Про угоди про розподіл продукції

Цей Закон спрямований на створення сприятливих умов для інвестування пошуку, розвідки та видобування корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони на засадах, визначених угодами про розподіл продукції.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

Терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:

інвестор (інвестори) - громадянин України, іноземець, особа без громадянства, юридична особа України або іншої держави, об'єднання юридичних осіб, створене в Україні чи за її межами, особи, які діють окремо чи спільно, що має (мають) відповідні фінансово-економічні та технічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами та визначений переможцем (переможцями) конкурсу; особа, визначена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 7 цього Закону, у разі укладення угоди за участю такої особи; особа, яка набула прав та обов'язків, визначених угодою про розподіл продукції, в результаті передачі прав та обов'язків відповідно до статті 26 цього Закону;

продукція - корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин;

вироблена продукція - загальний обсяг продукції, видобутої відповідно до угоди про розподіл продукції і доставленої у пункт виміру;

компенсаційна продукція - частина виробленої продукції, що передається у власність інвестора в рахунок компенсації його витрат та, у випадках, передбачених цим Законом, з урахуванням їх індексації;

прибуткова продукція - частина виробленої продукції, що розподіляється між інвестором і державою та визначається як різниця між виробленою і компенсаційною продукцією;

пункт виміру - пункт, у якому відповідно до угоди про розподіл продукції здійснюється вимір виробленої продукції та її розподіл на компенсаційну та прибуткову;

незначні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, що визначаються за критеріями, які встановлюються Кабінетом Міністрів України;

значні запаси корисних копалин - запаси корисних копалин, розмір яких перевищує незначні запаси корисних копалин;

нетрадиційні вуглеводні - газ сланцевих товщ, газ (метан) вугільних родовищ, газ центрально-басейнового типу, нафта, конденсат або інша вуглеводнева сировина, яка залягає в нетрадиційних колекторах.

Стаття 2. Відносини, що регулюються цим Законом

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі укладення, виконання та припинення дії угод про розподіл продукції, визначає основні правові вимоги до таких угод, а також особливості правовідносин щодо користування надрами на умовах розподілу продукції.

2. Відносини, що виникають у процесі виконання пошукових робіт, розвідки та видобування корисних копалин, розподілу виробленої продукції, її транспортування, обробки, зберігання, переробки, використання, реалізації чи розпорядження нею іншим чином, а також будівництва та експлуатації пов'язаних з цим промислових об'єктів, трубопроводів та інших об'єктів, регулюються угодою про розподіл продукції, що укладається згідно з цим Законом.

3. Права та обов'язки сторін угоди про розподіл продукції визначаються згідно з цивільним законодавством України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

4. Законодавство України стосовно угод про розподіл продукції, згідно з Конституцією України, діє з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Відносини, що не врегульовані цим Законом, регулюються Конституцією України та відповідними законодавчими актами України. У разі якщо законодавчими актами України встановлені інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила цього Закону.

Стаття 3. Взаємовідносини органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час виконання цього Закону

1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час виконання цього Закону відповідно до своїх повноважень провадять свою діяльність на принципах взаємодії та співробітництва з метою захисту інтересів народу України, держави, регіонів і територій, забезпечення захисту охорони довкілля і раціонального користування надрами та іншими природними ресурсами України.

2. Координація діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування під час укладення, виконання, припинення дії угод про розподіл продукції здійснюється Кабінетом Міністрів України в межах його повноважень та з урахуванням положень цього Закону.

Стаття 4. Визначення угоди про розподіл продукції

1. Відповідно до угоди про розподіл продукції одна сторона - Україна (далі - держава) доручає іншій стороні - інвестору на визначений строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'язаних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибуткової продукції.

2. Угода про розподіл продукції може бути двосторонньою чи багатосторонньою, тобто її учасниками можуть бути декілька інвесторів, за умови, що вони несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених такою угодою.

3. Держава забезпечує надання інвесторам (у тому числі операторам угод), а також представництвам іноземних інвесторів, та сприяє наданню їхнім підрядним, субпідрядним та іншим організаціям (особам), а також представництвам іноземних підрядних, субпідрядних та інших організацій (осіб) в установленому порядку погоджень, квот, спеціальних дозволів на користування надрами та ліцензій на здійснення діяльності з пошуку (розвідки) та експлуатації родовищ корисних копалин, актів про надання гірничого відводу, документів, що засвідчують право користування землею, та інших дозволів, документів дозвільного характеру, ліцензій, пов'язаних із користуванням надрами, виконанням робіт, будівництвом споруд, передбачених угодою про розподіл продукції.

Зазначені документи видаються згідно з вимогами законодавства України на строк дії угоди, якщо інше не передбачено законами України, і втрачають свою чинність або змінюються на умовах, викладених в угоді.

Стаття 5. Сторони угоди про розподіл продукції

1. Сторонами угоди про розподіл продукції виступають інвестор (інвестори) і держава в особі Кабінету Міністрів України.

Для вирішення питань з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції Кабінет Міністрів України утворює постійно діючу міжвідомчу комісію (далі - Міжвідомча комісія) у складі представників державних органів, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України.

Інформаційне, організаційне, матеріальне та інше забезпечення діяльності Міжвідомчої комісії здійснює центральний орган виконавчої влади (далі - робочий орган Міжвідомчої комісії), визначений Кабінетом Міністрів України.

Положення про Міжвідомчу комісію затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Угодою про розподіл продукції вирішення питань з управління та координації діяльності сторін може покладатися на керівний комітет або інший орган управління, створений за участю сторін.

З метою участі держави у виконанні укладеної угоди про розподіл продукції (у тому числі участі в діяльності створених органів управління) Кабінет Міністрів України може надати необхідні повноваження центральному органу виконавчої влади.

3. У тому разі, коли інвестором в угоді виступає об'єднання юридичних осіб, що не є юридичною особою, учасники такого об'єднання несуть солідарну відповідальність по зобов'язаннях, передбачених угодою про розподіл продукції.

Стаття 6. Умови укладення угоди про розподіл продукції

1. Угоди про розподіл продукції відповідно до цього Закону можуть укладатися щодо окремих ділянок (ділянки) надр, що обмежуються у просторі та координатами, в межах яких знаходяться родовища, частини родовищ корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, включаючи ділянки надр у межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України.

На вимогу інвестора і у випадках, коли земельні ділянки, необхідні для виконання укладеної угоди про розподіл продукції, знаходяться у державній або комунальній власності, ділянки надр (родовища корисних копалин) надаються разом із такими земельними ділянками. У всіх інших випадках держава забезпечує надання на вимогу інвестора земельних ділянок, необхідних для виконання укладеної угоди про розподіл продукції, у порядку, зазначеному у такій угоді. У разі перебування земельних ділянок, необхідних для використання надр на умовах угод про розподіл продукції, у власності фізичних чи юридичних осіб або в комунальній власності набуття права власності на ці земельні ділянки здійснюється державою відповідно до закону, якщо інше не передбачене угодою про розподіл продукції.

