Про схвалення Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки та плану заходів з її реалізації

1. Схвалити такі, що додаються:

Стратегію реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки;

план заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки.

2. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади:

забезпечити своєчасне виконання плану заходів, схваленого цим розпорядженням;

подавати щокварталу до 15 числа наступного місяця Міністерству фінансів інформацію про хід виконання зазначеного плану заходів для її узагальнення та подання у десятиденний строк Кабінетові Міністрів України;

подавати щороку до 1 березня року, наступного за звітним періодом, Міністерству фінансів інформацію про результати реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням, стан досягнення мети за кожним компонентом системи управління державними фінансами, а також оцінку стану досягнення стратегічних цілей для підготовки узагальненого аналітичного звіту та подання його до 1 червня Кабінету Міністрів України.

СТРАТЕГІЯ
реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки

I. Мета Стратегії

Проведення структурних економічних реформ, вирішення завдання прискорення соціально-економічного розвитку України, у тому числі забезпечення переходу до ресурсозберігаючої соціально-інклюзивної економіки, є неможливими без ефективного функціонування системи управління державними фінансами.

Фіскальна консолідація та відповідальна бюджетно-податкова політика дали змогу Україні протягом 2015-2019 років знизити рівень дефіциту сектору загального державного управління з 4,6 відсотка валового внутрішнього продукту (2014 рік) до 2 відсотків валового внутрішнього продукту (2019 рік) та зменшити боргове навантаження з 80,9 відсотка валового внутрішнього продукту у 2016 році до 50,3 відсотка валового внутрішнього продукту у 2019 році.

Реагування на масштабні виклики, які постали перед Україною у вигляді триваючої російської збройної агресії, поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та початку глобальної економічної кризи, потребує додаткових ресурсів та більш ефективного та результативного управління державними фінансами. Досягнута протягом останніх років макроекономічна стабільність та вжиті надзвичайні фіскальні заходи дають змогу Україні контрольовано проходити цей складний період. З метою забезпечення подальшого відновлення та економічного зростання у середньостроковій перспективі і реалізації європейського курсу України необхідно вжити заходів для повернення до виваженої бюджетно-податкової політики, підвищення ефективності видатків та податкового адміністрування, зменшення ролі держави в економіці та покращення інвестиційного клімату з урахуванням соціального та екологічного виміру.

Сучасний етап реформи системи управління державними фінансами розпочався із схвалення розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 8 лютого 2017 р. № 142 Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки та затвердження розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 р. № 415 плану заходів з її реалізації.

За результатами оцінки стану управління державними фінансами відповідно до міжнародно визнаної методології Public Expenditure and Financial Accountability (PEFA), яка проведена експертами Світового банку за підтримки ЄС та інших міжнародних партнерів у 2019 році, відзначено поступовий прогрес України у таких компонентах системи управління державними фінансами, як запровадження середньострокового бюджетного планування, імплементація міжнародних стандартів бухгалтерського обліку у державному секторі, удосконалення інструментів макроекономічного та бюджетного прогнозування, підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами шляхом створення порталу “Відкритий бюджет”, управління фіскальними ризиками та поступове впровадження гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі. Водночас визначено сфери, що потребують додаткової уваги та покращення, включаючи державне стратегічне планування, управління державними інвестиціями, управління ліквідністю та управління публічними фінансами на місцевому рівні.

Досягнення протягом 2017-2020 років позитивних результатів у реформуванні більшості складових системи управління державними фінансами створило міцне підґрунтя для продовження виконання встановлених завдань та визначення нових пріоритетів, спрямованих на вдосконалення системи управління державними фінансами та реагування на нові виклики.

Разом з тим залишаються сфери, в яких не досягнуто відчутних результатів у рамках реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142. Зокрема, до основних проблем, які обумовили прийняття цієї Стратегії, належать:

відсутність цілісної системи стратегічного планування, слабкий зв’язок між стратегічним плануванням, бюджетним плануванням і плануванням державних інвестицій;

відсутність повноцінного впровадження середньострокового бюджетного планування;

неналежна якість бюджетного планування з боку головних розпорядників бюджетних коштів, що призводить до частих перерозподілів цих коштів та їх неефективного використання;

недосконале управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка та валютних рахунків державного бюджету в процесі виконання державного бюджету;

відсутність чіткого розподілу повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

недостатня прозорість та підзвітність щодо використання коштів місцевих бюджетів;

формальний підхід розробників нормативно-правових актів до здійснення фінансово-економічних розрахунків впливу виконання актів на надходження та втрати державного та/або місцевих бюджетів;

обмежена кадрова спроможність щодо реалізації реформи на центральному та місцевому рівні;

недостатня інституційна і управлінська підзвітність у сфері управління державними фінансами.

Ця Стратегія розроблена з урахуванням оцінки методології Public Expenditure and Financial Accountability (PEFA), а також рекомендацій експертів Програми підтримки вдосконалення врядування та менеджменту (SIGMA), технічної місії Міжнародного валютного фонду та висновків Рахункової палати відповідно до європейських стандартів належного адміністрування з питань трансформації системи органів державного управління.

Метою цієї Стратегії є побудова сучасної, стійкої та ефективної системи управління державними фінансами, спрямованої на забезпечення збереження фінансової стабільності держави та створення умов для сталого зростання соціально-інклюзивної економіки через підвищення результативності мобілізації та витрачання державних коштів. Результатом її реалізації повинна стати більш ефективна система управління державними фінансами, яка разом з реформованою системою державного управління сприятиме сталому соціально-економічному розвитку держави, конкурентоспроможності економіки та динамічній інтеграції України в міжнародні ринки, зокрема в спільний ринок держав - членів ЄС.

Досягнення цієї мети передбачається за такими стратегічними цілями:

дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі;

підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної політики;

забезпечення ефективного виконання державного та місцевих бюджетів;

підвищення рівня прозорості та підзвітності в управлінні державними фінансами;

розвиток управління людськими ресурсами у сфері державних фінансів.

Оскільки ця Стратегія є наступним етапом комплексної реформи системи управління державними фінансами, започаткованої Стратегією реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, окремі етапи її реалізації не передбачені.

II. Основні результати реформування системи управління державними фінансами протягом 2017-2020 років

Виконання завдань Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, сприяло ряду позитивних зрушень у багатьох компонентах системи управління державними фінансами.

Так, створено законодавче підґрунтя для комплексних реформ у бюджетній сфері з внесенням у грудні 2018 р. змін до Бюджетного кодексу України, які передбачають:

упровадження середньострокового бюджетного планування та, зокрема, Бюджетної декларації як стратегічного документа бюджетного планування;

забезпечення представлення міністрами та іншими керівниками центральних органів виконавчої влади цілей державної політики у відповідних сферах та звітування про їх досягнення під час розгляду Бюджетної декларації у Верховній Раді України;

унормування процесу управління фіскальними ризиками та включення їх оцінки до складу Бюджетної декларації і до матеріалів, що додаються до проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік;

введення в дію нових бюджетних правил, а саме дефіцит державного бюджету не може перевищувати 3 відсотки валового внутрішнього продукту і не може бути більшим за відповідний обсяг дефіциту у Бюджетній декларації, а граничний обсяг надання державних гарантій не може перевищувати 3 відсотки планових доходів загального фонду державного бюджету;

запровадження принципово нового інструменту проведення оцінки ефективності та результативності використання коштів державного бюджету - огляду витрат.

З метою практичної реалізації цих положень Мінфіном у 2019 році підготовлено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України Бюджетну декларацію на 2020-2022 роки, яку не затверджено. У 2020 році норми статті 33 Бюджетного кодексу України щодо складення та схвалення Бюджетної декларації тимчасово не застосовувалися у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Разом з тим вже у травні 2021 р. Кабінет Міністрів України схвалив Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 р. № 548) та подав її до Верховної Ради України (Бюджетна декларація підтримана Верховною Радою України 15 липня 2021 року).

Запроваджено опублікування інформації за результатами оцінки широкого спектра фіскальних ризиків, які можуть мати вплив на показники бюджету, включаючи ризики, пов’язані з макроекономічною ситуацією, державним боргом та державними гарантіями, діяльністю державних підприємств, системою пенсійного забезпечення. Оглядами витрат державного бюджету охоплено вже близько 25 відсотків всіх видатків та кредитів з державного бюджету.

Триває реформа бюджетної децентралізації, а саме після завершення у 2020 році процесу реформування системи адміністративно-територіального устрою України змінами до Бюджетного кодексу України запроваджено дворівневу систему взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами. У 2021 році прямі відносини з державним бюджетом мають 1463 місцевих бюджети порівняно з 998 у 2017 році. Завдяки розширенню повноважень та бази оподаткування за доходами, що зараховуються до місцевих бюджетів, а також підвищенню мотивації органів місцевого самоврядування протягом 2017-2020 років доходи місцевих бюджетів зросли на 36 відсотків, при цьому частка трансфертів скоротилася з 54,3 відсотка до 34,5 відсотка. Забезпечено можливість для обласних рад здійснювати місцеві зовнішні запозичення від міжнародних фінансових організацій та надавати місцеві гарантії. Змінами до Бюджетного кодексу України наприкінці 2017 року на місцевому рівні створено новий інструмент середньострокового бюджетного планування - трирічний прогноз місцевого бюджету, повноцінне впровадження якого перенесено на 2021 рік унаслідок неможливості підготовки надійних прогнозів в умовах поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. З метою максимального спрощення підготовки бюджетних документів в умовах обмеженої спроможності органів місцевого самоврядування Мінфіном за підтримки ЄС створено та впроваджено інформаційно-аналітичну систему “LOGICA”, яка спрямована на автоматизацію процесу складення бюджетних документів, обробки даних та обміну інформацією між місцевими бюджетами та Мінфіном. Використання цієї системи суттєво підвищить аналітичну спроможність щодо управління публічними фінансами на місцевому рівні.

