02013R1291 - UA - 04.07.2015 - 001.003

Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex.

(До Розділу V: Економічне та галузеве співробітництво
Глава 9. Співробітництво у сфері науки та технологій)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1291/2013
від 11 грудня 2013 року
про встановлення Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020 роки) і про скасування Рішення № 1982/2006/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

(ОВ L 347 20.12.2013, с. 104)

Зі змінами, внесеними:

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 1291/2013 від 11 грудня 2013 року про встановлення Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020 роки) і про скасування Рішення № 1982/2006/ЄС

(Текст стосується ЄЕП)

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1
Предмет

Цей Регламент встановлює Рамкову програму з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020 роки) (далі - «Горизонт 2020») і визначає правові рамки, які регулюють підтримку Союзом діяльності в сфері наукових досліджень та інновацій, задля посилення науково-технологічної бази Європи, збільшення користі для суспільства, а також уможливлення кращого використання економічного та промислового потенціалу політики інновацій, досліджень і технологічного розвитку.

Стаття 2
Терміни та означення

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) «науково-дослідна та інноваційна діяльність» означає весь спектр діяльності, пов’язаної з науковими дослідженнями, технологічним розвитком, демонстраціями та інноваціями, в тому числі сприяння співпраці з третіми країнами та міжнародними організаціями, розповсюдження і оптимізація результатів, а також стимулювання високоякісної підготовки та мобільності дослідників у Союзі;

(2) «пряма діяльність» означає науково-дослідну та інноваційну діяльність, яку веде Комісія через свій Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ);

(3) «непряма діяльність» означає науково-дослідну та інноваційну діяльність учасників, на ведення якої Союз надає фінансову підтримку;

(4) «публічно-приватне партнерство» означає партнерство, в якому партнери з приватного сектора, Союз та, у відповідних випадках, інші партнери, як-от органи публічного сектора, спільно зобов’язуються підтримувати розроблення та реалізацію програми з наукових досліджень та інновацій або відповідну діяльність;

(5) «партнерство в рамках публічного сектора» означає партнерство, в якому органи публічного сектора або органи, що виконують функції публічних служб на місцевому, регіональному, національному або міжнародному рівні, та Союз спільно зобов’язуються підтримувати розроблення та реалізацію програми з наукових досліджень та інновацій або відповідну діяльність;

(6) «дослідницькі інфраструктури» означає об’єкти, ресурси та послуги, що їх використовують дослідники для проведення наукових досліджень і стимулювання інновацій у своїй галузі. У відповідних випадках такі об’єкти, ресурси та послуги можуть бути використані поза межами досліджень, наприклад, для освіти або надання публічних послуг. Вони включають важливе наукове обладнання або набори інструментів; ресурси, що ґрунтуються на знаннях, як-от колекції, архіви або наукові дані; електронні інфраструктури, як-от системи даних, обчислювальні системи та мережі зв’язку; а також будь-які інші унікальні інфраструктури, що є важливими для досягнення досконалості в дослідженнях та інноваціях. Такі інфраструктури можуть бути «локально розташовані», «віртуальні» або «розподілені»;

(7) «стратегія розумної спеціалізації» має те саме значення, що й стратегія розумної спеціалізації в розумінні пункту (3) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 (-1).

Стаття 3
Створення програми «Горизонт 2020»

Цим положенням Регламенту створюється Програма «Горизонт 2020» на період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2020 року.

Стаття 4
Додана вартість для Союзу

Програма «Горизонт 2020» максимізує додану вартість для Союзу та її вплив з акцентом на цілях і діяльності, які неможливо ефективно реалізувати зусиллями поодиноких держав-членів. «Горизонт 2020» відіграє провідну роль у досягненні успіху стратегії «Європа 2020» для розумного, сталого та інклюзивного зростання (далі - стратегія «Європа 2020»), оскільки забезпечує спільні стратегічні рамки фінансування Союзом передового досвіду в сфері науково-дослідної діяльності та інновацій, і таким чином є інструментом мобілізації приватних і публічних інвестицій, створення нових робочих місць і забезпечення довготривалої сталості Європи, її зростання, економічного розвитку, соціальної інклюзії та галузевої конкурентоспроможності, а також реагування на суспільні виклики в усьому Союзі.

Стаття 5
Загальна ціль, пріоритети та конкретні цілі

1. Загальна ціль програми «Горизонт 2020» - сприяти створенню в усьому Союзі суспільства та економіки, заснованих на знаннях та інноваціях, за допомогою залучення додаткових коштів на фінансування наукових досліджень, розробок та інновацій і сприяння досягненню цілей у сфері наукових досліджень і розробок, у тому числі до 2020 року досягти виділення 3% ВВП на наукові дослідження та розробки в усіх державах-членах Союзу. У такий спосіб досягається підтримка реалізації стратегії «Європа 2020» та інших стратегій Союзу, а також створення та функціонування Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Перший набір відповідних показників ефективності для оцінювання прогресу щодо загальної цілі наведено у вступі до додатку I.

2. Загальної цілі, встановленої в параграфі 1, досягають за допомогою трьох пріоритетів, що посилюють один одного, у таких сферах:

(a) Передова наука;

(b) Лідерство в промисловості;

(c) Суспільні виклики.

Конкретні цілі, які відповідають кожному з цих трьох пріоритетів, разом із загальними напрямами діяльності, викладені в частинах I-III додатка I.

3. Загальної цілі, встановленої в параграфі 1, також досягають за допомогою конкретних цілей «Поширення передового досвіду та розширення участі» та «Наука з суспільством і для суспільства», викладених, відповідно, в частинах IV і V додатка I разом із загальними напрямами діяльності.

4. Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів, викладених, відповідно, в параграфах 1 і 2, через надання науково-технічної підтримки стратегіям Союзу в співпраці з відповідними національними та, у відповідних випадках, регіональними стейкхолдерами в сфері наукових досліджень, наприклад, у розробленні стратегій розумної спеціалізації. Конкретні цілі разом із загальними напрями діяльності викладені в частині VI додатка I.

5. Європейський інститут інновацій і технологій (ЄІІТ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів, встановлених, відповідно, у параграфах 1 і 2, з конкретною ціллю інтегрувати трикутник знань, який складається з вищої освіти, досліджень та інновацій. Відповідні показники ефективності ЄІІТ встановлені у вступі до додатка I, а конкретна ціль та загальні напрями діяльності - в частині VII додатка I.

6. У контексті пріоритетів, конкретних цілей і загальних напрямів діяльності, зазначених у параграфах 2 і 3, можна взяти до уваги нові та непередбачені потреби, що виникають у період реалізації програми «Горизонт 2020». Серед них, у належно обґрунтованих випадках, можуть бути відповіді на нові можливості, кризи та загрози, а також відповіді на потреби, пов’язані з розробкою нових стратегій Союзу.

Стаття 6
Бюджет

1. Фінансування реалізації програми «Горизонт 2020» становить 74828,3 мільйонів євро в поточних цінах, з яких максимум 72445,3 мільйони євро спрямовується на діяльність відповідно до розділу XIX ДФЄС.

Європейський Парламент і Комісія затверджують щорічні асигнування в межах багаторічної фінансової рамки.

2. Сума, що виділяється на діяльність відповідно до розділу XIX ДФЄС, розподіляється між пріоритетами, зазначеними в статті 5(2) цього Регламенту таким чином:

(a) Передова наука - 24232,1 мільйони євро в поточних цінах;

(b) Лідерство в промисловості - 16466,5 мільйонів євро в поточних цінах;

(c) Суспільні виклики - 28629,6 мільйонів євро в поточних цінах.

Встановлено таку максимальну загальну суму фінансового внеску Союзу в рамках програми «Горизонт 2020» на конкретні цілі, викладені в статті 5(3), та на неядерну пряму діяльність СНДЦ:

(i) Поширення передового досвіду та розширення участі - 816,5 мільйонів євро в поточних цінах;

(ii) Наука з суспільством і для суспільства - 444,9 мільйони євро в поточних цінах;

(iii) Неядерна пряма діяльність СНДЦ - 1855,7 мільйонів євро в поточних цінах.

Орієнтовний розподіл по пріоритетах і конкретних цілях, визначених у статті 5(2) і (3), визначений у додатку II.

3. Фінансування ЄІІТ здійснюється по лінії програми «Горизонт 2020» у максимальному розмірі 2383 мільйони євро в поточних цінах, визначеному в додатку II.

4. Фінансування реалізації програми «Горизонт 2020» може покривати витрати, пов’язані з діяльністю з підготовки, моніторингу, контролю, аудиту та оцінювання, необхідною для управління програмою «Горизонт 2020» і досягнення її цілей, зокрема витрати на наукові дослідження та зустрічі експертів у тій мірі, в якій вони пов’язані з цілями програми «Горизонт 2020», витрати, пов’язані з мережами інформаційних технологій, орієнтованими на опрацювання інформації та обмін інформацією, а також всі інші витрати Комісії на технічну та адміністративну підтримку, необхідну для управління програмою «Горизонт 2020».

У разі потреби та в належним чином обґрунтованих випадках, асигнування можна вносити до бюджету програми «Горизонт 2020» на період після 2020 року для покриття витрат на технічну та адміністративну підтримку, що уможливить управління діяльністю, не завершеною до 31 грудня 2020 року. Програма «Горизонт 2020» не фінансує створення та роботу програми «Галілео», програми «Коперник» або спільного підприємства ЄС з реалізації проекту створення Міжнародного термоядерного експериментального реактора (МТЕР).

5. Щоб реагувати на непередбачені ситуації або нові обставини та потреби, Комісія, після проміжного оцінювання програми «Горизонт 2020», як зазначено в статті 32(3), та результатів перевірки ЄІІТ, як зазначено в статті 32(2), може в рамках щорічної бюджетної процедури переглянути суми, виділені на пріоритети та конкретні цілі «Поширення передового досвіду та розширення участі» та «Наука з суспільством і для суспільства», згідно з параграфом 2 цієї статті, а також орієнтовний розподіл по конкретних цілях в рамках цих пріоритетів, наведений у додатку II, і внесок на діяльність ЄІІТ відповідно до параграфа 3 цієї статті. Комісія також може, на таких самих умовах, переводити асигнування між пріоритетами та конкретними цілями, а також ЄІІТ в розмірі до 7,5% загального обсягу коштів, початково виділених на пріоритети та конкретні цілі «Поширення передового досвіду й розширення участі» та «Наука з суспільством і для суспільства», і до 7,5% початкового орієнтовного розподілу за кожною конкретною ціллю, і до 7,5% максимального внеску на діяльність ЄІІТ. Подібне переведення асигнувань на пряму діяльність СНДЦ відповідно до параграфа 2 цієї статті не дозволяється.

Стаття 7
Асоціація третіх країн

1. Програма «Горизонт 2020» відкрита для асоціації:

(a) країн, що вступають до ЄС, країн-кандидатів і потенційних кандидатів, відповідно до загальних принципів і загальних положень та умов участі таких країн у програмах Союзу, визначених у відповідних рамкових угодах і рішеннях рад асоціації або аналогічних угодах;

(b) членів Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) або країн або територій, на які поширюється Європейська політика сусідства, якщо вони задовольняють всім наведеним нижче критеріям:

(i) мають значний потенціал у галузі науки, технологій та інновацій;

(ii) показали гарні результати під час участі в програмах Союзу з науково-дослідної та інноваційної діяльності;

(iii) забезпечують справедливе та безстороннє поводження з правами інтелектуальної власності;

(c) країни або території, асоційовані з Сьомою рамковою програмою.

2. Конкретні умови участі асоційованих країн у програмі «Горизонт 2020», у тому числі умови щодо фінансового внеску, розрахованого на основі ВВП асоційованої країни, визначають у міжнародних угодах між Союзом і асоційованими країнами.

Умови асоціації держав-членів ЄАВТ, які є сторонами Угоди про Європейський економічний простір (ЄЕП), відповідають положенням зазначеної Угоди.

РОЗДІЛ II
РЕАЛІЗАЦІЯ

ГЛАВА I
Реалізація, управління і форми підтримки

Стаття 8
Реалізація через конкретні програми і внесок до ЄІІТ

Програму «Горизонт 2020» реалізовують за допомогою консолідованої конкретної програми, запровадженої Рішенням Ради 2013/743/ЄС (-2), яка встановлює цілі та детальні правила реалізації, а також через фінансовий внесок до ЄІІТ.

Конкретна програма містить по одній частині для кожного з трьох пріоритетів, визначених у статті 5(2), по одній частині для кожної з конкретних цілей, визначених у статті 5(3), і одну частину щодо неядерної прямої діяльності СНДЦ.

Необхідно забезпечити дієву координацію між трьома пріоритетами програми «Горизонт 2020».

Стаття 9
Управління

Програму «Горизонт 2020» реалізовує Комісія відповідно до положень Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012.

Комісія також може доручити часткову реалізацію програми «Горизонт 2020» органам фінансування, зазначеним у пункті (c) статті 58(1) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012.

Стаття 10
Форми підтримки Союзом

Програма «Горизонт 2020» підтримує непряму діяльність за допомогою однієї або декількох форм фінансування, передбачених Регламентом (ЄС, Євратом) № 966/2012, зокрема грантів, премій, закупівель і фінансових інструментів. Фінансові інструменти є основною формою фінансування діяльності, наближеної до ринку, яку підтримують у рамках програми «Горизонт 2020».

Програма «Горизонт 2020» також підтримує пряму діяльність, яку здійснює СНДЦ.

Якщо пряма діяльність, яку здійснює СНДЦ, сприяє ініціативам, передбаченим статтею 185 або статтею 187 ДФЄС, такий внесок не вважають частиною фінансового внеску, спрямованого на зазначені ініціативи.

Стаття 11
Правила участі та розповсюдження результатів

Правила участі та розповсюдження результатів, встановлені у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1290/2013 (-3), застосовуються до непрямої діяльності.

ГЛАВА II
Планування програм

Секція I
Загальні принципи

Стаття 12
Зовнішні консультації та залучення громадськості

1. Для реалізації програми «Горизонт 2020» враховують рекомендації та дані, отримані від незалежних дорадчих груп експертів високого рівня, створених Комісією із залученням широкого кола стейкхолдерів, у тому числі дослідників, представників промисловості та громадянського суспільства, для забезпечення необхідних міждисциплінарних і міжгалузевих перспектив, беручи до уваги відповідні чинні ініціативи на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні. Іншими джерелами внесків є структури для ведення діалогу, створені відповідно до міжнародних угод у галузі науки та технології; перспективна діяльність; цільові публічні консультації, в тому числі, у відповідних випадках, консультації національних або регіональних органів влади або стейкхолдерів; а також прозорі та інтерактивні процеси, які забезпечують підтримку відповідальних наукових досліджень та інновацій.

У відповідних випадках також враховують консультації Комітету Європейського науково-дослідного простору та інновацій (КЄНДПІ), інших груп, пов’язаних з ЄНДП, і Групи у справах політики щодо підприємств (ГСПП) стосовно визначення та формулювання стратегічних пріоритетів.

2. Повною мірою враховують також відповідні аспекти дослідних та інноваційних програм,встановлених, між іншим, ЄІІТ, Європейськими технологічними платформами та Європейськими інноваційними партнерствами, а також консультації таких наукових груп як Наукова група з питань здоров’я.

Стаття 13
Синергія з національними програмами та спільним плануванням програм

1. Для реалізації програми «Горизонт 2020» слід враховувати необхідність створення відповідних синергій і взаємодоповнюваності між національними та європейськими програмами з наукових досліджень та інновацій, наприклад, у сферах, де координація здійснюється за допомогою спільних програмних ініціатив.

2. Можна передбачити підтримку ініціатив Союзу зі спільних ініціатив з планування програм у поєднанні з будь-якою підтримкою в рамках інструментів, зазначених у статті 26, відповідно до умов і критеріїв, встановлених для таких інструментів.

Стаття 14
Наскрізні питання

1. Між пріоритетами програми «Горизонт 2020» і в рамках самих цих пріоритетів повинна існувати взаємодія та координація. У цьому контексті особливу увагу слід звернути на:

(a) розвиток і застосування ключових високоефективних і промислових технологій, а також майбутніх і новітніх технологій;

(b) сфери, пов’язані зі шляхом від відкриття до застосування на ринку;

(c) міждисциплінарні та міжгалузеві дослідження та інновації;

(d) суспільні, економічні та гуманітарні науки;

(e) питання зміни клімату та сталого розвитку;

(f) сприяння функціонуванню та досягненню цілей ЄНДП і флагманської ініціативи «Інноваційний Союз»;

(g) рамкові умови на підтримку флагманської ініціативи «Інноваційний Союз»;

(h) внесок у всі відповідні флагманські ініціативи стратегії «Європа 2020» (включно з «Цифровим порядком денним для Європи»);

(i) розширення участі у науково-дослідній та інноваційній діяльності в межах Союзу та допомогу з подоланням відмінностей у науково-дослідній та інноваційній діяльності в країнах Європи;

(j) міжнародні мережі для провідних дослідників і новаторів, такі як «Європейська співпраця в сфері науки та технологій» (ЄСНТ);

(k) співпраця з третіми країнами;

(l) відповідальні дослідження та інновації з урахуванням гендерної рівності;

(m) залучення МСП до науково-дослідної та інноваційної діяльності та ширшу участь приватного сектора;

(n) підвищення привабливості професії науковця; та

(o) сприяння транскордонній і міжгалузевій мобільності дослідників.

2. Якщо передбачена підтримка непрямої діяльності, яка має велике значення для низки пріоритетів або конкретних цілей, зазначених у статті 5(2) і (3), обсяг фінансування такої діяльності може складатися з обсягів коштів, спрямованих на кожний відповідний пріоритет або конкретну ціль.

Стаття 15
Еволюційний характер науки, технологій, інновацій, економіки та суспільства

Програму «Горизонт 2020» реалізовують таким чином, щоб забезпечувати відповідність пріоритетів і підтримуваної діяльності мінливим потребам і враховувати еволюційний характер науки, технологій, інновацій, економіки та суспільства в глобалізованому світі, де інновації охоплюють бізнес, організаційні, технологічні, суспільні та екологічні аспекти. Пропозиції щодо зміни пріоритетів і діяльності в рамках програми «Горизонт 2020» повинні враховувати рекомендації зовнішніх експертів, зазначені в статті 12, а також рекомендації в рамках проміжного оцінювання, зазначеного в статті 32(3).

Стаття 16
Гендерна рівність

Програма «Горизонт 2020» забезпечує ефективну підтримку гендерної рівності та гендерного аспекту в змісті наукових досліджень та інновацій. Особливу увагу слід приділяти гендерному балансу залежно від ситуації у конкретній сфері наукових досліджень та інновацій, в комітетах з оцінювання і в таких органах як дорадчі групи і групи експертів.

Гендерний аспект в належний спосіб інтегрують у зміст наукових досліджень та інновацій у рамках стратегій, програм і проектів, з контролем дотримання на всіх етапах циклу досліджень.

Стаття 17
Кар’єри дослідників

Програму «Горизонт 2020» реалізовують відповідно до Регламенту (ЄС) № 1290/2013, що покликаний сприяти зміцненню єдиного ринку для дослідників і підвищенню привабливості дослідницької кар’єри в межах Союзу в контексті ЄНДП з урахуванням міжнаціонального характеру більшості напрямів діяльності за програмою.

Стаття 18
Відкритий доступ

1. Слід забезпечити відкритий доступ до наукових публікацій, які стали результатом досліджень, профінансованих публічними коштами в рамках програми «Горизонт 2020». Надання такого доступу забезпечують згідно з положеннями Регламенту (ЄС) № 1290/2013.

2. Потрібно заохочувати надання відкритого доступу до дослідних даних, отриманих в результаті науково-дослідної діяльності, профінансованої публічними коштами в рамках програми «Горизонт 2020». Надання такого доступу заохочують згідно з положеннями Регламенту (ЄС) № 1290/2013.

Стаття 19
Етичні принципи

1. Уся науково-дослідна та інноваційна діяльність в рамках програми «Горизонт 2020» відповідає етичним принципам і відповідному національному та міжнародному праву, а також праву Союзу, в тому числі Хартії фундаментальних прав Європейського Союзу, Європейській конвенції з прав людини та її додатковим протоколам.

Особливу увагу слід приділити принципу пропорційності, праву на приватність, праву на захист персональних даних, праву на фізичну та психічну недоторканність особи, праву на недискримінацію, а також потребі в забезпеченні високого рівня охорони здоров’я людини.

2. Науково-дослідна та інноваційна діяльність в рамках програми «Горизонт 2020» спрямована виключно на цивільне застосування.

3. Не надається фінансування на такі види наукових досліджень:

(a) науково-дослідна діяльність з метою клонування людини для репродуктивних цілей;

(b) науково-дослідна діяльність, спрямована на модифікацію генетичного фонду людини, яка могла б зробити такі зміни спадковими (-4);

(c) науково-дослідна діяльність з метою створення ембріонів людини виключно для дослідів або для отримання стовбурових клітин, у тому числі шляхом пересадки ядер соматичних клітин.

4. Фінансування може бути надано на проведення дослідів стовбурових клітин людини, як отриманих від дорослого, так і від ембріону, залежно від змісту наукової пропозиції та правових систем залучених держав-членів. Не надається фінансування на науково-дослідну діяльність, заборонену в усіх державах-членах. Жоден вид діяльності не отримує фінансування в державі-члені, де такий вид діяльності заборонений.

5. Сфери науково-дослідної діяльності, визначені в параграфі 3 цієї статті, можуть бути переглянуті в контексті проміжного оцінювання, встановленого в статті 32(3) у світлі останніх досягнень науки.

Стаття 20
Взаємодоповнюваність із іншими програмами Союзу

Програму «Горизонт 2020» реалізовують таким чином, щоб забезпечити взаємодоповнюваність із іншими стратегіями та програмами фінансування, запровадженими Союзом, включно з європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), спільною аграрною політикою, програмами конкурентоспроможності підприємств і МСП (КПМСП) (2014- 2020 роки), програмою «Еразмус+» і програмою «Життя».

Стаття 21
Синергія з європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ)

Окрім внеску в структурну політику на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні, програма «Горизонт 2020» також сприяє подоланню розриву в науково-дослідній та інноваційній діяльності в Союзі через сприяння синергії з фондами ЄСІ. За можливості застосовують накопичувальне фінансування, визначене в Регламенті (ЄС) № 1290/2013.

Секція II
Конкретні напрями діяльності

Стаття 22
Мікропідприємства, малі та середні підприємства

1. Впродовж усього періоду реалізації програми «Горизонт 2020» особливу увагу слід приділяти забезпеченню достатнього рівня участі мікропідприємств, малих і середніх підприємств (МСП), а також впливу на них наукових досліджень та інновацій. Кількісне та якісне оцінювання участі МСП проводиться в рамках оцінювання та моніторингу.

2. Окрім створення кращих умов для того, щоб МСП могли скористатися всіма відповідними можливостями програми «Горизонт 2020», вживають конкретних заходів. Зокрема, в рамках єдиної централізованої системи управління необхідно створити спеціальний інструмент для МСП, спрямований на всі типи МСП з інноваційним потенціалом, у широкому сенсі, та впровадити його за висхідним принципом через постійно відкритий конкурс заявок, адаптований до потреб МСП і визначений у рамках конкретної цілі «Інновації в МСП» у пункті 3.3(a) частини II додатка I. Такий інструмент враховує конкретну ціль «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях», визначену в пункті 1 частини II додатка I, і кожну з конкретних цілей пріоритету «Суспільні виклики», визначених у пунктах 1-7 частини III додатка I, і реалізовується послідовно.

3. Інтегрований підхід, визначений у параграфах 1 і 2, та спрощення процедур повинні призвести до того, що принаймні 20% загального об’єднаного бюджету, призначеного для конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях» і пріоритету «Суспільні виклики» спрямовуватиметься до МСП.

4. Особливу увагу слід приділяти адекватному представництву МСП у публічно-приватних партнерствах, зазначених у статті 25.

Стаття 23
Спільні проекти та партнерські програми

Програму «Горизонт 2020» необхідно реалізовувати, в основному, за допомогою міжнаціональних спільних проектів, відібраних під час проведення конкурсів заявок у рамках робочих програм «Горизонт 2020», зазначених у Рішенні 2013/743/ЄС. Такі проекти будуть доповнені публічно-приватними партнерствами та партнерствами в рамках публічного сектора. Партнерства створюватимуться за підтримки держав-членів і розроблятимуть принципи свого внутрішнього управління.

Стаття 24
«Швидкий шлях до інновацій»

«Швидкий шлях до інновацій» (ШШІ) реалізовують у формі повномасштабного пілотного проекту відповідно до статті 54 Регламенту (ЄС) № 1290/2013 шляхом проведення конкурсу заявок з 2015 року.

Стаття 25
Публічно-приватні партнерства

1. Програма «Горизонт 2020» може бути реалізована через публічно-приватні партнерства, в рамках яких усі відповідні партнери зобов’язуються підтримувати розвиток і проведення передконкурентної науково-дослідної та інноваційної діяльності, яка має стратегічне значення для конкурентоспроможності Союзу та його лідерства в промисловості або для реагування на конкретні суспільні виклики. Публічно-приватні партнерства мають реалізовуватися в такий спосіб, щоб не перешкоджати широкій участі найкращих європейських гравців.

2. Участь Союзу в публічно-приватних партнерствах спирається на чинні та раціональні структури врядування і може набувати однієї з таких форм:

(a) фінансові внески Союзу у спільні підприємства, створені в контексті Сьомої рамкової програми відповідно до статті 187 ДФЄС, з урахуванням змін і доповнень до їх основних актів; у нові публічно-приватні партнерства, створені відповідно до статті 187 ДФЄС; та в інші органи фінансування, зазначені в пунктах (iv) і (vii) статті 58(1)(c) Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012. Таку форму партнерства реалізовують лише якщо це виправдовує масштаби поставлених цілей і рівень необхідних ресурсів з повним урахуванням відповідних оцінок впливу, а також якщо інші форми партнерства не досягли б цілей або не забезпечили б необхідний мультиплікаторний ефект;

(b) договірні зобов’язання між партнерами, зазначеними в параграфі 1, що уточнюють цілі партнерства, взаємні зобов’язання партнерів, ключові показники ефективності та очікувані результати діяльності, в тому числі визначення напрямів науково-дослідної та інноваційної діяльності, які вимагають підтримки програми «Горизонт 2020».

З метою залучення зацікавлених партнерів, у тому числі, у відповідних випадках, кінцевих споживачів, університетів, МСП і науково-дослідних установ, публічно-приватне партнерство забезпечить доступність публічних коштів за допомогою прозорих процедур і переважно через проведення тендерів за правилами участі, що відповідають вимогам програми «Горизонт 2020». Винятки щодо проведення тендерів повинні бути належним чином обґрунтовані.

3. Публічно-приватні партнерства ідентифікують та реалізують у відкритий, прозорий і ефективний спосіб. Їх ідентифікація ґрунтується на таких критеріях:

(a) демонстрація доданої вартості діяльності на рівні Союзу та вибору інструменту, який буде застосовуватися;

(b) масштаби впливу на галузеву конкурентоспроможність, створення робочих місць, сталий розвиток і соціально-економічні проблеми, в тому числі суспільні виклики, що їх оцінюють з точки зору чітко визначених і вимірних цілей;

(c) довгострокові зобов’язання, в тому числі пропорційний внесок усіх партнерів на основі спільного бачення та чітко визначених цілей;

(d) обсяг залучених ресурсів і спроможність залучити додаткові інвестиції в дослідження та інновації;

(e) чітке визначення ролей кожного з партнерів і узгоджені ключові показники ефективності, що їх оцінюють впродовж обраного періоду;

(f) взаємодоповнюваність з іншими компонентами програми «Горизонт 2020» і узгодження зі стратегічними пріоритетами Союзу в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, зокрема з пріоритетами стратегії «Європа 2020».

У відповідних випадках необхідно забезпечити взаємодоповнюваність пріоритетів, діяльності та участі держав-членів у публічно-приватному партнерстві.

4. Пріоритети публічно-приватних партнерств у сфері науково-дослідної діяльності можуть, у відповідних випадках, бути включені до регулярних конкурсів заявок у рамках робочих програм «Горизонт 2020» з метою створення нових синергій з науково-дослідною та інноваційною діяльністю стратегічного значення.

Стаття 26
Партнерства в рамках публічного сектора

1. Програма «Горизонт 2020» сприяє, у відповідних випадках, зміцненню партнерств у рамках публічного сектора, в якому діяльність на регіональному, національному або міжнародному рівні ведеться спільно з Союзом.

Особливу увагу слід приділити спільним ініціативам з планування програм держав-членів. Спільні ініціативи з планування програм, які одержують підтримку в рамках програми «Горизонт 2020», залишаються відкритими для участі будь-яких держав-членів або асоційованих країн.

2. Партнерства в рамках публічного сектора можуть одержувати підтримку як у рамках пріоритетів, встановлених у статті 5(2), так і на стику таких пріоритетів, зокрема за допомогою:

(a) інструменту ERA-NET, який залучає гранти на підтримку партнерств у рамках публічного сектора на етапі їх підготовки, створення мережевих структур, розроблення, реалізації та координації спільної діяльності, а також додаткового фінансування Союзом не більше однієї спільної заявки на рік, і діяльності міжнаціонального характеру;

(b) участі Союзу в програмах, що їх реалізовують декілька держав-членів відповідно до статті 185 ДФЄС, якщо участь обґрунтована сферою поставлених цілей і масштабом необхідних ресурсів.

Для цілей пункту (a) першого підпараграфа додаткове фінансування залежить від демонстрування доданої вартості діяльності на рівні Союзу та від попередніх орієнтовних фінансових зобов’язань суб’єктів-учасників конкурсів заявок і діяльності у грошовій або натуральній формі. Однією з цілей інструменту ERA-NET може бути, за можливості, гармонізація правил і способів реалізації спільних конкурсів заявок і діяльності. Його також можна використати для підготовки до ініціативи відповідно до статті 185 ДФЄС.

Для цілей пункту (b) першого підпараграфа такі ініціативи пропонують лише якщо є потреба у спеціально призначеній структурі реалізації, і якщо країни-учасниці продемонстрували високий рівень готовності до інтеграції на науковому, управлінському та фінансовому рівні.

Крім того, заявки на такі ініціативи визначають на основі всіх зазначених нижче критеріїв:

(a) чітке визначення переслідуваної цілі та її актуальність в контексті цілей програми «Горизонт 2020» і ширших цілей політики Союзу;

(b) орієнтовні фінансові зобов’язання країн-учасниць у грошовій або натуральній формі, в тому числі попередні зобов’язання щодо узгодження інвестицій на національному та/ або регіональному рівні для транснаціональної науково-дослідної та інноваційної діяльності, а також, у відповідних випадках, щодо об’єднування ресурсів;

(c) додана вартість діяльності на рівні Союзу;

(d) критична маса за обсягом і кількістю залучених програм, подібністю або взаємодоповнюваністю напрямів діяльності та за часткою відповідних досліджень, яку вони охоплюють;

(e) доцільність статті 185 ДФЄС для досягнення цілей.

Стаття 27
Міжнародна співпраця з третіми країнами та міжнародними організаціями

1. Суб’єкти права, як визначено в пункті 13 статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 1290/2013, створені в третіх країнах, і міжнародні організації можуть брати участь у непрямій діяльності в рамках програми «Горизонт 2020» на умовах, встановлених у зазначеному Регламенті. Міжнародну співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями заохочують та інтегрують в програму «Горизонт 2020» для досягнення, зокрема, таких цілей:

(a) зміцнення передового досвіду та привабливості Союзу в сфері наукових досліджень та інновацій, а також його економічної та галузевої конкурентоспроможності;

(b) ефективного вирішення спільних суспільних викликів;

(c) підтримки цілей зовнішньої політики Союзу та його політики зі сприяння розвитку, доповнення зовнішніх програм і програм розвитку, в тому числі міжнародних зобов’язань і їх відповідних цілей, як-от встановлених ООН Цілей розвитку тисячоліття. Буде докладено зусиль для налагодження синергій з іншими стратегіями Союзу.

2. Цільові заходи, покликані сприяти співпраці з певними третіми країнами або групами третіх країн, у тому числі зі стратегічними партнерами Союзу, реалізовують на основі стратегічного підходу та спільного інтересу, пріоритетів і взаємної вигоди з урахуванням їх науково-технологічних можливостей і конкретних потреб, ринкових можливостей і очікуваного впливу таких заходів.

Необхідно заохочувати взаємний доступ до програм третіх країн та, у відповідних випадках, здійснювати їх моніторинг. Щоб максимізувати вплив міжнародної співпраці, необхідно сприяти координації та синергії з ініціативами держав-членів і асоційованих країн. Залежно від конкретних країн-партнерів співпраця може мати різний характер.

Пріоритети співпраці враховують еволюцію стратегій Союзу, можливості для співпраці з третіми країнами, а також справедливе та безстороннє поводження з правами інтелектуальної власності.

3. Крім того, в рамках програми «Горизонт 2020» реалізовують горизонтальні та наскрізні заходи, що сприяють стратегічному розвитку міжнародної співпраці.

Стаття 28
Інформація, комунікація, використання та розповсюдження результатів

Комісія реалізовує інформаційні та комунікаційні заходи за програмою «Горизонт 2020», у тому числі інформаційні та комунікаційні заходи щодо підтримуваних проектів і результатів. Зокрема, Комісія своєчасно надає державам-членам детальну інформацію.

Частка бюджету програми «Горизонт 2020», спрямована на комунікаційні заходи, також покриває інституційну комунікацію з питань політичних пріоритетів Союзу, тією мірою, якою вони стосуються загальної мети цього Регламенту.

Діяльність, спрямована на розповсюдження інформації та налагодження комунікації становить невід’ємну частину всіх напрямів діяльності, які підтримує програма «Горизонт 2020». Інформація та комунікація щодо програми «Горизонт 2020», у тому числі підтримувані проекти, оприлюднюється і доступна в цифровому форматі.

Крім цього підтримують такі конкретні дії:

(a) ініціативи, спрямовані на підвищення обізнаності та полегшення доступу до фінансування в рамках програми «Горизонт 2020», зокрема для регіонів або типів учасників з порівняно низьким рівнем участі;

(b) адресна допомога проектам і консорціумам для забезпечення їм відповідного доступу до навичок, необхідних для оптимізації комунікації, використання та розповсюдження результатів;

(c) заходи, які об’єднують і розповсюджують результати низки проектів, у тому числі проектів, які можуть отримувати фінансування з інших джерел, для створення зручних баз даних і надання узагальнених звітів про ключові результати, а також, у відповідних випадках, для комунікації та розповсюдження в наукових колах, серед представників промисловості та громадськості;

(d) розповсюдження серед виробників політики, у тому числі серед органів стандартизації, для сприяння використанню значущих для політики рішень відповідними органами на міжнародному, національному та регіональному рівнях, а також на рівні Союзу;

(e) ініціативи, спрямовані на сприяння діалогу та дискусіям з питань науки, технологій та інновацій з громадськістю через залучення наукових та інноваційних кіл і організацій громадянського суспільства, а також ініціативи, спрямовані на використання потенціалу соціальних мереж та інших інноваційних технологій і методів, зокрема з метою підвищення обізнаності громадськості щодо переваг наукових досліджень та інновацій у реагуванні на суспільні виклики.

ГЛАВА III
Контроль

Стаття 29
Контроль і аудит

1. Систему контролю імплементації положень цього Регламенту розробляють так, щоб із належною мірою впевненості забезпечити зниження ризиків до прийнятного рівня та адекватне управління ризиками, пов’язаними з дієвістю та ефективністю операційної діяльності, а також законністю та правильністю основних операцій з урахуванням багаторічного характеру програм і природи відповідних платежів.

2. Система контролю забезпечує належний баланс між довірою та контролем з урахуванням адміністративних та інших витрат, пов’язаних із контролем на всіх рівнях, особливо для учасників, з метою досягнення цілей програми «Горизонт 2020» і залучення до неї найбільш компетентних дослідників та найбільш інноваційних компаній.

3. Стратегія аудиту витрат на непряму діяльність у рамках програми «Горизонт 2020» є частиною системи контролю і спирається на результати фінансового аудиту репрезентативної вибірки видатків за програмою «Горизонт 2020» в цілому. Таку репрезентативну вибірку доповнюють даними, отриманими на основі оцінювання ризиків, пов’язаних із витратами.

Аудит витрат на непряму діяльність в рамках програми «Горизонт 2020» проводять у послідовний спосіб відповідно до принципів економії, дієвості та ефективності для мінімізації навантаження на учасників, пов’язаного з проведенням аудиту.

Стаття 30
Захист фінансових інтересів Союзу

1. Комісія вживає відповідних заходів на забезпечення захисту фінансових інтересів Союзу підчас ведення діяльності, фінансованої відповідно до цього Регламенту, а саме: вживає запобіжних заходів проти шахрайства, корупції та будь-яких інших незаконних дій, проводить ефективні перевірки, в разі виявлення порушень повертає помилково сплачені кошти та, у відповідних випадках, застосовує дієві, пропорційні та стримувальні адміністративні та фінансові санкції.

2. Комісія або її представники та Рахункова палата мають повноваження проводити аудит, - на підставі документів та на місці, - всіх одержувачів грантів, підрядників і субпідрядників, які отримали кошти Союзу в рамках програми «Горизонт 2020».

Без обмеження параграфа 3, Комісія може проводити аудиторські перевірки в період до двох років після здійснення остаточного платежу.

3. Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF) може проводити розслідування, в томучислі за допомогою виїзних перевірок та інспектувань, відповідно до положень і процедур, встановлених у Регламенті Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 (-5) і у Регламенті Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 (-6), з метою встановлення факту шахрайства, корупції або іншої неправомірної дії, що негативно впливає на фінансові інтереси Союзу, в зв’язку з будь-якою угодою про надання гранту, рішенням про надання гранту або угоди в рамках програми «Горизонт 2020».

4. Без обмеження положень параграфів 1, 2 і 3, укладені з третіми країнами та з міжнародними організаціями угоди про співпрацю, а також угоди про надання гранту, рішення про його надання і відповідні угоди, які є результатом імплементації цього Регламенту, повинні містити положення, які прямо дають Комісії, Рахунковій Палаті та OLAF повноваження проводити такі аудиторські перевірки та розслідування згідно з їхніми відповідними компетенціями.

ГЛАВА IV
Моніторинг і оцінювання

Стаття 31
Моніторинг

1. Комісія щорічно проводить моніторинг реалізації програми «Горизонт 2020», її конкретної програми та діяльності ЄІІТ. Зазначений моніторинг, який спирається на кількісні та, у відповідних випадках, якісні дані, також охоплює інформацію щодо наскрізних тем, як-от суспільно-економічні та гуманітарні науки, сталість і зміну клімату, в тому числі інформацію про обсяг витрат, пов’язаних із кліматичними змінами, участь МСП, участь приватного сектора, гендерна рівність, розширення участі та прогрес у досягненні показників ефективності. Моніторинг також включає інформацію про рівень фінансування публічно-приватних партнерств і партнерств у рамках публічного сектора, в тому числі спільних ініціатив з планування програм. У відповідних випадках моніторинг фінансування публічно-приватних партнерств здійснюється у тісній консультації з учасниками.

2. Комісія надає та оприлюднює звіт про результати такого моніторингу.

Стаття 32
Оцінювання

1. Оцінювання проводять достатньо завчасно, щоб урахувати його результати у процесі вироблення та ухвалення рішень.

2. До 31 грудня 2017 року Комісія, за сприяння незалежних експертів, обраних на основі прозорої процедури, проводить перевірку ЄІІТ на основі процедури оцінювання, зазначеної в статті 16 Регламенту (ЄС) № 294/2008. За задовільними результатами такої перевірки в 2018 році буде оголошено про конкурс заявок у рамках СЗІ. Під час перевірки оцінюють прогрес ЄІІТ на підставі всіх наведених нижче аспектів:

(a) рівень та ефективність використання коштів, виділених відповідно до статті 6(3) цього Регламенту з диференціацією обсягів коштів, використаних для розвитку першої черги СЗІ, вплив стартового капіталу на наступні черги, а також здатність ЄІІТ залучати кошти партнерів в рамках СЗІ, зокрема з приватного сектора, як визначено в Регламенті (ЄС) № 294/2008;

(b) внесок ЄІІТ і СЗІ у пріоритет «Суспільні виклики» та досягнення конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях», а також ефективність діяльності, оцінена на підставі показників, визначених у додатку I;

(c) внесок ЄІІТ і СЗІ в інтеграцію вищої освіти, науково-дослідної та інноваційної діяльності;

(d) здатність СЗІ об’єднувати відповідних нових партнерів, які можуть забезпечити додану вартість.

3. До 31 грудня 2017 року, і беручи до уваги оцінювання ex post Сьомої рамкової програми, яке має завершитися до 31 грудня 2015 року, і перевірку ЄІІТ, Комісія, за сприяння незалежних, обраних у прозорий спосіб експертів, проводить проміжне оцінювання програми «Горизонт 2020», її конкретної програми, в тому числі Європейської дослідницької ради (ЄДР), та діяльності ЄІІТ.

Під час проміжного оцінювання дають оцінку прогресу різних компонентів програми «Горизонт 2020» на підставі всіх наведених нижче аспектів:

(a) досягнення (на рівні результатів і прогресу в напрямку здійснення впливу, у відповідних випадках, на основі показників, зазначених у додатку II конкретної програми) цілей програми «Горизонт 2020» і збереження актуальності всіх пов’язаних заходів;

(b) ефективність і використання ресурсів, з акцентом на наскрізних питаннях та інших елементах, зазначених у статті 14(1); та

(c) додана вартість для Союзу.

У рамках проміжного оцінювання предметом глибокого оцінювання мають бути як наявні, так і нещодавно створені публічно-приватні партнерства, а також Спільні технологічні ініціативи (СТІ), у тому числі, між іншим, аналіз ступеню їх відкритості, прозорості та дієвості. Під час такого аналізу враховують оцінювання ЄІІТ, як передбачено в статті 16 Регламенту (ЄС) № 294/2008, для уможливлення проведення аналізу на основі спільних принципів.

У рамках проміжного оцінювання проводять поглиблений аналіз пілотної ініціативи ШШІ, між іншим, разом із аналізом її внеску в інновації, участь галузі, участь нових заявників, операційну дієвість і фінансування, а також рівень приватних інвестицій. Подальша реалізація ініціативи ШШІ визначається на основі результатів оцінювання і може бути відповідно адаптована або розширена.

Проміжне оцінювання враховує аспекти, які стосуються розповсюдження та використання результатів досліджень.

Проміжне оцінювання також враховує можливості подальшого спрощення та аспекти доступу приватного сектора, зокрема МСП, та учасників з усіх регіонів до можливостей фінансування, а також можливості сприяння гендерному балансу. Воно також враховує вплив заходів на досягнення цілей стратегії «Європа 2020», результатів, які стосуються довгострокового впливу попередніх заходів, і рівня синергії та взаємодії з іншими програмами, фінансованими Союзом, у тому числі фондами ЄСІ.

У рамках проміжного оцінювання проводять детальний аналіз моделі фінансування «Горизонт 2020», між іншим, за такими показниками:

- рівень участі учасників, які мають у своєму розпорядженні висококласні дослідницькі інфраструктури, або які під час участі в Сьомій рамковій програмі використовували систему повного врахування витрат;

- спрощення для учасників, які мають у своєму розпорядженні висококласні дослідницькі інфраструктури, або які під час участі в Сьомій рамковій програмі використовували систему повного врахування витрат;

- прийняття звичайних методів бухгалтерського обліку бенефіціарів;

- обсяг використання додаткової винагороди персоналу, як зазначено в статті 27 Регламенту (ЄС) № 1290/2013.

Під час проміжного оцінювання, у відповідних випадках, також беруть до уваги відомості про координацію науково-дослідної та інноваційної діяльності, яку ведуть держави-члени, в тому числі за спільними ініціативами з планування програм.

4. До 31 грудня 2023 року Комісія, за сприяння незалежних, обраних у прозорий спосіб експертів, проводить оцінювання ex post програми «Горизонт 2020», її конкретної програми та діяльності ЄІІТ. Оцінювання охоплює обґрунтування, реалізацію та досягнення, а також довгострокові наслідки й сталість вжитих заходів, і його беруть до уваги при ухваленні рішення щодо можливого поновлення, модифікації або призупинення будь-якого з подальших заходів. Оцінювання враховує аспекти, які стосуються розповсюдження та використання результатів досліджень.

5. Показники ефективності, що їх використовують для оцінювання прогресу щодо загальної мети програми «Горизонт 2020» і ЄІІТ, визначені у вступі до додатку I, та для оцінювання конкретних цілей, встановлених у конкретній програмі, разом із відповідними референтними показниками, забезпечують мінімальну основу для оцінювання ступеня досягнення цілей програми «Горизонт 2020».

6. У відповідних випадках держави-члени надають Комісії дані та інформацію, необхідну для моніторингу та оцінювання відповідних заходів.

7. Комісія передає висновки оцінювань, про які йдеться у цій статті, а також свої зауваження, Європейському Парламенту, Раді, Європейському економічно-соціальному комітету та Комітету регіонів.

РОЗДІЛ III
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 33
Скасування та перехідні положення

1. Рішення Комісії № 1982/2006/ЄС скасувати з 1 січня 2014 року.

2. Незважаючи на параграф 1, Рішення № 1982/2006/ЄС застосовують до діяльності, розпочатої відповідно до зазначеного Рішення, та пов’язаних із нею фінансових зобов’язань, до повного їх завершення.

3. Фінансування, зазначене в статті 6 цього Регламенту, може також охоплювати витрати на технічну та адміністративну підтримку, необхідну для забезпечення переходу від інструментів, ухвалених у рамках Рішення № 1982/2006/ЄС, до програми «Горизонт 2020».

Стаття 34
Набуття чинності

Цей Регламент набуває чинності на третій день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТОК I

Загальні напрями конкретних цілей і діяльності

Загальна ціль програми «Горизонт 2020» - сприяти створенню в усьому Союзі суспільства та економіки, заснованих на знаннях та інноваціях, з одночасним сприянням сталому розвитку. Програма підтримує реалізацію стратегії «Європа 2020» та інших стратегій Союзу, а також створення та функціонування Європейського науково-дослідницького простору (ЄНДП).

Показники ефективності для оцінювання прогресу щодо цієї конкретної цілі включають:

- показники наукових досліджень і розробок (3% ВВП) стратегії «Європа 2020»;

- показник результатів інновацій у контексті стратегії «Європа 2020» (-7);

- частка дослідників серед активного населення.

Цієї загальної цілі досягають за допомогою трьох різних пріоритетів, що посилюють один одного, кожен з яких містить комплекс конкретних цілей. Впровадження зазначених пріоритетів відбуватиметься на комплексній основі з метою сприяння взаємодії між різними конкретними цілями, уникнення дублювання зусиль і підсилювання їх комбінованого впливу.

Спільний науково-дослідний центр (СНДЦ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми «Горизонт 2020» з конкретною ціллю - забезпечити орієнтовану на клієнта наукову та технічну підтримку стратегій Союзу.

Європейський інститут інновацій і технологій (ЄІІТ) сприяє досягненню загальної цілі та пріоритетів програми «Горизонт 2020» з конкретною ціллю - інтегрувати трикутник знань, який складається з вищої освіти, досліджень та інновацій. Показники для оцінювання ефективності функціонування ЄІІТ включають:

- академічні, комерційні та науково-дослідні організації, інтегровані до співтовариств знань та інновацій (СЗІ);

- співпраця в рамках трикутника знань, яка призводить до створення інноваційних продуктів, послуг і процесів.

Цей додаток встановлює основні напрями конкретних цілей і діяльності, зазначених у статті 5(2), (3), (4) і (5).

Наскрізні питання та заходи підтримки, передбачені в Рамковій програмі з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020»

Наскрізні питання, приблизний список яких наведений у статті 14, будуть просуватися між конкретними цілями трьох пріоритетів, як такі, що є необхідними для вироблення нових знань, основних компетенцій і важливих технологічних досягнень, а також для надання знанням економічної та суспільної цінності. Крім того, у багатьох випадках потрібно буде знайти міждисциплінарні рішення, що охоплюватимуть різноманітні конкретні цілі програми «Горизонт 2020». Програма «Горизонт 2020» заохочує до дій, пов’язаних з такими наскрізними питаннями, в тому числі за допомогою ефективного об’єднування бюджетів.

Суспільні та гуманітарні науки

Дослідна діяльність у сфері суспільних і гуманітарних наук буде повністю інтегрована до кожного з пріоритетів і кожної з конкретних цілей програми «Горизонт 2020», і сприятиме укладенню бази фактичних даних для вироблення політики на міжнародному, національному, регіональному і місцевому рівнях і на рівні Союзу. Що стосується суспільних викликів, суспільні та гуманітарні науки будуть інтегровані як суттєвий елемент діяльності, необхідної для подолання кожного з суспільних викликів, для посилення впливу такої діяльності. Конкретна ціль суспільного виклику «Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства» сприяє дослідженням у сфері суспільних і гуманітарних наук з акцентом на створенні інклюзивних, інноваційних і рефлективних суспільств.

Наука та суспільство

Зв’язки між наукою та суспільством, а також сприяння відповідальним дослідженням та інноваціям, науковій освіті та культурі, поглиблюються, а довіра громадськості до науки посилюється завдяки діяльності в рамках програми «Горизонт 2020», яка сприяє поінформованому залученню громадян і громадянського суспільства до наукових досліджень та інновацій.

Гендерний аспект

Союз зобов’язується сприяти гендерній рівності в науці та інноваціях. У програмі «Горизонт 2020» підхід до вирішення гендерних питань матиме наскрізний характер для усунення дисбалансу між чоловіками й жінками та інтегрування гендерного аспекту до програм з наукових досліджень та інновацій.

Малі та середні підприємства

Програма «Горизонт 2020» комплексно заохочує та підтримує залучення МСП до всіх конкретних цілей. Відповідно до статті 22 заходи, встановлені в рамках конкретної цілі «Інновації в МСП» (спеціальний інструмент для МСП), застосовуються в рамках конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях» і пріоритету «Суспільні виклики».

«Швидкий шлях до інновацій» (ШШІ)

ШШІ, визначений у статті 24, підтримує інноваційні напрями діяльності в рамках конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях» і пріоритету «Суспільні виклики» на основі з граничним терміном надання грантів, що не перевищує шість місяців.

Розширення участі

Науково-дослідний та інноваційний потенціал держав-членів, попри певний ступінь нещодавно досягнутої конвергенції, залишається дуже нерівномірним, з глибоким розривом між «інноваційними лідерами» та «скромними новаторами». Діяльність допомагає подолати відмінності, які існують у Європі в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, що сприяє синергії між європейськими структурними та інвестиційними фондами (фондами ЄСІ), а також за допомогою конкретних інструментів для розкриття потенціалу регіонів з низькою ефективністю науково-дослідної та інноваційної діяльності, що розширює можливості участі в програмі «Горизонт 2020» і сприяє створенню ЄНДП.

Міжнародна співпраця

Міжнародна співпраця з третіми країнами та міжнародними, регіональними і світовими організаціями є необхідною для ефективного досягнення багатьох конкретних цілей, встановлених у програмі «Горизонт 2020». Міжнародна співпраця має суттєве значення для проведення передових і фундаментальних досліджень з метою отримання вигоди від нових наукових і технологічних можливостей. Співпраця необхідна для подолання суспільних викликів і посилення конкурентоспроможності європейської промисловості. Сприяння міжнародній мобільності дослідницьких та інноваційних кадрів також має вирішальне значення для зміцнення цієї глобальної співпраці. Міжнародна співпраця у сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності - ключовий аспект глобальних зобов’язань Союзу. Таким чином, кожен з трьох пріоритетів програми «Горизонт 2020» сприятиме міжнародній співпраці. Окрім цього, з метою забезпечення послідовного та ефективного розвитку міжнародної співпраці, в рамках усієї програми «Горизонт 2020» будуть підтримуватися спеціальні горизонтальні заходи.

Сталий розвиток і зміна клімату

Програма «Горизонт 2020» заохочує та підтримує діяльність, спрямовану на використання передових позицій Європи в естафеті розроблення нових процесів і технологій для сприяння сталому розвитку, в широкому значенні, та боротьби зі зміною клімату. Такий горизонтальний підхід, повністю інтегрований у пріоритети програми «Горизонт 2020», допоможе Союзу досягти успіху в світі низьковуглецевої економіки та обмежених ресурсів, і водночас сприятиме розбудові ресурсоефективної, сталої та конкурентоспроможної економіки.

Шлях від відкриття до застосування на ринку

«Наведення мостів» у рамках програми «Горизонт 2020» спрямоване на полегшення та прискорення комерційного використання наукових відкриттів, і, у відповідних випадках, веде до комерціалізації наукових ідей і отримання прибутку. Така діяльність повинна ґрунтуватися на широкій концепції інновацій і стимулювати міжгалузеву інноваційну діяльність.

Наскрізні заходи підтримки

Вирішенню наскрізних питань сприятиме низка горизонтальних заходів підтримки, в тому числі спрямованих на: підвищення привабливості професії дослідника, разом із загальними принципами Європейської хартії дослідників; зміцнення доказової бази, розбудову та розвиток ЄНДП (в тому числі п’ятьох ініціатив ЄНДП) та Інноваційного Союзу; покращення рамкових умов на підтримку Інноваційного Союзу, в тому числі принципів, викладених у Рекомендації Комісії щодо управління інтелектуальною власністю (-8), та вивчення можливості запровадження європейського інструменту валоризації прав інтелектуальної власності; адміністрування та координацію міжнародних мереж для передових дослідників та новаторів, як-от ЄСНТ.

ЧАСТИНА I.

ПРІОРИТЕТ «Передова наука»

Ця частина покликана зміцнити та розширити передові позиції наукової бази Союзу та консолідувати ЄНДП з метою підвищення конкурентоспроможності науково-дослідної та інноваційної системи Союзу на світовому рівні. Вона складається з чотирьох конкретних цілей:

(a) Ціль «Європейська дослідницька рада (ЄДР)» надає привабливе і гнучке фінансування для того, щоб талановиті та креативні дослідники та їхні команди могли переслідувати найамбітніші цілі на вістрі науки, в умовах конкуренції в межах Союзу.

(b) Ціль «Майбутні та новітні технології (МНТ)» підтримує спільну науково-дослідну діяльність з метою розширення можливостей Європи створювати передові революційні інновації. Це посилює співпрацю між науковими дисциплінами в роботі над радикально новими ідеями з високим ступенем ризику та прискорює розвиток найперспективніших нових сфер науки і технології, а також процес структуризації відповідних наукових спільнот у межах Союзу.

(c) Ціль «Програма імені Марії Склодовської-Кюрі» забезпечує передову та інноваційну підготовку кадрів у сфері наукових досліджень, а також створює можливості для розвитку кар’єри та обміну знаннями завдяки транскордонній і міжгалузевій мобільності дослідників, щоб якнайкраще підготувати їх до подолання наявних і майбутніх суспільних викликів.

(d) Ціль «Дослідницькі інфраструктури» розвиває та підтримує європейські дослідницькі інфраструктури найвищого рівня та сприяє їхньому внеску до функціонування ЄНДП через підтримку їх інноваційного потенціалу, залучення дослідників світового рівня та підготовки людського капіталу, а також підкріплює таку діяльність відповідною політикою Союзу і міжнародною співпрацею.

Кожна з цих цілей має доведену високу додану вартість для Союзу. Разом вони становлять потужний і збалансований комплекс заходів, які, в тісній взаємодії з діяльністю на національному, регіональному та місцевому рівнях, охоплюють увесь діапазон потреб Європи щодо передової науки та технології. Поєднання цих цілей у межах однієї програми дасть їм можливість працювати у більш узгоджений, ефективний, простий і сфокусований спосіб, і водночас забезпечить послідовність, життєво важливу для підтримування їх дієвості.

Така діяльність за своєю суттю націлена на майбутнє, на створення навичок у довгостроковій перспективі, зосереджена на прийдешніх поколіннях дослідників, на майбутніх інноваціях, наукових і технологічних здобутках, на підтримці нових талантів з будь-яких куточків Союзу, асоційованих країн і світу. З огляду на чільне місце, відведене науці, та механізми фінансування значною мірою за висхідним принципом, тобто пропоновані самими дослідниками, Європейська наукова спільнота відіграватиме значну роль у визначенні напрямів наукових досліджень у рамках програми «Горизонт 2020».

ЧАСТИНА II.

ПРІОРИТЕТ «Лідерство в промисловості»

Ця частина покликана прискорити розвиток технологій та інновацій, які закладають підґрунтя для майбутніх підприємств і допомагають європейським інноваційним МСП перетворитися на провідні компанії світового рівня. Вона складається з трьох конкретних цілей:

(a) Ціль «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях» забезпечує цілеспрямовану підтримку наукових досліджень, розробок і демонстрації, а також, у відповідних випадках, стандартизації та сертифікації в сфері інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ), нанотехнологій, новітніх матеріалів, біотехнологій, сучасних технологій виробництва та оброблення, а також космосу. Головну увагу буде зосереджено на взаємодії та конвергенції в рамках різних технологій і між ними, та їх зв’язку із суспільними викликами. У всіх цих сферах враховуються потреби користувачів.

(b) Ціль «Доступ до фінансування ризиків» має подолати дефіцит у доступності фінансування заборгованості та капітальних вкладень для наукових досліджень і розробок, а також орієнтованих на інновації компаній і проектів на всіх етапах розвитку. Разом з інструментом власного капіталу Програми конкурентоспроможності підприємств і МСП (КПМСП) (2014-2020 роки) ця ціль підтримує розвиток венчурного капіталу на рівні Союзу.

(c) Ціль «Інновації в МСП» забезпечує адаптовану для МСП підтримку для стимулювання всіх форм інноваційної діяльності в МСП, спрямовану на МСП з потенціалом до зростання та виходу на міжнародний рівень в межах одного ринку і поза ними.

Програма таких дій спирається на потреби бізнесу. Бюджети на досягнення конкретних цілей «Доступ до фінансування ризиків» та «Інновації в МСП» складають за висхідним принципом з урахуванням потреб. Такі бюджети доповнюють використанням фінансових інструментів. Спеціальний інструмент для МСП впроваджують переважно за висхідним принципом і адаптують до потреб МСП з урахуванням конкретних цілей пріоритету «Суспільні виклики» і конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях».

Програма «Горизонт 2020» передбачає інтегрований підхід до участі МСП, з урахуванням, між іншим, їх потреби у передаванні знань і технологій; тому на МСП повинно припадати принаймні 20% загальних сукупних бюджетів усіх конкретних цілей у рамках пріоритету «Суспільні виклики» і конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях».

Конкретна ціль «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях» застосовує технологічно обумовлений підхід до розроблення передових технологій, які можуть бути використані в багатьох сферах, різних галузях промисловості та послуг. Застосування зазначених технологій для подолання суспільних викликів підтримують разом із пріоритетом «Суспільні виклики».

ЧАСТИНА III.

ПРІОРИТЕТ «Суспільні виклики»

Ця частина безпосередньо відповідає пріоритетам політики та суспільним викликам, визначеним у стратегії «Європа 2020», які покликані сприяти створенню критичної маси зусиль у сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності, необхідних для досягнення цілей політики Союзу. Фінансування зосереджують на досягненні таких конкретних цілей:

(a) Здоров’я, демографічні зміни та добробут

(b) Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод, і біоекономіка

(c) Безпечна, чиста та ефективна енергетика

(d) Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт;

(e) Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів;

(f) Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства;

(g) Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян

Спільним для всієї діяльності є підхід, спрямований на подолання викликів, який може включати фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, передавання знань та інновацій, зосереджений на політичних пріоритетах без попередньо заданих конкретних технологій або рішень, які необхідно розробити. Окрім рішень, в основі яких лежать технологічні здобутки, увагу також приділяють нетехнологічним, організаційним і системним інноваціям, а також інноваціям у публічному секторі. В центрі уваги - мобілізація критичної маси ресурсів і знань з різних сфер, технологій і наукових дисциплін, а також дослідницьких інфраструктур для подолання викликів. Види діяльності охоплюють повний цикл від фундаментальних досліджень до виходу на ринок з новим акцентом на інноваційній діяльності, такій як пілотна та демонстраційна діяльність, тестовий запуск, підтримка публічних закупівель, дизайн, інновації на користь кінцевого споживача, соціальні інновації, передавання знань, ринкова реалізація інновацій і стандартизація.

ЧАСТИНА IV.

КОНКРЕТНА ЦІЛЬ «ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ТА РОЗШИРЕННЯ УЧАСТІ»

Конкретна ціль «Поширення передового досвіду та розширення участі» покликана повністю використати потенціал висококваліфікованих кадрів Європи та забезпечити максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та її широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

ЧАСТИНА V.

КОНКРЕТНА ЦІЛЬ «НАУКА З СУСПІЛЬСТВОМ І ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА»

Конкретна ціль «Наука з суспільством і для суспільства» покликана створювати ефективну співпрацю між наукою та суспільством, залучати нові таланти до наукової діяльності та поєднувати наукову передову думку з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

ЧАСТИНА VI.

НЕЯДЕРНА ПРЯМА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ (СНДЦ)

Діяльність СНДЦ є невід’ємною частиною програми «Горизонт 2020», що уможливлює забезпечення надійної, підкріпленої фактами підтримки політики Союзу. Вона орієнтована на потреби клієнтів, а також доповнюється перспективною діяльністю.

ЧАСТИНА VII.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙ І ТЕХНОЛОГІЙ (ЄІІТ)

ЄІІТ відіграватиме провідну роль шляхом об’єднання передових досліджень, інновацій та вищої освіти, та інтегруватиме в такий спосіб трикутник знань. ЄІІТ досягає своїх цілей переважно через СЗІ. Крім того він забезпечує обмін досвідом між СЗІ і поза їх межами через цільові заходи, спрямовані на розповсюдження та обмін знаннями, та заохочує в такий спосіб швидше практичне впровадження інноваційних моделей по всьому Союзу.

ЧАСТИНА I

ПЕРЕДОВА НАУКА

1. Європейська дослідницька рада (ЄДР)

1.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає у зміцненні провідних позицій, динамізму та креативності європейських наукових досліджень.

Європа встановила амбітну ціль - перейти до нової економічної моделі, заснованої на розумному, сталому та інклюзивному зростанні. Такий тип трансформації потребуватиме більше ніж поступового покращення наявних технологій і знань. Він потребуватиме значно більшого потенціалу для фундаментальних досліджень та інновацій, активізованого за допомогою нових революційних знань, що дасть Європі змогу відігравати провідну роль у революційних наукових і технологічних змінах, які стануть головними рушіями підвищення продуктивності, конкурентоспроможності, добробуту, сталого розвитку та соціального прогресу в майбутніх галузях і секторах економіки. Історично такі революційні зміни часто виходили з наукової бази публічного сектора, перш ніж стати підґрунтям для нових галузей і секторів економіки.

Інновації світового масштабу тісно пов’язані з передовою наукою. Європа, яка колись була безперечним світовим лідером, у нещодавньому минулому втратила позиції у сфері новітніх наукових здобутків, відігравала другорядну роль і віддала Сполученим Штатам пальму першості за найбільші в повоєнні часи досягнення в сфері технологій. Хоча Союз залишається лідером за кількістю наукових публікацій, у США друкується вдвічі більше найвпливовіших наукових матеріалів (тих, які з’являються серед 1% найчастіше цитованих публікацій). Крім того, міжнародні рейтинги університетів свідчать, що перші місця теж утримують університети США. До того ж, 70% лауреатів Нобелівської премії працюють у Сполучених Штатах.

Виклик частково полягає в тому, що в той час як Європа інвестує у свої наукові бази публічного сектора обсяги коштів, подібні до обсягів інвестицій Сполучених Штатів, Союз має майже втричі більше дослідників у публічному секторі, що призводить до значно нижчих обсягів інвестицій на одного дослідника. Більше того, у США діє вибірковий підхід до розподілення ресурсів між провідними дослідниками. Це пояснює, чому дослідники в публічному секторі Союзу в середньому менш продуктивні та разом чинять менший науковий вплив, ніж їхні американські колеги, чисельність яких значно нижча.

Інший важливий аспект виклику полягає в тому, що в багатьох європейських країнах ані публічний, ані приватний сектор не пропонує достатньо привабливих умов для найкращих дослідників. Талановиті молоді дослідники можуть роками чекати на те, аби нарешті стати по-справжньому незалежними вченими. Такий стан справ призводить до марнування європейського дослідницького потенціалу, оскільки затримує появу нового покоління дослідників, здатних принести нові ідеї та енергію, а інколи навіть перешкоджає їх появі, а також змушує передових дослідників починати нову професійну кар’єру в інших сферах.

Більше того, разом ці фактори пояснюють відносну непривабливість Європи у світовій конкуренції за наукові таланти.

1.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

ЄДР була створена для забезпечення найкращих дослідників Європи, як жінок, так і чоловіків, ресурсами, потрібними для підвищення їх конкурентоспроможності на світовому рівні через фінансування окремих груп дослідників, обраних за результатами загальноєвропейського конкурсу. ЄДР функціонує автономно: незалежна Наукова рада, до складу якої входять досвідчені та знані науковці, інженери та вчені, як жінки, так і чоловіки різного віку, визначає загальну наукову стратегію і має всі повноваження для ухвалення рішень щодо видів наукових досліджень, які отримають фінансування. Зазначені суттєві особливості ЄДР гарантують дієвість її наукової програми, якість її дій і процесу експертного оцінювання, а також її авторитет у наукових колах.

Оскільки ЄДР працює в межах Європи на конкурентних засадах, вона має можливість залучати ширше коло людських ресурсів та ідей, ніж будь-яка національна схема. Найкращі дослідники та найкращі ідеї конкурують між собою. Кандидати знають, що мають продемонструвати найвищий рівень підготовки, щоб отримати винагороду у формі гнучкого фінансування на рівних умовах, незалежно від місцевих труднощів або наявності національного фінансування.

Таки чином очікується, що передові дослідження, які фінансує ЄДР, матимуть значний безпосередній вплив у формі розширення меж знань, прокладатимуть шлях новим і часто неочікуваним розробкам у галузі науки і технологій, які, зрештою, можуть генерувати радикально нові ідеї, що дадуть поштовх інноваціям і підприємницькій винахідливості, та сприятимуть подоланню суспільних викликів. Таке поєднання передових науковців та інноваційних ідей закладає підґрунтя для кожного етапу ланцюга інновацій.

Крім того, ЄДР справляє значний структурний вплив, оскільки дає потужний стимул для підвищення якості європейської науково-дослідної системи, що виходить далеко за межі індивідуальних дослідників і проектів, які вона безпосередньо фінансує. Фінансовані ЄДР проекти та дослідники встановлюють чітку й наснажливу ціль у сфері передових наукових досліджень у Європі, підвищують їх престижність і привабливість для найкращих дослідників світового рівня. Престижність залучення стипендіатів ЄДР і супутній «знак якості» посилює конкуренцію між європейськими університетами та іншими дослідними організаціями, які прагнуть запропонувати найкращі умови найкращим дослідникам. Здатність національних систем і окремих науково-дослідних установ залучати та приймати дослідників, які отримали гранти ЄДР, також є орієнтиром для оцінювання їх відносно сильних і слабких сторін, а також для відповідного реформування їх політики та усталеної практики. Отже фінансування ЄДР доповнює зусилля, яких докладають на рівні Союзу, на національному та регіональному рівнях для реформування, розбудови потужності та розкриття всього потенціалу та привабливості європейської науково-дослідної системи.

1.3. Загальні напрями діяльності

Фундаментальна діяльність ЄДР полягає в забезпеченні привабливого довгострокового фінансування для підтримки провідних дослідників і їх команд для проведення інноваційних досліджень з високими можливими вигодами, але й з високим рівнем ризику.

ЄДР надає фінансування відповідно до таких затверджених принципів. Єдиним критерієм, на підставі якого ЄДР присуджує гранти, є передові наукові думки. ЄДР функціонує за висхідним принципом без визначених наперед пріоритетів. Гранти ЄДР можуть отримати окремі дослідницькі групи, що складаються з науковців будь-якого віку, статі та з будь-якої країни, які працюють у Європі. ЄДР має на меті сприяння здоровій конкуренції в Європі на основі надійних, прозорих і неупереджених процедур оцінювання, які стосуються, зокрема, потенційної гендерної нерівності.

Окремим пріоритетом ЄДР є допомога найкращим дослідникам-початківцям з передовими ідеями у переході до незалежної діяльності завдяки наданню належної підтримки на важливому етапі створення або зміцнення власної дослідницької групи або програми. ЄДР також продовжуватиме надавати належну підтримку досвідченим дослідникам.

За потреби ЄДР також надає підтримку новим способам роботи в науковому світі, які можуть потенційно сприяти отриманню революційних результатів і полегшити вивчення комерційного та соціального інноваційного потенціалу фінансованого дослідження.

Отже мета ЄДР - продемонструвати до 2020 року, що найкращі дослідники беруть участь у конкурсах ЄДР, що гранти, надані ЄДР, сприяли появі високоякісних наукових публікацій і результатів наукових досліджень зі значним соціальним та економічним впливом, і що ЄДР зробила значний внесок у підвищення привабливості Європи для найкращих вчених світу. Зокрема, метою ЄДР є вимірюване збільшення частки європейських публікацій у 1% найчастіше цитованих публікацій світу. ЄДР також ставить за мету суттєве збільшення кількості передових дослідників з-поза меж Європи, яких вона фінансує. ЄДР ділиться досвідом та кращими практиками з регіональними та національними агентствами з фінансування досліджень, щоб сприяти підтримці передових дослідників. Крім того, ЄДР продовжує покращувати доступність своїх програм.

Наукова рада ЄДР проводить постійний моніторинг діяльності та процедур оцінювання ЄДР і намагається визначити, як краще досягти своїх цілей за допомогою системи грантів з акцентом на дієвості, ясності, стабільності та простоті як для заявників, так і в процесі реалізації та управління, а також, у разі необхідності, найкращим чином реагувати на потреби, що виникають. Наукова рада намагається підтримувати та надалі вдосконалювати створену ЄДР систему експертного оцінювання, яка базується на повністю прозорому, справедливому та неупередженому ставленні до пропозицій, що дає змогу розпізнавати наукові прориви, інноваційні ідеї та таланти дослідників, незалежно від їхньої статі, національності, установи, в якій вони працюють, або віку. Зрештою, ЄДР продовжує проводити власні стратегічні дослідження для підготовки та підтримки власної діяльності, підтримування тісних контактів із науковою спільнотою, регіональними та національними агентствами з фінансування та іншими стейкхолдерами, і прагне, щоб її діяльність доповнювала дослідження, які проводяться на інших рівнях.

ЄДР забезпечує надання науковій спільноті та широкій громадськості прозорої інформації про свою діяльність і її результати, а також зберігає актуальні дані за фінансованими проектами.

2. Майбутні та новітні технології (МНТ)

2.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - просувати радикально нові технології з потенціалом відкриття нових сфер наукових знань і технологій, і робити внесок у європейські галузі промисловості нового покоління через вивчення інноваційних і ризикованих ідей на основі наукових знань. МНТ визначають та використовують можливості отримання довгострокових переваг для громадян, економіки та суспільства через надання гнучкої підтримки цільовим і міждисциплінарним спільним дослідженням різного рівня та впровадження інноваційної практики досліджень.

МНТ надають сучасним дослідженням додану вартість для Союзу.

МНТ сприяють дослідженням і технологіям за межами відомого, загальноприйнятого або поширеного та заохочують до інноваційного та перспективного мислення для прокладання перспективних шляхів до створення нових потужних технологій, деякі з яких можуть перерости в провідні технологічні та інтелектуальні парадигми наступних десятиліть. МНТ заохочують зусилля, спрямовані на проведення маломасштабних наукових досліджень у всіх сферах, у тому числі в новітніх сферах та в питаннях, що створюють грандіозні наукові та технологічні виклики, які потребують тісної співпраці програм в Європі та поза її межами. Такий підхід ґрунтується на передових знаннях та поширюється на вивчення передконкурентних ідей, які визначатимуть майбутнє технологій, надаватимуть суспільству та промисловості можливість користуватися перевагами співпраці у сфері міждисциплінарних досліджень, яку необхідно налагодити на європейському рівні шляхом пов’язання між собою досліджень, орієнтованих на науку, та досліджень, рушієм яких є суспільні цілі та виклики або галузева конкурентоздатність.

2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Радикальні прориви, які мають перетворювальну силу, все більше покладаються на тісну співпрацю між різними науково-технічними дисциплінами (наприклад, між інформаційними та комунікаційними технологіями, біологією, біоінженерією і робототехнікою, хімією, фізикою, математикою, медичним моделюванням, геонауками, матеріалознавством, нейронауками та когнітивістикою, суспільствознавством або економічними науками) та художніми дисциплінами, поведінковими й гуманітарними науками. Це може вимагати не тільки передових науково-технічної ідей, але й нового ставлення та нових видів взаємодії між широким колом гравців науково-дослідної сфери.

Хоча деякі ідеї можна розвивати в невеликому масштабі, інші так важко реалізувати, що для цього необхідні спільні зусилля протягом тривалого періоду часу. Основні країни світу це визнали, тож зростає глобальна конкуренція за виявлення та вивчення новітніх технологічних можливостей на вістрі науки, що може значно вплинути на створення інновацій і переваг для суспільства. Для забезпечення ефективності зазначених видів діяльності їх, можливо, доведеться розбудовувати швидко та широко, спільними зусиллями на рівні Європи задля досягнення спільних цілей створення критичної маси, сприяння синергії та отримання оптимального кумулятивного ефекту.

МНТ охоплюють весь спектр наукових інновацій, від початкових стадій вивчення ідей в їхньому зародку до створення нових дослідницько-інноваційних співтовариств у трансформаційних нових сферах наукових досліджень і великих спільних науково-дослідницьких ініціативах, побудованих навколо плану досліджень для досягнення амбітних і прогресивних цілей. Кожен з цих трьох рівнів залучення має власну конкретну цінність і водночас доповнює та підкріплює інші рівні. Наприклад, маломасштабні дослідження можуть виявити потребу в розробленні нових тематичних напрямів, які можуть призвести до широкомасштабних дій за відповідними сценаріями. До таких досліджень можуть бути залучені широкі кола гравців науково-дослідної сфери, в тому числі молоді дослідники та МСП, які активно займаються дослідженнями, а також кола стейкхолдерів (громадянське суспільство, виробники політики, промислові дослідники та дослідники з публічного сектора, згуртовані навколо програм з наукових досліджень, які з розвитком еволюціонують, набувають форми, вдосконалюються та розгалужуються.

2.3. Загальні напрями діяльності

Незважаючи на прогресивну, трансформаційну, нешаблонну природу МНТ, діяльність у рамках цієї цілі ведуть за різною логікою, від повністю відкритої до різною мірою структурованої за темами, громадами та фінансуванням.

Діяльність надасть чіткішої форми різним логічним підходам до напрямів дій у відповідному масштабі через виявлення та використання можливості забезпечення довгострокових переваг для громадян, економіки та суспільства:

(a) Через заохочення інноваційних ідей («FET Open»/«МНТ відкриття») МНТ підтримують на ранніх етапах науково-технологічні дослідження, орієнтовані на пошуки нових фундаментальних ідей, які будуть використовуватися для розробки радикально нових технологій майбутнього шляхом переосмислення наявних парадигм та освоєння досі невідомих сфер діяльності. Висхідний процес відбору, широко відкритий для будь-яких дослідницьких ідей, дасть змогу намітити широку гамму проектів. Ключовими факторами стануть раннє виявлення перспективних нових сфер, напрацювань і тенденцій, а також залучення нових гравців з високим потенціалом у науково-дослідній сфері.

(b) Через заохочення розвитку нових тем і спільнот («FET Proactive»/«МНТ ініціативність») МНТ у тісному зв’язку з цілями «Суспільні виклики» та «Лідерство в промисловості» опрацьовують низку перспективних тем пошукових досліджень, здатних створити критичну масу взаємопов’язаних проектів, які разом забезпечать широке та різнобічне вивчення зазначених тем і сформують європейський банк знань.

(c) Через подолання надскладних міждисциплінарних науково-технічних викликів («FET Flagships»/«МНТ флагманство») шляхом повного урахування результатів своїх підготовчих проектів, МНТ підтримують амбітні широкомасштабні науково-технологічні дослідження для здійснення науково-технологічних проривів у сферах, визначених як ключові, у відкритий та прозорий спосіб і за участі держав-членів і відповідних стейкхолдерів. Така діяльність може виграти від координації європейських, національних і регіональних програмам. Науковий поступ має закласти міцний і широкий фундамент для майбутніх технологічних інновацій і їх економічного застосування, а також надати нові переваги суспільству. Таку діяльність ведуть з використанням наявних фінансових інструментів.

На «МНТ відкриття» спрямовується 40% усіх ресурсів МНТ.

3. Діяльність у рамках програми імені Марії Склодовської-Кюрі

3.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає в забезпеченні оптимального розвитку та динамічного використання інтелектуального капіталу Європи задля створення, розвитку та передавання нових навичок, знань та інновацій, а отже, для повноцінної реалізації його потенціалу в усіх секторах і регіонах.

Добре підготовані, динамічні та креативні дослідники є запорукою передової науки та найпродуктивніших інновацій на основі наукових досліджень.

Попри те що Європа має значні, диверсифіковані та кваліфіковані кадрові ресурси у сфері наукових досліджень та інновацій, їх необхідно невпинно поповнювати, вдосконалювати та адаптувати до потреб ринку праці, які швидко змінюються. У 2011 році лише 46% таких кадрових ресурсів працювало в комерційному секторі; це значно менше, ніж у головних економічних конкурентах Європи, наприклад, 69% у КНР, 73% в Японії, та 80% у Сполучених Штатах. Крім того, непропорційно велика кількість дослідників досягне пенсійного віку у найближчому майбутньому через дію демографічних факторів. Разом із потребою створення великої кількості додаткових робочих місць для висококваліфікованих дослідників, обумовленою посиленням інтенсивності дослідної діяльності в європейській економіці, в найближчі роки це стане одним із головних викликів для європейських систем наукових досліджень, інновацій і освіти.

Необхідна реформа має починатися на перших етапах кар’єри дослідників, під час навчання в аспірантурі або аналогічного післядипломного навчання. Європа має розробити надсучасні інноваційні навчальні схеми, які відповідатимуть висококонкурентним та зростаючими міждисциплінарними вимогами до наукових досліджень та інновацій. Забезпечення дослідників наскрізними інноваційними та підприємницькими навичками, яких у майбутньому вимагатиме ринок праці, та заохочення їх будувати професійну кар’єру в промисловості або в найбільш інноваційних компаніях, потребує значних зусиль підприємницьких кіл, в тому числі МСП та інших соціально-економічних суб’єктів. Також важливо підвищити мобільність таких дослідників, оскільки наразі вона перебуває на дуже низькому рівні: лише 7% від загальної кількості європейських докторів наук навчалися в іншій державі-члені у 2008 році, тоді як цільовий показник до 2030 року становить 20%.

Зазначена реформа повинна тривати на кожному етапі професійного шляху дослідника. Життєво важливо підвищити мобільність дослідників на всіх рівнях, у тому числі в середині їхнього професійного шляху, і не тільки між країнами, а й між публічним і приватним секторами. Це створює потужний стимул для подальшого навчання та набуття нових навичок. Водночас це відіграє ключову роль у співпраці між академічним середовищем, дослідними центрами та промисловістю різних країн. Людський фактор - це фундамент сталої співпраці, яка є головним рушієм розбудови інноваційної та креативної Європи, здатної вирішувати проблеми суспільства, та подолання фрагментарності національних стратегій. Співпраця та обмін знаннями завдяки індивідуальній мобільності на всіх етапах кар’єри та через обмін висококваліфікованими науково-дослідницькими кадрами є вкрай важливими для повернення Європи на шлях сталого розвитку та вирішення суспільних проблем, щоб у такий спосіб сприяти подоланню розбіжностей у дослідницьких та інноваційних можливостях.

У цьому контексті програма «Горизонт 2020» також має сприяти професійному розвитку та мобільності дослідників через покращені умови, які необхідно визначити для забезпечення мобільності грантів у рамках програми «Горизонт 2020».

Програма імені Марії Склодовської-Кюрі забезпечуватиме ефективні рівні можливості для мобільності дослідників незалежно від їхньої статі, в тому числі за допомогою конкретних інструментів для подолання бар’єрів.

Якщо Європа прагне наздогнати конкурентів у сфері наукових досліджень та інновацій, їй необхідно заохочувати молодих жінок і чоловіків до кар’єри науковців і створювати дуже привабливі можливості та умови для наукових досліджень та інновацій. Європа має стати найбажанішим місцем роботи для найталановитіших осіб з Європи та будь-якої іншої країни. Гендерна рівність, стабільні та високоякісні робочі місця та умови роботи, а також визнання є найважливішими аспектами, які необхідно забезпечити в узгоджений спосіб по всій Європі.

3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Вирішити це питання неможливо ані за допомогою фінансування, наданого виключно Союзом, ані зусиллями окремих держав-членів. Хоча держави-члени впровадили реформи для вдосконалення своїх закладів вищої освіти та модернізації систем професійної підготовки, прогрес у європейському масштабі відбувається нерівномірно, між деякими країнами існують великі розбіжності. В цілому науково-технологічна співпраця між публічним і приватним секторами в Європі здебільшого залишається слабкою. Те саме стосується питань гендерної рівності та зусиль щодо залучення студентів і дослідників з-поза меж ЄНДП. Наразі близько 20% докторів наук, які працюють в Союзі, є громадянами третіх країн, тоді як у Сполучених Штатах вони становлять близько 35%. Для прискорення змін у цій сфері необхідно запровадити на рівні Союзу стратегічний підхід, який виходить за межі національних кордонів. Фінансування з боку Союзу має вирішальне значення для створення відповідних стимулів і сприяння вкрай необхідним структурним реформам.

Програма імені Марії Склодовської-Кюрі значно сприяла підвищенню мобільності дослідників як між державами, так і між науковими секторами, а також допомогла відкрити доступ до дослідницької кар’єри на європейському та міжнародному рівнях із чудовими умовами праці та працевлаштування відповідно до принципів Європейської хартії дослідників і Кодексу працевлаштування наукових працівників. Програма не має аналогів в державах-членах за масштабом і обсягом, фінансуванням, міжнародним характером, створенням і передаванням знань. Заходи, здійснені в рамках цієї програми, зміцнили ресурсну базу установ, які змогли залучити міжнародних дослідників, і в такий спосіб сприяли поширенню провідних науково-дослідних центрів по всьому Союзу. Такі заходи стали прикладом для наслідування, що має виразний структурний ефект, завдяки поширенню відповідних кращих практик на національному рівні. За допомогою висхідного підходу Програма імені Марії Склодовської-Кюрі також дала змогу значній більшості зазначених вище установ забезпечити навчання та вдосконалити навички нового покоління дослідників, здатних реагувати на суспільні виклики.

Подальший розвиток Програми імені Марії Склодовської-Кюрі стане значним внеском у розбудову Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Завдяки всеєвропейській конкурентоспроможній структурі фінансування, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі, дотримуючись принципу субсидіарності, сприятиме впровадженню нових, креативних та інноваційних типів навчання, таких як спільні або мультидисциплінарні докторські ступені та докторські ступені у сфері промисловості, та залучатиме гравців з науково-дослідних, інноваційних та індустріальних сфер, яким доведеться змагатися за репутацію провідних науковців на світовому рівні. Через забезпечення фінансування Союзом кращих науково-дослідних і навчальних програм за принципами інноваційної підготовки докторів наук у Європі, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі також сприятиме розповсюдженню та ширшому застосуванню таких принципів, а, отже, більш структурованій підготовці докторів наук.

Гранти за Програмою імені Марії Склодовської-Кюрі також поширюються на тимчасову мобільність досвідчених дослідників та інженерів між публічними установами та приватним сектором, що спонукає університети, дослідні центри, підприємства та інші соціально-економічні суб’єкти до співпраці на європейському та міжнародному рівні. Завдяки прозорій, справедливій і усталеній системі оцінювання, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі виявлятиме видатні таланти в сфері наукових досліджень та інновацій у контексті міжнародної конкуренції, що забезпечує престиж і таким чином мотивує дослідників будувати кар’єру в Європі.

Суспільні виклики, що їх мають вирішувати висококваліфіковані наукові кадри, - це проблема не лише Європи. Це міжнародні виклики величезної складності та масштабу. Найкращі науковці Європи та світу мають працювати разом, незважаючи на національні кордони, різні сектори й дисципліни. Програма імені Марії Склодовської-Кюрі відіграватиме в цьому ключову роль завдяки заохоченню обміну персоналом, і в такий спосіб сприятиме колективному мисленню через міжнародний та міжгалузевий обмін знаннями, який є вкрай необхідним для відкритих інновацій.

Механізм співфінансування Програми імені Марії Склодовської-Кюрі матиме вирішальне значення для розширення європейської бази талантів. Кількісний і структурний вплив діяльності Союзу буде посилено через мобілізацію регіонального, національного і міжнародного фінансування, як публічного, так і приватного, для розроблення нових програм з подібними та супутніми цілями та адаптування наявних програм до умов міжнародного та міжгалузевого навчання, мобільності та кар’єрного росту. Такий механізм зміцнюватиме зв’язки між науковими та академічними ініціативами на національному рівні та на рівні Союзу.

Вся діяльність у рамках зазначеного виклику сприятиме створенню нового типу мислення в Європі, який є запорукою креативності та інновацій. Заходи з фінансування в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі заохочуватимуть об’єднання ресурсів у Європі, що призведе до вдосконалення координації та врядування в сфері підготовки дослідників, забезпечення їхньої мобільності та кар’єрного зростання. Вони допоможуть досягти цілей, визначених у політичній програмі таких флагманських ініціатив, як Innovation Union («Інноваційний Союз»), Youth on the Move («Молодь у русі») та Agenda for New Skills and Jobs («Програма створення нових умінь і робочих місць»), і стануть життєво необхідними для втілення в життя Європейського науково-дослідного простору (ЄНДП). Отже, Програма імені Марії Склодовської-Кюрі буде розвиватися в тісній синергії з іншими програмами, які підтримують зазначені вище стратегічні цілі, у тому числі з програмою «Еразмус+» і СЗІ ЄІІТ.

3.3. Загальні напрями діяльності

(a) Підтримка нових навичок через високоякісну початкову підготовку дослідників

Ціль - підготувати нове покоління креативних та інноваційних дослідників, здатних перетворювати знання та ідеї в продукти і послуги в економічних і соціальних інтересах Союзу.

Основна діяльність полягає в забезпеченні передової та інноваційної підготовки молодих дослідників-аспірантів через міждисциплінарні проекти, у тому числі наставництво, спрямоване на обмін знаннями та досвідом між дослідниками або в рамках докторських програмам, що допоможе дослідникам розвивати кар’єру в сфері наукових досліджень за участі університетів, науково-дослідних установ, дослідницьких інфраструктур, підприємств, МСП та інших соціально-економічних груп з різних держав-членів, асоційованих країн і/або третіх країн. Це покращить кар’єрні перспективи молодих дослідників-аспірантів як у публічному, так і в приватному секторі.

(b) Заохочення передового досвіду за допомогою транскордонної та міжгалузевої мобільності

Ціль - посилювати креативний та інноваційний потенціал досвідчених дослідників на всіх етапах професійного шляху через створення можливостей для транскордонної та міжгалузевої мобільності.

Основна діяльність полягає в тому, щоб спонукати досвідчених дослідників до розширення або поглиблення вмінь за допомогою мобільності через відкриття привабливих кар’єрних можливостей в університетах, науково-дослідних установах, дослідницьких інфраструктурах, на підприємствах, МСП і в інших соціально-економічних групах у Європі та поза її межами. Це має активізувати інноваційну діяльність приватного сектора і сприяти міжгалузевій мобільності. Також необхідно підтримувати можливості навчання та набуття нових знань у провідних науково-дослідних установах третіх країн, відновлення дослідницької кар’єри після перерви, а також призначення на довгострокові дослідницькі посади або поновлення на довгострокових дослідницьких посадах дослідників у Європі, в тому числі в їхній країні походження, після набуття транснаціонального або міжнародного досвіду роботи за обміном, яка охоплювала б аспекти, пов’язані з поверненням і реінтеграцією.

(c) Стимулювання інноваційної діяльності через взаємне збагачення знаннями

Ціль - зміцнити міжнародну транскордонну та міжгалузеву співпрацю у сфері наукових досліджень та інновацій шляхом обміну науковими та інноваційними кадрами для більш ефективного реагування на глобальні виклики.

Основна діяльність полягає в заохоченні обміну науково-інноваційними кадрами в рамках партнерства між університетами, науково-дослідними установами, дослідницькими інфраструктурами, підприємствами, МСП та іншими соціально-економічними групами як у Європі, так і в світі. Сюди входить також підтримка співпраці з третіми країнами.

(d) Підвищення структурного впливу завдяки співфінансуванню діяльності

Ціль - збільшити кількісний і структурний вплив Програми імені Марії Склодовської-Кюрі шляхом мобілізації додаткових фінансових ресурсів та сприяти розвитку передового досвіду на національному рівні у сфері підготовки, мобільності та кар’єрного зростання наукових кадрів.

Основна діяльність полягає в тому, щоб за допомогою механізму співфінансування заохочувати регіональні, національні та міжнародні організації як у приватному, так і в публічному секторі, до створення нових програм і адаптування наявних програм до умов міжнародного та міжгалузевого навчання, мобільності та кар’єрного росту. Це підвищить якість підготовки дослідницьких кадрів у Європі на всіх етапах професійного розвитку, в тому числі на етапі навчання в аспірантурі, сприятиме вільному обігу наукових знань і обміну науковими кадрами в Європі, створюватиме привабливі можливості для професійного розвитку завдяки відкритому процесу добору кадрів і привабливим робочим умовам, підтримуватиме співпрацю в сфері наукових досліджень та інновацій між університетами, науково-дослідними установами та підприємствами, а також співпрацю з третіми країнами та міжнародними організаціями.

(e) Конкретна підтримка та стратегічні дії

Цілі - відстежувати прогрес, визначати недоліки та перепони діяльності в рамках Програми імені Марії Склодовської-Кюрі та підвищувати її вплив. У цьому контексті необхідно розробити показники та проаналізувати дані щодо мобільності дослідників, їхніх вмінь, професійного розвитку та гендерної рівності задля досягнення синергії та тісної координації стратегічних дій, спрямованих на підтримку дослідників, їхніх працедавців і спонсорів, які здійснюються в рамках конкретної цілі «Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства». Зазначена діяльність також спрямована на посилення поінформованості щодо важливості та привабливості кар’єри в науково-дослідній сфері та на розповсюдження результатів науково-інноваційної діяльності, отриманих внаслідок роботи, яку підтримує Програма імені Марії Склодовської-Кюрі.

4. Дослідницькі інфраструктури

4.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - створення в Європі дослідницьких інфраструктур світового рівня, доступних для всіх дослідників у Європі та поза її межами, і забезпечення повного використання потенціалу таких інфраструктур для наукового прогресу та інновацій.

Дослідницькі інфраструктури є визначальним фактором конкурентоспроможності Європи в усьому спектрі наукових сфер і суттєвим елементом інновацій на науковій основі. Відсутність доступу до суперкомп’ютерів, аналітичного обладнання, джерел випромінення для нових матеріалів, «чистих приміщень» і передової метрології для нанотехнологій, спеціально обладнаних лабораторій для біологічних та медичних досліджень, баз даних для геноміки та суспільних наук, обсерваторій і датчиків для наук про Землю та довкілля, швидкісних широкосмугових мереж для передавання даних тощо унеможливлює наукові дослідження в багатьох сферах. Дослідницькі інфраструктури потрібні для проведення наукових досліджень, що уможливлюють подолання основних суспільних викликів. Вони сприяють транскордонній і міжгалузевій співпраці та створюють цілісний і відкритий європейський простір для проведення наукових досліджень онлайн. Вони сприяють мобільності людей та ідей, об’єднують найкращих науковців з усіх куточків Європи та світу, а також допомагають вдосконалювати наукову освіту. Вони заохочують дослідників та інноваційні компанії до створення найсучасніших технологій. У такий спосіб вони зміцнюють високотехнологічну інноваційну індустрію Європи. Вони є рушієм передових досягнень наукових та інноваційних кіл Європи і в цілому можуть слугувати взірцевим прикладом науки для суспільства.

Щоб утримати світові позиції у сфері дослідної діяльності, Європі необхідно на основі спільно погоджених критеріїв створити адекватну і стабільну основу побудови, утримання та використання дослідницьких інфраструктур. Це потребує плідної та ефективної співпраці спонсорів на рівні Союзу, а також на національному та регіональному рівні, забезпечення якої передбачає синергію дій і послідовний підхід за допомогою міцних зв’язків з політикою згуртованості.

Зазначена конкретна ціль спрямована на виконання основного зобов’язання флагманської ініціативи «Інноваційний Союз», яка підкреслює ключову роль дослідницьких інфраструктур світового рівня в уможливленні революційних наукових досліджень та інновацій. Ініціатива наголошує на потребі об’єднання європейських і, в деяких випадках, світових ресурсів задля розбудови й експлуатації дослідницьких інфраструктур. Так само флагманська ініціатива «Цифровий порядок денний для Європи» надає особливого значення потребі зміцнити електронні інфраструктури Європи та важливості розвитку інноваційних кластерів для забезпечення переваг Європи в сфері інновацій.

4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Новітні дослідницькі інфраструктури стають дедалі складнішими та дорожчими, часто потребують інтеграції різного обладнання, послуг і джерел даних, а також широкої транснаціональної співпраці. Жодна країна не має достатньо ресурсів, щоб самостійно підтримувати всі потрібні їй дослідницькі інфраструктури. В останні роки європейський підхід до дослідницьких інфраструктур значно просунувся вперед завдяки невпинному розвитку та реалізації дорожньої карти Європейського стратегічного форуму з питань дослідницьких інфраструктур (ЄСФДІ) щодо інфраструктур, інтеграції та відкриття національних науково-дослідних баз і розвитку електронних інфраструктур для сприяння відритому цифровому ЄНДП. Мережі дослідницьких інфраструктур у Європі зміцнюють її кадровий потенціал, забезпечують високу якість навчання нового покоління дослідників та інженерів, розвивають міжгалузеву співпрацю. Заохочуються синергії з Програмою імені Марії Склодовської-Кюрі.

Подальший розвиток і ширше використання дослідницьких інфраструктур на європейському рівні зробить значний внесок у розбудову ЄНДП. Незважаючи на центральну роль держав - членів у процесі розвитку та фінансування дослідницьких інфраструктур, Союз також робить важливий внесок у підтримку інфраструктури на європейському рівні: заохочує координацію роботи європейських дослідницьких інфраструктур шляхом створення нових інтегрованих об’єктів, організації та підтримання широкого доступу до національних і європейських інфраструктур, а також забезпечення узгодженості та дієвості регіональних, національних, європейських і міжнародних стратегій. Необхідно уникати дублювання та розпорошеності зусиль, сприяти координованому та ефективному використанню науково-дослідних баз, а також, у відповідних випадках, об’єднувати ресурси для того, щоб у Європі з’явились і почали функціонувати дослідницькі інфраструктури світового рівня.

Інформаційні та комунікаційні технології змінили науку завдяки можливостям дистанційної співпраці, опрацювання великих масивів даних, експериментів in silico, а також доступу до віддалених ресурсів. Отже науково-дослідна діяльність дедалі більше набуває міжнаціонального та міждисциплінарного характеру і вимагає використання таких самих наднаціональних інформаційних та комунікаційних інфраструктур, як і наука.

Економія на масштабах і обсягах, якої досягнуто завдяки європейському підходу до створення, використання та управління дослідницькими інфраструктурами, в тому числі електронними інфраструктурами, значно сприятиме збільшенню європейського дослідницького та інноваційного потенціалу та зміцненню конкурентоспроможності Союзу на міжнародному рівні.

4.3. Загальні напрями діяльності

Ціль діяльності - розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року, підтримка їх інноваційного потенціалу та людських ресурсів, а також зміцнення європейської політики у сфері дослідницьких інфраструктур.

(a) Розвиток європейських дослідницьких інфраструктур до і після 2020 року

Ціль - сприяння та підтримання діяльності, пов’язаної з: (1) підготовкою, реалізацією та роботою ЄСФДІ та інших дослідницьких інфраструктур світового рівня, в тому числі розвитком регіональних партнерських об’єктів, якщо втручання Союзу принесе значну додану вартість; (2) інтеграцією національних і регіональних дослідницьких інфраструктур, які представляють інтерес для Європи, і надання транснаціонального доступу до них європейським науковцям для проведення досліджень на вищому рівні незалежно від їх місцезнаходження; (3) розвитком, розміщенням і експлуатацією електронних інфраструктур для забезпечення можливостей світового рівня в сфері створення мереж, наукових даних і електронного опрацювання інформації.

(b) Розбудова інноваційного потенціалу дослідницьких інфраструктур і їх людських ресурсів

Ціль - заохочувати дослідницькі інфраструктури ставати піонерами впровадження або розробки новітніх технологій, сприяти встановленню партнерських відносин із промисловістю у сфері наукових досліджень і розробок, стимулювати промислове використання дослідницьких інфраструктур і вмотивовувати створення інноваційних кластерів. Така діяльність також передбачає підготовку кадрів і/або обмін виробничим та управлінським персоналом дослідницьких інфраструктур.

(c) Зміцнення європейської політики щодо дослідницьких інфраструктур і міжнародної співпраці

Ціль - сприяти партнерству між відповідними виробниками політики та фінансовими установами, визначенню інструментів моніторингу для вироблення та ухвалення рішень і міжнародній співпраці. Можлива підтримка європейських дослідницьких інфраструктур у рамках їх діяльності у сфері міжнародних відносин.

Цілей, встановлених за напрямами діяльності (b) і (c), досягають за допомогою цілеспрямованих дій, а також, у відповідних випадках, у рамках дій, встановлених за напрямом діяльності (a).

ЧАСТИНА II

ЛІДЕРСТВО В ПРОМИСЛОВОСТІ

1. Лідерство в високоефективних і промислових технологіях

Конкретна ціль - утримання та розширення світового лідерства за допомогою досліджень та інновацій у високоефективних технологіях і в космічній сфері, які складають основу конкурентоспроможності багатьох сучасних і нових секторах і галузях економіки.

Тенденції у світовому підприємницькому середовищі швидко змінюються, тож цілі стратегії «Європа 2020» ставлять перед європейською промисловістю нові завдання і відкривають нові можливості. Європі необхідно прискорити інновації через трансформацію отриманих знань для підтримки та вдосконалення наявних або створення нових продуктів, послуг і ринків і водночас продовжувати приділяти основну увагу якості та сталості. Інновації необхідно використовувати в найширшому розумінні не тільки у технологічній сфері, але й у комерційних, організаційних та соціальних аспектах.

Щоб залишатися на крок попереду глобальної конкуренції з потужною технологічною базою та промисловими можливостями, необхідно збільшити стратегічні інвестиції в дослідження, розвиток, оцінювання якості та запуск пілотних проектів у сферах інформаційних і комунікаційних технологій, нанотехнологій, новітніх матеріалів, біотехнології, сучасних технологій виробництва та оброблення, а також космосу.

Успішне опанування, інтеграція та впровадження високоефективних технологій європейськими компаніями є ключовим фактором зміцнення продуктивності та інноваційної спроможності Європи, а також забезпечення розвиненої, стабільної та конкурентоспроможної економіки, передових позицій на світовій арені у галузях застосування високих технологій і здатності давати ефективні та сталі відповіді на суспільні виклики. Наскрізний характер такої діяльності може стимулювати подальший розвиток через винаходи, застосування та послуги, які взаємно доповнюються, що підвищить ефективність інвестицій у такі технології порівняно з інвестиціями в будь-якій іншій сфері.

Така діяльність сприятиме досягненню цілей флагманських ініціатив стратегії «Європа 2020», як-от «Інноваційний Союз», «Ресурсоефективна Європа», «Промислова політика в епоху глобалізації» та «Цифровий порядок денний для Європи», а також цілей політики Союзу в космічній сфері.

Взаємодоповнюваність з іншою діяльністю в рамках програми «Горизонт 2020»

Діяльність у рамках конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях» у першу чергу базуватиметься на програмах з наукових досліджень та інновацій, розроблених на відкритих і прозорих засадах за участі промисловості та бізнесу, у тому числі з МСП, разом із науково-дослідною спільнотою і державами-членами, і приділятиме особливу увагу залученню інвестицій приватного сектора та інноваціям.

Інтеграція високоефективних технологій у процеси подолання суспільних викликів підтримується разом з відповідними викликами. Застосування високоефективних технологій, які не входять у категорію суспільних викликів, але є важливими для зміцнення конкурентоспроможності європейської промисловості, підтримується в рамках конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях». Необхідно забезпечити відповідну координацію з пріоритетами «Передова наука» і «Суспільні виклики».

Спільний підхід

Підхід включає як заходи, передбачені програмою, так і менш суворо регламентовану діяльність для сприяння інноваційним проектам і революційним рішенням уздовж усього ланцюга створення вартості, в тому числі на етапах наукових досліджень і розробок, широкомасштабних пілотних і демонстраційних заходів, на випробувальних платформах і в «живих» лабораторіях, на етапах створення промислових зразків і оцінювання якості продукту на пілотних лініях. Діяльність спрямована на підвищення галузевої конкурентоспроможності через заохочення представників промисловості, в тому числі МСП, до збільшення інвестування в дослідження та інновації, в тому числі через проведення відкритих тендерів. Належна увага приділятиметься маломасштабним і середньомасштабним проектам.

Інтегрований підхід до ключових високоефективних технологій

Основним компонентом конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях» є ключові високоефективні технології (KВT), які включають мікро- та наноелектроніку, фотоніку, нанотехнологію, біотехнологію, новітні матеріали та сучасні виробничі системи (-9). Зазначені мультидисциплінарні наукомісткі та капіталомісткі технології використовуються в багатьох різних галузях і закладають підвалини значних конкурентних переваг європейської промисловості, що стимулює розвиток і створення нових робочих місць. Інтегрований підхід, який сприяє комбінаційному, конвергентному і взаємозбагачувальному ефекту КВТ у рамках різних інноваційних циклів і ланцюгів створення вартості, може забезпечити перспективні результати досліджень і відкрити шлях для нових промислових технологій, продуктів, послуг і новаторського застосування (як-от у сфері космічних досліджень, транспорту, сільського господарства, лісівництва, довкілля, харчових продуктів, енергетики та охорони здоров’я). Отже численні взаємодії KВT та інших промислових високоефективних технологій будуть використовуватися у гнучкий спосіб як важливе джерело інновацій. Це доповнюватиме підтримку наукових досліджень та інновацій в сфері KВT, яку можуть надавати національні або регіональні органи влади за допомогою Фондів політики гуртування в рамках стратегії розумної спеціалізації.

Інноваційна діяльність вимагає активізації крос-технологічних досліджень. Таким чином, багатопрофільні проекти та проекти із залученням різнопланових КВТ мають стати невід’ємною частиною пріоритету «Лідерство в промисловості». Структура реалізації програми «Горизонт 2020», яка підтримує КВТ і відповідні наскрізні заходи (мульти-KВT), має також забезпечити синергії та ефективну координацію з пріоритетом «Суспільні виклики». Крім того, у відповідних випадках, слід прагнути синергії між діяльністю в рамках КВТ і заходами в рамках політики гуртування в період з 2014 по 2020 роки, а також з ЄІІТ.

Основна мета всіх високоефективних і промислових технологій, в тому числі KВT, - сприяти взаємодії технологій та їх застосуванням у рамках пріоритету «Суспільні виклики». Це необхідно повною мірою враховувати під час розроблення та реалізації відповідних програм і пріоритетів. Це вимагає всебічної участі стейкхолдерів, які представляють різні точки зору, до встановлення пріоритетів та виконання програм. У певних випадках це також вимагатиме дій, які будуть спільно профінансовані по лінії високоефективних і промислових технологій та по лінії відповідних суспільних викликів. Це може включати спільне фінансування публічно-приватних партнерств, мета яких полягає в розвитку технологій, стимулюванні інновацій та застосовуванні зазначених технології для подолання суспільних викликів.

ІКТ відіграють важливу роль, оскільки забезпечують ключові базові інфраструктури, технології та системи, необхідні для життєво важливих економічних і соціальних процесів, а також нових приватних і публічних продуктів і послуг. Європейська промисловість має залишатися на вістрі технологічного розвитку в сфері ІКТ, де численні технології переходять на новий революційний етап і відкривають нові можливості.

Космічні дослідження - це галузь, яка бурхливо розвивається та надає надзвичайно важливу інформацію багатьом сферам сучасного суспільства, забезпечує його базові потреби, займається універсальними науковими питаннями та допомагає зміцнити передові позиції Союзу на міжнародній арені. Космічні дослідження лежать в основі всієї діяльності, яка проводиться в космічному просторі, але наразі їх проводять а рамках програм, запроваджених державами-членами, Європейським космічним агентством (ЄКА) або в контексті рамкових програм Союзу з наукових досліджень. Дії на рівні Союзу та інвестиції в космічні дослідження необхідні відповідно до Статті 189 ДФЄС, щоб підтримати конкурентоспроможність Союзу, захистити космічні інфраструктури та програми Союзу, такі як «Коперник» і «Галілео», а також забезпечити майбутню роль Європи у космічній сфері.

Крім того, інноваційні послуги нижчого рівня та зручні застосунки, які використовують інформацію, надану космічним сектором, є важливими факторами зростання та створення робочих місць, а їх розвиток відкриває великі можливості для Союзу.

Налагодження партнерських зв’язків і додана вартість

Європа може досягти необхідної критичної маси за допомогою налагодження партнерських зв’язків, створення кластерів і мереж, стандартизації та сприяння співпраці між різними науково-технологічними дисциплінами і секторами з подібними потребами у сфері наукових досліджень і розробок, що вестиме до проривів, створення нових технологій та інноваційних рішень для продуктів, послуг і процесів.

Вироблення та реалізація науково-дослідних та інноваційних стратегій, в тому числі через публічно-приватне партнерство, а також через налагодження ефективних зв’язків між промисловістю та академічним сектором, залучення додаткових інвестицій, доступ до фінансування ризиків, стандартизацію та підтримку докомерційних закупівель, а також закупівель інноваційних продуктів і послуг є вкрай важливими аспектами забезпечення конкурентоспроможності.

Тому необхідно також підтримувати тісні зв’язки з ЄІІТ задля формування та просування найталановитіших підприємницьких кадрів і прискорення інновацій через об’єднування представників різних країн, спеціальностей і організацій.

Співпраця на рівні Союзу також може сприяти торгівлі через підтримку вироблення європейських або міжнародних стандартів для нових продуктів, послуг і технологій, які з’являються. Вироблення таких стандартів після консультацій зі стейкхолдерами, в тому числі стейкхолдерами з наукового та промислового секторів, може мати позитивний вплив. Заохочуватиметься діяльність на підтримку стандартизації, операційної сумісності та безпечності, а також дорегуляторна діяльність.

1.1. Інформаційні та комунікаційні технології (ІКТ)

1.1.1. Конкретна ціль у сфері ІКТ

Відповідно до флагманської ініціативи «Цифровий порядок денний для Європи» (-10), конкретна ціль у сфері досліджень та інновацій, пов’язаних з ІКТ, полягає в тому, щоб дати Європі змогу підтримувати, розвивати та використовувати можливості, пов’язані з розвитком ІКТ, на користь громадян, бізнесу та наукових спільнот.

Європа, яка має найбільшу в світі економіку та найбільшу частку світового ринку ІКТ, обсяг якого в 2011 році становив понад 2600 млрд. євро (2600000000000 євро), має обґрунтовані підстави прагнути того, щоб її компанії, публічні органи влади, проектно-дослідні центри та університети утримували першість у сфері ІКТ на європейському та глобальному рівнях, стояли на чолі розвитку в секторі ІКТ в Європі й світі, сприяли зростанню ділової активності та збільшували інвестиції в інновації у сфері ІКТ.

До 2020 року європейський сектор ІКТ має досягти показників, принаймні еквівалентних своїй частці світового ринку ІКТ, яка в 2011 році становила близько третини. Європа також має сприяти розвитку інноваційних компаній у сфері ІКТ з тим, щоб третина всіх комерційних інвестицій в дослідження та розробки ІКТ в ЄС, яка в 2011 році становила понад 35 млрд. євро на рік, припадала на компанії, створені протягом останніх двох десятиліть. Це вимагатиме збільшення публічних інвестицій у проведення наукових досліджень і розробок у сфері ІКТ способами, які залучатимуть приватні кошти з метою розширення обсягів інвестицій протягом наступного десятиліття та значного збільшення кількості європейських центрів і кластерів передового досвіду світового рівня у сфері ІКТ.

Необхідно створювати партнерства, розподіляти ризики та мобілізувати критичну масу ресурсів на рівні Союзу з метою опанування дедалі складніших та багатопрофільних технології та комерційних ланцюгів в сфері ІКТ. Діяльність на рівні Союзу має допомогти галузі ІКТ дотримуватись стратегії єдиного ринку та досягти економії на масштабах і обсягах. Співпраця в рамках спільних і відкритих технологічних платформ матиме ефект поширювання та мультиплікаторний ефект, що надасть змогу широкому колу стейкхолдерів отримувати переваги від нових розробок і створювати нові інновації. Утворення партнерств на рівні Союзу також уможливлює досягнення консенсусу, слугує своєрідним координаційним центром для міжнародних партнерів і підтримуватиме вироблення стандартів та функціонально сумісних рішень як на європейському, так і та глобальному рівні.

1.1.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

ІКТ є підґрунтям інновацій і конкурентоспроможності в широкому діапазоні приватних і публічних ринків і секторів; вони забезпечують науковий прогрес у всіх дисциплінах. Протягом наступного десятиліття перетворювальний вплив цифрових технологій і компонентів ІКТ, інфраструктур і послуг буде дедалі помітнішим у всіх сферах життя. Обчислювальні та комунікаційні ресурси і ресурси зберігання даних продовжуватимуть поширюватися в прийдешні роки. Значні обсяги інформації та даних, у тому числі в режимі реального часу, будуть генерувати датчики, машини та продукти, які використовують інформаційні технології, завдяки чому дистанційне керування стане звичною справою, що уможливить розгортання бізнес-процесів і сталих виробничих об’єктів по всьому світу і створення широкого спектра послуг і застосунків.

За допомогою ІКТ будуть забезпечуватися, а отже, ставати доступнішими, численні важливі комерційні та публічні послуги, а також всі ключові процеси виробництва знань у науці, освіті, бізнесі, у сфері культури та творчості, а також у публічному секторі. ІКТ створюватимуть інфраструктуру, необхідну для процесів виробництва і бізнес-процесів, комунікації та комерційних операцій. ІКТ також стануть незамінними в подоланні ключових суспільних викликів і сприянні соціальним процесам, таким як створення громад, споживча поведінка, участь у політичному житті та публічне врядування, наприклад, за допомогою соціальних мереж і платформ та інструментів колективної обізнаності. Для вироблення конкурентних рішень вкрай важливо підтримувати та інтегрувати дослідження, орієнтовані на користувачів.

Підтримка, яку Союз надає дослідженням та інноваціям у секторі ІКТ, робить значущий внесок у розвиток технологій і застосунків наступного покоління, оскільки становить велику частку загальних витрат на спільні наукові дослідження та інновації з середнім і високим ступенем ризику в Європі. Публічні інвестиції в дослідження та інновації у сфері ІКТ на рівні Союзу були та залишаються необхідними для мобілізації критичної маси, що спричиняє революційні досягнення, ширше прийняття та краще використання інноваційних рішень, продуктів і послуг. Таке інвестування продовжує відігравати головну роль у розробленні відкритих платформ і технологій, застосовних в усьому Союзі, у випробуванні та впровадженні пілотних інновацій у реальному загальноєвропейському контексті та в оптимізації ресурсів задля зміцнення конкурентоспроможності Союзу і подолання спільних суспільних викликів. Через підтримку наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ Союз також дає високотехнологічним МСП змогу розвиватися та отримувати переваги від розмірів європейських ринків. Це зміцнює співпрацю та прагнення досконалості серед вчених та інженерів Союзу, посилює синергію між ними та між національними бюджетами та слугуючи осередком співпраці між партнерами поза межами Європи.

Послідовні оцінювання діяльності у сфері ІКТ під час Сьомої рамкової програми показали, що цільові інвестиції на рівні Союзу в дослідження та інновації у сфері ІКТ ефективно сприяли здобуванню лідерства в промисловості, в таких секторах як мобільний зв’язок і системи ІКТ, у критично важливих для безпеки системах ІКТ, а також забезпечували вирішення проблем, пов’язаних із енергоефективністю, охороною здоров’я, продовольчою безпекою, транспортом або демографічними змінами. Інвестиції Союзу в дослідницькі інфраструктури в сфері ІКТ забезпечили європейських дослідників найкращими у світі дослідницькими мережами та обчислювальними потужностями.

1.1.3. Загальні напрями діяльності

Низка напрямів діяльності буде націлена на подолання викликів на шляху досягнення промислового та технологічного лідерства у сфері ІКТ і охоплюватиме типові програми з наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ, в тому числі, зокрема:

(a) Нове покоління компонентів і систем: створення передових, вбудованих, ресурсоефективних та енергоефективних компонентів і систем;

(b) Наступне покоління обчислювальних технологій: передові та надійні обчислювальні системи і технології, в тому числі обчислювання за допомогою «хмарних» технологій;

(c) Майбутнє інтернету: програмне забезпечення, апаратне забезпечення, інфраструктури, технології та послуги;

(d) Технології контенту та управління інформацією: ІКТ для цифрового контенту, а також для культурного та креативного секторів;

(e) Сучасні інтерфейси і роботи: робототехніка і розумний простір;

(f) Мікро- і наноелектроніка і фотоніка: ключові високоефективні технології, пов’язані з мікро- і наноелектронікою та фотонікою, а також квантові технології.

Очікується, що зазначені шість основних напрямів діяльності зможуть охопити увесь спектр потреб, беручи до уваги конкурентоспроможність європейської промисловості у світовому масштабі. Серед цих потреб - лідерство в промисловості в сфері типових рішень, продуктів і послуг на основі ІКТ для подолання основних суспільних викликів, а також прикладні стратегії наукових досліджень та інновацій у сфері ІКТ, які будуть підтримуватися разом з відповідним суспільним викликом. З огляду на дедалі інтенсивніший технологічний прогрес у всіх сферах життя, взаємодія між людьми та технологіями матиме велике значення і стане частиною зазначених вище досліджень у сфері ІКТ.

Ці шість основних напрямів діяльності включають також спеціальні дослідницькі інфраструктури для ІКТ, як-от «живі» лабораторії для проведення експериментів та інфраструктури, які лежать в основі ключових високоефективних технологій, і їх інтеграції в сучасні продукти та інноваційні розумні системи разом із обладнанням, інструментами, сервісними службами, «чистими приміщеннями» та доступом до ливарних цехів для виготовлення прототипів.

Програма «Горизонт 2020» підтримуватиме дослідження і розробки систем ІКТ, з повним дотриманням фундаментальних прав і свобод фізичних осіб, зокрема їх права на приватність.

1.2. Нанотехнології

1.2.1. Конкретна ціль у сфері нанотехнологій

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері нанотехнологій полягає в забезпеченні провідної ролі Союзу на цьому експансивному світовому ринку через стимулювання науково-технологічного прогресу та заохочення інвестицій у нанотехнології, їх інтеграції в конкурентоспроможні продукти та послуги з високою доданою вартістю в різних секторах і сферах застосування.

До 2020 року нанотехнології набудуть широкого застосування, тобто будуть гармонійно інтегровані в більшість технологій і застосунків для створення переваг для споживачів, покращення якості життя, охорони здоров’я, сприяння сталому розвитку та зміцнення виробничого потенціалу для втілення новітніх рішень щодо продуктивності та ресурсоефективності.

Європа також повинна стати світовим взірцем безпечного та відповідального поширення нанотехнологій і врядування, що забезпечить великі переваги як для суспільства, так і для промисловості, з дотриманням суворих стандартів безпеки та сталості.

Продукти з використанням нанотехнологій представляють світовий ринок, який Європа не може дозволити собі ігнорувати. Прогнозована ринкова вартість товарів, ключовим компонентом яких є нанотехнології, сягнула 700 мільярдів євро у 2015 році, а до 2020 року становитиме 2 трильйони євро, що, відповідно, означає створення 2 і 6 мільйонів робочих місць. Європейським компаніям слід використати це двозначне зростання ринку та бути здатними до 2020 року зайняти частку ринку, принаймні еквівалентну частці Європи у світовому фінансуванні наукових досліджень (тобто чверть).

1.2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Нанотехнології - це спектр технологій з доведеним потенціалом, які невпинно розвиваються і чинитимуть революційний вплив, наприклад, у сфері матеріалів, ІКТ, транспортної мобільності, наук про життя, охорони здоров’я (разом із лікуванням), споживчих товарів і виробництва, після перетворення досліджень на революційні, сталі та конкурентоспроможні продукти та виробничі процеси.

Нанотехнологіям відведена ключова роль у вирішенні завдань, окреслених у стратегії «Європа 2020». Успішне застосування цих ключових високоефективних технологій сприятиме конкурентоспроможності промисловості Союзу, уможливлюватиме створення інноваційних і вдосконалених продуктів або ефективніших процесів і дозволить долати нинішні та майбутні суспільні виклики.

За чотири роки обсяги фінансування досліджень у сфері нанотехнологій збільшилися вдвічі, з близько 6,5 мільярдів євро у 2004 році до біля 12,5 мільярдів євро в 2008 році, при цьому частка Союзу складає приблизно чверть загального обсягу. Союз є визнаним лідером досліджень у сфері нанонаук і нанотехнологій; очікується, що до 2015 року у цій сфері працюватимуть близько 4000 європейських компаній. Такі провідні позиції у сфері досліджень необхідно підтримувати, посилювати, комерціалізувати, та забезпечувати їх практичне застосування.

Сьогодні Європа повинна захистити та зміцнити свої позиції на світовому ринку шляхом заохочення широкомасштабної співпраці в рамках великої кількості ланцюгів створення вартості та між ними, а також між різними галузями промисловості задля промислового застосування цих технологій і створення безпечних, сталих і життєздатних комерційних продуктів. Питання оцінювання ризику, управління ризиками та відповідального врядування постають як фактори, що визначають майбутній вплив нанотехнологій на суспільство, довкілля та економіку.

Отже діяльність націлена на широке, відповідальне і стале застосування нанотехнологій в економіці задля створення переваг, що матимуть велике суспільне та промислове значення. Для забезпечення потенційних можливостей, в тому числі створення нових компаній і робочих місць, дослідження мають надавати необхідний набір інструментів, що дозволять належним чином реалізовувати процеси стандартизації та регулювання.

1.2.3. Загальні напрями діяльності

(a) Розроблення наноматеріалів, нанопристроїв і наносистем нового покоління

Ціль - фундаментально нові продукти, які уможливлюють сталі рішення у широкому спектрі секторів.

(b) Забезпечення безпечного та сталого розвитку та застосування нанотехнологій

Поглиблення наукових знань про потенційний вплив нанотехнологій і наносистем на здоров’я або довкілля, створення інструментів оцінювання та управління ризиками впродовж усього життєвого циклу, в тому числі питання стандартизації.

(c) Розвиток соціального виміру нанотехнологій

Акцент на врядуванні в нанотехнологіях на користь суспільства та довкілля.

(d) Ефективний і сталий синтез і виробництво наноматеріалів, компонентів і систем

Акцент на нових операціях, розумній інтеграції нових і наявних процесів, у тому числі конвергенції технологій, а також розширенні для запуску великомасштабного та високоточного виробництва продукції та гнучких і багатофункціональних виробничих майданчиках, які забезпечать ефективне перенесення знань у промислові інновації.

(e) Розроблення та стандартизація методики збільшення потужностей, методів вимірювання та вимірювального обладнання

Акцент на фундаментальних технологіях, які підтримують розвиток і впровадження на ринок безпечних комплексних наноматеріалів і наносистем.

1.3. Новітні матеріали

1.3.1. Конкретна ціль у сфері новітніх матеріалів

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері новітніх матеріалів полягає в розробленні матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями для створення більш конкурентоспроможних і безпечних продуктів, які мінімізують вплив на довкілля та споживання ресурсів.

Матеріали відіграють основну роль в інноваційних промислових процесах і виступають ключовими каталізаторами. Новітні матеріали з вищим вмістом знань, новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями є незамінними для промислової конкурентоспроможності та сталого розвитку широкого кола програм і секторів.

1.3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Новітні матеріали необхідні для розроблення сталих продуктів і процесів з покращеною продуктивністю, а також на заміну обмеженим ресурсам. Такі матеріали частково вирішують наші промислові та громадські проблеми, забезпечують кращі експлуатаційні характеристики, зменшують ресурсні та енергетичні потреби, забезпечують сталість продуктів протягом усього їх життєвого циклу.

Розвиток, який має прикладний характер, часто передбачає розроблення принципово нових матеріалів, здатних забезпечити планові експлуатаційні характеристики. Такі матеріали є важливою ланкою ланцюга постачання в процесі виробництва з високою доданою вартістю. Вони також становлять основу для прогресу в наскрізних технологічних сферах (як-от у сфері медичних технологій, біонаук, електроніки та фотоніки) та практично в усіх секторах ринку. Матеріали самі по собі є важливим кроком до збільшення вартості продуктів і покращення їх експлуатаційних характеристик. Новітні матеріали мають значну оцінну вартість і чинять неабиякий вплив: щорічні темпи зростання становлять близько 6%, і очікується, що до 2015 року обсяг ринку таких матеріалів складе близько 100 мільярдів євро.

Підхід до створення матеріалів має базуватися на врахуванні повного життєвого циклу, від постачання доступних матеріалів до кінця строку їх експлуатації («від колиски до колиски»), на впровадженні інноваційних підходів для мінімізації ресурсів (у тому числі енергії), необхідних для їх перетворення або зведення до мінімуму несприятливих наслідків для людини та довкілля. Також слід врахувати безперервне використання, перероблення або повторне використання матеріалів після закінчення терміну їх експлуатації та відповідні суспільні інновації, як-от зміни у споживчій поведінці та нові бізнес-моделі.

З метою прискорення прогресу перевага надаватиметься багатопрофільному та конвергентному підходу, який включатиме в себе хімію, фізику, технічні науки, теоретичне та комп’ютерне моделювання, а також все більшою мірою креативний промисловий дизайн.

Заохочуватимуться новітні «зелені» інноваційні альянси та промисловий симбіоз, що дозволятиме галузям диверсифікувати і розширювати власні бізнес-моделі, повторно використовувати власні відходи як основу для виробництва нових продуктів.

1.3.3. Загальні напрями діяльності

(a) Наскрізні та високоефективні технології виробництва матеріалів

Дослідження в сфері проектування матеріалів, функціональних матеріалів, багатофункціональних наукомістких матеріалів з новими функціональними характеристиками та покращеними експлуатаційними властивостями, а також структурних матеріалів для інновацій у всіх секторах промисловості, в тому числі креативних.

(b) Розроблення та трансформування матеріалів

Дослідження і розробки для забезпечення ефективного, безпечного і сталого розвитку та розширення масштабів з метою запуску промислового виробництва майбутніх, заснованих на проектних розробках, продуктів задля безвідходного управління матеріалами в Європі.

(c) Управління компонентами матеріалів

Дослідження і розробки в сфері нових та інноваційних методик виробництва матеріалів та їх компонентів і систем.

(d) Матеріали для сталої, ресурсоефективної промисловості з низьким рівнем викидів

Розроблення нових продуктів і програм, розроблення бізнес-моделей та формування відповідальної споживчої поведінки, що знижує попит на енергію та сприяє низьковуглецевому виробництву.

(e) Матеріали для креативних секторів, у тому числі для сектора культурної спадщини

Проектування та розроблення конвергентних технологій для створення нових бізнес-можливостей, у тому числі зберігання та відновлення матеріалів, які мають історичну або культурну цінність, а також новітніх матеріалів.

(f) Метрологія, характеризація, стандартизація та контроль якості

Просування таких технологій як характеризація, неруйнівне оцінювання, безперервне оцінювання та моніторинг, а також прогнозне моделювання експлуатаційних характеристик задля досягнення прогресу та здійснення впливу в сфері матеріалознавства і технічних наук.

(g) Оптимізація використання матеріалів

Дослідження і розробки для вивчення варіантів заміщення і альтернатив використанню матеріалів та інноваційних підходів до створення бізнес-моделей, а також визначення життєво важливих ресурсів.

1.4. Біотехнологія

1.4.1. Конкретна ціль в сфері біотехнології

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у сфері біотехнології полягає в розробленні конкурентоспроможних, сталих, безпечних та інноваційних промислових продуктів і процесів, а також у сприянні інноваціям у низці європейських секторів, таких як сільське господарство, лісівництво, харчова промисловість, енергетика, хімічна промисловість і охорона здоров’я, а також наукомістка біоекономіка.

Сильна наукова, технологічна та інноваційна база біотехнології допоможе європейським галузям закріпити лідерські позиції у цій ключовій високоефективній технології. Така позиція продовжуватиме посилюватися через інтеграцію аспектів оцінювання здоров’я та безпечності, економічного впливу та впливу технології на довкілля, а також аспектів управління загальними і конкретними ризиками використання біотехнології.

1.4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Завдяки поглибленню знань про живі системи біотехнологія має забезпечувати потік нових можливостей застосування і зміцнювати промислову базу та інноваційну спроможність Союзу. Прикладами дедалі більшого значення біотехнології є її промислове застосування, в тому числі виробництво біофармацевтичних продуктів, харчових продуктів і кормів, а також біохімічних речовин, при чому очікується, що до 2015 року частка ринку виробництва біохімічних речовин зросте на 12-20% від загального рівня виробництва хімічної продукції. Біотехнологія також відповідає низці так званих дванадцяти принципів зеленої хімії завдяки селективності та ефективності біосистем. Потенційне економічне навантаження на підприємства Союзу можна зменшити за допомогою використання потенціалу біотехнологічних процесів і біологічних продуктів для зниження викидів СО2, і цей потенціал, за оцінками, становитиме до 2030 року від 1 до 2,5 млрд. тонн на рік у перерахунку на CO2.

Наразі в європейському біофармацевтичному секторі приблизно 20% усіх ліків виробляються із застосуванням біотехнології, причому до 50% з них - це нові види ліків. Біотехнологія відіграватиме важливу роль у переході до біоекономіки завдяки розвитку нових промислових процесів. Біотехнологія також відкриває нові можливості для розвитку сталого сільського господарства, аквакультури та лісівництва, а ще - для використання величезного потенціалу морських ресурсів для розроблення інноваційних способів застосування в промисловості, охороні здоров’я, енергетиці, хімічній промисловості та секторі охорони довкілля. За прогнозами, сектор морської (блакитної) біотехнології, який наразі перебуває в процесі становлення, зростатиме на 10% на рік.

Іншими ключовими джерелами інновацій є взаємозв’язки між біотехнологією та іншими високоефективними та конвергентними технологіями, зокрема нанотехнологіями та ІКТ, які знаходять своє застосування в діагностиці та зондуванні.

1.4.3. Загальні напрями діяльності

(a) Розвиток новітніх біотехнологій як рушій майбутніх інновацій

Розвиток нових технологічних сфер, як-от синтетичної біології, біоінформатики та системної біології, які мають значний потенціал для створення інноваційних продуктів і технологій та радикально нових варіантів застосування.

(b) Промислові продукти та процеси на основі біотехнології

Розвиток промислової біотехнології та проектування біологічних процесів у промислових масштабах для виробництва конкурентоспроможної промислової продукції та налагодження сталих процесів (наприклад, у хімічній, гірничодобувній, енергетичній, целюлозно-паперовій, волоконній і деревообробній, текстильній, крохмальній, харчовій промисловості), а також їх екологічних і медичних аспектів, в тому числі операцій з очищування.

(c) Інноваційні та конкурентоспроможні платформні технології

Розроблення так званих платформних технологій (наприклад, геноміка, метагеноміка, протеоміка, метаболоміка, молекулярні інструменти, системи експресії, платформи для фенотипування та стільникові платформи) для зміцнення провідної ролі та конкурентних переваг у багатьох галузях, які мають економічний вплив.

1.5. Сучасні технології виробництва та оброблення

1.5.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль наукових досліджень в сфері сучасних технологій виробництва та оброблення полягає у трансформуванні теперішніх виробничих підприємств, систем і процесів. Це буде зроблено, між іншим, за допомогою ефективного використання ключових високоефективних технологій, щоб отримати більш наукомісткі, стабільні, ресурсоефективні та енергоефективні транссекторальні технології виробництва та оброблення, що призведе до створення більш інноваційних продуктів, процесів і послуг. Уможливлення появи нових, сталих продуктів, процесів і послуг та їх конкурентоспроможне застосування разом із сучасними технологіями виробництва та оброблення також є ключовими елементами досягнення цілей пріоритету «Суспільні виклики».

1.5.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Виробничий сектор має величезне значення для європейської економіки: в 2007 році його частка в Союзі становила приблизно 17% ВВП і близько 22 мільйонів робочих місць. Усунення економічних бар’єрів торгівлі та позитивний вплив комунікаційних технологій призвели до появи значної конкуренції в промисловому виробництві та започаткували тенденцію перенесення виробничих потужностей до країн з найнижчими загальними витратами. Отже існує потреба радикально змінити європейський підхід до промислового виробництва, щоб зберегти конкурентоспроможність на світовій арені, а програма «Горизонт 2020» може об’єднати всіх відповідних стейкхолдерів для досягнення зазначеної цілі.

Європі потрібно нарощувати інвестиції на рівні Союзу, щоб зберегти передові позиції та компетентність у виробничих технологіях і перейти до виробництва наукомістких товарів з високою доданою вартістю шляхом створення необхідних умов і залучення ресурсів для сталого виробництва та обслуговування виробів протягом усього терміну їх експлуатації. Ресурсоінтенсивні виробничі та переробні галузі потребують подальшої мобілізації ресурсів і знань на рівні Союзу, а також збільшення інвестицій в дослідження, розробки та інновації з метою забезпечення подальшого розвитку в напрямку конкурентоспроможної ресурсоефективної та сталої низьковуглецевої економіки та дотримання узгоджених в межах

Союзу темпів скорочення викидів парникових газів до 2050 року за галузями промисловості (-11).

Завдяки амбітній політиці Союзу Європа забезпечить зростання в сучасних галузях і сприятиме розвитку нових галузей майбутнього. Значущими є очікувана цінність і вплив сектора сучасних виробничих систем; очікується, що обсяг ринку складе приблизно 150 млрд. євро до 2015 року, а сукупний річний приріст - близько 5%.

Вкрай важливо зберегти знання і компетенції для збереження потужностей виробництва та оброблення в Європі. Основний наголос у рамках науково-дослідної та інноваційної діяльності слід ставити на сталому та безпечному виробництві та обробленні, впровадженні необхідних технічних інновацій і орієнтованості на клієнта для виробництва наукомістких товарів і послуг з низьким споживанням матеріалів і енергії.

Європі також необхідно перенести зазначені високоефективні технології та знання в інші виробничі сектори, такі як будівництво, яке є основним джерелом викидів парникових газів, адже на будівельну діяльність припадає приблизно 40% загального споживання енергії в Європі, що, відповідно, дорівнює 36% загального обсягу викидів CO2. Будівельний сектор, який генерує 10% ВВП і створює приблизно 16 мільйонів робочих місць у Європі на 3 мільйонах підприємств, з яких 95% - це малі та середні підприємства, повинен впроваджувати інноваційні підходи до матеріалів і виробничих процесів, щоб обмежити свій негативний вплив на довкілля.

1.5.3. Загальні напрями діяльності

(a) Технології для заводів майбутнього

Сприяти сталому зростанню промисловості через полегшення стратегічного переходу в Європі від виробництва, орієнтованого на витрати, до ресурсоефективного підходу та створення продуктів з високою доданою вартістю, інтелектуального та високоефективного виробництва на основі ІКТ в інтегрованій системі.

(b) Технології, які підтримують енергоефективні системи та енергоефективні будівлі з низьким впливом на довкілля

Зменшення енергоспоживання та викидів СО2 завдяки дослідженням, розвитку та впровадженню сталих будівельних технологій і систем на всьому ланцюгу створення вартості, а також зниження загального впливу будівель на довкілля.

(c) Сталі, ресурсоефективні та низьковуглецеві технології в енергоінтенсивних переробних галузях

Підвищення конкурентоспроможності переробної промисловості за допомогою значно ефективнішого використання енергії та ресурсів і зменшення впливу такої промислової діяльності на довкілля на всьому ланцюгу створення вартості, сприяння впровадженню низьковуглецевих технологій, більш сталих промислових процесів, а також, у відповідних випадках, інтеграції відновлюваних джерел енергії.

(d) Нові сталі бізнес-моделі

Створення концепцій і методик адаптивних наукомістких бізнес-моделей на основі індивідуальних підходів, у тому числі з застосуванням альтернативних ресурсоефективних підходів.

1.6. Космічна промисловість

1.6.1. Конкретна ціль у космічній промисловості

Конкретна ціль наукових досліджень та інновацій у космічній промисловості полягає в сприянні створенню економічно ефективної, конкурентоспроможної та інноваційної космічної галузі (в тому числі МСП) та дослідницької спільноти для розвитку і експлуатації космічної інфраструктури для реагування на майбутні потреби суспільства та стратегічні потреби Союзу.

Зміцнення європейського публічного та приватного космічного сектора через розширення космічних досліджень та інновацій має вирішальне значення для забезпечення спроможності Європи використовувати космічний простір на підтримку стратегій Союзу, міжнародних стратегічних інтересів і конкурентоспроможності серед космічних держав, як загальновизнаних, так і тих, які тільки розпочинають дослідження космосу. На рівні Союзу така діяльність буде провадитися спільно з діяльністю держав-членів і Європейського космічного агентства (ЄКА) з вивчення космічного простору з метою забезпечення взаємодоповнюваності дій різних гравців.

1.6.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Космос - важливий, але часто невидимий рушій створення різноманітних послуг і продуктів, що мають вирішальне значення для сучасного суспільства, таких як навігація та комунікація, а також метеорологічні прогнози та географічні дані, отримані завдяки спостереженню за Землею зі супутників. Формування та реалізація політики на європейському, національному та регіональному рівнях дедалі більше залежить від інформації, отриманої з космосу. Світовий космічний сектор швидко розвивається і охоплює нові регіони (як-от Китай, Південну Америку та Африку). Наразі європейська промисловість є великим експортером першокласних комерційних і наукових супутників. Збільшення світової конкуренції загрожує позиціям Європи у цій сфері.

Тож інтереси Європи полягають у тому, щоб забезпечити подальший успішний розвиток її космічної галузі на цьому надзвичайно конкурентному ринку. Крім того, завдяки даним, отриманим з європейських наукових супутників і зондів, в останні десятиліття були зроблені певні найвагоміші наукові прориви у сфері наук про Землю, фундаментальної фізики, астрономії та планетології. Крім того, інноваційні космічні технології, наприклад, робототехніка, сприяли розвитку знань і технологій в Європі. Унікальні можливості європейського космічного сектора зумовлюють його вирішальну роль у реагуванні на виклики, визначені в стратегії «Європа 2020».

Дослідження, технологічний розвиток та інновації становлять основу можливостей космічних програм, які мають особливе значення для європейського суспільства. У той час як Сполучені Штати витрачають близько 25% свого космічного бюджету на дослідження та розробки, Союз витрачає менше 10%. Крім того, питання космічних досліджень в Союзі внесені до національних програм держав-членів, програм ЄКА та рамкових програм з науково-дослідної діяльності.

Збереження технологічних і конкурентних переваг Європи та використання інвестицій потребує дій на рівні Союзу, беручи до уваги положення статті 4(3) та статті 189 ДФЄС, з одночасним проведенням космічних досліджень державами-членами та ЄКА, яке з 1975 року відповідає за розвиток промисловості супутників і космічних місій на міжурядовій основі від імені держав-членів ЄКА. Необхідно докласти зусиль на рівні ЄС для заохочення участі кращих дослідників з усіх держав-членів і усунення перешкод реалізації спільних міжнаціональних проектів досліджень космічного простору.

Крім того, інформація, яку надають європейські супутники, забезпечуватиме дедалі більший потенціал для подальшого розвитку інноваційних супутникових послуг нижчого рівня. МСП зазвичай ведуть активну діяльність у зазначеному секторі, і його необхідно підтримувати заходами у сфері досліджень та інновацій для повного використання наданих можливостей і, зокрема, значних інвестицій у рамках двох програм Союзу, «Галілео» та «Коперник».

Космічний простір природним чином долає сухопутні кордони; він є унікальним спостережним пунктом глобального виміру, що ініціює масштабні проекти, які потребують міжнародної співпраці. Щоб відігравати важливу роль у зазначеній міжнародній космічній діяльності у найближчі десятиліття, абсолютно необхідними є спільна європейська космічна політика, а також космічна науково-дослідна та інноваційна діяльність на європейському рівні.

Космічні дослідження та інновації в рамках програми «Горизонт 2020» узгоджені з пріоритетами космічної політики Союзу та потребами Європейських операційних програм, які продовжують визначати Рада і Комісія (-12).

Європейська космічна інфраструктура, як-от програми «Коперник» і «Галілео», є стратегічною інвестицією, що потребує розроблення інноваційних застосунків нижчого рівня. З цією метою, застосування космічних технологій, у відповідних випадках, одержує підтримку в рамках відповідних конкретних цілей пріоритету «Суспільні виклики», щоб забезпечити соціально-економічні переваги, а також рентабельність інвестицій і провідну роль Європи у сфері застосунків нижчого рівня.

1.6.3. Загальні напрями діяльності

(a) Створення умов конкурентоспроможності, незалежності та інноваційності європейського космічного сектора

Це передбачає захист і подальший розвиток конкурентоспроможної, сталої та підприємливої космічної індустрії в поєднанні з розбудовою спільноти дослідників космосу світового рівня для збереження та зміцнення європейського лідерства та незалежності в космічних системах, сприяння інноваціям у космічному секторі та створення умов для космічних наземних інновацій, наприклад, за допомогою даних дистанційного зондування та навігаційних даних.

(b) Створення умов для вдосконалення космічних технологій

Ціль полягає в розробленні передових і високоефективних космічних технологій і оперативних концепцій від ідей до демонстрації в космосі. Сюди входять технології, які підтримують доступ до космічного простору, технології захисту систем космічного базування від таких загроз як космічний брухт і сонячні спалахи, а також технології супутникової телекомунікації, навігації та дистанційного зондування. Розвиток і застосування передових космічних технологій вимагає постійної освіти та підготовки висококваліфікованих інженерів і вчених, а також міцних зв’язків між ними і користувачами космічних програм.

(c) Створення умов для використання космічних даних

Використання даних, отриманих з європейських супутників (наукових, публічних або комерційних), може бути значно збільшене, якщо докласти додаткових зусиль для оброблення, архівування, валідації, стандартизації та сталої доступності космічних даних, а також для розроблення нових інформаційних продуктів і послуг на основі цих даних, беручи до уваги статтю 189 ДФЄС, в тому числі інновації в сфері опрацювання, розповсюджування та інтероперабельності даних, зокрема сприяння доступу до даних і метаданих в сфері наук про Землю та обміну ними. Зазначені види діяльності можуть також забезпечити вищу рентабельність інвестицій в космічну інфраструктуру і долучитися до вирішення соціальних проблем, особливо за умов координування в рамках глобальних зусиль, таких як Глобальна система систем спостереження за планетою Земля (ГСССПЗ), зокрема за рахунок повного використання програми «Коперник» як основного вкладу Європи, Європейської програми супутникової навігації «Галілео» або Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК). Буде підтримано швидке впровадження таких інновацій у відповідні програми та процеси вироблення й ухвалення рішень. Сюди також входить використання даних для подальших наукових досліджень.

