Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Чинний Постанова
Номер: 1170
Прийняття: 27.12.2018
Видавники: Кабінет Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 27 грудня 2018 р. № 1170
Київ

Про затвердження Порядку визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами державної установи “Фонд енергоефективності”

{Назва Постанови в редакції Постанови КМ № 889 від 22.08.2023}

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 889 від 22.08.2023}

Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України “Про Фонд енергоефективності” Кабінет Міністрів України постановляє:

{Абзац другий в редакції Постанови КМ № 889 від 22.08.2023}

Прем'єр-міністр України

В.ГРОЙСМАН

Інд. 37




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 грудня 2018 р. № 1170
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 22 серпня 2023 р. № 889)

ПОРЯДОК
визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами державної установи “Фонд енергоефективності”

1. Цей Порядок встановлює механізм визначення розміру економії видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами державної установи “Фонд енергоефективності” (далі - Фонд). Економія видатків, що виникла в результаті здійснення заходів з енергоефективності за програмами Фонду (далі - економія видатків), відображає розмір коштів на оплату послуг з постачання теплової енергії, природного газу, гарячої води, електричної енергії, заощаджених кінцевими бенефіціарами гранту щороку.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) заявник - суб’єкт, який діє в інтересах та від імені кінцевих бенефіціарів гранту (власників або співвласників будівлі), який подав заявку до Фонду та якому була частково відшкодована вартість здійснених заходів з енергоефективності;

2) розрахунковий період - період з 1 січня року, що передує розрахунковому, до 1 січня року, в якому проводиться визначення розміру економії видатків.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України “Про житлово-комунальні послуги”.

3. Визначення розміру економії видатків здійснюється Фондом.

4. Визначення розміру економії видатків у розрахунковому періоді для проектів (будівель), в яких виконано заходи з енергоефективності, здійснюється на основі такої інформації:

1) обсягу річної економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності за проектом (будівлею) - визначається відповідно до Методики розрахунку економії енергії в результаті здійснення заходів з енергоефективності, які фінансуються державною установою “Фонд енергоефективності”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2018 р. № 149 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 23, ст. 803) (далі - Методика);

2) тарифів на постачання теплової енергії, природного газу, гарячої води, електричної енергії кожного місяця розрахункового періоду - надається заявником;

3) виду енергоносія, що використовується для опалення та гарячого водопостачання - надається заявником;

4) тривалості періоду опалення за кожен місяць розрахункового періоду - надається заявником;

5) фактичної середньомісячної температури та нормативного строку опалення за кожен місяць розрахункового періоду у місці розташування будинку - визначається на основі відкритих кліматологічних даних, визначених Українським гідрометеорологічним центром ДСНС.

5. Отримання інформації, необхідної для визначення розміру економії видатків для проектів (будівель), в яких виконано заходи з енергоефективності, здійснюється у порядку, визначеному програмами Фонду.

6. Визначення розміру економії видатків в розрахунковому періоді за кожним проектом (будівлею) заявника, гривень, розраховується за такою формулою:

де   Sp,n - розмір економії видатків в розрахунковому періоді;

ESH,n, ESve,n, ESHWD,n, ESC,n, ESW,n - річна економія енергії за проектом (будівлею) на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання, охолодження та освітлення відповідно, тис. кВт·год на рік, визначається відповідно до пункту 5 Методики;

KH,n - поправочний температурний коефіцієнт в розрахунковому періоді, визначається відповідно до пункту 7 цього Порядку;

VH,mn,n - середньозважений тариф на теплопостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, визначається відповідно до пункту 8 цього Порядку;

VHWD,mn,n - середньозважений тариф на гаряче водопостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, визначається відповідно до пункту 9 цього Порядку;

VW,mn,n - середньозважений тариф електропостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, визначається відповідно до пункту 10 цього Порядку.

