Про затвердження Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення

Відповідно до статті 5 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Технічний регламент вибухових матеріалів промислового призначення, що додається.

3. Установити, що надання на ринку вибухових матеріалів промислового призначення, які були введені в обіг до дня набрання чинності цією постановою та перебувають в обігу не більш як два роки з дня набрання чинності цією постановою, не може бути заборонено чи обмежено у зв’язку з невідповідністю таких вибухових матеріалів вимогам затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

4. У пункті 13 переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 50, ст. 1550), у графі “Найменування нормативно-правового акта, дія якого поширюється на відповідний вид продукції” слова “Закон України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” замінити словами і цифрами “постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. № 802 “Про затвердження Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення”.

5. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня її опублікування.

ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
вибухових матеріалів промислового призначення

Загальні положення

1. Цей Технічний регламент установлює вимоги до вибухових матеріалів промислового призначення, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, забезпечення надання їх на ринку та нагляду за ними (далі - вибухові матеріали).

2. Цей Технічний регламент розроблено на основі Директиви 2014/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку та нагляду за вибуховими матеріалами промислового призначення.

3. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

1) вибухові матеріали, призначені для військового та спеціального використання;

2) піротехнічні вироби, на які поширюється дія Технічного регламенту піротехнічних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 839 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 60, ст. 2416);

3) боєприпаси, за винятком випадків, передбачених пунктами 33-35 цього Технічного регламенту.

Додаток 1 містить невичерпний перелік піротехнічних виробів та боєприпасів, зазначених у підпункті 2 цього пункту, підпункті 3 пункту 4 цього Технічного регламенту, складений відповідно до Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів.

4. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються в такому значенні:

1) безпека - запобігання використанню вибухових матеріалів, що суперечить закону та загрожує громадському порядку;

2) безпечність - запобігання нещасним випадкам, а також стримування наслідків таких випадків у разі, коли запобігти їм не вдалося;

3) боєприпаси - снаряди, споряджені або неспоряджені метальними зарядами, та незаряджені боєприпаси, що використовуються в портативній вогнепальній зброї, іншій вогнепальній зброї та артилерійській зброї;

4) введення в обіг - надання вибухового матеріалу на ринку України вперше;

5) вибухові матеріали - вибухові речовини, засоби їх ініціювання, вироби та пристрої, що є вибуховими (у розумінні Рекомендацій ООН про перевезення небезпечних вантажів) та підпадають під дію класу 1 Рекомендацій;

6) вилучення з обігу - будь-який захід, спрямований на запобігання наданню на ринку вибухового матеріалу, що перебуває в ланцюгу постачання продукції;

7) відкликання - будь-який захід, спрямований на забезпечення повернення вибухових матеріалів, які вже були надані споживачу (користувачу);

8) виробник - будь-яка фізична чи юридична особа (резидент чи нерезидент України), яка виготовляє вибуховий матеріал або доручає його розроблення чи виготовлення та реалізує вибуховий матеріал під своїм найменуванням або своєю торговельною маркою, або використовує його для власних цілей;

9) гармонізований європейський стандарт - стандарт, який прийнятий однією з європейських організацій стандартизації на основі запиту, зробленого Європейською Комісією, та номер і назву якого опубліковано в Офіційному віснику Європейського Союзу;

10) знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що вибуховий матеріал відповідає вимогам до нього, визначеним у технічних регламентах, якими передбачене нанесення маркування;

11) імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, що вводить в обіг на ринку України вибухові матеріали походженням з іншої країни;

12) надання на ринку - будь-яке платне або безоплатне постачання вибухового матеріалу для розповсюдження чи використання на ринку України у процесі провадження господарської діяльності;

13) орган з оцінки відповідності - підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ, що провадить діяльність з оцінки відповідності, включаючи випробування, сертифікацію та інспектування;

14) оцінка відповідності - процес доведення відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, встановленим у цьому Технічному регламенті;

15) перевезення - будь-яке фізичне переміщення вибухових матеріалів за визначеним маршрутом на території України, за винятком переміщення у межах певного місця (території суб’єкта господарювання);

16) розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання вибухових матеріалів, яка надає їх на ринку України;

17) технічна специфікація - документ, що встановлює технічні вимоги, яким має відповідати вибуховий матеріал;

18) уповноважений представник - будь-яка фізична чи юридична особа - резидент України, що має від виробника письмове доручення діяти від його імені стосовно визначених у дорученні завдань;

19) унікальна ідентифікація - нанесення на вибуховий матеріал універсальної ознаки товару - штрих-коду та/або матричного коду.

У цьому Технічному регламенті термін “суб’єкт господарювання” вживається у значенні, наведеному в Господарському кодексі України; терміни “модуль оцінки відповідності”, “орган, що призначає”, “презумпція відповідності”, “призначення”, “ризик”, “технічний регламент” вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”; терміни “неналежне застосування знака відповідності технічним регламентам”, “орган державного ринкового нагляду” - у значенні, наведеному в Законі України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”; термін “ланцюг постачання продукції” - у значенні, наведеному в Законі України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”; термін “національний стандарт” - у значенні, наведеному в Законі України “Про стандартизацію”; термін “ліцензія” - у значенні, наведеному в Законі України “Про ліцензування видів господарської діяльності”; термін “інформація” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про інформацію”.

Вільний обіг

5. Надання на ринку вибухових матеріалів, що відповідають вимогам цього Технічного регламенту, не може бути заборонено, обмежено або перешкоджено.

Надання на ринку

6. Вибухові матеріали можуть бути надані на ринку у разі відповідності вимогам цього Технічного регламенту.

Обов’язки виробників

7. Виробники під час введення в обіг вибухових матеріалів або використання їх для своїх власних цілей гарантують, що вони спроектовані та виготовлені відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку 2.

8. Виробники складають технічну документацію, визначену в додатку 3, та проводять або доручають уповноваженому представнику проведення процедури оцінки відповідності вибухових матеріалів відповідно до пункту 43 цього Технічного регламенту.

Якщо відповідність вибухових матеріалів вимогам, які до них застосовуються, доведена процедурою оцінки відповідності, виробники складають декларацію про відповідність i наносять знак відповідності технічним регламентам.

9. Виробники зберігають технічну документацію та декларацію про відповідність протягом 10 років з моменту введення в обіг вибухових матеріалів.

10. Виробники забезпечують застосування процедур, необхідних для забезпечення відповідності серійного виробництва вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту. Враховуються зміни в характеристиках вибухових матеріалів та зміни в національних стандартах, визначених у пункті 42 цього Технічного регламенту, або в інших технічних специфікаціях, шляхом посилання на які декларується відповідність вибухових матеріалів.

11. Виробники гарантують, що вибухові матеріали, які вони ввели в обіг, мають ідентифікацію, яка відповідає єдиній системі унікальної ідентифікації та відстеження вибухових матеріалів, визначеній у пунктах 36-38 цього Технічного регламенту.

Для вибухових матеріалів, виключених із зазначеної системи, виробники мають:

гарантувати, щоб на вибухові матеріали, які вводяться в обіг, були нанесені позначення типу, номера партії чи серійного номера або іншого елемента, які дозволяють здійснити їх ідентифікацію. У разі коли через невеликий розмір, форму нанесення відповідного позначення неможливе, необхідна інформація зазначається на упаковці або в документі, що супроводжує вибухові матеріали;

зазначити на вибухових матеріалах своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та контактну поштову адресу, за якою можна зв’язатися з виробником. Адреса повинна вказувати на одне місце, за яким можна звернутися до виробника. У разі коли позначення відповідної інформації неможливе, необхідна інформація зазначається на упаковці чи в документі, що супроводжує вибухові матеріали. Контактні дані зазначаються мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду.

12. Виробники гарантують, що до вибухових матеріалів, введених ними в обіг, було долучено інструкції та інформацію щодо заходів безпеки, що складені мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду. Зазначені інструкції та інформація щодо заходів безпеки мають бути чіткими та зрозумілими.

13. Виробники, які вважають, що вибухові матеріали, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, вживають коригувальних заходів, необхідних для приведення таких вибухових матеріалів у відповідність з вимогами цього Технічного регламенту, вилучення їх з обігу або відкликання. Якщо зазначені вибухові матеріали становлять ризик, виробники повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому інформацію, зокрема про невідповідність таких вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

14. На вимогу органу державного ринкового нагляду виробники надають йому інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідні для демонстрування відповідності вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту, складені державною мовою. Виробники мають співпрацювати з органом державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів для уникнення ризиків, що становлять введені ними в обіг вибухові матеріали.

Обов’язки уповноважених представників

15. Виробник може на підставі письмового доручення визначати уповноваженого представника.

16. Уповноважений представник виконує завдання, визначені в дорученні, отриманому від виробника. Таким дорученням передбачається виконання уповноваженим представником, зокрема, таких дій:

збереження декларації про відповідність і технічної документації для надання їх на запити органів державного ринкового нагляду протягом 10 років після введення в обіг вибухових матеріалів;

надання на вимогу органу державного ринкового нагляду інформації та документації, необхідних для демонстрування відповідності вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту;

співпраця з органом державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів для уникнення ризиків, пов’язаних з вибуховими матеріалами, на які поширюється дія доручення, одержаного уповноваженим представником.

Обов’язки імпортерів

17. Імпортери вводять в обіг лише ті вибухові матеріали, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

18. Перед введенням в обіг вибухових матеріалів імпортери перевіряють факт проведення виробником процедури оцінки відповідності, визначеної в пункті 43 цього Технічного регламенту, наявність технічної документації, наявність на вибухових матеріалах знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів та дотримання виробником вимог, визначених у пункті 11 цього Технічного регламенту.

Якщо імпортер вважає, що вибухові матеріали не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 2, він не вводить в обіг такі вибухові матеріали до приведення їх у відповідність із вимогами цього Технічного регламенту. Якщо зазначені вибухові матеріали становлять ризик, імпортер повідомляє про це виробнику та органу державного ринкового нагляду.

19. Імпортери зазначають на вибухових матеріалах своє найменування, зареєстроване комерційне найменування чи зареєстровану торговельну марку (знак для товарів і послуг) та поштову адресу, за якою можна до них звернутися. У разі коли позначення відповідної інформації неможливе, необхідна інформація зазначається на упаковці чи в документі, що супроводжують вибухові матеріали. Контактні дані зазначаються мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду.

20. Імпортери гарантують, що до вибухових матеріалів, введених ними в обіг, було долучено інструкції та інформацію про заходи безпеки, що складені мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду.

21. Імпортери під час перебування вибухових матеріалів під їх відповідальністю гарантують створення умов для їх зберігання чи транспортування з метою забезпечення відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 2.

22. Імпортери, які вважають, що вибухові матеріали, які вони ввели в обіг, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, вживають коригувальних заходів, необхідних для приведення таких вибухових матеріалів у відповідність з вимогам цього Технічного регламенту, вилучення їх з обігу або відкликання. Якщо зазначені вибухові матеріали становлять ризик, імпортери повідомляють про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подають йому інформацію, зокрема про невідповідність таких вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

23. Імпортери протягом 10 років після введення в обіг вибухових матеріалів зберігають копію декларації про відповідність для надання її на запити органу державного ринкового нагляду та забезпечують можливість надання такому органу за його запитами доступу до технічної документації.

24. На вимогу органу державного ринкового нагляду імпортери надають такому органу інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідну для демонстрування відповідності вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту, складену державною мовою. Імпортери мають співпрацювати з органом державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів для уникнення ризиків, що становлять введені ними в обіг вибухові матеріали.

Обов’язки розповсюджувачів

25. Розповсюджувачі під час надання вибухових матеріалів на ринку діють згідно з вимогами цього Технічного регламенту.

26. Розповсюджувачі перед наданням вибухових матеріалів на ринку перевіряють наявність на них знака відповідності технічним регламентам, необхідних документів, інструкцій та інформації про безпечність, складених мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду, а також дотримання виробником вимог, визначених у пункті 11 цього Технічного регламенту, імпортером - вимог, визначених у пункті 19 цього Технічного регламенту.

Якщо розповсюджувач вважає, що вибухові матеріали не відповідають суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 2, він не надає такі вибухові матеріали на ринку до приведення їх у відповідність із вимогами цього Технічного регламенту. Якщо зазначені вибухові матеріали становлять ризик, розповсюджувач зобов’язаний повідомити про це виробнику або імпортеру, а також відповідному органу державного ринкового нагляду.

27. Розповсюджувачі забезпечують під час перебування вибухових матеріалів під їх відповідальністю створення умов для їх зберігання чи транспортування, для забезпечення їх відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 2.

28. Розповсюджувачі, які вважають, що вибухові матеріали, які вони надали на ринку, не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, сприяють виробникам у вжитті ними коригувальних заходів, необхідних для приведення таких вибухових матеріалів у відповідність із вимогами цього Технічного регламенту, вилучення їх з обігу або відкликання. Якщо зазначені вибухові матеріали становлять ризик, розповсюджувачі зобов’язані повідомити про це відповідному органу державного ринкового нагляду та подати такому органу інформацію, зокрема про невідповідність таких вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту та вжиті коригувальні заходи.

29. На вимогу органу державного ринкового нагляду розповсюджувачі надають йому інформацію та документацію (в паперовій або електронній формі), необхідну для демонстрування відповідності вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту. Розповсюджувачі мають співпрацювати з органом державного ринкового нагляду з питань вжиття заходів щодо уникнення ризиків, що становлять надані ним на ринку вибухові матеріали.

Випадки, в яких обов’язки виробників покладаються на імпортерів та розповсюджувачів

30. У разі коли імпортер або розповсюджувач вводить вибухові матеріали в обіг під своїм найменуванням чи торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) або модифікує вже введені в обіг вибухові матеріали, що може вплинути на їх відповідність вимогам цього Технічного регламенту, імпортер або розповсюджувач вважається виробником та виконує обов’язки виробника, визначені у пунктах 7-14 цього Технічного регламенту.

Ідентифікація суб’єктів господарювання

31. Якщо вибухові матеріали не визначені системою, що передбачена у статтях 36-38 цього Технічного регламенту, суб’єкти господарювання на вимогу органу державного ринкового нагляду надають документацію, що дає змогу ідентифікувати:

будь-який суб’єкт господарювання, який постачав їм вибухові матеріали;

будь-який суб’єкт господарювання, якому вони постачали вибухові матеріали.

Суб’єкти господарювання надають інформацію, визначену в цьому пункті, протягом 10 років після того, як їм було здійснено постачання вибухових матеріалів, та протягом 10 років після того, як вони здійснили постачання вибухових матеріалів.

Транспортування вибухових матеріалів

32. Перевезення вибухових матеріалів здійснюється згідно з вимогами Закону України “Про перевезення небезпечних вантажів”, Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів та інших норм законодавства, які регулюють питання перевезення вибухових матеріалів відповідними видами транспорту.

Дозвіл на перевезення вибухових матеріалів видає уповноважений підрозділ Національної поліції.

Транспортування боєприпасів

33. Перевезення боєприпасів здійснюється згідно з вимогами Закону України “Про перевезення небезпечних вантажів”, Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів.

Відступ з безпеки

34. Держава у випадку загрози для громадської безпеки через недозволене володіння або використання вибухових матеріалів, на які поширюється дія цього Технічного регламенту, або боєприпасів може відходити від вимог пунктів 32 та 33 цього Технічного регламенту та вживати заходів до перевезення вибухових матеріалів або боєприпасів для попередження такого недозволеного володіння чи використання.

Обмін інформацією

35. Міжнародними договорами України та зобов’язаннями, що випливають із членства України в міжнародних та регіональних організаціях, можуть бути передбачені додаткові заходи щодо обміну інформацією про суб’єктів господарювання, які мають дозволи або ліцензії, передбачені пунктом 39 цього Технічного регламенту, з іншими державами.

Ідентифікація та відстеження вибухових матеріалів

36. Суб’єкти господарювання мають дотримуватися єдиної системи унікальної ідентифікації та відстеження вибухових матеріалів, яка враховує їх розмір, форму або конструкцію, за винятком випадків, коли немає необхідності розміщувати унікальну ідентифікацію на вибуховому матеріалі через низький рівень небезпеки, зумовлений такими його характеристиками та факторами, як низький рівень детонаційного впливу, характер використання такого матеріалу і низький рівень небезпеки, пов’язаний з легкими потенційними наслідками неправильного застосування вибухового матеріалу.

Система не поширюється на вибухові матеріали, які транспортуються і доставляються без упаковки або у вантажівках з насосом для їх безпосереднього розвантаження в свердловину, та на вибухові матеріали, що виготовляються на місцях проведення підривних робіт та використовуються відразу після виробництва (в місці виробництва).

37. Суб’єкти господарювання забезпечують збір і зберігання даних щодо вибухових матеріалів, у тому числі за допомогою електронних засобів, з метою створення можливості для унікальної ідентифікації та відстеження вибухових матеріалів під час надання їх на ринку, а також розміщення унікальної ідентифікації на вибуховому матеріалі та/або його упаковці, що дає можливість доступу до таких даних.

Такі дані мають стосуватися унікальної ідентифікації вибухових матеріалів, зокрема їх місцезнаходження під час перебування у розпорядженні суб’єктів господарювання, та реквізитів цих суб’єктів господарювання.

