Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Чинний Наказ
Номер: 169
Прийняття: 11.07.2018
Видавники: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.07.2018  № 169


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 липня 2018 р.
за № 822/32274

Про затвердження Методики визначення енергетичної ефективності будівель

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій
№ 261 від 27.10.2020}

Відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель» та пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методику визначення енергетичної ефективності будівель, що додається.

2. Департаменту з питань проектування об’єктів будівництва, технічного регулювання та науково-технічного розвитку (О. Рябова) разом з Юридичним департаментом (О. Чепелюк) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Л. Парцхаладзе.

Віце-прем’єр-міністр України -
Міністр регіонального
розвитку, будівництва
та житлово-комунального
господарства України





Г. Зубко

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства
з енергоефективності та енергозбереження України

Заступник Міністра екології
та природних ресурсів України

Голова Державної регуляторної служби України




С. Савчук


В.М. Вакараш

К. Ляпіна



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства регіонального
розвитку, будівництва
та житлово-комунального
господарства України
11 липня 2018 року № 169


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
16 липня 2018 р.
за № 822/32274

МЕТОДИКА
визначення енергетичної ефективності будівель

І. Загальні положення

1. Ця Методика встановлює механізм визначення енергетичної ефективності будівель, у тому числі:

перелік показників енергетичної ефективності будівель;

метод визначення енергетичної ефективності будівель;

особливості визначення енергетичної ефективності будівель, приміщення яких мають різне функціональне призначення;

проведення розрахунків первинної енергії та викидів парникових газів;

визначення класу енергетичної ефективності будівель.

2. Терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у таких значеннях:

виявлення фактичного стану будівлі - процес оцінки конструктивних параметрів теплоізоляційної оболонки будівлі та її інженерних систем сертифікованими фахівцями з наступним використанням отриманих результатів при встановленні та оцінюванні показників енергетичної ефективності;

еталонна будівля - будівля, яка відображає типову геометрію та системи будівлі, типові енергетичні характеристики огороджувальних конструкцій теплоізоляційної оболонки, інженерних систем будівлі, типову функціональність та типову структуру витрат з урахуванням характерних кліматичних умов та географічного розташування;

клас системи управління/регулювання - оцінений рівень впливу автоматизації будівель і технічного управління будівлею за енергоспоживанням будівлі;

питома енергопотреба - показник енергетичної ефективності будівлі, що визначає кількість енергії, яку необхідно подати до або видалити з кондиціонованого об’єму для забезпечення нормованих теплових умов мікроклімату в приміщеннях, і належить до одиниці опалюваної (кондиціонованої) площі або об’єму будівлі;

питоме споживання енергії (питоме енергоспоживання) - показник енергетичної ефективності будівлі, який визначає кількість енергії, що надходить до системи опалення, охолодження, постачання гарячої води, вентиляції або освітлення для задоволення потреб в енергії при опаленні, охолодженні, гарячому водопостачанні, вентиляції або освітленні відповідно, і належить до одиниці опалюваної (кондиціонованої) площі/об’єму будівлі;

показник енергетичної ефективності - числове значення енергетичної характеристики будівлі, яке використовується для ранжування енергетичної ефективності, вимог до енергетичної ефективності та/або для сертифіката.

Інші терміни, використані у цій Методиці, вживаються у значеннях, визначених у Законах України «Про енергетичну ефективність будівель», «Про регулювання містобудівної діяльності».

ІІ. Показники енергетичної ефективності будівель

1. Показниками енергетичної ефективності для будівель є:

питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води;

питоме енергоспоживання при опаленні;

питоме енергоспоживання при охолодженні;

питоме енергоспоживання при постачанні гарячої води;

питоме енергоспоживання систем вентиляції;

питоме енергоспоживання при освітленні;

питоме енергоспоживання первинної енергії;

питоме енергоспоживання викидів парникових газів.

2. Показники енергетичної ефективності будівель визначаються розрахунковим методом.

3. Вихідні дані для розрахунків показників енергетичної ефективності будівель, вимоги до процедури збору та обробки інформації про фактичні або проектні характеристики огороджувальних конструкцій та інженерних систем визначаються відповідно до вимог частини восьмої статті 7 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

4. Розрахунок питомого енергоспоживання на освітлення є обов’язковим для визначення енергетичної ефективності громадських будівель.

ІІІ. Обов’язкова інформація, що враховується при визначенні енергетичної ефективності будівель

1. Місцеві кліматичні умови визначається згідно з розділами 5, 6, 7, 9 ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Захист від небезпечних геологічних процесів, шкідливих експлуатаційних впливів, від пожежі. Будівельна кліматологія» (далі - ДСТУ-Н Б В.1.1-27), додатку А ДСТУ Б А.2.2-12:2015 «Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, освітленні та гарячому водопостачанні» (далі - ДСТУ Б А.2.2-12).

2. Функціональне призначення, архітектурно-планувальне та конструктивне рішення будівлі визначають згідно з проектною документацією чи документацією, складеною за результатами технічної інвентаризації, або паспортом об’єкта, який складається згідно з Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257.

3. Геометричні (враховуючи розташування та орієнтацію огороджувальних конструкцій), теплотехнічні та енергетичні характеристики будівлі, а також енергетичний баланс будівлі визначаються згідно з проектною документацією відповідно до вимог розділу 4 ДСТУ Б А.2.2-8:2010 «Розділ «Енергоефективність» у складі проектної документації об’єктів» (далі - ДСТУ Б А.2.2-8) або паспортом будівлі.

У разі відсутності необхідної проектної документації характеристики будівлі визначають за результатами виявлення фактичного стану будівлі відповідно до розділів 6, 7 та 9 ДСТУ Б EN 15603:2013 «Енергетична ефективність будівель. Загальне енергоспоживання та проведення енергетичної оцінки» (EN 15603:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN 15603), розділу 4 ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 «Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції» (далі - ДСТУ Н Б А.2.2-5), розділів 5 та 7 ДСТУ-Н Б А.2.2-13:2015 «Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної оцінки» (далі - ДСТУ-Н Б А.2.2-13), ДСТУ Б EN ISO 13790:2011 «Енергоефективність будинків. Розрахунок енергоспоживання на опалення та охолодження» (EN ISO 13790:2008, IDT) (далі - ДСТУ Б EN ISO 13790).

4. Санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі визначаються відповідно до вимог нормативних актів та документів залежно від функціонального призначення будівлі. Допускається визначати розрахункові показники мікроклімату згідно з пунктом 6.3 розділу 6 та розділом 13 ДСТУ Б А.2.2-12.

{Пункт 4 розділу III в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

5. Нормативний строк експлуатації огороджувальних конструкцій та їх елементів (у тому числі обладнання), а також інженерних систем встановлюється згідно з підрозділом 4.19 розділу 4 ДБН В.2.6-31:2016 «Теплова ізоляція будівель» (далі - ДБН В.2.6-31), розділом 5 ДСТУ Б В.2.6-35:2008 «Конструкції зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови» (далі - ДСТУ Б В.2.6-35), підрозділом 6.10 розділу 6 ДБН В.2.6-33:2008 «Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування, улаштування та експлуатації» (далі - ДБН В.2.6-33) та підрозділом 4.6 розділу 4 ДСТУ Б В.2.6-189:2013 «Методи вибору теплоізоляційного матеріалу для утеплення будинків» (далі - ДСТУ Б В.2.6-189).

6. Технічні характеристики інженерних систем визначаються згідно з проектною документацією або паспортом об’єкта. За відсутності необхідної документації зазначені характеристики визначаються під час виявлення фактичного стану будівлі.

7. Використання відновлюваних джерел енергії, пасивних сонячних систем та систем захисту від сонця, а також енергії, виробленої шляхом когенерації, та їх вплив на показники енергоефективності будівель враховуються згідно з розділами 14, 15 ДСТУ Б А.2.2-12, розділами 11, 14 та додатком Е до ДСТУ Б EN ISO 13790, додатком G до ДСТУ Б EN 15603.

