Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування

Відповідно до частин другої, третьої статті 113 та частини другої статті 114 Повітряного кодексу України, Указу Президента України від 2 вересня 1997 р. № 937 “Про заходи щодо впровадження в Україні єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування” з метою організації та забезпечення проведення авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням, що додається.

3. Державній службі з надзвичайних ситуацій:

організовувати проведення авіаційного пошуку і рятування із залученням сил і засобів авіаційної системи, єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі відповідно до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні;

організовувати проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування силами і засобами авіаційної системи;

здійснювати залучення авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів суб’єктів авіаційної системи, визначених пунктом 2 цієї постанови, до несення чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування на підставі укладених в установленому порядку договорів з авіаційними військовими частинами Збройних Сил, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, авіаційними підрозділами сил цивільного захисту;

передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. № 1643 “Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 42, ст. 1554).

ПОРЯДОК
залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням

Загальна частина

1. Цей Порядок визначає:

функції суб’єктів єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

основні засади взаємодії органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування;

процедуру виділення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування;

процедуру залучення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування;

організацію управління та зв’язку під час проведення робіт з пошуку і рятування;

механізм відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням робіт з пошуку і рятування.

2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

1) авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події;

2) авіаційні роботи з пошуку і рятування - польоти, під час здійснення яких пошуково-рятувальне повітряне судно використовується для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали;

3) авіаційний район пошуку і рятування України - зона, яка включає територію України та акваторію Чорного і Азовського морів, у межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування;

4) експлуатант повітряного судна - юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден;

5) єдина система проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - авіаційна система) - сукупність органів управління, сил і засобів суб’єктів авіаційної системи, на яких покладається виконання функцій з проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

6) органи управління авіаційної системи - центральні органи виконавчої влади, що є суб’єктами авіаційної системи, їх структурні підрозділи, визначені для виконання функцій з організації та керівництва проведенням авіаційних робіт з пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України, в межах їх повноважень;

7) органи управління - органи управління єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій, Національної системи пошуку і рятування на морі, авіаційної системи та їх структурні підрозділи, визначені для виконання функцій з організації та керівництва проведенням робіт з пошуку і рятування у межах їх повноважень;

8) пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні повітряні судна, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв’язку, радіотехнічного, навігаційного забезпечення, обладнання та спорядження, призначені для проведення робіт з пошуку і рятування;

9) пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні пошукові та аварійно-рятувальні підрозділи та органи управління ними;

10) роботи з пошуку і рятування - роботи, під час проведення яких використовуються пошуково-рятувальні сили і засоби для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування осіб, які постраждали, надання їм невідкладної медичної допомоги та доставки у безпечне місце.

3. Метою цього Порядку є забезпечення організації та проведення робіт з пошуку і рятування пошуково-рятувальними силами і засобами шляхом створення угруповання пошуково-рятувальних сил і засобів та зосередження їх зусиль для проведення пошуку і рятування, ефективного та раціонального їх використання у разі настання авіаційних подій та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, для проведення пошуку об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали.

4. Авіаційний район пошуку і рятування України розподіляється на підрайони пошуку і рятування, які збігаються з відповідними районами польотної інформації.

ДСНС утворює Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України; авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування - у підрайонах пошуку і рятування, які несуть відповідальність за координацію авіаційних робіт з пошуку і рятування та сприяння аварійно-рятувальним (пошуково-рятувальним) силам єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі в ефективному проведенні авіаційного пошуку і рятування.

Авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування безпосередньо підпорядковуються Головному авіаційному координаційному центру пошуку і рятування та розміщуються разом з органами обслуговування повітряного руху.

Міноборони утворює Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил, який у авіаційній системі є допоміжним для Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування з питань проведення авіаційного пошуку і рятування силами і засобами Міноборони.

Державіаслужба утворює Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації, який у авіаційній системі є допоміжним для Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування з питань проведення авіаційного пошуку і рятування силами і засобами цивільної авіації.

Функції суб’єктів авіаційної системи

5. ДСНС:

розробляє Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні;

здійснює залучення та координацію діяльності підрозділів пошуково-рятувальних сил та аварійно-рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності під час ліквідації надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня, проведення робіт з пошуку і рятування, а також контроль за їх проведенням;

координує проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт авіаційними силами і засобами ДСНС, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

організовує проведення авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України із залученням сил цивільного захисту, сил і засобів Національної системи пошуку і рятування на морі та авіаційної системи;

здійснює контроль за готовністю авіаційних сил та засобів пошуку і рятування до проведення пошуку і рятування, за організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів повітряних суден авіації центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;

здійснює управління діяльністю координаційних центрів з пошуку і рятування авіаційної системи;

бере участь у роботі комісій з розслідування авіаційних подій.