38. Дані, зазначені в пункті 37 цього Технічного регламенту, мають перевірятися суб’єктами господарювання і підлягають захисту від випадкового або навмисного пошкодження або знищення. Ці дані зберігаються протягом 10 років з моменту укладення угоди на постачання, а в разі, коли вибухові матеріали були використані або утилізовані, - протягом 10 років з моменту їх використання або утилізації, навіть якщо суб’єкт господарювання припинив свою діяльність. Такі дані суб’єкти господарювання надають органам державного ринкового нагляду на їх вимогу.

Ліцензія або дозвіл

39. Суб’єкти господарювання повинні мати ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів промислового призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, та на перевезення небезпечних вантажів та/або дозвіл на право проведення підривних робіт і відповідний дозвіл, що дає їм право на придбання, зберігання, перевезення вибухових матеріалів (у тому числі імпортованих та таких, що експортуються).

Реалізація вибухових матеріалів суб’єктами господарювання, які їх виробляють, здійснюється за наявності у відповідного суб’єкта ліцензії на виробництво вибухових матеріалів.

Суб’єкти господарювання, які проводять підривні роботи, можуть здійснювати в установленому порядку реалізацію надлишку або таких вибухових матеріалів, потреба у використанні яких відпала.

Ліцензування діяльності з виробництва

40. Видаючи визначену у пункті 39 ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва вибухових матеріалів, орган ліцензування має переконатися в тому, що відповідальні суб’єкти господарювання здатні виконувати взяті на себе технічні зобов’язання.

Конфіскація

41. Орган державного ринкового нагляду має вживати необхідних заходів для того, щоб дозволити уповноваженим органам вилучати будь-які вибухові матеріали, якщо існує достатньо доказів того, що такі вибухові матеріали будуть придбані, використані або реалізовані незаконним шляхом, виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Презумпція відповідності вибухових матеріалів

42. Перелік національних стандартів, що є ідентичними гармонізованим європейським стандартам та відповідність яким надає презумпцію відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності (далі - перелік національних стандартів), визначеним у додатку 2, затверджується та оприлюднюється відповідно до закону.

Відповідність вибухових матеріалів стандартам, які включені до переліку національних стандартів, або їх частинам надає презумпцію відповідності таких вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, визначеним у додатку 2, які встановлюються такими стандартами чи їх частинами.

Процедури оцінки відповідності

43. Перед введенням в обіг вибухові матеріали підлягають таким процедурам оцінки відповідності:

1) процедурі експертизи типу (модуль В), визначеній в пунктах 1-10 додатка 3, і за вибором виробника одній з таких:

процедурі відповідності типу на основі внутрішнього контролю виробництва з контрольними перевірками вибухових матеріалів через довільні інтервали часу (модуль C2), визначеній в пунктах 11-16 додатка 3;

процедурі відповідності типу на основі забезпечення якості виробничого процесу (модуль D), визначеній в пунктах 17-32 додатка 3;

процедурі відповідності типу на основі забезпечення якості вибухового матеріалу (модуль E), визначеній в пунктах 33-48 додатка 3;

процедурі відповідності типу на основі перевірки вибухового матеріалу (модуль F), визначеній в пунктах 49-61 додатка 3;

2) процедурі відповідності на основі перевірки одиниці вибухового матеріалу (модуль G), визначеній в пунктах 62-68 додатка 3.

Декларація про відповідність

44. У декларації про відповідність зазначається про дотримання суттєвих вимог щодо безпечності, визначених у додатку 2.

45. Декларація про відповідність складається за примірною структурою згідно з додатком 4 і має містити відомості, визначені у відповідних модулях оцінки відповідності та постійно оновлюватися.

Декларація про відповідність складається державною мовою, а в разі її складення іншою мовою - перекладається на державну мову.

46. У разі коли на вибуховий матеріал поширюється дія кількох технічних регламентів, що вимагають складення декларації про відповідність, складається єдина декларація про відповідність стосовно таких регламентів. У такій декларації про відповідність мають бути зазначені відповідні технічні регламенти, включаючи відомості про їх офіційне опублікування.

47. Виробник шляхом складення декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність вибухових матеріалів вимогам цього Технічного регламенту.

Загальні принципи маркування знаком відповідності технічним регламентам

48. Знак відповідності технічним регламентам застосовується згідно із загальними принципами маркування зазначеним знаком, установленими законом.

Правила та умови нанесення знака відповідності технічним регламентам

49. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на вибуховий матеріал таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через властивості вибухового матеріалу, знак відповідності технічним регламентам наноситься на упаковку та на супровідні документи.

50. Знак відповідності технічним регламентам наноситься перед введенням вибухового матеріалу в обіг.

51. Після знака відповідності технічним регламентам наноситься ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності, що залучений на етапі здійснення контролю за виробництвом.

Ідентифікаційний номер призначеного органу наноситься таким органом самостійно або згідно з його інструкціями виробником чи його уповноваженим представником.

52. Після знака відповідності технічним регламентам та ідентифікаційного номера призначеного органу може бути нанесене інше маркування, що вказує на особливий ризик або використання за умови, що це не вплине негативно на видимість, розбірливість та значення знака відповідності технічним регламентам.

53. Знак відповідності технічним регламентам наноситься на супровідні документи у випадках, коли вибухові матеріали виготовляються для власного використання, якщо вони транспортуються і доставляються без упаковки або виготовляються в пересувних пунктах для їх безпосереднього розвантаження в свердловину, та коли вибухові матеріали виготовляються на місцях проведення підривних робіт і використовуються відразу після виробництва (в місці виробництва).

54. Обмежувальні (коригувальні) заходи в разі неналежного застосування знака відповідності технічним регламентам вживаються в установленому законом порядку.

Органи, що призначають

55. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, є органом, що призначає.

Орган, що призначає, є відповідальним за встановлення та проведення необхідних процедур для оцінки та призначення органів з оцінки відповідності та моніторингу призначених органів з дотриманням вимог пунктів 56-61 цього Технічного регламенту.

Вимоги до органів, що призначають

56. Орган, що призначає, має бути заснований таким чином, щоб уникнути конфлікту інтересів з органами з оцінки відповідності.

57. Орган, що призначає, має бути організований та функціонувати таким чином, щоб гарантувати об’єктивність та неупередженість його діяльності.

58. Орган, що призначає, має бути організований таким чином, щоб кожне рішення щодо призначення органу з оцінки відповідності приймалося уповноваженими особами, які не проводили оцінку.

59. Орган, що призначає, не може пропонувати або провадити будь-яку діяльність, яку провадять органи з оцінки відповідності, а також надавати послуги на комерційних або конкурентних засадах.

60. Орган, що призначає, має гарантувати конфіденційність інформації, отриманої ним.

61. Орган, що призначає, повинен мати у своєму розпорядженні достатню кількість кваліфікованих кадрів для належного виконання власних завдань.

Обов’язки органів, що призначають, щодо обміну інформацією

62. Орган, що призначає, формує та веде базу даних про технічні регламенти і реєстр призначених органів. Міжнародними договорами України та зобов’язаннями, що випливають із членства України в міжнародних та регіональних організаціях, можуть бути передбачені додаткові заходи щодо обміну інформацією про проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності з іншими державами.

Призначення органів з оцінки відповідності

63. Призначення органів з оцінки відповідності для виконання ними як третіми сторонами завдань з оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом здійснюється відповідно до закону.

Спеціальні вимоги до призначених органів

64. Органи з оцінки відповідності повинні відповідати загальним вимогам до призначених органів, установленим законом, та спеціальним вимогам до таких органів, визначеним у пунктах 65-72 цього Технічного регламенту.

65. Орган з оцінки відповідності має бути третьою стороною, незалежною від суб’єкта господарювання, який надає вибуховий матеріал для проведення оцінки відповідності, або вибухового матеріалу, оцінку якого він проводить.

66. Орган з оцінки відповідності (його керівник, заступники керівника та працівники, відповідальні за виконання завдань з оцінки відповідності):

не повинен бути проектувальником, виробником, імпортером, розповсюджувачем, монтажником, покупцем, власником, користувачем чи відповідальним за обслуговування вибухових матеріалів, які він оцінює, або представником будь-якої з цих сторін. Зазначена вимога не виключає можливості використання оцінюваних вибухових матеріалів, які є необхідними для роботи органу з оцінки відповідності, чи використання їх в особистих цілях;

не повинен брати безпосередньої участі у проектуванні, виготовленні, спорудженні, реалізації, монтажі, використанні чи обслуговуванні вибухових матеріалів, які він оцінює, або представляти сторони, що беруть участь у такій діяльності. Такий орган не повинен провадити будь-яку діяльність, яка може суперечити незалежності його суджень або його доброчесності стосовно діяльності з оцінки відповідності, на провадження якої він призначається або призначений. Така вимога, зокрема, стосується послуг з консультування.

Орган з оцінки відповідності забезпечує, щоб діяльність субпідрядників або дочірніх підприємств, які ним залучаються до виконання робіт з оцінки відповідності, не впливала на конфіденційність інформації, об’єктивність і неупередженість діяльності з оцінки відповідності такого органу.

