Про затвердження Інструкції з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства

Відповідно до статей 8, 48 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1119, та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до законодавства України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства аграрної політики України від 13 листопада 2000 року № 226 "Про затвердження Інструкції з проведення технічного нагляду за суднами рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за № 949/5170;

наказ Державного комітету рибного господарства України від 11 грудня 2008 року № 720 "Про затвердження Розмірів плати за здійснення технічного нагляду суден, які не підлягають нагляду класифікаційного товариства, та оформлення документів", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2008 року за № 1252/15943.

3. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України "Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 року № 1583".

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

ІНСТРУКЦІЯ
з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція встановлює єдині правила технічного нагляду за суднами, визначеними статтею 48 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів". Дія цієї Інструкції поширюється на судна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, або судна, зафрахтовані юридичними та фізичними особами.

2. Судна флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства (далі - судна), - самохідні судна з потужністю головного двигуна менше 55 кВт (75 к.с.), несамохідні судна валовою місткістю менше 80 регістрових тонн та судна з підвісним двигуном незалежно від його потужності.

3. Власники, судновласники (фрахтувальники) зобов'язані підготовляти судна до технічного нагляду, надавати практичну допомогу у його проведенні та відповідати за організацію проведення технічного нагляду.

4. Класифікація суден залежно від конструкції:

несамохідні палубні і безпалубні судна;

самохідні палубні і безпалубні судна зі стаціонарним двигуном;

судна з підвісним двигуном.

5. Класифікація суден залежно від району плавання та висоти мінімального надводного борту проводиться відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

ІІ. Суднові документи

1. Суднові документи, обов’язкові для суден:

1) судновий білет;

2) акт технічного огляду судна.

2. Судновий білет видається Держрибагентством та капітанами морських рибних портів за принципом екстериторіальності.

ІІІ. Види та обсяги технічного нагляду

1. Технічний нагляд за суднами поділяється на три види огляду - первісний, черговий та позачерговий. Технічний нагляд за суднами проводиться за обсягами, наведеними в додатку 1 до цієї Інструкції.

2. Первісному технічному огляду підлягають новопобудовані судна та судна, в яких змінені основні технічні характеристики у зв'язку з переобладнанням, до якого належать:

заміна двигуна на двигун іншої потужності;

зміна призначення судна;

конструктивна зміна габаритних розмірів судна (довжина, ширина, висота борту, висота надбудови тощо).

Метою первісного технічного огляду є встановлення відповідності:

побудови судна проектним документам;

укомплектування постачання судна згідно з Типовим табелем забезпечення постачання суден флоту рибної промисловості, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року № 354, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 липня 2012 року за № 1095/21407 (далі - Типовий табель).

Якщо технічний огляд проводиться для реєстрації судна, акт технічного огляду судна (далі - акт огляду), наведений у додатку 2 до цієї Інструкції, видається до моменту реєстрації судна, про що зазначається в акті огляду.

3. Строки проведення чергового технічного огляду суден:

для суден віком до 6 років - кожні 2 роки;

для суден віком більше 6 років - 1 раз на рік.

Якщо при проведенні технічного огляду судна виявлено зміни, обов’язкові для внесення до Суднової книги України, акт огляду на таке судно видається строком на 1 місяць, після чого проводиться позачерговий технічний огляд судна.

4. Позачерговий технічний огляд судна здійснюється після аварійної ситуації, що спричинила втрату морехідності та пошкодження корпусу, а також у разі будь-яких змін відомостей, внесених до Суднової книги України.

5. Під час проведення технічного огляду судна уповноваженими особами Держрибагентства, які здійснюють технічний нагляд за суднами (далі - уповноважені особи Держрибагентства), перевіряються відповідність бортового номера судна, типу та потужності двигуна записам у судновому білеті, а також технічний стан корпусу та надбудови судна, двигуна, суднових механізмів і обладнання, електрообладнання, виконання інших технічних вимог, які безпосередньо впливають на безпеку мореплавства. Комплектність постачання (засобів та майна) перевіряється відповідно до Типового табеля.

