ДОГОВІР
про зону вільної торгівлі

Офіційний переклад

Держави – учасниці Співдружності Незалежних Держав (далі – Сторони),

ураховуючи необхідність належного та ефективного функціонування зони вільної торгівлі,

з метою формування умов для вільного руху товарів,

розуміючи необхідність інтеграції у світову економіку і міжнародну торговельну систему,

керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя населення своїх держав,

виходячи з того, що положення цього Договору застосовуються до торгівлі товарами між Сторонами,

визнаючи загальноприйняті норми міжнародного права та орієнтуючись на норми угод СОТ, зокрема ГАТТ 1994, у тому числі Статтю XXIV ГАТТ 1994,

домовилися про таке:

Стаття 1
Визначення

1. Поняття, що використовуються в цьому Договорі, означають таке:

СОТ – Світова організація торгівлі, створена відповідно до Угоди про заснування Світової організації торгівлі, підписаної в м. Марракеш 15 квітня 1994 року;

ГАТТ 1994 – Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року, що міститься в Додатку 1А до Угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 року;

платежі, еквівалентні миту – платежі, що справляються при імпорті або експорті товару, а також в інших випадках, установлених національним законодавством Сторони, аналогічні за метою і економічним ефектом миту, і які не є митом, компенсацією вартості наданих послуг у зв’язку із здійсненням процедур увезення або вивезення і не пов’язані із застосуванням спеціальних захисних, антидемпінгових, компенсаційних заходів у взаємній торгівлі;

імпорт товару – увезення товару на митну територію Сторони без зобов’язання щодо зворотного вивезення;

експорт товару – вивезення товару з митної території Сторони без зобов’язання щодо зворотного ввезення;

реекспорт – вивезення товару, який походить з митної території однієї із Сторін, з митної території іншої Сторони в треті країни;

санкціонований реекспорт – реекспорт товару, стосовно якого Сторона, що є країною походження цього товару, встановлює або зберігає мито щодо експорту до третіх країн, здійснений за наявності належно оформленого письмового дозволу, який виданий уповноваженим органом країни походження товарів;

несанкціонований реекспорт – реекспорт товару, стосовно якого Сторона, що є країною походження цього товару, встановлює або зберігає мито щодо експорту до третіх країн, здійснений без належно оформленого письмового дозволу уповноваженого органу країни походження товарів.

2. При використанні в цьому Договорі посилань на положення ГАТТ 1994 або інші міжнародні договори, укладені в рамках СОТ, терміни "договірна сторона/договірні сторони" або "член/члени" , що містяться в них, означають відповідно Сторона/Сторони, як вони визначені у преамбулі цього Договору.

Стаття 2
Застосування мита і платежів, еквівалентних миту

1. Сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід’ємною частиною цього Договору.

2. Сторони не підвищують рівня ставок мита у взаємній торгівлі стосовно товарів, зазначених у додатку 1 до цього Договору.

3. Якщо Сторона, що застосовує експортне мито згідно з додатком 1 до цього Договору, скасувала його або знизила його рівень стосовно третьої країни, то ця зміна застосовується по відношенню до Сторін. Це правило застосовується без шкоди для положень статті 18 цього Договору.

4. Якщо інше не передбачено цим Договором, мито не застосовується таким чином, який міг призвести до посилення дискримінації між Сторонами і третіми країнами.

5. Якщо стосовно товарів, зазначених у додатку 1 до цього Договору, передбачається механізм зміни ставок мита залежно від зміни економічних, статистичних або інших показників, за винятком митної вартості товару, то Сторони не змінюють такого механізму таким чином, який може призвести до підвищення рівня тарифного захисту.

6. Держава, яка приєдналася до цього Договору, не застосовує мита щодо експорту або імпорту товару, який походить з митних територій інших Сторін і призначений для митних територій цих інших Сторін, таким чином, щоб це призвело до збільшення ставки мита порівняно з тією, яка застосовувалася цією державою, що приєдналася, по відношенню до інших Сторін на дату набрання чинності цим Договором, якщо інше не випливає з порядку встановлення мита, який використовується на дату набрання чинності цим Договором.

7. Ніщо в цій статті не перешкоджає будь-якій Стороні справляти стосовно імпорту товару:

обов’язковий платіж, еквівалентний відповідно до положень статті 5 цього Договору внутрішньому податку, який справляє по відношенню до цього товару, якщо він вироблений на території цієї Сторони, або товару, з якого імпортований товар був повністю або частково виготовлений чи вироблений, або платіж, пов’язаний із застосуванням внутрішніх податків стосовно імпортованого товару відповідно до положень статті 5 цього Договору;

мито, що застосовується відповідно до положень статей 8 і 9 цього Договору.

8. Ніщо в цій статті не перешкоджає Стороні справляти стосовно імпорту або експорту товару збори, які ґрунтуються на вартості наданих послуг і застосовуються відповідно до положень пункту 1 Статті VIII ГАТТ 1994.

9. Сторона не змінює способів і порядку встановлення і застосування зборів, передбачених пунктом 7 цієї статті, таким чином, щоб це призвело до збільшення розміру збору порівняно з розміром збору, що застосовується цією Стороною на дату набрання чинності цим Договором, без збільшення вартості наданих послуг, якщо тільки така зміна не спрямована на більш повне відображення рівня вартості наданих послуг.

10. Протягом 30 днів з дати набрання чинності цим Договором Сторони повідомляють одна одну про збори, передбачені пунктом 8 цієї статті.

11. У разі коли Сторона застосовує нульові або знижені ставки експортних мит при експорті на митні території інших Сторін порівняно із ставками мит, які застосовуються щодо експорту товарів, призначених для митних територій третіх країн, то такі інші Сторони забороняють несанкціонований реекспорт таких товарів. У разі коли така заборона не встановлена або фактично не застосовується, Сторона, що застосовує нульові або знижені ставки експортних мит при експорті на митні території інших Сторін, має право збільшити їх до рівня, що застосовується при експорті на митні території третіх країн.

12. Сторони в рамках двосторонніх домовленостей можуть домовитися про інші способи врегулювання відносин, передбачених пунктом 11 цієї статті, що не передбачають уведення заборони на реекспорт.

13. Протягом 30 днів з дати набрання чинності цим Договором кожна із Сторін письмово повідомляє інші Сторони про товари, стосовно експорту яких до третіх країн справляється мито, а також про розміри ставок (і, коли це можливо щодо механізму розрахунку ставок) такого мита.

14. Будь-які зміни списку товарів, зазначених у пункті 13 цієї статті, а також будь-які зміни розмірів ставок або механізму розрахунку ставок мита, згаданих у пункті 13 цієї статті, письмово доводяться кожною Стороною до відома інших Сторін не пізніше ніж за 30 днів до дати набрання чинності такими змінами.

15. Сторони домовилися проводити переговори щодо зниження і поетапного скасування експортних мит, що зазначені в додатку 1 до цього Договору. Перший раунд таких переговорів відбудеться не пізніше ніж через 6 місяців після набрання чинності цим Договором.

Результати таких переговорів оформляються Протоколами.

Стаття 3
Скасування кількісних обмежень у взаємній торгівлі

1. Жодна із Сторін не встановлює та/або не зберігає на ввезення будь-якого товару з території іншої Сторони або на вивезення будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, ніяких заборон або обмежень крім тих, які дозволяються Статтею XI ГАТТ 1994, у тому числі Пояснювальними зауваженнями до цієї статті, а також статтями 8 і 9 цього Договору.

2. Заборони і обмеження, що підлягають скасуванню відповідно до пункту 1 цієї статті, які діють на момент набрання чинності цим Договором, скасовуються згідно з графіком, передбаченим додатком 2 до цього Договору, що є його невід’ємною частиною.

3. Сторона, що встановлює кількісні обмеження, які допускаються відповідно до пункту 1 цієї статті, завчасно інформує інші Сторони про причини встановлення, форми і можливі терміни застосування згаданих обмежень, що стосуються інтересів Сторін, з обґрунтуванням такої дії.

4. Сторони вирішують всі питання, що виникають у зв’язку із застосуванням допустимих кількісних обмежень, шляхом консультацій.

5. При виборі заходів відповідно до цієї статті Сторони віддають перевагу тим з них, які найменш негативно впливають на досягнення цілей цього Договору.

6. У разі застосування кількісних обмежень Сторони дотримуються положень, передбачених Статтею XIII ГАТТ 1994.

Стаття 4
Визначення країни походження товарів

1. Для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід’ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року.

2. Порядок визначення країни походження товарів, що походять і ввозяться на митні території Сторін з третіх країн, і вивозяться з митних територій Сторін у треті країни, регламентується національним законодавством Сторін і міжнародними договорами, учасниками яких вони є.

Стаття 5
Національний режим

Сторони надають одна одній національний режим відповідно до Статті III ГАТТ 1994.

Стаття 6
Державні закупівлі

1. Стосовно всіх законів, нормативних актів, процедур і практики, що стосуються державних закупівель у розумінні пункту 8(а) Статті III ГАТТ 1994, на які поширюються положення пункту 3 цієї статті, кожна із Сторін надає стосовно товарів та їх постачальників, що походять з території будь-якої іншої Сторони, режим не менш сприятливий ніж той, який надається:

1) вітчизняним товарам і постачальникам;

2) товарам, що походять з території будь-якої іншої Сторони, і їх постачальникам.

2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються щодо мита та інших платежів, еквівалентних миту, що справляються при імпорті.

3. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються на дво- або багатосторонній основі між заінтересованими Сторонами.

4. Протягом трьох місяців після набрання чинності цим Договором заінтересовані Сторони розпочнуть переговори щодо розроблення Протоколу до цього Договору, який визначатиме зобов’язання Сторін стосовно правил і процедур регулювання сфери державних закупівель, з метою їх завершення в трирічний термін.

Стаття 7
Свобода транзиту

1. Регулювання транзиту товарів і транспортних засобів у рамках цього Договору здійснюється Сторонами відповідно до положень Статті V ГАТТ 1994.

2. До транзиту товарів і транспортних засобів застосовуються такі умови:

1) товари, що переміщуються транзитом через територію Сторін, повинні одночасно:

а) залишатися в незмінному стані, крім змін унаслідок природного зносу або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

б) не використовуватися в будь-яких інших цілях, крім транзиту;

в) доставлятися в митний орган призначення в терміни, встановлені митним органом відправлення, виходячи з можливостей транспортного засобу, що перевозить товар, наміченого маршруту та інших умов перевезення;

2) у разі коли це не суперечить умовам цього Договору, Сторона може відповідно до свого законодавства встановлювати переліки окремих видів товарів, транзит яких заборонений, а також переліки окремих видів товарів, для транзиту яких потрібне отримання спеціальних дозволів уповноважених органів Сторін. Сторони повідомляють одна одну про свої переліки;

3) у разі переривання транзиту внаслідок аварії або настання обставин непереборної сили перевізник керується нормами, встановленими національним законодавством Сторони, на території якої відбулося переривання транзиту;

4) митні органи Сторін взаємно визнають національні засоби ідентифікації, інші засоби митного забезпечення, а також документи, необхідні для контролю товарів і транспортних засобів, що їх перевозять, відповідно до міжнародних конвенцій, учасниками яких є Сторони, та/або досягнутими між ними домовленостями;

5) кожна із Сторін надає товарам, які знаходяться в режимі транзиту через територію будь-якої іншої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той режим, який був би наданий таким товарам, якби вони транспортувалися з місця походження до місця призначення без переміщення через територію такої іншої Сторони.

3. Положення цієї статті не поширюються на трубопровідний транспорт.

4. Заінтересовані Сторони розпочнуть переговори з розробки угоди щодо транзиту трубопровідним транспортом і завершать такі переговори протягом 6 місяців після набрання чинності цим Договором.

Стаття 8
Застосування спеціальних захисних заходів у взаємній торгівлі

1. Ніщо в цьому Договорі не обмежує права Сторони (митного союзу-1) застосовувати спеціальні захисні заходи. Такі заходи щодо промислових і сільськогосподарських товарів повинні застосовуватися тільки відповідно до Статті XIX ГАТТ 1994, Угоди СОТ із захисних заходів та цього Договору.

2. При застосуванні спеціальних захисних заходів Сторона (митний союз) виключає з-під дії цих заходів товар, що походить з території іншої Сторони, за умови, що імпорт даного товару здійснювався в таких кількостях і на таких умовах, які не завдали шкоди та/або не створили загрози завдання шкоди національній промисловості цієї Сторони (митного союзу).

Імпорт товару, що походить з території іншої Сторони, розглядається як такий що не завдає шкоди та/або не загрожує завдати шкоду національній промисловості Сторони (митного союзу), якщо інша Сторона не входить до п’яти основних постачальників товару, що імпортується, за останні три роки і дотримуються одночасно такі умови:

за останні три роки обсяги імпорту з іншої Сторони скорочувалися або зростали в менших обсягах (в абсолютних і відносних показниках) порівняно з імпортом з інших країн;

рівень цін імпорту товарів з іншої Сторони дорівнює або вищий за рівень цін національного товаровиробника аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів на внутрішньому ринку Сторони (митного союзу), що імпортує.

