формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування;

інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.

створення електронних форм (внесення інформації до електронних форм, прикріплення (завантаження) процесуальних документів), збирання, зберігання, оброблення, пошук, облік інформації про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування;

автоматизоване формування звітності про стан кримінальної протиправності та роботу органів досудового розслідування;

автоматизоване формування інформаційно-аналітичних матеріалів;

інформаційну взаємодію з інформаційними системами (реєстрами, кадастрами та банками даних), володільцями інформації у яких є державні органи, з метою використання у роботі Реєстру актуальної і достовірної інформації;

доступ Реєстраторів та Користувачів Реєстру після автентифікації до інформації, що в ньому зберігається, в електронній формі відповідно до диференційованих прав доступу згідно з повноваженнями;

фіксацію і збереження інформації про доступ та дії Користувачів у Реєстрі, їх моніторинг;

зручність інтерфейсів та сервісів, використання класифікаторів, довідників, стандартів для забезпечення ефективного внесення та оброблення інформації;

функціонування публічного аналітичного сервісу «Статистика кримінальної протиправності»;

інші функції, передбачені Положенням.

З метою забезпечення автентичності інформації, гарантування її точного оброблення в оригінальному відтворенні (символами або мовою оригіналу) до Реєстру можуть вноситися:

окремі дані, що не мають офіційного відтворення українською мовою, або такі, що за своєю природою не можуть його мати (ідентифікатори, реквізити документів, власні назви, торговельні марки іншомовного походження тощо);

дані, що мають офіційне відтворення українською мовою, але мають іншомовне походження, за умови дублювання відповідних даних українською мовою.

1. Власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора (далі - Власник).

інші функції, передбачені цим Положенням.

5. Виконання окремих функцій адміністратора Реєстру також покладається на уповноважені структурні підрозділи обласних прокуратур (за винятком спеціалізованих), якими забезпечуються надання (обмеження) Реєстраторам і Користувачам доступу до Реєстру у визначених цим Положенням випадках, перевірка дотримання дисципліни та системи безпеки, проведення навчання щодо користування Реєстром, а також виконання інших функцій, передбачених цим Положенням.

Реєстраторами є:

прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України;

керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання;

службові особи органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (далі - слідчий);

службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - дізнавач).

Користувачі і Реєстратори спеціалізованих прокуратур на правах обласних прокуратур чи їх структурних підрозділів, окружних прокуратур чи їх структурних підрозділів, а також органів досудового розслідування чи дізнання, повноваження яких поширюються на декілька областей, обслуговуються в обласних прокуратурах за місцем розташування цих прокуратур чи органів досудового розслідування або дізнання.

Начальник підрозділу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівник органу досудового розслідування не пізніше наступного робочого дня після підписання наказу про уповноваження працівника іншого підрозділу здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків або про припинення ним таких повноважень забезпечує направлення його засвідченої копії чи витягу з наказу особам, відповідальним за ведення довідників Реєстру, для внесення до них змін про Реєстратора та Користувача.

Аналогічним чином має повідомлятися інформація про організаційно-штатні зміни у відповідних прокуратурах, органах досудового розслідування чи дізнання, які призводять до припинення, призупинення чи поновлення доступу до Реєстру.

Користувачам, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків:

- в органах прокуратури - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також рапорту з обґрунтуванням необхідності надання повного доступу з урахуванням функціональних обов’язків працівника на конкретній посаді, погодженого Генеральним прокурором, керівником обласної, окружної, спеціалізованої прокуратури чи особою, яка виконує їх обов’язки;

- в органах досудового розслідування чи дізнання - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також листа з обґрунтуванням необхідності надання доступу з урахуванням функціональних обов’язків працівника на конкретній посаді, підписаного керівником органу досудового розслідування або дізнання чи особою, яка виконує їх обов’язки.

4. Право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають:

Власник - у повному обсязі з урахуванням повноважень структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, для забезпечення виконання покладених на них завдань;

Директор Національного бюро, перший заступник Директора Національного бюро, керівник Головного підрозділу детективів, керівник підрозділу детективів, керівник управління внутрішнього контролю, керівник відділу детективів Національного бюро - у межах повноважень, визначених статтею 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»;

керівники органів прокуратури, прокурори - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими, дізнавачами піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування;

керівники органів досудового розслідування, дізнання (за винятком посадових осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту), а також слідчі та дізнавачі (уповноважені особи інших підрозділів) органів Національної поліції, безпеки, Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро, органів Бюро економічної безпеки України - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими органами проводиться досудове розслідування;

Користувачі - у межах наданих адміністратором прав доступу, визначених з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, для отримання інформації, що обробляється в Реєстрі, забезпечення ведення спеціальних обліків, проведення аналізу результатів діяльності правоохоронних органів.

5. Доступ до внесених у Реєстр відомостей щодо захоплення заручників, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також пов’язаних з прийняттям пропозиції, обіцянки одержання або одержанням неправомірної вигоди, незаконним зайняттям гральним бізнесом, створенням або утриманням місць розпусти, звідництвом, сутенерством або втягненням особи в заняття проституцією, збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, відкривається з моменту повідомлення про підозру особі або прийняття рішення про закриття провадження без оголошення підозри особі.