8. Кондиціонована (опалювана) площа будівлі, Af, м-2, та кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі, V, м-3, визначаються в такому порядку:

кондиціонована (опалювальна) площа будівлі визначається відповідно до наявної проектної документації. У разі відсутності проектної документації кондиціонована (опалювальна) площа визначається як площа поверхів (у тому числі й мансардного, опалюваного цокольного та підвального приміщень) будівлі, яка вимірюється в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, включаючи площу, що займають перегородки й внутрішні стіни. В кондиціоновану (опалювальну) площу будівлі включаються опалювані сходові клітки, ліфтові та інші шахти з урахуванням їх площі на рівні кожного поверху. В кондиціоновану (опалювальну) площу будівлі не включаються площі теплих горищ і техпідпілля, неопалюваних технічних поверхів, підвалу (підпілля), холодних неопалюваних веранд, сходових клітин, а також холодного горища або його частини, не зайнятої під мансарду. Під час визначення площі мансардного поверху враховується площа з висотою до похилої стелі 1.2 м при нахилі 30° до горизонту; 0.8 м - при 45°-60°; при 60° і більше - площа виміряється до плінтуса;

кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі визначається відповідно до наявної проектної документації. У разі відсутності проектної документації кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі визначається як добуток опалювальної площі поверху на внутрішню висоту, що вимірюється від поверхні підлоги першого поверху до поверхні стелі останнього поверху. У разі складних форм внутрішнього об’єму будівлі опалювальний об’єм визначається як об’єм простору, що обмежений внутрішніми поверхнями зовнішніх огороджувальних конструкцій (стін, покриття або горищного перекриття, цокольного перекриття). Для підземних автостоянок кондиціонований (опалювальний) об’єм будівлі обмежується перекриттям над автостоянкою.

9. При визначенні розрахункового значення усередненої за часом витрати повітря для будівлі або її кондиціонованих зон, за відсутності проєктних даних у необхідному обсязі значення усередненої за часом витрати повітря, слід розраховувати згідно з додатком X ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (далі - ДБН В.2.5-67), використовуючи загальну мінімальну витрату зовнішнього повітря Qtot, що визначається для оптимальних умов мікроклімату.

{Розділ III доповнено новим пунктом 9 згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

IV. Визначення питомої енергопотреби на опалення, охолодження, постачання гарячої води

Питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води розраховується за формулами

для житлових будівель

EN = (QH,nd + QC,nd + QDHW,nd) / Af

(1)

для громадських будівель

EN = (QH,nd + QC,nd + QDHW,nd) / V

(2)

де

QH,nd

-

річна енергопотреба будівлі на опалення, кВт х год, що визначається згідно з розділами 7-14 ДСТУ Б А.2.2-12;


QC,nd

-

річна енергопотреба будівлі на охолодження, кВт х год, що визначається згідно з розділами 7-14 ДСТУ Б А.2.2-12;


QDHW,nd

-

річна енергопотреба будівлі для постачання гарячої води, кВт х год, що визначається згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 розділу 16 ДСТУ Б А.2.2-12.

{Розділ IV в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

V. Визначення питомого енергоспоживання при опаленні

1. Питоме енергоспоживання при опаленні (EPH,use), кВт×год/м-2 [кВт×год/м-3] розраховується за формулами для житлових будівель

(3)

для громадських будівель

(4)

де

Q H,use

-

річне енергоспоживання будівлі на опалення, кВт×год, що розраховується за формулою (5);


Af, V

-

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м-2, та кондиціонований (опалювальний) об’єм для громадської будівлі (або її частини), м-3, що визначаються в порядку, встановленому у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

Напрям розрахунку річного енергоспоживання визначається від енергопотреби (QH,nd,i), кВт×год, до джерела енергії (QH,gen,out,i), кВт×год, та є протилежним потоку енергії в системі теплозабезпечення. Розрахунок структурується відповідно до компонентів системи теплозабезпечення (тепловіддача, теплорозподілення, акумулювання теплоти, генерування теплоти).

2. Для кожної функціональної складової системи визначається необхідна на вводі теплота шляхом додавання розрахованих тепловтрат в ній та теплоти на виході з неї.

3. Річне енергоспоживання при опаленні (QH,use), кВт×год, розраховується за формулою

(5)

де

-

енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж і-го місяця, кВт×год, що розраховується за формулою (6);


-

загальні тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж і-го місяця, кВт×год, що розраховуються за формулою (7).

4. Період опалення (години) визначається відповідно до ДСТУ-Н Б В.1.1-27.

5. Загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти (QH,gen,out,i), кВт×год, розраховується за формулою

(6)

де

-

енергія входу в підсистему розподілення упродовж і-го місяця, кВт×год, що розраховується за формулою (8).

6. Загальні тепловтрати підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти упродовж і-го місяця (QH,gen,ls,i), кВт×год, розраховуються за формулою

(7)

де

ηH,gen

-

показники ефективності підсистем виробництва/генерування та акумулювання теплоти, що приймаються згідно з даними значень сезонної ефективності виробництва/генерування теплоти, наведених у додатку 1 до цієї Методики.

7. У разі наявності джерела теплопостачання з показником ефективності, визначеним у технічній документації на обладнання, яке відрізняється від показників додатка 1 до цієї Методики, приймається значення, зазначене у технічній документації на обладнання.

8. Енергія входу в підсистему розподілення упродовж і-го місяця (QH,dis,in,i), кВт×год, розраховується за формулою

(8)

де

-

неутилізовані тепловтрати підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, кВт×год, розраховується за формулою (9);


-

енергія виходу з підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, кВт×год, розраховується за формулою (12).

9. Неутилізовані тепловтрати підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, QH,dis,ls,nryd,i, кВт×год, розраховується за формулою

(9)

де

-

неутилізаційні тепловтрати, кВт×год, розраховується за формулою (10);


-

утилізаційні тепловтрати, кВт×год, розраховується за формулою (10);


-

утилізовані тепловтрати, кВт×год, розраховується за формулою (11);

Неутилізаційними вважають тепловтрати підсистем розподілення, що знаходяться в усіх неопалювальних об’ємах. Утилізаційними вважають тепловтрати підсистем розподілення в усіх опалюваних об’ємах.

10. Тепловтрати підсистем розподілення впродовж і-го місяця, кВт×год, розраховують за формулою

(10)

де

ΨL,j

-

лінійний коефіцієнт теплопередачі j-го трубопроводу, кВт/(м×К), визначається відповідно до типових значень лінійного коефіцієнта теплопередачі Ψ, Вт/(мК), для нових та існуючих будівель, наведених у додатку 2 до цієї Методики;


θm,i

-

середня температура теплоносія в зоні упродовж і-го місяця, °C; визначають за температурним графіком регулювання теплоносія за погодними умовами при середньомісячній температурі зовнішнього середовища відповідного місяця, що визначається згідно з таблицею А.2 ДСТУ Б А.2.2-12;


θi,j

-

температура оточуючого середовища упродовж і-го місяця, °C;


Lj

-

довжина j-го трубопроводу, м;


top,an,i

-

години опалення упродовж і-го місяця, години;


j

-

індекс, що позначає трубопроводи з однаковими граничними умовами.

11. Утилізовані тепловтрати, кВт×год, розраховується за формулою

(11)

де

ηH,gn,i

-

безрозмірний коефіцієнт використання надходжень для опалення впродовж і-го місяця розрахований згідно з пунктом 12.2 ДСТУ Б А.2.2-12.

12. Енергія виходу з підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, (QH,dis,out,i), кВт×год, розраховується за формулою

(12)

де

-

енергія входу, необхідна для підсистеми тепловіддачі впродовж і-го місяця кВт×год, розраховується за формулою (13).

13. Енергія входу, необхідна для підсистеми тепловіддачі впродовж і-го місяця (QH,em,in,i), кВт×год, розраховується за формулою

(13)

де

-

енергія виходу підсистеми тепловіддачі за і-й місяць, кВт×год, розраховується за формулою (14);


-

загальні тепловтрати підсистем тепловіддачі/виділення впродовж і-го місяця, які вважаються 100 % придатними для утилізації, кВт×год, розраховуються за формулою (15).

