Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках

1. Затвердити план дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, облдержадміністраціям забезпечити щокварталу до 10 числа наступного місяця інформування Кабінету Міністрів України про стан виконання плану дій, затвердженого цим розпорядженням.

ПЛАН
дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках

Загальна частина

Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд”, що впроваджується в Україні понад дев’ять років, суттєво вплинула на розвиток механізмів громадської участі, доступу до інформації, прозорості та підзвітності в діяльності органів державної влади. Завдяки Ініціативі “Партнерство “Відкритий Уряд” також вдалося сформувати нові стандарти взаємодії між Кабінетом Міністрів України та інститутами громадянського суспільства, що передбачають партнерство під час планування, здійснення, моніторингу та оцінювання заходів з удосконалення відкритого урядування.

Водночас процес планування нових зобов’язань у рамках Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” здійснюється в умовах пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що вплинула на всі сфери суспільного та економічного життя в Україні. У зв’язку з цим сформувалися нові виклики для відкритого урядування, механізми впровадження якого повинні враховувати карантинні обмеження та змінені правила соціальної взаємодії.

Реагуючи на ці виклики, пріоритетом діяльності Кабінету Міністрів України є забезпечення цифрової трансформації основних галузей та сфер суспільного життя, доступу громадян до якісних та зручних публічних послуг, розвитку інструментів електронної демократії та відкритих даних.

Досягнення України у впровадженні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”

За участю інститутів громадянського суспільства Кабінетом Міністрів України розроблені та реалізовані чотири плани дій з впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”.

Реалізація зазначених планів дій дала змогу, зокрема:

забезпечити доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

запровадити надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних;

розширити перелік публічних послуг, що надаються в електронному вигляді;

забезпечити доступ до інформації про використання публічних коштів, зокрема шляхом функціонування Єдиного веб-порталу використання публічних коштів, веб-порталу “Реєстр проектів економічного та соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями”;

запровадити електронну систему подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

передбачити можливість подання електронних звернень громадян, а також електронних петицій;

створити умови для прозорості здійснення публічних закупівель, зокрема запровадити електронну систему публічних закупівель “ProZorro”;

розпочати впровадження міжнародних стандартів Ініціативи з прозорості видобувних галузей та Ініціативи з прозорості інфраструктури;

створити умови для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, зокрема започаткувати проведення перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників;

зменшити можливості для корупційних зловживань під час продажу державного майна, запровадивши електронні аукціони з реалізації непрофільного майна державних підприємств та прав оренди державного майна;

створити прозорі та конкурентні умови для організації та проведення електронних торгів з реалізації майна, арештованого під час здійснення примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб);

забезпечити можливість перевірки достовірності документів про освіту через відповідний онлайн-сервіс.

У цьому плані дій визначається ряд зобов’язань, спрямованих на посилення громадської участі у прийнятті рішень, забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, підвищення рівня прозорості в інфраструктурі, видобувних галузях та управлінні публічними фінансами, обліку державної власності, забезпечення цифрової доступності для осіб з інвалідністю.

Підготовка та обговорення нових зобов’язань в рамках впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”

Цей план дій є результатом спільної роботи Секретаріату Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства.

Оголошення про початок збору пропозицій до плану дій розміщено у лютому 2020 року. Усім бажаючим пропонувалося подавати пропозиції, що відповідають глобальним Цілям сталого розвитку до 2030 року, проголошеним резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй, та таким чотирьом основним цінностям Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, як забезпечення доступу до інформації, посилення участі громадськості у прийнятті рішень, забезпечення підзвітності органів влади, розвиток технологій та інновацій для забезпечення прозорості та підзвітності. Збір пропозицій тривав до липня 2020 р. включно.

Світова пандемія гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, внесла корективи у розроблення плану дій: процес його підготовки був переведений в онлайн-режим. Разом з тим слід зазначити, що проведення обговорення в онлайн-режимі сприяло залученню більшої кількості заінтересованих представників інститутів громадянського суспільства, експертів, зокрема з регіонів.