Під час проведення технічного огляду судна перевіряються також наявність технічної документації і правильність записів у суднових документах, а також відповідність судна вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації, безпеки мореплавства і охорони довкілля.

ІV. Здійснення технічного нагляду

1. Технічний нагляд за суднами здійснюється уповноваженими особами Держрибагентства за письмовою заявою власника, судновласника (фрахтувальника), яка подається до Держрибагентства у довільній формі разом з переліком суден для проведення технічного огляду.

2. Протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви про проведення первісного або позачергового технічного огляду суден Держрибагентство визначає строки його проведення та письмово повідомляє заявника.

3. Черговий технічний огляд суден проводиться з 01 квітня по 01 серпня згідно з графіком, який затверджується Держрибагентством відповідно до заяв власників, судновласників (фрахтувальників), поданих до 01 березня.

Держрибагентство не пізніше ніж за 10 робочих днів до початку чергового технічного огляду суден повідомляє власників, судновласників (фрахтувальників) про строк його проведення.

4. Власники, судновласники (фрахтувальники) зобов'язані подати судна для проведення технічного огляду у строк і на місце, що визначені Держрибагентством.

5. Судна, які в установлені Держрибагентством строки для проведення технічного огляду перебувають у ремонті або виведені з експлуатації, підлягають технічному огляду після закінчення ремонту або після видання відповідного документа про введення в експлуатацію за письмовою заявою власника, судновласника (фрахтувальника) на адресу Держрибагентства, яка подається протягом 10 робочих днів після закінчення ремонту або введення в експлуатацію судна.

6. Уповноважені особи Держрибагентства для здійснення технічного нагляду за суднами призначаються Держрибагентством з числа працівників Управління державного нагляду за безпекою мореплавства флоту рибної промисловості Держрибагентства.

7. Уповноважені особи Держрибагентства за необхідності можуть залучати до проведення технічного огляду суден фахівців за напрямами та експертів.

8. Уповноваженим особам Держрибагентства для оформлення документів, пов'язаних з проведенням технічного огляду суден, видається штамп про проходження судном технічного нагляду, зразок якого наведено в додатку 3 до цієї Інструкції.

9. Перед початком проведення технічного огляду судна його власник (судновласник (фрахтувальник)) пред'являє свій паспорт або довіреність, правовстановлюючі документи на судно, відповідний документ про закріплення судноводія (стернового-моториста) за судном, технічну документацію на судно.

У судноводія (стернового-моториста) перевіряється наявність чинних кваліфікаційних документів і довідки про проходження медичного огляду.

10. Уповноважені особи Держрибагентства мають право забороняти експлуатацію суден, визнаних за результатами огляду забороненими до експлуатації, з відміткою в акті огляду.

Рішення уповноваженої особи Держрибагентства власники, судновласники (фрахтувальники) можуть оскаржити в установленому законодавством порядку.

11. Під час проведення технічного огляду уповноважена особа Держрибагентства заповнює чек-лист технічного огляду судна, проводить фотофіксацію та маркування згідно з додатком 4 до цієї Інструкції.

За результатами технічного огляду судна уповноважена особа Держрибагентства складає та безоплатно видає акт огляду у двох примірниках.

Перший примірник акта огляду надається власнику, судновласнику (фрахтувальнику), другий разом з чек-листом - залишається в Держрибагентстві.

Акт огляду вилучається уповноваженою особою Держрибагентства у разі:

будь-яких змін у відомостях про судно, власника, судновласника (фрахтувальника), що підлягають внесенню до Суднової книги України;

аварійної ситуації із судном, що спричинила втрату морехідності та пошкодження корпусу судна;

виявлення несправностей, що загрожують безпеці мореплавства;

виявлення невідповідностей, визначених пунктом 5 розділу ІІІ цієї Інструкції.

Експлуатація судна, у якого вилучено акт огляду, забороняється. Після усунення недоліків власник (судновласник (фрахтувальник)) звертається до Держрибагентства із заявою для проведення позачергового технічного огляду судна.

Експлуатація судна допускається виключно за наявності чинного акта огляду.

Оригінал акта огляду зберігається на борту судна.

Перевірка відповідності фактичного стану судна виданим судновим документам може проводитись уповноваженою особою Держрибагентства протягом всього календарного року.

