Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Чинний Постанова
Номер: 1073
Прийняття: 27.09.2022
Видавники: Кабінет Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 27 вересня 2022 р. № 1073
Київ

Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, що додається.

2. Внести до постанов Кабінету Міністрів України зміни, що додаються.

3. Рекомендувати виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (військовим адміністраціям населених пунктів - у разі їх утворення відповідно законодавства) вжити заходів, передбачених Порядком, затвердженим цією постановою.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 21




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2022 р. № 1073

ПОРЯДОК
поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд,  об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів благоустрою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків (далі - об’єкти), з метою запобігання та зменшення негативного впливу таких відходів на навколишнє природне середовище та здоров’я людини.

Цей Порядок застосовується під час виконання комплексу відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану та у відбудовний період (протягом 90 календарних днів після припинення або скасування на території України воєнного стану).

2. Дія цього Порядку не поширюється на поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України “Про поводження з радіоактивними відходами”, поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) об’єктів оборонного і спеціального призначення та об’єктів, на які поширюється дія Законів України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, “Про охорону культурної спадщини”, а також на поводження з відходами, що утворилися внаслідок діяльності суб’єктів господарювання.

У разі пошкодження (руйнування) об’єктів підвищеної небезпеки відповідні заходи щодо ліквідації наслідків таких пошкоджень (аварій) здійснюються з дотриманням вимог Закону України “Про об’єкти підвищеної небезпеки”.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

відходи від руйнувань - частини (уламки) пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, а також матеріали, предмети, які були всередині або поряд з такими об’єктами у момент пошкодження (руйнування) та/або виконання робіт з демонтажу та які повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не можуть у подальшому використовуватись за місцем їх утворення чи виявлення;

місця тимчасового зберігання відходів від руйнувань (далі - місця тимчасового зберігання) - спеціально обладнані або пристосовані земельні ділянки (майданчики), призначені для тимчасового, протягом періоду воєнного стану та одного року з дня припинення або скасування воєнного стану, зберігання відходів від руйнувань до їх утилізації чи видалення у спосіб, що не становить загрози здоров’ю людей та навколишньому природному середовищу;

уповноважений орган - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (військова адміністрація населеного пункту (населених пунктів) - у разі її утворення відповідно законодавства), що здійснює на відповідній території організацію та координацію поводження з відходами від руйнувань.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Кодексі цивільного захисту України, Законах України “Про відходи”, “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про металобрухт”, “Про благоустрій населених пунктів”, “Про регулювання містобудівної діяльності”.

4. Поводження з відходами від руйнувань передбачає комплекс організаційно-технічних заходів та робіт (операцій), що здійснюються з метою забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення таких відходів.

Координація поводження з відходами від руйнувань здійснюється уповноваженим органом.

Поводження з відходами від руйнувань не потребує дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до Закону України “Про відходи”.

5. Організація здійснення операцій з поводження з відходами від руйнувань може забезпечуватись на територіях, на яких відсутні або завершені активні фази бойових дій:

власником/управителем об’єкта, в результаті пошкодження (руйнування) якого утворилися такі відходи, або власником чи користувачем земельної ділянки, в межах якої такі відходи розміщені;

уповноваженим органом - щодо відходів від руйнувань, що розміщені на вулицях і дорогах населених пунктів, дорогах загального користування, місцях загального користування, зокрема на територіях парків, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ (в тому числі тих, що віднесені на зазначені території ударно-повітряною хвилею внаслідок потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж тощо).

6. Виявлення та облік відходів від руйнувань організовується уповноваженим органом, зокрема за результатами оглядів пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, розгляду заяв (повідомлень) громадян, підприємств, установ та організацій, інших юридичних осіб, засобів масової інформації, центральних органів виконавчої влади, військових формувань чи надходження інформації про виявлення відходів від руйнувань.

Визначення власника відходів від руйнувань, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, уповноважений орган здійснює відповідно до Порядку виявлення та обліку безхазяйних відходів, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1217 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 31, ст. 1182), із залученням правоохоронних органів, відповідних спеціалістів та експертів.

У разі неможливості встановлення власника відходів від руйнувань поводження з ними організовується уповноваженим органом.

7. Облік відходів від руйнувань здійснюється на місці їх утворення або на місцях тимчасового зберігання чи інших об’єктах поводження з відходами за формою згідно з додатком 2.

Уповноважені органи подають до облдержадміністрацій інформацію про відходи від руйнувань щомісяця не пізніше 5 числа. Узагальнена інформація щодо відходів від руйнувань подається Київською військовою (Київською міською) та обласними військовими (державними) адміністраціями до Мінрегіону не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Інформацію про виявлення та облік відходів від руйнувань уповноважений орган розміщує на власному офіційному веб-сайті.

8. Якщо протягом 90 календарних днів після припинення або скасування на території України воєнного стану власником відходів не здійснено заходів з екологічно безпечного збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення відходів від руйнувань, уповноважений орган приймає рішення щодо поводження з такими відходами з урахуванням положень Цивільного кодексу України та інших законів.

9. Операції з поводження з відходами від руйнувань, які власник за технічних чи економічних причин не має можливості здійснювати самостійно, організовуються уповноваженим органом (на підставі звернення власника таких відходів до уповноваженого органу).

10. За походженням відходи від руйнувань поділяються на:

відходи, що утворилися внаслідок пошкодження (руйнування) об’єктів, - повного або часткового порушення їх цілісності внаслідок позапроектних впливів, зумовлених бойовими діями, зокрема потрапляння засобів ураження, вибухів, пожеж;

відходи, що утворилися в результаті виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів (поетапного контрольованого часткового чи повного розбирання на окремі елементи та вироби або неконтрольованого знесення внаслідок обвалення під час використання бульдозерів, металевої кулі на стрілі, вибухової сили тощо).

11. Відходи від руйнувань складаються з таких компонентів:

основних компонентів - частин (уламків, бою) будівельних конструкцій, заповнень дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо;

супутніх компонентів - матеріалів, предметів, які були всередині або поряд з об’єктом у момент пошкодження (руйнування) або виконання робіт з його демонтажу, зокрема устаткування, особистих речей, предметів вжитку (меблів, побутової техніки), органічних речовин.

12. У разі виявлення небезпечних відходів на пошкоджених (зруйнованих) об’єктах та/або під час виконання робіт з демонтажу поводження з такими відходами повинне здійснюватися відповідно до статті 34 Закону України “Про відходи”.

13. Перелік компонентів відходів від руйнувань та можливі шляхи їх повторного використання у будівництві, промисловості будівельних матеріалів (виробництві будівельних виробів (продукції)) наведено у додатку 1.

Операції з поводження з відходами від руйнувань

14. Діяльність щодо операцій з поводження з відходами від руйнувань провадиться в рамках виконання відновлювальних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії та бойових дій під час воєнного стану та у відбудовний період протягом 90 календарних днів після припинення або скасування на території України воєнного стану та не підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до абзацу другого частини першої статті 3 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”.

15. Операції з поводження з відходами від руйнувань включають:

1) первинне розчищення територій (збирання відходів від руйнувань, зокрема за можливості - сортування окремих компонентів відходів від руйнувань);

2) перевезення (транспортування) відходів від руйнувань від місця їх утворення до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання;

3) остаточне (після виконання робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів) розчищення та прибирання територій (у разі потреби);

4) зберігання відходів від руйнувань на місцях тимчасового зберігання або на інших об’єктах поводження з відходами (до їх утилізації чи видалення);

5) оброблення (перероблення) відходів від руйнувань та/або їх знешкодження (у разі потреби);

6) утилізація відходів від руйнувань (використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів);

7) видалення відходів від руйнувань, включаючи їх захоронення.

16. Під час здійснення операцій з поводження з відходами від руйнувань слід дотримуватись правил пожежної безпеки та охорони праці відповідно до законодавства.

17. Не допускається зберігання відходів від руйнувань поза межами визначених місць їх тимчасового зберігання або об’єктів поводження з відходами.

Особливості поводження з відходами від руйнувань під час розчищення території

18. Розчищення територій від руйнувань здійснюється після виконання комплексу підготовчих заходів у складі невідкладних робіт з ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд (далі - невідкладні роботи), відповідно до пунктів 5 та 8 Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981).

19. Роботи з розчищення територій включають збирання відходів від руйнувань, їх сортування за місцем утворення (за можливості) та перевезення, зокрема із застосуванням спеціальної техніки, до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання.

Роботи з розчищення територій, прилеглих до пошкоджених (зруйнованих) об’єктів, можуть виконуватися за відсутності загрози аварійного обвалення об’єкта в цілому або його окремих частин.

У разі виявлення під час виконання робіт з розчищення територій небезпечних предметів, вибухових пристроїв, останків загиблих, запаху газу або інших характерних запахів, пробою електричного струму, а також пов’язаного з цим погіршення самопочуття роботи слід негайно припинити та невідкладно повідомити про це територіальним органам ДСНС та правоохоронним органам.

20. За технічної можливості під час розчищення територій слід організовувати сортування або роздільне збирання відходів від руйнувань (їх окремих компонентів) безпосередньо на місці їх утворення.

Не допускається збирання відходів від руйнувань в контейнери для побутових відходів або для роздільного збирання окремих видів відходів.

21. Першочергово уповноваженим органом організовуються роботи (операції) з розчищення територій населених пунктів, а саме:

1) вулиць і доріг населених пунктів (насамперед - доріг загального користування, що проходять через територію населеного пункту, магістральних вулиць і доріг);

2) територій, прилеглих до об’єктів соціальної інфраструктури (закладів освіти; закладів охорони здоров’я, закладів соціального захисту населення), будівель адміністративного призначення (зокрема надання адміністративних послуг, розміщення органів управління) та сил цивільного захисту, зокрема пожежно-рятувальних підрозділів та аварійно-рятувальних служб;

3) прибудинкових територій багатоквартирних будинків, гуртожитків тощо.

22. У разі коли власник/управитель об’єкта, визначений згідно з абзацом другим пункту 5 цього Порядку, має намір самостійно здійснити розчищення територій, що включає збирання відходів від руйнувань, їх сортування за місцем утворення (за можливості) та перевезення (зокрема із застосуванням спеціальної техніки) до об’єктів поводження з відходами або місць тимчасового зберігання, такі роботи можуть бути розпочаті після отримання за зверненням власника/управителя від уповноваженого органу інформації про завершення невідкладних робіт відповідно до пункту 18 цього Порядку.

Особливості поводження з відходами від руйнувань під час робіт з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів

23. У разі потреби у складі комплексу невідкладних робіт та розчищення територій від відходів від руйнувань виконуються роботи з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів.

24. Роботи з демонтажу пошкоджених (зруйнованих) об’єктів виконуються відповідно до Порядку виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1982), з урахуванням таких особливостей:

перед початком робіт з демонтажу (за відсутності загрози аварійного обвалення об’єкта або його окремих конструктивних елементів) підрядником (виконавцем) робіт з демонтажу повинне бути забезпечено видалення (відокремлення) складових, що можуть містити небезпечні відходи (небезпечні складові відходи від руйнувань, зокрема азбестовмісні відходи);

під час виконання робіт з демонтажу слід вжити заходів щодо мінімізації небезпечних для здоров’я людей та навколишнього природного середовища впливів, зокрема пов’язаних з можливими викидами азбестового пилу;

під час виконання робіт з демонтажу за можливості слід забезпечити сортування відходів від руйнувань для їх подальшого оброблення (перероблення) та утилізації.

Місця тимчасового зберігання

25. В умовах дії на території України правового режиму воєнного стану відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” та протягом 90 календарних днів після його припинення чи скасування Київською військовою (Київською міською) та обласними військовими (державними) адміністраціями у разі утворення на відповідній території (територіях) відходів від руйнувань в обсягах, що перевищують потужність наявних об’єктів поводження з відходами, або за відсутності таких об’єктів на відповідних територіях приймається рішення про розміщення місць тимчасового зберігання.

Особливості встановлення, зміни цільового призначення земельних ділянок для розміщення місць тимчасового зберігання відходів від руйнувань під час воєнного стану визначаються згідно з пунктом 27 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України.

26. Місця тимчасового зберігання слід організовувати з дотриманням вимог екологічної та пожежної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, а також необхідних санітарно-захисних зон, а саме:

2 кілометри - від об’єктів водного фонду;

0,5 кілометра - від житлової та громадської забудови, об’єктів соціальної інфраструктури;

0,2 кілометра - від сільськогосподарських угідь, доріг загального користування та залізничних шляхів загальної мережі;

0,05 кілометра - від лісів.

27. Місця тимчасового зберігання організовуються з дотриманням таких вимог щодо наявності (влаштування):

твердої та рівної основи (покриття), зокрема з бетону, асфальту чи ущільненого ґрунту, покритого шаром геомембрани завтовшки не менше ніж 1,5 міліметра, захищеної від механічних пошкоджень шаром завтовшки не менше 0,5 метра;

організованого відведення води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів (у разі потреби);

огородженого периметра (у разі потреби);

забезпечення освітлення території (у разі потреби);

облаштованого в’їзду та під’їзних доріг, що забезпечують безперешкодний проїзд транспортних засобів.

28. Під час організації місць тимчасового зберігання слід передбачити відповідну організацію території, зокрема передбачити ділянки, призначені для тимчасового зберігання, сортування, оброблення (перероблення), тимчасового зберігання отриманої вторинної сировини (зокрема для розміщення дробильно-сортувальних та інших установок, а також тимчасових споруд, необхідних для здійснення операцій з поводження з відходами від руйнування).

Відходи від руйнувань після сортування можуть бути використані як вторинні матеріальні чи енергетичні ресурси.

Під час зберігання відходів від руйнувань забороняється їх змішування.

Зберігання відходів слід здійснювати у спосіб, що забезпечує можливість безперешкодного навантаження на транспортний засіб для вивезення відходів з місць їх тимчасового зберігання.

У місцях тимчасового зберігання допускається здійснення операцій з оброблення (перероблення) виключно основних компонентів відходів від руйнувань (частин (уламків, бою) будівельних конструкцій, заповнень дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо), що не містять та/або не забруднені небезпечними відходами.

Зазначені операції з оброблення (перероблення) основних компонентів відходів від руйнувань полягають у відокремлюванні, дробленні та фракціонуванні зазначених компонентів.

Місця тимчасового зберігання, на яких передбачається зберігання горючих відходів від руйнувань, визначених у додатку 1, слід забезпечувати розрахунковим об’ємом води для зовнішнього пожежогасіння, а також під час влаштування проїздів та доріг до таких місць тимчасового зберігання - передбачати проїзди для пожежної та іншої спеціальної техніки.

29. На місцях тимчасового зберігання відходів від руйнувань не допускається розміщення інших відходів.

Особливості повторного використання відходів від руйнувань

30. Будівельні вироби (продукція), отримана з використанням відходів від руйнувань повинна відповідати вимогам Технічного регламенту будівельних виробів (продукції), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 51, ст. 3415; 2022 р., № 26, ст. 1431).

31. Уповноважений орган зобов’язаний вживати заходів щодо повторного використання основних компонентів відходів від руйнувань (після їх оброблення (перероблення) - у разі потреби) під час реалізації проектів будівництва, щодо яких він є замовником будівництва, та сприяти використанню відходів від руйнувань іншими замовниками будівництва.