67. Орган з оцінки відповідності та його працівники повинні провадити діяльність з оцінки відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності із забезпеченням технічної компетентності у визначеній галузі, бути вільним від будь-якого тиску та спонукання, зокрема фінансового характеру, які могли б впливати на його судження або результати його діяльності з оцінки відповідності, особливо з боку осіб чи груп осіб, заінтересованих у результатах такої діяльності.

68. Орган з оцінки відповідності повинен бути здатним виконувати всі завдання з оцінки відповідності, які покладені на нього згідно з додатком 3 та стосовно яких він призначається чи був призначений, незалежно від того, чи такі завдання виконуються самим органом з оцінки відповідності, чи від його імені та під його відповідальність.

Орган з оцінки відповідності у будь-який час і для кожної процедури оцінки відповідності та кожного виду чи категорії вибухових матеріалів, стосовно яких він призначається чи був призначений, повинен мати у своєму розпорядженні:

кваліфікованих та досвідчених працівників для виконання завдань з оцінки відповідності;

описи процедур, згідно з якими проводиться оцінка відповідності, що забезпечують прозорість і відтворюваність таких процедур. Орган з оцінки відповідності повинен застосовувати відповідні правила, методики, настанови та процедури тощо, що дають змогу розрізняти завдання, які він виконує як призначений орган, та іншу діяльність;

процедури для провадження діяльності з оцінки відповідності з урахуванням розміру суб’єкта господарювання, що замовляє роботи з оцінки відповідності, галузі, в якій він провадить діяльність, його структури, ступеня складності технології виробництва відповідної продукції та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

Орган з оцінки відповідності повинен мати засоби, необхідні для належного виконання технічних і адміністративних завдань, пов’язаних з діяльністю з оцінки відповідності, а також доступ до всього необхідного обладнання та устаткування.

69. Працівники, відповідальні за виконання завдань з оцінки відповідності, повинні мати:

технічну і професійну підготовку, що охоплює діяльність з оцінки відповідності, стосовно якої орган з оцінки відповідності був призначений;

достатні знання вимог, які стосуються робіт з оцінки відповідності, що він проводить, та відповідні повноваження для проведення таких робіт;

відповідні знання та розуміння суттєвих вимог, визначених у додатку 2, стандартів з переліку національних стандартів, що застосовуються, положень законодавства України щодо умов обігу на ринку продукції, яку він оцінює, а також відповідних положень законодавства Європейського Союзу;

досвід із складення сертифікатів, протоколів та звітів, які підтверджують проведення робіт з оцінки відповідності.

70. Неупередженість органу з оцінки відповідності, його керівника, заступників керівника та працівників, відповідальних за виконання завдань з оцінки відповідності, має бути гарантована.

Оплата праці керівника, заступників керівника органу з оцінки відповідності та його працівників, відповідальних за виконання завдань з оцінки відповідності, не має залежати від кількості проведених робіт з оцінки відповідності чи їх результатів.

71. Працівники органу з оцінки відповідності повинні забезпечувати дотримання вимог щодо конфіденційності інформації, яка захищається в режимі комерційної таємниці, одержаної під час виконання своїх завдань згідно з додатком 3, крім її надання у визначених законом випадках відповідним уповноваженим органам.

72. Орган з оцінки відповідності бере участь у відповідній діяльності із стандартизації або забезпечує інформованість своїх працівників, які відповідають за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність.

Призначений орган бере участь у відповідній діяльності секторальної групи призначених органів, утвореної згідно з пунктом 85 цього Технічного регламенту, забезпечує інформованість своїх працівників, які відповідають за виконання завдань з оцінки відповідності, про таку діяльність, а також застосовує документи, підготовлені за результатами роботи зазначеної групи, як загальні настанови.

Залучення призначеними органами субпідрядників та дочірніх підприємств

73. У разі коли призначений орган залучає до виконання конкретних робіт з оцінки відповідності субпідрядника або дочірнє підприємство, він повинен перевірити відповідність зазначеного субпідрядника або дочірнього підприємства вимогам до призначених органів, визначеним у пунктах 64-72 цього Технічного регламенту, та повідомити про це органу, що призначає.

74. Призначені органи несуть відповідальність за роботи, що виконуються субпідрядниками або дочірніми підприємствами незалежно від їх місцезнаходження.

75. Субпідрядник або дочірнє підприємство можуть бути залучені до виконання робіт з оцінки відповідності за згодою замовника.

76. Призначені органи повинні зберігати для надання на запити органу, що призначає, відповідні документи стосовно оцінювання кваліфікації залучених субпідрядників або дочірніх підприємств і робіт, що виконуються ними згідно з додатком 3.

Обов’язки призначених органів стосовно провадження їх діяльності

77. Призначені органи проводять оцінку відповідності згідно з процедурами оцінки відповідності, визначеними в додатку 3.

78. Оцінку відповідності проводять без зайвого навантаження на суб’єктів господарювання.

Призначені органи провадять свою діяльність з урахуванням величини суб’єкта господарювання, що замовляє роботи з оцінки відповідності, в галузі, в якій він діє, його структури, ступеня складності технології виготовлення вибухового матеріалу та масового чи серійного характеру виробничого процесу.

При цьому призначені органи дотримуються ступеня вимогливості та рівня захисту, що є необхідними для відповідності вибухового матеріалу вимогам цього Технічного регламенту.

79. У разі коли призначений орган вважає, що виробником не дотримані суттєві вимоги щодо безпечності, визначені в додатку 2, та вимоги відповідних стандартів, включених до переліку національних стандартів, чи інших технічних специфікацій, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів та не видавати сертифікат відповідності.

80. Якщо під час проведення моніторингу відповідності після видачі сертифіката відповідності призначений орган виявить, що вибуховий матеріал вже не відповідає вимогам, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі необхідності зупинити дію або скасувати сертифікат відповідності.

81. У разі коли коригувальних заходів не вжито або вони не дали необхідних результатів, призначений орган залежно від обставин повинен обмежити сферу призначення, зупинити дію або скасувати сертифікат відповідності.

Апеляції на рішення призначених органів

82. Подання та розгляд апеляцій на рішення призначених органів здійснюються відповідно до законодавства.

Обов’язки призначених органів стосовно надання інформації

83. Призначені органи повинні інформувати орган, що призначає, про:

будь-які відмови у видачі, обмеження сфери, зупинення дії або скасування документів про відповідність;

будь-які обставини, що впливають на сферу та умови призначення цих органів;

будь-які запити щодо надання інформації стосовно діяльності з оцінки відповідності, одержані ними від органів державного ринкового нагляду.

На запит органу, що призначає, призначені органи також повинні інформувати його про діяльність з оцінки відповідності, що провадилася в межах сфери їх призначення, та будь-яку іншу проведену діяльність, включаючи транскордонну діяльність та роботи за договорами субпідряду.

84. Призначені органи повинні надавати іншим органам з оцінки відповідності, які призначені згідно з цим Технічним регламентом та провадять подібну діяльність з оцінки відповідності, що охоплює такі ж вибухові матеріали, відповідну інформацію з питань, які стосуються негативних результатів оцінки відповідності, а на запит - також інформацію з питань, що стосуються позитивних результатів оцінки відповідності.

Координація призначених органів

85. Координація призначених органів та співпраця між органами з оцінки відповідності, призначеними згідно з цим Технічним регламентом, здійснюється у межах секторальної групи призначених органів.

Призначені органи повинні брати участь у роботі секторальної групи призначених органів безпосередньо або через визначених представників.

Державний ринковий нагляд і державний контроль вибухових матеріалів

86. Державний ринковий нагляд і державний контроль введених в обіг вибухових матеріалів здійснюються відповідно до закону.

Формальна невідповідність

87. Заходи щодо усунення формальної невідповідності вибухових матеріалів вживаються відповідним суб’єктом господарювання в разі, коли орган державного ринкового нагляду встановить будь-яку таку невідповідність:

знак відповідності технічним регламентам нанесено з порушенням загальних принципів маркування зазначеним знаком, установлених законом, або вимог, визначених у пунктах 49-54 цього Технічного регламенту;

не нанесено знак відповідності технічним регламентам;

ідентифікаційний номер призначеного органу, залученого на етапі здійснення контролю за виробництвом, нанесено з порушенням вимог, визначених у пунктах 49-54 цього Технічного регламенту, або не нанесено;

не було складено декларацію про відповідність;

декларацію про відповідність складено з порушенням вимог;

органу державного ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною;

інформація, зазначена в абзаці четвертому пункту 11 та пункті 19 цього Технічного регламенту, відсутня, є неправдивою або неповною;

не дотримано одну з вимог, визначених у пунктах 7-14 та 17-24 цього Технічного регламенту.

Якщо невідповідність, зазначена в цьому пункті продовжує зберігатися, орган державного ринкового нагляду вживає відповідних заходів для обмеження або заборони надання вибухових матеріалів на ринку або заходи щодо їх відкликання чи вилучення з обігу.

Таблиця відповідності

88. Таблиця відповідності положень Директиви 2014/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку та нагляду за вибуховими матеріалами промислового призначення та цього Технічного регламенту наведена у додатку 5.

ПЕРЕЛІК
піротехнічних виробів та боєприпасів, складений відповідно до Рекомендацій ООН з перевезення небезпечних вантажів

__________
* Використовується лише для довідки.

СУТТЄВІ ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОСТІ

Загальні вимоги

1. Кожний вибуховий матеріал повинен розроблятися, виготовлятися і надаватися на ринок з мінімальним ризиком для людського життя і здоров’я, недопущенням виникнення небезпеки для майна і навколишнього середовища за нормальних, передбачуваних умов з урахуванням вимог правил безпеки і типової практики, зокрема до того часу, коли він буде застосований.

2. Кожний вибуховий матеріал повинен мати експлуатаційні характеристики, визначені виробником, для забезпечення безпечності та надійності.

3. Кожний вибуховий матеріал повинен розроблятися та виготовлятися таким чином, щоб після застосування відповідної технології він міг бути утилізований з мінімальним ризиком для навколишнього середовища.

Особливі вимоги

4. Доказом безпечності вибухових матеріалів є їх відповідність національним стандартам, що гармонізовані з відповідними європейськими стандартами, визначеними у пункті 42 Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення.

5. У разі необхідності дані та властивості вибухових матеріалів повинні бути враховані або перевірені, зокрема:

конструктивні і характерні (фізико-хімічні) властивості, у тому числі хімічний склад, ступінь однорідності та гранулометричний склад;

фізична і хімічна стійкість вибухового матеріалу в усіх умовах оточуючого середовища, в яких його передбачається використовувати;

чутливість до удару і тертя;

сумісність усіх компонентів щодо їх фізичної і хімічної стійкості;

хімічна чистота вибухових речовин;

стійкість вибухового матеріалу до впливу води, якщо його передбачається використовувати в умовах підвищеної вологості або якщо вода може негативно впливати на його безпеку або надійність;

стійкість до низьких і високих температур, якщо вибуховий матеріал передбачається зберігати або застосовувати при таких температурах і на його безпеку або надійність можуть негативно вплинути охолодження або нагрівання його компонентів чи всього матеріалу в цілому;

придатність вибухового матеріалу до застосування в небезпечних середовищах (наприклад, у середовищі метанового газу, гарячих мас), якщо його передбачається застосовувати в таких умовах;

особливості забезпечення безпеки під час експлуатації для запобігання передчасного або випадкового ініціювання або займання;

правильне заряджання та спрацювання вибухового матеріалу у разі його використання за призначенням;

відповідні інструкції, маркування з інформацією про безпечне поводження, зберігання, застосування та утилізацію вибухового матеріалу повинні бути викладені мовою, зрозумілою споживачу (користувачу) та органу державного ринкового нагляду;

здатність вибухового матеріалу, його оболонки або інших його компонентів зберігати свої первинні властивості під час зберігання до настання кінцевої дати застосування, зазначеної виробником;

зазначення всіх пристроїв і комплектувальних виробів до них, необхідних для надійного і безпечного функціонування вибухового матеріалу.

6. Кожний вибуховий матеріал повинен випробовуватися в реальних умовах. У разі неможливості здійснення даних випробувань у випробувальній лабораторії випробування проводять в умовах, за яких передбачається застосовувати даний вибуховий матеріал.

Вимоги до груп вибухових матеріалів

7. Бризантні вибухові матеріали повинні відповідати такими вимогам:

запропонований метод ініціювання повинен забезпечувати безпечну, надійну і повну детонацію або миттєве згорання (залежно від призначення) вибухового матеріалу. У випадку з димним порохом перевіряється його здатність до миттєвого згорання;

патроновані вибухові матеріали повинні передавати детонацію безпечно і надійно від одного патрона до іншого;

гази, які виділяються вибуховими матеріалами, призначеними для застосування під землею, можуть містити отруйні оксиди вуглецю та азоту, інші гази, пари або розсіяні в повітрі залишкові частинки у кількості, яка не завдає шкоди здоров’ю в нормальних умовах використання.

8. Детонаційні шнури, вогнепровідні шнури, інші шнури та ударні трубки повинні відповідати таким вимогам:

оболонка детонаційних шнурів, вогнепровідних шнурів, запалювальних капсулів та патронів повинна мати достатню механічну міцність і надійно захищати вибуховий матеріал при звичайному механічному навантаженні;

параметри часу згорання вогнепровідних шнурів повинні зазначатися і точно дотримуватися;

детонаційні шнури повинні забезпечувати надійне ініціювання, мати достатню ініціюючу здатність і відповідати вимогам до зберігання навіть в особливих кліматичних умовах.

9. Детонатори (у тому числі детонатори уповільненої дії) і реле повинні відповідати таким вимогам:

детонатори повинні забезпечувати надійне ініціювання вибухових матеріалів, призначених для застосування разом з ними, у всіх передбачених умовах застосування;

реле затримки для детонаційних шнурів повинні мати здатність надійного ініціювання;

на здатність ініціювання не повинна негативно впливати волога;

час затримки детонаторів уповільненої дії повинен бути достатньо рівномірним, щоб не допустити перекриття інтервалів сусідніх серій уповільнення;

електричні характеристики електричних детонаторів повинні бути зазначені на упаковці (наприклад, безпечний струм, опір);

проводи електричних детонаторів повинні мати достатню ізоляцію і достатню механічну міцність, у тому числі міцність зв’язку з детонатором, з урахуванням передбачуваного варіанта застосування.

10. Палива та ракетні палива повинні відповідати таким вимогам:

дані матеріали не повинні детонувати у випадку їх застосування згідно з призначенням;

палива (наприклад, палива на основі нітроцелюлози) повинні мати стійкість до розкладання;

тверді ракетні палива в пресованій або литій формі не повинні містити будь-яких тріщин або газових пузирів, здатних небезпечно впливати на їх функціонування.

ПРОЦЕДУРИ ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ

Експертиза типу

(модуль В)

1. Експертиза типу є тією частиною процедури оцінки відповідності, в якій призначений орган з оцінки відповідності (далі - призначений орган) досліджує технічний проект вибухових матеріалів промислового призначення (далі - вибухових матеріалів) та підтверджує і засвідчує, що технічний проект вибухових матеріалів відповідає вимогам Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення (далі - Технічний регламент), які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

2. Експертиза типу виконується способом оцінки адекватності технічного проекту вибухового матеріалу шляхом експертизи технічної документації та підтвердних доказів, зазначених у пункті 3 цього додатка, з дослідженням однієї або кількох критичних частин зразка вибухового матеріалу, що є репрезентативним для передбаченого виробництва (поєднання експертизи типового зразка та його проекту).

3. Виробник подає лише одному призначеному органу за своїм вибором заявку на експертизу типу, яка включає:

1) найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

2) письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана жодному іншому призначеному органу;

3) технічну документацію. Технічна документація дає можливість оцінити відповідність вибухових матеріалів застосовним вимогам Технічного регламенту, включає опис проведення і результати належного аналізу та оцінки ризику (ризиків). У технічній документації зазначаються застосовні вимоги та пов’язані з проведенням оцінки відповідності питання проектування, виробництва та застосування вибухових матеріалів. Технічна документація повинна у відповідних випадках містити, зокрема, такі елементи:

загальний опис вибухового матеріалу;

концептуальний проект вибухового матеріалу, виробничі креслення, схеми компонентів, схеми підключення тощо;

описи і пояснення, необхідні для розуміння цих креслень і схем та використання вибухових матеріалів;

перелік стандартів, застосованих повністю чи частково, включених до переліку національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, а в разі, коли зазначені стандарти не застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам Технічного регламенту. У разі часткового застосування стандартів у технічній документації зазначаються їх частини, які були застосовані;

результати виконаних проектних розрахунків, проведених досліджень тощо;

протоколи випробувань;

4) зразки, що є репрезентативними для передбаченого виробництва. Призначений орган може затребувати додаткові зразки, якщо це необхідно для виконання програми випробувань;

5) підтвердні докази для доведення адекватності рішення технічного проекту. Зазначені докази містять посилання на всі використані документи, насамперед у разі, коли не застосовані в повному обсязі відповідні стандарти, включені до переліку національних стандартів. У разі потреби підтвердні докази включають результати випробувань, проведених згідно з іншими технічними специфікаціями акредитованою випробувальною лабораторією виробника або від його імені та під його відповідальність іншою випробувальною лабораторією.

