Про запровадження ідентифікації і реєстрації коней

На виконання Законів України "Про племінну справу у тваринництві", "Про ветеринарну медицину", розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 111-р "Про заходи щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу в 2004 році" НАКАЗУЮ:

1. Запровадити ідентифікацію та реєстрацію коней.

2. Затвердити такі, що додаються:

Положення про ідентифікацію та реєстрацію коней;

Інструкцію з опису відмітин і прикмет коней.

3. Організацію та виконання робіт щодо запровадження і забезпечення функціонування системи ідентифікації і реєстрації коней покласти на центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

4. Визначити, що, починаючи:

з 1 липня 2006 року, продаж племінних коней на внутрішньому ринку та їх експорт здійснюються за наявності паспортів коней;

з 1 січня 2007 року, переміщення коней з господарства в господарство, реалізація та забій тварин на м'ясо здійснюються за умови, що тварина ідентифікована та зареєстрована в установленому порядку та за наявності паспорта коня.

ПОЛОЖЕННЯ
про ідентифікацію та реєстрацію коней

1. Загальні положення

1.1. Це Положення визначає порядок проведення ідентифікації і реєстрації коней.

1.2. Положення є обов'язковим для виконання всіма юридичними та фізичними особами, що є власниками коней, займаються їх розведенням, вирощуванням, утриманням, випробуваннями, торгівлею, транспортуванням, проводять забій, утилізацію, здійснюють ветеринарно-санітарний контроль, ведуть централізований племінний облік, надають сервісні послуги у сфері тваринництва та проводять виставки за участю коней.

1.3. Ідентифікації і реєстрації підлягають усі коні, які перебувають, розводяться або утримуються на території України.

1.4. Ідентифікація і реєстрація коней запроваджується з метою:

{Абзац другий пункту 1.4 глави 1 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

охорони території України від епізоотичних захворювань;

контролю за санітарним станом виробництва, якістю і походженням продукції конярства;

оптимізації запровадження планів ветеринарної медицини щодо ветеринарно-санітарного контролю, попередження (профілактики), лікування та ліквідації інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб;

одержання оперативної і надійної інформації про поголів'я коней щодо статі, віку, породи та місцезнаходження для поліпшення системи управління і прогнозування розвитку галузі конярства;

контролю за переміщенням коней у середині країни, при їх експорті та імпорті;

оптимізації розробки і виконання селекційних програм, організації технологічних систем у конярстві, підвищення достовірності інформації при сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

забезпечення індивідуальної ідентифікації кожної тварини.

1.5. Поняття, що вживаються у цьому Положенні, мають такі значення:

UELN (Universal Equine Life Number) - міжнародна база даних ідентифікованих коней, що забезпечує обмін даними між уповноваженими організаціями країн-учасниць, які, маючи відмінні системи ідентифікації, здійснюють реєстрацію ідентифікованих коней шляхом присвоєння UELN-коду;

UELN-код - 6-значний універсальний пожиттєвий код коня, що присвоєний базою даних UELN, приєднаний до оригінального (ідентифікаційного) номера коня та який складається з двох тризначних частин: коду країни, де зареєстровано коня після народження відповідно до ISO-3166, та коду організації, де зареєстровано коня;

витяг - документ, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, та який видається на безоплатній основі за письмовим зверненням власника тварини або уповноважених органів державної влади (посадових осіб) на офіційному бланку;

відповідальна особа - працівник господарства, на якого керівником покладено обов’язки із здійснення комплексу робіт з ідентифікації й обліку коней у господарстві;

власник - власник коня, власник віслюка/мула/лошака;

електронне маркування (чипування) - уведення тварині електромагнітного мікрочипа (чипа, транспондера);

замовлення - документ установленої форми, складений власником або уповноваженою ним особою, для проведення ідентифікації та реєстрації коней;

ін’єктор - троакарна голка, призначена для імплантації капсули за допомогою ін’єкції;

капсула - матеріал у біологічно адаптованій оболонці, що містить мікрочип, призначений для імплантації шляхом ін’єкції;

кінь з відомим походженням - кінь, щодо якого є дані про походження за результатами генетичної експертизи походження з висновком щодо достовірності його походження;

коні - домашні тварини роду коней (Еquus) - коні, віслюки та тварини, одержані в результаті їх схрещування;

лікар ветеринарної медицини - державний або ліцензований лікар ветеринарної медицини;

мікрочип (чип, транспондер) - приймально-передавальна схема, яка при активізації пристроєм, що зчитує, передає номер електронного маркування тварини;

номер електронного маркування - код мікрочипа, що використовується в разі електронного маркування. Номер електронного маркування коня заноситься до Реєстру тварин;

паспорт віслюка/мула/лошака - документ установленої форми, що містить ідентифікаційні та інші дані стосовно тварини, відомості про власника, реєстрацію в Реєстрі тварин, ветеринарно-санітарні заходи та є обов’язковим супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини;

паспорт коня - документ установленої форми, що містить ідентифікаційні та інші дані стосовно коня, відомості про власника, реєстрацію в Реєстрі тварин, ветеринарно-санітарні заходи та є обов’язковим супровідним документом при будь-якому переміщенні тварини;

пристрій, що зчитує (сканер),- електронний приймально-передавальний апарат (стаціонарний або переносний), який дає змогу звірити номер електронного маркування і прочитати цей номер на відстані.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», «Про племінну справу у тваринництві», «Про ветеринарну медицину» та Положенні про Єдиний державний реєстр тварин, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 вересня 2012 року № 578, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2012 року за № 1713/22025 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 08 грудня 2021 року № 414).

1.6. Ідентифікація та реєстрація коней включає:

оформлення замовлення;

електронне маркування коня мікрочипом;

генетичну експертизу походження (для коней з відомим походженням);

графічний та письмовий опис відмітин і прикмет коня (для коней з відомим походженням, для коней, що переміщуються за межі країни або за бажанням власника);

реєстрацію коней у Реєстрі тварин, присвоєння ідентифікаційного номера;

оформлення і видачу паспортів коней, паспортів віслюків/мулів/лошаків;

облік ідентифікованих коней у господарстві;

реєстрацію в Реєстрі тварин і паспорті коня, паспорті віслюка/мула/лошака інформації про зміну власника, господарства, ідентифікаційних даних коня, падіж (загибель), забій та утилізацію тварин.

1.7. Адміністратор Реєстру тварин здійснює реєстрацію господарств у Реєстрі тварин, присвоєння реєстраційних номерів господарствам, замовлення у виробника та видачу власникам бланків замовлень, реєстраційних карток, мікрочипів, оформлення та видачу паспортів коней, паспортів віслюків/мулів/лошаків формування і ведення Реєстру тварин.

1.8. Реєстраційна картка господарства, реєстраційна картка коня, реєстраційна картка віслюка/мула/лошака, заява про внесення змін до Реєстру тварин, замовлення на проведення ідентифікації та реєстрації коней надсилаються (подаються) до Адміністратора Реєстру тварин в паперовому або електронному вигляді з накладеним кваліфікованим електронним підписом. Реєстраційні документи, подані в електронному вигляді, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом державного лікаря ветеринарної медицини.

Інша інформація (результат генетичної експертизи походження, паспорти, видані іншими організаціями, сертифікати племінних (генетичних) ресурсів, родовід) може подаватись у вигляді копій.

2. Реєстрація господарства

2.1. Власники чи утримувачі коней зобов'язані зареєструвати свої господарства в Реєстрі тварин перед початком проведення ідентифікації та реєстрації тварин.

2.2. Для реєстрації господарства суб’єкт господарювання подає (надсилає) Адміністратору Реєстру тварин заповнену реєстраційну картку господарства (додаток 1), засвідчену підписом державного лікаря ветеринарної медицини та печаткою державної установи ветеринарної медицини.

Реєстрація господарства фізичної особи - власника тварини здійснюється на підставі даних реєстраційної картки коня (додаток 2), реєстраційної картки віслюка/мула/лошака (додаток 3), відомості переміщення тварин (додаток 4).

2.3. Суб'єкти господарювання, які займаються випробуванням коней, проведенням кінноспортивних змагань, виставок за участю коней, торгівлею тваринами та проводять забій, утилізацію, зобов'язані здійснити дії щодо реєстрації місць випробувань, змагань, виставок, торгівлі, забою, утилізації та інших місць зосередження тварин у Реєстрі тварин до дати надходження до них першої ідентифікованої та зареєстрованої в установленому порядку тварини. Указані місця підлягають реєстрації як господарства відповідно до вимог цього Положення.

2.4. У разі, якщо суб'єкт господарювання є власником/ утримувачем кількох господарств, дані подаються окремо про кожне господарство.

2.5. Адміністратор Реєстру тварин вносить дані реєстраційної картки господарства до Реєстру тварин і надсилає власникам чи утримувачам тварин та суб'єктам господарювання, зазначеним у пункті 2.3 цього Положення, повідомлення про реєстрацію господарства в Реєстрі тварин та присвоєння господарству реєстраційного номера в Реєстрі тварин.

2.6. У разі зміни даних про господарство, занесених до реєстраційної картки, власник чи утримувач протягом 5 робочих днів подає Адміністратору Реєстру тварин заяву про внесення змін до Реєстру тварин (додаток 5) та документи, що підтверджують ці зміни.

3. Ідентифікація та реєстрація коней

2. У замовленні зазначаються:

дані про власника - реєстраційний номер господарства в Реєстрі тварин (за наявності), найменування та місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування), місце проживання (у випадку, коли місце проживання не співпадає із зареєстрованим (задекларованим), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) для фізичної особи-підприємця та фізичної особи;

обсяг робіт з ідентифікації та реєстрації коней, які необхідно провести.

3. Замовлення в паперовій формі засвідчується підписом власника.

4. Усі коні, що утримуються в господарстві, повинні бути ідентифіковані шляхом електронного маркування до досягнення ними 12-місячного віку. Коню присвоюється ідентифікаційний номер, на нього оформлюється та видається паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака).

5. Лошата ідентифікуються перед відлученням від матері, але не пізніше одного року після народження.

Відповідно до цього Положення тварина повинна бути ідентифікована та зареєстрована раніше, ніж вона буде продана або залишить господарство.

Допускається вибуття з господарства неідентифікованого лошати, який не відлучений від матері, разом із матір’ю.

6. Кличка тварині присвоюється власником. Племінним коням кличка присвоюється згідно з установленими правилами. Наступний власник може змінити кличку коня, про що повідомляє Адміністратора Реєстру тварин. Зміна клички реєструється в Реєстрі тварин і паспорті коня (паспорті віслюка/мула/лошака).

Кінь може бути зареєстрований у Реєстрі тварин без клички.

7. Власник або відповідальна особа заповнюють реєстраційну картку, яка містить відомості про коня, власника і господарство, графічний та письмовий опис відмітин і прикмет.

Записи щодо клички здійснюються державною мовою або мовою країни походження коня чи його предків. Для коней, що переміщуються за межі країни або за бажанням власника кличка коня додатково транслітерується латиницею.

Для коней з відомим походженням, для коней, що переміщуються за межі країни або за бажанням власника проводиться графічний та письмовий опис відмітин і прикмет коня згідно з Інструкцією з опису відмітин і прикмет коней, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 31 грудня 2004 року № 496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2005 року за № 362/10642 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики України від 25 лютого 2008 року № 85) (далі - Інструкція з опису відмітин і прикмет коней), який вноситься до Реєстру тварин та паспорта коня (паспорта віслюка/мула/лошака).

Для інших коней на графічному описі відмітин і прикмет коня зазначають основні ідентифікаційні ознаки (тавро, татуювання, білі відмітини, шрами, м’язові заглиблення), за якими можливо візуально ідентифікувати коня.

Опис відмітин і прикмет коня у реєстраційній картці коня засвідчується прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності) та підписом особи, яка його проводила.

Усі записи в реєстраційній картці засвідчуються підписом власника.

Державний лікар ветеринарної медицини державної установи ветеринарної медицини, в зоні обслуговування якої знаходиться господарство утримання коня, засвідчує наявність коня, достовірність опису відмітин і прикмет коня шляхом засвідчення реєстраційної картки своїми прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), підписом та печаткою державної установи ветеринарної медицини.

До реєстраційної картки додаються копія документа, що підтверджує право власності на коня (договір купівлі-продажу, довідка про підтвердження наявності на відповідну дату у власника коня, який утримується в його господарстві, видана сільською, селищною чи міською радою, територіальною громадою, договір оренди, акт на приплід) та фотографічні зображення коня в електронно-цифровому вигляді - за бажанням власника або за запитом Адміністратора Реєстру тварин для уточнення даних щодо відмітин та прикмет коня.

Якщо кінь належить декільком власникам, власник, зазначений в реєстраційній картці, повинен надати Адміністратору Реєстру тварин довіреність від інших власників, зазначених у документі про право власності на коня, на подання до Реєстру тварин даних щодо коня для їх реєстрації.

8. Для коней з відомим походженням обов’язковим є наявність результату генетичної експертизи походження, що підтверджує походження тварини від заявлених батьків.

Порода коня зазначається на основі документа, що підтверджує належність тварини до відповідної породи, виданого уповноваженою установою (організацією) на ведення племінної книги (племінного реєстру) коней відповідної породи.

9. Для коней з відомим походженням до реєстраційної картки, що надсилається до Адміністратора Реєстру тварин, додаються копія родоводу коня, засвідчена підписом та прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності) власника або відповідальної особи, копія результату генетичної експертизи походження. Для коней з відомим походженням, батьки яких зареєстровані у Реєстрі тварин, копія родоводу може не подаватись.

Родовід повинен містити ідентифікаційний номер коня (за наявності), кличку, чотири ряди предків. Щодо кожного предка зазначаються кличка, порода, масть, рік народження, номер (за наявності) за державними книгами племінних коней, що ведуться в Україні, або за книгами (племінними реєстрами) племінних коней інших країн.

10. Щодо імпортованого коня, який прибув з країни, де відсутня офіційна система ідентифікації та реєстрації, власник зобов’язаний ідентифікувати та зареєструвати його протягом 30 днів від дати проведення ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні, але раніше, ніж кінь залишить господарство, у порядку, визначеному в пункті 4 цієї глави.

Якщо імпортований кінь супроводжується паспортом, що містить ідентифікаційний номер, наданий у країні походження, заповнене графічне зображення відмітин і прикмет, номер електронного маркування та інформацію про застосовані до коня ветеринарні препарати, його початковий опис та паспорт зберігаються і є дійсними. Адміністратором Реєстру тварин видається вкладиш до паспорта коня (віслюка/мула/лошака) (додатки 7, 8). Достовірність вкладиша до паспорта коня (віслюка/мула/лошака) підтверджується QR-кодом.

Разом з реєстраційною карткою коня власник подає до Адміністратора Реєстру тварин копії сторінок паспорта коня, які містять дані щодо ідентифікаційного номера коня, його клички, масті, дати і місця народження, ідентифікаційного опису та родоводу.

11. Вкладиш до паспорта коня (віслюка/мула/лошака) видається до паспорта імпортованої тварин або до паспорта коня, що був виданий уповноваженою установою (організацією) на ведення племінної книги (племінного реєстру) коней відповідної породи, зміст якого відповідає вимогам цього Положення.

12. Протягом 25 робочих днів з дня надходження реєстраційної картки, родоводу коня та результатів генетичної експертизи (для коней з відомим походженням) Адміністратор Реєстру тварин реєструє коня в Реєстрі тварин, присвоює йому ідентифікаційний номер та протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації оформлює на нього паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака).

13. Ідентифікаційний номер складається з 15 символів і має таку структуру:

позиції 1-6 - UELN-код;

позиції 7, 8 - цифровий код області, де проводилась ідентифікація тварини;

позиції 9-15 - індивідуальний номер тварини.

14. Датою реєстрації коня вважається дата внесення інформації в Реєстр тварин та присвоєння ідентифікаційного номера.

4. Паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака), порядок його оформлення, видачі та обігу

4.1. Паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака) видається на кожну тварину, ідентифіковану і зареєстровану в установленому цим Положенням порядку, є супровідним документом на коня при будь-якому його переміщенні і зберігається за місцеперебуванням коня.

4.2. Наявність паспорта є обов'язковою при участі коня у виставках, виводках, іподромних випробуваннях, спортивних змаганнях, ветеринарно-санітарних обробках та оглядах, продажу коня та його забою.

4.3. Бланки паспорта коня (додаток 9), паспорта віслюка/мула/лошака (додаток 10 виготовляються згідно з технічним описом бланка "Паспорт коня" (додаток 11) та технічним описом бланка "Паспорт віслюка/мула/лошака" (додаток 12) відповідно та на замовлення Адміністратора Реєстру тварин.

4.4. Записи в паспорті коня, паспорті віслюка/мула/лошака (далі - паспорт) здійснюються державною мовою.

Записи щодо клички, абревіатури порід, літерного коду країни походження коня та його предків, місця народження коня зазначаються відповідно мовою країни походження коня або його предків. За бажанням власника записи щодо клички додатково транслітеруються латиницею, записи щодо породи, масті, статі додатково перекладаються англійською мовою. Найменування (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності)) власника зазначається мовою країни проживання власника.

Цифрова інформація вноситься до паспорта арабськими і римськими цифрами.

4.5. На титульній сторінці паспорта зазначено серію та номер паспорта, ідентифікаційний номер тварини, кличку (за наявності), код мікрочипа, логотип (за наявності), найменування Адміністратора Реєстру тварин, що видав паспорт. Титульна сторінка паспорта коня містить стилізоване зображення голови та шиї коня, паспорта віслюка/мула/лошака - стилізоване зображення голови та шиї віслюка. Достовірність паспорта підтверджується QR-кодом.

