Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 149 і від 27 грудня 2018 р. № 1170

Кабінет Міністрів України постановляє:

Внести до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 149 “Про затвердження Методики розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, які фінансуються державною установою “Фонд енергоефективності” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 803) і від 27 грудня 2018 р. № 1170 “Про затвердження Порядку визначення розміру економії видатків на фінансування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот)” (Офіційний вісник України, 2019 р., № 4, ст. 152) зміни, що додаються.

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 149 і від 27 грудня 2018 р. № 1170

1. Методику розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, які фінансуються державною установою “Фонд енергоефективності”, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 149, викласти в такій редакції:

МЕТОДИКА
розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, які фінансуються державною установою “Фонд енергоефективності”

1. Ця Методика встановлює механізм розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, який проводиться державною установою “Фонд енергоефективності” (далі - Фонд) для:

визначення середнього рівня економії споживання енергетичних ресурсів за сукупністю всіх проектів, які фінансуються Фондом або разом з ним;

визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за сукупністю всіх проектів, які фінансуються Фондом або разом з ним;

формування звітності Фонду відповідно до статті 20 Закону України “Про Фонд енергоефективності”.

2. Розрахунок економії енергії відповідно до цієї Методики проводиться для всіх будівель, в яких було здійснено заходи з енергоефективності, що фінансуються (співфінансуються) за рахунок Фонду, крім будівель, в яких виконані програми у житловому секторі, у тому числі пов’язані з відновленням будівель, зруйнованих та/або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

3. Обсяг економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності в житловій будівлі розраховується сукупно для потреб:

опалення;

вентиляції;

гарячого водопостачання;

охолодження;

освітлення.

4. Обсяг річної економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності за проектом (будівлею) визначається як різниця між річним споживанням енергії будівлею, визначеним до здійснення заходів з енергоефективності, та річним споживанням енергії будівлею, визначеним після здійснення заходів з енергоефективності, за такою формулою:

де   ЕSn - загальна річна економія енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності за проектом (будівлею), тис. кВт·год на рік;

ESH,n, ESve,n, ESHWD,n, ESC,n, ESW,n - річна економія енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності за проектом (будівлею) на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, охолодження та освітлення відповідно, тис. кВт·год на рік, визначається відповідно до пункту 5 цієї Методики.

5. Обсяг річної економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності за проектом (будівлею) окремо на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, охолодження та освітлення відповідно визначається за такими формулами:

де   ESH,n - річна економія енергії на потреби опалення в результаті здійснення заходів з енергоефективності в будівлі, тис. кВт·год на рік;

ESve,n - річна економія енергії на потреби вентиляції в результаті здійснення заходів з енергоефективності в будівлі, тис. кВт·год на рік;

ESHWD,n - річна економія енергії на потреби гарячого водопостачання в результаті здійснення заходів з енергоефективності в будівлі, тис. кВт·год на рік;

ESC,n - річна економія енергії на потреби охолодження в результаті здійснення заходів з енергоефективності в будівлі, тис. кВт·год на рік;

ESW,n - річна економія енергії на потреби освітлення в результаті здійснення заходів з енергоефективності в будівлі, тис. кВт·год на рік;

QH,use,до,n, QH,use,після,n - річне споживання енергії будівлею на потреби опалення до та після здійснення заходів з енергоефективності відповідно, тис. кВт·год на рік;

Qve,use,до,n, Qve,use,після,n - річне споживання енергії будівлею на потреби вентиляції до та після здійснення заходів з енергоефективності відповідно, тис. кВт·год на рік;

QHWD,use,до,n, QHWD,use,після,n - річне споживання енергії будівлею на потреби гарячого водопостачання до та після здійснення заходів з енергоефективності відповідно, тис. кВт·год на рік;

QC,use,до,n, QC,use,після,n - річне споживання енергії будівлею на потреби охолодження до та після здійснення заходів з енергоефективності відповідно, тис. кВт·год на рік;

QW,use,до,n, QW,use,після,n - річне споживання енергії будівлею на потреби освітлення до та після здійснення заходів з енергоефективності відповідно, тис. кВт·год на рік.

6. Середній рівень економії споживання енергетичних ресурсів за сукупністю всіх проектів, які фінансуються Фондом або разом з ним, визначається за такою формулою:

де   E - середній рівень економії споживання енергетичних ресурсів за сукупністю всіх проектів, відсотків;

n - загальна кількість проектів (будинків), які фінансуються Фондом або разом з ним, крім будівель, в яких виконані програми у житловому секторі, у тому числі пов’язані з відновленням будівель, зруйнованих та/або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

7. Обсяг річного скорочення споживання первинної енергії та річного скорочення викидів парникових газів в результаті здійснення заходів з енергоефективності за проектом (будівлею) визначається за такими формулами:

де   EEP - обсяг річного скорочення споживання первинної енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, тис. кВт·год на рік;

EMCO2 - обсяг річного скорочення викидів парникових газів в результаті здійснення заходів з енергоефективності, тон на рік;

eP,до,n - питомий показник споживання первинної енергії до здійснення заходів з енергоефективності, кВт·год на рік/кв. метрів;

eP,після,n - питомий показник споживання первинної енергії після здійснення заходів з енергоефективності, кВт·год на рік/кв. метрів;

mCO2,до,n - питомий показник викидів парникових газів до здійснення заходів з енергоефективності, кілограмів на рік/кв. метрів;

mCO2,після,n - питомий показник викидів парникових газів після здійснення заходів з енергоефективності, кілограмів на рік/кв. метрів;

Af,до,n - кондиціонована (опалювана) площа будівлі до здійснення заходів з енергоефективності, кв. метрів;

Af,після,n - кондиціонована (опалювана) площа будівлі після здійснення заходів з енергоефективності, кв. метрів;

n - загальна кількість проектів (будинків), які фінансуються Фондом або разом з ним, крім будівель, в яких виконані програми у житловому секторі, у тому числі пов’язані з відновленням будівель, зруйнованих та/або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

8. Енергетичні показники, наведені в пунктах 4-7 цієї Методики, визначаються на підставі даних енергетичних сертифікатів, що складені відповідно до Закону України “Про енергетичну ефективність будівель”, та/або розрахунків, виконаних відповідно до положень Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Мінрегіону від 11 липня 2018 р. № 169, які подаються разом із заявкою на часткове відшкодування вартості заходів з енергоефективності, що визначаються програмами Фонду.”.

2. У постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 р. № 1170:

1) назву постанови викласти в такій редакції:

“Про затвердження Порядку визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами державної установи “Фонд енергоефективності”;

2) абзац другий викласти в такій редакції:

“Затвердити Порядок визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами державної установи “Фонд енергоефективності, що додається.”;

3) Порядок визначення розміру економії видатків на фінансування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг постачання теплової енергії, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, затверджений зазначеною постановою, викласти в такій редакції:

ПОРЯДОК
визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами державної установи “Фонд енергоефективності”

1. Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами державної установи “Фонд енергоефективності” (далі - Фонд). Економія видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами Фонду (далі - економія видатків), відображає розмір коштів на оплату послуг з постачання теплової енергії, природного газу, гарячої води, електричної енергії, заощаджених кінцевими бенефіціарами гранту щороку.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) заявник - суб’єкт, який діє в інтересах та від імені кінцевих бенефіціарів гранту (власників або співвласників будівлі), який подав заявку до Фонду та якому була частково відшкодована вартість здійснених заходів з енергоефективності;

2) розрахунковий період - період з 1 січня року, що передує розрахунковому, до 1 січня року, в якому проводиться визначення розміру економії видатків.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України “Про житлово-комунальні послуги”.

3. Визначення розміру економії видатків здійснюється Фондом.

4. Визначення розміру економії видатків у розрахунковому періоді для проектів (будівель), в яких виконано заходи з енергоефективності, здійснюється на основі такої інформації:

1) обсягу річної економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності за проектом (будівлею) - визначається відповідно до Методики розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, які фінансуються державною установою “Фонд енергоефективності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 149 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 803) (далі - Методика);

2) тарифів на постачання теплової енергії, природного газу, гарячої води, електричної енергії кожного місяця розрахункового періоду - надається заявником;

3) виду енергоносія, що використовується для опалення та гарячого водопостачання - надається заявником;

4) тривалості періоду опалення за кожен місяць розрахункового періоду - надається заявником;

5) фактичної середньомісячної температури та нормативного строку опалення за кожен місяць розрахункового періоду у місці розташування будинку - визначається на основі відкритих кліматологічних даних, визначених Українським гідрометеорологічним центром ДСНС.

5. Отримання інформації, необхідної для визначення розміру економії видатків для проектів (будівель), в яких виконано заходи з енергоефективності, здійснюється у порядку, визначеному програмами Фонду.

6. Визначення розміру економії видатків в розрахунковому періоді за кожним проектом (будівлею) заявника, гривень, розраховується за такою формулою:

де   Sp,n - розмір економії видатків в розрахунковому періоді;

ESH,n, ESve,n, ESHWD,n, ESC,n, ESW,n - річна економія енергії за проектом (будівлею) на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, охолодження та освітлення відповідно, тис. кВт·год на рік, визначається відповідно до пункту 5 Методики;

KH,n - поправочний температурний коефіцієнт в розрахунковому періоді, визначається відповідно до пункту 7 цього Порядку;

VH,mn,n - середньозважений тариф на теплопостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, визначається відповідно до пункту 8 цього Порядку;

VHWD,mn,n - середньозважений тариф на гаряче водопостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, визначається відповідно до пункту 9 цього Порядку;

VW,mn,n - середньозважений тариф електропостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, визначається відповідно до пункту 10 цього Порядку.