4. Призначений орган:

1) стосовно вибухових матеріалів - проводить експертизу технічної документації та підтвердних доказів з метою оцінки адекватності технічного проекту вибухових матеріалів;

2) стосовно зразка (зразків):

перевіряє відповідність виготовлення зразка (зразків) вибухового матеріалу технічній документації та ідентифікує елементи зразка (зразків) вибухового матеріалу, що розроблені згідно із застосовними положеннями відповідних стандартів, включених до переліку національних стандартів, та елементи, що розроблені відповідно до інших технічних специфікацій;

проводить відповідні дослідження і випробування або доручає їх проведення для перевірки правильності застосування прийнятих виробником рішень, відповідних стандартів, включених до переліку національних стандартів;

проводить відповідні дослідження і випробування або доручає їх проведення для перевірки правильності прийняття виробником рішення про застосування інших технічних специфікацій з метою дотримання відповідних суттєвих вимог щодо безпечності;

узгоджує з виробником місце проведення досліджень і випробувань.

5. Призначений орган на виконання умов договору з виробником складає звіт про оцінку відповідності, в якому зазначаються дані про діяльність згідно з пунктом 4 цього додатка та її результати. Призначений орган, виконуючи свої зобов’язання стосовно органу, що призначає, може розкривати зміст такого звіту в повному обсязі або частково лише за згодою виробника.

6. У разі коли тип вибухового матеріалу відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган видає виробнику сертифікат експертизи типу. У сертифікаті зазначаються найменування і адреса виробника, висновки експертизи, умови дійсності сертифіката (за наявності) та дані, необхідні для ідентифікації затвердженого типу. До сертифіката експертизи типу можуть додаватися один чи більше додатків.

У сертифікаті експертизи типу та додатках до нього повинна міститися інформація, яка дає змогу оцінювати відповідність виготовленого вибухового матеріалу дослідженому типу та здійснювати контроль його використання.

У разі коли тип вибухового матеріалу не відповідає вимогам Технічного регламенту, призначений орган відмовляє у видачі сертифіката експертизи типу та повідомляє про це заявнику з обґрунтуванням своєї відмови.

7. Призначений орган постійно відстежує будь-які зміни в загальновизнаному сучасному стані розвитку науки і техніки, які свідчать про те, що затверджений тип вибухового матеріалу може вже не відповідати вимогам Технічного регламенту, та визначає, чи такі зміни потребують подальшого дослідження. У разі коли зазначені зміни потребують подальшого дослідження, призначений орган повідомляє про це виробнику.

Виробник інформує призначений орган, який зберігає технічну документацію стосовно сертифіката експертизи типу, про всі модифікації затвердженого типу, що можуть вплинути на відповідність вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності або на умови дійсності сертифіката. Такі модифікації потребують додаткового затвердження у формі доповнення до сертифіката експертизи типу.

8. Призначений орган інформує орган, що призначає, про видані або скасовані ним сертифікати експертизи типу або доповнення до них, а також на запит органу, що призначає, подає йому перелік сертифікатів та/або доповнень до них, у видачі яких відмовлено, дію яких зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження.

Призначений орган інформує інші призначені органи про сертифікати та/або доповнення до них, у видачі яких відмовлено або які скасовано, дію яких зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження, а на запит - також про видані сертифікати та/або доповнення до них.

Орган, що призначає, відповідні органи державного ринкового нагляду та інші призначені органи мають право за запитами одержувати копію сертифікатів експертизи типу або доповнень до них. Орган, що призначає, та відповідні органи державного ринкового нагляду мають право за запитами одержувати копію технічної документації та результати досліджень, проведених призначеним органом. Призначений орган зберігає копію сертифіката експертизи типу, додатків і доповнень до нього, а також технічний файл, включаючи подану виробником документацію, до закінчення строку дії такого сертифіката.

9. Виробник зберігає копію сертифіката експертизи типу, додатків і доповнень до нього разом із технічною документацією для надання на запити органів державного ринкового нагляду протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу.

10. Уповноважений представник виробника може подати заявку згідно з пунктом 3 цього додатка та виконувати обов’язки, визначені в пунктах 7 і 9 цього додатка, за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва з контрольними перевірками вибухових матеріалів через довільні інтервали часу

(модуль С2)

11. Відповідність типу на основі внутрішнього контролю виробництва є частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені в пунктах 12-15 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що вибуховий матеріал відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

Виробництво

12. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і контроль за ним забезпечували відповідність виготовлених вибухових матеріалів типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

Перевірки вибухових матеріалів

13. З метою оцінювання якості внутрішнього контролю вибухових матеріалів за вибором виробника призначений орган проводить перевірки зразків вибухових матеріалів або доручає їх проведення через довільні інтервали часу, визначені таким органом, з урахуванням, зокрема, технологічної складності виготовлення вибухових матеріалів та обсягів їх виробництва. Відповідні зразки готових вибухових матеріалів, відібраних призначеним органом у місці їх виготовлення перед введенням вибухових матеріалів в обіг, повинні бути досліджені шляхом проведення випробувань, передбачених відповідними частинами стандартів, включених до переліку національних стандартів, та/або рівнозначних випробувань, визначених в інших відповідних технічних специфікаціях, для перевірки відповідності вибухових матеріалів типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту.

Процедура відбору зразків встановлюється органом з оцінки відповідності з урахуванням особливостей виробництва, випробувань та використання відповідних вибухових матеріалів.

У разі коли відібрані зразки вибухових матеріалів не відповідають прийнятному рівню якості, призначений орган вживає належних заходів.

Процедура відбору зразків вибухових матеріалів, що застосовується, повинна сприяти визначенню параметрів виробничого процесу виготовлення вибухових матеріалів у допустимих межах з метою гарантування відповідності вибухових матеріалів.

Виробник під відповідальність призначеного органу наносить ідентифікаційний номер такого органу на кожний вибуховий матеріал під час виробничого процесу.

Маркування знаком відповідності технічним регламентам та декларація про відповідність

14. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам на кожний вибуховий матеріал, який відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

15. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність на кожний вибуховий матеріал та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати вибуховий матеріал, для якого її складено.

Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

Уповноважений представник

16. Зобов’язання виробника, зазначені в пунктах 14 і 15 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть виконуватися його уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

Відповідність типу на основі забезпечення якості виробничого процесу

(модуль D)

17. Відповідність типу на основі забезпечення якості виробничого процесу є тією частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, зазначені в пунктах 18, 28 і 29 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що вибухові матеріали відповідають типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

Виробництво

18. Виробник забезпечує функціонування схваленої системи управління якістю для виробництва, контролю та проведення випробувань готових вибухових матеріалів згідно з пунктами 19-23 цього додатка і підлягає нагляду згідно з пунктами 24-27 цього додатка.

Система управління якістю

19. Виробник подає лише одному призначеному органу за своїм вибором заявку на оцінку системи управління якістю відповідних вибухових матеріалів, яка включає:

1) найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

2) письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана жодному іншому призначеному органу;

3) усю відповідну інформацію щодо вибухових матеріалів;

4) документацію стосовно системи управління якістю;

5) технічну документацію щодо затвердженого типу та копію сертифіката експертизи типу.

20. Система управління якістю забезпечує відповідність вибухових матеріалів типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

Усі прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю повинні бути систематично і упорядковано задокументовані у вигляді методик, процедур та інструкцій, викладених у письмовій формі. Документація стосовно системи управління якістю дає можливість однозначно тлумачити програми, плани, настанови і протоколи (записи) щодо якості.

Зазначена документація містить належний опис:

цілей у сфері якості та організаційної структури, обов’язків і повноважень керівництва стосовно якості вибухових матеріалів;

відповідних методів виробництва, контролю якості та забезпечення якості, процесів і системних заходів, які застосовуються;

досліджень і випробувань, які проводяться до, під час та після виробництва вибухових матеріалів, а також періодичності їх проведення;

протоколів (записів) щодо якості (звітів про інспектування, даних випробувань і калібрувань, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо);

засобів моніторингу, які дають змогу контролювати досягнення якості вибухових матеріалів та функціонування системи управління якістю.

21. Призначений орган оцінює систему управління якістю з метою визначення її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 20 цього додатка.

Призначений орган робить припущення, яке визнається достовірним, поки не буде доведено інше, про відповідність вимогам, зазначеним у пункті 20 цього додатка, тих елементів системи управління якістю, що відповідають відповідним вимогам національного стандарту, який є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту.

Група аудиту повинна володіти досвідом роботи у сфері систем управління якістю та мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінювання вибухових матеріалів та технологій їх виробництва, а також знанням вимог Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів. Проведення аудиту включає відвідування підприємства-виробника для здійснення оцінки. Група аудиту вивчає технічну документацію, зазначену в абзаці шостому підпункту 5 пункту 19 цього додатка, з метою перевірки здатності виробника ідентифікувати відповідні вимоги Технічного регламенту та проводити необхідні дослідження для забезпечення відповідності вибухових матеріалів таким вимогам.

Призначений орган повідомляє виробнику про прийняте рішення. Зазначене повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

22. Виробник виконує обов’язки, пов’язані із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю, та підтримує її в адекватному та ефективному стані.

23. Виробник інформує призначений орган, який схвалив систему управління якістю, про будь-які заплановані зміни в такій системі.

Призначений орган оцінює будь-які запропоновані зміни та приймає рішення щодо здатності зміненої системи управління якістю надалі відповідати вимогам, зазначеним у пункті 20 цього додатка, чи необхідності проведення повторної оцінки.

Призначений орган повідомляє виробнику про прийняте рішення. Зазначене повідомлення повинне містити висновки дослідження та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

Нагляд під відповідальністю призначеного органу

24. Мета нагляду полягає в тому, щоб пересвідчитися в належному виконанні виробником обов’язків, пов’язаних із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю.

25. Для цілей нагляду виробник надає призначеному органу доступ до місць виробництва, контролю, проведення випробувань і зберігання вибухових матеріалів, а також усю необхідну інформацію, зокрема:

1) документацію стосовно системи управління якістю;

2) протоколи (записи) щодо якості (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо).

26. Призначений орган проводить аудити, щоб пересвідчитися в тому, що виробник підтримує в належному стані та застосовує систему управління якістю, а також подає виробнику звіт про аудит.

27. Крім періодичних аудитів, призначений орган може здійснювати відвідування виробника без попередження. Під час таких відвідувань призначений орган у разі потреби проводить випробування вибухових матеріалів або доручає їх проведення з метою перевірки правильності функціонування системи управління якістю. Призначений орган подає виробнику звіт про відвідування, а у разі проведення випробувань вибухових матеріалів - також протокол випробувань.

Маркування знаком відповідності технічним регламентам та декларація про відповідність

28. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам та під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 19 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний вибуховий матеріал, що відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

29. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність на кожний вибуховий матеріал та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитом протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати вибуховий матеріал, для якого її складено.

Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

30. Виробник протягом не менше десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу зберігає для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитами:

1) документацію, зазначену в пункті 19 цього додатка;

2) документацію щодо схвалених змін, зазначених у пункті 23 цього додатка;

3) рішення, звіти та протоколи призначеного органу, зазначені у пунктах 23, 26 і 27 цього додатка.

31. Призначений орган інформує орган, що призначає, про видані або скасовані ним документи щодо схвалення системи управління якістю, а також періодично чи на запит органу, що призначає, подає йому перелік відмов у видачі документа щодо схвалення системи управління якістю та документів щодо схвалення системи управління якістю, дію яких ним зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження.

Призначений орган інформує інші призначені органи про документи щодо схвалення системи управління якістю, у видачі яких відмовлено або які скасовано, дію яких зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження, а на запит - також про видані ним документи щодо схвалення системи управління якістю.

Уповноважений представник

32. Зобов’язання виробника, зазначені в пунктах 19, 23 і 28-30 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть виконуватися його уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

Відповідність типу на основі забезпечення якості вибухового матеріалу

(модуль E)

33. Відповідність типу на основі забезпечення якості вибухового матеріалу є тією частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені в пунктах 34, 44 і 45 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що вибуховий матеріал відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначеного вибухового матеріалу.

Виробництво

34. Виробник забезпечує функціонування схваленої системи управління якістю для контролю та проведення випробувань вибухових матеріалів згідно з пунктами 35-39 цього додатка і підлягає нагляду згідно з пунктами 40-43 цього додатка.

Система управління якістю

35. Виробник подає лише одному призначеному органу за своїм вибором заявку на оцінку системи управління якістю відповідних вибухових матеріалів, яка включає:

1) найменування та адресу виробника, а в разі подання заявки уповноваженим представником - також його найменування та адресу;

2) письмову заяву про те, що така сама заявка не була подана жодному іншому призначеному органу;

3) усю відповідну інформацію щодо вибухових матеріалів;

4) документацію стосовно системи управління якістю;

5) технічну документацію щодо затвердженого типу та копію сертифіката експертизи типу.

36. Система управління якістю забезпечує відповідність вибухових матеріалів типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

Усі прийняті виробником елементи, вимоги та положення системи управління якістю повинні бути систематично і упорядковано задокументовані у вигляді методик, процедур та інструкцій, викладених у письмовій формі. Документація стосовно системи управління якістю дає можливість однозначно тлумачити програми, плани, настанови і протоколи (записи) щодо якості.

Зазначена документація містить належний опис:

цілей у сфері якості та організаційної структури, обов’язків і повноважень керівництва стосовно якості вибухових матеріалів;

досліджень і випробувань, які будуть проводитися після виробництва вибухових матеріалів;

протоколів (записів) щодо якості (звітів про інспектування, даних випробувань і калібрувань, звітів про кваліфікацію відповідного персоналу тощо);

засобів моніторингу, які дають змогу контролювати ефективне функціонування системи управління якістю.

37. Призначений орган оцінює систему управління якістю з метою визначення її відповідності вимогам, зазначеним у пункті 36 цього додатка.

Призначений орган робить припущення, яке визнається достовірним, поки не буде доведено інше, про відповідність вимогам, зазначеним у пункті 36 цього додатка, тих елементів системи управління якістю, що відповідають вимогам національного стандарту, який є ідентичним відповідному гармонізованому європейському стандарту.

Група аудиту повинна володіти досвідом роботи у сфері систем управління якістю та мати у своєму складі принаймні одного члена з досвідом оцінювання вибухових матеріалів та технологій їх виробництва, а також знанням вимог Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів. Проведення аудиту включає відвідування підприємства-виробника для здійснення оцінки. Група аудиту вивчає технічну документацію, зазначену в абзаці шостому пункту 35 цього додатка, з метою перевірки здатності виробника ідентифікувати відповідні вимоги Технічного регламенту та проводити необхідні дослідження для забезпечення відповідності вибухових матеріалів таким вимогам.

Призначений орган повідомляє виробнику про прийняте рішення. Зазначене повідомлення повинне містити висновки аудиту та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

38. Виробник виконує обов’язки, пов’язані із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю, та підтримує її в адекватному та ефективному стані.

39. Виробник інформує призначений орган, який схвалив систему управління якістю, про будь-які заплановані зміни в такій системі.

Призначений орган оцінює будь-які запропоновані зміни та приймає рішення щодо здатності зміненої системи управління якістю надалі відповідати вимогам, зазначеним у пункті 36 цього додатка, чи необхідності проведення повторної оцінки.

Призначений орган повідомляє виробнику про прийняте рішення. Зазначене повідомлення повинне містити висновки дослідження та обґрунтоване рішення щодо оцінки.

Нагляд під відповідальністю призначеного органу

40. Мета нагляду полягає в тому, щоб пересвідчитися в належному виконанні виробником обов’язків, пов’язаних із забезпеченням функціонування схваленої системи управління якістю.

41. Для цілей нагляду виробник надає призначеному органу доступ до місць виробництва, контролю, проведення випробувань і зберігання вибухових матеріалів, а також усю необхідну інформацію, зокрема:

1) документацію стосовно системи управління якістю;

2) протоколи (записи) щодо якості (звіти про інспектування, дані випробувань і калібрувань, звіти про кваліфікацію відповідного персоналу тощо).

42. Призначений орган проводить періодичні аудити, щоб пересвідчитися в тому, що виробник підтримує в належному стані та застосовує систему управління якістю, а також подає виробнику звіт про аудит.

43. Крім періодичних аудитів, призначений орган може здійснювати відвідування виробника без попередження. Під час таких відвідувань призначений орган у разі потреби проводить випробування вибухових матеріалів або доручає їх проведення з метою перевірки правильності функціонування системи управління якістю. Призначений орган подає виробнику звіт про відвідування, а у разі проведення випробувань вибухових матеріалів - також протокол випробувань.

Маркування знаком відповідності технічним регламентам та декларація про відповідність

44. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам та під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 35 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний вибуховий матеріал, що відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

45. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність на кожний вибуховий матеріал та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитом протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати вибуховий матеріал, для якого її складено.

Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

46. Виробник протягом не менше десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу зберігає для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитами:

1) документацію, зазначену в пункті 35 цього додатка;

2) документацію щодо схвалених змін, зазначених у пункті 39 цього додатка;

3) рішення, звіти та протоколи призначеного органу, зазначені в пунктах 39, 42 і 43 цього додатка.

47. Кожен орган з оцінки відповідності інформує орган, що призначає, про видані або скасовані ним документи щодо схвалення системи управління якістю, а також періодично чи на запит органу, що призначає, подає йому перелік відмов у видачі документа щодо схвалення системи управління якістю та документів щодо схвалення системи управління якістю дію яких зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження.

