З А К О Н У К Р А Ї Н И

{ Закон не застосовується на території України згідно із Законом N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }

{ Дію Закону зупинено згідно з Декретом N 13-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст.77 }

Про прибутковий податок з громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1991, N 43, ст.568 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР N 1307-XII ( 1307-12) від 05.07.91, ВВР, 1991, N 43, ст.569 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2199-XII ( 2199-12 ) від 13.03.92, ВВР, 1992, N 23, ст.346 N 2341-XII ( 2341-12 ) від 14.05.92, ВВР, 1992, N 31, ст.439 }

{ У назві і тексті Закону слова "Українська Радянська Соціалістична Республіка" та "Українська РСР" замінено словом "Україна" згідно із Законом N 2341-XII ( 2341-12 ) від 14.05.92 }

Розділ I
Загальні положення

Стаття 1. Платники податку

Платниками прибуткового податку в Україні є громадяни України, СРСР, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі іменуються "громадяни") як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

До громадян, які з метою оподаткування розглядаються як такі, що мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни, які перебувають в Україні більше 183 днів у календарному році.

Стаття 2. Доходи, які підлягають оподаткуванню

Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є доходи в грошовій або натуральній формі, одержані як на території України, її континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні, так і за межами України.

Доходи громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні, підлягають оподаткуванню, якщо ці доходи одержано з джерел в Україні.

Сплата податку з доходів, одержаних в іноземній валюті, провадиться за бажанням платника в грошовій одиниці, що діє в Україні, або в іноземній валюті, яка купується Національним банком України. Доходи в іноземній валюті при цьому перераховуються в грошову одиницю за комерційним курсом Національного банку України на дату обчислення податку.

Стаття 3. Доходи, які не підлягають оподаткуванню

1. До оподатковуваного доходу не включаються:

а) допомога по державному соціальному страхуванню і державному соціальному забезпеченню, крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (в тому числі допомога по догляду за хворою дитиною), а також інші види допомоги в грошовій і натуральній формі, яка подається громадянам з благодійних фондів, Союзу товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР, всесоюзних добровільних товариств "Союз Чорнобиль", "Союз робітників Чорнобиля", Союзу воїнів-інтернаціоналістів України та екологічних фондів;

б) суми одержуваних аліментів;

в) стипендії та премії студентів вищих навчальних закладів і учнів професійних навчально-виховних закладів, які призначаються їм цими навчальними закладами, а також стипендії, що встановлюються з коштів фондів, вказаних у підпункті "а" цього пункту та коштів підприємств, установ і організацій;

г) виплати учням професійних навчально-виховних закладів, середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, що провадяться ними за виконувані роботи, а також підприємствами, установами, організаціями й колгоспами, де учні працюють;

д) державні пенсії, а також додаткові пенсії, які виплачуються на умовах добровільного страхування пенсій;

е) суми, одержувані громадянами за здавання ними крові, від інших видів донорства, за здавання грудного молока, а також суми, одержувані працівниками медичних установ за забір крові;

є) суми, одержувані на відшкодування шкоди при втраті працездатності, пов'язаній з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, в тому числі з професійним захворюванням, а також у зв'язку із втратою годувальника;

ж) компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні;

з) заробітна плата та інші види грошових винагород робітників, службовців і прирівняних до них по оподаткуванню громадян у розмірах до 185 карбованців на місяць, одержуваних за місцем їх основної роботи (служби, навчання);

и) доходи (крім вказаних у підпункті "з"), якщо вони не перевищують 185 карбованців на місяць, при відсутності у громадян місця основної роботи;

і) суми заробітної плати та інші суми в іноземній валюті, одержувані громадянами від радянських державних підприємств, установ і організацій у зв'язку з направленням їх на роботу за кордон;

ї) суми, одержувані в результаті продажу майна, яке належить громадянам на праві власності, крім доходів, одержаних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення комерційної діяльності;

й) доходи громадян від реалізації продукції особистого підсобного сільського господарства та від вирощування за договорами з підприємствами, установами і організаціями молодняка худоби та птиці;

к) суми, одержувані в результаті успадкування і дарування, за винятком сум авторської винагороди, одержуваних спадкоємцями (правонаступниками) авторів творів науки, літератури і мистецтва, а також сум вартості речових подарунків від громадян або грошових сум, подарованих громадянами;

л) виграші по облігаціях державних позик та лотереях;

м) проценти і виграші по вкладах в установах банків, по облігаціях державних внутрішніх виграшних позик, сертифікатах ощадного банку та по державних казначейських зобов'язаннях;

н) суми, одержувані громадянами по обов'язковому і добровільному страхуванню;

о) суми винагород за раціоналізаторські пропозиції, на які видано за встановленою чинним законодавством формою свідоцтва, за винятком сум премій, одержуваних особами за сприяння впровадженню раціоналізаторських пропозицій;

п) суми вартості одержуваних від підприємств, установ і організацій подарунків (речових премій) у розмірі до 200 карбованців на рік включно з урахуванням їх грошового еквівалента, а також суми вартості речових призів, одержаних на міжнародних, всесоюзних та республіканських конкурсах і змаганнях;

р) суми матеріальної допомоги, яка надається у зв'язку із стихійним лихом, іншими надзвичайними обставинами, а також у випадках, коли така допомога подається на підставі рішень Уряду СРСР або Уряду республіки - незалежно від розміру виплачуваної суми, суми матеріальної допомоги в грошовій і натуральній формі, яка подається в інших випадках (крім зазначених у підпункті "а" цього пункту) у межах до 1000 карбованців на рік включно;

с) суми заробітної плати та інших доходів громадян, що підлягають оподаткуванню і направляються на викуп майна підприємств, придбання акцій та на погашення кредитів, виданих на ці цілі, а також дивіденди, одержані по акціях і які направляються на придбання акцій акціонерних товариств або підприємств, від яких одержано дивіденди. При продажу зазначеного майна і акцій доходи, раніше звільнені від оподаткування, підлягають оподаткуванню на загальних підставах;

т) суми, одержувані громадянами за здачу в аптечні установи і заготівельні контори лікарських рослин.

