Директива Ради 95/7/ЄС, яка вносить поправки у Директиву 77/388/ЄЕС і запроваджує нові заходи спрощення щодо податку на додану вартість - сфери дії певних винятків та практичних домовленостей щодо їх впровадження від 10 квітня 1995 року

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про утворення Європейського Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, статтю 99 Договору,

Беручи до уваги пропозицію від Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту,

Беручи до уваги висновок Економічного і Соціального Комітету (3),

Враховуючи, що робота внутрішнього ринку може бути поліпшена шляхом впровадження загальних правил, що пояснюють сферу та заходи застосування деяких винятків, передбачених у статтях 14(1), 15 пункт 2 та 16 (1) Шостої Директиви Ради 77/388/ЄЕС від 17 травня 1977 р. щодо гармонізації законодавства держав-членів стосовно податків з обороту - загальна система податку на додану вартість: загальні основи оподаткування (1); враховуючи, що впровадження таких загальних правил передбачене вищезазначеною директивою та, зокрема статтями 14(2) та 16(3) Директиви;

Враховуючи, що стаття 3 Директиви Ради 92/111/ЄЕС від 14 грудня 1992 р., яка вносить поправки до Директиви 77/388/ЄЕС і запроваджує заходи спрощення щодо податку на додану вартість (2), передбачає прийняття спеціальних правил стосовно оподаткування ланцюгових операцій між оподаткованими особами; враховуючи, що такі правила повинні забезпечити не тільки відповідність принципу нейтральності загальної системи податку на додану відносно походження товарів та послуг, а також відповідність до вибору принципів, що регулюють податок на додану вартість та наглядових заходів протягом перехідного періоду;

_______________
     (2) OJ  No L 384, 30.12.1992, p. 47.

Враховуючи, що необхідно включити в оподатковану суму на імпорт всі додаткові витрати, що постали з перевезення товарів до будь-якого місця призначення в Співтоваристві, оскільки це місце відоме під час здійснення імпорту товарів; враховуючи, що в результаті, постачальники відповідних послуг використовують винятки, передбачені статтею 14(1) (i) Директиви 77/388/ЄЕС;

Враховуючи, що стаття 15(2) цієї Директиви забезпечує, що Комісія повинна подати пропозиції до Ради стосовно створення податкових правил Співтовариства, які визначають сферу, а також практичні заходи для застосування, дії винятків, що застосовуються до експорту товарів, які перевозяться у персональному багажі подорожуючих;

Враховуючи, і вважається доречним, що період часу, який є основою для обчислення поправок, передбачених статтею 20(2) вищезгаданої Директиви, слід подовжити до 20 років державами-членами стосовно нерухомого майна, отриманого як інвестиційні капітальні товари, беручи до уваги тривалість їхнього економічного періоду життя;

Враховуючи, що держави-члени мають бути спроможними підтримувати ставки, що застосовується до товарів, після завершення роботи, яку вони виконали згідно з контрактом по завершенню роботи на 1 січня 1993 р.;

Враховуючи, що правила, що регулюють територіальне застосування та податкові угоди, що застосовуються у сфері транспортних послуг в межах Співтовариства, функціонують в простій та задовільній формі як для торговців, так і для органів в Державах-членах;

Враховуючи, що ставлячись до роботи транспорту в межах будь-якої держави-члена як до роботи транспорту по перевезенню товарів в межах Співтовариства, де це прямо пов'язано із функціонуванням транспорту між державами-членами, можливо спростити не тільки принципи та угоди щодо оподаткування тих національних транспортних послуг, але й також правила, що застосовуються до додаткових послуг та послуг, наданих посередниками, які залучені до постачання цих різноманітних послуг;

Враховуючи, що кваліфікація певних робіт щодо рухомого майна, як роботи, що виконуються по контракту для завершення робіт, є джерелом труднощів і повинно бути ліквідовано;

Враховуючи, що для сприяння торгівлі в межах Співтовариства в сфері робіт стосовно рухомого матеріального майна, податкові заходи, що застосовуються для цих операцій повинні бути змінені, якщо вони проведені для особи, яка встановлена для цілей податку на додану вартість в державі-члені іншій, ніж держава його фізичного виконання;

Враховуючи, що стаття 16 (1) (B) - (E) згаданої Директиви, взятої разом зокрема з статтею 22(9) стосовно звільнення від зобов'язань, робить можливим подолання труднощів, з якими зустрічаються комерсанти, що беруть участь в черзі операцій, які включають товар проданий та збережений згідно з складськими угодами;

Враховуючи, що необхідно в цьому відношенні забезпечити, що податковий режим, застосований до поставок товарів та надання послуг, що відносяться до певних товарів, які можливо будуть поставлені під митні складські угоди, також можуть застосовуватись до таких самих операцій, що включають товари, поставлені під складські угоди іншими ніж митні угоди;

Враховуючи, що ці угоди стосуються загалом сировини та інших товарів, про які домовлено на передових міжнародних ринках; враховуючи, що повинен бути складений список товарів охоплений цими положеннями;

Враховуючи, що консультуючись з Комітетом з питань податку на додану вартість, держави-члени є відповідальними за визначення тих складських угод інших ніж митні угоди;

Враховуючи, що все ж таки необхідно виключити з таких угод, в принципі, товари, які мають поставлятися на стадії роздрібної торгівлі;

Враховуючи, що необхідно уточнити деякі з правил застосування податку, коли товари виходять з зоні дії угод передбачених статтею 16(1) (B) - (E) зазначеної Директиви, зокрема стосовно особи відповідальної за оплату податкового збору;

Враховуючи, що необхідно уточнити сферу застосування цих положень статті 17(2) (a) вищезазначеної Директиви, що застосовуються протягом перехідного періоду згідно з статтею 28 1;

Враховуючи, що необхідно відповідним чином внести поправки до Директиви 77/388/ЄЕС,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Стаття 1

Директива 77/388/ЄЕС цим вносить наступні поправки:

1. Стаття 5(5) може бути замінена наступним:

"5. Держави-члени можуть вважати передачу певних робіт з реконструкції як поставку в значенні пункту 1";

2. Стаття 11 (B) (3) (b) третій підпункт замінюється наступним:

"Випадкові витрати, що відносяться до вищезазначеного також повинні бути включені в оподатковану суму, якщо вони постають внаслідок транспортування в інше місце призначення в межах території Співтовариства, якщо це місце відоме на час настання такої небажаної події";

3. В статті 15(2), другий та третій підпункти заміняються наступними трьома підпунктами:

"У випадку перевезення товарів в персональному багажі подорожуючих, таке звільнення застосовується за умови, що:

- подорожуючий не встановлений в межах Співтовариства,

- товари транспортуються до місця призначення за межами Співтовариства до кінця третього місяця від здійснення постачання,

- загальна вартість поставки, включаючи податок на додану вартість є більш ніж еквівалент в національній валюті 175 ЄКЮ, що встановлено відповідно до статті 7 (2) Директиви 69/169/ЄЕС * ( 994_203 ); однак держави-члени можуть звільнити поставку з загальною вартістю меншою ніж ця сума.

Для цілей застосування другого підпункту:

- подорожуючий, не встановлений в межах Співтовариства, розглядається у значенні подорожуючого, чиє місце проживання або юридична адреса не знаходяться в межах Співтовариства. Для цілей цього положення "місце проживання або юридична адреса" означає місце у паспорті, посвідченні особи або інші документи посвідчення особи, які визнаються чинними державами-членами, на території яких відбувається постачання.

- доказ експортування надається шляхом рахунку-фактури або іншого документа замість нього, завіреного митним відомством, де товари залишили Співтовариство;

Кожна держава-член передає Комісії зразки штампів, які вона використовує для такого завірення, зазначеного в другому абзаці третього підпункту. Комісія передає цю інформацію податковим органам в інших державах-членах."