Винятком із цього правила є Генеральний прокурор, керівник органу прокуратури, прокурор, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, слідчий, дізнавач (уповноважена особа іншого підрозділу), які проводять досудове розслідування, організовують його проведення, здійснюють контроль та нагляд у цьому кримінальному провадженні.

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України);

прізвище, ім’я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;

обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 201-1, 202, 299, 492, 493, 508, 615, 616 КПК України), застосування обмежувальних заходів до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством (частина шоста статті 194 КПК України);

час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4, пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України);

час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об’єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298-4 КПК України);

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України, стаття 96-3 КК України);

зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298-5, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України);

продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 298-5, пункт 2 частини першої статті 615 КПК України);

закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 КПК України);

інші відомості, передбачені в електронних формах Реєстру.

2. Внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом фіксації Реєстратором (введення з клавіатури, вибору з календаря, вибору з довідника, виконання функції) інформації в електронних формах «Кримінальне провадження», «Кримінальне правопорушення» та «Правопорушник», що містять реквізити, передбачені у додатках 1-5 до цього Положення.

6. Обмін інформацією, що міститься у Реєстрі та інших державних інформаційних системах, реєстрах та базах даних, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

продовження строків досудового розслідування слідчим суддею (статті 219, 295-1, частина перша статті 294, пункти 2, 3 частини третьої статті 294 КПК України) - протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали про задоволення слідчим суддею клопотання з цих питань;

3. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському, річковому судні чи військовому кораблі, а також миротворчим контингентом та персоналом, що перебуває за межами України, під час виконання міжнародних миротворчих місій поза межами України досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про правопорушення вносяться до Реєстру за першої можливості (частина третя статті 214 КПК України).

4. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор шляхом винесення постанови про початок досудового розслідування, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 КК України.

Відомості про початок досудового розслідування підлягають внесенню до Реєстру за першої можливості (пункт 1 частини першої статті 615 КПК України).

2. На етапі внесення даних та створення (збереження) Реєстратором електронної форми «Правопорушення» здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними.

При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями:

прізвище, ім’я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

дата вчинення правопорушення;

територія вчинення правопорушення.

3. Керівник органу прокуратури, органу досудового розслідування, органу дізнання після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання таких відомостей.

4. Номер кримінального провадження складається із 17 цифр, які містять такі реквізити: код відомства, орган якого розпочав досудове розслідування (1); рік реєстрації (4); код території регіону (2) та ідентифікатор органу прокуратури чи досудового розслідування у межах регіону, де він розташований (3); номер кримінального провадження (7). Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування.

5. Інформація про територію, на якій вчинено кримінальне правопорушення (населений пункт, громада, район, область), вноситься Реєстратором до Реєстру одночасно з відомостями, перелік яких визначено частиною п’ятою статті 214 КПК України. Перелік територій є єдиним для всіх органів досудового розслідування та визначається відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

9. При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об’єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор у цьому кримінальному провадженні (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».

10. Обліку підлягають кримінальні правопорушення, щодо яких кримінальні провадження надійшли в установленому законом порядку з органів досудового розслідування іноземних держав за місцем учинення кримінального правопорушення (стосовно громадян України), якщо відомості про це кримінальне правопорушення раніше не було внесено до Реєстру.

11. При виділенні з кримінального провадження матеріалів щодо окремої особи у випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб (усіма її членами) відомості про правопорушення у Реєстрі обліковуються шляхом застосування функції «Виділення правопорушника». Новоствореному кримінальному провадженню автоматично присвоюється новий номер, а ознака правопорушення «врахувати» (використовується для статистичних цілей) заповнюється значенням «виділено».

12. При виділенні досудового розслідування стосовно особи, яка входила до складу групи осіб, але кримінальне правопорушення вчинила самостійно, використовується функція «Виділення правопорушення».

При цьому в першому кримінальному провадженні, з якого виділяється, правопорушення, вчинені цією особою, автоматично виключаються і обліковуються із заповненими у ньому реквізитами (ознака «врахувати» не змінюється) «основна» або «кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК України перебувають у провадженні», або «кримінальні правопорушення минулих років та щодо яких прийнято рішення» у новому кримінальному провадженні, якому системою у загальному порядку присвоюється новий номер.

13. При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов’язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.

14. У разі якщо невідомі дата та час учинення кримінального правопорушення, зазначається дата реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, невідомі на час реєстрації кримінального правопорушення, вносяться до Реєстру після їх встановлення відповідно до порядку, визначеного главою 10 цього розділу.

15. Відомості про кримінальні правопорушення, у яких заявником є викривач, а також щодо осіб, стосовно яких вжито заходів забезпечення безпеки, вносяться до Реєстру з дотриманням вимог Законів України «Про запобігання корупції» та «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Доступ до них може бути обмежено адміністратором Реєстру на підставі відповідного процесуального рішення.

16. За наявності підстав одночасно з визначенням правової кваліфікації підлягають внесенню до Реєстру додаткові відмітки для статей КК України, визначених у Довіднику 9 «Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень» додатка 7 до цього Положення.