Для підвищення економічної ефективності і результативності видатків державного бюджету з урахуванням гендерного аспекту Мінфіном за участю Шведського агентства міжнародного розвитку протягом 2014-2020 років реалізовано найбільший у світі проект з упровадження гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі на державному і місцевому рівні. Як результат, у 2020 році 43 бюджетні програми головних розпорядників коштів державного бюджету і 1075 паспортів бюджетних програм місцевих бюджетів містять гендерний аспект, що дає змогу поєднувати фінансовий та соціальний виміри бюджетування.

Масштабні трансформаційні процеси розпочато за підтримки міжнародних партнерів щодо органів, які реалізують державну податкову та митну політику. Так, у 2019 році утворено два окремих органи з ефективною організаційною структурою, що побудована за функціональним принципом, - ДПС та Держмитслужба. З 1 січня 2021 р. забезпечено їх перехід до функціонування у форматі єдиних юридичних осіб для покращення підзвітності та керованості роботи їх територіальних органів та оптимізації основних робочих процесів.

Ряд важливих завдань виконано в податковій сфері. Для полегшення ведення бізнесу, зменшення корупції та створення рівних умов для всіх платників податків запроваджено відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі за єдиним електронним реєстром та запущено механізм зупинення реєстрації податкових накладних з ознаками фіктивності.

Для підвищення рівня добровільної сплати податків значно розширено перелік онлайн-послуг для платників податків, доступних в електронному кабінеті, створено єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій, Мінфіном розпочато надання узагальнюючих податкових консультацій для забезпечення єдиного підходу до застосування податкового законодавства.

Значного прогресу досягнуто у наближенні податкового законодавства України у частині податку на додану вартість до законодавства ЄС, зокрема Директиви Ради 2006/112/ЄС від 28 листопада 2006 р. про спільну систему податку на додану вартість, що підтверджено висновком Європейської Комісії про відповідність у цілому. Норми щодо імплементації 11 із 15 кроків Плану заходів протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (далі - План дій BEPS) стали складовою частиною Закону України від 16 січня 2020 р. № 466-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”.

Зазначеним Законом передбачено, зокрема, удосконалення правил трансфертного ціноутворення, а саме запровадження трирівневої структури документації для міжнародних груп компаній, яка включає документацію з трансфертного ціноутворення (Local file), глобальну документацію (Master file) та звіт у розрізі країн (Country-by-Country reporting) у межах імплементації положень 13 кроку Плану дій BEPS, а також удосконалення механізму контролю за розподілом функцій, ризиків та нематеріальних активів платника податків, що входить до міжнародної групи компаній.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 17 грудня 2020 р. № 1117-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування”, яким запроваджено концепцію “розумної економічної причини” (ділової мети), що передбачає проведення аналізу економічної доцільності здійснення окремих операцій та наявності в них ділової мети (операцій з придбання/реалізації товарів, робіт, послуг у нерезидентів/нерезидентам у низькоподаткових юрисдикціях і до операцій з нерезидентами щодо роялті та контрольованих операцій у рамках трансфертного ціноутворення). Також Законом України від 29 жовтня 2019 р. № 229-IX ратифіковано Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США “Про податкові вимоги до іноземних рахунків” (FATCA) для забезпечення обміну відповідною інформацією з податковими органами США.

З метою детінізації економіки та створення рівних умов для провадження підприємницької діяльності у 2020 році забезпечено запровадження безоплатного програмного рішення для використання суб’єктами господарювання під час реєстрації розрахункових операцій - програмного реєстратора розрахункових операцій, яким станом на кінець грудня 2020 р. вже скористалися понад 4,5 тис. підприємців і фіскалізовано понад 103 млн. чеків.

Серед основних досягнень у митній сфері слід відзначити запуск програми авторизованих економічних операторів (АЕО), яка сприятиме спрощенню митних формальностей для підприємств з високим ступенем довіри, дасть змогу здійснити у майбутньому взаємне визнання статусу вітчизняних авторизованих економічних операторів уповноваженими органами інших держав, забезпечить можливість українським підприємствам брати участь у формуванні безпечних ланцюгів постачання товарів та сприятиме підвищенню їх конкурентоспроможності на зовнішньому ринку.

Також значного прогресу досягнуто у створенні необхідних умов для приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та Нової комп’ютеризованої системи транзиту (NCTS), що дасть можливість митним органам запровадити обмін митною інформацією з 35 країнами у режимі реального часу, зменшити затримки вантажів на державному кордоні шляхом підвищення ефективності проведення аналізу ризиків та визначення переліку необхідних контрольних процедур щодо товарів до їх прибуття на митний кордон України. Зокрема, забезпечено ухвалення необхідної нормативно-правової бази, доопрацьовано отримане від митних органів Литви необхідне програмне забезпечення та розпочато національне застосування системи Нової комп’ютеризованої системи транзиту з можливістю приєднання до міжнародної системи у 2022 році - першій половині 2023 року.

Для подальшої імплементації положень регламентів ЄС у рамках виконання зобов’язань за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, суттєво удосконалено механізм захисту прав інтелектуальної власності на митниці. Завдяки внесенню необхідних змін до законодавства та впровадженню технічних рішень повноцінно запрацював сервіс “Єдине вікно” на митниці, що є одним з важливих антикорупційних кроків, який мінімізує людський фактор та стимулює контролюючі органи до запровадження європейського підходу здійснення митного контролю. На сьогодні сервіс “Єдине вікно” уже обов’язково застосовується всіма суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і поширюється на операції з переміщення товарів у всіх митних режимах. Також запроваджено єдиний авансовий рахунок для сплати митних платежів, що покращує умови для провадження зовнішньоекономічної діяльності, скорочує час та оптимізує використання обігових коштів підприємств. На постійній основі забезпечено цифровізацію та автоматизацію процесів митного контролю і митного оформлення та розпочато масштабну цифрову трансформацію Держмитслужби.

Завдяки реалізації виваженої фіскальної політики протягом 2017-2019 років співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту зменшилося з 61,5 відсотка у 2017 році до  52,3 відсотка у 2018 році та до 44,3 відсотка у 2019 році. Через збільшення дефіциту державного бюджету у 2020 році для зниження негативних наслідків гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту на кінець 2020 року збільшилося та становило 53,9 відсотка (для розрахунку використовувалися результати уточненої оцінки валового внутрішнього продукту за даними  Держстату - 4194,1 млрд. гривень). За 2019-2020 роки частку державного боргу, номінованого в національній валюті, збільшено з 33,4 відсотка до 39 відсотків.

Протягом 2019-2020 років міжнародні кредитні рейтинги України підвищено всіма міжнародними рейтинговими агентствами, а саме у 2019 році агентствами Standard and Poor’s та Fitch Ratings - з рівня “B-” до “B”, у червні 2020 р. агентством Moody’s - з “Caa1” до “B3”, у вересні 2020 р. агентством Rating and Investment Information (R&I) - з “B” до “B+”. Таким чином, Україна стала єдиною державою у світі, рейтинг якої підвищено під час поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та пов’язаної з нею світової економічної кризи.

Завдяки відкриттю доступу для іноземних інвесторів до українських державних цінних паперів через систему європейського центрального депозитарію цінних паперів Clearstream обсяг інвестицій нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики зріс протягом 2019 року у 18,5 раза. У 2020 році через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, портфель облігацій внутрішньої державної позики нерезидентів знижувався з 117,7 млрд. гривень до 85 млрд. гривень, проте з початку 2021 року цей показник зріс і в березні становив 106 млрд. гривень. Значний попит на державні облігації з боку нерезидентів та ефективна політика Мінфіну з управління державним боргом відповідно до затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 р. № 473 Середньострокової стратегії управління державним боргом на 2019-2022 роки дали змогу послідовно знижувати вартість запозичень та продовжувати строки обігу боргових інструментів. Зокрема, у 2019-2020 роках рекордно зменшено середньозважену ставку дохідності облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у гривнях, доларах США та євро. З метою подальшого удосконалення управління державним боргом та гарантованим державою боргом прийнято рішення про впровадження агентської моделі та утворення Боргового агентства, що повинно забезпечити підвищення довіри інвесторів, а також інституційної спроможності для ефективного використання сучасних інструментів управління державним боргом та ліквідністю.

У сфері бухгалтерського обліку у державному секторі схвалено та розпочато реалізацію схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 437 Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, запроваджено 20 національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, розроблених на основі міжнародних стандартів IPSAS, та, за оцінкою Світового банку, забезпечено узгодженість національних стандартів з міжнародними на більш як 80 відсотків. Для оптимізації процесу подання суб’єктами державного сектору фінансової звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі, її подальшої обробки та консолідації впроваджено автоматизовану систему електронної звітності Казначейства “Є-Звітність”. За підсумками 2018 року вперше складено відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі та опубліковано загальну фінансову звітність суб’єктів державного сектору про загальний майновий стан та результати діяльності розпорядників бюджетних коштів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та операцій про виконання бюджетів.