6. Державіаслужба:

розробляє та впроваджує правила з пошуку та рятування у цивільній авіації України;

розробляє та впроваджує порядок проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;

забезпечує цілодобове функціонування Координаційного центру пошуку і рятування цивільної авіації;

організовує сповіщення про лихо з повітряними суднами цивільної авіації;

забезпечує використання повітряного простору України, що надається користувачам згідно з державними пріоритетами на польоти повітряних суден для проведення всіх видів рятувальних робіт, спрямованих на збереження життя та здоров'я людей та надання допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

7. Міноборони:

здійснює нормативно-правове регулювання з питань пошуку і рятування в державній авіації;

затверджує Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні;

здійснює негайне реагування на надзвичайні ситуації з повітряними суднами, організовує та проводить пошук і рятування у визначених районах відповідальності;

забезпечує цілодобове функціонування Координаційного центру пошуку і рятування Збройних Сил;

організовує сповіщення про лихо з повітряними суднами Збройних Сил;

організовує за єдиним планом чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил, засобів Збройних Сил та органів управління ними;

забезпечує залучення до дій пошуково-рятувальних повітряних суден Збройних Сил, які несуть чергування за договором з ДСНС за рішенням Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування;

підтримує в оперативній готовності до дій чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили, засоби Збройних Сил та органи управління ними;

організовує проведення спеціальної підготовки екіпажів повітряних суден, особового складу аварійно-рятувальних команд, рятувальних парашутно-десантних груп та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування;

контролює готовність до дій пошуково-рятувальних сил, засобів Збройних Сил та органів управління ними, що залучаються до робіт з пошуку і рятування.

{Абзац дванадцятий пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ № 380 від 29.05.2013}

Основні засади взаємодії органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування

8. Взаємодія органів управління здійснюється для ефективного проведення робіт з пошуку і рятування та передбачає:

визначення органів управління, складу та кількості пошуково-рятувальних сил і засобів, необхідних для проведення робіт з пошуку і рятування;

погодження порядку спільних дій пошуково-рятувальних сил і засобів та визначення для них основних завдань, місця, часу і способів проведення робіт з пошуку і рятування;

вирішення питань щодо порядку використання аеродромів (аеропортів) в інтересах авіаційних сил і засобів та їх всебічного забезпечення;

встановлення ступенів готовності пошуково-рятувальних сил і засобів та порядку управління спільними діями під час проведення робіт з пошуку і рятування.

9. ДСНС організовує взаємодію органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування:

на загальнодержавному рівні - між оперативно-черговою службою ДСНС (Головним авіаційним координаційним центром пошуку і рятування) та черговою зміною Головного командного центру Збройних Сил (Координаційним центром пошуку і рятування Збройних Сил), оперативно-черговою службою Координаційного центру пошуку і рятування цивільної авіації, оперативним черговим служби координації польотів управління авіації Головного управління Національної гвардії, головним центром управління службою Держприкордонслужби, черговою службою Украероцентру, черговою зміною Державного морського рятувально-координаційного центру казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба”;

на регіональному рівні - між авіаційними допоміжними центрами пошуку і рятування та оперативно-координаційними центрами головних управлінь (управлінь) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, пунктами управління авіаційних сил і засобів військових частин (авіаційних формувань, авіапідприємств та установ), диспетчерськими службами підприємств, установ та організацій, регіональними структурними підрозділами Державного підприємства обслуговування повітряного руху, морськими рятувальними підцентрами казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба”;

на об’єктовому рівні - між наземними (морськими, річковими) аварійно-рятувальними підрозділами та повітряними суднами під час проведення робіт з пошуку і рятування.

Суб’єкти авіаційної системи організовують взаємодію підпорядкованих органів управління та сил.

Процедура виділення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування

10. Розрахунок взаємодіючих органів управління та авіаційних сил і засобів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - розрахунок) включає сили та засоби постійної готовності, сили і засоби нарощування та органи управління ними (додаток).

11. ДСНС забезпечує укладення з експлуатантами повітряних суден, зазначеними у розрахунку, договорів на виконання чергування пошуково-рятувальних повітряних суден та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.

12. ДСНС організовує за єдиним планом чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів та органів управління ними.

13. Суб’єкти авіаційної системи призначають на чергування авіаційні пошуково-рятувальні сили і засоби та подають інформацію Головному авіаційному координаційному центру пошуку і рятування про їх склад та ступені готовності.

14. Зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів складає Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування та доводить його до взаємодіючих органів управління відповідно до розрахунку. Форма зведеного плану розробляється Головним авіаційним координаційним центром пошуку і рятування.

15. Виділення сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту населення та територій для проведення робіт з пошуку і рятування здійснюється відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації та планів взаємодії органів управління і сил, що залучаються до пошуку та рятування.

16. Виділення сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування людей на морі здійснюється відповідно до Положення про Національну систему з пошуку і рятування на морі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 227.

Процедура залучення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування

17. Повітряні судна, які несуть чергування в авіаційній системі за договорами з ДСНС, можуть залучатися до проведення робіт з пошуку і рятування у разі настання авіаційної події за рішенням Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування.

18. Повітряні судна, які несуть чергування в авіаційній системі за договорами з ДСНС, можуть залучатися до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією, за рішенням Голови ДСНС або його заступника та погодженням з відповідними суб’єктами авіаційної системи.