2. Доход, який підлягає оподаткуванню, зменшується на:

а) суми, які перераховуються за заявами громадян з належних їм до виплати підприємствами, установами та організаціями доходів у відділення благодійних фондів, Союзу товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця СРСР, всесоюзних добровільних товариств "Союз Чорнобиль" і "Союз робітників Чорнобиля", Союзу воїнів-інтернаціоналістів України, громадських організацій інвалідів та екологічних фондів, а також підприємствам, установам і організаціям культури, народної освіти, охорони здоров'я і соціального забезпечення, які частково або повністю фінансуються з бюджету;

б) суми внесків на перелічені в підпункті "а" цього пункту цілі, що провадяться громадянами з доходів, які підлягають оподаткуванню податковими органами, у розмірах не більше суми доходу, врахованого при оподаткуванні за відповідний календарний рік.

Стаття 4. Пільги щодо податку

1. Від сплати податку звільняються повністю:

а) студенти вищих навчальних закладів, учні середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів, які направляються у складі студентських загонів, сформованих на основі доручень республіканських, обласних, міських штабів студентських загонів і трудових об'єднань молоді, на роботи на підприємства, в установи і організації, а також викладачі та інші працівники, аспіранти, ординатори цих навчальних закладів, якщо вони призначені в установленому порядку керівниками студентських загонів, - щодо заробітної плати та інших виплат, одержуваних у вказаних організаціях за виконані роботи;

б) робітники, службовці, студенти, учні та інші громадяни, направлені підприємствами, установами і організаціями на сільськогосподарські роботи в колгоспи, радгоспи та інші сільськогосподарські підприємства, - щодо заробітної плати та інших виплат, одержуваних за виконання цих робіт;

в) громадяни, які виконують у сільській місцевості сільськогосподарські та будівельні роботи тимчасово або сезонно, - щодо заробітної плати та інших виплат, одержуваних за виконання цих робіт;

г) члени колгоспів - щодо доходів, одержуваних ними від роботи в колгоспах, членами яких вони є;

д) члени селянських (фермерських) господарств звільняються від сплати прибуткового податку з доходів, одержуваних ними від роботи в цих господарствах; ( Підпункт "д" пункту 1 статті 4 в редакції Закону N 2199-12 від 13.03.92 )

е) військовослужбовці дійсної строкової військової служби і призвані на навчальні або перевірочні збори військовозобов'язані - щодо грошового забезпечення, добових та інших сум, одержуваних за місцем служби або за місцем перебування на навчальних або перевірочних зборах;

є) Герої Радянського Союзу, особи, нагороджені орденом Слави трьох ступенів, інваліди Великої Вітчизняної війни чи інші інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, інваліди з числа колишніх партизанів, а також інші інваліди, прирівняні за пенсійним забезпеченням до вказаних категорій військовослужбовців, - щодо всіх одержуваних ними доходів;

ж) учасники громадянської і Великої Вітчизняної воєн, інших бойових операцій по захисту СРСР з числа військовослужбовців, які проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, та колишні партизани, військовослужбовці і призвані на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язані, які проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ та тимчасово перебували в Республіці Афганістан та в інших країнах, у яких в цей період велись бойові дії, громадяни, яких реабілітовано, - щодо всіх одержуваних ними доходів;

з) інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при виконанні службових обов'язків, - щодо всіх одержуваних ними доходів;

и) інваліди з дитинства, а також інваліди I і II груп по зору - щодо всіх одержуваних ними доходів;

і) матері-героїні та їх чоловіки - щодо всіх одержуваних ними доходів;

ї) громадяни, які працювали в місті Ленінграді у період його блокади в роки Великої Вітчизняної війни з 8 вересня 1941 року по 27 січня 1944 року, - щодо всіх одержуваних ними доходів;

й) батьки і дружини військовослужбовців, які загинули внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, - щодо всіх одержуваних ними доходів;

к) громадяни, потерпілі від Чорнобильської катастрофи, які віднесені до категорій 1, 2, - щодо всіх одержуваних ними доходів; громадяни, віднесені до категорій 3 та 4, - до відселення їх з території зон безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення - щодо всіх одержуваних ними доходів;

л) проживаючі в сільській місцевості чоловіки, які досягли 60 років, і жінки, які досягли 55 років, інваліди I та II груп - щодо доходів від підприємницької діяльності як індивідуально, так і в складі колективів підприємців, якщо господарства цих громадян звільнено від сплати сільськогосподарського податку або плати за землю;

м) одинокі матері або батьки, які мають двох і більше дітей до 16 років, - щодо всіх одержуваних ними доходів;

н) вдови або вдівці, які мають двох і більше дітей до 16 років і не одержують пенсію у зв'язку з втратою годувальника, - щодо всіх одержуваних ними доходів;

о) один з батьків, який виховує інваліда з дитинства, і батьки, які виховують двох і більше інвалідів з дитинства, що проживають разом з ними і потребують постійного догляду, - щодо всіх одержуваних ними доходів.

