КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я від 17 грудня 2008 р. N 1571-р Київ

Про схвалення Концепції підвищення рівня хімічної безпеки

{ Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019 N 826 ( 826-2020-п ) від 09.09.2020 }

1. Схвалити Концепцію підвищення рівня хімічної безпеки, що додається.

2. Міндовкілля: { Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1065 ( 1065-2019-п ) від 04.12.2019, N 826 ( 826-2020-п ) від 09.09.2020 }

разом з МОЗ, Мінпромполітики та іншими центральними органами виконавчої влади розробити і затвердити у шестимісячний строк план заходів з реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням;

забезпечити у межах своїх повноважень координацію роботи, що проводиться центральними органами виконавчої влади з питань підвищення рівня хімічної безпеки.

Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО 

Інд. 33

КОНЦЕПЦІЯ підвищення рівня хімічної безпеки

Проблема, на розв'язання якої спрямована Концепція

У промисловості використовується близько 70 тис. найменувань хімічних речовин. Щороку в обіг надходить майже 1,5 тис. таких речовин, більшість з яких за певних умов становить загрозу для життя і здоров'я людей та довкілля.

Внаслідок нещасних випадків, пов'язаних з неналежним поводженням з небезпечними хімічними речовинами і відходами, гине або страждає на різні хвороби значна кількість осіб, забруднюється довкілля.

Підприємства хімічного комплексу, які є постійними джерелами забруднення довкілля викидами в атмосферу хлористого водню, оксидів азоту та сірки, сірководню, чотирихлористого вуглецю, дихлоретану, формальдегіду, аміаку, хлору, діоксанів, поліхлорованих біфенілів та поліхлорованих дібензофуранів, органічних розчинників, а також скидами, що містять важкі метали, ціаніди, органічні речовини, нафтопродукти, та підприємства нафтопереробного комплексу, нафто-, газо- та аміакопроводи, атомні і теплові електростанції, гірничопереробні підприємства становлять значну потенційну загрозу для життя і здоров'я людей та довкілля, виникнення хімічних аварій, зокрема, транскордонного характеру. Небезпечними є також холодоагенти, технологічна рідина, трансформаторні мастила, розчинники, хімічні речовини для водопідготовки та обробки матеріалів і виробів, побутові, медичні і фармацевтичні відходи. Актуальною залишається проблема накопичення та використання великотоннажних відходів у таких галузях промисловості, як гірничохімічна та металургійна (37 млн. тонн), основна хімія (47 млн. тонн), виробництво та переробка полімерних матеріалів (близько 1 млн. тонн).

Потенційною загрозою для життя і здоров'я людей та довкілля є перевезення хімічних речовин, значну частину яких становлять токсичні, корозійні, легкозаймисті та інші небезпечні речовини. За даними Мінприроди, у 2001-2007 роках тільки особливо небезпечних хімічних речовин перевезено понад 23 млн. тонн, з них: металевої ртуті - 367 тонн, фенолу - близько 53,4 тис. (транзитні перевезення - 50 тис. тонн), формальдегіду - 280,7 тис. сполук шестивалентного хрому - 60,8 тис. (транзитні перевезення - 53,8 тис. тонн), концентрованих неорганічних кислот і галогеновмісних вуглеводнів - близько 6 млн., метилового спирту - понад 8,6 млн. (транзитні перевезення - понад 6 млн. тонн), зрідженого аміаку - 9,3 млн. (транзитні перевезення - понад 6,8 млн. тонн).

Значну загрозу для життя і здоров'я людей та довкілля становлять непридатні до використання пестициди, яких за результатами інвентаризації, проведеної протягом 2005-2006 років, накопичено близько 21,38 тис. тонн. Пестициди зберігаються суб'єктами господарювання майже на 5 тис. складів, з яких паспортизовано лише 2 тисячі. У незадовільному стані перебуває 46 відсотків складських приміщень, в яких 52 відсотки непридатних до використання пестицидів зберігається у пошкодженій упаковці (тарі).

Питання щодо забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами регулюється законодавством про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, об'єктів підвищеної небезпеки, охорону праці, охорону навколишнього природного середовища, перевезення небезпечних вантажів, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і цивільний захист населення та міжнародними актами, ратифікованими Верховною Радою України. Розроблено ряд загальнодержавних програм, прийнято відповідні нормативно-правові акти, зокрема, з питань охорони праці, пожежної та екологічної безпеки, запроваджено санітарно-гігієнічні норми та правила, визначено перелік центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державне регулювання у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами. Однак при цьому охоплено лише окремі напрями забезпечення хімічної безпеки, виконання програм у повному обсязі не забезпечено, дії центральних і місцевих органів виконавчої влади та їх підрозділів не координуються, має місце дублювання їх функцій.

Через недосконалість системи забезпечення хімічної безпеки вірогідність заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей та довкіллю під час поводження з хімічними речовинами підвищується, неефективно використовуються кошти, що виділяються з державного та місцевих бюджетів для здійснення запобіжних заходів. Ці та інші недоліки спричинені:

наявністю розбіжностей у законодавчих та інших нормативно-правових актах, якими регулюються питання поводження з хімічними речовинами в частині забезпечення єдності принципів проведення відповідної роботи та здійснення запобіжних заходів, а також неврахуванням у них змін, що відбулися в економіці та у сфері повноважень органів виконавчої влади за останні 17 років;

відсутністю системного підходу до розв'язання проблеми забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами в основних галузях економіки на основі єдиної концептуально узгодженої та науково обґрунтованої державної політики у відповідній сфері на національному, галузевому, регіональному і об'єктовому рівні;

неналежним рівнем координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, наукових установ та організацій;

обмеженістю обсягу фінансування заходів, передбачених державними програмами;

недостатнім обсягом інформації про результати використання хімічних речовин, їх вплив на довкілля, недосконалістю класифікації та маркування зазначених речовин, розбіжністю у термінології;

необхідністю імплементації положень міжнародного законодавства з питань забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами у національне законодавство, виконання Україною міжнародних зобов'язань і координації дій центральних органів виконавчої влади у відповідній сфері з іноземними державами.

Підвищення рівня хімічної безпеки, додержання вимог щодо безпечного поводження з хімічними речовинами та запобігання їх незаконному обігу, виникненню хімічного забруднення і аварій потребує здійснення скоординованих запобіжних заходів під час виробництва, зберігання, транспортування, використання, торгівлі, вилучення з обігу та утилізації або знешкодження хімічних речовин.

Мета Концепції

Метою цієї Концепції є визначення основних шляхів і способів формування збалансованої державної політики з питань підвищення рівня хімічної безпеки з урахуванням світового досвіду у сфері поводження з хімічними речовинами, налагодження співробітництва з відповідними органами іноземних держав і міжнародними організаціями для зниження вірогідності заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей та довкіллю у процесі поводження з хімічними речовинами.

Шляхи і способи підвищення рівня хімічної безпеки

Відповідно до основних принципів міжнародного права у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами проблема підвищення рівня хімічної безпеки може бути розв'язана шляхом:

удосконалення законодавства з питань забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами;

створення та сприяння функціонуванню системи забезпечення хімічної безпеки, запровадження безперервної оцінки ризику заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей та довкіллю у процесі поводження з хімічними речовинами, вжиття заходів для зниження рівня зазначеного ризику;

вжиття заходів для запобігання виникненню хімічного забруднення і аварій;

підвищення рівня науково-технічного забезпечення вирішення питань щодо хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами, координація науково-технічної діяльності у цій сфері та забезпечення впровадження в практику нових технологій за результатами такої діяльності;

формування відповідального ставлення громадян до використання хімічних речовин у процесі їх життєвого циклу - виробництва, зберігання, транспортування, використання, торгівлі, вилучення з обігу та утилізації або знешкодження;

поглиблення міжнародного співробітництва та виконання міжнародних зобов'язань України у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами.

Реалізація державної політики у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами військового і спеціального призначення, хімічними засобами боротьби з масовими правопорушеннями та хімічними засобами, що можуть бути застосовані для здійснення терористичних актів, зокрема їх експорту, імпорту і транзиту, повинна здійснюватися відповідно до міжнародних договорів.

Удосконалення законодавства з питань забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами передбачається здійснити шляхом:

адаптації законодавства, зокрема природоохоронного та санітарного, з охорони праці, управління транспортним комплексом, промислової політики, ліцензійної та страхової діяльності, до законодавства ЄС, а також ратифікованих Україною Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення ( 995_182 ), Роттердамської конвенції про процедуру попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі ( 995_a35 ), Базельської конвенції про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх видаленням ( 995_022 ), Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів ( 994_217 ), Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою ( 995_806 ) та Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля ( 994_015 ), та інших;

визначення правових засад створення і функціонування системи забезпечення хімічної безпеки на національному, галузевому, регіональному та об'єктовому рівні;

врегулювання відносин у сфері виробництва, зберігання, транспортування, використання, торгівлі, вилучення з обігу та утилізації або знешкодження хімічних речовин, забезпечення збалансування інтересів особи, суспільства та держави у сфері поводження з хімічними речовинами;

посилення нагляду і контролю у сфері поводження з хімічними речовинами (зокрема під час торгівлі), а також за поширенням інформації про розроблення технологій виробництва нових хімічних речовин та їх властивості;

застосування процедури надання попередньої обґрунтованої згоди щодо обсягу імпорту та експорту суворо обмежених хімічних речовин;

перегляду порядку видачі ліцензій на виробництво небезпечних хімічних речовин та діяльності інспекційних органів, пов'язаних з контролем у сфері поводження з такими речовинами, розроблення механізму ліцензування купівлі-продажу права на хімічне забруднення довкілля (створення ринку квот на забруднення) як одного з важелів системи регулювання хімічної безпеки;

приведення класифікації небезпечних хімічних речовин у відповідність з директивами Ради Європи та застосування єдиної термінології для оцінки рівня їх небезпеки, зокрема уніфікації термінів "токсична хімічна речовина", "отруйна речовина", "особливо небезпечна хімічна речовина", "отрутохімікат", "сильнодіюча отруйна речовина" та інших;

регламентації використання та реєстрації небезпечних для здоров'я людей хімічних речовин, впровадження міжнародних систем стандартів, класифікацій хімічних речовин, їх маркування та пакування.

Створення і сприяння функціонуванню системи забезпечення хімічної безпеки передбачається забезпечити шляхом:

організації управління хімічної безпеки, зокрема координації діяльності центральних і місцевих органів влади, наукових установ та організацій за участю суб'єктів господарювання, об'єднань громадян і окремих громадян;

формування національної інфраструктури, здатної забезпечити ефективне виконання вимог міжнародних конвенцій, протоколів до них, директив, рішень і правил Ради Європи;

створення системи адміністративного управління ризиком на національному, галузевому, регіональному та об'єктовому рівні з метою безперервної оцінки ризику та його зменшення, зниження вірогідності заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей та довкіллю у процесі поводження з хімічними речовинами на всіх стадіях їх життєвого циклу;

розроблення і впровадження комплексної державної системи екологічного нормування;

прогнозування, виявлення та оцінки потенційної загрози хімічного ураження території, промислових об'єктів, адміністративних будівель, приміщень загального призначення і населення, забруднення довкілля, планування витрат, необхідних для здійснення заходів щодо підвищення рівня хімічної безпеки та оцінки їх результативності;

автоматизації екологічного управління та математичного моделювання оцінки ризику деградації довкілля та середовища життєдіяльності людини під впливом хімічних речовин;

створення експертної системи прийняття рішень у разі високої імовірності виникнення техногенної катастрофи та інших видів екстремальних ситуацій, спричинених застосуванням хімічних речовин;

удосконалення системи гігієнічної регламентації та реєстрації небезпечних хімічних речовин;

формування мережі методичних і консультаційних центрів з питань хімічної безпеки, поводження з токсичними та особливо небезпечними хімічними речовинами;

розроблення комплексних програм захисту довкілля, раціонального природокористування та створення системи запобігання надзвичайним ситуаціям у сфері поводження з хімічними речовинами.

Базовими установами, що проводять оцінку впливу хімічних речовин на життя і здоров'я людей та довкілля, повинні стати токсикологічні центри з акредитованими лабораторіями в науково-дослідних інститутах та мережа токсикоаналітичних акредитованих лабораторій територіальних органів спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади, що здійснюють нагляд і контроль за станом хімічної безпеки та поводженням з хімічними речовинами, і закладів державного нагляду. Доцільно реорганізувати інспекційну діяльність таких органів та розширити повноваження державних інспекторів щодо проведення ними перевірки і здійснення контролю суб'єктів поводження з хімічними речовинами, зокрема в пунктах пропуску через державний кордон.

Заходи для запобігання виникненню хімічного забруднення і аварій, зменшення імовірності негативного впливу хімічних речовин на життя і здоров'я людей та довкілля передбачається здійснити шляхом:

удосконалення державної системи моніторингу забруднення довкілля хімічними речовинами з інформуванням громадськості про його результати, створення системи постійного спостереження за підприємствами хімічної промисловості як екологічно небезпечними об'єктами;

визначення економічних та адміністративних засад запобігання виникненню хімічного забруднення і аварій, а також джерел і механізму відшкодування збитків від хімічного забруднення;

удосконалення економічного механізму забезпечення хімічної безпеки як складової екологічної безпеки, підвищення відповідальності керівників суб'єктів господарювання за здійснення заходів щодо зменшення імовірності виникнення хімічного забруднення і аварій;

здійснення громадського контролю за проведенням заходів щодо підвищення рівня хімічної безпеки та доступністю інформації про поводження з хімічними речовинами, зокрема, у військовій сфері;

посилення нагляду за виробництвом, зберіганням, транспортуванням, використанням, торгівлею, вилученням з обігу та утилізацією або знешкодженням хімічних речовин, насамперед тих, що придатні для здійснення терористичних актів, та контролю за несанкціонованим обігом і ввезенням на територію України небезпечних хімічних речовин;

модернізації хімічної галузі промисловості та забезпечення розроблення і впровадження екологічно безпечних технологій;

науково-методологічного супроводження діяльності підприємств хімічної галузі промисловості (проектування, будівництво, експлуатація, руйнування та утилізація) як основи забезпечення їх створення та безпечного функціонування;

розроблення та впровадження безпечних технологій виготовлення нових хімічних речовин, знешкодження небезпечних відходів, що утворилися в результаті господарської діяльності, зокрема, військово-промислового комплексу колишнього Радянського Союзу;

посилення контролю за додержанням технологічної дисципліни при виробництві хімічних речовин, наявністю технологічних регламентів, що забезпечують безпечне ведення технологічного процесу, відповідність хімічних речовин, що виробляються, характеристикам діючого виробництва;

зменшення обсягу несанкціонованого використання небезпечних хімічних речовин, створення системи запобігання випадкам ввезення на територію Україну таких речовин;

здійснення ефективного контролю за обігом особливо небезпечних, суворо обмежених та заборонених хімічних речовин з видачею передбачених законодавством ліцензій та дозволів на їх виробництво, зберігання, транспортування, використання, торгівлю, вилучення з обігу та утилізацію або знешкодження;

додержання вимог безпеки у процесі поводження з хімічними речовинами, зокрема запобігання виникненню потенційної загрози для життя і здоров'я людей та довкілля, локалізація наслідків хімічного забруднення, ліквідація наслідків аварій;

удосконалення системи надання токсикологічної та медичної допомоги особам, що постраждали внаслідок хімічної аварії, екологічної катастрофи, потерпілим від впливу хімічних речовин на виробництві та у побуті;

забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих у виробництві, пов'язаному із застосуванням хімічних речовин, і населення, що зазнало впливу хімічного забруднення внаслідок аварії, катастрофи, проживання в зоні та місцях надзвичайної і несприятливої екологічної ситуації.

Науково-технічне забезпечення з питань забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами передбачається здійснювати шляхом:

координації науково-технічної діяльності у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами і впровадження в практику нових технологій за результатами такої діяльності;

розвитку та підтримки діяльності науково-дослідних, проектно-конструкторських установ і організацій у цій сфері, оновлення їх дослідно-експериментальної бази;

оснащення контрольно-аналітичних лабораторій сучасними вимірювальними приладами та уніфікованими експрес-методиками визначення складу хімічних речовин у воді, ґрунті, повітрі, середовищі життєдіяльності людини, харчових продуктах, товарах широкого вжитку, біологічному середовищі та місцях розміщення відходів різного походження;

моделювання аварійних ситуацій на підприємствах хімічної галузі з метою мінімізації ризику їх виникнення, розроблення плану заходів щодо ліквідації наслідків аварій;

розроблення і застосування:

- механізму оцінки рівня забруднення довкілля хімічними речовинами;

- наукових основ екологічного нормування хімічних навантажень;

- новітніх методів здійснення контролю у процесі виробництва, зберігання, транспортування, використання, торгівлі, вилучення з обігу та утилізації або знешкодження хімічних речовин;

- методики визначення розміру шкоди, заподіяної життю і здоров'ю людей, та збитків державі від потенційного забруднення довкілля внаслідок хімічних аварій, зокрема тих, що виникли під час транспортування хімічних речовин;

підвищення престижності діяльності та статусу наукових і науково-технічних працівників у сфері хімічної безпеки і поводження з хімічними речовинами на підприємствах хімічної та інших галузей промисловості.

З метою реалізації положень цієї Концепції щодо забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами, охорони здоров'я людей та захисту довкілля необхідно виконати комплекс науково-дослідних робіт з визначення основних факторів впливу небезпечних хімічних речовин на об'єкти довкілля, розроблення та/або впровадження екологічно виправданих нормативних характеристик впливу на об'єкти довкілля основних небезпечних хімічних речовин, адаптованих до вимог законодавства ЄС, впровадження екологічних стандартів системи ISO-14000 і вимог міжнародних актів, ратифікованих Верховною Радою України, впорядкування санітарних норм та вдосконалення класифікації хімічних речовин.

