Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів

Цей Закон визначає основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і суб'єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі.

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:

{Абзац другий статті 1 виключено на підставі Закону № 5293-VI від 18.09.2012}

анадромні види риб - види риб, які відтворюються у прісній воді та здійснюють нагул у морських водах;

відтворення водних біоресурсів - природне чи штучне (розведення, переселення тощо) поновлення чисельності водних біоресурсів (ретрансформація), яка зменшується у процесі їх використання чи природної смертності;

водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини;

гідробіонти - тварини чи рослини (гідрофіти), що мають різноманітні пристосування для життя у воді;

добування (вилов) - вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування;

дослідний вилов - узагальнена назва таких видів добування (вилову) водних біоресурсів, як науково-дослідний, науково-промисловий, дослідно-конструкторський, меліоративний вилов;

дослідно-конструкторський вилов - добування (вилов) водних біоресурсів з метою з’ясування доцільності використання знарядь лову, риболовних суден для здійснення промислу;

електронна торгова система - дворівнева інформаційно-комунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків центральної бази даних. Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, необхідними для проведення аукціону в електронній формі;

естуарії - частково замкнута водна маса в нижній течії річки, яка вільно з'єднана з морем і живиться прісною водою з водозбірного басейну;

Єдина державна електронна система управління галуззю рибного господарства - загальнодержавна автоматизована електронно-комунікаційна система забезпечення доступу до інформації про галузь рибного господарства та її мережа, що забезпечують створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорону, захист інформації, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, суб’єктами надання публічних (електронних публічних) послуг, у тому числі адміністративних, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання публічних (електронних публічних) послуг у галузі рибного господарства;

каботажне плавання - плавання риболовних суден для здійснення рибогосподарської діяльності у межах Азово-Чорноморського басейну між портами України без заходу до портів інших держав;

катадромні види риб - види риб, які відтворюються у морі та здійснюють нагул у прісних водах;

квота добування (вилову) - частина загального ліміту спеціального використання водних біоресурсів, що призначена для суб’єктів рибного господарства на конкретному рибогосподарському водному об’єкті (його частині) та визначається в натуральних величинах від загального ліміту спеціального використання водних біоресурсів;

конвенційний район - частина відкритого моря, на яку поширюється дія міжнародних договорів України щодо регулювання промислу водних біоресурсів;

користувачі водних біоресурсів - суб'єкти рибного господарства, що здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів;

ліміт спеціального використання водних біоресурсів - обсяг добування (вилову) конкретних видів (груп видів) водних біоресурсів на відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), встановлений на календарний рік з метою ощадливого використання та запобігання перевищенню граничного обсягу вичерпання запасів водних біоресурсів, які інтенсивно експлуатуються та/або характеризуються незадовільним станом;

любительське рибальство - безоплатне добування (вилов) водних біоресурсів у порядку загального використання в дозволених обсягах для особистих потреб (без права реалізації) знаряддями лову, визначеними для цього правилами рибальства. В інших випадках любительське рибальство здійснюється на праві спеціального використання за плату;

меліоративний вилов - добування (вилов) водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу або отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури;

моніторинг риболовних суден - комплекс взаємопов’язаних заходів технічного, організаційного, правового характеру для отримання, аналізу, зберігання та використання інформації про риболовні судна з метою охорони, відтворення та раціонального використання водних біоресурсів, дотримання відповідно до міжнародних договорів України заходів щодо збереження транскордонних рибних запасів та запасів далеко мігруючих риб і управління ними в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) за межами юрисдикції України та у виключній (морській) економічній зоні України, у тому числі засобами системи дистанційного контролю;

морський рибний порт - спеціалізований морський порт, який є державним підприємством з комплексом споруд та інфраструктурою, розташованими на спеціально відведеній території та акваторії, та призначений для обслуговування риболовних і торгівельних суден, вантажів, а також перевезення вантажів на суднах, що належать порту;

науковий спостерігач - науковий співробітник науково-дослідної установи в галузі рибного господарства, який є громадянином України та направляється за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на риболовне судно під Державним Прапором України або судно іноземної держави з метою збору науково-промислових даних та забезпечення виконання положень міжнародних договорів, стороною яких є Україна та якими встановлено вимогу щодо міжнародного наукового спостереження у ході здійснення промислових операцій;

науково-дослідний вилов - добування (вилов) водних біоресурсів, що здійснюється для наукових потреб;

науково-промисловий вилов - добування (вилов) водних біоресурсів для з’ясування доцільності їх промислу та уточнення правил рибальства чи режимів промислу або пошуку концентрації риб для забезпечення ефективного промислу;

незаконне рибальство - рибальська діяльність, яка здійснюється: риболовними суднами у водах під юрисдикцією держави без дозволу цієї держави або з порушенням її законів чи регламентів; риболовними суднами під прапором держав, які є договірними сторонами міжнародних регіональних рибогосподарських організацій, що здійснюють промисел із порушенням заходів щодо збереження та управління, ухвалених цими організаціями, або відповідних положень міжнародного права; риболовними суднами з порушенням національного законодавства або міжнародно-правових зобов'язань, включаючи зобов'язання держав, що співпрацюють у рамках міжнародних регіональних рибогосподарських організацій;

непідзвітне рибальство - рибальська діяльність, про яку користувач не звітував або подавав недостовірні звіти до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, яка здійснювалася в районі компетенції міжнародних регіональних рибогосподарських організацій та про яку не звітував або подавав недостовірні звіти з порушенням процедур подання звітності, встановлених такими організаціями;

нерегульоване рибальство - рибальська діяльність, яка здійснюється в районі компетенції міжнародних регіональних рибогосподарських організацій риболовними суднами без національної належності або під прапором держави, яка не є стороною цієї організації або рибальського об'єднання, у спосіб, що не відповідає або порушує заходи із збереження та управління, ухвалені цими організаціями, або яка здійснюється у районах чи щодо рибних запасів, стосовно яких не застосовуються заходи із збереження та управління риболовними суднами у спосіб, що суперечить зобов'язанням держави із збереження водних біоресурсів згідно з міжнародним правом;

об'єкти промислу - водні біоресурси певного виду та біологічного стану, щодо яких здійснюється промисел, вилов, добування, збирання;

охорона водних біоресурсів - система правових, організаційних, економічних, матеріально-технічних, освітніх та інших заходів, спрямованих на збереження, поліпшення умов існування, відтворення і раціонального використання водних біоресурсів, забезпечення виконання юридичними і фізичними особами вимог законодавства;

переробка водних біоресурсів - зміна первинних властивостей гідробіонтів із застосуванням різноманітних способів технологічної обробки (охолодження, заморожування, соління, копчення, сушіння; обробка консервантами, кислотами, лугами чи ферментами, фізико-хімічна, біологічна, термічна обробка, консервування, подрібнення, розбирання тощо);

підводне полювання - вид любительського рибальства, що здійснюється у порядку загального та спеціального використання водних біоресурсів шляхом вільного пірнання (без застосування автономних дихальних пристроїв) у водний об’єкт;

правила рибальства - нормативно-правові акти, які у визначеному районі дії встановлюють умови, способи добування, допустимі до вилучення розміри водних біоресурсів, вимоги щодо їх охорони, а також можуть визначати кількість, типи, розміри, технічні характеристики риболовних суден та знарядь лову, умови користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами) та навантаження на них;

{Абзац двадцять четвертий частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

продукція, вироблена з водних біоресурсів, - різні види харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, виробленої з водних біоресурсів резидентами України, у тому числі на риболовних суднах під Державним Прапором України;

промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування риболовних суден та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України;

район промислу - рибогосподарський водний об'єкт (його частина), в якому проводиться промисел водних біоресурсів;

режим промислу - встановлена на певний проміжок часу сукупність вимог та правил, які уточнюють, доповнюють або скасовують правила рибальства для оптимізації кількісного та видового складу водних біоресурсів у визначеному водному об'єкті (його частині);

режим рибогосподарської експлуатації водного об'єкта - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об'єкта (його частини);

рибальство - добування (вилов) водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);

рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції;

рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо;

рибогосподарський водний об'єкт (його частина) - водний об'єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства;

рибогосподарські водні об'єкти за межами юрисдикції України - виключні (морські) економічні зони іноземних держав, конвенційні райони та відкрите море, в яких вилучення (добування, вилов, збирання) водних біоресурсів здійснюється відповідно до вимог законодавства прибережних держав та міжнародних договорів України;

рибоприймальний пункт - спеціально розташована та обладнана відповідно до встановлених законодавством вимог потужність, що призначена для обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів і продукції з них та відповідає ветеринарно-санітарним вимогам і отримала експлуатаційний дозвіл на здійснення господарської діяльності;

риболовне судно - спеціалізоване судно, обладнане для здійснення промислового рибальства та дослідного вилову, каботажного плавання, навчальне або інше спеціалізоване судно, що використовується для здійснення рибогосподарської діяльності, охорони водних біоресурсів, у тому числі судно для приймання, переробки, перевантаження, транспортування, зберігання уловів водних біоресурсів і продуктів їх переробки, а також для постачання палива, води, продовольства, тари та інших матеріалів;

система дистанційного контролю риболовних суден - електронна комунікаційна система, що забезпечує збирання, оброблення, зберігання інформації про ідентифікацію та місцезнаходження риболовних суден, у тому числі з використанням компонентів супутникових або інших електронних та навігаційних систем, у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, прилеглій зоні, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, у відкритому морі, в зоні дії міжнародних угод з рибальства та у виключних економічних зонах іноземних держав та яка є складовою Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства;

спеціальне товарне рибне господарство - діяльність, яка включає комплекс заходів, основною метою яких є підвищення рибопродуктивності рибогосподарського водного об'єкта (його частини) шляхом штучного відтворення водних біоресурсів, а також шляхом збереження та раціонального використання видів водних біоресурсів, які раніше перебували у рибогосподарському водному об'єкті (його частині);

спортивне рибальство - вид любительського рибальства, що здійснюється у порядку загального використання та спеціального використання водних біоресурсів, з установленням певних вимог до проведення спортивних змагань або кваліфікаційних нормативів;

суб'єкт рибного господарства - юридична особа чи фізична особа - підприємець, яка провадить рибогосподарську діяльність відповідно до законодавства;

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах.

{Абзац сорок перший частини першої статті 1 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

Термін "потужність" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів".

Стаття 2. Законодавство про рибне господарство

Законодавство про рибне господарство ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону, інших законодавчих актів, міжнародних договорів України, які застосовуються в Україні в порядку, передбаченому Законом України "Про міжнародні договори України", та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Стаття 3. Завдання законодавства про рибне господарство

Завданням законодавства про рибне господарство є правове регулювання відносин у галузі вивчення, охорони, відтворення, використання та реалізації водних біоресурсів, переміщення через митний кордон України водних біоресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі.

Правове регулювання відносин у відкритому морі, конвенційних районах та економічних зонах іноземних держав здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 4. Галузь рибного господарства

Функціонування галузі рибного господарства забезпечують суб'єкти рибного господарства, а також технологічно пов'язані з ними підприємства та організації чи інші підприємства, які забезпечують діяльність та розвиток галузі (морські рибні порти, галузеві навчальні заклади, навчально-тренажерні центри, науково-дослідні, проектно-конструкторські підприємства та організації, суднобудівні, судноремонтні заводи, селекційні центри, спеціалізовані лабораторії тощо).

Стаття 5. Завдання державної політики у галузі рибного господарства

Завданням державної політики у галузі рибного господарства є:

забезпечення продовольчої безпеки держави;

управління рибальством, збереження та збільшення чисельності водних біоресурсів у природному середовищі, їх біологічного різноманіття шляхом забезпечення охорони, відтворення та раціонального використання;

науково обґрунтоване використання водних біоресурсів;

підвищення біопродуктивності рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) шляхом відтворення водних біоресурсів, розвитку аквакультури;

забезпечення раціонального використання об'єктів промислу, покращення та розширення асортименту продукції їх переробки;

забезпечення рівних умов конкуренції в галузі рибного господарства;

виконання міжнародно-правових зобов'язань України щодо забезпечення гарантій і створення умов безпеки, захисту інтересів під час провадження риболовними суднами суб’єктів рибного господарства незалежно від форми власності промислового рибальства водних біоресурсів і рибогосподарської діяльності у виключній (морській) економічній зоні України, відкритому морі, конвенційних районах та у виключних (морських) економічних зонах інших держав;

здійснення державного нагляду (контролю) у галузі рибного господарства.

Розділ II
ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ УПРАВЛІННЯ ТА РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА, ЇХ ПОВНОВАЖЕННЯ

Стаття 6. Державне управління та регулювання у галузі рибного господарства

Державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.

Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі рибного господарства

До повноважень Кабінету Міністрів України у галузі рибного господарства належать:

забезпечення здійснення державної політики у галузі рибного господарства, визначеної Верховною Радою України;

розроблення та виконання загальнодержавних програм охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

організація зовнішньоекономічних зв'язків і міжнародного співробітництва у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

затвердження переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

затвердження зон рибництва та рибопродуктивності нагульних ставів по регіонах;

{Абзац сьомий статті 7 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

затвердження положення про моніторинг риболовних суден;

затвердження порядку функціонування системи дистанційного контролю риболовних суден;

здійснення інших повноважень відповідно до Конституції та законів України.

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, належать:

визначення пріоритетних напрямів розвитку в галузі рибного господарства, узагальнення практики застосування законодавства, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення та внесення в установленому порядку проектів законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України на розгляд Президенту України та Кабінету Міністрів України;

участь у формуванні державної політики в галузі освіти, професійної підготовки кадрів для рибного господарства;

{Абзац четвертий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац п'ятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

затвердження методики розрахунку збитків, завданих рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства та охорони водних біоресурсів;

затвердження переліку категорій посад працівників рибного господарства;

затвердження системи управління охороною праці в рибному господарстві;

{Абзац дев'ятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац десятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

затвердження порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах;

затвердження лімітів спеціального використання водних біоресурсів, квоти добування (вилову) в зоні юрисдикції України;

{Абзац тринадцятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац чотирнадцятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац п'ятнадцятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

затвердження правил рибальства та режимів промислу;

{Абзац сімнадцятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

затвердження порядку нарахування та внесення платежів за спеціальне використання водних біоресурсів;

затвердження порядку носіння форменого одягу та формених знаків розрізнення працівників рибного господарства;

{Абзац двадцятий статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац двадцять перший статті 8 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

встановлення нормативів екологічної безпеки водних об'єктів, що використовуються для потреб рибного господарства за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

затвердження спеціальних форм статистичної звітності в галузі рибного господарства;

затвердження вимог до рибоприймального пункту;

затвердження положення про наукового спостерігача;

прийняття інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства, у тому числі на виконання міжнародно-правових зобов'язань України, відповідно до законів України.

Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, відповідно до покладених на нього завдань належать:

вжиття заходів щодо забезпечення збереження запасів анадромних видів риб у виключній (морській) економічній зоні України;

здійснення державного нагляду (контролю) у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, водних об’єктах (їх частинах) та у водах за межами юрисдикції України щодо риболовних суден, що плавають під Державним Прапором України, відповідно до міжнародних договорів України;

здійснення державного контролю технічного стану рибозахисних споруд, проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем;

здійснення контролю за дотриманням правил рибальства;

здійснення контролю за дотриманням лімітів спеціального використання водних біоресурсів і нормативів використання водних біоресурсів;

здійснення контролю за дотриманням правил використання об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;

складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

{Абзац дев'ятий статті 9 виключено на підставі Закону № 867-VIII від 08.12.2015}

{Абзац десятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац одинадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац дванадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац тринадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

видача дозволів, сертифікатів, довідок міжнародного зразка відповідно до вимог міжнародних договорів України з питань ведення рибного промислу і торгівлі рибою та морепродуктами;

{Абзац п'ятнадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац шістнадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 867-VIII від 08.12.2015}

{Абзац сімнадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац вісімнадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац дев'ятнадцятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

здійснення контролю за достовірністю подання суб'єктами рибного господарства, пов'язаними з добуванням і використанням водних біоресурсів, звітних даних про обсяги використання водних біоресурсів;

здійснення контролю за дотриманням порядку придбання або збуту осетрових видів риб та продукції з них;

{Абзац двадцять другий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац двадцять третій статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац двадцять четвертий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

{Абзац двадцять п'ятий статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

запровадження спеціальних форм статистичної звітності в галузі рибного господарства щодо водних біоресурсів згідно з міжнародними стандартами та нормами, забезпечення обміну такою інформацією з відповідними міжнародними організаціями згідно із законодавством та міжнародними договорами України;

виконання функцій уповноваженого органу, який взаємодіє з Європейським Союзом, органами влади іноземних держав (їх компетентними органами і організаціями) з питань дотримання вимог системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства;

здійснення у випадках, передбачених законом, ліцензування певних видів господарської діяльності;

розроблення порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання;

погодження науковим установам програм на проведення дослідного вилову водних біоресурсів;

участь у проведенні експертизи проектів будівництва нових та розширення, реконструкції, технічного переозброєння діючих підприємств, документації з перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об'єктів, виконання інших робіт, а також впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин, що впливають або можуть вплинути на стан рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

надання в установленому порядку пропозицій та здійснення контролю щодо рівневого режиму роботи рибогосподарських водних об'єктів, що забезпечує повноцінне існування гідробіонтів;

{Абзац тридцять третій статті 9 виключено на підставі Закону № 867-VIII від 08.12.2015}

погодження видачі дозволів на днопоглиблювальні роботи (крім експлуатаційного днопоглиблення), прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду;

затвердження режимів рибогосподарської експлуатації водних об’єктів та контроль за діяльністю спеціальних товарних рибних господарств;

встановлення в установленому порядку заборони вилову водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та забезпечення контролю за дотриманням заборони;

видача документів дозвільного характеру у сфері рибного господарства;

здійснення розподілу лімітів спеціального використання водних біоресурсів на квоти добування (вилову);

проведення у межах своїх повноважень моніторингу внутрішнього і зовнішнього ринків рибної продукції, здійснення державного регулювання внутрішнього ринку рибної продукції;