2. Сума податку знижується для:

а) інвалідів I і II груп, крім зазначених у пункті 1 цієї статті, - на 50 процентів щодо всіх одержуваних ними доходів;

( Підпункт "б" пункту 2 статті 4 виключено на підставі Закону N 2341-12 від 14.05.92 )

в) робітників, службовців і прирівняних до них по оподаткуванню громадян, які мають на утриманні трьох і більше осіб, - на 50 процентів щодо доходів, одержуваних за основним місцем роботи;

г) платників, зазначених у статті 16 цього Закону (крім правонаступників і спадкоємців), які мають на утриманні трьох і більше осіб, - на 50 процентів щодо сум винагород за створення, видання, виконання чи інше використання творів науки, літератури і мистецтва, відкриттів, винаходів і промислових зразків, при відсутності у авторів основної роботи;

д) громадян, які займаються підприємницькою діяльністю як індивідуально, так і у складі підприємства, у тому числі членів трудових колективів, селянських (фермерських) господарств, які мають на утриманні трьох і більше осіб, - на 50 процентів щодо доходів від цієї діяльності, при відсутності основної роботи.

3. При наявності у громадянина права на пільги щодо податку з кількох підстав йому надається одна з них, найбільша за розміром. Місцеві Ради народних депутатів мають право, з урахуванням матеріального становища, звільняти окремих платників від оподаткування прибутковим податком, а також знижувати для окремих платників або груп платників розміри податку.

Стаття 5. Усунення подвійного оподаткування

Доходи, одержані за кордоном особами з постійним місцем проживання в Україні, включаються в доходи, які підлягають оподаткуванню в Україні.

Суми прибуткових податків, сплачені за кордоном відповідно до законодавства іноземних держав особами з постійним місцем проживання в Україні - платниками прибуткового податку в Україні, зараховуються при сплаті ними прибуткового податку в Україні. При цьому розмір зараховуваних сум податків, сплачених за кордоном, не може перевищувати суми податку, яка підлягає сплаті в Україні.

Суми доходів, одержаних в іноземній валюті, перераховуються за комерційним курсом Національного банку України на день одержання доходу.

Стаття 6. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України щодо оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Розділ II
ОПОДАТКУВАННЯ СУМ ЗАРОБІТКІВ, ОДЕРЖУВАНИХ
ГРОМАДЯНАМИ ЗА ВИКОНАННЯ НИМИ ТРУДОВИХ
ОБОВ'ЯЗКІВ, І ПРИРІВНЯНИХ ДО НИХ ДОХОДІВ

Стаття 7. Категорії платників податку та об'єкти
оподаткування

Відповідно до положень цього розділу Закону до сплати податку залучаються:

1) робітники і службовці - щодо сум заробітної плати, премій та будь-яких інших винагород і виплат, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, а також щодо сум, одержуваних у вигляді дивідендів за акціями трудових колективів, в результаті розподілу прибутку (доходу) підприємства, установи, організації, а також щодо доходів, які утворились в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ і організацій своїм працівникам матеріальних і соціальних благ;

2) прирівняні щодо оподаткування до робітників і службовців категорії платників:

члени виробничих кооперативів (крім колгоспів) та особи, які працюють у них за трудовими договорами, - щодо доходів, що їх виплачують ці кооперативи;

громадяни, які працюють на спільних підприємствах, створюваних на території України з участю радянських та іноземних організацій, іноземних фірм, у банках та їх представництвах, а також громадяни, які працюють за трудовим договором у дипломатичних і консульських представництвах інших країн та представництвах зарубіжних засобів масової інформації, - щодо сум заробітної плати, премій та інших винагород і виплат, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків;

особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани і військовослужбовці надстрокової служби - щодо грошового забезпечення;

адвокати - щодо сум винагород, одержуваних ними за роботу в юридичних консультаціях;

громадяни, включаючи священнослужителів, які одержують доходи від роботи в релігійних організаціях та на їх підприємствах у благодійних установах;

громадяни, які раніше працювали на підприємствах, в установах і організаціях, - щодо сум, одержуваних ними від цих підприємств, установ, організацій в результаті розподілу їх прибутку (доходу).

Стаття 8. Ставки податку

З доходів, зазначених у статті 7 цього Закону, податок обчислюється у таких розмірах: ----------------------------------------------------------------- Розмір місячного : Сума податку доходу : -----------------------------------------------------------------

від 186 до 1500 крб. 12% із суми, що перевищує 185 крб.

від 1501 до 2000 крб. 157 крб. 80 коп.+15% із суми, що перевищує 1500 крб.

від 2001 до 3000 крб. 232 крб. 80 коп.+20% із суми, що перевищує 2000 крб.

від 3001 крб. і вище 432 крб. 80 коп.+ 30% із суми, що перевищує 3000 крб.

Стаття 9. Суми, що не включаються до складу
оподатковуваного місячного доходу

До складу оподатковуваного місячного доходу не включаються:

1) вихідна допомога, яка виплачується при звільненні відповідно до чинного законодавства;

2) компенсаційні виплати у грошовій і натуральній формі, в межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні;

3) суми, які виплачуються відповідно до чинного законодавства замість забезпечення жилими приміщеннями і комунальними послугами, що надаються безплатно;

4) вартість натурального забезпечення, передбаченого відповідними рішеннями Уряду України, а також суми, виплачувані замість цього забезпечення;

5) додаткові компенсаційні суми, які виплачують підприємства своїм працівникам на харчування в їдальнях і буфетах в розмірі до 50 карбованців на місяць, вартість проїзду до місця роботи і назад на міському і приміському транспорті, вартість путівок на лікування, відпочинок та у піонерські табори.

Стаття 10. Оподаткування окремих видів винагород
та інших нерегулярних виплат

Податок із суми винагороди за наслідками роботи за рік, одноразової винагороди за вислугу років (стаж роботи), а також одноразової допомоги, що виплачується працівникам, які виходять на пенсію, суми страхових внесків, що виплачуються підприємствами для страхування своїх працівників, утримується за ставкою 12 процентів, в таких же розмірах утримується податок у тих випадках, коли діяльність підприємств, установ і організацій має сезонний або інший нерегулярний характер, у зв'язку з чим виплата місячного заробітку робітникам і службовцям провадиться не повністю або взагалі не провадиться, а остаточний розрахунок здійснюється після завершення сезону чи іншого тривалого періоду.

Вказана ставка оподаткування поширюється на всі сільськогосподарські підприємства.

Стаття 11. Порядок визначення оподатковуваного доходу
при ліквідації підприємств та організацій

Усі суми доходів, одержувані громадянами від підприємств і організацій, що ліквідуються, в тому числі суми доходів, нараховані громадянам у зв'язку з реалізацією майна таких підприємств і організацій, оподатковуються за сукупністю з іншими доходами (заробітками) того місяця, в якому ці доходи виплачуються, без розподілу по місяцях.

Стаття 12. Порядок утримання податку

Прибутковий податок із заробітків та інших доходів у грошовій і натуральній формі, передбачених у цьому розділі Закону, нараховується і утримується підприємствами, установами та організаціями, що провадять ці виплати, а також підприємцями, що здійснюють діяльність як індивідуально, так і у складі колективів підприємців, та іншими громадянами, що провадять виплати зайнятим у них по найму робітникам і службовцям.

Стаття 13. Порядок перерахування податку до бюджету

Підприємства, установи та організації, а також підприємці, що здійснюють діяльність як індивідуально, так і у складі колективів підприємців, та інші громадяни, що провадять виплати заробітної плати, інших винагород у грошовій і натуральній формі зайнятим у них по найму робітникам і службовцям, одночасно з одержанням в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум перераховують до бюджету суми нарахованого податку.

Організації, які виплачують заробітну плату з виручки від реалізації продукції і надання послуг, вносять обчислені суми податку в установи банку наступного дня після виплати заробітної плати.

Забороняється сплата податку із заробітків громадян за рахунок коштів підприємств, установ та організацій.

Розділ III
ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ, ОДЕРЖУВАНИХ ВІД
ВИКОНАННЯ РАЗОВИХ РОБІТ ТА ІНШИХ ВИПЛАТ
НЕ ЗА МІСЦЕМ ОСНОВНОЇ РОБОТИ

Стаття 14. Ставки податку

Відповідно до положень цього розділу Закону оподаткуванню підлягають:

1) заробітки та інші доходи у грошовій і натуральній формі, одержувані від підприємств, установ та організацій громадянами, які не перебувають у їх штаті, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договору підряду та інших договорів цивільно-правового характеру.

До разових робіт належать роботи короткочасного характеру тривалістю не більше 5 днів з разовою оплатою праці (незалежно від числа таких робіт у календарному році). До робіт, що здійснюються на основі договору підряду і не мають систематичного характеру, належать роботи тривалістю понад 5 днів, але не більше двох місяців у календарному році.

Про заробітки громадян за виконання робіт за договорами підряду, що мають систематичний характер (більше двох місяців у календарному році), підприємства, установи й організації зобов'язані повідомити податкові органи за місцем знаходження для оподаткування таких заробітків у порядку і за ставками, передбаченими у розділі V цього Закону;

2) суми матеріальної допомоги, що перевищують 1000 карбованців, а також надбавки до пенсій, виплачувані підприємствами, установами та організаціями громадянам, які не працюють у них.

Податок з доходів, зазначених у цій статті, справляється у таких розмірах:

 -----------------------------------------------------------------
         Розмір             : 
    місячного доходу        :           Сума  податку
 ----------------------------------------------------------------- 

       до 10 крб.                  2 % із суми доходу 

      від 11 до 30 крб.            0 крб. 20 коп. + 3% із суми, 
                                    що перевищує 10 крб. 

      від 31 до 50 крб.            0 крб. 80 коп. + 5% із суми, 
                                    що перевищує 30 крб. 

від 51 до 100 крб. 1 крб. 80 коп. + 6% із суми, що перевищує 50 крб.

від 101 до 300 крб. 4 крб. 80 коп. + 9% із суми, що перевищує 100 крб.

від 301 до 500 крб. 22 крб. 80 коп. + 10% із суми, що перевищує 300 крб.

від 501 до 1000 крб. 42 крб. 80 коп. + 11% із суми, що перевищує 500 крб.

від 1001 до 1500 крб. 97 крб. 80 коп. + 12% із суми, що перевищує 1000 крб.

від 1501 крб. і вище за ставками, вказаними у статті 8 цього Закону

Стаття 15. Порядок оподаткування

Оподаткування доходів, одержуваних від виконання разових робіт, і оподаткування інших виплат не за місцем основної роботи здійснюється в порядку, передбаченому в розділі II та за ставками статті 14 цього Закону.