Створено умови для ефективного функціонування системи державного внутрішнього фінансового контролю. Внесено зміни до Бюджетного кодексу України та актів Кабінету Міністрів України, які сприяють наближенню методології внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту до міжнародних стандартів, зокрема моделі COSO. Також внесено зміни до Порядку здійснення внутрішнього аудиту, які передбачають посилення незалежності внутрішнього аудиту, упровадження стратегічного планування діяльності з внутрішнього аудиту, утворення аудиторських комітетів та підписання декларацій внутрішнього аудиту. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1062 затверджено Основні засади здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, якими, зокрема, врегульовано питання управлінської відповідальності та підзвітності і сформовано єдині підходи щодо здійснення внутрішнього контролю в державних органах, а також розроблено ряд методичних посібників з внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту з урахуванням кращих міжнародних практик у цій сфері.

У сфері державного фінансового контролю здійснювалися заходи відповідно до схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 310 Концепції реалізації державної політики у сфері реформування системи державного фінансового контролю до 2020 року. Кабінетом Міністрів України затверджено порядки проведення Держаудитслужбою державного фінансового аудиту за його видами, а також прийнято рішення щодо поновлення структури міжрегіональних територіальних органів та чисельності Держаудитслужби, яка забезпечить здійснення державного фінансового контролю на державному та місцевому рівні.

Верховною Радою України відповідно до Закону України “Про Рахункову палату” призначено 15 березня 2018 р. новий склад Рахункової палати. Керівництво Рахункової палати провело функціональну оцінку ефективності діяльності Рахункової палати, за результатами якої з урахуванням рекомендацій міжнародних партнерів розроблено та затверджено Стратегію розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки.

Значно підвищено відкритість та доступність інформації про державний бюджет та інші основні аспекти роботи органів системи управління державними фінансами. У липні 2020 р. впроваджено в промислову експлуатацію Державний веб-портал бюджету для громадян (openbudget.gov.ua), в якому подаються у доступній формі дані щодо виконання державного та місцевих бюджетів. З метою підвищення прозорості у сфері публічних фінансів запроваджено інструмент проведення аналізу бюджетних показників, розроблений на основі методології Світового банку (BOOST), а також аналітичні панелі (дашборди), які дають змогу порівнювати діяльність закладів вищої освіти та аналізувати бюджетні видатки на загальну середню освіту як у цілому по державі, так і окремих закладів загальної середньої освіти. Забезпечено публічний доступ через веб-портал IFIs projects до даних реєстру проектів економічного і соціального розвитку України, які реалізуються із залученням коштів міжнародних фінансових організацій (МФО).

Результативність усіх цих заходів, здійснених Мінфіном, підтверджено суттєвим покращенням позиції України у рейтингу Індексу відкритості бюджету (Open Budget Index) - з 39 позиції у 2017 році до 26 позиції у 2019 році серед 117 держав світу, що дало змогу Україні увійти до групи держав з доступом до істотної інформації щодо бюджету.

У сфері інформаційних технологій проведено комплексний ІТ-аудит, який став основою для розроблення Концепції з ІТ-централізації в системі управління державними фінансами, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 594, реалізація якої сприяла забезпеченню узгодженості розвитку інформаційних систем органів управління державними фінансами, налагодженню обміну інформацією, посиленню кадрового складу, застосуванню визнаних світових практик і стандартів управління інформаційними технологіями та оптимізації видатків.

III. Зв’язок Стратегії з іншими стратегічними документами

Ця Стратегія узгоджується з такими стратегічними документами:

Порядком денним сталого розвитку на період до 2030 року, ухваленим на саміті сталого розвитку, що проходив 25 вересня 2015 р. у м. Нью-Йорку;

Паризькою угодою, ратифікованою Законом України від 14 липня 2016 р. № 1469-VIII;

Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованою Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII;

Національною економічною стратегією на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня  2021 р. № 179 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 22, ст. 1015);

Програмою діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегією реформування державного управління України на 2022-2025 роки, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 21 липня 2021 р. № 831 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 61, ст. 3842);

Середньостроковою стратегією управління державним боргом на 2021-2024 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 р. № 1291 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 98, ст. 6392);

Стратегією реформування системи публічних закупівель (“дорожньою картою”), схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 175 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 23, ст. 920);

Стратегією модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 437 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 52, ст. 1851);

Стратегією розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки, затвердженою рішенням Рахункової палати від 29 липня 2019 р. № 18-1;

планом заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 569;

планом заходів щодо реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України  від 5 липня 2019 р. № 542;

планом дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 149 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 19, ст. 823);

пріоритетними напрямами та завданнями (проектами) цифрової трансформації на період до 2023 року, схваленими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 365 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 36, ст. 2153).

IV. Стратегічні цілі та показники їх досягнення

1. Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни  у середньостроковій перспективі

Податкова система

Мета - побудова сучасної справедливої податкової системи, що забезпечує рівність усіх платників податків перед законом та зменшення витрат і часу платників податків на податкове адміністрування.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилося невиконаним завдання щодо впровадження електронних податкових перевірок (e-аудит).

Необхідно забезпечити подальше удосконалення податкового законодавства та гармонізацію його із законодавством ЄС, а також завершення реформи податкової служби. Водночас за результатами оцінки за методологією Public Expenditure and Financial Accountability, проведеної у 2019 році, відсутність інтегрованої системи управління ризиками, пов’язаними з дотриманням податкової дисципліни, визначено слабкою стороною податкового адміністрування.

Для досягнення зазначеної мети необхідно здійснити заходи щодо завершення реформи ДПС та повноцінного перетворення її в сервісну службу шляхом стимулювання добровільного дотримання податкової дисципліни з урахуванням специфіки груп та категорій платників податків, у тому числі подальшого спрощення та діджиталізації податкового адміністрування, а також спрямувати зусилля на створення в ДПС ефективної комплексної системи управління ризиками для забезпечення ризик-орієнтованого підходу до платників податків.

Для підвищення рівня інституційної спроможності ДПС у частині виявлення та запобігання загрозам зовнішнього та внутрішнього втручання у роботу баз даних та інформаційних ресурсів ДПС, що використовуються для адміністрування податків, зборів та інших обов’язкових платежів, слід впровадити апаратно-програмний комплекс для здійснення відповідного контролю, в тому числі проведення моніторингу Мінфіном, адміністрування ДПС зазначених баз даних та інформаційних ресурсів.

Для підвищення ефективності податкових перевірок необхідно запровадити електронний аудит спочатку великих платників податків, а далі всіх інших платників. Належна якість індивідуальних податкових консультацій та видання узагальнюючих податкових консультацій Мінфіном забезпечать єдиний підхід до застосування податкового законодавства, тоді як посилення комунікацій та активізація роботи з підвищення податкової грамотності матимуть позитивний вплив на платників податків.

З метою подальшого розширення податкової бази та захисту добросовісних платників податків від недобросовісних конкурентів необхідно вживати заходів для боротьби з агресивним податковим плануванням, зокрема шляхом покращення обміну інформацією у податкових цілях між компетентними органами України та іноземних держав, а також подальшого впровадження Плану дій BEPS для протидії виведенню прибутку з України.

Для вирішення зазначених питань забезпечується виконання плану заходів щодо реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 542, а також здійснюються заходи за такими напрямами:

підвищення ефективності податкового адміністрування та якості обслуговування платників податків;

розширення бази оподаткування.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Митна система

Мета - сприяння міжнародній торгівлі і безпеці шляхом подальшого зниження рівня незаконного переміщення товарів через митний кордон України і грошових та часових витрат для доброчесного бізнесу на проходження митних процедур.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилося невиконаним завдання щодо створення системи контролю за введенням в обіг товарів, включаючи розширене використання реєстраторів розрахункових операцій і підвищення ефективності постмитного контролю.

Потребує завершення інституційна реформа митної служби. З метою створення умов для активізації зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання митні процедури та формальності необхідно спростити та гармонізувати із світовими стандартами, зокрема шляхом повноцінного впровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО) як складової концепції безпечного ланцюга постачання та системи спеціальних спрощень для сумлінних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Слід запровадити рекомендації пункту 6 статті 7 Угоди “Про спрощення процедур торгівлі” (Trade Facilitation Agreement) Світової організації торгівлі щодо вимірювання та опублікування даних про середній час випуску товарів з використанням, зокрема таких інструментів, як дослідження часу випуску Всесвітньої митної організації. Необхідно здійснити завершальний етап імплементації до національного законодавства положень Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами від 20 травня 1987 р. та Конвенції про процедуру спільного транзиту від 20 травня 1987 р. шляхом виконання положень Закону України “Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи”, а також забезпечити національний транзит у системі NCTS та приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту у 2022 році - першій половині 2023 року.

Для забезпечення надання Держмитслужбою якісних послуг та зменшення часу на проходження митних процедур необхідно здійснювати заходи із мінімізації впливу людського фактору шляхом подальшої автоматизації митних формальностей та стандартизованих оперативних завдань, а також розвитку автоматизованої системи управління ризиками. Ефективне справляння митних платежів слід забезпечувати шляхом модернізації системи контролю за визначенням митної вартості та створення єдиної довідкової бази даних цінової інформації. Необхідно створити умови для здійснення контролю за обігом товарів на митній території України на кожному етапі їх постачання та реалізації з метою запобігання незаконному ввезенню товарів без сплати податків у повному обсязі та здійснити заходи з підвищення ефективності постмитного контролю та митного аудиту.

