Угода про створення зони вільної торгівлі

Статус Угоди див. ( 997_747 )

( Зміни до Угоди див. в Протоколі ( 997_181 ) від 02.04.1999 )

( Угоду ратифіковано Законом N 1125-XIV ( 1125-14 ) від 06.10.99 )

{ Про припинення дії Угоди додатково див. Договір ( 997_n25 )від 18.10.2011 }

Держави - учасниці цієї Угоди, далі "Договірні Сторони",

підтверджуючи свою прихильність вільному розвитку взаємного економічного співробітництва,

впроваджуючи в практику принципи ринкової економіки,

діючи у напрямі послідовної реалізації положень Договору про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року ( 997_035 ), місто Москва,

формуючи умови для вільного переміщення товарів та послуг,

забезпечуючи збалансованість взаємної торгівлі та стабілізацію внутрішнього економічного становища держав, що беруть участь,

сприяючи зростанню економічного потенціалу держав-учасниць на засадах розвитку взаємовигідних коопераційних зв'язків і співробітництва,

керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя населення своїх держав,

виходячи з поетапності створення Економічного союзу,

вступаючи до Угоди про створення зони вільної торгівлі, далі "Угода",

домовилися про наступне:

Стаття 1

Загальні положення

1. Договірні Сторони для досягнення цілей цієї Угоди забезпечать взаємодію у розв'язанні конкретних завдань першого етапу створення Економічного союзу, спрямованих на:

поступову відміну мита, податків і зборів, що мають еквівалентну дію, та кількісних обмежень у взаємній торгівлі;

усунення інших перешкод для вільного переміщення товарів і послуг;

створення та розвиток ефективної системи взаємних розрахунків і платежів з торговельних та інших операцій;

координацію торговельної політики стосовно країн, що не є учасницями цієї Угоди;

координацію економічної політики тією мірою, в якій це необхідно для досягнення цілей Угоди (у галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери, розвитку добросовісної конкуренції тощо);

сприяння міжгалузевій і внутрішньогалузевій кооперації та науково-технічному співробітництву;

гармонізацію та/або уніфікацію законодавства Договірних Сторін тією мірою, в якій це необхідно для належного та ефективного функціонування зони вільної торгівлі.

2. Територія Угоди охоплює митні території Договірних Сторін.

3. Якщо значення термінів спеціально не визначено в Угоді або іншою домовленістю Договірних Сторін, то при їхньому тлумаченні Договірні Сторони керуватимуться положеннями Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року ( 995_118 ).

Розбіжності у зв'язку з тлумаченням Угоди або окремих її термінів розв'язуватимуться в порядку процедури, прийнятої для врегулювання спорів у зв'язку з цією Угодою.

4. Договірні Сторони утримуватимуться від дій, що суперечать положенням і перешкоджають досягненню цілей цієї Угоди. Це положення стосується, зокрема, умов участі Договірних Сторін в інших регіональних економічних угрупованнях, а також інших питань, пов'язаних із регулюванням відносин у рамках Угоди.

Стаття 2

Режим стосовно держав, що не беруть участі

Договірні Сторони зберігають за собою право самостійного і незалежного визначення режиму зовнішньоекономічних відносин з державами, що не беруть участі в цій Угоді.

Стаття 3

Мито, податки та збори, що мають еквівалентну дію, і кількісні обмеження

1. Договірні Сторони не застосовують мито, податки і збори, які мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і/або вивіз товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території інших Договірних Сторін. Винятки з даного торговельного режиму оформлюються документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди.

2. Відповідно до пункту 1 цієї статті Договірні Сторони протягом шести місяців з дати набуття чинності цією Угодою розроблять і погодять загальний Перелік вилучень з режиму вільної торгівлі, а також методи застосування і поетапної відміни таких вилучень на перехідний період до створення зони вільної торгівлі.

3. До узгодження загального Переліку вилучень у відносинах між Договірними Сторонами застосовуватимуться діючі двосторонні угоди про вільну торгівлю та протоколи про вилучення з цього режиму, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

4. Країна походження товару визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів ( 997_055 ), які є невід'ємною частиною цієї Угоди (Додаток N 1).

Стаття 4

Технічні та інші спеціальні вимоги (обмеження)

1. Договірні Сторони з метою усунення технічних бар'єрів та інших обмежень аналогічного характеру у взаємній торгівлі прагнутимуть до гармонізації технічних та інших спеціальних вимог і узгодження своєї політики в цій сфері.

2. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам підготувати відповідні пропозиції для реалізації положень першого пункту цієї статті на багатосторонній чи двосторонній основі.

Стаття 5

Збори та формальності, пов'язані з ввозом і вивозом товарів

1. Усі збори і платежі (за винятком мита, податків і прирівнених до них зборів), які встановлюються Договірними Сторонами у зв'язку з ввозом чи вивозом товарів у взаємній торгівлі, не повинні перевищувати в розумних межах прямих фактичних витрат.

2. Договірні Сторони інформуватимуть про види зборів і платежів та прагнутимуть до погодженого скорочення їхнього числа та розмірів.

3. Договірні Сторони прагнутимуть до спрощення та уніфікації адміністративних формальностей.

4. Положення цієї статті поширюються, зокрема, на збори і формальності, що відносяться до:

кількісних обмежень;

ліцензування;

валютного контролю;

статистичного обліку;

документів, документації і посвідчення документів;

аналізу й огляду;

карантину, санітарної служби, фумігації тощо.

Стаття 6

Уніфікація та/або гармонізація митних процедур

1. Договірні Сторони вживуть заходів до максимального спрощення та уніфікації митних формальностей, зокрема, шляхом введення єдиних форм митної і товаросупровідної документації, орієнтуючись на діючі міжнародні угоди і домовленості.

2. Договірні Сторони доручать своїм компетентним органам підготувати пропозиції щодо гармонізації митних процедур і взаємного визнання митних документів та митних забезпечень.

Стаття 7

Товарні номенклатури

1. Під час здійснення заходів тарифного і нетарифного регулювання, ведення статистичного обліку та обміну статистичною інформацією, а також для митного контролю й оформлення Договірні Сторони використовуватимуть товарні номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, які базуються на Гармонізованій системі опису та кодування товарів. При цьому для власних потреб Договірні Сторони в разі необхідності здійснюють подальший розвиток національних товарних номенклатур.

2. Введення еталонного примірника Гармонізованої системи опису і кодування товарів здійснює Російська Федерація через представництва, які є у відповідних міжнародних організаціях, поки інші Договірні Сторони не заявлять про самостійне ведення еталонного примірника.

Стаття 8

Внутрішні податки та інші збори фіскального характеру

1. Договірні Сторони не будуть прямо або побічно обкладати товари, які походять з митної території інших Договірних Сторін, податками та зборами фіскального характеру в розмірі, що перевищує їхній рівень для національних товарів.

2. Договірні Сторони надаватимуть повну інформацію про всі діючі податки та інші збори фіскального характеру.

Стаття 9

Субсидії

Договірні Сторони погодились не надавати експортні та інші субсидії підприємствам, які знаходяться на їхніх територіях, якщо внаслідок надання таких субсидій порушуються умови добросовісної конкуренції.

Стаття 10

Транзит

1. Договірні Сторони погоджуються з тим, що дотримання принципу свободи транзиту є найважливішою умовою досягнення цілей цієї Угоди та істотним елементом процесу їхнього підключення до системи міжнародного розподілу праці та кооперування.

2. Транзитні перевезення не повинні зазнавати необгрунтованих затримок або обмежень.

3. Умови транзиту, включаючи тарифи на перевезення будь-яким видом транспорту та надання послуг, не повинні бути гіршими ніж умови, які забезпечують Договірні Сторони для власних відправників та одержувачів вантажів, товарів, що їм належать, а також для перевізників і транспортних засобів цієї Договірної Сторони або надаються відправникам і одержувачам вантажів, товарам, що їм належать, перевізникам і транспортним засобам будь-якої іншої іноземної держави, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Стаття 11

Реекспорт

1. Кожна Договірна Сторона не допускатиме несанкціонованого реекспорту товарів, щодо експорту яких інші Договірні Сторони, з території яких походять ці товари, застосовують заходи тарифного та/або нетарифного регулювання.

2. Договірні Сторони не перешкоджатимуть господарюючим суб'єктам включати до контрактів положень, які стосуються реекспорту товарів.

3. Питання, пов'язані з реекспортом товарів, регулюються відповідно до Угоди про реекспорт товарів і порядок видачі дозволу на реекспорт ( 997_008 ) (Додаток N 2), що становить невід'ємну частину цієї Угоди.

