НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

І Н С Т Р У К Ц І Я

N 348 від 30.12.96                     Зареєстровано в юридичному
     м.Київ                             департаменті      Нацбанку
                                        9 січня 1997 р.
                                        за N 412

Додаток N 1 Затверджено постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1996 р. N 348 ( v0348500-96 )

{ Документ втратив чинність на підставі Постанови Національного банку N 135 ( z0368-01 ) від 29.03.2001 }

Зміни до Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 р. N 204 ( v0204500-96 ) (із змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 06.12.96 р. N 316)

Підпункт "д" пункту 8 доповнити абзацом такого змісту:

"При зазначенні суми цифрами розділовим знаком є кома, а цифрами проставляється як сума у цілих гривнях, так і сума копійок. Наприклад: 123,45. При зазначенні суми літерами назва грошової одиниці вказується у скороченій формі, а сума копійок - цифрами. Наприклад: двадцять одна грн. 78 коп."

В абзаці 2 пункту 23 після слів "- для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств" включити такі слова:

"- для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії, грошові доходи колгоспників тощо) на їх рахунки, відкриті в установах банків;

- в інших випадках за згодою сторін."

В абзаці 3 цього пункту слова "відвантажену продукцію", "відвантаженої продукції", "відвантаження продукції" замінити відповідно на слова "відвантажену, продану продукцію", "відвантаженої, проданої продукції", "відвантаження, продаж продукції".

Пункт 24 доповнити абзацом такого змісту:

"У разі, якщо договір на придбання канцелярських товарів або інших малоцінних і швидкозношуваних предметів укладений в усній формі, то в платіжному дорученні посилання на дату і номер договору не потрібне".

У пункті 40 другий абзац викласти у такій редакції:

"Платіжні вимоги-доручення приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення вимоги-доручення не враховується".

У пунктах 48 (підпункт "г"), 58 (абзац третій підпункт "б"), 145 (абзац перший) слова "державною податковою інспекцією" та "державними податковими інспекціями" замінити відповідно словами "державною податковою адміністрацією" та "державними податковими адміністраціями".

Пункт 141 Інструкції N 7 ( v0204500-96 ) "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України" (в редакції, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 06.12.96 р. N 316 ( v0316500-96 ), ( v0402500-96 ) викласти у такій редакції:

"141. Безспірне стягнення та безакцептне списання коштів здійснюється у випадках, передбачених законами України:

- статтею 53 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), статтею 116 Арбітражного процесуального кодексу ( 1798-12 ) та статтями 348, 349 Цивільного процесуального кодексу України ( 1503-06 ) на підставі виконавчих документів.

До розрахункового документа додається оригінал виконавчого документа або належним чином оформлений дублікат;

- статтею 8 Арбітражного процесуального кодексу України за результатами розгляду претензій з доарбітражного врегулювання господарських спорів - у разі, якщо боржник визнав претензію.

При цьому до розрахункового документа має додаватися відповідь підприємства-боржника (оригінал), а у разі, якщо в ній не зазначена сума визнаної претензії, то додається також копія претензії;

- статтею 183 Кодексу торговельного мореплавства України ( 176/95-ВР ) щодо штрафу за контрсталійний час суден, який стягується після подання відправнику або одержувачу вантажу розрахунку сталійного часу і суми штрафу.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за контрсталійний час суден", номер і дата договору на морське перевезення вантажу та посилання на вказану статтю Кодексу торговельного мореплавства України;

- статтею 55 вищезазначеного Кодексу, якою передбачено, що у разі, якщо судновласник не може організувати репатріацію членів екіпажу та оплатити витрати, пов'язані з нею, ці обов'язки виконують органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України, з подальшим стягненням ними з судновласника понесених затрат.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Затрати, понесені при репатріації членів екіпажу", назва судна і кількість членів екіпажу, а також посилання на вказану статтю цього Кодексу;

- статтею 25 Закону України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" ( 2132-12 ), відповідно до якої підприємці, на яких Антимонопольним комітетом України або його територіальним відділенням накладено штраф, сплачують його у 30-денний термін з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі відмови підприємства від сплати штрафу, Антимонопольний комітет України стягує його суму у безспірному порядку.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за порушення антимонопольного законодавства", номер і дата документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 25 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка від суми штрафу. У розрахунковому документі суми основного боргу і пені вказуються окремо;

- статтею 25 Закону України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ), згідно з якою мито, не сплачене у строки, на які було надано відстрочку та розстрочку сплати, а так само не сплачене у результаті інших дій, що спричинили його недобір, стягується за розпорядженням митних органів України.

