Про затвердження Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України

Відповідно до частини сьомої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, частини п’ятої статті 8 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», з метою визначення процедури призначення та проведення службових розслідувань у Державній прикордонній службі України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14 лютого 2005 року № 111 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2005 року за № 261/10541 (із змінами).

3. Директорату безпеки державного кордону та міграційних процесів Міністерства внутрішніх справ України (Ковалевська І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра внутрішніх справ України відповідно до розподілу функціональних обов’язків.

ПОРЯДОК
проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає підстави та процедуру проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби), а також військовозобов’язаних під час проходження ними навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження ними підготовки та зборів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов’язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (підготовки, зборів), оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішень, а також повноваження посадових осіб під час проведення службового розслідування.

2. Службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам (далі - шкода), проводиться з дотриманням Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» та цього Порядку.

3. Дія цього Порядку не поширюється на проведення службових розслідувань щодо:

порушень законодавства у сфері охорони державної таємниці, що проводяться відповідно до Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 939;

втрати документів або розголошення відомостей, які містять службову інформацію, що проводяться відповідно до Типової інструкції про порядок ведення обліку, зберігання, використання і знищення документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 року № 736;

розслідування нещасних випадків, що проводяться згідно з Інструкцією про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704;

авіаційних подій та інцидентів, що проводяться згідно з Правилами розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затвердженими наказом Міністерства оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.

4. Підставою для призначення службового розслідування є:

наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов’язків;

наявність інформації про порушення військової дисципліни або громадського порядку, вимог законодавства, наказів начальників (командирів), розпорядчих документів або виявлення ознак таких порушень;

виявлення фактів завдання шкоди;

припис Національного агентства з питань запобігання корупції або подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції;

установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань;

неправомірне застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки.

5. Одночасне проведення декількох службових розслідувань за однією підставою не допускається. У разі наявності підстав уважати, що начальник (командир), який призначив службове розслідування, може бути співучасником правопорушення або зацікавлений у наслідках розслідування, наказ про призначення службового розслідування, підписаний цим начальником (командиром), скасовується за рішенням старшого начальника (командира) та призначається нове службове розслідування.

6. Службове розслідування не призначається:

з метою перевірки інформації, що міститься в анонімних повідомленнях, крім анонімних повідомлень, що містять відомості про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», якщо наведена в них інформація стосується конкретної особи, містить конкретні дані, які можуть бути перевірені;

якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

7. Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення;

наявність причинного зв’язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який учинив правопорушення;

порушення вимог законодавства, організаційно-розпорядчих актів Адміністрації Держприкордонслужби, посадових інструкцій, які було допущено військовослужбовцем;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого;

причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків;

наявність шкоди та її розмір.

II. Порядок призначення службового розслідування

1. Службове розслідування призначається письмовим наказом начальника (командира) органу Держприкордонслужби. Інші посадові особи можуть звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.

2. Міністр внутрішніх справ України може ініціювати призначення службового розслідування за всіма підставами стосовно Голови Державної прикордонної служби України, його заступників, інших військовослужбовців органів Держприкордонслужби.

3. Голова Державної прикордонної служби України може призначати службове розслідування безпосередньо або доручати його призначення підпорядкованим начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби.

4. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби зобов’язаний призначити службове розслідування:

не пізніше десяти діб від дня, коли йому стало відомо про правопорушення;

протягом трьох діб - за фактами, які є підставою для усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків, або після отримання письмової доповіді посадових (службових) осіб про завдання шкоди.

5. У наказі про призначення службового розслідування зазначаються:

підстави для призначення службового розслідування;

посада, військове звання, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, стосовно якої має бути проведено службове розслідування (якщо її встановлено);

посада, військове звання, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, якій доручено проведення службового розслідування, або голови та членів комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування);

мета проведення службового розслідування;

дати початку проведення службового розслідування та подання висновку службового розслідування на затвердження;

матеріально-технічне забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування (за потреби);

інші, прийняті в разі потреби, рішення начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

6. Службове розслідування може бути проведено особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби чи доручено військовослужбовцю офіцерського складу. У разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу службове розслідування може бути доручено військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування начальник (командир) органу Держприкордонслужби призначає комісію у складі голови та членів комісії, про що зазначається в наказі.