Належну увагу необхідно приділити розбудові митної інфраструктури та забезпеченню митних органів сучасними технічними засобами митного контролю.

Виконання цих завдань здійснюється шляхом виконання плану заходів з реформування та розвитку системи органів, що реалізують митну політику, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р. № 569, а також здійснення заходів за такими напрямами:

посилення інституційної спроможності митних органів;

удосконалення системи митного контролю, гармонізація митних процедур та сприяння міжнародній торгівлі.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Управління фіскальними ризиками та державними активами

Мета - завчасне виявлення фіскальних ризиків та вжиття заходів для уникнення та/або мінімізації їх впливу на бюджет.

Для досягнення цієї мети слід продовжити розбудову системи управління фіскальними ризиками, яка повинна не лише виявляти фіскальні ризики, вести їх облік та проводити оцінку, а також забезпечити вжиття необхідних заходів реагування. Зокрема, необхідно забезпечити відображення результатів комплексної оцінки фіскальних ризиків як у середньостроковій, так і в річній бюджетній документації, з поступовим розширенням спектра ризиків відповідно до Кодексу фіскальної прозорості Міжнародного валютного фонду. Для забезпечення проведення ефективного моніторингу фіскальних ризиків необхідно запровадити ведення відповідного реєстру. Також органам управління підпорядкованих суб’єктів господарювання необхідно розробити та затвердити за погодженням з Мінфіном плани дій щодо мінімізації найбільших фіскальних ризиків, пов’язаних з діяльністю таких суб’єктів господарювання.

З метою ефективного функціонування системи управління фіскальними ризиками планується розширити інформацію про стан державних активів. У рамках виконання плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 149, Фонд державного майна розробить механізм формування і ведення Єдиного реєстру об’єктів державної власності та його модернізації, зокрема шляхом створення на єдиній сучасній ІТ-платформі централізованого інформаційного порталу для обліку активів держави.

Передбачається створення правової та методологічної бази для запровадження управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів та розроблення відповідних заходів для підвищення спроможності органів місцевого самоврядування в умовах розширення їх фінансових повноважень.

З метою удосконалення системи управління фіскальними ризиками та державними активами заходи здійснюються за такими напрямами:

проведення комплексної оцінки фіскальних ризиків та визначення їх впливу на державний бюджет;

забезпечення проведення ефективного моніторингу фіскальних ризиків та їх мінімізації;

підвищення інституційної спроможності Мінфіну та інших органів державної влади щодо управління фіскальними ризиками;

запровадження управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Управління боргом

Мета - забезпечення боргової стійкості та підвищення ефективності управління державним боргом, гарантованим державою боргом та місцевим боргом.

У процесі реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилося невиконаним завдання щодо посилення захисних механізмів під час надання державних гарантій.

Наявність дефіциту державного бюджету та відповідно накопичений державний борг попередніх періодів, а також ризики зовнішнього та внутрішнього середовища створюють загрозу стійкості державного боргу та посилюють навантаження на державний бюджет. Частка державного боргу, номінованого в іноземній валюті, поступово зменшується, але на даний час залишається джерелом додаткових ризиків у разі девальвації національної валюти.

Для посилення інституційної спроможності управління боргом необхідно забезпечити ефективне функціонування Боргового агентства з урахуванням кращих практик роботи подібних інституцій в інших державах.

Підвищення ліквідності облігацій внутрішньої державної позики планується досягнути шляхом розвитку внутрішнього ринку державних цінних паперів, насамперед щодо функціонування інституту первинних дилерів та посилення їх ролі на вторинному ринку. Необхідно забезпечити подальше розширення спектра боргових інструментів та здійснення активних операцій з державним боргом. Використання державних гарантій для стимулювання економічної діяльності малого та середнього бізнесу слід розширювати з одночасним посиленням відповідних захисних інструментів. Для зниження ризиків, пов’язаних з управлінням місцевим боргом, необхідно здійснювати заходи з підвищення спроможності органів місцевого самоврядування у сфері управління боргом, включаючи розроблення відповідних методологічних рекомендацій та удосконалення механізмів контролю за місцевими запозиченнями та гарантіями. Крім того, необхідно вживати заходів для підвищення ефективності залучення довгострокового пільгового фінансування, у тому числі в рамках програм співпраці з міжнародними фінансовими організаціями та іншими міжнародними партнерами, і використання залучених коштів.

З метою подальшого підвищення ефективності управління державним боргом, гарантованим державою боргом та місцевим боргом здійснюються заходи за такими напрямами:

забезпечення функціонування Боргового агентства;

розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів;

удосконалення інструментів та механізмів надання державних гарантій, у тому числі для підтримки малого та середнього бізнесу;

підвищення спроможності органів місцевого самоврядування у сфері управління боргом;

збільшення частки довгострокового пільгового фінансування.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Управління ліквідністю

Мета - підвищення прогнозованості та доступності коштів для виконання державних функцій.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилася невиконаною значна кількість завдань з управління ліквідністю у процесі виконання державного бюджету. Надійність поденних прогнозів руху коштів на єдиному казначейському рахунку на період до трьох місяців на даний час залишається недостатньою, обмін інформацією для прогнозу витрат коштів державного бюджету налагоджено лише з окремими головними розпорядниками бюджетних коштів. Усе це знижує передбачуваність фінансування бюджетних видатків, що є особливо гострою проблемою в умовах протидії наслідкам гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Для підвищення ефективності управління ліквідністю реалізується схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2020 р. № 1375 Концепція з управління ліквідністю на 2020-2023 роки шляхом виконання затвердженого зазначеним розпорядженням плану заходів з її реалізації, затверджена Мінфіном методика прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Казначейства, що забезпечить формалізацію процесу. Необхідно запровадити процедури планування розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів строків та обсягів здійснення витрат і створити календар платежів для забезпечення їх ефективного моніторингу. Аналітичну підтримку цієї роботи та автоматизацію збору необхідної інформації забезпечить створення інформаційної системи прогнозування руху коштів на єдиному казначейському рахунку та валютних рахунках Казначейства -  “е-ліквідність”. Після забезпечення підвищення якості прогнозування слід розробити та впровадити інструменти та заходи з управління коштами на єдиному казначейському рахунку для уникнення накопичення надлишкової ліквідності на рахунках Казначейства та запобігання касовим розривам, включаючи розміщення тимчасово вільних коштів на єдиному казначейському рахунку шляхом здійснення операцій РЕПО, викуп державних цінних паперів та узгодження строків значних надходжень і витрат державного бюджету.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

покращення якості прогнозування руху коштів на рахунках Казначейства;

удосконалення інструментів управління ліквідністю.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

2. Підвищення ефективності розподілу ресурсів на рівні формування державної політики

Макроекономічне і бюджетне  прогнозування та стратегічне планування

Мета - розбудова системи державного стратегічного планування, елементи якої є взаємоузгодженими, базуються на достовірних результатах макроекономічного та бюджетного прогнозування і орієнтовані на досягнення цілей, визначених на довгостроковий період і підтриманих суспільством.

Відсутність дієвої системи державного стратегічного планування, узгодженої з бюджетним плануванням, залишається однією з основних проблем у системі управління державними фінансами, що стримує її розвиток та знижує ефективність. Рішення щодо встановлення протягом 2017-2020 років мораторію на розроблення державних цільових програм, внесення змін до Регламенту Кабінету Міністрів України і утворення в усіх міністерствах структурних підрозділів (директоратів) з питань стратегічного планування мали обмежений вплив на покращення ситуації в цій сфері. Продовжується безсистемне розроблення стратегічних документів, які є неузгодженими за рівнями і строками, а також не відповідають можливостям державного бюджету та не враховують новації у прогнозах економічного і соціального розвитку України, що суттєво впливає на рівень виконання таких документів. Основними причинами такої ситуації є нереформованість і невідповідність сучасним тенденціям та практиці законодавства, що визначає вимоги до прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, зокрема відсутність визначених на законодавчому рівні принципів, типів, ієрархічності, часових обмежень і ступенів деталізації планування для кожного типу державних стратегічних документів, а також чіткого розподілу повноважень як у частині ініціювання, розроблення і затвердження таких документів, так і в частині відповідальності за їх виконання, проведення моніторингу та оцінки їх виконання.

Для досягнення визначеної мети Мінекономіки необхідно розробити законопроект щодо розбудови системи державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку, спрямованого на забезпечення цілісності, взаємоузгодженості та ієрархічності документів стратегічного планування, а також на деполітизацію процесів їх розроблення і підвищення рівня відповідальності за результати їх виконання. Також необхідно впорядкувати питання розроблення, виконання, проведення моніторингу та оцінки виконання документів стратегічного планування, затвердити необхідні методичні рекомендації для учасників таких процесів.

З метою створення основи для якісної реалізації середньострокового бюджетного планування та програмно-цільового методу бюджетування слід забезпечити взаємоузгодження новацій у сфері стратегічного планування з бюджетним законодавством, визначити провідну роль планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів на середньостроковий період та посилити контроль Мінекономіки за їх обов’язковим розробленням. Запровадження незалежного зовнішнього оцінювання макроекономічних та бюджетних прогнозів, політичних ініціатив і документів системи державного стратегічного планування Радою незалежних експертів дасть змогу забезпечити деполітизацію їх розроблення. Слід забезпечити посилення спроможності урядових інституцій щодо стратегічного планування, макроекономічного та бюджетного прогнозування.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

законодавче врегулювання функціонування цілісної системи державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку;

розбудова системи державного прогнозування і стратегічного планування економічного і соціального розвитку в рамках імплементації законодавства щодо державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку;

подальша деполітизація процесів макроекономічного і бюджетного прогнозування та стратегічного планування;

удосконалення інструментів та підвищення спроможності у сферах макроекономічного і бюджетного прогнозування та стратегічного планування.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Середньострокове бюджетне планування

Мета - забезпечення передбачуваності та збалансованості бюджетно-податкової політики на середньострокову перспективу та посилення стратегічного підходу до бюджетного планування.

Прийняті у 2018 році зміни до законодавства щодо впровадження середньострокового бюджетного планування на державному та місцевому рівні потребують подальшого неухильного виконання шляхом ухвалення трирічної Бюджетної декларації та формування проекту державного бюджету на її основі відповідно до визначених цілей державної політики, а також розроблення та оновлення відповідних інструкцій з підготовки бюджетних документів.

З метою забезпечення якісної бази для розроблення документів середньострокового бюджетного планування та ефективного розподілу обмежених фінансових ресурсів необхідно забезпечити посилення зв’язку з процесом стратегічного планування, зокрема за рахунок підвищення якості та забезпечення оприлюднення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів на середньостроковий період, що відповідають цілям та граничним обсягам видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, визначеним Бюджетною декларацією, на основі яких формуються бюджетні запити. Необхідно розробити план заходів для посилення фінансово-економічної обґрунтованості рішень Кабінету Міністрів України та відображення наслідків реалізації державної політики протягом наступних років, у тому числі шляхом запровадження консультацій з Мінфіном на стадії розроблення проекту нормативно-правового акта.

Необхідно удосконалити підхід до визначення граничних обсягів видатків для головних розпорядників бюджетних коштів шляхом встановлення базового обсягу видатків державного бюджету, який відображає поточну реалізацію державної політики Кабінетом Міністрів України, та представлення головними розпорядниками бюджетних коштів змін до поточних рівнів фінансування заходів державної політики у вигляді нових політичних ініціатив. Це дасть змогу зосередити обговорення проекту державного бюджету на стратегічних питаннях і сприятиме ухваленню більш обґрунтованих рішень. Крім того, необхідно розглянути питання щодо скорочення кількості головних розпорядників бюджетних коштів згідно з критеріями формування органом державної політики у відповідній сфері, наявності спеціального статусу або обґрунтованої потреби у незалежності фінансового забезпечення. Слід вжити заходів, спрямованих на підвищення якості та прозорості планування головними розпорядниками бюджетних коштів та загального рівня бюджетної дисципліни. Зокрема, необхідно створити та запровадити нову інформаційно-аналітичну систему для бюджетного планування, що підвищить рівень автоматизації процесів та аналітичної спроможності учасників бюджетного процесу.

У рамках реалізації Концепції реформування системи оплати праці державних службовців, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2020 р. № 622, НАДС підготовлено порядок формування фонду оплати праці в державних органах, що забезпечить більш якісне, обґрунтоване та уніфіковане планування бюджетних видатків на оплату праці.

Для впровадження середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні слід розробити інструкції та типові форми необхідних документів.

З метою забезпечення реалізації середньострокового бюджетного планування здійснюються заходи за такими напрямами:

створення надійних середньострокових рамок для планування державного бюджету;

посилення фінансово-економічної обґрунтованості рішень Кабінету Міністрів України;

підвищення рівня бюджетної дисципліни та якості бюджетного планування;

розвиток середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Програмно-цільовий метод

Мета - підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів і якості надання послуг державою.

Незважаючи на постійне удосконалення відповідної методологічної бази, застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі в Україні здійснюється без створення обов’язкових для його ефективності умов, а саме без дієвої та узгодженої системи стратегічного і середньострокового бюджетного планування. Як наслідок, програмно-цільовий метод не завжди використовується головними розпорядниками бюджетних коштів як основа для прийняття управлінських рішень.

Для досягнення визначеної мети Мінфін продовжує проведення оглядів витрат державного бюджету та забезпечує їх повну інтеграцію в бюджетний процес, що дасть змогу підвищити ефективність та якість публічних послуг, а також виявити можливості для перерозподілу фінансових ресурсів відповідно до пріоритетів державної політики. Разом з виконанням завдань Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки слід удосконалити підходи до формування бюджетних програм головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до їх стратегічних цілей. Для посилення адресності надання державних виплат і, як наслідок, ефективності використання бюджетних коштів необхідно забезпечити подальше підвищення результативності процесу верифікації та моніторингу державних виплат, зокрема шляхом розвитку інформаційно-аналітичної платформи електронної верифікації та моніторингу і застосування результатів верифікації для бюджетного планування. Слід забезпечити обов’язкове проведення оцінки ефективності бюджетних програм державного бюджету відповідно до оновленої методології із публікацією результатів.

На місцевому рівні необхідно забезпечити удосконалення відповідних типових форм та інструкцій, зокрема для бюджетного запиту, програмної класифікації видатків та кредитування, системи результативних показників бюджетних програм, а також правил складення паспортів та звітів про їх виконання.

Значну увагу необхідно приділити подальшому практичному застосуванню гендерно орієнтованого підходу у бюджетному процесі на державному та місцевому рівні для забезпечення врахування потреб соціальних груп, у тому числі за гендерною ознакою, зокрема посилити підзвітність головних розпорядників бюджетних коштів та підвищити прозорість бюджетів у цих напрямах.

З метою подальшого розвитку програмно-цільового методу у бюджетному процесі заходи здійснюються за такими напрямами:

оптимізація бюджетних програм та посилення їх відповідності цілям державної політики;

регулярне проведення оглядів витрат державного бюджету;

ефективний моніторинг результативності;

удосконалення програмно-цільового методу на місцевому рівні, включаючи застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Міжбюджетні відносини та фіскальна децентралізація

Мета - забезпечення фінансової спроможності територіальних громад та удосконалення міжбюджетних відносин з урахуванням нової моделі територіальної організації влади України та оновлених повноважень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилися невирішеними такі питання. Процес децентралізації на цьому етапі призводить до збільшення дохідних та видаткових повноважень органів місцевого самоврядування. Значна частина повноважень переходить з районного рівня на рівень територіальних громад. Функції на районному рівні скорочуються, однак райони продовжують існувати. Залишається неврегульованим питання чіткого розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади. Водночас виникає потреба в удосконаленні (перегляді) існуючого механізму горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів. Крім того, має місце недостатня спроможність органів місцевого самоврядування до здійснення додаткових повноважень.

Для досягнення визначеної мети необхідно врегулювати питання щодо розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за принципом субсидіарності шляхом проведення відповідних консультацій із всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування. Також необхідно внести зміни до системи бюджетного вирівнювання з урахуванням оновлених повноважень органів місцевого самоврядування.

З урахуванням необхідності виконання завдань щодо посилення спроможності органів місцевого самоврядування з управління фіскальними ризиками та боргом, запровадження процесу середньострокового бюджетного планування та удосконалення програмно-цільового методу на місцевому рівні необхідно вжити заходів до зміцнення власної ресурсної бази місцевого самоврядування. Зокрема, слід визначити підходи до зарахування податку на доходи фізичних осіб - найманих працівників, а також визначити стимули для органів місцевого самоврядування для встановлення та збору місцевих податків, включаючи налагодження обміну інформацією між органами місцевого самоврядування та податковими органами.

З метою підтримки процесу секторальної децентралізації у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, підвищення доступності і якості та зниження вартості публічних послуг з урахуванням реальних потреб соціальних груп необхідно оновити соціальні стандарти і нормативи надання гарантованих державою послуг. Разом з виконанням завдань в рамках реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 67, ст. 2155), необхідно удосконалити підходи до фінансування регіонального розвитку за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, зокрема шляхом визначення чітких показників ефективності відповідної бюджетної програми.

Для забезпечення прозорості та підзвітності в управлінні фінансовими ресурсами органів місцевого самоврядування слід переглянути повноваження органів, уповноважених на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства на рівні місцевих бюджетів, відповідно до реформи фіскальної децентралізації із відповідним розподілом повноважень між такими органами з урахуванням параметрів та структури відповідних місцевих бюджетів.

У рамках трансформації міжбюджетних відносин та фіскальної децентралізації заходи здійснюються за такими напрямами:

чітке розмежування повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

збільшення власних фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування;

удосконалення механізму фінансового забезпечення видаткових повноважень, які передаються державою на виконання органам місцевого самоврядування та місцевим органам виконавчої влади;

посилення фінансової прозорості та підзвітності органів місцевого самоврядування.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

3. Забезпечення ефективного виконання державного та місцевих бюджетів

Система публічних закупівель

Мета - ефективне функціонування системи публічних закупівель, що є запорукою раціонального використання державних коштів та розвитку конкурентоспроможної економіки.

Реалізація реформи публічних закупівель здійснюється відповідно до Стратегії реформування системи публічних закупівель (“дорожньої карти”), схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 175, якою визначено п’ять етапів реформи, з яких три вже завершено, а четвертий та п’ятий плануються на 2021-2022 роки. Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за індикаторами, встановленими в плані заходів з реалізації зазначеної Стратегії, і на його основі необхідно прийняти рішення щодо подальших кроків з реформування системи публічних закупівель.