На внутрішньому боці титульної сторінки паспорта надруковано витяг з цього Положення.

4.6. Паспорт містить такі розділи:

1. Ідентифікаційні дані. Розділ містить відомості про коня та його власника.

Відомості про коня: кличка (за наявності), породна належність, що зазначена в реєстраційній картці, стать, дата народження, країна народження, господарство народження (заводчик), ідентифікаційний номер, код мікрочипа, масть, опис коня (за наявності). Зазначаються (за наявності) альтернативні методи перевірки ідентичності тварини (тавро, татуювання тощо), інформація про перевірку достовірності походження іншими методами (за групою крові коня або ДНК-кодом) - номер експертного висновку та/або назва лабораторії, що проводила експертизу.

Відомості про власника: для юридичної особи - найменування та місцезнаходження, для фізичної особи-підприємця та фізичної особи - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та місце проживання.

У паспорті зазначається дата його видачі. Паспорт засвідчується підписом та печаткою Адміністратора Реєстру тварин.

2. Ідентифікаційний опис коня (віслюка/мула/лошака). Розділ містить графічний та письмовий опис відмітин і прикмет коня, який заповнюється згідно з Інструкцією з опису відмітин і прикмет коня для коней з відомим походженням, для коней, що переміщуються за межі країни або за бажанням власника.

3. Зміна клички, кастрація, перевірка опису, внесення до бази даних.

Розділ містить актуальну кличку тварини, дату народження, стать, масть, інформацію про зміну клички, дату зміни, засвідчені підписом та печаткою Адміністратора Реєстру тварин. Щодо кастрації зазначаються дата та місце проведення кастрації, що засвідчується підписом та печаткою Адміністратора Реєстру тварин.

До розділу вносяться виявлені зміни в описі коня, які засвідчуються прізвищем, ім’ям та по батькові (за наявності) лікаря ветеринарної медицини, який записав ці зміни, та підписом і печаткою Адміністратора Реєстру тварин. Зміни вносяться до Реєстру тварин Адміністратором Реєстру тварин відповідно до заяви про внесення змін до Реєстру тварин, поданої власником, зареєстрованим у Реєстрі тварин, та засвідчуються в паспорті підписом та печаткою Адміністратора Реєстру тварин.

У розділі передбачено місце для відмітки про реєстрацію коня в базах даних іншої установи (організації), уповноваженої на ведення племінної книги (племінного реєстру) коней відповідної породи, або відповідного компетентного органу іншої країни. Відповідна установа (організація) або компетентний орган зазначає свою назву та засвідчує реєстрацію коня своєю печаткою.

4. Реєстрація зміни власника/даних про власника. У розділі зазначається інформація про зміну власника або про зміну окремих даних щодо власника (зміна прізвища або адреси місця проживання). Якщо кінь належить декільком власникам, власник коня, зазначений у відомості переміщення тварин, може подати Адміністратору Реєстру тварин заяву про внесення змін до Реєстру тварин щодо додаткового внесення до Реєстру тварин інших власників цього коня згідно з даними документа про право власності на коня.

5. Сертифікат походження. Частина розділу «Сертифікат походження» заповнюється лише для племінних коней за даними державних книг племінних коней. Інформація розділу засвідчується уповноваженою установою (організацією), селекційним центром, що визначає племінну цінність жеребців-плідників відповідної породи.

Частина розділу «Родовід коня» заповнюється за результатами генетичної експертизи походження, що підтверджує походження тварини від заявлених батьків.

6. Перевірка даних, що містять опис відмітин та прикмет коня, проводиться шляхом порівняння відмітин і прикмет коня з відмітинами і прикметами, що описані в його паспорті. Перевірка ідентифікаційних даних проводиться уповноваженою особою або лікарем ветеринарної медицини у разі прибуття коня на змагання, випробування та в усіх випадках застосування щодо коня ветеринарних препаратів або проведення ветеринарних досліджень.

7. Відмітки про проведені вакцинації проти грипу коней.

8. Відмітки про інші вакцинації (крім грипу).

9. Лабораторні дослідження. До цього розділу вносяться результати проведених лабораторних досліджень щодо наявності в організмі коня збудників інфекційних захворювань або заборонених речовин.

10. Облік застосування ветеринарних препаратів. У цьому розділі лікар ветеринарної медицини, який проводить лікування коня, зазначає інформацію щодо дати, місця лікування і назви кожного ветеринарного препарату, що застосовувався для лікування коня, і засвідчує її своїм підписом і печаткою (за наявності).

11. Кінь (віслюк/мул/лошак) не призначений для забою з метою споживання людиною. За умови застосування до коня ветеринарного препарату, інструкцією щодо використання якого забороняється вживання людиною продукції, отриманої від такої тварини, державний ветеринарний інспектор приймає рішення щодо повного виключення тварини із харчового ланцюга. У розділі зазначаються дата і місце прийняття такого рішення. Рішення засвідчують власник/утримувач (відповідальна особа) та державний ветеринарний інспектор своїми прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), підписом та печаткою (за наявності).

За умови застосування до коня ветеринарного препарату, інструкцією щодо використання якого забороняється вживання людиною протягом визначеного періоду продукції, отриманої від такої тварини, державний ветеринарний інспектор приймає рішення щодо тимчасового виключення тварини із харчового ланцюга або відновлення придатності до споживання відповідно до інструкції щодо використання цього ветеринарного препарату. У частині розділу «Кінь (віслюк/мул/лошак) тимчасово не призначений для забою з метою споживання людиною» зазнаються дата та місце прийняття такого рішення. У відповідній графі державний ветеринарний інспектор вносить слова «Призупинено» або «Відновлено» та засвідчує їх своїми прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), підписом та печаткою (за наявності). Частина розділу заповнюється в разі, якщо в паспорті не заповнено частину «Кінь (віслюк/мул/лошак), описаний у цьому ідентифікаційному документі, не призначений для забою з метою споживання людиною» та до коня був застосований ветеринарний препарат, інструкцією щодо використання якого забороняється вживати отриману від тварини продукцію протягом шести місяців з дати його останнього застосування.

12. Призупинення/відновлення чинності ідентифікаційного документа на переміщення коня (віслюка/мула/лошака). У цьому розділі державний ветеринарний інспектор призупиняє або відновлює чинність паспорта як документа для переміщення тварини. Якщо в господарстві або зоні перебування коня виявлено одну із хвороб, щодо яких має бути вжито карантинних заходів (африканська чума коней, везикулярний стоматит, парувальна хвороба, сап, енцефаломієліт коней усіх типів, інфекційна анемія коней, сказ, сибірка), державний ветеринарний інспектор зазначає в розділі дату та місце перебування коня, назву хвороби, у відповідну графу вносить запис «Чинність призупинено» та засвідчує його своїми прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), підписом та печаткою (за наявності).

Після припинення карантинних заходів державний ветеринарний інспектор зазначає в наступному рядку розділу дату та місце перебування коня, назву хвороби, у відповідну графу вносить запис «Чинність відновлено» та засвідчує його своїми прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), підписом і печаткою (за наявності).

13. Участь у змаганнях. Додатковий розділ у паспорті коня, що заповнюється для коней, які беруть участь в офіційних змаганнях. Розділ заповнює секретар змагань. Записи про дату проведення змагань, назву змагань, місце їх проведення, прізвище вершника/наїзника/жокея, зайняте місце, результат та вид програми засвідчуються прізвищем та підписом головного секретаря змагань і печаткою (за наявності) організатора змагань.

4.7. Адміністратор Реєстру тварин здійснює оформлення паспорта коня, паспорта віслюка/мула/лошака протягом 30 робочих днів з дня надходження реєстраційної картки коня (реєстраційної картки віслюка/мула/лошака), родоводу коня і ксерокопії протоколу генетичних досліджень (для коней з відомим походженням).

4.8. Паспорт на ідентифікованого коня видається один раз. Термін дії паспорта є безстроковим.

4.9. Якщо на коня з відомим походженням видано паспорт коня уповноваженою установою (організацією) на ведення племінної книги (племінного реєстру) коней відповідної породи, зміст якого відповідає вимогам цього Положення,- власник подає до Адміністратора Реєстру тварин разом з реєстраційною карткою та документом, що підтверджує право власності на коня, копії сторінок паспорта коня, які містять дані щодо ідентифікаційного номера коня, його клички, масті, дати і місця народження, ідентифікаційного опису та родоводу.

На підставі документів, що подані власником, кінь реєструється в Реєстрі тварин і на нього видається вкладиш до паспорта.

4.10. Обмін паспорта або видача нового здійснюється у разі, якщо:

власником були виявлені помилки у паспорті коня;

4.11. У разі виявлення помилок у паспорті, його пошкодження або втрати власник/утримувач повинен протягом 7 днів після виявлення розбіжностей, установлення факту пошкодження або втрати звернутися до Адміністратора Реєстру тварин із заявою про внесення змін у Реєстр тварин та/або видачу нового паспорта і додати до заяви паспорт, який потрібно замінити.

Адміністратор Реєстру тварин перевіряє відповідну інформацію в Реєстрі тварин і в разі підтвердження помилок уносить зміни в Реєстр тварин відповідно до цього Положення.

4.12. Оформлення та видача нового паспорта замість зіпсованого, пошкодженого або втраченого проводиться Адміністратором Реєстру тварин у місячний термін з моменту отримання від власника заяви та паспорта (у разі його пошкодження), який підлягає обміну.

Новий паспорт також видається замість зіпсованого, пошкодженого або втраченого паспорта імпортованого коня або паспорта, виданого уповноваженою установою (організацією) на ведення племінної книги (племінного реєстру) коней відповідної породи за умови реєстрації такого коня в Реєстрі тварин. При цьому частина «Сертифікат походження» розділу V паспорта Адміністратором Реєстру тварин не заповнюється.

4.13. Паспорт, що видається замість утраченого або пошкодженого, містить відмітку "Виданий повторно".

4.14. Після повторної видачі паспорта знайдений утрачений паспорт є недійсним і власник/утримувач зобов'язаний повернути його Адміністратору Реєстру тварин для знищення.

4.15. Власник/утримувач повинен подавати паспорт для внесення відповідних відміток у разі:

додаткової реєстрації в Реєстрі тварин даних щодо графічного та письмового опису, генетичної експертизи походження коня, якого було ідентифіковано та зареєстровано в установленому порядку;

купівлі коня;

зміни клички коня або інших ідентифікаційних даних;

кастрації коня.

Після внесення необхідних відміток Адміністратор Реєстру тварин повертає паспорт власнику/утримувачу.

4.16. У разі появи в коня протягом життя додаткових набутих прикмет (тавро, мікрочип, шрам тощо), зміни ідентифікаційних ознак коня, занесених до реєстраційної картки, власник/утримувач подає до Адміністратора Реєстру тварин заяву про внесення змін до Реєстру тварин і реєстраційну картку (за необхідності), із зазначенням цих змін.

Адміністратор Реєстру тварин додає опис набутих прикмет до початкового ідентифікаційного опису коня в Реєстрі тварин та до паспорта.

4.17. Паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака), що пав, повертається Адміністратору Реєстру тварин для знищення.

5. Електронне маркування коней

5.1. Електронне маркування коней включає:

імплантацію капсули з номером електронного маркування;

внесення номера електронного маркування до реєстраційної картки;

реєстрацію даних, пов’язаних з електронним маркуванням, у Реєстрі тварин.

Якщо кінь уже ідентифікований та на нього видано паспорт коня в установленому порядку:

імплантацію капсули з номером електронного маркування;

подання власником/утримувачем Адміністратору Реєстру тварин заяви про внесення змін до Реєстру тварин про реєстрацію факту встановлення мікрочипа;

реєстрацію даних, пов’язаних з електронним маркуванням, у Реєстрі тварин;

внесення номера електронного маркування до паспорта та його засвідчення Адміністратором реєстру тварин.

5.2. Засоби електронного маркування

5.2.1. Засоби електронного маркування повинні відповідати нормам, розробленим Міжнародною Організацією Стандартизації (International Organization for Standartisation):

нормі 11 784, яка описує кодову структуру мікрочипа, що базується на використанні 64-бітного коду з 15 знаками. Код містить номер країни реєстрації та номер коня і не повинен дублюватися в жодній країні протягом принаймні 100 років;

нормі 11 785, яка визначає технологію взаємодії чипа і пристрою, що зчитує. Передбачає можливість зчитування чипів, виготовлених за старою технологією, щоб мати змогу ідентифікувати тварин, маркованих раніше.

5.2.2. Комплект "капсула-ін'єктор" є стерильним, упакованим в індивідуальний пакет для одноразового використання.

Упаковка комплекту має містити дату закінчення терміну використання.

5.2.3. Для електронного маркування коней застосовуються транспондери (чипи) розміром 2 х 12 мм, які містяться в спеціальній капсулі з біосумісного матеріалу.

Після імплантації капсули навкруг утворюється волокниста оболонка - захисна реакція організму, що перешкоджає мимовільному переміщенню капсули.

5.2.4. Чип не має власної енергії й активується тільки при наближенні до нього пристрою, що зчитує (приблизно на відстань 15 см, використовуючи при цьому випромінювану ним енергію), відсилає йому, в свою чергу, одну радіохвилю. Чип відповідає виключно на низькочастотні радіохвилі (134,2 KHz) і не є постійним джерелом хвиль.

5.2.5. Пристрій, що зчитує, переводить отриманий двійковий сигнал у десяткову систему і виводить на екран (свій або будь-якого іншого комп'ютера) у вигляді 15-значного коду.

Розпізнавання коду відбувається шляхом проведення сканером вздовж шиї коня, внаслідок чого на дисплеї висвітлюється номер, який потім порівнюється з номером електронного маркування, внесеним у паспорт коня (паспорт віслюка/мула/лошака).

5.2.6. Код чипа, який містить номер електронного маркування коня, є унікальним і незмінним.

Код чипа відображено на комплекті стрічок з магнітним штрих-кодом, які входять до комплекту "капсула-ін'єктор" і вклеюються в усі необхідні документи тварини (паспорт коня, паспорт віслюка/мула/лошака, формуляр про електронне маркування).

5.2.7. Код мікрочипа складається з 15 знаків і має таку структуру:

1-3 - міжнародний код країни, де проведено електронне маркування;

4-6 - міжнародний код виробника чипа;

7-15 - номер коня.

Код мікрочипа може не співпадати з ідентифікаційним номером коня.

5.2.8. Адміністратор Реєстру тварин вносить до Реєстру тварин дані щодо всіх коней - носіїв чипів.

5.3. Порядок проведення електронного маркування

5.3.1. Власник зазначає у замовленні на проведення ідентифікації та реєстрації коней кількість коней, яким необхідно провести електронне маркування.

{Підпункт 5.3.2 пункту 5.3 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

5.3.2. Засоби електронного маркування надаються власнику/утримувачу протягом 14 днів після надходження замовлення до Адміністратора Реєстру тварин.

5.3.3. Комплектами для електронного маркування забезпечує Адміністратор Реєстру тварин.

5.3.4. Адміністратор Реєстру тварин замовляє у виробника виготовлення мікрочипів.

5.3.5. Власник (за потребою) може замовити у виробника або його представника пристрій, що зчитує.

5.3.6. Адміністратор Реєстру тварин видає власнику/утримувачу необхідну кількість засобів електронного маркування.

{Підпункт 5.3.8 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

5.3.7. Відповідальна особа (лікар ветеринарної медицини) проводить електронне маркування коня:

звіряє або встановлює прикмети коня;

пересвідчується в нормальному фізичному стані тварини;

обирає найбільш зручне місце для імплантації мікрочипа. Місце введення розраховується таким чином, щоб виключити можливість випадкового виведення і щонайменше травмувати коня. Рекомендується вводити чип у м'язову тканину середньої третини лівого боку шиї під кутом 45 град. або у жирову тканину гребеня шиї під кутом 90 град., відступивши 2-3 см від лінії росту гриви;

пересвідчується, що коню раніше не було імплантовано мікрочип. При будь-якому виявленні мікрочипа (крім випадків перемаркування на замовлення власника) маркування тварини припиняється;

попередньо зчитує номер електронного маркування, що міститься в капсулі для імплантації, з метою його контролю. Будь-яка дефектна капсула має бути повернена Адміністратору Реєстру тварин;

обробляє місце введення капсули антисептиком (якщо у тварини довга шерсть, необхідно спочатку вистригти або поголити місце введення капсули);

імплантує капсулу з мікрочипом за допомогою ін'єктора, уводячи його на повну довжину голки. Чип виштовхується з голки повністю до клацання. Місце ін'єкції притискається і масажується, щоб запобігти утворенню повітряного каналу. З цією ж самою метою рекомендується надати коню спокій протягом доби після чипування;

контролює після ін'єкції зчитування номера електронного маркування тварини, що міститься в капсулі;

{Абзац десятий підпункту 5.3.7 пункту 5.3 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

{Абзац одинадцятий підпункту 5.3.7 пункту 5.3 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

{Абзац дванадцятий підпункту 5.3.7 пункту 5.3 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

{Абзац тринадцятий підпункту 5.3.7 пункту 5.3 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

уклеює в реєстраційну картку або паспорт стрічку з номером електронного маркування.

{Підпункт 5.3.8 пункту 5.3 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

5.3.8. Дані про електронне маркування коня вносяться до Реєстру тварин.

5.4. Електронне маркування коней, яким раніше було імплантовано мікрочип

1. Електронне маркування вважається дійсним за умов:

перевірки відповідальною особою (лікарем ветеринарної медицини), можливості зчитування мікрочипа пристроєм, який відповідає нормі ISO 11785;

ідентифікації і реєстрації коня в установленому порядку;

реєстрації електронного маркування в Реєстрі тварин.