За цими ж ставками провадиться оподаткування доходів, одержуваних громадянами за роботу за сумісництвом не за місцем основної роботи у джерела виплати, з наступним повідомленням про виплачені суми та утриманий податок підприємствам, установам і організаціям за місцем основної роботи громадян.

Доходи від виконуваної громадянами за договорами підряду роботи, яка має систематичний або тривалий характер, підлягають оподаткуванню податковими органами на основі поданих громадянами декларацій на загальну суму таких доходів за рік за ставками, зазначеними в статті 20 цього Закону. Протягом року в міру виплати таких доходів податок утримується у джерела виплати доходів за ставками, передбаченими в статті 14 цього Закону.

Розділ IV
ОПОДАТКУВАННЯ СУМ АВТОРСЬКИХ ВИНАГОРОД
ЗА СТВОРЕННЯ, ВИДАННЯ, ВИКОНАННЯ ЧИ ІНШЕ
ВИКОРИСТАННЯ ТВОРІВ НАУКИ, ЛІТЕРАТУРИ І МИСТЕЦТВА,
А ТАКОЖ ВИНАГОРОД АВТОРІВ ВІДКРИТТІВ, ВИНАХОДІВ
ТА ПРОМИСЛОВИХ ЗРАЗКІВ

Стаття 16. Категорії платників та об'єкти оподаткування

У порядку і розмірах, передбачених у цьому розділі Закону, до сплати податку залучаються:

1) автори творів науки, літератури і мистецтва, їх правонаступники і спадкоємці - щодо сум авторської винагороди за створення, видання, виконання чи інше використання або надання права використання цих творів;

2) автори перекладів творів науки і літератури, їх правонаступники і спадкоємці - щодо сум авторської винагороди;

3) автори відкриттів, винаходів та промислових зразків, їх правонаступники і спадкоємці - щодо сум винагороди;

4) громадяни, які здійснюють редагування і рецензування творів науки, літератури і мистецтва, - щодо сум авторської винагороди;

5) інші громадяни, які відповідно до законодавства про авторське право одержують авторську винагороду, - щодо сум авторської винагороди.

Стаття 17. Ставки податку

Із сум винагород, що виплачуються громадянам, переліченим у статті 16 цього Закону (включаючи спадкоємців авторів - твори, переклади, відкриття, винаходи чи промислові зразки яких використовуються вперше), податок за місцем виплати протягом року справляється в таких розмірах:

----------------------------------------------------------------
         Розмір             : 
     річного доходу         :          Сума податку
---------------------------------------------------------------- 

до 120 крб. 2% із суми доходу

від 121 до 360 крб. 2 крб. 40 коп. + 3% із суми, що перевищує 120 крб.

від 361 до 600 крб. 9 крб. 60 коп. + 5% із суми, що перевищує 360 крб.

від 601 до 1200 крб. 21 крб. 60 коп. + 6% із суми, що перевищує 600 крб.

від 1201 до 3600 крб. 57 крб. 60 коп. + 9% із суми, що перевищує 1200 крб.

від 3601 до 6000 крб. 273 крб. 60 коп. + 10% із суми, що перевищує 3600 крб.

від 6001 до 12000 крб. 513 крб. 60 коп. + 11% із суми, що перевищує 6000 крб.

від 12001 до 18000 крб. 1173 крб. 60 коп. + 12% із суми, що перевищує 12000 крб.

від 18001 до 24000 крб. 1893 крб. 60 коп. + 15% із суми, що перевищує 18000 крб.

від 24001 до 36000 крб. 2793 крб. 60 коп. + 20% із суми, що перевищує 24000 крб.

від 36001 крб. і вище 5193 крб. 60 коп. + 30% із суми, що перевищує 36000 крб.

За цими ж ставками справляється податок з громадян, які реалізують створені ними твори живопису, скульптури, графіки, інші види мистецтва та вироби декоративно-прикладного мистецтва музеям, організаціям художнього фонду, а також через виставки-продажі, спеціально створеними підприємствами, установами й організаціями, щодо доходів, одержуваних ними від вказаних організацій і дирекцій виставок.

Із сум винагород, що виплачуються спадкоємцям авторів повторно (неодноразово), податок справляється в таких розмірах: ---------------------------------------------------------------- Розмір : річного доходу : Сума податку ---------------------------------------------------------------- до 500 крб. 60 % із суми доходу від 501 до 1000 крб. 300 крб. + 65% із суми, що перевищує 500 крб. від 1001 до 3000 крб. 625 крб. + 70% із суми, що перевищує 1000 крб. від 3001 до 6000 крб. 2025 крб. + 75% із суми, що перевищує 3000 крб. від 6001 до 10000 крб. 4275 крб. + 80% із суми, що перевищує 6000 крб. від 10001 до 15000 крб. 7475 крб. + 85% із суми, що перевищує 10000 крб. від 15001 крб. і вище 11725 крб. + 90% із суми, що перевищує 15000 крб.

Сума податку знижується на 50 процентів для спадкоємців віком до 18 років, жінок - старше 55 і чоловіків - старше 60 років.

Стаття 18. Порядок обчислення і сплати податку

Податок з доходів громадян, зазначених у цьому розділі Закону, протягом року обчислюється і утримується безпосередньо за місцем виплати доходу за ставками статті 17 цього Закону. При кожній наступній виплаті провадиться перерахунок податку виходячи із загальної суми виплат, здійснених у поточному році за даним місцем виплати.