Стаття 12

Виробнича кооперація і науково-технічне співробітництво

Договірні Сторони сприятимуть розвитку виробничої кооперації та науково-технічному співробітництву на міждержавному (міжгалузевому, регіональному) рівні та на рівні господарюючих суб'єктів, у тому числі шляхом надання різних форм державної підтримки.

Стаття 13

Винятки

1. Загальні винятки.

Ця Угода не перешкоджає праву будь-якої з Договірних Сторін вживати загальноприйнятих у міжнародній практиці заходів державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, які вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасницею яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:

захисту громадської моралі та громадського порядку;

захисту життя та здоров'я людей;

охорони тварин і рослин;

захисту навколишнього середовища;

охорони художніх, археологічних та історичних цінностей, що становлять національне надбання;

захисту промислової та інтелектуальної власності;

торгівлі золотом, сріблом чи іншими дорогоцінними металами та камінням;

збереження природних ресурсів, які не відновлюються;

обмеження експорту продукції, коли внутрішня ціна на таку продукцію нижче за світову внаслідок здійснення державних програм підтримки;

порушення платіжного балансу.

2. Винятки з міркувань безпеки.

Ніщо в цій Угоді не перешкоджає праву будь-якої з Договірних Сторін вживати будь-яких заходів державного регулювання, яких вона вважає необхідними, якщо ці заходи стосуються:

забезпечення національної безпеки, включаючи запобігання розголошенню конфіденційної інформації, що стосується державної таємниці;

торгівлі зброєю, військовою технікою, боєприпасами, надання послуг військового характеру, передачі технологій і надання послуг для виробництва озброєння і військової техніки та в інших військових цілях;

поставки матеріалів, які розщеплюються, та джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів;

засобів, що застосовуються у воєнний час чи в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах;

дій на виконання нею зобов'язань на підставі Статуту ООН ( 995_010 ) для збереження міжнародного миру і безпеки.

Стаття 14

Порядок введення заходів державного регулювання

1. Договірна Сторона завчасно повідомляє інші Договірні Сторони про причини, характер і передбачувані терміни впровадження та дії заходів державного регулювання.

2. Договірні Сторони проводять попередні консультації та виробляють рекомендації, у разі неможливості прийняття погодженого рішення у шестимісячний термін, Договірна Сторона, згадана в пункті 1 цієї статті, має право ввести заходи державного регулювання на свій розсуд.

3. В особливих випадках, які не підлягають зволіканню, Договірна Сторона має право на введення заходів державного регулювання в галузі зовнішньоекономічної діяльності з одночасним повідомленням і негайним наступним проведенням консультацій з іншими Договірними Сторонами.

Стаття 15

Співробітництво в галузі експортного контролю

Договірні Сторони співробітничатимуть і здійснюватимуть погоджені дії з питань експортного контролю.

Стаття 16

Сфера дії Угоди щодо товарів

Режим зони вільної торгівлі поширюється на товари, які походять із митної території Договірних Сторін і призначені для митної території Договірних Сторін.

Стаття 17

Послуги

1. Договірні Сторони на основі взаємності прагнутимуть до поступового скасування обмежень з метою створення умов для вільного надання послуг у межах території Угоди.

2. Договірні Сторони визначають види послуг, на які поширюється дія цієї статті, і виділять пріоритетні види послуг в галузі безпосереднього обслуговування товарообігу, щодо яких питання лібералізації імпорту та експорту підлягають вирішенню в першочерговому порядку.

3. Договірні Сторони зберігають за собою право узгоджувати питання, пов'язані з наданням послуг як на багатосторонній, так і на двосторонній основі.

Стаття 18

Обмін інформацією про правове регулювання зовнішньоекономічних зв'язків

Договірні Сторони в узгодженому порядку надають одна одній інформацію про внутрішнє правове регулювання зовнішньоекономічних зв'язків.

Стаття 19

Порядок розв'язання спорів

1. Будь-які спори та розбіжності між Договірними Сторонами щодо тлумачення та/або застосування положень цієї Угоди, а також інші спори, що зачіпають права та обов'язки Договірних Сторін за цією Угодою або у зв'язку з нею, будуть розв'язуватися в такому порядку:

шляхом проведення безпосередніх консультацій заінтересованими Договірними Сторонами між собою або, за взаємною згодою, за участю представників інших Договірних Сторін;

у рамках спеціальної погоджувальної процедури (шляхом створення робочих груп для вивчення матеріалів спору і вироблення рекомендацій);

в Економічному Суді СНД;

у рамках інших процедур, передбачених міжнародним правом.