Своєчасне несплачене мито стягується за весь час заборгованості бюджету з нарахуванням пені у розмірі 0,2 відсотка від суми недоїмки за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Своєчасно не сплачене мито", номер і дата митної декларації, а також посилання на відповідну статтю цього Закону. Суми основного боргу і пені в розрахунковому документі вказуються окремо;

- статтею 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" ( 872-12 ), якою передбачено, що за розпорядженням установ Національного банку України з комерційних банків стягується штраф у розмірі неправомірно одержаного доходу та вилучаються з обігу фіктивні кошти шляхом стягнення їх з кореспондентських рахунків банків.

Порядок нарахування штрафів регулюється Положенням про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління Національного банку України ( v0249500-95 );

- статтею 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" ( 208/94-ВР ), згідно з якою у разі несплати штрафу у 15-денний термін з дня його накладення він стягується відповідною державною податковою адміністрацією.

Підставою для накладення на підприємство штрафу є рішення інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яке оформлюється постановою.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення у сфері містобудування", а також посилання на статтю 3 цього Закону та номер і дату прийняття постанови інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю;

- статтею 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" ( 329/95-ВР ), якою встановлено, що продавець марок протягом двох робочих днів після настання строку платежу за векселем, виданим імпортером в оплату акцизного збору з імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, стягує з векселедавця непогашені вексельні суми з нарахуванням пені за кожний день прострочення, включаючи день сплати.

Для стягнення непогашених вексельних сум до банку векселедавця подається вексель та інкасове доручення (розпорядження) про стягнення непогашених сум.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Погашення заборгованості за акцизний збір, оформлений простим векселем (номер і дата векселя)", а також посилання на статтю 7 вищевказаного Закону України.

Після списання банком цих сум вексель повертається для погашення до продавця марок. Погашення векселів здійснюється у разі повної сплати векселедавцем суми акцизного збору;

- статтею 7 Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ), відповідно до якої розрахунки із споживачами послуг транспорту загального користування проводяться на основі чинних тарифів, визначених кодексами (статутами) окремих видів транспорту та іншими актами законодавства України.

Порядок встановлення тарифів на транспортні послуги згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.94 р. N 733 ( 733-94-п ) "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" входить до компетенції Міністерства транспорту та Міністерства економіки України, Уряду Автономної Республіки Крим, облвиконкомів, Севастопольського міськвиконкому і Київської міської державної адміністрації та територіально-виробничих об'єднань автомобільного транспорту.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" транспортне підприємство має робити посилання на статтю 7 Закону України "Про транспорт", кодекси (статути) окремих видів транспорту та чинні тарифи (номер, дата і ким вони затверджені);

- статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" ( 507-12 ), згідно з якою уся сума необгрунтовано отриманої підприємством виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад народних депутатів стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано отриманої суми виручки.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" зазначається: "Стягнення суми необгрунтовано отриманої виручки" або "Штраф за порушення державної дисципліни цін", а також має бути посилання на статтю вищевказаного Закону України та дату й номер документа, яким встановлене порушення підприємством державної дисципліни цін;

- пунктом 6 статті 11 Закону України "Про систему оподаткування" ( 1251-12 ), згідно з яким суми податків та інших обов'язкових платежів, не внесені у встановлений термін, а також суми штрафів та інших фінансових санкцій стягуються з підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності - за весь час ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується вид платежу, що стягується, а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 6 статті 11 вищевказаного Закону України;

- статтею 30 Закону України "Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства" ( 1306-12 ), відповідно до якої своєчасно не утримані, утримані не повністю або не перераховані до бюджету суми податку, які підлягають стягненню у джерела виплати, стягуються податковим органом з підприємств, установ та організацій, що виплачують доходи громадянам.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума прибуткового податку з громадян, своєчасно не утримана (утримана не повністю або не перерахована до бюджету), а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та статтю 30 вищевказаного Закону України;

- статтею 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" ( 1963-12 ), якою передбачене стягнення з підприємств недоїмки по податку, а також суми штрафів.