У квітні - липні 2020 р. проведено 17 тематичних публічних обговорень в контексті глобальних Цілей сталого розвитку до 2030 року, до яких мали можливість долучитися усі заінтересовані представники громадянського суспільства, експерти, представники органів місцевого самоврядування. Два заходи спрямовано на залучення молоді. Ряд обговорень проведено за участю Програми розвитку ООН в Україні та Національного демократичного інституту в Україні.

Під час заходів пропозиції до плану дій формувалися у два етапи: на першому етапі учасникам пропонувалося визначити проблемні питання у відповідних сферах, на другому - разом визначити шляхи вирішення порушених питань.

У Міжнародний день демократії 15 вересня 2020 р. проведено онлайн-обговорення “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд”: нові інструменти для громадської участі”, організоване за участю Офісу Ради Європи в Україні за інноваційною технологією “CivicLab”.

За участю Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи та Асоціації міст України проведено 3 грудня 2020 р. засідання за круглим столом для обговорення механізмів залучення органів місцевого самоврядування.

Інформація про хід підготовки проекту плану дій, способи і строки участі представників громадськості в його обговоренні розміщувалася на Урядовому порталі та сторінці “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні” у мережі Фейсбук.

Пропозиції, що надійшли під час обговорення, узагальнені Секретаріатом Кабінету Міністрів України, проаналізовані щодо відповідності принципам Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” та обговорені під час узгоджувальних нарад за участю представників заінтересованих органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій.

За результатами цієї роботи визначено ряд нових зобов’язань щодо впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2021-2022 роках, які виконуються органами виконавчої влади за участю заінтересованих інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.

Заходи з реалізації плану дій

Забезпечення надання інформації про показники бюджетних програм розпорядників бюджетних коштів місцевих бюджетів, удосконалення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет” та сфери закупівель

Реалізація принципів прозорості та відкритості в бюджетному процесі передбачає наявність дієвої системи ключових показників ефективності та механізму інформування громадськості з питань складення, розгляду, затвердження, виконання місцевих бюджетів, а також здійснення контролю за їх виконанням шляхом публікації документів та інформації, пов’язаних із формуванням бюджету, його затвердженням, виконанням та показниками ефективності управління.

Відповідно до плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2020 р. № 1088, введено в експлуатацію модуль “Бюджет для громадян” інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет” та веб-портал “Реєстр проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями”. Водночас є потреба у розширенні можливостей інформаційно-аналітичної системи.

Доопрацювання програмного забезпечення “Інтегрована інформаційно-аналітична система “Прозорий бюджет” модуль: “Бюджет для громадян” (openbudget.gov.ua), передбачатиме створення нового підрозділу “Показники бюджетних програм” з інформацією про бюджетні запити, паспорти бюджетних програм головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, звіти про виконання паспортів. Ця інформація сприятиме кращому розумінню платниками податків, як витрачаються їх кошти на стадії планування місцевого бюджету.

Розроблення та впровадження модуля “Є-Контракт” - інтегрованої автоматизованої платформи, яка надає інтерфейси для створення, узгодження, підписання, оброблення, передачі, оприлюднення електронних договорів та звітування про їх виконання, дасть можливість зробити більш зручними процедури укладення та адміністрування контрактів, розширить можливості системи управління ліквідністю. Наявність електронних контрактів дасть змогу отримати контракти в структурованому вигляді, дасть додаткові можливості для створення аналітичних інструментів на основі даних електронної системи закупівель як для підвищення якості державного управління в сфері публічних закупівель, так і для здійснення державного фінансового та громадського контролю за використанням публічних коштів. Модуль “Є-Контракт” удосконалить доступ до інформації про закупівлі та зменшить ризики для всіх учасників закупівельного процесу.

Здійснення цього заходу забезпечить прозорість та публічність бюджетної системи України шляхом оприлюднення інформації щодо бюджетних запитів, паспортів та звітів про їх виконання усіх головних розпорядників коштів місцевих бюджетів, підвищення якості державного управління у сфері публічних закупівель, а також механізм зворотного зв’язку та обговорення питань використання бюджетних коштів.

Забезпечення прозорості обліку державної власності

За даними, отриманими Фондом державного майна від усіх суб’єктів управління (понад 150 суб’єктів), станом на 2020 рік в Україні обліковується понад 1 млн. об’єктів державного майна. Водночас підхід до обліку такого майна та ведення Єдиного реєстру об’єктів державної власності (далі - Реєстр), а також доступу до відповідних даних потребує суттєвого удосконалення.

З цією метою пропонується створити на єдиній сучасній ІТ-платформі централізований інформаційний ресурс (портал) для обліку активів держави та удосконалення практики управління державним майном шляхом цифровізації та спрощення процедур.

Реєстр об’єднає інформацію про всі активи держави (будівлі, споруди, обладнання тощо), що перебувають у власності органів державного управління та юридичних осіб (балансоутримувачів майна), в господарському віданні та оперативному управлінні яких перебуває державне майно, та дасть змогу забезпечити:

ведення обліку активів держави з урахуванням геопросторових даних (геолокація);

ефективне управління активами та прозорість реалізації державних активів;

активізацію наповнення Реєстру актуальними, повними і достовірними даними про державні активи;

створення основи для прийняття ефективних управлінських рішень щодо використання активів держави;

надання адміністративної послуги з надання інформації (відомостей або витягу) з Реєстру в електронній формі на основі даних Реєстру;

доступ до публічної інформації про державну власність шляхом оприлюднення відомостей про об’єкти державної власності з Реєстру у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Створення на Єдиному державному веб-порталі цифрової освіти системи дистанційних курсів для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників

Поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та запровадження відповідних карантинних заходів призвели до необхідності переведення навчального процесу у березні - травні 2020 р. у дистанційний режим. Перехід на дистанційне навчання став викликом для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, зокрема через відсутність освітніх матеріалів відповідного формату, належної методологічної бази.

Створення на Єдиному державному веб-порталі цифрової освіти системи, що міститиме спеціально розроблені дистанційні курси для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників, дасть змогу учасникам освітнього процесу отримати сучасні ресурси для організації у разі потреби якісного дистанційного навчання. Крім того, відповідні дистанційні курси зможуть використовуватися під час освітнього процесу у звичайному режимі.

Запровадження державної політики відкритої науки

Відсутність належного розвитку матеріально-технічної бази наукових установ і закладів вищої освіти, незначний обсяг позабюджетних надходжень, спрямованих на дослідницьку інфраструктуру, недостатня розвиненість системи електронних наукових архівів є причиною того, що українські вчені не можуть повною мірою реалізувати свій науковий потенціал в Україні, а конкурентоспроможність наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок суттєво знижується. Крім того, наукові дані, отримані в результаті проведення досліджень та експериментів, профінансованих частково або повністю за кошти державного бюджету, згідно з усталеною практикою та за відсутності належних нормативних вимог не передаються в обов’язковому порядку для надійного постійного збереження із представленням у відкритому доступі, відсутні відповідні інструменти, включаючи присвоєння постійних ідентифікаторів та процедури архівування. У зв’язку з цим цінна наукова інформація залишається недоступною для використання науковою спільнотою і в багатьох випадках втрачається після завершення наукових проектів, що знижує довіру до отриманих вітчизняними дослідниками наукових результатів і перешкоджає розвитку практики повторного використання, уповільнює науковий процес, робить науково-освітнє середовище непрозорим.

З огляду на зазначене актуальною є необхідність формування в Україні державної політики відкритої науки, яка забезпечить утвердження принципів відкритості не лише до публічної інформації у формі відкритих даних, а і до наукових та освітніх даних, дасть змогу надати вченим, освітянам, інноваторам, промисловцям, іншим заінтересованим сторонам максимально можливий доступ до дослідницьких інфраструктур, публікацій та даних, створить умови для забезпечення рівних можливостей та рівного доступу жінок та чоловіків в науці.

Затвердження національного плану щодо відкритої науки:

створить нормативно-правові передумови для формування державної політики відкритої науки;

надасть заінтересованим сторонам відкритий доступ до приладів, інструментів та інших засобів отримання наукового результату;

забезпечить опрацювання дослідницьких даних з урахуванням принципів FAIR;

сприятиме прискоренню обігу наукової інформації;

забезпечить доступ до актуальної наукової інформації без будь-якої дискримінації (за ознаками віку, фаху, місця проживання, належності до певних інституцій тощо);

створить умови для більш ефективного використання результатів досліджень та розробок, виконаних із залученням бюджетних коштів (коштів платників податків);

зробить більш прозорим науковий та освітній простір.