_______________
     * OJ No L 133,  4.1969, p. 6 Директива з поправками, востаннє
внесеними Директивою 94/4/ЄС ( 994_438 ) (OJ No L 60, 3.3.1994, p.
14).

4. В статті 20(2) останній підпункт повинен бути замінений наступним:

"У випадку з нерухомим майном, отриманим як капітальне майно, період врегулювання може бути продовжено до 20 років";

5. В статті 28(2) необхідно додати наступний пункт:

"(h) Держави-члени, які на 1 січня 1993 р. скористалися можливістю, передбаченою в статті 5(5) (a), яка діяла на той день, можуть застосовувати до постачальників згідно з контрактом по виконанню роботи ставки, що застосовуються до товарів після їх виготовлення".

Для цілей застосування цього положення, поставки, що здійснюються в рамках контракту з виконання робіт вважаються доставленими постачальником своєму покупцю рухомого майна, що виготовлено або зібрано постачальником з матеріалів або предметів наданих йому покупцем для цього, не зважаючи чи забезпечив постачальник будь-яку частину використаних матеріалів чи ні;

6. Стаття 28(a)(5) повинна бути виправлена наступним чином:

- вступне речення необхідно замінити на наступне:

"Наступне повинно розглядатися як постачання товарів для розгляду:

- (a) необхідно виключити;

- четвертий абзац у другому підпункті (b) потрібно виключити;

- п'ятий абзац в другому підпункті (b) потрібно замінити на наступне:

- надання послуг, що здійснено для оподаткованої особи і включають роботу по відповідним товарам, фізично здійсненим в державах-членах, в яких закінчується відправлення або транспортування товарів, за умови, що товари після обробки, знову відправляються оподаткованій особі в тій державі-члені, з якої вони спочатку були відправлені або транспортовані;"

7. До статті 28 b необхідно внести наступні зміни:

- в першому абзаці пункту C(1) кому потрібно замінити на крапку і додати наступний пункт:

"Якщо місце відправки та місце прибуття розташовані в межах однієї країни, транспортування товарів розглядається як перевезення товарів в межах Співтовариства, якщо таке перевезення пов'язане з транспортуванням товарів, в якому місце відправки та місце призначення знаходяться на території двох різних держав-членів;"

- необхідно додати наступний розділ:

"F. Місце постачання послуг у випадку визначення цінності або продовження роботи з рухомим матеріальним майном

Шляхом часткової відміни статті 9(2) (c) місце надання послуг, що включають оцінювання або продовження роботи з рухомим матеріальним майном, наданих покупцям, визначеним для цілей податку на додану вартість в державі-члені іншій ніж та, де ці послуги проводяться фізично, вважається що знаходиться на території держави-члена, яка надала покупцю ідентифікаційний номер податку на додану вартість згідно з яким для нього здійснювалися послуги.

Ця часткова відміна не застосовується, якщо товари не відправлені або перевезені з держави-члена, де послуги були фізично здійснені";

8. В першому підпункті статті 28c (A) (a)

"як зазначено в статтях 5 та 28a (5) (a)"

замінюється на

"як зазначено в статті 5";

9. Статтю 28c (E)(1) замінити наступним:

"1. В статті 16:

- пункт 1 замінити на наступне:

1. Без шкоди до інших податкових положень Співтовариства держави-члени можуть, згідно з консультаціями, передбаченими в статті 29, вжити спеціальних заходів, призначених виключити всі або деякі з наступних операцій, за умови, що вони не націлені на кінцеве використання та/або споживання, і, що кількість збору податку на додану вартість щодо припинення угоди стосовно ситуацій зазначених в A - E відповідає кількості податку, який буде стягуватися з кожної з цих операцій в межах території країни.

A. імпорт товарів, які повинні бути продані згідно з складськими угодами іншими ніж митні угоди;

B. поставки товарів, які повинні бути:

(a) представлені митниці та, якщо доречно, поміщені на тимчасове збереження;

(b) поміщені у вільній зоні або вільному складі,

(c) поміщені згідно з митними складськими угодами або внутрішньовиробничими угодами,

(d) прийняті в територіальні води:

- з метою включення до бурових або виробничих платформ для цілей конструкції, ремонту, експлуатації, перебудови або монтажу таких платформ, або для прикріплення таких бурових або виробничих платформ до землі,

- для заправки та постачання провізією бурових або виробничих платформ;

(e) розміщені в межах території країни, згідно з складськими угодами іншими ніж митні угоди.

Для цілей цієї статті, склади, інші ніж митні склади, повинні призначатися:

- для продуктів, що підлягають акцизному збору, місця визначені, як податкові склади для цілей статті 4(b) Директиви 92/12/ЄЕС ( 994_361 ),

- для товарів інших ніж ті, що підлягають акцизному збору, місця визначені як такі державами-членами. Однак, держави-члени можуть не передбачати складські угоди інші ніж митне збереження, якщо відповідні товари поставляються вроздріб.

Проте держави-члени можуть передбачити наступні угоди для товарів призначених для:

- оподаткованих осіб для цілей поставок, здійснених за умов, викладених в статті 28k,

- неоподаткованих податками магазинів в значенні статті 28k, для цілей поставок подорожуючим літаком або морем до третіх країн, якщо такі поставки є винятками згідно з статтею 15,

- оподаткованих осіб для цілей поставок подорожуючим на борту літака або судна, якщо місце прибуття розташоване поза межами Співтовариства,

- оподаткованих осіб для цілей поставок, здійсненних як неоподаткованих податками згідно з статтею 15, пункт 10.

Місця зазначені в (a), (b), (c) та (d) повинні бути такими як встановлено чинними митними положеннями Співтовариства;

C. постачання послуг, пов'язаних із постачанням товарів зазначених в пункті B;

D. постачання послуг та товарів виконаних:

(a) в місцях перелічених в B (a), (b), (c) та (d) і також підпорядковуючись одній з ситуацій визначеній в ній,

(b) в місцях зазначених в B(e) і також підпорядковуючись, в межах території країни, одній з ситуацій визначеній в ній.

Якщо вони використовують можливість передбачену в підпункті (a) для операцій, здійснених в митних складах, держави-члени вживають заходи необхідні для забезпечення того, що вони визначили складські угоди інші ніж, митне збереження, яке дозволяє застосування положень пункту (b) до тих самих операцій стосовно товарів перелічених в Додатку J, які були здійснені в таких складах, інших ніж митні склади;

E. поставки:

- товарів зазначених в статті 7(1)(a) все ще підлягають угодам щодо тимчасового імпорту товарів з повним звільненням від податку з імпорту або зовнішнім транзитним угодам,

- товарів зазначених в статті 7(1)(b) все ще підлягають зовнішньому транзитному порядку Співтовариства передбаченого в статті 33a, а також постачання послуг, що відносяться до таких поставок.

Шляхом часткової відміни першого підпункту статті 21(1)(a), особою, що зобов'язана сплатити податковий збір відповідно до першого підпункту, повинна бути особа, яка ставить товари поза дію угод або ситуацій, зазначені в цьому параграфі.

Коли виключення товарів з угод або ситуацій, зазначених в цьому параграфі ініціює імпорт товарів в значенні статті 7(3), держави-члени, які ввозять товар вживають необхідні заходи, щоб уникнути подвійного оподаткування в межах країни.",

- необхідно додати наступний пункт:

"1a. У випадках, де вони використовують можливість передбачену пунктом 1, держави-члени вживають заходи необхідні для забезпечення того, що придбання товарів в межах Співтовариства, які будуть виконуватися в рамках угод або в ситуаціях, зазначених в пункті 1(B), отримають сприятливі умови з тих самих положень, що й поставки товару, здійснених в межах країни за цих самих умов.";

10. в статті 28f (1), статтю 17(2)(a) необхідно замінити наступним:

"(a) податок на додану вартість, що підлягає сплаті або є сплачений в межах території країни стосовно товарів або послуг поставлених або тих, що повинні бути поставлені йому іншою оподаткованою особою;"