Після закінчення року громадяни (крім спадкоємців авторів) зобов'язані не пізніше 1 березня подати до податкового органу за місцем свого проживання декларацію про фактично одержані в минулому році доходи. Зокрема громадяни, зазначені в статті 16 цього Закону, які одержали винагороду один раз протягом календарного року, або в яких одержані винагороди не перевищили в загальній сумі 120 карбованців на рік, декларацію про доходи не подають.

При наявності договорів на створення, видання, виконання чи інше використання творів науки, літератури і мистецтва винагороди, які виплачуються в рахунок цього договору авансом і при остаточному розрахунку, підсумовуються і розподіляються для цілей оподаткування на кількість років чинності договору.

При відсутності такого договору, якщо сума винагороди за створення або перше видання твору перевищує 12000 карбованців, ця сума розподіляється за заявою платника на 3 роки.

Аналогічний порядок застосовується до сум винагород, одержаних авторами відкриттів, винаходів та промислових зразків протягом першого року їх використання.

Остаточна сума податку за рік з доходів громадян, зазначених у статті 16 цього Закону (крім спадкоємців авторів), визначається податковими органами протягом двох місяців після одержання декларації про фактичний річний доход і витрати, пов'язані з одержанням цього доходу. Порядок визначення таких витрат встановлюється Урядом України.

Податок обчислюється за середньомісячним доходом за ставками статті 8 цього Закону і множиться на 12, якщо творча діяльність є єдиним джерелом доходу або за річним доходом за ставками статті 17 цього Закону, якщо вона не є єдиним джерелом доходу.

Суми податку, утримані протягом року за місцем виплати доходу, зараховуються при остаточному розрахунку.

Щороку, не пізніше 1 лютого, підприємства, установи і організації, які провадили виплати винагород, зобов'язані подавати податковим органам за місцем свого знаходження письмові відомості про виплачені за минулий рік суми громадянам із зазначенням адреси їх постійного місця проживання і про утримані з цих доходів суми податку.

Ці відомості податкові органи за місцем знаходження підприємств, установ і організацій, які виплатили авторські винагороди, пересилають податковим органам за місцем постійного проживання одержувачів доходів для обліку з метою правильного й повного оподаткування.

У разі, коли за результатами обчислення податку за деклараціями про доходи за рік податок підлягає доплаті, громадянам надається три місяці з дня одержання повідомлення податкового органу для сплати донарахованих сум. При необхідності повернення з бюджету сум податку, над міру сплачених протягом року, такі суми підлягають поверненню громадянам податковими органами не пізніше двох місяців після одержання декларації про річний доход.

Розділ V
ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ВІД ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ ТА ІНШИХ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН

Стаття 19. Категорії платників податку і об'єкт
оподаткування

У порядку і розмірах, передбачених у цьому розділі Закону, до сплати податку залучаються громадяни, які згідно з законодавством України займаються всіма видами підприємницької діяльності як індивідуально, так і в складі колективів підприємців, а також громадяни, які мають інші доходи, не перелічені у статтях 7, 14, 16, 22 і 27 цього Закону. Оподаткування осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство, провадиться в порядку і розмірах, передбачених у розділі VI цього Закону.

Оподатковуваним доходом вважається різниця між валовим доходом (у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними із одержанням доходу.

До складу витрат, пов'язаних із одержанням доходів, включаються матеріальні затрати, амортизаційні відрахування на повне відновлення основних виробничих фондів, орендна плата, витрати на оплату праці громадян, які уклали договір про використання їх праці, відрахування на державне соціальне страхування, платежі по обов'язковому страхуванню майна, сплата процентів за короткострокові кредити банків, крім процентів за простроченими і відстроченими позичками, а також витрати на всі види ремонту основних виробничих фондів.

Стаття 20. Ставки податку

З доходів, зазначених у статті 19 цього Закону, податок справляється у таких розмірах: ---------------------------------------------------------------- Розмір : річного доходу : Сума податку -----------------------------------------------------------------

до 12000 крб. у розмірі, що дорівнює сумі податку, сплачуваного за відповідну кількість місяців робітниками і службовцями за ставками статті 8 цього Закону у разі відсутності місця основної роботи або за ставками статті 14 цього Закону в разі, якщо є місце основної роботи

від 12001 до 18000 крб. 1173 крб. 60 коп. + 12% із суми, що перевищує 12000 крб.

від 18001 до 24000 крб. 1893 крб. 60 коп. + 15% із суми, що перевищує 18000 крб.

від 24001 до 36000 крб. 2793 крб. 60 коп. + 20% із суми, що перевищує 24000 крб.

від 36001 крб. і вище 5193 крб. 60 коп. + 30% із суми, що перевищує 36000 крб.

Стаття 21. Порядок обчислення і сплати податку

Податок обчислюється за загальним річним доходом на підставі декларацій платників про фактично одержані протягом року доходи, матеріалів обстежень діяльності громадян, які проводяться податковими органами, та інших відомостей про доходи платників.

Обчислення податку з фактичного річного доходу провадиться податковими органами за місцем постійного проживання платника.

Протягом року платники щоквартально сплачують у бюджет по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за передбачуваним доходом за поточний рік.

Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, які ще не настали.

При одержанні протягом року громадянами доходів від підприємств, установ і організацій податок утримується цими підприємствами, установами й організаціями. При кожній наступній виплаті провадиться перерахунок податку, виходячи із загальної суми виплат (одержаного доходу).

Утримані суми податку зараховуються платником при сплаті чергових платежів податку, про що він повідомляє податковий орган, який нараховував авансові платежі податку на поточний рік.