участь у веденні державного кадастру тваринного світу;

здійснення у межах своїх повноважень у порядку, визначеному законом, співробітництва з державами-донорами та міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги в рибогосподарський комплекс України;

співпраця з Комітетом рибного господарства Сільськогосподарської та харчової організації ООН, органами влади іноземних держав та міжнародними організаціями з питань управління рибальством, аквакультури, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, охорони праці у рибному господарстві;

здійснення державного регулювання у галузі аквакультури, забезпечення формування раціонального ринку вітчизняної продукції аквакультури, здійснення науково-технологічної політики селекції в аквакультурі;

забезпечення підготовки, перепідготовки, дипломування та сертифікації фахівців у галузі рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів;

здійснення контролю за діяльністю галузевої системи науково-технічної інформації;

{Абзац статті 9 виключено на підставі Закону № 1054-IX від 03.12.2020}

співпраця з класифікаційними товариствами;

розподіл квот добування (вилову), у тому числі:

у районах дії міжнародних організацій з управління рибальством, членом яких є Україна відповідно до міжнародних договорів України;

у водах за межами районів управління таких організацій відповідно до міжнародно-правових зобов'язань України;

у водах, що перебувають під юрисдикцією прибережних держав, якщо це передбачено міжнародними договорами України;

участь у розробленні та здійсненні заходів з нарощення експортного потенціалу рибної галузі, відновлення традиційних та освоєння нових ринків збуту продукції;

участь у заходах з контролю якості та безпеки продуктів рибальства, харчової продукції під час її виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, використання та утилізації;

розроблення програми науково-технічного розвитку галузі та організація її виконання;

здійснення організаційного забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців у галузі рибного господарства у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління його;

{Абзац п'ятдесят шостий статті 9 виключено на підставі Закону № 867-VIII від 08.12.2015}

сприяння підвищенню енергоефективності підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління його;

виконання в межах повноважень інших функцій з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери управління його;

здійснення відповідно до законодавства повноважень державного замовника науково-дослідних робіт, координація їх проведення, сприяння впровадженню у виробництво наукових розробок та поширенню передового досвіду;

здійснення державної атестації наукових установ, що належать до сфери його управління;

розроблення лімітів спеціального використання водних біоресурсів, квот добування (вилову) в зоні юрисдикції України;

забезпечення функціонування моніторингу риболовних суден, у тому числі організація роботи системи дистанційного контролю риболовних суден;

погодження направлення наукового спостерігача;

здійснення інших повноважень відповідно до цього Закону.

Стаття 10. Повноваження посадових осіб органів рибоохорони

Посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження:

здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів;

давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь лову, добутої продукції та інших предметів;

безперешкодно користуватися при виконанні службових обов'язків послугами попутного водного і сухопутного транспорту та засобами зв'язку, що належать користувачам водних біоресурсів усіх форм власності;

безоплатно одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, громадян, іноземців та осіб без громадянства статистичні, інші довідкові та інформаційні матеріали, пояснення, необхідні для визначення стану охорони, відтворення і використання водних біоресурсів, а також повідомлення про аварійні забруднення довкілля;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника на місці вчинення правопорушення доставляти його до правоохоронних органів чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради для складення протоколу про адміністративне правопорушення;

вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя лову водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

викликати посадових осіб, громадян України, іноземців та осіб без громадянства для надання усних або письмових пояснень у зв'язку з порушенням законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

безперешкодного доступу до території (у тому числі об'єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування (вилов), утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками;

{Абзац тринадцятий частини першої статті 10 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

вилучати знаряддя лову водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна;

{Абзац сімнадцятий частини першої статті 10 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

визначати в установленому порядку строки заборони вилову водних біоресурсів в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та забезпечувати контроль за їх дотриманням;

{Абзац дев’ятнадцятий частини першої статті 10 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

здійснювати перевірку знарядь лову, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

{Абзац двадцять перший частини першої статті 10 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

здійснювати передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства;

{Абзац двадцять третій частини першої статті 10 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

виконувати функції контролю, спостереження та нагляду в районах відкритого моря відповідно до міжнародних договорів України;

використовувати за погодженням із Міністерством внутрішніх справ України спеціальні транспортні засоби, які мають графічні забарвлення, написи та емблему;

інші повноваження відповідно до закону.

Органи рибоохорони під час здійснення охорони виключної (морської) економічної зони мають такі повноваження:

зупиняти та оглядати в установленому порядку риболовні судна, судна, що здійснюють інші операції, пов’язані з промислом у виключній (морській) економічній зоні, судна, що здійснюють рибальство, а також перевіряти документи на здійснення промислу та інших робіт;

зупиняти або припиняти промисел та інші роботи у разі порушення вимог Закону "Про виключну (морську) економічну зону України" або відсутності дозволу (погодження) на їх проведення;

складати протоколи про вчинення правопорушення у виключній (морській) економічній зоні;

застосовувати штрафні санкції у випадках, передбачених законом;

безоплатно користуватися транспортними послугами та засобами зв'язку риболовних суден іноземних держав, що здійснюють промисел або інші роботи у виключній (морській) економічній зоні згідно з міжнародними договорами України або дозволами.

Під час виконання службових обов'язків посадові особи органів рибоохорони мають право на носіння форми встановленого зразка, а також на носіння і застосування табельної зброї та інших спеціальних засобів відповідно до закону.

Органи рибоохорони є правоохоронними органами, які для виконання їх повноважень держава забезпечує транспортними засобами, приладами спостереження, зброєю, відео- і фототехнікою, спецодягом тощо.

У разі загибелі (смерті) працівника органів рибоохорони у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків його сім'ї, а у разі її відсутності його батькам виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику органів рибоохорони у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала у період роботи в органах рибоохорони або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з роботи в органах рибоохорони чи пізніше цього строку, але внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце у період роботи в органах рибоохорони, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічної заробітної плати за останньою посадою, яку він обіймав, у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником органів рибоохорони у період роботи в органах рибоохорони у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Посадові особи органів рибоохорони мають право залучати до охорони водних біоресурсів громадських інспекторів рибоохорони. Положення про громадських інспекторів рибоохорони затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Держава гарантує посадовим особам органів рибоохорони та членам їхніх сімей захист честі, гідності, здоров'я та майна від кримінально протиправних та інших протиправних дій.

Стаття 11. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у галузі рибного господарства

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у галузі рибного господарства належать:

розроблення, затвердження і реалізація в межах своїх повноважень місцевих програм охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;

організація та здійснення заходів у межах своїх повноважень щодо охорони водних біоресурсів і поліпшення середовища їх існування;

здійснення інших повноважень відповідно до закону.

Розділ III
БІОРЕСУРСИ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКІ ВОДНІ ОБ'ЄКТИ (ЇХ ЧАСТИНИ)

Стаття 12. Водні біоресурси

До водних біоресурсів належать:

водні біоресурси, які перебувають в умовах природної волі внутрішніх морських вод, територіального моря, континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони, транскордонних вод, рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) та у водах за межами юрисдикції України;

водні біоресурси, які перебувають у водних об'єктах у межах територій природно-заповідного фонду, а також види, занесені до Червоної книги України.

Стаття 13. Рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), які використовуються для цілей рибного господарства

Рибогосподарські водні об'єкти (їх частини) поділяються на рибогосподарські водні об'єкти загальнодержавного та місцевого значення.

До рибогосподарських водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

внутрішні морські води і територіальне море (з лиманами та естуаріями), виключна (морська) економічна зона України;

поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що розташовані і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.

До рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) місцевого значення належать водні об'єкти (озера, річки та їх притоки всіх порядків, водосховища), що розташовані і використовуються у межах однієї області та не належать до водних об'єктів загальнодержавного значення.

Розділ IV
НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА. ДЕРЖАВНИЙ МОНІТОРИНГ, ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК І ДЕРЖАВНИЙ КАДАСТР ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ТА РИБОГОСПОДАРСЬКИХ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ (ЇХ ЧАСТИН)

Стаття 14. Наукове забезпечення

Наукове забезпечення рибного господарства здійснюють рибогосподарські та інші спеціалізовані науково-дослідні установи (наукові спостерігачі), наукові підприємства та організації, селекційні центри, основними завданнями яких є:

проведення державного моніторингу запасів водних біоресурсів та стану рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

проведення наукових досліджень з оцінки стану, вивчення біології та середовища існування водних біоресурсів, збирання біологічних і промислово-статистичних даних, розроблення лімітів спеціального використання водних біоресурсів;

розроблення ефективних екологічно безпечних методів профілактики хвороб водних біоресурсів;

розроблення та створення нових знарядь лову;

розроблення методів управління та раціонального використання водних біоресурсів, їх збереження і відтворення у водах під юрисдикцією України, відкритому морі, а також у водах під юрисдикцією інших держав відповідно до міжнародних договорів України;

розроблення та удосконалення методів підвищення продуктивності рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) шляхом введення аквакультури, створення нових високопродуктивних об'єктів рибництва на селекційно-генетичній основі;

розроблення нових ресурсозберігаючих технологій і технологій переробки водних біоресурсів;

розроблення та удосконалення методів виробництва з водних біоресурсів харчових, лікувально-профілактичних препаратів, біологічно активних речовин, кормів і харчових добавок для населення та сільськогосподарських тварин;

участь у створенні міжнародної системи збереження та управління біоресурсами в Азово-Чорноморському басейні і відкритому морі, налагодження та підтримка зв'язків з іноземними рибогосподарськими і науковими установами та організаціями;

маркетингові дослідження у рибному господарстві, промисловому рибальстві, розроблення стратегії подальшої діяльності суб'єктів рибного господарства, промислового рибальства та охорони водних біоресурсів, підвищення їх конкурентоспроможності, забезпечення інтеграції у міжнародні організації;

створення інвестиційних проектів, планів розвитку, реконструкції та реструктуризації підприємств;

використання галузевих трудових, матеріальних та фінансових ресурсів.