Формування відповідального ставлення громадян до використання хімічних речовин на всіх стадіях їх життєвого циклу передбачається здійснити шляхом:

розроблення і виконання, починаючи із загальноосвітніх навчальних закладів, освітніх програм з питань культури поводження з хімічними речовинами, виховання загальної культури поводження з такими речовинами;

підготовки і видання методичних посібників і довідкової літератури, розроблення стандартів з питань поводження з небезпечними хімічними речовинами;

запровадження циклів теле- і радіопередач, підготовки та випуску інформаційних збірників, бюлетенів, експрес-інформацій у друкованих засобах масової інформації з метою висвітлення питань хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами, а також про заходи, що здійснюються органами виконавчої влади для підвищення рівня хімічної безпеки.

Поглиблення міжнародного співробітництва та виконання міжнародних зобов'язань України у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами здійснюється з урахуванням національних інтересів за такими напрямами:

приєднання до міжнародних договорів, ратифікація інших міждержавних документів, що стосуються питань хімічної безпеки, які не суперечать Конституції ( 254к/96-ВР ) та законам України;

застосування процедури попередньої обґрунтованої згоди щодо окремих хімічних речовин і пестицидів у міжнародній торгівлі;

використання досвіду країн Західної та Центральної Європи стосовно поводження з хімічними речовинами, зокрема проведення моніторингу забруднення хімічними речовинами довкілля та оцінки його впливу на життя і здоров'я людей та довкілля;

налагодження міжнародного співробітництва, що передбачає здійснення заходів з виконання Україною зобов'язань за чинними міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, підготовка спільних проектів з виконання умов і вимог міжнародних конвенцій та протоколів до них, підвищення рівня еколого-економічної ефективності проектів;

участь у міжнародних програмах із запобігання хімічному забрудненню, у роботі двосторонніх і багатосторонніх керівних, виконавчих та інших міжнародних органів та громадських організацій, правове регулювання відносин між державами та їх взаємодії у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами, проведення спільних заходів щодо запобігання виникненню хімічних аварій;

сприяння запровадженню спільної відповідальності та зосередження узгоджених зусиль у міжнародній торгівлі окремими небезпечними хімічними речовинами, зокрема забороненими або суворо обмеженими, що спрямовані на обмеження потенційного шкідливого впливу на життя і здоров'я людей та довкілля;

підвищення кваліфікації працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, технічного персоналу підприємств хімічної галузі, які відповідають за провадження діяльності у сфері поводження з хімічними речовинами;

підготовка фахівців у сфері міжнародного права про забезпечення хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами як складової частини регулювання діяльності, пов'язаної із забезпеченням екологічної безпеки;

розроблення сучасних навчальних програм підготовки фахівців з питань хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами, гармонізованих з міжнародною системою освіти;

розвиток інформаційних можливостей для надання урядовими та неурядовими організаціями достовірних даних у сфері хімічної безпеки та поводження з хімічними речовинами, включаючи питання, що стосуються охорони здоров'я людей та захисту довкілля.

Реалізація Концепції здійснюється шляхом розроблення плану заходів щодо підвищення рівня хімічної безпеки та забезпечення його виконання.

Очікувані результати

Реалізація Концепції дасть змогу підвищити рівень хімічної безпеки та удосконалити систему поводження з хімічними речовинами, знизити імовірність виникнення хімічних забруднень, аварій і нещасних випадків у процесі виробництва, зберігання, транспортування, використання, торгівлі, вилучення з обігу та утилізації або знешкодження хімічних речовин, зменшити соціальні і економічні втрати.

Ефективність здійснення заходів з реалізації цієї Концепції забезпечується шляхом оптимізації матеріально-технічних, фінансових і трудових витрат, спрямованих на підвищення рівня хімічної безпеки та удосконалення системи поводження з хімічними речовинами, імплементацію положень міжнародного законодавства у відповідній сфері у національне законодавство для забезпечення реалізації конституційного права громадян на безпечні і здорові умови праці та на безпечне для життя і здоров'я людей довкілля, а також формування позитивного іміджу України у світі.

Фінансове забезпечення реалізації Концепції

Фінансове забезпечення реалізації Концепції здійснюється за рахунок коштів, передбачених їх головним розпорядникам виходячи з можливостей державного бюджету на відповідний рік.

Для фінансування можуть залучатися також кошти з інших джерел.