Про реалізацію експериментального проекту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи

З метою збору даних щодо завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а також відповідно до статей 12 та 23 Закону України “Про засади державної регіональної політики” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міністра розвитку громад та територій стосовно реалізації у 2022 році експериментального проекту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи (далі - експериментальний проект).

2. Затвердити Порядок реалізації експериментального проекту щодо моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи, що додається.

3. Зупинити дію постанов на період реалізації експериментального проекту згідно з переліком, що додається.

4. Установити, що відповідальним виконавцем за реалізацію експериментального проекту є Міністерство розвитку громад та територій.

5. Міністерству розвитку громад та територій:

з дня опублікування цієї постанови забезпечити протягом трьох місяців розроблення та впровадження програмного забезпечення, необхідного для реалізації експериментального проекту;

подати Кабінетові Міністрів України не пізніше ніж через шість місяців після впровадження програмного забезпечення звіт про результати реалізації експериментального проекту та пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів.

6. Центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним (військовим, військово-цивільним) адміністраціям протягом місяця після впровадження Міністерством розвитку громад і територій програмного забезпечення, необхідного для реалізації експериментального проекту, забезпечити інформаційну взаємодію між електронними інформаційними ресурсами, необхідними для реалізації експериментального проекту.

7. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час здійснення моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи керуватися Порядком, затвердженим цією постановою.

ПОРЯДОК
реалізації експериментального проекту щодо  моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань  за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи

Загальні положення

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1) адміністратор геоінформаційної системи - особа, визначена Мінрегіоном, яка відповідає за функціонування геоінформаційної системи, відповідно до цього Порядку;

2) адміністративна частина геоінформаційної системи - частина геоінформаційної системи з обмеженим доступом, а саме доступом виключно для адміністратора геоінформаційної системи, уповноважених осіб суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками, які отримують доступ до сервісів геоінформаційної системи після проходження процедури ідентифікації та автентифікації, передбачена для внесення (завантаження) даних, геопросторових даних та метаданих;

3) геоінформаційна система - геоінформаційна система для здійснення моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

4) закрита частина геоінформаційної системи - частина системи, доступ до якої здійснюється лише адміністратором геоінформаційної системи та уповноваженою особою суб’єкта, відповідального за подання даних за показниками, через електронний кабінет геоінформаційної системи;

5) користувач геоінформаційної системи - суб’єкт державної регіональної політики, а також фізична чи юридична особа, що звертається до публічної частини геоінформаційної системи за одержанням потрібної інформації з метою її використання;

6) об’єкт моніторингу - окремий об’єкт за відповідною назвою показника, визначеного у переліку згідно з додатком;

7) публічна частина геоінформаційної системи - частина даних, доступна у вільному безоплатному доступі для користувачів геоінформаційної системи та фізичних і юридичних осіб, яка складається з інтегрованих інформаційних ресурсів, включаючи геопросторову інформацію;

8) суб’єкт, відповідальний за подання даних за показниками, - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міська державна (військова, військово-цивільна) адміністрація, орган місцевого самоврядування, який є розпорядником (надавачем) даних, що подаються до геоінформаційної системи;

9) уповноважена особа суб’єкта, відповідального за подання даних за показниками (далі - уповноважена особа), - визначена відповідно до цього Порядку особа з числа працівників суб’єкта, відповідального за подання даних за показниками, уповноважена та відповідальна за внесення інформації до геоінформаційної системи та її редагування, в межах прав, визначених для даного суб’єкта, відповідального за подання даних за показниками;

10) шкода - пошкодження, руйнування, знищення фізичної інфраструктури об’єкта моніторингу, розташованого на території регіону, району, територіальної громади та населеного пункту, наявний стан якого є наслідком прояву збройної агресії Російської Федерації проти України.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про засади державної регіональної політики”, “Про національну інфраструктуру геопросторових даних”, інших законах та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах, а також у постанові Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 “Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1413).

2. З метою агрегування даних щодо понесених збитків у розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів запроваджується систематичний збір та накопичення інформації і даних про стан об’єктів моніторингу за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, в тому числі у розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів, на основі геоінформаційної системи за показниками згідно з додатком.

3. Моніторинг включає сукупність заходів із збору, обліку, аналізу та узагальнення інформації, наданої суб’єктами, відповідальними за подання даних за показниками із залученням в разі необхідності асоціацій органів місцевого самоврядування та їх об’єднань, агенцій регіонального розвитку, утворених відповідно до статті 19 Закону України “Про засади державної регіональної політики”.