Фінансування наукових досліджень у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, аквакультури, діяльності рибогосподарських і наукових установ та організацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, коштів інноваційних програм і проектів та інших джерел, не заборонених законом.

Стаття 15. Державний моніторинг і ведення державного обліку та державного кадастру водних біоресурсів і рибогосподарських водних об'єктів (їх частин)

Державний облік, державний моніторинг, державний кадастр водних біоресурсів, а також державний облік та державний реєстр рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з метою визначення сучасного стану, планування, організації і здійснення заходів щодо охорони водних біоресурсів, їх раціонального використання та відтворення.

Державний моніторинг водних біоресурсів здійснюється з метою забезпечення сталого використання водних біоресурсів та недопущення їх виснаження.

Державний кадастр водних біоресурсів є складовою частиною державного кадастру тваринного світу і ведеться відповідно до законодавства.

Результатом ведення державного обліку рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) є створення відповідного реєстру. Державний реєстр рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний облік водних біоресурсів здійснюється шляхом наукових досліджень, пов’язаних з визначенням чисельності водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), а також контролю за одержанням достовірної інформації про обсяги їх використання, загибелі або знищення засобами Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства.

Фінансування робіт з ведення державного обліку, державного моніторингу, державного кадастру водних біоресурсів, а також державного обліку та державного реєстру рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Розділ V
ОХОРОНА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ ТА ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 16. Зміст охорони водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення

Охорона водних біоресурсів та основні шляхи її забезпечення визначаються відповідно до цього Закону, законів України "Про тваринний світ", "Про охорону навколишнього природного середовища" та інших нормативно-правових актів.

Стаття 17. Основні вимоги до охорони середовища перебування водних біоресурсів

При розміщенні, проектуванні, будівництві, реконструкції, технічному переоснащенні та введенні в експлуатацію підприємств, споруд, інших об'єктів, при проведенні різних робіт на землях водного фонду, які можуть негативно впливати на стан водних біоресурсів, виконавці таких робіт зобов'язані виконувати заходи щодо збереження сприятливих умов для існування, відтворення, міграції та зимівлі водних біоресурсів, а також забезпечувати недоторканність ділянок, що становлять особливу цінність для охорони і відтворення водних біоресурсів.

Експлуатація водозабірних споруд та інших об'єктів, застосування технологій без рибозахисних пристроїв забороняється.

Особи, які здійснюють експлуатацію гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об'єктів (їх частин), зобов'язані утримувати в належному технічному стані рибогосподарські та рибозахисні споруди, дотримуватися вимог технологічних, ветеринарно-біологічних, санітарно-епідеміологічних заходів та своєчасно проводити їх капітальний ремонт.

Під час розвідки та видобування корисних копалин, користування надрами континентального шельфу, створення на ньому штучних островів, установок та інших споруд обов'язково вживаються заходи щодо охорони водних біоресурсів та рибогосподарських водних об'єктів (їх частин).

На рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), що становлять особливу цінність для охорони і відтворення водних біоресурсів, права користувачів природних ресурсів можуть обмежуватися відповідно до закону.

Для рибогосподарських водних об'єктів (їх частинах) встановлюються екологічні нормативи якості води. Зазначені нормативи розробляються і встановлюються відповідно до законодавства.

За забруднення водних об'єктів наднормативними скидами забруднюючих речовин забруднювач несе відповідальність відповідно до закону.

Рівень води в рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) має бути достатнім для забезпечення природного відтворення та життєдіяльності гідробіонтів. Підвищення або зниження рівня води у водних об'єктах (їх частинах) погоджується з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Стаття 18. Охорона анадромних видів риб

Україна як держава походження анадромних видів риб - осетра, севрюги, білуги, шипа, азово-чорноморського (дунайського) оселедця, вирезуба, атлантичного лосося, дунайського лосося та інших забезпечує їх збереження шляхом охорони та регулювання їх промислу.

Розроблення та виконання заходів щодо охорони та регулювання використання анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони здійснюються на основі міжнародних договорів України.

Для забезпечення раціонального використання анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, за межами виключної (морської) економічної зони України можуть вживатися також інші заходи щодо їх збереження та управління промислом відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

Іноземці, іноземні юридичні особи за порушення, допущені за межами виключної (морської) економічної зони України, пов'язані з промислом анадромних видів риб, які формуються у річках та лиманах України, несуть відповідальність згідно з вимогами міжнародного права.

Стаття 19. Особливості охорони водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну

Охорона водних біоресурсів Азово-Чорноморського басейну здійснюється з урахуванням необхідності створення сприятливих умов для відтворення та збільшення запасів осетрових та інших видів водних біоресурсів шляхом обмеження кількості знарядь лову, риболовних суден, а також потужності риболовних суден, заборони застосування певних видів знарядь лову та припинення їх спеціального використання з урахуванням положень міжнародних договорів України.

{Частину другу статті 19 виключено на підставі Закону № 867-VIII від 08.12.2015}

Стаття 20. Відшкодування шкоди, завданої рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності

Шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Стаття 21. Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності

Державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з метою забезпечення:

реалізації державної політики у галузі вивчення, охорони, відтворення, раціонального використання водних біоресурсів, їх переробки та ведення аквакультури;

підтримання балансу між виробничими потужностями користувачів, наявними запасами водних біоресурсів та їх репродуктивним потенціалом;

виконання зобов'язань за міжнародними договорами України щодо збереження та раціонального використання водних біоресурсів під час провадження рибогосподарської діяльності у водах за межами юрисдикції України;

запобігання виснаженню рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

державного контролю за якістю імпортованої в Україну продукції водних біоресурсів;

захисту прав і законних інтересів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які одержали квоти на добування (вилов) водних біоресурсів, шляхом регулювання імпорту в Україну тих видів водних біоресурсів, які використовуються у водних об'єктах України вітчизняними користувачами.

Стаття 22. Громадський контроль за провадженням рибогосподарської діяльності

Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів здійснюється громадськими інспекторами рибоохорони.

Громадський контроль громадських інспекторів рибоохорони у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів здійснюється відповідно до положення про них, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Розділ VI
ОСОБЛИВОСТІ ВИДАЧІ ДОЗВІЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ У ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 23. Документи дозвільного характеру, що видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, видає такі документи дозвільного характеру:

{Абзац другий статті 23 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014}

{Абзац третій статті 23 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014}

дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову);

дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України;

форма реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;

дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікати на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об'єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових риб і виробленої з них продукції;

підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту);

{Абзац дев'ятий статті 23 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014}

інші документи дозвільного характеру, передбачені міжнародними договорами України.

Порядок видачі, відмови у видачі, переоформлення, анулювання документів дозвільного характеру в галузі рибного господарства встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Особливості видачі документів дозвільного характеру в галузі рибного господарства

Видача, відмова у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову), крім видів водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України, та водних біоресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України, форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів, підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) здійснюються в електронній формі, у тому числі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства, на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Строк дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) не може перевищувати один календарний рік.

Для одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) суб’єкт рибного господарства подає відповідну заяву за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) видається протягом двох робочих днів з дня подання відповідної заяви суб’єктом рибного господарства, після укладення договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, який проводиться для реалізації квот добування (вилову).

Строк дії договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), договору на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) не може перевищувати один календарний рік.

Істотними умовами договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), договору на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) є:

сторони договору;

предмет договору;

права і обов’язки сторін;

відповідальність сторін;

порядок розгляду та вирішення спорів;

строк дії договору;

порядок припинення дії договору;

обставини непереборної сили.

Після отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) суб’єкт рибного господарства протягом 15 календарних днів надсилає засобами Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, підтвердження внесення плати за договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), укладений за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору.

У разі ненадання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) у строк, визначений цією статтею, суб’єкт рибного господарства набуває право на провадження діяльності за принципом мовчазної згоди на підставі договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).

Для одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення дослідного вилову) суб’єкт рибного господарства подає:

заяву про одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення дослідного вилову) за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України;

інформацію про укладений договір на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення дослідного вилову) видається протягом п’яти робочих днів з дня подання суб’єктом рибного господарства відповідної заяви у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Заява та інформація, необхідні для одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову), подаються суб’єктами рибного господарства в електронній формі, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства) є відсутність договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення дослідного вилову) є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

систематичне вчинення (три і більше разів протягом попереднього календарного року) грубих порушень законодавства у сфері охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;

несплата, станом на день розгляду питання про видачу дозволу, штрафних санкцій або невідшкодування шкоди, завданої рибному господарству, за попередній календарний рік;

наявність, станом на день подання заяви про одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення дослідного вилову), простроченої заборгованості перед державним або місцевим бюджетом із плати за спеціальне використання водних біоресурсів;

невключення риболовного судна до системи дистанційного контролю риболовних суден;

відсутність права власності або договору оренди (фрахтування) на риболовне судно, рибоприймальний пункт;

відсутність договору на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) анулюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з таких підстав:

заява суб’єкта рибного господарства про анулювання дозволу;

ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, якій видано дозвіл;

рішення суду про анулювання дозволу;

ненадання підтвердження внесення плати за договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, протягом 15 календарних днів;

систематичне вчинення (три і більше разів протягом календарного року) грубих порушень законодавства у сфері охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав:

встановлення факту подання недостовірних відомостей у заяві про видачу документа дозвільного характеру або в документах, що подаються разом із такою заявою;

здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення з наданням достатнього часу для їх усунення.

Рішення про анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, не пізніше п’яти робочих днів з дня видання відповідного наказу.

Дія дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Після анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) квота добування (вилову) за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, включається до договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), право на укладення якого в подальшому реалізується на аукціоні.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) переоформлюється у разі:

виявлення у виданому дозволі технічної помилки;

зміни зазначених у дозволі відомостей щодо риболовних суден, дозволених знарядь лову, рибоприймальних пунктів.

За наявності підстави для переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) користувач водних біоресурсів зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня виникнення такої підстави подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, заяву про переоформлення дозволу та документи, що підтверджують зазначені у заяві зміни.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом двох робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) та підтвердних документів зобов’язаний перевірити подану інформацію та видати переоформлений дозвіл з урахуванням зазначених змін або відмовити у переоформленні дозволу.

Підставою для відмови у переоформленні дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) є подання неповного пакета документів, необхідних для переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову).

Користувач водних біоресурсів, який подав заяву про переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову), у період переоформлення дозволу здійснює спеціальне використання водних біоресурсів на підставі зазначеної заяви.

Строк дії переоформленого дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) не може перевищувати строк дії, зазначений у дозволі, що переоформлявся.

Непереоформлений у встановлений строк дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) є недійсним.

Для одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України суб’єкт рибного господарства подає:

заяву про одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, до якої додаються:

відомості про знаряддя лову - у разі вимоги міжнародної організації з управління рибальством або прибережної держави, у водах якої планується здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів;

документи, що підтверджують право власності або користування суб’єкта рибного господарства на риболовні судна, зареєстровані у встановленому законодавством порядку;

свідоцтво про право плавання під Державним Прапором України;

класифікаційне свідоцтво;

документ про включення риболовного судна до системи дистанційного контролю риболовних суден, що відповідає вимогам законодавства України та надає можливість відстеження позиції риболовного судна;

інші документи відповідно до вимог, передбачених міжнародними договорами України, законодавством відповідних іноземних держав або актами міжнародних організацій з управління рибальством, у зоні юрисдикції яких планується здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів риболовним судном під Державним Прапором України.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України або повідомлення про відмову у видачі такого дозволу видається протягом 30 календарних днів з дня надходження відповідної заяви та документів, що подаються разом з нею.

У разі надання Україні міжнародною організацією з управління рибальством або прибережною державою права на здійснення спеціального використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України або виділення лімітів спеціального використання водних біоресурсів у межах районів їхньої відповідальності дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України або повідомлення про відмову у видачі такого дозволу видається після видання наказу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, про розподіл прав на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України, але не пізніше 30 календарних днів з дня надходження заяви суб’єкта рибного господарства та документів, що подаються разом з нею.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України видається на кожне риболовне судно окремо.

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України є:

відсутність права на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України або виділених лімітів спеціального використання водних біоресурсів (у разі наміру здійснювати спеціальне використання в районах відповідальності міжнародних організацій з управління рибальством або водах прибережних держав);

відсутність ліцензії на провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України;

негативне рішення щодо рибальського судна або здійснення спеціального використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України, ухвалене міжнародною організацією або прибережною державою, в зоні юрисдикції якої планується здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів;

подання неповного пакета документів, необхідних для отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

невідповідність поданих документів вимогам міжнародного законодавства та законодавства України;

внесення риболовного судна до переліку суден, задіяних у незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальстві;

неподання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, інформації про обсяги добування (вилову) водних біоресурсів за межами юрисдикції України за попередній календарний рік (у разі здійснення спеціального використання за межами юрисдикції України);

наявність простроченої заборгованості перед державним або місцевим бюджетом за спеціальне використання водних біоресурсів.

Строк дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України не може перевищувати 12 календарних місяців.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України анулюється з таких підстав:

заява користувача водних біоресурсів про анулювання дозволу;

ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України;

порушення риболовним судном правил та режимів промислу;

порушення риболовним судном вимог законодавства у сфері охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, міжнародних договорів України;

внесення риболовного судна до переліку суден, задіяних у незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальстві;

цілеспрямований промисел водних біоресурсів, що підпадають під дію мораторію або заборони на використання водних біоресурсів, встановлених відповідними міжнародними договорами України та міжнародними компетентними органами;

використання риболовним судном заборонених знарядь лову;

цілеспрямоване пошкодження суднової апаратури, що унеможливлює роботу системи дистанційного контролю риболовного судна;

фальсифікація або приховування розпізнавальних знаків, назви або порту реєстрації риболовного судна;

закінчення строку дії суднових документів;

рішення суду про анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України.

Рішення про анулювання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом п’яти робочих днів з дня видання відповідного наказу.

Дія дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України переоформлюється у разі:

виявлення у виданому дозволі технічної помилки;

зміни дозволених знарядь лову;

зміни дозволених для спеціального використання видів водних біоресурсів або їх обсягів;

зміни капітана риболовного судна, яке здійснює спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України.

У разі виникнення підстави для переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України користувач водних біоресурсів зобов’язаний протягом двох робочих днів з дня виникнення підстави подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, заяву про переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України та документи, що підтверджують зазначені у заяві зміни.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом двох робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України та документів, що підтверджують зазначені у заяві зміни, зобов’язаний перевірити подану інформацію та видати переоформлений дозвіл з урахуванням зазначених змін або відмовити у переоформленні дозволу.

Підставою для відмови у переоформленні дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України є:

подання неповного пакета документів, необхідних для переоформлення дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах.

Строк дії переоформленого дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України не може перевищувати строк дії дозволу, що переоформлювався.

Непереоформлений у встановлений строк дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України є недійсним.

Для одержання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів користувач водних біоресурсів, риболовне судно якого здійснювало добування (вилов) антарктичного та патагонського іклачів, або суб’єкт рибного господарства, що здійснює експорт, реекспорт відповідної продукції, подає запит про одержання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів (далі - запит) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Запит подається за 10 календарних днів до заходження риболовного судна з уловом антарктичного та патагонського іклачів у порт вивантаження або до дати вивезення антарктичного та патагонського іклачів з митної території України.

Форма реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів видається користувачу водних біоресурсів, риболовне судно якого здійснювало добування (вилов) антарктичного та патагонського іклачів, або суб’єкту рибного господарства, що здійснює експорт, реекспорт такої продукції, відповідно до Заходу зі збереження 10-05 Системи документації уловів видів Dissostichus, затвердженого Комісією зі збереження морських живих ресурсів Антарктики.

Строк дії форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів обмежується строком відповідної зовнішньоторговельної операції.

Форма реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів або повідомлення про відмову у видачі такої форми видається протягом 10 календарних днів з дня надходження запиту.

Підставою для відмови у видачі форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів є:

виявлення недостовірних відомостей у запиті;

негативний висновок про результати проведених експертизи та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів.

Форма реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів анулюється з таких підстав:

заява користувача водних біоресурсів або суб’єкта рибного господарства про анулювання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;

ліквідація юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, якій видано форму реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;

рішення суду про анулювання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих користувачем водних біоресурсів або суб’єктом рибного господарства для отримання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів.

Рішення про анулювання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом п’яти робочих днів з дня видання відповідного наказу.

Дія форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття рішення про її анулювання.

Форма реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів переоформлюється у разі:

виявлення у виданій формі технічної помилки;

втрати або пошкодження форми.

Для переоформлення форми реєстрації (експорту, реекспорту) уловів антарктичного та патагонського іклачів користувач водних біоресурсів, суб’єкт рибного господарства, який здійснює експорт, реекспорт відповідної продукції в Україну, подає заяву, до якої додаються документи, що підтверджують інформацію, наведену в заяві.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення форми реєстрації (експорту, реекспорту) уловів антарктичного та патагонського іклачів видає користувачу водних біоресурсів переоформлену форму реєстрації (експорту, реекспорту) уловів антарктичного та патагонського іклачів або повідомляє про відмову у її переоформленні.

Підставою для відмови у переоформленні форми реєстрації (експорту, реекспорту) уловів антарктичного та патагонського іклачів є подання неповного пакета документів, необхідних для її переоформлення.

Для одержання підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) суб’єкт рибного господарства (уповноважена ним особа) подає заяву за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, до якої додаються два примірники проекту сертифіката законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову або сертифіката реекспорту імпортованих продуктів лову, або форми підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, з відповідним заповненням їх українською та англійською мовами.

У разі подання документів уповноваженою особою разом із заявою подається документ, що засвідчує повноваження такої особи.

Видача підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) або відмова у його видачі здійснюється протягом 10 календарних днів з дня отримання від суб’єкта рибного господарства заяви та документів, необхідних для його видачі.

Строк дії підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) обмежується строком завершення зовнішньоторговельних операцій з конкретним вантажем водних біоресурсів.

Підставою для відмови у видачі підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) є:

відсутність прав на спеціальне використання водних біоресурсів;

відсутність ліцензії на провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України (крім суб’єктів рибного господарства, які здійснили переробку імпортованих продуктів лову для їх експорту);

негативний висновок міжнародних організацій або прибережних держав, у зоні юрисдикції яких здійснюватиметься вилов водних біоресурсів;

внесення риболовного судна до переліку суден, задіяних у незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальстві;

подання неповного пакета документів, необхідних для отримання підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту);

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом рибного господарства;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства України та міжнародних договорів України.

Підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) анулюється з таких підстав:

заява суб’єкта рибного господарства про анулювання підтвердження походження водних біоресурсів;

ліквідація юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, якій видано підтвердження походження водних біоресурсів;

рішення суду про анулювання підтвердження походження водних біоресурсів.

Рішення про анулювання підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, не пізніше п’яти робочих днів з дня видання відповідного наказу.

Дія підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття рішення про його анулювання.

Підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) переоформлюється у разі:

виявлення у виданому підтвердженні технічної помилки;

втрати або пошкодження підтвердження.

Для переоформлення підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) суб’єкт рибного господарства подає відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують наведену в заяві інформацію.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) видає переоформлене підтвердження або повідомляє про відмову в його переоформленні.

Підставою для відмови у переоформленні підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) є подання неповного пакета документів, необхідних для його переоформлення.

Видача, відмова у видачі, переоформлення, анулювання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції здійснюються на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем (уповноваженим ними органом або особою) заяви про одержання (переоформлення, анулювання) дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції, а також видача (відмова у видачі) дозволу, сертифіката здійснюються в паперовій формі.

Для одержання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції юридична або фізична особа, фізична особа - підприємець звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, із заявою, до якої додаються:

копії установчих документів - для юридичної особи;

копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків користувача - для фізичної особи - підприємця та фізичної особи (фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті, подають лише копію паспорта із серією, номером та відміткою у ньому);

документи, що підтверджують походження зразка та законність набуття його у власність або володіння та користування;

копія дозволу на експорт або сертифіката на реекспорт зразка в Україну, виданих адміністративним органом країни, з якої зразок експортовано в Україну (у разі реекспорту);

копія дозволу адміністративного органу країни, до якої експортується або реекспортується зразок, якщо він належить до виду, включеного до Додатка I до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Видача дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції або надання відмови у видачі здійснюється протягом 30 календарних днів з дня отримання від юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця відповідної заяви та документів, необхідних для видачі дозволу, сертифіката.

У разі необхідності отримання висновку відповідного наукового органу України з питань дотримання вимог Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі - науковий орган України), щодо існування потенційної загрози виживанню виду внаслідок міжнародної торгівлі його зразками строк розгляду поданих документів продовжується на 30 календарних днів.

У висновку наукового органу України зазначаються:

обґрунтована оцінка рівня загрози виживанню відповідного виду внаслідок запланованого експорту чи імпорту зразка;

обґрунтована оцінка спроможності імпортера чи експортера забезпечити належні умови утримання живого зразка в Україні, спроможності експортера щодо виробництва продукції;

обґрунтована пропозиція щодо доцільності обмеження імпорту чи експорту живого зразка.

Строк дії дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції становить:

для вивезення зразків за межі митної території України - шість місяців;

для ввезення зразків, включених до Додатка I до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, на митну територію України - 12 місяців;

для ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що є частиною цирку або пересувної виставки та зареєстровані в адміністративних органах України, - три роки.

Підставою для відмови у видачі дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції є:

подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції;

неможливість встановити походження та законність набуття у власність (володіння, користування) зразків згідно з поданими документами;

виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

негативний висновок наукового органу України;

рішення керівних органів Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення.

Дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції анулюється з таких підстав:

заява юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про анулювання дозволу, сертифіката;

ліквідація юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, смерть фізичної особи, якій видано дозвіл, сертифікат;

рішення суду про анулювання дозволу, сертифіката.

Рішення про анулювання дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, не пізніше п’яти робочих днів з дня видання відповідного наказу.

Невикористаний дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції підлягає поверненню заявником до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, не пізніше 30 днів з дати закінчення строку його дії з поясненням причини невикористання.

Дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції переоформлюється у разі:

виявлення у виданому дозволі технічної помилки;

втрати або пошкодження дозволу.

Переоформлення дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції здійснюється за заявою, до якої додається дозвіл або сертифікат, що підлягає переоформленню (крім випадку його втрати), протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення.

Для переоформлення дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець подає відповідну заяву, до якої додаються документи, що підтверджують наведену в заяві інформацію.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви про переоформлення дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції видає переоформлений дозвіл, сертифікат або повідомляє про відмову в переоформленні.

Підставою для відмови у переоформленні дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції є подання неповного пакета документів, необхідних для переоформлення.

Розділ VII
ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ

Стаття 25. Види використання водних біоресурсів

Використання водних біоресурсів, які перебувають у стані природної волі, здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Стаття 26. Загальне використання водних біоресурсів

Громадяни мають право використовувати безоплатно водні біоресурси в наукових, культурно-освітніх та виховних цілях для задоволення естетичних, оздоровчих, рекреаційних та інших потреб без вилучення їх з природного середовища, а також здійснювати любительське рибальство у водних об'єктах загального користування в межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову водних біоресурсів.

Стаття 26-1. Особливості здійснення любительського рибальства, що перевищує встановлені обсяги безоплатного добування (вилову)

Державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, надає платну послугу з видачі рибальського квитка для здійснення любительського рибальства, що перевищує встановлені обсяги безоплатного добування (вилову) (далі - рибальський квиток) через Єдину державну електронну систему управління галуззю рибного господарства.

Розрахунок вартості послуги з видачі рибальського квитка здійснюється державним підприємством, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, відповідно до методики справляння плати та розрахунку тарифів за послугу з видачі рибальського квитка, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Для одержання послуги з видачі рибальського квитка фізична особа реєструється у Єдиній державній електронній системі управління галуззю рибного господарства, додає відцифрований образ обличчя, підтверджує ознайомлення з Правилами любительського рибальства шляхом проставлення відповідної відмітки і надає про себе таку інформацію:

прізвище, власне ім’я, по батькові;

реєстраційний номер облікової картки платника податків;

дата народження;

стать;

зареєстроване (задеклароване) місце проживання.

Порядок надання послуги з видачі рибальського квитка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кошти, одержані державним підприємством за надання послуги з видачі рибальського квитка, спрямовуються на справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів, заходи, пов’язані з адмініструванням Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства та відтворенням водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рибальський квиток видається на строк не більше 10 календарних днів.

Стаття 27. Спеціальне використання водних біоресурсів

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх добування (вилову) з природного середовища (крім любительського рибальства у водних об’єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного добування (вилову) і включає:

промислове рибальство;

дослідний вилов;

{Абзац четвертий частини першої статті 27 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

{Абзац п'ятий частини першої статті 27 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

{Абзац шостий частини першої статті 27 виключено на підставі Закону № 2989-IX від 21.03.2023}

любительське рибальство у водних об’єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного добування (вилову).

Законодавством можуть визначатися й інші види спеціального використання водних біоресурсів.

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у відкритому морі та у виключних економічних зонах іноземних держав - відповідно до умов міжнародних договорів України або законодавства іноземних держав.

Спеціальне використання водних біоресурсів іноземцями, іноземними юридичними особами у виключній (морській) економічній зоні і на континентальному шельфі України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України.

Використання водних біоресурсів, які перебувають у межах ізольованих природних або штучно створених водних об'єктів, наданих у користування для потреб аквакультури, не належить до спеціального використання і здійснюється в порядку, визначеному власниками цих водних біоресурсів.

Стаття 27-1. Декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов

Для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову та отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) суб’єкт рибного господарства щороку, до 1 вересня, зобов’язаний задекларувати право на промислове рибальство та/або дослідний вилов шляхом подання декларації в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг або Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Така декларація подається в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

У декларації на промислове рибальство, дослідний вилов зазначається така інформація (відомості):

повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), задеклароване (зареєстроване) місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) (не зазначається фізичною особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті, подається серія (за наявності) та номер паспорта);

про наявність матеріально-технічної бази - риболовних суден, знарядь лову, рибоприймального пункту;

про сплату податків та обов’язкових платежів у галузі рибного господарства;

про документ про включення риболовного судна до системи дистанційного контролю риболовних суден;

про договір на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), укладений суб’єктом рибного господарства з науковою установою, яка здійснюватиме дослідний вилов.

Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не мають права подавати декларацію на промислове рибальство та дослідний вилов.

Для визначення суб’єкта рибного господарства, який здійснюватиме дослідний вилов, та укладення з ним договору на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) наукова установа до 1 липня відповідного року зобов’язана оприлюднити програму на проведення дослідного вилову водних біоресурсів у Єдиній державній електронній системі управління галуззю рибного господарства та/або на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Суб’єкт рибного господарства несе відповідальність за достовірність поданої інформації (відомостей).

Стаття 27-2. Порядок функціонування Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства

Єдина державна електронна система управління галуззю рибного господарства містить інформацію про:

суб’єктів рибного господарства, користувачів водних біоресурсів та їхню діяльність;

водні біоресурси (водні біологічні ресурси) та їх обіг;

декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов;

ліміти спеціального використання водних біоресурсів, квоти добування (вилову);

режими промислу та режими рибогосподарської експлуатації рибогосподарського водного об’єкта;

документи дозвільного характеру в галузі рибного господарства;

договори на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та договори на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах);

рибоприймальні пункти та їхню діяльність;

рибогосподарські водні об’єкти (їх частини);

риболовні судна, знаряддя лову;

товарно-транспортні накладні (ттн-риба);

фізичних осіб, які здійснюють любительське рибальство;

простежуваність водних біоресурсів;

звітність у сфері рибного господарства;

реєстри, пов’язані з галуззю рибного господарства.

Ведення та адміністрування Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Держателем Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Адміністратором Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства є державне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Порядок функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 28. Ліміти спеціального використання водних біоресурсів

Спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється відповідно до лімітів спеціального використання водних біоресурсів.

Порядок встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 29. Порядок встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів

Ліміти спеціального використання водних біоресурсів поділяються на:

ліміти спеціального використання водних біоресурсів для здійснення промислового рибальства;

ліміти спеціального використання водних біоресурсів для здійснення дослідного вилову.

Підставою для встановлення лімітів спеціального використання водних біоресурсів є науково-біологічні обґрунтування, розроблені науковими установами, що належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, науковими установами, що належать до сфери управління Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України, на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, які подаються щороку, до 15 серпня, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Ліміти спеціального використання водних біоресурсів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Стаття 30. Розподіл лімітів спеціального використання водних біоресурсів

За рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, ліміти спеціального використання водних біоресурсів для здійснення промислу та дослідного вилову розподіляються на квоти добування (вилову) з метою їх подальшого включення до договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та/або договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).

Право на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у межах розподілених квот добування (вилову) реалізується на аукціоні, що проводиться в електронній формі.

Порядок проведення аукціону з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), розмір, порядок та строки сплати, повернення гарантійних, реєстраційних внесків, плати за участь в аукціоні (винагороди оператора), визначення переможця за результатами аукціону та результатів проведення аукціону, а також форми типового договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) та типового договору на право здійснення дослідного вилову у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Аукціони з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) проводяться в електронній торговій системі, адміністратором якої є суб’єкт господарювання державного сектору економіки, визначений Кабінетом Міністрів України.

Електронна торгова система забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронній формі, необхідними для проведення аукціону з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) в електронній формі.

Організатором аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

При укладенні договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) сплата коштів здійснюється відповідно до порядку справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та порядку проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах).

Кошти, одержані від зростання стартової ціни на аукціоні з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів, зараховуються до державного бюджету відповідно до законодавства.

Стаття 31. Правила рибальства

Правила промислового рибальства розробляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, за басейновим принципом та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Правилами промислового рибальства визначаються райони, способи і строки добування (вилову) водних біоресурсів, типи, розміри та кількість риболовних суден, знаряддя лову, їх кількість, допустимі до вилову розміри об’єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), навантаження на кожний водний об’єкт за кількістю та потужністю риболовних суден.

З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими промислу для окремих рибогосподарських водних об’єктів (їх частин). Режими промислу затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Правила любительського рибальства розробляються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості.

Правилами любительського рибальства визначаються умови здійснення любительського рибальства, обсяги, норми, мінімальні розміри, місця, періоди (строки), знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів, дозволені для добування (вилову) види водних біоресурсів, район їх дії, умови проведення спортивних змагань із спортивного рибальства та здійснення підводного полювання.

Стаття 32. Порядок спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах за межами юрисдикції України

У виключних (морських) економічних зонах іноземних держав, конвенційних районах та відкритому морі промислове та науково-пошукове використання водних біоресурсів здійснюється суб'єктами рибного господарства згідно з вимогами міжнародних договорів України або законодавства відповідних іноземних держав.

Порядок спеціального використання водних біоресурсів у відкритому морі та виключних (морських) економічних зонах іноземних держав встановлюється відповідно до норм міжнародного права або міжнародних договорів України.

Стаття 33. Порядок спеціального використання водних біоресурсів іноземними юридичними і фізичними особами

Іноземні юридичні і фізичні особи можуть нарівні з українськими суб'єктами рибного господарства використовувати водні біоресурси у промислових, наукових та інших цілях у виключній (морській) економічній зоні України, територіальному морі, на континентальному шельфі, крім акваторій та об'єктів природно-заповідного фонду, за умови наявності міжнародних договорів України та на підставах відповідних документів дозвільного характеру.

Іноземні юридичні та фізичні особи, які здійснюють вилов у виключній (морській) економічній зоні України, дотримуються вимог, установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Стаття 34. Права суб'єктів рибного господарства

Суб'єкти рибного господарства мають право на:

користування рибогосподарськими водними об'єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку;

власність на водні біоресурси, добуті у порядку, встановленому законом, а також на доходи від їх реалізації;

не більше ніж 20 відсотків водних біоресурсів від установленого обсягу лімітів спеціального використання водних біоресурсів у відповідному рибогосподарському водному об’єкті (його частині), з урахуванням пов’язаних з ними осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України;

спорудження у встановленому порядку гідротехнічних та інших об'єктів, необхідних для забезпечення рибогосподарської діяльності;

поновлення права власності на водні біоресурси;

одержання компенсації або кредитних чи інших пільг у разі проведення за власні кошти робіт з відтворення водних біоресурсів, здійснення інших ефективних заходів щодо їх охорони тощо;

оскарження в суді неправомірних дій посадових осіб;

інші права, передбачені законом.

Стаття 35. Обов'язки суб'єктів рибного господарства

Суб'єкти рибного господарства зобов'язані:

додержуватися умов провадження діяльності, пов'язаної з промисловим рибальством, крім внутрішніх водойм (ставків) рибницьких господарств;

додержуватися правил рибальства;

вносити своєчасно плату за спеціальне використання водних біоресурсів;

не допускати погіршення умов існування водних біоресурсів внаслідок своєї діяльності;

додержуватися встановленого режиму господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг;

сприяти науковим установам на договірних умовах у роботі щодо вивчення біологічного стану водних біоресурсів і стану наданих у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

вести облік обсягів використання водних біоресурсів та надавати у встановленому порядку інформацію органам, що здійснюють проведення державного моніторингу, ведення державного обліку та державного кадастру водних біоресурсів;

здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, у тому числі штучного, водних біоресурсів, збереження і поліпшення умов їх існування;

негайно інформувати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах рибного господарства, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, ветеринарної медицини, санітарного та епідемічного благополуччя населення, про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки їх загибелі;

здійснювати заходи з профілактики і боротьби із захворюванням та загибеллю водних біоресурсів;

здійснювати охорону водних біоресурсів, додержуватися режиму охорони видів, занесених до Червоної книги України, у межах наданих у користування промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин);

самостійно припиняти використання водних біоресурсів у разі зниження їх відтворюючої здатності та виникнення загрози знищення, негайно вживати заходів для усунення негативного зовнішнього впливу на водні біоресурси та середовище їх перебування, проникнення чужорідних видів;

не допускати без дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, переселення водних біоресурсів;

безперешкодно допускати в місця відтворення, добування (вилову), зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства;

забезпечувати включення риболовних суден до системи дистанційного контролю риболовних суден;

своєчасно вносити достовірну інформацію (відомості) до Єдиного державного реєстру управління галуззю рибного господарства.

Стаття 35-1. Переміщення через митний кордон України водних біоресурсів та продукції з них

Ввезення в Україну і вивезення за її межі водних біоресурсів та продукції з них здійснюються за правилами, встановленими законодавством України, у тому числі міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, зазначені в абзацах шостому і сьомому статті 23 цього Закону, що видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, є необхідними для переміщення через митний кордон України відповідних водних біоресурсів та продукції з них.

Митні органи здійснюють митні формальності, необхідні для випуску у відповідний митний режим відповідних водних біоресурсів та продукції з них, на підставі документів, зазначених в абзацах шостому і сьомому статті 23 цього Закону, отриманих від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Розділ VIII
ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ТА ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ВОДНІ БІОРЕСУРСИ

Стаття 36. Право користування водними біоресурсами

Юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об'єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.

Право користування водними біоресурсами здійснюється з вилученням і без вилучення їх з природного середовища суб'єктами господарювання та фізичними особами відповідно до закону.

Надання у користування рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Припинення права користування водними біоресурсами здійснюється відповідно до закону.

Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не мають права на користування водними біоресурсами.

Стаття 37. Право власності на водні біоресурси

Водні біоресурси, що знаходяться у водних об’єктах (їх частинах), територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об'єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України та законами України.

Водні біоресурси можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

У власності суб'єктів господарювання та фізичних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також іноземних юридичних осіб можуть перебувати окремі види водних біоресурсів, які на законних підставах, з додержанням умов та правил добування вилучені з природного середовища або розведені у штучно створених умовах, що підтверджено документами, які засвідчують законність їх набуття.

Водні біоресурси, вилучені в порядку спеціального використання, є власністю користувачів водних біоресурсів з моменту, коли вони потрапили до знарядь вилову, крім видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України.

Не можуть передаватися у приватну власність водні біоресурси з числа видів, що становлять особливу природоохоронну, наукову та естетичну цінність, а також види, занесені до Червоної книги України (крім випадків, коли вони одержані шляхом розведення, вирощування в неволі або в передбаченому законодавством порядку придбані за межами України).

Суб’єкти рибного господарства, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції", не можуть набувати право власності на водні біоресурси.

Стаття 38. Припинення права власності на водні біоресурси

Право власності на водні біоресурси припиняється у разі:

порушення порядку їх спеціального використання;

порушення установленого порядку переселення, схрещування водних біоресурсів, а також виведення та використання генетично змінених їх видів;

створення власником водних біоресурсів умов, що призводять до погіршення довкілля, порушення стану екосистеми;

встановлення законодавчими актами України заборони щодо перебування у приватній власності окремих видів водних біоресурсів;

добровільної відмови власника від права власності на водні біоресурси.

Право власності суб'єктів господарювання на водні біоресурси може припинятися відповідно до рішення суду.

Стаття 39. Гарантії і захист прав суб'єктів рибного господарства

Права суб'єктів рибного господарства охороняються законом.

Припинення права користування або права власності на водні біоресурси застосовується лише у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 40. Умови та порядок відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктам рибного господарства

Шкода, заподіяна суб'єктам рибного господарства неправомірними діями центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів рибоохорони, правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб, підлягає відшкодуванню у порядку, визначеному цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Розділ IX
ШТУЧНЕ ВІДТВОРЕННЯ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ І ЗДІЙСНЕННЯ АКВАКУЛЬТУРИ

Стаття 41. Порядок штучного відтворення водних біоресурсів

Штучне відтворення водних біоресурсів здійснюють суб'єкти рибного господарства шляхом розведення, вселення, переселення водних біоресурсів для здійснення рибогосподарської діяльності.

Стаття 42. Порядок здійснення аквакультури

Суб'єкти аквакультури здійснюють діяльність у сфері аквакультури відповідно до закону.

Облік рибогосподарських водних об’єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, акваторій (водного простору) внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, які надані в користування для цілей аквакультури, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, засобами Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Розділ X
ПЕРЕРОБКА ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ

Стаття 43. Переробка водних біоресурсів

Переробка водних біоресурсів здійснюється шляхом їх розбирання, охолодження, заморожування, копчення, соління, маринування, сушіння, в'ялення, консервування, фасування, нагрівання чи поєднання цих процесів та інших видів переробки та технологій.

Стаття 44. Забезпечення виробником контролю якості і безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки

З метою збереження здоров'я населення виробник зобов'язаний здійснювати постійний контроль якості та безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки з дотриманням закріплених у законодавстві норм щодо якості продукції, що виробляється.

{Статтю 45 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014}

Розділ XI
РИБНІ ПОРТИ, ПРИЙМАЛЬНІ ПУНКТИ ТА РИБОЛОВНІ СУДНА

Стаття 46. Рибні порти, приймальні пункти та риболовні судна

У галузі рибного господарства діють морські рибні порти, портопункти та інші місця базування риболовних суден.

Перелік морських рибних портів, портопунктів затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.

Місця базування риболовних суден відкривають місцеві державні адміністрації у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, та оприлюднюють інформацію про відкриті бази на своїх офіційних веб-сайтах. Щодо баз, розташованих на внутрішніх водних шляхах, таке рішення приймається за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, а щодо баз, розташованих на морських водних шляхах, - за погодженням із капітаном морського порту, в зоні державного нагляду за безпекою мореплавства якого знаходиться цей морський шлях. Рішення щодо базування риболовних суден приймається за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Вхід, вихід і перебування малих і спортивних суден, водних мотоциклів в акваторії морського порту здійснюються відповідно до Кодексу торговельного мореплавства України та Закону України "Про морські порти України".

Морські рибні порти, портопункти та місця базування риболовних суден мають забезпечувати безпечну стоянку риболовних суден та дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі відповідно до визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання риболовними суднами забруднюючих речовин у межах акваторії порту, портопунктів та місць базування риболовних суден.

Порядок взаємодії адміністрації морських рибних портів, портопунктів, місць базування риболовних суден та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту, портопунктів та місць базування риболовних суден встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Морський рибний порт належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства. Начальник і капітан морського рибного порту (портопункту) призначається на посаду та звільняється з посади керівником центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства.

Будівництво або будь-які інші роботи на території та акваторії, відведених порту, здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та органами місцевого самоврядування.

Стаття 47. Облік добутих (виловлених) водних біоресурсів та продукції з них, що здійснюється на рибоприймальних пунктах

Рибоприймальний пункт розташовується на землях водного фонду, на яких здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до вимог Водного кодексу України та Земельного кодексу України.

Рибоприймальний пункт може розташовуватися безпосередньо на риболовному судні, що здійснює добування (вилов) водних біоресурсів у внутрішніх морських водах, територіальному морі та у зоні юрисдикції України, з веденням відповідного обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів та продукції з них.

Вимоги до рибоприймального пункту визначаються наказом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах рибного господарства та рибної промисловості.

Стаття 48. Класифікація суден флоту рибної промисловості та технічний нагляд за ними

Класифікація суден флоту рибної промисловості та технічний нагляд за ними здійснюються в порядку, встановленому Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України "Про внутрішній водний транспорт".

Стаття 49. Допуск риболовних суден до плавання

Плавання риболовних суден допускається залежно від району плавання та висоти мінімального надводного борту, а саме:

риболовні судна 1 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,2 метра, що експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею до 200 гектарів;

риболовні судна 2 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,3 метра, що експлуатуються у закритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - озерах, ставках, охолоджувачах енергетичних об’єктів тощо загальною площею понад 200 гектарів та в частинах судноплавних річок;

риболовні судна 3 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,4 метра, що експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - річках, мілководних частинах водосховищ;

риболовні судна 4 району плавання - судна з висотою мінімального надводного борту не менше 0,5 метра, що експлуатуються у відкритих для судноплавства рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) - річках, відкритих частинах водосховищ, прибережних частинах Азовського та Чорного морів (20 миль від берега).

Стаття 50. Порядок реєстрації риболовних суден

Реєстрація риболовних суден здійснюється у порядку, встановленому Кодексом торговельного мореплавства України та Законом України "Про внутрішній водний транспорт".

Розділ XII
МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 51. Міжнародне співробітництво в галузі рибного господарства

Міжнародне співробітництво в галузі рибного господарства здійснюється шляхом:

участі в розробленні проектів міжнародних договорів;

участі в роботі міжнародних організацій.

Якщо міжнародними договорами України встановлено інші правила та положення, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила цих міжнародних договорів.

Розділ XIII
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО

Стаття 52. Відповідальність за порушення законодавства про рибне господарство

Порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за рибогосподарську діяльність на риболовних суднах під Державним Прапором України за межами України встановлюється на підставі міжнародних договорів України. У разі такої діяльності у виключних (морських) економічних зонах іноземних держав відповідальність встановлюється законодавством цих держав.

Розділ XIV
ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

Стаття 53. Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства

Основні засади пріоритетного розвитку рибного господарства передбачають:

формування цінового і кредитного механізму з урахуванням специфіки рибного господарства як галузі з уповільненим обігом капіталу та низькою нормою прибутку;

сприяння будівництву та модернізації риболовних суден, підприємств рибного господарства шляхом включення до планів державного замовлення будівництва риболовних суден та рибницьких заводів (риборозплідників) з вирощування цінних видів риби для зариблення рибогосподарських водних об’єктів (їх частин) загальнодержавного значення;

визнання суб’єктів рибогосподарського комплексу, діяльність яких пов’язана з промисловим рибальством на водних об’єктах загальнодержавного значення, розведенням, вирощуванням та переробкою власної продукції, товаровиробниками сільськогосподарської продукції;

пріоритетне надання в оренду водних об'єктів (їх частин) з низькою рибопродуктивністю суб'єктам господарювання, які займаються вирощуванням водних біоресурсів.

Розділ XV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Доповнити Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затверджений Законом України від 19 травня 2011 року "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", пунктами 136-143 такого змісту:

"

".

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.