2. {Абзац перший частини другої статті 6 виключено на підставі Закону № 3959-VI від 21.10.2011}

Інвестор може звернутися до Кабінету Міністрів України або Міжвідомчої комісії з пропозицією про вирішення питання щодо проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції щодо окремої ділянки надр. Про результати розгляду поданої пропозиції інвестор повідомляється не пізніше тримісячного строку.

Конкурс на укладення угоди про розподіл продукції щодо окремої ділянки надр проводиться за наявності будь-якої з таких умов:

збитковість для користувачів надрами та держави продовження розробки родовищ корисних копалин, яка обумовлена об'єктивними факторами, у разі коли розробка такого родовища може забезпечити істотний обсяг видобування корисних копалин, а консервація чи ліквідація об'єкта розробки може призвести до негативних соціальних наслідків та фінансових (матеріальних) втрат;

відсутність державного фінансування і технічних засобів для освоєння нових великих родовищ корисних копалин, за рахунок освоєння яких забезпечується рівень видобутку корисних копалин у цілому по Україні, необхідний для соціального розвитку та економічної безпеки України;

необхідність залучення спеціальних високозатратних технологій розробки важкодобувних і значних за обсягом запасів корисних копалин, що знаходяться у складних гірничо-геологічних умовах або є залишковими для родовищ, що розробляються, а також необхідність запобігання втратам паливно-енергетичної та мінеральної сировини в надрах;

необхідність забезпечення регіонів власною паливно-енергетичною сировиною, утворення нових робочих місць в районах, де зайнятість населення знаходиться на низькому рівні;

необхідність впровадження новітніх технологій, обладнання передових технічних розробок для забезпечення ефективного пошуку, розвідки та розробки перспективних малодосліджених родовищ корисних копалин;

необхідність освоєння родовищ корисних копалин, розробка яких ведеться в особливо складних умовах (ділянки надр і родовищ в морських акваторіях, родовищ з важкодобувними та виснаженими запасами або в районах з невстановленою нафтогазоносністю);

необхідність дорозвідки, додаткової чи поглибленої розвідки ділянки надр.

Перелік ділянок надр, що становлять особливу наукову, культурну або природно-заповідну цінність і не можуть надаватися у користування на умовах угод про розподіл продукції, затверджується Верховною Радою України не пізніше тримісячного строку з дня набрання чинності цим Законом.

3. Внесення змін до географічних координат ділянок надр (родовищ корисних копалин), щодо яких оголошено конкурс на укладення угоди про розподіл продукції або щодо яких Міжвідомчою комісією ведуться переговори з питання укладення такої угоди, забороняється.

Така заборона не поширюється на внесення змін до географічних координат ділянок надр (родовищ корисних копалин), щодо яких укладено угоду про розподіл продукції, яке здійснюється на вимогу інвестора (інвесторів) в порядку, передбаченому угодою про розподіл продукції, шляхом внесення відповідних змін до спеціального дозволу на користування надрами без необхідності внесення відповідних змін до такої угоди.

4. Угода про розподіл продукції укладається з переможцем конкурсу з урахуванням умов конкурсу та конкурсної заявки переможця, а у випадках, передбачених абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 7 цього Закону, - з переможцем конкурсу та особою, визначеною абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 7 цього Закону.

Конкурс вважається таким, що відбувся, у випадку, коли з заявкою на участь у ньому звернувся хоча б один учасник, у разі виконання ним усіх умов конкурсу.

Конкурс вважається таким, що не відбувся, у разі відсутності заявок на участь у конкурсі або Кабінетом Міністрів України не визначено переможця конкурсу.

5. За рішеннями Кабінету Міністрів України та органу місцевого самоврядування угода про розподіл продукції може бути укладена без проведення конкурсу щодо ділянок надр із незначними запасами корисних копалин, що підтверджується висновками відповідних державних органів.

У разі якщо надрокористувач, який має спеціальний дозвіл на користування надрами і розпочав діяльність на передбачених ним умовах, виявив бажання укласти угоду про розподіл продукції, така угода (двостороння або багатостороння) за рішенням Кабінету Міністрів України також може бути укладена без проведення конкурсу.

Угоду про розподіл продукції може бути укладено в такому порядку також на підставі одночасно декількох спеціальних дозволів та/або щодо декількох ділянок надр, незалежно від того, чи є такі ділянки надр суміжними або такими, що знаходяться окремо одна від одної.

Рішення Кабінету Міністрів України щодо укладення угоди без проведення конкурсу ухвалюється на підставі:

письмового звернення (заяви) надрокористувача до Міжвідомчої комісії з пропозицією укласти угоду про розподіл продукції (двосторонню або багатосторонню) з доданням копій документів, що підтверджують правовий статус заявника, його фінансові можливості, копію спеціального дозволу (дозволів) на користування надрами та інших відомостей та матеріалів за запитом Міжвідомчої комісії;

пропозицій Міжвідомчої комісії щодо можливості укладення угоди про розподіл продукції.

У разі подання звернення (заяви) надрокористувача щодо укладення багатосторонньої угоди про розподіл продукції таке звернення (заява) має бути підписане усіма заявниками та містити відомості про кожного з них.

Кабінет Міністрів України розглядає звернення надрокористувача та ухвалює відповідне рішення у тримісячний строк з дня його подання та реєстрації робочим органом Міжвідомчої комісії.

Угода про розподіл продукції має бути укладена з надрокористувачем з дотриманням вимог цього Закону не пізніше 12 місяців з дня ухвалення відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Після укладення угоди про розподіл продукції спеціальний дозвіл на користування надрами підлягає переоформленню відповідно до положень цього Закону та в порядку, передбаченому такою угодою. У разі укладення багатосторонньої угоди про розподіл продукції новий спеціальний дозвіл на користування надрами оформляється на ім'я усіх інвесторів - учасників угоди. У випадку укладення угоди щодо декількох ділянок надр оформляється єдиний спеціальний дозвіл на ім'я усіх інвесторів - учасників угоди.

Під час розгляду заяви Міжвідомчої комісією і проведення переговорів щодо узгодження умов угоди про розподіл продукції надрокористувач не втрачає права на проведення передбачених спеціальним дозволом робіт на відповідній ділянці надр.

Стаття 7. Проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції

1. Рішення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Міжвідомчої комісії із зазначенням:

строку і порядку проведення конкурсу;

ділянки надр (родовищ, частин родовищ корисних копалин), щодо якої оголошується конкурс на укладення угоди про розподіл продукції (далі - об'єкт конкурсу), включаючи географічні координати району робіт, а також обмеження щодо глибини користування надрами;

умов конкурсу (з урахуванням особливостей ділянки надр) із зазначенням:

переліку та строку проведення робіт на об'єкті конкурсу;

мінімального розміру інвестицій;

основних критеріїв розподілу продукції;

особливостей умов угоди про розподіл продукції з боку держави;

оптимальних економічних, технологічних, природоохоронних або інших показників (заходів) щодо раціонального використання надр;

усіх істотних вимог держави щодо умов та виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції;

строку подання заяв на участь у конкурсі;

розміру плати за участь у конкурсі;

переліку конкурсної документації та порядку її надання учасникам конкурсу.