Стягнення цих коштів здійснюється фінансовими органами та державною податковою адміністрацією на підставі документів, складених за результатами перевірок.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума прихованого (заниженого) податку" або "Штраф за приховування (заниження) податку", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та статтю 6 вищевказаного Закону України;

- пунктом 1 статті 26 Закону України "Про оподаткування доходів підприємств і організацій" ( 2146-12 ), яким передбачено, що суми податків, не внесені у встановлені строки, а також суми прихованих (занижених) доходів або сума податку за інший прихований об'єкт оподаткування і штраф за приховування (заниження) доходу, приховування об'єкта оподаткування стягуються за розпорядженням податкових органів за весь час ухилення від сплати податків.

Згідно з пунктом 2 цієї статті суми податків з доходів іноземних юридичних осіб, зазначені у пунктах 8 і 10 статті 4 цього Закону, не перераховані до бюджету підприємствами, установами та організаціями, які виплачують доходи, стягуються з коштів, що залишились у розпорядженні цих підприємств, установ та організацій після розрахунків з бюджетом, незалежно від того, за який період виплачено доход іноземному одержувачу.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума не внесених у встановлені строки податків" або "Сума прихованих (занижених) доходів (об'єктів оподаткування)" або "Штраф за приховування (заниження) доходу (об'єкта оподаткування)", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 1 статті 26 вищевказаного Закону України;

- статтею 23 Закону України "Про бюджетну систему України" ( 512-12 ), відповідно до якої платежі, утримані з суб'єктів підприємницької діяльності, перераховуються до бюджету в першочерговому і безспірному порядку;

- статтею 26 Закону України "Про об'єднання громадян" ( 2460-12 ), відповідно до якої у разі порушень фінансової дисципліни незаконні надходження вилучаються і зараховуються у державний бюджет.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Вилучення суми незаконних надходжень", а також має бути посилання на дату і номер документа, який складений за результатами перевірки, та статтю 26 вищевказаного Закону України;

- пунктом 6 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ), яким передбачено, що заборгованість власників квартир стягується у безспірному порядку;

- статтею 47 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (4004-12 ), яким передбачено, що у разі невиконання постанови про застосування фінансової санкції, передбаченої частиною другою статті 46 цього Закону, протягом 15 днів з дня її видання, сума санкції стягується державною податковою адміністрацією.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Фінансова санкція за порушення санітарного законодавства", а також має бути посилання на постанову про застосування фінансової санкції (дату, номер і ким видана), та статтю 47 вищевказаного Закону України;

- пунктом 19.6 статті 19 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ), яким передбачено, що у разі незгоди платника податку з висновками податкового органу щодо сплати податків, не внесених у встановлені строки, прихованого (заниженого) прибутку, податковий орган має право на списання зазначених сум.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Сума податку на прибуток, не внесена у встановлені строки" або "Сума податку, обчислена з прихованого (заниженого) прибутку", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 19.6 статті 19 вищевказаного Закону України;

- статтею 6 Закону України "Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" ( 265/95-ВР ), згідно з якою у разі здійснення суб'єктами підприємницької діяльності торгівлі товарами або іншими товарно-матеріальними цінностями, які не оприбутковані за обліком, вартість цих товарів та фінансові санкції, передбачені цією статтею, з підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності стягуються за рішенням органів державних податкових адміністрацій до місцевого бюджету відповідного рівня у безспірному порядку.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Стягнення вартості товарів, не оприбуткованих за обліком" або "Фінансові санкції за порушення порядку розрахунків із споживачами", а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та статтю 6 вищевказаного Закону України;

- пунктом 4 статті 3 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні" ( 437/95-ВР ), яким передбачено, що у разі неприйняття Кабінетом Міністрів України у встановлені терміни рішення стосовно проекту про створення (реєстрацію) ПФГ, сплачене державне мито підлягає поверненню згідно з виконавчим написом, вчиненим у державній нотаріальній конторі;

- статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" ( 481/95-ВР ), згідно з якою у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності протягом 15 днів рішення про стягнення штрафу, сума цього штрафу стягується державною податковою адміністрацією за його місцезнаходженням.

Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, Державним комітетом України у справах захисту прав споживачів, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, Головною державною податковою адміністрацією України, Державною інспекцією по контролю за цінами, їх органами в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах та районах у містах Києві і Севастополі у межах їх компетенції.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Штраф за порушення норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим (коньячним і плодовим, алкогольними напоями або тютюновими виробами), а також має бути посилання на рішення про стягнення штрафу (дату, номер і ким прийняте) та статтю 17 вищевказаного Закону України;

- статтею 10 Закону Україну "Про Державний бюджет України на 1996 рік" ( 96/96-ВР ), згідно з якою органам системи Міністерства фінансів України надане право за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з підприємств і організацій прострочену заборгованість за наданими їм в 1994-1996 роках позичках під державний контракт сільськогосподарської продукції та інших позичках, а також у разі нецільового їх використання з нарахуванням пені, до повного повернення цих позичок.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Погашення простроченої заборгованості за позичками під державний контракт сільськогосподарської продукції (іншими позичками)" або "Повернення позички під державний контракт сільськогосподарської продукції (іншими позичками) через нецільове її використання" або "Пеня за нецільове використання позичок під державний контракт сільськогосподарської продукції (інших позичок)", а також має бути посилання на рішення про стягнення коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 10 вищевказаного Закону України;

- статтею 20 Закону Україну "Про Державний бюджет України на 1996 рік" ( 96/96-ВР ), згідно з якою у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат Державного бюджету України, що виникли у зв'язку з покриттям гарантом заборгованості за цей кредит, стягується з позичальника повна сума не здійснених у строк платежів з урахуванням пені.

Стягнення здійснюється Головною державною податковою адміністрацією України, державними податковими адміністраціями по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах за поданням фінансових органів.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Погашення простроченої заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України", а також має бути посилання на рішення про стягнення коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 20 вищевказаного Закону України. Суми основного боргу і пені в розрахунковому документі вказуються окремо;

- статтею 30 Закону Україну "Про Державний бюджет України на 1996 рік" ( 96/96-ВР ), згідно з якою стягуються у безспірному порядку з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких знаходяться матеріальні цінності державного резерву, за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних ресурсів, штраф та пеня до повного повернення цих ресурсів.

Право стягнення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості матеріальних ресурсів у цінах на час виявлення факту відчуження, а також пені у розмірі 0,5 відсотка вартості відсутнього обсягу за кожний день до повного їх повернення надане Державному комітету України по матеріальних резервах. Зазначені кошти зараховуються до Державного бюджету України.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Штраф за самовільне відчуження (використання, реалізацію) матеріальних цінностей державного резерву" або "Пеня за несвоєчасне повернення матеріальних цінностей державного резерву", а також має бути посилання на рішення про стягнення коштів (дату, номер і ким прийняте) та статтю 30 вищевказаного Закону України;

- статтею 26 Закону України "Про лікарські засоби" (123/96-ВР ), відповідно до якої прибуток, отриманий від реклами лікарських засобів на порушення вимог цієї статті, стягується до Державного бюджету України.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Стягнення прибутку, отриманого від реклами лікарських засобів з порушенням вимог статті 26 Закону України "Про лікарські засоби", а також має бути посилання на статтю 26 вищевказаного Закону України;

- статтею 31 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" ( 236/96-ВР ), відповідно до якої Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення стягують штраф за вчинення дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, у разі відмови від його сплати.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за вчинення дій, визначених Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції" як недобросовісна конкуренція", номер і дата документа, на підставі якого здійснюється стягнення, а також посилання на статтю 31 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1 відсотка від суми штрафу. У розрахунковому документі суми основного боргу і пені вказуються окремо;

- пунктом 4 статті 27 Закону України "Про рекламу", якою передбачено стягнення штрафів за порушення законодавства України про рекламу.