Національною економічною стратегією України на період до 2030 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 179, передбачено виконання завдань із забезпечення доступності публічних закупівель для стимулювання діяльності малого та середнього бізнесу завдяки спрощенню процесу закупівель шляхом автоматизації закупівельних процесів та професіоналізації сфери публічних закупівель. Здійснення таких заходів спрямовано на підвищення рівня конкуренції у закупівлях та ефективності здійснення закупівель, а отже, оптимізації використання коштів державного бюджету.

У рамках реалізації цієї Стратегії передбачено підвищення ефективності моніторингу публічних закупівель, що сприятиме ефективному та прозорому здійсненню закупівель, створення конкурентного середовища та запобігання проявам корупції у зазначеній сфері. Зокрема, необхідно удосконалити систему автоматичних індикаторів ризиків на основі даних електронної системи закупівель та інших відкритих джерел інформації, а також методологічні підходи щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель з урахуванням рекомендацій експертів SIGMA.

З метою забезпечення ефективного функціонування системи публічних закупівель заходи здійснюються за такими напрямами:

удосконалення порядку проведення моніторингу публічних закупівель та покращення доступу до відповідних джерел інформації;

удосконалення методологічних підходів щодо здійснення контролю у сфері публічних закупівель.

Прогрес у досягненні результатів визначається за такими індикаторами:

Управління державними інвестиціями

Мета - забезпечення планування державних інвестицій на основі стратегічних пріоритетів та середньострокової бюджетної перспективи та здійснення прозорого і економічно обґрунтованого відбору інвестиційних проектів.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилася невиконаною більша частина завдань, зокрема щодо:

запровадження стратегічного планування державних інвестицій;

створення методологічної бази для підготовки та проведення оцінки державного інвестиційного проекту, ураховуючи його масштабність та умови реалізації проектів у різних сферах;

посилення механізмів оцінки проектів на засадах чіткої відповідальності за якість експертизи інвестиційних проектів, що пропонуються для фінансування за рахунок державних капітальних вкладень, згідно з установленими вимогами;

упровадження централізованої системи моніторингу великомасштабних державних інвестиційних проектів на основі фінансових та інших кількісних показників для своєчасного виявлення проектів з високим ризиком виникнення проблем під час їх реалізації, вжиття необхідних заходів щодо зниження відповідних ризиків, а також проведення посиленого моніторингу стану реалізації таких проектів.

З метою удосконалення системи управління державними інвестиціями продовжено виконання завдань, зокрема, щодо забезпечення стратегічного та прозорого розподілу ресурсів та оцінки вартості інвестиційних проектів. З огляду на відсутність на місцевому рівні чітко встановлених правил і процедур відбору інвестиційних проектів необхідно розробити додаткові заходи для посилення спроможності щодо управління інвестиційними проектами на місцевому рівні.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

стратегічне планування державних інвестицій на середньострокову перспективу;

гармонізація підходів до оцінки та відбору пропозицій щодо фінансування інвестиційних проектів;

підвищення спроможності галузевих міністерств в управлінні державними інвестиціями;

посилення моніторингу та підвищення прозорості реалізації інвестиційних проектів;

удосконалення підходів до управління інвестиційними проектами, що фінансуються з місцевих бюджетів.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Бухгалтерський облік у державному секторі

Мета - підвищення якості, повноти та достовірності даних, на основі яких приймаються управлінські рішення у сфері державних фінансів.

Виконання завдань з реформування системи бухгалтерського обліку в державному секторі здійснюється відповідно до Стратегії модернізації системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в державному секторі на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 р. № 437.

У рамках реалізації цієї Стратегії необхідно забезпечити актуальність національних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору з урахуванням змін у міжнародних стандартах та національному законодавстві, а також навчання фахівців суб’єктів державного сектору щодо їх застосування. Додатково необхідно забезпечити розкриття основних відмінностей між національними та міжнародними стандартами у фінансовій звітності та удосконалити методологію її підготовки для підвищення якості інформації про загальний майновий стан та результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів. Для підвищення ефективності та якості роботи бухгалтерських служб у державному секторі слід забезпечити проведення тренінгів та підвищення кваліфікації, а також розробити нову організаційну структуру таких служб.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

удосконалення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі;

удосконалення організаційних засад та якості виконання функцій бухгалтерських служб у державному секторі;

підвищення якості інформації про загальний майновий стан і результати діяльності суб’єктів державного сектору та бюджетів;

удосконалення розкриття в бухгалтерському обліку інформації про виконання державного і місцевих бюджетів.

Прогрес у досягненні запланованих результатів у рамках реалізації цієї Стратегії визначається за таким індикатором:

Казначейське обслуговування бюджетних коштів

Мета - забезпечення ефективності та прозорості у виконанні бюджету.

Ефективність процесів та процедур в управлінні виконанням бюджету є важливою передумовою для реалізації цілей бюджетної політики. На сьогодні система органів Казначейства складається з близько  600 територіальних органів, що суттєво ускладнює управління цією системою та обмежує можливості щодо модернізації робочих процесів та їх автоматизації. Лише наприкінці 2020 року запущено процес реорганізації з метою перетворення частини територіальних органів з юридичних осіб публічного права на структурні підрозділи Казначейства. Крім того, потребують подальшої оптимізації процедури казначейського обслуговування бюджетних коштів та форми звітності, що складається Казначейством.

Для досягнення визначеної мети необхідно забезпечити посилення інституційної спроможності Казначейства та удосконалити управління коштами єдиного казначейського рахунка. Зокрема, слід забезпечити перехід до функціонування у форматі єдиної юридичної особи, що дасть змогу оптимізувати робочі процеси, уніфікувати процедури та підходи до казначейського обслуговування бюджетних коштів в усій системі Казначейства і загалом підвищити керованість та ефективність системи. Також необхідно забезпечити подальшу діджиталізацію розрахунково-касового обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів для підвищення ефективності та прозорості відповідних процесів і мінімізації впливу людського фактора.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

посилення інституційної спроможності Казначейства;

удосконалення процедур казначейського обслуговування бюджетних коштів та відповідних форм звітності.

Прогрес у досягненні запланованих результатів у рамках реалізації цієї Стратегії визначається за таким індикатором:

Система державного внутрішнього фінансового контролю

Мета - посилення управлінської підзвітності на всіх рівнях державного сектору, підвищення ефективності внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в державних органах.

Під час реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 р. № 142, залишилися невирішеними такі питання. У більшості державних органів не створено комплексної системи внутрішнього контролю у розумінні статті 26 Бюджетного кодексу України та/або вона не функціонує як цілісний процес, а підходи до внутрішнього контролю і далі орієнтуються на відповідність (дотримання законодавства), а не на удосконалення діяльності бюджетної установи. Також залишаються недостатніми інституційна спроможність та незалежність підрозділів внутрішнього аудиту в державних органах та спроможність для забезпечення професійного розвитку і підвищення рівня професійної компетентності з внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту.

Для досягнення визначеної мети Мінфін розробить необхідні заходи для підвищення рівня обізнаності керівників державних органів щодо переваг побудови ефективної системи внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту. Необхідно здійснити заходи з удосконалення внутрішнього фінансового контролю, спрямовані на його практичне застосування у діяльності розпорядників коштів державного бюджету, та надати рекомендації щодо його оптимальної організації, включаючи ефективне управління ризиками. Посилення ефективності внутрішнього аудиту передбачається здійснити, зокрема, з урахуванням зовнішніх оцінок якості та має на меті забезпечення переорієнтації на удосконалення діяльності бюджетної установи, а не лише на оцінку відповідності законодавству. Для підвищення рівня професійної компетентності з внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту необхідно розробити та впровадити відповідні навчальні програми, започаткувати національну сертифікацію внутрішніх аудиторів, а також створити інтерактивний портал для автоматизації процесів та обміну інформацією. Після визначення моделі здійснення контрольних повноважень щодо місцевих бюджетів слід розробити заходи щодо впровадження системи внутрішнього контролю та функції з внутрішнього аудиту органами місцевого рівня.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

упровадження внутрішнього контролю, спрямованого на посилення відповідальності керівників за управління і розвиток установи в цілому;

посилення ефективності, спроможності та незалежності внутрішнього аудиту;

підвищення інституційної спроможності центрального підрозділу гармонізації Мінфіну.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

Державний фінансовий контроль

Мета - удосконалення системи державного фінансового контролю, яка сприятиме ефективному державному управлінню, виявлятиме і попереджатиме порушення вимог законодавства та неефективне використання фінансових і матеріальних ресурсів на державному та місцевому рівні.

На сьогодні обмеженість кадрових ресурсів та сучасних засобів здійснення фінансового контролю не дають змоги Держаудитслужбі повною мірою охопити необхідними заходами контролю всі найбільш ризикові об’єкти. Це стосується, насамперед, здійснення контролю за виконанням місцевих бюджетів, а також проведення моніторингу процедур публічних закупівель, що призводить до відсутності належної підзвітності та відповідальності керівників за прийняті незаконні та неефективні управлінські рішення.