2. Встановлення нового мікрочипа передбачає попередню перевірку відповідальною особою (лікарем ветеринарної медицини):

відповідності тварини її опису в ідентифікаційному документі;

невідповідності коду мікрочипа нормі ISO 11784, яка описує кодову структуру мікрочипа;

неможливості нормального зчитування.

3. Відповідальна особа (лікар ветеринарної медицини) встановлює тварині новий мікрочип, який бажано встановлювати вище за попередній.

4. Відповідальна особа (лікар ветеринарної медицини) засвідчує заяву про внесення змін до Реєстру тварин своїм прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності) та печаткою (за наявності) або надає власнику довідку про установлення мікрочипа коневі для внесення даних до Реєстру тварин.

Після встановлення нового мікрочипа власник/утримувач або відповідальна особа подає Адміністратору Реєстру тварин заяву про внесення змін до Реєстру тварин та довідку про установлення мікрочипа (за наявності) для внесення даних щодо нового мікрочипа до Реєстру тварин.

{Пункт 5.5 глави 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

6. Облік ідентифікованих коней у господарстві

1. Власник/утримувач, у господарстві якого утримуються коні, а також суб’єкти господарювання, зазначені в пункті 2.3 цього Положення, де коні можуть тимчасово перебувати, зобов’язані вести своєчасний та вірогідний облік усіх тварин.

2. Облік коней ведуть юридичні, фізичні особи-підприємці та фізичні особи шляхом подання Адміністратору Реєстру тварин даних про всі факти ідентифікації, передачі права користування, купівлі, продажу та падежу (загибелі) тварини протягом п’яти робочих днів з дати таких дій або подій.

За наявності доступу до Реєстру тварин облік коней веде власник/утримувач або відповідальна особа в електронному вигляді.

3. Адміністратор Реєстру тварин зобов’язаний внести до Реєстру тварин дані згідно з вимогами цього Положення щодо ідентифікації, реєстрації та обліку тварин протягом десяти робочих днів з дня їх отримання.

4. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці щороку проводять інвентаризацію поголів’я коней за статево-віковими групами для приведення даних Реєстру тварин у відповідність із фактично наявним поголів’ям коней, яких утримують і розводять у господарстві, за участі державного лікаря ветеринарної медицини державної установи ветеринарної медицини.

5. Власник/утримувач зобов’язаний:

подавати дані до Адміністратора Реєстру тварин дані щодо зміни власника, господарства утримання коня, надходження нових тварин до господарства, а також щодо забою, падежу (загибелі) коней протягом п’яти робочих днів з дати таких дій або подій;

надавати інформацію про походження, ідентифікацію, пункт призначення (переміщення) коня протягом десяти робочих днів з моменту отримання запиту від Адміністратора Реєстру тварин.

7. Переміщення тварин

1. Власник/утримувач має право на переміщення коня лише в тому разі, якщо він ідентифікований, на нього видані паспорт і ветеринарний документ відповідно до чинного законодавства з питань ветеринарної медицини.

2. У разі продажу (зміни права власності) коня, передання його для користування іншому власнику/утримувачу за умови зміни адреси місця розташування господарства утримання коня, власник/утримувач зобов’язаний:

1) у разі наявності доступу до Реєстру тварин заповнити відомість переміщення тварин в електронному вигляді; за відсутності доступу до Реєстру тварин заповнити відомість переміщення тварин.

2) разом з паспортом та заповненою відомістю переміщення тварин звернутися до державної установи ветеринарної медицини для отримання в установленому порядку відповідних ветеринарних документів та засвідчення відомості переміщення тварин;

3) передати паспорт, другий аркуш відомості переміщення тварин (у разі заповнення в паперовому вигляді) та ветеринарний документ новому власнику/відповідальній особі або перевізнику.

3. Власник/утримувач, який придбав коня або отримав його в тимчасове користування, зобов’язаний:

1) при прибутті тварини до господарства отримати паспорт, другий аркуш відомості переміщення тварин та ветеринарний документ;

звірити тотожність коня з описом у його паспорті;

2) внести дані про прибуття коня до другого аркуша відомості переміщення тварин, засвідчити їх підписом державного лікаря ветеринарної медицини та печаткою державної установи ветеринарної медицини і протягом п’яти робочих днів від дати прибуття тварини до господарства надіслати його в паперовому або електронному вигляді Адміністратору Реєстру тварин;

3) у разі купівлі коня подати паспорт Адміністратору Реєстру тварин за новою адресою місця розташування господарства утримання коня.

4. У разі звернення власника/утримувача державний лікар ветеринарної медицини засвідчує відомість переміщення тварин у паперовому вигляді підписом та печаткою державної установи ветеринарної медицини, у електронному вигляді - підтверджує її достовірність в Реєстрі тварин.

5. У разі продажу (зміни права власності) коня за умови, що адреса місця розташування господарства утримання коня не змінюється, власник/утримувач заповнює два аркуша відомості переміщення тварин та передає паспорт, другий аркуш відомості переміщення тварин новому власнику або відповідальній особі.

Власник, який придбав коня, вносить дані про прибуття (купівлю) коня до другого аркуша відомості переміщення тварин і протягом п’яти робочих днів від дати придбання тварини звертається до Адміністратора Реєстру тварин разом з паспортом та документом, що засвідчує право власності на коня для реєстрації зміни власника.

6. Власник/утримувач повідомляє Адміністратора Реєстру тварин про продаж коня, передання його для користування іншій фізичній або юридичній особі шляхом надсилання першого аркуша відомості переміщення тварин протягом п’яти робочих днів від дати вибуття (продажу).

7. Заповнення відомості переміщення тварин здійснює:

у господарстві юридичної особи та фізичної особи-підприємця - власник/утримувач або відповідальна особа;

у господарстві фізичної особи - власник або державний лікар ветеринарної медицини державної установи ветеринарної медицини.

8. Адміністратор Реєстру тварин протягом десяти робочих днів з дня отримання відомості переміщення тварин вносить інформацію про тварину до Реєстру тварин та попередньо реєструє господарство фізичної особи у Реєстрі тварин, якщо воно не зареєстроване.

9. Після закінчення строку користування твариною утримувач/власник зобов’язаний діяти згідно з пунктами 2 і 3 цієї глави.

10. До відомості переміщення тварин вносяться такі дані:

у разі експорту тварини - код та назва країни, у яку експортується тварина, дата експорту, дата заповнення відомості переміщення тварини;

у разі прибуття тварини до господарства - реєстраційний номер господарства, найменування та адреса місця розташування господарства, до якого прибуває тварина, дата та причина прибуття, дата заповнення.

Дані, унесені до відомості переміщення тварин у паперовому вигляді, засвідчуються підписом власника та, у разі зміни адреси місця розташування господарства,- підписом державного лікаря ветеринарної медицини та печаткою державної установи ветеринарної медицини.

11. У разі експорту коня власник/утримувач зобов’язаний здійснити дії відповідно до пункту 2 цієї глави.

Другий аркуш відомості переміщення тварин власник або перевізник передає державному ветеринарному інспектору (офіційному ветеринарному лікарю), який здійснював видачу ветеринарного документа для експорту коня.

Державний ветеринарний інспектор (офіційний ветеринарний лікар) заповнює другий аркуш відомості переміщення тварин і передає (надсилає) його Адміністратору Реєстру тварин.

Паспорт повинен супроводжувати тварину при її переміщенні.

12. У разі отримання ветеринарних документів на переміщення коней через інформаційно-комунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, подання даних про вибуття та прибуття тварини вважається здійсненим автоматично.

13. У разі неподання Адміністратору Реєстру тварин відомостей про купівлю і переміщення коня, внаслідок чого неможливо послідовно прослідкувати перелік всіх власників і оформити у встановленому порядку відомість переміщення тварин від власника, зазначеного в Реєстрі тварин, до власника, який звернувся до Адміністратора реєстру тварин, внесення даних до Реєстру тварин здійснюється на основі документів, наданих власником, який звернувся до Адміністратора реєстру тварин:

заява про внесення змін до Реєстру тварин;

документ, що підтверджує право власності на коня;

квитанція про сплату штрафу за порушення вимог законодавства про ідентифікацію та реєстрацію тварин щодо неподання для реєстрації даних про переміщення коня;

довідка від державного лікаря ветеринарної медицини державної установи ветеринарної медицини, в зоні обслуговування якої знаходиться господарство утримання коня, у якій зазначено, що кінь дійсно утримується в господарстві, щодо коня здійснено необхідні ветеринарні обробки, відмітини та прикмети коня відповідають даним графічного та письмового опису в паспорті; за наявності у коня мікрочипа - код мікрочипа співпадає з номером електронного маркування у паспорті. Довідка засвідчується прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності) державного лікаря ветеринарної медицини державної установи ветеринарної медицини, його підписом та печаткою державної установи ветеринарної медицини.