3. У разі наміру однієї із Сторін (митного союзу) застосувати спеціальні захисні заходи ця Сторона (митний союз) не пізніше ніж за 30 днів до завершення розслідування інформує про такий намір інші Сторони, яких може торкнутися застосування заходу. Зацікавлені Сторони проводять консультації з метою знаходження взаємоприйнятного рішення.

4. При виборі виду спеціальних захисних заходів Сторони (митний союз) віддають перевагу тим заходам, які завдадуть найменшої шкоди досягненню цілей цього Договору.

__________
-1 Для цілей статті 8, 9 цього Договору під митним союзом розуміють об'єднання Сторін, в рамках якого передбачено застосування єдиних спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів.

Стаття 9
Застосування антидемпінгових і компенсаційних заходів у взаємній торгівлі

1. Ніщо в цьому Договорі не перешкоджає Стороні (митному союзу) застосовувати щодо імпорту товару, який походить з іншої Сторони, антидемпінгові або компенсаційні заходи. Такі заходи щодо промислових і сільськогосподарських товарів повинні застосовуватися тільки відповідно до Статей VI, XVI ГАТТ 1994, Угоди СОТ із застосування Статті VI ГАТТ 1994, Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів та цим Договором.

2. У разі наміру однієї із Сторін (митного союзу) застосувати антидемпінгові або компенсаційні заходи ця Сторона (митний союз) надає до застосування заходів іншим заінтересованим Сторонам відповідну інформацію щодо основних фактів і висновків, які є підставою для застосування заходів. Таке розкриття повинно здійснюватись завчасно, для того щоб Сторони змогли захистити свої інтереси, але не пізніше ніж за 30 днів до завершення розслідування.

3. Сторона (митний союз), яка має намір застосувати або продовжити дію антидемпінгових або компенсаційних заходів, повинна надати заінтересованим Сторонам адекватну можливість для проведення попередніх консультацій до завершення розслідування.

4. При виборі виду антидемпінгових або компенсаційних заходів Сторони (митний союз) віддають перевагу тим заходам, які завдадуть найменшої шкоди досягненню цілей цього Договору.

Стаття 10
Надання субсидій

1. Сторони надають субсидії відповідно до положень Статей VI, XVI ГАТТ 1994 та Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів.

2. Сторони не зберігають і не надають заборонених субсидій у тлумаченні статті 3 Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів, за винятком заходів, передбачених додатком 3 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною.

3. Сторони утримуються від надання специфічних субсидій у тлумаченні статті 2 Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів, які можуть призвести до серйозного утиску інтересів інших Сторін і спричинити негативні наслідки, передбачені статтею 6 Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів.

4. Кожна Сторона забезпечує прозорість надання державної допомоги підприємствам шляхом щорічного інформування інших Сторін про загальну суму і розподіл допомоги, що надається державою, і надання, на вимогу іншої Сторони інформації про надання державної допомоги в конкретних випадках і схеми надання такої допомоги.

Стаття 11
Технічні бар’єри в торгівлі

Сторони у взаємній торгівлі застосовують технічні заходи, включаючи технічні регламенти, стандарти і процедури оцінювання відповідності, керуючись правилами і принципами Угоди СОТ щодо технічних бар’єрів у торгівлі.

Сторони здійснюють співпрацю у сфері стандартизації, метрології, оцінювання (підтвердження) відповідності, акредитації, державного контролю (нагляду) в рамках Міждержавної Ради із стандартизації, метрології і сертифікації на основі Угоди про проведення узгодженої політики у сфері стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року.

Стаття 12
Санітарні і фітосанітарні заходи

Сторони керуються у взаємній торгівлі правилами і принципами Угоди СОТ із застосування санітарних і фітосанітарних заходів, а також міжнародними договорами у відповідних галузях, учасниками яких вони є.

Стаття 13
Платежі

1. Сторони не зберігають і не встановлюють нових обмежень на міжнародні перекази і платежі за постачання товарів у рамках здійснення взаємної торгівлі товарами, за винятком обставин, передбачених статтею 14 цього Договору.

2. Ніщо в цьому Договорі не зачіпає права і зобов’язання Сторін як членів Міжнародного валютного фонду відповідно до Статей Угоди про Міжнародний валютний фонд або відповідно до положень спеціальної валютної угоди, що укладається Сторонами відповідно до пункту 3 цієї статті.

3. Якщо держава, що приєднується до цього Договору, не є учасником статей Угоди про Міжнародний валютний фонд, то з такою державою Сторони укладають спеціальну валютну угоду, яка встановлює порядок здійснення платежів у зв’язку із здійсненням взаємної торгівлі товарами.

Якщо яка-небудь Сторона виходить із Міжнародного валютного фонду відкликає чи яким-небудь іншим чином припиняє свої зобов’язання згідно із Статтею VIII Угоди про Міжнародний валютний фонд, то така Сторона в якнайкоротший термін укладає таку спеціальну валютну угоду з іншими Сторонами.

Стаття 14
Обмеження з метою забезпечення платіжного балансу

1. Будь-яка Сторона в разі суттєвих порушень рівноваги її платіжного балансу і серйозних погіршень зовнішнього фінансового становища може встановлювати або зберігати обмеження, що не суперечать нормам Статті XII ГАТТ 1994 і Тлумачення стосовно положень про платіжний баланс ГАТТ 1994, на торгівлю товарами з іншими Сторонами шляхом застосування заходів, що передбачені її законодавством, які призводять до обмеження кількості або вартості товару, дозволеного для імпорту, зокрема вводити обмеження на платежі і перекази у зв’язку із здійсненням торгівлі товарами зі Сторонами.

Заходи з обмеження взаємної торгівлі товарами, включаючи обмеження стосовно платежів і переказів, з метою, що згадана у цьому пункті, можуть застосовуватися, якщо тільки платежі за постачання товарів, що імпортуються Стороною, які здійснюються в рамках взаємної торгівлі, здійснюються у валютах, в яких формуються згадані в пункті 2 цієї статті валютні резерви Сторони, що застосовує такі обмеження взаємної торгівлі товарами.

2. Обмеження стосовно імпорту, включаючи платежі і перекази, що встановлюються, зберігаються або посилюються Стороною відповідно до цієї статті, не повинні бути більш значними, ніж це необхідно для запобігання неминучій загрозі серйозного скорочення валютних резервів такої Сторони, або відновлення розумного темпу зростання валютних резервів такої Сторони.

3. Будь-яка Сторона, що зазнає труднощів із станом платіжного балансу або зовнішнім фінансовим станом, насамперед, використовує для виправлення стану можливості, які дозволяють не зачіпати торгівлю товарами, а саме можливість залучення зовнішніх кредитів та інших ресурсів, і забезпечує належне використання таких кредитів або ресурсів.

4. Сторони, що застосовують обмеження згідно із цією статтею:

дотримуються Статей Угоди про Міжнародний валютний фонд або зобов’язань, передбачених у спеціальній валютній угоді;

не завдають надмірної шкоди комерційним, економічним і фінансовим інтересам будь-якої іншої Сторони;

не застосовують заходів, що виходять за межі необхідного у зв’язку із станом платіжного балансу;

не створюють дискримінації між Сторонами, якщо тільки заходи обмеження торгівлі товарами не спрямовані на вирівнювання балансу між валютами. У такому разі заходи не повинні виходити за межі необхідного дискримінаційного підходу;

поступово припиняють заходи, уведені відповідно до цієї статті, - у міру пом’якшення обставин, що спричинили введення таких заходів;

не перешкоджають без підстав при введенні заходів відповідно до цієї статті ввезенню будь-яких товарів у мінімальних комерційних кількостях, виключення яких з торговельного обороту порушило б звичайні канали торгівлі;

не застосовують обмежень, які перешкодили б увезенню комерційних зразків або дотриманню положень про патенти, товарні знаки, авторське право або аналогічних процедур.

5. До заходів, застосування яких допускається відповідно до цієї статті, не належать такі заходи, як уведення або збереження мит, ліцензування і квотування, якщо тільки через критичний стан платіжного балансу інші заходи не зможуть зупинити різкого погіршення стану щодо зовнішніх розрахунків.

6. Уводячи заходи, які обмежують здійснення платежів і переказів, що є поточними операціями, будь-яка Сторона, яка застосовує такі заходи, негайно інформує Міжнародний валютний фонд про обмеження свободи поточних операцій відповідно до положень Статті VIII Угоди про Міжнародний валютний фонд і проводить консультації з Міжнародним валютним фондом для виправлення стану щодо платіжного балансу або зовнішнього фінансового стану такої Сторони, виявлення економічних проблем, які могли призвести до погіршення стану платіжного балансу Сторони, і визначення оптимальності заходів, що застосовуються.

7. Будь-які обмеження, уведені або збережені Стороною відповідно до цієї статті, або будь-які зміни в них є предметом невідкладного повідомлення інших Сторін.

8. Якщо дозволяють обставини, жодна із Сторін не вводить обмежень відповідно до цієї Статті до проведення консультацій з іншими Сторонами, чиїх інтересів це стосується. Якщо обмеження введені до проведення консультацій, консультації проводяться в можливо короткі терміни.

Консультації проводяться з метою:

оцінки характеру і масштабів ускладнень щодо платіжного балансу і зовнішнього фінансового становища Сторони, що вводить заходи обмеження торгівлі товарами відповідно до цієї статті;

оцінки зовнішньоекономічних і торговельних умов, у яких опинилася така Сторона;

виявлення можливих альтернативних корегуючих заходів, які можуть бути використані.

Стаття 15
Загальні винятки

Ніщо в цьому Договорі не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає застосуванню будь-якою Стороною заходів, які належать до Загальних винятків відповідно до Статті XX ГАТТ 1994, з дотриманням умов, викладених у вказаній статті ГАТТ 1994.

Стаття 16
Винятки з міркувань безпеки

Щодо заходів, спрямованих на забезпечення національної безпеки, Сторони застосовують норми Статті XXI ГАТТ 1994.

Стаття 17
Питання адміністрування

Справляння зборів, здійснення формальностей, пов’язаних з імпортом та експортом, застосування правил торгівлі здійснюються відповідно до Статей VIII і X ГАТТ 1994.

Стаття 18
Угоди про митні союзи, вільну торгівлю, прикордонну торгівлю

1. Цей Договір не перешкоджає Сторонам брати участь в угодах про митний союз, вільну торгівлю та/або прикордонну торгівлю відповідно до правил СОТ, і, зокрема, статті XXIV ГАТТ 1994.

2. Положення цього Договору застосовуються у відносинах між учасниками Митного союзу і Єдиного економічного простору в тій частині, в якій вони не суперечать:

міжнародним договорам, що укладені ними в рамках Митного союзу і Єдиного економічного простору, а також ухваленим на їх підставі рішенням органів Митного союзу;

двостороннім договорам, що укладені між учасниками Митного союзу і Єдиного економічного простору.

3. Участь Сторін у міжнародних договорах, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, не обмежує їх права і не звільняє від зобов’язань за цим Договором перед іншими Сторонами, що не є учасниками таких договорів (додаток 6).

4. В разі якщо участь однієї із Сторін в угоді, передбаченої пунктом 1 цієї статті, суттєво негативно впливає на взаємну торгівлю учасників цього Договору, за пропозицією будь-якої зацікавленої Сторони, Сторони проводять консультації з метою вироблення і прийняття заходів, направлених на відновлення взаємної торгівлі.

Стаття 19
Спірні питання

1. Сторони вживуть усіх необхідних заходів для виконання своїх зобов’язань за цим Договором.

2. У разі, коли одна із Сторін вважатиме, що інша Сторона не виконує своїх зобов’язань за цим Договором і таке невиконання зобов’язань завдає або загрожує завдати шкоди економічним інтересам першої Сторони, обидві Сторони проводять консультації з метою взаємоприйнятного вирішення розбіжностей, що виникли.

У разі недосягнення згоди спір може, на вибір першої Сторони, бути переданий на вирішення Економічного Суду СНД, якщо обидві Сторони є учасницями Угоди про статус Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 6 липня 1992 року, або комісії експертів відповідно до процедури вирішення спорів, передбаченої додатком 4 до цього Договору, що є його невід’ємною частиною.

3. Спір між Сторонами, що є членами СОТ, щодо питань, які в цьому Договорі регулюються шляхом посилання на положення Угод СОТ, вирішуються у порядку, передбаченому відповідними Угодами СОТ. Положення цього пункту не перешкоджають Сторонам, що є членами СОТ, врегулювати спори відповідно до пункту 2 цієї статті.

Стаття 20
Зміни і доповнення

За взаємною згодою Сторін до цього Договору можуть бути внесені зміни і доповнення, що є його невід’ємною частиною, які оформляються відповідним протоколами.

Протоколи набирають чинності в порядку, передбаченому для набрання чинності цим Договором за виключенням протоколів, передбачених в пункті 15 статті 2 цього Договору.

Стаття 21
Застереження

Застереження до цього Договору не допускаються.

Стаття 22
Набрання чинності

1. Цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм третього повідомлення про виконання Сторонами, що його підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

2. У відносинах між Сторонами, які виконали внутрішньодержавні процедури пізніше, цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм відповідних документів.