17. При реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства відомостей за фактами смерті людей, а саме кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115-118 КК України (в редакції 2001 року), статтями 94-98 КК України (в редакції 1960 року), обов’язково відображаються додаткові відмітки щодо розмежування очевидних вбивств, у тому числі у ході бойових дій, фактів природної смерті, самогубств, зникнення безвісти, нещасних випадків.

18. При внесенні відомостей про визначені у примітці до статті 45 КК України кримінальні корупційні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, підлягає обов’язковому заповненню інформація про додаткову відмітку до кваліфікації про їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

19. При визначенні правової кваліфікації злочину, передбаченого статтею 438 КК України (порушення правил та звичаїв війни), обов’язковою є фіксація відміток про тип порушення, перелік яких міститься у Довіднику 9 «Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень» додатка 7 до цього Положення.

При цьому слід керуватися положеннями КК України та нормативно-правовими актами у сфері міжнародного гуманітарного права, які ратифіковані Верховною Радою України.

20. При заповненні додаткової відмітки до кваліфікації кримінальних правопорушень, пов’язаних з бюджетними коштами, слід враховувати, що до цієї категорії належать кримінальні правопорушення, вчинені при складанні, розгляді, затвердженні й виконанні бюджетів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Рахунковою палатою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також при здійсненні ними контролю за виконанням бюджету, використанням на підприємствах, в установах та організаціях асигнувань, виділених їм з відповідного бюджету, тобто кримінальні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про бюджетну систему; привласненням, розтратою або заволодінням фінансовими ресурсами шляхом зловживання службовим становищем, шахрайства, де предметом посягання є бюджетні кошти; службовою діяльністю посадових осіб державних установ, які завдали істотної шкоди державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, при виконанні чи невиконанні ними своїх службових обов’язків, де предметом посягання є бюджетні кошти.

21. При віднесенні кримінальних правопорушень до таких, які вчинено у сфері кібербезпеки (кіберзлочинів), потрібно керуватися вимогами КК України та Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України».

До кримінальних правопорушень, вчинених у сфері кібербезпеки (кіберзлочинів), належать:

- правопорушення, передбачені розділом XVI Особливої частини КК України, а також статтею 190 (вчинені шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) цього Кодексу,

інші кіберзлочини (комп’ютерні злочини), тобто суспільно небезпечні винні діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за які передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або які визнано міжнародними договорами України.

22. Під кримінальним провадженням, пов’язаним з інтересами дітей, розуміється кримінальне провадження про кримінальні правопорушення, вчинені стосовно дітей, а також у сфері охорони дитинства.

До кримінальних правопорушень, вчинених стосовно дітей, належать правопорушення, якими неповнолітній особі завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, або якщо унаслідок правопорушення порушено чи може бути порушено її інтереси. Зокрема, в яких неповнолітня особа безпосередньо залучена як потерпілий або у разі, коли відповідно до вимог частини шостої статті 55 КПК України потерпілими визнаються особи із числа близьких родичів чи членів сім’ї дитини, а також про діяння, в яких законом про кримінальну відповідальність окремо передбачено захист прав і свобод неповнолітньої особи.

До кримінальних правопорушень у сфері охорони дитинства належать правопорушення, об’єктом посягання яких є охоронювані законом суспільні відносини у сфері захисту прав дітей, як соціальної групи, у тому числі, які стосуються житлових та майнових прав, соціального забезпечення, освіти, охорони життя і здоров’я, опіки, піклування та усиновлення, праці, захисту інтересів держави щодо збереження мережі, майна та земельних ділянок дитячих установ, забезпечення законності використання бюджетних коштів і проведення державних закупівель, умисного невиконання судових рішень, одержання неправомірної вигоди тощо.

23. При визначенні та внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, необхідно керуватися Кримінальним, Сімейним, Житловим кодексами України та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

При цьому слід ураховувати, що до цієї категорії належать будь-які кримінальні правопорушення, обставини вчинення яких свідчать про наявність у діяннях хоча б одного з елементів (ознак), наведених у ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», незалежного від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

24. До кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища належать:

- передбачені розділом VIII Особливої частини КК України, а також статтею 441 цього Кодексу;

25. До кримінальних правопорушень, вчинених у сфері земельних правовідносин, належать правопорушення, пов’язані з набуттям права, володінням, користуванням і розпорядженням землею (вилучення, викуп, передача, приватизація земельних ділянок, погашення заборгованості за землю, земельний податок, орендна плата, оренда земельних часток (паїв), реформування сільгосппідприємств на засадах приватної власності на землю), тобто правопорушення, об’єктом яких є земля.

26. При внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій, потрібно керуватися розділом VI Загальної частини КК України, Законом України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».