За неможливості послідовно прослідкувати перелік всіх власників коня, зареєстрованого в Реєстрі тварин, кінь вважається не призначеним для забою з метою споживання людиною, про що вноситься відповідний запис до розділу XI паспорта.

8. Забій, падіж (загибель) ідентифікованих коней

1. Якщо кінь направляється на м’ясокомбінат, бійню, власник зобов’язаний здійснити дії відповідно до пункту 2 глави 7 цього Положення.

У разі забою, загибелі коня через хворобу власник/утримувач зазначає у відомості переміщення тварин причину забою, загибелі.

2. При прибутті коня на м’ясокомбінат чи бійню відповідальна особа м’ясокомбінату чи бійні зобов’язана:

перевірити розділи паспорта «Кінь (віслюк/мул/лошак) не призначений для забою з метою споживання людиною» та «Кінь (віслюк/мул/лошак) тимчасово не призначений для забою з метою споживання людиною». За наявності відповідного запису проконтролювати, що туша тварини не буде використана для споживання людиною;

у 5-денний строк від дати забою тварини надіслати Адміністратору Реєстру тварин заповнений та засвідчений другий аркуш відомості переміщення тварин та паспорт для знищення та внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини.

3. У разі наявності доступу до Реєстру тварин власник/утримувач вносить записи щодо забою, падежу (загибелі) тварин до Реєстру тварин.

4. У разі забою, падежу тварини в господарстві власника він зобов’язаний в 5-денний строк після забою, падежу подати Адміністратору Реєстру тварин паспорт для знищення та відомість переміщення тварин, засвідчену державним лікарем ветеринарної медицини державної установи ветеринарної медицини, для внесення до Реєстру тварин інформації про забій тварини та внесення до Реєстру тварин інформації про забій, падіж коня.

5. Паспорти, які надійшли до Адміністратора Реєстру тварин в разі падежу (загибелі) чи забою тварини, підлягають знищенню в установленому порядку.

{Главу 9 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА ГОСПОДАРСТВА

{Додаток 2 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 3 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 4 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 5 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 6 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 7 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 8 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 9 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 10 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 11 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

{Додаток 12 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики № 85 від 25.02.2008}

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА КОНЯ

РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА

ВІДОМІСТЬ ПЕРЕМІЩЕННЯ ТВАРИН

ЗАЯВА
про внесення змін до Реєстру тварин

ВКЛАДИШ
до паспорта коня

ВКЛАДИШ
до паспорта віслюка/мула/лошака

ТЕХНІЧНИЙ ОПИС
бланка «Паспорт коня»

1. Бланк документа «Паспорт коня» складається з комплекту двадцяти шести текстових паперових аркушів, укладених у обкладинку і скріплених по довгій стороні.

Документ «Паспорт коня» скріплюється після внесення необхідної інформації до текстових паперових сторінок.

2. Обкладинка паспорта розміром 150 x 214 мм складається з двох видів полівінілхлоридної плівки:

лицьовий бік - з прозорої плівки ПВХ товщиною не менше 300 мк;

зворотний бік - з непрозорої плівки ПВХ товщиною не менше 350 мк.

Зворотний бік обкладинки на 15-30 мм заходить на лицьовий.

Допуски за лінійними розмірами та координатами розміщення елементів обкладинки - + / -1 мм.

3. Сторінки паспорта мають скріплюватися між собою та з обкладинкою у спосіб, що забезпечить неможливість їх непомітного роз’єднання та повторного кріплення.

4. Кожний комплект аркушів має єдиний номер, який не повторюється в серії.

Формат аркушів - 148 x 210 мм, де 148 мм - вертикальний розмір аркуша.

Основні технічні характеристики паперу для виготовлення комплекту паперових аркушів:

маса 1 кв.м - не менше 80 г;

білість - не менше 80%.

Друковані елементи захисту паперових аркушів:

на лицьовому боці аркуша 1 зліва від центру розміщено стилізоване зображення голови та шиї коня;

на кожній непарній сторінці у лівому нижньому куті розміщений QR-код, який є підтвердженням достовірності паспорта.

Друковані елементи захисту паперових аркушів:

лицьовий та зворотний боки аркушів 1-4 задруковані гільйошною антисканерною сіткою перемінної геометрії з товщиною ліній не більше 50 мкм PANTONE 580 U;

лицьовий та зворотний боки аркушів 1-4 містять літери «UА» світло-сірого кольору, які займають 30-50% площини сторінки.

Кожний паперовий аркуш комплекту має номер з шести цифр і серію з двох літер, які нанесені на лицьовий бік.

Кожна сторінка має колонцифру в нижньому правому куті.

Кольори сторінок 1-4 - світло-зелено-охристий, 5-52 - білий.

Допуски за всіма розмірами і координатами розміщення + / -0,5 мм.

ТЕХНІЧНИЙ ОПИС
бланка «Паспорт віслюка/мула/лошака»

1. Бланк документа «Паспорт віслюка/мула/лошака» складається з комплекту двадцяти п’яти текстових паперових аркушів, укладених у обкладинку і скріплених по довгій стороні.

Документ «Паспорт віслюка/мула/лошака» скріплюється після внесення необхідної інформації до текстових паперових сторінок.

2. Обкладинка паспорта розміром 150 x 214 мм складається з двох видів полівінілхлоридної плівки:

лицьовий бік - з прозорої плівки ПВХ товщиною не менше 300 мк;

зворотний бік - з непрозорої плівки ПВХ товщиною не менше 350 мк.

Зворотний бік обкладинки на 15-30 мм заходить на лицьовий.

Допуски за лінійними розмірами та координатами розміщення елементів обкладинки - + / -1 мм.

3. Сторінки паспорта мають скріплюватися між собою та з обкладинкою у спосіб, що забезпечить неможливість їх непомітного роз’єднання та повторного кріплення.

4. Кожний комплект аркушів має єдиний номер, який не повторюється в серії.

Формат аркушів - 148 x 210 мм, де 148 мм - вертикальний розмір аркуша.

Основні технічні характеристики паперу для виготовлення комплекту паперових аркушів:

маса 1 кв.м - не менше 80 г;

білість - не менше 80%.

Друковані елементи захисту паперових аркушів:

на лицьовому боці аркуша 1 зліва від центру розміщено стилізоване зображення голови та шиї віслюка;

на кожній непарній сторінці у лівому нижньому куті розміщений QR-код, який є підтвердженням достовірності паспорта.

Друковані елементи захисту паперових аркушів:

лицьовий та зворотний боки аркушів 1-4 задруковані гільйошною антисканерною сіткою перемінної геометрії з товщиною ліній не більше 50 мкм PANTONE 580 U;

лицьовий та зворотний боки аркушів 1-4 містять літери «UА» світло-сірого кольору, які займають 30-50% площини сторінки.

Кожний паперовий аркуш комплекту має номер з шести цифр і серію з двох літер, які нанесені на лицьовий бік.

Кожна сторінка має колонцифру в нижньому правому куті.

Кольори сторінок 1-4 - світло-зелено-охристий, 5-50 - білий.

Допуски за всіма розмірами і координатами розміщення + / -0,5 мм.

{Додаток 13 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

{Додаток 14 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

{Додаток 15 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

{Додаток 16 виключено на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 442 від 11.07.2022}

ІНСТРУКЦІЯ
з опису відмітин і прикмет коней

Масті, відмітини та прикмети є об'єктивними зовнішніми ознаками при індивідуальному обліку коней. Вони дають змогу ідентифікувати окремих коней, установити їх відповідність виданим на них документам. Описувати масть і відмітини слід точно і однаково, щоб надалі полегшити установлення відповідності коней зоотехнічним, ветеринарним та інвентаризаційним документам. Масть до того ж може бути ознакою походження і породи.

Мастю називають окрас коня, що включає колір шкіри, очей і шерсті: захисного волосся (гриви, хвоста і щіток на ногах) та покривного волосся. Існує декілька класифікацій мастей: основні і похідні, прості (однокольорові) і комбіновані (складні, із зональністю забарвлення, з малюнком - плямами і смугами різної форми та розміру). В межах кожної масті існують різні варіанти - відмастки.

Відмітини - вроджені плями і смуги різного розміру і форми на голові, корпусі і кінцівках, що відрізняються від основної окраски тварини. Відмітини на покритих шерстю ділянках бувають білими, білими з домішкою основної окраски, темними, тільного (рожевого) кольору (на шкірі).

Відмітини описують у такій послідовності: на голові, тулубі, кінцівках - лівій передній, лівій задній, правій передній, правій задній.

Під прикметами розуміють індивідуальні ознаки тварини: розмір та розташування завитків - ділянок волосся, де воно утворює пучок, хвилю, круговорот тощо, розмір і форму каштанів на кінцівках, депігментацію райдужної оболонки - "сороче око", депігментацію копитного рогу - повну (білий копитний ріг) або часткову (смугастий копитний ріг), неправильне змикання зубних аркад, закоротку нижню щелепу, наявність іклів у кобил, наявність, місцеположення і спосіб накладання (холодний чи гарячий) тавра тощо.

