Регламент Комісії (ЄС) № 2015/1222 від 24 липня 2015 року про встановлення настанов щодо розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями

Чинний Регламент

Номер: 2015/1222
Прийняття: 24.07.2015
Видавники: Європейський Союз

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex

(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
Глава 1. Співробітництво у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику)

РЕГЛАМЕНТ КОМІСІЇ (ЄС) № 2015/1222
від 24 липня 2015 року
про встановлення настанов щодо розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями

(Текст стосується ЄЕП)

(ОВ L 197, 25.07.2015, с. 24)

Зі змінами, внесеними:		Офіційний вісник
Зі змінами, внесеними:		№	сторінка	дата
	ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИМ РЕГЛАМЕНТОМ КОМІСІЇ (ЄС) № 2021/280 від 22 лютого 2021 року	L 62	24	23.02.2021

(Текст стосується ЄЕП)

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Предмет і сфера застосування

1. Цей Регламент встановлює детальні настанови щодо розподілу міжзональної пропускної спроможності та управління перевантаженнями на ринках «на добу наперед» і внутрішньодобових ринках, у тому числі вимоги щодо встановлення спільних методологій визначення обсягів пропускної спроможності, які одночасно доступні між торговими зонами, критерії оцінювання ефективності та процес перегляду для визначення торгових зон.

2. Цей Регламент застосовується до всіх систем передачі та міждержавних перетинів у Союзі, за винятком систем передачі на островах, які не з’єднані з іншими системами передачі міждержавними перетинами.

3. У державах-членах, де існує більше одного оператора системи передачі, цей Регламент повинен застосовуватися до всіх операторів системи передачі в такій державі-члені. Якщо оператор системи передачі не має функції, що відповідає одному або більше обов’язкам за цим Регламентом, держави-члени можуть передбачити, що відповідальність за виконання таких обов’язків покладатиметься на одного або більше різних конкретних системних операторів.

4. Єдине сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків Союзу може бути відкрите для операторів ринку і ОСП, які працюють у Швейцарії, за умови імплементації в національне право цієї країни основних положень законодавства Союзу про ринок електроенергії та наявності міжурядової угоди про співпрацю в секторі електроенергетики між Союзом і Швейцарією.

5. У разі дотримання зазначених вище умов параграфа 4 рішення про участь Швейцарії у сполученні ринків «на добу наперед» і єдиному сполученні внутрішньодобових ринків ухвалюється Комісією на основі висновку, наданого Агентством. Права та обов’язки швейцарських призначених операторів ринку електроенергії (ПОРЕ) і ОСП, що приєдналися до єдиного сполучення ринків «на добу наперед», повинні узгоджуватися з правами та обов’язками ПОРЕ та ОСП, які працюють у Союзі, щоб забезпечити оптимальне функціонування систем єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, впроваджених на рівні Союзу, і рівні умови для всіх стейкхолдерів.

Стаття 2
Терміни та означення

Для цілей цього Регламенту застосовують терміни та означення статті 2 Регламенту (ЄС) № 714/2009, статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 543/2013 (-1 ), а також статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС (-2 ).

Крім того, застосовуються такі терміни та означення:

1. «індивідуальна модель мережі» означає набір даних, що описує характеристики енергетичної системи (генерацію, навантаження та топологію мережі) і пов’язані правила змінення таких характеристик у процесі розрахування пропускної спроможності, який підготовлений відповідальними ОСП для об’єднання з іншими індивідуальними моделями мережі з метою створення спільної моделі мережі;

2. «спільна модель мережі» означає набір даних на рівні Союзу, погоджений різними ОСП, який описує основні характеристики енергетичної системи (генерацію, навантаження та топологію мережі) і правила змінення таких характеристик у процесі розрахування пропускної спроможності;

3. «регіон розрахування пропускної спроможності» означає географічний район, у якому застосовується координоване розрахування пропускної спроможності;

4. «сценарій» означає прогнозний стан енергетичної системи для певного часового періоду;

5. «сальдована позиція» означає сальдовану суму обсягів експорту та імпорту електроенергії для кожного розрахункового періоду в торговій зоні;

6. «обмеження розподілу» означає обмеження, які необхідно враховувати під час розподілу пропускної спроможності, щоб підтримувати систему передачі в межах операційної безпеки, і які не були перетворені на міжзональну пропускну спроможність або які є необхідними для підвищення ефективності розподілу пропускної спроможності;

7. «межі операційної безпеки» означає прийнятні операційні межі для безпечної експлуатації мережі, як-от граничні значення температури, напруги, струму короткого замикання, частоти та динамічної стійкості;

8. «підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності» означає метод розрахування пропускної спроможності на основі принципу оцінювання та попереднього визначення максимального обсягу обміну енергією між суміжними торговими зонами;

9. «підхід на основі потокорозподілення» означає метод розрахування пропускної спроможності, при якому обміни енергією між торговими зонами обмежуються коефіцієнтами розподілу потужності передачі та доступними запасами критичних елементів мережі;

10. «аварійна ситуація» означає виявлене можливе або наявне пошкодження елемента, зокрема, не тільки елементів системи передачі, а й значних користувачів мережі та елементів системи розподілу, якщо вони важливі для операційної безпеки системи передачі;

11. «суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності» означає суб’єкта або суб’єктів, які мають завдання розраховувати пропускну спроможність на регіональному або вищому рівні;

12. «ключ зсуву генерації» означає метод перетворення зміни сальдованої позиції в певній торговій зоні на розрахункове питоме збільшення або зменшення обсягу відпуску електроенергії у спільній моделі мережі;

13. «коригувальна дія» означає будь-який захід, що застосовується одним ОСП або кількома ОСП у ручному або автоматичному режимі для підтримання операційної безпеки;

14. «запас надійності» означає зменшення міжзональної пропускної спроможності, щоб покрити невизначеність, пов’язану з розрахуванням пропускної спроможності;

15. «ринковий час» означає центральноєвропейський літній час або центральноєвропейський час, залежно від того, який із них діє;

16. «доходи від управління перевантаженнями» означає доходи, отримані в результаті розподілу пропускної спроможності;

17. «ринкове перевантаження» означає ситуацію, коли економічний надлишок єдиного сполучення ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків обмежений міжзональною пропускною спроможністю або обмеженнями розподілу;

18. «фізичне перевантаження» означає будь-яку ситуацію в мережі, коли прогнозні або реалізовані перетоки електроенергії порушують граничні значення температури елементів мережі та граничні значення стабільності напруги або стабільності фазового кута енергетичної системи;

19. «структурне перевантаження» означає перевантаження в системі передачі, яке може бути однозначно визначене, є прогнозованим, географічно стабільним у часі та часто повторюється за нормальних умов експлуатації енергетичної системи;

20. «матчинг» означає режим торгівлі, у рамках якого заявки на продаж призначаються відповідним заявкам на купівлю, щоб забезпечити максимальний економічний надлишок єдиного сполучення ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків;

21. «розпорядження» або «заявка» означає висловлений учасником ринку намір придбати або продати енергію або пропускну спроможність із визначеними умовами виконання;

22. «узгоджені заявки» означає всі заявки на купівлю і на продаж, узгоджені за допомогою алгоритму сполучення цін або алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі;

23. «призначений оператор ринку електроенергії (ПОРЕ)» означає суб’єкта, призначеного компетентним органом для виконання завдань, пов’язаних із єдиним сполученням ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків;

24. «спільний реєстр заявок» означає модуль у системі безперервного сполучення внутрішньодобових ринків, який отримує всі заявки, що підлягають матчингу, від ПОРЕ, які беруть участь у єдиному сполученні внутрішньодобових ринків, і здійснює безперервний матчинг таких заявок;

25. «торговельна операція» означає одну або кілька узгоджених заявок;

26. «єдине сполучення ринків «на добу наперед» означає аукціонний процес, у рамках якого узгоджують отримані заявки і одночасно розподіляють міжзональну пропускну спроможність для кількох торгових зон на ринку «на добу наперед»;

27. «єдине сполучення внутрішньодобових ринків» означає безперервний процес, у рамках якого узгоджують отримані заявки і одночасно розподіляють міжзональну пропускну спроможність для кількох торгових зон на внутрішньодобовому ринку;

28. «алгоритм сполучення цін» означає алгоритм, який використовується в рамках єдиного сполучення ринків «на добу наперед» для одночасного матчингу заявок і розподілу міжзональної пропускної спроможності;

29. «алгоритм матчингу в рамках безперервної торгівлі» означає алгоритм, який використовується в рамках єдиного сполучення внутрішньодобових ринків для безперервного матчингу заявок і розподілу міжзональної пропускної спроможності;

30. «функція оператора сполучення ринків» означає завдання щодо матчингу заявок на ринках «на добу наперед» і внутрішньодобових ринках для різних торгових зон і одночасного розподілу міжзональної пропускної спроможності;

31. «клірингова ціна» означає ціна, визначена шляхом матчингу найбільшої прийнятої заявки на продаж і найменшої прийнятої заявки на купівлю на ринку електроенергії;

32. «плановий обмін» означає планову передачу електроенергії між географічними районами для кожного розрахункового періоду та певного напрямку;

33. «суб’єкт, що здійснює розрахування планових обмінів» означає суб’єкта або суб’єктів, які мають завдання розраховувати планові обміни;

34. «часовий період ринку «на добу наперед» означає часовий період ринку електроенергії до часу закриття воріт на ринку «на добу наперед», у рамках якого торгівля продуктами для кожного розрахункового періоду здійснюється за день до їх постачення;

35. «термін початку гарантованості на ринку «на добу наперед» означає момент часу, після якого міжзональна пропускна спроможність стає гарантованою;

36. «час закриття воріт на ринку «на добу наперед» означає момент часу, до якого приймаються заявки на ринку «на добу наперед»;

37. «часовий період внутрішньодобового ринку» означає часовий період ринку електроенергії після часу відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності та до часу закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності, у рамках якого торгівля продуктами для кожного розрахункового періоду здійснюється перед постаченням продуктів, якими торгують;

38. «час відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності» означає момент часу, коли звільняється міжзональна пропускна спроможність між торговими зонами для певного розрахункового періоду та певного кордону торгової зони;

39. «час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності» означає момент часу, коли розподіл міжзональної пропускної спроможності більше не дозволяється для певного розрахункового періоду;

40. «модуль управління пропускною спроможністю» означає систему, що містить актуальну інформацію про вільну міжзональну пропускну спроможність для розподілу внутрішньодобової міжзональної пропускної спроможності;

41. «нестандартний внутрішньодобовий продукт» означає продукт для безперервного сполучення внутрішньодобових ринків не для постійного постачання енергії або на період більше одного розрахункового періоду зі специфічними характеристиками, який розроблений для відображення практик експлуатації системи або потреб ринку, наприклад заявки, які охоплюють кілька розрахункових періодів, або продукти, які відображають стартові витрати на одиницю виробництва;

42. «центральний контрагент» означає суб’єкта або суб’єктів, що мають завдання укладати договори з учасниками ринку шляхом новації догорів, отриманих у результаті процесу матчингу, і організувати перехід сальдованих позицій, отриманих у результаті розподілу пропускної спроможності, з іншими центральними контрагентами або торговими агентами;

43. «торговий агент» означає суб’єкта або суб’єктів, які мають завдання, пов’язане з переходом сальдованих позицій між різними центральними контрагентами;

44. «гарантованість» означає гарантію того, що права на міжзональну пропускну спроможність залишаться незмінними і що буде виплачена компенсація, якщо вони все ж будуть змінені;

45. «форс-мажорна обставина» означає будь-яку непередбачувану або незвичайну подію або ситуацію поза межами розумного контролю ОСП, що виникла не внаслідок помилки ОСП, якої не можна уникнути або подолати, виявляючи розумну обачність і пильність, яка не може бути вирішена за допомогою заходів, що, з технічної, фінансової або економічної точки зору, є обґрунтовано можливими для ОСП, яка фактично сталася, піддається об’єктивній перевірці та унеможливлює, тимчасово або постійно, виконання зобов’язань ОСП відповідно до цього Регламенту;

46. «економічний надлишок єдиного сполучення ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків» означає суму (i) надлишку постачальника від єдиного сполучення ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків за певний період часу, (ii) надлишку споживача від єдиного сполучення ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків за певний період часу, (iii) доходів від управління перевантаженнями та (iv) інших пов’язаних витрат і вигід, якщо вони підвищують економічну ефективність за певний період часу, де надлишок постачальника та споживача - це різниця між прийнятими заявками та кліринговою ціною за одиницю енергії, помножена на обсяг енергії в заявках.

Стаття 3
Цілі співпраці у сфері розподілу пропускної спроможності та управління перевантаженнями

Цей Регламент спрямований на:

(a) забезпечення ефективної конкуренції у сфері виробництва, постачання електроенергії та торгівлі нею;

(b) забезпечення оптимального використання інфраструктури для передачі електроенергії;

(d) оптимізацію розрахування та розподілу міжзональної пропускної спроможності;

(e) гарантування справедливого та недискримінаційного ставлення до ОСП, ПОРЕ, Агентства, регуляторних органів і учасників ринку;

(f) забезпечення і підвищення прозорості та надійності інформації;

(g) сприяння ефективному довгостроковому функціонуванню та розвитку системи передачі електроенергії та сектора електроенергетики в Союзі;

(h) врахування потреби у справедливому та організованому ринку і в організованому формуванні цін;

(i) створення рівних умов для ПОРЕ;

(j) забезпечення недискримінаційного доступу до міжзональної пропускної спроможності.

Стаття 4
Призначення та відкликання призначення ПОРЕ

1. Кожна держава-член, яка має електричні зв’язки з торговою зоною в іншій державі-члені, повинна забезпечити призначення одного або кількох ПОРЕ у строк до чотирьох місяців після набуття чинності цим Регламентом для здійснення єдиного сполучення ринків «на добу наперед» та/або внутрішньодобових ринків. З цією метою операторів внутрішніх і зовнішніх ринків можна запрошувати подавати заяви щодо призначення в якості ПОРЕ.

2. Кожна відповідна держава-член повинна забезпечити призначення принаймні одного ПОРЕ в кожній торговій зоні на її території. ПОРЕ призначаються на початковий строк чотири роки. Крім випадків, коли застосовується стаття 5(1), держави-члени повинні дозволити принаймні щорічно подавати заяви щодо призначення.

3. Якщо тільки державами-членами не передбачене інше, регуляторні органи повинні бути органом, що призначає, який відповідає за призначення ПОРЕ, моніторинг відповідності критеріям призначення та, у випадку національних законних монополій, за затвердження ставок плати ПОРЕ або методології розрахування ставок плати ПОРЕ. Держави-члени можуть передбачити, щоб органи, інші ніж регуляторні органи, були органом, що призначає. За таких обставин держави-члени повинні забезпечити, щоб орган, що призначає, мав такі ж права та обов’язки, як і регуляторні органи, щоб ефективно виконувати свої завдання.

4. Орган, що призначає, повинен оцінити, чи кандидати на призначення в якості ПОРЕ відповідають критеріям, визначеним у статті 6. Такі критерії застосовуються, незалежно від того, чи призначається один чи більше ПОРЕ. При ухваленні рішення про призначення ПОРЕ не допускається будь-яка дискримінація заявників, зокрема дискримінація між іноземними та місцевими заявниками. Якщо орган, що призначає, не є регуляторним органом, регуляторний орган повинен надати висновок щодо ступеня відповідності заявника критеріям призначення, встановленим у статті 6. У призначенні ПОРЕ може бути відмовлено тільки в разі недотримання критеріїв призначення у статті 6 або відповідно до статті 5(1).

5. ПОРЕ, призначений в одній державі-члені, має право пропонувати послуги з організації торгівлі на ринку «на добу наперед» та на внутрішньодобовому ринку з постаченням на території іншої держави-члена. Правила торгівлі в останній державі-члені застосовуються без необхідності призначення в якості ПОРЕ в такій державі-члені. Органи, що призначають, повинні здійснювати моніторинг усіх ПОРЕ, які здійснюють єдине сполучення ринків «на добу наперед» та/або внутрішньодобових ринків у межах їхніх держав-членів. Згідно зі статтею 19 Регламенту (ЄС) № 714/2009, органи, що призначають, повинні забезпечити дотримання цього Регламенту всіма ПОРЕ, які здійснюють єдине сполучення ринків «на добу наперед» та/або внутрішньодобових ринків у межах їхніх держав-членів, незалежно від того, де були призначені ПОРЕ. Органи, відповідальні за призначення, моніторинг і виконання завдань ПОРЕ, повинні обмінюватися всією інформацією, необхідною для ефективного нагляду за діяльністю ПОРЕ.

ПОРЕ, який отримав призначення, повинен повідомити орган, що призначає, іншої держави-члена, якщо він пропонує здійснювати єдине сполучення ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків у такій державі-члені, за два місяці до початку операції.

6. Як виняток із параграфа 5 цієї статті, держава-член може відмовитися від послуг з організації торгівлі ПОРЕ, призначеного в іншій державі-члені, якщо:

(a) існує національна законна монополія на послуги з організації торгівлі на ринку «на добу наперед» або на внутрішньодобовому ринку в державі-члені або в торговій зоні держави-члена, на території якої здійснюється постачення відповідно до статті 5(1); або

(b) держави-члена, на території якої здійснюється постачення, може встановити наявність технічних перешкод для постачення до такої держави-члена електроенергії, придбаної на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку з допомогою ПОРЕ, призначених в іншій державі-члені, що пов’язані з необхідністю забезпечити досягнення цілей цього Регламенту з одночасним підтриманням операційної безпеки; або

(c) правила торгівлі в такій державі-члені постачення не сумісні з постаченням до такої держави-члена електроенергії, придбаної з використанням послуг з організації торгівлі на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку ПОРЕ, призначеного в іншій державі-члені; або

(d) ПОРЕ є національною законною монополією відповідно до статті 5 у державі-члені, у якій він був призначений.

7. У разі ухвалення рішення про відмову від послуг з організації торгівлі на ринку «на добу наперед» та/ або внутрішньодобовому ринку з постаченням на території іншої держави-члена держава-член постачення повинна повідомити своє рішення ПОРЕ та органу, що призначає, держави-члена, у якій був призначений ПОРЕ, а також Агентству та Комісії. Відмова повинна бути належним чином обґрунтованою. У випадках, визначених у підпараграфах 6(b) та 6(c), у рішенні про відмову від послуг з організації торгівлі з постаченням на території іншої держави-члена також має визначатися, як і коли технічні перешкоди для торгівлі можуть бути подолані або внутрішні правила торгівлі можуть стати сумісними з послугами з організації торгівлі з постаченням на території іншої держави-члена. Орган, що призначає, держави-члена, яка відмовляється від послуг з організації торгівлі, повинен вивчити рішення та опублікувати висновок, що визначає, як усунути перешкоди для послуг з організації торгівлі або як зробити послуги з організації торгівлі сумісними з правилами торгівлі.

8. Держава-член, у якій був призначений ПОРЕ, повинна гарантувати відкликання призначення, якщо ПОРЕ не відповідає критеріям у статті 6 і не здатний відновити відповідність протягом шести місяців після отримання повідомлення про це від органу, що призначає. Якщо регуляторний орган не відповідає за призначення та моніторинг, з ним необхідно провести консультацію щодо відкликання. Орган, що призначає, також повинен повідомити органи, що призначають, інших держав-членів, у яких працює такий ПОРЕ, про його невідповідність одночасно з повідомленням ПОРЕ.

9. Якщо орган, що призначає, держави-члена виявить, що ПОРЕ, який працює, але не призначений в його країні, не відповідає критеріям у статті 6 у розрізі його діяльності в такій країні, він повинен повідомити ПОРЕ про його невідповідність. Якщо ПОРЕ не відновить відповідність протягом трьох місяців після отримання повідомлення, орган, що призначає, може тимчасово зупинити право пропонувати послуги з організації торгівлі на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед» у такій державі-члені, доки ПОРЕ не відновить відповідність. Орган, що призначає, повинен повідомити орган, що призначає, держави-члена, у якій був призначений ПОРЕ, Агентство та Комісію.

10. Орган, що призначає, повинен повідомляти Агентство про призначення та відкликання ПОРЕ. Агентство повинне вести список призначених ПОРЕ, їхнього статусу та місць здійснення діяльності на своєму вебсайті.

Стаття 5
Призначення ПОРЕ у випадку національної законної монополії на послуги з організації торгівлі

1. Якщо національна законна монополія на послуги з організації торгівлі на ринку «на добу наперед» і на внутрішньодобовому ринку, що виключає призначення більш ніж одного ПОРЕ, уже існує в державі-члені або в торговій зоні держави-члена на момент набуття чинності цим Регламентом, відповідна держава-член повинна повідомити про це Комісію протягом двох місяців після набуття чинності цим Регламентом і може відмовитися від призначення більш ніж одного ПОРЕ на торгову зону.

За наявності кількох заявників для призначення в якості єдиного ПОРЕ відповідна держава-член повинна призначити заявника, який найбільше відповідає критеріям, наведеним у статті 6. Якщо держава-член відмовляється від призначення більш ніж одного ПОРЕ на торгову зону, компетентний національний орган повинен затвердити ставки плати ПОРЕ на торгівлю на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку заздалегідь до набуття ними чинності або визначити методології, що використовуватимуться для їх розрахування.

Згідно зі статтею 4(6), відповідна держава-член також може відмовитися від транскордонних послуг з організації торгівлі, пропонованих ПОРЕ, призначеним в іншій державі-члені; проте захист наявних обмінів електроенергією в такій державі-члені від несприятливих економічних наслідків конкуренції не є поважною причиною для відмови.

2. Для цілей цього Регламенту національна законна монополія вважається наявною, якщо в національному праві прямо передбачено, що тільки один суб’єкт в державі-члені або в торговій зоні держави-члена може надавати послуги з організації торгівлі на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку.

3. Через два роки після набуття чинності цим Регламентом Комісія повинна надіслати звіт до Європейського Парламенту і Ради, відповідно до статті 24 Регламенту (ЄС) № 714/2009, про розвиток єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків у державах-членах, приділяючи особливу увагу розвитку конкуренції між ПОРЕ. На основі такого звіту і якщо Комісія вважає, що відсутнє обґрунтування для подальшої дії національних законних монополій або для відмови держави-члена дозволяти ПОРЕ, призначеному в іншій державі-члені, здійснювати транскордонну торгівлю, Комісія може розглянути належні законодавчі або інші належні заходи для подальшого підвищення конкуренції та розширення торгівлі між державами-членами та в межах держав-членів. Комісія також повинна додати до звіту результати оцінювання управління єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, що встановлене цим Регламентом, приділяючи особливу увагу прозорості функцій оператора сполучення ринків, які спільно виконують ПОРЕ. На основі такого звіту і якщо Комісія вважає, що існує неоднозначність, пов’язана з виконанням монопольних функцій оператора сполучення ринків та інших завдань ПОРЕ, Комісія може розглянути належні законодавчі або інші належні заходи для подальшого підвищення прозорості та ефективного функціонування єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків.

Стаття 6
Критерії призначення ПОРЕ

1. Заявник може бути призначений в якості ПОРЕ, тільки якщо він відповідає всім таким вимогам:

(a) він уклав або укладає договори на достатню кількість ресурсів для спільного, координованого та належного функціонування єдиного сполучення ринків «на добу наперед» та/або внутрішньодобових ринків, включно з ресурсами, необхідними для виконання функцій ПОРЕ, фінансовими ресурсами, необхідними інформаційними технологіями, технічною інфраструктурою та операційними процедурами, або він повинен надати докази того, що він здатний забезпечити наявність таких ресурсів протягом розумного підготовчого періоду до початку виконання його завдань відповідно до статті 7;

(b) він повинен бути здатний забезпечити учасникам ринку відкритий доступ до інформації про завдання ПОРЕ відповідно до статті 7;

(c) він повинен бути економічно ефективним у контексті єдиного сполучення ринків «на добу наперед» та внутрішньодобових ринків і у своєму внутрішньому бухгалтерському обліку повинен вести роздільний облік для функцій оператора сполучення ринків та інших видів діяльності, щоб виключити перехресне субсидування;

(d) він повинен мати належний рівень відокремлення господарської діяльності від інших учасників ринку;

(e) якщо він призначений в якості національної законної монополії на послуги з організації торгівлі на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку в державі-члені, він не повинен використовувати плату у статті 5(1), щоб фінансувати свою діяльність на ринку «на добу наперед» або на внутрішньодобовому ринку в державі-члені, відмінній від держави-члена, де була отримана така плата;

(f) він повинен бути здатний забезпечити недискримінаційне ставлення до всіх учасників ринку;

(g) він повинен мати належні механізми ринкового нагляду;

(h) він повинен мати належні угоди щодо прозорості та конфіденційності з учасниками ринку та ОСП;

(i) він повинен бути здатний надавати необхідні послуги з клірингу та розрахунків;

(j) він повинен бути здатний встановити системи та процедури зв’язку для координування діяльності з іншими ОСП у державі-члені.

2. Критерії призначення, визначені в параграфі 1, повинні застосовуватися так, щоб організувати конкуренцію між ПОРЕ у справедливий і недискримінаційний спосіб.

Стаття 7
Завдання ПОРЕ

1. ПОРЕ повинні діяти як оператори ринку на національних або регіональних ринках для здійснення, у співпраці з ОСП, єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків. До їхніх завдань входить отримання заявок від учасників ринку, загальна відповідальність за матчинг і розподіл заявок за результатами єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, публікація цін, а також укладення договорів і здійснення клірингу за договорами, що виникають у результаті торговельних операцій, згідно з відповідними угодами та положеннями щодо участі.

Що стосується єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, ПОРЕ, зокрема, відповідають за виконання таких завдань:

(a) реалізацію функцій оператора сполучення ринків, визначених у параграфі 2, у координації з іншими ОСП;

(b) колективне встановлення вимог щодо єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, вимог щодо функцій оператора сполучення ринків та алгоритму сполучення цін стосовно всіх аспектів, пов’язаних із функціонуванням ринку електроенергії відповідно до параграфа 2 цієї статті та статей 36 і 37;

(d) анонімізація та обмін отриманою інформацією про заявки, необхідною для виконання функцій оператора сполучення ринків, передбачених у параграфі 2 цієї статті та статтях 40 і 53;

(e) оцінювання результатів, розрахованих у рамках функцій оператора сполучення ринків, визначених у параграфі 2 цієї статті, розподіл заявок на основі таких результатів, валідація результатів як остаточних, якщо вони вважаються правильними, і відповідальність за них відповідно до статей 48 і 60;

(f) повідомлення учасникам ринку результатів їхніх заявок відповідно до статей 48 і 60;

(g) здійснення функцій центральних контрагентів для проведення клірингу та розрахунків, пов’язаних із обміном енергією за результатами єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків відповідно до статті 68(3);

(h) встановлення, спільно з відповідними ПОРЕ та ОСП, резервних процедур для функціонування національних або регіональних ринків відповідно до статті 36(3), якщо функції оператора сполучення ринків не принесли результатів відповідно до статті 39(2), з урахуванням резервних процедур, передбачених у статті 44;

(i) спільне надання прогнозів витрат, пов’язаних з єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, а також інформації про витрати компетентним регуляторним органам і ОСП, якщо витрати ПОРЕ, пов’язані зі встановленням, зміненням і здійсненням єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, покриваються за рахунок внеску відповідних ОСП відповідно до статей 75-77 і статті 80;

(j) Якщо застосовно, згідно зі статтями 45 і 57, координування діяльності з іншими ОСП для встановлення домовленостей, які стосуються більш ніж одного ПОРЕ в торговій зоні, і для здійснення єдиного сполучення ринків «на добу наперед» та/або внутрішньодобових ринків згідно із затвердженими домовленостями.

2. ПОРЕ повинні виконувати функції оператора сполучення ринків спільно з іншими ПОРЕ. До таких функцій належать:

(a) розроблення та підтримання алгоритмів, систем і процедур єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків відповідно до статей 36 і 51;

(b) опрацювання вхідних даних про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу, наданих суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, відповідно до статей 46 і 58;

(d) валідація та надсилання ПОРЕ результатів єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків відповідно до статей 48 і 60;

3. У строк до восьми місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ПОРЕ повинні подати всім регуляторним органам і Агентству план, що визначає, як спільно встановити та виконувати функції оператора сполучення ринків, визначені в параграфі 2, включно з необхідними проектами угод між ПОРЕ і з третіми особами. План повинен містити детальний опис і пропонований строк виконання, що не повинен перевищувати 12 місяців, а також опис очікуваного впливу умов або методологій на встановлення і виконання функцій оператора сполучення ринків у параграфі 2.

4. Співпраця між ПОРЕ повинна суворо обмежуватися питаннями, які необхідні для ефективного та безпечного розроблення, впровадження та функціонування єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків. Спільне виконання функцій оператора сполучення ринків повинне ґрунтуватися на принципі недискримінації та гарантувати, що жоден ПОРЕ не отримає необґрунтованих економічних переваг від участі у виконанні функцій оператора сполучення ринків.

5. Агентство повинне здійснювати моніторинг прогресу у встановленні та виконанні функцій оператора сполучення ринків, зокрема, у розрізі договірних і регулятивних рамок та технічної готовності до виконання функцій оператора сполучення ринків. У строк до 12 місяців після набуття чинності цим Регламентом Агентство повинне звітувати перед Комісією про те, чи прогрес у встановленні та здійсненні єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків є задовільним.

Агентство в будь-який час може оцінити дієвість і ефективність встановлення та виконання функції оператора сполучення ринків. Якщо результати такого оцінювання свідчитимуть, що вимоги не виконуються, Агентство може рекомендувати Комісії будь-які подальші заходи, необхідні для своєчасного, дієвого та ефективного здійснення єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків.

6. У разі неподання ПОРЕ плану відповідно до статті 7(3) для встановлення функцій оператора сполучення ринків, зазначених у параграфі 2 цієї статті, для часових періодів внутрішньодобового ринку або ринку «на добу наперед» Комісія може, згідно зі статтею 9(4), запропонувати внесення змін до цього Регламенту, розглядаючи, зокрема, можливість призначення ENTSO-E або іншого суб’єкта для виконання функцій оператора сполучення ринків, замість ПОРЕ, для єдиного сполучення ринків «на добу наперед» або сполучення внутрішньодобових ринків.

Стаття 8
Завдання ОСП, пов’язані з єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків

1. У державах-членах, які мають електричні зв’язки з іншою державою-членом, усі ОСП повинні брати участь у єдиному сполученні ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків.

2. ОСП повинні:

(a) спільно встановлювати вимоги ОСП щодо алгоритмів сполучення цін і матчингу в рамках безперервної торгівлі для всіх аспектів, пов’язаних із розподілом пропускної спроможності відповідно до статті 37(1)(a);

(b) спільно валідувати алгоритми матчингу на основі вимог, зазначених у пункті (a) цього параграфа, відповідно до статті 37(4);

(d) за необхідності, встановлювати механізм розподілу міжзональної пропускної спроможності та інші механізми відповідно до статей 45 і 57;

(e) розраховувати та надсилати дані про міжзональну пропускну спроможність та обмеження розподілу відповідно до статей 46 і 58;

(f) перевіряти результати єдиного сполучення ринків «на добу наперед» в розрізі валідованих значень міжзональної пропускної спроможності та обмежень розподілу відповідно до статей 48(2) і 52;

(g) якщо вимагається, створювати суб’єктів, що здійснюють розрахування планових обмінів, для розрахування та публікації даних про планові обміни на кордонах між торговими зонами відповідно до статей 49 і 56;

(h) дотримуватися результатів єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, розрахованих відповідно до статті 39 і статті 52;

(i) встановлювати та здійснювати резервні процедури, у відповідних випадках, для розподілу пропускної спроможності відповідно до статті 44;

(j) пропонувати час відкриття і час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 59;

(k) розподіляти доходи від управління перевантаженнями згідно з методологією, розробленою відповідно до статті 73;

(l) якщо існує така домовленість, діяти в якості торгових агентів, що здійснюють перехід сальдованих позицій відповідно до статті 68(6).

Стаття 9
Ухвалення умов або методологій

1. ОСП і ПОРЕ повинні розробити умови або методології, які вимагаються цим Регламентом, і подати їх на затвердження Агентству або компетентним національним регуляторним органам у відповідні строки, визначені в цьому Регламенті. За виняткових обставин, зокрема у випадках, коли строк не може бути дотриманий у зв’язку з обставинами, що виходять за межі сфери відповідальності ОСП або ПОРЕ, строки подання умов або методологій можуть бути продовжені Агентством у рамках процедур відповідно до параграфа 6, спільно всіма компетентними регуляторними органами в рамках процедур відповідно до параграфа 7 і компетентним регуляторним органом в рамках процедур відповідно до параграфа 8.

Якщо необхідно, щоб пропозиція щодо умов або методологій відповідно до цього Регламенту була розроблена та погоджена більш ніж одним ОСП або ПОРЕ, ОСП і ПОРЕ, які беруть у цьому участь, повинні тісно співпрацювати. ОСП із допомогою ENTSO-E та всі ПОРЕ повинні регулярно інформувати компетентні регуляторні органи й Агентство про хід розроблення таких умов або методологій.

2. Якщо ОСП або ПОРЕ, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, не можуть дійти згоди, вони повинні ухвалити таке рішення кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікована більшість голосів повинна бути досягнута в кожній з відповідних категорій ОСП і ПОРЕ, що мають право голосу. Кваліфікована більшість голосів щодо пропозицій відповідно до параграфа 6 означає більшість голосів, що включає:

(a) ОСП або ПОРЕ, які представляють принаймні 55% держав-членів; та

(b) ОСП або ПОРЕ, які представляють держав-членів, що охоплюють принаймні 65% населення Союзу.

Блокувальна меншість для рішень стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, повинна включати ОСП або ПОРЕ, які представляють принаймні чотири держави-члени, якщо ця умова не виконана, кваліфікована більшість голосів вважається досягнутою.

Щодо рішень ОСП стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, одна держава-член має один голос. Якщо на території держави-члена існує більш ніж один ОСП, держава-член повинна розподілити права голосу між ОСП.

Щодо рішень ПОРЕ стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 6, одна держава-член має один голос. Кожен ПОРЕ має число голосів, що дорівнює кількості держав-членів, у яких він призначений. Якщо на території держави-члена призначений більш ніж один ПОРЕ, держава-член повинна розподілити права голосу між ПОРЕ, враховуючи відповідний обсяг електроенергії, яким вони торгували в такій конкретній державі-члені в попередньому фінансовому році.

3. За винятком статті 43(1), статті 44, статті 56(1), статті 63 і статті 74(1), якщо ОСП, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, не можуть дійти згоди та якщо відповідні регіони складаються з більш ніж п’яти держав-членів, вони повинні ухвалити таке рішення кваліфікованою більшістю голосів. Кваліфікована більшість голосів повинна бути досягнута в кожній з відповідних категорій ОСП і ПОРЕ, що мають право голосу. Кваліфікована більшість голосів щодо пропозицій стосовно умов і методологій, вказаних у параграфі 7, означає більшість голосів, що включає:

(a) ОСП, які представляють принаймні 72% держав-членів; та

(b) ОСП, які представляють держав-членів, що охоплюють принаймні 65% населення відповідного регіону.

Блокувальна меншість для рішень стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, повинна включати принаймні мінімальну кількість ОСП, які представляють понад 35% населення держав-членів, що беруть участь, а також ОСП, які представляють принаймні одну додаткову відповідну державу-члена, якщо ця умова невиконана, кваліфікована більшість голосів вважається досягнутою.

ОСП, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, які стосуються регіонів, що складаються з п’яти або менше держав-членів, повинні ухвалити таке рішення на основі консенсусу.

Щодо рішень ОСП стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, одна держава-член має один голос. Якщо на території держави-члена існує більш ніж один ОСП, держава-член повинна розподілити права голосу між ОСП.

ПОРЕ, які ухвалюють рішення стосовно пропозицій щодо умов або методологій, визначених у параграфі 7, повинні ухвалити таке рішення на основі консенсусу.