27. До кримінальних правопорушень, вчинених в умовах збройного конфлікту, в тому числі пов’язаних з проведенням антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, віднесені злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, недоторканності державних кордонів та інші кримінальні правопорушення, які пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

28. До кримінальних правопорушень, пов’язаних з катуванням або іншим видом неналежного поводження, вчиненого представником держави, належать кримінальні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 127 (в редакції від 01.12.2022), а також статті 127 (в редакції до 01.12.2022), частинами другою та третьою статті 365 КК України або іншими статтями Особливої частини КК України за умови, якщо вони вчинені представниками держави, визначеними у примітці до статті 127 КК України, при виконанні службових обов’язків та супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

29. До кримінальних правопорушень, вчинених у правоохоронній / пенітенціарній сфері, належать:

передбачені статтями 127, 146-1, 365, 371, 373, 374 КК України, вчинені працівниками правоохоронних органів, за фактами порушень прав людини, пов’язаних із катуванням, перевищенням влади або службових повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, завідомо незаконних затримань, приводів, домашніх арештів або тримань під вартою, примушувань давати показання, порушень права на захист;

за фактами смерті осіб під час перебування в органах і установах виконання покарань, під час затримання, слідчих та процесуальних дій, режимних заходів;

вчинені у центральних органах виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері виконання кримінальних покарань і пробації (Міністерство юстиції України), їхніх територіальних органах управління, на державних підприємствах та в установах, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (ДУ «Центр пробації», її філії, органи з питань пробації; ДУ «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України», ДУ «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України»; філії та заклади охорони здоров’я ЦОЗ ДКВС);

досудове розслідування у яких здійснюється на виконання рішень Європейського суду з прав людини за фактами порушення статей 3 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

30. До кримінального правопорушення, пов’язаного з фізичною та / або юридичною особою, до якої застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», належать:

вчинені фізичними та / або юридичними особами, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції»;

на причетність до вчинення яких перевіряються фізичні та / або юридичні особи, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України «Про санкції», у тому числі засновники (учасники, акціонери) або кінцеві бенефіціарні власники підсанкційних юридичних осіб;

за фактами порушення, невиконання, перешкоджання, ухилення або обходу від виконання спеціальних економічних та / інших обмежувальних заходів (санкцій).

31. Кримінальними правопорушеннями, вчиненими у стані алкогольного, наркотичного, психотропного або токсичного сп’яніння, вважати такі правопорушення, коли наявність такого стану в особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, затриманої безпосередньо на місці його вчинення або неподалік одразу після вчинення правопорушення та у встановлений строк підданої медичному огляду, підтверджується висновком закладу охорони здоров’я чи матеріалами розслідування кримінального провадження.

32. При внесенні відомостей до Реєстру про попередження кримінального правопорушення працівником відповідного підрозділу правоохоронного органу необхідно враховувати, що попередженими вважаються кримінальні правопорушення, про підготовку яких було заздалегідь відомо із показань підозрюваних, затриманих, свідків, із заяв громадян, повідомлень посадових осіб підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації або особистих спостережень працівників цих органів, коли в результаті проведення ними оперативних та інших заходів осіб було затримано при готуванні до кримінального правопорушення чи замаху на його вчинення або поставлено в умови, що унеможливлювали доведення правопорушення до кінця.

33. Попередженими за ініціативою правоохоронних органів також вважаються кримінальні правопорушення, учинення яких не було допущено представниками громадськості за пропозиціями, проханнями та рекомендаціями працівників правоохоронних органів.

34. Не підлягають обліку в числі попереджених кримінальних правопорушень діяння, що не містять у собі ознак готування до кримінального правопорушення чи замаху на його вчинення, що зазначені у статтях 14, 15 КК України.

35. До Реєстру включаються відомості про кримінальні правопорушення, вчинені в громадських місцях.

36. До громадських місць належать місця, що використовуються громадянами для спільної роботи, відпочинку, пересування, проведення масових заходів та інших потреб (вулиці, площі, вокзали, аеропорти, магазини, кафе, бари, ресторани, музеї, клуби, пляжі в період їх роботи, а також громадський транспорт під час перебування в ньому громадян, ділянки лісу, поля під час проведення на їх території організованих масових зібрань), приміщення вокзалів, пасажирські (приміські) потяги, літаки, катери, пароплави, перони, платформи, пристані та інші місця під час очікування посадки та висадки пасажирів.

37. Не вважаються такими, що вчинені у громадських місцях, кримінальні правопорушення, що скоюються протягом тривалого часу (продовжувані кримінальні правопорушення), та кримінальні правопорушення, вчинені у приміщеннях, відведених для проживання (хоча б тимчасово), і тих, які виконують функції житла (власні домоволодіння, квартири, жилі кімнати будівель та приміщень готелів, гуртожитків, санаторіїв, пансіонатів, профілакторіїв, будинків відпочинку, кемпінгів), учинені в місцях загального користування за місцем проживання, на сходах, сходовій клітці, на горищах, у підвалах, ліфтах жилих будинків, учинені на території підприємств, установ та організацій (незалежно від обмеження до них доступу адміністрацією), крім випадків, коли особи, які знаходяться у вказаних місцях, своїми неправомірними діями порушують інтереси сторонніх осіб (наприклад особа, перебуваючи на балконі чи у вікні квартири, викрикує непристойні слова або своїми діями порушує спокій громадян).

38. Не вважаються громадськими місцями території залізничних станцій, морських і річкових портів, аеропортів, вантажних районів та дворів, контейнерних площадок, території підприємств, установ та організацій залізничного, морського, річкового та повітряного транспорту, які не пов’язані з обслуговуванням пасажирів та які мають обмежений доступ.

39. Із загальної кількості кримінальних правопорушень, учинених у громадських місцях, виділяються вуличні. Вулицею вважається відкрита частина території міста чи населеного пункту (крім приміщень та будівель), на якій перебувають громадяни, рухається транспорт і до якої є вільний доступ у будь-яку пору року та час доби. Також вулицею вважається проїжджа частина дороги, у тому числі автомагістралі, тротуари, площі, проспекти, бульвари, набережні, мости, шляхопроводи, естакади, проїзди, зупинки громадського транспорту, парки, сквери, провулки, завулки, двори, за винятком приватних домоволодінь, уключаючи зелені насадження та елементи благоустрою.

40. Крім того, до кримінальних правопорушень, що вчинені в умовах вулиці, належать:

крадіжки з ресторанів, кафе, закладів громадського харчування, магазинів, ларків, кіосків, транспортних засобів, інших об’єктів, якщо проникнення в них здійснено безпосередньо з вулиці;

41. При визначенні кримінальних правопорушень, що вчинені на автомобільних дорогах, у тому числі на автомагістралях, у населених пунктах та за їх межами, потрібно керуватися визначеннями цих понять, що наведені у Правилах дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

42. Кримінальні правопорушення (особи, які їх вчинили) за видами економічної діяльності визначаються та заносяться до Реєстру з використанням Національного класифікатора України «Класифікація видів економічної діяльності» (далі - КВЕД), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» (із змінами). При цьому потрібно керуватися кодом КВЕД, який зазначено у графі «Клас» цього Класифікатора (наприклад код центрального банку «КВЕД-64.11» до Реєстру заноситься як «6411»).

Внесення відомостей про кримінальні правопорушення (осіб, які їх учинили) за видами економічної діяльності проводиться з урахуванням даних, визначених Довідником 13 «Перелік кримінальних правопорушень (за статтями Кримінального кодексу України), вчинених на підприємствах, в установах та організаціях, за видами економічної діяльності» (додаток 7).

43. Реєстратори у межах повноважень, визначених КПК України, вносять до Реєстру відомості про результати досудового розслідування кримінальних правопорушень, об’єднаних у кримінальному провадженні.

44. Внесення відомостей до Реєстру про фізичних та юридичних осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень, відбувається на підставі заяви про вчинення щодо них кримінального правопорушення або залучення їх до провадження як потерпілих (стаття 55 КПК України). Винятками є випадки, коли потерпілу особу не встановлено, особа зникла безвісти, загинула від кримінально протиправних діянь, є неповнолітньою або визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною.

45. Облік у Реєстрі особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором шляхом заповнення електронної форми «Потерпілий».

46. При внесенні відомостей про особливий правовий статус особи слід керуватися Кримінальним процесуальним, Цивільним кодексами України, Законами України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про імміграцію», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про охорону дитинства».

47. Якщо особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, на початок досудового розслідування не була визнана потерпілою відповідно до статті 55 КПК України або під час досудового розслідування відбулися зміни щодо відомостей про осіб, які потерпіли від кримінальних правопорушень (склад потерпілих; особа, яка потерпіла від кримінального правопорушення, померла; установлено особу, яка була невідома; надійшла інша інформація про потерпілих осіб), до Реєстру вносяться відповідні зміни згідно з пунктом 1 глави 10 цього розділу.

Якщо зазначені суми виражені в будь-якій іноземній валюті, їх відображають у перерахунку на гривні за офіційним курсом Національного банку України на день вчинення кримінального правопорушення.

6. Розмір збитків має відповідати сумі, зазначеній в обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.

7. Під час формування показника розміру відшкодованих збитків (у тисячах гривень) ураховуються наявні у кримінальному провадженні докази - заяви, розписки потерпілих, первинні фінансові документи (платіжні доручення, прибуткові касові ордери, чеки, довідки-розрахунки закладу охорони здоров’я), інші докази, які підтверджують фактичне отримання потерпілим, цивільним позивачем (їх представниками) коштів (майна) як компенсації спричинених збитків та фактичну сплату сум заподіяних збитків.

До відшкодованих збитків також належать суми повернутої заробітної плати, сплачених аліментів у закінчених кримінальних провадженнях.

8. Відомості про площу та вартість повернутих у ході досудового розслідування земельних ділянок з розташованими на них майновими комплексами обліковуються в Реєстрі, якщо факт припинення права власності або користування підтверджується відповідним документом уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Повернення земель, майнових комплексів (будівель), іншого майна за рішенням суду, ініційоване прокурором або іншими особами в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства, до відшкодованих збитків не включається.

Сума відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати податків, обчислюється з урахуванням норм глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

9. Показник відшкодування збитків у кримінальних правопорушеннях, пов’язаних з ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, визначається відповідно до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

10. Облік інформації про арештоване майно здійснюється одночасно з внесенням даних про наслідки досудового розслідування кримінального правопорушення на підставі ухвали слідчого судді, суду про накладення арешту на майно (стаття 173 КПК України).

При цьому виокремлюються відомості про вид арештованого майна (рухоме, нерухоме, майнові права інтелектуальної власності, готівка в національній та іноземній валютах, безготівкові кошти, цінні папери, корпоративні права) та мету забезпечення (збереження речових доказів, спеціальна конфіскація, конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди).

11. Під час формування показника розміру суми, на яку пред’явлено цивільний позов у кримінальних провадженнях, враховується сума, на яку в ході досудового розслідування пред’явлено цивільні позови цивільним позивачем, його представником або прокурором у порядку кримінального судочинства.

12. Облік інформації про вилучені предмети злочинної діяльності здійснюється у закінчених кримінальних провадженнях на підставі матеріалів досудового розслідування.

Назва, тип, одиниці виміру вилученого предмета злочинної діяльності визначаються за Довідником 10 «Вилучено предметів кримінально протиправної діяльності» (додаток 7).

При внесенні інформації щодо вилученої зброї (нарізної, гладкоствольної) та боєприпасів відображаються також відомості про її тип (модель), серію та номер.

13. Розміри наркотичних засобів рослинного походження, а також виготовлених у вигляді екстрактів, витяжок, відварів, інших рідин згідно з існуючими методиками криміналістичних досліджень визначаються у перерахунку на суху речовину та мають відповідати розміру, зазначеному в експертному висновку, обвинувальному акті, клопотанні про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанні про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, постанові про закриття кримінального провадження.

1. Облік у Реєстрі особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, здійснюється Реєстратором шляхом заповнення електронної форми «Правопорушник» (ознака особи: фізична особа) з моменту набуття особою процесуального статусу підозрюваного, а саме після:

повідомлення про підозру в порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України (стаття 278, частина друга статті 298-4 КПК України);

затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (статті 207, 208, 298-2, пункт 6 частини першої статті 615 КПК України);

складання повідомлення про підозру, яке не вручено особі внаслідок невстановлення її місцезнаходження, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (стаття 277, частина перша статті 298-4 КПК України).

У такому самому порядку вносяться відомості про особу у кримінальних провадженнях щодо застосування примусових заходів медичного характеру (глава 39 КПК України).

3. Відомості про особу, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, вносяться до Реєстру після направлення прокурором одному з близьких родичів або члену сім’ї, коло яких визначено КПК України, та/або захиснику померлого письмового повідомлення про можливість закриття кримінального провадження з роз’ясненням права заявити клопотання про непогодження із цим рішенням.

4. Відомості про юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, вносяться до Реєстру слідчим або прокурором шляхом складання електронної форми «Правопорушник» (ознака особи: юридична особа) негайно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 96-3 КК України, частиною восьмою статті 214 КПК України.

Якщо в одному провадженні здійснюється досудове розслідування стосовно фізичної особи, яка одночасно є уповноваженою особою юридичної особи, щодо неї окремо складається форма «Правопорушник» (ознака особи: фізична особа) та форма «Правопорушник» (ознака особи: юридична особа).

Якщо особі повідомлено про підозру у вчиненні декількох правопорушень, при заповненні відомостей у полі «Кваліфікація при висуненні підозри» / «Кваліфікація при закінченні досудового розслідування» в цій формі фіксується кримінально-правова кваліфікація за всіма кримінальними правопорушеннями, за якими особі повідомлено про підозру. При цьому при виконанні функції Реєстратор обирає із сформованого системою списку всі кримінальні правопорушення, за якими особі повідомлено про підозру.

6. У разі об’єднання в одному кримінальному провадженні кількох матеріалів досудових розслідувань щодо однієї особи ознака «Основна картка» присвоюється лише у тій формі «Правопорушник», у якій обліковано відомості про першу підозру.

Одночасно з цим здійснюється редагування (доповнення) відомостей щодо кваліфікації кримінальних правопорушень, у яких особі повідомлено про підозру, обрання запобіжного заходу, затримання, звільнення, характеризуючих ознак тощо, раніше облікованих у формах, в яких скасовано ознаку «Основна картка».

7. Відомості про обрання особі запобіжного заходу та застосування обмежувальних заходів (до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством) вносяться до Реєстру з моменту фактичного їх застосування у визначені цим Положенням строки.

8. Відомості про звільнення осіб, затриманих у порядку статей 207, 208, 298-2, пункту 6 частини першої статті 615 КПК України у зв’язку із застосуванням до них запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, вносяться до Реєстру після прийняття процесуального рішення. Аналогічний порядок внесення відомостей при зміні запобіжного заходу, пов’язаного з триманням під вартою.

9. При внесенні відомостей про особу, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю; підозрюваних, стосовно яких прийнято рішення про передачу їх для обміну як військовополонених і такий обмін відбувся; неосудну особу та особу, стосовно якої прийнято рішення про припинення застосування примусових заходів медичного характеру, додатково заповнюються відповідні реквізити у полі «Особлива відмітка» електронної форми «Правопорушник».