Призначений орган інформує інші призначені органи про документи щодо схвалення системи управління якістю, у видачі яких відмовлено або які скасовано, дію яких зупинено чи щодо яких встановлено інші обмеження, а на запит - також про видані ним документи щодо схвалення системи управління якістю.

Уповноважений представник

48. Зобов’язання виробника, зазначені в пунктах 35, 39 і 44-46 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть виконуватися його уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

Відповідність типу на основі перевірки вибухового матеріалу

(модуль F)

49. Відповідність типу на основі перевірки вибухового матеріалу є тією частиною процедури оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені в пунктах 50, 54, 58 і 59 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що вибуховий матеріал, до якого застосовуються положення пункту 51 цього додатка, відповідає типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначеного вибухового матеріалу.

Виробництво

50. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і його моніторинг забезпечували відповідність вибухових матеріалів затвердженому типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

Перевірка

51. Призначений орган, обраний виробником, проводить належні дослідження і випробування з метою перевірки відповідності вибухових матеріалів затвердженому типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту.

За вибором виробника дослідження і випробування для перевірки відповідності вибухових матеріалів відповідним вимогам проводяться шляхом дослідження та випробування кожного вибухового матеріалу згідно з пунктами 52 і 53 цього додатка або шляхом дослідження та випробування вибухових матеріалів із застосуванням статистичних методів згідно з пунктами 54-57 цього додатка.

Перевірка відповідності шляхом дослідження та випробування кожного вибухового матеріалу

52. Усі вибухові матеріали досліджуються окремо та підлягають проведенню належних випробувань, які визначені у відповідному національному стандарті (національних стандартах) та/або технічних специфікаціях, відповідність яким надає презумпцію відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, або рівноцінних випробувань з метою перевірки відповідності затвердженому типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та відповідним вимогам Технічного регламенту. У разі відсутності такого національного стандарту відповідний призначений орган приймає рішення про те, які випробування необхідно провести.

53. Призначений орган видає сертифікат відповідності стосовно проведених досліджень і випробувань та наносить свій ідентифікаційний номер на кожний вибуховий матеріал або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник зберігає сертифікати відповідності для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитами для перевірок протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу.

Статистична перевірка відповідності

54. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і його контроль забезпечували однорідність кожної виготовленої партії вибухових матеріалів, та подає вибухові матеріали для перевірки у вигляді однорідних партій.

55. Згідно з вимогами Технічного регламенту з кожної партії вибухових матеріалів методом випадкового відбору відбирається зразок (зразки) вибухових матеріалів. Усі зразки вибухових матеріалів досліджуються окремо та підлягають проведенню належних випробувань, які визначені у відповідному національному стандарті (національних стандартах) та/або технічних специфікаціях, відповідність яким надає презумпцію відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, або рівноцінних випробувань для того, щоб забезпечити їх відповідність застосовним вимогам Технічного регламенту та визначити, приймається відповідна партія вибухових матеріалів чи бракується. У разі відсутності такого національного стандарту відповідний призначений орган приймає рішення про те, які випробування необхідно провести.

56. У разі прийняття партії вибухових матеріалів всі вибухові матеріали такої партії вважаються затвердженими, за винятком тих вибухових матеріалів із зразка, які були визнані такими, що не пройшли успішно випробувань.

Призначений орган видає сертифікат відповідності стосовно проведених досліджень і випробувань та наносить свій ідентифікаційний номер на кожний вибуховий матеріал або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник зберігає сертифікати відповідності для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитами протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу.

57. У разі коли партія вибухових матеріалів бракується, призначений орган або відповідний орган державного ринкового нагляду вживає заходів для запобігання введенню такої партії вибухових матеріалів в обіг. У разі частого бракування партій вибухових матеріалів призначений орган може зупинити статистичну перевірку та вжити зазначених заходів.

Маркування знаком відповідності технічним регламентам та декларація про відповідність

58. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам та під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 51 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний вибуховий матеріал, що відповідає затвердженому типу, описаному в сертифікаті експертизи типу, та вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

59. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність на кожний вибуховий матеріал та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитом протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати вибуховий матеріал, для якого її складено.

Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

У разі надання призначеним органом, зазначеним у пункті 51 цього додатка, своєї згоди та під його відповідальність виробник згідно з інструкціями призначеного органу також може наносити ідентифікаційний номер такого призначеного органу на вибуховий матеріал.

60. За згодою призначеного органу та під його відповідальність виробник згідно з інструкціями призначеного органу може наносити ідентифікаційний номер такого призначеного органу на вибуховий матеріал в процесі виробництва.

Уповноважений представник

61. Обов’язки виробника від його імені та під його відповідальність може виконувати його уповноважений представник за умови визначення таких обов’язків у дорученні. Уповноважений представник не може виконувати обов’язки виробника, визначені в пунктах 50 і 54 цього додатка.

Відповідність на основі перевірки одиниці вибухового матеріалу

(модуль G)

62. Відповідність на основі перевірки одиниці вибухового матеріалу є процедурою оцінки відповідності, за допомогою якої виробник виконує обов’язки, встановлені в пунктах 63, 64, 66 і 67 цього додатка, та гарантує і заявляє під свою виключну відповідальність, що відповідний вибуховий матеріал, до якого було застосовано положення пункту 65 цього додатка, відповідає вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначеного вибухового матеріалу.

Технічна документація

63. Виробник розробляє технічну документацію та подає її призначеному органу, зазначеному в пункті 65 цього додатка. Технічна документація має давати можливість оцінити відповідність вибухових матеріалів відповідним вимогам і включати опис проведення і результати належного аналізу та оцінки ризику (ризиків). У технічній документації зазначають застосовні вимоги та пов’язані з проведенням оцінки відповідності питання конструкції, виробництва і застосування вибухових матеріалів. Технічна документація повинна у відповідних випадках містити, зокрема, такі елементи:

загальний опис вибухового матеріалу;

концептуальний проект вибухового матеріалу, виробничі креслення, схеми компонентів тощо;

опис і пояснення, необхідні для розуміння цих креслень і схем та використання вибухових матеріалів;

перелік стандартів, застосованих повністю чи частково, включених до переліку національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, а в разі, коли зазначені стандарти не застосовані, - описи рішень, прийнятих з метою забезпечення відповідності суттєвим вимогам щодо безпечності Технічного регламенту. У разі часткового застосування стандартів у технічній документації зазначаються їх частини, які були застосовані;

результати виконаних проектних розрахунків, проведених досліджень тощо;

протоколи випробувань.

Виробник зберігає технічну документацію для надання відповідним органам державного ринкового нагляду за їх запитами протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу.

Виробництво

64. Виробник вживає всіх заходів, необхідних для того, щоб виробничий процес і його контроль забезпечували відповідність виготовленого вибухового матеріалу вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

Перевірка

65. Обраний виробником призначений орган проводить чи доручає проведення належних досліджень і випробувань, які визначені у відповідних національних стандартах та/або технічних специфікаціях, відповідність яким надає презумпцію відповідності вибухових матеріалів суттєвим вимогам щодо безпечності, або рівноцінних випробувань з метою перевірки відповідності вибухових матеріалів вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів. У разі відсутності такого національного стандарту відповідний призначений орган приймає рішення про те, які випробування необхідно провести відповідно до суттєвих вимог щодо безпечності вибухових матеріалів, наведених у додатку 2 до Технічного регламенту.

Призначений орган видає сертифікат відповідності стосовно проведених досліджень і випробувань та наносить свій ідентифікаційний номер на затверджений вибуховий матеріал або доручає його нанесення під свою відповідальність.

Виробник зберігає сертифікати відповідності для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитами протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу.

Маркування знаком відповідності технічним регламентам та декларація про відповідність

66. Виробник наносить знак відповідності технічним регламентам та під відповідальність призначеного органу, зазначеного в пункті 65 цього додатка, його ідентифікаційний номер на кожний вибуховий матеріал, що відповідає вимогам Технічного регламенту, які застосовуються до зазначених вибухових матеріалів.

67. Виробник складає в письмовій формі декларацію про відповідність та зберігає її для надання органам державного ринкового нагляду за їх запитами протягом десяти років після введення в обіг вибухового матеріалу. У декларації про відповідність зазначається інформація, яка дає змогу ідентифікувати вибуховий матеріал, для якого її складено.

Копія декларації про відповідність надається органам державного ринкового нагляду за їх запитами.

Уповноважений представник

68. Обов’язки виробника, зазначені в пунктах 63, 66 і 67 цього додатка, від його імені та під його відповідальність можуть виконуватися його уповноваженим представником за умови визначення таких обов’язків у дорученні.

ДЕКЛАРАЦІЯ ПРО ВІДПОВІДНІСТЬ

ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ
положень Директиви 2014/28/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про гармонізацію законодавства держав-членів стосовно надання на ринку та нагляду за вибуховими матеріалами промислового призначення та Технічного регламенту вибухових матеріалів промислового призначення