У випадку відсутності голови комісії з будь-яких підтверджених поважних причин його обов’язки в установленому порядку покладаються на одного з членів комісії, а в разі відсутності з поважних причин особи, якій доручено проведення службового розслідування (одного з членів комісії), за необхідності її (його) заміна здійснюється іншою посадовою (службовою) особою відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Для забезпечення повного та об’єктивного проведення службового розслідування начальник (командир) органу Держприкордонслужби може клопотати перед старшим начальником (командиром) про залучення до проведення службового розслідування фахівців з інших органів (підрозділів) Держприкордонслужби, що знаходяться в його підпорядкуванні.

7. За фактами дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками чи сексуальних домагань, учинених військовослужбовцями, до проведення службового розслідування залучаються фахівці з питань гендерної інтеграції органу Держприкордонслужби.

8. У службовому розслідуванні бере участь безпосередній начальник (командир) військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування. Заборонено проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, особам - співучасникам правопорушення або зацікавленим у наслідках розслідування. У разі виникнення таких обставин особа, яка проводить службове розслідування, упродовж двадцяти чотирьох годин повинна повідомити про це начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.

9. У разі проведення неповного чи необ’єктивного службового розслідування старший начальник (командир), який виявив такий факт, може доручити начальнику (командиру), який призначив службове розслідування, усунути виявлені порушення в строки, визначені статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV.

10. У разі непризначення відповідним начальником (командиром) службового розслідування або неусунення виявлених порушень, або невжиття заходів щодо припинення правопорушення старший начальник (командир) може призначити за таким фактом службове розслідування.

III. Усунення від виконання службових обов’язків, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади

1. Службове розслідування у випадках, передбачених статтею 47 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV, може проводитися з усуненням військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, від виконання службових обов’язків, про що видається відповідний наказ із зазначенням причин усунення.

2. Військовослужбовець, стосовно якого складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, може бути відсторонений від виконання службових повноважень за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби до закінчення розгляду справи судом.

3. Військовослужбовець може бути відсторонений від посади в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України.

4. У разі усунення від виконання службових обов’язків, відсторонення від виконання службових повноважень чи відсторонення від посади військовослужбовця тимчасове виконання обов’язків за посадою, яку він займає, покладається на іншого військовослужбовця.

5. У наказі про усунення від виконання службових обов’язків військовослужбовця (відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади, якщо до військовослужбовця не застосовано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту) начальник (командир) органу Держприкордонслужби визначає йому обсяг обов’язків військової служби на період такого усунення.

6. Військовослужбовці, яких було усунено від виконання службових обовязків, відсторонено від виконання службових повноважень, відсторонено від посади на період проведення службового розслідування, приступають до виконання службових обов’язків за посадою на підставі відповідного наказу.

7. Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків, відсторонення від виконання службових повноважень, відсторонення від посади на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов’язків долучаються до матеріалів службового розслідування.

IV. Строки проведення службового розслідування

1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення.

2. У разі потреби за мотивованим рапортом особи, якій доручено проведення службового розслідування, або голови комісії строк службового розслідування може бути продовжено начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив таке розслідування, або старшим начальником (командиром), але не більш як на один місяць, про що видається письмовий наказ.

3. Строк проведення службового розслідування не включає часу перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або часу відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Продовження строку проведення службового розслідування здійснюється посадовою особою, яка призначила службове розслідування, про що видається письмовий наказ.

4. Службове розслідування починається з дня, визначеного в наказі про призначення службового розслідування. Днем закінчення службового розслідування є день затвердження висновку службового розслідування начальником (командиром), який призначив службове розслідування.

V. Повноваження осіб під час службового розслідування

1. Начальник (командир) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування:

здійснює контроль за своєчасністю виконання особами, які проводять службове розслідування, запланованих заходів, ознайомлюється з матеріалами службового розслідування;

надає окремі доручення щодо перебігу проведення службового розслідування, розглядає заяви, рапорти військовослужбовців, інші матеріали, необхідні для проведення службового розслідування, на будь-якому етапі службового розслідування бере безпосередню участь у його проведенні;

доручає проведення службового розслідування іншим особам, що оформляється письмовим наказом;

у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) особи, яка проводить службове розслідування (голови комісії), продовжує строк проведення службового розслідування;

під час розгляду висновку службового розслідування перед його затвердженням у межах строку, установленого для проведення службового розслідування, дає особам, які проводять службове розслідування, доручення щодо додаткової перевірки фактів та обставин, не відомих раніше або не врахованих при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування;

затверджує висновок службового розслідування.

2. Особи, які проводять службове розслідування, з метою забезпечення повного, всебічного та об’єктивного дослідження обставин правопорушення або подій, що стали підставою для призначення службового розслідування:

1) уповноважені:

оглядати місце вчинення правопорушення, іншої події, що стало підставою для призначення службового розслідування;

запрошувати до службових приміщень військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших осіб (за їх згодою), які володіють інформацією або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмові або усні пояснення (з подальшим письмовим оформленням) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, отримувати документи, які стосуються службового розслідування;

ознайомлюватися з документами, що стосуються службового розслідування, у разі потреби знімати з них копії і долучати до матеріалів службового розслідування;

готувати запити про надання інформації, яка стосується службового розслідування, до органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, отримувати від них, за їх згодою, консультації, пояснення, роз’яснення з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування;

у разі потреби проведення значного обсягу дій звертатися з рапортом до начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування та (або) додаткове залучення особового складу з метою своєчасного його закінчення;

у разі проведення службового розслідування в складі комісії та незгоди з рішенням голови або інших її членів щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних осіб або з інших принципових питань подавати мотивований рапорт (доповідну записку) на ім’я начальника (командира), який призначив службове розслідування, в якому викладати свою думку та пропозиції щодо результатів службового розслідування;

2) зобов’язані:

дотримуватися вимог законодавства під час проведення службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування;

не допускати упередженості, приниження честі та гідності осіб, зокрема тих, стосовно яких проводиться службове розслідування;

доповідати начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення вимог законодавства, а також інші недоліки;

виявляти та досліджувати причини й умови, що сприяли вчиненню порушення, готувати пропозиції щодо їх усунення;

записувати усне пояснення опитуваної особи за сутністю предмета службового розслідування в разі відмови (неможливості) надавати пояснення в письмовій формі;

у разі відмови опитуваної особи давати пояснення засвідчувати таку відмову шляхом складання акта про відмову від надання пояснень за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, та долучати його до матеріалів службового розслідування;

отримувати пояснення від військовослужбовця, який перебуває в прикордонному наряді або на чергуванні, лише після закінчення ним несення служби в добовому наряді, чергування або заміни його іншим військовослужбовцем, а від військовослужбовця, який перебуває в стані сп’яніння,- після його протверезіння;

у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповісти про це начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, задля вжиття заходів у межах компетенції;

письмово повідомити начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, який може вплинути на повноту, всебічність та об’єктивність проведення службового розслідування;

у визначений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, висновок службового розслідування;

3) крім повноважень, визначених підпунктами 1, 2 цього пункту, голова комісії:

здійснює загальне керівництво діяльністю членів комісії, за потреби скликає її засідання;

забезпечує проведення службового розслідування у визначені строки, за наявності підстав ініціює їх продовження;

за потреби ініціює питання щодо зміни складу комісії, у тому числі включення до неї інших осіб.

3. Особи, які проводять службове розслідування, забезпечують повноту, всебічність та об’єктивність проведення службового розслідування та не повинні допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.

4. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

отримувати інформацію про підстави проведення службового розслідування, склад комісії;

брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

відмовлятися давати пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;

висловлювати письмові зауваження щодо повноти та об’єктивності проведення службового розслідування;

звертатися з письмовим рапортом до начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування в частині, що її стосується, з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими актами законодавства;

оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, визначені законом.

5. Особи, які опитуються під час проведення службового розслідування, повинні надати правдиві письмові пояснення по суті предмета службового розслідування й поставлених їм питань та пред’явити документи чи матеріали.

Небажання військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.

6. Особи, які опитуються під час проведення службового розслідування, мають право:

давати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм фактів та обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування;

відмовлятися давати будь-які пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

7. Усне пояснення, записане особою, яка проводить службове розслідування, зі слів особи, що опитується, також має містити запис про ознайомлення опитуваної особи зі змістом пояснення, про що опитувана особа робить запис «Пояснення мною прочитано, з моїх слів записано правильно» і ставить під ним підпис. За наявності зауважень до пояснення, записаних з її слів, опитувана особа робить запис «Пояснення мною прочитано, з моїх слів записано неправильно» і письмово викладає суть зауважень у поясненні. У разі написання пояснення на декількох аркушах опитувана особа підписує кожну сторінку.

8. Особовий склад Державної прикордонної служби України відповідно до своїх повноважень зобов’язаний сприяти проведенню службового розслідування.

Втручання будь-яких осіб у перебіг службового розслідування з метою перешкоджання об’єктивному та повному проведенню службового розслідування або впливу на його результат забороняється. Про виявлення таких фактів особа, якій доручено проведення службового розслідування, або голова комісії повідомляють начальника (командира) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування.

VI. Оформлення результатів службового розслідування

1. За результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування.

2. У висновку службового розслідування зазначаються:

посада, звання, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;

підстави для проведення службового розслідування;

установлені під час службового розслідування обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) учинено правопорушення, які стали підставою для призначення службового розслідування;

час, місце, спосіб, мотив та мета вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість);

посада, військове звання, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді, наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), характеристика особи, яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню;

наявність причинного зв’язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками;

умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення;

вимоги законодавства або посадові обов’язки, які було порушено;

завдана шкода та її розмір;

наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що її пом’якшують чи обтяжують, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого;

відомості про залучення фахівців та дані про них (прізвище, ім?я, по батькові (за наявності), посада), надані ними висновки;

відомості, що підтверджують чи спростовують інформацію, яка стала підставою для призначення службового розслідування;

пропозиції щодо застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

До висновку службового розслідування додаються пояснення, акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.

3. У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які в установленому законодавством порядку віднесені до державної таємниці або до інформації, що належить до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф «Для службового користування».

4. Висновок службового розслідування підписується особами, які проводили службове розслідування, та візується посадовою особою юридичної служби. У разі встановлення порушення порядку проведення службового розслідування та/або вимог законодавства посадова особа юридичної служби надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів службового розслідування, про що робиться запис у висновку службового розслідування.

Після підписання та візування посадовою особою юридичної служби висновок службового розслідування з матеріалами, що стосуються службового розслідування, подаються на розгляд та затвердження начальникові (командиру) органу Держприкордонслужби, який призначив таке розслідування.

VII. Прийняття рішення за результатами службового розслідування, облік та узагальнення його результатів

1. За результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

У разі відсутності в начальника (командира) органу Держприкордонслужби права щодо накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на військовослужбовця він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням клопотання перед старшим начальником (командиром), наділеним правом накладати таке стягнення, про притягнення до дисциплінарної відповідальності цього військовослужбовця.

2. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, щодо кожної особи правопорушника у висновку за результатами службового розслідування, а в разі накладення дисциплінарного стягнення старшим начальником (командиром) - у наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

За результатами службового розслідування приймаються рішення, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

3. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли начальникові (командирові) стало відомо про правопорушення, а в разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.

У разі доведення вини військовослужбовця в завданні шкоди державі начальник (командир) не пізніше ніж у п’ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню, а якщо шкода завдана кількома військовослужбовцями,- суми, що підлягає стягненню окремо з кожного військовослужбовця, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

4. Якщо під час проведення службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення, учинене військовослужбовцем, містить ознаки кримінального правопорушення, начальник (командир) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо під час проведення службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення, учинене військовослужбовцем, містить ознаки адміністративного правопорушення, начальник (командир) органу Держприкордонслужби вживає заходів щодо притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності в порядку, визначеному законодавством.

Якщо під час проведення службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення, вчинене військовослужбовцем, містить ознаки адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, чи одержано інформацію про вчинення такого правопорушення, начальник (командир) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, зобов’язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення відповідному прокуророві та спеціально уповноваженому суб’єктові у сфері протидії корупції.

5. Після затвердження висновок службового розслідування та матеріали службового розслідування передаються до підрозділу діловодства органу Держприкордонслужби, реєструються в журналі обліку вихідних та внутрішніх документів і зберігаються в окремих справах.

Висновок службового розслідування та матеріали службового розслідування, які містять відомості, що становлять державну таємницю, передаються до режимно-секретного органу Держприкордонслужби.

6. Надання висновку службового розслідування, його матеріалів для ознайомлення та/або копіювання здійснюється посадовою особою, визначеною начальником (командиром) органу Держприкордонслужби, який призначив службове розслідування, з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими актами законодавства.

7. Строк зберігання матеріалів службового розслідування встановлюється відповідно до законодавства.

ПОЯСНЕННЯ

АКТ
про відмову від надання пояснень