Створення онлайн-платформи з питань патентування та розвитку інновацій

Розвиток економік провідних країн світу ґрунтується на лідерстві у дослідженнях і розробках, високотехнологічному виробництві і створенні масових інноваційних продуктів. Розвиток інноваційного потенціалу України має на меті, зокрема, забезпечення безпеки та суверенітету держави, її конкурентоспроможності у сучасному світі.

Водночас серед основних бар’єрів для розвитку інновацій в Україні є слабко розвинута інноваційна інфраструктура, ускладнені регуляторні процедури, відсутність належної комунікації між науковцями, винахідниками та державою і бізнесом як замовниками інновацій. Подолання цих бар’єрів сприятиме розвитку виробництва інтелектуальних продуктів та їх комерціалізації, переходу до високотехнологічної інноваційної економіки.

Виконання зобов’язання дасть змогу:

створити онлайн-платформу, яка стане майданчиком для міжсекторальної співпраці: бізнес та держава зможуть робити запити щодо розв’язання проблем, а науковці, студенти, винахідники пропонуватимуть інноваційні рішення;

запровадити навчальні програми для суб’єктів господарювання, закладів вищої освіти та наукових установ, які разом втілюють інновації та прагнуть наростити експортний потенціал України.

Запровадження єдиного підходу до верифікації бенефіціарних власників

Україна стала першою країною у світі, яка зробила загальнодоступною інформацію про бенефіціарних власників на національному рівні та приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників компаній. Законодавством встановлено обов’язок юридичних осіб під час здійснення будь-якої реєстраційної дії розкривати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників. Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повністю відкритий та доступний для громадськості та завдяки оновленому програмному забезпеченню має окремі структуровані поля для внесення необхідної інформації про кінцевих бенефіціарних власників.

Відсутність єдиного підходу до верифікації кінцевих бенефіціарних власників знижує рівень довіри до інформації, що відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що призводить до недобросовісного провадження господарської діяльності, зловживань, сприяння корупції, уникнення належного оподаткування, відмивання доходів, отриманих незаконним шляхом.

Відповідно до плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2020 р. № 1088, розроблено Концепцію механізму перевірки достовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка готується для подання для затвердження її Кабінетом Міністрів України.

Незалежний аудит державних реєстрів, баз даних дасть змогу підготувати підґрунтя для розроблення та впровадження єдиної системи перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників. Запровадження єдиного підходу до верифікації бенефіціарних власників дасть можливість точно визначати особу, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність тієї чи іншої юридичної особи та є реальним власником підприємства, що створить умови до побудови прозорих, довірчих відносин між державою, суспільством та бізнесом.

Належне відкриття відповідних даних допоможе органам державної влади, суб’єктам первинного фінансового моніторингу верифікувати дані про бенефіціарних власників, а громадськості - контролювати і викривати зловживання, у тому числі під час закупівель.

Забезпечення використання інструментів електронної демократії у взаємодії органів виконавчої влади з громадянами, інститутами громадянського суспільства

Відповідно до плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2020 р. № 1088, розпочато роботу над створенням онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з громадянами, інститутами громадянського суспільства (далі - онлайн-платформа “ВзаємоДія”). Зокрема, розробляються модулі “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд”, “Публічні звіти”, “Сприяння розвитку громадянського суспільства”, “База заінтересованих сторін”, “Конкурси з надання фінансової підтримки інститутам громадянського суспільства”, “Контактні дані”. У той же час результати проведення опитувань та громадських обговорень засвідчили необхідність розширення інструментів електронної демократії, представлених на онлайн-платформі. Розширення функціоналу онлайн-платформи “ВзаємоДія” передбачатиме, зокрема, створення модулів для подання електронних звернень громадян, запитів на публічну інформацію, голосування під час формування складу громадських рад при органах виконавчої влади, проведення електронних консультацій, електронних опитувань. Крім того, існує потреба нормативного забезпечення роботи онлайн-платформи “ВзаємоДія”.