V. Визначення технічного стану

1. Технічний стан судна визначається за результатами огляду його корпусу, надбудови, двигуна, суднових механізмів й обладнання, електрообладнання, перевірки дотримання інших технічних вимог, які безпосередньо впливають на безпеку мореплавства.

2. Для визначення придатності судна до плавання передбачено дві оцінки технічного стану:

придатне;

заборонене до експлуатації.

Придатним вважається укомплектоване судно, технічний стан якого відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації, безпеки мореплавства і охорони довкілля.

3. Оцінка технічного стану судна вноситься до акта огляду та засвідчується підписом і штампом уповноваженої особи Держрибагентства.

VІ. Огляд корпусу і надбудови

1. Оцінка технічного стану корпусу проводиться відповідно до нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації судна, безпеки мореплавства, проектної документації з метою визначення його зносу, наявності деформацій та інших пошкоджень, які зменшують загальну міцність корпусу та місцеву міцність окремих конструкцій.

2. Під час огляду корпусу перевіряється правильність нанесення ватерлінії або вантажної марки відповідно до установлених вимог щодо висоти мінімального надводного борту.

3. Район плавання судна визначається залежно від висоти мінімального надводного борту та допустимих умов плавання.

4. Під час огляду корпусу судна, корпусних конструкцій і надбудов перевіряються:

зовнішня обшивка, перебірки, набір корпусу (особливо під механізмами, у паливних цистернах, гермовідсіках, у районі виходу трубопроводів);

настил палуб, палубні вирізи, комінгси люків і надбудов.

5. Під час огляду корпусу дерев'яних суден перевіряються штевні, транцеві дошки, замки набору, торці дощок зовнішньої обшивки, інші місця, найбільш уразливі для загнивання, а також щільність конопачення і стан бортових кріплень.

6. Буксирний пристрій судна на форштевні і транцевій дошці безпалубного судна має складатися з римів з внутрішнім діаметром 60-70 мм, виготовлених з металевого прута діаметром 10-12 мм.

7. Установлюється мінімальна допустима товщина обшивки корпусу суден:

сталевої: бортові листи - 1,5 мм, скулові та днищеві - 2 мм;

дюралюмінієвої - по всьому корпусу не менше величини, установленої виробником;

дерев'яної: із дощок - не менше 20 мм, із бакелізованої фанери - не менше 6 мм.

8. Підставою для оцінки технічного стану корпусу та надбудови як "придатний" є:

відсутність водопроникнення, а також пошкоджень обшивки корпусу і палуб, розривів обшивки або набору корпусу;

відсутність тріщин, корозійного зносу обшивки, набору;

надійне з'єднання елементів конструкцій корпусу у місцях зварювання та клепання (відсутність тріщин у швах, видимих непроварювань у швах, а також послаблених або таких, що випали, заклепок і болтових з'єднань);

відсутність дефектів у транцевій дошці та її відповідність потужності встановленого на судні підвісного двигуна;

відсутність ознак червоточин, ураження гниллю елементів корпусу дерев'яних суден;

відсутність розшарувань, надрізів, короблень та інших пошкоджень пластикових суден і суден з фанери, що можуть спричинити водопроникнення;

відсутність гофрів, вм'ятин, а також деформації елементів корпусу, що послабляють загальну міцність корпусу судна;

компонування і конструкція, що унеможливлюють витікання палива за борт, а також потрапляння палива в приміщення (відсіки) суден, призначені для розміщення екіпажу та вантажу;

наявність природної або примусової вентиляції відсіків для двигуна і перегородок для розміщення паливних баків (цистерн) з вогнезахисних (самозагасаючих) матеріалів;

справність люків, дверей, аварійних виходів, ілюмінаторів, а також пристроїв їх відчинення і фіксації, їх мінімальний кут відчинення - 90°;

на металевих палубах та палубах із синтетичних матеріалів у місцях виконання промислових і палубних робіт, у проходах, у машинних відділеннях, на сходах та трапах наявність поверхонь, що запобігають ковзанню;

безпечний стан проходів (рівна поверхня, достатня ширина (на палубних суднах - не менше 700 мм, при дистанційному управлінні - не менше 400 мм, на безпалубних суднах - не менше 350 мм), наявність штатного закриття усіх отворів у проходах);

наявність штормових леєрів та поручнів, огороджень (обов'язковому огородженню підлягають частини обладнання, механізмів і пристроїв на судні, що рухаються і обертаються, усі відкриті ділянки корпусу, надбудов і робочі майданчики, розташовані на висоті 500 мм і більше від рівня палуби (настилу)). Висота огородження відкритих палуб корпусу судна має бути не менше 1200 мм.

