Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Чинний Наказ
Номер: 261
Прийняття: 27.10.2020
Видавники: Міністерство розвитку громад та територій

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ГРОМАД ТА ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

НАКАЗ

27.10.2020  № 261


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 грудня 2020 р.
за № 1254/35537

Про затвердження Змін до Методики визначення енергетичної ефективності будівель

Відповідно до частини першої статті 5, частини першої статті 6 Закону України «Про енергетичну ефективність будівель», абзацу четвертого підпункту 2 пункту 3 та пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року № 850), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Зміни до Методики визначення енергетичної ефективності будівель, затвердженої наказом Мінрегіону від 11 липня 2018 року № 169, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 липня 2018 року за № 822/32274, що додаються.

2. Директорату технічного регулювання у будівництві (Воскобіник О.) разом з Юридичним департаментом (Чепелюк О.) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра

В. Лозинський

ПОГОДЖЕНО:

Т.в.о. Голови Державного агентства
з енергоефективності та енергозбереження України

Т.в.о. Голови
Державної регуляторної служби України

Перший заступник Міністра захисту
довкілля та природних ресурсів України




К. Гура


О. Мірошніченко


Б. Боруховський



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства розвитку
громад та територій України
27 жовтня 2020 року № 261


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
17 грудня 2020 р.
за № 1254/35537

ЗМІНИ
до Методики визначення енергетичної ефективності будівель

1. У розділі III:

1) пункт 4 викласти в такій редакції:

«4. Санітарні та мікрокліматичні умови приміщень будівлі визначаються відповідно до вимог нормативних актів та документів залежно від функціонального призначення будівлі. Допускається визначати розрахункові показники мікроклімату згідно з пунктом 6.3 розділу 6 та розділом 13 ДСТУ Б А.2.2-12.»;

2) після пункту 8 доповнити новим пунктом такого змісту:

«9. При визначенні розрахункового значення усередненої за часом витрати повітря для будівлі або її кондиціонованих зон, за відсутності проєктних даних у необхідному обсязі значення усередненої за часом витрати повітря, слід розраховувати згідно з додатком X ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (далі - ДБН В.2.5-67), використовуючи загальну мінімальну витрату зовнішнього повітря Qtot, що визначається для оптимальних умов мікроклімату.».

2. Розділ IV викласти в такій редакції:

«Питома енергопотреба на опалення, охолодження, постачання гарячої води розраховується за формулами

для житлових будівель

EN = (QH,nd + QC,nd + QDHW,nd) / Af

(1)

для громадських будівель

EN = (QH,nd + QC,nd + QDHW,nd) / V

(2)

де

QH,nd

-

річна енергопотреба будівлі на опалення, кВт х год, що визначається згідно з розділами 7-14 ДСТУ Б А.2.2-12;


QC,nd

-

річна енергопотреба будівлі на охолодження, кВт х год, що визначається згідно з розділами 7-14 ДСТУ Б А.2.2-12;


QDHW,nd

-

річна енергопотреба будівлі для постачання гарячої води, кВт х год, що визначається згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 розділу 16 ДСТУ Б А.2.2-12.

».

3. У розділі VII:

1) в абзаці третьому пункту 2 слова та цифри «, розраховується за формулою (29)» виключити;

2) пункт 3 викласти в такій редакції:

«3. Енергопотреба для гарячого водопостачання (QDHW,nd), кВт х год, що визначається згідно з підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 розділу 16 ДСТУ Б А.2.2-12.»;

3) пункт 4 виключити.

У зв’язку з цим пункти 5-8 вважати відповідно пунктами 4-7, нумерацію формул «(31)-(36)» вважати відповідно нумерацією формул «(29)-(34)»;

4) після абзацу п’ятого пункту 7 доповнити новим абзацом такого змісту:

«


WW,dis,au

-

споживання додаткової енергії для насоса, кВт год, допускається розраховувати на підставі маркування потужності насоса.

».

У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом сьомим;

5) пункт 7 доповнити новими абзацами такого змісту:

«Додаткова енергії для насоса, WW,dis,au, кВт х год, розраховується за формулою

WW,dis,au = Ppmp х tpmp х N,

(35)

де

Ppmp

-

аркування потужності насоса, кВт;


tpmp

-

час роботи насоса, год/доба, за відсутності точних даних приймають стандартне значення 24 год/добу;


N

-

кількість діб роботи насоса протягом року.