4. Моніторинг завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації здійснюється на основі геоінформаційної системи, створеної відповідно до цього Порядку.

5. Моніторинг проводиться з метою збирання узагальнених даних про пошкодження та руйнацію внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України в розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів, що в перспективі можуть бути використані для:

визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, відповідно до Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1413);

визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для відновлення об’єктів моніторингу в розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації проти України;

визначення розміру завданих збитків Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації для підготовки відповідних позовів проти держави-агресора;

обґрунтування обсягу необхідних коштів, що залучатимуться за рахунок міжнародної допомоги та/або коштів держави-агресора (її заморожених резервів) для відновлення регіонів України;

підготовки змін до нормативно-правових актів та документів, що визначають державну регіональну політику, в тому числі до Державної стратегії регіонального розвитку, регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації.

Формування та ведення геоінформаційної системи

6. Геоінформаційна система складається із:

1) сховища даних геоінформаційної системи, яке містить:

базу даних об’єктів моніторингу, показників та індикаторів, встановлених для моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

базу даних суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками, та їх уповноважених осіб;

2) програмних засобів, що забезпечують функції моніторингу якості шарів геоінформаційної системи, включаючи збір різної інформації та її аналіз з метою підвищення якості шарів геоінформаційної системи;

3) програмних засобів, що забезпечують:

захист інформації, програмного забезпечення, в тому числі від несанкціонованого доступу;

шифрування та розшифрування електронних документів під час їх передачі;

управління правами доступу до інформації (відомостей та/або даних).

7. Адміністратор геоінформаційної системи та уповноважені особи, які пройшли процедуру ідентифікації та автентифікації, є зареєстрованими користувачами геоінформаційної системи.

8. Мінрегіон:

1) визначає адміністратора геоінформаційної системи;

2) розробляє нормативно-правові акти щодо функціонування геоінформаційної системи;

3) відповідає за координацію роботи, пов’язаної з електронною взаємодією адміністратора геоінформаційної системи із суб’єктами, відповідальними за подання даних за показниками, пов’язану з реєстрацією даних та метаданих в геоінформаційній системі;

4) організовує підключення суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками, до електронного кабінету геоінформаційної системи, зокрема шляхом укладення відповідних меморандумів (угод) із надавачами відповідних даних;

5) визначає вимоги до форматів, протоколів та інформаційних угод обміну даними, інтерфейсів прикладного програмування та функцій сервісів геоінформаційної системи;

6) здійснює моніторинг та аналіз якості функціонування геоінформаційної системи;

7) забезпечує фінансування заходів щодо функціонування та удосконалення програмного забезпечення геоінформаційної системи, а також інших витрат, пов’язаних з її створенням, адмініструванням та модернізацією;

8) залучає в установленому законодавством порядку в разі потреби фахівців сторонніх організацій для виконання робіт з технічного супроводу геоінформаційної системи;

9) координує та надає методичну, консультативну підтримку роботи адміністраторів геоінформаційної системи, суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками, з питань інформаційної взаємодії в рамках функціонування геоінформаційної системи та забезпечення інтероперабельності;

10) залучає кошти міжнародної технічної допомоги для утримання, удосконалення та розвитку програмного і апаратного забезпечення геоінформаційної системи, навчання адміністратора геоінформаційної системи, уповноважених осіб, а також вивчення міжнародного досвіду функціонування подібних систем у сфері моніторингу регіонального та місцевого розвитку.

Програмне забезпечення та база даних геоінформаційної системи є власністю держави.

Адміністратор геоінформаційної системи забезпечує супроводження програмного забезпечення геоінформаційної системи, збереження та захист бази даних геоінформаційної системи, відповідає за його функціонування, надання доступу до нього та організовує обмін даними з іншими інформаційними системами.

Геоінформаційна система ведеться в електронній формі державною мовою.

За рішенням адміністратора геоінформаційної системи можуть застосовуватися засоби електронної ідентифікації за допомогою інформаційно-комунікаційної системи мобільної ідентифікації та кваліфікованого електронного підпису та/або підтвердження рішення за допомогою додаткового методу ідентифікації користувача з використанням одноразового паролю.

Уповноважені особи отримують доступ до сервісів геоінформаційної системи після проходження процедури ідентифікації та автентифікації.

Під час проходження первинної електронної ідентифікації уповноважена особа зазначає засоби зв’язку (адресу електронної пошти, номер мобільного телефону), підтверджує правильність своїх ідентифікаційних даних.

За достовірність відомостей, зазначених під час електронної ідентифікації в сервісах геоінформаційної системи, відповідає суб’єкт, відповідальний за подання даних за показниками.