2. Перехід до наступної процедури можливий за взаємною згодою Договірних Сторін, між якими виникли спірні питання чи розбіжності, або на вимогу однієї з них у разі недосягнення згоди протягом шести місяців від дня початку процедури.

Стаття 20

Співвідношення цієї Угоди з іншими зобов'язаннями і правами Договірних Сторін

1. Ніщо в цій Угоді не може розглядатися як таке, що перешкоджає будь-якій з Договірних Сторін виконувати взяті на себе зобов'язання відповідно до будь-якої іншої міжнародної угоди, учасницею якої ця Договірна Сторона є або може бути за умови, якщо ці зобов'язання не суперечать положенням і цілям цієї Угоди.

2. Положення цієї Угоди не зачіпають прав і переваг, що надаються в рамках регіонального співробітництва, прикордонної та прибережної торгівлі, преференцій, вільних економічних та митних зон, які регулюються внутрішнім законодавством або на основі міжнародних угод.

3. Договірна Сторона, яка має намір укласти преференційні, торговельні та інтеграційні угоди з державами, які не є учасницями цієї Угоди, завчасно повідомляє про це інші Договірні Сторони та інформує їх про передбачувані умови своєї участі у згаданих угодах.

Для цілей цього пункту Договірними Сторонами є Договірні Сторони, які підписали цю Угоду, і держави, які приєдналися до неї.

Стаття 21

Перехід до Митного союзу

Зона вільної торгівлі розглядається як перехідний етап до формування Митного союзу.

Митний Союз може бути створений державами, які виявлять бажання продовжувати співробітництво в його рамках і які виконують умови цієї Угоди.

Стаття 22

Зміни та доповнення

1. До цієї Угоди можуть бути внесені зміни та доповнення за взаємною згодою Договірних Сторін.

2. Застереження до цієї Угоди не допускаються.

Стаття 23

Набуття чинності

1. Ця Угода тимчасово застосовується з дня підписання і набуває чинності з дати здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Договірними Сторонами, які її підписали, всіх необхідних внутрішньодержавних процедур.

2. Депозитарієм цієї Угоди є Республіка Білорусь.

3. Після закінчення одного року з дати підписання цієї Угоди Договірні Сторони, для яких Угода набула чинності, можуть прийняти рішення про участь в Угоді Договірних Сторін, для яких Угода застосовується тимчасово.

Стаття 24

Приєднання

1. Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав, яка визнає положення Угоди, що діють на момент приєднання, і яка виявляє готовність виконувати їх у повному обсязі.

2. Приєднання здійснюється на умовах і в порядку, які визначаються окремою угодою з державою, що приєднується, яка попередньо погоджується і підлягає схваленню всіма Договірними Сторонами відповідно до їхніх внутрішньодержавних процедур.

Стаття 25

Припинення участі в Угоді

1. Будь-яка Договірна Сторона може припинити свою участь в Угоді шляхом направлення офіційного письмового повідомлення іншим Договірним Сторонам про свій намір вийти з Угоди за шість місяців до виходу.

2. У разі порушення будь-якою з Договірних Сторін положень цієї Угоди, що завдає серйозної шкоди досягненню її цілей, інші Договірні Сторони вправі прийняти рішення про припинення дії Угоди або її окремих положень щодо цієї Договірної Сторони або прийняти рішення про виключення її з числа учасниць Угоди.

3. Для цілей розв'язання можливих спорів і претензій, у тому числі матеріального характеру, положення цієї Угоди продовжують діяти щодо Договірної Сторони, яка припинила участь, аж до повного врегулювання всіх вимог.

Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить Договірним Сторонам, які підписали цю Угоду, її завірену копію.

За Азербайджанську Республіку           За Республіку Молдова

За Республіку Вірменія                  За Російську Федерацію

За Республіку Білорусь                  За Республіку Таджикистан

За Республіку Грузія                    За Туркменистан

За Республіку Казахстан                 За Республіку Узбекистан

За Киргизьку Республіку                 За Україну

Затверджені Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав про Правила визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року ( 997_055 )

Угода про реекспорт товарів та порядок видачі дозволу на реекспорт ( 997_008 )