(d) Створення умов для європейських досліджень на підтримку міжнародних космічних партнерств

Космічні підприємства мають фундаментально глобальний характер. Особливо це стосується такої діяльності як космічна ситуаційна обізнаність (КСО) і багатьох проектів у сфері вивчення та використання космосу. Розвиток передових космічних технологій все більше відбувається в рамках таких міжнародних партнерств. Забезпечення доступу до цих партнерств є важливим фактором успіху європейських дослідників і промисловості. Визначення та реалізація довгострокових планів і координація з міжнародними партнерами є значущими для досягнення цієї цілі.

2. Доступ до фінансування ризиків

2.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає в подоланні ринкових обмежень у доступі до фінансування ризиків, пов’язаних з дослідженнями та інноваціями.

Інвестиційна ситуація в сфері наукових досліджень та інновацій дуже несприятлива, зокрема для інноваційних МСП і компаній середньої капіталізації з високим потенціалом зростання. Існують декілька значних ринкових розривів у сфері надання фінансових ресурсів, оскільки інновації, необхідні для досягнення стратегічних цілей, як правило, занадто ризиковані для ринку, і тому суспільство не отримує всіх можливих переваг.

Механізм кредитного фінансування («кредитний механізм») та механізм капітального фінансування («капітальний механізм») допоможуть подолати такі проблеми через покращення профілів фінансування та ризику відповідної науково-дослідної та інноваційної діяльності. Це в свою чергу полегшить доступ фірм та інших бенефіціарів до позик, гарантій та інших форм фінансування ризиків; стимулюватиме інвестування на ранній стадії та розвиток наявних і нових венчурних інвестиційних фондів; покращить передавання знань і ринок інтелектуальної власності; залучатиме кошти на ринок венчурного капіталу і, загалом, допомагатиме полегшити перехід від концепції, розроблення та демонстрації нових продуктів і послуг до їх комерціалізації.

Очікується, що загальний ефект збільшить готовність приватного сектора вкладати кошти в дослідження та інновації, а отже, сприятиме досягненню ключової цілі стратегії «Європа 2020»: інвестувати 3% ВВП Союзу в дослідження та розробки до кінця десятиліття, причому дві третини мають надходити з приватного сектора. Використання фінансових інструментів також допоможе досягти цілей наукових досліджень та інновацій в усіх галузях і сферах політики, що є вирішальними для подолання суспільних викликів, підвищення конкурентоспроможності та підтримування сталого інклюзивного зростання, забезпечення екологічних та інших публічних благ.

2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Для збільшення ймовірності надання кредитів і гарантій і для досягнення стратегічних цілей у сфері наукових досліджень та інновацій необхідний механізм кредитного фінансування науково-дослідної діяльності та інновацій на рівні Союзу. Нинішній розрив на ринку між попитом на кредити та гарантії для ризикових інвестицій в дослідження та інновації та їх пропозицією, який наразі закриває фінансовий інструмент розподілу ризиків (ФІРР), ймовірно, зберігатиметься, оскільки комерційні банки здебільшого утримуються від кредитного фінансування, пов’язаного з підвищеним ступенем ризику. Попит на кредитне фінансування ФІРР залишався високим з моменту запровадження цього механізму в середині 2007 року: на першому етапі (2007-2010 роки) результати його використання перевищили початкові очікування більш ніж на 50% у перерахуванні на обсяги затверджених кредитів

(7,6 мільярдів євро проти прогнозованих 5 мільярдів євро).

Крім того, банки зазвичай нездатні оцінити інтелектуальні активи, як-от інтелектуальну власність, тому часто не бажають інвестувати в наукомісткі підприємства. Внаслідок цього багато знаних інноваційних компаній як великих, так і малих, не можуть отримати кредитування більш ризикованої дослідно-інноваційної діяльності. Під час розроблення та реалізації свого інструменту або своїх інструментів, яке буде проводитися спільно з одним або декількома уповноваженими суб’єктами відповідно до положень Регламенту (ЄС, Євратом) № 966/2012, Комісія забезпечує врахування відповідних рівнів і форм технологічних і фінансових ризиків для задоволення визначених потреб.

Такі ринкові розриви по суті пов’язані з невизначеністю, інформаційною асиметрією та високою вартістю спроб вирішення цих проблем: нещодавно створені фірми мають занадто коротку кредитну історію для задоволення вимог потенційних кредиторів, навіть поважні фірми часто не можуть забезпечити достатню кількість інформації, а на початку інвестування в дослідження та інновації неможливо з упевненістю розраховувати на те, що докладені зусилля дійсно призведуть до успішних інновацій.

Крім того, підприємства на етапі розвитку концепції, або ті що працюють у нових сферах, зазвичай не мають достатнього забезпечення. Ще один негативний стимул полягає в тому, що навіть якщо внаслідок науково-дослідної та інноваційної діяльності створюється комерційний продукт або процес, це ще не означає, що компанія, яка його створила, зможе ексклюзивно скористатися перевагами, пов’язаними з цим продуктом або процесом.

Що стосується доданої вартості для Союзу, механізм кредитного фінансування допоможе подолати неспроможність ринку, яка перешкоджає оптимальному рівню інвестування приватного сектора в дослідження та інновації. Його впровадження дозволить об’єднати критичну масу ресурсів з бюджету Союзу та, спираючись на принцип розподілення ризиків, з фінансових установ, на які покладено завдання з його виконання. Це стимулюватиме компанії інвестувати більше власних коштів у дослідження та інновації, ніж без застосування цього механізму. Крім того, механізм кредитного фінансування допоможе як публічним, так і приватним підприємствам знижувати ризики, пов’язані з докомерційними закупівлями або закупівлями інноваційних продуктів і послуг.

Існує потреба в механізмі капітального фінансування на рівні Союзу для збільшення наявності власного капіталу для інвестування на початковій стадії та на стадії зростання, а також для стимулювання розвитку ринку венчурного капіталу в Союзі. Під час передання технологій і на стадії запуску нові компанії проходять через так звану «долину смерті», коли публічні гранти на дослідження закінчуються, а залучити приватні кошти не вдається. Публічна підтримка, покликана залучити приватний стартовий або початковий капітал для усунення такого розриву, наразі надто фрагментована та нерегулярна, або їй бракує компетентного управління. Більше того, венчурні інвестиційні фонди в Європі переважно надто малі, щоб підтримувати безперервне зростання інноваційних компаній, і не мають критичної маси, щоб спеціалізуватися та функціонувати на транснаціональному рівні.

Наслідки цього дуже серйозні. До фінансової кризи європейські венчурні інвестиційні фонди інвестували в МСП близько 7 мільярдів євро на рік, а в 2009 і 2010 роках цей показник становив 3-4 мільярди євро. Скорочення фінансування венчурного капіталу вплинуло на кількість нещодавно створених компаній, які отримали таке фінансування з венчурних інвестиційних фондів: у 2007 році фінансування венчурного капіталу отримували близько 3 000 МСП, порівняно з лише приблизно 2 500 МСП у 2010 році.

Що стосується доданої вартості для Союзу, механізм капітального фінансування науково-дослідної діяльності та інновацій доповнюватиме національні та регіональні схеми, які не можуть покривати транскордонні інвестиції в дослідження та інновації. Підтримка на ранньому етапі матиме також демонстраційний ефект, який може бути корисним для публічних і приватних інвесторів по всій Європі. Для стадії зростання необхідного масштабу та активної участі приватних інвесторів можна досягти лише на європейському рівні, що має суттєве значення для функціонування самодостатнього ринку венчурного капіталу.

Механізми кредитного та капітального фінансування разом з низкою супровідних заходів підтримуватимуть досягнення цілей програми «Горизонт 2020». Для цього зазначені інструменти будуть спрямовані на зміцнення та підвищення якості європейської наукової бази; сприяння дослідженням та інноваціям, орієнтованим на бізнес; подолання соціальних викликів з акцентом на такій діяльності як пілотні проекти, демонстрація, тестовий запуск і ринкова реалізація. Необхідно забезпечити конкретні заходи підтримки, такі як інформаційна та наставницька діяльність для МСП. У відповідних випадках можна консультуватися з регіональними органами влади, асоціаціями МСП, торговими палатами та відповідними фінансовими посередниками щодо планування та здійснення такої діяльності.

Окрім того, вони сприятимуть досягненню цілей досліджень та інновацій інших програм і сфер політики, як-от спільної аграрної політики, діяльності, пов’язаної з кліматичними змінами (перехід до низьковуглецевої економіки та адаптація до зміни клімату), а також спільної політики щодо рибальства. У контексті спільної стратегічної рамкової програми політики гуртування на 2014-2020 роки, яка передбачає більш важливу роль фінансових інструментів, будуть розроблені додатки до національних і регіональних фінансових інструментів.

Концепція механізмів кредитного та капітального фінансування враховує потребу в подоланні специфічних ринкових дефіцитів, а також характеристики (такі як рівень динамізму і темпи створення компанії) та фінансові вимоги в цих та інших секторах і не призводить до викривлення ринку. Використання фінансових інструментів повинне мати чітку європейську додану вартість, забезпечувати мультиплікаторний ефект інноваційної діяльності та слугувати доповненням до національних інструментів. Під час реалізації програми «Горизонт 2020» можна перерозподіляти бюджетні кошти між інструментами у відповідь на зміни економічних умов.

Механізм капітального фінансування та вікно для МСП у рамках механізму кредитного фінансування реалізуватимуться як частина двох фінансових інструментів Союзу, які надають власний капітал і кредитні кошти на підтримку науково-дослідної та інноваційної діяльності МСП і їх зростання разом із аналогічними інструментами в рамках програми КПМСП. Буде забезпечено взаємодоповнюваність між програмами «Горизонт 2020» і КПМСП.

2.3. Загальні напрями діяльності

(a) Механізм кредитного фінансування науково-дослідної та інноваційної діяльності - «Кредитування та гарантії Союзу в сфері науково-дослідної та інноваційної діяльності»

Ціль полягає в полегшенні доступу до кредитного фінансування - до кредитів, гарантій, контр-гарантій та інших форм кредитного фінансування та фінансування ризиків - для публічних і приватних суб’єктів і публічно-приватних партнерств, що здійснюють науковудослідну та інноваційну діяльність, успіх якої вимагає ризикованого інвестування. Наголос буде зроблено на підтримуванні досліджень та інновацій, які потенційно можуть досягти високого рівня розвитку.

З огляду на те, що однією з цілей програми «Горизонт 2020» є зменшення розриву між науково-дослідною діяльністю та інноваціями і сприяння появі на ринку нових або покращених продуктів і послуг, і беручи до уваги критичну роль етапу доведення концепції в процесі передавання знань, можна запровадити механізми фінансування етапів доведення концепції, необхідних для валідації важливості, актуальності та майбутнього інноваційного впливу результатів досліджень або винаходів, які є предметом передавання знань.

Цільові кінцеві бенефіціари - це, потенційно, юридичні особи будь-якого розміру, які можуть позичати та повертати гроші, та, зокрема, МСП, які мають потенціал для ведення інноваційної діяльності та швидкого зростання; компанії середньої капіталізації та великі фірми; університети та науково-дослідні установи; дослідницькі та інноваційні інфраструктури; публічно-приватні партнерства; а також транспортні засоби або проекти спеціального призначення.

Фінансування через кредитний механізм складається з двох основних компонентів:

(1) на попит кредити та гарантії надаються в порядку отримання запитів, причому особливу підтримку мають такі бенефіціари як МСП і компанії середньої капіталізації. Цей компонент реагує на обумовлене попитом стабільне та невпинне зростання обсягів позик через ФІРР. В рамках вікна для МСП підтримується діяльність, спрямована на покращення доступу до фінансування для МСП та інших суб’єктів, для яких ключовими є дослідження, розробки та інновації. Це може включати підтримку на етапі 3 інструменту для МСП, залежно від рівня попиту.

(2) зосереджений на стратегіях і ключових секторах, без яких неможливо подолати суспільні виклики, зміцнити лідерство в промисловості та підвищити конкурентоспроможність, підтримувати стале, низьковуглецеве та інклюзивне економічне зростання, а також забезпечувати екологічні та інші публічні блага. Цей компонент допоможе Союзу займатися дослідними та інноваційними аспектами цілей секторальної політики.

(b) Механізм капітального фінансування науково-дослідної та інноваційної діяльності - «Інструменти власного капіталу Союзу для науково-дослідної та інноваційної діяльності»

Ціль - сприяти подоланню дефіцитів на ринку європейського венчурного капіталу та надавати власний і квазівласний капітал для забезпечення розвитку інноваційних підприємств і їх фінансових потреб від початкового етапу фінансування до етапу розширення та зростання. Основний акцент буде зроблено на підтримуванні цілей програми «Горизонт 2020» та пов’язаних стратегій.

Цільові кінцеві бенефіціари - це, потенційно, підприємства будь-яких масштабів, які займаються або починають займатися інноваційною діяльністю, причому окрему увагу приділятимуть інноваційним МСП й підприємствам середньої капіталізації.

Механізм капітального фінансування буде зосереджений на фондах венчурного капіталу, що інвестують на ранніх стадіях, і на фондах фондів, які забезпечують венчурний та квазівласний капітал (в тому числі мезонінний капітал) підприємствам індивідуального портфеля. Цей механізм також дозволятиме інвестування на етапі розширення і зростання спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання в рамках програми КПМСП, щоб забезпечити постійну підтримку компаній на етапі заснування та розвитку.

Механізм капітального фінансування, який переважно орієнтований на попит, функціонує на базі портфеля, відповідно до якого венчурні інвестиційні фонди та інші зіставні посередники обирають компанії, в які будуть інвестувати.

Задля досягнення певних цілей політики може застосовуватися цільове асигнування, яке спирається на позитивний досвід Рамкової програми сприяння конкурентоздатності та інноваціям (з 2007 по 2013 роки), з цільовим асигнуванням на еко-інновації, наприклад, на досягнення цілей, пов’язаних із визначеними суспільними викликами.

Вікно початкового фінансування, призначене для надання підтримки на етапах заснування та на ранніх стадіях, уможливлює капітальне інвестування в організації, пов’язані з передаванням знань, та інші подібні установи через підтримування трансферу технологій (разом із передаванням результатів досліджень і винаходів зі сфери публічних досліджень до виробничого сектора, наприклад, через доведення концепції), у фонди первісного капіталу, в тому числі транскордонні фонди, орієнтовані на початкову і ранню стадії, «бізнес-янголи» - інструменти спільного інвестування для інвесторів-меценатів, активи інтелектуальної власності, платформи обміну та торгівлі правами інтелектуальної власності, а також у фонди венчурного капіталу, орієнтовані на ранні стадії, та транскордонні фонди фондів, які інвестують у венчурні інвестиційні фонди. Це може включати підтримку на етапі 3 інструменту для МСП, залежно від рівня попиту.

Вікно зростання здійснюватиме інвестиції на етапах розширення та розвитку спільно з механізмом капітального фінансування задля зростання в рамках програми КПМСП, в тому числі інвестиції у приватні та публічні транскордонні фонди фондів приватного та публічного сектора, які інвестують у венчурні інвестиційні фонди, більшість з яких мають тематичну направленість, що підтримує цілі стратегії «Європа 2020».

3. Інновації в МСП

3.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає у стимулюванні сталого економічного зростання через підвищення рівнів інноваційності МСП з урахуванням їх різних інноваційних потреб упродовж усього інноваційного циклу для будь-яких видів інновацій, що сприятиме міжнародній активності та швидкому зростанню МСП.

Зважаючи на центральну роль МСП в економіці Європи, їх дослідна та інноваційна діяльність відіграватиме ключову роль у підвищенні конкурентоспроможності, прискоренні економічного зростання та створенні робочих місць, а отже, і в досягненні цілей стратегії «Європа 2020», і, зокрема, цілей її флагманської ініціативи «Інноваційний Союз».

Однак, попри важливе значення для економіки та створення робочих місць, а також попри значний інноваційний потенціал МСП, вони мають низку проблем на шляху до підвищення інноваційності та конкурентоспроможності, серед яких, зокрема, брак фінансових ресурсів і доступу до коштів, нестача знань про управління інноваційною діяльністю, слабка взаємодія та співпраця з зовнішніми суб’єктами, а також недостатнє використання публічних закупівель для сприяння розвитку інновацій у МСП. Хоча кількість молодих компаній у Європі та Сполучених Штатах є однаковою, європейським МСП значно важче перерости у великі компанії, ніж МСП у США. Додатковий тиск на них чинить інтернаціоналізоване бізнес-середовище, для якого характерний все більший ступінь взаємозв’язку між ланцюгами створення вартості. МСП мають розширити свої можливості у сфері досліджень та інновацій. Вони повинні швидше й ефективніше створювати, засвоювати та комерціалізувати нові знання та бізнес-ідеї, щоб мати змогу успішно конкурувати на світовому ринку, який швидко змінюється. Головне завдання полягає в заохоченні МСП до активнішої інноваційної діяльності, що посилюватиме їх конкурентоспроможність і сталість і прискорюватиме зростання.

Запропонована діяльність покликана доповнювати національні та регіональні стратегії і програми у сфері підприємницьких інновацій, сприяти співпраці між МСП, зокрема транснаціональній співпраці, кластерам та іншим суб’єктам інноваційної діяльності в Європі, подолати розрив між науково-дослідною діяльністю та успішною ринковою реалізацією, створювати сприятливіше економічне середовище для інновацій, в тому числі заходів, спрямованих на регулювання попиту, і заходів, орієнтованих на прискорення передавання знань, а також підтримувати нові технології, ринки та бізнес-моделі з урахуванням мінливого характеру інноваційних процесів.

Задля забезпечення синергії та послідовного підходу буде встановлено тісні зв’язки з галузевими стратегіями Союзу, зокрема програмою КПМСП і Фондами політики гуртування.

3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

МСП є ключовою рушійною силою інноваційного процесу завдяки їх спроможності швидко та ефективно перетворювати нові ідеї в успішні бізнес-проекти. Вони слугують важливими каналами перетікання знань, оскільки виводять на ринок результати досліджень. МСП відіграють провідну роль у процесах передавання знань і технологій, сприяють переходу на ринок інновацій, пов’язаних із дослідженнями, проведеними в університетах, науково-дослідних установах і компаніях, які здійснюють дослідження. За останні двадцять років завдяки інноваційним МСП відбулося оновлення цілих секторів економіки і були створені нові галузі. Підприємства зі швидкими темпами зростання є вкрай важливими для розвитку нових галузей і для прискорення структурних змін, яких потребує європейська економіка, щоб стати більш наукоємною, сталою, досягти стабільного зростання та створення високоякісних робочих місць.

МСП функціонують у всіх секторах економіки. Вони є більш важливою частиною європейської економіки, ніж МСП в інших регіонах, як-от у Сполучених Штатах. Інноваційною діяльністю можуть займатися будь-які види МСП. Їх необхідно підтримувати і заохочувати інвестувати в дослідження та інновації, посилювати їх спроможність керувати інноваційними процесами. Водночас МСП повинні мати можливість повною мірою використовувати інноваційний потенціал внутрішнього ринку та ЄНДП задля створення нових бізнес-можливостей у Європі та за її межами, а також задля сприяння вирішенню ключових суспільних викликів.

Участь у дослідженнях та інноваціях на рівні Союзу зміцнює можливості МСП у сфері досліджень, розробок і технологій, посилює їх здатність створювати, засвоювати та використовувати нові знання, підвищує ефективність економічного використання нових рішень, прискорює інновації в продуктах, послугах і бізнес-моделях, сприяє діловій активності на більших ринках і переводить мережі обміну знаннями МСП у міжнародний вимір. МСП, які майстерно керують інноваційними процесами, у зв’язку з чим часто покладаються на знання та вміння сторонніх спеціалістів, демонструють кращі економічні показники.

Транскордонна співпраця є важливим елементом інноваційної стратегії МСП для подолання деяких проблем, пов’язаних із їхніми розмірами, як-от доступ до технологічних і наукових компетенцій і нових ринків. Міжнародна співпраця сприяє перетворенню ідей на прибуток, а отже і зростанню компанії, чим збільшує рівень приватних інвестицій у дослідження та інновації.

Суттєву роль у сприянні розвитку МСП відіграють регіональні та національні програми з науково-дослідної та інноваційної діяльності, які часто спираються на засади європейської політики гуртування. Зокрема, Фонди політики гуртування відіграють центральну роль завдяки створенню потенціалу та торуванню шляху до досконалості для МСП з метою створення передових проектів, які зможуть змагатися за отримання фінансування в рамках програми «Горизонт 2020». Втім, дуже мало національних і регіональних програм надають фінансування транснаціональній дослідній та інноваційної діяльності, яку ведуть МСП, для поширення та втілення інноваційних рішень або транскордонних послуг з підтримки інновацій. Головне завдання полягає в наданні МСП тематично відкритої підтримки для реалізації міжнародних проектів згідно з інноваційними стратегіями компаній. Отже необхідні дії на рівні Союзу, які б доповнювали діяльність, що ведеться на національному та регіональному рівнях, посилювали її вплив і відкривали системи підтримки досліджень та інновацій.

3.3. Загальні напрями діяльності

(a) Пріоритетизація підтримки МСП, зокрема за допомогою спеціального інструменту

МСП мають всебічну підтримку в рамках програми «Горизонт 2020». З цією метою для МСП створені кращі умови, щоб сприяти їх участі в програмі «Горизонт 2020». Крім того, спеціальний інструмент для МСП забезпечує поетапну та безперервну підтримку, яка охоплює весь інноваційний цикл. Цей інструмент призначений для всіх типів інноваційних МСП, які демонструють чіткі наміри розвиватися, зростати та виходити на міжнародний рівень. Його застосовують для всіх типів інновацій, у тому числі інновацій у сфері послуг та інновацій нетехнологічного і соціального характеру, за умови, що кожен напрям діяльності має чітку європейську додану вартість. Його ціль полягає в розвитку та використанні інноваційного потенціалу МСП через подолання розриву в фінансуванні на ранніх стадіях науково-дослідної та інноваційної діяльності з високим рівнем ризику, стимулювання інновацій і підвищення рівня комерціалізації результатів досліджень у приватному секторі.

Інструмент застосовують у рамках єдиної централізованої системи управління, полегшеного адміністративного режиму та через систему «єдиного вікна». Його застосовують переважно за висхідним принципом на основі постійно відкритого конкурсу заявок.

Спеціальний інструмент для МСП застосовують для досягнення всіх конкретних цілей пріоритету «Суспільні виклики» і конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях», для чого в рамках кожної цілі асигнують відповідні кошти.

(b) Підтримка МСП, які здійснюють інтенсивну науково-дослідну діяльність

Ціль полягає у сприянні транснаціональним інноваціям орієнтованих на ринок МСП, які займаються дослідженнями та розробками. Конкретний захід спрямований на всі МСП, які провадять інтенсивну дослідну діяльність і демонструють здатність комерціалізувати результати своїх проектів. Цей захід буде спиратися на досвід програми Eurostars (Євростарс).

(c) Посилення інноваційного потенціалу МСП

Транснаціональну діяльність, яка сприяє реалізації конкретних інструментів для МСП і доповнює їх, підтримують на всіх рівнях програми «Горизонт 2020», зокрема для підвищення інноваційної спроможності МСП. У відповідних випадках таку діяльність слід узгоджувати з аналогічними національними заходами. Запланована тісна співпраця з мережею національних контактних центрів (НКЦ) та європейською мережею підприємств (ЄМП).

(d) Підтримка інновацій, орієнтованих на ринок

Будуть підтримуватися транснаціональні інновації, орієнтовані на ринок, для покращення рамкових умов інноваційної діяльності, а конкретні бар’єри, які перешкоджають, зокрема, розвитку інноваційних МСП, будуть усунуті.

ЧАСТИНА III

СУСПІЛЬНІ ВИКЛИКИ

1. Здоров’я, демографічні зміни та добробут

1.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає в покращенні здоров’я та добробуту всіх громадян протягом усього життя.

Здоров’я та благополуччя протягом життя для всіх - дітей, дорослих і людей похилого віку - високоякісні, економічно сталі та інноваційні системи охорони здоров’я як елементи систем соціального забезпечення та можливості для створення нових робочих місць і зростання є цілями підтримки досліджень та інновацій у відповідь на цей виклик, і вони зроблять вагомий внесок у реалізацію стратегії «Європа 2020».

Вартість систем охорони здоров’я та соціального захисту в Союзі зростає, профілактичні та лікувальні заходи для громадян будь-якого віку стають дедалі дорожчими. Очікується, що кількість європейців віком понад 65 років майже подвоїться з 85 млн. у 2008 році до 151 млн. до 2060 року, а кількість осіб віком понад 80 років за той самий період, за оцінками, зросте з 22 до 61 млн. Зниження або стримування зазначених витрат, щоб вони не стали непідйомними, залежить частково від покращення здоров’я та добробуту всіх громадян протягом усього життя, а отже, від ефективної профілактики, лікування і ведення хвороб та інвалідності.

Хронічні стани та захворювання є головною причиною інвалідності, слабкого здоров’я, виходу на пенсію за станом здоров’я та передчасної смерті, а також пов’язані зі значними соціальними та економічними витратами.

Щорічно в Союзі від серцево-судинних захворювань помирає більше 2 мільйонів осіб, що коштує економіці понад 192 мільярди євро, в той час як онкологічні захворювання є причиною чверті всіх летальних випадків і основною причиною смерті осіб у віці від 45 до 64 років. Понад 27 мільйонів людей у Союзі хворіють на діабет, і більше 120 мільйонів страждають на ревматичні захворювання та хвороби кістково-м’язової системи. Рідкісні захворювання, на які хворіють біля 30 мільйонів людей по всій Європі, залишаються серйозною проблемою. Загальні витрати на лікування захворювань головного мозку (в тому числі ті, які спричиняють психічні розлади, зокрема депресію) оцінюють у 800 мільярдів євро. За оцінками, лише на психічні захворювання в Союзі страждають 165 мільйонів людей, що породжує витрати в розмірі 118 мільярдів євро. Очікується, що зазначені суми зростатимуть, переважно через старіння населення Європи та пов’язаного з цим зростання рівня нейродегенеративних захворювань. У низці зазначених захворювань певну роль відіграють екологічні, професійні та соціально-економічні чинники, а також спосіб життя, причому з цими факторами, за оцінками, пов’язано до третини світового тягаря хвороб.

Проблемою світового масштабу є інфекційні захворювання (наприклад, ВІЛ/СНІД, туберкульоз і малярія), на які у всьому світі припадає 41% від 1,5 мільярдів років життя з поправкою на інвалідність, причому 8% з них - у Європі. Світовою проблемою є також захворювання, пов’язані з бідністю, та задавнені хвороби. Слід бути готовими до нових епідемій, повернення інфекційних захворювань (в тому числі хвороб, пов’язаних із якістю води), а також загрози підвищення резистентності до антимікробних препаратів. Необхідно звернути увагу на підвищений ризик захворювань, які передаються від тварин.

Водночас процеси створення ліків і вакцин стають дедалі дорожчими та менш ефективними. Спроби підвищити успішність створення ліків і вакцин включають альтернативні методи для заміни класичних випробувань безпечності та ефективності. Необхідно протидіяти нерівностям у галузі охорони здоров’я та задовольняти потреби конкретних груп населення (наприклад, тих, які страждають на рідкісні захворювання), а також гарантувати доступ для всіх європейців, незалежно від віку та походження, до систем ефективної та компетентної охорони здоров’я та опіки.

На здоров’я і добробут також впливають інші фактори, такі як харчування, фізична активність, матеріальне становище, включення, залучення, соціальний капітал і робота, що потребує застосування цілісного підходу.

Через високу очікувану тривалість життя в Європі змінюватимуться вікові та структурні характеристики населення. Отже дослідження, які сприяють покращенню здоров’я протягом усього життя, активному довголіттю та добробуту всіх громадян, стануть наріжним каменем успішної адаптації суспільства до демографічних змін.

1.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Захворювання та інвалідність не мають національних кордонів. Відповідні зусилля на європейському рівні у сфері досліджень, розробок та інновацій у співпраці з третіми країнами та за участі всіх стейкхолдерів, у тому числі пацієнтів і кінцевих споживачів, можуть і повинні зробити значний внесок у вирішення зазначених глобальних проблем, а отже сприяти досягненню Цілей розвитку тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, покращити здоров’я та добробут усіх громадян і вивести Європу на передові позиції на світових ринках інновацій у сфері охорони здоров’я і соціального забезпечення, які стрімко розвиваються.

Відповідь залежить від досконалості досліджень для покращення нашого базового розуміння детермінант здоров’я, хвороби, інвалідності, здорових умов праці, розвитку та старіння (в тому числі тривалості життя), а також від безперервного та широкого перетворення нових і наявних знань на інноваційні, масштабовні, ефективні, доступні та безпечні продукти, стратегії, інтервенції та послуги. Крім того, релевантність цих викликів для всієї Європи та в багатьох випадках для світу вимагає відповіді, для якої характерна довгострокова та скоординована підтримка співпраці між провідними багатопрофільними та міжгалузевими групами. Необхідно також підходити до вирішення питання з точки зору суспільно-економічних і гуманітарних наук.

Аналогічно, складність цього виклику та взаємозалежність його компонентів вимагають реагування на рівні Європи. Багато підходів, інструментів і технологій можуть застосовуватися у багатьох сферах досліджень та інновацій, пов’язаних з цим викликом, і найкращу підтримку їм можна забезпечити на рівні Союзу. Серед них - розуміння молекулярних причин хвороб, визначення інноваційних терапевтичних стратегій і новаторських модельних систем, міждисциплінарне застосування знань з фізики, хімії та біології систем, розвиток довгострокових когорт і проведення клінічних досліджень (у тому числі з акцентом на розробленні та ефекті ліків у всіх вікових групах), клінічне використання «-омік», біомедицина систем і розвиток ІКТ та їх практичне застосування у сфері охорони здоров’я, зокрема електронної системи охорони здоров’я eHealth. Потреби окремих груп населення також краще розглядати в комплексі, наприклад, через призму розвитку стратифікованої та/або персоналізованої медицини, лікування рідкісних захворювань, а також забезпечення можливостей для проживання з доглядом і самостійного життя.

З метою забезпечення максимальної ефективності дій на рівні Союзу буде надано підтримку повному спектру досліджень, розробок та інновацій, від фундаментальних досліджень через передавання знань про хворобу до нових методів лікування, широкомасштабних випробувань, експериментальних і демонстраційних заходів, за допомогою залучення приватних інвестицій; до публічних і докомерційних закупівель нових продуктів, послуг і масштабовних рішень, які, за потреби, можуть бути функціонально сумісними та підтримуватися визначеними стандартами та/або спільними настановами. У такий координований спосіб зусилля на рівні Європи збільшать науковий потенціал досліджень у сфері здоров’я та сприятимуть подальшому розвитку ЄНДП. Такі зусилля взаємодіятимуть, у відповідних випадках, із заходами, розробленими в контексті програми «Здоров’я для зростання», спільних програмних ініціатив, зокрема, «Дослідження нейродегенеративних захворювань», «Здорова дієта для здорового життя», «Антибіотикорезистентність» і «Жити довше і краще», а також європейського партнерства у сфері інновацій, спрямованих на забезпечення активного і здорового старіння.

Наукова група з питань охорони здоров’я буде орієнтованою на науку платформою стейкхолдерів, яка робить науковий внесок у подолання зазначеного суспільного виклику. Ця група забезпечить послідовний, науково обґрунтований аналіз перешкод для проведення досліджень та інновацій, а також можливостей, пов’язаних із цим суспільним викликом, братиме участь у визначенні пріоритетів своїх досліджень та інновацій і заохочуватиме участь вчених з усього Союзу. Через активну співпрацю зі стейкхолдерами вона допоможе збільшити потенціал і сприяти обміну знаннями та тіснішій співпраці в цій сфері на рівні Союзу.

1.3. Загальні напрями діяльності

Ефективне пропагування здорового способу життя на основі міцної доказової бази забезпечує профілактику захворювань, сприяє добробуту і є економічно ефективним. Пропагування здорового способу життя, активного старіння, благополуччя та профілактики захворювань залежить ще й від розуміння детермінант здоров’я, ефективних профілактичних засобів, ефективного спостереження за станом здоров’я і перебігом хвороби та готовності до реагування, а також від ефективних скринінгових програм. Ефективна пропаганда здорового способу життя також спирається на краще інформування громадян, яке стимулює відповідальний вибір у питаннях здоров’я.

Успішні зусилля, спрямовані на профілактику, раннє виявлення, ведення та лікування захворювань, інвалідності, немічності та обмеженої функціональності базуються на фундаментальному розумінні їх детермінант і причин, процесів і наслідків, а також чинників міцного здоров’я та добробуту. Для кращого розуміння здоров’я та хвороби потрібно встановити тісний зв’язок між фундаментальними, клінічними, епідеміологічними та соціально-економічними дослідженнями. Ефективний обмін даними, стандартизоване опрацювання даних і зв’язування таких даних з широкомасштабними когортними дослідженнями також мають важливе значення, як і залучення результатів досліджень до клінічної практики, зокрема через проведення клінічних випробувань, які мають бути спрямовані на всі вікові категорії, щоб гарантувати, що ліки адаптовані для використання зазначеними віковими категоріями.

Повернення давніх інфекційних захворювань, у тому числі туберкульозу, а також поширення захворювань, яким можна запобігти за допомогою вакцинації, ще раз доводять необхідність комплексного підходу до захворювань, пов’язаних із бідністю та задавненими хворобами. Аналогічного комплексного підходу вимагає зростаюча проблема антимікробної резистентності.

Щоб адаптувати стратегії профілактики та лікування до потреб пацієнтів, необхідно розвивати персоналізовану медицину, яка повинна ґрунтуватися на ранній діагностиці захворювань. Адаптація до зростаючих потреб у сфері охорони здоров’я та опіки у зв’язку зі старінням населення є ще одним суспільним викликом. Для підтримання ефективності охорони здоров’я та опіки для всіх вікових категорій необхідні зусилля, щоб покращити вироблення та ухвалення рішень у сфері профілактики і лікування, визначати кращу практику в секторі охорони здоров’я та опіки та сприяти її розповсюдженню, а також щоб підтримувати інтегровану опіку. Краще розуміння процесів старіння та профілактики вікових захворювань є основою для того, щоб громадяни Європи залишалися здоровими та активними протягом усього життя. Не менш важливим є широке використання технологічних, організаційних і соціальних інновацій, які дозволяють, зокрема людям похилого віку, людям з хронічними захворюваннями та інвалідністю залишатися активними та незалежними. Це допоможе підвищити рівень і подовжити тривалість їх фізичного, соціального та психічного благополуччя.