7. Поправочний температурний коефіцієнт враховує різницю фактичних умов клімату (зовнішньої температури) від розрахункових, що використовувалися під час сертифікації енергетичної ефективності. Поправочний температурний коефіцієнт в розрахунковому періоді визначається за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

θe,fact, - середня фактична температура зовнішнього повітря і-того місяця, °С, визначається на основі відкритих кліматологічних даних;

θe,norm, - середня нормативна температура зовнішнього повітря і-того місяця, °С, приймається за нормативними документами;

Nfact - кількість днів в і-тому місяці, коли працювало опалення (дні, що передують моменту впровадження заходів з енергоефективності, не враховуються);

Nnorm, - нормативна кількість днів опалення в і-тому місяці, приймається згідно з ДСТУ Н Б В.1.1-27 “Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія” як кількість днів в місяці із середньодобовою температурою повітря 8 °С.

8. Визначення середньозваженого тарифу на теплопостачання здійснюється залежно від переважного виду енергоресурсу, що використовується для опалення. Переважним видом енергоресурсу вважається той вид енергоресурсу, що використовується для опалення більш як 50 відсотків опалюваної площі будинку. Середньозважений тариф на теплопостачання в розрахунковому періоді, гривень/кВт·год, розраховується за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

VH - тариф на теплопостачання для місяця розрахункового періоду, гривень/Гкал, куб. метрів, кВт·год, кілограмів;

Nfact - кількість днів в і-тому місяці, коли працювало опалення (дні, що передують моменту впровадження заходів з енергоефективності, не враховуються);

R - коефіцієнт перерахунку одиниць вимірювання тарифу, кВт·год, приймається залежно від переважного виду енергоресурсу, що використовується для опалення:

для централізованого теплопостачання, Гкал/кВт·год: 1/1163;

для опалення газом, куб. метрів/кВт·год: 1/9;

для опалення електричною енергією, кВт·год/ кВт·год: 1;

для опалення вугіллям, кілограмів/ кВт·год: 1/5,6;

для опалення дровами, торфом, кілограмів/кВт·год: 1/3,4;

для опалення гранулами, брикетами та іншими видами альтернативного твердого палива, кілограмів/кВт·год: 1/4,2.

9. У разі коли для гарячого водопостачання переважно використовуються індивідуальні водонагрівачі (на більш як 50 відсотків опалюваної площі будинку), середньозважений тариф на гаряче водопостачання визначається відповідно до пункту 11 цього Порядку. У разі коли гаряче водопостачання централізоване, - середньозважений тариф на гаряче водопостачання в розрахунковому періоді, гривень/ кВт·год, розраховується за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

VHWD - тариф на централізоване гаряче водопостачання для місяця розрахункового періоду, гривень/куб. метр;

R - коефіцієнт перерахунку одиниць вимірювання тарифу, кВт·год, відображає кількість енергії, необхідної для нагрівання 1 куб. метра води з 15 °С до 60 °С та приймається - 1/52 куб. метра/кВт·год.

10. Середньозважений тариф на електропостачання в розрахунковому періоді, гривень/ кВт·год, розраховується за такою формулою:

де   i - один з місяців розрахункового періоду;

VW - тариф на електропостачання для місяця розрахункового періоду, гривень/куб. метр.

11. У разі коли заявником не надані необхідні дані або закінчилися строки зобов’язання надавати відповідну інформацію, то для розрахунку економії видатків приймаються показники, усереднені за наданими даними іншими заявниками відповідного розрахункового періоду, за такою формулою:

де   P - усереднений щомісячний показник, що може приймати значення VH, VHWD, VW або Nfact;

Pk - показник проекту (будинку), щодо якого заявником були надані дані;

k - кількість проектів (будинків), щодо яких заявниками були надані дані.

12. У разі коли після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 6-11 цього Порядку, економія видатків має від’ємне значення, розрахунок за проектом (будівлею) не враховується.

13. Загальний розмір економії видатків за розрахунковий період за сукупністю всіх проектів (будівель), в яких виконано заходи з енергоефективності, визначається за такою формулою:

де   n - загальна кількість проектів (будинків), в яких виконано заходи з енергоефективності;

Sp,n - розмір економії видатків в розрахунковому періоді.

14. Усі значення показників обсягів економії видатків (у тому числі середньозважених) та тарифів (у тому числі середньозважених), наведені у пунктах 6, 8-11, 13 цього Порядку, застосовуються без урахування податку на додану вартість.

{Порядок в редакції Постанови КМ № 889 від 22.08.2023}