11. в статті 28g, стаття 21 (1)(b) повинна бути замінена на наступне:

"(b) особи, яким надаються послуги, охоплені статтею 9(2)(e) або особи, які визначаються для цілей податку на додану вартість на території цієї держави-члена та яким надаються послуги, охоплені статтею 28b, (C), (D), (E) та (F), якщо послуги надані оподаткованою особою, яка встановлена за кордоном; однак, держави-члени можуть вимагати що постачальник послуг несе повністю та частково відповідальність за сплату податку;"

12. Стаття 28h повинна бути виправлена наступним чином:

- стаття 22(2)(b) повинна бути замінена на наступне:

"(b) Кожна оподаткована особа повинна реєструвати товари, які вона відправила або перевезла або які були відправлені чи перевезені від її імені за межі території, зазначеної в статті 3, але в межах Співтовариства для цілей операцій, зазначених в п'ятому, шостому та сьомому абзаці статті 28a (5)(b).

Кожна оподаткована особа повинна вести в достатній мірі детальні звіти, щоб дозволити ідентифікацію товарів, відправлених їй з іншої держави-члена іншою або від імені іншої оподаткованої особи, визначеної для цілей податку на додану вартість в цій іншій державі-члені, у зв'язку з якою була надана послуга згідно з третім або четвертим абзацом статті 9(2)(c);"

- перший абзац другого підпункту статті 22(3)(b) повинен бути замінений на наступне:

"- у випадку угод зазначених в статті 28 b (C), (D), (E) та (F) номер, під яким зареєстровано оподатковану особу на території країни і номер, під яким зареєстровано покупця та за яким йому була надана послуга",

- перший підпункт статті 22(6)(b) необхідно замінити на наступний:

"Кожна оподаткована особа, визначена для цілей податку на додану вартість, надає підсумовуючий висновок щодо одержувачів, визначених для цілей податку на додану вартість, яким він поставив товар за умов, передбачених в статті 28c (A)(a) та (c) та вантажоодержувачів, визначених для цілей податку на додану вартість в угодах зазначених в п'ятому підпункті."

- другий абзац третього підпункту статті 22(6)(b) необхідно замінити наступним:

- "номер, під яким зазначена кожна особа, що отримала товари для цілей податку на додану вартість в іншій державі-члені та згідно з яким товари були йому поставлені,"

- п'ятий підпункт статті 22(6)(b) повинен бути вилучений;

13. Додаток J, який з'являється у Додатку до цієї Директиви, додається.

Стаття 2

1. Держави-члени приймають закони, постанови та адміністративні положення необхідні для виконання цієї Директиви не пізніше 1 січня 1996 р. Про це пізніше вони повідомляють Комісію.

Коли держави-члени приймають такі положення, останні повинні містити посилання на цю Директиву чи супроводжуватися таким посиланням у разі їхньої офіційної публікації. Методи, за якими робиться таке посилання, встановлюються державами-членами.

2. Шляхом часткової відміни першого підпункту пункту 1, держави-члени можуть вжити заходи за допомогою закону, постанови або адміністративного положення щодо прийняття положень в статті 1(3),(4) та (9) не пізніше 1 січня 1996 р.

Однак Федеративна Республіка Німеччини та Велике Герцогство Люксембург отримали дозвіл вжити заходи шляхом застосування закону, положення або адміністративної постанови з метою застосування положень в статті 1(9) не пізніше 1 січня 1997 р.

3. Держави-члени передають Комісії текст основних положень національного законодавства, які вони прийняли у сфері, що регулюється цією Директивою.

Стаття 3

Ця Директива набирає чинності на 20 день після публікації в Офіційному Журналі Європейських Співтовариств.

Стаття 4

Ця Директива адресована державам-членам.

Вчинено в Люксембурзі, 10 квітня 1995 р.

За Раду

Президент                                                 А. Юппе

Офіційне видання L 102, 05/05/1995 p. 0018 - 0024

Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.