Вся ця діяльність ведеться таким чином, щоб надавати підтримку протягом усього циклу досліджень та інновацій через зміцнення конкурентоспроможності європейських підприємств і сприяння розвитку нових ринкових можливостей. Необхідно також наголосити на залученні всіх стейкхолдерів у галузі охорони здоров’я, в тому числі пацієнтів і організацій пацієнтів, а також надавачів медичних послуг, задля розроблення програми з наукових досліджень та інновацій, що забезпечить активну участь громадян і відображатиме їх потреби та очікування.

Конкретна діяльність включає: розуміння чинників здоров’я (в тому числі харчування, фізичної активності, статі, стану довкілля, соціально-економічної ситуації, професійного середовища і клімату), покращення пропаганди здорового способу життя та профілактики захворювань; розуміння хвороб і вдосконалення діагностики та прогнозування; розроблення ефективних програм профілактики та скринінгу та вдосконалення оцінювання сприйнятливості до хвороб; покращення нагляду за інфекційними хворобами та підвищення готовності до боротьби з епідеміями і новими хворобами; розроблення нових і кращих профілактичних і терапевтичних вакцин і ліків; використання методів in silico в медицині для поліпшення ведення хвороб і прогнозування; розвиток регенеративної медицини та адаптованої терапії та лікування захворювань, в тому числі паліативної медицини; перенесення знань до клінічної практики та масштабовної інноваційної діяльності; вдосконалення медичної інформації та краще збирання і використання медичних когортних та адміністративних даних; стандартизацію методів аналізу даних; активне старіння й незалежне життя та життя з частковим доглядом; індивідуальну обізнаність і розширення можливостей для того, щоб самостійно дбати про стан власного здоров’я; підтримку інтегрованої опіки, в тому числі психосоціальних аспектів; вдосконалення наукових інструментів та методів на підтримку вироблення політики та регуляційних потреб; оптимізацію ефективності та дієвості надання медичних послуг і зменшення розбіжностей і нерівностей з погляду здоров’я за допомогою вироблення та ухвалення рішень на основі фактів і розповсюдження кращої практики, а також за допомогою інноваційних технологій і підходів. Необхідно заохочувати активне залучення надавачів медичних послуг, щоб забезпечити швидке збільшення кількості користувачів зазначеними послугами та реалізацію результатів.

2. Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод, і біоекономіка

2.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль полягає у забезпеченні достатньої кількості безпечних, здорових і високоякісних харчових продуктів та інших продуктів з біологічної сировини за допомогою розроблення продуктивних, сталих і ресурсоефективних систем первинного виробництва сировини, які просувають відповідні еко-системні послуги та сприяють відновленню біорізноманіття, поряд із конкурентоспроможними та низьковуглецевими ланцюгами постачання, перероблення і маркетингу. Це прискорить перехід до сталої європейської біоекономіки, скоротить шлях від появи нових технологій до їх застосування.

У найближчі десятиліття перед Європою постануть виклики у вигляді посилення конкуренції за обмежені та скінченні природні ресурси, наслідків зміни клімату, які особливо позначаться на системах первинного виробництва сировини (сільське господарство, тваринництво та садівництво, лісівництво, рибальство та аквакультура) та необхідності забезпечити стале, надійне і безпечне постачання продовольства населенню Європи та зростаючому світовому населенню. За оцінками, для того, щоб нагодувати населення світу, яке до 2050 року зросте до 9 мільярдів, необхідно збільшити обсяги світового виробництва продовольства на 70%. На сільське господарство припадає приблизно 10% обсягу викидів парникових газів у Союзі, і хоча ця частка в Європі зменшується, за оцінками, до 2030 року світові викиди парникових газів, пов’язані з сільським господарством, можуть сягнути 20%. Крім того, Європа має забезпечити достатнє постачання вироблених сталим способом сировинних матеріалів, енергії та промислових продуктів в умовах скорочення ресурсів викопного вуглецю (до 2050 року очікується скорочення видобутку нафти та зрідженого газу приблизно на 60%) з одночасним збереження своєї конкурентоспроможності. Біологічні відходи (обсяг яких у Європейському Союзі оцінюють у 138 мільйонів тон на рік, до 40% яких залишається на сміттєзвалищах) становлять величезну проблему та пов’язані зі значними витратами, попри високу потенційну додану вартість.

Наприклад, за оцінками, до 30% всіх харчових продуктів, вироблених у розвинених країнах, потрапляють до смітника. Для того, аби до 2030 року зменшити цей показник на 50%, необхідно запровадити значні зміни у Союзі (-13). Крім того, національні кордони не можуть запобігти проникненню та поширенню шкідників і хвороб тварин і рослин, у тому числі зоонозів і харчових патогенів. Хоча ефективні національні профілактичні заходи є необхідними, важливо також діяти на рівні Союзу, щоб забезпечити повний контроль і ефективне функціонування єдиного ринку. Це багатогранна проблема, яка впливає на широкий спектр взаємопов’язаних галузей і вимагає цілісного і системного підходу.

Все більше і більше біологічних ресурсів потрібно для задоволення ринкового попиту на постачання безпечної та здорової їжі, на біоматеріали, біопаливо та продукти на біологічній основі, від споживчих продуктів до насипних хімічних речовин. Однак потенціал наземних і водних екосистем, необхідних для їх виробництва, обмежений, попит на їх використання високий, а управління ними часто далеко від оптимального, про що свідчить, наприклад, значне зниження вмісту вуглецю в ґрунті та родючості, а також виснаження рибних ресурсів. Існують недовикористані можливості для підтримання екосистемних послуг, пов’язаних з сільськогосподарськими угіддями, лісами, морськими та прісноводними водоймами через інтегрування агрономічних, екологічних і соціальних цілей у стале виробництво та споживання.

Потенціал біологічних ресурсів і екосистем можна використовувати значно ефективніше, більш стало та комплексно. Наприклад, можна краще використовувати потенціал біомаси з сільського господарства, лісів і стічних вод сільськогосподарського, акватичного, промислового та муніципального походження.

По суті, необхідно взяти курс на оптимальне та відновлюване використання біологічних ресурсів і налагодження сталих систем первинного виробництва та оброблення, які зможуть виробляти більше харчових продуктів, волокон та інших біологічних продуктів з мінімізованим споживанням ресурсів, впливом на довкілля та зведеними до мінімуму викидами парникових газів, поліпшеними екосистемними послугами, без відходів і з відповідною суспільною цінністю. Ціль полягає у створенні систем виробництва харчових продуктів, які зміцнюють, підкріплюють і живлять ресурсну базу та уможливлюють стале продукування багатства. Необхідно краще розуміти і розвивати способи реагування на те, як ми створюємо, поширюємо, продаємо, споживаємо та регулюємо виробництво харчових продуктів. Для досягнення зазначеної цілі як в Європі, так і поза її межами, необхідно запустити амбітні програми з наукових досліджень та інновацій і забезпечити зв’язок між ними, а також налагодити постійний діалог між політичними, соціальними, економічними та іншими групами стейкхолдерів.

2.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Сільське господарство, лісівництво, рибальство та аквакультура, а також біогалузі є основними секторами, що лежать в основі біоекономіки. Біоекономіка - це значний і зростаючий ринок вартістю понад 2 трлн. євро, який забезпечує 20 мільйонів робочих місць, що в 2009 році становило 9% загального обсягу зайнятості в Союзі. Інвестиції в дослідження та інновації у відповідь на такий соціальний виклик дадуть Європі змогу вийти на провідні позиції на відповідних ринках і відігравати значну роль у досягненні цілей стратегії «Європа 2020» та її флагманських ініціатив «Інноваційний Союз» і «Ресурсоефективна Європа».

Повністю функціональна європейська біоекономіка, яка охоплює стале виробництво відновлюваних ресурсів з землі, рибальства та аквакультури, та їх перетворення на харчові продукти, корми, волокна, біопродукти і біоенергію, а також пов’язані з ними суспільні блага, створюватиме для Союзу значну додану вартість. Окрім функцій, пов’язаних з ринком, біоекономіка також підтримує широкий спектр функцій, пов’язаних з забезпеченням публічних благ, біорізноманіття та екосистемних послуг. За умови сталого управління вона може зменшити екологічний вплив первинного виробництва сировини та ланцюга постачання в цілому. Вона може підвищити їх конкурентоспроможність, зміцнити автономність Європи, забезпечити робочі місця та бізнес-можливості, необхідні для розвитку сільських і прибережних територій. Виклики, пов’язані з продовольчою безпекою, сталим сільським господарством, аквакультурою, лісівництвом і біоекономікою в цілому, мають європейський і глобальний характер. Дії на рівні Союзу є важливими для зближення кластерів, щоб досягти необхідного масштабу та критичної маси на додаток до зусиль окремої держави-члена або груп держав-членів. Підхід, який ґрунтується на участі багатьох суб’єктів, забезпечить необхідну плідну взаємодію між дослідниками, підприємствами, фермерами/виробниками, консультантами та кінцевими користувачами. Потрібні також дії на рівні Союзу, щоб забезпечити узгоджене реагування на зазначений виклик у всіх секторах і міцні зв’язки з відповідними стратегіями Союзу. Координація наукових досліджень та інновацій на рівні Союзу стимулюватиме необхідні зміни та сприятиме їх прискоренню.

Наукові дослідження та інновації будуть взаємодіяти з широким спектром стратегій Союзу і відповідних цілей, і сприяти їх розвитку; серед таких стратегій і цілей - спільна аграрна політика (зокрема політика зі сприяння розвитку сільських районів, спільні програмні ініціативи, в тому числі «Сільське господарство, продовольча безпека і зміни клімату», «Здорове харчування для здорового життя» і «Здорові та продуктивні моря й океани») і європейське інноваційне партнерство «Продуктивність і сталий розвиток у сільському господарстві», європейське інноваційне партнерство у галузі водних ресурсів, спільна політика щодо рибальства, Інтегрована морська політика, європейська програма боротьби зі змінами клімату, Водна рамкова директива (-14), Рамкова Директива морської стратегії (-15), План дій ЄС щодо лісівництва, Тематична стратегія щодо захисту ґрунтів, Стратегія Союзу щодо біорізноманіття 2020, Стратегічний план щодо енергетичних технологій, стратегії Союзу в сфері інновацій і промисловості, зовнішня політика та політика щодо допомоги розвитку, стратегія щодо здоров’я рослин, стратегія щодо здоров’я та благополуччя тварин і регулятивні рамки захисту довкілля, здоров’я та безпечності, задля сприяння ефективному використанню ресурсів, боротьбі зі змінами клімату та зменшенню рівня відходів. Краща інтеграція повного циклу, від фундаментальних досліджень до інновацій, у стратегії Союзу значно покращить їх додану вартість для Союзу, забезпечить мультиплікаторний ефект від інноваційної діяльності, підвищить актуальність для суспільства, забезпечить виробництво здорових харчових продуктів і сприятиме подальшому розвитку сталого управління ґрунтами, морями та океанами, а також ринків біоекономіки.

Задля підтримки стратегій Союзу щодо біоекономіки та сприяння управлінню і моніторингу наукових досліджень та інновацій, соціально-економічні дослідження та перспективні види діяльності будуть проводитися з урахуванням стратегії щодо біоекономіки, в тому числі розроблення показників, баз даних, моделей, прогнозування та оцінювання впливу ініціатив на економіку, суспільство та довкілля.

Стимульовані викликами дії, сфокусовані на соціальних, економічних і екологічних перевагах і модернізації секторів і ринків, пов’язаних з біоекономікою, підтримуються міждисциплінарними дослідженнями, які заохочують інновації та призводять до розроблення нових стратегій, практик, сталих продуктів і процесів. Крім того, буде запроваджено широкий підхід до інновацій, в діапазоні від технологічних, нетехнологічних, організаційних, економічних і соціальних інновацій до, наприклад, шляхів трансферу технологій, новітніх бізнес-моделей, торгових марок і послуг. Необхідно визнати потенційну здатність фермерських господарств і МСП сприяти інноваціям. Підхід до біоекономіки враховуватиме важливість місцевих знань і різноманіття.

2.3. Загальні напрями діяльності

(a) Стале сільське господарство та лісівництво

Ціль - забезпечити достатню кількість харчових продуктів, кормів, біомаси та інших сировинних матеріалів з одночасним збереженням природних ресурсів (як-от вода, ґрунт і біорізноманіття) у європейській і глобальній перспективі та покращенням екосистемних послуг, у тому числі посиленням боротьби з кліматичними змінами та пом’якшенням наслідків таких змін. Діяльність націлена на підвищення якості та цінності сільськогосподарських продуктів завдяки більш сталому і продуктивному сільському господарству, в тому числі системам тваринництва і лісівництва, які є опірними та ресурсоефективними (низьковуглецевими, з низьким зовнішнім впливом і споживанням води), охороняють природні ресурси, продукують менше відходів і здатні адаптуватися до змін у довкіллі. Крім того, діяльність націлена на розвиток послуг, концепцій і стратегій, спрямованих на економічне зміцнення сільської місцевості та заохочення сталого споживання.

Що стосується, зокрема, лісівництва, ціль полягає у виробництві біомаси та біопродуктів і наданні екосистемних послуг з урахуванням економічних, екологічних і соціальних аспектів лісового господарства. Діяльність націлена на подальший розвиток виробництва і сталості ресурсоефективних лісових систем, які сприятимуть підвищенню опірності лісів і захисту біорізноманіття, а також зможуть задовольнити дедалі більший попит на біомасу.

Крім цього, буде взято до уваги взаємодію функціональних рослин зі здоров’ям і добробутом людей, а також використання садівництва та лісівництва для розвитку озеленення міст.

(b) Сталий і конкурентоспроможний агропродовольчий сектор для безпечного та здорового харчування

Ціль - задовольнити потреби громадян і довкілля у безпечній, здоровій і доступній їжі, підвищити сталість процесів перероблення, збуту та споживання харчових продуктів і кормів, а також підвищити конкурентоспроможність продовольчої галузі з урахуванням культурної складової якості харчових продуктів. Діяльність націлена на забезпечення здорових і безпечних харчових продуктів для всіх, на інформований вибір споживачів, рішення щодо раціону харчування та інновації для покращення здоров’я, а також на конкурентоспроможні технології перероблення харчових продуктів, які використовують менше ресурсів і добавок та продукують менше побічних продуктів, відходів і парникових газів.

(c) Використання потенціалу водних біологічних ресурсів

Ціль - управління, стала експлуатація та підтримування водних біологічних ресурсів, щоб максимізувати соціальні та економічні вигоди, які виникатимуть внаслідок використання океанів, морів і внутрішніх водойм Європи, з одночасним збереженням біорізноманіття. Діяльність націлена на оптимальний внесок у гарантування продовольчої безпеки шляхом розроблення сталих і екологічно безпечних рибних ресурсів, стале управління екосистемами, які постачають товари та надають послуги, конкурентоспроможну та екологічну європейську аквакультуру в контексті глобальної економіки та розвиток інновацій у сфері морів і мореплавства за допомогою біотехнології для прискорення розумного «блакитного» зростання.

(d) Стала та конкурентоспроможна промисловість на біологічній основі та підтримка розвитку європейської біоекономіки

Ціль - сприяння розвитку низьковуглецевої, ресурсоефективної, сталої та конкурентоспроможної європейської біологічної промисловості. Діяльність націлена на підтримування наукоємної біоекономіки через перетворення звичайних промислових процесів і продуктів на енергоефективні та ресурсоефективні біопродукти та біопроцеси, розвиток інтегрованих біопереробних заводів другого і наступних поколінь, оптимальне використання біомаси від первинного виробництва сировини, в тому числі залишків, біологічних відходів і біологічних побічних продуктів промисловості, відкриття нових ринків за допомогою систем стандартизації та сертифікації, а також регуляторну діяльність і демонстрації/польові випробування з урахуванням можливого впливу біоекономіки на землекористування і зміни у цій сфері, а також поглядів і побоювань громадянського суспільства.

(e) Наскрізні дослідження у сфері морів і мореплавства

Ціль - збільшення впливу морів Союзу на суспільство та економічне зростання завдяки сталому використанню морських ресурсів, а також використанню різних джерел морської енергії та численних варіантів використання морів.

Діяльність націлена на наскрізні наукові та технологічні виклики у сфері морів і мореплавства з метою розкриття потенціалу морів і океанів у морському і судноплавному секторах, з акцентом на збереженні довкілля та адаптації до зміни клімату. Стратегічний скоординований підхід до морських і прибережних досліджень у контексті викликів і пріоритетів програми «Горизонт 2020» також сприятиме реалізації відповідних стратегій Союзу з метою сприяння досягненню ключових цілей «блакитного розвитку».

3. Безпечна, чиста та ефективна енергетика

3.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - перехід до надійної, доступної, прийнятої суспільством, сталої та конкурентоспроможної енергетичної систем, спрямованої на зменшення залежності від викопного палива в умовах зростання дефіциту ресурсів, збільшення енергетичних потреб і зміни клімату.

До 2020 року Союз має намір скоротити викиди парникових газів на 20% нижче рівня 1990 року, а до 2050 року - на 80-95%. Крім того, у 2020 році відновлювані джерела енергії мають покривати 20% кінцевого споживання енергії, в поєднанні з підвищенням енергоефективності на 20%. Для досягнення зазначених вище цілей необхідне капітальне оновлення енергетичної системи, яке поєднуватиме низькі викиди діоксиду вуглецю та розроблення альтернатив викопному паливу, забезпечуватиме безпечність і доступність та водночас зміцнюватиме економічну конкурентоспроможність Європи. Наразі Європа ще далеко від цієї амбітної цілі. 80% європейської енергетичної системи досі залежить від викопного палива, і цей сектор генерує 80% усіх викидів парникових газів у Союзі. Щоб досягти довгострокових цілей Союзу в сфері клімату та енергетики, доцільно збільшити частку бюджету на відновлювані джерела енергії, енергоефективність кінцевих споживачів, розумні електросистеми та діяльність, спрямовану на зберігання енергії в порівнянні з Сьомою рамковою програмою, а також збільшити бюджет на ринкову реалізацію інноваційної діяльності в галузі енергетики, що ведеться в рамках програми «Розумна енергія для Європи» в межах Рамкової програми сприяння конкурентоспроможності та інноваціям (2007-2013 роки). Загальний обсяг асигнувань на цю діяльність має становити мінімум 85% бюджету, передбаченого для подолання зазначеного суспільного виклику. Щороку 2,5% ВВП Союзу витрачається на ввіз енергії і цей відсоток, ймовірно, збільшуватиметься. Така тенденція призведе до повної залежності від ввозу нафти та газу до 2050 року. В контексті нестабільних цін на світовому ринку енергоресурсів, а також занепокоєння щодо безпеки поставок, європейська промисловість і споживачі витрачають дедалі більшу частку свого доходу на електроенергію. Частка європейських міст в загальному споживанні енергії в Союзі складає 70-80% (-16); на них припадає приблизно такий самий відсоток викидів парникових газів.

План дій для переходу до конкурентоспроможної низьковуглецевої економіки до 2050 року (-17 ) передбачає, що заплановане скорочення викидів парникових газів має відбуватися переважно на території Союзу. Це передбачає скорочення викидів CO2 в енергетичному секторі більш ніж на 90% до 2050 року, в промисловості - більш ніж на 80%, у сфері транспортних послуг - щонайменше на 60%, а в секторі житлово-комунального господарства - приблизно на 90%. Дорожня карта, між іншим, також показує, що в короткостроковій та середньостроковій перспективі природний газ може сприяти трансформуванню енергетичної системи в поєднанні з використанням технології уловлювання та зберігання вуглецю (УЗВ).

Для досягнення зазначених амбітних скорочень необхідні значні інвестиції в наукові дослідження, розвиток, демонстраційну діяльність і виведення на ринок ефективних, безпечних, захищених і надійних низьковуглецевих технологій і послуг за доступною ціною, в тому числі послуг зберігання газу і електроенергії, та виведенням на ринок малих і надмалих енергетичних систем. Їх треба поєднувати з нетехнологічними рішеннями як з боку пропозиції, так і з боку попиту, в тому числі через ініціювання процесів участі та залучення споживачів. Все це повинно бути частиною інтегрованої сталої низьковуглецевої політики разом із опануванням ключових високоефективних технологій, зокрема рішень на основі ІКТ, передових технологій виробництва та оброблення, а також новітніх матеріалів. Ціль полягає в розробленні та виробництві ефективних енергетичних технологій і послуг, в тому числі інтеграції енергії з відновлюваних джерел, яку можна широко використовувати на європейських і міжнародних ринках, а також впровадженні інтелектуального управління споживанням на основі відкритого та прозорого енергетичного ринку і надійних інтелектуальних систем управління енергоефективністю.

3.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Нові технології та рішення мають конкурувати за ціною та надійністю з енергетичними системами солідних ринкових гравців і технологій. Дослідження та інновації мають вирішальне значення для комерційної привабливості цих нових, більш чистих, низьковуглецевих, ефективніших джерел енергії в потрібному масштабі. Ані промисловість, ані окремі держави-члени не можуть одноосібно нести витрати і ризики, основні рушії яких (перехід до низьковуглецевої економіки, постачання доступної та безпечної енергії) знаходяться поза ринком.

Прискорення цього розвитку потребує стратегічного підходу на рівні Союзу, який би охоплював енергопостачання, попит і використання в будівлях, сфері послуг, у домашньому господарстві, на транспорті та в промислових ланцюгах створення вартості. Це вимагатиме об’єднання ресурсів усього Союзу, в тому числі Фондів політики гуртування, зокрема через національні та регіональні стратегії розумної спеціалізації, схеми торгівлі викидами (СТВ), публічні закупівлі та інші механізми фінансування. Це також потребує стратегій регулювання та розгортання у сфері відновлюваних джерел енергії та енергоефективності, індивідуалізованої технічної допомоги та розбудови потенціалу задля усунення нетехнологічних перешкод.

Такий стратегічний підхід пропонує Стратегічний план з енергетичних технологій (план СЕТ). Він забезпечує довгострокову програму подолання основних перешкод для інновацій у сфері енергетичних технологій на етапах передових досліджень, досліджень і розробок/доведення концепції, а також на етапі демонстрації, коли компанії шукають капітал для фінансування великих, перших у своєму роді проектів і для започаткування процесу виведення їх на ринок.

Новітні технології з революційним потенціалом теж не залишаться поза увагою.

За оцінками, ресурси, необхідні для повної реалізації плану СЕТ, складають 8 млрд. євро на рік упродовж наступних 10 років (-18). Це виходить за межі можливостей окремих держав-членів або стейкхолдерів у науково-дослідній та промисловій сферах. Необхідні інвестиції в дослідження та інновації на рівні Союзу з одночасною мобілізацією зусиль по всій Європі у формі спільної реалізації та розподілення ризиків і потенціалу. Отже, фінансування досліджень та інновацій у сфері енергетики з бюджету Союзу доповнюватиме діяльність держав-членів, оскільки зосереджуватиметься на новітніх технологіях і діяльності з чіткою доданою вартістю для Союзу, зокрема на тих, що мають високий потенціал для залучення національних ресурсів і створення робочих місць у Європі. Діяльність на рівні Союзу також підтримуватиме довготривалі програми, пов’язані з високим рівнем ризику і витрат, що виходять за межі можливостей окремих держав-членів, об’єднуватиме зусилля для зниження інвестиційних ризиків під час широкомасштабної діяльності, такої як промислова демонстрація, та розвиватиме функціонально сумісні рішення в сфері енергетики.

Реалізація плану СЕТ як дослідницького та інноваційного фундаменту європейської енергетичної політики зміцнить надійність енергопостачання Союзу та полегшить перехід до низьковуглецевої економіки, допоможе зв’язати програми з наукових досліджень та інновацій з транс-європейськими та регіональними інвестиціями в енергетичну інфраструктуру та збільшити готовність інвесторів надавати капітал для довготривалих проектів, пов’язаних з істотними технологічними і ринковими ризиками. Це уможливить інноваційну діяльність малих і великих компаній і допоможе їм стати або залишатися конкурентоздатними на світовому ринку, де є широкі можливості для енергетичних технологій, і ці можливості дедалі збільшуються.

На міжнародній арені діяльність на рівні Союзу забезпечує критичну масу, що привертає увагу інших лідерів технологічної сфери і підтримує міжнародні партнерства задля досягнення цілей Союзу. Завдяки взаємній вигоді та інтересу міжнародним партнерам буде легше взаємодіяти з Союзом у проведенні спільних заходів.

Отже, діяльність у рамках цього суспільного виклику формуватиме технологічний хребет європейської політики в сфері енергетики і клімату. Вона також сприятиме досягненню цілей флагманської ініціативи «Інноваційний Союз» у сфері енергетики та політичних цілей таких ініціатив як «Ресурсоефективна Європа», «Промислова політика в епоху глобалізації» та «Цифровий порядок денний для Європи».

Науково-дослідна та інноваційна діяльність у сфері ядерного розпаду і термоядерної енергії ведеться в рамках програми Європейського співтовариства з атомної енергії (Євратом), встановленої Регламентом (Євратом) № 1314/2013. У відповідних випадках необхідно передбачити можливі синергії між цим суспільним викликом і програмою Євратом.

3.3. Загальні напрями діяльності

(a) Зменшення споживання енергії та вуглецевого сліду завдяки розумному та сталому використанню

Діяльність націлена на дослідження та повномасштабні випробування нових концепцій, нетехнологічних рішень, ефективніших, соціально прийнятних і доступних технологічних компонентів і систем із вбудованим інтелектом з метою енергоменеджменту в реальному часі нових і наявних будівель із близьким до нуля рівнем викидів, близьким до нуля рівнем енергоспоживання та будівель з позитивним енергетичним балансом, модернізованих будівель, міст і районів, систем опалення та охолодження за допомогою відновлюваних джерел енергії, високоефективних секторів промисловості та масового впровадження енергоощаних рішень і послуг компаніями, окремими особами, громадами і містами.

(b) Постачання дешевої низьковуглецевої електроенергії

Діяльність націлена на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію інноваційних відновлюваних джерел енергії, ефективних, гнучких і низькоемісійних електростанцій на викопному паливі і технологій вловлювання та зберігання вуглецю або технологій повторного використання СО2, які пропонують масштабніші, дешевші та безпечні для довкілля технології з вищим ККД перетворення і більш високою доступністю для різних ринків і умов експлуатації.

(c) Альтернативні види палива та мобільні джерела енергії

Діяльність націлена на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію технологій і ланцюгів створення вартості для підвищення конкурентоспроможності та сталості біоенергетики та інших альтернативних видів палива для виробництва електричної та теплової енергії, а також для наземного, морського і повітряного транспорту з потенціалом до більш ефективного перетворення енергії, для скорочення часу до виходу на ринок водневих і паливних елементів і для представлення нових можливостей, які демонструють потенціал ринкової зрілості у довгостроковій перспективі.

(d) Єдина розумна європейська електромережа

Діяльність націлена на дослідження, розвиток і повномасштабну демонстрацію нових розумних технологій енергетичної мережі, резервних технологій і технологій компенсації, які забезпечують більшу гнучкість та ефективність, в тому числі традиційних електростанцій, гнучкого зберігання енергії, систем і ринкових моделей для планування, моніторингу, контролю та безпечної експлуатації функціонально сумісних мереж, в тому числі проблем стандартизації, на відкритому, декарбонізованому, екологічно сталому, стійкому до кліматичних змін і конкурентному ринку за нормальних і аварійних умов.

(e) Нові знання та технології

Діяльність націлена на міжгалузеве дослідження чистих, безпечних і сталих енергетичних технологій (у тому числі в довгостроковій перспективі) та спільну реалізацію загальноєвропейських дослідницьких програм і потужностей світового рівня.

(f) Надійне вироблення та ухвалення рішень і залучення громадськості

Діяльність націлена на розроблення інструментів, методів, моделей і далекоглядних і перспективних сценаріїв для кваліфікованої та прозорої політичної підтримки, в тому числі з залученням громадськості, залученням споживачів, оцінюванням впливу на довкілля та сталості, що покращить розуміння соціально-економічних тенденцій і перспектив, пов’язаних з енергетикою.

(g) Ринкова реалізація інновацій в сфері енергетики - використання здобутків програми «Розумна енергія для Європи»

Діяльність спирається на здобутки програми «Розумна енергія для Європи» (IEE) і вдосконалює їх. Вона націлена на прикладні інновації та підтримку стандартів, що сприяють ринковій реалізації енергетичних технологій і послуг, подоланню нетехнологічних бар’єрів і прискоренню рентабельної реалізації енергетичної політики Союзу. Увагу буде також приділено інноваціям для розумного та сталого використання наявних технологій.

4. Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт

4.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - створити ресурсоефективну, безпечну для клімату та довкілля, надійну та цілісну європейську транспортну систему на користь усіх громадян, економіки і суспільства.

Європа повинна узгодити зростаючі потреби, пов’язані з мобільністю її громадян і товарів, обумовлені новими демографічними та суспільними викликами, з імперативами економічної ефективності та вимогами енергоефективного низьковуглецевого суспільства та економіки, стійкої до змін клімату. Попри зростання, транспортний сектор повинен значно зменшити викиди парникових газів та інший негативний вплив на довкілля, а також подолати свою залежність від нафти та іншого викопного палива з одночасним збереженням високого рівня ефективності та мобільності та заохоченням територіального гуртування.

Сталої мобільності можна досягти лише за допомогою радикальних змін у транспортній системі, у тому числі громадському транспорті, завдяки революційним досягненням у сфері транспортних досліджень, масштабним інноваціям і послідовному загальноєвропейському втіленню більш екологічних, безпечних, надійних і розумних транспортних рішень.

Дослідження та інновації повинні забезпечити цілеспрямований і своєчасний прогрес для всіх видів транспорту, що допоможе досягти ключових стратегічних цілей Союзу з одночасним підвищенням економічної конкурентоспроможності, сприянням переходу до стійкої до змін клімату, енергоефективної та низьковуглецевої економіки та утримуванням передових позиції на світовому ринку як у сфері послуг, так і у виробничому секторі.

Попри необхідності значних інвестицій в дослідження, інновації та розгортання, відсутність підвищення сталості всієї транспортної системи і системи мобільності та неможливість зберегти технологічне лідерство Європи у транспортному секторі призведе до неприпустимо високих соціальних, екологічних та економічних витрат у довгостроковій перспективі, а також матиме шкідливі наслідки для європейського ринку праці та довгострокового економічного зростання.

4.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Транспорт є основним рушієм економічної конкурентоспроможності та економічного зростання Європи. Він забезпечує мобільність людей і товарів, необхідну для інтегрованого європейського єдиного ринку, територіального гуртування, відкритого та інклюзивного суспільства. Він представляє найважливіший європейський актив з точки зору промислового потенціалу та якості обслуговування і відіграє провідну роль на багатьох світових ринках. На транспортний сектор разом із виробництвом транспортного устаткування припадає 6,3% ВВП Союзу. Загальний внесок транспортного сектора в економіку Союзу є навіть більшим, якщо врахувати торгівлю, послуги та мобільність працівників. Водночас європейський транспортний сектор стикається з дедалі більш жорсткою конкуренцію з інших частин світу. Для забезпечення високого рівня конкурентоспроможності та нівелювання недоліків наявної транспортної системи Європа потребує революційних технологій.

Транспортна галузь є одним з основних джерел парникових газів і генерує до чверті всіх викидів. Вона також є головним джерелом всіх інших проблем, пов’язаних із забрудненням повітря. Транспорт досі на 96% залежить від викопного палива. Важливо скоротити цей вплив на довкілля за допомогою цілеспрямованого вдосконалення технології, беручи до уваги проблеми і різні цикли інтеграції технологій, характерні для кожного виду транспорту. Крім того, дедалі серйознішою стає проблема заторів; системи ще недостатньо розумні; альтернативи переходу до більш сталих видів транспорту не завжди привабливі; смертність на дорогах залишається на трагічно високому рівні - до 34 000 смертей на рік у Союзі; громадяни й підприємства очікують, що транспортна система буде доступною для всіх, безпечною та надійною. Міські умови створюють особливі виклики та забезпечують можливості для сталості транспорту та кращої якості життя.

Через кілька десятиліть за очікуваних темпів зростання транспорту рух на дорогах Європи буде заблоковано, а його економічна вартість і суспільний вплив стануть неприйнятними та негативно позначатимуться на економіці та суспільстві. Якщо тенденції минулого продовжуватимуться в майбутньому, кількість пасажиро-кілометрів упродовж наступних 40 років подвоїться і зростатиме вдвічі швидше, ніж у сфері авіаперевезень. До 2050 року обсяги викидів CO2 зростуть на 35% (-19). Витрати, пов’язані із заторами, збільшаться приблизно на 50%, до майже 200 мільярдів євро на рік. Зовнішні витрати, пов’язані з нещасними випадками, зростуть приблизно на 60 мільярдів євро порівняно з 2005 роком.

Отже, ситуацію необхідно докорінно змінити. Дослідження та інновації, рушієм яких є стратегічні цілі та які орієнтовані на ключові виклики, стануть суттєвим внеском у досягнення цілей Союзу: обмеження глобального потепління до 2 С, скорочення на 60% викидів CO2, пов’язаних із транспортом, значне зменшення заторів і витрат, пов’язаних з нещасними випадками, а також зведення практично до нуля кількості смертей внаслідок дорожньо-транспортних пригод до 2050 року (19) .

Проблеми забруднення, заторів, безпеки та захищеності є спільними для всього Союзу та потребують спільного реагування на рівні Європи. Прискорення розвитку і впровадження нових технологій та інноваційних рішень для транспортних засобів (-20), інфраструктури та управління транспортом матимуть важливе значення для досягнення чистішої, безпечнішої, доступнішої та ефективнішої інтермодальної та мультимодальної транспортної системи в Союзі; забезпечення результатів, необхідних для пом’якшення наслідків зміни клімату та підвищення ефективності використання ресурсів; і для збереження провідної позиції Європи на світових ринках продуктів і послуг, пов’язаних із транспортом. Зазначених цілей неможливо досягнути лише за допомогою розрізнених зусиль на національному рівні.

Фінансування транспортних досліджень та інновацій на рівні Союзу буде доповнювати діяльність держав-членів з акцентом на діяльності з чіткою європейською доданою вартістю. Це означає, що акцент буде зроблено на пріоритетних сферах, які відповідають цілям європейської політики, для яких необхідно створити критичну масу зусиль, де загальноєвропейські функціонально сумісні або мультимодальні інтегровані транспортні рішення можуть сприяти усуненню проблем транспортної системи або у випадках, коли транснаціональне об’єднання зусиль, а також краще використання та ефективне розповсюдження наявних результатів досліджень може зменшити ризики інвестування в дослідження, покласти початок виробленню спільних стандартів і скоротити час, необхідний для реалізації результатів досліджень на ринку.

