейської платформи;

(b) дорожню карту та строки реалізації європейської платформи;

(c) визначення функцій, які необхідні для управління європейською платформою;

(d) пропоновані правила управління та функціонування європейської платформи на основі принципу недискримінації та забезпечення рівного ставлення до всіх ОСП, що беруть участь, і того, що жоден ОСП не отримує вигоду від необґрунтованих економічних переваг у результаті участі у здійсненні функцій європейської платформи;

(e) пропоноване призначення суб’єкта або суб’єктів, які виконуватимуть функції, визначені у пропозиції. Якщо ОСП пропонують призначити більше ніж одного суб’єкта, пропозиція повинна демонструвати та забезпечувати:

(i) узгоджений розподіл функцій між суб’єктами, які управляють європейською платформою. У такій пропозиції потрібно повністю врахувати необхідність координації різних функцій, покладених на суб’єктів, які управляють європейською платформою;

(ii) що пропонована структура європейської платформи та розподіл функцій гарантують ефективне та дієве управління, функціонування та регуляторний нагляд за європейською платформою, а також сприяють досягненню цілей цього Регламенту;

(iii) ефективний процес координації та вироблення й ухвалення рішень для врегулювання будь-яких розбіжних позицій між суб’єктами, які управляють європейською платформою;

(f) рамки гармонізації термінів та означень, пов’язаних із організацією балансування відповідно до статті 18;

(g) детальні принципи розподілу спільних витрат, у тому числі детальну класифікацію спільних витрат, згідно зі статтею 23;

(h) час закриття воріт ринку балансуючої енергії для всіх стандартизованих продуктів для резервів заміщення згідно зі статтею 24;

(i) визначення стандартизованих продуктів балансуючої енергії з резервів заміщення згідно зі статтею 25;

(j) час закриття воріт для подання пропозицій щодо енергії ОСП згідно зі статтею 29(13);

(k) спільні ранжири, які повинні бути створені спільною функцією оптимізації активації відповідно до статті 31;

(l) опис алгоритму здійснення функції оптимізації активації пропозицій щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів заміщення згідно зі статтею 58.

4. У строк до шести місяців після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для обміну балансуючою енергією із резервів заміщення усі ОСП, які здійснюють процес заміщення резервів відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485, повинні призначити пропонованого суб’єкта або суб’єктів, яким доручено управління європейською платформою відповідно до параграфа 3(e).

5. У строк до одного року після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи обміну балансуючою енергією із резервів заміщення усі ОСП, які здійснюють процес заміщення резервів відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485 і які мають принаймні один перетин з оператором суміжної системи передачі, що здійснює процес заміщення резервів, повинні реалізувати та ввести в експлуатацію європейську платформу для обміну балансуючою енергією з резервів заміщення. Вони повинні використовувати європейську платформу для:

(a) подання всіх пропозицій щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів заміщення;

(b) обміну всіма пропозиціями щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів заміщення, за винятком недоступних пропозицій відповідно до статті 29(14);

(c) докладання зусиль з метою покриття всіх їхніх потреб у балансуючій енергії з резервів заміщення.

Стаття 20
Європейська платформа для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією

1. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією.

2. Європейська платформа для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією, якою управляють ОСП або суб’єкт, якого створили ОСП, повинна ґрунтуватися на спільних принципах управління та бізнес-процесах і повинна включати принаймні функцію оптимізації активації і функцію розрахунків між ОСП. Така європейська платформа повинна застосовувати багатосторонню модель ОСП-ОСП зі спільними ранжирами для обміну всіма пропозиціями щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з ручною активацією, за винятком недоступних пропозицій відповідно до статті 29(14).

3. Пропозиція, зазначена в параграфі 1, повинна принаймні включати:

(a) загальну структуру європейської платформи;

(b) дорожню карту та строки реалізації європейської платформи;

(c) визначення функцій, які необхідні для управління європейською платформою;

(d) пропоновані правила управління та функціонування європейської платформи на основі принципу недискримінації та забезпечення рівного ставлення до всіх ОСП, що беруть участь, і того, що жоден ОСП не отримує вигоду від необґрунтованих економічних переваг у результаті участі у здійсненні функцій європейської платформи;

(e) пропоноване призначення суб’єкта або суб’єктів, які виконуватимуть функції, визначені у пропозиції. Якщо ОСП пропонують призначити більше ніж одного суб’єкта, пропозиція повинна демонструвати та забезпечувати:

(i) узгоджений розподіл функцій між суб’єктами, які управляють європейською платформою. У такій пропозиції потрібно повністю врахувати необхідність координації різних функцій, покладених на суб’єктів, які управляють європейською платформою;

(ii) що пропонована структура європейської платформи та розподіл функцій гарантують ефективне та дієве управління, функціонування та регуляторний нагляд за європейською платформою, а також сприяють досягненню цілей цього Регламенту;

(iii) ефективний процес координації та вироблення й ухвалення рішень для врегулювання будь-яких розбіжних позицій між суб’єктами, які управляють європейською платформою;

(f) рамки гармонізації термінів та означень, пов’язаних із організацією балансування відповідно до статті 18;

(g) детальні принципи розподілу спільних витрат, у тому числі детальну класифікацію спільних витрат, згідно зі статтею 23;

(h) час закриття воріт ринку балансуючої енергії для всіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з ручною активацією згідно зі статтею 24;

(i) визначення стандартизованих продуктів балансуючої енергії з резервів відновлення частоти з ручною активацією згідно зі статтею 25;

(j) час закриття воріт для подання пропозицій щодо енергії ОСП згідно зі статтею 29(13);

(k) спільні ранжири, які повинні бути створені спільною функцією оптимізації активації відповідно до статті 31;

(l) опис алгоритму здійснення функції оптимізації активації пропозицій щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з ручною активацією згідно зі статтею 58.

4. У строк до шести місяців після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією всі ОСП повинні призначити пропонованого суб’єкта або суб’єктів, яким доручено управління європейською платформою відповідно до параграфа 3(e).

5. У строк до вісімнадцяти місяців після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією всі ОСП можуть розробити пропозицію щодо змінення європейської платформи для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією відповідно до параграфа 1. Пропоновані зміни повинні бути підкріплені аналізом витрат і вигід, проведеним усіма ОСП відповідно до статті 61. Пропозиція повинна бути повідомлена Комісії.

6. У строк до тридцяти місяців після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією або, якщо всі ОСП подають пропозицію щодо змінення європейської платформи відповідно до параграфа 5, у строк до 12 місяців після затвердження пропозиції щодо змінення європейської платформи всі ОСП повинні реалізувати та ввести в експлуатацію європейську платформу для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з ручною активацією і повинні використовувати європейську платформу для:

(a) подання всіх пропозицій щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з ручною активацією;

(b) обміну всіма пропозиціями щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з ручною активацією, за винятком недоступних пропозицій відповідно до статті 29(14);

(c) докладання зусиль з метою покриття всіх їхніх потреб у балансуючій енергії з резервів відновлення частоти з ручною активацією.

Стаття 21
Європейська платформа для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією

1. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією.

2. Європейська платформа для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією, якою управляють ОСП або суб’єкт, якого створили ОСП, повинна ґрунтуватися на спільних принципах управління та бізнес-процесах і повинна включати принаймні функцію оптимізації активації та функцію розрахунків між ОСП. Така європейська платформа повинна застосовувати багатосторонню модель ОСП-ОСП зі спільними ранжирами для обміну всіма пропозиціями щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з автоматичною активацією, за винятком недоступних пропозицій відповідно до статті 29(14).

3. Пропозиція, зазначена в параграфі 1, повинна принаймні включати:

(a) загальну структуру європейської платформи;

(b) дорожню карту та строки реалізації європейської платформи;

(c) визначення функцій, які необхідні для управління європейською платформою;

(d) пропоновані правила управління та функціонування європейської платформи на основі принципу недискримінації та забезпечення рівного ставлення до всіх ОСП, що беруть участь, і того, що жоден ОСП не отримує вигоду від необґрунтованих економічних переваг у результаті участі у здійсненні функцій європейської платформи;

(e) пропоноване призначення суб’єкта або суб’єктів, які виконуватимуть функції, визначені у пропозиції. Якщо ОСП пропонують призначити більше ніж одного суб’єкта, пропозиція повинна демонструвати та забезпечувати:

(i) узгоджений розподіл функцій між суб’єктами, які управляють європейською платформою. У такій пропозиції потрібно повністю врахувати необхідність координації різних функцій, покладених на суб’єктів, які управляють європейською платформою;

(ii) що пропонована структура європейської платформи та розподіл функцій гарантують ефективне та дієве управління, функціонування та регуляторний нагляд за європейською платформою, а також сприяють досягненню цілей цього Регламенту;

(iii) ефективний процес координації та вироблення й ухвалення рішень для врегулювання будь-яких розбіжних позицій між суб’єктами, які управляють європейською платформою;

(f) рамки гармонізації термінів та означень, пов’язаних із організацією балансування відповідно до статті 18;

(g) детальні принципи розподілу спільних витрат, у тому числі детальну класифікацію спільних витрат, згідно зі статтею 23;

(h) час закриття воріт ринку балансуючої енергії для всіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з автоматичною активацією згідно зі статтею 24;

(i) визначення стандартизованих продуктів балансуючої енергії з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією згідно зі статтею 25;

(j) час закриття воріт для подання пропозицій щодо енергії ОСП згідно зі статтею 29(13);

(k) спільні ранжири, які повинні бути створені спільною функцією оптимізації активації відповідно до статті 31;

(l) опис алгоритму здійснення функції оптимізації активації пропозицій щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з автоматичною активацією згідно зі статтею 58.

4. У строк до шести місяців після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією всі ОСП повинні призначити пропонованого суб’єкта або суб’єктів, яким доручено управління європейською платформою відповідно до параграфа 3(e).

5. У строк до вісімнадцяти місяців після затвердження пропозиції стосовно імплементаційних рамок для європейської платформи обміну для балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією всі ОСП можуть розробити пропозицію щодо змінення європейської платформи для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією відповідно до параграфа 1 і принципів, встановлених у параграфі 2. Пропоновані зміни повинні бути підкріплені аналізом витрат і вигід, проведеним усіма ОСП відповідно до статті 61. Пропозиція повинна бути повідомлена Комісії.

6. У строк до тридцяти місяців після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією або, якщо всі ОСП подають пропозицію щодо змінення європейської платформи відповідно до параграфа 5, у строк до 12 місяців після затвердження пропозиції щодо змінення європейської платформи всі ОСП, які здійснюють автоматичний процес відновлення частоти відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485, повинні реалізувати та ввести в експлуатацію європейську платформу для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією і повинні використовувати європейську платформу для:

(a) подання всіх пропозицій щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з автоматичною активацією;

(b) обміну всіма пропозиціями щодо балансуючої енергії з усіх стандартизованих продуктів для резервів відновлення частоти з автоматичною активацією, за винятком недоступних пропозицій відповідно до статті 29(14);

(c) докладання зусиль з метою покриття всіх їхніх потреб у балансуючій енергії з резервів відновлення частоти з автоматичною активацією.

Стаття 22
Європейська платформа для процесу взаємозаліку небалансів

1. У строк до шести місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для процесу взаємозаліку небалансів.

2. Європейська платформа для процесу взаємозаліку небалансів, якою управляють ОСП або суб’єкт, якого створили ОСП, повинна ґрунтуватися на спільних принципах управління та бізнес-процесах і повинна включати принаймні функцію процесу взаємозаліку небалансів і функцію розрахунків між ОСП. Європейська платформа повинна застосовувати багатосторонню модель ОСП-ОСП для здійснення процесу взаємозаліку небалансів.