9. Функціональні можливості геоінформаційної системи забезпечують:

1) автоматичну прив’язку об’єктів моніторингу, показників та метаданих до геопросторових даних відповідних регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів для цілей моніторингу та оцінювання стану соціальної та адміністративної інфраструктури територій, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

2) контекстний пошук та пошук за ключовими словами, об’єктами моніторингу, назвами регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів;

3) моніторинг відвідувань та дій з даними адміністратором геоінформаційної системи, уповноваженими особами та користувачами геоінформаційної системи, крім осіб, які здійснюють доступ до її публічної частини;

4) захист даних (у тому числі персональних даних) від несанкціонованого доступу, знищення, зміни та блокування доступу до них шляхом здійснення організаційних і технічних заходів, впровадження засобів та методів технічного захисту інформації;

5) розмежування та контроль доступу до даних геоінформаційної системи згідно з повноваженнями суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками;

6) зручність для користувачів інтерфейсів та сервісів;

7) електронну ідентифікацію суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками, крім користувачів публічної частини геоінформаційної системи;

8) інтеграцію та обмін даними з інформаційно-комунікаційними і довідковими системами, реєстрами, банками даних, у тому числі тими, що містять інформацію з обмеженим доступом суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками;

9) контроль за своєчасністю подання та оновлення інформації суб’єктами, відповідальними за подання даних за показниками.

Надання інформації та її оприлюднення

10. Інформація про стан функціонування геоінформаційної системи, включаючи інформацію щодо проведення технічного обслуговування або аварійно-відновних робіт, розміщується на офіційному веб-сайті адміністратора геоінформаційної системи.

Адміністратор геоінформаційної системи забезпечує оприлюднення агрегованих програмними засобами даних за об’єктами моніторингу, показниками, геопросторовими даними та метаданими для цілей реалізації експериментального проекту.

Перелік показників для проведення моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи визначено у додатку, який не є вичерпним та може бути змінений чи доповнений в установленому законодавством порядку.

11. Суб’єкти, відповідальні за подання даних за показниками, забезпечують:

1) подання та розміщення даних уповноваженими особами, в тому числі первинних, в геоінформаційній системі та/або шляхом обміну даними між суб’єктами, відповідальними за подання даних за показниками, з дотриманням засобів автентифікації;

2) актуальність, достовірність, обґрунтованість, повноту, точність, відкритість, інтероперабельність даних;

3) доступ до геопросторових даних та метаданих на своїх офіційних веб-сайтах та/або геопорталах.

У разі припинення виконання уповноваженою особою своїх посадових чи службових обов’язків суб’єкт, відповідальний за подання даних за показниками, зобов’язаний заздалегідь, але не пізніше ніж за три дні до припинення виконання таких посадових чи службових обов’язків повідомити адміністратору геоінформаційної системи про необхідність анулювання доступу такої особи до геоінформаційної системи. Відповідна інформація невідкладно надсилається електронною поштою та у паперовому вигляді адміністратору геоінформаційної системи.

Блокування чи анулювання доступу до геоінформаційної системи здійснюється адміністратором на підставі отриманої від суб’єкта, відповідального за подання даних за показниками, інформації або в екстрених випадках без подання такої інформації в односторонньому порядку невідкладно. Після з’ясування усіх обставин блокування чи анулювання доступу до геоінформаційної системи адміністратор геоінформаційної системи приймає рішення про відновлення доступу, але не пізніше ніж протягом двох робочих днів з дня прийняття рішення про розблокування чи відновлення доступу.

12. Інформація, яка інтегрована до геоінформаційної системи, зберігається в ній та автоматично оприлюднюється (за винятком інформації, яка на період воєнного часу є конфіденційною) у публічній частині геоінформаційної системи.

Адміністратор геоінформаційної системи забезпечує відкритий цілодобовий доступ до публічної частини геоінформаційної системи. Такий доступ передбачає можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування інформації, отримання (завантаження) документів у різних найпоширеніших форматах даних, зокрема у форматах PDF, HTML, Excel тощо.

Доступ до даних геоінформаційної системи надається також у вигляді набору даних, організованого у форматі, що дає змогу його автоматизованого оброблення електронними засобами з метою повторного використання (у формі відкритих даних).

Такі дані надаються як у вигляді окремих документів в електронній формі у форматі GeoJSON для завантаження, так і за допомогою інтерфейсу прикладного програмування (АРI) відповідно до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 85, ст. 2850).