14. Енергія виходу підсистеми тепловіддачі за і-й місяць дорівнює енергопотребі, розраховується за формулою

(14)

де

-

теплота, яку необхідно подати до кондиціонованого об’єму для підтримки температури упродовж визначеного періоду часу, без урахування інженерних систем теплозабезпечення будівлі, кВт×год визначається згідно з підпунктом 7.2.1 розділу 7 ДСТУ Б А.2.2-12.

15. Загальні тепловтрати підсистеми тепловіддачі/виділення за конкретний місяць (QH,em,ls,i), кВт×год, розраховуються за формулою

(15)

де

fhydr

-

коефіцієнт, що враховує гідравлічне налагодження системи, що визначається відповідно до коефіцієнтів ефективності, наведених у додатку 3 до цієї Методики;


fim

-

коефіцієнт, що враховує застосування періодичного теплового режиму приміщення;


fim = 1

-

для постійного теплового режиму; fim = 0,98 - для періодичного теплового режиму з регулюванням без інтегрованого зворотного зв’язку; fim = 0,97 для періодичного теплового режиму з регулюванням, що має інтегрований зворотний зв’язок (з оптимізованим пуском);


frad

-

коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку (тільки для променевих систем опалення) і визначається згідно із додатком 3 до цієї Методики;


ηem

-

загальний рівень ефективності для тепловіддавальної складової системи у приміщенні розраховується за формулою

(16)

де

ηstr

-

складова загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення, визначається згідно з додатком 3 до цієї Методики;


ηctr

-

складова загального рівня ефективності, яка враховує регулювання температури приміщення, розраховується згідно з додатком 3 до цієї Методики;


ηemb

-

складова загального рівня ефективності, яка враховує питомі втрати зовнішніх огороджень (для вбудованих систем), визначається згідно з додатком 3 до цієї Методики.

16. У разі якщо показники складових загального рівня ефективності нагрівальних поверхонь та гідравлічного налагодження систем (fhydr, fim, frad, ηem) у технічній документації на обладнання відрізняються від значень показників, наведених у додатку 3 до цієї Методики, приймається значення, визначене на основі технічної документації на обладнання.

VI. Визначення питомого енергоспоживання при охолодженні

1. Питоме енергоспоживання при охолодженні (EPC,use), кВт×год/м-2 [кВт×год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель:

(17)

для громадських будівель:

(18)

де

QC,use

-

річне енергоспоживання при охолодженні, кВт×год, розраховується за формулою (19).


Af, V

-

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м-2, та кондиціонований об’єм для громадської будівлі (або її частини), м-3, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

2. Річне енергоспоживання при охолодженні (QC,use), кВт×год, розраховується за формулою

(19)

де

-

загальні тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання, кВт×год, розраховується за формулою (20);


-

енергія виходу від підсистем виробництва/генерування та акумулювання, кВт×год, розраховується за формулою (21).

3. Загальні тепловтрати підсистеми виробництва/генерування та акумулювання (QC,gen,ls), кВт×год, розраховуються за формулою

(20)

де

ηC,gen

-

показник ефективності підсистеми виробництва/генерування та акумулювання, визначений відповідно до показників річної ефективності (SEER) окремих охолоджувальних машин, наведених у додатку 4 цієї Методики.

У разі якщо показники підсистем виробництва/генерування та акумулювання при охолодженні у технічній документації на обладнання відрізняються від показників, наведених у додатку 4 до цієї Методики, то приймається значення, визначене на основі технічної документації на обладнання.

Якщо підсистема виробництва/генерування та акумулювання складається більше ніж з одного типу генератора/трансформатора, розрахунки здійснюються окремо для кожної частини з відповідним показником ефективності.

4. Загальна енергія виходу з підсистем виробництва/генерування та акумулювання при охолодженні (QC,gen,out), кВт×год, розраховується за формулою

(21)

де

ηC,ac

-

ефективність автоматичного управління/регулювання, залежно від класу ефективності системи управління/регулювання приймають наступні значення:
для систем класу А - ηC,ac = 0,99;
для систем класу B - ηC,ac = 0,93;
для систем класу C - ηC,ac = 0,88;
для систем класу D - ηC,ac = 0,82;

де

QC,dis,in

-

енергія входу в підсистему розподілення, кВт×год, визначена згідно з формулою (22).

У разі відсутності системи охолодження в будівлі, з метою визначення енергетичної ефективності будівлі приймається значення 0,93 для ефективності автоматичного управління/регулювання (ηC,ac) та значення 2,4 для показника ефективності підсистеми виробництва/генерування.

5. Період охолодження (години) визначається відповідно до таблиці А.3 додатка А ДСТУ Б А.2.2-12.

6. Енергію входу, яка необхідна для підсистеми розподілення, визначають за формулою

(22)

де

-

енергію виходу для підсистеми розподілення упродовж і-го місяця, Вт×год, приймають рівною енергопотребі для охолодження у даному місяці QC,nd,i та для даної комбінації зон, яку обслуговує та сама підсистема виділення/тепловіддачі та розподілення, Вт×год, визначена згідно з підрозділом 7.2.2 розділу 7 ДСТУ Б А.2.2-12;


-

річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодженого повітря, кВт×год, визначені згідно з формулою (23).

7. Річні тепловтрати підсистемою розподілення охолодження, кВт×год, визначають за формулою

(23)

де

QC,nd

-

річні енергопотреби для охолодження, кВт×год, визначені згідно з розділом 14 ДСТУ Б А.2.2-12 ;


ηC,ce

-

ступінь утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження приймають згідно з показниками усереднених річних коефіцієнтів систем охолодження, наведених у додатку 5 до цієї Методики;


ηC,ce,sens

-

ступінь явної утилізації теплообміну при охолодженні в системі охолодження приймають згідно з даними додатка 5 до цієї Методики. Ця величина враховує небажане осушення (енергію на конденсацію) в існуючому устаткуванні системи охолодження;


ηc,d

-

ступінь утилізації підсистеми розподілення приймають за даними додатка 5 до цієї Методики.

8. Загальне енергоспоживання за наявності центрального попереднього охолодження розраховується за формулою

(24)

де

QV,pre-cool,gen,out

-

загальна енергія виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВт×год, визначена згідно з формулою (25);


ηV,pre-cool,gen

-

ефективність підсистеми виробництва/генерування системи центрального попереднього охолодження відповідно до додатка 4 до цієї Методики.

У разі якщо генераційно-акумуляційна підсистема включає охолоджувальні пристрої більш як одного виду, розрахунки необхідно робити по кожній частині окремо і визначати відповідні показники ефективності.

9. Загальну енергію виходу з підсистеми виробництва/генерування при центральному попередньому охолодженні припливного повітря, кВт×год, розраховують за формулою

(25)

де

ƒC,m

-

частка m-го місяця, що є частиною фактичного періоду охолодження для роботи сезонозалежних технічних засобів, розрахована відповідно до таблиці А.3 додатка А ДСТУ Б А.2.2-12;


QV,nd,pre-cool,m

-

енергопотреба для попереднього охолодження для m-го місяця, кВт×год, розрахована згідно з підпунктом 9.3.2 розділу 9 ДСТУ Б А.2.2-12;


ηV,sys,pre-cool

-

загальна ефективність розподілення і тепловіддачі/виділення для системи попереднього охолодження, що приймається відповідно до показників загальної ефективності розподілення і тепловіддачі/виділення для систем попереднього охолодження, наведених у додатку 6 до цієї Методики.