При описі зазначають не менше трьох завитків, а якщо кінь не має відмітин та особливих прикмет, описують не менше п'яти завитків.

Характеристика мастей коней

Ворона масть - найбільш темний варіант забарвлення коня. Захисне (грива, хвіст, щітки) і покривне (все інше) волосся мають чорний колір з більше або менше виразним блиском. Шкіра, як і копитний ріг, забарвлена в темно-сірий колір. Зустрічаються білі відмітини на голові і ногах, зазвичай невеликого розміру. Під волоссям білого кольору може бути рожева, непігментована шкіра. Світлі непігментовані вертикальні смуги можуть бути і на копитах.

Особливий варіант цієї масті - ворона у загарі. Він відрізняється висвітленими (жовто-коричневими) кінчиками волосся на тулубі коня. При цьому спостерігається значне розмаїття: від дещо буруватого відтінку до рівномірно розподіленого по всьому корпусу побуріння. Але, на відміну від темно-гнідих, голова у вороних у загарі залишається незмінно чорного кольору. Чорні кінцівки властиві для обох варіантів масті.

Каракова масть - жовтий пігмент спостерігається тільки на морді і в паховій області. Все інше волосся - як захисне, так і покривне - чорне.

Гніда масть - грива, хвіст і кінцівки до зап'ястного або до скакального суглоба забарвлені завжди у чорний колір.

Покривне волосся містить нарівні з чорним пігментом жовтувато-червоний.

Існує багато варіантів гнідої масті, що розрізняються за співвідношенням пігментів, через що відтінки тулуба можуть варіювати від жовто-коричневого до темно-коричневого, включаючи мідний і каштановий.

Темно-гніда масть характеризується одночасною наявністю на корпусі чорного і коричневого волосся. Існує декілька відтінків цього відмастка. Найтемніший варіант уособлюють коні, у яких голова, пахвини і живіт, сідничні горби і потилиця виглядають більш світлими через домішки коричневого волосся.

Чіткий розподіл темно-гнідих і гнідих ускладнений через суб'єктивність розрізнення цих відмастків. Тому у сумнівних випадках краще описувати коня як гнідого.

Світло-гніді коні мають жовтуватий або червонуватий відтінок. Все покривне волосся (крім кінцівок) не має чорного пігменту. Часто живіт, пахвини і морда освітлені, мають жовтуватий колір. У дуже світлих коней світле жовтувате волосся зустрічається навіть на задній і внутрішній поверхні кінцівок, забарвлених на інших ділянках у чорний колір. Це явище називають підласістю. Найчастіше підласі коні зустрічаються серед ваговозних порід.

Копита і шкіра у всіх коней гнідої масті темно-сірого кольору. Можлива наявність білих відмітин на голові і ногах.

Руда масть - характерна відсутність чорного волосся на всьому тілі. Зустрічається тільки волосся від жовтувато-червонуватого до коричневого кольору, при цьому можливі численні варіанти забарвлення покривного і захисного волосся, а також їх комбінації.

Колір покривного волосся варіює від темно-коричневого до світло-жовтувато-коричневого, грива і хвіст можуть бути льняного і навіть білого кольору. Грива і хвіст можуть бути світліші за тулуб, одного з ним кольору або темніші. Розподіл масті на темноруду, руду і світло-руду здійснюється відповідно до забарвлення покривного волосся.

Рудими описують коней, покривне волосся яких забарвлене у достатньо яскраво-жовтий, червонуватий або світло-коричневий колір. Зазвичай тулуб забарвлений рівномірно. Грива і хвіст можуть бути темніші, того ж відтінку або світліші, аж до білого. Руді коні з відносно світлим покривним волоссям і темно-коричневими гривою і хвостом зустрічаються в деяких породах, але доволі рідко. Як і серед гнідих, серед рудих коней спостерігається велика варіація відтінків, тому більш детальна диференціація недоцільна.

Особливий відмасток у межах рудої масті - бура масть. Тулуб бурих коней має колір темної глини. Якщо при цьому грива і хвіст дуже світлого кольору, масть описується як ігренева.

Булана масть - коні цієї масті мають жовтуватий відтінок шерсті на корпусі, чорні захисне волосся і кінцівки. Часто спостерігається чіткий малюнок "яблук".

Солова масть - покривне волосся таких коней жовтувате, а захисне варіює від темно-жовтого до майже чисто білого. Часто в гриві і хвості зустрічається волосся різного кольору, тобто одночасно спостерігаються коричнюваті, жовті і білі, а також сиві волоски. Коні з блискучою золотисто-жовтою шерстю і білими гривою та хвостом уособлюють класичний тип солової масті. Шкіра і копита у коней солової масті сірі. Відмітини спостерігаються з тією ж частотою, що й у коней інших мастей. Шерсть світло-солових коней забарвлена у жовтуватий колір, іноді з сіруватим відтінком. Часто зустрічаються "яблука". Захисне волосся має той же колір або світліший. Білі відмітини на таких конях помітні достатньо чітко.

Ізабеллова масть - покривне волосся кремового кольору. Захисне волосся має зазвичай той же відтінок. Зустрічаються і коні з чисто білими гривою і хвостом.

Усі коні ізабеллової масті мають непігментовану (рожеву) шкіру і світлий копитний ріг. Очі також забарвлені світліше і мають колір від бурштинового до світло-блакитного. Білі відмітини на голові і ногах, незважаючи на світлий загальний тон тварин, помітні добре. Це іще раз підкреслює, що ізабеллові коні не білі, хоча й мають дуже світлу шерсть.

Мишаста (вороно-савраса) масть - покривне волосся забарвлене у різні відтінки сірого кольору (від світло-сірого до попелястого), голова і ноги можуть бути значно темніші, а в ділянці пахвин шерсть, навпаки, освітлена. Грива і хвіст переважно чорні, але можуть мати сірі або навіть білі пасма. Характерна особливість цієї масті у наявності темного "ременя" на спині. Розподіл коней цієї масті за насиченістю забарвлення недоцільний. Шкіра і копита коней вороно-саврасої масті пігментовані, білі відмітини зустрічаються дуже рідко. Іноді спостерігається освітлене волосся на кінці морди ("у борошні").

Гнідо-савраса масть - у коней цієї масті спостерігається помітне освітлення червонувато-коричневого пігменту шерсті, так що виникає охристо-бежевий тон. Голова, особливо на морді, і шия мають більш темний відтінок, практично такий самий, як у гнідих коней. Ноги, як і у гнідих, до зап'ястного (скакального) суглоба забарвлені у чорний колір, але це забарвлення нерівномірне: на внутрішній поверхні кінцівок спостерігаються великі ділянки сірого і коричневого волосся. Грива і хвіст також чорні, але в них можуть зустрічатися пасма світлого, аж до білого, кольору. Як і для інших варіантів саврасої масті, для гнідо-саврасих типова наявність "ременя" на спині, а також зеброїдність і - рідше - "крила" на лопатках. Але часто "ремінь", волосся гриви і хвоста є не чорними, а освітленими, фактично темно-коричневими.

Розподіл гнідо-саврасої масті за відтінками (світлим, темним) недоцільний. Але зустрічаються значно більш темні особини, які наближаються за інтенсивністю і відтінком забарвлення до коней світло-гнідої масті. Освітлення забарвлення тулуба незначне, але завжди спостерігається "ремінь".

Караково-саврасі коні називаються мухортими.

Копита і шкіра у гнідо-саврасих коней пігментовані нормально. Білі відмітини зустрічаються дуже рідко.

Рудо-савраса (каура) масть - покривне волосся таких коней, як і гнідо-саврасих, забарвлене у бежевий тон. Грива, хвіст, ноги і обов'язковий для саврасих коней "ремінь" на спині коричнюваті. Як і в інших варіантах саврасої масті, голова у рудо-саврасого коня забарвлена темніше, ніж тулуб. У темно-каурих коней тулуб має колір від світло-рудого до рудого, при цьому грива і хвіст насиченого коричневого кольору. "Ремінь" на спині виділяється за рахунок більш темного відтінку. Це ж стосується й кінцівок, які до зап'ястного (скакального) суглоба забарвлені у коричневий колір.

Білі відмітини, а також освітлення на кінці морди зустрічаються у рудо-саврасих коней дуже рідко.

Сіра масть - утворюється волоссям білого кольору та основної масті, яка була при народженні. Коні сивіють з віком, причому посивіння починається з голови. У старих коней по корпусу часто проступає "гречка" - невеличкі плями чорного, коричневого або жовтого кольору (залежно від того, яка масть була при народженні). Деякі варіанти сірої масті - сірий тулуб, чорні грива, хвіст і кінцівки; сірий "у яблуках" корпус, білі хвіст і грива; червоно-сіра (коли кінь при народженні був гнідої масті).

Посивіння може початися вже у лошати, але основний процес заміни кольорового волосся сивим починається у повновікових тварин. Через різний час початку посивіння, а також через різноманітність вихідних мастей спостерігається велика кількість варіантів сірої масті.

Процес починається з появи домішки білого волосся (ділянок чалості), причому такі ділянки мають форму "яблук". Тварини, у яких процес посивіння завершився, виглядають майже білими. Визначення вихідної масті у дорослих сірих коней практично неможливе. За винятком ділянок, на яких є білі відмітини, шкіра і копита сірих коней забарвлені, тобто мають нормальний сірий колір. Очі сірих коней також темнозабарвлені.

Чала масть - характеризується рівномірною домішкою білого волосся до основної масті (вороної, гнідої, рудої), причому голова і кінцівки зберігають основну масть. З віком забарвлення чалих коней не змінюється.

Домішка білого волосся в основній масті називається чалістю. На відміну від вікового посивіння, спричиненого геном сірої масті, кількість білого волосся в шерсті чалих коней з віком не збільшується, а основна масть ніколи не перекривається повністю.

Чалі тварини виглядають світліше, але більш світлий відтінок виникає за рахунок змішування пігментованого і білого волосся. Чалість розподілена по тулубу нерівномірно. На тулубі біле волосся зустрічається часто і рівномірно, в гриві, хвості і на кінцівках переважає пігментована шерсть, тому ці ділянки здаються темнішими. Чалість виникає зазвичай на тлі основних мастей. Тому чалих коней описують як вороно-чалих, гнідо-чалих та рудо-чалих. Білі відмітини у чалих коней зустрічаються, але вони, як правило, невеликого розміру. Шкіра і копита пігментовані. У деяких коней в шерсті спостерігаються невеликі ділянки чалості, але враження освітленості всього тулуба не виникає. В цьому разі опис масті дається за основною.

Ряба масть - по всій основній масті коня, у гриві і хвості - великі білі плями. З віком конфігурація плям не змінюється.

Шкіра під пігментованим волоссям сірого кольору, під білим - рожевого, хоча часто біле волосся є також на сірій шкірі.

Очі мають нормальне темне забарвлення. Також можуть бути звичайні білі відмітини на голові.

При описі рябих коней залежно від основної масті користуються термінами: рудо-ряба, гнідо-ряба, вороно-ряба. Рябість може проявлятися і на тлі інших мастей, але такі коні зустрічаються дуже рідко.

Чубара масть - для чубарих коней є характерною наявність дрібних овальних або круглих кольорових плям на білому тлі. Цих плям може бути небагато, так що кінь виглядає майже білим. При більш інтенсивному малюнку темні ділянки концентруються в області голови і ніг, при цьому плями часто зливаються одна з другою. В іншому разі, коли плям дуже багато, ділянки білого кольору залишаються переважно в області крупа, на якому залишаються плями і основної масті. Розмір і розташування плям може змінюватися протягом життя коня.

Під темним волоссям шкіра пігментована, під білим, як правило, рожева, але спостерігаються і темно-сірі ділянки у вигляді краплин, які можна бачити крізь білу шерсть. Копита, залежно від пігментації вінчика, темно-сірі або незабарвлені. Очі чубарих коней, як правило, пігментовані. Однак, якщо білі ділянки захоплюють голову, очі коня мають світле забарвлення. Чубарість може проявлятися на тлі будь-якої масті, проте диференціація назв за базовою мастю не робиться і всі коні описуються як чубарі.

Зведена характеристика мастей
(за М.Політовою та М.Райсманн)

Характеристика мастей віслюків

Масті віслюків значною мірою відрізняються від кінських, тому пропонується назви мастей співвіднести із загальновживаними визначеннями кольорів, а не кінських мастей. Найбільш поширені масті віслюків: сіра, бура і чорна. При цьому для віслюків всіх мастей є характерними зональні посвітління - всі разом або окремо - основної масті внизу корпуса, на кінцівках (всередині або повністю), кінці морди, навколо очей, а також наявність темніших за основну масть смуг - "ременів" - повздовжнього по хребту, поперечного на лопатках або/та на спині та зеброїдних смуг на кінцівках.

Сіра масть - основне забарвлення шерсті тварини - сіре різних відтінків: світло-сіре, темно-сіре, сріблясто-сіре, рудувато-сіре. При опису масті можливо зазначати 2 відтінки, наприклад, світло-рудувато-сіра. При цьому сіре забарвлення є рівномірним, майже завжди спостерігаються зональні посвітління шерсті знизу корпуса, на кінцівках, кінці морди, навколо очей та темні "ремені": повздовжній на спині та поперечний на лопатках або/та спині.

Варіант сірої масті - більш або менш нерівномірне сіре забарвлення всього корпуса, голови і кінцівок (подібно до сірої масті у коней), що може містити малюнок з "яблук", мармуровість, крапчастість. У цьому разі масть описується як сіра в яблуках, мармурово-сіра або крапчасто-сіра.

Бура масть - забарвлення шерсті коричневого кольору різних відтінків: від темно-коричневого до рудувато-коричневого. Описується відповідно як бура та світло-бура.

Чорна масть - основне забарвлення шерсті чорне.

Біла масть - забарвлення шерсті біле, шкіра і копитний ріг сірі.

Характеристика мастей мулів та лошаків

Мули наслідують основну масть матері-кобили, додаючи до неї характерні особливості забарвлення віслюка: зональні посвітління внизу корпуса, на голові та кінцівках, "ремені" на спині та лопатках. Тому основна масть описується відповідно до визначення аналогічної кінської масті, включаючи відмітини і прикмети. До неї додається опис особливостей (за наявності), притаманних мастям віслюків.

Лошаки, навпаки, наслідують масть матері-віслючки і описуються відповідно до опису мастей віслюків.

Умовні позначення відмітин та прикмет на схемі

Білі відмітини обводяться червоним контуром. Білі відмітини на конях сірої масті позначаються, якщо шкіра під ними рожевого кольору, відмінного від інших ділянок. Білі відмітини на ногах позначаються в трьох відображеннях (ліворуч, праворуч і ззаду). Якщо вони не помітні з усіх трьох боків, про це зазначають у письмовому описі. Білі плями на конях рябої масті злегка заштриховуються червоним кольором.

Сивина позначається короткими червоними штрихами без контуру.

Тільні плями замальовуються суцільним червоним кольором.

Білий копитний ріг замальовується суцільним червоним кольором, смугастий копитний ріг позначається вертикальними суцільними червоними смужками.

Мастні плями на білих відмітинах позначаються суцільним чорним кольором.

Шрами, рубці, що не проходять, позначаються стрілкою "<-" чорного кольору, яка вказує на їх місцезнаходження.

Завитки волосся позначають хрестиком "х" чорного кольору. Завитки краще помітні на вологій шерсті. Якщо на коні довга зимова шерсть, слід розділити волосся, щоб краще бачити його основу. Якщо завиток має подовжену форму (лінія зміни напрямку росту волосся), він позначається прямою лінією і хрестиком "-х".

Оглядають голову (лоб, ніс), звертають увагу на губи та під чубком. Оглядають гребінь шиї ліворуч і праворуч. Оглядають під щелепами, горло, груди, передпліччя. Перевіряють інші частини тіла і ніг на наявність завитків.

Маленькі заглиблення ("мітки великого пальця Пророка"), що зустрічаються звичайно на шиї, позначаються чорним трикутником.

Тавро і татуювання позначаються схематичним малюнком чорного кольору.

Умовні позначення при опису віслюків:

зональні посвітління на графічному зображенні віслюка позначаються червоними пунктирними лініями відповідно до їх розташування: за, вище або нижче позначених пунктирних ліній;

темні "ремені" та зеброїдні смуги на кінцівках позначаються лінією темного кольору (чорного або синього) в місцях їх розташування.

Для нанесення на контур коня відмітин і прикмет необхідно знати назви і розташування частин тіла, голови і кінцівок коня.

Статі коня

Заходи безпеки при проведенні ідентифікаційного опису коней

У конюшні та на відкритому майданчику біля коней слід поводитися спокійно, тихо, уникати різких рухів.

Кінь для опису має бути зафіксованим на недоуздку або вуздечці. Фіксацію коня забезпечує коневласник. Місце для опису коня має бути світлим, рівним і достатньо просторим, щоб при огляді коня агент не опинявся впритул між конем і стіною.

Обходити коня при ідентифікаційному описі слід повільно, спокійно. При цьому не слід наближатися до коня ззаду ближче ніж на два метри.

Якщо кінь норовливий і б'є передом, треба попросити власника (особу, яка виводить коня для опису) зафіксувати його додатково за допомогою закрутки на верхню губу. Тривалість такої фіксації не повинна перевищувати 10-15 хвилин.

При пошуку і огляді завитків слід спочатку обережно, але упевнено огладити коня по шиї, повільно переходячи до грудей, тулуба і крупа.