7. Поправочний температурний коефіцієнт враховує різницю фактичних умов клімату (зовнішньої температури) від розрахункових, що використовувалися під час сертифікації енергетичної ефективності. Поправочний температурний коефіцієнт в розрахунковому періоді визначається за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

θe,fact, - середня фактична температура зовнішнього повітря і-того місяця, °С, визначається на основі відкритих кліматологічних даних;

θe,norm, - середня нормативна температура зовнішнього повітря і-того місяця, °С, приймається за нормативними документами;

Nfact - кількість днів в і-тому місяці, коли працювало опалення (дні, що передують моменту впровадження заходів з енергоефективності, не враховуються);

Nnorm, - нормативна кількість днів опалення в і-тому місяці, приймається згідно з ДСТУ Н Б В.1.1-27 “Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія” як кількість днів в місяці із середньодобовою температурою повітря ≤ 8 °С.

8. Визначення середньозваженого тарифу на теплопостачання здійснюється залежно від переважного виду енергоресурсу, що використовується для опалення. Переважним видом енергоресурсу вважається той вид енергоресурсу, що використовується для опалення більш як 50 відсотків опалюваної площі будинку. Середньозважений тариф на теплопостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, розраховується за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

VH - тариф на теплопостачання для місяця розрахункового періоду, гривень/Гкал, куб. метрів, кВт·год, кілограмів;

Nfact - кількість днів в і-тому місяці, коли працювало опалення (дні, що передують моменту впровадження заходів з енергоефективності, не враховуються);

R - коефіцієнт перерахунку одиниць вимірювання тарифу, кВт·год, приймається залежно від переважного виду енергоресурсу, що використовується для опалення:

для централізованого теплопостачання, Гкал/кВт·год: 1/1163;

для опалення газом, куб. метрів/кВт·год: 1/9;

для опалення електричною енергією, кВт·год/ кВт·год: 1;

для опалення вугіллям, кілограмів/ кВт·год: 1/5,6;

для опалення дровами, торфом, кілограмів/кВт·год: 1/3,4;

для опалення гранулами, брикетами та іншими видами альтернативного твердого палива, кілограмів/кВт·год: 1/4,2.

9. У разі коли для гарячого водопостачання переважно використовуються індивідуальні водонагрівачі (на більш як 50 відсотків опалюваної площі будинку), середньозважений тариф на гаряче водопостачання визначається відповідно до пункту 11 цього Порядку. У разі коли гаряче водопостачання централізоване, - середньозважений тариф на гаряче водопостачання в розрахунковому періоді, гривень/ кВт·год, розраховується за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

VHWD - тариф на централізоване гаряче водопостачання для місяця розрахункового періоду, гривень/куб. метр;

R - коефіцієнт перерахунку одиниць вимірювання тарифу, кВт·год, відображає кількість енергії, необхідної для нагрівання 1 куб. метра води з 15 °С до 60 °С та приймається - 1/52 куб. метра/кВт·год.

10. Середньозважений тариф на електропостачання в розрахунковому періоді, гривень/ кВт·год, розраховується за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

VW - тариф на електропостачання для місяця розрахункового періоду, гривень/куб. метр.

11. У разі коли заявником не надані необхідні дані або закінчилися строки зобов’язання надавати відповідну інформацію, то для розрахунку економії видатків приймаються показники, усереднені за наданими даними іншими заявниками відповідного розрахункового періоду, за такою формулою:

де   P - усереднений щомісячний показник, що може приймати значення VH, VHWD, VW або Nfact;

Pk - показник проекту (будинку), щодо якого заявником були надані дані;

k - кількість проектів (будинків), щодо яких заявниками були надані дані.

12. У разі коли після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 6-11 цього Порядку, економія видатків має від’ємне значення, розрахунок за проектом (будівлею) не враховується.

13. Загальний розмір економії видатків за розрахунковий період за сукупністю всіх проектів (будівель), в яких виконано заходи з енергоефективності, визначається за такою формулою:

де   n - загальна кількість проектів (будинків), в яких виконано заходи з енергоефективності;

Sp,n - розмір економії видатків в розрахунковому періоді.

14. Усі значення показників обсягів економії видатків (у тому числі середньозважених) та тарифів (у тому числі середньозважених), наведені у пунктах 6, 8-11, 13 цього Порядку, застосовуються без урахування податку на додану вартість.”.