4. У разі неподання ОСП або ПОРЕ початкової або зміненої пропозиції щодо умов або методологій компетентним регуляторним органам або Агентству відповідно до параграфів 6-8 або 12 у строки, визначені в цьому Регламенті, вони повинні надати компетентним регуляторним органам і Агентству відповідні проекти пропозицій щодо умов або методологій і пояснити, чому не була досягнута згода. Агентство, усі компетентні регуляторні органи спільно або компетентний регуляторний орган повинні вжити належних заходів для ухвалення необхідних умов або методологій згідно з параграфами 6, 7 і 8, відповідно, наприклад, вимагаючи внесення змін або шляхом перегляду чи доопрацювання проектів відповідно до цього параграфа, у тому числі, якщо проекти не були подані, і повинні їх затвердити.

5. Кожен регуляторний орган або, якщо застосовно, Агентство, залежно від випадку, повинні затвердити розроблені ОСП і ПОРЕ умови або методології, які використовуються для розрахування або визначення єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків. Вони відповідають за затвердження умов або методологій, зазначених у параграфах 6, 7 і 8. Перш ніж затвердити умови або методології, Агентство або компетентні регуляторні органи повинні розглянути пропозиції, за необхідності, після консультацій з відповідними ОСП або ПОРЕ, щоб переконатися, що вони відповідають цьому Регламенту та сприяють ринковій інтеграції, недискримінації, ефективній конкуренції та належному функціонуванню ринку.

6. Пропозиції щодо таких умов або методологій та будь-які зміни до них підлягають затвердженню Агентством:

(a) план спільного виконання функцій оператора сполучення ринків відповідно до статті 7(3);

(b) регіони розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 15(1);

(d) методологія створення спільної моделі мережі відповідно до статті 17(1);

(e) пропозиція щодо гармонізованої методології розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 21(4);

(f) резервна методологія відповідно до статті 36(3);

(g) алгоритм, поданий ПОРЕ відповідно до статті 37(5), включно з наборами вимог ОСП і ПОРЕ щодо розроблення алгоритму відповідно до статті 37(1);

(h) продукти, які можуть враховуватися ПОРЕ у процесі єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків відповідно до статей 40 і 53;

(i) максимальні та мінімальні ціни відповідно до статей 41(1) і 54(2);

(j) методологія визначення цін на внутрішньодобову пропускну спроможність, що повинна бути розроблена відповідно до статті 55(1);

(k) час відкриття і час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності відповідно до статті 59(1);

(l) термін початку гарантованості на ринку «на добу наперед» відповідно до статті 69;

(m) методологія розподілу доходів від управління перевантаженнями відповідно до статті 73(1).

7. Пропозиції щодо таких умов або методологій та будь-які зміни до них підлягають затвердженню всіма регуляторними органами відповідного регіону:

(a) спільна методологія розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 20(2);

(b) рішення щодо впровадження та відстрочення розрахування на основі потокорозподілення відповідно до статті 20(2)-(6) і щодо винятків відповідно до статті 20(7);

(d) спільні методології розрахування планових обмінів відповідно до статей 43(1) і 56(1);

(e) резервні процедури відповідно до статті 44;

(f) додаткові регіональні аукціони відповідно до статті 63(1);

(g) умови надання явного розподілу відповідно до статті 64(2);

(h) методологія розподілу витрат, пов’язаних із передиспетчеризацією та зустрічною торгівлею, відповідно до статті 74(1).

8. Указані нижче умови або методології та будь-які зміни до них підлягають окремому затвердженню кожним регуляторним органом або компетентним органом відповідної держави-члена:

(a) якщо застосовно, призначення та відкликання або тимчасове зупинення призначення ПОРЕ відповідно до статті 4(2), (8) і (9);

(b) якщо застосовно, ставки плати або методологія, що використовується для розрахування ставок плати ПОРЕ, пов’язаної з торгівлею на ринку «на добу наперед» і внутрішньодобовому ринку, відповідно до статті 5(1);

(d) за необхідності, пропозиція щодо розподілу міжзональної пропускної спроможності та інших механізмів відповідно до статей 45 і 57;

(e) витрати, пов’язані з розподілом пропускної спроможності та управлінням перевантаженнями, відповідно до статей 75-79;

(f) якщо застосовно, розподіл регіональних витрат, пов’язаних із єдиним сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, відповідно до статті 80(4).

9. Пропозиції щодо умов або методологій повинні включати пропонований строк їх виконання та опис їх очікуваного впливу на цілі цього Регламенту. Пропозиції щодо умов або методологій, які підлягають затвердженню кількома регуляторними органами відповідно до параграфа 7, повинні бути подані до Агентства протягом 1 тижня з моменту їх подання до регуляторних органів. Пропозиції щодо умов або методологій, які підлягають затвердженню одним регуляторним органом відповідно до параграфа 8, можуть бути подані до Агентства протягом 1 місяця з моменту їх подання за розсудом регуляторного органу, але повинні бути подані на вимогу Агентства для інформаційних цілей відповідно до параграфа 2 статті 3 Регламенту (ЄС) № 2019/942, якщо Агентство вважає, що пропозиція має транскордонний вплив. За запитом компетентних регуляторних органів Агентство повинне протягом 3 місяців надати висновок стосовно пропозицій щодо умов або методологій.

10. Якщо затвердження умов або методологій відповідно до параграфа 7 чи змін відповідно до параграфа 12 вимагає ухвалення рішення більш ніж одним регуляторним органом, компетентні регуляторні органи повинні проводити консультації, тісно співпрацювати та координувати свої дії один з одним, щоб досягти згоди. Якщо застосовно, компетентні регуляторні органи повинні враховувати висновок Агентства. Регуляторні органи або Агентство, якщо це в його компетенції, повинні ухвалити рішення стосовно поданих умов або методологій відповідно до параграфів 6, 7 і 8 протягом 6 місяців з моменту отримання умов або методологій Агентством чи регуляторним органом або, якщо застосовно, останнім відповідним регуляторним органом. Відлік цього строку починається з наступного дня за днем подання пропозиції Агентству відповідно до параграфа 6, останньому відповідному регуляторному органу відповідно до параграфа 7 або, якщо застосовно, регуляторному органу відповідно до параграф 8.

11. Якщо регуляторні органи не змогли досягти згоди у строк, зазначений у параграфі 10, або за їх спільним запитом чи за запитом Агентства відповідно до третього підпараграфа статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 2019/942, Агентство повинне ухвалити рішення стосовно поданих пропозицій щодо умов або методологій протягом 6 місяців згідно зі статтею 5(3) і другим підпараграфом статті 6(10) Регламенту (ЄС) № 2019/942.

12. Якщо Агентство, усі компетентні регуляторні органи спільно або компетентний регуляторний орган вимагають внесення змін для затвердження умов або методологій, поданих згідно з параграфами 6, 7 і 8, відповідно, відповідні ОСП або ПОРЕ повинні подати на затвердження пропозицію щодо змінених умов або методологій протягом 2 місяців з дати запиту від Агентства, компетентних регуляторних органів або компетентного регуляторного органу. Агентство, компетентні регуляторні органи або компетентний регуляторний орган повинні ухвалити рішення щодо змінених умов або методологій протягом 2 місяців з моменту їх подання. У випадку, коли компетентним регуляторним органам не вдалося досягти згоди щодо умов або методологій відповідно до параграфа 7 протягом двомісячного строку, або за їх спільним запитом чи за запитом Агентства відповідно до третього підпараграфа статті 5(3) Регламенту (ЄС) № 2019/942 Агентство повинне ухвалити рішення щодо змінених умов або методологій протягом 6 місяців згідно зі статтею 5(3) і другим підпараграфом статті 6(10) Регламенту (ЄС) № 2019/942. У разі неподання відповідними ОСП або ПОРЕ пропозиції щодо змінених умов або методологій застосовується процедура, передбачена в параграфі 4 цієї статті.

13. Агентство, усі компетентні регуляторні органи спільно або компетентний регуляторний орган, якщо вони відповідають за ухвалення умов або методологій відповідно до параграфів 6, 7 і 8, можуть, відповідно, вимагати подання пропозицій щодо внесення змін до таких умов або методологій і визначити строк їх подання. ОСП або ПОРЕ, що відповідають за розроблення пропозиції щодо умов або методологій, можуть пропонувати внесення змін регуляторним органам або Агентству.

Пропозиції щодо внесення змін до умов або методологій повинні бути подані для консультацій згідно з процедурою, визначеною у статті 12, і затверджені згідно з процедурою, визначеною в цій статті.

14. ОСП і ПОРЕ, що відповідають за встановлення умов або методологій відповідно до цього Регламенту, повинні опублікувати їх у мережі Інтернет після затвердження Агентством чи компетентними регуляторними органами або, якщо таке затвердження не вимагається, після їх встановлення, за винятком випадків, коли така інформація вважається конфіденційною відповідно до статті 13.

Cтаття 10
Оперативне управління єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків

ОСП і ПОРЕ повинні спільно організувати оперативне управління єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків. Вони повинні регулярно зустрічатися для обговорення та ухвалення рішень з поточних операційних питань. ОСП і ПОРЕ повинні запрошувати Агентство і Комісію в якості спостерігачів на такі зустрічі та публікувати стислі протоколи зустрічей.

Стаття 11
Залучення стейкхолдерів

Агентство в тісній співпраці з ENTSO-E повинні організувати залучення стейкхолдерів у зв’язку з єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків та іншими аспектами імплементації цього Регламенту. Таке залучення повинне включати регулярні зустрічі зі стейкхолдерами з метою виявлення проблем і пропонування покращень, зокрема, пов’язаних із єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків. Воно не повинне замінювати собою консультації зі стейкхолдерами відповідно до статті 12.

Стаття 12
Консультації

1. ОСП і ПОРЕ, що відповідають за подання пропозицій щодо умов або методологій чи змін до них відповідно до цього Регламенту, повинні проводити консультації зі стейкхолдерами, включно з відповідними органами кожної держави-члена, стосовно проектів пропозицій щодо умов або методологій, якщо це прямо визначено в цьому Регламенті. Такі консультації повинні тривати не менше одного місяця.

2. Пропозиції щодо умов або методологій, подані ОСП і ПОРЕ на рівні Союзу, повинні бути опубліковані та подані для консультацій на рівні Союзу. Пропозиції, подані ОСП і ПОРЕ на регіональному рівні, повинні бути подані для консультацій принаймні на регіональному рівні. Сторони, які подають пропозиції на двосторонньому або багатосторонньому рівні, повинні провести консультації принаймні з відповідними державами-членами.

3. Суб’єкти, які відповідають за пропозицію щодо умов або методологій, повинні належним чином враховувати думки стейкхолдерів, отримані в результаті консультацій, проведених відповідно до параграфа 1, до її подання на регуляторне затвердження, якщо воно вимагається відповідно до статті 9, або до публікації в усіх інших випадках. У будь-якому випадку повинне бути розроблене та своєчасно опубліковане чітке та належне обґрунтування врахування або неврахування думок, отриманих в результаті консультацій, перед або одночасно з публікацією пропозиції щодо умов або методологій.

Стаття 13
Обов’язки щодо забезпечення конфіденційності

1. Будь-яка конфіденційна інформація, яку отримують, передають або якою обмінюються відповідно до цього Регламенту, підпадає під дію умов збереження професійної таємниці, встановлених у параграфах 2, 3 і 4.

2. Обов’язок збереження професійної таємниці застосовується до будь-яких осіб, що підпадають під дію цього Регламенту.

3. Конфіденційна інформація, отримана зазначеними в параграфі 2 особами в ході виконання своїх службових обов’язків, не може розголошуватися іншим особам або органам, без обмеження випадків, передбачених національним правом, іншими положеннями цього Регламенту або іншим відповідним законодавством Союзу.

4. Без обмеження випадків, передбачених національним правом, регуляторні органи, органи або особи, які отримують конфіденційну інформацію згідно з цим Регламентом, можуть використовувати її тільки для виконання своїх функцій відповідно до цього Регламенту.

РОЗДІЛ II
ВИМОГИ ЩОДО УМОВ ТА МЕТОДОЛОГІЙ РОЗПОДІЛУ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРЕВАНТАЖЕННЯМИ

ГЛАВА 1
Розрахування пропускної спроможності

Секція 1
Загальні вимоги

Стаття 14
Часові періоди розрахування пропускної спроможності

1. Усі ОСП повинні розраховувати міжзональну пропускну спроможність принаймні для таких часових періодів:

(a) на добу наперед для ринку «на добу наперед»;

(b) протягом доби для внутрішньодобового ринку.

2. Для часового періоду ринку «на добу наперед» необхідно розраховувати окремі значення міжзональної пропускної спроможності для кожного розрахункового періоду ринку «на добу наперед». Для часового періоду внутрішньодобового ринку необхідно розраховувати окремі значення міжзональної пропускної спроможності для кожного залишкового розрахункового періоду внутрішньодобового ринку.

3. Для часового періоду ринку «на добу наперед» розрахування пропускної спроможності повинне ґрунтуватися на останній доступній інформації. Оновлення інформації для часового періоду ринку «на добу наперед» повинне починатися не раніше 15:00 за ринковим часом за два дні до дня постачення.

4. Усі ОСП в кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні забезпечити перерахування міжзональної пропускної спроможності в рамках часового періоду внутрішньодобового ринку на основі останньої доступної інформації. Періодичність такого перерахування повинна визначатися з урахуванням ефективності та операційної безпеки.

Стаття 15
Регіони розрахування пропускної спроможності

1. У строк до трьох місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити спільну пропозицію щодо визначення регіонів розрахування пропускної спроможності. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. У пропозиції, зазначеній у параграфі 1, мають визначатися кордони торгових зон, закріплених за ОСП, які є учасниками кожного регіону розрахування пропускної спроможності. Повинні бути дотримані такі вимоги:

(a) необхідно враховувати регіони, визначені в пункті 3(2) додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(b) кожен кордон торгової зони або два окремі кордони торгової зони, якщо застосовно, на яких існує перетин між двома торговими зонами, повинні бути віднесені до одного регіону розрахування пропускної спроможності;

(c) принаймні ті ОСП повинні бути призначені в усіх регіонах розрахування пропускної спроможності, які мають кордони торгових зон у таких регіонах.

3. Регіони розрахування пропускної спроможності, у яких застосовується підхід на основі потокорозподілення, повинні бути об’єднані в один регіон розрахування пропускної спроможності, якщо сукупно виконуються такі умови:

(a) їхні системи передачі безпосередньо зв’язані одна з одною;

(b) вони беруть участь у тій самій області єдиного сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків;

(c) ефективніше їх об’єднати, ніж залишити окремо. Компетентні регуляторні органи можуть вимагати від відповідних ОСП проведення спільного аналізу витрат і вигід для оцінювання ефективності об’єднання.

Секція 2
Спільна модель мережі

Стаття 16
Методологія надання даних про генерацію та навантаження

1. У строк до 10 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо єдиної методології надання даних про генерацію та навантаження, необхідних для створення спільної моделі мережі, яка повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

Пропозиція повинна містити обґрунтування необхідності надання інформації в розрізі цілей цього Регламенту.

2. У пропозиції щодо методології надання даних про генерацію та навантаження має бути вказано, які одиниці генерації та одиниці споживання повинні надавати інформацію відповідним ОСП для цілей розрахування пропускної спроможності.

3. У пропозиції щодо методології надання даних про генерацію та навантаження має визначатися інформація, яку повинні надавати одиниці генерації та одиниці споживання. Така інформація повинна принаймні включати:

(a) інформацію стосовно їхніх технічних характеристик;

(b) інформацію стосовно доступності одиниць генерації та одиниць споживання;

(d) релевантну доступну інформацію про те, як здійснюється диспетчерське управління одиницями генерації.

4. У методології повинні бути визначені кінцеві терміни надання інформації, зазначеної у параграфі 3, які застосовуються до одиниць генерації та одиниць споживання.

5. Кожен ОСП повинен використовувати інформацію, зазначену в параграфі 3, і обмінюватися нею з іншими ОСП. Інформація, зазначена в параграфі 3, повинна використовуватися виключно для цілей розрахування пропускної спроможності.

6. Не пізніше ніж через два місяці після затвердження методології надання даних про генерацію та навантаження всіма регуляторними органами ENTSO-E повинна опублікувати:

(a) перелік суб’єктів, які повинні надавати інформацію ОСП;

(b) перелік інформації, зазначеної в параграфі 3, що підлягає наданню;

Стаття 17
Методологія створення спільної моделі мережі

1. У строк до 10 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо методології створення спільної моделі мережі. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Методологія створення спільної моделі мережі повинна давати змогу створити спільну модель мережі. Вона повинна містити принаймні такі елементи:

(a) визначення сценаріїв відповідно до статті 18;

(b) визначення індивідуальних моделей мережі відповідно до статті 19;

Стаття 18
Сценарії

1. Усі ОСП повинні спільно розробити спільні сценарії для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності, зазначеного у статті 14(1)(a) і (b). Спільні сценарії повинні використовуватися для опису конкретного прогнозного стану системи передачі в розрізі генерації, навантаження та топології мережі у спільній моделі мережі.

2. Для часових періодів розрахування пропускної спроможності на добу наперед і протягом доби необхідно розробляти один сценарій для одного розрахункового періоду.

3. Для кожного сценарію всі ОСП повинні спільно розробити спільні правила визначення сальдованої позиції в кожній торговій зоні та перетоку для кожної лінії електропередачі постійного струму. Такі спільні правила повинні ґрунтуватися на найкращому прогнозі сальдованої позиції для кожної торгової зони та на найкращому прогнозі перетоків для кожної лінії електропередачі постійного струму за кожним сценарієм і повинні включати загальний баланс генерації та навантаження для системи передачі Союзу. При визначенні сценаріїв не допускається неправомірна дискримінація між внутрішніми та міжзональними обмінами відповідно до пункту 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009.

Стаття 19
Індивідуальна модель мережі

1. Для кожної торгової зони та для кожного сценарію:

(a) усі ОСП у торговій зоні повинні спільно надати єдину індивідуальну модель мережі, що відповідає статті 18(3); або

(b) кожен ОСП у торговій зоні повинен надати індивідуальну модель мережі для своєї області регулювання, включно з міждержавними перетинами, за умови, що сума сальдованих позицій в областях регулювання, включно з міждержавними перетинами, що охоплюють торгову зону, відповідає статті 18(3).