VII. Визначення питомого енергоспоживання при постачанні гарячої води

1. Питоме споживання енергії при постачанні гарячої води (EPdhv,use), кВт×год/м-2 [кВт×год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель

(26)

для громадських будівель

(27)

де

QDHW,use

-

річне енергоспоживання будівлею при постачанні гарячої води, кВт×год, розраховується за формулою (28);


Af, V

-

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м-2, та кондиціонований об’єм для громадської будівлі (або її частини), м-3, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

2. Річне енергоспоживання при постачанні гарячої води (QDHW,use), кВт×год, розраховується за формулою:

(28)

де

-

енергопотреби гарячого водопостачання, кВт×год;


-

річні тепловтрати підсистеми розподілення постачання гарячої води, кВт×год, визначається згідно з пунктом 5 цього розділу;


-

річні тепловтрати циркуляційного контуру постачання гарячої води, кВт×год, визначається згідно з пунктом 6 цього розділу;


-

тепловтрати використаної води при водорозборі, кВт×год, визначається згідно з пунктом 7 цього розділу, при цьому період постачання гарячої води (години), встановлюється при виявленні фактичного стану будівлі;


ηgen

-

ефективність підсистеми виробництва/генерування та акумулювання теплоти визначається згідно з додатком 1 до цієї Методики. При цьому за наявності джерела теплопостачання з показником ефективності, що встановлений при виявленні фактичного стану будівлі та є відмінним від показника, визначеного у додатку 1 до цієї Методики, приймається значення, визначене при виявленні фактичного стану будівлі.

{Пункт 2 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

3. Енергопотреба для гарячого водопостачання (QDHW,nd), кВт х год, що визначається згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 розділу 16 ДСТУ Б А.2.2-12.

{Пункт 3 розділу VII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

{Пункт 4 розділу VII виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

4. Річні тепловтрати підсистеми розподілення постачання гарячої води QW,dis,ls, кВт×год, розраховується за формулою

(29)

де

QW,dis,ls

-

річні тепловтрати підсистеми розподілення ГВП, кВт×год;


ψW,j

-

лінійний коефіцієнт теплопередачі трубопроводу, Вт/(м×К), визначається згідно з додатком 2 до цієї Методики;


LW,j

-

довжина секції трубопроводу, м;


θW,dis,avg,j

-

середня температура гарячої води у секції трубопроводу, °C;


θamb,j

-

середня температура середовища навколо секції трубопроводу або температура опалюваного чи неопалюваного приміщення, °C;


tw

-

період користування ГВП (години/рік), що встановлюється при виявленні фактичного стану будівлі;


j

-

індекс, що позначає трубопроводи з однаковими граничними умовами.

Тепловтрати необхідно розраховувати окремо для трубопроводів, що знаходяться в неопалюваних об’ємах та опалюваних об’ємах будівлі.

5. Річні тепловтрати циркуляційного контуру постачання гарячої води QW,dis,ls,col,m, кВт×год, розраховується за формулою

(30)

де

-

тепловтрати трубопроводів протягом періодів циркуляції, кВт×год, визначають за формулою (33);


-

тепловтрати трубопроводів протягом періодів відсутності циркуляції, кВт×год, визначають за формулою (34).

(31)

(32)

де

ψW,j

-

лінійний коефіцієнт теплопередачі трубопроводу, Вт/(м×К), визначається згідно з додатком 2 до цієї Методики;


LW,j

-

довжина секції трубопроводу, м;


θW,dis,avg,j

-

середня температура гарячої води у секції трубопроводу, °C;


θamb,j

-

середня температура середовища навколо секції трубопроводу або температура опалюваного чи неопалюваного приміщення, °C;


-

теплоємність води, приймають 1150 Вт×год/(м-3×К);


VW,dis,i

-

об’єм води, що міститься в секції трубопроводу, м-3, визначений за допомогою значень довжини та діаметру трубопроводу;


tw,on,j

-

період циркуляції, години/рік; за відсутності точних даних приймають tw,on = 8760 годин;


nnorm

-

кількість робочих циклів циркуляційного насоса протягом року; за відсутності точних даних приймають nnorm = 1-2 цикли в день;


j

-

індекс, що позначає трубопроводи з однаковими граничними умовами.

6. Тепловтрати використаної води при водорозборі QW,em,l кВт×год, розраховується за формулою

(33)

де

QW

-

річні енергопотреби ГВП, кВт×год, визначені згідно з пунктом 3 цього розділу;


ηeq

-

еквівалент збільшення, що враховує тепловтрати використаної води при водорозборі, приймають згідно з даними тепловтрат використаної води при водорозборі у будівлях без циркуляційного контуру, наведених у додатку 7 до цієї Методики.

7. Регулярні тепловтрати з секцій трубопроводу, розміщених в опалюваних приміщеннях, утилізуються у вигляді опалення приміщення під час опалювального періоду. Частина таких втрат може бути утилізована і здійснити внесок у нагрівання приміщення.

Утилізаційні регулярні тепловтрати, кВт×год, виражають часткою тепловтрат у підсистемі розподілення ГВП з трубопроводів, що знаходяться в опалюваних приміщеннях, та часткою додаткового енергоспоживання при розподіленні за формулою

(34)

де

fW,dis,ls,rbl

-

частка тепловтрат в підсистемі розподілення ГВП, що можуть бути утилізовані для підвищення температури приміщення;


fW,dis,aux,rbl

-

частка додаткового енергоспоживання при розподіленні, що може бути утилізована для опалення приміщення


WW,dis,au

-

споживання додаткової енергії для насоса, кВт год, допускається розраховувати на підставі маркування потужності насоса.

Частки залежать від тривалості опалювального періоду та місця розташування насоса. Для спрощення приймають, що 50 % утилізаційних тепловтрат протягом опалювального періоду може бути утилізовано в підсистемі розподілення ГВП та, що утилізується 80 % додаткової енергії.

Додаткова енергії для насоса, WW,dis,au, кВт х год, розраховується за формулою

WW,dis,au = Ppmp х tpmp х N,

(35)

де

Ppmp

-

аркування потужності насоса, кВт;


tpmp

-

час роботи насоса, год/доба, за відсутності точних даних приймають стандартне значення 24 год/добу;


N

-

кількість діб роботи насоса протягом року.

{Пункт 7 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

VIII. Визначення питомого енергоспоживання систем вентиляції

1. Питоме енергоспоживання при вентиляції (EPV,use), кВт х год/м-2 [кВт х год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель

EPV,use = QV,use / Af,

(36)

для громадських будівель

EPV,use = QV,use / V,

(37)

де

QV,use

-

річне енергоспоживання при вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (38);


Af, V

-

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м-2, та кондиціонований (опалювальний) об’єм для громадської будівлі (або її частини), м-3, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

{Пункт 1 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

2. Річне енергоспоживання при вентиляції (QV,use), кВт х год, розраховується за формулою

QV,use = QV,sys,fan,

(38)

де

QV,sys,fan

-

енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (39).

{Пункт 2 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

3. Енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції (QV,sys,fan), кВт х год, розраховується за формулою

QV,sys,fan = Pel х tх,

(39)

де

Pel

-

електрична потужність вентилятора, кВт, розраховується за формулою (40);


tх

-

час роботи системи вентиляції (години).

{Пункт 3 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

4. Електрична потужність вентиляторів (Pel), кВт, розраховується за формулою

Pel = SFP × VL / 3600,

(40)

де

SFP

-

питома потужність вентилятора системи механічної вентиляції, кВт/(м-3/с), або визначається згідно з проєктною питомою потужністю вентилятора системи механічної вентиляції, наведеною у додатку 8 до цієї Методики, щодо питомої потужності вентилятора системи механічної вентиляції або фактичні дані потужності системи вентиляції. За відсутності механічної системи вентиляції розрахунок не виконується;


VL

-

об’ємна витрата повітря в системі механічної вентиляції, м-3/год.

{Пункт 4 розділу VIII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}


IX. Розрахунок питомого енергоспоживання при освітленні

1. Питоме енергоспоживання при освітленні (EPW,use), кВт х год/м-2, розраховується за формулою

EPW,use = Wuse / Af,

(41)

де

Wuse

-

річний обсяг енергоспоживання при освітленні кВт х год, розраховується за формулою (42);


Af

-

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м2, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.