Виконання зобов’язання сприятиме підвищенню рівня прозорості процесу формування складу громадських рад та проведення електронних консультацій, дозволить удосконалити та уніфікувати механізм подання електронних звернень, електронних петицій та запитів на інформацію.

Запровадження електронної системи подання та аналізу звітності Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях

Відкритий доступ заінтересованих сторін до інформації щодо платежів і доходів у видобувних галузях надається на виконання Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” та відповідно до міжнародного стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Кабінет Міністрів України приєднався до Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях у 2009 році, а у 2013 році Україна отримала статус країни, що впроваджує таку Ініціативу. Відповідно до вимог Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях підготовлені національні звіти Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях за 2013-2017 роки, які опубліковано на офіційному веб-сайті Міненерго та на веб-сайті Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні (http://eiti.org.ua/). У червні 2019 р. на Глобальній Конференції Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях прийнято новий Стандарт Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, який уточнює порядок розкриття інформації та її обсяг з метою підвищення прозорості та підзвітності у видобувних галузях.

Починаючи з 2018 року звіти Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях повинні готуватися з урахуванням положень Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 858 затверджено форми звітів про платежі, які складаються видобувними підприємствами та отримувачами платежів і визначають обсяг інформації, що надається суб’єктами розкриття інформації. На сьогодні готуються національні звіти Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях за 2018 і 2019 роки. Також Міненерго оновило у грудні 2020 р. склад Багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Відповідно до Меморандуму з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) про співпрацю створено електронну систему подання та публічної частини національного порталу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні (онлайн-платформа). Впровадження електронної системи потребує відповідного рішення Багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, а також розроблення нормативно-правової бази, навчання представників центральних органів виконавчої влади і видобувних підприємств.

Запровадження електронної системи подання та аналізу звітності Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях сприятиме:

поінформованості суспільства стосовно діяльності компаній видобувної галузі та отриманих Кабінетом Міністрів України платежів від таких компаній;

налагодженню конструктивного діалогу між представниками компаній, Кабінетом Міністрів України та інститутами громадянського суспільства стосовно управління природними ресурсами, ефективного використання корисних копалин;

спрощенню роботи із збирання та аналізу даних, підготовки щорічних національних звітів Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях.

Утворення національного центру компетенцій в сфері відкритих даних

Відкриті дані мають значний економічний, соціальний, антикорупційний вплив, сприяють підвищенню прозорості та підзвітності органів державної влади. Крім того, відкриті дані - це цінний ресурс, який сприяє розвитку економіки, в тому числі цифрової, країни, про що свідчать результати глобальних досліджень. Очікується, що економіки країн Групи двадцяти зростуть на 1,1 відсотка валового внутрішнього продукту завдяки відкриттю пріоритетних наборів даних. Київська школа економіки та Інститут відкритих даних (Велика Британія), використовуючи методологію дослідження Європейської комісії, проаналізували економічний потенціал відкритих даних для України. Дослідження виявило, що відкриті дані принесли Україні понад 700 млн. доларів США. Якщо в Україні і надалі буде розвиватися політика щодо відкритих даних, прибуток може зрости до 1,14 млрд. доларів США, або 0,92 відсотка внутрішнього валового продукту, до 2025 року.

Разом з тим існує велика проблема відсутності у розпорядників інформації достатніх знань та навичок для якісної та ефективної роботи з відкритими даними. Крім того, спостерігається низький рівень обізнаності громадян та представників бізнес-спільноти щодо можливостей і способів використання відкритих даних.

Утворення національного центру компетенцій у сфері відкритих даних матиме позитивний вплив на підвищення рівня обізнаності розпорядників інформації, користувачів відкритих даних та сприятиме підвищенню статусу України у міжнародних антикорупційних рейтингах.

Очікується, що національний центр компетенцій у сфері відкритих даних міститиме базу знань та навчальні курси для різних цільових аудиторій, а також об’єднає сервіси на основі відкритих даних, та стане майданчиком для комунікації та збору пропозицій від громадськості щодо формування загальнонаціональної політики у сфері відкритих даних.

Реалізація зобов’язання сприятиме підвищенню рівня обізнаності розпорядників публічної інформації щодо роботи з відкритими даними, залучення представників громадянського суспільства та бізнесу до вирішення проблемних питань використання та роботи з відкритими даними, а також популяризації соціального, економічного, антикорупційного та політичного впливу відкритих даних.

Забезпечення цифрової доступності для осіб з інвалідністю

Відповідно до статті 21 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю Україна повинна вживати належних заходів для надання особам з інвалідністю інформації в доступному форматі та з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно та без додаткової оплати. У 2020 році Україна також приєдналася до Глобального Партнерства Біарріц з питань гендерної рівності і взяла на себе зобов’язання розвивати інклюзивний та гендерно чутливий публічний простір, дружній до сімей з дітьми та мало мобільних груп населення.

В умовах цифровізації економіки, суспільних відносин та активного впровадження елементів електронного урядування Інтернет стає незамінним джерелом та безпечним інструментом отримання чи надання послуг, доступу до актуальної інформації, спілкування та соціалізації. Проте сьогодні особи з інвалідністю не можуть повною мірою реалізовувати свої права, використовуючи Інтернет, через низький рівень цифрової доступності. Для осіб з різними видами порушень виникають складнощі під час отримання публічної інформації, користування електронними послугами, сервісами, мобільними додатками.

На виконання міжнародних зобов’язань щодо доступності публічної інформації для осіб з інвалідністю прийнято ряд нормативно-правових актів, проте їх реалізація ускладнена через відсутність належних механізмів перевірки та контролю за станом доступності публічної інформації для осіб з інвалідністю.

За результатами моніторингу доступності інформаційного наповнення офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади, проведеного Держкомтелерадіо, станом на червень 2020 р. у повному обсязі виконали вимоги нормативно-правових актів щодо забезпечення доступності інформації для користувачів з порушеннями зору та слуху 67,69 відсотка центральних органів виконавчої влади та 84 відсотки місцевих органів виконавчої влади. Часткову адаптацію своїх веб-сайтів до потреб осіб з порушеннями зору та слуху здійснили 6,15 відсотка центральних органів виконавчої влади. Інші органи виконавчої влади лише вживають заходів для модернізації своїх веб-сайтів.

Саме тому існує потреба в спеціальному програмному забезпеченні, яке буде спрощувати доступ осіб з інвалідністю до Інтернет-ресурсів та проводити перевірку відповідності веб-сайтів спеціальним вимогам ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 “Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0”.

З огляду на зазначене актуальним завданням є створення умов для:

рівного доступу до інформації усіх громадян, у тому числі до всієї публічної інформації;

безумовної реалізації особами з інвалідністю права на доступ до Інтернету;

реалізації права осіб з інвалідністю на участь в суспільному житті в умовах електронного урядування (використання національних електронних послуг, сервісів, мобільних додатків).

За результатами виконання зобов’язання буде актуалізовано вимоги до офіційних електронних ресурсів органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо цифрової доступності для осіб з інвалідністю та проведено оцінку потреб у використанні спеціального програмного забезпечення для спрощення доступу осіб з інвалідністю до Інтернету.

Сприяння активізації участі молоді у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення

Участь громадськості - важлива складова відкритого урядування. У той же час молодь недостатньо обізнана з механізмами та інструментами такої участі, які б давали змогу впливати на прийняття рішень щодо молодіжної політики та інших питань, що стосуються інтересів молоді. Відповідні знання та досвід важливі для того, щоб розвинути у молодих людей громадянські компетентності, які дадуть їм змогу бути активними громадянами у дорослому житті.

Виконання зобов’язання передбачає проведення заходів, спрямованих на оволодіння молоддю інноваційними інструментами громадської участі, які покращують напрацювання, аналіз та прогнозування варіантів рішень в процесі їх прийняття на національному, регіональному та місцевому рівні. Також передбачається підвищення професійного рівня державних службовців та представників громадянського суспільства, які працюють з молоддю, сприяння залученню молоді до формування політики та співпраці між молоддю і державними органами щодо формування та реалізації молодіжної політики. Спеціальні навчальні онлайн-курси сприятимуть популяризації відповідних інструментів як серед молоді, так і серед органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Реалізація зобов’язання сприятиме підвищенню рівня обізнаності молоді щодо механізмів громадської участі та залученню молоді до формування та реалізації державної, регіональної політики, вирішення питань місцевого значення.