В окремих випадках умови конкурсу можуть передбачати вимоги:

щодо укладення угоди про розподіл продукції з переможцем конкурсу та визначеним згідно з умовами конкурсу господарським товариством, 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі, або господарським товариством, створеним за його участі, із зазначенням частки участі такого товариства в угоді про розподіл продукції;

щодо реалізації виключно на території України виробленої і набутої у власність інвестором продукції.

{Абзац частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 3553-VI від 17.06.2011}

2. Оголошення про проведення конкурсу, крім вимог, визначених частиною першою цієї статті, має містити:

рішення Кабінету Міністрів України, на підставі якого проводиться конкурс;

адресу, за якою подаються заявки на участь у конкурсі;

вичерпний перелік матеріалів (документів) та відомостей, що мають подавати учасники;

реквізити банківського рахунку для перерахування плати за участь у конкурсі.

3. Протягом двох місяців з дня прийняття рішення про проведення конкурсу Міжвідомча комісія публікує оголошення про проведення конкурсу в офіційних друкованих виданнях України, здійснює інші функції щодо організації проведення конкурсу в межах своєї компетенції, визначеної Кабінетом Міністрів України.

4. Строк між публікацією оголошення про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції та граничним строком подання заявки на участь у конкурсі не повинен бути меншим ніж один місяць.

5. За участь у конкурсі на укладення угоди про розподіл продукції вноситься плата, розмір та порядок внесення якої визначаються Кабінетом Міністрів України.

Плата за участь у конкурсі, що відбувся, учасникам конкурсу не повертається. У разі якщо конкурс визнано таким, що не відбувся, плата за участь у конкурсі повертається учасникам у повному розмірі.

6. Строк проведення конкурсу не повинен перевищувати трьох місяців від дати закінчення граничного строку подання конкурсних заяв.

7. Заява на участь у конкурсі повинна відповідати умовам конкурсу та містити:

відомості про учасника або учасників (повне ім'я, громадянство, місце проживання, фах - для громадян; назва юридичної особи чи об'єднання юридичних осіб, адреса їх місцезнаходження, назва держави, за законами якої зареєстровано юридичну особу чи об'єднання юридичних осіб, основний вид діяльності, передбачений статутом, і розмір статутного капіталу), підтверджені документально;

коротку інформацію про досвід роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для виконання робіт та про технології, що будуть застосовані при користуванні надрами, підтверджені документально;

програму робіт на ділянці надр, у тому числі по виконанню основних умов конкурсу, із зазначенням заходів, направлених на охорону надр і довкілля, а також із зазначенням строків початку та закінчення робіт;

розміри та види інвестування;

додаткові пропозиції щодо виконання умов конкурсу;

інші матеріали та відомості, визначені умовами конкурсу.

8. Усі своєчасно подані заяви робочий орган Міжвідомчої комісії реєструє в день їх надходження в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

9. Розгляд і оцінка зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів здійснюються Міжвідомчою комісією за критеріями, визначеними цією статтею.

За результатами розгляду та оцінки поданих матеріалів Міжвідомча комісія готує і подає Кабінету Міністрів України висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.

10. Переможець конкурсу визначається Кабінетом Міністрів України протягом строку, передбаченого пунктом 6 цієї статті, з урахуванням пропозицій Міжвідомчої комісії.

При визначенні переможця конкурсу перевага надається за такими основними критеріями:

програма робіт на ділянці надр забезпечує найбільш раціональні умови використання природних ресурсів;

технологічні рішення ведення робіт є найефективнішими;

забезпечуються оптимальні заходи з охорони довкілля;

умови інвестування є більш привабливими;

достатні фінансова забезпеченість та міжнародний досвід учасника для виконання програми робіт та інвестування, детально викладеній в умовах конкурсу чи конкурсній документації.

11. Результати конкурсу підлягають опублікуванню в офіційних друкованих виданнях України та доводяться до відома кожного учасника конкурсу.

12. Не пізніше ніж через дванадцять місяців з дня опублікування результатів конкурсу укладається угода про розподіл продукції в порядку і на умовах, визначених цим Законом, та з урахуванням умов конкурсу та конкурсної заявки переможця. За письмовим зверненням інвестора цей строк може бути продовжено на шість місяців.

Розділ II
УКЛАДЕННЯ УГОД ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ

Стаття 8. Вимоги до угоди про розподіл продукції

1. Угода про розподіл продукції має бути укладена у письмовій формі і відповідати вимогам конкурсу на укладення такої угоди та вимогам цього Закону.

2. В угоді про розподіл продукції визначаються: перелік видів діяльності інвестора та програма обов'язкових робіт із визначенням строків виконання, обсягів і видів фінансування, технологічного обладнання та інших показників, що не можуть бути нижчими від запропонованих інвестором у конкурсній заяві, а також інші істотні умови.

Істотними умовами угоди про розподіл продукції є:

1) найменування сторін угоди та їх реквізити;

2) характеристика ділянки надр (родовищ корисних копалин), щодо якої укладається угода, включаючи географічні координати району робіт, а також обмеження щодо глибини промислової розробки надр;

3) умови надання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та ділянки надр;

4) проект рекультивації земель, порушених під час проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин;

5) вид (види) користування надрами;

6) перелік, обсяги і строки виконання передбачених угодою робіт;

7) вимоги до якості виконуваних згідно з угодою робіт;

8) права та обов'язки сторін, зокрема права інвестора щодо користування землею, надрами та інші права, а також його обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті;

9) порядок узгодження сторонами бюджетів та програм робіт;

10) умови використання корисних копалин;

11) порядок визначення вартості видобутих корисних копалин, в тому числі валюта, в якій буде виражено таку вартість, в угоді за участю іноземного інвестора;

12) порядок внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

13) пункт виміру;

14) обов'язок інвестора доставляти вироблену продукцію в пункт виміру;

15) умови визначення обсягу компенсаційної продукції;

16) склад витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією;

17) порядок та умови розподілу прибуткової продукції між державою та інвестором;

18) порядок і строк передачі державі належної їй частини прибуткової продукції. Угодою може передбачатися передача державі грошового еквівалента частини прибуткової продукції, що належить державі;

19) порядок переходу права власності на вироблену продукцію;

20) порядок одержання інвестором частини прибуткової продукції, що належить йому відповідно до угоди;

21) порядок переходу права власності на майно від інвестора до держави;

22) порядок контролю за виконанням угоди про розподіл продукції; строк, форми та зміст звітів, інформації, рахунків, що подаються інвестором Кабінету Міністрів України або уповноваженому Кабінетом Міністрів України центральному органу виконавчої влади;

23) вимоги щодо повернення ділянок надр та земельних ділянок, наданих для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, після закінчення дії угоди у разі її дострокового припинення або закінчення окремих етапів робіт, а також строки та порядок повернення цих ділянок;

24) умови внесення змін, дострокового припинення або продовження дії угоди;

25) умови переуступлення інвестором прав та обов'язків, передбачених угодою;

26) вимоги щодо раціонального і комплексного використання та охорони надр і довкілля, безпеки та охорони праці персоналу, залученого до передбачених угодою робіт;

27) порядок консервації або ліквідації гірничих об'єктів;

28) строк дії угоди, дата, місце підписання та порядок набрання нею чинності;

29) відповідальність сторін угоди та засоби її забезпечення;

30) порядок розгляду спорів;

31) порядок передачі інвестором рухомого майна державі, яке було ним створене або придбане для виконання угоди про розподіл продукції та право власності на яке перейшло до держави відповідно до закону;

32) інші істотні умови, передбачені цим Законом.

За згодою сторін угодою про розподіл продукції можуть передбачатися й інші умови.

3. Істотні умови, передбачені цією статтею, крім зазначених у пунктах 1, 2, 5, 14 частини другої цієї статті, визначаються виключно угодою про розподіл продукції, з дотриманням вимог цього Закону.

4. Невід'ємною частиною угоди про розподіл продукції є додатки, на які сторони посилаються в тексті угоди, зокрема вичерпний перелік встановлених правил, норм ведення робіт, пов'язаних із користуванням надрами, охороною довкілля, використанням і переробкою мінеральної сировини, розрахунки, плани, переліки, програми, таблиці тощо, а у разі потреби - висновки експертів (акти експертиз), науковців і фахівців, залучених до розроблення проекту угоди.

5. Угода про розподіл продукції повинна передбачати обов'язки інвестора щодо:

надання переваг продукції, товарам, роботам, послугам та іншим матеріальним цінностям українського походження за рівних умов стосовно ціни, строку виконання, якості, відповідності міжнародним стандартам;

прийняття (наймання) на роботу на території України працівників для зазначених в угоді потреб переважно з числа громадян України та для організації їх навчання в обсягах, передбачених угодою.

6. Порядок, принципи, правила ведення бухгалтерського обліку за угодою про розподіл продукції, у тому числі валюта ведення бухгалтерського обліку, а також перелік, зміст, форма, порядок складання та подання фінансових звітів за угодою про розподіл продукції визначаються такою угодою.

7. В угоді про розподіл продукції мають бути визначені документи, якими підтверджуються повноваження сторін щодо підписання угоди.

Стаття 9. Особливі умови угод про розподіл продукції

1. Угоди про розподіл продукції, укладені щодо пошуку, розвідки та видобування вуглеводневої сировини, а також щодо використання родовищ із значними запасами корисних копалин, крім істотних умов, зазначених у статті 8 цього Закону, повинні передбачати також такі істотні умови:

щорічне декларування видобувних характеристик;

порядок користування геологічною, геофізичною та іншою інформацією;

порядок і особливості обліку витрат на промислові та технологічні потреби;

{Абзац п'ятий частини першої статті 9 виключено на підставі Закону № 2562-VI від 23.09.2010}

порядок і строки оцінки рівня забруднення довкілля в районі експлуатації ділянки надр (земельної ділянки, наданої для потреб, пов'язаних з користуванням надрами) на момент укладення угоди;

обсяги і строки виконання природоохоронних заходів;

порядок узгодження та затвердження програм робіт, зокрема програм проведення нафтових операцій;

умови відповідального зберігання державної частки видобутих корисних копалин до передачі їх державі;

умови страхування майнових ризиків, включаючи втрату видобутих корисних копалин внаслідок розливу, повені, пожежі;

умови виключного ризику під час розробки родовищ.

2. Якщо учасником угоди про розподіл продукції є іноземний інвестор, він зобов'язаний протягом трьох місяців з дня укладення угоди про розподіл продукції зареєструвати своє представництво на території України.

Якщо учасниками угоди про розподіл продукції є два чи більше інвесторів, вони повинні призначити із свого складу одного інвестора - оператора угоди для представництва їхніх інтересів у відносинах з державою. З цією метою інвестори зобов'язані укласти угоду про операційну діяльність (далі - операційний договір), що регулює відносини між оператором угоди та іншими інвесторами. Якщо інше не встановлено в операційному договорі, він не є договором про спільну діяльність та не регулюється нормами законодавства України, які застосовуються до спільної діяльності та договорів про спільну діяльність.

У разі укладення угоди про розподіл продукції з переможцем конкурсу та особою, визначеною абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 7 цього Закону, оператором угоди призначається переважно переможець конкурсу (один із переможців).

Оператору угоди та/або представництву іноземного інвестора на території України належать усі повноваження, встановлені для інвестора угодою про розподіл продукції.

Відносини між державою та іноземним інвестором щодо угоди про розподіл продукції здійснюються через його представництво на території України.

3. Оператор угоди про розподіл продукції організує належне виконання робіт, передбачених такою угодою, та зобов'язаний, серед іншого, з цією метою:

здійснювати поточну операційну діяльність, передбачену угодою (особисто або шляхом залучення підрядних, субпідрядних або інших організацій (осіб);

здійснювати розподіл компенсаційної та прибуткової продукції;

приймати та використовувати майно інвесторів, необхідне для виконання умов угоди;

нараховувати та сплачувати податки та збори (обов'язкові платежі);

вести окремий бухгалтерський та податковий облік операцій, що здійснюються за угодою;

надавати усім учасникам угоди достатній доступ до повної інформації стосовно всієї діяльності, що проводиться за укладеною угодою про розподіл продукції, включаючи будь-яку конфіденційну інформацію, що має комерційну цінність;

здійснювати продаж (реалізацію) прибуткової, компенсаційної продукції інвесторів та державної частини продукції, якщо це передбачено умовами угоди про розподіл продукції;

виконувати інші функції згідно з цим Законом та умовами угоди про розподіл продукції.

Багатостороння угода про розподіл продукції повинна наділяти оператора угоди правами щодо прийняття незалежних рішень стосовно проведення безперервної поточної діяльності, необхідної для виконання завдань (планів, програм тощо), передбачених угодою про розподіл продукції.

4. За домовленістю сторін, умовами багатосторонньої угоди про розподіл продукції може передбачатися порядок зміни обсягу прав та обов'язків інвесторів в угоді про розподіл продукції, у тому числі розподіл їхніх часток у виробленій продукції, що видобута з окремих покладів (ділянок надр) у межах наданої у користування за угодою ділянки надр та/або під час виконання окремих етапів або видів робіт. Порядок і підстави для зміни обсягу прав та обов'язків інвесторів в угоді про розподіл продукції мають встановлюватися такою угодою та відповідним операційним договором між інвесторами. Положення цієї статті також застосовується, якщо стороною угоди про розподіл продукції є особа, визначена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 7 цього Закону, незалежно від визначеного умовами конкурсу на укладення такої угоди розміру обсягу прав і обов'язків (частки участі) такої особи в угоді про розподіл продукції.

Стаття 10. Розроблення проекту угоди про розподіл продукції

1. Розроблення проекту угоди про розподіл продукції здійснюється інвестором із дотриманням вимог цього Закону.

В окремих випадках за рішенням Кабінету Міністрів України розроблення проекту угоди може покладатися на Міжвідомчу комісію.

2. Проект угоди про розподіл продукції готується українською мовою.

Стаття 11. Реєстрація та узгодження проекту угоди про розподіл продукції

1. Проект угоди про розподіл продукції розробляється протягом трьох місяців з дня офіційного опублікування результатів конкурсу та реєструється робочим органом Міжвідомчої комісії.

2. Проекти угод про розподіл продукції, розроблені згідно з частиною першою цієї статті, підлягають обов’язковій експертизі з фінансових, правових та інших питань, визначених Міжвідомчою комісією. Така експертиза проводиться шляхом опрацювання проекту угоди відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.

Під час виконання угоди про розподіл продукції провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", дозволяється виключно після здійснення такої оцінки.

3. Міжвідомча комісія не пізніше трьох місяців з дня реєстрації проекту угоди про розподіл продукції надає інвестору висновки, зауваження, результати проведених експертиз або нову редакцію угоди, на підставі чого інвестор повинен доопрацювати проект угоди чи підготувати свої висновки, зауваження до нового проекту угоди.

Нова редакція проекту угоди повторно розглядається та узгоджується сторонами.

З питань, що не були узгоджені сторонами протягом шести місяців від дня реєстрації першого варіанта проекту угоди, за ініціативою однієї із сторін і за її рахунок можуть бути проведені додаткові чи повторні оцінка впливу на довкілля або експертиза. Інвестор може звертатися до відомих міжнародних неурядових організацій або спеціалізованих наукових організацій з проханням про проведення експертизи (наукової, технічної тощо) з питань, що потребують додаткових обгрунтувань.

4. {Абзац перший частини четвертої статті 11 виключено на підставі Закону № 402-IX від 19.12.2019}

Міжвідомча комісія забезпечує і координує роботу над підготовкою та узгодженням проекту угоди.

5. Проект угоди про розподіл продукції після остаточного узгодження та доопрацювання візується (погоджується) інвестором (інвесторами) та повторно реєструється робочим органом Міжвідомчої комісії, після чого проект угоди про розподіл продукції надається сторонам угоди для підписання.

6. Порядок реєстрації першого та остаточного варіантів проекту угоди про розподіл продукції визначається робочим органом Міжвідомчої комісії.

Стаття 12. Особливості розроблення та узгодження багатосторонніх угод про розподіл продукції

1. Кабінет Міністрів України забезпечує своєчасне оформлення документів, передбачених частиною третьою статті 4 цього Закону, на ім'я усіх інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, оператора та/або на підставі заяви інвестора (оператора угоди) сприяє наданню таких документів на ім'я відповідних підрядних, субпідрядних та інших організацій (осіб) для виконання ними робіт, передбачених угодою про розподіл продукції. Кабінет Міністрів України безпосередньо відповідає за дотримання умов угоди державою.

2. Проект угоди про розподіл продукції узгоджується з кожним інвестором. У разі відмови одного з інвесторів від укладення угоди вона за погодженням сторін може бути укладена з іншими її учасниками після внесення відповідних змін до тексту угоди.

Стаття 13. Порядок підписання угоди про розподіл продукції

1. Підписання угоди про розподіл продукції здійснюється повноважними представниками сторін.

2. Повноваження представників інвесторів на підписання угоди перевіряються робочим органом Міжвідомчої комісії.

3. Якщо однією із сторін угоди є іноземний інвестор, угода про розподіл продукції укладається українською та англійською мовами. Переклад остаточного варіанта проекту угоди англійською мовою забезпечує сторона, яка здійснювала підготовку проекту. Примірники українською та англійською мовами мають однакову юридичну силу. У разі розбіжностей між версіями угоди українською та англійською мовами або будь-якого спору щодо тлумачення будь-якого положення угоди версія угоди українською мовою матиме переважну силу.

4. Автентичність усіх примірників угоди про розподіл продукції, що підписуються сторонами, забезпечує Кабінет Міністрів України.

Стаття 14. Строк дії угоди про розподіл продукції

1. Строк дії угоди про розподіл продукції визначається сторонами, однак не може перевищувати п'ятдесяти років з дня її підписання.

У межах строку дії угоди обов'язково визначаються строки, відведені на пошук, розвідку та видобування корисних копалин, а також порядок та умови їх продовження. Якщо інвестор не приступить до виконання угоди в передбачені нею строки, держава має право відмовитися від виконання угоди (припинити угоду) і вимагати відшкодування збитків у порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону.

2. Строк дії угоди про розподіл продукції, визначений відповідно до частини першої цієї статті, за ініціативою інвестора і за умови виконання ним взятих на себе зобов'язань може бути продовжений шляхом укладення додаткової угоди. Одночасно з підписанням угоди про продовження строку її дії продовжується дія ліцензій та інших дозволів, виданих для цілей виконання угоди про розподіл продукції, в порядку, передбаченому цим Законом.

3. Дія угоди про розподіл продукції може бути припинена достроково лише в порядку і на умовах, передбачених цим Законом та угодою про розподіл продукції.

4. Продовження або дострокове припинення дії угоди про розподіл продукції підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному для реєстрації угоди.

Розділ III
ВИКОНАННЯ УГОД ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ

Стаття 16. Виконання робіт, передбачених угодами про розподіл продукції

1. Роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, виконуються відповідно до програм, планів і кошторисів, затверджених у порядку, визначеному угодою.

2. Після закінчення окремих етапів пошукових і розвідувальних робіт інвестор зобов'язаний повернути ділянки надр, передані йому в користування, відповідно до умов угоди про розподіл продукції.

3. Промислове освоєння розвіданих за угодою про розподіл продукції родовищ, зокрема техногенних, або їх ділянок провадиться на умовах, визначених цією угодою.

Стаття 17. Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції

1. Особливості користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції, передусім пов'язані з наданням, передачею та припиненням (зупиненням чи обмеженням) права користування надрами, а також із правовим оформленням таких відносин, визначаються цим Законом та угодою про розподіл продукції.

Спеціальний дозвіл на користування надрами на умовах угод про розподіл продукції надається на ім'я кожного інвестора - учасника такої угоди на підставі та на умовах укладеної угоди про розподіл продукції на строк дії такої угоди в межах ділянки надр та на умовах, передбачених такою угодою.

Дія спеціального дозволу на користування надрами на умовах угод про розподіл продукції може бути зупинена чи достроково припинена (у тому числі шляхом анулювання) виключно Кабінетом Міністрів України в порядку та з підстав, передбачених частиною другою цієї статті.

2. Право користування надрами під час виконання угоди про розподіл продукції може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено Кабінетом Міністрів України у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров'ю людей або довкіллю в порядку, передбаченому такою угодою.

З моменту усунення інвестором умов, внаслідок яких були обмежені права користування надрами, такі права підлягають відновленню у повному обсязі.

3. Консервація або ліквідація гірничих об'єктів, пов'язаних з користуванням надрами за угодою про розподіл продукції, здійснюється за рахунок інвестора в порядку, передбаченому такою угодою.

4. Угоди про розподіл продукції можуть передбачати особливі етапи, правила та порядок користування надрами і проведення робіт під час розробки родовищ нетрадиційних вуглеводнів. Такі особливі етапи, правила та порядок можуть відрізнятися від затверджених законодавством етапів, правил і порядку розробки вуглеводнів, що не належать до нетрадиційних вуглеводнів. У разі будь-яких розбіжностей переважному застосуванню підлягатимуть етапи, правила та порядок користування надрами і проведення робіт, передбачені угодою про розподіл продукції.

Стаття 18. Обладнання, матеріали, устаткування та інше майно, необхідне для потреб угоди про розподіл продукції

1. На інвестора та усіх його підрядників не поширюється режим ліцензування та квотування під час ввезення в Україну належного їм або орендованого обладнання, матеріалів, устаткування та іншого майна, необхідного для провадження робіт, визначених угодою про розподіл продукції.

2. Ввезені для виконання угоди обладнання, матеріали, устаткування та інше майно і матеріальні цінності, крім майна та матеріальних цінностей, вартість яких була відшкодована інвестору компенсаційною продукцією і які перейшли у власність держави, можуть бути вивезені за межі України на умовах, передбачених частиною першою цієї статті.

Стаття 19. Розподіл виробленої продукції

1. Вироблена продукція відповідно до угоди про розподіл продукції підлягає розподілу між сторонами угоди: державою та інвестором (інвесторами) згідно з умовами угоди, які повинні передбачати умови і порядок:

визначення загального обсягу виробленої (видобутої) продукції та її вартості;

визначення частини компенсаційної продукції з врахуванням вимог, передбачених цією статтею;

розподілу між державою та інвестором прибуткової продукції;

передачі державі належної їй відповідно до умов угоди частини виробленої продукції або її грошового еквівалента;

передачі іншому інвестору (іншим інвесторам) у багатосторонній угоді належної йому (їм) частини прибуткової та/або компенсаційної продукції або їх грошового еквівалента, якщо це передбачено угодою.

2. Вироблена продукція розподіляється щоквартально (далі - розрахунковий період), якщо інше не передбачене угодою про розподіл продукції, а відповідне коригування з урахуванням обсягів видобутку (вище або нижче норми) за квартал переноситься на наступний розрахунковий період.

Угоди про розподіл продукції стосовно вуглеводнів можуть передбачати безперервний розподіл вироблених вуглеводнів.

3. Щоквартальна частка компенсаційної продукції не може перевищувати 70 відсотків загального обсягу виробленої в розрахунковий період продукції до повного відшкодування витрат інвестора.

4. Жодна із сторін угоди про розподіл продукції не має права розпоряджатися виробленою продукцією до її розподілу за угодою без письмового погодження з іншими сторонами угоди.

5. Порядок визначення складу витрат, що підлягають відшкодуванню інвестору компенсаційною продукцією, визначається угодою про розподіл продукції і повинен відповідати таким вимогам:

відшкодуванню підлягають лише витрати інвесторів, пов'язані з виконанням передбачених угодою робіт, іншою діяльністю, що здійснюється за угодою, та виконанням інших зобов'язань інвестора за угодою, понесені після офіційного опублікування результатів конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції відповідно до частини одинадцятої статті 7 цього Закону або прийняття рішення Кабінетом Міністрів України відповідно до частини п'ятої статті 6 цього Закону, якщо інше не передбачено угодою;

склад витрат, що відшкодовуються компенсаційною продукцією, може відрізнятися від передбаченого законодавством складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства відповідно до розділу III Податкового кодексу України;

відшкодування витрат розпочинається не пізніше першого розрахункового періоду, якщо інше не передбачено угодою;

відшкодування витрат здійснюється шляхом передачі інвестору права власності на компенсаційну продукцію в пункті виміру;

при укладенні угоди про розподіл продукції відшкодуванню компенсаційною продукцією підлягають витрати, понесені інвесторами - учасниками угоди про розподіл продукції, в тому числі інвестором - нерезидентом чи його представництвом, а облік таких витрат ведеться оператором в порядку та на умовах, визначених угодою;

витрати, що підлягають відшкодуванню за угодою, підтверджуються документально в порядку та на умовах, визначених в угоді;

довгострокові (понад 10 років) угоди повинні передбачати відповідне індексування витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією, але не були відшкодовані, та умови його застосування.

Витрати на придбання необоротних активів та витрати на виконання робіт по розвідуванню, облаштуванню і видобутку корисних копалин включаються в момент їх понесення в повному обсязі до складу витрат, що підлягають відшкодуванню компенсаційною продукцією без застосування правил амортизації.

Стаття 20. Право власності сторін угоди про розподіл продукції на вироблену продукцію

1. До моменту розподілу продукції в пункті виміру право власності на всю вироблену за угодою продукцію належить державі.

2. З моменту розподілу продукції в пункті виміру інвестор набуває права власності на компенсаційну продукцію та визначену угодою частину прибуткової продукції; решта виробленої продукції залишається у власності держави.

3. Угода про розподіл продукції може передбачати можливість продажу (реалізації) оператором угоди частки інвесторів у виробленій продукції або всього обсягу виробленої продукції після його розподілу, в тому числі державної частки, із обов'язком оператора здійснювати передачу грошового еквівалента часток такої продукції інвесторам та/або державі. Порядок та умови реалізації виробленої продукції та передачі грошового еквівалента такої продукції визначаються в угоді про розподіл продукції.

Стаття 21. Використання державної частини виробленої продукції відповідно до угоди про розподіл продукції

Частина виробленої продукції, що залишається у власності держави, використовується (реалізується) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому враховуються потреби тієї території, на якій розташована ділянка надр, передана у користування на умовах угоди. Розрахунок та обгрунтування місцевих потреб у виробленій продукції здійснюється органом місцевого самоврядування. В такому розрахунку в обов'язковому порядку повинна передбачатися відповідна компенсація втрат, що виникли внаслідок порушення екологічних вимог при використанні природних ресурсів у даній місцевості.

Стаття 22. Розпорядження частиною виробленої продукції, що належить інвестору

1. Інвестор має право вільно розпоряджатися частиною виробленої продукції, право власності на яку набуто ним відповідно до умов угоди, в тому числі: самостійно визначати умови реалізації (зокрема право на вільний вибір покупця), продавати за вільними цінами в Україні та за її межами (експортувати), обмінювати, передавати безоплатно та здійснювати будь-які інші операції щодо такої продукції. На таку продукцію не поширюються режим ліцензування та квотування під час експорту та аналогічні обмеження під час реалізації її на території України.

Інвестор зобов'язаний реалізовувати виключно в межах території України державі або іншим суб'єктам підприємницької діяльності продукцію, що належить йому відповідно до умов угоди про розподіл продукції, якщо така вимога випливає з умов конкурсу та укладеної угоди, а ціна реалізації не нижча від цін, що склалися на міжнародних ринках на таку продукцію. В цьому разі реалізація продукції здійснюється за умови гарантій її оплати, якщо інше не передбачене договором купівлі-продажу.

2. Будь-які обмеження прав інвестора, передбачених частиною першою цієї статті, допускаються, лише якщо вони передбачені угодою та випливають з умов конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції.

Стаття 23. Право власності на майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції

1. Майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, є власністю інвестора.

Право власності на таке майно переходить від інвестора до держави з дня, коли вартість зазначеного майна повністю відшкодована компенсаційною продукцією, або з дня припинення дії угоди про розподіл продукції на умовах і в порядку, передбачених угодою.

2. Після переходу до держави права власності на майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, інвестор протягом строку дії угоди має переважне право на користування таким майном для виконання передбачених угодою робіт.

3. Право інвестора на користування майном, що перейшло у власність держави, та умови користування визначаються виключно угодою про розподіл продукції.

Стаття 24. Інформація, отримана в результаті виконання угоди про розподіл продукції

1. Права на геологічну, геофізичну, геохімічну, техніко-економічну та іншу інформацію, а також зразки гірничих порід (у тому числі керн) та інші дані (далі - інформація), отримані інвестором у результаті виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, належать державі. При дотриманні умов конфіденційності, передбачених угодою, інвестор має право вільно і безоплатно користуватися зазначеною інформацією з метою виконання робіт, передбачених угодою.

Інвестор зобов'язаний надавати державі таку інформацію в порядку, встановленому угодою.

Розпорядження зазначеною інформацією (зокрема, її державна експертиза, реєстрація та облік) здійснюється відповідно до вимог законодавства та умов угоди про розподіл продукції.

2. Сторони угоди несуть відповідальність за розголошення конфіденційної інформації, одержаної під час виконання угоди про розподіл продукції, відповідно до вимог угоди та законодавства України. Інвестор має право передавати інформацію, зазначену в цій статті, своїм афілійованим особам, консультантам, підрядникам, субпідрядникам та іншим особам, для яких отримання такої інформації є необхідним для виконання ними робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, та/або функцій в порядку, встановленому угодою про розподіл продукції, за умови дотримання ними вимог конфіденційності.

Стаття 25. Податки, збори та інші обов'язкові платежі, що сплачуються під час виконання угоди про розподіл продукції

1. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції визначаються Податковим кодексом України, а в частині визначення вартості компенсаційної та прибуткової продукції - цим Законом.

2. Під час виконання угоди про розподіл продукції інвестор (оператор угоди) сплачує податки та збори (обов'язкові платежі), визначені Податковим кодексом України, а також єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування українських працівників та іноземців, найнятих на роботу в Україні.

3. Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування українських працівників та іноземців, найнятих на роботу в Україні, сплачується інвестором (оператором угоди) у загальному порядку, на умовах та в розмірах, установлених законодавством України на дату підписання угоди про розподіл продукції з урахуванням статті 27 цього Закону.

4. У разі виникнення потреби у сплаті державного збору або мита, установленого законодавством України, для отримання послуги чи виконання необхідної дії державними органами або установами інвестор сплачує такий збір та мито з урахуванням статті 27 цього Закону.

Стаття 26. Передача прав та обов'язків, визначених угодою про розподіл продукції

1. Інвестор має право передати повністю або частково свої права та обов'язки, визначені угодою про розподіл продукції, будь-якій юридичній або фізичній особі лише за згодою держави та за умови, що така особа має достатньо фінансових і технічних ресурсів, а також досвід організації діяльності, необхідні для виконання робіт, передбачених угодою. Відмова держави у такій згоді без поважних підстав не допускається. Якщо на запит інвестора щодо передачі прав та обов'язків, визначених угодою, Кабінет Міністрів України не дав відповіді протягом 90 днів з дня отримання запиту, згода держави вважається отриманою.

2. Передача прав та обов'язків за угодою оформляється письмовим договором з особою, яка приймає такі права та обов'язки згідно з угодою про розподіл продукції. Договір стає невід'ємною частиною угоди і підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому цим Законом для державної реєстрації угоди про розподіл продукції, а також супроводжується відповідним переоформленням ліцензій, дозволів тощо протягом 30 днів з дня підписання такого договору.

3. Якщо український інвестор передав свої права та обов'язки за угодою іноземцю або іноземній юридичній особі в порядку, передбаченому цією статтею, на вимогу іноземного інвестора, умови угоди про розподіл продукції можуть бути уточнені з урахуванням особливостей іноземного інвестування, передбачених цим Законом.

Стаття 27. Гарантії від змін у законодавстві

{Частину першу статті 27 виключено на підставі Закону № 2562-VI від 23.09.2010}

1. Держава гарантує, що до прав і обов'язків інвестора, визначених угодою про розподіл продукції, протягом строку її дії буде застосовуватися законодавство, чинне на момент укладання угоди, крім законодавства, що зменшує розмір податків чи зборів чи скасовує їх, спрощує регулювання господарської діяльності щодо пошуку, розвідки та видобування корисних копалин, послаблює процедури державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, зокрема процедури митного, валютного, податкового та інших видів державного контролю, або пом'якшує відповідальність інвестора, яке має застосовуватися з дати набрання чинності таким законодавством. Гарантії щодо стабільності норм законодавства не поширюються на зміни законодавства, що стосуються питань оборони, національної безпеки, забезпечення громадського порядку та охорони довкілля.

2. На інвестора не поширюється дія нормативно-правових актів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, якщо такі акти обмежують права інвестора, визначені угодою про розподіл продукції, за винятком приписів органів державного контролю та нагляду, що видаються відповідно до законодавства України з метою створення умов для безпечного ведення робіт, охорони надр, довкілля, збереження здоров'я населення. Зазначені приписи органів державного контролю та нагляду, що призводять до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення користування надрами, обов'язкові для виконання інвестором з дати прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, який є стороною угоди, в порядку, передбаченому частиною другою статті 17 цього Закону.

Стаття 28. Контроль за виконанням угоди про розподіл продукції

1. Державний контроль і нагляд за веденням робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, здійснюють органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції та в порядку, визначеному законодавством України.

Кабінет Міністрів України здійснює контроль за виконанням угоди про розподіл продукції з боку держави.

Державний контроль за виконанням угоди про розподіл продукції здійснює Кабінет Міністрів України або уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади в порядку та на умовах, визначених угодою та цим Законом.

Не рідше одного разу на п’ять років Кабінет Міністрів України за участю уповноваженого центрального органу виконавчої влади повинен організувати та провести комплексну перевірку виконання умов, передбачених угодою про розподіл продукції. При виявленні істотних порушень умов угоди, передбачених такою угодою, Кабінет Міністрів України має право звернутися до суду (чи іншого передбаченого угодою органу вирішення спорів) з вимогою про дострокове розірвання угоди з відшкодуванням збитків з одночасним зупиненням або без зупинення виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції.

2. Повноважні представники органів, що здійснюють контроль за виконанням угоди про розподіл продукції, мають право безперешкодного доступу на об'єкти проведення передбачених угодою робіт, а також до документації на проведення таких робіт виключно з метою здійснення контролю за виконанням угоди.