{Пункт 1 розділу IX в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

       2. Річний обсяг енергоспоживання при освітленні (Wuse), кВт х год, розраховується за формулою

Wuse = WL + WP,

(42)

де

WL

-

енергія, необхідна для виконання функції штучного освітлення в будівлі, кВт х год, розраховується за формулою (43);


WP

-

енергія, необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управління/регулювання освітленням в будівлі, кВт х год, визначається згідно з пунктом 4 цього розділу.

{Пункт 2 розділу IX в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

3. Обсяг енергії, необхідної для виконання функції штучного освітлення в будівлі (WL), кВт х год, розраховується за формулою

WL = PN х FC х (tD х FO х FD + tN х FO) х Af / 1000,

(43)

де

PN

-

питома потужність встановленого штучного освітлення в будівлі, Вт/м-2, встановлюється за проектними даними або при виявленні фактичного стану будівлі для забезпечення освітленості згідно з нормативними значеннями;


FC

-

постійний коефіцієнт яскравості, що відноситься до використання встановлення освітлення при функціонуючому контролі сталої освітленості зони та розраховується згідно з показниками типових значень для розрахунку енергоспоживання при освітленні, наведених у додатку 9 до цієї Методики;


FO

-

коефіцієнт використання освітлення, який є відношенням використання загальної встановленої потужності штучного освітлення до періоду використання зони, та приймається згідно з додатком 9 до цієї Методики, або розраховується відповідно до фактичних потужностей освітлювальних приладів;


FD

-

коефіцієнт природного освітлення, який є відношенням використання загальної встановленої потужності штучного освітлення до наявного природного освітлення зони, та приймається згідно з додатком 9 до цієї Методики;


tD

-

час використання природного освітлення протягом року (години), приймається згідно з додатком 9 до цієї Методики або визначається розрахунковим шляхом враховуючи фактичну тривалість використання штучного освітлення;


tN

-

час використання природного освітлення протягом року (години), приймається згідно з додатком 9 до цієї Методики або розраховується відповідно до фактичного періоду роботи освітлювальних приладів;


Af

-

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м-2, що визначається в порядку, наведеному у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

{Пункт 3 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

4. Енергія, необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управління/регулювання освітленням в будівлі WP, кВт х год, розраховуються за формулою

WP = Pem х Aem + Ppc х Apc,

(44)

де:

Pem

-

загальна встановлена питома потужність заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення, кВт х год/м-2, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;


Ppc

-

загальна встановлена питома потужність усіх систем управління приладами освітлення зони в час, коли лампи не використовують, кВт х год/м-2, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;


Aem

-

площа будівлі, м-2, на якій передбачено застосування аварійного освітлення;


Apc

-

площа будівлі, м-2, на якій передбачено застосування регульованого освітлення.

{Пункт 4 розділу IX в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}


Х. Особливості визначення енергетичної ефективності будівлі, приміщення якої мають різне функціональне призначення

1. У будівлі, приміщення якої мають різне функціональне призначення, під час визначення показників енергетичної ефективності в розрахунки беруться показники функціонального призначення тієї частини будівлі, кондиційований (опалюваний) об’єм якої є пропорційно більшим.

2. Визначення енергетичної ефективності такої будівлі здійснюється з врахуванням підрозділу 13.4 розділу 13 ДСТУ Б А.2.2-12.

ХІ. Проведення розрахунків первинної енергії та викидів парникових газів

1. Первинна енергія (Ep), кВт х год, обчислюється для кожного енергоносія та розраховується за формулою

Ep = Σ(Edel,i х fP,del,i) – Σ(Eexp,i х fP,exp,i),

(45)

де:

Edel,i

-

поставлена енергія для і-го енергоносія, кВт х год;


Eexp,i

-

експортована енергія для і-го енергоносія, кВт х год;


fP,del,i

-

фактор первинної енергії для і-го поставленого енергоносія;


fP,exp,i

-

фактор первинної енергії для і-го експортованого енергоносія.

Фактор первинної енергії fP,del,i приймає значення fP,del,i,nren - для невідновлювальних видів енергії або fP,del,i,ren - для відновлювальних видів енергії, що наведено в додатку 10 до цієї Методики.

Фактори fP,del,i та fP,exp,i можуть приймати однакові значення.

Друга складова в формулі (45), (Σ(Eexp,i х fP,exp,i)) не включається за умови відсутності експортованої енергії.

Поставлена енергія (Edel,i) дорівнює енергоспоживанню відповідного енергоносія

Edel,i = QH,use; QС,use; QDHW,use; QV,use; Wuse,

(46)

або представляє собою суму наявних однотипних видів енергоносіїв.

При енергоспоживанні за одним видом енергоносія (наприклад, природний газ, електроенергія тощо) поставлена енергія розраховується за формулою

Edel,i = QH,use + QС,use + QDHW,use + QV,use + Wuse,

(47)

{Пункт 1 розділу XI в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

2. Питомий показник споживання первинної енергії (ep), кВт×год/м-2, розраховується за формулою

(48)

де

Af

-

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м-2, визначається у порядку, наведеному у пункті 8 розділу ІІІ цієї Методики.

3. Маса викидів парникових газів , кг, розраховується з поставленої та експортованої енергії для кожного енергоносія за формулою

(49)

де:

Edel,i

-

поставлена енергія і-го енергоносія, кВт х год;


Eexp,i

-

експортована енергія для і-го енергоносія, кВт х год;


Kdel,i

-

коефіцієнт викидів парникових газів для поставленого і-го енергоносія СО2 (Kdel,i), г/кВт х год, що наведено в додатку 10 до цієї Методики;


Kexp,i

-

коефіцієнт викидів СО2 для експортованого і-го енергоносія, кг/кВт х год.
Коефіцієнти Kdel,i та Kexp,i можуть приймати однакове значення.

Друга складова в формулі (49), ((Eexp,i х Kexp,i)), не включається за умови відсутності експортованої енергії.

Питомий показник викидів парникових газів , кг/м-2, розраховується за формулою

(50)

де

Af

-

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м-2, що визначається в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

{Пункт 3 розділу XI в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

4. Коефіцієнти викидів парникових газів (СО2) включають всі викиди парникових газів (СО2), пов’язані з первинною енергією, яка використовується в будівлі.

5. Фактори первинної енергії fp,exp,i та коефіцієнти викидів парникових газів СО2 (Kdel,i), г/кВт х год, наведено у додатку 10 до цієї Методики.

{Пункт 5 розділу XI в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

ХІІ. Визначення класу енергетичної ефективності будівлі

1. Клас енергетичної ефективності будівель встановлюється відповідно даним, наведеним у таблиці 1, залежно від показника, ΔЕР, %, який є відсотковою різницею між загальним показником питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, use, кВт × год/м-2, [кВт х год/м-3] та граничним значенням питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, р, кВт х год/м-2, [кВт х год/м-3], й розраховується за формулою

ΔЕР = [(EРuse – EРp) / EРp] х 100,

(51)

де:

ЕРuse

-

загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, що розраховується за формулою (52);


ЕРp

-

граничне значення питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні житлових та громадських будівель, що встановлюється згідно з мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог частини другої статті 6 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель».

Таблиця 1 - Клас енергетичної ефективності будівлі

Клас енергетичної
ефективності будівлі

Відсоткові показники, ΔЕР

A

ΔЕР < -50

B

-50 ΔЕР < -20

C

-20 ΔЕР 0

D

0 < ΔЕР 20

E

20 < ΔЕР 35

F

35 < ΔЕР 50

G

50 < ΔЕР

{Пункт 1 розділу XII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

2. Загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні (ЕPuse), кВт × год/м-2 [кВт × год/м-3] розраховується за формулою

ЕPuse = ЕPH,use + ЕPC,use,

(52)

де:

EPH,use

-

питоме енергоспоживання при опаленні, кВт  год/м-2 [кВт × год/м-3], що розраховується за формулами (3), (4);


EPC,use

-

питоме енергоспоживання при охолодженні, кВт × год/м-2 [кВт × год/м-3], що розраховується за формулами (17), (18).

{Пункт 2 розділу XII в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

{Пункт 3 розділу XII виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

{Розділ XIII виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

Директор Департаменту
з питань проектування
об’єктів будівництва,
технічного регулювання
та науково-технічного розвитку





О. Рябова


Додаток 1
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 6 розділу V)

ЗНАЧЕННЯ
сезонної ефективності виробництва/генерування теплоти

№ з/п

Енергоносій/послуга

Джерело теплозабезпечення

Ефективність, %

1

2

3

4

5

Невідновлюваний

 

 

1

Горючі корисні копалини тверді

Вугільні котли, виготовлені:

 

a) до 1980 р.,

60

b) протягом 1980 - 2000 рр.,

65

c) від 2000 р.

82

2

Каміни із закритою камерою згоряння

70

3

Кахельні печі

80

4

Горючі корисні копалини скраплені та газоподібні

Масляні або газові кімнатні печі

84

5

Котли на газоподібному або рідкому паливі з відкритою камерою згоряння (атмосферні пальники) та двопозиційним регулюванням

86

6

Низькотемпературні котли на газоподібному або рідкому паливі, із закритою камерою згоряння та модульованим пальником, з номінальною потужністю:

 

a) до 50 кВт,

87

b) від 50 до 120 кВт,

91

c) від 120 до 1200 кВт

94

7

Газові конденсаційні котли (70/55° C) з номінальною потужністю:

 

a) до 50 кВт,

91

b) від 50 до 120 кВт,

92

c) від 120 до 1200 кВт

95

8

Газові конденсаційні котли (55/45° C) з номінальною потужністю:

 

a) до 50 кВт,

94

b) від 50 до 120 кВт,

95

c) від 120 до 1200 кВт

98

9

Електроенергія

Електричні проточні водонагрівачі

94

10

Електротермічні обігрівачі

100

11

Електричні прилади прямого нагріву: конвектори, поверхневе опалення, променеве опалення, нагрівальний підлоговий кабель

99

12

Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

130

b) 35/28° C

140

13

Теплові насоси типу повітря/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

130

b) 35/28° C

140

14

Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

140

b) 35/28° C

160

15

Теплові насоси типу гліколь/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

140

b) 35/28° C

160

16

Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з газотурбінним приводом

130

17

Теплові насоси типу повітря/повітря, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом

130

18

Теплові насоси типу вода/вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

360

b) 35/28° C

400

19

Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

350

b) 35/28° C

400

20

Теплові насоси типу пряме випаровування в грунті / вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

350

b) 35/28° C

400

21

Теплові насоси типу пряме випаровування в грунті / пряма конденсація в нагрівальних установках, компресор з електроприводом

400

22

Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

260

b) 35/28° C

300

23

Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з електроприводом:

300

 

Відновлювальні

 

 

24

 

Котли на біомасі (soma), з ручним керуванням, потужністю:

 

a) до 100 кВт,

63

b) понад 100 кВт

70

25

 

Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), з ручним керуванням, потужністю до 100 кВт

65

26

 

Котли на біомасі (soma) автоматичні потужністю:

 

a) до 100 кВт,

70

b) від 100 кВт до 600 кВт

75

27

 

Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), автоматичні з механічною подачею палива, потужністю

 

a) до 100 кВт,

70

b) від 100 кВт до 600 кВт

85

28

 

Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), автоматичні з механічною подачею палива, потужністю понад 600 кВт

85

 

Централізований

 

До 1994

1994-2008

Починаючи з 2008

29

Централізоване опалення

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110° C зі зрізкою без коригування в Індивідуальному тепловому пункті

70

70

70

30

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком 110° C або вище зі зрізкою без коригування в Індивідуальному тепловому пункті

62

62

62

31

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110° C без зрізки без коригування в Індивідуальному тепловому пункті. Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та з Централізованого теплового пункту без коригування за погодними умовами

86

86

86

32

Централізоване теплопостачання з постійною температурою теплоносія без коригування в Індивідуальному тепловому пункті

50

50

50

33

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та Централізованого теплового пункту з коригуванням за погодними умовами з автоматичним обмеженням витрати системи опалення кожної будівлі

93

93

93

34

Централізоване теплопостачання з якісним регулюванням зі зрізкою температурного графіка і коригуванням в Індивідуальному тепловому пункті за погодними умовами

95

95

96

35

Централізоване постачання гарячої води

Централізоване теплопостачання

95

95

96

36

Централізоване опалення та постачання гарячої води

Централізоване теплопостачання з теплопунктами квартирного типу

-

-

97

Для теплових насосів наведено значення коефіцієнта сезонної ефективності.
Для інших джерел тепла, за винятком тих, що живляться електроенергією, наведено ефективність, пов'язану з теплотворною здатністю палива.

{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}



Додаток 2
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 10 розділу V)

1. Типові значення лінійного коефіцієнта теплопередачі Ψ , Вт/(мК), для нових та існуючих будівель


ΨL, Вт/(мК), для розподільної складової системи

Секція
LV

Секція
LS

Секція
LА

1

2

3

4

Ізольовані відкрито прокладені трубопроводи




Товщина теплоізоляції приблизно дорівнює зовнішньому діаметру трубопроводу (будівлі побудовані після 2014 року)

0,2

0,3

0,4

Товщина теплоізоляції приблизно дорівнює половині зовнішнього діаметра трубопроводу (будинки побудовані у 1980-1995 роках)

0,3

0,4

0,4

Будинки побудовані до 1980 року

0,4

0,4

0,4

Неізольовані трубопроводи




A 200 м-2

1,0

1,0

1,0

200 м2 < A 500 м-2

2,0

2,0

2,0

A > 500 м-2

3,0

3,0

3,0

Трубопроводи, прокладені у зовнішніх стінах

Загальні / які утилізуютьa

Зовнішні стіни нетеплоізольовані

1,35/0,80

Зовнішні стіни із зовнішньою теплоізоляцією

1,00/0,90

Зовнішні стіни нетеплоізольовані, але мають значний опір теплопередачі (R 2,5 м-2·К/Вт)

0,75/0,55

__________
Примітка 1.


Для правил визначення LV, LS, LА (див. малюнок 1).

__________
Примітка 2.


A - кондиціонована площа будівлі.
а - (загальні - загальні тепловтрати трубопроводу; які утилізують - тепловтрати трубопроводу, які утилізують).

Малюнок 1 - Типи трубопроводів теплорозподільної складової системи

де LV - довжина трубопроводу між теплогенератором та стояками. Цей (горизонтальний) трубопровід може бути розташований в неопалюваному об’ємі (підвал, горище) або в опалюваному об’ємі; LS - довжина вертикальних трубопроводів (стояки). Ці трубопроводи можуть бути прокладені в будь-яких опалюваних об’ємах, у зовнішніх стінах або всередині будівлі. У них завжди циркулює теплоносій; LA - з’єднувальні трубопроводи (вузли обв’язки). У цих трубопроводах витрата теплоносія є регульованою тепловіддавальною складовою системи в опалюваних об’ємах.

2. Еквівалентна довжина запірно-регулювальної арматури:

для врахування тепловтрат у запірно-регулювальній арматурі та засобах кріплення трубопроводів здійснюють додавання 5 % довжини трубопроводу.

{Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}


Додаток 3
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 14 розділу V)

КОЕФІЦІЄНТИ ЕФЕКТИВНОСТІ

1. Ефективність вільнообтічних нагрівальних поверхонь (радіаторів); приміщення заввишки не більше ніж 4 м

Впливовий фактор

Складові загального рівня ефективності

ηstr1

ηstr2

ηctr

ηemb

1

2

3

4

5

6

Регулювання температури повітря приміщення

Відсутнє



0,86


За усередненої (характерної) температури повітря приміщень будівлі



0,88


П-регулювання* (2 К**)



0,93


П-регулювання (1 К**)



0,95


ПI-регулювання***



0,97


ПI-регулювання з оптимізацією (наприклад, наявність диспетчеризації, адаптованого контролю)



0,99


Температурний напір (за температури повітря 20 °C)

60 К (наприклад, 90/70)

0,88




42,5 К (наприклад, 70/55)

0,93




30 К (наприклад, 55/45)

0,95




Специфічні тепловтрати через зовнішні огородження

Опалювальний прилад установлено біля внутрішньої стіни


0,87


1

Опалювальний прилад установлено біля зовнішньої стіни:

вікно без радіаційного захисту


0,83


1

вікно з радіаційним захистом


0,88


1

звичайна стіна


0,95


1

__________
* - пропорційне регулювання.
** - точність регулювання температури (в градусах Кельвіна).
*** - пропорційне інтегральне регулювання.