Для досягнення визначеної мети необхідно підвищити ефективність державного фінансового контролю у найбільш ризикових сферах, зокрема шляхом посилення аналітичних спроможностей Держаудитслужби для концентрації на високоризикових операціях і відповідної організації інспектування. Слід удосконалити організаційні та методологічні підходи Держаудитслужби щодо здійснення контролю за дотримання бюджетного законодавства у частині місцевих бюджетів, а також забезпечити налагодження співпраці Держаудитслужби з Рахунковою палатою, внутрішніми аудиторами, контролюючими та правоохоронними органами та приділити увагу удосконаленню комунікації з державними органами та органами місцевого самоврядування у процесі здійснення контролю.

Для розбудови інституційної спроможності особливу увагу необхідно приділити впровадженню сучасних ІТ-рішень у діяльність органів державного фінансового контролю в рамках реалізації Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467, що дасть змогу розширити доступ до джерел необхідної інформації та забезпечити проведення її ефективного аналізу.

Заходи здійснюються відповідно до таких напрямів:

посилення державного фінансового контролю у найбільш ризикових сферах;

забезпечення ефективної міжвідомчої взаємодії в рамках здійснення фінансового контролю;

посилення інституційної спроможності органів Держаудитслужби на центральному, регіональному та місцевому рівні.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Незалежний зовнішній фінансовий контроль (аудит)

Мета - посилення ролі та підвищення ефективності зовнішнього фінансового контролю відповідно до стандартів INTOSAI.

У зв’язку з цим перед Рахунковою палатою постає ряд викликів, зумовлених як тенденціями в її роботі, так і зростаючими вимогами суспільства, швидкозмінними перетвореннями в державі, зокрема в політичному середовищі, активним розвитком незалежного зовнішнього аудиту у світі.

Необхідною умовою для розвитку Рахункової палати як сучасного вищого органу аудиту є імплементація міжнародних стандартів, що вимагає системного удосконалення законодавства, поліпшення взаємодії Рахункової палати із заінтересованими сторонами.

Проведення аудитів відповідно до міжнародних стандартів потребує значних ресурсів. Необхідно переглянути існуючі показники ефективності та результативності функціонування Рахункової палати. Система обліку рекомендацій Рахункової палати та моніторингу їх дотримання також повинна суттєво змінитися.

Необхідно забезпечити достатній рівень охоплення аудитом найважливіших сфер діяльності держави шляхом проведення ризик-орієнтованої оцінки у сфері управління публічними коштами та державним майном. Слід запровадити чіткі критерії планування аудитів для забезпечення впевненості громадян, суб’єктів господарювання та заінтересованих органів державної влади в тому, що затверджені бюджетні програми спрямовано на досягнення визначених цілей, кошти використано законно, результативно та економно.

Зростаюча роль вищих органів аудиту в сучасному світі зумовлює необхідність часткового перегляду існуючих повноважень Рахункової палати, проведення роботи з подальшого удосконалення механізмів співпраці з органами державної влади, об’єктами аудиту, правоохоронними, антикорупційними органами. Сприяти зміцненню фінансово-бюджетної дисципліни в Україні Рахункова палата зможе, зокрема, за умови підвищення рівня відповідальності учасників бюджетного процесу за порушення вимог законодавства та прийняття неефективних управлінських рішень.

Розвиток громадянського суспільства в Україні також потребує відповідного реагування з боку Рахункової палати, оскільки результати її роботи повинні бути доступними та зрозумілими громадянам, джерелом достовірної, професійної та неупередженої інформації про ефективність управління публічними коштами та державним майном. Суспільний резонанс під час отримання такої інформації вимагає оперативного реагування усіх учасників процесу. Рахунковій палаті необхідно забезпечити конструктивну взаємодію із суспільством для підвищення довіри до органів державної влади в цілому та Рахункової палати, зокрема.

Для досягнення визначеної мети заходи здійснюються за такими напрямами:

максимальне наближення методології та практики проведення аудитів до стандартів INTOSAI;

посилення консультативної (експертної) ролі Рахункової палати як вищого органу аудиту в Україні.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за такими індикаторами:

4. Підвищення рівня прозорості та підзвітності  в управлінні державними фінансами

Прозорість бюджету та участь громадян у бюджетному процесі

Мета - підвищення прозорості та доступності інформації про бюджет і розширення можливостей для її аналізу.

Для підтримання досягнутого Україною прогресу у сфері прозорості бюджетів забезпечується подальше розширення обсягу інформації, що підлягає публікації у машинозчитуваному форматі, включаючи бюджетні запити, паспорти бюджетних програм головних розпорядників бюджетних коштів та звіти про їх виконання. За результатами проведення Міжнародним валютним фондом оцінки фіскальної прозорості планується розробити заходи для подальшого підвищення її рівня. Також необхідно забезпечити подальший розвиток та просування Державного веб-порталу бюджету для громадян і підвищення його зручності для користувачів.

Щодо місцевих бюджетів слід забезпечити уніфікацію та стандартизацію шляхів та заходів оприлюднення інформації, що міститься в паспортах бюджетних програм місцевих бюджетів, звітах про їх виконання, бюджетних запитах головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, у рішеннях про місцеві бюджети та прогнозах місцевих бюджетів. Це дасть змогу кожному громадянину через зрозумілу процедуру ознайомитися з основними бюджетними показниками свого міста, району, територіальної громади чи області та порівняти їх з показниками інших адміністративно-територіальних одиниць України.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

забезпечення відповідності міжнародним стандартам щодо прозорості бюджету;

забезпечення відкритості та доступності інформації про місцеві бюджети.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

Інформаційні технології в управлінні державними фінансами

Мета - побудова сучасної та ефективної системи управління інформаційними технологіями для забезпечення підтримки і подальшого цифрового розвитку ефективної та прозорої системи управління державними фінансами.

На сьогодні основними проблемами цифрової трансформації системи управління державними фінансами є:

відсутність інтеграції між системами Мінфіну і центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, у режимі реального часу;

відсутність автоматизованого інформаційного обміну з багатьма державними установами;

відсутність єдиного сховища даних з актуальною інформацією, доступною для Мінфіну і центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів;

застарілість окремих платформ;

низький рівень автоматизації внутрішніх процесів і великий обсяг використання паперових носіїв;

недостатнє кадрове забезпечення.

Реалізація Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467, сприятиме розв’язанню більшості зазначених проблем, а також дасть змогу створити нову модель єдиного спільного інтегрованого інформаційного середовища у сфері системи управління державними фінансами, побудованого на інтероперабельності електронних інформаційних ресурсів з одночасним комплексним захистом інформації та дотриманням технологічної незалежності і забезпеченням обміну інформацією у режимі реального часу. Це дасть змогу забезпечити підвищення аналітичної спроможності та оперативності прийняття рішень.

Заходи здійснюються відповідно до Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467, за такими напрямами:

впровадження єдиних ІТ-стандартів, розбудова Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи системи управління державними фінансами;

перехід на впровадження електронних послуг, зокрема впровадження сервісної моделі надання ІТ-послуг, орієнтованої на користувача;

реалізація першочергових проектів для забезпечення виконання пріоритетних завдань Стратегії здійснення цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації системи управління державними фінансами на період до 2025 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. № 1467;

унеможливлення впливу людського фактора на автоматичну обробку інформації;

збереження та підсилення кадрового потенціалу;

захист інформації, яка обробляється в Єдиній інформаційно-комунікаційній системі системи управління державними фінансами.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

5. Розвиток управління людськими ресурсами у сфері державних фінансів

Мета - посилення кадрового потенціалу для ефективного формування та реалізації державної політики у сфері державних фінансів.

На сьогодні управління людськими ресурсами у сфері державних фінансів, як і загалом у сфері державного управління, характеризується відсутністю системного та стратегічного підходу, який би забезпечував розвиток персоналу згідно із стратегічними цілями діяльності відповідних інституцій. Існує потреба у створенні єдиної платформи професійного розвитку та комунікації у сфері управління державними фінансами.

Для досягнення визначеної мети необхідно розробити та затвердити стратегії управління людськими ресурсами Мінфіну і центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, згідно із завданнями цієї Стратегії та стратегічними цілями зазначених органів, а також впровадити сучасні методи управління людськими ресурсами, зокрема на основі компетенцій, що дасть змогу забезпечити більш якісний відбір персоналу та побудувати більш результативну систему навчання, розвитку та оцінки персоналу. Увагу необхідно приділити забезпеченню гендерної рівності.

Для подальшого забезпечення спроможності Мінфіну і центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, Мінфіну слід створити сучасний науково-освітній хаб з підготовки кадрів для сфери публічних фінансів, зокрема шляхом розширеного використання програм дуальної освіти на базі оновленого закладу вищої освіти, що перебуває у сфері управління Мінфіну. Слід забезпечити створення платформи для дистанційного навчання у сфері управління державними фінансами та інституціоналізацію професійно-комунікативної спроможності.

Заходи здійснюються за такими напрямами:

запровадження стратегічного підходу та підвищення ефективності управління людськими ресурсами у сфері державних фінансів;

підвищення рівня професійної компетентності працівників фінансової системи.