2. Кожна індивідуальна модель мережі являє собою найкращий можливий прогноз умов у системи передачі для кожного сценарію, визначеного ОСП, на момент створення індивідуальної моделі мережі.

3. Індивідуальні моделі мережі повинні охоплювати всі мережеві елементи системи передачі, які використовуються для цілей регіонального аналізу операційної безпеки для відповідного часового періоду.

4. Усі ОСП повинні, наскільки це можливо, гармонізувати спосіб створення індивідуальних моделей мережі.

5. Кожен ОСП повинен вказати всі необхідні дані в індивідуальній моделі мережі, щоб уможливити аналіз перетоків активної та реактивної потужності і напруги в усталеному режимі.

6. У відповідних випадках і за угодою між всіма ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності всі ОСП у такому регіоні розрахування пропускної спроможності повинні обмінюватися даними для цілей аналізу напруги та динамічної стійкості.

Секція 3
Методології розрахування пропускної спроможності

Стаття 20
Впровадження методології розрахування пропускної спроможності на основі потокорозподілення

1. Для часових періодів ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку у спільних методологіях розрахування пропускної спроможності повинен використовуватися підхід на основі потокорозподілення, за винятком випадків дотримання вимоги, зазначеної в параграфі 7.

2. Не пізніше ніж через 10 місяців після затвердження пропозиції щодо регіонів розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 15(1) усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні подати пропозицію щодо спільної методології координованого розрахування пропускної спроможності в межах відповідного регіону. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12. Пропозиція щодо методології розрахування пропускної спроможності в межах регіонів відповідно до цього параграфа в регіонах розрахування пропускної спроможності, створених на основі регіонів Північно-Західної Європи (ПЗЄ) і Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), як визначено в підпунктах (b) і (d) пункту 3.2 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009, а також у регіонах, зазначених у параграфах 3 і 4, повинна бути доповнена спільною рамкою координування та сумісності методологій на основі потокорозподілення в регіонах, що повинна бути розроблена відповідно до параграфа 5.

3. ОСП з регіону розрахування пропускної спроможності, до якого входить Італія, як визначено в підпункті (c) пункту 3.2 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009, без обмеження обов’язку в параграфі 1, може продовжити строк подання пропозиції щодо спільної методології координованого розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для відповідного регіону відповідно до параграфа 2 до шести місяців після приєднання Швейцарії до єдиного сполучення ринків «на добу наперед». Пропозиція необов’язково повинна включати кордони торгових зон на території Італії та між Італією і Грецією.

4. Не пізніше ніж через шість місяців після залучення принаймні всіх Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства з Південно-Східної Європи до єдиного сполучення ринків «на добу наперед», ОСП принаймні з Хорватії, Румунії, Болгарії та Греції повинні спільно подати пропозицію щодо впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часових періодів ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку. У пропозиції повинна бути вказана дата впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення, але не пізніше ніж через два роки після залучення всіх Договірних Сторін Енергетичного Співтовариства з ПСЄ до єдиного сполучення ринків «на добу наперед». ОСП держав-членів, які мають кордони з іншими регіонами, необхідно заохочувати приєднуватися до ініціатив з впровадження спільної методології розрахування пропускної спроможності на основі потокорозподілення в таких регіонах.

5. Як тільки два або більше суміжних регіонів розрахування пропускної спроможності в одній синхронній області впровадять методологію розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часового періоду ринку «на добу наперед» або внутрішньодобового ринку, вони повинні вважатися одним регіоном для цієї мети і ОСП з такого регіону повинен, протягом шести місяців, подати пропозицію щодо застосування спільної методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення для часового періоду ринку «на добу наперед» або внутрішньодобового ринку. У пропозиції повинна бути вказана дата впровадження спільної методології розрахування міжрегіональної пропускної спроможності, але не пізніше ніж через 12 місяців після впровадження підходу на основі потокорозподілення в таких регіонах для методології для часового періоду ринку «на добу наперед» і 18 місяців для методології для часового періоду внутрішньодобового ринку. Строки, зазначені в цьому параграфі, можуть бути адаптовані відповідно до параграфа 6.

Методологія у двох регіонах розрахування пропускної спроможності, які ініціювали розроблення спільної методології розрахування пропускної спроможності, може бути впроваджена, перш ніж буде розроблена спільна методологія розрахування пропускної спроможності з будь-яким іншим регіоном розрахування пропускної спроможності.

6. Якщо відповідні ОСП здатні продемонструвати, що застосування спільних методологій на основі потокорозподілення відповідно до параграфів 4 і 5 усе одно не буде ефективнішим при тому самому рівні операційної безпеки, вони можуть звернутися до компетентних регуляторних органів зі спільним запитом щодо продовження строків.

7. ОСП можуть звернутися до компетентних регуляторних органів зі спільним запитом щодо застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності в регіонах і торгових зонах, інших ніж ті, які зазначені в параграфах 2-4, якщо відповідні ОСП здатні довести, що застосування методології розрахування пропускної спроможності з використанням підходу на основі потокорозподілення все одно не буде ефективнішим порівняно з підходом на основі координованої доступної пропускної спроможності при тому самому рівні операційної безпеки у відповідному регіоні.

8. Щоб дати змогу учасникам ринку адаптуватися до будь-яких змін підходу до розрахування пропускної спроможності, відповідні ОСП повинні випробувати новий підхід паралельно з наявним підходом і залучити учасників ринку принаймні за шість місяців до реалізації пропозиції щодо змінення їхнього підходу до розрахування пропускної спроможності.

9. ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності, у якому застосовується підхід на основі потокорозподілення, повинні створити та надати інструмент, що дає змогу учасникам ринку оцінити взаємодію між торговими зонами в розрізі міжзональної пропускної спроможності та міжзональних обмінів.

Стаття 21
Методологія розрахування пропускної спроможності

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності для регіону розрахування пропускної спроможності, визначена відповідно до статті 20(2), повинна містити принаймні такі елементи для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності:

(a) методології розрахування вхідних даних для розрахування пропускної спроможності, які повинні включати такі параметри:

(i) методологію визначення запасу надійності відповідно до статті 22;

(ii) методології визначення меж операційної безпеки, аварійних ситуацій, що мають значення для розрахування пропускної спроможності, а також обмежень розподілу, які можуть застосовуватися відповідно до статті 23;

(iii) методологію визначення ключів зсуву генерації відповідно до статті 24;

(iv) методологію визначення коригувальних дій, які повинні враховуватися при розподілі пропускної спроможності відповідно до статті 25.

(b) детальний опис підходу до розрахування пропускної спроможності, який повинен включати так елементи:

(i) математичний опис застосованого підходу до розрахування пропускної спроможності з різними вхідними даними для розрахування пропускної спроможності;

(ii) правила недопущення неправомірної дискримінації між внутрішніми та міжзональними обмінами, щоб забезпечити дотримання пункту 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(iii) правила врахування, у відповідних випадках, попередньо розподіленої міжзональної пропускної спроможності;

(iv) правила коригування перетоків потужності на критичних елементах мережі або міжзональної пропускної спроможності у зв’язку з коригувальними діями відповідно до статті 25;

(v) для підходу на основі потокорозподілення: математичний опис розрахування коефіцієнтів розподілу потужності передачі та розрахування доступних запасів критичних елементів мережі;

(vi) для підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності: правила розрахування міжзональної пропускної спроможності, у тому числі правила ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між кордонами різних торгових зон;

(vii) якщо на перетоки потужності на критичних елементах мережі впливають міжзональні обміни потужністю в різних регіонах розрахування пропускної спроможності, правила ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між різними регіонами розрахування пропускної спроможності для приймання таких перетоків.

2. Для часового періоду розрахування пропускної спроможності протягом доби в методології розрахування пропускної спроможності також повинна вказуватися періодичність переоцінювання пропускної спроможності відповідно до статті 14(4) із зазначенням причин вибору такої періодичності.

3. Методологія розрахування пропускної спроможності повинна містити резервну процедуру на випадок, коли початковий розподіл пропускної спроможності не приносить результатів.

4. Усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні, наскільки це можливо, використовувати гармонізовані вхідні дані для розрахування пропускної спроможності. До 31 грудня 2020 року всі регіони повинні почати використовувати гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності, що, зокрема, повинна включати гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності для підходу на основі потокорозподілення та для підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності. Гармонізація методології розрахування пропускної спроможності підлягає оцінюванню ефективності в розрізі гармонізації методологій на основі потокорозподілення та методологій на основі координованої доступної пропускної спроможності, які забезпечують однаковий рівень операційної безпеки. Усі ОСП повинні подати результати оцінювання разом із пропозицією щодо переходу на гармонізовану методологію розрахування пропускної спроможності всім регуляторним органам протягом 12 місяців після впровадження принаймні двома регіонами розрахування пропускної спроможності спільної методології розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 20(5).

Стаття 22
Методологія визначення запасу надійності

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності повинна містити методологію визначення запасу надійності. Методологія визначення запасу надійності повинна складатися з двох етапів. По-перше, відповідні ОСП повинні оцінити розподіл ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі. По-друге, запас надійності повинен розраховуватися шляхом отримання значення з розподілу ймовірностей.

2. У методології визначення запасу надійності повинні бути визначені принципи розрахування розподілу ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі, а також невизначеність, яку необхідно враховувати в ході розрахування. Щоб визначити таку невизначеність, у методології, зокрема, повинні враховуватися:

(a) ненавмисні відхилення фізичних перетоків електроенергії в межах розрахункового періоду, спричинені коригуванням перетоків електроенергії у межах областей регулювання і між ними для підтримання постійної частоти;

(b) невизначеність, яка може вплинути на розрахування пропускної спроможності та яка може мати місце між часовим періодом розрахування пропускної спроможності та реальним часом, для розрахункового періоду, що розглядається.

3. У методології визначення запасу надійності ОСП також можуть визначити спільні гармонізовані принципи отримання значення запасу надійності з розподілу ймовірностей.

4. На основі методології, ухваленої згідно з параграфом 1, ОСП повинні визначити запас надійності з дотриманням меж операційної безпеки та з урахуванням невизначеності між часовим періодом розрахування пропускної спроможності та реальним часом, а також коригувальних дій, доступних після розподілу пропускної спроможності.

5. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності відповідні ОСП повинні визначити запас надійності для критичних елементів мережі, якщо застосовується підхід на основі потокорозподілення, і для міжзональної пропускної спроможності, якщо застосовується підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності.

Стаття 23
Методології визначення меж операційної безпеки, аварійних ситуацій і обмежень розподілу

1. Кожен ОСП повинен дотримуватися меж операційної безпеки та аварійних ситуацій, що використовуються для аналізу операційної безпеки.

2. Якщо межі операційної безпеки та аварійні ситуації, що використовуються для розрахування пропускної спроможності, відрізняються від тих, що використовуються для аналізу операційної безпеки, ОСП повинні описати у пропозиції щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності конкретний метод і критерії, які вони використали для визначення меж операційної безпеки та аварійних ситуацій, що використовуються для розрахування пропускної спроможності.

3. Якщо ОСП застосовують обмеження розподілу, вони можуть бути визначені лише з використанням:

(a) обмежень, які необхідні для підтримання системи передачі в межах операційної безпеки і які не можуть бути ефективно перетворені на максимальні перетоки на критичних елементах мережі; або

(b) обмежень, спрямованих на збільшення економічного надлишку єдиного сполучення ринків «на добу наперед» або внутрішньодобових ринків.

Стаття 24
Методологія визначення ключів зсуву генерації

1. Пропозиція щодо спільної методології розрахування пропускної спроможності повинна містити методологію визначення спільного ключа зсуву генерації для кожної торгової зони та сценарію, розробленого відповідно до статті 18.

2. Ключі зсуву генерації являють собою найкращий прогноз відношення зміни сальдованої позиції торгової зони до конкретної зміни генерації або навантаження у спільній моделі мережі. Такий прогноз повинен, зокрема, враховувати інформацію з методології надання даних про генерацію та навантаження.

Стаття 25
Методологія визначення коригувальних дій при розрахуванні пропускної спроможності

1. Кожен ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинен самостійно визначити доступні коригувальні дії, які повинні враховуватися при розрахуванні пропускної спроможності, щоб досягти цілей цього Регламенту.

2. Кожен ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинен координувати з іншими ОСП у такому регіоні використання коригувальних дій, які повинні враховуватися при розрахуванні пропускної спроможності, а також їх фактичне застосування під час експлуатації в реальному часі.

3. Щоб уможливити врахування коригувальних дій при розрахуванні пропускної спроможності, усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні узгодити використання коригувальних дій, що вимагають здійснення дій більш ніж одним ОСП.

4. Кожен ОСП повинен забезпечити врахування коригувальних дій при розрахуванні пропускної спроможності за умови, що доступних коригувальних дій, які залишаються після розрахування, разом із запасом надійності, зазначеним у статті 22, достатньо для забезпечення операційної безпеки.

5. Кожен ОСП повинен враховувати коригувальні дії без витрат при розрахуванні пропускної спроможності.

6. Кожен ОСП повинен забезпечити, щоб коригувальні дії, які повинні бути враховані при розрахуванні пропускної спроможності, були однаковими для всіх часових періодів розрахування пропускної спроможності, враховуючи їх технічну доступність для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності.

Стаття 26
Методологія валідації міжзональної пропускної спроможності

1. Кожен ОСП валідує та має право коригувати значення міжзональної пропускної спроможності, що стосується кордонів торгової зони ОСП або критичних елементів мережі, яке надане суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, відповідно до статей 27-31.

2. У разі застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності всі ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності повинні включити до методології розрахування пропускної спроможності, зазначеної у статті 21, правило розподілу коригувань міжзональної пропускної спроможності між різними кордонами торгових зон.

3. Кожен ОСП може зменшити міжзональну пропускну спроможність у ході валідації міжзональної пропускної спроможності, зазначеної в параграфі 1, з міркувань операційної безпеки.

4. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен координувати свої дії із сусідніми суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, під час розрахування та валідації пропускної спроможності.

5. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен кожні три місяці звітувати про всі зменшення, застосовані під час валідації міжзональної пропускної спроможності відповідно до параграфа 3, перед усіма регуляторними органами в регіоні розрахування пропускної спроможності. У такому звіті мають бути вказані місце та обсяг будь-якого зменшення міжзональної пропускної спроможності, а також причини зменшення.

6. Усі регуляторні органи в регіоні розрахування пропускної спроможності повинні вирішити, чи слід публікувати весь звіт, зазначений у параграфі 5, або його частину.

Секція 4
Процес розрахування пропускної спроможності

Стаття 27
Загальні положення

1. Не пізніше ніж через шість місяців після ухвалення рішення щодо методології надання даних про генерацію та навантаження, зазначеної у статті 16, і методології створення спільної моделі мережі, зазначеної у статті 17, усі ОСП повинні організувати процес об’єднання індивідуальних моделей мережі.

2. Не пізніше ніж через чотири місяці після ухвалення рішень щодо методологій розрахування пропускної спроможності, зазначених у статтях 20 і 21, усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні спільно створити суб’єктів, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, і встановити правила, що регулюють їх діяльність.

3. Усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності кожного другого року повинні аналізувати якість даних, поданих у процесі розрахування пропускної спроможності, у рамках дворічного звіту про розрахування та розподіл пропускної спроможності, підготовленого відповідно до статті 31.

4. Використовуючи останню доступну інформацію, усі ОСП повинні регулярно, принаймні раз на рік, переглядати та оновлювати:

(a) межі операційної безпеки, аварійні ситуації та обмеження розподілу, що використовуються для розрахування пропускної спроможності;

(b) розподіл ймовірностей відхилень між очікуваними перетоками потужності на момент розрахування пропускної спроможності та реалізованими перетоками потужності в реальному часі, що використовуються для розрахування запасів надійності;

(d) застосування методологій визначення ключів зсуву генерації, критичних елементів мережі та аварійних ситуацій, зазначених у статтях 22-24.

Стаття 28
Створення спільної моделі мережі

1. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності, зазначеного у статті 14(1), кожен виробник або одиниця споживання, зазначені у статті 16, повинні надати дані, визначені у методології надання даних про генерацію та навантаження, ОСП, що відповідає за відповідну область регулювання, у визначені строки.

2. Кожен виробник або одиниця споживання, що надає інформацію відповідно до статті 16(3), повинні надавати набір якомога надійніших оцінок.

3. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності кожен ОСП повинен розробити індивідуальну модель мережі для кожного сценарію відповідно до статті 19 з метою об’єднання індивідуальних моделей мережі у спільну модель мережі.

4. Кожен ОСП повинен надати ОСП, відповідальним за об’єднання індивідуальних моделей мережі у спільну модель мережі, набір якомога надійніших оцінок для кожної індивідуальної моделі мережі.

5. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності повинна бути створена єдина спільна модель мережі на рівні Союзу для кожного сценарію, як визначено у статті 18, шляхом об’єднання вхідних даних, отриманих від усіх ОСП, які застосовують процес розрахування пропускної спроможності, як визначено у параграфі 3 цієї статті.

Стаття 29
Регіональне розрахування міжзональної пропускної спроможності

1. Для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності кожен ОСП повинен надати суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, і всім іншим ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності такі дані: межі операційної безпеки, ключі зсуву генерації, коригувальні дії, запаси надійності, обмеження розподілу та значення попередньо розподіленої міжзональної пропускної спроможності.

2. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен провести аналіз операційної безпеки із застосуванням меж операційної безпеки шляхом використання спільної моделі мережі, створеної для кожного сценарію відповідно до статті 28(5).

3. У ході розрахування міжзональної пропускної спроможності кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен:

(a) використовувати ключі зсуву генерації для розрахування впливу змін сальдованих позицій торгових зон і перетоків на лініях електропередачі постійного струму;

(b) ігнорувати критичні елементи мережі, які не зазнають значного впливу, спричиненого змінами сальдованих позицій торгових зон, відповідно до методології, визначеної у статті 21; та

(c) забезпечити, щоб усі набори сальдованих позицій торгових зон і перетоків на лініях електропередачі постійного струму, які не перевищують обсяг міжзональної пропускної спроможності, відповідали запасам надійності та межам операційної безпеки відповідно до статті 21(1)(a)(i) та (ii), а також враховувати попередньо розподілену міжзональну пропускну спроможність відповідно до статті 21(1)(b)(iii).

4. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен оптимізувати міжзональну пропускну спроможність, використовуючи доступні коригувальні дії, враховані при розрахуванні пропускної спроможності відповідно до статті 21(1)(a)(iv).

5. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен застосовувати правила розподілу, встановлені відповідно до статті 21(1)(b)(vi).

6. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен дотримуватися математичного опису застосованого підходу до розрахування пропускної спроможності, встановленого відповідно до статті 21(1)(b)(i).

7. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, який застосовує підхід на основі потокорозподілення, повинен:

(a) використовувати дані про межі операційної безпеки для розрахування максимальних перетоків на критичних елементах мережі;

(b) використовувати спільну модель мережі, ключі зсуву генерації та аварійні ситуації для розрахування коефіцієнтів розподілу потужності передачі;

(c) використовувати коефіцієнти розподілу потужності передачі для розрахування перетоків, що виникають в результаті попереднього розподілу міжзональної пропускної спроможності в регіоні розрахування пропускної спроможності;

(d) розраховувати перетоки на критичних елементах мережі для кожного сценарію (з урахуванням аварійних ситуацій) і коригувати їх на основі припущення про відсутність міжзональних обмінів потужністю в регіоні розрахування пропускної спроможності, застосовуючи правила недопущення неправомірної дискримінації між внутрішніми та міжзональними обмінами потужністю відповідно до статті 21(1)(b)(ii);

(e) розраховувати доступні запаси на критичних елементах мережі з урахуванням аварійних ситуацій, які повинні дорівнювати максимальним перетокам, зменшеним на кориговані перетоки, зазначені в пункті (d), запаси надійності та перетоки, що виникли в результаті попереднього розподілу пропускної спроможності;

(f) коригувати доступні запаси на критичних елементах мережі або коефіцієнти розподілу потужності передачі з використанням доступних коригувальних дій, які повинні враховуватися при розподілі пропускної спроможності відповідно до статті 25.

8. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, який застосовує підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності, повинен:

(a) використовувати спільну модель мережі, ключі зсуву генерації та аварійні ситуації для розрахування максимального обміну потужністю на кордонах торгових зон, що повинен дорівнювати максимальному розрахунковому обміну між двома торговими зонами на будь-якому боці торгової зони з дотриманням меж операційної безпеки;

(b) коригувати максимальний обмін потужністю з використанням коригувальних дій, врахованих про розрахуванні пропускної спроможності відповідно до статті 25;

(c) коригувати максимальний обмін потужністю, застосовуючи правила недопущення неправомірної дискримінації між внутрішніми та міжзональними обмінами відповідно до статті 21(1)(b)(ii);

(d) застосовувати правила, визначені відповідно до статті 21(1)(b)(vi), для ефективного розподілу пропускної спроможності критичних елементів мережі для перетоків потужності між кордонами різних торгових зон;

(e) розраховувати міжзональну пропускну спроможність, яка повинна дорівнювати максимальному обміну потужністю, скоригованому на запас надійності та попередньо розподілену пропускну спроможність.

9. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен співпрацювати із сусідніми суб’єктами, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності. Сусідні ОСП повинні забезпечити таку співпраця шляхом обміну та підтвердження інформації про взаємозалежність із відповідними суб’єктами, що здійснюють координоване регіональне розрахування пропускної спроможності, для цілей розрахування та валідації пропускної спроможності. Сусідні ОСП повинні надавати інформацію про взаємозалежність суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, до розрахування пропускної спроможності. Дворічний звіт, підготовлений відповідно до статті 31, у відповідних випадках, повинен містити оцінку точності такої інформації та коригувальні заходи.

10. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен встановити:

(a) параметри на основі потокорозподілення для кожної торгової зони в межах регіону розрахування пропускної спроможності в разі застосування підходу на основі потокорозподілення; або

(b) значення міжзональної пропускної спроможності для кожної торгової зони в межах регіону розрахування пропускної спроможності в разі застосування підходу на основі координованої доступної пропускної спроможності.

11. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен подати значення міжзональної пропускної спроможності ОСП у своєму регіоні розрахування пропускної спроможності для валідації відповідно до статті 21(1)(c).

Стаття 30
Валідація та надання міжзональної пропускної спроможності

1. Кожен ОСП повинен валідувати результати регіонального розрахування пропускної спроможності на кордонах його торгової зони або критичних елементах мережі відповідно до статті 26.

2. Кожен ОСП повинен надіслати валідоване значення пропускної спроможності та обмеження розподілу відповідним суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, а також іншим ОСП у відповідних регіонах розрахування пропускної спроможності.

3. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен надати валідовані значення міжзональної пропускної спроможності та обмеження розподілу для цілей розподілу пропускної спроможності відповідно до статей 46 та 58.

Секція 5
Дворічний звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності

Стаття 31
Дворічний звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності

1. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом ENTSO-E повинна підготувати звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності та подати його до Агентства.

2. На вимогу Агентства кожного другого року потому ENTSO-E повинна готувати звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності та подавати його до Агентства.

3. Для кожної торгової зони, кордону торгової зони та регіону розрахування пропускної спроможності звіт про розрахування та розподіл пропускної спроможності повинен містити принаймні:

(a) використаний підхід до розрахування пропускної спроможності;

(b) статистичні показники щодо запасів надійності;

(c) статистичні показники міжзональної пропускної спроможності, включно з обмеженнями розподілу, у відповідних випадках, для кожного часового періоду розрахування пропускної спроможності;

(d) показники якості інформації, використаної для розрахування пропускної спроможності;

(e) у відповідних випадках, пропоновані заходи для вдосконалення розрахування пропускної спроможності;

(f) для регіонів, у яких застосовується підхід на основі координованої доступної пропускної спроможності, аналіз того, чи досі виконуються умови, визначені у статті 20(7);

(g) показники для оцінювання та моніторингу, у віддаленому періоді, ефективності єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, у тому числі об’єднання регіонів розрахування пропускної спроможності відповідно до статті 15(3), у відповідних випадках;

(h) рекомендації для подальшого розвитку єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, включно з подальшою гармонізацією методологій, процесів і механізмів управління.

4. Після консультацій з Агентством усі ОСП повинні спільно погодити статистичні показники та показники якості для звіту. Агентство може вимагати змінення таких показників до їх погодження ОСП або протягом періоду їх застосування.

5. Агентство повинне вирішити, чи слід публікувати весь дворічний звіт або його частину.

ГЛАВА 2
Конфігурація торгової зони

Стаття 32
Перегляд наявних конфігурацій торгових зон

1. Перегляд наявної конфігурації торгової зони може бути ініційований:

(a) Агентством відповідно до статті 34(7);

(b) кількома регуляторними органами за рекомендацією Агентства відповідно до статті 34;

(c) ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності разом з відповідними ОСП, області регулювання яких, включно з міждержавними перетинами, розташовані в географічному районі, у якому повинна бути оцінена конфігурація торгової зони відповідно до параграфа 2(a);

(d) одним регуляторним органом або ОСП за умови затвердження відповідним компетентним регуляторним органом - для торгових зон у межах області регулювання ОСП, якщо конфігурація торгової зони має незначний вплив на області регулювання сусідніх ОСП, включно з міждержавними перетинами, і перегляд конфігурації торгової зони необхідний для підвищення ефективності або підтримання операційної безпеки;

(e) державами-членами в регіоні розрахування пропускної спроможності.

2. Якщо перегляд був ініційований згідно з параграфом 1(a), (b), (c) або (e), суб’єкт, що ініціював перегляд, повинен визначити:

(a) географічний район, у якому має бути оцінена конфігурація торгової зони та сусідні географічні райони, вплив на які необхідно врахувати;

(b) ОСП, що беруть участь;

3. Якщо перегляд був ініційований згідно з параграфом 1(d), застосовуються такі умови:

(a) географічний район, у якому оцінюють конфігурацію торгової зони, повинен обмежуватися областю регулювання відповідного ОСП, включно з міждержавними перетинами;

(b) єдиним ОСП, що бере участь у перегляді, повинен бути ОСП відповідної області регулювання;

(d) відповідний ОСП і регуляторний орган, відповідно, повинні надіслати сусіднім ОСП і регуляторним органам узгоджене попереднє повідомлення про ініціювання перегляду із зазначенням причин; або

(e) необхідно визначити умови перегляду та опублікувати результати перегляду і пропозицію для відповідних регуляторних органів.

4. Процес перегляду складається з двох етапів.

(a) На першому етапі ОСП, що беруть участь у перегляді конфігурації торгової зони, повинні розробити методологію та припущення, які будуть використовуватися у процесі перегляду, і запропонувати альтернативні конфігурації торгової зони для оцінювання.

Пропозиція щодо методології, припущень і альтернативної конфігурації торгової зони повинна бути подана регуляторним органам, що беруть участь, які можуть вимагати внесення координованих змін протягом трьох місяців.

(b) На другому етапі ОСП, що беруть участь у перегляді конфігурації торгової зони, повинні:

(i) оцінити та порівняти поточну конфігурацію торгової зони з кожною альтернативною конфігурацією торгової зони, використовуючи критерії, визначені у статті 33;

(ii) провести консультацію відповідно до статті 12 і семінар стосовно порівняння пропозицій щодо альтернативних конфігурацій торгової зони з поточною конфігурацією торгової зони, включно з графіком реалізації, крім випадків, коли конфігурація торгової зони має незначний вплив на області регулювання сусідніх ОСП;

(iii) подати спільну пропозицію щодо збереження або змінення конфігурації торгової зони державам-членам і регуляторним органам, що беруть участь, протягом 15 місяців з дати ухвалення рішення про ініціювання перегляду.

(c) Після отримання спільної пропозиції щодо збереження або змінення конфігурації торгової зони відповідно до пункту (iii), держави-члени, що беруть участь, або, якщо це передбачено державами-членами, регуляторні органи повинні упродовж шести місяців досягти згоди стосовно пропозиції щодо збереження або змінення конфігурації торгової зони.

5. ПОРЕ або учасники ринку повинні, якщо цього вимагають ОСП, надати ОСП, що беруть участь у перегляді торгової зони, інформацію, щоб дати їм змогу оцінити конфігурації торгової зони. ОСП, що беруть участь, можуть обмінюватися такою інформацією виключно з метою оцінювання конфігурацій торгової зони.

6. Ініціатива проведення перегляду конфігурації торгової зони та його результати повинні бути опубліковані ENTSO-E або, якщо перегляд був ініційований відповідно до параграфа 1(d), ОСП. що бере участь.

Стаття 33
Критерії перегляду конфігурацій торгових зон

1. Якщо перегляд конфігурації торгової зони здійснюється відповідно до статті 32, необхідно розглянути принаймні такі критерії:

(a) щодо безпеки мережі:

(i) здатність конфігурацій торгової зони забезпечити операційну безпеку та безпеку постачання;

(ii) рівень невизначеності, пов’язаної з розрахуванням міжзональної пропускної спроможності.

(b) щодо загальної ефективності ринку:

(i) будь-яке підвищення або зниження економічної ефективності у зв’язку зі зміною конфігурації;

(ii) ефективність ринку, у тому числі принаймні витрати на забезпечення гарантованості пропускної спроможності, ліквідність ринку, ринкову концентрацію та ринкову владу, сприяння ефективній конкуренції, цінові сигнали для будівництва інфраструктури, точність і надійність цінових сигналів;

(iii) витрати учасників ринку, ПОРЕ і ОСП на торговельні операції та перехід, у тому числі витрати, пов’язані зі зміненням наявних договірних зобов’язань;

(iv) витрати на будівництво нової інфраструктури для зменшення наявного перевантаження;

(v) необхідність забезпечення досяжності результатів роботи ринку, не вдаючись до широкого застосування економічно неефективних коригувальних дій;

(vi) будь-які негативні наслідки внутрішніх торговельних операцій для інших торгових зон для забезпечення відповідності з пунктом 1.7 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(vii) вплив на функціонування та ефективність механізмів балансування та процесів розрахунків за небаланс;

(i) потребу в тому, щоб торгові зони залишалися достатньо стабільними та стійкими в часі;

(ii) потребу в узгодженості торгових зон для всіх часових періодів розрахування пропускної спроможності;

(iii) потребу в тому, щоб кожна одиниця генерації та одиниця споживання належали тільки до однієї торгової зони для кожного розрахункового періоду;

(iv) розташування та частоту перевантаження, якщо структурне перевантаження впливає на визначення кордонів торгових зон, враховуючи будь-які майбутні інвестиції, що можуть знизити наявне перевантаження.

2. Перегляд торгової зони відповідно до статті 32 повинен включати сценарії, які враховують ступінь ймовірного розвитку інфраструктури за 10 років починаючи з наступного року за роком, у якому було ухвалене рішення про ініціювання перегляду.

Стаття 34
Регулярне звітування про поточну конфігурацію торгової зони з боку ENTSO-E і Агентства

1. Агентство повинне оцінювати ефективність поточної конфігурації торгової зони кожні три роки.

Воно повинне:

(a) звернутися до ENTSO-E із запитом про підготовку технічного звіту про поточну конфігурацію торгової зони; та

(b) підготувати ринковий звіт, у якому оцінюється вплив поточної конфігурації торгової зони на ефективність ринку.

2. Технічний звіт, зазначений у пункті (a) другого підпараграфа параграфа 1, повинен містити принаймні:

(a) перелік структурних перевантажень та інших будь-яких значних фізичних перевантажень, включно з розташуванням і частотою;

(b) аналіз очікуваного зімкнення або усунення фізичного перевантаження в результаті інвестицій у мережі або істотних змін генерації або структури споживання;

(c) аналіз частки перетоків потужності, які не виникають в результаті механізму розподілу пропускної спроможності, для кожного регіону розрахування пропускної спроможності, у відповідних випадках;

(d) доходи від управління перевантаження та витрати на забезпечення гарантованості;

(e) сценарій, що охоплює десятирічний часовий період.

3. Кожен ОСП повинен надавати дані й аналіз, щоб уможливити своєчасну підготовку технічного звіту про поточну конфігурацію торгової зони.

4. ENTSO-E повинна надати Агентству технічний звіт про поточну конфігурацію торгової зони не пізніше ніж через дев’ять місяців з дати запиту від Агентства.

5. Технічний звіт про поточну конфігурацію торгової зони повинен охоплювати останні три календарні роки до подання запиту Агентством.

6. Без обмеження обов’язків щодо забезпечення конфіденційності, передбачених у статті 13, ENTSO-E повинна оприлюднити технічний звіт.

7. Якщо в технічному або ринковому звіті будуть виявлені недоліки в поточній конфігурації торгової зони, Агентство може вимагати від ОСП ініціювати перегляд поточної конфігурації торгової зони відповідно до статті 32(1).

ГЛАВА 3
Передиспетчеризація та зустрічна торгівля

Стаття 35
Координована передиспетчеризація та зустрічна торгівля

1. Упродовж 16 місяців після регуляторного затвердження регіонів розрахування пропускної спроможності, зазначених у статті 15, усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні розробити пропозицію щодо спільної методології координованої передиспетчеризації та зустрічної торгівлі. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Методологія координованої передиспетчеризації та зустрічної торгівлі повинна включати дії транскордонного значення та давати змогу всім ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності ефективно знижувати фізичне перевантаження, незалежно від того, чи причини фізичного перевантаження перебувають переважно за межами їхньої області регулювання чи ні. У методології координованої передиспетчеризації та зустрічної торгівлі необхідно враховувати те, що її застосування може істотно вплинути на перетоки за межами області регулювання ОСП.

3. Кожен ОСП може здійснити передиспетчеризацію всіх наявних одиниць генерації та одиниць споживання згідно з належними механізмами та угодами, застосовними в його області регулювання, включно з міждержавними перетинами.

У строк до 26 місяців після регуляторного затвердження регіонів розрахування пропускної спроможності всі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні підготувати звіт, що повинен бути предметом консультацій відповідно до статті 12, з оцінкою поступової координації та гармонізації таких механізмів і угод, а також із пропозиціями. Звіт повинен бути поданий відповідним регуляторним органами для оцінювання. Пропозиції у звіті повинні запобігати викривленню ринку такими механізмами та угодами.

4. Кожен ОСП повинен утримуватися від здійснення односторонніх або некоординованих заходів передиспетчеризації та зустрічної торгівлі транскордонного значення. Кожен ОСП повинен координувати використання ресурсів для передиспетчеризації та зустрічної торгівлі, враховуючи їх вплив на операційну безпеку та економічну ефективність.

5. Відповідні одиниці генерації та одиниці споживання повинні надати ОСП інформацію про ціни на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю до виділення ресурсів для передиспетчеризації та зустрічної торгівлі.

Визначення цін на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю повинне ґрунтуватися на:

(a) цінах на відповідних ринках електроенергії для відповідного часового періоду; або

(b) вартості ресурсів для передиспетчеризації та зустрічної торгівлі, розрахованої у прозорий спосіб на основі понесених витрат.

6. Одиниці генерації та одиниці споживання повинні заздалегідь надати відповідним ОСП усю інформацію для розрахування витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю. Відповідні ОСП можуть обмінюватися такою інформацією виключно для цілей передиспетчеризації та зустрічної торгівлі.

ГЛАВА 4
Розроблення алгоритмів

Стаття 36
Загальні положення

1. Усі ПОРЕ повинні розробити, підтримувати та використовувати такі алгоритми:

(a) алгоритм сполучення цін;

(b) алгоритм матчингу в рамках безперервної торгівлі.

2. ПОРЕ повинні гарантувати відповідність алгоритму сполучення цін і алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі вимогам, передбаченим у статтях 39 і 52, відповідно.

3. У строк до 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ПОРЕ у співпраці з ОСП повинні розробити пропозицію щодо резервної методології для дотримання зобов’язань, визначених у статтях 39 і 52, відповідно. Пропозиція щодо методології повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

4. Якщо можливо, ПОРЕ повинні використовувати узгоджені рішення для ефективного досягнення цілей цього Регламенту.