Складову загального рівня ефективності, яка враховує вертикальний профіль температури повітря приміщення ηstr розраховують, як середнє значення «температурного напору» та «питомих тепловтрат зовнішніх огороджувальних конструкцій» за формулою

ηstr = (ηstr1 + ηstr2) / 2.

2. Коефіцієнт, що враховує гідравлічне налагодження системи

Тип системи

Впливовий фактор

fhydr

1

2

3

Двотрубна

Система не налагоджена. Відсутні балансувальні клапани на стояках (горизонтальних вітках) системи

1,03

Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з більше ніж вісьмома опалювальними приладами або наявне тільки статичне налагодження системи (ручні балансувальні клапани)

1,01

Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори перепаду тиску на стояках (вітках) з вісьмома та менше опалювальними приладами

1,00

Система налагоджена. Наявне автоматичне регулювання перепаду тиску в терморегуляторах або електронних регуляторах витрати теплоносія на опалювальних приладах (автоматичних регуляторах температури повітря у приміщенні)

0,98

Однотрубна
(постійний гідравлічний режим)

Система не налагоджена. Відсутня балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках) системи

1,09

Система налагоджена. Наявна ручна балансувальна арматура на стояках (горизонтальних вітках)

1,07

Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (стабілізатори) витрати на стояках (горизонтальних вітках)

1,05

Однотрубна
(змінний гідравлічний режим)

Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати зі стабілізацією температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки)

1,01

Система налагоджена. Наявні автоматичні регулятори (обмежувачі) витрати з регулюванням температури теплоносія на виході зі стояка (горизонтальної вітки) за температурним графіком

1,00

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку, приймають frad = 1,0.

3. Ефективність складових частин вбудованих нагрівальних поверхонь (опалювальні панелі); приміщення заввишки не більше ніж 4 м

Впливовий фактор

Складові загального рівня ефективності

ηstr

ηctr

ηemb1

ηemb2

Регулювання температури повітря приміщення

Теплоносій-вода:

відсутнє


0,81



відсутнє, з центральним якісним регулюванням


0,84



відсутнє, з підтриманням середнього значення різниці температур (наприклад, підлогове опалення 55/50)


0,86



за усередненою (характерною) температурою приміщень будівлі


0,88



двопозиційне або П-регулювання


0,93



ПІ-регулювання


0,95



Електропалення:

двопозиційне


0,91



ПІ-регулювання


0,93



Тип системи

Підлогове опалення:

з вологою підлогою

1


0,93


з сухою підлогою

1


0,96


з сухою підлогою та незначним покриттям

1


0,98


Стінове опалення

0,96


0,93


Стельове опалення

0,93


0,93


Специфічні тепловтрати через прилеглі до опалювальних панелей поверхні

Нагрівальна панель без забезпечення мінімальної теплоізоляції згідно з ДБН В.2.5-67




0,86

Нагрівальна панель із забезпеченням мінімальної теплоізоляції згідно з ДБН В.2.5-67




0,95

Нагрівальна панель з кращою на 100 % теплоізоляцією ніж необхідно згідно з ДБН В.2.5-67




0,99

Складову загального рівня ефективності, яка враховує питомі втрати зовнішніх огороджень, ηemb визначають за даними основних впливових факторів - «система» та «питомі тепловтрати через прилеглу поверхню» за формулою

ηemb = (ηemb1 + ηemb2) / 2.

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку, приймають frad = 1,0.

4. Ефективність електроопалення; приміщення заввишки не більше ніж 4 м

Впливовий фактор

Сумарна ефективність
ηem

Розташування опалювальних приладів біля зовнішніх стін

Пряме електроопалення з П-регулюванням (1 К)

0,91

Пряме електроопалення з ПІ-регулюванням та оптимізацією

0,94

Акумуляційне нерегульоване без залежної від зовнішньої температури повітря зарядки та статичної/динамічної розрядки

0,78

Акумуляційне з П-регулюванням (1 К) і залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою, а також статичною/динамічною розрядкою

0,88


Акумуляційне з ПІД-регулюванням**** та оптимізацією, а також залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною й тривалою динамічною розрядкою

0,91

Розташування опалювальних приладів біля внутрішніх стін

Пряме електроопалення з П-регулюванням (1 К)

0,88

Пряме електроопалення з ПІ-регулюванням та оптимізацією

0,91

Акумуляційне нерегульоване без залежної від зовнішньої температури повітря зарядки та статичної/динамічної розрядки

0,75

Акумуляційне з П-регулюванням (1 К) та залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною/динамічною розрядкою

0,85

Акумуляційне з ПІД-регулюванням та оптимізацією, а також залежною від зовнішньої температури повітря зарядкою та статичною й тривалою динамічною розрядкою

0,88

__________
**** - пропорційне інтегральне додаткове.

Коефіцієнт, що враховує променеву складову: frad = 1,0.

Коефіцієнт, що враховує змінний тепловий режим: fim = 0,97(застосовують в системах з інтегрованим зворотнім зв’язком).

5. Ефективність повітряного опалення нежитлових будівель з приміщеннями заввишки не більше 4 м

Конфігурація системи

Регульований параметр

Сумарна ефективність, ηem

низький рівень регулювання

високий рівень регулювання

Догрівання припливного повітря (доводчиками)

Температура повітря приміщення

0,82

0,87

Температура повітря приміщення (багаторівневе регулювання температури припливного повітря)

0,88

0,90

Температура витяжного повітря

0,81

0,85

Догрівання рециркуляційного повітря (у розподільниках, вентиляторах-конвекторах)

Температура повітря приміщення

0,89

0,93

6. Ефективність систем опалення у приміщеннях заввишки більше ніж 4 м (будівлі зі значним внутрішнім об’ємом)

Впливовий фактор

Складові загального рівня ефективності

ηstr

ηctr

ηemb

4 м

6 м

8 м

12 м

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Регулювання температури приміщення

Відсутнє






0,86


Двопозиційне регулювання






0,93


П-регулювання (2 К)






0,93


П-регулювання (1 К)






0,95


ПІ-регулювання






0,97


ПІ-регулювання з оптимізацією






0,99


Система опалення

Радіаторна


0,98

0,94

0,88

0,83


1

Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції

Горизонтальне витікання

0,98

0,94

0,88

0,83


1

Вертикальне витікання

0,99

0,96

0,91

0,87


1

Повітряна з додатковою вертикальною рециркуляцією:

Горизонтальне витікання

0,99

0,97

0,94

0,91


1

Вертикальне

витікання

0,99

0,98

0,96

0,93


1

Водяними опалювальними панелями


1,00

0,99

0,97

0,96


1

Випромінювачами трубчатими


1,00

0,99

0,97

0,96


1

Випромінювачами світлими


1,00

0,99

0,97

0,96


1

Система опалення

Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту)

Нагрівальні елементи, вбудовані в підлогу

1,00

0,99

0,97

0,96


0,95

Нагрівальні елементи, термічно незв’язані з підлогою


1

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку: frad = 0,85 - для водяних опалювальних панелей, випромінювачів світлих, випромінювачів трубчатих та підлогового опалення.

Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об’ємів та коефіцієнт frad представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосовані для компонувань, які відрізняються від наведених.