Право стягнення цих штрафів надане Державному комітету у справах захисту прав споживачів та його органам в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням державних органів і громадських організацій або самостійно у випадках, передбачених статтею 27 цього закону, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується: "Штраф за порушення законодавства України про рекламу", а також має бути посилання на документ (дату, номер і ким прийнятий), яким зафіксоване це порушення, та пункт 4 статті 27 вищевказаного Закону України;

- пунктом 8 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ( 509-12 ), відповідно до якого державним податковим адміністраціям надається право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів донараховані за результатами перевірок суми податків, інших платежів і внесків, суми недоїмки з податків, а також суми штрафів та інших санкцій, передбачених законодавством України, з підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності та наслідків фінансово-господарської діяльності.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" вказується вид платежу, що стягується, а також має бути посилання на документ (дату і номер), який складений за результатами перевірки, та пункт 8 статті 11 вищевказаного Закону України;

- статтею 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" ( 448/96-ВР ), якою передбачене стягнення штрафів за правопорушення на ринку цінних паперів, якщо протягом 1О днів рішення про накладення штрафу не оскаржено в судовому порядку.

Штрафи накладаються Головою Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Комісії чи головою відповідного територіального органу після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.

У розрахунковому документі в рядку "Призначення платежу" має бути вказано: "Штраф за правопорушення на ринку цінних паперів", а також має бути посилання на рішення про накладення штрафу (дата, номер і ким прийняте) та статтю 11 вищевказаного Закону України;

- Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів", відповідно до якого здійснюється стягнення не внесених у встановлені строки:

а) податків, податкового кредиту та інших платежів до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, якщо для цих платежів законодавством не передбачені спеціальні правила стягнення.

Зазначені платежі стягуються незалежно від будь-яких строків давності, за винятком випадків, передбачених цим Декретом та іншими законодавчими актами.

У такому ж порядку стягуються внески до державних цільових фондів, створених на підставі чинного законодавства;

б) платежів з державного обов'язкового страхування, внесків на державне соціальне страхування, відрахувань колективних сільськогосподарських і риболовецьких підприємств та міжгосподарських підприємств і організацій до централізованого фонду соціального страхування колгоспників України;

в) сум фінансових санкцій, що застосовуються до підприємств, установ і організацій органами, яким це право надане законодавством.

Списання сум у доход Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, на рахунки установ Української державної страхової комерційної організації, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування та у централізований Фонд соціального страхування колгоспників України може бути звернене на суми, які є на розрахунковому (поточному) рахунку недоїмника в установі банку і на окремих рахунках та акредитивах, відкритих за рахунок недоїмника.

У разі звернення стягнення на окремі рахунки та акредитиви, розрахункові документи подаються до установи банку, в якій відкритий розрахунковий рахунок платника. Банк платника обліковує ці документи за позабалансовим рахунком N 9929 і одночасно надсилає платнику повідомлення про відкликання окремого рахунка або акредитива. Після отримання коштів у розмірі відкликаної суми або повідомлення про невикористану за відкликаним акредитивом суму банк зараховує цю суму на розрахунковий рахунок платника для виплати стягувачу.

Якщо акредитив відкритий у банку-емітенті, останній повідомляє виконуючий банк про дострокове закриття акредитива.

Стягнення коштів може бути звернене на безвідкличний акредитив тільки за згодою бенефіціара, на користь якого був відкритий акредитив.

Крім того, законами України можуть бути встановлені інші випадки безспірного стягнення та безакцептного списання коштів.

У разі, якщо законодавством України передбачені фінансові санкції, застосовувати які мають право податкові органи, то вони можуть стягуватися за інкасовими дорученнями (розпорядженнями) державних податкових адміністрацій у безспірному порядку.

Розрахункові документи за безспірним стягненням та безакцептним списанням коштів для забезпечення їх безумовного виконання у разі відсутності коштів на рахунку платника приймаються до картотеки за позабалансовим рахунком N 9929."

Пункт 143 після першого абзацу доповнити новим другим абзацом такого змісту:

"Платіжні вимоги приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги не враховується". Цей пункт доповнити останнім абзацом такого змісту: "Якщо безспірне стягнення коштів здійснюється на підставі виконавчого документа, оригінал (дублікат) якого додається, посилання у розрахунковому документі на законодавчий акт не потрібне".

У зв'язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно третім і четвертим.

Пункт 145 після абзацу першого доповнити новим другим абзацом такого змісту:

"Інкасові доручення (розпорядження) приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів з дня виписки. День заповнення інкасового доручення (розпорядження) не враховується".

У зв'язку з цим абзаци другий, третій, четвертий і п'ятий вважати відповідно третім, четвертим, п'ятим і шостим.