Стаття 37
Розроблення алгоритму

1. У строк до восьми місяців після набуття чинності цим Регламентом:

(a) усі ОСП повинні спільно подати всім ПОРЕ пропозицію стосовно спільного набору вимог щодо ефективного розподілу пропускної спроможності, щоб уможливити розроблення алгоритму сполучення цін і алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі. У таких вимогах повинні бути визначені функціональні можливості та показники ефективності, включно з кінцевими термінами досягнення результатів єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, а також дані про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу, які підлягають врахуванню;

(b) усі ПОРЕ повинні спільно запропонувати спільний набір вимог щодо ефективного матчингу, щоб уможливити розроблення алгоритму сполучення цін і алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі.

2. Не пізніше ніж через три місяці після подання пропозицій ОСП і ПОРЕ щодо спільного набору вимог відповідно до параграфа 1 усі ПОРЕ повинні розробити пропозицію щодо алгоритму відповідно до таких вимог. У такій пропозиції повинен вказуватися строк подання отриманих заявок ПОРЕ, від яких вимагається виконання функцій оператора сполучення ринків відповідно до статті 7(1)(b).

3. Пропозиція, зазначена в параграфі 2, повинна бути подана всім ОСП. Якщо для підготовки такої пропозицій необхідний додатковий час, усі ПОРЕ повинні спільно працювати за підтримки всіх ОСП протягом періоду, що не перевищує двох місяців, щоб забезпечити відповідність пропозиції параграфам 1 і 2.

4. Пропозиції, зазначені в параграфах 1 і 2, повинні бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

5. Усі ПОРЕ повинні подати пропозицію, розроблену відповідно до параграфів 2 і 3, регуляторним органам на затвердження у строк до 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом.

6. Не пізніше ніж через два роки після затвердження пропозиції відповідно до параграфа 5 усі ОСП і всі ПОРЕ повинні перевірити функціонування алгоритму сполучення цін і алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі та подати звіт до Агентства. Після цього на вимогу Агентства така перевірка повинна проводитися кожного другого року.

ГЛАВА 5
Єдине сполучення ринків «на добу наперед»

Секція 1
алгоритм сполучення цін

Стаття 38
Цілі алгоритму сполучення цін

1. Алгоритм сполучення цін повинен приносити результати, визначені у статті 39(2), у спосіб, що:

(a) спрямований на максимізацію економічного надлишку від єдиного сполучення ринків «на добу наперед» в регіоні зі сполученими цінами на наступний торговий день;

(b) використовує принцип граничного ціноутворення, згідно з яким усі прийняті заявки повинні мати однакову ціну в одній торговій зоні в одному розрахунковому періоді.

(d) враховує значення міжзональної пропускної спроможності та обмеження розподілу;

(e) уможливлює повторення та масштабування.

2. Алгоритм сполучення цін повинен бути розроблений так, щоб його можна було застосовувати до більшого або меншого числа торгових зон.

Стаття 39
Вхідні дані та результати алгоритму сполучення цін

1. Для отримання результатів алгоритм сполучення цін повинен використовувати:

(a) обмеження розподілу, встановлені відповідно до статті 23(3);

(b) результати розрахування міжзональної пропускної спроможності, валідовані відповідно до статті 30;

2. Алгоритм сполучення цін повинен одночасно приносити принаймні такі результати для кожного розрахункового періоду:

(a) єдину клірингову ціну для кожної торгової зони та розрахункового періоду, виражену в євро/ МВт•год;

(b) єдину сальдовану позицію для кожної торгової зони та розрахункового періоду;

3. Усі ПОРЕ повинні забезпечити точність і ефективність результатів, отриманих за алгоритмом єдиного сполучення цін.

4. Усі ОСП повинні переконатися, що результати алгоритму сполучення цін узгоджуються зі значеннями міжзональної пропускної спроможності та обмеженнями розподілу.

Стаття 40
Сумісні продукти

1. Не пізніше ніж через 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом ПОРЕ повинні подати спільну пропозицію щодо продуктів, які можуть враховуватися в єдиному сполученні ринків «на добу наперед». ПОРЕ повинні забезпечити, щоб заявки, які стосуються таких продуктів і надаються для алгоритму сполучення цін, були виражені в євро та містили вказівку на ринковий час.

2. Усі ПОРЕ повинні забезпечити, щоб алгоритм сполучення цін був здатний опрацьовувати заявки, які стосуються таких продуктів і охоплюють один розрахунковий період і кілька розрахункових періодів.

3. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом і кожного другого року потому всі ПОРЕ повинні проводити консультації відповідно до статті 12:

(a) з учасниками ринку, щоб гарантувати, що доступні продукти відображають їхні потреби;

(b) з усіма ОСП, щоб гарантувати, що продукти належним чином враховують операційну безпеку;

4. Усі ПОРЕ повинні вносити зміни до продуктів, якщо це необхідно згідно з результатами консультацій, зазначених у параграфі 3.

Стаття 41
Максимальні та мінімальні ціни

1. У строк до 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ПОРЕ у співпраці з ОСП повинні розробити пропозицію щодо гармонізованих максимальних і мінімальних клірингових цін, які повинні застосовуватися в усіх торгових зонах, що беруть участь у єдиному сполученні ринків «на добу наперед». Пропозиція повинна враховувати оцінку вартості втраченого навантаження.

Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Усі ПОРЕ повинні подати пропозицію на затвердження регуляторним органам.

Якщо державою-членом передбачено, що орган, інший ніж національний регуляторний орган, має повноваження затверджувати максимальні та мінімальні клірингові ціни на національному рівні, регуляторний орган повинен провести консультацію з відповідним органом щодо випливу пропозиції на національні ринки.

Після отримання рішення про затвердження від усіх регуляторних органів усі ПОРЕ повинні без невиправданої затримки повідомити таке рішення відповідним ОСП.

Стаття 42
Встановлення цін на міжзональну пропускну спроможність на добу наперед

1. Плата за міжзональну пропускну спроможність на добу наперед повинна відображати ринкове перевантаження та дорівнювати різниці між відповідним кліринговими цінами на добу наперед у відповідних торгових зонах.

2. До міжзональної пропускної спроможності на добу наперед не застосовуються жодна інша плата, як-от плата за небаланс або додаткова плата, крім ціни, визначеної відповідно до параграфа 1.

Стаття 43
Методологія розрахування планових обмінів, що виникають у результаті єдиного сполучення ринків «на добу наперед»

1. У строк до 16 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП, які мають намір розраховувати планові обміни, що виникають у результаті єдиного сполучення ринків «на добу наперед», повинні розробити пропозицію щодо спільної методології розрахування. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. У методології має бути описане розрахування та вказана інформація, яка повинна надаватися відповідними ПОРЕ суб’єкту, що здійснює розрахування планових обмінів, створеному відповідно до статті 8(2)(g), а також строки надання такої інформації. Строк надання такої інформації повинен завершуватися не пізніше 15:30 за ринковим часом попередньої доби.

3. Розрахування повинне ґрунтуватися на сальдованих позиціях для кожного розрахункового періоду.

4. Не пізніше ніж через два роки після затвердження регуляторними органами відповідного регіону пропозиції, зазначеної в параграфі 1, ОСП, які застосовують планові обміни, повинні переглянути методологію. Після цього на вимогу компетентних регуляторних органів методологія повинна переглядатися кожні два роки.

Стаття 44
Встановлення резервних процедур

У строк до 16 місяців після набуття чинності цим Регламентом кожен ОСП у координації з іншими ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності повинен розробити пропозицію щодо надійних і своєчасних резервних процедур, щоб забезпечити ефективний, прозорий і недискримінаційний розподіл пропускної спроможності, якщо процес єдиного сполучення ринків «на добу наперед» не здатний принести результати.

Пропозиція щодо встановлення резервних процедур повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

Стаття 45
Механізми, які стосуються більш ніж одного ПОРЕ в одній торговій зоні та для міждержавних перетинів, що їх не експлуатують сертифіковані ОСП

1. ОСП у торгових зонах, у яких призначений і пропонує послуги з організації торгівлі більш ніж один ПОРЕ або існують міждержавні перетини, що їх не експлуатують ОСП, сертифіковані відповідно до статті 3 Регламенту (ЄС) № 714/2009, повинні розробити пропозицію щодо розподілу міжзональної пропускної спроможності та інших відповідних механізмів для таких торгових зон у співпраці з відповідними ОСП, ПОРЕ та операторами міждержавних перетинів, які не є сертифікованими ОСП, щоб забезпечити надання відповідними ПОРЕ та міждержавними перетинами необхідних даних і фінансування для таких механізмів. Такі механізми повинні передбачати можливість приєднання до них інших ОСП і ПОРЕ.

2. Пропозиція повинна бути подана на затвердження відповідним національним регуляторним органам протягом 4 місяців після призначення та/або надання дозволу пропонувати послуги з організації торгівлі в торговій зоні більш ніж одному ПОРЕ або якщо новий міждержавний перетин не експлуатується сертифікованим ОСП. Для наявних міждержавних перетинів, що їх не експлуатують сертифіковані ОСП, пропозиція повинна бути подана протягом чотирьох місяців після набуття чинності цим Регламентом.

Секція 2
Процес єдиного сполучення ринків «на добу наперед»

Стаття 46
Надання вхідних даних

1. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен забезпечити своєчасне надання даних про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу відповідним ПОРЕ, щоб забезпечити публікацію значень міжзональної пропускної спроможності та обмежень розподілу для ринку не пізніше 11:00 за ринковим часом попередньої доби.

2. Якщо суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, не здатний надати дані про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу за годину до часу закриття воріт на ринку «на добу наперед», такий суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен повідомити про це відповідних ПОРЕ. Такі ПОРЕ повинні невідкладно опублікувати повідомлення для учасників ринку.

У таких випадках дані про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу повинні бути надані суб’єктом, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, не пізніше ніж за 30 хвилин до часу закриття воріт на ринку «на добу наперед».

Стаття 47
Функціонування єдиного сполучення ринків «на добу наперед»

1. Ворота на ринку «на добу наперед» відкриваються не пізніше 11:00 за ринковим часом попередньої доби.

2. Ворота на ринку «на добу наперед» у кожній торговій зоні закриваються опівдні за ринковим часом попередньої доби. ОСП або ПОРЕ в регіоні, створеному на основі регіону ЦСЄ, або в сусідніх країнах можуть встановити інший час закриття воріт на ринку «на добу наперед», доки такий регіон не приєднається до єдиного сполучення ринків «на добу наперед».

3. Учасники ринку повинні подати всі заявки відповідним ПОРЕ до часу закриття воріт на ринку «на добу наперед» відповідно до статей 39 і 40.

4. Кожен ПОРЕ повинен подати заявки, отримані згідно з параграфом 3, для виконання функцій оператора сполучення ринків відповідно до статті 7(2) не пізніше часу, вказаного всіма ПОРЕ у пропозиції щодо алгоритму єдиного сполучення цін, визначеного у статті 37(5).

5. Заявки, узгоджені в рамках єдиного сполучення ринків «на добу наперед», вважаються гарантованими.

6. Під час виконання функцій оператора сполучення ринків необхідно забезпечувати анонімність поданих заявок.

Стаття 48
Повідомлення результатів

1. Не пізніше часу, визначеного всіма ОСП у вимогах, визначених у статті 37(1)(a), усі ПОРЕ, що виконують функції оператора сполучення ринків, повинні повідомити результати єдиного сполучення ринків «на добу наперед»:

(a) усім ОСП, усім суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності - для результатів, визначених у статті 39(2)(a) і (b);

(b) усім ПОРЕ - для результатів, визначених у статті 39(2)(c).

2. Кожен ОСП повинен переконатися, що результати єдиного сполучення ринків «на добу наперед» за алгоритмом сполучення цін, зазначені у статті 39(2)(b), були розраховані згідно з обмеженнями розподілу та валідованими значеннями міжзональної пропускної спроможності.

3. Кожен ПОРЕ повинен переконатися, що результати єдиного сполучення ринків «на добу наперед» за алгоритмом сполучення цін, зазначені у статті 39(2)(c), були розраховані згідно із заявками.

4. Кожен ПОРЕ повинен повідомити учасників ринку про статус виконання їхніх заявок без невиправданої затримки.

Стаття 49
Розрахування планових обмінів, що виникають у результаті єдиного сполучення ринків «на добу наперед»

1. Кожен суб’єкт, що здійснює розрахування планових обмінів, повинен розраховувати планові обміни між торговими зонами для кожного розрахункового періоду згідно з методологією, встановленою у статті 43.

2. Кожен суб’єкт, що здійснює розрахування планових обмінів, повинен повідомляти відповідних ПОРЕ, центральних контрагентів, торгових агентів і ОСП про узгоджені планові обміни.

Стаття 50
Ініціювання резервних процедур

1. У випадку, коли всі ПОРЕ, які виконують функції оператора сполучення ринків, не можуть надати частину або всі результати алгоритму сполучення цін до часу, визначеного у статті 37(1)(a), застосовуються резервні процедури, встановлені відповідно до статті 44.

2. У випадках, коли існує ризик того, що всі ПОРЕ, які виконують функції оператора сполучення ринків, не зможуть надати частину або всі результати алгоритму сполучення цін у строк, усі ПОРЕ повинні повідомити усім ОСП, як тільки буде виявлений такий ризик. Усі ПОРЕ, які виконують функції оператора сполучення ринків, повинні невідкладно опублікувати повідомлення для учасників ринку, що можуть бути застосовані резервні процедури.

ГЛАВА 6
Єдине сполучення внутрішньодобових ринків

Секція 1
Цілі, умови та результати єдиного сполучення внутрішньодобових ринків

Стаття 51
Цілі алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі

1. З часу відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку до часу закриття воріт на внутрішньодобовому ринку алгоритм матчингу в рамках безперервної торгівлі повинен визначати, які заявки будуть вибрані для матчингу так, щоб такий матчинг:

(a) був спрямований на максимізацію економічного надлишку від єдиного сполучення внутрішньодобових ринків для торговельної операції для часового періоду внутрішньодобового ринку шляхом розподілу пропускної спроможності за заявками, для яких можливий матчинг за ціною та часом подання;

(b) враховував обмеження розподілу, надані відповідно до статті 58(1);

(d) відповідав вимогам щодо надання результатів, визначеним у статті 60;

(e) уможливлював повторення та масштабування.

2. Алгоритм матчингу в рамках безперервної торгівлі повинен приносити результати, передбачені у статті 52, а також відповідати характеристикам і функціональним можливостям продуктів, визначеним у статті 53.

Стаття 52
Результати алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі

1. Усі ПОРЕ в рамках їхньої функції оператора сполучення ринків повинні забезпечити, щоб алгоритм матчингу в рамках безперервної торгівлі приносив принаймні такі результати:

(a) статус виконання заявок і ціни для торговельної операції;

(b) єдину сальдовану позицію для кожної торгової зони та розрахункового періоду в рамках внутрішньодобового ринку.

2. Усі ПОРЕ повинні забезпечити точність і ефективність результатів, отриманих за алгоритмом матчингу в рамках безперервної торгівлі.

3. Усі ОСП повинні переконатися, що результати алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі узгоджуються зі значеннями міжзональної пропускної спроможності та обмеженнями розподілу відповідно до статті 58(2).

Стаття 53
Сумісні продукти

1. Не пізніше ніж через 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом ПОРЕ повинні подати спільну пропозицію щодо продуктів, які можуть враховуватися в рамках єдиного сполучення внутрішньодобових ринків. ПОРЕ повинні забезпечити, щоб усі заявки, які стосуються таких продуктів і надаються для уможливлення виконання функцій оператора сполучення ринків відповідно до статті 7, були виражені в євро та містили вказівку на ринковий час і розрахунковий період.

2. Усі ПОРЕ повинні забезпечити, щоб заявки, які стосуються таких продуктів, були сумісними з характеристиками міжзональної пропускної спроможності, що уможливлює їх одночасний матчинг.

3. Усі ПОРЕ повинні забезпечити, щоб алгоритм матчингу в рамках безперервної торгівлі був здатний опрацьовувати заявки, які охоплюють один розрахунковий період і кілька розрахункових періодів.

4. У строк до двох років після набуття чинності цим Регламентом і кожного другого року потому всі ПОРЕ повинні проводити консультації відповідно до статті 12:

(a) з учасниками ринку, щоб гарантувати, що доступні продукти відображають їхні потреби;

(b) з усіма ОСП, щоб гарантувати, що продукти належним чином враховують операційну безпеку;

5. Усі ПОРЕ повинні вносити зміни до продуктів, якщо це необхідно згідно з результатами консультацій, зазначених у параграфі 4.

Стаття 54
Максимальні та мінімальні ціни

1. У строк до 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ПОРЕ у співпраці з ОСП повинні розробити пропозицію щодо гармонізованих максимальних і мінімальних клірингових цін, які повинні застосовуватися в усіх торгових зонах, що беруть участь у єдиному сполученні внутрішньодобових ринків. Пропозиція повинна враховувати оцінку вартості втраченого навантаження.

Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Усі ПОРЕ повинні подати пропозицію на затвердження всім регуляторним органам. Якщо державою-членом передбачено, що орган, інший ніж національний регуляторний орган, має повноваження затверджувати максимальні та мінімальні клірингові ціни на національному рівні, регуляторний орган повинен провести консультацію з відповідним органом щодо випливу пропозиції на національні ринки.

3. Після отримання рішення регуляторних органів усі ПОРЕ повинні без невиправданої затримки повідомити таке рішення відповідним ОСП.

Стаття 55
Визначення цін на внутрішньодобову пропускну спроможність

1. У разі застосування єдиної методології встановлення цін на внутрішньодобову міжзональну пропускну спроможність, розробленої відповідно до статті 55(3), вона повинна відображати ринкове перевантаження і ґрунтуватися на фактичних заявках.

2. До затвердження єдиної методології встановлення цін на внутрішньодобову міжзональну пропускну спроможність, визначеної в параграфі 3, ОСП можуть запропонувати механізм розподілу внутрішньодобової міжзональної пропускної спроможності з надійним ціноутворенням, що узгоджується з вимогами параграфа 1, для затвердження регуляторними органами відповідних держав-членів. Такий механізм повинен забезпечувати надання ціни внутрішньодобової міжзональної пропускної спроможності учасникам ринку на момент матчингу заявок.