Науково-дослідна та інноваційна діяльність включає широкий спектр ініціатив, у тому числі відповідні публічно-приватні партнерства, які охоплюють весь інноваційний ланцюг і комплексно підходять до інноваційних транспортних рішень. Низка заходів конкретно спрямована на сприяння виведенню результатів на ринок: програмний підхід до досліджень та інновацій, демонстраційні проекти, заходи, спрямовані на впровадження на ринок, і підтримка стандартизації, регулювання та стратегій інноваційних публічних закупівель - все зазначене слугує досягненню цієї цілі. Крім того, залучення стейкхолдерів і використання їх досвіду сприятиме подоланню розриву між результатами досліджень і їх застосуванням у транспортному секторі.

Інвестування в дослідження та інновації для створення більш екологічної, розумної та повністю інтегрованої надійної транспортної системи зробить вагомий внесок у досягнення цілей стратегії «Європа 2020» і її флагманської ініціативи «Інноваційний Союз». Діяльність підтримуватиме реалізацію Білої книги «План розвитку єдиного європейського транспортного простору - на шляху до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи». Вона також сприятиме досягненню стратегічних цілей, окреслених у флагманських ініціативах «Ресурсоефективна Європа», «Промислова політика в епоху глобалізації» та «Цифровий порядок денний для Європи». Крім того, вона узгоджуватиметься з відповідними спільними програмними ініціативами.

4.3. Загальні напрями діяльності

Діяльність буде організована таким чином, щоб, у відповідних випадках, уможливлювати застосування інтегрованого підходу з урахуванням конкретного виду транспорту. Існує потреба в багаторічній видимості та безперервності, щоб врахувати особливості кожного виду транспорту та глобальний характер викликів, а також відповідні стратегічні програми з наукових досліджень та інновацій європейських технологічних платформ у галузі транспорту.

(a) Ресурсоефективний транспорт, який не шкодить довкіллю

Ціль - мінімізувати вплив транспортних систем на клімат і довкілля (в тому числі мінімізувати рівень шуму та забруднення повітря) через підвищення якості та ефективності використання природних ресурсів і палива та зменшення викидів парникових газів і залежності від викопного палива.

Діяльність націлена на скорочення споживання ресурсів, зокрема викопного палива, зниження викидів парникових газів і рівня шуму, а також на покращення ефективності транспорту та транспортних засобів, прискорення розроблення, виробництва та розгортання нового покоління екологічно чистих транспортних засобів (електричних, водневих та інших, з низьким або нульовим рівнем викидів), в тому числі за допомогою радикально нових рішень і оптимізації двигунів, зберігання енергії та інфраструктури; на дослідження та використання потенціалу альтернативних і сталих видів палива та інноваційних і більш ефективних силових установок і операційних систем, в тому числі паливної інфраструктури і систем заряджання; оптимізацію планування та використання інфраструктури за допомогою інтелектуальних транспортних систем, логістики й розумного обладнання; а також дедалі ширше управління попитом і використання громадського і немоторизованого транспорту та інтермодальних ланцюгів мобільності, особливо у містах. Будуть заохочуватися інновації, спрямовані на досягнення низького або нульового рівня викидів у всіх видах транспорту.

(b) Краща мобільність, менше заторів, вища безпека та захищеність

Ціль - примирити дедалі більші потреби в мобільності з покращеним транспортним потоком завдяки інноваційним рішенням для цілісних, інтермодальних, інклюзивних, доступних, недорогих, безпечних, захищених, здорових і надійних транспортних систем.

Діяльність націлена на зменшення заторів, покращення доступності та інтероперабельності, надання пасажирам ширшого вибору, а також на реагування на потреби користувачів за допомогою розроблення та підтримування інтегрованого транспортного сполучення «від дверей до дверей», управління мобільністю та логістики; посилення інтермодальності та впровадження розумних планувальних і управлінських рішень; а також значне зниження частоти аварій та впливу загроз для безпеки.

(c) Світове лідерство європейської транспортної галузі

Ціль - посилити конкурентоспроможність і ефективність європейського сектора виробництва транспортного обладнання та пов’язаних з ним послуг (у тому числі логістичних процесів, технічного обслуговування, ремонту, реконструкції та перероблення) з одночасним збереженням провідних позицій Європи в певних сферах (наприклад, в аеронавтиці).

Діяльність націлена на розроблення нового покоління інноваційних повітряних, водних і наземних транспортних засобів, забезпечення сталого виробництва інноваційних систем і устаткування, підготовку ґрунту для транспортних засобів майбутнього через роботу над новими технологіями, концепціями і конструкціями, системами розумного управління та функціонально сумісними стандартами, ефективними виробничими процесами, інноваційними послугами і процедурами сертифікації, скороченням часу, необхідного для розробки, та зниженням вартості життєвого циклу без шкоди для експлуатаційної безпеки і захищеності.

(d) Соціально-економічні та поведінкові дослідження і перспективна діяльність, пов’язані з виробленням політики

Ціль - сприяти покращеному виробленню політики, необхідному для заохочення інновацій та реагуванню на виклики, спричинені транспортом і пов’язаними з ним суспільними потребами.

Діяльність націлена на покращення розуміння соціально-економічних впливів, тенденцій і перспектив, пов’язаних із транспортом, у тому числі з еволюцією майбутнього попиту, а також на забезпечення виробників політики науково обґрунтованими даними та аналізом. Увагу також приділятимуть розповсюдженню результатів зазначеної діяльності.

5. Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів

5.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - створення економіки та суспільства, які ефективно використовують ресурси, в тому числі воду, та здатні опиратися кліматичним змінам, збереження природних ресурсів і екосистем і стале управління ними, забезпечення сталого постачання та використання сировинних матеріалів для задоволення потреб зростаючого світового населення у сталих межах природних ресурсів і екосистем планети. Діяльність сприятиме підвищенню конкурентоспроможності Європи та сировинної безпеки та покращенню добробуту, та водночас забезпечуватиме екологічну цілісність, стійкість і сталість для утримання середньої температури глобального потепління на рівні нижче 2 С та уможливлення адаптування екосистем і суспільства до зміни клімату та інших екологічних чинників.

Протягом XX століття у світі вдесятеро збільшилися обсяги використання викопного палива, а також видобування природно-сировинних ресурсів. Цей період нібито рясних і дешевих ресурсів добігає кінця. Сировина, вода, повітря, біорізноманіття, а також суходільні, водні та морські екосистеми опинилися під загрозою. Багато основних екосистем світу занепадають; до 60% послуг, які вони надають, використовуються у несталий спосіб. У Союзі на душу населення щороку витрачається приблизно 16 тон сировинних матеріалів, з них 6 тон перетворюється на відходи, а половина відходів опиняється на сміттєзвалищах. Світові потреби в ресурсах продовжують зростати одночасно зі зростанням населення та очікувань людей, зокрема представників середнього класу в країнах, економіка яких швидко розвивається.

Економічне зростання не повинне мати прямого зв’язку з використанням ресурсів.

За останні 100 років середня температура поверхні Землі збільшилася приблизно на 0,8 С і очікується, що до кінця XXI століття вона зросте на 1,8-4°C (порівняно з середніми показниками за 1980-1999 роки) (-21). Вірогідний вплив на природні та людські системи, пов’язаний з цими змінами, є викликом для планети та її здатності адаптуватися, а також загрожує майбутньому економічному розвитку та добробуту людства.

Зростаючий вплив кліматичних змін і проблем довкілля, як-от закислення океанів, зміни океанських течій, підвищення температури морської води, танення льоду в Арктиці та зниження солоності морської води, деградація і виснаження земель, втрата родючості ґрунту, брак води, посухи і повені, сейсмічні та вулканічні катастрофи, зміни в просторовому розповсюдженні біологічних видів, хімічне забруднення, надмірна експлуатація ресурсів і втрата біорізноманіття показують, що планета наближається до меж своєї сталості. Наприклад, за оцінками, якщо не покращити ефективність у всіх секторах, у тому числі через інноваційні системи водопостачання, через 20 років попит на воду перевищуватиме пропозицію на 40%, що призведе до значного навантаження на водні ресурси та до дефіциту води. Занепокоєння також викликає висока швидкість зникнення лісів - до 5 мільйонів гектарів щорічно. Взаємодія між ресурсами може спричинити системні ризики: вичерпання одного ресурсу може завдати непоправної шкоди іншим ресурсам і екосистемам. Якщо поточні тенденції збережуться, то до 2050 року для підтримування зростаючого населення світу знадобляться ресурси більш ніж двох таких планет, як Земля.

Стале постачання та ресурсоефективне управління сировинними матеріалами, в тому числі розвідування, видобування, перероблення, повторне використання, утилізація та заміна, є важливими для функціонування сучасних суспільств і їх економіки. Європейські виробничі галузі, як-от будівництво, хімічна промисловість, автомобільна промисловість, аерокосмічна галузь і машинобудування, що забезпечують загальну додану вартість близько

1,3 трильйона євро і робочі місця для близько 30 мільйонів осіб, дуже залежать від доступу до сировинних матеріалів. Однак, постачання сировинних матеріалів до Союзу знаходиться під дедалі більшим тиском. До того ж, економіка Союзу дуже залежить від ввозу стратегічно важливих видів сировинних матеріалів, на які катастрофічними темпами впливає викривлення ринку.

Крім того, Союз досі має цінні поклади корисних копалин, процеси розвідування, видобутку та перероблення яких обмежені браком належних технологій, неадекватним управлінням циклом відходів, а також відсутністю інвестицій, і ускладнюються зростаючою глобальною конкуренцією. Беручи до уваги важливість сировинних матеріалів для конкурентоспроможності Європи, для економіки та для застосування в інноваційних продуктах, стале постачання сировинних матеріалів і ресурсоефективне управління ними є життєво важливим пріоритетом Союзу.

Здатність економіки адаптуватися і підвищувати стійкість до кліматичних змін, ефективно використовувати ресурси та залишатися конкурентоспроможною залежить від високого рівня соціальних, економічних, організаційних і технологічних еко-інновацій. Еко-інновації, вартість світового ринку яких становить близько 1 трильйона євро на рік і, за прогнозами, потроїться до 2030 року, є важливим чинником підвищення конкурентоспроможності та створення нових робочих місць у європейських країнах.

5.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Для досягнення цілей Союзу та міжнародних цілей щодо викидів і концентрації парникових газів, а також для подолання наслідків кліматичних змін необхідно здійснити перехід до суспільства з низькими викидами вуглецю, розробляти та впроваджувати економічно ефективні та сталі технологічні та нетехнологічні рішення, вживати заходів для пом’якшення наслідків і для адаптації, а також краще розуміти реакції суспільства на зазначені виклики. Політичні рамки Союзу та світу повинні гарантувати, що екосистеми і біорізноманіття захищені, цінуються та належно відновлюються, щоб зберегти їхню здатність забезпечувати ресурси та послуги в майбутньому. Необхідно вирішувати проблеми водних ресурсів у сільському, міському та промисловому середовищі, щоб стимулювати ресурсоефективність та інновації у системах водопостачання, а також захищати водні екосистеми. Дослідження та інновації можуть сприяти отриманню надійного і сталого доступу до сировинних матеріалів на суходолі та на морському дні та їх використанню, забезпечити значне скорочення використання ресурсів і обсягів відходів.

Отже діяльність Союзу спрямована на підтримку його ключових цілей і стратегій, які охоплюють увесь інноваційний цикл і елементи трикутника знань, в тому числі стратегію «Європа 2020», флагманські ініціативи «Інноваційний Союз», «Промислова політика в епоху глобалізації», «Цифровий порядок денний для Європи» та «Ресурсоефективна Європа» й відповідний План дій (-22); План дій для переходу до низьковуглецевої економіки до 2050 року; «Адаптація до зміни клімату: Шлях до європейської рамкової програми дій» (-23); Ініціативу щодо сировинних матеріалів (-24); Стратегію Союзу щодо сталого розвитку (-25); Інтегровану морську політику для Союзу (-26); Рамкову директиву морської стратегії; Рамкову водну Директиву й директиви, засновані на ній; Директиву про повені (-27); План дій щодо екоінновацій; і Загальну програму дій Союзу до 2020 року у сфері довкілля (-28). Ці дії, у відповідних випадках, взаємодіють з відповідними європейськими інноваційними партнерствами та спільними програмними ініціативами. Ці дії посилюють здатність суспільства підвищувати стійкість до екологічних і кліматичних змін, а також забезпечують наявність сировинних матеріалів.

Беручи до уваги міжнаціональний і світовий характер клімату й довкілля, їхні масштаби, складність і міжнародний вимір ланцюга постачання сировинних матеріалів, цю діяльність необхідно вести не тільки на рівні Союзу, а й поза його межами. Мультидисциплінарний характер необхідних досліджень вимагає об’єднання додаткових знань і ресурсів для ефективного подолання цього виклику у сталий спосіб. Скорочення використання ресурсів і впливу на довкілля хоча й підвищує конкурентоспроможність, вимагатиме вирішального суспільного й технологічного переходу до економіки, яка ґрунтується на сталому зв’язку між природою та добробутом людей. Координована дослідна й інноваційна діяльність покращуватиме розуміння та прогнозування змін клімату й довкілля в системній і міжгалузевій перспективі, зменшуватиме невизначеність, виявлятиме та оцінюватиме вразливість, ризики, витрати й можливості, а також розширюватиме діапазон і підвищуватиме ефективність публічних і політичних відповідей і рішень. Діяльність також буде орієнтована на те, щоб поліпшувати результати досліджень та інновацій і їх розповсюдження, щоб сприяти виробленню політики та забезпечувати всім дійовим особам на всіх рівнях суспільства можливість брати активну участь у цьому процесі.

Для вирішення проблем доступу до сировинних матеріалів необхідні координовані дослідні та інноваційні зусилля у багатьох сферах, щоб сприяти виробленню безпечних, економічно ефективних, екологічно чистих і соціально прийнятних рішень уздовж усього ланцюга вартості (розвідка, видобування, перероблення, конструювання, стале використання й повторне використання, утилізація та заміна). Інновації в цих сферах забезпечать можливості для зростання та зайнятості, а також інноваційні варіанти, що охоплюють науку, технології, економіку, суспільство, політику та врядування. У цьому контексті було започатковано європейські інноваційні партнерства у сфері води й сировинних матеріалів.

Відповідальні еко-інновації можуть забезпечити цінні нові можливості для зростання та створення робочих місць. Рішення, розроблені за допомогою дій на рівні Союзу, будуть протистояти основним загрозам для галузевої конкурентоздатності й забезпечать можливість швидкого впровадження й тиражування цих інновацій на єдиному ринку і за його межами. Це дозволить перейти до зеленої економіки, яка передбачає стале використання ресурсів. Серед партнерів у рамках цього підходу будуть міжнародні, європейські й національні виробники політики, програми досліджень та інновацій міжнародного рівня й на рівні держав-членів, європейський бізнес і промисловість, Європейське агентство з охорони довкілля, національні екологічні агенції та інші відповідні стейкхолдери.

Крім двосторонньої та регіональної співпраці дії на рівні Союзу також будуть підтримувати відповідні міжнародні зусилля та ініціативи разом із Міжурядовою групою експертів з питань змін клімату (МГЕЗК), Міжурядовою науково-політичною платформою з біорізноманіття та екосистемних послуг (МНППБЕП) та Групою зі спостережень за планетою Земля (ГСЗ).

5.3. Загальні напрями діяльності

(a) Боротьба з кліматичними змінами та адаптація до них

Ціль - розвиток і оцінювання інноваційних, економічно ефективних і сталих заходів і стратегій пом’якшення наслідків і адаптації, спрямованих на парникові гази та аерозолі, як ті, що містять CO2, так і ті, у складі яких CO2 відсутній, з акцентом як на технологічних, так і на нетехнологічних «зелених» рішеннях за допомогою генерування доказів для поінформованих, своєчасних і ефективних дій і створення мережі суб’єктів, які мають необхідні компетенції. Діяльність націлена на краще розуміння кліматичних змін і ризиків, пов’язаних із екстремальними подіями та різкими змінами клімату, з метою кращого прогнозування клімату; оцінювання впливів на глобальному, регіональному й місцевому рівнях, а також оцінювання вразливих аспектів; розроблення інноваційних економічно ефективних заходів для адаптації, запобігання ризикам і управління ними; та підтримування політики та стратегій пом’якшення негативних наслідків, включно з дослідженнями, зосередженими на впливі інших галузевих стратегій.

(b) Охорона довкілля, стале використання природних ресурсів і води, біорізноманіття та екосистем

Ціль - забезпечення знань та інструментів для управління природними ресурсами і їх охорони задля досягнення сталого балансу між обмеженими ресурсами та чинними й майбутніми потребами суспільства та економіки. Діяльність націлена на краще розуміння біологічного різноманіття й функціонування екосистем, їхньої взаємодії з соціальними системами та їхньої ролі у підтримці економіки й добробуту людей; на розробку комплексних підходів до вирішення проблем, пов’язаних із водою, а також на перехід до сталого управління й використання водних ресурсів і послуг; і на забезпечення знань та інструментів для ефективного вироблення та ухвалення рішень і залучення суспільства.

(c) Забезпечення сталого постачання неенергетичних і несільськогосподарських сировинних матеріалів

Ціль - вдосконалення бази знань щодо сировинних матеріалів і розроблення інноваційних рішень для економічного, ресурсоефективного й екологічного розвідування, видобування, перероблення, використання, повторного використання та відновлення сировинних матеріалів і для їх заміни економічно привабливими й екологічно безпечними альтернативами, які чинять менший вплив на довкілля, включно з процесами й системами замкненого циклу. Діяльність націлена на вдосконалення бази знань про наявність сировинних матеріалів; заохочення сталого й ефективного постачання сировинних матеріалів, їх використання й повторне використання, включно з мінеральними ресурсами з надр землі й морів; пошук альтернатив для критичних сировинних матеріалів; і підвищення обізнаності громадськості про сировинні матеріали й навички їх використання.

(d) Створення умов для переходу до зеленої економіки та суспільства через еко-інновації

Ціль - сприяти всім формам еко-інновацій, які уможливлюють перехід до зеленої економіки. Діяльність, між іншим, спиратиметься на зроблене в рамках Програми екологічних інновацій і поглиблюватиме досягнуте, й буде націлена на зміцнення технологій, процесів, послуг і продуктів для еко-інновацій, включно з вивченням шляхів зменшення кількості сировинних матеріалів у виробництві й споживанні, подоланням пов’язаних з цим труднощів і стимулюванням їх ринкової реалізації та відтворення, з особливою увагою до МСП; підтримкою інноваційної політики, сталих економічних моделей і суспільних змін; вимірюванням і оцінюванням прогресу в напрямку зеленої економіки; і підтримкою ефективного використання ресурсів за допомогою цифрових систем.

(e) Розвиток комплексних і сталих світових систем спостереження за станом довкіллям та інформування

Ціль - забезпечити надання довгострокових даних та інформації, необхідної для подолання зазначеного виклику. Діяльність націлена на можливості, технології та інфраструктури даних для спостереження за планетою Земля та здійснення моніторингу як дистанційно, так і через вимірювання in situ, які можуть безперервно і вчасно надавати точну інформацію та забезпечувати можливість робити прогнози та передбачення. Буде заохочуватися безкоштовний, відкритий і необмежений доступ до функціонально сумісних даних та інформації. Діяльність допоможе визначити майбутні оперативні заходи програми «Коперник» і покращити використання даних цієї програми для науково-дослідної діяльності.

(f) Культурна спадщина

Ціль - дослідити стратегії, методології та інструменти, необхідні для забезпечення динамічної та сталої культурної спадщини в Європі у відповідь на зміну клімату. Культурна спадщина у її різноманітних матеріальних формах забезпечує живий контекст для стійких громад, що реагують на багатомірні зміни. Дослідження культурної спадщини вимагає багатопрофільного підходу для покращення розуміння історичного матеріалу. Діяльність націлена на визначення рівнів стійкості через спостереження, моніторинг і моделювання, а також забезпечуватиме краще розуміння того, як громади сприймають зміну клімату, сейсмічні та вулканічні катастрофи та реагують на них.

6. Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства

6.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - сприяти кращому розумінню Європи, пропонувати рішення та підтримувати інклюзивні, інноваційні та рефлективні європейські суспільства в контексті безпрецедентних перетворень і зростаючої глобальної взаємозалежності.

Перед Європою постали серйозні соціально-економічні виклики, які сильно впливають на її спільне майбутнє. Серед таких викликів - зростання економічної та культурної взаємозалежності, старіння населення і демографічні зміни, соціальне відчуження та бідність, інтеграція та дезінтеграція, нерівність і міграційні потоки, зростання розриву в цифровій сфері, розвиток культури інновацій та креативності в суспільстві та бізнесі, зменшення довіри до демократичних інститутів і між громадянами в межах національних кордонів і поза ними. Зазначені виклики є величезними і вимагають спільного європейського підходу, що базується на спільних наукових знаннях, які, зокрема, можуть бути надані суспільними та гуманітарними науками.

У країнах Союзу та поза їх межами продовжують існувати значні розбіжності. У 2011 році індекс розвитку людського потенціалу - комплексний показник стану охорони здоров’я, освіти та доходу - становив для держав-членів від 0,771 до 0,910, що відображає значну різницю між країнами. Зберігається також і значна гендерна нерівність; наприклад, гендерна різниця в оплаті праці в Союзі залишається на рівні 17,8% на користь чоловіків (-29). У 2011 році кожен шостий громадянин Союзу (близько 80 мільйонів осіб) перебував під загрозою бідності. За останні два десятиліття підвищився рівень бідності серед молодих людей і родин з дітьми. Рівень безробіття серед молоді становить понад 20%. 150 мільйонів європейців (близько 25%) ніколи не користувалися інтернетом і, ймовірно, ніколи не досягнуть достатнього рівня комп’ютерної грамотності. Також зріс рівень політичної апатії та поляризації думок під час виборів, що свідчить про дедалі меншу довіру громадян до політичних систем сьогодення.

Ці показники говорять про те, що деякі соціальні групи та громади постійно знаходяться на периферії соціального та економічного розвитку і/або демократичної політики. Такі нерівності не тільки пригнічують суспільний розвиток, а й шкодять економіці Союзу та зменшують можливості науково-дослідної та інноваційної діяльності як на національному, так і на міжнародному рівні.

Основний виклик у вирівнюванні зазначених розбіжностей - сприяти створенню таких умов, за яких європейська, національна та етнічна ідентичність можуть співіснувати та взаємно збагачувати одна одну.

Крім того, очікується значне збільшення (на 42%) кількості європейців віком понад 65 років: з 87 мільйонів у 2010 році до 124 мільйонів у 2030 році. Це є серйозним викликом для економіки, суспільства та сталості публічних фінансів.

Показники продуктивності та економічного зростання в Європі в останні сорок років відносно погіршувалися. Крім того, швидко зменшується частка Європи у світовому виробництві знань, а її провідні позиції у сфері інновацій швидко втрачаються порівняно з основними країнами, економіка яких швидко розвивається, як-от Бразилія та Китай. І хоча в Європі існує ґрунтовна науково-дослідна база, необхідно повноцінно її використовувати задля виробництва інноваційних товарів і надання інноваційних послуг.

Добре відомо, що Європа має збільшити інвестиції в науку та інновації, а також координувати такі інновації краще, ніж у минулому. Від початку фінансової кризи багато економічних і соціальних нерівностей в Європі навіть поглибились, і більшості країн Союзу, схоже, дуже далеко до повернення докризових темпів економічного зростання. Нинішня криза також свідчить про надзвичайно складність пошуку рішень для подолання кризи, які відбивали б гетерогенність держав-членів і їх інтереси.

Зазначені виклики необхідно вирішувати разом, в інноваційний та мультидисциплінарний спосіб, оскільки вони взаємодіють комплексно і часто неочікувано. Інновації можуть призвести до меншого ступеню включення, про що свідчать, наприклад, такі явища як розриви в галузі цифрових технологій або сегментація ринку праці. Іноді в політиці важко поєднати соціальні інновації та довіру суспільства, наприклад, у соціально пригнічених районах великих європейських міст. Крім того, взаємодія інновацій і зростаючих потреб громадян також спонукають виробників політики, економічних і соціальних суб’єктів знаходити нові відповіді, які ігнорують встановлені межі між галузями, діяльністю, товарами або послугами. Такі явища як розвиток інтернету, фінансових систем, економіки, яка старішає, а також екологічного суспільства, ясно показують, наскільки ці проблеми потребують розгляду та вирішення з урахуванням аспектів інклюзивності та інновацій.

Тому невід’ємна складність зазначених викликів і еволюція потреб вимагають розроблення інноваційних технологій досліджень і нових розумних технологій, процесів і методів, механізмів соціальних інновацій, узгоджених дій і стратегій, які б передбачали важливі тенденції розвитку Європи або впливали на них. Для цього слід наново зрозуміти визначальні чинники інноваційності. Необхідно також розуміти основні тенденції і впливи у рамках зазначених викликів, а ще повторно відкрити або наново винайти успішні форми солідарності, поведінки, координації та креативності, які вирізняють Європу в контексті інклюзивних, інноваційних та рефлективних суспільств у порівнянні з іншими регіонами світу.

Це також вимагає більш стратегічного підходу до співпраці з третіми країнами на основі глибшого розуміння минулого Союзу та його поточної та майбутньої ролі як глобального гравця.

6.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Зазначені виклики виходять за рамки національних кордонів, тому необхідні більш складні порівняльні аналізи, щоб створити основу для кращого розуміння національної та європейської політики. Такі порівняльні аналізи повинні зосереджуватися на мобільності (люди, товари, послуги та капітал, а також компетенції, знання та ідеї) та формах інституційної співпраці, міжкультурної взаємодії та міжнародної співпраці. Якщо ці виклики не зрозуміти краще та не передбачити, сили глобалізації змусять європейські країни конкурувати між собою, а не співпрацювати, тож наголос буде зроблено на відмінностях у Європі, а не на спільних рисах і правильному балансі між співпрацею та конкуренцією. У реагуванні на такі серйозні проблеми, в тому числі соціально-економічні виклики, лише на національному рівні криється небезпека неефективного використання ресурсів, поширення проблем на інші європейські та неєвропейські країни, і загострення соціальної, економічної та політичної напруженості, яка може безпосередньо впливати на цілі договорів щодо їх цінностей, зокрема, закріплених у розділі I Договору про Європейський Союз.

Для розуміння, аналізу та побудови інклюзивних інноваційних і рефлективних суспільств, Європа має отримати відповідь, яка розкриває потенціал спільних ідей щодо Європейського майбутнього до створення нових знань, технологій і можливостей. Концепція інклюзивних суспільств передбачає визнання розмаїття з погляду культури, регіонів і соціально-економічного середовища як європейського надбання. Необхідно перетворити європейське розмаїття на джерело інновації та розвитку. Таке прагнення допоможе Європі впоратися з викликами, які стоять перед нею, не лише на внутрішньому плані, але і в якості світового гравця на міжнародній арені. Це, своєю чергою, також допоможе державам-членам скористатися накопиченим досвідом і дозволить їм краще визначити власні конкретні дії в своєму конкретному контексті.

Тому ключовим завданням у рамках зазначеного суспільного виклику буде сприяння розвитку нових форм співпраці між країнами всередині Союзу та в усьому світі, а також між відповідними науково-дослідними та інноваційними спільнотами. Підтримка соціальних і технологічних інноваційних процесів, заохочення розумного та партисипативного публічного адміністрування, а також інформування та сприяння виробленню політики на основі фактів буде здійснюватися систематично, щоб підвищити актуальність усіх цих заходів для виробників політики, соціальних і економічних суб’єктів та громадян. Дослідження та інновації стануть передумовою конкурентоспроможності європейського бізнесу та послуг з особливою увагою до стабільності, поглиблення освіти, збільшення зайнятості та зменшення бідності.

Отже, фінансування Союзу в рамках цього виклику сприятиме розробленню, реалізації та адаптації ключових стратегій ЄС, зокрема цілей стратегії «Європа 2020». Воно буде скоординоване, у відповідних випадках, зі спільними програмними ініціативами, в тому числі з ініціативами «Культурна спадщина», «Жити довше і краще» та «Міська Європа», а також з прямою діяльністю СНДЦ.

6.3. Загальні напрями діяльності

6.3.1. Інклюзивні суспільства

Ціль - отримати краще розуміння суспільних змін у Європі та їх впливу на соціальне гуртування, а також аналізувати та розвивати соціальну, економічну і політичну інтеграцію та позитивну міжкультурну динаміку в Європі та з міжнародними партнерами через новітні наукові здобутки та міждисциплінарність, технологічний прогрес і організаційні інновації. Основні виклики, які належить подолати у зв’язку з європейськими моделями соціального гуртування та процвітання, охоплюють, між іншим, міграцію, інтеграцію, демографічні зміни, старіння суспільства та інвалідність, освіту та навчання протягом усього життя, а також зменшення бідності та соціального відторгнення з урахуванням різних регіональних і культурних реалій.

Дослідження в сфері суспільних і гуманітарних наук відіграють провідну роль у цьому контексті, оскільки вони стосуються змін у часі та просторі та дозволяють вивчати очікування щодо майбутнього. Європа має величезну спільну історію як співпраці, так і конфліктів. Її динамічна культурна взаємодія забезпечує натхнення та можливості. Необхідні дослідження, щоб зрозуміти ідентичність і приналежність громад, регіонів і націй. Дослідження будуть підтримувати виробників політики у розробленні політики, яка сприяє зайнятості населення, спрямована на боротьбу з бідністю, попереджає розвиток різних форм поділу, конфліктів і політичної та соціальної ізоляції, дискримінації та нерівності, наприклад, гендерної нерівності або нерівності між поколіннями, дискримінації через інвалідність або етнічне походження, цифрового або інноваційного розколу в європейських суспільствах та інших регіонах світу. Результати таких досліджень стануть у пригоді, зокрема, під час реалізації та адаптації стратегії «Європа 2020» і загальних зовнішніх дій Союзу.

Діяльність націлена на розуміння та стимулювання або реалізацію:

(a) механізмів сприяння розумному, сталому та інклюзивному зростанню;

(b) надійних організації, практики, послуг та стратегій, необхідних для розбудови життєздатних, інклюзивних, колегіальних, відкритих і креативних суспільств у Європі, зокрема з урахуванням міграційних та інтеграційних процесів, а також демографічних змін;

(c) ролі Європи як глобального гравця, зокрема у сфері прав людини і світової справедливості;

(d) заохочення сталих та інклюзивних середовищ шляхом інноваційного просторового та міського планування та проектування.

6.3.2. Інноваційні суспільства

Ціль - сприяти розвитку інноваційних суспільств і стратегій у Європі через залучення громадян, організацій громадянського суспільства, підприємств і користувачів до досліджень та інновацій і через підтримування координованих стратегій досліджень та інновацій у контексті глобалізації та необхідності просування найвищих етичних стандартів. Окрему підтримку буде надано розвитку ЄНДП і розробленню рамкових умов для інновацій.

Культурне та суспільне знання є основним джерелом креативності та інновацій, у тому числі інновацій у бізнесі, публічному секторі та соціальних інновацій. У багатьох випадках соціальні та ініційовані користувачами інновації також передують розвитку інноваційних технологій, послуг і економічних процесів. Креативні галузі є важливим засобом подолання суспільних викликів і досягнення конкурентоспроможності. Оскільки взаємозв’язки між соціальними та технологічними інноваціями є складними та рідко лінійними, необхідні подальші, в тому числі міжгалузеві та міждисциплінарні, дослідження у сфері розвитку всіх видів інновацій і діяльності, фінансованих для сприяння їх ефективному розвитку в майбутньому.

Діяльність націлена на:

(a) зміцнення доказової бази та підтримки флагманської ініціативи «Інноваційний Союз» і ЄНДП;

(b) дослідження нових форм інновацій з особливим акцентом на інноваціях у соціальній і креативній сферах, а також розуміння факторів, що зумовлюють розвиток, успішність або занепад усіх форм інновацій;

(c) використання інноваційного, креативного та продуктивного потенціалу всіх поколінь;

(d) сприяння послідовній і ефективній співпраці з третіми країнами.

6.3.3. Рефлективні суспільства - культурна спадщина та європейська ідентичність

Ціль - сприяти розумінню інтелектуальної основи Європи, її історії та багатьох європейських і неєвропейських впливів як натхнення для нашого сьогоднішнього життя. Для Європи характерне розмаїття народів, які населяють її (в тому числі меншин і місцевого населення), традицій, регіональної та національної ідентичності, а також різні рівні економічного та соціального розвитку. Міграція та мобільність, засоби масової інформації, промисловість і транспорт сприяють розмаїттю поглядів і способів життя. Таке розмаїття та можливості необхідно визнавати і брати до уваги.

Європейські колекції в бібліотеках, у тому числі цифрових, в архівах, музеях, галереях та інших публічних установах мають велику кількість багатих невикористаних документів і об’єктів для дослідження. Ці архівні ресурси разом із нематеріальною спадщиною представляють історію окремих держав-членів, а також колективну спадщину Союзу, яка виникла з часом. Такі матеріали мають бути доступними, в тому числі завдяки новим технологіям, щоб дати дослідникам і громадянам змогу дивитися в майбутнє через призму минулого. Доступність і збереження культурної спадщини в таких формах необхідні для збереження живих взаємодій всередині європейських культур і між ними в наші дні та сприяння сталому економічному зростанню.

Діяльність націлена на:

(a) вивчення європейської спадщини, пам’яті, ідентичності, інтеграції та культурної взаємодії та перенесення, в тому числі її представлення в культурних і наукових колекціях, архівах і музеях з метою кращого інформування та кращого розуміння сьогодення завдяки широкій інтерпретації минулого;

(b) вивчення історії, літератури, мистецтва, філософії та релігії європейських країн і регіонів, і їх ролі у формуванні сучасного європейського розмаїття;

(c) вивчення ролі Європи в світі, взаємного впливу і зв’язків між регіонами світу, а також уявлень інших країн про європейські культури.

7. Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян

7.1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - підтримувати безпечні європейські суспільства в контексті безпрецедентних перетворень і зростаючої взаємозалежності та загроз на глобальному рівні, та водночас зміцнювати європейську культуру свободи і справедливості.

Європа ніколи не була настільки мирно консолідованою, а рівень безпеки європейських громадян є вищим порівняно з іншими частинами світу. Однак європейська вразливість продовжує існувати в умовах все більшої глобалізації, коли суспільства стикаються з загрозами безпеці та з викликами, масштаби та складність яких зростають.

Загроза великомасштабної військової агресії зменшилася, а міркування в галузі безпеки зосереджені на нових, багатогранних, взаємопов’язаних і транснаціональних загрозах. Слід враховувати такі аспекти як права людини, погіршення стану довкілля, політична стабільність і демократія, соціальні проблеми, культурна і релігійна ідентичність або міграція. У цьому контексті внутрішні та зовнішні аспекти безпеки нерозривно пов’язані між собою. Для захисту свободи і безпеки Союз потребує ефективних заходів з використанням всеосяжного та інноваційного пакету інструментів безпеки. Дослідження та інновації однозначно можуть відігравати допоміжну роль, хоча самі не можуть гарантувати безпеку. Науково-дослідна та інноваційна діяльність має бути спрямована на розуміння та виявлення загроз безпеці, запобігання їм, стримування їх, підготовку до них і захист від таких загроз. Крім того, безпека пов’язана з основними викликами, які не можна вирішити за допомогою незалежних і специфічних для галузі методів і які скоріше потребують більш амбітних, скоординованих і цілісних підходів.