10. При внесенні до Реєстру відомостей про особу, яка вчинила кримінальні правопорушення, керуються такими правилами:

відомості про вік правопорушника обчислюються автоматично у повних роках на підставі внесеної Реєстратором інформації про дату його народження та дату вчинення правопорушення;

відомості про працездатних осіб (16 років і більше), які не працюють і не навчаються, вносяться до Реєстру у випадках, коли особа до моменту вчинення кримінального правопорушення ніде не навчалася або фактично ніде не працювала і незалежно від того, скільки часу пройшло з моменту залишення нею останнього місця роботи (звільнення) або навчання. У числі непрацюючих не вказуються пенсіонери, особи з інвалідністю 1-2 груп, безробітні, вагітні жінки та особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною;

відомості про рід заняття, службове становище особи, категорію, ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування, яка вчинила кримінальні правопорушення, заповнюються на момент учинення правопорушення;

інформація про осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у складі ОГ та ЗО, вноситься до Реєстру з урахуванням положень пункту 26 глави 4 цього розділу;

до осіб, які вчиняли кримінальні правопорушення, включаються всі особи, які раніше були засуджені або звільнялися від кримінальної відповідальності на підставі статей 44-49, 97 КК України. З цієї категорії виокремлюються особи, щодо яких згідно із законом судимість не знято і не погашено. Правові наслідки судимості визначаються статтею 88 КК України, рецидив - статтею 34 КК України;

якщо особа вчинила кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством, щодо декількох потерпілих, з якими перебуває в різних ступенях родинного зв’язку чи характеру відносин між постраждалою особою та кривдником, Реєстратор обирає із сформованого системою списку всі статуси, які вона має щодо потерпілих (наприклад, якщо потерпілими від злочину є внучка, дочка та дружина кривдника, в Реєстрі у формі «Правопорушення» на закладці «Наслідки досудового розслідування» у полі «Правопорушення, пов’язане з домашнім насильством» слід обрати значення дідом (бабою) (32), батьками (матір’ю, батьком) (5), подружжям (11).

11. Відомості про наслідок розслідування кримінального провадження стосовно особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, вносяться до Реєстру при зверненні до суду з:

обвинувальним актом (пункт 3 частини другої статті 283, стаття 291 КПК України), у тому числі угодою про примирення чи про визнання винуватості (частина перша статті 474 КПК України);

клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності (частина друга статті 286 КПК України, статті 44-49 КК України);

клопотанням про застосування примусових заходів виховного характеру (частина перша статті 292 КПК України, стаття 97 КК України);

клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру (частина друга статті 292 КПК України, стаття 94 КК України);

клопотанням про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України (втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння), якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти закриття за цією підставою.

Також відомості про наслідок розслідування вносяться до Реєстру при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження стосовно особи у разі:

смерті підозрюваного, обвинуваченого, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 5 частини першої статті 284 КПК України);

якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК України, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (пункт 1 частини другої статті 283, пункт 7 частини першої статті 284 КПК України);

стосовно податкових зобов’язань особи, яка вчинила дії, передбачені статтею 212 КК України, коли досягнуто податковий компроміс відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (пункт 9 частини першої статті 284 КПК України);

якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров’я особи (абзац перший пункту 10 частини першої статті 284 КПК України).

Аналогічно обліковується інформація про скасування прокурором вищого рівня рішення про закриття провадження (частина шоста статті 36 КПК України).

Відомості про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного вносяться до Реєстру в разі прийняття прокурором постанови (частина четверта статті 284 КПК України) у зв’язку з встановленням:

відсутності події кримінального правопорушення (пункт 1 частини першої статті 284 КПК України);

відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (пункт 2 частини першої статті 284 КПК України);

якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати (пункт 3 частини першої статті 284 КПК України);

якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння (пункт 4-1 частини першої статті 284 КПК України);

існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню (пункт 6 частини першої статті 284 КПК України);

існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9 частини першої статті 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося з дотриманням вимог щодо підслідності (пункт 9-1 частини першої статті 284 КПК України).

В аналогічному порядку обліковується інформація про закриття кримінального провадження щодо юридичної особи у разі встановлення відсутності підстав для застосування до неї заходів кримінально-правового характеру (частина третя статті 284 КПК України).

1. Облік відомостей про рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування здійснюється шляхом внесення до Реєстру, зокрема при виконанні відповідних функцій (додаток 5), відомостей про:

передачу кримінального провадження чи матеріалів за підслідністю (частина сьома статті 214, стаття 216 КПК України), за місцем проведення досудового розслідування (стаття 218 КПК України, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України) або у разі доручення здійснення досудового розслідування іншому органу (підрозділу) у випадку неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п’ята статті 36 КПК України) чи після скасування незаконної та необґрунтованої постанови (частина шоста статті 36 КПК України);

зупинення досудового розслідування (стаття 280, частина третя статті 298-5, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України);

продовження строку досудового розслідування (статті 219, 294, частина перша статті 298-5, пункт 2 частини першої, абзац другий частини тринадцятої статті 615 КПК України);

повернення судом кримінального провадження у порядку, передбаченому частиною третьою статті 289, пунктом 1 частини третьої статті 314, пунктом 2 частини другої статті 407 КПК України;

4. При прийнятті рішення про передачу кримінального провадження за підслідністю відомості до Реєстру вносяться одночасно з направленням до органу досудового розслідування матеріалів кримінального провадження. Номер кримінального провадження при цьому залишається незмінним.