Додаток 1
до Порядку

ПЕРЕЛІК
компонентів відходів від руйнувань та можливі шляхи їх повторного використання у будівництві, промисловості будівельних матеріалів (виробництві будівельних виробів (продукції)

Назва компонентів відходів від руйнування

Можливі шляхи повторного використання компонентів відходів від руйнувань у будівництві, промисловості будівельних матеріалів (виробництві будівельних виробів (продукції)

Основні компоненти відходів від руйнувань (частини (уламки, бій) будівельних конструкцій, заповнення дверних та віконних блоків, інженерних мереж, санітарно-технічних приладів тощо)

1. Бетон, цегла, облицювальна плитка і кераміка


1) бетон (бетонні, залізобетонні конструкції та вироби, їх уламки, мінеральні (цементно-піщані, гіпсові, вапняні тощо), полімер-цементні мурувальні та опоряджувальні (штукатурні, оздоблювальні) розчини)

сировина для виробництва крупного та дрібного заповнювачів для бетонів (класу до С20/25), а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу без використання в’яжучих; влаштування насипів автомобільних доріг; сировина для виробництва порошкоподібних наповнювачів для виробництва стінових блоків і сухих будівельних сумішей; матеріали для зворотного заповнення (відновлення рельєфу, заповнення гірничих виробок (пустот), рекультивації відпрацьованих гірничих об’єктів, інших ландшафтних робіт); сировина для металевих будівельних конструкцій; металобрухт (що утворюється під час видалення металевих включень, зокрема залізобетону) як вторинна сировина для металургійного виробництва; подрібнений бетон як вторинний матеріальний ресурс для виробництва цементного клінкеру

2) цегла (цегляний бій)

сировина для влаштування дренажної подушки у заболочених районах; укріплення ґрунтових і лісових доріг; заповнювач для габіонів (силікатна цегла) (за винятком сировини для виробництва крупного та дрібного заповнювачів, а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу)

3) облицювальна плитка, черепиця та кераміка (зокрема керамічна плитка, камені, санітарна кераміка)

сировина для укріплення ґрунтових і лісових доріг (за винятком сировини для виробництва крупного та дрібного заповнювачів, а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу)

4) суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки і кераміки, що містять небезпечні речовини


5) суміші або окремі фракції бетону, цегли, облицювальної плитки і кераміки інші, ніж зазначені у підпункті 4 цього пункту

сировина для виробництва крупного та дрібного заповнювачів для бетонів (класу до С20/25), а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу без використання в’яжучих; влаштування насипів автомобільних доріг; сировина для виробництва порошкоподібних наповнювачів для виробництва стінових блоків і сухих будівельних сумішей; матеріали для зворотного заповнення (відновлення рельєфу, заповнення гірничих виробок (пустот), рекультивації відпрацьованих гірничих об’єктів, інших ландшафтних робіт); сировина для металевих
будівельних конструкцій; металобрухт (що утворюється під час видалення металевих включень, зокрема залізобетону) як вторинна сировина для металургійного виробництва; подрібнений бетон як вторинний матеріальний ресурс для виробництва цементного клінкеру (за винятком сировини для виробництва крупного та дрібного заповнювачів, а також щебенево-піщаних сумішей для влаштування шарів основи та покриття дорожнього одягу)

2. Деревина, скло та пластмаси

1) деревина

арболіт, деревні пластики, теплоізоляційні та звукоізоляційні матеріали (плити), деревностружкові плити, паливні брикети; спорудження тимчасових проїздів під час відновлення руху через перешкоду; вторинний матеріально-енергетичний ресурс для цементного виробництва

2) скло (склобій)

порошкоподібний заповнювач для виробництва бетонних виробів, сухих будівельних сумішей, світловідбивних фарб для дорожньої розмітки тощо, вторинна  сировина для виробництва скловиробів, оптичних кабелів тощо

3) пластмаси

(частини (уламки) пластмасових труб водопостачання, водовідведення, електропроводки, полімерних погонажних виробів, склопакетів полімерних ущільнювачів тощо)

вторинна сировина для виробництва полімерної продукції; вторинний матеріально-енергетичний ресурс для цементного виробництва (за винятком полівінілхлориду)

4) деревина, скло та пластмаси, що містять небезпечні речовини або забруднені ними


3. Бітумні суміші, вугільна смола та просмолені вироби


1) бітумні суміші,

що містять вугільну смолу

(покрівельні та гідроізоляційні будівельні вироби: бітумні, дьогтьові, дьогтебітумні, бітумополімерні, гумо-дьогтьові та бітумні безосновні матеріали (ізол), вироби на основі картону (руберойд, пергамін, толь) та скловолокнистій основі (склоруберойд) тощо)

компонент асфальтобетонних та бітумомінеральних сумішей для шару основи дорожнього одягу автомобільних доріг ІІІ-IV категорій, бітумінозних будівельних матеріалів тощо

2) бітумні суміші інші, ніж зазначені в підпункті 1 цього пункту (зокрема бітумовмісні матеріали у вигляді пошкодженого асфальтобетону)

-“-

3) вугільна смола та просмолені продукти

-“-

4. Метали (включаючи їх сплави)

1) мідь, бронза, латунь

вторинна сировина для металургійного виробництва

2) алюміній

-“-

3) свинець

-“-

4) цинк

-“-

5) чавун і сталь

-“-

6) олово

-“-

7) змішані метали

-“-

8) відходи металів, забруднені небезпечними речовинами


9) кабелі, що містять масла, вугільну смолу або інші небезпечні речовини


10) кабелі інші, ніж зазначені в підпункті 9 цього пункту

виокремлення металевих компонентів для повторної переробки

5. Ґрунт (включаючи ґрунт із забруднених ділянок)


1) ґрунт та каміння, що містять небезпечні речовини


2) ґрунт та каміння інші, ніж зазначені в підпункті 1 цього пункту

засипка окремих ділянок, формування ландшафту в рамках планування територій, влаштування насипів автомобільних доріг

3) дорожній баласт (щебінь), що містить небезпечні речовини


4) дорожній баласт (щебінь) інший, ніж зазначений в підпункті 3 цього пункту

влаштування шарів основи дорожнього одягу, влаштування насипів автомобільних доріг

6. Ізоляційні матеріали та азбестовмісні будівельні матеріали


1) ізоляційні матеріали, що містять азбест

наповнювачі для виробництва вогнестійких виробів, заповнювачі для бетону, покрівельні вироби

2) інші ізоляційні матеріали (вироби (продукція)), що складаються з небезпечних речовин або містять їх (зокрема теплозоляційні матеріали і вироби мінеральні та полімерні:

мінеральна вата спучений перліт, вермикуліт, спінений та екструдований полістирол тощо)

вторинна сировина для виробництва полімерної та іншої аналогічної продукції, скла, кераміки як заповнювачів та наповнювачі для виробництва бетону тощо

3) ізоляційні матеріали інші, ніж зазначені в підпунктах 1 і 2 цього пункту


4) будівельні матеріали (вироби (продукція), що містять азбест


7. Будівельні матеріали вироби (продукція) на основі гіпсу


1) будівельні матеріали (вироби (продукція) на основі гіпсу, що містять небезпечні речовини


2) будівельні матеріали (вироби (продукція) на основі гіпсу інші, ніж зазначені в підпункті 1 цього пункту

домішки до сухих будівельних сумішей, вторинна сировина для виробництва аналогічної продукції, сировина для виробництва гіпсового в’яжучого; вторинний матеріальний ресурс для цементного виробництва

Супутні компоненти відходів від руйнувань (матеріали, предмети, які були всередині або поряд із об’єктом у момент пошкодження (руйнування) або виконання робіт з його демонтажу, зокрема устаткування, особисті речі, предмети вжитку (меблі, побутова техніка), органічні речовини тощо)

8. Змішані компоненти відходів від руйнувань, що містять небезпечні речовини


1) компоненти відходів від руйнувань, що містять ртуть


2) компоненти відходів від руйнувань, що містять поліхлоровані дифеніли (далі - ПХД) (наприклад, ПХД-вмісні ізолятори, ПХД-вмісні покриття (для підлоги) на основі синтетичних смол, ПХД-вмісні ущільнювачі склоблоків, ПХД-вмісні конденсатори)


3) інші компоненти відходів від руйнувань (супутні компоненти), включаючи змішані відходи, що містять небезпечні речовини


9. Інші змішані компоненти відходів від руйнувань


1) компоненти відходів, що піддаються біологічному розкладанню


2) люмінесцентні лампи та інші відходи, що містять ртуть


3) батареї та акумулятори


4) електричне та електронне обладнання


5) електричне та електронне обладнання, що містить небезпечні складові


6) папір та картон


7) тканини


8) інші, не зазначені в підпунктах 1-7 цього пункту


9) побутові відходи


10. Інші змішані компоненти відходів від руйнувань


1) промислові відходи


2) медичні та фармацевтичні відходи


__________
Примітки:


1. Збирання азбестовмісних відходів необхідно проводити із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання та захисного одягу, а також забезпечувати зволоження місць їх збирання. За можливості не допускати подальшу руйнацію азбестовмісних відходів. Зібрані азбестовмісні відходи повинні бути упаковані для унеможливлення контактування з навколишнім природним середовищем та транспортовані до місця їх видалення. Після складування азбестовмісних відходів на місці їх видалення вони підлягають покриттю ізолювальним шаром (ґрунт, глина, подрібнені будівельні відходи тощо) завтовшки не менше ніж 75 сантиметрів.

2. Компоненти відходів від руйнувань, зазначені у підпунктах 1, 3 пункту 2; 1-3 пункту 3; 6, 9, 10 пункту 4; 1-4 пункту 6; 2 пункту 8; 3, 6, 7 пункту 9 цього додатка, є горючими.



Додаток 2
до Порядку

ФОРМА
обліку відходів від руйнувань

Порядковий номер

Назва компонентів відходів від руйнувань

Одиниця виміру

Обсяг

Місце розміщення (місце тимчасового зберігання відходів від руйнувань/інший об’єкт поводження з відходами)

__________
Примітки:


1. Зазначаються відомості щодо відходів від руйнувань, що розміщені на місці тимчасового зберігання відходів від руйнувань або іншому об’єкті поводження з відходами.

2. Назва компонентів відходів від руйнувань згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073 “Про затвердження Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

3. Обсяги відходів від руйнувань зазначаються у тоннах або куб. метрах, відповідна одиниця виміру зазначається під час заповнення форми.



ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 27 вересня 2022 р. № 1073

ЗМІНИ,
що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України

1. У Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. № 2034 (Офіційний вісник України, 1999 р., № 44, ст. 2191; 2013 р., № 82, ст. 3041):

1) пункт 1 доповнити абзацами такого змісту:

“Дія цього Порядку не поширюється на відходи від руйнувань, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) об’єктів (будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів благоустрою) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків.

Державний облік таких відходів здійснюється відповідно до Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073.”;

2) пункт 9 викласти в такій редакції:

“9. Паспортизація відходів (крім відходів від руйнувань, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) об’єктів (будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів благоустрою) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків) ведеться підприємствами з метою їх вичерпної ідентифікації та визначення оптимальних шляхів поводження з ними.

Паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрових карт об’єктів утворення, оброблення та утилізації  відходів відповідно до державного класифікатора ДК 005-96 “Класифікатор відходів” та номенклатури відходів.

Форми паспортів відходів та  інструкції щодо їх ведення розробляються Міндовкіллям за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади і  затверджуються ним за погодженням з МОЗ.

Відходи від руйнувань, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) об’єктів (будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва, об’єктів благоустрою) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, паспортизації не підлягають.”.

2. У Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1981):

1) в абзаці п’ятому пункту 5 слова “порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України” замінити словами і цифрами “Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073”;

2) в абзаці четвертому пункту 12 слова “порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України” замінити словами і цифрами “Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073”.

3. Доповнити Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 37, ст. 1982), пунктом 25 такого змісту:

“25. Поводження з відходами від руйнувань, що утворились під час виконання робіт з демонтажу, здійснюється відповідно до Порядку поводження з відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведенням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1073.”.