Відкриття доступу до відомостей про автомобільні дороги загального користування державного та місцевого значення

На сьогодні в Україні бракує актуальних даних щодо відомостей про дороги загального користування місцевого значення, їх підпорядкування та геолокації, фактичного стану дорожньої мережі. Наявні документи часто застарілі, в паперовому вигляді, що ускладнює якісне планування та впровадження ефективної системи пріоритизації об’єктів ремонту та будівництва доріг.

Для ефективного управління системою автомобільних доріг та її інфраструктури потрібно чітке розуміння обсягів, стану та динаміки руху показників даної системи. Збір вихідних даних для цього є дуже витратним, а зберігання інформації - недосконалим, що також унеможливлює її автоматизований пошук.

Крім того, відсутні доступ громадян до актуальної інформації про стан доріг та можливість надання зворотного зв’язку щодо якості виконання ремонту або аварійного стану дороги.

Реалізація проекту “Digital Road” (електронної бази даних про технічні характеристики автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення) як ефективного інструменту для планування дорожніх робіт та контролю за станом мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення підвищить ефективність роботи дорожніх підрозділів у регіонах, забезпечить ефективний контроль з боку Мінінфраструктури, сприятиме підвищенню ефективності стратегічного планування, доступу громадян та бізнесу до даних про стан, технічні показники та геокоординати автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Створення додаткових механізмів для моніторингу інфраструктурних проектів

Пошук договорів за одним об’єктом ремонту в електронній системі закупівель є складним і трудомістким (найменування об’єкта закупівлі вноситься вручну і відрізняється в межах одного проекту; немає впевненості, що перелік знайдених договорів є вичерпним). Через це виникає поділ та дублювання інформації про об’єкти закупівель, можливість маніпулювання вартістю робіт залежно від кількості договорів та необхідність ручного об’єднання та аналізу даних у цілому за проектом.

Запровадження реєстру, який дасть змогу об’єднувати дані про всі договори та документи в рамках реалізації інфраструктурних проектів, спростить механізм моніторингу інфраструктурних проектів та забезпечить ефективний контроль за їх реалізацією.

Забезпечення відкритого доступу до гендерно дезагрегованих даних

Належне врядування передбачає врахування, зокрема, результатів оцінки стану забезпечення гендерної рівності та врахування відповідних показників під час проведення аналізу соціальних процесів та ефективності управління соціально-економічним та культурним розвитком.

Разом з тим у практиці проведення оцінки соціальних процесів та ефективності впровадження реформ, розроблення стратегічних документів і нормативних актів відсутнє або надзвичайно сегментарно представлене використання індикаторів оцінки стану гендерної рівності переважно у зв’язку з відсутністю системи гендерно чутливих статистичних показників як для окремих галузей/сфер, так і для статистичних даних за основними показниками. Незважаючи на те, що статистичні дані за основними показниками наводяться державними органами переважно з розподілом за статтю, через практику застосування різної методології та різних метаданих такі статистичні дані переважно не підлягають прямому порівнянню та не відображають повні чи деталізовані базові відомості щодо участі жінок і чоловіків у життєдіяльності суспільства.

Відсутність у відкритому доступі вичерпних гендерно дезагрегованих даних не дає можливості здійснювати планування, управління, моніторинг процесів соціально-економічного і культурного розвитку з урахуванням потреб жінок і чоловіків та існуючих гендерних розривів.

Виконання завдання передбачає забезпечення доступу до гендерно дезагрегованих даних, зокрема з державних електронних реєстрів, для громадян, інститутів громадянського суспільства, науковців, інших заінтересованих суб’єктів, що сприятиме підвищенню рівня обізнаності українського суспільства щодо питань впливу гендерних факторів на життєдіяльність суспільства та різні сфери суспільного життя, формування гендерних розривів, а також щодо можливостей і переваг розв’язання гендерних проблем та забезпечення рівності жінок і чоловіків. Це також дасть змогу враховувати відповідні дані та показники під час проведення аналізу всіх соціальних процесів, підвищить ефективність управління соціально-економічним та культурним розвитком, сприятиме формуванню та реалізації ефективної, людиноорієнтованої державної політики.