3. Пропозиція, зазначена в параграфі 1, повинна принаймні включати:

(a) загальну структуру європейської платформи;

(b) дорожню карту та строки реалізації європейської платформи;

(c) визначення функцій, які необхідні для управління європейською платформою;

(d) пропоновані правила управління та функціонування європейської платформи на основі принципу недискримінації та забезпечення рівного ставлення до всіх ОСП, що беруть участь, і того, що жоден ОСП не отримує вигоду від необґрунтованих економічних переваг у результаті участі у здійсненні функцій європейської платформи;

(e) пропоноване призначення суб’єкта або суб’єктів, які виконуватимуть функції, визначені у пропозиції. Якщо ОСП пропонують призначити більше ніж одного суб’єкта, пропозиція повинна демонструвати та забезпечувати:

(i) узгоджений розподіл функцій між суб’єктами, які управляють європейською платформою. У такій пропозиції потрібно повністю врахувати необхідність координації різних функцій, покладених на суб’єктів, які управляють європейською платформою;

(ii) що пропонована структура європейської платформи та розподіл функцій гарантують ефективне та дієве управління, функціонування та регуляторний нагляд за європейською платформою, а також сприяють досягненню цілей цього Регламенту;

(iii) ефективний процес координації та вироблення й ухвалення рішень для врегулювання будь-яких розбіжних позицій між суб’єктами, які управляють європейською платформою;

(f) рамки гармонізації термінів та означень, пов’язаних із організацією балансування відповідно до статті 18;

(g) детальні принципи розподілу спільних витрат, у тому числі детальну класифікацію спільних витрат, згідно зі статтею 23;

(h) опис алгоритму здійснення функції процесу взаємозаліку небалансів згідно зі статтею 58.

4. У строк до шести місяців після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для процесу взаємозаліку небалансів усі ОСП повинні призначити пропонованого суб’єкта або суб’єктів, яким доручено управління європейською платформою відповідно до параграфа 3(e).

5. У строк до одного року після затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок для європейської платформи для процесу взаємозаліку небалансів усі ОСП, які здійснюють автоматичний процес відновлення частоти відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485, повинні реалізувати та ввести в експлуатацію європейську платформу для процесу взаємозаліку небалансів. Вони повинні використовувати європейську платформу для здійснення процесу взаємозаліку небалансів принаймні для синхронної зони континентальної Європи

Стаття 23
Розподіл витрат між ОСП у різних державах-членах

1. Усі ОСП повинні надавати відповідним регуляторним органам, згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, щорічний звіт із детальним поясненням витрат, пов’язаних зі створенням, зміненням і функціонуванням європейських платформ відповідно до статей 19, 20, 21 та 22. Такий звіт повинен бути опублікований Агентством із належним врахуванням чутливої комерційної інформації.

2. Витрати, зазначені в параграфі 1, розподіляються на:

(a) спільні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням координованих заходів всіма ОСП, які беруть участь у роботі відповідних платформ;

(b) регіональні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням заходів кількома, але не всіма ОСП, які беруть участь у роботі відповідних платформ;

(c) національні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням заходів ОСП у відповідній державі-члені, які беруть участь у роботі відповідних платформ.

3. Спільні витрати, зазначені в параграфі 2(a), підлягають розподілу між ОСП у державах-членах і третіх країнах, які беруть участь у роботі європейських платформ. Щоб розрахувати суму, яка повинна бути сплачена ОСП у кожній державі-члені та, якщо застосовно, у третій країні, одна восьма спільних витрат повинна бути розподілена у рівних частках між кожною державою-членом і третьою країною, п’ять восьмих повинні бути розподілені між кожною державою-членом і третьою країною пропорційно до їхнього споживання і дві восьмих повинні бути розподілені в рівних частках між ОСП, що беруть участь, відповідно до параграфа 2(a). Частка витрат держави-члена покладається на оператора або операторів систем передачі, які працюють на території такої держави-члена. Якщо в державі-члені працюють кілька ОСП, частку витрат держави-члена розподіляють між такими ОСП пропорційно споживанню в областях регулювання ОСП.

4. Щоб урахувати зміни спільних витрат або зміни ОСП, що беруть участь, розрахування спільних витрат необхідно регулярно адаптувати.

5. ОСП, які співпрацюють у певному регіоні, повинні спільно погодити пропозицію щодо розподілу регіональних витрат відповідно до параграфа 2(b). Потім така пропозиція підлягає затвердженню в індивідуальному порядку відповідними регуляторними органами кожної держави-члена та, якщо застосовно, третьої країни в регіоні. У якості альтернативи ОСП, які співпрацюють у певному регіоні, можуть використовувати домовленості щодо розподілу витрат, визначені в параграфі 3.

6. Принципи розподілу витрат застосовуються до витрат, які сприяють створенню, зміненню та функціонуванню європейських платформ із моменту затвердження пропозиції щодо відповідних імплементаційних рамок відповідно до статей 19(1), 20(1), 21(1) та 22(1). Якщо в імплементаційних рамках пропонується розвинути наявні проекти у європейську платформу, усі ОСП, які беруть участь у наявних проектах, можуть запропонувати, щоб частка витрат, понесених до затвердження пропозиції щодо імплементаційних рамок, які прямо пов’язані з розробленням і реалізацією відповідного проекту та оцінені як обґрунтовані, ефективні та пропорційні, вважалася частиною спільних витрат відповідно до параграфа 2(a).

Стаття 24

Час закриття воріт ринку балансуючої енергії

1. У рамках пропозицій відповідно до статей 19, 20 і 21 усі ОСП повинні гармонізувати час закриття воріт ринку балансуючої енергії для стандартизованих продуктів на рівні Союзу принаймні для кожного з таких процесів:

(a) резерви заміщення;

(b) резерви відновлення частоти з ручною активацією;

(c) резерви відновлення частоти з автоматичною активацією.

2. Час закриття воріт ринку балансуючої енергії повинен:

(a) бути якомога наближенішим до реального часу;

(b) наставати не раніше часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності;

(c) забезпечувати достатньо часу для необхідних процесів балансування.

3. Після настання часу закриття воріт ринку балансуючої енергії надавачам послуг балансування більше не дозволяється подавати або оновлювати їхні пропозиції щодо балансуючої енергії.

4. Після настання часу закриття воріт ринку балансуючої енергії надавачі послуг балансування повинні, без невиправданої затримки, звітувати перед ОСП, що забезпечує підключення, про будь-які недоступні обсяги пропозицій щодо балансуючої енергії згідно зі статтями 158(4)(b) та 161(4)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1485. Якщо надавач послуг балансування має точку приєднання до системи ОСР і якщо це вимагається ОСР, надавач послуг балансування також повинен, без невиправданої затримки, звітувати про будь-які недоступні обсяги пропозицій щодо балансуючої енергії перед ОСР.

5. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом кожен ОСП, що застосовує модель централізованого диспетчерського управління, повинен визначити принаймні один час закриття воріт інтегрованого процесу складання графіків, який повинен:

(a) надавати можливість надавачам послуг балансування оновлювати їхні заявки в рамках інтегрованого процесу складання графіків у режимі, якомога наближенішому до реального часу;

(b) наставати не раніше ніж за вісім годин до реального часу;

(c) бути встановленим до настання часу закриття воріт для подання пропозицій щодо енергії ОСП.

6. Після настання кожного часу закриття воріт інтегрованого процесу складання графіків пропозицію в рамках інтегрованого процесу складання графіків можна змінити тільки згідно з правилами, визначеними ОСП, що забезпечує підключення, в умовах організації роботи надавачів послуг балансування відповідно до статті 18. Такі правила повинні бути впроваджені до приєднання ОСП, що забезпечує підключення, до будь-якого процесу обміну балансуючою енергією і повинні давати змогу надавачам послуг балансування оновлювати, наскільки це можливо, їхні пропозиції в рамках інтегрованого процесу складання графіків до часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності, забезпечуючи:

(a) економічну ефективність інтегрованого процесу складання графіків;

(b) операційну безпеку;

(c) узгодженість усіх повторень інтегрованого процесу складання графіків;

(d) справедливе та рівне ставлення до всіх надавачів послуг балансування в області складання графіків;

(e) відсутність негативного впливу на інтегрований процес складання графіків.

7. Кожен ОСП, що застосовує модель централізованого диспетчерського управління, повинен встановити правила використання пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків до настання часу закриття воріт ринку балансуючої енергії відповідно до статті 18(8)(c), щоб:

(a) забезпечити виконання ОСП вимог до його резервної потужності в реальному часі;

(b) забезпечити наявність достатніх ресурсів для врегулювання внутрішніх перевантажень;

(c) забезпечити реальну можливість диспетчерського управління генеруючими об’єктами та об’єктами енергоспоживання в реальному часі.

Стаття 25
Вимоги до стандартизованих продуктів

1. Стандартизовані продукти балансуючої енергії повинні розроблятися в рамках пропозицій щодо імплементаційних рамок для європейських платформ відповідно до статей 19, 20 і 21. Після затвердження кожних імплементаційних рамок, але не пізніше часу використання ОСП відповідної європейської платформи, ОСП повинен використовувати тільки стандартизовані та, в обґрунтованих випадках, спеціалізовані продукти балансуючої енергії для підтримання балансу системи згідно зі статтею 127, статтею 157 та статтею 160 Регламенту (ЄС) 2017/1485.

2. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо переліку стандартизованих продуктів балансуючої енергії для резервів відновлення частоти та резервів заміщення.

3. Принаймні кожні два роки всі ОСП повинні переглядати перелік стандартизованих продуктів балансуючої енергії та балансуючої потужності. При перегляді стандартизованих продуктів необхідно враховувати:

(a) цілі, визначені у статті 3(1);

(b) якщо застосовно, пропоновані зміни до переліку стандартизованих продуктів і кількості спільних ранжирів відповідно до статті 31(2);

(c) показники ефективності, визначені у статті 59(4).

4. У переліку стандартизованих продуктів балансуючої енергії та балансуючої потужності можуть бути визначені принаймні зазначені нижче характеристики пропозиції щодо стандартизованого продукту:

(a) період підготовки;

(b) період лінійної зміни;

(c) час повної активації;

(d) мінімальний і максимальний обсяг;

(e) період деактивації;

(f) мінімальна та максимальна тривалість періоду постачання;

(g) строк дії;

(h) режим активації.

5. У переліку стандартизованих продуктів балансуючої енергії та балансуючої потужності повинні бути визначені принаймні зазначені нижче змінні характеристики стандартизованого продукту, які мають бути визначені надавачами послуг балансування в ході попередньої кваліфікації або подання пропозиції щодо стандартизованого продукту:

(a) ціна пропозиції;

(b) подільність;

(c) розташування;

(d) мінімальний період між завершенням періоду деактивації та наступною активацією.

6. Стандартизований продукт балансуючої енергії та балансуючої потужності повинен:

(a) забезпечувати ефективну стандартизацію, сприяти транскордонній конкуренції та запобігати неналежній фрагментації ринку;

(b) сприяти участі власників об’єктів енергоспоживання, третіх осіб і власників генеруючих об’єктів, які виробляють електроенергію з відновлюваних джерел енергії, а також власників установок зберігання енергії в якості надавачів послуг балансування;

Стаття 26
Вимоги до спеціалізованих продуктів

1. Після затвердження імплементаційних рамок для європейських платформ відповідно до статей 19, 20 та 21 кожен ОСП може розробити пропозицію щодо визначення та використання спеціалізованих продуктів балансуючої енергії та балансуючої потужності. Така пропозиція повинна включати принаймні:

(a) визначення спеціалізованих продуктів і часового періоду, у якому вони використовуватимуться;

(b) підтвердження того, що стандартизованих продуктів недостатньо для ефективного забезпечення операційної безпеки та підтримання балансу системи, або підтвердження того, що деякі ресурси балансування не можуть брати участь у роботі балансуючого ринку у формі стандартизованих продуктів;

(c) опис пропонованих заходів для мінімізації використання спеціалізованих продуктів з урахуванням економічної ефективності;

(d) якщо застосовно, правила конвертації пропозицій щодо балансуючої енергії зі спеціалізованих продуктів у пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів;

(e) якщо застосовно, процес конвертації пропозицій щодо балансуючої енергії зі спеціалізованих продуктів у пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів та інформацію про те, у рамках якого спільного ранжиру відбуватиметься така конвертація;

(f) підтвердження того, що спеціалізовані продукти не призводять до значної неефективності та викривлення балансуючого ринку в області складання графіків і за її межами;

2. Кожен ОСП, який використовує спеціалізовані продукти, повинен, принаймні кожні два роки, переглядати необхідність використання спеціалізованих продуктів згідно з критеріями, встановленими в параграфі 1.

3. Спеціалізовані продукти повинні впроваджуватися паралельно із впровадженням стандартизованих продуктів. Після використання спеціалізованих продуктів ОСП, що забезпечує підключення, може:

(a) конвертувати пропозиції щодо балансуючої енергії зі спеціалізованих продуктів у пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів; або

(b) локально активувати пропозиції щодо балансуючої енергії зі спеціалізованих продуктів без обміну ними.

4. Правила конвертації пропозицій щодо балансуючої енергії зі спеціалізованих продуктів у пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів відповідно до параграфа 1(d) повинні:

(a) бути справедливими, прозорими та недискримінаційними;

(b) не створювати перешкод для обміну послугами балансування;

(c) забезпечувати фінансову нейтральність ОСП.

Стаття 27
Конвертація пропозицій у рамках моделі централізованого диспетчерського управління

1. Кожен ОСП, який застосовує модель централізованого диспетчерського управління, повинен використовувати пропозиції в рамках інтегрованого процесу складання графіків для обміну послугами балансування або спільного використання резервів.

2. Кожен ОСП, який застосовує модель централізованого диспетчерського управління, повинен використовувати пропозиції в рамках інтегрованого процесу складання графіків, доступні для управління системою в реальному часі, для надання послуг балансування іншим ОСП, дотримуючись обмежень операційної безпеки.

3. Кожен ОСП, який застосовує модель централізованого диспетчерського управління, повинен, наскільки це можливо, конвертувати пропозиції в рамках інтегрованого процесу складання графіків відповідно до параграфа 2 у стандартизовані продукти з урахуванням операційної безпеки. Правила конвертації пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків у стандартизовані продукти повинні:

(a) бути справедливими, прозорими та недискримінаційними;

(b) не створювати перешкод для обміну послугами балансування;

(c) забезпечувати фінансову нейтральність ОСП.

Стаття 28
Резервні процедури

1. Кожен ОСП повинен забезпечити наявність резервних рішень у разі невдалого здійснення процедур, зазначених у параграфах 2 та 3.

2. Якщо не вдалося закупити послуги балансування, відповідний ОСП повинен повторити процес закупівлі. ОСП повинні якнайшвидше інформувати учасників ринку про використання резервних процедур.

3. У разі невдалої координованої активації балансуючої енергії кожен ОСП може відхилятися від активації за спільним ранжиром та повинен якнайшвидше інформувати учасників ринку.

РОЗДІЛ III
ЗАКУПІВЛЯ ПОСЛУГ БАЛАНСУВАННЯ

ГЛАВА 1
Балансуюча енергія

Стаття 29
Активація пропозицій щодо балансуючої енергії зі спільного ранжиру

1. Для підтримання балансу системи згідно зі статтею 127, статтею 157 та статтею 160 Регламенту (ЄС) 2017/1485 кожен ОСП повинен використовувати результативні за витратами пропозиції щодо балансуючої енергії, доступні для постачання в його області регулювання на основі спільних ранжирів або іншої моделі, встановленої за пропозицією всіх ОСП відповідно до параграфа 5 статті 21.

2. ОСП не повинні активувати пропозиції щодо балансуючої енергії до настання відповідного часу закриття воріт ринку балансуючої енергії, за винятком передаварійного або аварійного режиму, коли така активація допомагає полегшити такі режими системи, і за винятком випадків, коли пропозиції слугують цілям, іншим ніж балансування, відповідно до параграфа 3.

3. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо методології класифікації цілей активації пропозицій щодо балансуючої енергії. Така методологія повинна:

(a) описувати всі можливі цілі активації пропозицій щодо балансуючої енергії;

(b) визначати критерії класифікації для кожної можливої цілі активації.

4. Для кожної пропозиції щодо балансуючої енергії, активованої зі спільного ранжиру, ОСП, що активує пропозицію, повинен визначити ціль активації на основі методології відповідно до параграфа 3. Ціль активації повинна бути повідомлена та представлена всім ОСП за допомогою функції оптимізації активації.

5. Якщо активація пропозицій щодо балансуючої енергії відхиляється від результатів функції оптимізації активації, ОСП повинен своєчасно опублікувати інформацію про причини виникнення такого відхилення.

6. Заявка на активацію пропозиції щодо балансуючої енергії від функції оптимізації активації зобов’язує ОСП, що подав заявку, і ОСП, що забезпечує підключення, акцептувати гарантований обмін балансуючою енергією. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен забезпечити активацію пропозиції щодо балансуючої енергії, відібраної функцією оптимізації активації. Розрахунки за балансуючу енергію повинні бути здійснені відповідно до статті 50 та між ОСП, що забезпечує підключення, і надавачем послуг балансування відповідно до глави 2 розділу V.

7. Активація пропозицій щодо балансуючої енергії повинна ґрунтуватися на моделі ОСП-ОСП зі спільним ранжиром.

8. Кожен ОСП повинен подати всі необхідні дані для виконання алгоритму в параграфах 1 та 2 статті 58 до функції оптимізації активації згідно з правилами, встановленими відповідно до статті 31(1).

9. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен подати, до настання часу закриття воріт для подання пропозицій щодо енергії ОСП, усі пропозиції щодо балансуючої енергії, отримані від надавачів послуг балансування, до функції оптимізації активації з урахуванням вимог у статтях 26 і 27. ОСП, що забезпечують підключення, не повинні змінювати або затримувати пропозиції щодо балансуючої енергії, за винятком:

(a) пропозицій щодо балансуючої енергії, пов’язаних зі статтями 26 та 27;

(b) пропозицій щодо балансуючої енергії, які є явно помилковими та включають нереалістичний обсяг постачання;

(c) пропозицій щодо балансуючої енергії, які не передаються на європейські платформи відповідно до параграфа 10.

10. Кожен ОСП, що застосовує модель децентралізованого диспетчерського управління та працює в області складання графіків із місцевим часом закриття воріт внутрішньодобового ринку, після настання часу закриття воріт ринку балансуючої енергії відповідно до статті 24 може розробити пропозицію щодо обмеження обсягу пропозицій, що передається на європейські платформи відповідно до статей 19-21. На європейські платформи завжди передають пропозиції з найнижчою ціною. Така пропозиція повинна включати:

(a) визначення мінімального обсягу, який повинен бути переданий на європейські платформи. Мінімальний обсяг пропозицій, поданих ОСП, повинен дорівнювати або перевищувати суму вимог до резервної потужності для його блоку РЧП згідно зі статтями 157 і 160 Регламенту (ЄС) 2017/1485 і зобов’язань, які виникають з обміну балансуючою потужністю або спільного використанням резервів;

(b) правила вивільнення пропозицій, які не подаються на європейські платформи, і визначення моменту часу, коли відповідні надавачі послуг балансування повинні бути повідомлені про вивільнення їхніх пропозицій.

11. Принаймні раз на два роки після затвердження пропозиції, зазначеної в параграфі 10, відповідним регуляторним органом усі ОСП повинні оцінити вплив обмеження обсягу пропозицій, надісланих на європейські платформи, і функціонування внутрішньодобового ринку. Таке оцінювання повинне включати:

(a) оцінювання відповідними ОСП мінімального обсягу пропозицій, які повинні бути передані на європейські платформи відповідно до параграфа 10(a);

(b) рекомендацію для відповідних ОСП, які обмежують пропозиції щодо балансуючої енергії.

На основі результатів такого оцінювання всі ОСП повинні розробити пропозицію для всіх регуляторних органів щодо перегляду мінімального обсягу пропозицій щодо балансуючої енергії, які повинні бути передані на європейські платформи, відповідно до параграфа 10(a).

12. Кожен ОСП, що подав заявку, може вимагати активації пропозицій щодо балансуючої енергії зі спільних ранжирів до досягнення загального обсягу балансуючої енергії. Загальний обсяг балансуючої енергії, який може бути активований ОСП, що подав заявку, на основі пропозицій щодо балансуючої енергії зі спільних ранжирів, розраховують яку суму обсягів:

(a) пропозицій щодо балансуючої енергії, поданих ОСП, що подав заявку, які не виникають у результаті спільного використання резервів або обміну балансуючою потужністю;

(b) пропозицій щодо балансуючої енергії, поданих іншими ОСП, які виникають у результаті закупівлі балансуючої потужності від імені ОСП, що подав заявку;

(c) пропозицій щодо балансуючої енергії, які виникають у результаті спільного використання резервів, за умови, що інші ОСП, які беруть участь у спільному використанні резервів, не подали заявку на активацію таких спільно використовуваних обсягів.

13. Усі ОСП можуть встановити у пропозиціях щодо імплементаційних рамок для європейських платформ відповідно до статей 19, 20 і 21 умови або випадки, коли обмеження, визначені в параграфі 12, не застосовуються. Якщо ОСП подає заявку стосовно пропозицій щодо балансуючої енергії понад обмеження, визначене в параграфі 12, необхідно повідомити про це всіх інших ОСП.

14. Кожен ОСП може оголосити пропозиції щодо балансуючої енергії, подані до функції оптимізації активації, недоступними для активації іншими ОСП, оскільки вони обмежені у зв’язку із внутрішнім перевантаженням або обмеженнями операційної безпеки в області складання графіків ОСП, що забезпечує підключення.

Стаття 30
Встановлення цін на балансуючу енергію та міжзональну пропускну спроможність, яка використовуються для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів

1. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо методології визначення цін на балансуючу енергію, що виникає в результаті активації пропозиції щодо балансуючої енергії для процесу відновлення частоти відповідно до статей 143 та 147 Регламенту (ЄС) 2017/1485 і процесу заміщення резервів відповідно до статей 144 та 148 Регламенту (ЄС) 2017/1485. Така методологія повинна:

(a) ґрунтуватися на граничному ціноутворенні (оплата за кліринговою ціною);

(b) визначати, як активація пропозицій щодо балансуючої енергії, активованих для цілей, інших ніж балансування, впливає на ціну балансуючої енергії, одночасно забезпечуючи, щоб принаймні пропозиції щодо балансуючої енергії, активовані для управління внутрішніми перевантаженнями, не визначали граничну ціну балансуючої енергії;

(c) встановлювати принаймні одну ціну на балансуючу енергію для кожного періоду врегулювання небалансів;

(d) надавати правильні цінові сигнали та стимули для учасників ринку;

(e) враховувати метод ціноутворення в часових періодах на добу наперед і протягом доби.

2. Якщо ОСП визначають, що для ефективного функціонування ринку необхідні технічні цінові обмеження, вони можуть спільно розробити в рамках пропозиції відповідно до параграфа 1 пропозицію щодо гармонізованих максимальних і мінімальних цін на балансуючу енергію, включно із ціною пропозиції та кліринговою ціною, які повинні застосовуватися в усіх областях складання графіків. У такому разі в гармонізованих максимальних і мінімальних цінах на балансуючу енергію повинна бути врахована максимальна та мінімальна клірингова ціна в часових періодах на добу наперед і протягом доби згідно з Регламентом (ЄС) 2015/1222.

3. У пропозиції відповідно до параграфа 1 також повинна бути визначена методологія встановлення цін на міжзональну пропускну спроможність, яка використовується для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів. Така методологія повинна узгоджуватися з вимогами, встановленими згідно з Регламентом (ЄС) 2015/1222, та:

(a) відображати ринкове перевантаження;

(b) ґрунтуватися на цінах на балансуючу енергію з активованих пропозицій щодо балансуючої енергії, визначених згідно з методом ціноутворення відповідно до параграфа 1(a) або, якщо застосовно, згідно з методом ціноутворення відповідно до параграфа 5;

(c) не застосовувати будь-яку додаткову плату за обмін балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів, за винятком плати для компенсації втрат, якщо така плата також враховується в інших часових періодах.

4. Гармонізований метод ціноутворення, визначений у параграфі 1, застосовується до балансуючої енергії з усіх стандартизованих і спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26(3)(a). Для спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26(3)(b) відповідний ОСП може запропонувати інший метод ціноутворення у пропозиції щодо спеціалізованих продуктів відповідно до статті 26.

5. Якщо всі ОСП виявлять неефективність застосування методології, пропонованої відповідно до параграфа 1(a), вони можуть вимагати внесення змін і пропонувати метод ціноутворення, альтернативний методу ціноутворення в параграфі 1(a). У такому разі всі ОСП повинні провести детальний аналіз, що доводить вищу ефективність альтернативного методу ціноутворення.

Стаття 31
Функція оптимізації активації

1. Усі ОСП повинні створити функцію оптимізації активації згідно зі статтею 29 і цією статтею для оптимізації активації пропозицій щодо балансуючої енергії з різних спільних ранжирів. Така функція повинна враховувати принаймні:

(a) процеси активації та технічні обмеження різних продуктів балансуючої енергії;

(b) операційну безпеку;

(c) усі пропозиції щодо балансуючої енергії, включені до сумісних спільних ранжирів;

(d) можливість взаємозаліку протилежних заявок ОСП на активацію;

(e) заявки на активацію, подані всіма ОСП;

(f) доступну міжзональну пропускну спроможність.

2. Спільні ранжири повинні включати пропозиції щодо балансуючої енергії зі стандартизованих продуктів. Усі ОСП повинні створити необхідні спільні ранжири стандартизованих продуктів. Пропозиції щодо балансуючої енергії на завантаження та розвантаження повинні бути включені до різних спільних ранжирів.

3. Кожна функція оптимізації активації повинна використовувати принаймні один спільний ранжир пропозицій щодо балансуючої енергії на завантаження та один спільний ранжир пропозицій щодо балансуючої енергії на розвантаження.

4. ОСП повинні забезпечити, щоб пропозиції щодо балансуючої енергії, подані до спільних ранжирів, були виражені в євро та містили вказівку на розрахунковий період.

5. Залежно від потреби у стандартизованих продуктах балансуючої енергії, ОСП можуть створити більше спільних ранжирів.

6. Кожен ОСП повинен подавати свої заявки на активацію пропозицій щодо балансуючої енергії до функції оптимізації активації.

7. Функція оптимізації активації повинна відібрати пропозиції щодо балансуючої енергії та вимагати активації відібраних пропозицій щодо балансуючої енергії ОСП, що забезпечують підключення, до систем яких приєднаний надавач послуг балансування, пов’язаний з відібраною пропозицією щодо балансуючої енергії.

8. Функція оптимізації активації повинна надати підтвердження активованих пропозицій щодо балансуючої енергії ОСП, що подав заявку на активацію пропозицій щодо балансуючої енергії. Надавачі активованих послуг балансування несуть відповідальність за постачання запитаного обсягу до кінця періоду постачання.

9. Усі ОСП, які здійснюють процес відновлення частоти та процес заміщення резервів для балансування їхньої області РЧП, повинні намагатися використовувати всі пропозиції щодо балансуючої енергії з відповідних спільних ранжирів для якомога ефективнішого балансування системи з урахуванням операційної безпеки.

10. Усі ОСП, які не використовують процес заміщення резервів для балансування їхньої області РЧП, повинні намагатися використовувати всі пропозиції щодо балансуючої енергії з відповідних спільних ранжирів для резервів відновлення частоти з метою якомога ефективнішого балансування системи з урахуванням операційної безпеки.

11. Окрім як у нормальному режимі, ОСП можуть ухвалити рішення щодо балансування системи з використанням тільки пропозицій щодо балансуючої енергії надавачів послуг балансування в їхній області регулювання, якщо таке рішення допоможе полегшити поточний режим системи. ОСП повинен, без невиправданої затримки, опублікувати обґрунтування такого рішення.

ГЛАВА 2
Балансуюча потужність

Стаття 32
Правила закупівлі

1. Усі ОСП у блоці РЧП повинні регулярно, але не рідше ніж раз на рік переглядати та визначати вимоги до резервної потужності для блоку РЧП або областей складання графіків блоку РЧП відповідно до правил визначення параметрів, зазначених у статтях 127, 157 та 160 Регламенту (ЄС) 2017/1485. Кожен ОСП повинен провести аналіз оптимального постачання резервної потужності, спрямований на мінімізацію витрат, пов’язаних із постачанням резервної потужності. У ході такого аналізу необхідно враховувати зазначені нижче варіанти постачання резервної потужності:

(a) закупівля балансуючої потужності в області регулювання та обмін балансуючою потужністю з операторами суміжних систем передачі, якщо застосовно;

(b) спільне використання резервів, якщо застосовно;

(c) обсяг позадоговірних пропозицій щодо балансуючої енергії, що, як очікується, будуть доступними як у їхній області регулювання, так і на європейських платформах, з урахуванням доступної міжзональної пропускної спроможності.

2. Кожен ОСП, що здійснює закупівлю балансуючої потужності, повинен визначити правила закупівлі балансуючої потужності у пропозиції щодо умов, пов’язаних із надавачами послуг балансування, розробленій відповідно до статті 18. Правила закупівлі балансуючої потужності повинні відповідати таким принципам:

(a) метод закупівлі повинен бути ринковим принаймні для резервів відновлення частоти та резервів заміщення;

(b) процес закупівлі повинен здійснюватися на короткостроковій основі, наскільки можливо і якщо це економічно ефективно;

(c) договірний обсяг може бути розділений на кілька договірних періодів.

3. Закупівлі балансуючої енергії на завантаження та розвантаження принаймні для резервів відновлення частоти та резервів заміщення повинні здійснюватися окремо. Кожний ОСП може подати пропозицію відповідному регуляторному органу відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС, що містить запит про надання звільнення від застосування цієї вимоги. Пропозиція щодо звільнення повинна включати:

(a) визначення часового періоду, протягом якого застосовуватиметься звільнення;

(b) визначення обсягу балансуючої потужності, до якого застосовуватиметься звільнення;

(c) аналіз впливу такого звільнення на використання ресурсів балансування відповідно до статті 25(6)(b);

(d) обґрунтування звільнення, яке доводить, що таке звільнення призведе до підвищення економічної ефективності.

Стаття 33
Обмін балансуючою потужністю

1. Два або більше ОСП, які здійснюють або мають взаємне бажання здійснювати обмін балансуючою потужністю, повинні розробити пропозицію щодо встановлення спільних гармонізованих правил і процесів обміну та закупівлі балансуючої потужності з дотриманням вимог, визначених у статті 32.

2. Окрім випадків, коли застосується модель ОСП-НПБ відповідно до статті 35, обмін балансуючою потужністю завжди повинен здійснюватися на основі моделі ОСП-ОСП, згідно з якою два або більше ОСП встановлюють метод спільної закупівлі балансуючої потужності з урахуванням доступної міжзональної пропускної спроможності та експлуатаційних обмежень, визначених у главах 1 та 2 розділу VIII частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

3. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні подати всі пропозиції щодо балансуючої потужності зі стандартизованих продуктів до функції оптимізації закупівлі потужності. ОСП не повинні змінювати або затримувати будь-які пропозиції щодо балансуючої потужності і повинні включати їх у процес закупівлі, окрім як за умов, визначених у статті 26 та статті 27.

4. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні забезпечити доступність міжзональної пропускної спроможності та дотримання вимог щодо операційної безпеки, визначених у Регламенті (ЄС) 2017/1485, за допомогою:

(a) методології розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності відповідно до параграфа 6;

(b) методологій розподілу міжзональної пропускної спроможності для часового періоду балансування відповідно до глави 2 розділу IV.

5. Кожен ОСП, який використовує методологію розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності, повинен повідомити інших ОСП у блоці РЧП про ризик недоступності резервної потужності в області або областях складання графіків його області регулювання, що може вплинути на виконання вимог відповідно до статті 157(2)(b) Регламенту (ЄС) 2017/1485.

6. ОСП, що здійснюють обмін балансуючою потужністю для резервів відновлення частоти та резервів заміщення, можуть розробити пропозицію щодо методології розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності. Така методологія повинна принаймні включати:

(a) процедури повідомлення інших ОСП у блоці РЧП;

(b) опис процесу проведення оцінювання обміну балансуючою потужністю за відповідний період;

(c) метод оцінювання ризику недоступності міжзональної пропускної спроможності у зв’язку із запланованими та незапланованими відключеннями та перевантаженнями;

(d) метод оцінювання ризику недостатності резервної потужності у зв’язку з недоступністю міжзональної пропускної спроможності;

(e) вимоги щодо резервного рішення в разі недоступності міжзональної пропускної спроможності або недостатності резервної потужності;

(f) вимоги щодо перевірки ex-post та моніторингу ризиків;

(g) правила для забезпечення врегулювання відповідно до розділу V.

7. ОСП не повинні збільшувати запас надійності, розрахований відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222, у зв’язку з обміном балансуючою потужністю для резервів відновлення частоти та резервів заміщення.

Стаття 34
Передача балансуючої потужності

1. У географічному районі, у якому була здійснена закупівля балансуючої потужності, ОСП повинні дозволяти надавачам послуг балансування передавати їхні обов’язків щодо постачання балансуючої потужності. Відповідний оператор або оператори систем передачі можуть подати запит про надання звільнення, якщо договірні періоди для балансуючої потужності відповідно до статті 32(2)(b) суворо менші за один тиждень.

2. Передача балансуючої потужності дозволяється не пізніше ніж за одну годину до початку дня постачення.

3. Передача балансуючої потужності дозволяється в разі виконання таких умов:

(a) надавач послуг балансування, що отримує, пройшов процес кваліфікації щодо балансуючої потужності, яка є предметом передачі;

(b) передача балансуючої потужності навряд чи поставить під загрозу операційну безпеку;

(c) передача балансуючої потужності не виходить за межі експлуатаційних обмежень, визначених у главах 1 та 2 розділу VIII частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

4. Якщо передача балансуючої потужності вимагає використання міжзональної пропускної спроможності, така передача дозволяється тільки у випадку, коли:

(a) міжзональна пропускна спроможність, необхідна для здійснення передачі, уже доступна в результаті попередніх процесів розподілу відповідно до глави 2 розділу IV;

(b) міжзональна пропускна спроможність доступна відповідно до методології розрахування ймовірності доступності міжзональної пропускної спроможності після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності згідно зі статтею 33(6).

5. Якщо ОСП не дозволяє передачу балансуючої потужності, відповідний ОСП повинен пояснити причину такої відмови відповідним надавачам послуг балансування.

ГЛАВА 3
Модель ОСП-НПБ

Стаття 35
Обмін послугами балансування

1. Два або більше ОСП можуть, за власною ініціативою або за запитом відповідних регуляторних органів згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, розробити пропозицію щодо застосування моделі ОСП-НПБ.

2. Пропозиція щодо застосування моделі ОСП-НПБ повинна включати:

(a) аналіз витрат і вигід, проведений відповідно до статті 61, що визначає ефективність застосування моделі ОСП-НПБ принаймні в області або областях складання графіків відповідних ОСП;

(b) необхідний період застосування;

(c) опис методології забезпечення достатності міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 33(6).

3. У разі застосування моделі ОСП-НПБ відповідні ОСП і надавачі послуг балансування можуть бути звільнені від застосування вимог, зазначених у статті 16(2), статті 16(4), статті 16(5) та статті 29(9) для відповідних процесів.

4. У разі застосування моделі ОСП-НПБ відповідні ОСП повинні узгодити технічні та договірні вимоги та обміни інформацією для активації пропозицій щодо балансуючої енергії. ОСП-замовник і надавач послуг балансування повинні укласти договірні домовленості на основі моделі ОСП-НПБ.

5. Модель ОСП-НПБ для обміну балансуючою енергією з резервів відновлення частоти може застосовуватися, тільки якщо модель ОСП-НПБ також застосовується для обміну балансуючою потужністю для резервів відновлення частоти.

6. Модель ОСП-НПБ для обміну балансуючою енергією з резервів заміщення може застосовуватися, якщо модель ОСП-НПБ застосовується для обміну балансуючою потужністю для резервів заміщення або якщо один із двох відповідних ОСП не здійснює процес заміщення резервів у рамках структури регулювання частоти та потужності відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

7. У строк до чотирьох років після набуття чинності цим Регламентом усі обміни балансуючою потужністю повинні здійснюватися на основі моделі ОСП-ОСП. Ця вимога не застосовується до моделі ОСП-НПБ для резервів заміщення, якщо один із двох відповідних ОСП не здійснює процес заміщення резервів у рамках структури регулювання частоти та потужності відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

РОЗДІЛ IV
МІЖЗОНАЛЬНА ПРОПУСКНА СПРОМОЖНІСТЬ ДЛЯ ПОСЛУГ БАЛАНСУВАННЯ

ГЛАВА 1
Обмін балансуючою енергією або процес взаємозаліку небалансів

Стаття 36
Використання міжзональної пропускної спроможності

1. Усі ОСП повинні використовувати доступну міжзональну пропускну спроможність, розраховану відповідно до параграфів 2 та 3 статті 37, для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів.

2. Два або більше ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, можуть використовувати міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою енергією, якщо міжзональна пропускна спроможність:

(a) доступна відповідно до статті 33(6);

(b) вивільнена відповідно до параграфів 8 та 9 статті 38;

(c) розподілена відповідно до статей 40, 41 та 42.

Стаття 37
Розрахування міжзональної пропускної спроможності

1. Після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності ОСП повинні постійно оновлювати інформацію про доступність міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою енергією або для здійснення процесу взаємозаліку небалансів. Інформація про міжзональну пропускну спроможність повинна оновлюватися щоразу при використанні частини міжзональної пропускної спроможності або перерахуванні міжзональної пропускної спроможності.

2. До впровадження методології розрахування пропускної спроможності відповідно до параграфа 3 ОСП повинні використовувати міжзональну пропускну спроможність, що залишилася після настання часу закриття воріт внутрішньодобового ринку міжзональної пропускної спроможності.

3. У строк до п’яти років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності повинні розробити методологію розрахування міжзональної пропускної спроможності в часовому періоді балансування для обміну балансуючою енергією або здійснення процесу взаємозаліку небалансів. Така методологія повинна запобігати викривленню ринку та повинна узгоджуватися з методологією розрахування міжзональної пропускної спроможності, яка використовується в часовому періоді протягом доби і яка встановлена відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222.

ГЛАВА 2
Обмін балансуючою потужністю або спільне використання резервів

Стаття 38
Загальні вимоги

1. Два або більше ОСП можуть, за власною ініціативою або за запитом відповідних регуляторних органів згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, розробити пропозицію щодо застосування одного із зазначених нижче процесів:

(a) співоптимізований процес розподілу відповідно до статті 40;

(b) ринковий процес розподілу відповідно до статті 41;

(c) процес розподілу на основі аналізу економічної ефективності відповідно до статті 42.

Міжзональну пропускну спроможність, розподілену для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів до набуття чинності цим Регламентом, можна надалі використовувати для зазначених цілей до завершення договірного періоду.

2. Пропозиція щодо застосування процесу розподілу повинна включати:

(a) кордони торгової зони, розрахунковий період, період застосування та методологію, яка підлягає застосуванню;

(b) у випадку процесу розподілу на основі аналізу економічної ефективності - обсяг розподіленої міжзональної пропускної спроможності та фактичний аналіз економічної ефективності, що обґрунтовує ефективність такого розподілу.

3. У строк до п’яти років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо гармонізації методології для процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів для кожного часового періоду відповідно до статті 40 та, у відповідних випадках, відповідно до статей 41 і 42.

4. Міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, повинна використовуватися виключно для резервів відновлення частоти з ручною активацією, резервів відновлення частоти з автоматичною активацією та резервів заміщення. Запас надійності, розрахований відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222, повинен використовуватися для експлуатації та обміну резервами підтримки частоти, окрім як на міжсистемних лініях електропередачі постійного струму, для яких міжзональна пропускна спроможність для експлуатації та обміну резервами підтримки частоти може також розподілятися згідно з параграфом 1.

5. ОСП можуть розподіляти міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, тільки якщо міжзональну пропускну спроможність розраховують згідно з методологіями розрахування пропускної спроможності, розробленими відповідно до Регламенту (ЄС) 2015/1222 та Регламенту (ЄС) 2016/1719.

6. ОСП повинні враховувати міжзональну пропускну спроможність, розподілену для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, як уже розподілену міжзональну пропускну спроможність у розрахунках міжзональної пропускної спроможності.

7. Якщо власники фізичних прав на передачу використовують міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю, така пропускна спроможність вважається номінованою виключно для цілей її виключення при застосуванні принципу «використовуй або продай».

8. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю або спільне використання резервів, повинні регулярно оцінювати, чи міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, досі необхідна для зазначених цілей. У разі застосування процесу розподілу на основі аналізу економічної ефективності таке оцінювання необхідно проводити принаймні на щорічній основі. Якщо міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, більше не потрібна, вона повинна бути якомога швидше вивільнена та повернена у подальші часові періоди розподілу пропускної спроможності. Таку міжзональну пропускну спроможність більше не враховують як уже розподілену міжзональну пропускну спроможність у розрахунках міжзональної пропускної спроможності.

9. Якщо міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, не була використана для пов’язаного обміну балансуючою енергією, вона повинна бути вивільнена для обміну балансуючою енергією з меншим часом активації або для здійснення процесу взаємозаліку небалансів.

Стаття 39
Розрахування ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності

1. Ринкова вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією, а також для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, що використовується у співоптимізованому або ринковому процесі розподілу, повинна ґрунтуватися на фактичній або прогнозній ринковій вартості міжзональної пропускної спроможності.

2. Фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією розраховують на основі пропозицій учасників ринку на ринках «на добу наперед» з урахуванням, якщо це доцільно та можливо, очікуваних пропозицій учасників ринку на внутрішньодобових ринках.

3. Фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю, що використовується у співоптимізованому або ринковому процесі розподілу, розраховують на основі пропозицій щодо балансуючої потужності, поданих до функції оптимізації закупівлі потужності відповідно до статті 33(3).

4. Фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для спільного використання резервів, що використовується у співоптимізованому або ринковому процесі розподілу, розраховують на основі витрат, яких можна уникнути при закупівлі балансуючої потужності.

5. Прогнозна ринкова вартість міжзональної пропускної спроможності повинна ґрунтуватися на одному із зазначених нижче альтернативних принципів:

(a) використання прозорих ринкових показників, які визначають ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності; або

(b) використання методології прогнозування, що дає змогу провести точне та надійне оцінювання ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності.

Прогнозну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією між торговими зонами розраховують на основі очікуваних різниць ринкових цін на ринках «на добу наперед» і, якщо це доцільно та можливо, на внутрішньодобових ринках між торговими зонами. При розрахуванні прогнозної ринкової вартості необхідно враховувати додаткові відповідні фактори, які впливають на характеристики споживання та генерації в різних торгових зонах.

6. Ефективність методології прогнозування відповідно до параграфа 5(b), у тому числі порівняння прогнозних і фактичних значень ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності, може бути предметом перевірки відповідних регуляторних органів. Якщо договір укладають не більше ніж за два дні до постачання балансуючої потужності, відповідні регуляторні органи можуть, після такої перевірки, встановити обмеження, інше ніж те, яке визначене у статті 41(2).

Стаття 40
Співоптимізований процес розподілу

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо методології для співоптимізованого процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів. Така методологія повинна застосовуватися до обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів із договірним періодом, що не перевищує один день, і якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за один день до постачання балансуючої потужності. Вона повинна включати:

(a) процес повідомлення для використання співоптимізованого процесу розподілу;

(b) детальний опис того, як міжзональна пропускна спроможність повинна розподілятися за пропозиціями для обміну енергією та пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках єдиного процесу оптимізації, що здійснюється як для неявних, так і для явних аукціонів;

(c) детальний опис методу ціноутворення, режиму гарантованості та розподілу доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках співоптимізованого процесу розподілу;

(d) процес визначення максимального обсягу розподіленої міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів.

2. Така методологія повинна ґрунтуватися на порівнянні фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією.

3. Метод ціноутворення, режим гарантованості та розподіл доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках співоптимізованого процесу розподілу, повинні забезпечувати однаковий підхід із міжзональною пропускною спроможністю, розподіленою за пропозиціями для обміну енергією.

4. Міжзональна пропускна спроможність, розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках співоптимізованого процесу розподілу, повинна використовуватися тільки для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і пов’язаного обміну балансуючою енергією.

Стаття 41
Ринковий процес розподілу

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності можуть розробити пропозицію щодо методології для ринкового процесу розподілу міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів. Така методологія повинна застосовуватися до обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів із договірним періодом, що не перевищує один день, і якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за один тиждень до постачання балансуючої потужності. Вона повинна включати:

(a) процес повідомлення для використання ринкового процесу розподілу;

(b) детальний опис того, як необхідно визначати фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і прогнозну ринкову вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією, а також, якщо застосовно, фактичну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обмінів енергією та прогнозну ринкову вартість для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів;

(c) детальний опис методу ціноутворення, режиму гарантованості та розподілу доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена за пропозиціями для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках ринкового процесу розподілу;

(d) процес визначення максимального обсягу розподіленої міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів згідно з параграфом 2.

2. Обсяг міжзональної пропускної спроможності, розподіленої в рамках ринкового процесу, обмежується 10% доступної пропускної спроможності для обміну енергією в попередньому відповідному календарному році між відповідними торговими зонами або, у випадку нових перетинів, 10% загальної встановленої технічної потужності таких нових перетинів.

Таке обмеження обсягу може не застосовуватися, якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за два дні до постачання балансуючої потужності або для кордонів торгових зон, з’єднаних міжсистемними лініями електропередачі постійного струму, до гармонізації співоптимізованого процесу на рівні Союзу відповідно до статті 38(3).

3. Така методологія повинна ґрунтуватися на порівнянні фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією або на порівнянні прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і фактичної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією.

4. Метод ціноутворення, режим гарантованості та розподіл доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках ринкового процесу, повинні забезпечувати однаковий підхід із міжзональною пропускною спроможністю, розподіленою для обміну енергією.

5. Міжзональна пропускна спроможність, розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів у рамках ринкового процесу розподілу, повинна використовуватися тільки для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і пов’язаного обміну балансуючою енергією.

Стаття 42
Процес розподілу на основі аналізу економічної ефективності

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності можуть розробити пропозицію щодо методології розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності. Така методологія повинна застосовуватися до обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів із договірним періодом тривалістю більше одного дня, якщо укладення договору здійснюється не більше ніж за один тиждень до постачання балансуючої потужності. Вона повинна включати:

(a) правила та принципи розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності;

(b) детальний опис того, як необхідно визначати прогнозну ринкову вартість міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів, а також оцінювання ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією;

(c) детальний опис методу ціноутворення, режиму гарантованості та розподілу доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена на основі аналізу економічної ефективності;

(d) максимальний обсяг розподіленої міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів відповідно до параграфа 2.

2. Розподіл міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності обмежується 5% доступної пропускної спроможності для обміну енергією в попередньому відповідному календарному році між відповідними торговими зонами або, у випадку нових перетинів, 10% загальної встановленої технічної потужності таких нових перетинів. Таке обмеження обсягу може не застосовуватися для кордонів торгових зон, з’єднаних міжсистемними лініями електропередачі постійного струму, до гармонізації співоптимізованого або ринкового процесу розподілу на рівні Союзу відповідно до статті 38(3).

3. Методологія розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності повинна ґрунтуватися на порівнянні прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів і прогнозної ринкової вартості міжзональної пропускної спроможності для обміну енергією.

4. Метод ціноутворення, режим гарантованості та розподіл доходів від управління перевантаженнями для міжзональної пропускної спроможності, яка була розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів на основі аналізу економічної ефективності, повинні забезпечувати однаковий підхід із міжзональною пропускною спроможністю, розподіленою для обміну енергією.

5. ОСП, зазначені в параграфі 1, повинні розробити пропозицію щодо переліку кожного окремого розподілу міжзональної пропускної спроможності на основі аналізу економічної ефективності. Такий перелік повинен включати:

(a) визначення кордону торгової зони;

(b) обсяг розподіленої міжзональної пропускної спроможності;

(c) період, протягом якого міжзональна пропускна спроможність буде розподілена для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів;

(d) економічний аналіз, який обґрунтовує ефективність такого розподілу.

6. ОСП, зазначені в параграфі 1, повинні переоцінити вартість розподіленої міжзональної пропускної спроможності у процесі закупівлі балансуючої потужності та вивільнити розподілену міжзональну пропускну спроможність, що більше не потрібна для обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів.

Стаття 43
Використання міжзональної пропускної спроможності надавачами послуг балансування

1. Надавачі послуг балансування, які мають договір на балансуючу потужність з ОСП на основі моделі ОСП-НПБ відповідно до статті 35, мають право використовувати міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю, якщо вони є власниками фізичних прав на передачу.

2. Надавачі послуг балансування, які використовують міжзональну пропускну спроможність для обміну балансуючою потужністю на основі моделі ОСП-НПБ відповідно до статті 35, повинні номінувати відповідним ОСП їхні фізичні права на передачу для обміну балансуючою потужністю. Такі фізичні права на передачу повинні надавати право їх власникам номінувати обмін балансуючою енергією відповідним ОСП і, відповідно, підлягають виключенню при застосуванні принципу «використовуй або продай».

3. Міжзональну пропускну спроможність, розподілену для обміну балансуючою потужністю згідно з параграфом 2, враховують як уже розподілену міжзональну пропускну спроможність у розрахунках міжзональної пропускної спроможності.

РОЗДІЛ V
ВРЕГУЛЮВАННЯ

ГЛАВА 1
Принципи врегулювання

Стаття 44
Загальні принципи

1. Процеси врегулювання повинні:

(a) надавати належні економічні сигнали, які відображають стан небалансу;

(b) забезпечувати врегулювання небалансів за ціною, що відображає вартість енергії в реальному часі;

(c) забезпечувати стимули для сторін, відповідальних за баланс, підтримувати баланс або допомагати у відновленні балансу системи;

(d) сприяти гармонізації механізмів врегулювання небалансів;

(e) забезпечувати стимули для ОСП виконувати їхні обов’язки відповідно до статті 127, статті 153, статті 157 і статті 160 Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(f) запобігати викривленню стимулів для сторін, відповідальних за баланс, надавачів послуг балансування та ОСП;

(g) підтримувати конкуренцію між учасниками ринку;

(h) забезпечувати стимули для надавачів послуг балансування пропонувати та надавати послуги балансування ОСП, що забезпечує підключення;

(i) забезпечувати фінансову нейтральність ОСП.

2. Кожен відповідний регуляторний орган згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС повинен забезпечити, щоб усі ОСП, які належать до сфери його компетенції, не отримували економічні прибутки або збитки в розрізі фінансового результату врегулювання відповідно до глав 2, 3 та 4 цього розділу, упродовж регуляторного періоду, визначеного відповідним регуляторним органом, і повинен забезпечити, щоб будь-який додатний або від’ємний фінансовий результат врегулювання відповідно до глав 2, 3 та 4 цього розділу переносився на користувачів системи згідно із застосовними національними правилами.

3. Кожен ОСП може розробити пропозицію щодо додаткового механізму врегулювання окремо від механізму врегулювання небалансів для врегулювання витрат на закупівлю балансуючої потужності відповідно до глави 5 цього розділу, адміністративних витрат та інших витрат, пов’язаних із балансуванням. Додатковий механізм врегулювання застосовується до сторін, відповідальних за баланс. Бажано, щоб це досягалося за рахунок впровадження функції ціноутворення в разі дефіциту. Якщо ОСП виберуть інший механізм, вони повинні обґрунтувати це у пропозиції. Така пропозиція підлягає затвердженню відповідним регуляторним органом.

4. Розрахунки за кожен відпуск або відбір у/з області складання графіків ОСП повинні здійснюватися згідно з главою 3 або 4 розділу V.

ГЛАВА 2
Розрахунки за балансуючу енергію

Стаття 45
Розрахування балансуючої енергії

1. Щодо розрахунків за балансуючу енергію принаймні для процесу відновлення частоти та процесу заміщення резервів, кожен ОСП повинен встановити процедуру:

(a) розрахування активованого обсягу балансуючої енергії на основі запитаної або виміряної активації;

(b) подання вимоги про перерахування активованого обсягу балансуючої енергії.

2. Кожен ОСП повинен розраховувати активований обсяг балансуючої енергії згідно з процедурами відповідно до параграфа 1(a) принаймні для:

(a) кожного періоду врегулювання небалансів;

(b) його областей небалансу;

(c) кожного напрямку, де знак «мінус» позначає відносний відбір надавачем послуг балансування, а знак «плюс» - відносний відпуск надавачем послуг балансування.

3. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен здійснити розрахунки за всі активовані обсяги балансуючої енергії, розраховані відповідно до параграфа 2, з відповідними надавачами послуг балансування.

Стаття 46
Балансуюча енергія для процесу підтримки частоти

1. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, може розраховувати та здійснювати розрахунки за активований обсяг балансуючої енергії для процесу підтримки частоти з надавачами послуг балансування відповідно до параграфів 1 та 2 статті 45.

2. Ціна активованого обсягу балансуючої енергії для процесу підтримки частоти, незалежно від того, чи вона є додатною, нульовою або від’ємною, повинна визначатися для кожного напрямку, як визначено в таблиці 1.

Таблиця 1

Оплата за балансуючу енергію

Стаття 47
Балансуюча енергія для процесу відновлення частоти

1. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен розраховувати та здійснювати розрахунки за активований обсяг балансуючої енергії для процесу відновлення частоти з надавачами послуг балансування відповідно до параграфів 1 та 2 статті 45.

2. Ціна активованого обсягу балансуючої енергії для процесу відновлення частоти, незалежно від того, чи вона є додатною, нульовою або від’ємною, повинна визначатися для кожного напрямку відповідно до статті 30, як визначено в таблиці 1.

Стаття 48
Балансуюча енергія для процесу заміщення резервів

1. Кожен ОСП, що забезпечує підключення, повинен розраховувати та здійснювати розрахунки за активований обсяг балансуючої енергії для процесу заміщення резервів із надавачами послуг балансування відповідно до параграфів 1 та 2 статті 45.

2. Ціна активованого обсягу балансуючої енергії для процесу заміщення резервів, незалежно від того, чи вона є додатною, нульовою або від’ємною, повинна визначатися для кожного напрямку відповідно до статті 30, як визначено в таблиці 1.

Стаття 49
Коригування небалансу для сторони, відповідальної за баланс

1. Кожен ОСП повинен розрахувати коригування небалансу, яке застосовується до відповідних сторін, відповідальних за баланс, для кожної активованої пропозиції щодо балансуючої енергії.

2. Для областей небалансу, у яких кілька остаточних позицій однієї сторони, відповідальної за баланс, розраховуються відповідно до статті 54(3), коригування небалансу може розраховуватися для кожної позиції.

3. Для кожного коригування небалансу кожен ОСП повинен визначити активований обсяг балансуючої енергії, розрахований відповідно до статті 45, і будь-який обсяг, активований для цілей, інших ніж балансування.

ГЛАВА 3
Розрахунки за обміни енергією між ОСП

Стаття 50
Планові обміни енергією

1. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до всіх планових обмінів енергією в результаті одного або більше зазначених нижче процесів відповідно до статей 146, 147 та 148 Регламенту (ЄС) 2017/1485, для кожного з таких процесів:

(a) процес заміщення резервів;

(b) процес відновлення частоти з ручною активацією;

(c) процес відновлення частоти з автоматичною активацією;

(d) процес взаємозаліку небалансів.

2. Кожна функція розрахунків між ОСП повинна здійснювати розрахунки згідно з правилами розрахунків відповідно до параграфа 1.

3. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП, які здійснюють планові обміни енергією в синхронній зоні, повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до планових обмінів енергією в результаті одного або обох зазначених нижче варіантів:

(a) процес підтримки частоти відповідно до статті 142 Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(b) період лінійної зміни відповідно до статті 136 Регламенту (ЄС) 2017/1485.

4. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі асинхронно приєднані ОСП, які здійснюють планові обміни енергією між синхронними зонами, повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до планових обмінів енергією в результаті одного або обох зазначених нижче варіантів:

(a) процес підтримки частоти для вихідної активної потужності на рівні синхронної зони відповідно до статей 172 та 173 Регламенту (ЄС) 2017/1485;

(b) обмеження лінійної зміни вихідної активної потужності на рівні синхронної зони відповідно до статті 137 Регламенту (ЄС) 2017/1485.

5. Спільні правила здійснення розрахунків відповідно до параграфа 1 повинні містити принаймні положення, згідно з якими плановий обмін енергією розраховують на основі таких критеріїв:

(a) за періоди, погоджені між відповідними ОСП;

(b) для кожного напрямку;

(c) як інтеграл розрахованого обміну потужністю за періоди відповідно до параграфа 5(a).

6. Спільні правила здійснення розрахунків за планові обміни енергією згідно з параграфами 1(a), 1(b) та 1(c) повинні враховувати:

(a) усі ціни на балансуючу енергію, встановлені відповідно до статті 30(1);

(b) методологію встановлення цін на міжзональну пропускну спроможність, яка використовується для обміну балансуючою енергією відповідно до статті 30(3).

7. Спільні правила здійснення розрахунків за планові обміни енергією згідно з параграфом 1(d) повинні враховувати методологію встановлення цін на міжзональну пропускну спроможність, яка використовується для здійснення процесу взаємозаліку небалансів відповідно до статті 30(3).

8. Усі ОСП повинні створити координований механізм коригування розрахунків між усіма ОСП.

Стаття 51
Непланові обміни енергією

1. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП у синхронній зоні повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до всіх непланових обмінів енергією. Така пропозиція повинна включати зазначені нижче вимоги:

(a) ціна непланових обмінів енергією, відібраною із синхронної зони, повинна відображати ціни активованої балансуючої енергії на завантаження для процесу відновлення частоти або процесу заміщення резервів для відповідної синхронної зони;

(b) ціна непланових обмінів енергією, відпущеною у синхронній зоні, повинна відображати ціни активованої балансуючої енергії на розвантаження для процесу відновлення частоти або процесу заміщення резервів для відповідної синхронної зони.

2. У строк до вісімнадцяти місяців після набуття чинності цим Регламентом усі асинхронно приєднані ОСП повинні розробити пропозицію щодо спільних правил здійснення розрахунків, які застосовуються до всіх непланових обмінів енергією між асинхронно приєднаними ОСП.

3. Пропозиції щодо спільних правил здійснення розрахунків за непланові обміни енергією між ОСП повинні забезпечувати справедливий та рівний розподіл витрат і вигід між ними.

4. Усі ОСП повинні створити координований механізм коригування розрахунків між ними.

ГЛАВА 4
Врегулювання небалансів

Стаття 52
Врегулювання небалансів

1. Кожен ОСП або, у відповідних випадках, третя особа повинні врегулювати у своїй області або областях складання графіків, у відповідних випадках, з кожною стороною, відповідальною за баланс, за кожен період врегулювання небалансів відповідно до статті 53 усі розраховані небаланси відповідно до статті 49 і статті 54 за відповідною ціною небалансу, розрахованою згідно зі статтею 55.

2. У строк до одного року після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію для подальшого визначення та гармонізації принаймні:

(a) розрахування коригування небалансу відповідно до статті 49 і розрахування позиції, небалансу та розподіленого обсягу згідно з одним із підходів відповідно до статті 54(3);

(b) основних складових, які використовуються для розрахування ціни небалансу для всіх небалансів відповідно до статті 55, у тому числі, у відповідних випадках, визначення вартості нереалізованої активації балансуючої енергії з резервів відновлення частоти або резервів заміщення;

(c) використання єдиного ціноутворення для всіх небалансів відповідно до статті 55, у результаті якого визначається єдина ціна для додатних небалансів і від’ємних небалансів для кожної цінової області небалансу за період врегулювання небалансів; та

(d) визначення умов і методології застосування подвійного ціноутворення для всіх небалансів відповідно до статті 55, у результаті якого визначається одна ціна для додатних небалансів і одна ціна для від’ємних небалансів для кожної цінової області небалансу за період врегулювання небалансів, що включає:

(i) умови, за яких ОСП може пропонувати відповідному регуляторному органу відповідно до статті 37 Директиви 2009/72/ЄС застосування подвійного ціноутворення, і обґрунтування, яке необхідно надати;

(ii) методологію застосування подвійного ціноутворення.

3. У пропозиції відповідно до параграфа 2 можуть бути розмежовані моделі децентралізованого диспетчерського управління та моделі централізованого диспетчерського управління.

4. У пропозиції відповідно до параграфа 2 може бути вказана дата імплементації не пізніше ніж через вісімнадцять місяців після затвердження всіма відповідними регуляторними органами згідно зі статтею 5(2).

Стаття 53
Період врегулювання небалансів

1. У строк до трьох років після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні застосовувати період врегулювання небалансів тривалістю 15 хвилин в усіх областях складання графіків, забезпечуючи, щоб усі межі розрахункового періоду збігалися з межами періоду врегулювання небалансів.

2. ОСП у синхронній зоні можуть подати спільний запит про надання звільнення від застосування вимоги, встановленої в параграфі 1.

3. Якщо відповідні регуляторні органи в синхронній зоні надають звільнення від застосування вимоги, встановленої в параграфі 1, за спільним запитом ОСП у відповідній синхронній зоні або за власною ініціативою, вони повинні проводити, у співпраці з Агентством і принаймні кожні три роки, аналіз витрат і вигід, пов’язаних із гармонізацією періоду врегулювання небалансів у межах синхронної зони та між синхронними зонами.

Стаття 54
Розрахування небалансу

1. Кожен ОСП повинен розрахувати у своїй області або областях складання графіків, у відповідних випадках, остаточну позицію, розподілений обсяг, коригування небалансу та небаланс:

(a) для кожної сторони, відповідальної за баланс;

(b) для кожного періоду регулювання небалансів;

(c) у кожній області небалансу.

2. Область небалансу дорівнює області складання графіків, окрім як у випадку моделі централізованого диспетчерського управління, згідно з якою область небалансу може бути частиною області складання графіків.

3. До імплементації пропозиції відповідно до статті 52(2) кожен ОСП повинен розраховувати остаточну позицію сторони, відповідальної за баланс, з використанням одного з таких підходів:

(a) сторона, відповідальна за баланс, має одну остаточну позицію, що дорівнює сумі її графіків зовнішньої комерційної торгівлі та графіків внутрішньої комерційної торгівлі;

(b) сторона, відповідальна за баланс, має дві остаточні позиції, перша з яких дорівнює сумі її графіків зовнішньої комерційної торгівлі та графіків внутрішньої комерційної торгівлі на основі генерації, а друга дорівнює сумі її графіків зовнішньої комерційної торгівлі та графіків внутрішньої комерційної торгівлі на основі споживання;

(c) у рамках моделі централізованого диспетчерського управління сторона, відповідальна за баланс, може мати кілька остаточних позицій для кожної області небалансу, які дорівнюють графікам генерації генеруючих об’єктів або графікам споживання об’єктів енергоспоживання.

4. Кожен ОСП повинен встановити правила:

(a) розрахування остаточної позиції;

(b) визначення розподіленого обсягу;

(c) визначення коригування небалансу відповідно до статті 49;

(d) розрахування небалансу;

(e) подання вимоги про перерахування небалансу стороною, відповідальною за баланс.

5. Розподілений обсяг не повинен розраховуватися для сторони, відповідальної за баланс, що не охоплює відпуски або відбори.

6. Небаланс повинен відображати розмір і напрямок операції з розрахунків між стороною, відповідальною за баланс, і ОСП; небаланс може бути:

(a) зі знаком «мінус», що вказує на дефіцит сторони, відповідальної за баланс;

(b) зі знаком «плюс», що вказує на профіцит сторони, відповідальної за баланс;

Стаття 55
Ціна небалансу

1. Кожен ОСП повинен встановити правила розрахування ціни небалансу, що може бути додатною, нульовою або від’ємною, як визначено в таблиці 2:

Таблиця 2

Плата за небаланс

2. Правила відповідно до параграфа 1 повинні включати визначення вартості нереалізованої активації балансуючої енергії з резервів відновлення частоти або резервів заміщення.

3. Кожен ОСП повинен визначити ціну небалансу для:

(a) кожного періоду врегулювання небалансів;

(b) його цінових областей небалансу;

(c) кожного напрямку небалансу.

4. Ціна від’ємного небалансу не повинна бути нижчою за:

(a) середньозважену ціну додатної активованої балансуючої енергії з резервів відновлення частоти та резервів заміщення; або

(b) у випадку відсутності активації балансуючої енергії в жодному з напрямків протягом періоду врегулювання небалансів - вартість нереалізованої активації балансуючої енергії з резервів відновлення частоти або резервів заміщення.

5. Ціна додатного небалансу не повинна перевищувати:

(a) середньозважену ціну від’ємної активованої балансуючої енергії з резервів відновлення частоти та резервів заміщення; або

(b) у випадку відсутності активації балансуючої енергії в жодному з напрямків протягом періоду врегулювання небалансів - вартість нереалізованої активації балансуючої енергії з резервів відновлення частоти або резервів заміщення.

6. У разі активації як додатної, так і від’ємної балансуючої енергії з резервів відновлення частоти або резервів заміщення протягом того самого періоду врегулювання небалансу ціну врегулювання небалансу визначають для додатного небалансу та від’ємного небалансу на основі принаймні одного з принципів відповідно до параграфів 4 та 5.

ГЛАВА 5
Розрахунки за балансуючу потужність

Стаття 56
Закупівля в області складання графіків

1. Кожен ОСП в області складання графіків, що використовує пропозиції щодо балансуючої потужності, повинен встановити правила здійснення розрахунків принаймні за резерви відновлення частоти та резерви заміщення відповідно до вимог, визначених у статті 32.

2. Кожен ОСП в області складання графіків, що використовує пропозиції щодо балансуючої потужності, повинен здійснювати розрахунки принаймні за всі закуплені резерви відновлення частоти та резерви заміщення відповідно до вимог, визначених у статті 32.

Стаття 57
Закупівля за межами області складання графіків

1. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні встановити правила здійснення розрахунків за закуплену балансуючу потужність відповідно до статті 33 і статті 35.

2. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні спільно здійснювати розрахунки за закуплену балансуючу потужність із використанням функції розрахунків між ОСП відповідно до статті 33. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю на основі моделі ОСП-НПБ, повинні здійснювати розрахунки за закуплену балансуючу потужність відповідно до статті 35.

3. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні встановити правила здійснення розрахунків у ході розподілу міжзональної пропускної спроможності відповідно до глави 2 розділу IV.

4. Усі ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні здійснювати розрахунки за розподілену міжзональну пропускну спроможність відповідно до глави 2 розділу IV.

РОЗДІЛ VI
АЛГОРИТМ

Стаття 58
Алгоритми балансування

1. У рамках пропозицій відповідно до статей 19, 20 та 21 усі ОСП повинні розробити алгоритми, які повинні виконуватися функціями оптимізації активації для активації пропозицій щодо балансуючої енергії. Такі алгоритми повинні:

(a) відповідати методу активації пропозицій щодо балансуючої енергії відповідно до статті 29;

(b) відповідати методу встановлення цін на балансуючу енергію відповідно до статті 30;

(c) враховувати описи процесів взаємозаліку небалансів і транскордонної активації відповідно до розділу III частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

2. У рамках пропозиції відповідно до статті 22 усі ОСП повинні розробити алгоритм, який повинен виконуватися функцією процесу взаємозаліку небалансів. Такий алгоритм повинен мінімізувати активацію ресурсів балансування у протилежних напрямках шляхом здійснення процесу взаємозаліку небалансів відповідно до частини IV Регламенту (ЄС) 2017/1485.

3. У рамках пропозиції відповідно до статті 33 два або більше ОСП, які здійснюють обмін балансуючою потужністю, повинні розробити алгоритми, які повинні виконуватися функціями оптимізації закупівлі потужності для закупівлі за пропозиціями щодо балансуючої потужності. Такі алгоритми повинні:

(a) мінімізувати загальні витрати на спільну закупівлю всієї балансуючої потужності;

(b) якщо застосовно, враховувати доступність міжзональної пропускної спроможності, включно з можливими витратами на її постачання.

4. Усі алгоритми, розроблені згідно із цією статтею, повинні:

(a) дотримуватися обмежень операційної безпеки;

(b) враховувати технічні та мережеві обмеження;

(c) якщо застосовно, враховувати доступну міжзональну пропускну спроможність.

РОЗДІЛ VII
ЗВІТУВАННЯ

Стаття 59
Європейський звіт про інтеграцію балансуючих ринків

1. ENTSO-E повинна публікувати європейський звіт, присвячений моніторингу, опису й аналізу імплементації цього Регламенту, звітуючи про прогрес, досягнутий у сфері інтеграції балансуючих ринків у Європі, і забезпечуючи конфіденційність інформації згідно зі статтею 11.

2. Формат звіту варіюється таким чином:

(a) через два роки після набуття чинності цим Регламентом і кожного другого року потому необхідно публікувати детальний звіт;

(b) через три роки після набуття чинності цим Регламентом і кожного другого року потому необхідно публікувати більш стислу версію звіту для перегляду досягнутого прогресу та оновлення показників ефективності.

3. У звіті відповідно до параграфа 2(a) необхідно:

(a) описати та здійснити аналіз процесу гармонізації та інтеграції, а також прогресу, досягнутого у сфері гармонізації та інтеграції балансуючих ринків у результаті застосування цього Регламенту;

(b) описати статус імплементаційних проектів відповідно до цього Регламенту;

(c) оцінити сумісність імплементаційних проектів і визначити будь-які можливі зміни, які створюють ризик для майбутньої інтеграції;

(d) здійснити аналіз розвитку обмінів балансуючою потужністю та спільного використання резервів і описати можливі перешкоди, передумови та заходи для подальшого розширення обміну балансуючою потужністю та спільного використання резервів;

(e) описати наявні та проаналізувати потенційні обміни послугами балансування;

(f) здійснити аналіз придатності стандартизованих продуктів з огляду на останні зміни та розвиток різних ресурсів балансування та пропонувати можливі покращення стандартизованих продуктів;

(g) оцінити необхідність подальшої гармонізації стандартизованих продуктів і можливого впливу відсутності гармонізації на інтеграцію балансуючих ринків;

(h) оцінити наявність і обґрунтування спеціалізованих продуктів, які використовуються ОСП, а також їх вплив на інтеграцію балансуючих ринків;

(i) оцінити прогрес у сфері гармонізації основних елементів взаємозаліку небалансів, а також наслідки та можливі викривлення, спричинені відсутністю гармонізації;

(j) звітувати про результати аналізів витрат і вигід відповідно до статті 61.

4. ENTSO-E повинна встановити показники ефективності функціонування балансуючих ринків, які будуть використовуватися у звітах. Такі показники ефективності повинні відображати:

(a) доступність пропозицій щодо балансуючої енергії, у тому числі пропозицій щодо балансуючої потужності;

(b) грошові прибутки та заощадження в результаті взаємозаліку небалансів, обміну послугами балансування та спільного використання резервів;

(c) вигоди від використання стандартизованих продуктів;

(d) загальні витрати на балансування;

(e) економічну ефективність і надійність балансуючих ринків;

(f) можливу неефективність і викривлення балансуючих ринків;

(g) втрати ефективності через спеціалізовані продукти;

(h) обсяг і ціну балансуючої енергії, що використовується для цілей балансування, як доступної, так і активованої, зі стандартизованих продуктів і зі спеціалізованих продуктів;

(i) ціни небалансу та небаланси системи;

(j) динаміку цін на послуги балансування за попередні роки;

(k) порівняння очікуваних і реалізованих витрат і вигід від усіх розподілів міжзональної пропускної спроможності для цілей балансування.

5. Перш ніж подати остаточний звіт, ENTSO-E повинна підготувати пропозицію щодо проекту звіту. У такій пропозиції повинні бути визначені структура звіту, зміст і показники ефективності, які будуть використовуватися у звіті. Пропозиція повинна бути подана до Агентства, що має право вимагати внесення змін упродовж двох місяців з моменту подання пропозиції.

6. Звіт відповідно до параграфа 2(a) також повинен містити резюме англійською мовою кожного звіту ОСП про балансування відповідно до статті 60.

7. У звітах повинна бути надана дезагрегована інформація та показники для кожної області складання графіків, кожного кордону торгової зони або кожного блоку РЧП.

8. ENTSO-E повинна опублікувати звіти в мережі Інтернет і подати їх до Агентства не пізніше ніж через шість місяців після завершення року, якого вони стосуються.

9. Після настання кінцевих термінів, до настання яких усі ОСП повинні використовувати європейські платформи відповідно до статей 19(5), 20(6), 21(6) та 22(5), усі ОСП повинні переглянути зміст і умови публікації звітів. На основі результатів такого перегляду ENTSO-E повинна розробити пропозицію щодо нової структури та строків публікації звітів і подати її до Агентства. Агентство має право вимагати внесення змін упродовж трьох місяців з моменту подання пропозиції.

Стаття 60
Звіт ОСП про балансування

1. Принаймні раз на два роки кожен ОСП повинен публікувати звіт про балансування, що охоплює попередні два календарні роки, забезпечуючи конфіденційність інформації згідно зі статтею 11.

2. Звіт про балансування повинен:

(a) включати інформацію про обсяги доступних, закуплених і використаних спеціалізованих продуктів, а також обґрунтування спеціалізованих продуктів згідно з умовами відповідно до статті 26;

(b) надавати зведений аналіз параметрів резервної потужності, включно з обґрунтуванням і поясненням розрахованих вимог до резервної потужності;

(c) надавати зведений аналіз оптимального постачання резервної потужності, включно з обґрунтуванням обсягу резервної потужності;

(d) містити аналіз витрат і вигід, а також можливої неефективності та викривлення, пов’язаних з існуванням спеціалізованих продуктів, у розрізі конкуренції та фрагментації ринку, використання управління попитом і відновлюваних джерел енергії, інтеграції балансуючих ринків і побічних ефектів для інших ринків електроенергії;

(e) містити аналіз можливостей обміну балансуючою потужністю та спільного використання резервів;

(f) надавати пояснення та обґрунтовування закупівлі балансуючої потужності без обміну балансуючою потужністю або спільного використання резервів;

(g) містити аналіз ефективності функцій оптимізації активації балансуючої енергії з резервів відновлення частоти та, якщо застосовно, балансуючої енергії з резервів заміщення.

3. Звіт про балансування повинен бути складений англійською мовою або повинен принаймні містити резюме англійською мовою.

4. На основі попередньо опублікованих звітів відповідний регуляторний орган згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС має право вимагати внесення змін до структури та змісту наступного звіту ОСП про балансування.

РОЗДІЛ VIII
АНАЛІЗ ВИТРАТ І ВИГІД

Стаття 61
Аналіз витрат і вигід

1. У випадках, коли ОСП зобов’язані провести аналіз витрат і вигід відповідно до цього Регламенту, вони повинні встановити критерії та методологію аналізу витрат і вигід та подати їх до відповідних регуляторних органів згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС за шість місяців до початку аналізу витрат і вигід. Відповідні регуляторні органи мають право спільно вимагати внесення змін до таких критеріїв і методології.

2. Аналіз витрат і вигід повинен враховувати принаймні:

(a) технічну здійсненність;

(b) економічну ефективність;

(c) вплив на конкуренцію та інтеграцію балансуючих ринків;

(d) витрати і вигоди від імплементації;

(e) вплив на європейські та національні витрати на балансування;

(f) потенційний вплив на ціни на європейському ринку електроенергії;

(g) здатність ОСП і сторін, відповідальних за баланс, виконувати їхні обов’язки;

(h) вплив на учасників ринку в розрізі додаткових технічних або ІТ-вимог, оцінених у співпраці зі стейкхолдерами, що зазнали впливу.

3. Усі відповідні ОСП повинні надати результати аналізу витрат і вигід усім відповідним регуляторним органам разом з обґрунтованою пропозицією щодо способів вирішення можливих проблем, виявлених у ході аналізу витрат і вигід.

РОЗДІЛ IX
ВІДСТУПИ ТА МОНІТОРИНГ

Стаття 62
Відступи

1. Регуляторний орган згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС може, за запитом ОСП або за власною ініціативою, надати відповідним ОСП відступ від одного або більше положень цього Регламенту згідно з параграфами 2-12.

2. ОСП може подати запит про надання відступу від таких вимог:

(a) кінцеві терміни, до настання яких ОСП повинен використовувати європейські платформи відповідно до статей 19(5), 20(6), 21(6) та 22(5);

(b) визначення часу закриття воріт інтегрованого процесу складання графіків у рамках моделі централізованого диспетчерського управління відповідно до статті 24(5) і можливість змінення пропозицій у рамках інтегрованого процесу складання графіків відповідно до статті 24(6);

(c) максимальний обсяг міжзональної пропускної спроможності, розподіленої в рамках ринкового процесу відповідно до статті 41(2) або процесу на основі аналізу економічної ефективності відповідно до статті 42(2);

(d) гармонізація періоду врегулювання небалансів відповідно до статті 53(1);

(e) імплементація вимог відповідно до статей 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 54, 55, 56 та 57.

3. Процес надання відступів повинен бути прозорим, недискримінаційним, неупередженим, належним чином задокументованим і ґрунтуватися на обґрунтованому запиті.

4. ОСП повинні подати письмовий запит про надання відступу до відповідного регуляторного органу не пізніше ніж за шість місяців до дати застосування положень, від яких потрібен відступ.

5. Запит про надання відступу повинен включати таку інформацію:

(a) положення, від яких потрібен відступ;

(b) необхідний строк дії відступу;

(c) детальний план і графік, у яких визначено, як здійснити та забезпечити імплементацію відповідних положень цього Регламенту після завершення строку дії відступу;

(d) оцінку наслідків запитаного відступу для суміжних ринків;

(e) оцінку можливих ризиків для інтеграції балансуючих ринків у Європі, спричинених запитаним відступом.

6. Відповідний регуляторний орган повинен ухвалити рішення щодо будь-якого запиту про надання відступу протягом шести місяців із дати отримання ним такого запиту. Указаний строк може бути продовжений на три місяці до його завершення, якщо відповідний регуляторний орган вимагає надання додаткової інформації від ОСП, що подав запит про надання відступу. Такий додатковий період починається з моменту отримання повної інформації.

7. ОСП, що подав запит про надання відступу, повинен надати будь-яку додаткову інформацію, запитану відповідним регуляторним органом, протягом двох місяців з дати відповідного запиту. Якщо ОСП не надасть запитану інформацію протягом указаного строку, запит про надання відступу вважається відкликаним, крім випадків, коли до завершення такого строку:

(a) відповідний регуляторний орган вирішить продовжити строк; або

(b) ОСП повідомить відповідному регуляторному органу за допомогою обґрунтованого подання, що запит про надання відступу повний.

8. У ході оцінювання запиту про надання відступу або до надання відступу за власною ініціативою відповідний регуляторний орган повинен розглянути такі аспекти:

(a) труднощі, пов’язані з імплементацією відповідного положення або положень;

(b) ризики та наслідки застосування відповідного положення або положень у розрізі операційної безпеки;

(c) заходи, вжиті для сприяння імплементації відповідного положення або положень;

(d) вплив відсутності імплементації відповідного положення або положень у розрізі недискримінації та конкуренції з іншими учасниками європейського ринку, зокрема в контексті управління попитом і відновлюваних джерел енергії;

(e) вплив на загальну економічну ефективність та інфраструктуру розумних мереж;

(f) вплив на інші області складання графіків та загальні наслідки для процесу інтеграції європейських ринків.

9. Відповідний регуляторний орган повинен ухвалити обґрунтоване рішення щодо запиту про надання відступу або відступу, що надається за його власною ініціативою. Якщо відповідний регуляторний орган надає відступ, він повинен указати строк його дії. Відступ може бути наданий тільки один раз на строк не більше двох років, за винятком відступів, зазначених у параграфах 2(c) та 2(d), які можуть бути надані до 01 січня 2025 року.

10. Відповідний регуляторний орган повинен довести своє рішення до відома ОСП, Агентства та Європейської Комісії. Воно також повинне бути опубліковане на його вебсайті.

11. Відповідні регуляторні органи повинні вести реєстр усіх відступів, які вони надали або в наданні яких вони відмовили, і принаймні раз на шість місяців надавати Агентству оновлений і консолідований реєстр, копія якого повинна надаватися ENTSO-E.

12. Реєстр повинен містити, зокрема:

(a) положення, від яких був наданий відступ або було відмовлено в його наданні;

(b) зміст відступу;

(c) причини надання або відмови в наданні відступу;

(d) наслідки надання відступу.

Стаття 63
Моніторинг

1. ENTSO-E повинна здійснювати моніторинг імплементації цього Регламенту відповідно до статті 8(8) Регламенту (ЄС) № 714/2009. Моніторинг імплементації цього Регламенту з боку ENTSO-E повинен охоплювати щонайменше такі питання:

(a) підготовку європейського звіту про інтеграцію балансуючих ринків відповідно до статті 59;

(b) підготовку звіту про результати моніторингу імплементації цього Регламенту, включно із впливом на гармонізацію застосовних правил, спрямованих на сприяння ринковій інтеграції.

2. ENTSO-E повинна подати план моніторингу, у якому вказані звіти, що повинні бути підготовлені, і будь-які оновлення, до Агентства для отримання висновку у строк до шести місяців після набуття чинності цим Регламентом.

3. Агентство, у співпраці з ENTSO-E, повинні підготувати, у строк до 12 місяців після набуття чинності цим Регламентом, перелік релевантної інформації, яку ENTSO-E має повідомляти Агентству відповідно до статей 8(9) і 9(1) Регламенту (ЄС) № 714/2009. Перелік релевантної інформації може оновлюватися. ENTSO-E повинна здійснювати комплексне архівування інформації, запитуваної Агентством, у вигляді цифрових даних у стандартизованому форматі.

4. Усі ОСП повинні надавати ENTSO-E інформацію, необхідну для виконання завдань відповідно до параграфів 1 і 3.

5. Учасники ринку та інші відповідні організації, пов’язані з інтеграцією балансуючих ринків електроенергії, повинні, на спільну вимогу Агентства і ENTSO-E, подавати до ENTSO-E інформацію, необхідну для моніторингу відповідно до параграфів 1 і 3, за винятком інформації, що вже була отримана відповідними регуляторними органами згідно зі статтею 37 Директиви 2009/72/ЄС, Агентством або ENTSO-E в контексті виконання ними відповідних завдань з моніторингу імплементації.

РОЗДІЛ X
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 64
Перехідні положення для Ірландії та Північної Ірландії

За винятком участі в розробленні умов або методологій, до яких застосовуються відповідні строки, вимоги цього Регламенту застосовуються до Ірландії та Північної Ірландії починаючи з 31 грудня 2019 року.

Стаття 65
Набуття чинності

1. Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

2. Що стосується статей 14, 16, 17, 28, 32, 34-36, 44-49 та 54-57, цей Регламент застосовується через один рік після набуття чинності цим Регламентом.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

(-1) Регламент Комісії (ЄС) № 543/2013 від 14 червня 2013 року про подання та публікацію даних на ринках електричної енергії та про внесення змін до додатка I до Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту і Ради № 714/2009 (OB L 163, 15.06.2013, с. 1).
(-2) Регламент Комісії (ЄС) 2015/1222 від 24 липня 2015 року про встановлення настанов щодо розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями (OB L 197, 25.07.2015, с. 24).
(-3) Регламент Комісії (ЄС) 2016/631 від 14 квітня 2016 року про встановлення мережевого кодексу щодо вимог для приєднання виробників електроенергії до мереж (OB L 112, 27.04.2016, с. 1).
(-4) Регламент Комісії (ЄС) 2016/1388 від 17 серпня 2016 року про встановлення мережевого кодексу щодо приєднання енергоспоживачів до мереж (OB L 223, 18.08.2016, с. 10).
(-5) Регламент Комісії (ЄС) 2016/1447 від 26 серпня 2016 року про встановлення мережевого кодексу вимог до приєднання до мережі систем постійного струму високої напруги і приєднаних на постійному струмі модулів енергоцентру (OB L 241, 08.09.2016, с. 1).
(-6) Регламент Комісії (ЄС) 2016/1719 від 26 вересня 2016 року про встановлення настанов щодо форвардного розподілу пропускної спроможності (OB L 259, 27.09.2016, с. 42).
(-7) Регламент Комісії (ЄС) 2017/2196 від 24 листопада 2017 року про встановлення мережевого кодексу з аварійних ситуацій в енергетиці та відновлення (див. стор. 54 цього Офіційного вісника).