Громадяни дедалі більше стикаються з багатьма формами небезпеки, як-от злочинність, насильство, тероризм, природні або техногенні катастрофи, кібератаки та порушення приватності, а також іншими формами соціальних і економічних порушень.

За оцінками, ймовірно, до 75 мільйонів осіб у Європі щороку стають прямими жертвами злочинів (-30). Прямі збитки від злочинності, терористичної та незаконної діяльності, насильства та катастроф у Європі в 2010 році оцінили щонайменше у 650 мільярдів євро (близько 5% ВВП Союзу). У кількох країнах Європи та світу фатальні наслідки тероризму забрали життя багатьох людей і спричинили значні економічні збитки. Тероризм також чинить значний негативний вплив на культуру та світ.

Громадяни, компанії та установи все частіше залучаються до цифрових взаємодій та операцій у соціальній, фінансовій і комерційній сферах життя, проте розвиток інтернету також спричинив появу кіберзлочинів, які щороку завдають мільярдних збитків, до кібератак на основні інфраструктури, порушення приватності, яке торкається окремих осіб або організацій по всьому континенту. Зміни в характері та сприйнятті небезпеки в повсякденному житті, ймовірно, вплинуть на довіру громадян не тільки до установ, а й один до одного.

Щоб передбачити ці загрози, запобігти їм та подолати їх, необхідно розуміти причини, розвивати та впроваджувати інноваційні технології, рішення, прогностичні інструменти та знання, заохочувати співпрацю між постачальниками та користувачами, знаходити рішення для цивільної безпеки, підвищувати конкурентоспроможність сфери європейської безпеки та послуг, в тому числі ІКТ, а також запобігати порушенню приватності та порушенню прав людини в інтернеті та інших сферах, боротися з такими порушеннями та водночас гарантувати індивідуальні права і свободи європейських громадян.

Для покращення транскордонної співпраці між різними типами служб порятунку необхідно приділити увагу питанням інтероперабельності та стандартизації.

Нарешті, оскільки політика безпеки має взаємодіяти з різними соціальними стратегіями, важливим аспектом зазначеного суспільного виклику стане посилення суспільного виміру досліджень у сфері безпеки.

Дотримання таких основоположних цінностей як свобода, демократія, рівність і верховенство права повинна стати основою будь-яких дій у контексті цього виклику для гарантування безпеки європейських громадян.

7.2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Союз і його громадяни, промисловість і міжнародні партнери стикаються з низкою загроз безпеці, як-от злочинність, тероризм, контрабанда та великомасштабні надзвичайні ситуації внаслідок природних або техногенних катастроф. Такі загрози можуть виходити за межі кордонів і бути спрямованими на фізичні цілі або на кіберпростір, при цьому атаки можуть вестися з різних джерел. Атаки на інформаційні або комунікаційні системи органів публічної влади та приватних осіб, наприклад, не тільки підривають довіру громадян до інформаційних і комунікаційних систем і призводять до прямих фінансових збитків і втрати бізнесможливостей, а й можуть серйозно вплинути на критичну інфраструктуру і послуги, такі як енергетика, авіація та інші види транспорту, водопостачання та постачання продовольства, охорона здоров’я, фінанси або телекомунікації.

Зазначені загрози можуть ставити під удар фундаментальні засади нашого суспільства. Технології та креативне проектування можуть зробити вагомий внесок у будь-який можливий вид реагування. Врешті-решт необхідно розробити нові рішення з урахуванням доцільності засобів і їх відповідності суспільним вимогам, зокрема щодо гарантування фундаментальних прав і свобод громадян.

Нарешті, безпека також є важливим економічним викликом з урахуванням європейської частки швидко зростаючого світового ринку безпеки. Беручи до уваги потенційний влив деяких загроз на служби, мережі або підприємства, застосування належних рішень щодо безпеки набуло критичного значення для економіки та конкурентоспроможності європейського виробничого сектора. Співпраця між державами-членами, а також з третіми країнами та міжнародними організаціями є частиною цього виклику.

Отже, фінансування Союзом досліджень та інновацій у рамках зазначеного суспільного виклику підтримуватиме розвиток, реалізацію та адаптацію ключових стратегій Союзу, зокрема цілей стратегії «Європа 2020», спільної зовнішньої та безпекової політики, стратегії Союзу щодо внутрішньої безпеки та флагманської ініціативи «Цифровий порядок денний для Європи». Зазначені заходи будуть скоординовані з прямою діяльністю СНДЦ.

7.3. Загальні напрями діяльності

Ціль - підтримувати політику Союзу у сфері внутрішньої та зовнішньої безпеки та гарантувати кібербезпеку, надійність і приватність на єдиному цифровому ринку та водночас підвищувати конкурентоспроможність сектора та послуг безпеки Союзу, в тому числі ІКТ. Діяльність буде зосереджена, зокрема, на дослідженнях і розробках у сфері інноваційних рішень нового покоління через роботу над новими концепціями та проектами, а також функціонально сумісними стандартами. Це буде зроблено за допомогою розроблення інноваційних технологій і рішень для усунення слабких ланок в системі безпеки та зменшення ризику загроз безпеці.

Зазначені дії, орієнтовані на виконання конкретної місії, об’єднають потреби різних кінцевих користувачів (громадян, підприємств, організацій громадянського суспільства та адміністрацій, в тому числі національних і міжнародних органів влади, органів цивільного захисту, правоохоронних органів, прикордонних служб, тощо) задля врахування еволюції загроз безпеці, захисту приватності та необхідних соціальних аспектів.

Діяльність націлена на:

(a) боротьбу зі злочинністю, контрабандою і тероризмом, зокрема на розуміння терористичних ідей і переконань і протидію їм;

(b) захист і покращення стійкості критично важливих інфраструктур, ланцюгів постачання та видів транспорту;

(c) посилення безпеки через управління кордонами;

(d) зміцнення кібербезпеки;

(e) підвищення стійкості Європи до криз і катастроф;

(f) забезпечення приватності та свободи, зокрема в інтернеті, а також поглиблення суспільного, правового та етичного розуміння всіх сфер безпеки, ризиків і управління;

(g) покращення стандартизації та інтероперабельності систем, зокрема в надзвичайних ситуаціях;

(h) підтримку зовнішньої політики Союзу у сфері безпеки, в тому числі шляхом запобігання конфліктам і зміцнення миру.

ЧАСТИНА IV

ПОШИРЕННЯ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ ТА РОЗШИРЕННЯ УЧАСТІ

1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - повністю використати кадровий потенціал Європи, забезпечити максимізацію переваг економіки, заснованої на інноваціях, та її широке розповсюдження в межах Союзу згідно з принципом досконалості.

Попри нещодавню тенденцію до вирівнювання показників окремих країн і регіонів у галузі інновації, між державами-членами все ще зберігається значна різниця. Крім того, з урахуванням обмежень національних бюджетів, нинішня фінансова криза загрожує поглибити розрив. Використання кадрового потенціалу Європи, максимізація та поширення переваг інновацій у всьому Союзі має вирішальне значення для конкурентоспроможності Європи та її здатності долати суспільні виклики в майбутньому.

2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Для досягнення прогресу в напрямку сталого, інтегрованого та розумного суспільства, Європа повинна якнайкраще використовувати всю наявну в Союзі інформацію та розвивати невикористаний потенціал у сфері досліджень та інновацій.

Запропонована діяльність сприятиме зміцненню ЄНДП через підтримку центрів досконалості та встановлення зв’язків між ними.

3. Загальні напрями діяльності

Конкретні заходи сприятимуть поширенню передового досвіду та розширенню участі за допомогою таких дій:

- Об’єднання в одну команду науково-дослідних установ високого рівня та регіонів з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій для створення нових (або значного покращення наявних) провідних науково-дослідних центрів у державах-членах і регіонах з низькою успішністю досліджень, розробок та інновацій.

- Створення партнерств між науково-дослідними установами, спрямованого на значне посилення визначеної сфери досліджень у новій установі через зв’язки з щонайменше двома установами, які є лідерами у певній сфері на міжнародному рівні.

- Створення «кафедр ЄНДП» для залучення видатних вчених до установ з потужним потенціалом у сфері науки, щоб допомогти цим установам повною мірою розкрити зазначений потенціал і тим самим створити рівні умови досліджень та інновацій в ЄНДП. Необхідно розглянути можливість синергії з діяльністю ЄДР.

- Механізму політичної підтримки для вдосконалення проектування, реалізації та оцінювання національних/регіональних стратегій у сфері досліджень та інновацій.

- Підтримки доступу до міжнародних мереж для провідних дослідників і новаторів, які недостатньо активно залучені до участі в європейських і міжнародних мережах, в тому числі до ЄСНТ.

- Зміцнення адміністративного та оперативного потенціалу транснаціональних мереж національних контактних пунктів, у тому числі за допомогою підготовки кадрів для забезпечення кращої підтримки потенційних учасників.

ЧАСТИНА V

НАУКА З СУСПІЛЬСТВОМ І ДЛЯ СУСПІЛЬСТВА

1. Конкретна ціль

Ціль - створювати ефективну співпрацю між наукою та суспільством, залучати нові таланти до наукової діяльності та поєднувати наукову передову думку з соціальною обізнаністю та відповідальністю.

2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Сила європейської науково-технологічної системи залежить від її здатності залучати таланти та ідеї звідусіль. Цього можна досягти лише якщо розвинути плідний і змістовний діалог та активну співпрацю між наукою та суспільством для забезпечення відповідальнішої науки та можливості розроблення політики, більш орієнтованої на громадян. Швидкий прогрес сучасних наукових досліджень та інновацій викликав появу важливих етичних, правових і соціальних питань, які впливають на взаємовідносини між наукою та суспільством. Зміцнення співпраці між наукою та суспільством задля уможливлення розширення соціальної та політичної підтримки науки та технологій у всіх державах-членах - це проблема, яка набуває дедалі більшого значення і суттєво загострюється через нинішню економічну кризу. Публічні інвестиції в науку вимагають широкого соціального та політичного сприяння електорату, який поділяє цінності науки, знайомий з науковими процесами та бере участь у них, а також здатний визнати внесок науки у знання, суспільство та економічний прогрес.

3. Загальні напрями діяльності

Діяльність націлена на:

(a) те, щоб зробити наукову та технологічну кар’єру привабливою для молодих студентів і заохочувати сталу взаємодію між школами, науково-дослідними установами, промисловістю та організаціями громадянського суспільства;

(b) сприяння гендерній рівності, зокрема через підтримку структурних змін в організації науково-дослідних установ, а також у змісті та організації науково-дослідної діяльності;

(c) залучення суспільства до вирішення проблем науки та інновацій, політики та діяльності з метою інтегрувати інтереси і цінності громадян і підвищити якість, актуальність, соціальну прийнятність і сталість результатів наукових досліджень та інновацій у різних сферах діяльності, від соціальних інновацій до таких сфер як біотехнологія та нанотехнологія;

(d) спонукання громадян до занять наукою за допомогою формальної та неформальної наукової освіти та сприяння поширенню діяльності на науковій основі, зокрема в наукових центрах і через інші відповідні канали;

(e) підвищення доступності та використання результатів публічно фінансованих досліджень;

(f) вдосконалення врядування задля просування усіма стейкхолдерами (дослідниками, органами публічної влади, промисловістю та організаціями громадянського суспільства) відповідальних досліджень та інновацій, які чутливо реагують на суспільні потреби та вимоги, а також підтримка етичних рамок досліджень та інновацій;

(g) вжиття належних і пропорційних запобіжних заходів при проведенні науково-дослідної та інноваційної діяльності через передбачення та оцінювання потенційних впливів на довкілля, здоров’я та безпеку;

(h) підвищення обізнаності в сфері наукової комунікації для покращення якості та ефективності взаємодій між науковцями, засобами масової інформації та громадськістю.

ЧАСТИНА VI

НЕЯДЕРНА ПРЯМА ДІЯЛЬНІСТЬ СПІЛЬНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ЦЕНТРУ (СНДЦ)

1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - забезпечити орієнтовану на клієнта наукову та технічну підтримку стратегій Союзу з одночасним гнучким реагуванням на нові стратегічні вимоги.

2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Союз встановив амбітні політичні цілі до 2020 року у відповідь на комплекс складних і взаємопов’язаних викликів, як-от стале управління ресурсами та конкурентоспроможність. Для успішного подолання зазначених викликів необхідні надійні наукові дані з різних наукових дисциплін, які уможливлюють ретельне оцінювання варіантів політики. Виконуючи роль наукової служби для вироблення політики Союзу, СНДЦ забезпечить необхідну наукову та технічну підтримку на всіх етапах циклу формулювання політики, від концепції до реалізації та оцінювання. Задля сприяння досягненню зазначеної конкретної цілі науково-дослідна діяльність центру чітко спрямовуватиметься на політичні пріоритети Союзу та водночас посилюватиме міжгалузеву компетенцію та співпрацю з державами-членами.

Незалежність СНДЦ від конкретних інтересів, як приватних, так і національних, у поєднанні з його науково-технічною компетентністю дає йому змогу сприяти досягненню необхідного консенсусу між стейкхолдерами та виробниками політики. Держави-члени та громадяни Союзу користуються дослідженнями СНДЦ, що найкраще помітно в таких сферах як охорона здоров’я та захист споживачів, довкілля, безпека та захищеність, а також управління кризами та катастрофами.

Зокрема, держави-члени та регіони також отримають користь від підтримки їх стратегій розумної спеціалізації.

СНДЦ є невід’ємною частиною ЄНДП та продовжить активно підтримувати його функціонування через тісну співпрацю з партнерами і стейкхолдерами, максимізацію доступу до своїх об’єктів, а також підготовку дослідників і тісну співпрацю з державами-членами та міжнародними установами, які переслідують аналогічні цілі. Це також сприятиме інтеграції нових держав-членів і асоційованих країн, для яких СНДЦ продовжуватиме проводити спеціалізовані навчальні курси з науково-технічних засад основної частини права ЄС. СНДЦ встановить координаційні зв’язки з іншими відповідними конкретними цілями програми «Горизонт 2020». На додачу до своєї прямої діяльності, а також для подальшої інтеграції та створення мережі контактів у рамках ЄНДП, СНДЦ також може брати участь у непрямій діяльності та інструментах координації у тих сферах програми «Горизонт 2020», де він має відповідний досвід створення доданої вартості для Союзу.

3. Загальні напрями діяльності

Діяльність СНДЦ в рамках програми «Горизонт 2020» буде націлена на політичні пріоритети Союзу та соціальні виклики, на подолання яких спрямовані зазначені пріоритети. Така діяльність узгоджується з цілями стратегії «Європа 2020» і розділами «Безпека та громадянство» та «Глобальна Європа» багаторічної фінансової рамки на 2014-2020 роки.

Ключовими сферами компетенції СНДЦ будуть енергетика, транспорт, довкілля та зміна клімату, сільське господарство та продовольча безпека, охорона здоров’я та захист прав споживачів, інформаційні та комунікаційні технології, довідкові матеріали, а також безпека та захищеність (у тому числі ядерна безпека та захищеністю за програмою Євратом). Діяльність СНДЦ у цих сферах буде проводитися з урахуванням відповідних ініціатив на рівні регіонів, держав-членів або Союзу в рамках перспективи формування ЄНДП.

Зазначені компетенції будуть істотно посилені за допомогою здатності впливати на повний цикл вироблення політики та оцінювання варіантів політики. Це включає:

(a) передбачення та прогнозування - випереджальна стратегічна інформація про тенденції та події у сфері науки, технології та суспільства, а також їх можливі наслідки для публічної політики;

(b) економіка - для інтегрованих послуг, що охоплюють як науково-технічні, так і макроекономічні аспекти;

(c) моделювання - переважно зосереджене на сталості та економіці, а також зменшенні залежності Комісії від зовнішніх постачальників у сфері аналізу особливо важливих сценаріїв;

(d) політична аналітика - уможливлює проведення міжгалузевого дослідження варіантів політики;

(e) оцінювання впливу - забезпечує наукові дані на підтримку варіантів політики.

СНДЦ і надалі прагнутиме досконалості у дослідженнях, а також широкої взаємодії з науково-дослідними установами, яка є основою надійної та міцної науково-технічної стратегічної підтримки. З цією метою центр посилюватиме співпрацю з європейськими та міжнародними партнерами, між іншим, через участь у непрямій діяльності. Він також проводитиме пошукові дослідження та на вибірковій основі підвищуватиме компетентність у нових, важливих для політики сферах.

СНДЦ зосереджуватиметься на таких цілях:

3.1. Передова наука

Проводити дослідження задля зміцнення наукової бази даних для вироблення політики та вивчати нові сфери науки і технології, зокрема за допомогою програми з пошукових досліджень.

3.2. Лідерство в промисловості

Сприяти покращенню конкурентоспроможності Європи через підтримання процесу стандартизації та стандартів за допомогою переднормативних досліджень, розроблення довідкових матеріалів і вимірювань, а також гармонізацію методик у п’яти ключових сферах (енергетика; транспорт; флагманська ініціатива «Цифровий порядок денний для Європи»; безпека та захищеність; захист споживачів). Проводити оцінювання безпечності нових технологій у сферах енергетики, транспорту, охорони здоров’я та захисту споживачів. Сприяти використанню, стандартизації та валідації космічних технологій і даних, зокрема для реагування на суспільні виклики.

3.3. Суспільні виклики

(a) Здоров’я, демографічні зміни та добробут

Сприяти здоров’ю та захисту споживачів через наукову та технічну підтримку в таких сферах як харчові продукти, корми та споживчі продукти; довкілля та здоров’я; медична діагностика та скринінгові методи; а також харчування та харчові раціони.

(b) Продовольча безпека, стале сільське господарство та лісівництво, дослідження у сфері морів, мореплавства та внутрішніх вод, і біоекономіка

Підтримувати розвиток, реалізацію та моніторинг європейської політики у сфері сільського господарства та рибальства, в тому числі продовольчої безпеки та безпечності харчових продуктів, а також розвиток біоекономіки, зокрема через прогнозування врожаїв, технічний і соціально-економічний аналіз і моделювання, та сприяти здоров’ю і продуктивності морів.

(c) Безпечна, чиста та ефективна енергетика

Підтримувати цілі 20-20-20 у сфері клімату та енергетики та дослідження щодо технологічних і економічних аспектів енергопостачання, низьковуглецевих технологій і мереж передавання енергії/електропостачання.

(d) Розумний, екологічно безпечний та інтегрований транспорт

Підтримувати політику Союзу щодо сталої, безпечної та захищеної мобільності осіб і матеріалів за допомогою лабораторних досліджень, підходів до моделювання та моніторингу, в тому числі низьковуглецевих технологій в сфері транспорту, як-от електрифікація, чисті та ефективні транспортні засоби та альтернативне паливо, а також розумні системи переміщення.

(e) Протидія змінам клімату, довкілля, ефективність використання ресурсів і сировинних матеріалів

Вивчати міжгалузеві виклики, пов’язані зі сталим управлінням природними ресурсами через моніторинг ключових змінних стану довкілля та розроблення інтегрованої рамки моделювання для оцінювання сталості.

Підтримувати ефективність використання ресурсів, зменшення викидів і стале постачання сировинних матеріалів за допомогою інтегрованого соціального, екологічного і економічного оцінювання чистих виробничих процесів, технологій, а також продуктів і послуг.

Підтримувати цілі політики розвитку Союзу за допомогою досліджень з метою сприяння забезпеченню достатнього постачання необхідних ресурсів, з акцентом на моніторингу екологічних параметрів і ресурсів, аналізі продовольчої безпеки та безпечності харчових продуктів і передаванні знань.

(f) Європа в мінливому світі - інклюзивні, інноваційні та рефлективні суспільства

Сприяти реалізації флагманської ініціативи «Інноваційний Союз» і здійснювати її моніторинг за допомогою макроекономічного аналізу рушіїв і перепон дослідженням та інноваціям, а також розроблення методик, індексів і показників.

Підтримувати ЄНДП за допомогою моніторингу функціонування ЄНДП і аналізу рушіїв і перешкод деяким з його ключових елементів, а також за допомогою створення науково-дослідної мереж, навчання та відкриття об’єктів і баз даних СНДЦ для користувачів у державах-членах, а також у країнах-кандидатах і в асоційованих країнах.

Сприяти ключовим цілям флагманської ініціативи «Цифровий порядок денний для Європи» через якісний і кількісний аналіз економічних і соціальних аспектів (цифрова економіка, цифрове суспільство, цифрове життя).

(g) Безпечні суспільства - захист свободи та безпеки Європи та її громадян

Підтримувати внутрішню безпеку та захищеність за допомогою виявлення та оцінювання вразливості критичних інфраструктур як життєво важливих компонентів суспільних функцій, а також за допомогою оцінювання операційної ефективності, соціального та етичного оцінювання технологій, які стосуються цифрової ідентичності. Долати глобальні виклики у сфері безпеки, в тому числі нові або гібридні загрози, за допомогою розроблення сучасних інструментів для видобування інформації, аналізу та управління кризами.

Посилювати спроможність Союзу управляти природними та техногенними катастрофами через посилення моніторингу інфраструктур і створення тестових установок і глобальних інформаційних систем раннього попередження про різні загрози, а також інформаційних систем управління ризиками, з використанням систем супутникового спостереження за Землею.

ЧАСТИНА VII

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙ І ТЕХНОЛОГІЙ (ЄІІТ)

1. Конкретна ціль

Конкретна ціль - інтегрувати трикутник знань, який включає вищу освіту, дослідження та інновації, і в такий спосіб зміцнити інноваційний потенціал Союзу та реагувати на суспільні виклики.

Європа має низку структурних недоліків з точки зору інноваційного потенціалу та здатності надавати нові послуги, постачати нові продукти та процеси, що перешкоджає сталому економічному зростанню та створенню робочих місць. Серед головних проблем - відносно низькі показники Європи у залученні та утриманні талантів; низька ефективність використання наявних дослідницьких переваг задля створення економічної або соціальної цінності; брак результатів досліджень, виведених на ринок; низький рівень підприємницької діяльності та настроїв; низьке залучення приватних інвестицій у наукові дослідження та розробки; недостатня глобальна конкурентоспроможність ресурсів, в тому числі людських ресурсів, у центрах досконалості; а також значна кількість перешкод співпраці на європейському рівні в рамках трикутника знань - вищої освіти, досліджень та інновацій.

2. Обґрунтування та додана вартість для Союзу

Якщо Європа має намір конкурувати на міжнародному рівні, їй необхідно подолати зазначені структурні недоліки. Визначені вище елементи є спільними для всіх держав-членів і позначаються на інноваційному потенціалі Союзу в цілому.

ЄІІТ займатиметься цими проблемами і таким чином сприятиме структурним зрушенням у європейському інноваційному середовищі. Для цього ЄІІТ заохочуватиме інтеграцію вищої освіти, досліджень та інновацій найвищих стандартів, зокрема через свої співтовариства знань та інновацій (СЗІ) і таким чином формуватиме нові, сприятливі для інновацій середовища, а також через сприяння та підтримку новому поколінню підприємців і стимулювання створення інноваційних відокремлених компаній і стартапів. Разом із цим ЄІІТ всебічно сприятиме цілям стратегії «Європа 2020» і, зокрема, флагманським ініціативам «Інноваційний Союз» і «Молодь у русі».

Крім того, ЄІІТ і СЗІ повинні прагнути синергій і взаємодії між пріоритетами програми «Горизонт 2020» та іншими відповідними ініціативами. Зокрема, ЄІІТ через СЗІ сприятиме досягненню конкретних цілей пріоритету «Суспільні виклики» і конкретної цілі «Лідерство в високоефективних і промислових технологіях».

Інтегрування освіти та підприємництва з дослідженнями та інноваціями

Характерна особливість ЄІІТ полягає в інтегруванні вищої освіти та підприємництва з дослідженнями та інноваціями як ланками єдиного інноваційного ланцюга в межах і поза межами Союзу, що має призвести, між іншим, до збільшення інноваційних послуг, продуктів і процесів, виведених на ринок.

Підприємницька логіка та підхід, орієнтований на результат

За допомогою своїх СЗІ ЄІІТ функціонує відповідно до підприємницької логіки і застосовує підхід, орієнтований на результат. Сильне лідерство є необхідною передумовою: кожне СЗІ очолює один виконавчий директор. Партнери, з яких складається СЗІ, представлені єдиним правовим суб’єктом задля уможливлення раціоналізованого вироблення та ухвалення рішень. СЗІ повинні складати чітко окреслені річні бізнес-плани, що визначають багаторічну стратегію і включають амбітний набір діяльності, від освіти до створення підприємств, з чіткими цілями та досяжними результатами, з метою здійснення ринкового та суспільного впливу. Чинні правила участі, та моніторингу СЗІ уможливлюють швидке ухвалення бізнес-рішень. Бізнес і підприємці повинні відігравати значну роль у стимулюванні діяльності СЗІ, а останні повинні мати можливість мобілізувати інвестиції та довгострокові зобов’язання бізнес-сектора.

Подолання фрагментарності за допомогою довгострокових інтегрованих партнерств

СЗІ ЄІІТ - це високоінтегровані заклади, які у відкритий, прозорий і відповідальний спосіб об’єднують партнерів з промисловості, в тому числі МСП, вищої освіти, науково-дослідні та технологічні інститути, відомі своїми видатними досягненнями. СЗІ уможливлюють об’єднання партнерів по всьому Союзу і поза його межами в нові транскордонні структури, оптимізувати наявні ресурси та відкривати доступ до нових ділових можливостей за допомогою нових ланцюгів створення вартості через подолання масштабніших викликів з вищим рівнем ризику. СЗІ відкриті для нових учасників, в тому числі МСП, які роблять внесок у створення доданої вартості для партнерства.

Піклування про головний інноваційний актив Європи: її високоталановитих людей

Талант - це головна складова інновації. ЄІІТ піклується про людей і взаємодію між ними, ставить студентів, дослідників і підприємців у центр своєї інноваційної моделі. ЄІІТ забезпечує культуру підприємництва та креативності, а також міждисциплінарну освіту талановитих людей за допомогою програм здобуття магістерських і докторських ступенів зі знаком «ЄІІТ», які мають отримати міжнародне визнання як символ досконалості. Поряд із цим ЄІІТ активно сприяє мобільності та навчанню в межах трикутника знань.

3. Загальні напрями діяльності

ЄІІТ переважно функціонує за допомогою СЗІ, зокрема у сферах зі справжнім інноваційним потенціалом. Хоча СЗІ взагалі мають значну автономію у визначенні власних стратегій і діяльності, існує низка спільних для всіх СЗІ інноваційних характеристик, щодо яких необхідно забезпечити координацію та прагнути синергії. Крім того, ЄІІТ поглиблюватиме свій вплив за допомогою поширення належної практики щодо інтеграції трикутника знань і розвитку підприємництва через інтегрування відповідних нових партнерів там, де вони можуть забезпечити додану вартість, та активне сприяння новій культурі обміну знаннями.

(a) Передавання та застосування вищої освіти, науково-дослідної та інноваційної діяльності для створення нових підприємств

ЄІІТ має на меті створити середовище для розвитку інноваційного потенціалу людей і використовувати їхні ідеї, незалежно від їх місця в ланцюзі інновацій. Таким чином ЄІІТ допомагатиме подолати «європейський парадокс», коли відмінні результати досліджень використовуються далеко не повною мірою. Разом із цим ЄІІТ сприятиме приходу ідей на ринок. Переважно за допомогою СЗІ та заохочення розвитку підприємницького мислення ЄІІТ створюватиме нові бізнес-можливості у формі як стартапів, так і відокремлених компаній, а також у рамках наявної галузі. Основний акцент буде зроблено на всіх формах інноваційної діяльності, в тому числі технологічних, соціальних і нетехнологічних інновацій.

(b) Новітні дослідження з інноваційною спрямованістю в сферах ключових економічних і суспільних інтересів

Стратегія та діяльність ЄІІТ орієнтовані на галузі, які пропонують справжній інноваційний потенціал і мають очевидне значення в контексті суспільних викликів, визначених у програмі «Горизонт 2020». За допомогою комплексної роботи з ключовими суспільними викликами ЄІІТ сприятиме міждисциплінарним і мультидисциплінарним підходам і допомагатиме сконцентрувати науково-дослідні зусилля партнерів у СЗІ.

(c) Розвиток талановитих, кваліфікованих і підприємливих людей через освіту та навчання

ЄІІТ повністю інтегрує освіту та навчання на всіх етапах кар’єри, підтримує та полегшує розвиток нових та інноваційних програм навчання, які мають відображати потребу в нових профілях, спричинених складними суспільними та економічними викликами. З цією метою ЄІІТ відіграватиме ключову роль у підтримці нових спільних або мультиінституційних ступенів і дипломів у державах-членах з дотриманням принципу субсидіарності.

ЄІІТ також відіграватиме значну роль у вдосконаленні концепції «підприємництва» за допомогою своїх освітніх програм, які заохочують підприємництво в наукомісткому контексті, на основі інноваційних досліджень і тим самим робитиме внесок у рішення, які мають велике суспільне значення.

(d) Розповсюдження кращої практики та системний обмін знаннями

ЄІІТ має на меті створити новий підхід до інновацій, створити спільну культуру інновацій і передавання знань, у тому числі в МСП. Це можливо, між іншим, завдяки обміну різноманітним досвідом СЗІ за допомогою різних механізмів розповсюдження, як-от платформи для стейкхолдерів і стипендіальні програми.

(e) Міжнародний вимір

ЄІІТ діє з урахуванням глобального контексту, в якому функціонує, та сприяє налагодженню зв’язків з ключовими міжнародними партнерами відповідно до статті 27(2). Він прагне підвищувати привабливість Європи для талантів з-за кордону шляхом збільшення масштабів провідних науково-дослідних центрів через СЗІ і через підтримку нових освітніх можливостей.

(f) Посилення широкого впливу Європи через інноваційну модель фінансування

ЄІІТ активно сприятиме досягненню цілей, встановлених у програмі «Горизонт 2020», зокрема через подолання суспільних викликів у спосіб, який доповнює інші ініціативи в зазначених сферах. У рамках програми «Горизонт 2020» він буде випробовувати нові та спрощені підходи до фінансування і врядування, а отже відіграватиме провідну роль у європейському інноваційному просторі. Частина щорічного внеску буде надаватися СЗІ на конкурентній основі. Підхід ЄІІТ до фінансування буде твердо ґрунтуватися на сильному мультиплікаторному ефекті та таким чином сприятиме залученню як публічних, так і приватних коштів на національному рівні та на рівні Союзу, про що буде повідомлено державчленів і відповідних стейкхолдерів у прозорий спосіб. Крім того, ЄІІТ застосовуватиме абсолютно нові інструменти цільової підтримки індивідуальної діяльності через Фонд ЄІІТ.

(g) Пов’язання регіонального розвитку з європейськими можливостями

ЄІІТ також буде пов’язаний з регіональною політикою через СЗІ та їх центри колокацій - вузлові точки високих досягнень, які збирають в одному місці вищу освіту, дослідження та ділових партнерів. Це забезпечить, зокрема, кращий зв’язок між закладами вищої освіти, ринком праці, регіональними інноваціями та зростанням у контексті регіональних і національних стратегій розумної спеціалізації. Разом із цим ЄІІТ сприятиме досягненню цілей політики гуртування.

ДОДАТОК II

Розподіл бюджету

Орієнтовний розподіл бюджету програми «Горизонт 2020» відповідно до щорічної бюджетної процедури:

__________
(-1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1303/2013 від 17 грудня 2013 року про встановлення спільних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду гуртування, Європейського сільськогосподарський фонду розвитку сільських територій та Європейського фонду морського та рибного господарства та про встановлення загальних положень щодо Європейського фонду регіонального розвитку, Європейського соціального фонду, Фонду згуртування та Європейського фонду морського і рибного господарства та про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1083/2006 (див. с. 320 цього Офіційного вісника).
(-2) Рішення Ради 2013/743/ЄС від 3 грудня 2013 року про встановлення конкретної програми для реалізації Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020 роки) і про скасування Рішень 2006/971/ЄС, 2006/972/ЄС, 2006/973/ЄС, 2006/974/ЄС і 2006/975/ЄС (див. с. 965 цього Офіційного вісника).
(-3) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1290/2013 від 11 грудня 2013 року про встановлення правил участі та розповсюдження результатів Рамкової програми з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (2014-2020 роки) і про скасування Регламенту Ради (ЄС) № 1906/2006 (див. с. 81 цього Офіційного вісника).
(-4) Наукові дослідження, пов’язані з лікуванням ракових пухлин статевих залоз, можна фінансувати.
(-5) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) № 883/2013 від 11 вересня 2013 року щодо розслідувань, які проводить Європейське бюро боротьби із шахрайством (OLAF), та про скасування Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1073/1999 та Регламенту Ради (Євратом) № 1074/1999 (ОВ L 248, 18.09.2013, с. 1).
(-6) Регламент Ради (Євратом, ЄС) № 2185/96 від 11 листопада 1996 року про виїзні перевірки та інспектування, які проводить Комісія для захисту фінансових інтересів Європейських Співтовариств від шахрайства та інших порушень (ОВ L 292, 15.11.1996, с. 2).
(-7) COM(2013)0624.
(-8) Рекомендація Комісії щодо управління інтелектуальною власністю в сфері передавання знань і Кодекс практики для університетів та інших публічних науково-дослідних організацій (C(2008) 1329, від 10.04.2008).
(-9) COM(2009)0512.
(-10) COM(2010)0245.
(-11) COM(2011)0112.
(-12) COM(2011)0152.
(-13) COM (2011)0112.
(-14) Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/60/ЄС від 23 жовтня 2000 року про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики (ОВ L 327, 22.12.2000, с. 1).
(-15) Директива Європейського Парламенту і Ради 2008/56/ЄС від 17 червня 2008 року про встановлення рамок заходів Співтовариства у сфері екологічної політики щодо морського середовища (Рамкова Директива морської стратегії) (ОВ L 164, 25.06.2008, с. 19).
(-16) World Energy Outlook 2008 (Прогноз розвитку світової енергетики), OECD-IEA, 2008.
(-17) COM(2011)0112.
(-18) COM(2009)0519.
(-19) Біла книга Комісії «План розвитку єдиного європейського транспортного простору - на шляху до конкурентоспроможної та ресурсоефективної транспортної системи» (COM(2011)0144).
(-20) «Транспортні засоби» слід розуміти в широкому сенсі, тобто всі види транспортних засобів.
(-21) Четвертий оцінювальний звіт Міжурядової групи експертів з питань змін клімату, 2007, (www.ipcc.ch).
(-22) COM (2011)0571.
(-23) COM (2009)0147.
(-24) COM(2011)0025.
(-25) COM(2009)0400.
(-26) COM(2007)0575.
(-27) Директива Європейського Парламенту і Ради 2007/60/ЄС від 23 жовтня 2007 року про оцінювання та управління ризиками, пов’язаними з повенями (ОВ L 288, 06.11.2007, с. 27).
(-28) COM(2012)0710.
(-29) COM(2010)0491.
(-30) COM(2011)0274.