Стаття 23
Співвідношення з іншими міжнародними зобов’язаннями

1. Для Сторін, для яких цей Договір набрав чинності, у відносинах між ними застосовуються його положення і припиняють діяти міжнародні договори згідно з переліком (Додаток 5 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною).

2. Сторони домовилися про те, що з дати набрання чинності для них цим Договором, вживуть заходів для припинення двосторонніх міжнародних договорів про вільну торгівлю, що діють між ними, в порядку і терміни, передбачені такими договорами, якщо Сторони не домовились про інше.

Стаття 24
Приєднання

Цей Договір після набрання ним чинності відкритий для приєднання будь-якої держави шляхом передачі депозитарію документа про приєднання.

Для держави - учасниці СНД цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм документа про приєднання.

Для держави, яка не є учасницею СНД, цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм документу про приєднання, а також узгоджених Сторонами умов приєднання до цього Договору.

Стаття 25
Термін дії, припинення дії, вихід

1. Цей Договір укладається на невизначений термін.

Кожна із Сторін має право вийти з цього Договору, направивши депозитарію письмове повідомлення про свій намір не пізніше ніж за 12 місяців до виходу і врегулювавши фінансові та інші зобов’язання, що виникли за час дії цього Договору.

2. Для цілей вирішення можливих спорів і претензій, зокрема матеріального характеру, положення цього Договору продовжують діяти стосовно Сторони, що припинила участь, аж до повного врегулювання всіх зобов’язань.

Учинено у м. Санкт-Петербург 18 жовтня 2011 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала цей Договір, його засвідчену копію.

I. Мито, що застосовується стосовно імпорту товарів відповідно до статті 2 Договору про зону вільної торгівлі

II. Мито, яке застосовують відносно експорту товарів в державах - учасницях СНД відповідно до статті 2 Договору про зону вільної торгівлі

Таблиця з коригуючими коефіцієнтами

ЗАБОРОНИ І КІЛЬКІСНІ ОБМЕЖЕННЯ,
що підлягають відміні відповідно до пункту 1 статті 3

ВИЛУЧЕННЯ
на перехідний період в частині статей 5 "Національний режим"
і 10 "Надання субсидій"

ПРАВИЛА
вирішення спорів

1. Якщо протягом 60 днів після отримання прохання про консультації, згадані в пункті 2 статті 19 Договору, Сторони не вирішили свій спір або не дійшли згоди про його вирішення шляхом примирення, посередництва або іншого методу, Сторона, яка вважає, що інша Сторона не виконує своїх зобов'язань за Договором, і таке невиконання зобов'язань завдає або загрожує завдати шкоди економічним інтересам першої Сторони, може повідомити другу Сторону спору та інші Сторони про своє рішення передати спір на вирішення комісії експертів.

2. У своєму повідомленні Сторона викладає суть спору, указує, які положення Договору, на її думку, належать до спору, а також призначає члена комісії експертів і пропонує до трьох кандидатур на посаду голови комісії експертів.

3. Друга Сторона, що бере участь у спорі, протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення, вказаного в пункті 1 цих Правил, призначає члена комісії експертів і пропонує до трьох кандидатур на посаду голови комісії експертів, про що повідомляє першу Сторону та інші Сторони.

4. Обидві Сторони прагнуть досягти згоди щодо голови комісії експертів протягом 15 днів після призначення члена комісії експертів згідно з пунктами 2 і 3 цих Правил. У разі досягнення згоди Сторони повідомляють про це інші Сторони.

5. Якщо член комісії експертів не призначається Стороною згідно з пунктами 2 і 3 цих Правил, або якщо Сторони не досягають згоди щодо голови комісії експертів згідно з пунктом 4 цих Правил, такий член комісії експертів і її голова визначаються Головою Економічного Суду СНД протягом 15 днів після закінчення терміну, вказаного в пункті 4 цих Правил.

6. У разі смерті або відмови члена або голови комісії експертів  від участі в роботі замість нього призначається (обирається) інша особа протягом 15 днів відповідно до процедури, яка застосовувалася при його призначенні (обранні). У цьому випадку термін роботи, встановлений для комісії експертів, припиняється на період, що починається в день смерті або відмови особи і закінчується в день призначення (обрання) замість неї іншої особи.

7. Призначення (обрання) членів і голови комісії експертів відповідно до цих Правил здійснюються з числа осіб, включених до списку, складеного депозитарієм Договору відповідно до пропозицій Сторін. На протязі 90 днів після набуття чинності Договором Сторони повинні направити такі пропозиції Депозитарію Договору.

Кожна Сторона може призначити трьох фізичних осіб, що мають бажання і здатні виконувати обов'язки членів комісії експертів. Прізвища всіх призначених таким чином осіб утворюють список осіб, що запрошуються до вирішення спорів.

Такі особи призначаються виключно, виходячи з їх здатності бути об'єктивними, чесними, розумно мислити, і вони повинні володіти найширшими знаннями і досвідом у сфері права, міжнародної торгівлі або з інших питань, регульованих Договором. При виконанні будь-яких обов'язків відповідно до цих Правил такі призначені особи не повинні мати зв'язків з будь-якою Стороною або отримувати від неї вказівки.

Ці особи призначаються строком на п'ять років, який може поновлюватися, і виконують свої обов'язки доти, доки не призначаються їх наступники. Призначена особа, термін повноважень якої закінчується, продовжує виконувати будь-які обов'язки, для яких ця особа була обрана згідно з цими Правилами.

8. Крім випадків, коли Сторони, що беруть участь у спорі, домовляться про інше, голова комісії експертів не повинен бути громадянами Сторін, що є сторонами в спорі.

9. При вирішенні спору враховуються інтереси інших Сторін. Будь-яка інша Сторона, яка істотно зацікавлена у справі, має право бути заслуханою комісією експертів і надсилати їй письмові подання за умови, що як Сторони, які беруть участь у спорі, так і інші Сторони отримали письмове повідомлення про її зацікавленість не пізніше дати утворення комісії експертів.

10. Комісія експертів уважається утвореною з дня повідомлення згідно з пунктом 4 або пункту 5 цих Правил.

11. Комісія експертів у своїй роботі керується Типовими правилами процедури вирішення спорів, викладеними в Доповненні до цих Правил. Комісія експертів також має право приймати додаткові правила процедури, що не суперечать Типовим правилам процедури вирішення спорів.

12. Під час розгляду справи в комісії експертів кожна Сторона, що бере участь у спорі, і будь-яка інша Сторона, що повідомила про свою зацікавленість відповідно до пункту 9 цих Правил, мають право, щонайменше, на одне заслуховування в комісії експертів і на подання письмової заяви. Сторони, що беруть участь у спорі, також мають право на надання письмових контраргументів.

Комісія експертів може позитивно розглядати прохання будь-якої іншої Сторони, що повідомила про свою зацікавленість відповідно до пункту 9 цих Правил, про доступ до будь-якого письмового подання до комісії експертів з відома Сторони, що зробила це подання.

13. Розглянувши зустрічні вимоги, комісія експертів представляє на розгляд Сторін, що беруть участь у спорі, описові розділи проекту своєї письмової доповіді, включаючи констатацію фактів і короткий виклад доводів, висунутих Сторонами, що беруть участь у спорі. Сторонам, що беруть участь у спорі, надається можливість надати письмові зауваження до описових розділів у встановлений комісією експертів термін.

14. Після дати, встановленої для надання зауважень Сторонами, комісія експертів представляє на розгляд Сторін, що беруть участь у спорі, попередню письмову доповідь, що містить як описові розділи, так і запропоновані висновки та рішення комісії експертів.

Протягом установленого комісією експертів терміну Сторона, що бере участь у спорі, може звернутися до комісії експертів з письмовим проханням про перегляд комісією експертів певних аспектів попередньої доповіді до видання остаточної доповіді.

До видання остаточної доповіді комісія експертів може, на свій розсуд, зустрітися із Сторонами, що беруть участь у спорі, для розгляду питань, порушених у такому проханні.

15. Остаточна доповідь містить описові розділи (включаючи виклад фактів і резюме доводів, висунутих Сторонами, що беруть участь у спорі), підсумки і висновки комісії експертів, а також обговорення доводів, висунутих щодо конкретних аспектів попередньої доповіді на стадії її перегляду. В остаточній доповіді розглядається кожне істотне питання, поставлене перед комісією експертів і необхідне для вирішення суперечки, та обґрунтовуються прийняті комісією експертів рішення.

16. Комісія видає свою остаточну доповідь, надаючи її негайно Сторонам, що беруть участь у спорі, а також розповсюджує остаточну доповідь серед інших Сторін.

17. Розгляд у комісії експертів має конфіденційний характер. Комісія експертів об'єктивно вивчає представлені на її розгляд питання, включаючи обставини спору і відповідність заходів положенням Договору.

18. При здійсненні своїх обов'язків комісія експертів консультується із Сторонами, що беруть участь у спорі, і забезпечує їм належну можливість дійти взаємоприйнятного рішення. Якщо Сторони, що беруть участь у спорі, не домовляться про інше, комісія експертів засновує своє рішення на доказах і поданнях Сторін, що беруть участь у спорі.

19. Якщо Сторони, що беруть участь у спорі, не домовляться про інше, всі використовувані комісією експертів процедури, включаючи випуск її остаточної доповіді, повинні бути завершені протягом 180 днів з дати утворення комісії експертів.

У разі справ особливої терміновості, включаючи спори, пов'язані з товарами, які швидко псуються, комісія експертів робить усе можливе, щоб завершити випуск остаточної доповіді протягом 90 днів з дня її утворення. Ні за яких обставин цей термін не повинен перевищувати 120 днів.

Комісія експертів може зробити попередній висновок щодо того, чи є відповідна справа терміновою.

20. Комісія експертів сама визначає власну юрисдикцію; таке рішення є остаточним і обов'язковим.

Будь-яке заперечення Сторони, що бере участь у спорі, яка вважає, що та або інша суперечка належить до компетенції комісії експертів, розглядається комісією, яка вирішує, чи розглядати таке заперечення як попереднє питання або залучити його до обставин спору.

Усі рішення комісії експертів, зокрема про ухвалення остаточної доповіді і винесення будь-якого попереднього висновку, ухвалюються більшістю голосів.

21. Якщо комісія експертів дійде висновку, що захід, запроваджений або збережений Стороною, проти якої подано скаргу, не відповідає положенням Договору, комісія рекомендує привести цей захід із відповідність з Договором. На додаток до своїх рекомендацій комісія експертів може запропонувати способи виконання рекомендації.

Сторона, проти якої подано скаргу, протягом 30 днів з дня випуску остаточної доповіді комісії експертів інформує іншу Сторону в спорі і також інші Сторони про ті заходи, які вона має намір зробити з метою виконання  рішення та/або рекомендації комісії експертів, і, у відповідних випадках, про той прийнятний термін, який, на її думку, необхідний для вжиття заходів.

22. Якщо Сторона не виконує протягом прийнятного терміну рішення та/або рекомендації комісії експертів, що містяться в остаточній доповіді, то Сторона, яка бере участь у спорі і зазнала збитків в результаті такого невиконання, може передати Стороні, що не виконує рішення, письмове прохання про те, щоб Сторона, яка не виконує рішення, вступила в переговори з метою узгодження взаємоприйнятної компенсації. У разі отримання такого прохання Сторона, що не виконує рішення, негайно розпочинає такі переговори.

23. Якщо протягом 30 днів з моменту надання прохання про взаємоприйнятну компенсацію не вдається досягти угоди, Сторона, що зазнала збитків, має право припинити по відношенню до Сторони, що не виконує рішення комісії експертів, дію поступок або інших зобов'язань за Договором, розмір та/або дія яких еквівалентні анульованим або скороченим вигодам у результаті застосування заходу, що порушує Договір.

Якщо припинення дії поступок або інших зобов'язань за Договором в тому ж секторі або секторах, які підпали під вплив заходу, що визнаний, як такий, що суперечить Договору, неможливо або неефективно, то Сторона, що зазнала збитків, може припинити дію поступок або інших зобов'язань стосовно Договору в інших секторах.

24. До припинення дії поступок або інших зобов'язань Сторона, що зазнала збитків, інформує Сторону, що не виконує рішення, про характер і обсяг наміченого нею припинення.

Якщо Сторона, що не виконує рішення, передає Стороні, що зазнала збитків, письмове заперечення проти запропонованого останньою обсягу поступок або інших зобов'язань, які припиняються, то таке заперечення передається в арбітраж, як це передбачено нижче. Запропоноване припинення дії поступок або інших зобов'язань відкладається до завершення арбітражу і до того моменту, коли вирішення арбітражної комісії стане остаточним і обов'язковим.

25. Арбітражною комісією є та сама комісія експертів, яка ухвалила рішення або рекомендацію щодо порушення Договору, і яка працює за її процедурними правилами.

26. Арбітражна комісія визначає, чи відповідає рівень поступок або інших зобов'язань, запропонованих до припинення Стороною, що зазнала збитків, рівню скорочення або анулювання вигод, а також можливість запровадження такого припинення. Вона не розглядає характеру поступок, що припиняються, або зобов'язань, за винятком випадків, коли вони невід'ємні від визначення обсягу поступок або зобов'язань, що припиняються.