Електронний кабінет геоінформаційної системи

13. Електронний кабінет геоінформаційної системи призначено для:

1) подання заявки на реєстрацію уповноважених осіб у базі даних геоінформаційної системи;

2) внесення для оприлюднення, оновлення та завантаження в базу даних інформації щодо об’єктів моніторингу, показників, геопросторових даних та метаданих у строк, визначений цим Порядком;

3) введення та завантаження в базу даних геоінформаційної системи електронних каталогів типів об’єктів наборів геопросторових даних, їх атрибутів та класифікаторів значень атрибутів;

4) верифікації внесених для оприлюднення даних за об’єктами моніторингу, показниками, геопросторовими даними та метаданими у строки, визначені згідно з додатком.

Електронна інформаційна взаємодія між геоінформаційною системою та інформаційними системами

14. Геоінформаційна система забезпечує сумісність та електронну інформаційну взаємодію у режимі реального часу з іншими інформаційними системами України.

У разі відсутності реєстрації інформаційних систем у системі електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів електронна інформаційна взаємодія геоінформаційної системи з інформаційними системами здійснюється на підставі спільного наказу про встановлення порядку інформаційної взаємодії суб’єктів, відповідальних за подання даних за показниками.

Структура та формат інформаційних файлів, що передаються та приймаються в порядку інформаційної взаємодії, процедури взаємодії між геоінформаційною системою та інформаційними системами, зміни до них визначаються Мінрегіоном.

ПЕРЕЛІК ПОКАЗНИКІВ
для проведення моніторингу завданих пошкоджень та руйнувань за регіонами України  внаслідок збройної агресії Російської Федерації на основі геоінформаційної системи*

___________
* Показники вносяться до геоінформаційної системи суб’єктами, відповідальними за подання даних за показниками, в розрізі регіонів, районів, територіальних громад та населених пунктів, крім населених пунктів, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

** Категорії пошкоджень об’єкта:

I категорія пошкоджень - рекомендовано виконання робіт з відновлення шляхом ремонту, в тому числі капітального ремонту - наявні незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкції, але без порушення вимог щодо механічного опору та стійкості за граничним станом першої та другої групи.

II категорія пошкоджень - рекомендовано виконання робіт з відновлення та капітального ремонту, реконструкції - наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про необхідність виконання робіт із часткового аварійного демонтажу частин об’єкта або його окремих конструкцій (далі - частковий аварійний демонтаж), підсиленням об’єкта або його окремих несучих та огороджувальних конструкцій.

III категорія пошкоджень - рекомендовано виконання невідкладних робіт з демонтажу (ліквідації) об’єкта - об’єкти, не придатні для використання за цільовим призначенням, повністю втратили свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об’єкта.

*** Показник “проектна потужність” застосовується виключно до будівель і споруд, які використовуються безпосередньо у забезпеченні відповідної функції (будівля школи, де розміщено навчальні класи, будівля котельні, де розміщене обладнання). У разі коли було пошкоджено допоміжні будівлі, без експлуатації яких заклад може здійснювати свої основні функції (їдальня, гараж, господарська будівля тощо), значення показника “проектна потужність” має нульове значення.

**** До показника “площа” застосовується значення загальної площі будівлі чи споруди, що зазнала пошкоджень і не може експлуатуватися без відновлення. Рішення про експлуатацію частини будівлі може бути ухвалене лише за результатами експертної оцінки стану будівлі.

***** Під час проведення аналізу інформації необхідно забезпечити вибірку за категоріями з урахуванням площі: до 120 кв. метрів, 120-180 кв. метрів, 180-250 кв. метрів, понад 250 кв. метрів.

****** Інформація щодо закладів охорони здоров’я подається із зазначенням їх видів (типів) відповідно до наказу МОЗ від 28 жовтня 2002 р. № 385 “Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських посад, посад фармацевтів, посад фахівців з фармацевтичною освітою (асистентів фармацевтів), посад професіоналів у галузі охорони здоров’я, посад фахівців у галузі охорони здоров’я та посад професіоналів з вищою немедичною освітою у закладах охорони здоров’я”

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, дію яких зупинено на період реалізації експериментального проекту

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 235 “Про затвердження Порядку здійснення моніторингу соціально-економічних показників розвитку регіонів, районів та міст обласного, республіканського в Автономній Республіці Крим значення для визнання територій депресивними” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 16, ст. 754).

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 856 “Про затвердження Порядку та Методики проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики” (Офіційний вісник України, 2015 р., № 88, ст. 2926).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 987 “Про щорічні звіти голів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій” (Офіційний вісник України, 2017 р., № 1, ст. 19).

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 р. № 1029 “Деякі питання удосконалення системи моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 3, ст. 119).