».

У зв’язку з цим нумерацію формул «(37)-(46)» вважати відповідно нумерацією формул «(36)-(45)».

4. У розділі VIII пункти 1-4 викласти в такій редакції:

«1. Питоме енергоспоживання при вентиляції (EPV,use), кВт х год/м-2 [кВт х год/м-3], розраховується за формулами

для житлових будівель

EPV,use = QV,use / Af,

(36)

для громадських будівель

EPV,use = QV,use / V,

(37)

де

QV,use

-

річне енергоспоживання при вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (38);


Af, V

-

кондиціонована (опалювана) площа для житлової будівлі, м-2, та кондиціонований (опалювальний) об’єм для громадської будівлі (або її частини), м-3, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

2. Річне енергоспоживання при вентиляції (QV,use), кВт х год, розраховується за формулою

QV,use = QV,sys,fan,

(38)

де

QV,sys,fan

-

енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції, кВт х год, розраховується за формулою (39).

3. Енергоспоживання припливного та витяжного вентиляторів системи вентиляції (QV,sys,fan), кВт х год, розраховується за формулою

QV,sys,fan = Pel х tх,

(39)

де

Pel

-

електрична потужність вентилятора, кВт, розраховується за формулою (40);


tх

-

час роботи системи вентиляції (години).

4. Електрична потужність вентиляторів (Pel), кВт, розраховується за формулою

Pel = SFP × VL / 3600,

(40)

де

SFP

-

питома потужність вентилятора системи механічної вентиляції, кВт/(м-3/с), або визначається згідно з проєктною питомою потужністю вентилятора системи механічної вентиляції, наведеною у додатку 8 до цієї Методики, щодо питомої потужності вентилятора системи механічної вентиляції або фактичні дані потужності системи вентиляції. За відсутності механічної системи вентиляції розрахунок не виконується;


VL

-

об’ємна витрата повітря в системі механічної вентиляції, м-3/год.

».

5. У розділі IX:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

«1. Питоме енергоспоживання при освітленні (EPW,use), кВт х год/м-2, розраховується за формулою

EPW,use = Wuse / Af,

(41)

де

Wuse

-

річний обсяг енергоспоживання при освітленні кВт х год, розраховується за формулою (42);


Af

-

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м2, що визначаються в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

»;

2) пункт 2 викласти в такій редакції:

«2. Річний обсяг енергоспоживання при освітленні (Wuse), кВт х год, розраховується за формулою

Wuse = WL + WP,

(42)

де

WL

-

енергія, необхідна для виконання функції штучного освітлення в будівлі, кВт х год, розраховується за формулою (43);


WP

-

енергія, необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управління/регулювання освітленням в будівлі, кВт х год, визначається згідно з пунктом 4 цього розділу.

»;

3) абзаци перший та другий пункту 3 викласти в такій редакції:

«3. Обсяг енергії, необхідної для виконання функції штучного освітлення в будівлі (WL), кВт х год, розраховується за формулою

WL = PN х FC х (tD х FO х FD + tN х FO) х Af / 1000,

(43)

»;

4) пункт 4 викласти в такій редакції:

«4. Енергія, необхідна для забезпечення заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення та енергія для управління/регулювання освітленням в будівлі WP, кВт х год, розраховуються за формулою

WP = Pem х Aem + Ppc х Apc,

(44)

де:

Pem

-

загальна встановлена питома потужність заряду акумуляторів світильників аварійного освітлення, кВт х год/м-2, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;


Ppc

-

загальна встановлена питома потужність усіх систем управління приладами освітлення зони в час, коли лампи не використовують, кВт х год/м-2, приймають згідно з додатком 9 до цієї Методики;


Aem

-

площа будівлі, м-2, на якій передбачено застосування аварійного освітлення;


Apc

-

площа будівлі, м-2, на якій передбачено застосування регульованого освітлення.

».

6. У розділі XI:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

«1. Первинна енергія (Ep), кВт х год, обчислюється для кожного енергоносія та розраховується за формулою

Ep = Σ(Edel,i х fP,del,i) – Σ(Eexp,i х fP,exp,i),

(45)

де:

Edel,i

-

поставлена енергія для і-го енергоносія, кВт х год;


Eexp,i

-

експортована енергія для і-го енергоносія, кВт х год;


fP,del,i

-

фактор первинної енергії для і-го поставленого енергоносія;


fP,exp,i

-

фактор первинної енергії для і-го експортованого енергоносія.

Фактор первинної енергії fP,del,i приймає значення fP,del,i,nren - для невідновлювальних видів енергії або fP,del,i,ren - для відновлювальних видів енергії, що наведено в додатку 10 до цієї Методики.

Фактори fP,del,i та fP,exp,i можуть приймати однакові значення.

Друга складова в формулі (45), (Σ(Eexp,i х fP,exp,i)) не включається за умови відсутності експортованої енергії.

Поставлена енергія (Edel,i) дорівнює енергоспоживанню відповідного енергоносія

Edel,i = QH,use; QС,use; QDHW,use; QV,use; Wuse,

(46)

або представляє собою суму наявних однотипних видів енергоносіїв.

При енергоспоживанні за одним видом енергоносія (наприклад, природний газ, електроенергія тощо) поставлена енергія розраховується за формулою

Edel,i = QH,use + QС,use + QDHW,use + QV,use + Wuse,

(47)

»;

2) пункт 3 викласти в такій редакції:

«

3. Маса викидів парникових газів , кг, розраховується з поставленої та експортованої енергії для кожного енергоносія за формулою

(49)

де:

Edel,i

-

поставлена енергія і-го енергоносія, кВт х год;


Eexp,i

-

експортована енергія для і-го енергоносія, кВт х год;


Kdel,i

-

коефіцієнт викидів парникових газів для поставленого і-го енергоносія СО2 (Kdel,i), г/кВт х год, що наведено в додатку 10 до цієї Методики;


Kexp,i

-

коефіцієнт викидів СО2 для експортованого і-го енергоносія, кг/кВт х год.
Коефіцієнти Kdel,i та Kexp,i можуть приймати однакове значення.

Друга складова в формулі (49), ((Eexp,i х Kexp,i)), не включається за умови відсутності експортованої енергії.

Питомий показник викидів парникових газів , кг/м-2, розраховується за формулою

(50)

де

Af

-

кондиціонована (опалювана) площа будівлі, м-2, що визначається в порядку, наведеному у пункті 8 розділу III цієї Методики.

»;

3) пункт 5 викласти в такій редакції:

«5. Фактори первинної енергії fp,exp,i та коефіцієнти викидів парникових газів СО2 (Kdel,i), г/кВт х год, наведено у додатку 10 до цієї Методики.».

7. У розділі XII:

1) пункт 1 викласти в такій редакції:

«1. Клас енергетичної ефективності будівель встановлюється відповідно даним, наведеним у таблиці 1, залежно від показника, ΔЕР, %, який є відсотковою різницею між загальним показником питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, use, кВт × год/м-2, [кВт х год/м-3] та граничним значенням питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, р, кВт х год/м-2, [кВт х год/м-3], й розраховується за формулою

ΔЕР = [(EРuse – EРp) / EРp] х 100,

(51)

де:

ЕРuse

-

загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні, що розраховується за формулою (52);


ЕРp

-

граничне значення питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні житлових та громадських будівель, що встановлюється згідно з мінімальними вимогами до енергетичної ефективності будівель з урахуванням вимог частини другої статті 6 Закону України "Про енергетичну ефективність будівель".

Таблиця 1 - Клас енергетичної ефективності будівлі

Клас енергетичної
ефективності будівлі

Відсоткові показники, ΔЕР

A

ΔЕР < -50

B

-50 ΔЕР < -20

C

-20 ΔЕР 0

D

0 < ΔЕР 20

E

20 < ΔЕР 35

F

35 < ΔЕР 50

G

50 < ΔЕР

»;

2) пункт 2 викласти в такій редакції:

«2. Загальний показник питомого енергоспоживання при опаленні та охолодженні (ЕPuse), кВт × год/м-2 [кВт × год/м-3] розраховується за формулою

ЕPuse = ЕPH,use + ЕPC,use,

(52)

де:

EPH,use

-

питоме енергоспоживання при опаленні, кВт  год/м-2 [кВт × год/м-3], що розраховується за формулами (3), (4);


EPC,use

-

питоме енергоспоживання при охолодженні, кВт × год/м-2 [кВт × год/м-3], що розраховується за формулами (17), (18).»;

3) пункт 3 виключити.