19. Повітряні судна, які передбачено розрахунком для нарощування зусиль, у разі виникнення надзвичайної ситуації можуть залучатися у порядку, передбаченому статтею 28 Кодексу цивільного захисту України.

20. Організація та проведення пошуку і рятування повітряних суден на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування здійснюється експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика) із залученням аварійно-рятувальних служб і їх ресурсів авіаційної системи, єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі відповідно до плану заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з повітряним судном на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) та планів взаємодії органів управління та сил.

21. Залучення авіаційних сил і засобів авіаційної системи для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування за межами території України здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі міжнародних угод України.

22. Залучення сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій для проведення авіаційного пошуку і рятування здійснюється відповідно до плану реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з авіаційною подією, та планів взаємодії органів управління і сил.

23. Залучення сил і засобів Національної системи пошуку і рятування на морі для проведення авіаційного пошуку і рятування на морі здійснюється казенним підприємством “Морська пошуково-рятувальна служба” в установленому порядку.

24. Мінінфраструктури залучає авіаційні сили і засоби суб’єктів авіаційної системи для участі у морських пошуково-рятувальних операціях у морському пошуково-рятувальному районі України через казенне підприємство “Морська пошуково-рятувальна служба” в установленому порядку.

Організація управління та зв’язку під час проведення робіт з пошуку і рятування

25. Управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил під час проведення робіт з пошуку і рятування здійснюється керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається залежно від рівня надзвичайної ситуації відповідно до законодавства. Робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

26. ДСНС для безпосереднього управління авіаційними силами і засобами на період проведення робіт з пошуку і рятування призначає координатора авіаційних сил і засобів, а у разі необхідності утворює робочу групу з фахівців авіаційного пошуку і рятування суб’єктів авіаційної системи.

27. Управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил і засобів на місці проведення робіт здійснює керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

28. ДСНС для безпосереднього управління авіаційними силами і засобами на місці проведення робіт, якщо в одній і тій же самій операції з пошуку і рятування залучено два або більше авіаційних засобів пошуку і рятування, призначає координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт.

29. Органи обслуговування повітряного руху Державного підприємства обслуговування повітряного руху на підставі звернення відповідних центрів пошуку і рятування вживають невідкладних заходів з метою забезпечення створення умов для використання повітряного простору пошуково-рятувальними повітряними суднами.

30. Пункти управління, які здійснюють обслуговування повітряного руху пошуково-рятувального повітряного судна, забезпечують надання інформації відповідним центрам пошуку і рятування про результати пошуку у разі надходженні такої інформації від екіпажу пошуково-рятувального повітряного судна та екіпажу пошуково-рятувального повітряного судна про зміни умов пошуку.

31. Державний морський рятувально-координаційний центр казенного підприємства “Морська пошуково-рятувальна служба” здійснює управління морськими пошуково-рятувальними силами і засобами у разі виникнення надзвичайної ситуації з повітряним судном в морському пошуково-рятувальному районі України.

32. Для забезпечення управління та оповіщення пошуково-рятувальних сил використовуються існуючі або спеціально створені мережі зв’язку за напрямами:

керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - наземні рятувальні команди (групи);

пошуково-рятувальні повітряні судна - підрозділи/органи об’єднаної цивільно-військової системи обслуговування повітряного руху, інші органи управління повітряним рухом.

Механізм відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням пошуково-рятувальних робіт

33. Відшкодування експлуатантам повітряних суден витрат за послуги, що надаються згідно з їх основною діяльністю, авіаційні сили і засоби яких залучаються ДСНС до несення чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, здійснюється ДСНС на підставі укладених договорів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, відповідно до кошторису витрат.

34. Кошторис витрат за договорами включає:

проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

виконання польотів для підтримання необхідного рівня підготовки чергових екіпажів пошуково-рятувальних повітряних суден, участі у навчаннях (тренуваннях) з пошуку і рятування, перебазування до місць чергування (проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування) та повернення до місць постійної дислокації, контролю готовності чергових сил;

забезпечення підготовки пошуково-рятувальних повітряних суден до чергування та виконання польотів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

преміювання авіаційного персоналу, що залучається до чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;

амортизаційні відрахування для пошуково-рятувальних повітряних суден, що здійснюють чергування та виконання польотів під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, пошуково-рятувального майна та спорядження;

аеропортові збори (за винятком польотів повітряних суден державної авіації, що здійснюються з аеродромів постійної дислокації);

усі види страхування;

відрядження авіаційного персоналу, що бере участь у чергуванні та проведенні авіаційних робіт з пошуку і рятування поза межами місць постійної дислокації експлуатанта авіаційної техніки.

35. Відшкодування витрат експлуатантам авіаційної техніки, авіаційні сили і засоби нарощування яких залучаються до проведення робіт з пошуку і рятування, здійснюється залежно від рівня надзвичайної ситуації.

РОЗРАХУНОК
взаємодіючих органів управління та авіаційних сил і засобів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування