Приєднуйтесь.

Зберігайте закони у приватних списках для швидкого доступу. Діліться публічними списками з іншими.
Чинний Наказ
Номер: 686
Прийняття: 02.11.2015
Видавники: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

НАКАЗ

02.11.2015  № 686


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 листопада 2015 р.
за № 1489/27934

Про затвердження Правил про безпеку постачання природного газу

{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики
та вугільної промисловості
№ 591 від 23.11.2018
Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля
№ 532 від 21.12.2019
Наказом Міністерства енергетики
№ 330 від 13.12.2021}

Відповідно до статті 5 Закону України «Про ринок природного газу» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила про безпеку постачання природного газу, що додаються.

2. Управлінню з питань нафтогазової політики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Куйда В.А.) забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

щорічне (до 01 вересня) оновлення Правил про безпеку постачання природного газу та оприлюднення на офіційному сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Діденка І.М.

Міністр

В. Демчишин

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної
регуляторної служби України




К.М. Ляпіна



ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства енергетики
та вугільної промисловості
України
02.11.2015 № 686


Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
30 листопада 2015 р.
за № 1489/27934

ПРАВИЛА
про безпеку постачання природного газу

{У тексті Правил слова "Міністерство енергетики та вугільної промисловості України" в усіх відмінках замінено словами "Міністерство енергетики та захисту довкілля України" у відповідних відмінках. згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

{У тексті Правил слова «Міністерство енергетики та захисту довкілля України» в усіх відмінках замінено словами «Міністерство енергетики України» у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

І. Загальні положення

1. Сфера дії цих Правил

1. Ці Правила спрямовані на забезпечення безпеки постачання природного газу в Україні шляхом прогнозування та оцінки можливих ризиків, вжиття заходів для їх запобігання та зменшення можливої шкоди від реалізації таких ризиків.

2. Ці Правила визначають:

1) коло захищених споживачів;

2) заходи, які є обов’язковими до вжиття суб’єктами ринку природного газу (крім споживачів) для забезпечення безпеки постачання природного газу (далі - стандарти поведінки) для постачальників природного газу та щодо об’єктів газової інфраструктури;

3) виявлення та класифікацію основних ризиків щодо безпеки постачання природного газу (оцінку ризиків);

4) заходи, необхідні для зменшення впливу виявлених ризиків, зокрема, обсяг обов’язків суб’єктів ринку природного газу та строки їх виконання (далі - превентивні заходи);

5) форму та порядок подання звіту суб’єктів ринку природного газу (крім споживачів) про стан виконання заходів відповідно до цих Правил;

6) обов’язки суб’єктів владних повноважень, відповідальних за безпеку постачання природного газу.

3. Ці Правила є обов’язковими для виконання всіма суб’єктами ринку природного газу.

4. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про ринок природного газу».

2. Захищені споживачі

1. Захищеними споживачами є:

1) побутові споживачі, приєднані до газорозподільної системи;

2) підприємства, установи, організації, що здійснюють надання важливих суспільних послуг та приєднані до газотранспортної або газорозподільної системи;

{Підпункт 2 пункту 1 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018}

3) виробники теплової енергії для потреб споживачів, зазначених у підпунктах 1 та 2 цього пункту, за умови, що виробництво такої теплової енергії здійснюється за допомогою об’єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.

{Підпункт 3 пункту 1 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018}

2. Споживання природного газу захищеними споживачами, визначеними підпунктами 2 і 3 пункту 1 цієї глави, не повинно перевищувати 20 % загального обсягу споживання природного газу в Україні.

Якщо частка споживання таких споживачів у період з 01 квітня минулого календарного року по 31 березня поточного року перевищує 20 % загального обсягу споживання природного газу в Україні, то оцінка ризиків щодо безпеки постачання природного газу відповідно до цих Правил здійснюється з урахуванням припущення, що частка споживання таких захищених споживачів дорівнює 20 % загального обсягу споживання природного газу в Україні, що розподіляється пропорційно між постачальниками природного газу таких споживачів.

{Абзац другий пункту 2 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018}

3. Стандарти поведінки для постачальників природного газу

1. Усі постачальники природного газу зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення достатнього ресурсу природного газу для потреб своїх споживачів, що належать до категорії захищених відповідно до глави 2 цього розділу, у таких випадках:

1) надзвичайні температурні умови протягом семиденного пікового періоду, статистична ймовірність настання яких становить раз на 20 років (далі - Стандарт 1);

2) будь-який період тривалістю 30 днів і більше, протягом якого спостерігається надзвичайно високий попит на природний газ, статистична ймовірність настання якого становить раз на 20 років (далі - Стандарт 2);

3) вихід із ладу одного магістрального газопроводу за звичайних зимових умов на період тривалістю 30 днів (далі - Стандарт 3).

2. Заходами на виконання Стандартів 1-3 є:

1) підтримання необхідного обсягу природного газу в газосховищах;

2) укладення договорів купівлі-продажу на додаткові обсяги природного газу;

3) укладення договорів постачання природного газу із споживачами, що не є захищеними, які передбачають можливість обмеження або припинення постачання природного газу для забезпечення безпеки постачання захищеним споживачам;

4) інші необхідні заходи.

3. Постачальники природного газу, що здійснюють постачання природного газу захищеним споживачам, щороку звітують про вжиття заходів на виконання Стандартів 1-3 у порядку, передбаченому цими Правилами.

4. Стандарти поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури

1. Відповідно до першого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури (далі - Стандарт N-1) у випадку виходу з ладу найбільшого магістрального газопроводу або найбільшого газосховища потужність решти об’єктів газової інфраструктури на визначеній території має забезпечувати можливість для задоволення загального попиту на природний газ на такій території протягом доби, коли спостерігається надзвичайно високий попит на природний газ, статистична ймовірність настання якого становить раз на 20 років.

2. Визначеною територією для цілей Стандарту N-1 вважається територія України.

Для цілей Стандарту N-1 визначена територія може бути розширена та охоплювати територію більше, ніж однієї держави. У такому випадку перевірка виконання Стандарту N-1 здійснюється стосовно найбільшого об’єкта газової інфраструктури, що складає спільний інтерес (транскордонний газопровід або міждержавне з’єднання, газосховище), та додатково узгоджується з компетентними органами відповідних держав.

3. Щороку Міністерство енергетики України здійснює перевірку виконання Стандарту N-1 за такою формулою:

,

де

Dmax

-

загальне споживання природного газу (у млн куб. м/доба) на визначеній території протягом доби, коли спостерігається надзвичайно високий попит на природний газ, статистична ймовірність настання якого становить раз на 20 років;


EPm

-

максимальна добова потужність точок входу (у млн куб. м/доба), які не є точками входу з об’єктів, пов’язаних із видобутком (виробництвом) природного газу, установки LNG та газосховищ, здатних забезпечити надходження природного газу на визначену територію;


Pm

-

максимальна добова виробнича потужність (у млн куб. м/доба) всіх об’єктів, пов’язаних із видобутком (виробництвом) природного газу, що здатні забезпечити надходження природного газу на визначену територію;


Sm

-

максимальна потужність відбору природного газу (у млн куб. м/доба) усіх газосховищ, здатних забезпечити надходження природного газу на визначену територію;


LNGm

-

максимальна потужність установки LNG (у млн куб. м/доба), здатної забезпечити надходження природного газу на визначену територію;


Im

-

технічна потужність одного найбільшого магістрального газопроводу або технічна потужність відбору одного найбільшого газосховища (у млн куб. м/доба), що забезпечує надходження природного газу на визначену територію.

Коли таке надходження забезпечується декількома пов’язаними газопроводами, які не можуть працювати ізольовано один від одного, то такі газопроводи вважаються одним газопроводом.

4. Крім перевірки виконання Стандарту N-1 за формулою, передбаченою пунктом 3 цієї глави, Міністерство енергетики України щороку додатково здійснює перевірку виконання Стандарту N-1 з урахуванням впливу заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу за такою формулою:

,

де

Deff

-

частина Dmax (у млн. куб. м/добу), яка у випадку перебоїв з надходження природного газу може бути задоволена завдяки вжиттю ринкових заходів щодо зменшення споживання природного газу відповідно до законодавства.

5. Результати перевірки виконання Стандарту N-1 відповідно до пунктів 3 та 4 цієї глави враховуються під час визначення превентивних заходів на відповідний газовий рік.

6. Відповідно до другого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури оператор газотранспортної системи повинен до 01 жовтня 2018 року забезпечити повноцінне сполучення з газотранспортними системами ЄС для отримання можливості двостороннього руху на всіх міждержавних з’єднаннях, крім випадків звільнення оператора від виконання такого обов’язку відповідно до пункту 8 цієї глави.

7. Оператор газотранспортної системи має право звернутися до Міністерства енергетики України із заявкою про звільнення його від обов’язку виконання другого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури повністю або частково (щодо окремих транскордонних газопроводів чи міждержавних з’єднань).

Така заявка повинна містити:

1) прогноз щодо обсягів надходження та споживання природного газу на наступний газовий рік та оцінку попиту на послуги транспортування природного газу;

2) аналіз технічних можливостей для виконання другого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури;

3) прогноз щодо витрат на виконання другого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури, в тому числі витрат на ремонт та/або реконструкцію газотранспортної системи;

4) аналіз впливу звільнення від виконання другого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури на стан безпеки постачання природного газу в Україну в наступних роках;

5) аналіз впливу звільнення від виконання другого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури на виконання Стандарту N-1;

6) інформацію щодо проведених консультацій з операторами суміжних газотранспортних систем.

8. Міністерство енергетики України розглядає заявку оператора газотранспортної системи, подану відповідно до пункту 7 цієї глави, протягом 4 місяців з дати її подання та приймає рішення про звільнення його від обов’язку виконання другого стандарту поведінки щодо об’єктів газової інфраструктури, якщо це не становитиме загрозу безпеці постачання природного газу в Україні.

Міністерство енергетики України проводить консультації з компетентним органом іноземної держави, під юрисдикцією якого перебуває відповідний оператор суміжної газотранспортної системи, з приводу звернення оператора газотранспортної системи відповідно до пункту 7 цієї глави протягом 30 календарних днів з дати його отримання.

Про прийняте рішення Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляється протягом 10 робочих днів.

Міністерство енергетики України забезпечує дотримання конфіденційності інформації, отриманої під час розгляду та прийняття рішень відповідно до цього пункту.

5. Оцінка ризиків

1. Міністерство енергетики України щороку здійснює оцінку ризиків на наступний газовий рік.

Результати оцінки ризиків не підлягають оприлюдненню, крім інформації, визначеної пунктом 3 цієї глави.

2. Оцінка ризиків включає:

1) визначення прогнозного обсягу споживання природного газу захищеними споживачами для цілей Стандартів 1, 2 і 3;

2) перевірку виконання Стандарту N-1, зокрема з урахуванням впливу заходів для забезпечення безпеки постачання природного газу, здійснених відповідно до цих Правил;

3) аналіз не менше двох сценаріїв кризової ситуації, які обираються на підставі попереднього досвіду з перебоями у надходженні природного газу, їх ймовірності та серйозності, а також інших відповідних факторів;

4) аналіз обраних сценаріїв на предмет ймовірності настання та серйозності їх наслідків відповідно до таблиці ризиків:

Таблиця ризиків


Серйозність наслідків


Дуже висока

Середній

Високий

Високий

Високий

Високий

Ймовірність

Висока

Середній

Середній

Високий

Високий

Високий

Середня

Низький

Середній

Середній

Високий

Високий

Низька

Низький

Низький

Середній

Середній

Високий

Дуже низька

Низький

Низький

Низький

Середній

Середній


Незначні

Малі

Значні

Серйозні

Критичні


3. Оцінка ризиків здійснюється з урахуванням всіх національних та регіональних (міжнародних) обставин, що мають значення для ідентифікації та оцінки ризиків (зокрема значення природного газу в структурі первинного та вторинного споживання енергії, структури споживання природного газу, параметрів внутрішнього ринку природного газу, наявності регіонального ринку природного газу, характеристик об’єктів газової інфраструктури, в тому числі транскордонних газопроводів, міждержавних з’єднань та газопроводів), які наводяться у додатку 1 до цих Правил.

4. Суб’єкти ринку природного газу співпрацюють з Міністерством енергетики України та на його запит надають всю необхідну інформацію для проведення оцінки ризиків відповідно до цих Правил.

6. Превентивні заходи

1. Міністерство енергетики України щороку визначає превентивні заходи на наступний газовий рік, виходячи з результатів проведеної оцінки ризиків.

2. Превентивні заходи визначають обсяги обов’язків суб’єктів ринку природного газу та строки їх виконання.

3. Превентивні заходи повинні базуватися на ринкових засадах та визначатися, виходячи з їх ефективності для функціонування ринку природного газу, впливу на довкілля та споживачів, а також не створювати надмірного тягаря для суб’єктів ринку природного газу та мінімізувати негативні наслідки для функціонування ринку природного газу.

7. Звітність суб’єктів ринку природного газу

1. Суб’єкти ринку природного газу (крім споживачів) подають звіт про виконання заходів, передбачених цими Правилами, згідно з формою, встановленою в додатку 2 до цих Правил.

2. Звіт про виконання заходів, передбачених цими Правилами, подається до Міністерства енергетики України щороку до 01 травня.

8. Порядок припинення (обмеження) постачання природного газу споживачам

1. Підприємства, до газопроводів яких приєднані безпосередньо об’єкти споживачів природного газу (оператор газотранспортної системи (далі - оператор ГТС), оператори газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) та власники газових мереж, які мають робочий тиск менше ніж 1,2 МПа та через які природний газ передається споживачам (далі - інші), щороку до 01 липня надають обласним державним адміністраціям, районним державним адміністраціям в Автономній Республіці Крим та Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям в електронній формі (файли у форматі MS Excel) підписані кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи підприємства переліки споживачів природного газу, об’єкти яких приєднані безпосередньо до газотранспортної системи, газорозподільної системи, газопроводів інших підприємств та знаходяться на території області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя згідно з формою, наведеною в додатку 4 до цих Правил.

{Пункт 1 глави 8 розділу I в редакції Наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019, Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

2. Обласні державні адміністрації, районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим та Київська і Севастопольська міські державні адміністрації здійснюють розподіл споживачів за групами з послідовністю, яка має відповідати черговості припинення (обмеження) постачання природного газу до кожного зі споживачів у разі оголошення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації та щороку до 01 серпня готують та надають Міністерству енергетики України в електронній формі (файли у форматі MS Excel) підписані кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи переліки споживачів, що знаходяться на території області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, постачання природного газу яким буде припинено (обмежено) у разі оголошення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації згідно з формою, наведеною в додатку 3 до цих Правил (далі - переліки).

{Главу 8 розділу I доповнено новим пунктом 2 згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019; в редакції Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

3. Міністерство енергетики України після отримання від обласних державних адміністрацій, районних державних адміністрації в Автономній Республіці Крим та Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій переліків, зазначених в пункті 2 цієї глави, формує та затверджує загальний перелік згідно з формою, наведеною в додатку 3 до цих Правил, та до 01 вересня розміщує його на офіційному вебсайті Міністерства енергетики України в електронній формі (файл у форматі MS Excel), підписаній кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи.

{Главу 8 розділу I доповнено новим пунктом 3 згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019; в редакції Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

4. Підприємства, до газопроводів яких приєднані безпосередньо об’єкти споживачів природного газу (оператор ГТС, оператори ГРМ та інші), після отримання з офіційного вебсайту Міністерства енергетики України переліків, до 01 жовтня завантажують інформацію з переліків по кожному споживачу (враховуючи побутових споживачів), що приєднані до їхніх газопроводів, в інформаційну платформу оператора ГТС.

{Главу 8 розділу I доповнено новим пунктом 4 згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019; в редакції Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

5. При погодженні переліків обласні державні адміністрації, районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим та Київська і Севастопольська міські державні адміністрації проводять консультації з підприємствами, до газопроводів яких приєднані безпосередньо об’єкти споживачів природного газу (оператор ГТС, оператори ГРМ та інші).

{Пункт 5 глави 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

6. Переліки передбачають розподіл споживачів, що знаходяться на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, на п'ять груп із послідовністю, яка має відповідати черговості припинення (обмеження) постачання природного газу до кожного зі споживачів у разі оголошення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації, при цьому до першої групи належать споживачі, постачання природного газу яким в умовах кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації припиняється (обмежується) у першу чергу, а до п'ятої - споживачі, у тому числі захищені, постачання природного газу яким припиняється (обмежується) в останню чергу. Якщо обсяг споживання природного газу захищених споживачів перевищує 20 % від загального обсягу споживання природного газу на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, такі споживачі можуть бути віднесені до попередньої (попередніх) групи (груп) з урахуванням пріоритетності забезпечення природним газом захищених споживачів.

{Абзац другий пункту 6 глави 8 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

{Абзац третій пункту 6 глави 8 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

Групи формуються так, щоб припинення (обмеження) постачання природного газу споживачам кожної групи забезпечувало оперативне зменшення загального обсягу споживання природного газу на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, на 20 ± 3 % (при цьому загальний обсяг споживання природного газу відповідною областю, районом Автономної Республіки Крим, містами Київ і Севастополь визначається за даними попереднього опалювального періоду, що тривав з 15 жовтня минулого року до 15 квітня поточного року).

При визначенні послідовності припинення (обмеження) постачання газу споживачам в межах кожної групи враховуються такі фактори:

1) приналежність споживачів до категорії захищених споживачів та/або споживачів, у тому числі захищених, постачання природного газу яким обумовлено особливими технічними обмеженнями при певних порушеннях у функціонуванні ГТС;

2) здатність споживачів перевести об'єкти на резервні види палива та час, необхідний для такого переведення;

3) технологічний мінімум споживання природного газу, який визначається з урахуванням виробничого циклу та часу, необхідного для обмеження постачання природного газу до технологічного мінімуму;

4) середній обсяг споживання природного газу протягом доби відповідним споживачем (за даними попереднього опалювального періоду, що тривав з 15 жовтня минулого календарного року до 15 квітня поточного року);

5) необхідність забезпечення життєво важливих потреб населення, зокрема за рахунок надання важливих суспільних послуг.

Захищені споживачі, що здійснюють надання важливих суспільних послуг на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, обласними державними адміністраціями, районними державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим та Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями і включають підприємства, установи, організації, які, зокрема:

{Абзац дев'ятий пункту 6 глави 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

здійснюють виробництво харчових продуктів, призначених для щоденного споживання населення, харчових продуктів тваринного походження, у тому числі, якщо це пов'язано з переробкою швидкопсувних продуктів;

забезпечують переробку відходів;

забезпечують роботу закладів охорони здоров'я;

забезпечують функціонування рятувальних служб, правоохоронних органів, пенітенціарної служби, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, водопровідно-каналізаційних господарств, крематоріїв.

7. У разі прийняття Міністерством енергетики України рішення про припинення (обмеження) постачання природного газу споживачам відповідно до графіка, рекомендованого Кризовим комітетом у формі наказу, підприємства, до газопроводів яких приєднані безпосередньо об’єкти споживачів природного газу (оператор ГТС, оператори ГРМ та інші), надсилають повідомлення-вимоги про самостійне припинення споживання природного газу споживачам з зазначенням дати та часу, відповідно до наказу, з якого споживачі повинні самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу відповідно до умов договору. При цьому Міністерство енергетики України в день прийняття рішення про припинення (обмеження) постачання природного газу споживачам відповідно до графіка, рекомендованого Кризовим комітетом у формі наказу, публікує на головній сторінці свого офіційного вебсайту відповідне рішення та перелік споживачів у розрізі регіонів та одночасно доводить цю інформацію обласним державним адміністраціям, районним державним адміністраціям в Автономній Республіці Крим та Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям.

В зазначений термін підприємства, які отримали повідомлення-вимогу про самостійне припинення (обмеження) споживання природного газу відповідно до умов договору, зобов’язані самостійно припинити (обмежити) споживання природного газу.

Підприємства, до газопроводів яких приєднані безпосередньо об’єкти такого споживача природного газу (оператор ГТС, оператори ГРМ та інші), у разі наявності технічної можливості мають право здійснити примусове припинення газопостачання природного газу такому споживачу відповідно до умов договору.

{Главу 8 розділу I доповнено новим пунктом 7 згідно з Наказом Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}

{Розділ I доповнено новою главою 8 згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018}

ІІ. Превентивні заходи на газовий рік 2019/2020

{Назва розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018, Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

1. Превентивні заходи вживаються з метою попередження настання негативних наслідків сценаріїв кризової ситуації, що відповідають середньому та високому рівню ризику відповідно до таблиці ризиків.

2. На підставі оцінки ризиків на відповідний газовий рік такі превентивні заходи є обов’язковими для виконання суб’єктами ринку природного газу:

1) всі суб’єкти ринку природного газу зобов’язані:

дотримуватися дисципліни газовикористання, яка полягає в неухильному виконанні вимог технічних норм та стандартів безпеки, інших вимог законодавства, обов’язків за договорами з іншими суб’єктами ринку природного газу, недопущенні завдання їм шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов’язків за такими договорами, а також у добросовісному співробітництві з іншими суб’єктами ринку природного газу;

негайно повідомляти Міністерство енергетики України про факти або обставини, що можуть складати загрозу для безпеки постачання природного газу в Україні;

2) оператор газотранспортної системи зобов’язаний:

при обґрунтованому попиті на додаткову потужність вживати заходів щодо збільшення потужності газотранспортної системи на точках входу із суміжних газотранспортних систем ЄС для потреб замовників, зокрема шляхом інвестиційного планування та будівництва нових або реконструкції існуючих газопроводів (якщо це є економічно доцільним та відповідає інтересам безпеки постачання природного газу), а також здійснення операцій заміщення природного газу;

забезпечувати взаємодію із операторами суміжних газотранспортних систем ЄС шляхом укладення та належного виконання угод про сполучення транскордонних газопроводів, зокрема для здійснення спільного реагування та подолання наслідків кризової ситуації, а також реалізації спільних проектів щодо розвитку газотранспортних систем;

вживати додаткових заходів для уникнення протиправних посягань щодо об’єктів газової інфраструктури, зокрема заходів з посилення охорони особливо важливих об’єктів;

щороку до 01 січня надавати копії планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій Міністерству енергетики України;

{Абзац п'ятий підпункту 2 пункту 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

вживати заходів щодо дотримання та контролю за дисципліною газовикористання споживачами, приєднаними до газотранспортної системи, відповідно до договірних обсягів постачання природного газу та у встановленому законодавством порядку проводити заходи щодо припинення транспортування природного газу;

щороку до 01 січня розробити та подати до Міністерства енергетики України план заходів щодо скорочення виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу при його транспортуванні;

{Абзац сьомий підпункту 2 пункту 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

здійснювати планові ремонтні роботи та роботи з модернізації газотранспортної системи виключно у періоди низького споживання природного газу;

3) оператори газорозподільних систем зобов’язані:

забезпечити постійний моніторинг та контроль за використанням природного газу споживачами, приєднаними до газорозподільної системи, відповідно до договірних обсягів постачання природного газу та у встановленому законодавством порядку проводити заходи щодо припинення розподілу природного газу;

вживати додаткових заходів для уникнення протиправних посягань на об’єкти газової інфраструктури, як це передбачено підпунктом 1 цього пункту;

щороку до 01 січня надавати копії планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій Міністерству енергетики України;

{Абзац четвертий підпункту 3 пункту 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

щороку до 01 січня розробити та подати до Міністерства енергетики України план заходів щодо скорочення виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу при його розподілі;

{Абзац п'ятий підпункту 3 пункту 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

здійснювати планові ремонтні роботи та роботи з модернізації газорозподільної системи виключно у періоди низького споживання природного газу;

4) оператори газосховищ зобов’язані:

забезпечувати зберігання (відбір, закачування) природного газу із наданням максимального активного обсягу зберігання газу для потреб замовників та максимальної продуктивності закачування/відбору газу в/з газосховища (газосховищ), у тому числі шляхом застосування процедури заміщення природного газу;

вживати додаткових заходів для уникнення протиправних посягань на об’єкти газової інфраструктури, як це передбачено підпунктом 1 цього пункту;

щороку до 01 січня надавати копії планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій Міністерству енергетики України;

{Абзац четвертий підпункту 4 пункту 2 розділу II в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

5) Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зобов’язана забезпечити надходження достатніх обсягів природного газу для задоволення потреб її захищених споживачів під час опалювального періоду 2019/2020 року з урахуванням стандартів поведінки, визначених главою 3 розділу I цих Правил;

{Підпункт 5 пункту 2 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018, Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}

6) суб’єкти ринку природного газу, що провадять діяльність з видобутку (виробництва) природного газу, зобов’язані:

вживати заходів щодо підвищення видобутку природного газу;

{Підпункт 6 пункту 2 розділу II доповнено новим абзацом другим згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018}

вживати заходів щодо підвищення спроможності до реагування на кризову ситуацію об’єктів, пов’язаних з видобутком природного газу;

координувати проведення планових ремонтних робіт та робіт з модернізації з відповідним оператором об’єкта газової інфраструктури та за можливості виконувати їх у період низького споживання природного газу;

7) постачальники природного газу зобов’язані:

забезпечувати ресурс природного газу для потреб своїх споживачів на підставі короткострокових та довгострокових договорів з урахуванням необхідності диверсифікації джерел надходження природного газу;

укладати договори купівлі-продажу природного газу для реагування на потреби споживачів при кризовій ситуації;

8) постачальники природного газу та оптові продавці зобов’язані надавати Міністерству енергетики України інформацію про умови договорів купівлі-продажу природного газу, в яких вони виступають покупцями, та умови договорів постачання природного газу, у яких вони виступають споживачами, якщо такі договори укладені строком більше ніж на 1 рік та іншою стороною такого договору є оптовий продавець або постачальник природного газу з держави, що не є стороною Енергетичного Співтовариства, а саме: тривалість договору, загальний обсяг продажу або постачання за договором, річний обсяг продажу або постачання за договором, середньомісячний обсяг продажу або постачання за договором, максимальний обсяг продажу або постачання за договором у випадку надзвичайної ситуації, пункт приймання-передачі природного газу.

Директор Департаменту
нафтогазового комплексу
Міністерства енергетики
та вугільної промисловості
України





В.А. Куйда


Додаток 1
до Правил про безпеку
постачання природного газу
(пункт 3 глави 5 розділу I)

ОЦІНКА РИЗИКІВ
щодо безпеки постачання природного газу на газовий рік (період 2019/2020 рік)

I. Характеристики об'єктів газової інфраструктури України

1. Газотранспортна система України (далі - ГТС), що перебуває у державній власності, включає магістральні газопроводи, газопроводи-відгалуження, газоперекачувальні агрегати, газорозподільні станції, інше технологічне обладнання та має такі основні характеристики*:

Параметри ГТС

Одиниця виміру

Кількість

Довжина газопроводів, усього, у т. ч.

км

35 190,644

магістральних газопроводів

21 053,961

газопроводів-відводів

12 136,334

МГ та розподільчих газопроводів на ТНТ

2 000,595

Кількість КС (КЦ) у т. ч.

од.

60 (89)

на території проведення ООС України

2 (2)

виведено з експлуатації

0 (1)

власність ПАТ «ГАЗТРАНЗИТ»

1 (1)

Кількість ГПА у т. ч.
на території проведення ООС України

од.

571
29

виведено з експлуатації

12

власність ПАТ «ГАЗТРАНЗИТ»

3

Потужність КС у т. ч.

МВт

4 738,5

на території проведення ООС України

162,5

виведено з експлуатації

70,0

власність ПАТ «ГАЗТРАНЗИТ»

48,0

Кількість ГРС, усього

од.

1 473

у т. ч. на території ТОТ АР Крим

13

у т. ч. на території проведення ООС України

70

__________
* Зазначена нижче таблиця надає інформацію виключно щодо стану об’єктів ГТС (без урахування газосховищ).

Розташування основних газопроводів, точок входу/виходу та структура ГТС мають такий вигляд:

Величини потужності точок входу/виходу ГТС до/із суміжних газотранспортних систем мають такі значення:

Точки входу/виходу ГТС до/із суміжних газотранспортних систем

Добова потужність, млн куб. м/добу

За окремими точками входу:
1. Суджа
2. Писарівка
3. Сохранівка
4. Серебрянка
5. Валуйки
6. Мозир
7. Кобрин
8. Платово*
9. Германовичі
10. Берегдароц
11. Будінце
12. Олексіївка
13. Каушани
14. Лиманське
15. Прохорівка*


327,2
147,6
140,0
39,6
77,6
18,3
88,0
-
4,3 (6,4)
19,5
42,5
26,5
82,2
4,6
-

За точками виходу:
1. Ужгород
2. Берегове
3. Дроздовичі**
4. Орлівка
5. Теково
6. Устилуг
7. Олексіївка
8. Гребеники
9. Лиманське
10. Ананьїв
11. Прохорівка*


281,9
40,2
14,5 (10,5)
81,4
13,7
1,2
7,6
91,3
4,6
30,4
-

__________
* Ця точка потужності виключена з показників потужності за точками входу тому, що така точка знаходиться на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
** В дужках зазначено потужність під час роботи тільки МГ Комарно - Дроздовичі Ду 700.

Динаміка використання потужності точок входу/виходу ГТС до/із суміжних газотранспортних систем за 2009-2018 роки:

2. ГТС сполучена на сході та півночі з ГТС Російської Федерації (далі - РФ) та Республіки Білорусь (далі - РБ). На кордоні з РФ та РБ розташовані такі точки входу, через які транспортується природний газ, призначений для споживачів України та ЄС: Суджа (РФ), Писарівка (РФ), Сохранівка (РФ), Валуйки (РФ), Серебрянка (РФ), Мозир (РБ), Кобрин (РБ), Прохорівка (РФ), Платово (РФ). На кордоні з РФ розташована точка виходу: Прохорівка (РФ).

Газотранспортна система України має точки підключення із суміжними газотранспортними системами Європи:

1) Польщею.

На українсько-польському кордоні існують дві точки міждержавного з'єднання:

Дроздовичі - точка виходу з ГТС України, через яку здійснюється транспортування природного газу за напрямком Україна - Польща та використовується вимірювальна станція Дроздовичі, що розташована на території України. В 2006 році було підписано "Операторську угоду" про співпрацю між операторами ГТС України та Польщею в точці міждержавного з'єднання "Дроздовичі". Угодою були визначені загальні аспекти диспетчерської та метрологічної співпраці. Щодо точки з'єднання Дроздовичі підготовлена угода, що передбачає повний перехід на європейські правила;

Германовичі - точка входу до ГТС України, через яку здійснюється транспортування природного газу за напрямком Польща - Україна та використовується вимірювальна станція Германовичі, що розташована на території Польщі. Транспортування природного газу через цю точку (по газопроводу Ду-500) було розпочато з 01 листопада 2012 року згідно з доповненням до "Операторської угоди" між операторами ГТС України та Польщі, що передбачає можливість транспортування природного газу в Україну обсягом до 4,3 млн куб. м на добу. У 2017 році між оператором ГТС України та оператором ГТС Польщі (компанією GAZ-SYSTEM S.A.) було підписано доповнення до Диспетчерської угоди, що передбачає збільшення пропускної спроможності точкою міждержавного з'єднання Германовичі з 4,3 млн куб. м на добу протягом року до 6,4 млн куб. м з 01 вересня по 30 квітня та 4,3 млн куб. м на добу протягом періоду з 01 травня до 31 серпня;

2) Словаччиною.

На українсько-словацькому кордоні існують дві точки міждержавного з'єднання:

Ужгород/Вельке Капушани - точка виходу з ГТС України, через яку здійснюється транспортування природного газу за напрямком Україна - Словаччина та використовується вимірювальна станція Ужгород, що розташована на території України. Щодо точки з'єднання Ужгород з компанією Eustream a.s. продовжуються переговори щодо укладення угоди про взаємодію відповідно до європейських правил. Потужності по точці з'єднання Ужгород/Вельки Капушани зі словацької сторони ексклюзивно заброньовані ПАТ "Газпром" до 2028 року;

Будінце - згідно з Угодою про взаємодію між оператором ГТС України та компанією Eustream a.s. у разі транспортування природного газу за напрямком Словаччина - Україна використовується ГВС Будінце, що розташована на території Словаччини. Угоду про взаємодію між компаніями було підписано 28 квітня 2014 року, що дозволило розпочати реверсні поставки природного газу зі Словаччини в Україну. У вересні 2016 року було підписано доповнення до угоди про взаємодію, що передбачає збільшення технічної можливості приймання природного газу в Україну через ГВС Будінце з 40,0 млн куб. м до 42,5 млн куб. м на добу. Крім того, з квітня 2016 року обидва оператори в точці Будінце надають потужність в напрямку Словаччини на рівні 24 млн куб. м на добу;

3) Угорщиною.

На українсько-угорському кордоні існують дві точки міждержавного з'єднання:

Берегове - точка виходу з ГТС України, через яку здійснюється транспортування природного газу за напрямком Україна - Угорщина та використовується вимірювальна станція Берегове, що розташована на території України. В березні 2013 року було підписано угоду про взаємодію між операторами ГТС України та Угорщини, якою передбачено, що у разі транспортування природного газу за напрямком Україна - Угорщина вимірювання природного газу здійснюється по ГВС Берегове. Крім цього, ГВС Берегово згідно з Технічною угодою є пунктом приймання-передання природного газу від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") до ПАТ "Газпром". Доступ третіх сторін, а також забезпечення прямої взаємодії між операторами є неможливим;

Берегдароц - відповідно до укладеної угоди про взаємодію та технічної угоди між акціонерним товариством "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") та FGSZ LTD. з березня 2013 року було розпочато транспортування природного газу з Угорщини до України. Облік газу здійснюється на ГВС Берегдароц (Угорщина). У травні 2015 року АТ "Укртрансгаз" і оператор ГТС Угорщини (компанія FGSZ LTD.) уклали угоду про взаємодію. На сьогодні оператор ГТС України веде успішну мечінг-процедуру з угорською FGSZ по трубопроводу Ду-800. Для проведення аналогічної процедури по трубопроводу Ду-1400 необхідно отримати розбивку за шипер-парами від ПАТ "Газпром", але ПАТ "Газпром" такої інформації не надає. У зв'язку з цим сторонами було досягнуто рішення про відтермінування мечінг-процедури по трубопроводу Ду-1400. У травні 2019 року було підписано додаток № 6 до Угоди про взаємодію, яким передбачається збільшення транспортної потужності в сторону України до 19,5 млн куб. м;

4) Румунією.

Орлівка - точка виходу з ГТС України, через яку здійснюється транспортування природного газу за напрямком Україна - Румунія та використовується вимірювальна станція Орлівка, що розташована на території України (Одеська обл.). За цією точкою виокремлюють три транзитні газопроводи Транзит I-III (точка міждержавного з'єднання Ісакча/Орлівка), які не підключені до ГТС Румунії, та окремий газопровід до внутрішньої румунської ГТС.

Між АТ "Укртрансгаз" та SNTGN Transgaz S.A. підписана Угода про взаємодію по точці міждержавного з'єднання Ісакча-1/Орлівка по газопроводу транзит-1 (до Болгарії). Щодо точок з'єднання Орлівка - Ісакча 2-3, Орлівка - Ісакча (імпорт) підготовлені угоди про взаємодію, введення в дію яких можливо після вирішення питання комерційної газовимірювальної станції та підписання угод;

Теково - точка виходу з ГТС України, через яку здійснюється транспортування природного газу за напрямком Україна - Румунія та використовується вимірювальна станція Теково, що розташована на території України (Закарпатська обл.). Щодо точок з'єднання Теково - Медіаш Ауріт підготовлені угоди про взаємодію, введення в дію яких можливо після вирішення питання комерційної газовимірювальної станції та підписання угод;

5) Молдовою.

На кордоні з Молдовою розташовані такі точки виходу: Олексіївка, Гребеники, Ананьїв. Через точку Гребеники здійснюється транспортування природного газу, призначеного для споживачів України, Молдови та ЄС.

На кордоні з Молдовою розташована точка входу Каушани. Через цю точку здійснюється транспортування природного газу, призначеного для споживачів України, Молдови та ЄС.

Щодо точок з'єднання між Україною та Молдовою залишається невирішеним питання щодо сторони угод з молдовського боку.

3. Газорозподільна система (далі - ГРМ) складається з розподільних газопроводів, газорегуляторних пунктів, установок електрохімічного захисту від корозії та іншого технологічного обладнання.

Інформація щодо рівня газифікації та оснащення лічильниками газу побутових споживачів в Україні наведена у таблиці:

Область

Рівень газифікації (станом на 01 січня 2016 року, у %)

Оснащення лічильниками газу побутових споживачів (станом на 01 січня 2019 року, у %)

Усього по Україні
(без АР Крим*)

70,64

87

у тому числі:

Вінницька

56

97

Волинська

66

94

Дніпропетровська

86

90

Донецька

62**

64***

Житомирська

62

94

Закарпатська

67

99

Запорізька

73

84

Івано-Франківська

82

98

Кіровоградська

51

92

Київська

91

96

Луганська

71**

82

Львівська

87

96

Миколаївська

73

88

Одеська

67

92

Полтавська

87

87

Рівненська

64

94

Сумська

69

92

Тернопільська

80

100

Харківська

76

89

Херсонська

59

94

Хмельницька

72

99

Черкаська

66

85

Чернівецька

67

95

Чернігівська

62

98

м. Київ

70

54

__________
* Дані по Автономній Республіці Крим та м. Севастополь за 2014 - 2018 роки відсутні.
** Дані по Донецькій та Луганській областях - станом на 01 липня 2014 року.
*** Дані по ПАТ "Донецькміськгаз" та ПАТ "Макіївкагаз" - станом на 01 березня 2015 року (без частини ПАТ "Донецькоблгаз").

Станом на 01 січня 2019 року без обліку за даними операторів ГРМ залишається близько 1,4 млн абонентів, які використовують природний газ тільки для приготування їжі.

Інформація щодо оснащення лічильниками газу населення
станом на 01 січня 2019 року

Більшість споживачів приєднана до газорозподільних систем. Виняток складають 199 споживачів, які безпосередньо приєднані до ГТС.

Діяльність з розподілу природного газу здійснюють такі компанії:

№ з/п

Найменування компанії

1

ПАТ "Київгаз"

2

ПАТ "Одесагаз"

3

ВАТ "Кіровоградгаз"

4

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Вінницягаз"

5

ПАТ "Мелітопольгаз"

6

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Закарпатгаз"

7

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Маріупольгаз"

8

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Черкасигаз"

9

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Тернопільміськгаз"

10

ПАТ "Дніпрогаз"

11

ПАТ "Харківгаз"

12

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Чернівцігаз"

13

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Чернігівгаз"

14

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Івано-Франківськгаз"

15

ПАТ "Коростишівгаз"

16

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Шепетівкагаз"

17

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Гадячгаз"

18

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Полтавагаз"

19

ПАТ "Харківміськгаз"

20

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз"

21

ПАТ "Херсонгаз"

22

ПАТ "Кременчукгаз"

23

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Лубнигаз"

24

ПАТ "Криворіжгаз"

25

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Донецькоблгаз"

26

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Волиньгаз"

27

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Тернопільгаз"

28

Державне підприємство "Кременецьке управління з постачання та реалізації газу"

29

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Дніпропетровськгаз"

30

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Запоріжгаз"

31

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Житомиргаз"

32

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Сумигаз"

33

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Хмельницькгаз"

34

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Миколаївгаз"

35

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Луганськгаз"

36

ПАТ "Тисменицягаз"

37

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Рівнегаз"

38

ДП "Монтажник" ТОВ "Торговий дім "ВАЛІНОР"

39

ПАТ по газопостачанню і газифікації "Львівгаз"

40

ТОВ "Газпостачсервіс"

41

ТОВ "Газовик"

42

ПрАТ "Новороздільське гірничо-хімічне підприємство "Сірка"

43

ПАТ "Уманьгаз"

44

ТОВ "СПЕКТРГАЗ"

4. На території України розташовані 13 підземних сховищ газу, 12 з яких (потужністю 31 млрд куб. м) експлуатуються АТ "Укртрансгаз", а одне (потужністю до 1 млрд куб. м) розташоване на півострові Крим, що є тимчасово окупованою територією України. Максимальна потужність відбору з усіх ПСГ складає 260,1 млн куб. м/добу. Інформація по 12 газосховищах АТ "Укртрансгаз" наведена нижче:

Назва газосховища

Тип ПСГ

Робочий обсяг, млн куб. м

Угерське

Виснажене родовище

1,900.0

Більче-Волицько-Угерське

Виснажене родовище

17,050.0

Дашавське

Виснажене родовище

2,150.0

Опарське

Виснажене родовище

1,920.0

Богородчанське

Виснажене родовище

2,300.0

Олишівське

Водоносний горизонт

310.0

Червонопартизанське

Водоносний горизонт

1,500.0

Солохівське

Виснажене родовище

1,300.0

Пролетарське

Виснажене родовище

1,000.0

Кегичівське

Виснажене родовище

700.0

Краснопопівське

Виснажене родовище

420.0

Вергунське (ТОТ)

Виснажене родовище

400.0

Усього


30,950.0

Схема географічного розташування ПСГ та наявних обсягів природного газу:

Протягом жовтня-травня значно збільшується добова амплітуда коливань транспортування природного газу через міждержавні з'єднання в напрямку країн ЄС. Враховуючи протяжність транспортування природного газу від кордону з РФ до країн Європи, з метою мінімального по часу виконання замовлень здійснюється компенсація цих коливань шляхом відбору природного газу з ПСГ. Відбуваються систематичні амплітудні збільшення споживання природного газу споживачами України (в першу чергу пов'язані з різкими змінами температури навколишнього середовища).

З метою забезпечення природним газом споживачів України ресурс надходження природного газу від газовидобувних підприємств України є рівномірним протягом року, надходження імпортованого газу не є рівномірним протягом місяця, а максимальний добовий відбір газу з ПСГ обмежений технічними параметрами сховищ і залежить від обсягів активного газу в них: чим менше газу в ПСГ, тим менший обсяг газу можливо відібрати за одиницю часу.

Компенсація нерівномірності транспортування природного газу як споживачами Європи, так і споживачами України забезпечується наявними обсягами газу в ПСГ.

Динаміка обсягів природного газу в ПСГ (без АР Крим) на початку січня 2013-2019 років (млрд куб. м):

Назва газосховища

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Угерське

0,298

0,511

0,426

0,423

0,457

0,540

0,496

Більче-Волицько-Угерське

8,043

6,741

5,879

7,007

6,176

7,706

7,855

Дашавське

1,671

1,780

1,266

1,300

1,400

1,588

1,238

Опарське

0,444

0,560

0,356

0,339

0,354

0,526

0,359

Богородчанське

1,431

1,836

1,416

1,586

0,964

1,251

1,389

Олишівське

0,130

0,102

0,097

0,096

0,096

0,096

0,096

Червонопартизанське

0,674

0,599

0,686

1,068

0,857

0,986

0,764

Солохівське

0,592

0,436

0,130

0,580

0,491

0,493

0,430

Пролетарське

0,974

0,833

0,571

0,798

0,475

0,526

0,491

Кегичівське

0,435

0,255

0,349

0,537

0,412

0,628

0,406

Краснопопівське

0,062

0,032

0,017

0,081

0,128

0,140

0,097

Вергунське

0,197

0,181

0,176

0,176

0,176

0,176

0,176

Усього

14,953

13,865

11,368

13,992

11,986

14,655

13,799

5. Станом на 01 січня 2019 року установка LNG в Україні відсутня.

II. Внутрішній видобуток природного газу

1. Схема географічного розташування родовищ вуглеводнів (у тому числі природного газу):

2. Основними регіонами видобутку природного газу є Харківська та Полтавська області, де сумарно видобувається понад 90 % усього природного газу в Україні. Крім зазначених двох областей, видобуток природного газу в України здійснюється ще в 10 областях: Львівській (близько 3,5 % від усього рівня видобутку), Дніпропетровській (близько 2,5 % від усього рівня видобутку), Івано-Франківській (близько 2,5 % від усього рівня видобутку), Луганській, Сумській, Чернігівській, Закарпатській, Херсонській, Чернівецькій та Волинській (всі менше 1 % від усього рівня видобутку).

3. У 2011 та 2012 роках частка природного газу власного видобутку у загальному обсязі річного споживання природного газу становила близько 34,7-37,5 %. Спостерігається зростання частки газу власного видобутку (42,6 % - у 2013 році; 48,1 % - у 2014 році), що зумовлено передусім скороченням загальних обсягів споживання. У 2015 році природний газ власного видобутку забезпечив 58,7 % від загального обсягу використання природного газу в Україні, у 2016 році - 60,5 %, у 2017 році - 64,2 %, у 2018 році - 64,8 %.

Динаміка зростання частки видобутого газу у загальному споживанні зображена нижче:

4. Обсяг видобутку природного газу в Україні за 2011-2018 роки (у млрд куб. м):

Максимальна добова виробнича потужність протягом пікового місяця за 2011-2018 роки (млн куб. м):

5. Концепція розвитку газовидобувної галузі України, схвалена розпорядженням Уряду від 28 грудня 2016 року № 1079-р, передбачає збільшення видобутку природного газу для державного і приватного сегментів до 27,6 млрд куб. м у 2020 році, зокрема, до 20,1 млрд куб. м/рік - для АТ "Укргазвидобування" та понад 7,4 млрд куб. м/рік - для АТ "Укрнафта" і приватних компаній.

III. Імпорт природного газу

1. Джерела надходження природного газу в 2012-2018 роках (у млрд куб. м):

До 2015 року основним джерелом імпорту природного газу був східний кордон України, куди здійснювалося постачання російського та середньоазійського (протягом 2005-2008 років) газу. Починаючи з 25 листопада 2015 року Україна припинила імпорт природного газу з РФ.


2018

2017

2016

2015

2014

Зміна запасів

0,7

3,3 %

-2.7

-8.46 %

2,03

6,12 %

-2,5

-7,6 %

2,6

6,2 %

Імпорт з країн ЄС

10,6

31,9 %

14.1

44.2 %

11,08

33,39

10,3

30,5 %

5,0

11,8 %

Імпорт з РФ

0

0

0

0

0

0

6,1

18,2 %

14,5

33,9 %

Власний видобуток

21,0

64,8 %

20.5

64.26 %

20,07

60,49 %

19,9

58,9 %

20,5

48,1 %

Усього

32,3

100 %

31.9

100 %

33,18

100 %

33,8

100,0 %

42,6

100 %

2. Деяке скорочення частки імпорту порівняно з попередніми роками відбулось завдяки продовженню оптимізації і скороченню обсягів споживання, зменшенню обсягів закупівлі газу на європейських ринках, незважаючи на сприятливу кон'юнктуру, і потребі створення достатніх запасів газу в газосховищах для проходження опалювального сезону.

Обсяг імпорту природного газу Україною в 2018 році становив 10,6 млрд куб. м (14,1 млрд куб. м - у 2017 році).

Важливим результатом 2017 року також стало істотне збільшення обсягів імпорту компаніями, що не належать до НАК "Нафтогаз України" (приватні імпортери). У 2017 році приватні постачальники імпортували у 1,9 разів більше природного газу, ніж у 2016 році: 5,4 млрд куб. м проти 2,9 млрд куб. м відповідно (для порівняння у 2015 році - 1,1 млрд куб. м).

3. Структура імпорту природного газу між напрямками і отримувачами у 2014-2018 роках:

Розподіл імпорту за напрямками та отримувачами

2014

2015

2016

2017

2018

Усього (у млрд куб. м)

19,5

16,4

11,08

14,1

10,6

для НАК "Нафтогаз України", усього

19,3

15,4

8,17

8,7

7

з РФ

14,4

6,1

0

0

0

з країн ЄС

4,9

9,2

8,17

8,6

7

для інших компаній, усього

0,2

1,1

2,93

5,4

3,6

з РФ

0,1

-

0

0

0

з країн ЄС

0,1

1,1

2,93

5,4

3,6

Динаміка і структура імпорту природного газу зображена нижче:

4. Структура імпорту природного газу за точками входу до ГТС у 2014-2018 роках:

Розподіл імпорту за точками входу

2014

2015

2016

2017

2018

Усього (млрд куб. м)

19,5

16,4

11,08

14,05

10,6

з РФ

14,5

6,1

0

0

0

з країн ЄС, усього

5,0

10,3

11,08

14,05

10,6

з території Словаччини (ГВС Будінце)

3,6

9,7

9,08

9,91

6,5

з території Угорщини (ГВС Берегдароц)

0,6

0,5

1,03

2,835

3,4

з території Польщі (ГВС Германовичі)

0,9

0,1

0,97

1,305

0,7

IV. Споживання природного газу

1. Природний газ залишається одним з основних енергоресурсів в балансі споживання первинних джерел енергії. У 2014-2017 роках його частка зменшилась з 34,6 % до 31,2 %. Зменшення частки природного газу було компенсовано переважно зростанням частки нафти, ядерної та гідроенергії. Загалом споживання первинних джерел енергії в Україні за 2016-2017 роки скоротилося з 86,1 до 81,9 (для порівняння у 2015 році - 101 млн т. н. е.).

2. Розподіл споживання природного газу за категоріями споживачів у 2012-2018 роках (у млрд куб. м):

Категорія споживача

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

Побутові споживачі

17,4

16,9

15,1

11,3

11,9

11,2

10,6

Бюджетні організації

0,9

0,8

0,7

0,5

0,5

0,5

0,5

Виробники теплової енергії для потреб населення

8,4

8,3

7,1

5,9

5,7

4,6

4,8

Виробники теплової енергії для потреб бюджетних організацій

н/д

н/д

1,1

1,2

1,6

1,0

1,1

Промислові споживачі*

24,1

20,1

14,6

11,34

9,9

9,1

9,3

у тому числі:

енергетичний комплекс

5,1

4,2

3,4

2,5

гірничо-металургійний комплекс

5,3

4,4

3,7

2,9

хімічний комплекс

7,4

5,9

3,9

3,2

Технологічні потреби під час транспортування, розподілу та видобування

4,0

4,3

3,8

3,3

3,6

4,4

4,7

Споживання на тимчасово окупованій території України

0,4

0,4

0,01

Несанкціонований відбір, неоформлені обсяги, небаланс

1,1

1,3

Усього

54,8

50,4

42,6

33,8

33,2

31,9

32,3

__________
* З 2016 року промисловість не розподіляється за категоріями згідно з даними АТ "Укртрансгаз".

3. Споживання природного газу за регіонами у 2014-2018 роках (млрд куб. м) (без врахування виробничо-технологічних витрат під час видобування та транспортування природного газу):

РЕГІОН
(область, місто)

Використано газу

2014

2015

2016

2017

2018

1

2

3

4

5

6

Усього, у т. ч.:

39,39

31,03

30,39

28,37

28,46

Вінницька

1,04

0,83

0,93

0,92

0,88

Волинська

0,55

0,45

0,50

0,51

0,48

Дніпропетровська

4,95

4,03

3,98

3,96

3,53

Донецька

4,17

2,24

1,80

1,89

1,99

Житомирська

0,81

0,67

0,72

0,70

0,68

Закарпатська

0,54

0,49

0,49

0,49

0,43

Запорізька

1,46

1,27

1,25

1,19

1,18

Івано-Франківська

0,81

0,66

0,76

0,70

0,76

Київська

2,40

1,95

1,79

1,75

1,87

м. Київ

2,73

2,49

2,49

2,23

2,51

Кіровоградська

0,53

0,45

0,47

0,43

0,43

АР Крим

0,50

0,00

0,00

0,00

0,0

Луганська

1,77

0,59

0,56

0,53

0,65

Львівська

1,74

1,57

1,70

1,68

1,52

Миколаївська

1,10

0,99

1,01

1,02

1,04

Одеська

2,25

2,34

1,63

1,27

1,18

Полтавська

1,93

1,59

1,53

1,46

1,54

Рівненська

1,00

0,86

0,80

0,61

0,54

Сумська

0,95

0,79

0,89

0,70

0,67

Тернопільська

0,77

0,62

0,71

0,71

0,65

Харківська

2,78

2,39

2,34

2,23

2,35

Херсонська

0,52

0,44

0,44

0,41

0,40

Хмельницька

0,89

0,71

0,76

0,77

0,71

Черкаська

2,00

1,59

1,79

1,21

1,49

Чернігівська

0,75

0,64

0,67

0,37

0,36

Чернівецька

0,44

0,36

0,38

0,60

0,61

Пікове споживання природного газу за регіонами у 2018 році (млрд куб. м) (без врахування виробничо-технологічних витрат під час видобування та транспортування природного газу):

4. На малюнку нижче зображений графік зміни пікового добового споживання природного газу за останні чотири опалювальні сезони. У 2015 та 2016 роках пік споживання припав на початок січня (08 та 04 січня відповідно) у той час, як у 2017 та 2018 роках найбільше природного газу споживалось у лютому (09 та 27 лютого відповідно). Пікове споживання у сезоні 2018-2019 припало на 30 листопада.

5. У 2017 році частка споживання природного газу споживачами, визначеними підпунктами 2, 3 пункту 1 глави 2 розділу I Правил про безпеку постачання природного газу (далі - Правила), у загальному обсязі споживання природного газу в Україні становила 22,6 % включно з 3,8 % споживання газу виробниками теплової енергії для потреб промисловості (враховуючи технічну неможливість обмежити/припинити газопостачання для цього виду виробництва теплової енергії (окремо від інших видів)).

Оцінка ризиків щодо безпеки постачання природного газу на опалювальний сезон 2019/2020 років відповідно до Правил здійснюється з урахуванням припущення, що прогнозований обсяг споживання природного газу захищеними споживачами, визначеними підпунктами 2, 3 пункту 1 глави 2 розділу I Правил, складає 20 % від загального прогнозованого обсягу споживання природного газу в Україні.

V. Міжнародний контекст

За 2018 рік обсяг протранспортованого територією України російського природного газу склав 86,8 млрд куб. м (93,5 млрд куб. м - 2017 рік).

Динаміка обсягів транзиту російського природного газу територією України до країн ЄС, СНД (Молдови) та Туреччини зображена нижче (у млрд куб. м):

Керівник експертної групи
моніторингу безпеки
постачання електричної
енергії та природного газу
Директорату енергетичних
ринків






Л. Власенко

{Додаток 1 в редакції Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018; Наказу Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019}



Додаток 2
до Правил про безпеку постачання
природного газу
(пункт 1 глави 7 розділу І)

ЗВІТ
суб’єкта ринку природного газу

І. Виконання Стандартів 1, 2 і 3

Прізвище, ім’я, по батькові/ найменування суб’єкта ринку природного газу,

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті)/ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ

Внутрішній документ, що передбачає заходи на виконання Стандартів 1, 2 і 3

Стан виконання заходів на виконання Стандартів 1, 2 і 3




ІІ. Виконання превентивних заходів

Прізвище, ім’я, по батькові/ найменування суб’єкта ринку природного газу,

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті)/ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ

Внутрішній документ, що визначає превентивні заходи

Стан виконання превентивних заходів




Керівник

_______________
(підпис)

______________
(П.І.Б.)



Додаток 3
до Правил про безпеку постачання
природного газу
(пункт 2 глави 8 розділу 1)

ПЕРЕЛІК
споживачів, що знаходяться на території області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, постачання природного газу яким буде припинено (обмежено) у разі оголошення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації

{Правила доповнено новим Додатком 3 згідно з Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості № 591 від 23.11.2018; в редакції Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}


Додаток 4
до Правил про безпеку постачання
природного газу
(пункт 1 глави 8 розділу 1)

ПЕРЕЛІК
споживачів природного газу, об’єкти яких приєднані безпосередньо до газотранспортної системи, газорозподільної системи, газопроводів інших підприємств та знаходяться на території області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя

{Правила доповнено новим Додатком 4 згідно з Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля № 532 від 21.12.2019; в редакції Наказу Міністерства енергетики № 330 від 13.12.2021}