8. Розділ ХIII виключити.

9. Додаток 1 до Методики визначення енергетичної ефективності будівель (пункт 6 розділу V) викласти в такій редакції:

«


Додаток 1
до Методики визначення
енергетичної ефективності будівель
(пункт 6 розділу V)

ЗНАЧЕННЯ
сезонної ефективності виробництва/ генерування теплоти

№ з/п

Енергоносій/послуга

Джерело теплозабезпечення

Ефективність, %

1

2

3

4

5

Невідновлюваний

 

 

1

Горючі корисні копалини тверді

Вугільні котли, виготовлені:

 

a) до 1980 р.,

60

b) протягом 1980 - 2000 рр.,

65

c) від 2000 р.

82

2

Каміни із закритою камерою згоряння

70

3

Кахельні печі

80

4

Горючі корисні копалини скраплені та газоподібні

Масляні або газові кімнатні печі

84

5

Котли на газоподібному або рідкому паливі з відкритою камерою згоряння (атмосферні пальники) та двопозиційним регулюванням

86

6

Низькотемпературні котли на газоподібному або рідкому паливі, із закритою камерою згоряння та модульованим пальником, з номінальною потужністю:

 

a) до 50 кВт,

87

b) від 50 до 120 кВт,

91

c) від 120 до 1200 кВт

94

7

Газові конденсаційні котли (70/55° C) з номінальною потужністю:

 

a) до 50 кВт,

91

b) від 50 до 120 кВт,

92

c) від 120 до 1200 кВт

95

8

Газові конденсаційні котли (55/45° C) з номінальною потужністю:

 

a) до 50 кВт,

94

b) від 50 до 120 кВт,

95

c) від 120 до 1200 кВт

98

9

Електроенергія

Електричні проточні водонагрівачі

94

10

Електротермічні обігрівачі

100

11

Електричні прилади прямого нагріву: конвектори, поверхневе опалення, променеве опалення, нагрівальний підлоговий кабель

99

12

Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

130

b) 35/28° C

140

13

Теплові насоси типу повітря/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

130

b) 35/28° C

140

14

Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

140

b) 35/28° C

160

15

Теплові насоси типу гліколь/вода, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом:

 

a) 55/45° C,

140

b) 35/28° C

160

16

Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з газотурбінним приводом

130

17

Теплові насоси типу повітря/повітря, абсорбційні, компресор з газотурбінним приводом

130

18

Теплові насоси типу вода/вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

360

b) 35/28° C

400

19

Теплові насоси типу гліколь/вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

350

b) 35/28° C

400

20

Теплові насоси типу пряме випаровування в грунті / вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

350

b) 35/28° C

400

21

Теплові насоси типу пряме випаровування в грунті / пряма конденсація в нагрівальних установках, компресор з електроприводом

400

22

Теплові насоси типу повітря/вода, компресор з електроприводом:

 

a) 55/45° C,

260

b) 35/28° C

300

23

Теплові насоси типу повітря/повітря, компресор з електроприводом:

300

 

Відновлювальні

 

 

24

 

Котли на біомасі (soma), з ручним керуванням, потужністю:

 

a) до 100 кВт,

63

b) понад 100 кВт

70

25

 

Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), з ручним керуванням, потужністю до 100 кВт

65

26

 

Котли на біомасі (soma) автоматичні потужністю:

 

a) до 100 кВт,

70

b) від 100 кВт до 600 кВт

75

27

 

Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), автоматичні з механічною подачею палива, потужністю

 

a) до 100 кВт,

70

b) від 100 кВт до 600 кВт

85

28

 

Котли на біомасі (деревина: поліна, брикети, пелети, тріски), автоматичні з механічною подачею палива, потужністю понад 600 кВт

85

 

Централізований

 

До 1994

1994-2008

Починаючи з 2008

29

Централізоване опалення

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110° C зі зрізкою без коригування в Індивідуальному тепловому пункті

70

70

70

30

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком 110° C або вище зі зрізкою без коригування в Індивідуальному тепловому пункті

62

62

62

31

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням за температурним графіком до 110° C без зрізки без коригування в Індивідуальному тепловому пункті. Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та з Централізованого теплового пункту без коригування за погодними умовами

86

86

86

32

Централізоване теплопостачання з постійною температурою теплоносія без коригування в Індивідуальному тепловому пункті

50

50

50

33

Централізоване теплопостачання з центральним якісним регулюванням та Централізованого теплового пункту з коригуванням за погодними умовами з автоматичним обмеженням витрати системи опалення кожної будівлі

93

93

93

34

Централізоване теплопостачання з якісним регулюванням зі зрізкою температурного графіка і коригуванням в Індивідуальному тепловому пункті за погодними умовами

95

95

96

35

Централізоване постачання гарячої води

Централізоване теплопостачання

95

95

96

36

Централізоване опалення та постачання гарячої води

Централізоване теплопостачання з теплопунктами квартирного типу

-

-

97

Для теплових насосів наведено значення коефіцієнта сезонної ефективності.
Для інших джерел тепла, за винятком тих, що живляться електроенергією, наведено ефективність, пов'язану з теплотворною здатністю палива.

10. У Додатку 2 до Методики визначення енергетичної ефективності будівель (пункт 10 розділу V) пункт 2 викласти в такій редакції:

«2. Еквівалентна довжина запірно-регулювальної арматури:

для врахування тепловтрат у запірно-регулювальній арматурі та засобах кріплення трубопроводів здійснюють додавання 5 % довжини трубопроводу.».

11. Додаток 10 до Методики визначення енергетичної ефективності будівель (пункт 5 розділу XI) викласти в такій редакції:

«


Додаток 10
до Методики визначення
енергетичної ефективності
будівель
(пункт 5 розділу XI)

ФАКТОРИ ПЕРВИННОЇ ЕНЕРГІЇ (fP,del,i),
де (fP,del,i,nren) - для невідновлювальних видів енергії,
(fP,del,i,ren) - для відновлювальних видів енергії,
та коефіцієнти викидів парникових газів СО2 (Kdel,i)

№ п/з

Енергоносій

fP,del,i,nren

fP,del,i,ren

fP,del,i

Kdel,i
(г/кВт × год)

Невідновлювальний

1

Горючі корисні копалини

тверді

1,1

0

1,1

360

2

скраплені

1,1

0

1,1

290

3

газоподібні

1,1

0

1,1

220

4

Біологічне паливо

тверде

0,2

1

1,2

40

5

скраплене

0,5

1

1,5

70

6

газоподібне

0,4

1

1,4

100

7

Електрична

2,3

0,2

2,5

420

Централізований

8

Централізоване опаленняа)

1,3

0

1,3

260

9

Централізоване охолодження

1,3

0

1,3

260

Вироблений на місці

10

Сонячна

фотоелектрична

0

1

1

0

11

Теплова

0

1

1

0

12

Вітрова

0

1

1

0

13

Природня

гео-,аеро-, гідротермальна

0

1

1

0

Експортована

14

Електрична

ніколи не перероблена

2,3

0,2

2,5

420

15

тимчасово експортована та перероблена пізніше

2,3

0,2

2,5

420

16

не застосована в енергоефективності будівель

2,3

0,2

2,5

420

а) значення за замовчуванням для котлів, що працюють на природному газі

У зазначеній таблиці сумарне значення коефіцієнту fP,del,i розраховується за формулою

fP,del,i = fP,del,i,nren + fP,del,i,ren,

де

fP,del,i,nren

-

коефіцієнт, який враховує невідновлювальні види енергії;


fP,del,i,ren

-

коефіцієнт, який враховує відновлювальні види енергії.

».

12. Додаток 11 до Методики визначення енергетичної ефективності будівель виключити.

Т.в.о. генерального директора
Директорату технічного
регулювання у будівництві



О.П. Воскобійник