27. Арбітражна комісія надсилає своє письмове визначення Стороні, що зазнала збитків, і Стороні, що не виконує рішення, та іншим Сторонам протягом 60 днів після утворення комісії або протягом такого іншого терміну, який може бути узгоджений між Стороною, що зазнала збитків, і Стороною, що не виконує рішення. Визначення арбітражної комісії стає остаточним і обов'язковим через 30 днів з дати його винесення.

28. Припинення дії пільг має тимчасовий характер і застосовується Стороною, що зазнала збитків, до того моменту, поки захід, визнаний невідповідним положенням Договору, не буде скасований або змінений з метою приведення у відповідність із положеннями Договору або поки Сторони не досягнуть іншого взаємоприйнятного рішення.

29. Будь-який термін, згаданий у цих Правилах, може бути продовжений за взаємною згодою Сторін.

ТИПОВІ ПРАВИЛА
процедури вирішення спорів

Визначення

1. У цих Типових правилах:

"радник" означає особу, що наймається Стороною для консультування або надання їй допомоги у зв'язку з розглядом спору в рамках комісії експертів;

"Сторона-позивач" означає будь-яку Сторону, що звертається з проханням створити комісію експертів відповідно до цих Типових правил;

"представник Сторони" означає працівника державної установи або будь-якого іншого державного органу Сторони.

2. Якщо Сторони не домовилися про інше, вони збираються з комісією експертів в 15-денний термін з моменту її створення з метою вирішити такі питання:

розмір винагороди членів і голови комісії експертів і розмір відшкодованих ним витрат, які зазвичай відповідають нормам СОТ, порядок і терміни виплати винагороди і відшкодування витрат;

місце проведення та організація розгляду;

деякі інші питання, які, на думку Сторін, належить вирішити.

Виплачувані винагороди і витрати розподіляються між Сторонами у спорі порівну.

Повноваження

3. Якщо Сторони не домовилися про інше в 20-денний термін з моменту звертання з проханням про створення комісії експертів, її повноваження є такими:

розглянути з урахуванням відповідних положень Договору питання, викладені в повідомленні, поданому згідно з пунктом 2 цих Типових правил, і надати висновок про відповідність спірних заходів Договору.

4. Сторони негайно доводять всі узгоджені повноваження до відома комісії експертів.

Письмові подання та інші документи

5. Сторона або комісія експертів направляє будь-яке прохання, письмове подання або інший документ відповідно до угоди, досягнутої згідно пункту 2 цих Типових правил в частині організації вирішення спорів.

6. Сторона, по можливості, надає копію документа на магнітному носії.

7. Якщо інше не обумовлене відповідно до пункту 2 цих Типових правил, Сторона надсилає копію кожного свого письмового подання іншій Стороні і кожному з членів комісії експертів.

8. Сторона-позивач надсилає своє первинне письмове подання не пізніше ніж через 25 днів з моменту створення комісії експертів.

Сторона-відповідач надсилає своє письмове зустрічне подання не пізніше ніж через 20 днів з моменту отримання первинного письмового подання.

Якщо інше не обумовлене відповідно до пункту 2 цих Типових правил стосовно будь-якого прохання, повідомлення або іншого документа, яке пов'язане з роботою комісії експертів і охоплюється положеннями пунктів 6 або 7 цих Типових правил, одна Сторона надає іншій Стороні і кожному з членів комісії експертів копію документа факсимільним зв'язком або за допомогою іншого засобу електронної передачі даних.

9. Несуттєві помилки канцелярського характеру в будь-якому проханні, повідомленні, письмовому поданні або іншому документі, пов'язаному з роботою комісії експертів, можуть бути виправлені шляхом надання нового документа з чіткою вказівкою внесених змін.

10. Якщо останній день доставки документа припадає на офіційний вихідний день або будь-який інший день, в який установи не працюють за рішенням уряду або внаслідок форс-мажорних обставин, документ може бути доставлений на наступний робочий день.

Організація роботи комісій експертів

11. Усі засідання комісії експертів веде її голова. Комісія експертів може делегувати голові повноваження ухвалювати рішення з адміністративних і процедурних питань.

12. За винятком випадків, коли цими Типовими правилами передбачене інше, комісія експертів може проводити свою роботу будь-якими методами, зокрема, шляхом телефонного, факсимільного або комп'ютерного зв'язку.

13. В обговореннях на засіданнях комісії експертів можуть брати участь тільки представники Сторін, але комісія експертів може дозволити помічникам, адміністративному персоналу, усним або письмовим перекладачам бути присутніми під час будь-якого такого обговорення.

Будь-яка особа, присутня при такому обговоренні, дотримує конфіденційності в тій мірі, яка потрібна для виконання даного завдання при виконанні ним своїх функцій або після їх закінчення.

14. Якщо виникає процедурне питання, що не охоплюється цими Типовими правилами, комісія експертів може прийняти відповідну процедуру, яка не повинна суперечити правилам вирішення спорів.

15. Якщо комісія експертів вважає, що є необхідність змінити будь-які терміни роботи або внести будь-які інші процедурні або адміністративні корективи у роботи, вона інформує Сторони у письмовій формі про причини такої зміни з вказівкою необхідних термінів або корегування.

Слухання

16. Голова встановлює дату і час проведення слухання, в консультуючись із Сторонами та іншими членами комісії експертів відповідно до угоди, досягнутої в рамках пункту 2 цих Типових правил.

Сторони повідомляються у письмовій формі про дату, час і місце проведення слухання відповідно до угоди, досягнутої в рамках пункту 2 цих Типових правил.

17. Якщо Сторони не домовилися про інше, слухання проводиться в Санкт-Петербурзі.

18. Комісія експертів може скликати додаткові слухання, якщо Сторони з цим згодні.

19. На слуханнях можуть бути присутніми такі особи:

представники Сторін;

радники Сторін за умови, що вони не звертаються до комісії експертів і що ні вони, ні їх наймачі, ділові партнери або члени сім'ї не мають ні фінансової, ні особистої зацікавленості в розгляді;

адміністративний персонал, усні і письмові перекладачі;

помічники представників Сторін.

20. Не пізніше ніж за п'ять днів до дати слухання кожна Сторона надає список тих, хто виступатиме або наводитиме факти на слуханні від імені цієї Сторони, та інших представників або радників, які будуть присутніми на слуханні.

21. Слухання проводиться комісією експертів таким чином, за умови, що Стороні-позивачеві і Стороні-відповідачеві буде надано однаковий час.

Аргументація

22. Аргументи Сторони-позивача.

23. Виступ у відповідь Сторони-відповідача.

Спростування

24. Відповідь Сторони-позивача.

25. Відповідь Сторони-відповідача.

26. Під час слухань члени комісії експертів можуть ставити питання будь-якій із Сторін, що домовляються, у будь-який час.

27. Протокол кожного слухання складається відповідно до домовленості, досягнутої згідно з пунктом 2 цих Типових правил, і в найкоротші терміни після його складання подається Сторонам і комісії експертів.

28. У ході роботи комісія експертів може у будь-який час письмово ставити питання одній або обом Сторонам.

29. Сторона, якій комісія експертів надсилає письмові питання, надає екземпляр будь-якої письмової відповіді.

Кожній Стороні надається можливість давати письмові коментарі щодо відповіді протягом п'яти днів після її надання.

30. Протягом 10 днів після дати слухання кожна Сторона може надіслати додаткове письмове подання з будь-якого питання, що виникло в ході слухання.

Правила тлумачення і тягар доведення

31. Комісія тлумачить положення Договору відповідно до норм міжнародного публічного права.

32. Сторона, яка стверджує, що захід іншої Сторони не відповідає положенням Договору, несе тягар доведення такої невідповідності.

33. Сторона, яка стверджує, що захід підпадає під виняток згідно з Договором, несе тягар доведення того, що такий виняток застосований.

Конфіденційність

34. Сторони, всі експерти, що беруть участь у підготовці і проведенні розгляду, та всі учасники слухань зберігають конфіденційність слухань в комісії експертів, її роботи і первинної доповіді, а також усіх письмових подань і повідомлень до комісії експертів.

35. Комісія експертів може запитати інформацію. При цьому в жодної із Сторін не вимагається надавати інформацію, якщо розкриття цієї інформації перед органом, що запитує, заборонене національним законодавством Сторони, якій належить інформація, або буде не сумісне з найважливішими інтересами цієї Сторони.

36. Конфіденційна інформація, розповсюдження якої не забороняється, але юридично обмежено або яка у разі розповсюдження може торкнутися інтересів Сторони, надається тільки з письмової згоди джерела такої інформації.

37. Комісія експертів зберігає і забезпечує конфіденційність будь-якої інформації, наданої їй у довірчій формі Стороною в ході розгляду, і відхиляє будь-яке клопотання третьої сторони про розкриття такої інформації, яка не має повноважень від Сторони, що надала інформацію.

Контакти без участі однієї із Сторін

38. Комісія експертів не зустрічається з якою-небудь із Сторін і не має контактів з нею у відсутність іншої Сторони.

Роль експертів

39. На прохання однієї із Сторін або за її власною ініціативою комісія експертів може запитувати у будь-якої особи або органу інформацію або технічні рекомендації, які вона визнає необхідними, за умови, що Сторони згодні з цим, і відповідно до таких умов, з якими можуть погодитися Сторони.

40. Якщо відповідно до пункту 39 цих Типових правил надходить прохання надати письмову доповідь експерта, будь-який термін, що застосовується до розгляду в комісії експертів, припиняється на час, що починається з дати надання прохання і закінчується в день надання доповіді в комісію експертів.

Доповіді комісії експертів

41. Якщо Сторони не домовилися про інше, комісія експертів ґрунтує свою доповідь на поданнях і аргументах Сторін і на будь-якій інформації, наданій їй відповідно до пункту 39 цих Типових правил.

42. Після розгляду письмових зауважень Сторін щодо первинної доповіді комісія експертів за власною ініціативою або на прохання однієї із Сторін може:

запитати думку іншої Сторони;

переглянути свою доповідь;

провести будь-яке інше дослідження, яке вона визнає необхідним.

Випадки особливої терміновості

43. У випадках особливої терміновості комісія експертів відповідним чином корегує терміни надання первинної доповіді і зауважень Сторін щодо такої доповіді.

Письмовий і усний переклад

44. Сторона повідомляє у письмовій формі про мову, якою робитимуться письмові та усні подання, не пізніше ніж на зустрічі, передбаченій пунктом 2 цих Типових правил.

Кожна Сторона організовує і несе витрати на переклад своїх письмових подань російською мовою. На прохання Сторони, що надала подання, комісія експертів може припинити розгляд на час, необхідний для того, щоб ця Сторона завершила переклад.

Доповіді комісії експертів складаються російською мовою.

Розрахунок часу

45. Там, де необхідно зробити що-небудь відповідно до Правил вирішення спорів або цих Типових правил, або коли комісія експертів вимагає що-небудь зробити протягом ряду днів після, до або в конкретний день або під час конкретного заходу, вказана дата або дата, коли відбувається вказаний захід, не враховується при розрахунку цієї кількості днів.

46. Коли внаслідок дії пункту 10 цих Типових правил Сторона отримує документ у день, відмінний від того, коли той самий документ був отриманий іншою Стороною, будь-який термін, розрахунок якого залежить від такого отримання, розраховується з дати отримання останнього такого документа.

ПЕРЕЛІК
міжнародних документів, дія яких припиняється після набрання чинності цим Договором про зону вільної торгівлі

ЗАСТОСУВАННЯ
пункту 1 статті 18 Договору про зону вільної торгівлі державами - учасницями Митного союзу

У випадку якщо участь однієї із Сторін в угоді, передбаченій пунктом 1 статті 18, веде до зростання імпорту з такої Сторони в таких обсягах, які завдають шкоди або загрожують завдати шкоди промисловості Митного союзу, держави - учасниці Митного союзу без шкоди для застосування статей 8 і 9 цього Договору після проведення відповідних консультацій Сторонами залишають за собою право ввести мита стосовно імпорту відповідних товарів з такої першої Сторони у розмірі ставки режиму найбільшого сприяння.