3. Прийняття рішень обмежувального характеру органами державного контролю та нагляду допускається лише у випадках та в порядку, передбачених частиною другою статті 17 та частиною другою статті 27 цього Закону.

4. У разі залучення підрядних, субпідрядних та інших організацій (осіб) до виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, інвестор зобов'язаний здійснювати нагляд за виконанням робіт з метою забезпечення відповідності вимогам угоди та затвердженій в установленому порядку документації на проведення робіт.

Стаття 29. Відповідальність сторін угоди про розподіл продукції

1. Сторони несуть передбачену угодою про розподіл продукції відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків, визначених угодою, з урахуванням положень цієї статті.

2. Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку з діяльністю інвестора, пов'язаною з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню (компенсації) в повному обсязі за рахунок інвестора, незалежно від плати за забруднення довкілля та погіршення якості природних ресурсів. Інвестор звільняється від відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю, тільки якщо доведе, що шкода заподіяна внаслідок стихійних природних явищ або навмисних дій потерпілих.

3. Шкода, заподіяна правомірними діями інвестора, що повністю відповідають вимогам угоди про розподіл продукції та узгоджені з державою, підлягає відшкодуванню за рахунок сторін угоди у пропорціях, передбачених для розподілу продукції.

Стаття 30. Забезпечення виконання зобов'язань та відповідальності інвестора

1. Виконання зобов'язань інвестора, визначених угодою про розподіл продукції, підлягає забезпеченню на умовах, що визначаються сторонами відповідно до законодавства України.

2. Цивільна відповідальність інвестора, в тому числі за шкоду, заподіяну довкіллю, здоров'ю людей, підлягає страхуванню, якщо інше не передбачено угодою. За домовленістю сторін у рамках угоди приймається програма страхування екологічних ризиків.

Стаття 31. Вирішення спорів

Спори між сторонами угоди про розподіл продукції, пов'язані з виконанням, припиненням та недійсністю угоди, підлягають розгляду в судах України, якщо інше не передбачено умовами угоди про розподіл продукції.

Стаття 32. Імунітет держави

На вимогу іноземного інвестора (інвесторів) держава має право відмовитися від імунітету в угоді про розподіл продукції. Така відмова поширюється на всі судові рішення, рішення міжнародних комерційних арбітражів, рішення у провадженнях щодо попереднього забезпечення позову, а також виконання рішень судових і арбітражних органів.

Розділ IV
ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ УГОД ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ

Стаття 33. Банківські рахунки

1. Для цілей угоди про розподіл продукції інвестор (представництво іноземного інвестора на території України) та/або його підрядник, субпідрядник, постачальник, перевізник та інші контрагенти мають право відкривати в банках України в установленому законодавством України порядку банківські рахунки в національній та/або іноземній валюті, що використовуватимуться виключно для обслуговування діяльності, пов'язаної з угодою про розподіл продукції.

2. Стягнення коштів із банківських рахунків, відкритих інвестором (представництвом іноземного інвестора на території України) на території України для цілей угоди про розподіл продукції, не може бути здійснено в безспірному порядку.

Стаття 34. Валютне регулювання

1. Грошові кошти, отримані іноземним інвестором (його представництвом на території України) за угодою про розподіл продукції, можуть вільно (без будь-яких обмежень) конвертуватися в українську або іноземну конвертовану валюту та переказуватися за межі України, у тому числі згідно з умовами, викладеними в такій угоді.

2. У разі, коли відповідно до законодавства України встановлено обов'язковий продаж на валютному ринку України надходжень в іноземній валюті, ця вимога не поширюється на надходження в іноземній валюті, одержані інвесторами (представництвами іноземних інвесторів на території України), що є сторонами угоди про розподіл продукції, від реалізації частини виробленої продукції, яка є їх власністю, власністю інших інвесторів або держави, а також від здійснення іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції.

3. На операції інвестора (представництва іноземного інвестора на території України), що здійснюються для потреб угоди про розподіл продукції (у тому числі пов'язані з придбанням обладнання, матеріалів, устаткування та інших товарів, робіт і послуг, необхідних для провадження робіт чи здійснення іншої діяльності, передбаченої угодою про розподіл продукції, в тому числі розпорядження частиною виробленої продукції, належною інвестору (представництву іноземного інвестора на території України), іншому інвестору чи державі), не поширюються передбачені законодавством України обмеження щодо:

1) розрахунків за експортно-імпортними операціями, у тому числі щодо строків, передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";

2) отримання та повернення кредитів, позик в іноземній валюті від резидентів і нерезидентів, у тому числі вимоги стосовно реєстрації відповідних договорів та стосовно максимальних розмірів процентних ставок за ними;

3) переказу коштів у іноземній валюті на користь інших інвесторів за відповідною угодою про розподіл продукції та держави, у тому числі вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України;

4) переказу коштів у іноземній валюті на користь нерезидентів щодо оплати робіт, послуг, прав інтелектуальної власності за договорами, у тому числі вимоги щодо проведення цінової експертизи для засвідчення відповідності цін кон'юнктурі ринку та документального підтвердження фактичного надання послуг, виконання робіт чи передання прав інтелектуальної власності;

5) купівлі, продажу іноземної валюти для здійснення розрахунків із нерезидентами та повернення кредитів, позик в іноземній валюті;

6) розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, у тому числі вимоги щодо одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Розділ V
ОСОБЛИВОСТІ РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ УГОДИ ПРО РОЗПОДІЛ ПРОДУКЦІЇ

Стаття 35. Трудовий договір

1. Прийняття (наймання) працівників інвестором (у тому числі іноземним) на території України для потреб угоди про розподіл продукції здійснюється шляхом укладення з ними трудового договору (контракту), який за формою та змістом повинен відповідати законодавству України про працю.

2. Держава забезпечує вчасну видачу дозволів на працевлаштування, а також, у разі необхідності, службових карток для всіх іноземних працівників, які наймаються інвесторами (у тому числі оператором угоди) згідно з угодою про розподіл продукції. Такі дозволи на працевлаштування та службові картки видаються у централізованому порядку винятково на підставі звернень інвесторів (у тому числі оператора угоди) із доданням переліків відповідних іноземних працівників, сформованих інвесторами (у тому числі оператором угоди). При цьому вимоги щодо подання будь-яких інших документів, передбачених чинним законодавством для отримання дозволів на працевлаштування або службових карток, не застосовуються.

На підставі звернень підрядної, субпідрядної або іншої організації (особи), яка виконує роботи на замовлення інвестора в рамках угоди про розподіл продукції, із доданням до звернень листів підтримки від інвестора (у тому числі оператора угоди), держава сприяє вчасній видачі дозволів на працевлаштування та/або службових карток для працевлаштування такої кількості іноземних працівників, яка необхідна для виконання відповідних робіт в рамках угоди про розподіл продукції такою підрядною, субпідрядною або іншою організацією (особою).

Стаття 36. Міжнародні договори України

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ VI
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України в місячний строк:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із Законом України "Про угоди про розподіл продукції";

відповідно до своєї компетенції забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.