Прогрес у досягненні запланованих результатів визначається за таким індикатором:

V. Очікувані результати та ризики, що можуть вплинути на реалізацію Стратегії

Очікуваними результатами реалізації цієї Стратегії є:

реалізація середньострокового бюджетного планування, що пов’язана із стратегічним плануванням, що забезпечить розподіл ресурсів відповідно до визначених пріоритетів держави та передбачуваність бюджетно-податкової політики;

підвищення ефективності державних видатків та покращення якості надання публічних послуг шляхом регулярного проведення оглядів витрат державного бюджету та посилення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за їх раціональне використання для реалізації цілей своєї діяльності;

посилення контролю за оцінкою впливу на державний бюджет нових ініціатив центральних органів виконавчої влади для забезпечення збалансованості державних фінансів та недопущення прийняття фінансово необґрунтованих рішень;

забезпечення вчасного виявлення фіскальних ризиків та здійснення заходів для мінімізації їх впливу на показники державного бюджету;

підвищення якості та ефективності адміністрування податків і зборів та посилення інституційної спроможності органів, що реалізують податкову та митну політику;

подальша підтримка процесу бюджетної децентралізації шляхом забезпечення чіткого розподілу відповідних повноважень і ресурсів та посилення фінансової спроможності органів місцевого самоврядування;

запровадження ефективної системи фінансового контролю на місцевому рівні відповідними органами шляхом перегляду та зміни їх повноважень в умовах бюджетної децентралізації та зміни структури відповідних місцевих бюджетів;

реалізація раціональної політики управління боргом на державному та місцевому рівні;

підвищення прогнозованості та доступності бюджетних коштів для виконання державних функцій через запровадження сучасної моделі управління ліквідністю;

забезпечення стратегічного розподілу та належного моніторингу державних інвестицій;

підвищення рівня управлінської підзвітності та ефективності внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту в центральних та місцевих органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;

забезпечення доступу до своєчасної, повної та зрозумілої для кожного громадянина інформації про публічні фінанси та створення умов для проведення її аналізу;

забезпечення подальшого цифрового розвитку ефективної та прозорої системи управління державними фінансами;

підвищення рівня професійної компетентності працівників системи публічних фінансів.

До ризиків, що можуть перешкодити виконання завдань у рамках цієї Стратегії, слід віднести такі:

нестабільна макроекономічна ситуація, що впливає на надійність середньострокових прогнозів та, як наслідок, на можливість упровадження середньострокового бюджетного планування;

часті політичні зміни та зміни пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів України і відповідного розподілу ресурсів, а також зміни в системі центральних органів виконавчої влади;

непередбачуваність змін у законодавстві, що призводить до необхідності частого перегляду умов функціонування економіки;

відсутність політичного консенсусу щодо шляхів розбудови системи державного стратегічного планування та повноважень учасників стратегічного планування, що може призвести до неприйняття закону щодо державного прогнозування та стратегічного планування економічного і соціального розвитку;

неінтегрованість у систему державного стратегічного планування або низька якість галузевих стратегій та середньострокових планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів, недостатня спроможність міністерств щодо здійснення бюджетного планування на середньострокову перспективу;

відсутність політичного консенсусу щодо визначення повноважень та розподілу фінансових та матеріальних ресурсів територіальних громад;

зниження якості управління на рівні органів місцевого самоврядування внаслідок недостатнього рівня компетенції службовців місцевого самоврядування порівняно із розширенням їх повноважень;

неможливість забезпечення зниження рівня державного боргу через нестабільну макроекономічну ситуацію та зміни ринкової кон’юнктури, а також зростання потреб фінансування дефіциту державного бюджету;

інституційний опір змінам у практиках управління публічними фінансами;

відставання розвитку спроможностей органів відповідальних за реалізацію цієї Стратегії від темпу інституційних реформ;

неможливість проведення необхідної технічної модернізації через недостатній обсяг фінансування.

Мінімізація цих ризиків здійснюється шляхом розвитку відповідних інституційних та аналітичних спроможностей органів відповідальних за реалізацію цієї Стратегії, у тому числі завдяки залученню міжнародної експертної підтримки, підвищення прозорості в процесі планування та виконання бюджетів різних рівнів та посилення координуючої ролі Мінфіну у сфері управління державними фінансами.

Крім того, заходи для мінімізації ризиків, пов’язаних з інституційною спроможністю органів відповідальних за реалізацію цієї Стратегії, планується здійснювати в рамках реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2022-2025 роки.

VI. Фінансове забезпечення реалізації Стратегії

Заходи з реалізації цієї Стратегії здійснюються протягом  2022-2025 років за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі міжнародної технічної допомоги.

Ряд заходів з реалізація цієї Стратегії може потребувати залучення додаткових бюджетних коштів, обсяг яких визначається головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки бюджетних запитів на відповідні бюджетні періоди.

Орієнтовні обсяги фінансування можуть бути уточнені під час формування відповідних бюджетних програм, у рамках яких здійснюються відповідні заходи, або залежно від фактично отриманої міжнародної технічної допомоги.

VII. Координація, моніторинг і оцінка  стану реалізації Стратегії

Координацію дій з реалізації цієї Стратегії здійснює Мінфін. Для забезпечення ефективної реалізації цієї Стратегії діє трирівневий координаційний механізм, який включає:

робочі підгрупи, що утворені відповідно до складових системи управління державними фінансами і розглядають інформацію про хід виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії, питання щодо необхідності внесення до нього змін, у разі потреби готують відповідні пропозиції та проекти рішень;

міжвідомча робоча група з питань розвитку системи управління державними фінансами, яка проводить моніторинг і оцінку стану реалізації цієї Стратегії, розглядає звіти з оцінки її результативності;

Координаційна рада з питань реформування державного управління, яка здійснює загальну координацію дій органів виконавчої влади, пов’язаних з реалізацією цієї Стратегії і виконанням плану заходів з її реалізації, та проводить моніторинг і оцінку ефективності їх реалізації і виконання. Координаційна рада з питань реформування державного управління забезпечує координацію діяльності з реалізації цієї Стратегії та діє на підставі Положення про Координаційну раду з питань реформування державного управління, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2016 р. № 335 “Про Координаційну раду з питань реформування державного управління” (Офіційний вісник України,  2016 р., № 42, ст. 1577).

Реалізація цієї Стратегії здійснюється на підставі плану заходів з її реалізації, який включає напрями за кожною сферою системи управління державними фінансами. Досягнення кожної стратегічної цілі цієї Стратегії оцінюється через ступінь досягнення мети, визначеної за кожною сферою, і забезпечується шляхом здійснення конкретних заходів.

План заходів може бути уточнено, у тому числі в частині змісту заходів, визначення відповідальних за їх здійснення і строків виконання. Завдання цієї Стратегії можуть бути переглянуті після проведення річної комплексної оцінки стану системи управління державними фінансами або у разі визначення такої необхідності міжвідомчою робочою групою з питань розвитку системи управління державними фінансами.

Моніторинг процесу впровадження реформи та оцінка результативності реалізації цієї Стратегії включає:

щокварталу - підготовку звіту про виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії;

щороку - підготовку узагальненого аналітичного звіту щодо стану досягнення стратегічних цілей відповідно до напрямів за кожною сферою системи управління державними фінансами та оцінки результативності реалізації цієї Стратегії.

Моніторинг виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії проводиться щокварталу шляхом узагальнення Мінфіном інформації про результати здійснення заходів, визначених планом заходів з реалізації цієї Стратегії, та подання щокварталу до 25 числа наступного за звітним кварталом місяця відповідного звіту Координаційній раді з питань реформування державного управління та Кабінетові Міністрів України. Органами, відповідальними за здійснення заходів, щокварталу готується та подається до Мінфіну звіт про виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії, в якому порівнюються фактично досягнуті індикатори із запланованими, зазначаються (за наявності) проблемні питання, їх вплив на здійснення заходів та досягнення мети за кожним напрямом цієї Стратегії (з поясненням причини їх виникнення та зазначенням механізму розв’язання).

Оцінка результативності реалізації цієї Стратегії та стану досягнення мети за кожною сферою системи управління державними фінансами, а також оцінка стану досягнення стратегічних цілей проводяться щороку. Відповідний звіт готується органами, відповідальними за здійснення заходів, на основі моніторингу про виконання плану заходів з реалізації цієї Стратегії і передбачає проведення зазначених оцінок.

Звіт повинен містити аналіз діяльності органу, відповідального за здійснення заходів, та змін за рік у відповідних сферах системи управління державними фінансами, аналіз виконання завдань та їх впливу на досягнення визначеної мети, досягнення результативних показників, висновок щодо ефективності політики та пропозиції щодо необхідності продовження строку реалізації Стратегії чи проведення коригування її положень для досягнення цілей.

Звіт подається щороку до 1 березня року, наступного за звітним періодом, відповідальними виконавцями до Мінфіну. До 1 червня Мінфін готує узагальнений аналітичний звіт щодо ходу реалізації цієї Стратегії, оцінки результативності та подає його на розгляд Координаційної ради з питань реформування державною управління. Схвалений Координаційною радою з питань реформування державною управління звіт подається Кабінетові Міністрів України і розміщується на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Органи, відповідальні за здійснення заходів, забезпечують своєчасність та достовірність поданих Мінфіну звітів, які повинні містити всю інформацію, необхідну для проведення аналізу результативності реалізації цієї Стратегії згідно з вимогами Мінфіну.

У разі потреби за результатами річного звіту можуть бути сформовані пропозиції щодо актуалізації цієї Стратегії та плану заходів з її реалізації, які розглядаються відповідними робочими підгрупами та після узагальнення вносяться на розгляд міжвідомчої робочої групи з питань розвитку системи управління державними фінансами для прийняття остаточного рішення щодо підготовки пропозицій стосовно внесення відповідних змін.

ПЛАН
заходів з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2022-2025 роки