7. Ефективність систем у приміщеннях заввишки більше ніж 10 м

Впливовий фактор

Складові загального рівня ефективності

ηstr

ηctr

ηemb

12 м

15 м

20 м



1

2

3

4

5

6

7

8

Регулювання температури приміщення

Відсутнє





0,80


Двопозиційне регулювання





0,93


П-регулювання (2 К)





0,93


П-регулювання (1 К)





0,95


ПІ-регулювання





0,97


ПІ-регулювання з оптимізацією





0,99


Система опалення

Повітряна без додаткової вертикальної рециркуляції

Горизонтальне витікання

0,78

0,72

0,63


1

Вертикальне витікання

0,84

0,78

0,71


1

Система опалення

Повітряна з додатковою

вертикальною рециркуляцією

Горизонтальне витікання

0,88

0,84

0,77


1

Вертикальне витікання

0,91

0,88

0,83


1


Водяними опалювальними панелями


0,94

0,92

0,89


1

Випромінювачами трубчатими


0,94

0,92

0,89


1

Випромінювачами світлими


0,94

0,92

0,89


1

Підлогове опалення (високий рівень теплового захисту)

Нагрівальні елементи, вбудовані в підлогу

0,94

0,92

0,89


0,95

Нагрівальні елементи, термічно незв’язані з підлогою

1

Коефіцієнт, що враховує променеву складову теплового потоку: frad = 0,85 - для водяних опалювальних панелей, випромінювачів світлих, випромінювачів трубчатих та підлогового опалення.

Енергетичні параметри ефективності систем опалення великих внутрішніх об’ємів та коефіцієнт frad представлені середніми значеннями для систем опалення та типів обладнання, котрі приблизно також можуть бути застосованими для компонувань, які відрізняються від наведених.

Для системи повітряного опалення з високим коефіцієнтом ежекції повітророзподілення:

складові енергоефективності визначають осередненням параметрів для систем з горизонтальним або вертикальним витіканням.



Додаток 4
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 3 розділу VI)

РІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ (SEER)
охолоджувальних машин

Тип холодильної машини / засіб тепловідведення

Ефективність ηC,gen

Компресорна холодильна машина / зовнішнє повітря

2,25 ηpg

Компресорна холодильна машина / ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтових вод

5,0 ηpg

Абсорбційний охолоджувач / зовнішнє повітря

1,0 ηth

Безпосереднє охолодження / ґрунтовий теплообмін або використання ґрунтових вод

12,0 ηpg


ηpg

-

ефективність генерації електроенергії (електричний ККД установки, фактична ефективність електрогенератора на рівні будинку, наприклад дизель-генератор (зазвичай від 20 до 40 %)). Якщо електрогенератор відсутній, приймається ηpg = 1;


ηth

-

ефективність генерації теплоти (тепловий ККД установки, фактична ефективність теплового генератора в будинку, наприклад газовий котел).


Додаток 5
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 7 розділу VI)

УСЕРЕДНЕНІ РІЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ
систем охолодження

Система охолодження

ηc,ce,sens

ηc,ce

ηc,d

Холодна вода 7/12

0,87

1,00

0,90

Холодна вода 8/14 (наприклад, вентиляторний конвектор)

0,90

1,00

0,90

Холодна вода 14/18 (наприклад, вентиляторний конвектор, доводчик)

1,00

1,00

1,00

Холодна вода 16/18 (наприклад, охолоджуюча стеля)

1,00

1,00

1,00

Холодна вода 18/20 (наприклад, активація складових будівлі)

1,00

0,90

1,00

Пряме випаровування (DX системи)

0,87

1,00

0,90 або якщо його вже було враховано для обладнання, тоді 1,00

__________
Примітка.


Коефіцієнти за інших проміжних значень температури охолодженої води на вході отримують шляхом інтерполяції.


Додаток 6
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 9 розділу VI)

ЗАГАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
розподілення і тепловіддачі/виділення для систем попереднього охолодження

Система попереднього охолодження

ηV

Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення менше 10 м, теплоізольований розподільний трубопровід

0,99

Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення менше 10 м, теплонеізольований розподільний трубопровід

0,98

Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 10 до 30 м, теплоізольований розподільний трубопровід

0,98

Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 10 до 30 м, теплонеізольований розподільний трубопровід

0,96

Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 30 до 50 м, теплоізольований розподільний трубопровід

0,96

Водний охолоджуючий змійовик, система розподілення від 30 до 50 м, теплонеізольований розподільний трубопровід

0,92

__________
Примітка.


Наведені дані довжини розподільної системи від теплогенератора до охолоджувального змійовика. У разі якщо розподільна підсистема довша за 50 метрів, утилізаційними тепловтратами в розподільній підсистемі можна знехтувати згідно з підпунктом 15.5.2 розділу 15 ДСТУ Б А.2.2-12.


Додаток 7
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 7 розділу VІI)

ТЕПЛОВТРАТИ
використаної води при водорозборі у будівлях без циркуляційного контуру

Тип системи постачання гарячої води

Додаткові втрати теплоти ηeq при зливанні непрогрітої води з системи постачання гарячої води будівлі

на одну родину

багатоквартирної або готелю

іншої

Без циркуляційного контуру

5,0 %

25,0 %

10,0 %

Зі статично збалансованими (шайбами, ручними вентилями, діаметрами трубопроводів) циркуляційними стояками (об’єднаними в секційні вузли)

2,0 %

15,0 %

5,0 %

З автоматично збалансованими за температурою води циркуляційними стояками (при однаковій кількості водорозбірних та циркуляційних стояків)

0

0

0

З автоматично збалансованими за температурою води водорозбірними стояками (перед секційними перемичками)

0

0

0


Додаток 8
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 4 розділу VІІI)

ПРОЕКТНА ПИТОМА ПОТУЖНІСТЬ
вентилятора системи механічної вентиляції

Вид механічної системи вентиляції

SFP, кВт/(м-3/с)

Збалансована система вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням та блоком рекуперації тепла

4

Збалансована система вентиляції із попереднім підігрівом та/або попереднім охолодженням

3

Децентралізована припливно-витяжна установка з блоком рекуперації тепла

2,25

Лише система припливної вентиляції із попереднім нагрівом та/або попереднім охолодженням

2

Лише витяжна вентиляція

1


Додаток 9
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 3 розділу IХ)

ТИПОВІ ЗНАЧЕННЯ
для розрахунку енергоспоживання при освітленні



Додаток 10
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 5 розділу ХІ)

ФАКТОРИ ПЕРВИННОЇ ЕНЕРГІЇ (fP,del,i),
де (fP,del,i,nren) - для невідновлювальних видів енергії,
(fP,del,i,ren) - для відновлювальних видів енергії,
та коефіцієнти викидів парникових газів СО2 (Kdel,i)

№ п/з

Енергоносій

fP,del,i,nren

fP,del,i,ren

fP,del,i

Kdel,i
(г/кВт × год)

Невідновлювальний

1

Горючі корисні копалини

тверді

1,1

0

1,1

360

2

скраплені

1,1

0

1,1

290

3

газоподібні

1,1

0

1,1

220

4

Біологічне паливо

тверде

0,2

1

1,2

40

5

скраплене

0,5

1

1,5

70

6

газоподібне

0,4

1

1,4

100

7

Електрична

2,3

0,2

2,5

420

Централізований

8

Централізоване опаленняа)

1,3

0

1,3

260

9

Централізоване охолодження

1,3

0

1,3

260

Вироблений на місці

10

Сонячна

фотоелектрична

0

1

1

0

11

Теплова

0

1

1

0

12

Вітрова

0

1

1

0

13

Природня

гео-,аеро-, гідротермальна

0

1

1

0

Експортована

14

Електрична

ніколи не перероблена

2,3

0,2

2,5

420

15

тимчасово експортована та перероблена пізніше

2,3

0,2

2,5

420

16

не застосована в енергоефективності будівель

2,3

0,2

2,5

420

а) значення за замовчуванням для котлів, що працюють на природному газі

У зазначеній таблиці сумарне значення коефіцієнту fP,del,i розраховується за формулою

fP,del,i = fP,del,i,nren + fP,del,i,ren,

де

fP,del,i,nren

-

коефіцієнт, який враховує невідновлювальні види енергії;


fP,del,i,ren

-

коефіцієнт, який враховує відновлювальні види енергії.

{Додаток 10 в редакції Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}

{Додаток 11 виключено на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій № 261 від 27.10.2020}