3. У строк до 24 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо єдиної методології встановлення цін на внутрішньодобову міжзональну пропускну спроможність. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

4. До внутрішньодобової пропускної спроможності не застосовується жодна інша плата, як-от плата за небаланс або додаткова плата, крім ціни, визначеної відповідно до параграфів 1, 2 і 3.

Стаття 56
Методологія розрахування планових обмінів, що виникають у результаті єдиного сполучення внутрішньодобових ринків

1. У строк до 16 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП, які мають намір розраховувати планові обміни, що виникають у результаті єдиного сполучення внутрішньодобових ринків, повинні розробити пропозицію щодо спільної методології розрахування.

Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. У методології має бути описане розрахування та, за необхідності, вказана інформація, яка повинна надаватися відповідними ПОРЕ суб’єкту, що здійснює розрахування планових обмінів, а також строки надання такої інформації.

3. Розрахування планових обмінів повинне ґрунтуватися на сальдованих позиціях, як вказано у статті 52(1)(b).

4. Не пізніше ніж через два роки після затвердження регуляторними органами відповідного регіону пропозиції, зазначеної в параграфі 1, відповідні ОСП повинні переглянути методологію. Після цього на вимогу компетентних регуляторних органів ОСП повинні переглядати методологію кожні два роки.

Стаття 57
Механізми, які стосуються більш ніж одного ПОРЕ в одній торговій зоні та для міждержавних перетинів, що їх не експлуатують сертифіковані ОСП

2. Пропозиція повинна бути подана на затвердження відповідним національним регуляторним органам протягом 4 місяців після призначення та/або надання дозволу пропонувати послуги з організації торгівлі в торговій зоні більш ніж одному ПОРЕ або якщо новий міждержавний перетин не експлуатується сертифікованим ОСП. Для наявних міждержавних перетинів, що їх не експлуатують сертифіковані ОСП, пропозиція повинна бути подана протягом 4 місяців після набуття чинності цим Регламентом.

Секція 2
Процес єдиного сполучення внутрішньодобових ринків

Стаття 58
Надання вхідних даних

1. Кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен забезпечити своєчасне надання даних про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу відповідним ПОРЕ не пізніше ніж за 15 хвилин до часу відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності.

2. Якщо необхідне оновлення даних про міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу у зв’язку з операційними змінами в системі передачі, кожен ОСП повинен повідомити про це суб’єктам, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, у своєму регіоні розрахування пропускної спроможності. Суб’єкти, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності, потім повідомляють про це відповідним ПОРЕ.

3. Якщо будь-який суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, не здатний забезпечити дотримання параграфа 1, такий суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, повинен повідомити про це відповідним ПОРЕ. Такі ПОРЕ повинні без невиправданої затримки опублікувати повідомлення для всіх учасників ринку.

Стаття 59
Функціонування єдиного сполучення внутрішньодобових ринків

1. У строк до 16 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП зобов’язані подати пропозицію щодо часу відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності та часу закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності.

Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності повинен бути встановлений так, щоб він:

(a) максимізував можливості учасників ринку коригувати свій баланс за допомогою торгівлі в часовому періоді внутрішньодобового ринку у режимі, якомога наближенішому до реального часу; та

(b) давав ОСП і учасникам ринку достатньо часу для процесів планування та балансування з огляду на безпеку мережі та операційну безпеку.

3. Для кожного розрахункового періоду на певному кордоні торгової зони повинен бути встановлений один час закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності. Він повинен наставати не більше ніж за годину до початку відповідного розрахункового періоду та враховувати відповідні процеси балансування з огляду на операційну безпеку.

4. Торгівля енергією на внутрішньодобовому ринку для певного розрахункового періоду на кордоні торгової зони повинна розпочинатися не пізніше часу відкриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності на кордонах відповідної торгової зони та дозволяється до часу закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності.

5. До часу закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності учасники ринку повинні подати відповідним ПОРЕ всі заявки на певний розрахунковий період. Усі ПОРЕ повинні подати всі заявки на певний розрахунковий період для єдиного матчингу відразу після отримання заявок від учасників ринку.

6. Заявки, узгоджені в рамках єдиного сполучення внутрішньодобових ринків, вважаються гарантованими.

7. Функції оператора сполучення ринків повинні забезпечити анонімність заявок, поданих через спільний реєстр заявок.

Стаття 60
Повідомлення результатів

1. Усі ПОРЕ, які виконують функції оператора сполучення ринків, повинні повідомити результати алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі:

(a) усім іншим ПОРЕ - для результатів у вигляді статусу виконання для торговельної операції, визначених у статті 52(1)(a);

(b) усім ОСП і суб’єктам, що здійснюють розрахування планових обмінів, - для результатів у вигляді єдиних сальдованих позицій, визначених у статті 52(1)(b).

2. Якщо, згідно з параграфом 1(a), будь-який ПОРЕ, через причини, що перебувають за межами його відповідальності, не здатний повідомити такі результати алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі, він повинен повідомити про це всім іншим ПОРЕ.

3. Якщо, згідно з параграфом 1(b), будь-який ПОРЕ, через причини, що перебувають за межами його відповідальності, не здатний повідомити такі результати алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі, він повинен повідомити про це всім ОСП і кожному суб’єкту, що здійснює розрахування планових обмінів, у найкоротший розумний строк. Усі ПОРЕ повинні повідомити про це відповідним учасникам ринку.

4. Усі ПОРЕ повинні без невиправданої затримки надіслати необхідну інформацію учасникам ринку, щоб забезпечити можливість здійснення дій, визначених у статтях 68 і 73(3).

Стаття 61
Розрахування планових обмінів, що виникають у результаті єдиного сполучення внутрішньодобових ринків

Стаття 62
Публікація ринкової інформації

1. Як тільки будуть узгоджені заявки, кожен ПОРЕ повинен опублікувати для відповідних учасників ринку принаймні статус виконання заявок і ціни для торговельної операції, отримані за алгоритмом матчингу в рамках безперервної торгівлі відповідно до статті 52(1)(a).

2. Кожен ПОРЕ повинен забезпечити оприлюднення інформації про агреговані реалізовані обсяги та ціни в легкодоступному форматі принаймні за 5 років. Пропозиція щодо інформації, яка підлягає опублікуванню, повинна бути подана всіма ПОРЕ в рамках пропозиції щодо алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі відповідно до статті 37(5).

Стаття 63
Додаткові регіональні аукціони

1. У строк до 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом відповідні ПОРЕ та ОСП на кордонах торгових зон можуть спільно подати спільну пропозицію щодо планування та впровадження додаткових регіональних внутрішньодобових аукціонів. Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

2. Додаткові регіональні внутрішньодобові аукціони можуть впроваджуватися в межах торгових зон або між ними на додачу до рішення для єдиного сполучення внутрішньодобових ринків, зазначеного у статті 51. З метою проведення регіональних внутрішньодобових аукціонів безперервна торгівля в межах відповідних торгових зон або між ними може бути припинена на обмежений період до часу закриття воріт на внутрішньодобовому ринку міжзональної пропускної спроможності, що не повинен перевищувати мінімальний час, необхідний для проведення аукціону, але в будь-якому разі не більше ніж на 10 хвилин.

3. Для додаткових регіональних внутрішньодобових аукціонів методологія визначення цін на внутрішньодобову міжзональну пропускну спроможність може відрізнятися від методології, встановленої відповідно до статті 55(3), але вона все одно повинна відповідати принципам, передбаченим у статті 55(1).

4. Компетентні регуляторні органи можуть затвердити пропозицію щодо додаткових регіональних внутрішньодобових аукціонів у разі виконання таких умов:

(a) регіональні аукціони не матимуть негативного впливу на ліквідність єдиного сполучення внутрішньодобових ринків;

(b) уся міжзональна пропускна спроможність розподіляється через модуль управління пропускною спроможністю;

(d) графіки проведення регіональних аукціонів узгоджуються з єдиним сполученням внутрішньодобових ринків, щоб дати змогу учасникам ринку торгувати в режимі, якомога наближенішому до реального часу;

(e) регуляторні органи провели консультації з учасниками ринку у відповідній державі-члені.

5. Принаймні кожні два роки після ухвалення рішення щодо додаткових регіональних аукціонів регуляторні органи відповідних держав-членів повинні перевіряти сумісність будь-яких регіональних рішень із єдиним сполученням внутрішньодобових ринків, щоб і надалі забезпечити виконання вказаних вище умов.

Секція 3
Перехідні заходи на внутрішньодобовому ринку

Стаття 64
Положення щодо явного розподілу

1. Якщо цього спільно вимагають регуляторні органи держав-членів на кожному кордоні відповідної торгової зони, відповідні ОСП повинні також, на додачу до неявного розподілу, здійснювати явний розподіл, тобто розподіл пропускної спроможності окремо від торгівлі електроенергією через модуль управління пропускною спроможністю на кордонах торгової зони.

2. ОСП на кордонах відповідної торгової зони повинні спільно розробити пропозицію щодо умов, які повинні бути виконані учасниками ринку для участі в явному розподілі. Пропозиція спільно затверджується регуляторними органами держав-членів на кожному з кордонів відповідної торгової зони.

3. У ході створення модуля управління пропускною спроможністю не допускається дискримінація при одночасному неявному та явному розподілі пропускної спроможності. Модуль управління пропускною спроможністю повинен визначати, які заявки необхідно відібрати для матчингу та які заявки на явно розподілену пропускну спроможність необхідно прийняти, відповідно до ранжування за ціною та часом надходження.

Стаття 65
Скасування явного розподілу

1. Відповідні ПОРЕ повинні тісно співпрацювати з відповідними ОСП і проводити консультації з учасниками ринку відповідно до статті 12, щоб створити на основі потреб учасників ринку, пов’язаних із правами на явний розподіл пропускної спроможності, нестандартні внутрішньодобові продукти.

2. Перші ніж ухвалити рішення щодо скасування явного розподілу, регуляторні органи держав-членів на кожному з кордонів відповідної торгової зони повинні спільно організувати консультацію для оцінювання відповідності пропонованих нестандартних внутрішньодобових продуктів потребам учасників ринку у внутрішньодобовій торгівлі.

3. Компетентні регуляторні органи держав-членів на кожному з кордонів відповідної торгової зони повинні спільно затвердити впроваджені нестандартні продукти та скасування явного розподілу.

Стаття 66
Положення щодо внутрішньодобових механізмів

1. Учасники ринку повинні забезпечувати здійснення номінації, клірингу та розрахунків, пов’язаних з явним розподілом міжзональної пропускної спроможності.

2. Учасники ринку повинні виконувати будь-які фінансові зобов’язання, пов’язані з клірингом і розрахунками у зв’язку з явним розподілом.

3. ОСП, що беруть участь, повинні опублікувати релевантну інформацію про міждержавні перетини, до яких застосовується явний розподіл, включно з даними про міжзональну пропускну спроможність для явного розподілу.

Стаття 67
Заявки на явно розподілену пропускну спроможність

Заявка на явно розподілену міжзональну пропускну спроможність може бути подана учасником ринку тільки для міждержавного перетину, на якому застосовується явний розподіл. Для кожної заявки на явно розподілену пропускну спроможність учасник ринку повинен подати до модуля управління пропускною спроможністю дані про обсяг і ціну. Дані про ціну та обсяг явно розподіленої пропускної спроможності повинні бути оприлюднені відповідними ОСП.

ГЛАВА 7
Кліринг і розрахунки в рамках єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків

Стаття 68
Кліринг і розрахунки

1. Центральні контрагенти повинні забезпечити своєчасний кліринг і розрахунки за всіма узгодженими заявками. Центральні контрагенти виступають у ролі контрагента для учасників ринку в рамках усіх їхніх торговельних операцій у контексті фінансових прав та обов’язків, що виникають з таких торговельних операцій.

2. Кожен центральний контрагент повинен забезпечувати анонімність між учасниками ринку.

3. Центральні контрагенти виступають у ролі контрагента один для одного в рамках енергетичного обміну між торговими зонами в контексті фінансових прав та обов’язків, що виникають з таких енергетичних обмінів.

4. Такі обміни повинні враховувати:

(a) сальдовані позиції, отримані відповідно до статей 39(2)(b) та 52(1)(b);

(b) планові обміни, розраховані відповідно до статей 49 і 61.

5. Кожен центральний контрагент повинен гарантувати, що для кожного розрахункового періоду:

(a) у всіх торгових зонах, з урахуванням, у відповідних випадках, обмежень розподілу, відсутні відхилення між обсягом енергії, переданим з усіх торгових зон із надлишком, і обсягом енергії, переданим до всіх торгових зон із дефіцитом;

(b) обсяг експорту електроенергії дорівнює обсягу імпорту електроенергії між торговими зонами, а будь-які відхилення виникають тільки у зв’язку з дотриманням обмежень розподілу, у відповідних випадках.

6. Незважаючи на параграф 3, торговий агент може виступати в ролі контрагента між різними центральними контрагентами в рамках енергетичного обміну, якщо відповідні сторони уклали відповідну спеціальну угоду. У разі недосягнення згоди рішення про укладення угоди ухвалюється регуляторними органами, відповідальними за торгові зони, між якими необхідний кліринг і розрахунки, пов’язані з енергетичним обміном.

7. Усі центральні контрагенти або торгові агенти повинні отримувати доходи від управління перевантаженнями в результаті єдиного сполучення ринків «на добу наперед», визначеного у статтях 46-48, і в результаті єдиного сполучення внутрішньодобових ринків, визначеного у статтях 58 -60.

8. Усі центральні контрагенти або торгові агенти повинні забезпечити передачу отриманих доходів від управління перевантаженнями ОСП не пізніше ніж через два тижні з дати розрахунків.

9. Якщо строки платежів не гармонізовані між двома торговими зонами, відповідні держави-члени повинні забезпечити призначення суб’єкта для управління розбіжностями у строках і несення пов’язаних витрат.

ГЛАВА 8
Гарантованість розподіленої міжзональної пропускної спроможності

Стаття 69
Пропозиція щодо терміну початку гарантованості на ринку «на добу наперед»

У строк до 16 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити спільну пропозицію щодо єдиного терміну початку гарантованості на ринку «на добу наперед», що повинен наставати не пізніше ніж за півгодини до часу закриття воріт на ринку «на добу наперед». Пропозиція повинна бути предметом консультацій відповідно до статті 12.

Стаття 70
Гарантованість міжзональної пропускної спроможності та обмежень розподілу

1. До настання терміну початку гарантованості на ринку «на добу наперед» кожен суб’єкт, що здійснює координоване розрахування пропускної спроможності, може коригувати міжзональну пропускну спроможність і обмеження розподілу, надані відповідним ПОРЕ.

2. Після настання терміну початку гарантованості на ринку «на добу наперед» уся міжзональна пропускна спроможність і обмеження розподілу стають гарантованими для розподілу пропускної спроможності на добу наперед, крім випадків дотримання вимог статті 46(2), у разі чого міжзональна пропускна спроможність і обмеження розподілу стають гарантованими відразу після їх надання відповідним ПОРЕ.

3. Після настання терміну початку гарантованості на ринку «на добу наперед» міжзональна пропускна спроможність, яка не була розподілена, може бути скоригована для подальших розподілів.

Стаття 71
Гарантованість внутрішньодобової пропускної спроможності

Міжзональна внутрішньодобова пропускна спроможність стає гарантованою відразу після її розподілу.

Стаття 72
Гарантованість у випадку форс-мажорних обставин або надзвичайних ситуацій

1. У випадку форс-мажорних обставин або надзвичайної ситуації, зазначеної у статті 16(2) Регламенту (ЄС) № 714/2009, коли ОСП має діяти невідкладно та неможлива передиспетчеризація або зустрічна торгівля, кожен ОСП повинен мати право на обмеження розподіленої міжзональної пропускної спроможності. В будь-якому випадку обмеження повинне здійснюватися в координований спосіб після контактування з усіма ОСП, на яких воно прямо впливає.

2. ОСП, що посилається на форс-мажорні обставини або на надзвичайну ситуацію, повинен опублікувати повідомлення з поясненням характеру форс-мажорних обставин або надзвичайної ситуації та їх імовірної тривалості. Таке повідомлення повинне бути надане учасникам ринку через відповідних ПОРЕ. У разі явного розподілу пропускної спроможності учасникам ринку ОСП, що посилається на форс-мажорні обставини або на надзвичайну ситуацію, повинен надіслати повідомлення безпосередньо договірним сторонам, які володіють міжзональною пропускною спроможністю на відповідний часовий період ринку.

3. Якщо розподілену пропускну спроможність обмежують у зв’язку з форс-мажорними обставинами або надзвичайною ситуацією, на які посилається ОСП, ОСП повинен відшкодувати або надати компенсацію за період дії форс-мажорних обставин або надзвичайної ситуації відповідно до таких вимог:

(a) у разі неявного розподілу центральні контрагенти або торгові агенти не повинні отримати фінансову шкоду або фінансову вигоду від будь-якого небалансу, створеного таким обмеженням;

(b) у випадку форс-мажорних обставин, якщо пропускна спроможність розподілена в рамках явного розподілу, учасники ринку мають право на відшкодування ціни, сплаченої за пропускну спроможність у процесі явного розподілу;

(c) у випадку надзвичайної ситуації, якщо пропускна спроможність розподілена в рамках явного розподілу, учасники ринку мають право на компенсацію, що дорівнює ціновій різниці на відповідних ринках між відповідними торговими зонами у відповідному часовому періоді; або

(d) у випадку надзвичайної ситуації, якщо пропускна спроможність розподілена в рамках явного розподілу, але ціна торгової зони не розрахована у принаймні одній з двох відповідних торгових зон у відповідному часовому періоді, учасники ринку мають право на відшкодування ціни, сплаченої за пропускну спроможність у процесі явного розподілу.

4. ОСП, що посилається на форс-мажорні обставини або на надзвичайну ситуацію, повинен обмежити наслідки та тривалість форс-мажорних обставин або надзвичайної ситуації.

5. Якщо це передбачено державою-членом, за запитом відповідного ОСП, національний регуляторний орган повинен оцінити, чи подія може вважатися форс-мажорною обставиною.

РОЗДІЛ III
ВИТРАТИ

ГЛАВА 1
Методологія розподілу доходів від управління перевантаженнями для єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобовихринків

Стаття 73
Методологія розподілу доходів від управління перевантаженнями

1. У строк до 12 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні розробити пропозицію щодо розподілу доходів від управління перевантаженнями.