*---*

ДОГОВОР
о зоне свободной торговли

Государства - участники Содружества Независимых Государств, далее именуемые Сторонами,

учитывая необходимость надлежащего и эффективного функционирования зоны свободной торговли,

в целях формирования условий для свободного движения товаров, понимая необходимость интеграции в мировую экономику и международную торговую систему,

руководствуясь стремлением к постоянному повышению уровня жизни населения своих государств,

исходя из того, что положения настоящего Договора применяются к торговле товарами между Сторонами,

признавая общепринятые нормы международного права и ориентируясь на нормы соглашений ВТО, в частности ГАТТ 1994, включая Статью XXIV ГАТТ 1994,

договорились о нижеследующем:

Статья 1
Определения

1. Понятия, используемые в настоящем Договоре, означают следующее:

ВТО - Всемирная торговая организация, созданная в соответствии с Соглашением об учреждении Всемирной торговой организации, подписанным в Марракеше 15 апреля 1994 года;

ГАТТ 1994 - Генеральное соглашение по тарифам и торговле 1994 года, содержащееся в Приложении 1А к Соглашению об учреждении Всемирной торговой организации от 15 апреля 1994 года;

платежи, эквивалентные таможенным пошлинам - платежи, взимаемые при импорте или экспорте товаров, а также в иных случаях, установленных национальным законодательством Стороны, аналогичные по целям и экономическому эффекту таможенным пошлинам, которые не являются таможенными пошлинами, компенсацией стоимости оказанных услуг в связи с осуществлением процедур ввоза или вывоза и не связаны с применением специальных защитных, антидемпинговых, компенсационных мер во взаимной торговле;

импорт товара - ввоз товаров на таможенную территорию Стороны без обязательства об обратном вывозе;

экспорт товара - вывоз товаров с таможенной территории Стороны без обязательства об обратном ввозе;

реэкспорт - вывоз товара, происходящего с таможенной территории одной из Сторон, с таможенной территории другой Стороны в третьи страны;

санкционированный реэкспорт - реэкспорт товара, в отношении которого Сторона, являющаяся страной происхождения этого товара, устанавливает или сохраняет таможенные пошлины при экспорте в третьи страны, осуществленный при наличии надлежаще оформленного письменного разрешения, выданного уполномоченным органом страны происхождения товаров;

несанкционированный реэкспорт - реэкспорт товара, в отношении которого Сторона, являющаяся страной происхождения этого товара, устанавливает или сохраняет таможенные пошлины при экспорте в третьи страны, осуществленный без надлежаще оформленного письменного разрешения, выданного уполномоченным органом страны происхождения товаров.

2. При использовании в настоящем Договоре ссылок на положения ГАТТ 1994 или другие международные договоры, заключенные в рамках ВТО, содержащиеся в них термины "договаривающаяся сторона/договаривающиеся стороны" или "член/члены" означают соответственно Сторона/Стороны, как они определены в преамбуле настоящего Договора.

Статья 2
Применение таможенных пошлин и платежей, эквивалентных таможенным пошлинам

1. Сторона не применяет таможенные пошлины и иные платежи, эквивалентные таможенным пошлинам, в отношении экспорта товара, предназначенного для таможенной территории другой Стороны, и/или импорта товара, происходящего с таможенной территории другой Стороны, за исключением случаев, предусмотренных в приложении 1 к настоящему Договору, являющемся его неотъемлемой частью.

2. Стороны не повышают уровень ставок таможенных пошлин во взаимной торговле в отношении товаров, указанных в приложении 1 к настоящему Договору.

3. Если Сторона, применяющая экспортную пошлину согласно приложению 1 к настоящему Договору, отменила ее или снизила ее уровень по отношению к третьей стране, то данное изменение применяется по отношению к Сторонам. Настоящее правило применяется без ущерба для положений статьи 18 настоящего Договора.

4. Если иное не предусмотрено настоящим Договором, таможенные пошлины не применяются таким образом, который привел бы к росту дискриминации между Сторонами и третьими странами.

5. Если в отношении товаров, указанных в приложении 1 к настоящему Договору, предусматривается механизм изменения ставок пошлины в зависимости от изменения экономических, статистических или иных показателей, за исключением таможенной стоимости товара, то Стороны не изменяют такой механизм таким образом, который приведет к повышению уровня тарифной защиты.

6. Государство, присоединившееся к настоящему Договору, не применяет таможенные пошлины в отношении экспорта или импорта товара, происходящего с таможенных территорий других Сторон и предназначенного для таможенных территорий других Сторон, таким образом, чтобы это привело к увеличению ставки пошлины по сравнению с той, которая применялась присоединившимся государством в отношении других Сторон на дату вступления в силу настоящего Договора, если иное не вытекает из порядка установления пошлины, который используется на дату вступления в силу настоящего Договора.

7. Ничто в настоящей статье не препятствует любой Стороне взимать в отношении импорта товара:

обязательный платеж, эквивалентный в соответствии с положениями статьи 5 настоящего Договора внутреннему налогу, взимаемому в отношении данного товара, если он произведен на территории этой Стороны, или товара, из которого импортируемый товар был полностью или частично изготовлен или произведен, или платеж, связанный с применением внутренних налогов в отношении импортируемого товара в соответствии с положениями статьи 5 настоящего Договора;

пошлину, применяемую в соответствии с положениями статей 8 и 9 настоящего Договора.

8. Ничто в настоящей статье не препятствует Стороне взимать в отношении импорта или экспорта товара сборы, основанные на стоимости оказанных услуг и применяемые в соответствии с положениями пункта 1 Статьи VIII ГАТТ 1994.

9. Сторона не изменяет способы и порядок установления и применения сборов, предусмотренных пунктом 7 настоящей статьи, таким образом, чтобы это привело к увеличению размера сбора по сравнению с размером сбора, применяемым этой Стороной на дату вступления в силу настоящего Договора, без увеличения стоимости оказанных услуг, если только такое изменение не направлено на более полное отражение уровня стоимости оказанных услуг.

10. В течение 30 дней с даты вступления в силу настоящего Договора Стороны уведомляют друг друга о сборах, предусмотренных пунктом 8 настоящей статьи.

11. В случае если Сторона применяет нулевые или пониженные ставки экспортных пошлин при экспорте на таможенные территории других Сторон по сравнению со ставками пошлин, применяемыми в отношении экспорта товаров, предназначенных для таможенных территорий третьих стран, такие другие Стороны запрещают несанкционированный реэкспорт данных товаров.

В случае если такой запрет не установлен или фактически не применяется, Сторона, применяющая нулевые или пониженные ставки экспортных пошлин при экспорте на таможенные территории других Сторон, имеет право увеличить их до уровня, применяемого при экспорте на таможенные территории третьих стран.

12. Стороны в рамках двусторонних договоренностей могут условиться об иных способах урегулирования отношений, предусмотренных пунктом 11 настоящей статьи, не предусматривающих введения запрета на реэкспорт.

13. В течение 30 дней с даты вступления в силу настоящего Договора каждая Сторона письменно уведомляет другие Стороны о товарах, в отношении экспорта которых в третьи страны взимаются таможенные пошлины, а также о размерах ставок (и, когда это применимо, механизме расчета ставок) таких таможенных пошлин.

14. Любые изменения списка товаров, указанных в пункте 13 настоящей статьи, а также любые изменения размеров ставок или механизма расчета ставок таможенных пошлин, упомянутых в пункте 13 настоящей статьи, письменно доводятся каждой Стороной до сведения других Сторон не позднее чем за 30 дней до даты вступления в силу таких изменений.

15. Стороны договорились проводить переговоры о снижении и поэтапной отмене экспортных пошлин, указанных в приложении 1 к настоящему Договору. Первый раунд таких переговоров состоится не позднее чем через шесть месяцев после вступления в силу настоящего Договора.

Результаты таких переговоров оформляются протоколами.

Статья 3
Отмена количественных ограничений во взаимной торговле

1. Ни одна из Сторон не устанавливает и/или не сохраняет на ввоз любого товара с территории другой Стороны или на вывоз любого товара, предназначенного для территории другой Стороны, никаких запретов или ограничений, кроме тех, которые разрешаются Статьей XI ГАТТ 1994, в том числе Пояснительными замечаниями к этой Статье, а также статьями 8 и 9 настоящего Договора.

2. Запреты и ограничения, подлежащие отмене в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, действующие на момент вступления в силу настоящего Договора, отменяются согласно графику, предусмотренному приложением 2 к настоящему Договору, являющимся его неотъемлемой частью.

3. Сторона, устанавливающая количественные ограничения, которые допускаются в соответствии с пунктом 1 настоящей статьи, заблаговременно информирует другие Стороны о причинах установления, формах и возможных сроках применения упомянутых ограничений, затрагивающих интересы Сторон, с обоснованием такого действия.

4. Стороны решают все вопросы, возникающие в связи с применением допускаемых количественных ограничений, путем консультаций.

5. При выборе мер в соответствии с настоящей статьей Стороны отдают приоритет тем из них, которые оказывают наименьшее негативное влияние на достижение целей настоящего Договора.

6. При применении количественных ограничений Стороны соблюдают положения, предусмотренные Статьей XIII ГАТТ 1994.

Статья 4
Определение страны происхождения товаров

1. Для определения страны происхождения товаров, происходящих из Сторон и находящихся в торговом обороте между ними, Стороны руководствуются Правилами определения страны происхождения товаров, являющимися неотъемлемой частью Соглашения о Правилах определения страны происхождения товаров в Содружестве Независимых Государств от 20 ноября 2009 года.

2. Порядок определения страны происхождения товаров, происходящих и ввозимых на таможенные территории Сторон из третьих стран и вывозимых с таможенных территорий Сторон в третьи страны, регламентируется национальным законодательством Сторон и международными договорами, участницами которых они являются.

Статья 5
Национальный режим

Стороны предоставляют друг другу национальный режим в соответствии со Статьей III ГАТТ 1994.

Статья 6
Государственные закупки

1. В отношении всех законов, нормативных актов, процедур и практики, касающихся государственных закупок в понимании пункта 8(а) Статьи III ГАТТ 1994, на которые распространяются положения пункта 3 настоящей статьи, каждая из Сторон предоставляет в отношении товаров, происходящих с территории любой другой Стороны, и их поставщиков режим не менее благоприятный, чем тот, который предоставляется:

1) отечественным товарам и поставщикам;

2) товарам, происходящим с территории любой другой Стороны, и их поставщикам.

2. Положения пункта 1 настоящей статьи не применяются в отношении таможенных пошлин и иных платежей, эквивалентных таможенным пошлинам, взимаемых при импорте.

3. Положения пункта 1 настоящей статьи применяются на двух- или многосторонней основе между заинтересованными Сторонами.

4. В течение трех месяцев после вступления в силу настоящего Договора заинтересованные Стороны вступят в переговоры о разработке Протокола к настоящему Договору, определяющего обязательства Сторон в отношении правил и процедур регулирования сферы государственных закупок, в целях их завершения в трехлетний срок.

Статья 7
Свобода транзита

1. Регулирование транзита товаров и транспортных средств в рамках настоящего Договора осуществляется Сторонами в соответствии с положениями Статьи V ГАТТ 1994.

2. К транзиту товаров и транспортных средств применяются следующие условия:

1) товары, перемещаемые транзитом через территорию Стороны, должны одновременно:

а) оставаться в неизменном состоянии, кроме изменений вследствие естественного износа либо убыли при нормальных условиях транспортировки и хранения;

б) не использоваться в каких-либо иных целях, кроме транзита;

в) доставляться в таможенный орган назначения в сроки, установленные таможенным органом отправления, исходя из возможностей транспортного средства, перевозящего товар, намеченного маршрута и других условий перевозки;

2) в случаях когда это не противоречит условиям настоящего Договора, Сторона может в соответствии со своим законодательством устанавливать перечни отдельных видов товаров, транзит которых запрещен, а также перечни отдельных видов товаров, для транзита которых требуется получение специальных разрешений уполномоченных органов Сторон. Стороны уведомляют друг друга о своих перечнях;

3) в случае прерывания транзита по причине аварии или наступления обстоятельств непреодолимой силы перевозчик руководствуется нормами, установленными национальным законодательством Стороны, на территории которой произошло прерывание транзита;

4) таможенные органы Сторон взаимно признают национальные средства идентификации, иные средства таможенного обеспечения, а также документы, необходимые для контроля товаров и перевозящих их транспортных средств, в соответствии с международными конвенциями, участницами которых являются Стороны, и/или достигнутыми между ними договоренностями;

5) каждая из Сторон предоставляет товарам, которые находятся в транзите через территорию любой другой Стороны, режим не менее благоприятный, чем режим, который был бы предоставлен таким товарам, если бы они транспортировались с места происхождения к месту назначения без перемещения через территорию такой другой Стороны.

3. Положения настоящей статьи не распространяются на трубопроводный транспорт.

4. Заинтересованные Стороны вступят в переговоры о разработке Соглашения о транзите трубопроводным транспортом и завершат такие переговоры в течение шести месяцев после вступления в силу настоящего Договора.

Статья 8
Применение специальных защитных мер во взаимной торговле

1. Ничто в настоящем Договоре не ограничивает право Стороны (таможенного союза)-1 применять специальные защитные меры. Такие меры в отношении промышленных и сельскохозяйственных товаров должны применяться только в соответствии со Статьей XIX ГАТТ 1994, Соглашением ВТО по защитным мерам и настоящим Договором.

__________
-1 Для целей статьи 8 и статьи 9 настоящего Договора под таможенным союзом понимается объединение Сторон, в рамках которого предусмотрено применение единых специальных защитных, антидемпинговых и компенсационных мер.

2. При применении специальных защитных мер Сторона (таможенный союз) исключает из-под действия этих мер товар, происходящий с территории другой Стороны, при условии, что импорт данного товара осуществлялся в таких количествах и на таких условиях, которые не нанесли ущерб и/или не создали угрозу нанесения ущерба национальной промышленности этой Стороны (таможенного союза).

Импорт товара, происходящего с территории другой Стороны, рассматривается как не причиняющий ущерба и/или не угрожающий причинить ущерб национальной промышленности Стороны (таможенного союза), если другая Сторона не входит в число пяти основных поставщиков импортируемого товара за последние три года и соблюдаются одновременно следующие условия:

за последние три года объемы импорта из другой Стороны сокращались или росли в меньших объемах (в абсолютных и относительных показателях) по сравнению с импортом из других стран;

уровень цен импорта товаров из другой Стороны равен или выше уровня цен национального товаропроизводителя аналогичных или непосредственно конкурирующих товаров на внутреннем рынке импортирующей Стороны (таможенного союза).

3. В случае намерения одной из Сторон (таможенного союза) применить специальные защитные меры эта Сторона (таможенный союз) не позднее чем за 30 дней до завершения расследования информирует о таком намерении другие Стороны, которые могут быть затронуты применением меры. Заинтересованные Стороны проводят консультации в целях нахождения взаимоприемлемого решения.

4. При выборе вида специальных защитных мер Стороны (таможенный союз) отдают приоритет тем мерам, которые нанесут наименьший ущерб достижению целей настоящего Договора.

Статья 9
Применение антидемпинговых и компенсационных мер во взаимной торговле

1. Ничто в настоящем Договоре не препятствует Стороне (таможенному союзу) применять в отношении импорта товара, происходящего из другой Стороны, антидемпинговые или компенсационные меры. Такие меры в отношении промышленных и сельскохозяйственных товаров должны применяться только в соответствии со статьями VI, XVI ГАТТ 1994, Соглашением ВТО по применению Статьи VI ГАТТ 1994, Соглашением ВТО по субсидиям и компенсационным мерам и настоящим Договором.

2. В случае намерения одной из Сторон (таможенного союза) применить антидемпинговые или компенсационные меры эта Сторона (таможенный союз) предоставляет до применения мер другим заинтересованным Сторонам соответствующую информацию об основных фактах и выводах, которые являются основанием для применения мер. Для того чтобы Стороны смогли защитить свои интересы, такое предоставление информации должно быть заблаговременным, но не позднее чем за 30 дней до завершения расследования.

3. Сторона (таможенный союз), которая намеревается применить или продлить антидемпинговые или компенсационные меры, должна предоставить адекватную возможность для проведения предварительных консультаций до завершения расследования заинтересованными Сторонами.

4. При выборе вида антидемпинговых или компенсационных мер Стороны (таможенный союз) отдают приоритет тем мерам, которые нанесут наименьший ущерб достижению целей настоящего Договора.

Статья 10
Предоставление субсидий

1. Стороны предоставляют субсидии в соответствии с положениями статей VI, XVI ГАТТ 1994, Соглашением ВТО по субсидиям и компенсационным мерам.

2. Стороны не сохраняют и не предоставляют запрещенных субсидий в понимании Статьи 3 Соглашения ВТО по субсидиям и компенсационным мерам, за исключением мер, предусмотренных в приложении 3 к настоящему Договору, являющемся его неотъемлемой частью.

3. Стороны воздерживаются от предоставления специфических субсидий в понимании Статьи 2 Соглашения ВТО по субсидиям и компенсационным мерам, которые могут вызвать серьезное ущемление интересов других Сторон и повлекут за собой негативные последствия, предусмотренные Статьей 6 Соглашения ВТО по субсидиям и компенсационным мерам.

4. Каждая Сторона обеспечивает прозрачность государственной помощи предприятиям путем ежегодного информирования других Сторон об общей сумме и распределении помощи, оказываемой государством, и предоставляя по требованию другой Стороны информацию об оказании государственной помощи в конкретных случаях и схемы предоставления такой помощи.

Статья 11
Технические барьеры в торговле

Стороны во взаимной торговле применяют технические меры, включая технические регламенты, стандарты и процедуры оценки соответствия, руководствуясь правилами и принципами Соглашения ВТО о технических барьерах в торговле.

Стороны осуществляют сотрудничество в области стандартизации, метрологии, оценки (подтверждения) соответствия, аккредитации, государственного контроля (надзора) в рамках Межгосударственного совета по стандартизации, метрологии и сертификации на основе Соглашения о проведении согласованной политики в области стандартизации, метрологии и сертификации от 13 марта 1992 года.

Статья 12
Санитарные и фитосанитарные меры

Стороны руководствуются во взаимной торговле правилами и принципами Соглашения ВТО о применении санитарных и фитосанитарных мер, а также международными договорами в соответствующих областях, участницами которых они являются.

Статья 13
Платежи

1. Стороны не сохраняют действующих и не устанавливают новых ограничений на международные переводы и платежи за поставки товаров в рамках осуществления взаимной торговли товарами, кроме случаев, предусмотренных статьей 14 настоящего Договора.

2. Ничто в настоящем Договоре не затрагивает прав и обязательств Сторон, вытекающих из их членства в Международном валютном фонде в соответствии со статьями Соглашения о Международном валютном фонде или положениями специального валютного соглашения, заключаемого Сторонами в соответствии с пунктом 3 настоящей статьи.

3. Если присоединяющееся к настоящему Договору государство не является участником статей Соглашения о Международном валютном фонде, то с таким государством Стороны заключают специальное валютное соглашение, устанавливающее порядок осуществления платежей в связи с осуществлением взаимной торговли товарами.

Если какая-либо Сторона выходит из Международного валютного фонда, отзывает или как-либо еще прекращает свои обязательства по Статье VIII Соглашения о Международном валютном фонде, то такая Сторона в возможно короткий срок заключает указанное специальное валютное соглашение с другими Сторонами.

Статья 14
Ограничения в целях обеспечения платежного баланса

1. Любая Сторона в случае серьезных нарушений равновесия ее платежного баланса и серьезных затруднений с внешним финансовым положением может устанавливать или сохранять ограничения, не противоречащие нормам Статьи XII ГАТТ 1994 и Понимания положений о платежном балансе ГАТТ 1994, на торговлю товарами с другими Сторонами путем применения мер, предусмотренных ее законодательством, приводящих к ограничению количества или стоимости товара, разрешенного к импорту, в том числе вводить ограничения на платежи и переводы в связи с осуществлением торговли товарами со Сторонами.

Меры ограничения взаимной торговли товарами, включая ограничения в отношении платежей и переводов, в целях, упомянутых в настоящем пункте, могут применяться, если только платежи за поставки импортируемых Стороной товаров, осуществляемых в рамках взаимной торговли, производятся в валютах, в которых формируются упомянутые в пункте 2 настоящей статьи валютные резервы Стороны, которая применяет такие меры ограничения во взаимной торговле товарами.

2. Ограничения в отношении импорта, включая платежи и переводы, устанавливаемые, сохраняемые или усиливаемые Стороной в соответствии с настоящей статьей, не должны быть более значительными, чем это необходимо для предотвращения неминуемой угрозы серьезного сокращения валютных резервов такой Стороны или восстановления разумного темпа роста валютных резервов такой Стороны.

3. Любая Сторона, испытывающая сложности с состоянием платежного баланса или внешним финансовым положением, прежде всего использует для исправления положения возможности, которые позволяют не затрагивать торговлю товарами, а именно возможность привлечения внешних кредитов и других ресурсов, и обеспечивает надлежащее использование таких кредитов или ресурсов.

4. Стороны, применяющие ограничения согласно настоящей статье:

следуют статьям Соглашения о Международном валютном фонде или обязательствам, предусмотренным в специальном валютном соглашении;

не наносят излишнего ущерба коммерческим, экономическим и финансовым интересам любой другой Стороны;

не применяют мер, выходящих за рамки необходимого, в связи с состоянием платежного баланса;

не создают дискриминации между Сторонами, если только меры ограничения торговли товарами не направлены на выравнивание баланса между валютами; в таком случае меры не должны выходить за пределы необходимого дискриминационного подхода;

постепенно устраняют меры, введенные в соответствии с настоящей статьей, - по мере смягчения обстоятельств, вызвавших их введение;

не препятствуют без разумных оснований при введении мер в соответствии с настоящей статьей ввозу любых товаров в минимальных коммерческих количествах, исключение которых из торгового оборота нарушило бы обычные каналы торговли;

не применяют ограничений, которые воспрепятствовали бы ввозу коммерческих образцов или соблюдению положений о патентах, товарных знаках, авторском праве или аналогичных процедур.

5. К мерам, применение которых допускается в соответствии с настоящей статьей, не относятся такие меры, как введение или сохранение пошлин, лицензирования и квотирования, если только в силу критического состояния платежного баланса иные меры не смогут остановить резкого ухудшения положения с внешними расчетами.

6. При введении мер, ограничивающих осуществление платежей и переводов, являющихся текущими операциями, любая Сторона, применяющая такие меры, незамедлительно информирует Международный валютный фонд об ограничении свободы текущих операций в соответствии с положениями Статьи VIII Соглашения о Международном валютном фонде и проводит консультации с Международным валютным фондом для исправления положения с платежным балансом или внешнего финансового положения, выявления экономических проблем, которые могли привести к ухудшению состояния платежного баланса такой Стороны, и для определения оптимальности предпринимаемых мер.

7. Любые ограничения, введенные или сохраненные Стороной в соответствии с настоящей статьей, или любые изменения в таких ограничениях являются предметом безотлагательного уведомления других Сторон.

8. Если позволяют обстоятельства, никакая Сторона не вводит ограничений в соответствии с настоящей статьей до проведения консультаций с другими Сторонами, чьи интересы могут быть затронуты. Если ограничения введены до проведения консультаций, консультации проводятся в возможно короткие сроки.

Консультации проводятся в целях:

оценки характера и масштабов затруднений с платежным балансом и внешним финансовым положением Стороны, вводящей меры ограничения торговли товарами в соответствии с настоящей статьей;

оценки внешнеэкономической и торговой обстановки, в которой оказалась такая Сторона;

выявления возможных альтернативных корректирующих мер, которые могут быть использованы.

Статья 15
Общие исключения

Ничто в настоящем Договоре не должно истолковываться как препятствующее применению любой Стороной мер, относимых к Общим исключениям в соответствии со Статьей XX ГАТТ 1994, с соблюдением условий, изложенных в указанной Статье ГАТТ 1994.

Статья 16
Исключения по соображениям безопасности

В отношении мер, направленных на обеспечение национальной безопасности, Стороны применяют нормы Статьи XXI ГАТТ 1994.

Статья 17
Вопросы администрирования

Взимание сборов, осуществление формальностей, связанных с импортом и экспортом, применение правил торговли осуществляются в соответствии со статьями VIII и X ГАТТ 1994.

Статья 18
Соглашения о таможенных союзах, свободной торговле, приграничной торговле

1. Настоящий Договор не препятствует Сторонам участвовать в соглашениях о таможенном союзе, свободной торговле и/или приграничной торговле в соответствии с правилами ВТО и, в частности, Статьи XXIV ГАТТ 1994.

2. Положения настоящего Договора применяются в отношениях между участниками Таможенного союза и Единого экономического пространства в той части, в которой они не противоречат:

международным договорам, заключенным ими в рамках Таможенного союза и Единого экономического пространства, а также принятым на их основе решениям органов Таможенного союза; двусторонним договорам, заключенным между участниками Таможенного союза и Единого экономического пространства.

3. Участие Сторон в международных договорах, упомянутых в пунктах 1 и 2 настоящей статьи, не ограничивает их прав и не освобождает от обязательств по настоящему Договору перед другими Сторонами, не являющимися участницами таких договоров (приложение 6).

4. В случае если участие одной из Сторон в соглашении, предусмотренном пунктом 1 настоящей статьи, существенным образом негативно влияет на взаимную торговлю участников настоящего Договора, по предложению любой заинтересованной Стороны Стороны проводят консультации с целью выработки и принятия мер, направленных на восстановление взаимной торговли.

Статья 19
Спорные вопросы

1. Стороны примут все необходимые меры для выполнения своих обязательств по настоящему Договору.

2. В случае если одна из Сторон сочтет, что другая Сторона не выполняет своих обязательств по настоящему Договору и такое невыполнение обязательств наносит или угрожает нанести ущерб экономическим интересам первой Стороны, обе Стороны проводят консультации в целях достижения взаимоприемлемого устранения возникших разногласий.

В случае недостижения согласия спор может, по выбору первой Стороны, быть передан на рассмотрение Экономического Суда СНГ, если обе Стороны являются участницами Соглашения о статусе Экономического Суда Содружества Независимых Государств от 6 июля 1992 года, или комиссии экспертов в соответствии с процедурой разрешения споров, предусмотренной приложением 4 к настоящему Договору, являющимся его неотъемлемой частью.

3. Споры по вопросам, которые в настоящем Договоре регулируются путем ссылки на положения соглашений ВТО, между Сторонами, являющимися членами ВТО, разрешаются в порядке, предусмотренном соответствующими соглашениями ВТО. Положения данного пункта не препятствуют Сторонам, являющимся членами ВТО, урегулировать споры в соответствии с пунктом 2 настоящей статьи.

Статья 20
Изменения и дополнения

По взаимному согласию Сторон в настоящий Договор могут быть внесены изменения и дополнения, являющиеся его неотъемлемой частью, которые оформляются соответствующими протоколами.

Протоколы вступают в силу в порядке, предусмотренном для вступления в силу настоящего Договора, за исключением протоколов, предусмотренных пунктом 15 статьи 2 настоящего Договора.

Статья 21
Оговорки

Оговорки к настоящему Договору не допускаются.

Статья 22
Вступление в силу

1. Настоящий Договор вступает в силу по истечении 30 дней с даты получения депозитарием третьего уведомления о выполнении подписавшими его Сторонами внутригосударственных процедур, необходимых для его вступления в силу.

2. В отношениях между Сторонами, выполнившими внутригосударственные процедуры позднее, настоящий Договор вступает в силу по истечении 30 дней с даты получения депозитарием соответствующих документов.

Статья 23
Соотношение с иными международными обязательствами

1. В отношениях между Сторонами, для которых настоящий Договор вступил в силу, применяются его положения и прекращают действовать международные договоры согласно перечню (приложение 5 к настоящему Договору, являющееся его неотъемлемой частью).

2. Стороны договорились о том, что с даты вступления в силу для них настоящего Договора примут меры по прекращению действующих между ними двусторонних международных договоров о свободной торговле в порядке и в сроки, предусмотренные этими договорами, если Стороны не договорились об ином.

Статья 24
Присоединение

Настоящий Договор после его вступления в силу открыт для присоединения любого государства путем передачи депозитарию документа о присоединении.

Для государства - участника СНГ настоящий Договор вступает в силу по истечении 30 дней с даты получения депозитарием документа о присоединении.

Для государства, не являющегося участником СНГ, настоящий Договор вступает в силу по истечении 30 дней с даты получения депозитарием документа о присоединении, а также согласованных Сторонами условий присоединения к настоящему Договору.

Статья 25
Срок действия, прекращение действия, выход

1. Настоящий Договор заключается на неопределенный срок.

Каждая из Сторон вправе выйти из настоящего Договора, направив депозитарию письменное уведомление о таком своем намерении не позднее чем за 12 месяцев до выхода и урегулировав финансовые и иные обязательства, возникшие за время действия настоящего Договора.

2. Для целей разрешения возможных споров и претензий, в том числе материального характера, положения настоящего Договора продолжают действовать в отношении прекратившей участие Стороны вплоть до полного урегулирования всех обязательств.

Совершено в городе Санкт-Петербурге 18 октября 2011 года в одном подлинном экземпляре на русском языке. Подлинный экземпляр хранится в Исполнительном комитете Содружества Независимых Государств, который направит каждому государству, подписавшему настоящий Договор, его заверенную копию.

I. Таможенные пошлины, применяемые в отношении импорта товаров в соответствии со статьей 2 Договора о зоне свободной торговли

II. Таможенные пошлины, применяемые в отношении экспорта товаров в государствах - участниках СНГ в соответствии со статьей 2 Договора о зоне свободной торговли

Таблица с поправочными коэффициентами

ЗАПРЕТЫ И КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ ОГРАНИЧЕНИЯ,
подлежащие отмене в соответствии с пунктом 1 статьи 3

ИЗЪЯТИЯ НА ПЕРЕХОДНЫЙ ПЕРИОД
в части статей 5 "Национальный режим" и 10 "Предоставление субсидий"

ПРАВИЛА
разрешения споров

1. Если в течение 60 дней после получения просьбы о консультациях, упомянутых в пункте 2 статьи 19 Договора, Стороны не разрешили свой спор или не пришли к согласию о его разрешении путем примирения, посредничества или иного метода, то Сторона, которая считает, что другая Сторона спора не выполняет своих обязательств по Договору и такое невыполнение обязательств наносит или угрожает нанести ущерб экономическим интересам первой Стороны, может уведомить другую Сторону спора и другие Стороны о своем решении передать спор на разрешение комиссии экспертов.

2. В своем уведомлении Сторона излагает существо спора, указывает, какие положения Договора, по ее мнению, относятся к спору, а также назначает члена комиссии экспертов и предлагает до трех кандидатур на должность председателя комиссии экспертов.

3. Другая Сторона, участвующая в споре, в течение 15 дней с даты получения уведомления, указанного в пункте 1 настоящих Правил, назначает члена комиссии экспертов и предлагает до трех кандидатур на должность председателя комиссии экспертов, о чем уведомляет первую Сторону и другие Стороны.

4. Обе Стороны стремятся к достижению согласия относительно председателя комиссии экспертов в течение 15 дней после назначения члена комиссии экспертов согласно пунктам 2 и 3 настоящих Правил. В случае достижения согласия Стороны уведомляют об этом другие Стороны.

5. Если член комиссии экспертов не назначается Стороной согласно пунктам 2 и 3 настоящих Правил или если Стороны не достигают согласия относительно председателя комиссии экспертов согласно пункту 4 настоящих Правил, такой член комиссии экспертов и ее председатель определяются Председателем Экономического Суда СНГ в течение 15 дней после истечения срока, указанного в пункте 4 настоящих Правил.

6. В случае смерти или отказа члена или председателя комиссии экспертов от участия в работе вместо него назначается (избирается) другое лицо в течение 15 дней в соответствии с процедурой, которая применялась при его назначении (избрании). В этом случае срок работы, установленный для комиссии экспертов, приостанавливается на период, начинающийся в день смерти или отказа лица и заканчивающийся в день назначения (избрания) вместо него другого лица.

7. Назначение (избрание) членов и председателя комиссии экспертов в соответствии с настоящими Правилами осуществляется из числа лиц, включенных в список, составленный депозитарием Договора в соответствии с предложениями Сторон. В течение 90 дней после вступления в силу Договора Стороны должны направить такие предложения депозитарию Договора.

Каждая Сторона может назначить трех физических лиц, желающих и способных выполнять обязанности членов комиссии экспертов. Фамилии всех назначенных таким образом лиц образуют список лиц, привлекаемых к разрешению споров.

Такие лица назначаются исключительно по их объективности, честности и здравому суждению, и они должны обладать самыми широкими знаниями и опытом в области права, международной торговли или в других вопросах, регулируемых Договором. При выполнении любых обязанностей в соответствии с настоящими Правилами такие назначенные лица не должны иметь связей с какой-либо Стороной или получать от нее указания.

Эти лица назначаются сроком на пять лет, который может возобновляться, и выполняют свои обязанности, пока не назначаются их преемники. Назначенное лицо, срок полномочий которого истекает, продолжает выполнять любые обязанности, для которых это лицо было избрано согласно настоящим Правилам.

8. Кроме случаев, когда Стороны, участвующие в споре, договорятся об ином, председатель комиссии экспертов не должен быть гражданином Сторон, являющихся Сторонами спора.

9. При разрешении спора учитываются интересы других Сторон. Любая другая Сторона, существенно заинтересованная в деле, имеет право быть заслушанной комиссией экспертов и направлять ей письменные представления при условии, что как Стороны, участвующие в споре, так и другие Стороны получили письменное уведомление о ее заинтересованности не позднее даты образования комиссии экспертов.

10. Комиссия экспертов считается образованной с даты уведомления согласно пункту 4 или пункту 5 настоящих Правил.

11. Комиссия экспертов в своей работе руководствуется Типовыми правилами процедуры разрешения споров, изложенными в дополнении к настоящим Правилам. Комиссия экспертов также имеет право принимать дополнительные правила процедуры, не противоречащие Типовым правилам процедуры разрешения споров.

12. При рассмотрении дела в комиссии экспертов каждая Сторона, участвующая в споре, и любая другая Сторона, уведомившая о своей заинтересованности в соответствии с пунктом 9 настоящих Правил, имеют право по меньшей мере на одно заслушивание в комиссии экспертов и на представление письменного заявления. Стороны, участвующие в споре, также имеют право на представление письменных контраргументов.

Комиссия экспертов может положительно рассматривать просьбу любой другой Стороны, уведомившей о своей заинтересованности в соответствии с пунктом 9 настоящих Правил, о доступе к любому письменному представлению в комиссию экспертов с согласия Стороны, сделавшей это представление.

13. Рассмотрев контрдоводы, комиссия экспертов представляет на рассмотрение Сторон, участвующих в споре, описательные разделы проекта своего письменного доклада, включая констатацию фактов и краткое изложение доводов, выдвинутых Сторонами, участвующими в споре. Сторонам, участвующим в споре, предоставляется возможность представить письменные замечания по описательным разделам в установленный комиссией экспертов срок.

14. После даты, установленной для представления замечаний Сторонами, комиссия экспертов представляет на рассмотрение Сторон, участвующих в споре, предварительный письменный доклад, включающий как описательные разделы, так и предлагаемые заключения и решения комиссии экспертов.

В течение установленного комиссией экспертов срока Сторона, участвующая в споре, может обратиться к комиссии экспертов с письменной просьбой о пересмотре комиссией экспертов определенных аспектов предварительного доклада до выпуска окончательного доклада.

До выпуска окончательного доклада комиссия экспертов может по своему усмотрению встретиться с участвующими в споре Сторонами для рассмотрения вопросов, затронутых в такой просьбе.

15. Окончательный доклад содержит описательные разделы (включая изложение фактов и резюме доводов, выдвинутых Сторонами, участвующими в споре), заключения и выводы комиссии экспертов, а также обсуждение доводов, выдвинутых по конкретным аспектам предварительного доклада на стадии его пересмотра. В окончательном докладе рассматривается каждый существенный вопрос, поставленный перед комиссией экспертов и необходимый для разрешения спора, и обосновываются принятые комиссией экспертов решения.

16. Комиссия выпускает свой окончательный доклад, предоставляя его незамедлительно Сторонам, участвующим в споре, а также распространяет окончательный доклад среди других Сторон.

17. Разбирательство в комиссии экспертов носит конфиденциальный характер. Комиссия экспертов объективно изучает представленные на ее рассмотрение вопросы, включая обстоятельства спора и соответствие мер положениям Договора.

18. При осуществлении своих обязанностей комиссия экспертов консультируется со Сторонами, участвующими в споре, и обеспечивает им надлежащую возможность прийти к взаимоприемлемому решению. Если Стороны, участвующие в споре, не договорятся об ином, комиссия экспертов основывает свое решение на доводах и представлениях Сторон, участвующих в споре.

19. Если Стороны, участвующие в споре, не договорятся об ином, все используемые комиссией экспертов процедуры, включая выпуск ее окончательного доклада, должны быть завершены в течение 180 дней с даты образования комиссии экспертов.

В случае дел особой срочности, включая споры, связанные со скоропортящимися товарами, комиссия экспертов делает все возможное, чтобы завершить выпуск окончательного доклада в течение 90 дней с даты ее образования. Ни при каких обстоятельствах этот срок не должен превышать 120 дней.

Комиссия экспертов может вынести предварительное заключение относительно того, является ли соответствующее дело срочным.

20. Комиссия экспертов сама определяет собственную юрисдикцию; такое решение является окончательным и обязательным.

Любое возражение Стороны, участвующей в споре, которая считает, что тот или иной спор не входит в компетенцию комиссии экспертов, рассматривается комиссией, которая решает, рассматривать ли такое возражение в качестве предварительного вопроса или приобщить его к обстоятельствам спора.

Все решения комиссии экспертов, в том числе о принятии окончательного доклада и вынесении какого-либо предварительного заключения, принимаются большинством голосов.

21. Если комиссия экспертов приходит к заключению, что мера, введенная или сохраненная Стороной, на которую подана жалоба, не соответствует положениям Договора, комиссия рекомендует привести эту меру в соответствие с Договором. В дополнение к своим рекомендациям комиссия экспертов может предложить способы выполнения рекомендации.

Сторона, на которую подана жалоба, в течение 30 дней с даты выпуска окончательного доклада комиссии экспертов информирует другую Сторону в споре и другие Стороны о тех мерах, которые она намеревается предпринять в целях выполнения решения и/или рекомендации комиссии экспертов, и, в соответствующих случаях, о том разумном сроке, который, по ее мнению, необходим для принятия мер.

22. Если Сторона не выполняет в течение разумного срока решение и/или рекомендацию, содержащиеся в окончательном докладе комиссии экспертов, то Сторона, участвующая в споре и понесшая ущерб в результате такого невыполнения, может передать невыполняющей решение Стороне письменную просьбу о том, чтобы невыполняющая решение Сторона вступила в переговоры в целях согласования взаимоприемлемой компенсации. В случае получения такой просьбы невыполняющая решение Сторона незамедлительно вступает в такие переговоры.

23. Если в течение 30 дней с даты представления просьбы о взаимоприемлемой компенсации не удается достичь соглашения, Сторона, понесшая ущерб, вправе приостановить по отношению к Стороне, не выполняющей решение комиссии экспертов, действие уступок или других обязательств по Договору, размер и/или действие которых эквивалентны аннулированным или сокращенным выгодам в результате применения меры в нарушение Договора.

Если приостановление действия уступок или других обязательств по Договору в том же секторе или секторах, которые подверглись влиянию меры, признанной противоречащей Договору, невозможно или неэффективно, то понесшая ущерб Сторона может приостановить действие уступок или других обязательств по Договору в других секторах.

24. До приостановления действия уступок или других обязательств понесшая ущерб Сторона информирует невыполняющую решение Сторону о характере и объеме намечаемого ею приостановления.

Если невыполняющая решение Сторона передает понесшей ущерб Стороне письменное возражение против предлагаемого последней объема приостанавливаемых уступок или других обязательств, то такое возражение передается в арбитраж, как это предусмотрено ниже. Предлагаемое приостановление действия уступок или других обязательств откладывается до завершения арбитража и до того момента, когда решение арбитражной комиссии станет окончательным и обязательным.

25. Арбитражной комиссией является та же комиссия экспертов, которая приняла решение или рекомендацию относительно нарушения Договора и работает по ее процедурным правилам.

26. Арбитражная комиссия определяет, соответствует ли уровень уступок или других обязательств, предлагаемых к приостановлению понесшей ущерб Стороной, уровню сокращения или аннулирования выгод, а также применимость такого приостановления. Она не рассматривает характера приостанавливаемых уступок или обязательств, за исключением случаев, когда он неотделим от определения объема приостанавливаемых уступок или обязательств.

27. Арбитражная комиссия направляет свое письменное определение понесшей ущерб и невыполняющей решение Стороне и другим Сторонам в течение 60 дней после образования комиссии или в течение иного срока, который может быть согласован между понесшей ущерб и невыполняющей решение Сторонами.

Определение арбитражной комиссии становится окончательным и обязательным через 30 дней с даты его вынесения.

28. Приостановление действия льгот носит временный характер и применяется Стороной, понесшей ущерб, до того момента, пока признанная не соответствующей положениям Договора мера не будет отменена либо изменена в целях приведения в соответствие с положениями Договора или пока Стороны не достигнут другого взаимоприемлемого решения.

29. Любой срок, упомянутый в настоящих Правилах, может быть продлен по взаимному согласию Сторон.

ТИПОВЫЕ ПРАВИЛА
процедуры разрешения споров

Определения

1. В настоящих Типовых правилах:

"советник" означает лицо, нанимаемое Стороной для консультирования или оказания ей помощи в связи с разбирательством в рамках комиссии экспертов;

"Сторона-истец" означает любую Сторону, обратившуюся с просьбой создать комиссию экспертов в соответствии с настоящими Типовыми правилами;

"представитель Стороны" означает работника государственного учреждения или любого другого государственного органа Стороны.

2. Если Стороны не договорились об ином, они собираются с комиссией экспертов в 15-дневный срок с даты ее создания в целях решения следующих вопросов:

размер вознаграждения членов и председателя комиссии экспертов и размер возмещаемых им расходов, которые обычно соответствуют нормам ВТО, порядок и сроки оплаты вознаграждения и расходов;

место проведения и организация разбирательства;

некоторые другие вопросы, которые, по мнению Сторон, надлежит решить.

Оплачиваемые вознаграждения и расходы распределяются между спорящими Сторонами в равной мере.

Полномочия

3. Если Стороны не договорились об ином в 20-дневный срок с даты обращения с просьбой о создании комиссии экспертов, ее полномочия являются следующими: рассмотреть в свете соответствующих положений Договора вопросы, изложенные в уведомлении, представленном согласно пункту 2 настоящих Типовых правил, и вынести заключение о соответствии оспариваемых мер Договора.

4. Стороны незамедлительно доводят все согласованные полномочия до сведения комиссии экспертов.

Письменные представления и другие документы

5. Сторона или комиссия экспертов направляет любую просьбу, письменное представление или другой документ в соответствии с соглашением, достигнутым согласно пункту 2 настоящих Типовых правил в части организации разбирательства.

6. Сторона по возможности представляет копию документа на магнитном носителе.

7. Если иное не оговорено в соответствии с пунктом 2 настоящих Типовых правил, Сторона препровождает копию каждого своего письменного представления другой Стороне и каждому из членов комиссии экспертов.

8. Сторона-истец направляет свое первоначальное письменное представление не позднее чем через 25 дней с даты создания комиссии экспертов.

Сторона-ответчик направляет свое письменное встречное представление не позднее чем через 20 дней с даты получения первоначального письменного представления.

Если иное не оговорено в соответствии с пунктом 2 настоящих Типовых правил в отношении любой просьбы, уведомления или другого документа, связанного с работой комиссии экспертов и охватываемого положениями пункта 6 или 7 настоящих Типовых правил, одна Сторона представляет другой Стороне и каждому из членов комиссии экспертов копию документа по факсимильной связи или с помощью другого средства электронной передачи данных.

9. Несущественные ошибки канцелярского характера в любой просьбе, уведомлении, письменном представлении или другом документе, связанном с работой комиссии экспертов, могут быть исправлены путем представления нового документа с четким указанием внесенных изменений.

10. Если последний день доставки документа приходится на официальный выходной день или любой другой день, в который учреждения не работают по решению правительства или по причине форс-мажорных обстоятельств, документ может быть доставлен на следующий рабочий день.

Организация работы комиссии экспертов

11. Все заседания комиссии экспертов ведет ее председатель.

Комиссия экспертов может делегировать председателю полномочия принимать решения по административным и процедурным вопросам.

12. За исключением случаев, когда настоящими Типовыми правилами предусмотрено иное, комиссия экспертов может проводить свою работу любыми методами, в том числе по телефонной, факсимильной или компьютерной связи.

13. В обсуждениях на заседаниях комиссии экспертов могут принимать участие только представители Сторон, но комиссия экспертов может разрешить помощникам, административному персоналу, устным или письменным переводчикам присутствовать во время любого такого обсуждения.

Любое лицо, присутствующее при таком обсуждении, соблюдает конфиденциальность в той степени, которая требуется для выполнения данной задачи при исполнении им своих функций или после их окончания.

14. Если возникает процедурный вопрос, не охватываемый настоящими Типовыми правилами, комиссия экспертов может принять соответствующую процедуру, которая не должна противоречить Правилам разрешения споров.

15. Если комиссия экспертов считает, что есть необходимость изменить какие-либо сроки работы или внести любые другие процедурные или административные коррективы в работу, она информирует Стороны в письменной форме о причинах такого изменения с указанием необходимых сроков или корректировки.

Слушания

16. Председатель устанавливает дату и время проведения слушания в консультации со Сторонами и другими членами комиссии экспертов в соответствии с соглашением, достигнутым в рамках пункта 2 настоящих Типовых правил.

Стороны уведомляются в письменной форме о дате, времени и месте проведения слушания в соответствии с соглашением, достигнутым в рамках пункта 2 настоящих Типовых правил.

17. Если Стороны не договорились об ином, слушание проводится в г. Санкт-Петербурге.

18. Комиссия экспертов может созывать дополнительные слушания, если Стороны с этим согласны.

19. На слушаниях могут присутствовать следующие лица:

представители Сторон;

советники Сторон при условии, что они не обращаются в комиссию экспертов и что ни они, ни их наниматели, деловые партнеры или члены семьи не имеют ни финансовой, ни личной заинтересованности в разбирательстве;

административный персонал, устные и письменные переводчики;

помощники представителей Сторон.

20. Не позднее чем за пять дней до даты слушания каждая Сторона представляет список тех, кто будет выступать или излагать факты на слушании от имени этой Стороны, и других представителей или советников, которые будут присутствовать на слушании.

21. Слушание проводится комиссией экспертов при условии, что Стороне-истцу и Стороне-ответчику будет предоставлено одинаковое время.

Аргументация

22. Аргументы Стороны-истца.

23. Ответные аргументы Стороны-ответчика.

Опровержения

24. Ответ Стороны-истца.

25. Ответ Стороны-ответчика.

26. Во время слушаний члены комиссии экспертов могут задавать вопросы любой из Сторон в любое время.

27. Протокол каждого слушания составляется в соответствии с соглашением, достигнутым в рамках пункта 2 настоящих Типовых правил, и в кратчайшие сроки после его составления подается Сторонам и комиссии экспертов.

28. В ходе работы комиссия экспертов может в любое время задавать вопросы в письменной форме одной или обеим Сторонам.

29. Сторона, которой комиссия экспертов направляет письменные вопросы, представляет экземпляр любого письменного ответа.

Каждой Стороне предоставляется возможность давать письменные комментарии по ответу в течение пяти дней после его представления.

30. В течение 10 дней после даты слушания каждая Сторона может направить дополнительное письменное представление по любому вопросу, возникшему в ходе слушания.

Правила толкования и бремя доказывания

31. Комиссия толкует положения Договора в соответствии с нормами международного публичного права.

32. Сторона, утверждающая, что мера другой Стороны не соответствует положениям Договора, несет бремя доказывания такого несоответствия.

33. Сторона, утверждающая, что мера подпадает под исключение в соответствии с Договором, несет бремя доказывания того, что такое исключение применимо.

Конфиденциальность

34. Стороны, все эксперты, участвующие в подготовке и проведении разбирательства, и все участники слушаний сохраняют конфиденциальность слушаний в комиссии экспертов, ее работы и первоначального доклада, а также всех письменных представлений и сообщений в комиссию экспертов.

35. Комиссия экспертов может запросить информацию. При этом ни от одной из Сторон не требуется предоставлять информацию, если раскрытие этой информации перед запрашивающим органом запрещено национальным законодательством Стороны, которая владеет информацией, или будет несовместимо с важнейшими интересами этой Стороны.

36. Конфиденциальная информация, распространение которой не запрещается, но юридически ограничено, или которая в случае распространения может затронуть интересы Стороны, предоставляется только с письменного согласия источника данной информации.

37. Комиссия экспертов сохраняет и обеспечивает конфиденциальность любой информации, предоставленной ей в доверительной форме Стороной в ходе разбирательства, и отклоняет любое ходатайство третьей стороны о раскрытии такой информации, которая не имеет полномочий от Стороны, предоставившей информацию.

Контакты без участия одной из Сторон

38. Комиссия экспертов не встречается с какой-либо из Сторон и не имеет контактов с ней в отсутствие другой Стороны.

Роль экспертов

39. По просьбе одной из Сторон или по ее собственной инициативе комиссия экспертов может запрашивать у любого лица или органа информацию или технические рекомендации, которые она сочтет необходимыми, при условии, что Стороны согласны с этим, и в соответствии с такими условиями, с которыми могут согласиться Стороны.

40. Если в соответствии с пунктом 39 настоящих Типовых правил поступает просьба представить письменный доклад эксперта, любой срок, применимый к разбирательству в комиссии экспертов, приостанавливается на время, начинающееся с даты представления просьбы и заканчивающееся в день представления доклада в комиссию экспертов.

Доклады комиссии экспертов

41. Если Стороны не договорились об ином, комиссия экспертов основывает свой доклад на представлениях и аргументах Сторон и на любой информации, предоставленной ей в соответствии с пунктом 39 настоящих Типовых правил.

42. После рассмотрения письменных замечаний Сторон по первоначальному докладу комиссия экспертов по собственной инициативе или по просьбе одной из Сторон может:

запросить мнение другой Стороны;

пересмотреть свой доклад;

провести любое другое исследование, которое она сочтет необходимым.

Случаи особой срочности

43. В случаях особой срочности комиссия экспертов соответствующим образом корректирует сроки представления первоначального доклада и замечаний Сторон по такому докладу.

Письменный и устный перевод

44. Сторона уведомляет в письменной форме о языке, на котором будут делаться письменные и устные представления, не позднее чем на встрече, предусмотренной пунктом 2 настоящих Типовых правил.

Каждая Сторона организует и несет расходы за перевод своих письменных представлений на русский язык. По просьбе Стороны, подавшей представление, комиссия экспертов может приостановить разбирательство на время, необходимое для того, чтобы эта Сторона завершила перевод.

Доклады комиссии экспертов составляются на русском языке.

Расчет времени

45. Там, где необходимо сделать что-либо в соответствии с Правилами разрешения споров или настоящими Типовыми правилами, или когда комиссия экспертов требует что-либо сделать в течение ряда дней после, до или в конкретный день или во время конкретного мероприятия, указанная дата или дата, когда происходит указанное мероприятие, не учитывается при расчете этого количества дней.

46. Когда в силу действия пункта 10 настоящих Типовых правил Сторона получает документ в день, отличный от того, когда тот же документ был получен другой Стороной, любой срок, расчет которого зависит от такого получения, рассчитывается с даты получения последнего такого документа.

ПЕРЕЧЕНЬ
международных документов, действие которых прекращается после вступления в силу Договора о зоне свободной торговли

ПРИМЕНЕНИЕ
пункта 1 статьи 18 Договора о зоне свободной торговли государствами - участниками Таможенного союза

В случае если участие одной из Сторон в соглашении, предусмотренном пунктом 1 статьи 18, ведет к росту импорта из такой Стороны в таких объемах, которые наносят ущерб или угрожают нанести ущерб промышленности Таможенного союза, то государства - участники Таможенного союза без ущерба для применения статей 8 и 9 настоящего Договора после проведения соответствующих консультаций Сторонами оставляют за собой право ввести пошлины в отношении импорта соответствующих товаров из такой первой Стороны в размере ставки режима наибольшего благоприятствования.