По закінченні року всі платники податку зобов'язані не пізніше 15 січня подати податковому органу за місцем постійного проживання декларацію про загальну суму доходу, одержаного за рік. Різниця між обчисленою на підставі цієї декларації річною сумою податку і сумою податку, сплаченою протягом року, підлягає утриманню з платника або поверненню йому не пізніше 15 березня.

При виникненні джерела доходу протягом року громадяни подають декларацію у 5-денний строк після закінчення місяця з дня виникнення джерела доходу, в якій вказують розмір фактичного доходу за перший місяць та розмір передбачуваного доходу до кінця поточного року.

При припиненні існування джерела доходу протягом року декларація про одержані доходи подається у 5-денний строк з дня припинення, а перерахунок податку, а також утримання або повернення обчислених сум податку провадиться в 15-денний строк з дня одержання декларації.

Відомості про виплати громадянам і утримані з них податки за минулий рік підприємства, установи і організації зобов'язані подавати податковим органам за місцем постійного проживання одержувачів доходів.

Загальні доходи колективу підприємців розподіляються для оподаткування між його учасниками за їх згодою, про що вказується в декларації, яка подається податковому органу.

( Розділ VI виключено на підставі Закону N 2199-12 від 13.03.92 )

Розділ VI
ОСОБЛИВОСТІ ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ ІНОЗЕМНИХ
ГРОМАДЯН ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА

Стаття 24. Визначення оподатковуваного доходу

Оподатковуваний доход іноземних громадян та осіб без громадянства (надалі іменуються "іноземні фізичні особи") визначається в тому ж порядку, що й оподатковуваний доход громадян України. При визначенні оподатковуваного доходу іноземних фізичних осіб до нього включаються також:

1) суми надбавок, виплачуваних у зв'язку з проживанням в Україні;

2) суми, виплачувані для компенсації витрат на навчання дітей у школі, харчування, поїздки членів сім'ї платника у відпустку і на аналогічні цілі.

До складу оподатковуваного доходу не включаються:

1) суми, які відраховуються наймачем іноземної фізичної особи у фонди державного соціального страхування і пенсійного забезпечення;

2) суми компенсації витрат за наймання жилого приміщення і на утримання автомобіля для службових цілей;

3) суми командировочних витрат.

Стаття 25. Розміри оподаткування

Доходи іноземних фізичних осіб, які розглядаються як такі, що мають постійне місце проживання в Україні, підлягають оподаткуванню прибутковим податком у розмірах, передбачених законодавством для оподаткування прибутковим податком аналогічних доходів громадян України.

Доходи власників особистих компаній оподатковуються в розмірах, передбачених статтею 20 цього Закону.

Стаття 26. Порядок обчислення і сплати податку

Іноземні фізичні особи, які розглядаються для цілей оподаткування як такі, що мають постійне місце проживання в Україні і одержують доходи з джерел поза Україною, подають декларації про доходи в порядку, встановленому цією статтею.

Іноземні фізичні особи, які розглядаються для цілей оподаткування як такі, що мають постійне місце проживання в Україні і одержують доходи, оподаткування яких регулюється розділами IV-VI цього Закону, подають декларації про доходи в порядку, встановленому у відповідних розділах.

Декларація про фактично одержані доходи подається до 1 березня року, що йде за звітним, у податковий орган за місцем провадження діяльності або проживання іноземної фізичної особи.

Надалі декларація про передбачувані доходи подається щорічно в строк до 1 березня поточного року.

При припиненні протягом календарного року діяльності та виїзді іноземної фізичної особи з України декларацію про фактично одержані доходи має бути подано не пізніш як за місяць до від'їзду.

Прибутковий податок з доходів іноземних фізичних осіб, які оподатковуються на підставі декларацій про доходи, обчислюється податковим органом за місцем провадження діяльності або проживання платника в Україні. Документом для сплати податку є платіжне повідомлення, яке надсилається податковим органом платникові.

На підставі декларації про передбачувані доходи платникові обчислюється авансова сума податку, яка підлягає сплаті, в розмірі 75 процентів його податкових зобов'язань, перерахунок суми податку здійснюється на підставі даних про фактичні доходи.

Сплата податку за поточний рік здійснюється трьома рівними частинами - до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Доплата за перерахунком податку за звітний рік провадиться протягом місяця з дня виписки платіжного повідомлення. Над міру сплачена сума податку за бажанням платника повертається йому або зараховується в рахунок майбутніх платежів.

Справляння прибуткового податку з іноземних фізичних осіб може бути припинено або обмежено на основі принципу взаємності у випадках, коли у відповідній іноземній державі такі ж заходи здійснюються щодо громадян України, що має бути підтверджено центральними податковими органами цієї держави.

Вказівки щодо застосування частини дев'ятої статті 26 цього Закону даються Міністерством фінансів України.

Розділ VII
ОПОДАТКУВАННЯ ДОХОДІВ З ДЖЕРЕЛ В УКРАЇНІ,
ОДЕРЖУВАНИХ ОСОБАМИ, ЩО НЕ МАЮТЬ ПОСТІЙНОГО
МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ В УКРАЇНІ

Стаття 27. Розміри оподаткування

З доходів із джерел в Україні (крім доходів, вказаних у розділах II і III цього Закону), одержуваних особами, що не мають постійного місця проживання в Україні, податок утримується у джерела виплати доходів за ставкою 20 процентів. Зазначена ставка податку застосовується, якщо інше не випливає з положень, передбачених статтею 6 і частиною дев'ятою статті 26 цього Закону.

З доходів, вказаних у розділах II і III цього Закону, податок утримується за наведеними в них ставками.

Розділ VIII
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОДЕРЖАННЯ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 28. Обов'язки громадян, підприємств,
установ та організацій

Громадяни, які підлягають оподаткуванню, відповідно до цього Закону, зобов'язані:

1) подавати в передбачених цим Законом випадках податковим органам декларації про доходи і витрати за формами, що їх встановлює Міністерство фінансів України, та інші необхідні документи і відомості, які підтверджували б достовірність вказаних у деклараціях даних, а також вести облік доходів, які підлягають оподаткуванню, і витрат, пов'язаних з одержанням цих доходів;

2) пред'являти, а у відповідних випадках подавати документи, які підтверджували б право на пільги щодо податку;

3) своєчасно і в повному розмірі сплачувати в бюджет суми податку, що пред'являються податковими органами;

4) допускати службових осіб податкових органів у приміщення, які використовуються для одержання доходів.

Підприємства, установи і організації зобов'язані:

1) своєчасно і правильно нараховувати, утримувати і перераховувати до бюджету суми податків із заробітної плати робітників і службовців та інших доходів, які підлягають оподаткуванню у джерела виплати;

2) своєчасно подавати податковим органам відомості про виплачені ними громадянам доходи, які підлягають оподаткуванню податковими органами.

При укладенні зовнішньоекономічних угод не дозволяється включення податкових застережень, відповідно до яких підприємства, установи і організації, що виплачують доход, беруть на себе зобов'язання нести витрати по сплаті податку за іноземних фізичних осіб.

Стаття 29. Порядок утримання і повернення
неправильно утриманих сум податків

Своєчасно не утримані підприємствами, установами та організаціями суми податку із заробітної плати робітників і службовців та з помісячно оподатковуваних доходів громадян можуть бути утримані не більш як за три місяці, а повернення над міру утриманих сум податку допускається не більш як за один рік до виявлення неправильного утримання.

Громадянам, оподаткування доходів яких здійснюється за деклараціями і яких не було своєчасно залучено до сплати податку або оподатковано неправильно, стягнення чи повернення податку провадиться не більш як за два попередніх роки до виявлення неправильного утримання.

Суми податку, не стягнуті в результаті ухилення платника від оподаткування, справляються за весь час ухилення.

Стаття 30. Міри відповідальності громадян,
підприємств, установ і організацій

Платникам, які своєчасно не подали декларацій про доходи, що підлягають оподаткуванню, податкові органи пред'являють повідомлення про сплату податків у розмірі 150 процентів суми податку, сплаченого за попередній звітний період, або у розмірі, умовно розрахованому на основі інформації про доходи, яку має податковий орган. Після пред'явлення названих документів і їх перевірки провадиться перерахунок податку виходячи з фактично одержаного доходу з додатковим утриманням 50 процентів від належної суми податку.

Громадяни, винні у неподанні або несвоєчасному поданні декларації про доходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у відсутності належного обліку доходів і витрат, необхідного для цілей оподаткування, притягаються керівниками податкових органів до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі середньомісячного доходу, що підлягає оподаткуванню, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - в розмірі двох середньомісячних доходів, що підлягають оподаткуванню.

Приховування (заниження) фактично одержаних доходів від оподаткування тягне за собою повне вилучення прихованого (заниженого) доходу і накладення штрафу у двократному розмірі прихованої (заниженої) суми доходу, а при повторному порушенні протягом року - штрафу у п'ятикратному розмірі.

Приховування доходів, одержаних у вільно конвертованій валюті, тягне за собою перерахунок суми доходу за ринковим курсом Національного банку України у подвійному розмірі.

Службові особи підприємств, установ та організацій, винні в неповному, несвоєчасному утриманні та перерахуванні до бюджету сум прибуткового податку, у приховуванні (заниженні) доходів громадян, у відсутності ведення або веденні бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку, в перекрученні бухгалтерських звітів, у несвоєчасному поданні, неподанні або поданні за невстановленою формою документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, притягаються керівниками податкових органів до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі середньомісячної заробітної плати, а за ті ж самі дії, вчинені повторно протягом року, - накладення адміністративного стягнення в розмірі двох середньомісячних заробітних плат.

Своєчасно не утримані, утримані не повністю або не перераховані до бюджету суми податку, які підлягають стягненню у джерела виплати, стягуються у безспірному порядку податковим органом з підприємств, установ та організацій, що виплачують доходи громадянам, а з громадян - у судовому порядку або через нотаріальні контори за виконавчими написами.

За прострочення платежу податку стягується пеня в розмірі 5 процентів суми недоїмки за кожен день прострочення.

Стаття 31. Оскарження дій податкових органів

Скарги на дії або розпорядження службових осіб, допущені ними при стягненні податку, подаються в той орган, якому ці особи безпосередньо підпорядковані або за розпорядженням якого провадиться стягнення. Скарги розглядаються і рішення по них виносяться щодо підприємств, установ і організацій не пізніше 15-денного строку з часу надходження скарги, а щодо громадян - у строки, встановлені для розгляду листів, заяв і скарг громадян.

Рішення по скаргах можуть бути оскаржені у місячний строк до вищестоящого податкового органу або народного суду.

Подання скарги не зупиняє стягнення податку. Орган, який розглядає скаргу, має право зупинити справляння належної суми податку до вирішення скарги.

Оскарження дій службових осіб податкових органів, пов'язаних з накладенням адміністративних стягнень, провадиться відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Голова Верховної Ради Української РСР Л.КРАВЧУК
м. Київ, 5 липня 1991 року
N 1306-XII