квота імміграції - це гранична кількість іноземців та осіб без громадянства, яким передбачено надати дозвіл на імміграцію протягом визначеного періоду;

законні представники - батьки, усиновлювачі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники (громадяни України або іноземці чи особи без громадянства, які постійно проживають в Україні), орган опіки та піклування, представник адміністрації закладу, яка виконує функції опікуна та піклувальника;

Стаття 4. Підстави для надання дозволу на імміграцію та квота імміграції

Дозвіл на імміграцію надається іммігрантам, категорії яких визначені в частинах другій і третій цієї статті. У разі масового прибуття іммігрантів в Україну для державного регулювання процесу імміграції за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Кабінетом Міністрів України встановлюється квота імміграції у визначеному ним порядку.

Квота імміграції може бути встановлена для таких категорій іммігрантів:

2) висококваліфіковані спеціалісти і робітники, гостра потреба в яких є відчутною для економіки України, подружжя таких осіб, їхні діти, які не досягли 18 років, - у разі їх спільного в’їзду та перебування на території України;

6) чоловік (дружина) іммігранта, якщо вони перебувають у шлюбі понад два роки, його діти, які не досягли 18 років, та його непрацездатні батьки, які вважаються членами сім’ї іммігранта відповідно до права іноземної держави - країни походження;

10) особи, які служили у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України (незалежно від строку військової служби) і були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби;

3) особам, які мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням (крім осіб, які раніше перебували в громадянстві України);

1) визначає порядок формування квоти імміграції і встановлює квоту імміграції та період дії такої квоти;

2) визначає порядок провадження за заявами про надання дозволів на імміграцію і поданнями про скасування дозволів на імміграцію та виконання прийнятих рішень, процедуру перевірки обставин, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію;

3) затверджує зразок, технічний опис бланка та порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання.

2) організовує роботу з перевірки правильності оформлення документів щодо надання дозволу на імміграцію, виконання умов для надання такого дозволу, у тому числі перевірку обставин, визначених статтею 4-1 цього Закону, відсутності підстав для відмови у його наданні, надсилає запити до заінтересованих органів державної влади з метою отримання інформації про наявність/відсутність підстави для відмови у наданні дозволу на імміграцію;

3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про скасування дозволу на імміграцію та видачі копій цих рішень особам, яких вони стосуються;

4) організовує роботу з видачі та вилучення у випадках, передбачених цим Законом, посвідок на постійне проживання;

5) забезпечує ведення обліку осіб, які подали заяву про надання дозволу на імміграцію, та осіб, яким надано такий дозвіл на імміграцію, відмовлено у його наданні або прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію;

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, щорічно, до останнього календарного дня поточного року, затверджує перелік спеціальностей та вимоги до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції, на наступний календарний рік.

Заяву про надання дозволу на імміграцію та документи, визначені цією статтею, заявник подає особисто або через законного представника до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або до дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном. Особи, зазначені у пункті 2 частини першої цієї статті, які звертаються із заявою про надання дозволу на імміграцію і досягли 12 років, зобов’язані подати свої біометричні дані (відцифрований образ обличчя особи та відцифровані відбитки пальців рук), а особи, які досягли 14 років, - також відцифрований підпис особи.

За осіб, які не досягли 18 років, а також осіб, яких у встановленому порядку визнано недієздатними, заяву про надання дозволу на імміграцію подають їх законні представники.

Якщо іммігрує один з батьків разом із дитиною (дітьми), яка не досягла 18 років, така особа повинна подати заяву її чоловіка (дружини), посвідчену нотаріально, про те, що він (вона) не заперечує проти імміграції дитини (дітей) разом із батьком (матір’ю). У випадку неподання такої заяви батько (мати) повинен (повинна) подати рішення суду про визначення місця проживання дитини або рішення органу опіки та піклування про підтвердження місця проживання дитини разом із батьком (матір’ю), або інший документ аналогічного змісту відповідно до права іноземної держави - країни походження.

2) оригінал (після пред’явлення повертається) та копія паспортного документа іноземця (паспортних документів - якщо іноземець має множинне громадянство) або документа, що посвідчує особу без громадянства;

1) для осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 4 цього Закону, - документ, що підтверджує підтримку їхньої заяви про надання дозволу на імміграцію міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади;

2) для осіб, зазначених у пункті 2 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують відповідність рівня кваліфікації спеціаліста або робітника вимогам, передбаченим переліком спеціальностей та вимог до кваліфікації спеціалістів і робітників, потреба в яких може бути задоволена за рахунок імміграції, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, та документ про підтримку заяви про надання дозволу на імміграцію, виданий відповідно до вимог Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, встановленого Кабінетом Міністрів України. Для подружжя таких осіб та їхніх дітей, які не досягли 18 років, у разі їх одночасного в’їзду та спільного перебування на території України додатково подаються оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують їх одночасний в’їзд та родинні відносини;

3) для осіб, зазначених у пункті 3 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії статуту та/або зареєстрованих договорів (контрактів) про інвестиційну діяльність та довідка банку про надходження іноземної інвестиції в економіку України іноземною конвертованою валютою на суму не менше 100 (ста) тисяч доларів США;

4) для всіх категорій осіб, зазначених у пункті 4 частини другої та у пункті 1 частини третьої статті 4 цього Закону:

5) для осіб, зазначених у пункті 5 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, які підтверджують, що особа раніше перебувала в громадянстві України;

6) для всіх категорій осіб, зазначених у пункті 6 частини другої статті 4 цього Закону:

8) для осіб, зазначених у пункті 8 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінал (після пред’явлення повертається) та копія документа, що підтверджує встановлення особі статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, а також документ, що підтверджує факт безперервного проживання особи на законних підставах на території України протягом трьох років з дня встановлення їй статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

9) для осіб, зазначених у пункті 9 частини другої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують факт проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту, Національній гвардії України;

10) для осіб, зазначених у пункті 2 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів про призначення їх опікунами чи піклувальниками над громадянами України або про встановлення над ними опіки чи піклування громадянина України;

11) для осіб, зазначених у пункті 3 частини третьої статті 4 цього Закону,, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії документів, що підтверджують право особи на набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до статті 8 Закону України "Про громадянство України";

12) для осіб, зазначених у пункті 4 частини третьої статті 4 цього Закону, - подання міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади України про те, що імміграція особи становить державний інтерес для України;

13) для осіб, зазначених у пункті 5 частини третьої статті 4 цього Закону, - оригінали (після пред’явлення повертаються) та копії посвідчення закордонного українця та копії документів, що засвідчують сімейні (родинні) відносини із закордонними українцями;

Особи, які постійно проживають за межами України, за винятком осіб, зазначених у пункті 2 частини другої та пунктах 1, 3, 6 частини третьої статті 4 цього Закону, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості.

Якщо документи, які подаються заявником, видані компетентними органами іноземної держави, вони повинні бути легалізовані у встановленому порядку, якщо інше не передбачено законом чи міжнародним договором України, та подані разом із засвідченим у встановленому порядку перекладом на українську мову.

4) особам, які в заявах про надання дозволу на імміграцію зазначили свідомо неправдиві відомості чи подали підроблені документи або документи, що не підтверджують законність перебування на території України на день подання документів для отримання дозволу на імміграцію чи наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або документи, що підтверджують підстави, які припинилися;

5) особам, яким на підставі закону заборонено в'їзд на територію України, а також особам, стосовно яких виявлено факти невиконання рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або які мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними чи юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;

Стаття 11. В’їзд іммігрантів в Україну і видача посвідки на постійне проживання

Дозвіл на імміграцію скасовується, якщо:

1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, передбачених статтею 4 цього Закону, або на підставі документів, які підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності;

Стаття 13. Вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд за межі України та примусове повернення

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, разом із рішенням про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання одночасно приймає рішення про примусове повернення. Копії рішень про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання і примірник рішення про примусове повернення протягом п’яти календарних днів з дня прийняття надсилаються рекомендованим листом особі, стосовно якої вони прийняті, або вручаються їй. Скасована посвідка підлягає вилученню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, повинна виїхати з України протягом строку, визначеного рішенням про примусове повернення.

Якщо за цей час особа не виїхала з України і не оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, вона підлягає примусовому видворенню в порядку, передбаченому законом України.

Якщо після скасування дозволу на імміграцію з’ясуються обставини, що можуть свідчити про наявність умов для визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", виконання рішення про її примусове повернення призупиняється, а рішення про примусове видворення не приймається до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Якщо особа оскаржила рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання до суду, виконання рішення про її примусове повернення призупиняється до набрання рішенням суду законної сили.

У разі визнання судом протиправним та скасування рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання дозвіл на імміграцію вважається чинним та є підставою для звернення за отриманням посвідки на постійне проживання у порядку обміну.

іноземців та осіб без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності цим Законом і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні, а також їхніх дітей, які прибули в Україну разом з ними, прописалися до досягнення повноліття і звернулися у встановленому порядку із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;