5. Облік судових рішень у кримінальних справах, надісланих до суду до 18 листопада 2012 року включно, здійснюється інформаційно-аналітичними підрозділами органів Національної поліції за територіальним принципом на підставі інформації судів для наповнення відповідних інформаційно-аналітичних систем МВС України.

9. Порядок розрахунку показників, пов’язаних з результатами розслідування і розкриття кримінальних правопорушень

прокурором складено клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності та направлено його до суду відповідно до статті 287 КПК України;

прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного на підставі пунктів 7, 9, абзацу першого пункту 10 частини першої статті 284 КПК України.

При цьому слід ураховувати, що до облікованих кримінальних правопорушень не включаються правопорушення, кримінальні провадження за якими закрито з таких підстав:

існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлено ухвалу суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню (пункт 6 частини першої статті 284 КПК України);

існує нескасована постанова слідчого, дізнавача, прокурора про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4-1, 9 частини першої статті 284 КПК України, у кримінальному провадженні щодо того самого діяння, що розслідувалося із дотриманням вимог щодо підслідності (пункт 9-1 частини першої статті 284 КПК України);

З метою контролю за процесом розкриття кримінальних правопорушень та вжиття відповідних заходів використовуються дані про кримінальні правопорушення, за якими особам повідомлено про підозру.

При цьому до числа розкритих (з підозрою) кримінальних правопорушень включаються ті, щодо яких у звітному періоді до Реєстру внесено відомості про фактичне повідомлення про підозру особі, яка вчинила це правопорушення.

2. Разом із розкриттям кримінальних правопорушень у звітному періоді визначається результативність роботи органів досудового розслідування з розкриття кримінальних правопорушень минулих років.

Розкритими кримінальними правопорушеннями минулих років вважаються правопорушення, зареєстровані у минулі роки, а досудове розслідування у провадженнях щодо яких закінчено з підстав, передбачених абзацами третім-сьомим пункту 1 цієї глави.

10. Редагування відомостей Реєстру

1. Редагування (зміна) зафіксованих у Реєстрі відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом внесення Реєстратором оновлених даних до електронних форм.

2. Редагування проводиться Реєстраторами у разі необхідності внесення змін до форм «Правопорушення» та «Правопорушник» у провадженнях із статусом «у провадженні», «зупинено», «до суду», «закрито» та «повернуто судом». Виняток становить набір функцій руху кримінального провадження (додаток 5).

Внесення змін щодо встановлення / скасування ознаки ОГ і ЗО можливе також у провадженнях зі статусом «результат суду».

3. Редагування (зміна) відомостей у разі виявлення неточностей, технічних помилок або неповноти даних здійснюється Реєстратором у межах, визначених у пункті 4 глави третьої розділу І цього Положення.

1. На підставі внесених Реєстраторами відомостей про кримінальні правопорушення та результати досудового розслідування автоматично формується єдина звітність про стан кримінальної протиправності, про роботу органів досудового розслідування.

2. Форма, періодичність подання звітності та загальні правила її формування визначаються окремими нормативними актами за погодженням із центральним органом виконавчої влади з питань статистики. Методика автоматизованого формування звітності закріплюється у технічній документації до Реєстру.

прізвище, ім’я, по батькові та дату народження особи, якій повідомлено про підозру, або особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, або особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів виховного або медичного характеру, наслідки розслідування щодо особи та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування щодо неї;

найменування, код ЄДР, юридичну адресу юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, а також анкетні дані її представника;

прізвище та ініціали слідчого (слідчих), дізнавача (дізнавачів), які здійснюють досудове розслідування, та прокурора (прокурорів), який (які) здійснює(ють) процесуальне керівництво;

прізвище, ініціали та посаду Реєстратора, який сформував витяг з Реєстру, та дату формування документа.

6. Власник надає інформацію з Реєстру у кримінальному провадженні з додержанням та на виконання вимог КПК України та Закону України «Про захист персональних даних».

7. Адміністратор на запити відповідних органів з урахуванням вимог КПК України може надавати інформацію щодо отримання, блокування, поновлення та припинення доступу Реєстраторів чи Користувачів, меж доступу до відомостей Реєстру та окремих параметрів користування ЄРДР.

3. Керівники підрозділів організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора, підрозділів ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи прокуратур обласного рівня забезпечують проведення систематичних перевірок об’єктивного внесення Реєстраторами до Реєстру відомостей про кримінальні правопорушення та результати їх розслідування з урахуванням вимог КПК України та цього Положення.

ВІДОМОСТІ
про кримінальне правопорушення з провадження

ЗАКЛАДКА «ПОТЕРПІЛІ»

ЗАКЛАДКА «ЗБИТКИ ТА ЇХ ВІДШКОДУВАННЯ»

ВІДОМОСТІ
про правопорушника

ЗАКЛАДКА - РУХ ПРОВАДЖЕННЯ