2. Методологія, розроблена відповідно до параграфа 1, повинна:

(a) сприяти ефективному довгостроковому функціонуванню та розвитку системи передачі електроенергії та ефективному функціонуванню ринку електроенергії Союзу;

(b) відповідати загальним принципам управління перевантаженнями, передбаченим у статті 16 Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(d) бути сумісною в розрізі різних часових періодів;

(e) встановлювати механізми розподілу доходів від управління перевантаженнями, отриманих з активів для передачі електроенергії, які перебувають у власності сторін, інших ніж ОСП.

3. ОСП повинні розподілити доходи від управління перевантаженнями згідно з методологією в параграфі 1 у найкоротший розумний строк, але не пізніше ніж через тиждень після передачі доходів від управління перевантаженнями відповідно до статті 68(8).

ГЛАВА 2
Методологія розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю для єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків

Стаття 74
Методологія розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю

1. Не пізніше ніж через 16 місяців після ухвалення рішення щодо регіонів розрахування пропускної спроможності всі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні розробити пропозицію щодо спільної методології розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю.

2. Методологія розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю повинна включати рішення для розподілу витрат для дій транскордонного значення.

3. Витрати на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю, які допускаються до розподілу витрат між відповідними ОСП, повинні визначатися у прозорий спосіб, що піддається аудиту.

4. Методологія розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю повинна принаймні:

(a) визначати, які витрати, понесені у зв’язку з використанням коригувальних дій, витрати на які були враховані під час розрахування пропускної спроможності та у випадку встановлення спільної рамки використання таких дій, допускаються до розподілу між усіма ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності згідно з методологією розрахування пропускної спроможності, визначеною у статтях 20 і 21;

(b) визначати, які витрати, понесені у зв’язку з передиспетчеризацією або зустрічною торгівлею для забезпечення гарантованості міжзональної пропускної спроможності, допускаються до розподілу між усіма ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності згідно з методологією розрахування пропускної спроможності, визначеною у статтях 20 і 21;

5. Методологія, розроблена відповідно до параграфа 1, повинна містити:

(a) механізм перевірки фактичної потреби в передиспетчеризації або зустрічній торгівлі між відповідними ОСП;

(b) ex post механізм моніторингу використання коригувальних дій із витратами;

(d) процес, що дає змогу вдосконалювати коригувальні дії;

(e) процес, що уможливлює моніторинг кожного регіону розрахування пропускної спроможності компетентними регуляторними органами.

6. Методологія, розроблена відповідно до параграфа 1, також повинна:

(a) передбачати стимули для управління перевантаженнями, у тому числі коригувальні дії та стимули для ефективного інвестування;

(b) узгоджуватися з обов’язками та відповідальністю відповідних ОСП;

(d) узгоджуватися з іншими пов’язаними механізмами, до яких належать принаймні:

(i) методологія розподілу доходів від управління перевантаженнями, визначена у статті 73;

(ii) механізм компенсації між ОСП, як визначено у статті 13 Регламенту (ЄС) № 714/2009 та Регламенту Комісії (ЄС) № 838/2010 (-3 );

(e) сприяти ефективному довгостроковому розвитку та функціонуванню загальноєвропейської об’єднаної системи та ефективному функціонуванню загальноєвропейського ринку електроенергії;

(f) сприяти дотриманню загальних принципів управління перевантаженнями, як визначено у статті 16 Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(g) уможливлювати розумне фінансове планування;

(h) бути сумісною в розрізі часових періодів ринку «на добу наперед» і внутрішньодобового ринку; та

(i) відповідати принципам прозорості та недискримінації.

7. До 31 грудня 2018 року всі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні, наскільки це можливо, гармонізувати між регіонами методології розподілу витрат на передиспетчеризацію та зустрічну торгівлю, які застосовуються в їхньому відповідному регіоні розрахування пропускної спроможності.

ГЛАВА 3
Відшкодування витрат, пов’язаних із розподілом пропускної спроможності та управлінням перевантаженнями

Стаття 75
Загальні положення щодо відшкодування витрат

1. Витрати, пов’язані з обов’язками, які покладаються на ОСП відповідно до статті 8, у тому числі витрати, визначені у статті 74 і статтях 76-79, повинні оцінюватися компетентними регуляторними органами. Витрати, оцінені як обґрунтовані, ефективні та пропорційні, повинні бути своєчасно відшкодовані через мережеві тарифи або інші належні механізми, як визначено компетентними регуляторними органами.

2. Частка держав-членів у спільних витратах, зазначених у статті 80(2)(a), регіональних витратах, зазначених у статті 80(2)(b), і національних витратах, зазначених у статті 80(2)(c), що були оцінені як обґрунтовані, ефективні та пропорційні, повинна бути своєчасно відшкодована через тарифи ПОРЕ, мережеві тарифи або інші належні механізми, як визначено компетентними регуляторними органами.

3. За запитом відповідних регуляторних органів відповідні ОСП, ПОРЕ та повноважні особи відповідно до статті 78 повинні, протягом трьох місяців із дати запиту, надати необхідну інформацію, щоб сприяти оцінюванню понесених витрат.

Стаття 76
Витрати, пов’язані з впровадженням, зміненням і функціонуванням єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків

1. Усі ПОРЕ повинні нести такі витрати:

(a) спільні, регіональні та національні витрати, пов’язані зі встановленням, оновленням або подальшим розвитком алгоритму сполучення цін і єдиного сполучення ринків «на добу наперед»;

(b) спільні, регіональні та національні витрати, пов’язані зі встановленням, оновленням або подальшим розвитком алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі та єдиного сполучення внутрішньодобових ринків;

(c) спільні, регіональні та національні витрати, пов’язані з функціонуванням єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків.

2. Згідно з угодою з відповідними ПОРЕ, ОСП можуть робити внесок у покриття витрат, передбачених у параграфі 1, що підлягає затвердженню відповідними регуляторними органами. У таких випадках протягом двох місяців після отримання прогнозу від відповідних ПОРЕ кожен ОСП має право подати пропозицію щодо внеску на покриття витрат на затвердження відповідному регуляторному органу.

3. Відповідні ПОРЕ мають право на відшкодування витрат відповідно до параграфа 1, які не були понесені ОСП відповідно до параграфа 2, через тарифи або інші належні механізми, тільки якщо витрати є обґрунтованими та пропорційними, відповідно до національних угод із компетентним регуляторним органом.

Стаття 77
Витрати на кліринг і розрахунки

1. Усі витрати, понесені центральними контрагентами та торговими агентами, підлягають відшкодуванню через тарифи або інші належні механізми, якщо вони є обґрунтованими та пропорційними.

2. Центральні контрагенти та торгові агенти повинні прагнути до укладення ефективних домовленостей про кліринг і розрахунки, які дають змогу уникнути непотрібних витрат і відображають пов’язаний ризик. Домовленості про транскордонний кліринг і розрахунки підлягають затвердженню відповідними національними регуляторними органами.

Стаття 78
Витрати, пов’язані зі встановленням і здійсненням процесу координованого розрахування пропускної спроможності

1. Кожен ОСП повинен самостійно нести витрати, пов’язані з наданням вхідних даних для процесу розрахування пропускної спроможності.

2. Усі ОСП повинні спільно нести витрати, пов’язані з об’єднанням індивідуальних моделей мережі.

Усі ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні нести витрати, пов’язані зі створенням і функціонуванням суб’єктів, що здійснюють координоване розрахування пропускної спроможності.

3. Будь-які витрати, понесені учасниками ринку у зв’язку з дотриманням вимог цього Регламенту, покладаються на таких учасників ринку.

Стаття 79
Витрати, пов’язані із забезпеченням гарантованості

Витрати, пов’язані із забезпеченням гарантованості відповідно до статей 70(2) та 71, покладаються на ОСП, наскільки це можливо згідно зі статтею 16(6)(a) Регламенту (ЄС) № 714/2009. Такі витрати включають витрати, понесені у зв’язку з механізмами компенсації, пов’язаними із забезпеченням гарантованості міжзональної пропускної спроможності, а також витрати на передиспетчеризацію, зустрічну торгівлю та небаланс, що пов’язані з виплатою компенсації учасникам ринку.

Стаття 80
Розподіл витрат між ПОРЕ та ОСП у різних державах-членах

1. Усі відповідні ПОРЕ та ОСП повинні надавати регуляторним органам щорічний звіт із детальним поясненням витрат, пов’язаних із впровадженням, зміненням і функціонуванням єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків. Такий звіт повинен бути опублікований Агентством із належним врахуванням чутливої комерційної інформації. Витрати, безпосередньо пов’язані з єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, повинні піддаватися чіткому та окремому визначенню і аудиту. У звіті також повинна бути вказана повна інформація про внески ОСП у покриття витрат ПОРЕ відповідно до статті 76(2).

2. Витрати, зазначені в параграфі 1, розподіляються на:

(a) спільні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням координованих заходів всіма ПОРЕ або ОСП, що беруть участь у єдиному сполученні ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків;

(b) регіональні витрати, понесені у зв’язку зі здійсненням заходів ПОРЕ або ОСП, що співпрацюють у певному регіоні;

3. Спільні витрати, зазначені в параграфі 2(a), підлягають розподілу між ОСП і ПОРЕ в державах-членах і третіх країнах, що беруть участь у єдиному сполученні ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків. Щоб розрахувати суму, яка повинна бути сплачена ОСП та ПОРЕ у кожній державі-члені та, якщо застосовно, у третіх країнах, одна восьма спільних витрат повинна бути розподілена у рівних частках між кожною державою-членом і третьою країною, п’ять восьмих повинні бути розподілені між кожною державою-членом і третьою країною пропорційно до їхнього споживання і дві восьмих повинні бути розподілені в рівних частках між ПОРЕ, що беруть участь. Щоб урахувати зміни спільних витрат або зміни ОСП і ПОРЕ, що беруть участь, розрахування спільних витрат необхідно регулярно адаптувати.

4. ПОРЕ та ОСП, що співпрацюють у певному регіоні, повинні спільно погодити пропозицію щодо розподілу регіональних витрат відповідно до параграфа 2(b). Потім така пропозиція підлягає окремому затвердженню компетентними національними органами кожної держави-члена в регіоні. У якості альтернативи ПОРЕ та ОСП, що співпрацюють у певному регіоні, можуть використовувати домовленості щодо розподілу витрат, визначені в параграфі 3.

5. Принципи розподілу витрат застосовуються до витрат, понесених починаючи з дати набуття чинності цим Регламентом. Це не обмежує наявні рішення, що використовуються для розвитку єдиного сполучення ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, і витрати, понесені до набуття чинності цим Регламентом, підлягають розподілу між ПОРЕ і ОСП відповідно до наявних угод, які регулюють такі рішення.

РОЗДІЛ IV
ДЕЛЕГУВАННЯ ЗАВДАНЬ ТА МОНІТОРИНГ

Стаття 81
Делегування завдань

1. ОСП або ПОРЕ може повністю або частково делегувати будь-яке завдання, покладене на нього відповідно до цього Регламенту, одній або кільком третім особам, якщо третя особа зможе виконувати відповідну функцію принаймні так само ефективно, як суб’єкт, що здійснює делегування. Суб’єкт, що здійснює делегування, зберігає за собою відповідальність за забезпечення дотримання зобов’язань за цим Регламентом, включно із забезпеченням доступу до інформації, необхідної для моніторингу, що здійснюється регуляторним органом.

2. Перед делегуванням відповідна третя особа повинна чітко продемонструвати стороні, що здійснює делегування, свою здатність дотримуватися всіх зобов’язань за цим Регламентом.

3. У разі повного або часткового делегування третій особі будь-якого завдання, визначеного в цьому Регламенті, перед делегуванням сторона, що здійснює делегування, повинна забезпечити наявність належних угод про конфіденційність відповідно до зобов’язань щодо забезпечення конфіденційності сторони, що здійснює делегування.

Стаття 82
Моніторинг здійснення єдиного сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків

1. Суб’єкт або суб’єкти, що виконують функції оператора сполучення ринків, підлягають моніторингу з боку регуляторних органів або відповідних органів на території їх місцезнаходження. Інші регуляторні органи або відповідні органи й Агентство повинні долучатися до моніторингу, за необхідності. Регуляторні органи або відповідні органи, які несуть первинну відповідальність за моніторинг ПОРЕ та функцій оператора сполучення ринків, повинні повною мірою співпрацювати та надавати доступ до інформації іншим регуляторним органам і Агентству, щоб забезпечити належний моніторинг єдиного сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків відповідно до статті 38 Директиви 2009/72/ЄС.

2. Моніторинг здійснення єдиного сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків з боку ENTSO-E відповідно до статті 8(8) Регламенту (ЄС) № 714/2009 повинен, зокрема, охоплювати такі питання:

(a) прогрес і потенційні проблеми, пов’язані зі здійсненням єдиного сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, у тому числі вибір різних доступних варіантів у кожній країні;

(b) підготовку звіту про розрахування та розподіл пропускної спроможності відповідно до статті 31(1);

(d) ефективність функціонування алгоритму сполучення цін і алгоритму матчингу в рамках безперервної торгівлі у співпраці з ПОРЕ відповідно до статті 37(6);

(e) ефективність критерію оцінювання вартості втраченого навантаження відповідно до статей 41(1) та 54(1); та

(f) огляд методології розрахування планових обмінів, що виникають у результаті єдиного сполучення ринків «на добу наперед» відповідно до статті 43(4).

3. ENTSO-E повинна подати план моніторингу, у якому вказані звіти, що повинні бути підготовлені, і будь-які оновлення відповідно до параграфа 2, до Агентства для отримання висновку у строк до шести місяців після набуття чинності цим Регламентом.

4. Агентство у співпраці з ENTSO-E повинні підготувати, у строк до шести місяців після набуття чинності цим Регламентом, перелік релевантної інформації, яку ENTSO-E має повідомляти Агентству відповідно до статей 8(9) і 9(1) Регламенту (ЄС) № 714/2009. Перелік релевантної інформації може оновлюватися. ENTSO-E повинна здійснювати комплексне архівування інформації, запитуваної Агентством, у вигляді цифрових даних у стандартизованому форматі.

5. Усі ОСП повинні надавати ENTSO-E інформацію, необхідну для виконання завдань відповідно до параграфів 2 і 4.

6. ПОРЕ, учасники ринку та інші відповідні організації, пов’язані з єдиним сполученням ринків «на добу наперед» і внутрішньодобових ринків, повинні, на спільну вимогу Агентства і ENTSO-E, подавати до ENTSO-E інформацію, необхідну для моніторингу відповідно до параграфів 2 і 4, за винятком інформації, що вже була отримана регуляторними органами, Агентством або ENTSO-E в контексті виконання ними відповідних завдань з моніторингу імплементації.

РОЗДІЛ V
ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 83
Перехідні положення для Ірландії та Північної Ірландії

1. За винятком статей 4, 5 і 6 та участі в розробленні умов або методологій, до яких застосовуються відповідні строки, вимоги цього Регламенту не застосовуються до Ірландії та Північної Ірландії до 31 грудня 2017 року.

2. З дати набуття чинності цим Регламентом до 31 грудня 2017 року Ірландія та Північна Ірландія повинні імплементувати підготовчі перехідні домовленості. Такі перехідні домовленості повинні:

(a) сприяти переходу до повної імплементації цього Регламенту та повного його дотримання і передбачати всі необхідні підготовчі заходи для повної імплементації цього Регламенту та повного його дотримання до 31 грудня 2017 року;

(b) гарантувати розумний рівень інтеграції з ринками в суміжних юрисдикціях;

(і) розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів на явному аукціоні «на добу наперед» і принаймні на двох неявних внутрішньодобових аукціонах;

(ii) спільну номінацію пропускної спроможності міждержавних перетинів та енергії у часовому періоді ринку «на добу наперед»;

(iii) застосування принципу «використовуй або втрачай» чи «використовуй або продай», як вказано в пункті 2.5 додатка I до Регламенту (ЄС) № 714/2009, до пропускної спроможності, що не була використана у часовому періоді ринку «на добу наперед».

(d) забезпечувати справедливе та недискримінаційне визначення цін на пропускну спроможність міждержавних перетинів на неявних внутрішньодобових аукціонах;

(e) встановлювати справедливі та недискримінаційні механізми компенсації у зв’язку із забезпеченням гарантованості;

(f) визначати детальну дорожню карту, затверджену регуляторними органами Ірландії та Північної Ірландії, з етапами досягнення повної імплементації цього Регламенту та повного його дотримання;

(g) бути предметом процесу консультацій із залученням всіх відповідних сторін і забезпечувати якнайповніше врахування результатів консультацій;

(h) бути обґрунтованими на основі результатів аналізу витрат і вигід;

(i) не чинити неправомірний вплив на інші юрисдикції.

3. Регуляторні органи Ірландії та Північної Ірландії повинні надавати Агентству, принаймні щоквартально або на вимогу Агентства, будь-яку інформацію, необхідну для оцінювання перехідних домовленостей на ринку електроенергії на острові Ірландія та прогресу в досягненні повної імплементації цього Регламенту та повного його дотримання.

Стаття 84
Набуття чинності

Цей Регламент набуває чинності на двадцятий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

__________
(-1) Регламент Комісії (ЄС) № 543/2013 від 14 червня 2013 року про подання та публікацію даних на ринках електричної енергії та про внесення змін до додатка I до Регламенту (ЄС) Європейського Парламенту і Ради № 714/2009 (ОВ L 163, 15.06.2013, с. 1).
(-2) Директива Європейського Парламенту і Ради 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року про спільні правила для внутрішнього ринку електроенергії та про скасування Директиви 2003/54/ЄС (ОВ L 211, 14.08.2009, с. 55).
(-3) Регламент Комісії (ЄС) № 838/2010 від 23 вересня 2010 року про встановлення настанов стосовно механізму компенсації між операторами системи передачі та спільного регуляторного підходу до встановлення плати за передачу електроенергії (ОВ L 250, 24.09.2010, с. 5).

{Джерело: Урядовий портал (Переклади актів acquis ЄС) https://www.kmu.gov.ua}

Про нас

Конфіденційність

Приєднуйтесь.