Підставою для оцінки технічного стану корпусу та надбудови як "заборонений до експлуатації" є невідповідність будь-якій з вимог, зазначених у цьому пункті.

VIІ. Огляд механізмів судна

1. Огляд механізмів здійснюється відповідно до нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації судна, безпеки мореплавства з метою визначення рівня готовності механізмів судна до його безпечної експлуатації.

2. Огляд механізмів здійснюється в дії протягом 0,5 - 1,0 години в різних режимах. Під час такого огляду перевіряються:

валопроводи, системи, які обслуговують двигун і судно в цілому, у тому числі на підвищену шумливість або вібрацію корпусу;

робочі параметри двигуна (частота обертання, тиск і температура мастила й охолоджувальної рідини тощо), які не повинні виходити за визначені межі.

Контроль робочих параметрів двигунів під час випробувань здійснюється штатними контрольно-вимірювальними приладами.

3. Підставою для оцінки технічного стану механічної установки як "придатна" є:

справний стан механічної установки в цілому, що забезпечує роботу її в усіх режимах;

відсутність люфту або пошкодження гребного вала (гвинта), підвищеної димності, перегріву деталей, вузлів і поверхонь реверсивного обладнання, упорного підшипника;

відсутність надмірної вібрації, яка може призвести до виникнення тріщин у двигуні, фундаменті, системах і корпусі судна;

надійне кріплення двигуна і його вузлів до фундаментів і корпусу;

відсутність дефектів (тріщин, деформацій тощо) у фундаменті, корпусі і навісних агрегатах двигуна, редуктора і гребного вала;

наявність у системі двигуна ключа або стоп-кнопки для аварійної зупинки двигуна;

наявність теплової ізоляції на деталях механізмів та приладів, що нагріваються, а також на конструкціях, які прилягають до них;

установлення запірного крана (клапана) на паливному трубопроводі від паливного бака до двигуна;

справність контрольно-вимірювальних приладів;

наявність на підвісних моторах страхувального каната, а також стопорного пристрою, який попереджає відкидання мотора при реверсуванні на задній хід;

розташування вузлів паливної системи стаціонарного двигуна на протилежному від газовихлопу боці двигуна;

відповідність потужності двигуна (підвісного мотора) корпусу судна;

надійна робота реверсивного пристрою (легкість ходу важеля вмикання реверса на різних режимах плавання, чітке фіксування положень "уперед", "назад", "нейтраль", відсутність самовільного ввімкнення (вимкнення) реверса);

відгородження моторного відділення водонепроникною перебіркою або шторою водонепроникного виконання (для палубних суден);

за відсутності перебірок розташування двигуна і газовихлопу (цистерн) на відстані не менше 800 мм від паливних баків.

Підставою для оцінки технічного стану механічної установки як "заборонена до експлуатації" є невідповідність будь-якій з вимог, зазначених у цьому пункті.

4. Експлуатація двигунів і механізмів забороняється до усунення таких дефектів:

несправність пускового або реверсивного пристрою;

несправність допоміжних механізмів, що обслуговують головний двигун;

поломка або деформація лопастей гребного гвинта;

наявність сторонніх стуків у двигуні і вібрацій валопроводу;

відхилення робочих параметрів двигуна від установлених заводом-виробником;

наявність тріщин у корпусі двигуна.

VIІI. Огляд електрообладнання судна

1. Технічний огляд електрообладнання судна здійснюється відповідно до нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації, безпеки мореплавства з метою встановлення придатності і надійності кріплення електроприладів, проводів, сигнальних та освітлювальних вогнів, акумуляторів та виявлення дефектів, що можуть спричинити пожежу, вибух або травмування людей.

2. Під час огляду має бути перевірено:

надійність кріплення кабелів;

захист кабелів та електропроводів від впливу палива, мастила, підвищених температур, механічних пошкоджень;

стан сальників у місцях проходу проводів через непроникні перебірки;

стан акумуляторів.

3. Розташування та стан акумуляторів мають відповідати вимогам Правил експлуатації суден флоту рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 жовтня 2012 року № 642, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2012 року за № 2200/22512.

4. Підставою для оцінки технічного стану електрообладнання як "придатне" є:

безперебійне електроживлення споживачів, що забезпечує їх нормальну роботу;

освітлення палуб та проходів, що ведуть до робочих місць, житлових або службових приміщень;

надійна ізоляція електропроводів, відсутність скручувань та інших пошкоджень, щільність контактних з'єднань;

наявність герметичних сальникових ущільнень у місцях введення електропроводів через водонепроникні перебірки та палуби;

водозахисне виконання електропроводів, сигнально-розпізнавальних вогнів та світильників;

установлення вимикачів, штепсельних роз'ємів у місцях, захищених від впливу вологи;

належний стан і надійне кріплення акумуляторних батарей, наявність вентиляції при розміщенні акумуляторів у закритих ящиках.

Підставою для оцінки технічного стану електрообладнання як "заборонене до експлуатації" є невідповідність одній з вимог, зазначених у цьому пункті.

ІX. Оформлення документів з технічного нагляду

1. Оформлення документів з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, здійснюється згідно з додатком 5 до цієї Інструкції.

2. Дані про технічний стан суден за результатами технічних оглядів аналізуються Держрибагентством з метою визначення рівня технічної справності, установлення причин незадовільного технічного стану і виявлення суден, що не пройшли технічний нагляд.

3. Особи, які експлуатують судна, є відповідальними за технічний стан цих суден та їх відповідність вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів з технічної експлуатації, безпеки мореплавства, охорони праці й охорони довкілля.

Судна, що не пройшли технічний нагляд в установленому порядку, заборонені до експлуатації, а особи, які експлуатують такі судна, несуть відповідальність згідно із законодавством.

ОБСЯГ
технічного нагляду за суднами рибної промисловості, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства

АКТ
технічного огляду судна

ЗРАЗОК ШТАМПА
про проходження судном технічного нагляду

ФОТОФІКСАЦІЯ
та маркування суден

1. З метою ідентифікації судна під час проведення технічного огляду уповноважена особа Держрибагентства здійснює його фотографування та маркування.

2. Фотографування кожного судна проводиться залежно від обставин при технічному огляді на воді або на березі.

Фотографуються лівий та правий борти судна з нанесеними державними і реєстраційними знаками. На фотокартках корпус судна та нанесені на ньому державні і реєстраційні знаки мають бути чітко та повністю відображені.

Фотографуються також відповідне постачання на штатних місцях та закріплений двигун (у разі огляду судна з підвісним двигуном).

Уповноважена особа Держрибагентства після завершення технічного огляду судна надає відповідні фотоматеріали до Держрибагентства засобами електронного зв’язку у форматі PDF.

3. На кожному судні має бути маркування, що забезпечує визначення власника, судновласника (фрахтувальника) та уникнення дублювання бортових номерів суден.

Судно маркується пластиковими пломбами з різнокольоровими вкрапленнями, які кріпляться:

на суднах з дерев’яним корпусом - у носовій частині на другому шпангоуті або у кормовій частині на першому шпангоуті після корми;

на безпалубних суднах з корпусом, виготовленим з інших матеріалів (алюміній, сталь, склопластик тощо), - у носовій частині або у кормовій частині на несучих деталях конструкції;

на палубних суднах - на незнімній конструкції рубки (надбудови) всередині рубки біля місця управління судном.

Конструкція хвостика пломби має унеможливлювати знімання пломби після встановлення без її повного знищення.

4. Характеристики пломби для маркування судна:

ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ
з проведення технічного нагляду за суднами флоту рибної промисловості України, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства