Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

Відповідно до статей 7, 15 та 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 44 та 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями з урахуванням принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - Положення про визначення розміру кредитного ризику), що додається.

2. Банкам України:

1) розробити внутрішньобанківські положення згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) станом на 01 вересня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 листопада 2016 року, 01 грудня 2016 року та 01 січня 2017 здійснити розрахунок розміру кредитного ризику в тестовому режимі та у строк до 26 вересня 2016 року, 26 жовтня 2016 року, 28 листопада 2016 року, 26 грудня 2016 року та 26 січня 2017 року відповідно проінформувати Національний банк України за встановленою ним формою;

3) починаючи з 03 січня 2017 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику.

3. Вимоги пунктів 48 та 63 розділу IV Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині підтвердження аудитором фінансової звітності боржників/консолідованої фінансової звітності груп юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, застосовуватимуться банком починаючи з фінансової звітності за 2017 рік.

Рекомендувати банкам застосовувати зазначені вимоги починаючи з фінансової звітності за 2016 рік.

3-1. Банки застосовують, починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, такі вимоги:

1) абзацу третього підпункту 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) абзацу п'ятого підпункту 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині невідповідності річної фінансової звітності боржника/групи юридичних осіб під спільним контролем, до якої належить боржник, вимогам абзацу другого підпункту 1 пункту 48 розділу IV цього Положення.

4. Банки з метою забезпечення виконання вимог пункту 6 статті 15 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (далі - Закон про тимчасово окуповані території) мають право упродовж строку тимчасової окупації визначати клас боржників за іпотечними кредитами, наданими особам, які проживають на тимчасово окупованій території, визначеній згідно зі статтею 3 Закону про тимчасово окуповані території, або перемістилися з неї, якщо об’єктом іпотеки є майно (крім нерухомого житлового майна, загальна площа якого перевищує показники, встановлені в статті 266 Податкового кодексу України), розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована, та які на підставі Закону про тимчасово окуповані території звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, виходячи з інформації, наявної в банку:

на дату набрання чинності Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України" - щодо територій, тимчасово окупованих станом на 24 лютого 2022 року;

на дату оцінки кредитного ризику, що передує даті тимчасової окупації, щодо територій, тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року.

5. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2019 року:

{Підпункт 1 пункту 5 виключено на підставі Постанови Національного банку № 146 від 22.12.2018}

{Підпункт 2 пункту 5 виключено на підставі Постанови Національного банку № 146 від 22.12.2018}

3) під час виконання вимоги пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику не застосовувати ознаку боржника/контрагента, визначену в підпункті 3 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

4) застосовувати згідно з підпунктом 4 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику значення показника "короткострокових та довгострокових зобов'язань до операційного прибутку (збитку) до відрахування амортизації/операційного прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на кінець останнього звітного періоду" - більше 7 за кредитами, наданими банком до набрання чинності цією постановою;

5) під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норм підпункту 3-1 пункту 121 розділу X Положення про визначення розміру кредитного ризику.

5-1. Банки під час застосування норм Положення про визначення розміру кредитного ризику визначають кількість днів визнання активу непрацюючим починаючи з 03 січня 2017 року.

5-2. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2021 року під час визначення класу банку-боржника на підставі оцінки фінансового стану не застосовувати норм підпункту 11 пункту 82 та пункту 85 розділу VI Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині дотримання банком-боржником економічних нормативів (крім нормативів Н7 та Н9), установлених Національним банком.

5-3. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2022 року:

1) під час визначення класу банку-боржника на підставі оцінки його фінансового стану не застосовувати норм підпункту 1-1 пункту 82 та пункту 85 розділу VI Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині дотримання банком-боржником економічних нормативів Н7 та Н9, установлених Національним банко.

{Підпункт 2 пункту 5-3 виключено на підставі Постанови Національного банку № 143 від 17.12.2021}

5-4. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 грудня 2021 року під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитом під інвестиційний проект самостійно обирати порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи з передбачених у розділах IV та IV-1 Положення про визначення розміру кредитного ризику.

5-5. Банкам України:

1) до 20 вересня 2021 року розробити/доопрацювати внутрішньобанківські положення щодо визначення розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами;

2) станом на 01 листопада, 01 грудня 2021 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами в тестовому режимі та до 30 листопада, 30 грудня 2021 року відповідно поінформувати Національний банк України за встановленою ним формою про результати розрахунку;

3) починаючи з 31 грудня 2021 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами, наданими після 01 жовтня 2021 року, згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику щодо визначення розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами.

5-6. Банки України мають право до 31 грудня 2023 року (включно) під час розрахунку розміру кредитного ризику:

1) за кредитами під інвестиційний проєкт, наданими до дня набрання чинності цією постановою, застосовувати під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи порядок, передбачений у розділі IV-1 Положення про визначення розміру кредитного ризику в редакції, що діяла до дня набрання чинності цією постановою, або порядок, передбачений у розділі IV Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) не застосовувати норму підпункту 15-2 пункту 5 розділу I Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині неперевищення суми коштів, унесених ініціатором проєкту, за угодами, умовами яких передбачено повернення цих внесків після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом, над сумою внесків, унесених на безповоротній основі.

5-7. Банкам України, які під час запровадження змін до Положення про визначення розміру кредитного ризику, унесених постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2021 року № 8 "Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями", ґрунтуючись на судженні банку, здійснили розформування груп фінансових активів з однорідними характеристиками з їх тимчасовим переведенням на оцінку на індивідуальній основі для подальшого переведення на оцінку за спрощеним підходом, під час прийняття рішення про переведення таких активів на оцінку кредитного ризику за спрощеним підходом дозволити до 01 жовтня 2021 року не застосовувати:

1) ознаку дефолту, визначену в підпункті 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику;

2) інформацію про 10 клас боржника - юридичної особи в Кредитному реєстрі Національного банку України внаслідок визнання банком дефолту за ознакою, визначеною в підпункті 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику.

5-8. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 31 грудня 2023 року під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норм підпункту 3 пункту 107 розділу X цього Положення.

{Пункт 6 виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23 "Про затвердження Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2012 року за № 231/20544;

2) постанову Правління Національного банку України від 30 листопада 2012 року № 499 "Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 25 січня 2012 року № 23", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2122/22434;

3) постанову Правління Національного банку України від 11 березня 2013 року № 82 "Про затвердження Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 29 березня 2013 року за № 519/23051;

4) пункт 2 постанови Правління Національного банку України від 19 червня 2013 року № 237 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 липня 2013 року за № 1175/23707;

5) постанову Правління Національного банку України від 08 жовтня 2013 року № 399 "Про внесення змін до Порядку резервування коштів за сформованими резервами за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає документально підтверджених очікуваних надходжень валютної виручки", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24 жовтня 2013 року за № 1811/24343;

6) постанову Правління Національного банку України від 19 листопада 2014 року № 727 "Про внесення зміни до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

7) постанову Правління Національного банку України від 20 жовтня 2015 року № 715 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

8) пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 27 жовтня 2015 року № 737 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України";

9) постанову Правління Національного банку України від 26 листопада 2015 року № 830 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями";

10) постанову Правління Національного банку України від 28 січня 2016 року № 38 "Про внесення змін до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями".

8. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для керівництва та використання в роботі.

9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на в.о. заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

10. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 7 цієї постанови, який набирає чинності з 03 січня 2017 року.

ПОЛОЖЕННЯ
про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає порядок оцінки банками України (далі - банки) розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - кредитний ризик).

2. Це Положення встановлює мінімальні вимоги до банків щодо визначення розміру очікуваних втрат (збитків) за активними банківськими операціями внаслідок реалізації кредитного ризику.

3. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України".

4. Підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на принципах і рекомендаціях Базельського комітету з банківського нагляду, включаючи застосування компонентів кредитного ризику (EAD - експозиція під ризиком, PD - імовірність дефолту боржника/контрагента, LGD - втрати в разі дефолту).

5. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:

1) активна банківська операція (далі - актив) - операція, що обліковується банком за активними балансовими або позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року № 89 (зі змінами) (далі - План рахунків). До таких операцій належать усі види кредитних операцій, операції з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, операції з придбання цінних паперів, дебіторська заборгованість, у тому числі дебіторська заборгованість за господарською діяльністю, інші активні банківські операції, уключаючи нараховані за всіма цими операціями доходи;

2) аутсорсинг - передавання на договірній основі функції банку щодо перевірок наявності та стану майна на виконання організації будь-якої форми власності за умови, що:

у договорі визначено періодичність, порядок та умови виконання аутсорсером таких перевірок, порядок здійснення банком контролю за належним виконанням аутсорсером цієї функції;

банк затвердив та дотримується внутрішньобанківських процедур щодо передавання аутсорсеру цієї функції, а також щодо контролю за належним виконанням аутсорсером таких перевірок;

банк забезпечив контроль за належною реалізацією аутсорсером таких перевірок на постійній основі;

3) аутсорсер - організація будь-якої форми власності, на виконання якій банк передає функцію щодо перевірки наявності та стану майна, діяльність якої відповідає вимогам законодавства України та вимогам, визначеним банком з урахуванням цього Положення;

4) борг за активом - балансова вартість активу, визначена згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) з бухгалтерського обліку, збільшена на суму сформованого за ним резерву, а також збільшена/зменшена на суму дисконту та/або уцінки/премії.

Для коштів на вимогу в інших банках та строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, які обліковуються за амортизованою собівартістю, балансова вартість активу, крім зазначених вище коригувань, додатково має бути збільшена на суму пасивного залишку за рахунком з обліку нарахованих доходів;

5) боржник - сторона в зобов'язанні (юридична особа, включаючи емітента цінних паперів, або фізична особа), яка повинна сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з умовами укладеного договору/ зобов'язанням емітента за розміщеними від свого імені цінними паперами;

6) бюджетна установа - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організація, створена ними в установленому порядку, що повністю утримується за рахунок державного чи місцевого бюджету;

7) втрати в разі дефолту (LGD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає рівень втрат (збитків) унаслідок дефолту боржника/контрагента;

8) група пов'язаних контрагентів - два або більше контрагентів - юридичних осіб, що згідно з вимогами глави 1 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), визначені як такі, що несуть спільний економічний ризик;

9) група юридичних осіб під спільним контролем - дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем та:

складають консолідовану фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності або

до яких застосовуються вимоги щодо складання консолідованої фінансової звітності згідно з вимогами законодавства України, або

складають комбіновану фінансову звітність із дотриманням Міжнародних стандартів фінансової звітності, у тому числі з метою забезпечення виконання вимог цього Положення;

10) дефолт боржника/контрагента - стан у відносинах між банком і боржником/контрагентом, що характеризується ознаками, визначеними в розділі XVIII цього Положення;

10-1) експлуатаційний етап проєкту - етап реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом, який починає діяти після завершення передексплуатаційного етапу проєкту, але не пізніше ніж:

за проєктним фінансуванням - у термін, що настав раніше з двох: 365 календарний день із дати запланованого завершення будівництва відповідно до початкового плану - графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 365 календарний день із дати початку генерації грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи внаслідок реалізації проєкту;

за об'єктним фінансуванням - у термін, що настав раніше з двох: 180 календарний день із запланованої дати початку генерації грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи внаслідок реалізації проєкту відповідно до початкового плану-графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 90 календарний день із дати визнання в бухгалтерському обліку боржника - юридичної особи активу об'єктом основного засобу;

за фінансуванням нерухомого майна, що генерує дохід (крім багатоквартирного житлового будинку), - у термін, що настав раніше з двох: 365 календарний день із дати запланованого завершення будівництва відповідно до початкового плану-графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 180 календарний день із дати визнання в бухгалтерському обліку боржника - юридичної особи активу об'єктом основного засобу / інвестиційною нерухомістю;

за фінансуванням нерухомого майна, що генерує дохід (багатоквартирний житловий будинок), - день уведення об'єкта в експлуатацію;

11) експозиція під ризиком (EAD) - компонент розрахунку розміру кредитного ризику, що відповідає боргу за активом, який перебуває під ризиком дефолту боржника/контрагента;

12) заміна активу - припинення визнання одного активу внаслідок визнання іншого щодо одного й того самого боржника/контрагента;

13) імовірність дефолту (PD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає ймовірність припинення виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань;

13-1) інтервальний коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу (DebtService Coverage Ratio interval/DSCRi) - показник, який розраховується не рідше ніж один раз на три місяці на підставі даних квартальної фінансової звітності боржника як співвідношення показника "чистий рух коштів від операційної діяльності" і обсягу платежів за зобов'язаннями боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягали сплаті у звітному кварталі, включаючи несплачені платежі, що підлягали сплаті в попередніх періодах;

13-2) коефіцієнт достатності коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи для обслуговування боргу протягом терміну дії кредитного договору (Loan Life Coverage Ratio/LLCR) - показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору і сукупного обсягу боргу боржника - юридичної особи на звітну дату за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери);

13-3) коефіцієнт достатності коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи протягом строку корисного використання (експлуатації) активу/об'єкта для обслуговування боргу за залученими для реалізації проєкту коштами (Project Life Coverage Ratio/PLCR) - показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення строку корисного використання (експлуатації) активу / об'єкта і сукупного обсягу боргу боржника - юридичної особи на звітну дату за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери);

14) коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) - коефіцієнт, що відображає кількісну ймовірність того, що експозиція під ризиком за фінансовим зобов'язанням, яке обліковується за позабалансовим рахунком Плану рахунків, стане балансовою експозицією;

15) коефіцієнт ліквідності забезпечення - кількісний показник, що характеризує зниження ринкової вартості майна, наданого в забезпечення за кредитною операцією, яка може бути отримана за умови продажу такого майна в строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продано за ціною, що дорівнює ринковій (справедливій) вартості, а також ураховує мінімальний рівень витрат на реалізацію забезпечення, що ґрунтується на нормах законодавства України;

15-1) коефіцієнт покриття орендної площі (Vacancy rate/VR) - показник, який відображає частку площі, не зайнятої під оренду, у загальній площі нерухомості під оренду та розраховується як співвідношення кількості квадратних метрів не зайнятої під оренду площі та загальної площі об'єкта оренди;

15-2) коефіцієнт участі ініціатора проєкту у фінансуванні проєкту (фінансовий леверидж) (Debt to Equity Ratio/DER) - показник, який розраховується як співвідношення на звітну дату обсягу зобов'язань боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери, крім коштів, унесених ініціатором проєкту за угодами, умовами яких передбачено повернення цих коштів після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом) і розміру внесків ініціатора проєкту на безповоротній основі / за угодами, умовами яких передбачено повернення цих внесків після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом, у розмірі, що не перевищує суму внесків, унесених ініціатором проєкту на безповоротній основі;

15-3) компанія спеціального призначення (SPE) - юридична особа, що не є пов'язаною з банком особою відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", власником якої є ініціатор/ініціатори (далі - ініціатор) проєкту, яка відповідає одночасно таким умовам:

здійснює діяльність з метою реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом на території України. Значення питомої ваги доходу від діяльності за проєктом за спеціалізованим кредитом у загальному обсязі чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) [ф. 2 (ф. 2-м, 2-мс) р. 2000 гр. 3] за даними квартальної фінансової звітності за останні 12 місяців поспіль становить 90 і більше відсотків;

має контроль над активом/об'єктом, який споруджується / придбавається / управляється внаслідок реалізації проєкту;

16) контрагент банку - будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру, зокрема трудові;

16-1) контроль над активом/об'єктом - спроможність керувати використанням активу/об'єкта та отримувати всі вигоди від нього, включаючи спроможність забороняти іншим суб'єктам господарювання керувати використанням активу/об'єкта та отримувати вигоди від нього, згідно з Міжнародним стандартом фінансової звітності (МСФЗ) 15 "Дохід від договорів з клієнтами";

17) кредитна історія боржника/контрагента - сукупність інформації щодо дисципліни виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань, уключаючи інформацію, отриману з Кредитного реєстру Національного банку (далі - Кредитний реєстр);

18) кредитна операція - вид активних банківських операцій, пов'язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов'язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи;

18-1) кредитний рейтинг за міжнародною шкалою - довгостроковий кредитний рейтинг боржника/країни місцезнаходження боржника/цінних паперів, визначений одним із таких рейтингових агентств, як "Standard & Poor's", "Fitch Ratings" та "Moody's Investors Service";

19) кредитний ризик (CR) - розмір очікуваних втрат (збитків) (EL) за активом унаслідок дефолту боржника/контрагента;

20) кумулятивний коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу (DebtService Coverage Ratio cumulative/DSCRc) - показник, який розраховується як співвідношення майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору, і сукупного обсягу платежів за зобов'язаннями боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягатимуть сплаті за цей період часу;

20-1) майбутній грошовий потік від операційної діяльності боржника - юридичної особи (Future Cash Flow from Operating activities/FCFO) - показник чистого руху коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом згідно з бізнес-планом проєкту, який визначається відповідно до вимог, установлених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, до визначення показника чистого руху коштів від операційної діяльності форми № 3 або № 3-к "Звіту про рух грошових коштів" та теперішня вартість якого визначається із застосуванням первісної ефективної ставки відсотка за спеціалізованим кредитом (для фінансового зобов'язання з плаваючою процентною ставкою - ефективної ставки відсотка, що була розрахована під час останньої зміни номінальної процентної ставки);

20-2) об'єктне фінансування - фінансування (кредитування) придбання активу/об'єкта, включаючи морські, повітряні судна, супутники, рухомий склад залізничного транспорту / вагони, парк транспортних засобів, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок управління (використання / передавання в оренду/лізинг третій стороні) таким активом/об'єктом;

20-3) передексплуатаційний етап проєкту - етап реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом, протягом якого визначення фінансових показників багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи ґрунтується на прогнозному грошовому потоці;

21) судження банку - задокументоване обґрунтоване рішення управлінського персоналу/колегіального органу банку щодо оцінки кредитного ризику за активною банківською операцією, яке ґрунтується на:

принципах, визначених у пункті 13 розділу II цього Положення;

відповідності фактичних дій щодо визначення кожного з компонентів оцінки кредитного ризику вимогам цього Положення та внутрішньобанківських положень;

комплексному та об'єктивному аналізі всієї інформації, що впливає на визначення розміру компонентів і факторів (подій, ознак) оцінки кредитного ризику;

власному досвіді банку, що ґрунтується на надійних, безперервних, актуальних, повних та цілісних статистичних даних, період накопичення яких становить щонайменше п'ять останніх років поспіль (для новостворених банків - період від початку діяльності), що передують даті розрахунку кредитного ризику, або за довший період (за наявності) (далі - власний досвід банку). Статистичні дані мають складати раціональний набір первинних даних (уключаючи дані за періоди фаз економічного зростання та кризи), які забезпечують високу репрезентативність, точність прогнозування і не призводять до викривлення підсумкових даних;

забезпеченні повної, своєчасної та об'єктивної оцінки кредитного ризику з дотриманням принципів, визначених цим Положенням;

22) платоспроможність - здатність боржника/контрагента банку здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань відповідно до умов договорів;

22-1) проєкт - проєкт, фінансування якого здійснюється за одним із видів спеціалізованого кредитування (кредиту);

22-2) проєктне фінансування - фінансування (кредитування) / рефінансування спорудження активів/об'єктів, включаючи атомні станції, електростанції, активи/об'єкти промисловості та інфраструктури, що має форму капітального будівництва, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок використання/експлуатації такого активу/об'єкта;

23) процедура фінансової реструктуризації - комплекс заходів щодо реструктуризації заборгованості та/або господарської діяльності боржника шляхом проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації або процедури досудової санації, що проводиться з особливостями, установленими законодавством України та/або міжнародною практикою;

24) реструктуризація - зміна істотних умов за попереднім договором з метою пом'якшення вимог до боржника у зв'язку з фінансовими труднощами боржника та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов'язань за активом [зокрема: зміна процентної ставки; часткове прощення боргу; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії] шляхом укладання додаткової угоди з боржником;

24-1) спеціалізований кредит - вид довгострокового фінансування (кредитування) боржника - юридичної особи за одним із таких напрямів: проєктне фінансування, об'єктне фінансування, фінансування нерухомого майна, що генерує дохід, який відповідає одночасно таким умовам:

наданий боржнику - юридичній особі, який є компанією спеціального призначення (SPE);

фінансування проєкту здійснюється спільно ініціатором і банком/банками - учасниками консорціуму;

банк отримав у заставу корпоративні права боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом (крім об'єктного фінансування) та має першочергове право на набуття їх у власність у разі невиконання боржником зобов'язань за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в проєкті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);

банк має першочергове право на:

отримання грошових потоків / очікуваних грошових потоків боржника - юридичної особи, що генеруються/генеруватимуться внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом;

набуття у власність активу/об'єкта, що споруджується / придбавається / управляється внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом у разі невиконання / неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором;

банк отримав у заставу майнові права на актив/об'єкт, що споруджується, або актив/об'єкт, що придбавається/управляється внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в проєкті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);

24-2) стрес-тестування боржника - юридичної особи (далі - стрес-тестування боржника) - аналіз спроможності боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед банком в умовах стресу;

{Підпункт 25 пункту 5 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

26) фінансове зобов'язання - зобов'язання банку, що обліковується за активними рахунками позабалансового обліку. До таких зобов'язань належать зобов'язання з кредитування, гарантії, поручительства, акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам і клієнтам, активи до отримання;

27) фінансовий актив - будь-який актив, погашення якого здійснюватиметься з використанням грошей або іншого фінансового інструменту;

27-1) фінансування нерухомого майна, що генерує дохід, - фінансування (кредитування) спорудження/придбання активів/об'єктів нерухомого майна, включаючи торговельні центри, багатоквартирні житлові будинки, виробничі та складські приміщення, офісні будівлі, готелі, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок продажу, управління (використання / передавання в оренду / лізинг третій стороні) активу/об'єкта;

28) цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності;

28-1) чистий рух коштів від операційної діяльності - показник, який визначається за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів" (рядок 3195 графи 3) або розраховується непрямим методом як чистий рух коштів від операційної діяльності з використанням даних квартальної фінансової звітності боржника [форми № 1 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" (1-м, 1-мс) та форми № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати"] відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами), та нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань складання фінансової звітності щодо боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України не складають квартальну фінансову звітність за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів", щодо боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України не складають квартальну фінансову звітність за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів";

29) член родини боржника - фізичної особи - чоловік або дружина, батьки, діти боржника, родинний зв'язок якого/яких з боржником підтверджено документами, передбаченими законодавством України.

Терміни "майбутній об'єкт нерухомості", "неподільний об'єкт незавершеного будівництва", "подільний об'єкт незавершеного будівництва" уживаються в цьому Положенні в значеннях, визначених у статті 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (далі - Закон про гарантування речових прав).

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.

6. Банк здійснює оцінку кредитного ризику станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу банку (файл 02X), визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку, використовуючи при цьому наявну в Кредитному реєстрі інформацію на звітну дату, що передує даті, станом на яку здійснюється оцінка кредитного ризику.

Банки визначають кредитний ризик у валюті, що відповідає валюті активної банківської операції.

Банки визначають величину кредитного ризику за всіма активними банківськими операціями як сукупний розмір кредитного ризику за цими операціями станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, у гривні (з урахуванням кредитного ризику за активними банківськими операціями в іноземній валюті в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком).

7. Банк за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов'язаннями розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківське положення щодо оцінки активу та розрахунку розміру кредитного ризику за таким активом (далі - внутрішньобанківське положення).

Банк розробляє внутрішньобанківські положення, а також установлює оптимальні, економічно обґрунтовані значення показників оцінки фінансового стану боржників/контрагентів, що забезпечують своєчасну та адекватну оцінку розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, особливостей, видів, обсягів та складності здійснюваних операцій.

Методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, є обов'язковими і мінімально необхідними для визначення банком у внутрішньобанківських положеннях.

8. Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника із паперових та/або електронних документів відповідно до вимог, визначених цим Положенням.

Банк використовує для формування кредитної документації (справи) електронні документи, які відповідають вимогам Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про споживче кредитування" та нормативно-правових актів Національного банку щодо застосування електронного підпису в банківський системі, або створені з використанням державних реєстрів, що є у вільному доступі.

Банк у разі формування кредитної документації (справи) боржника з електронних документів повинен забезпечити виконання вимог законодавства України щодо виготовлення та засвідчення їх копій на папері.

8-1. Кредитна документація (справа) боржника має містити дані, які є обов'язковими та мінімально необхідними для належної оцінки кредитного ризику. Перелік документів, які мають міститись у кредитній документації (справі), наведено в додатку 2 до цього Положення.

Банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо визначивши їх у внутрішньобанківському положенні.

Банк накопичує та зберігає ці дані в хронологічному порядку.

Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п'яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін.

9. Банк запроваджує ефективні процеси та контроль, що забезпечують своєчасну ідентифікацію та визначення адекватного розміру кредитного ризику за активом, у тому числі спричиненого належністю боржника/контрагента до групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів, опис яких має міститися у внутрішньобанківському положенні та відповідати вимогам цього Положення.

10. Відповідність внутрішньобанківських положень щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику вимогам цього Положення є предметом оцінки Національним банком.

Банк подає внутрішньобанківські положення щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику Національному банку на його запит, а також уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки.

11. Національний банк має право під час здійснення банківського нагляду вимагати від банку приведення розміру кредитного ризику за активом/активами у відповідність до вимог цього Положення.

Національній банк має право прийняти рішення про неефективність та неадекватність систем управління кредитним ризиком у банку, а також застосування до банку адекватних заходів впливу в разі відсутності в банку чи неподання для ознайомлення Національному банку на його запит або уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки внутрішньобанківських положень, кредитної документації (справи) боржника/контрагента, суджень банку.

12. Банк із метою визначення розміру кредитного ризику за активом ураховує наявну в нього інформацію щодо кредитної історії боржника/контрагента згідно з вимогами цього Положення.

II. Загальні підходи та принципи до визначення кредитного ризику за активами

13. Банк визначає кредитний ризик за активами з дотриманням таких принципів:

1) переваги сутності здійснюваних банком активних операцій над їх формою, який, зокрема, передбачає, що банк:

забезпечує повну та адекватну оцінку кредитного ризику під час здійснення розрахунку розміру кредитного ризику за активом;

установлює для боржника/контрагента економічно обґрунтовані періодичність та розмір сплати ним боргу;

2) своєчасності та повноти виявлення кредитного ризику, який, зокрема, передбачає, що під час оцінки кредитного ризику за активом банк ураховує:

наявну інформацію про боржника/контрагента, у тому числі публічну; інформацію щодо зловживань і шахрайства; репутацію боржника/контрагента; якість менеджменту; відносини боржника/контрагента з іншими банками-кредиторами/контрагентами, у тому числі його кредитну історію;

мету проведення боржником кредитної операції та її відповідність профілю його господарської діяльності;

ступінь взаємозв'язку банку з боржником/контрагентом, включаючи наявність розрахункового рахунку в банку, разові відносини тощо;

макро- та мікроекономічні фактори, що впливають на фінансовий стан та/або бізнес-діяльність боржника/контрагента, поточний стан економіки, стан галузі, до якої належить боржник/контрагент, включаючи його спроможність виконувати свої зобов'язання перед банком, іншими банками-кредиторами/контрагентами, залежність діяльності боржника/контрагента від (специфічних) ринків постачання/збуту продукції/послуг, фактори ризику, пов'язані з об'єктом кредитування тощо;

усю наявну інформацію, необхідну для здійснення банком адекватної оцінки кредитного ризику, у тому числі достовірну фінансову звітність боржника/контрагента;

схильність боржника/контрагента до діяльності в нових, високоризикових сферах діяльності тощо;

ступінь впливу групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів на фінансовий стан боржника - юридичної особи;

прогноз макро- та мікроекономічних факторів, ринкових умов, що впливають на майбутні умови діяльності боржника/контрагента та можуть погіршити його здатність виконувати свої зобов'язання перед банком, зокрема, очікувані: підвищення процентних ставок, збільшення рівня безробіття, зміни в правовому, економічному або технологічному середовищі функціонування боржника/контрагента, зниження попиту на товари/послуги боржника/контрагента;

3) адекватності оцінки розміру кредитного ризику, яка, зокрема, передбачає, що банк під час оцінки кредитного ризику за активом ураховує:

надійність та стабільність платоспроможності боржника/контрагента, що, зокрема, підтверджується результатами аналізу його платоспроможності за останні кілька років, надійності та стабільності бізнесу;

зіставлення розміру боргу боржника/контрагента, валюти та строків погашення боргу з обсягами його діяльності, очікуваними грошовими потоками, що ґенеруватимуться такою діяльністю, що, зокрема, підтверджується фінансовою звітністю/доходами боржника/контрагента, відповідними статистичними даними. Якщо валюта боргу відрізняється від валюти очікуваних грошових потоків для погашення боргу банк ураховує ризик перерахунку однієї валюти в іншу;

позитивний досвід щодо фактичного стану виконання укладених боржником/контрагентом контрактів/угод, спроможність контрагентів боржника/контрагента забезпечувати виконання зобов'язань перед ним тощо;

спрямування боржником отриманих кредитних коштів на цілі, що відповідають виду, обсягу та складності здійснюваної ним господарської діяльності;

готовність акціонерів/власників боржника/контрагента брати на себе відповідальність за виконання боржником/контрагентом зобов'язань перед банком, що, зокрема, підтверджується наявністю достатнього обсягу власного (акціонерного) капіталу боржника/контрагента, наданими акціонерами/власниками боржника/контрагента гарантіями щодо погашення боргу (за потреби) тощо;

4) застосування банком способів (методів) зниження кредитного ризику, що об'єктивно, з дотриманням принципу обережності, забезпечують його мінімізацію. Зокрема, щодо отриманого банком забезпечення є об'єктивні докази існування (наявності); доступності; оцінки ринкової вартості; страхування; контролю банком за належністю стану, схоронністю, вибуттям/заміною забезпечення; можливістю відчуження забезпечення на користь банку;

5) урахування власного досвіду банку під час оцінки кредитного ризику шляхом застосування судження управлінського персоналу/колегіального органу банку в частині:

розширення за потреби переліку факторів, передбаченого цим Положенням, що впливають на клас боржника/контрагента та спричиняють його коригування в бік пониження (погіршення);

визначення значень компонентів кредитного ризику (PD та LGD) за активом у межах діапазонів, передбачених цим Положенням, а також складової компонента LGD - обсягу інших надходжень від боржника, крім вартості наданого заставодавцем забезпечення (RC);

визначення значень субфакторів, компонентів субфакторів багатофакторної моделі за спеціалізованим кредитом у межах діапазонів, передбачених цим Положенням;

оцінки впливу на фінансовий стан боржника - юридичної особи ризиків унаслідок його участі в групі юридичних осіб під спільним контролем та/або групі пов'язаних контрагентів;

доведення відсутності впливу однієї або більше ознак дефолту, визначених цим Положенням, на дефолт боржника/контрагента;

формування висновків про спроможність боржника/контрагента попри наявні фінансові труднощі обслуговувати борг;

розширення за потреби переліку подій та/або ознак дефолту боржника/контрагента, передбачених цим Положенням;

6) достатності та адекватності розроблених банком внутрішніх положень (правил, процедур, контролів), застосування яких забезпечує належну оцінку кредитного ризику за активними банківськими операціями і унеможливлює її викривлення.

14. Банк визначає кредитний ризик за активом починаючи з дня його визнання в бухгалтерському обліку до дня припинення такого визнання.

15. Банк визначає кредитний ризик за активами, що надані таким боржникам/контрагентам:

1) підприємствам та організаціям (крім банків), які відповідно до вимог законодавства України віднесені до категорії великих, середніх та малих підприємств, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам (далі - юридичні особи);

2) органам державної влади та органам місцевого самоврядування (далі - бюджетні установи);

3) фізичним особам, у тому числі фізичним особам - суб'єктам господарювання;

4) банкам.

{Підпункт 5 пункту 15 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 8 від 26.01.2021}

16. Банк визначає кредитний ризик за такими видами активних операцій:

1) кредити, надані юридичним та фізичним особам, бюджетним установам;

2) кредити та вимоги до банків (включаючи операції зворотного репо, розміщення коштів на кореспондентських рахунках, кошти в розрахунках);

3) фінансова дебіторська заборгованість;

4) дебіторська заборгованість за господарською діяльністю;

5) боргові цінні папери (далі - цінні папери);

6) акції та інші фінансові інвестиції (далі - цінні папери);

7) похідні фінансові активи.

17. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом.

18. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику на груповій основі об'єднує фінансові активи в групи з однорідними характеристиками кредитного ризику відповідно до порядку, установленого розділом XI цього Положення.

19. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за активом відповідно до вимог цього Положення та внутрішньобанківського положення визначає значення кожного з компонентів кредитного ризику (PD, LGD та EAD) залежно від виду боржника/контрагента (юридична особа, фізична особа, бюджетна установа, банк, боржник - емітент цінних паперів), виду активу, виду забезпечення, валюти боргу (національна або іноземна), способу оцінки активу (на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом).

20. Банк установлює значення коефіцієнта PD виходячи з класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки своєчасності сплати боргу та з урахуванням інших характеристик, визначених у відповідних розділах цього Положення:

1) боржника за кредитом, оцінка якого здійснюється на груповій основі або за спрощеним підходом;

2) контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, що не перевищує трьох місяців.

21. Банк установлює значення коефіцієнта PD боржника/контрагента:

1) за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю - виходячи з класу контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі кількості календарних днів її визнання в балансі банку;

2) за цінними паперами, зазначеними в пункті 153 розділу XV цього Положення, - виходячи з класу боржника, що є емітентом цінних паперів, визначеного на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою.

22. Банк установлює за іншими боржниками/контрагентами значення коефіцієнта PD виходячи з класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки його фінансового стану та скоригованого з урахуванням факторів, наведених нижче:

1) належності боржника/контрагента до:

групи юридичних осіб під спільним контролем (не враховується для боржника - фізичної особи, у тому числі який є суб'єктом господарювання, та боржника - бюджетної установи);

групи пов'язаних контрагентів (не враховується для боржника - бюджетної установи);

2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, установлених розділом XVII цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів у частині, що не суперечить додатковим характеристикам, визначеним у підпункті 5 пункту 22 розділу II цього Положення);

3) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента, установлених розділом XVIII цього Положення;

4) своєчасності сплати боргу боржником/контрагентом - кількості календарних днів прострочення погашення боргу (ураховується для боржника/контрагента, в оцінці фінансового стану якого не передбачено врахування цього фактора);

5) додаткових характеристик, визначених у додатку 3 до цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів);

{Підпункт 6 пункту 22 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

7) інформації з Кредитного реєстру про клас боржника в інших банках (не враховується для банку-боржника), використовуючи, за потреби, таблицю додатка 4 до цього Положення;

8) характеристик, визначених у пункті 67-4 розділу IV-1 цього Положення (ураховується для боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом).

Банк коригує клас боржника на підставі інформації з Кредитного реєстру тільки за умови, якщо зазначений у Кредитному реєстрі клас боржника був визначений унаслідок коригування на фактори, зазначені в підпунктах 1- 6 пункту 22 та в пункті 23 розділу II цього Положення.

Банк за наявності щодо боржника/контрагента двох або більше факторів, що зумовлюють коригування визначеного на підставі оцінки фінансового стану класу такого боржника/контрагента до різних класів, відносить такого боржника/контрагента до нижчого (гіршого) класу.

23. Перелік коригуючих факторів, визначених у пункті 22 розділу II цього Положення, не є вичерпним. Банк, ураховуючи види, обсяг та складність здійснюваних операцій, керуючись судженням банку, має право доповнити перелік факторів та ознак з метою забезпечення своєчасності і повноти виявлення та оцінки кредитного ризику.

Урахування банком таких додаткових факторів не може призводити до підвищення (поліпшення) класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення.

24. Банк визначає клас боржника - юридичної особи та боржника - емітента цінних паперів, що є юридичною особою, за одним із 10 класів.

25. Банк визначає клас контрагентів за дебіторською заборгованістю, що є фінансовим активом, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, та контрагентів за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю за одним із двох класів.

26. Банк визначає клас інших боржників/контрагентів за одним із 5 класів.

27. Якщо за результатами оцінки визначений банком клас щодо одного боржника за кількома активами відрізняється, то банк визначає клас такого боржника/контрагента за найнижчим (найгіршим) з них і встановлює значення коефіцієнта PD, що відповідає активу з найнижчим (найгіршим) класом, за винятком, якщо:

1) клас боржника/контрагента визначений на підставі вимог пункту 41 розділу III, пункту 103 розділу IX, пункту 140 розділу XIII, пункту 151 розділу XV та пункту 158 розділу XVI цього Положення;

{Підпункт 2 пункту 27 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

3) клас боржника визначений виходячи з оцінки активів на груповій основі, за спрощеним підходом;

4) клас боржника визначений на підставі вимог підпункту 1 пункту 153, абзацу третього пункту 153-2 розділу XVI цього Положення.

28. Банк із метою визначення класу боржника/контрагента, щодо якого є два або більше активів виходячи з найнижчого (найгіршого), користується таблицею, зазначеною в додатку 4 до цього Положення.

29. Банк установлює значення коефіцієнтів PD, виходячи з визначеного класу боржника/контрагента, ґрунтуючись на судженні банку.

Установлені банком значення коефіцієнтів РD не можуть бути нижчими (кращими) значень коефіцієнтів PD, ніж середні значення діапазонів, визначені цим Положенням для відповідних класів боржника/контрагента (крім боржника за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України/інших країн, органами місцевого самоврядування України/інших країн, що мають кредитний рейтинг за міжнародною шкалою).

Банк має право застосовувати нижчі (кращі) значення коефіцієнтів PD, ніж середні значення діапазонів, визначені цим Положенням для відповідних класів боржника/контрагента, у разі одночасного виконання таких умов:

значення коефіцієнтів РD ґрунтуються на власному досвіді банку щонайменше за п'ять років;

внутрішнє положення/внутрішні положення щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику за такими активами погоджене/погоджені Національним банком.

Установлені банком значення коефіцієнтів PD для боржників за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України/інших країн, органами місцевого самоврядування України/інших країн, що мають кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, не можуть бути меншими, ніж нижчі (кращі) граничні значення діапазонів PD для відповідних класів таких боржників, передбачених цим Положенням.

Порядок погодження внутрішнього положення/внутрішніх положень банку встановлюється Національним банком окремим розпорядчим актом.

30. Банк, який здійснює банківську діяльність більше трьох років, установлює значення коефіцієнтів LGD, виходячи з виду застави та рівня покриття боргу заставою, ґрунтуючись на судженні банку. Установлені банком значення коефіцієнтів LGD не можуть бути меншими, ніж нижчі (кращі) граничні значення діапазонів, передбачених цим Положенням.

Банк, який є новоствореним та здійснює банківську діяльність менше трьох років, установлює значення коефіцієнтів LGD, виходячи з виду застави та рівня покриття боргу заставою, ґрунтуючись на судженні банку, але установлені банком значення коефіцієнтів LGD не можуть бути нижчими (кращими), ніж середні значення діапазонів, передбачених цим Положенням.

31. Банк установлює значення коефіцієнтів PD та LGD, що відповідають вищим (гіршим) граничним значенням діапазону, передбаченим цим Положенням для відповідного класу боржника/контрагента та виду забезпечення:

1) якщо немає власного досвіду банку - для банку, який здійснює банківську діяльність більше трьох років;

2) у разі нездійснення/неналежного накопичення власного досвіду банку - для банку, який є новоствореним та здійснює банківську діяльність менше трьох років.

32. Банк визначає розмір експозиції під ризиком (EAD), виходячи з суми боргу за активом, визначеної відповідно до вимог підпункту 4 пункту 5 розділу I цього Положення.

Банк визначає EAD за наданим фінансовим зобов'язанням як суму боргу, визначену згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу I цього Положення, зменшену на суму отриманої банком винагороди і зважену після цього на коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) згідно з додатком 5 до цього Положення.

33. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на індивідуальній основі за такою формулою:

яка ґрунтується на такій формулі: CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд,

де CRінд - розмір кредитного ризику за активом на індивідуальній основі;

PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника/контрагента за активом, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;

LGDінд = 1 - RRінд,

де RRінд - коефіцієнт, що відображає рівень повернення боргу за активом за рахунок реалізації забезпечення та інших надходжень,

EADінд - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки;

CVi - вартість i-го виду забезпечення, що береться до розрахунку кредитного ризику (у разі наявності кількох видів забезпечення за одним активом). Якщо забезпечення немає або не відповідає переліку, критеріям та принципам прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення, то до розрахунку береться значення CV, що дорівнює "0";

ki - коефіцієнт ліквідності i-го виду забезпечення, що визначається банком згідно з додатком 6 до цього Положення. Банк на підставі сформованого судження щодо обсягу витрат на реалізацію забезпечення застосовує нижче (менше) значення коефіцієнта ліквідності забезпечення;

RC - інші надходження, розраховані на основі статистичних даних банку за непрацюючими активами, включаючи страхове відшкодування; сплату за фінансовою порукою; надходження від реалізації майна боржника/майнового поручителя, крім майна, уключеного до розрахунку значення CV; обсяг грошових надходжень боржника від операційної діяльності.

Розмір RC, що включається до розрахунку розміру кредитного ризику, визначається на підставі судження банку, але не може перевищувати п'яти відсотків від суми боргу, що не покрита вартістю забезпечення (з урахуванням коригування на коефіцієнт ліквідності).

34. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику на індивідуальній основі за активами, боржниками за якими є емітенти цінних паперів, визначені в пункті 153 розділу XVI цього Положення, та/або юридичні особи, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів прямо та/або опосередковано є власником 51 і більше відсотків статутного капіталу та одночасно має право вирішального впливу на господарську діяльність боржника, застосовуючи формулу 1 або таку формулу:

де CRінд - розмір кредитного ризику за активом на індивідуальній основі;

PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;

LGDінд = 0,60 - 1,0 - для визначених у пункті 34 розділу II цього Положення боржників, які є емітентами цінних паперів;

LGDінд = 0,45 - для визначених у пункті 34 розділу II цього Положення інших боржників;

EADінд - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки.

Банк обирає формулу 1 або формулу 2 для розрахунку розміру кредитного ризику за активами визначених боржників, ґрунтуючись на сформованому банком судженні.

35. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на груповій основі за такою формулою:

де CRгруп - розмір кредитного ризику за групою фінансових активів;

n - загальна кількість кредитів у групі фінансових активів;

m - порядковий номер кредиту в групі фінансових активів;

EAD - експозиція під ризиком на дату оцінки;

PDгруп - коефіцієнт імовірності дефолту боржників/контрагентів, включених до групи фінансових активів, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;

LGDгруп - коефіцієнт, що відповідає рівню збитків за групою фінансових активів у разі дефолту, визначений згідно з вимогами цього Положення.

35-1. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом за активами боржника - юридичної особи, боржника - фізичної особи за такою формулою:

де СRспрощ - розмір кредитного ризику за активом за спрощеним підходом;

PDспрощ - коефіцієнт імовірності дефолту боржників/контрагентів, визначений банком згідно з вимогами розділу XI-1 цього Положення;

LGDспрощ - коефіцієнт, що відповідає рівню збитків за активом у разі дефолту, визначений згідно з вимогами розділу XI-1 цього Положення;

EAD - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки.

36. Банк визначає своєчасність сплати боржником/контрагентом боргу виходячи з кількості календарних днів прострочення погашення боргу, що є на дату оцінки активу та розміру простроченої заборгованості за активом.

Банк визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу починаючи з наступного робочого дня за днем, коли не відбулося його погашення в термін, передбачений договором, та в розмірі, що перевищує 250 грн. для боржників - фізичних осіб/500 грн. для боржників - юридичних осіб, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату визначення розміру кредитного ризику.

Банк визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитами овердрафт/кредитними картками з дня, наступного за днем, коли не відбулося внесення/перерахування боржником/контрагентом коштів (не за рахунок кредитних коштів банку) в обсязі, не меншому, ніж сума нарахованих доходів, що визнана банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку, у термін, що настав раніше з двох:

1) граничний термін погашення обов'язкового регулярного платежу, установлений умовами договору;

2) 30 календарний день від дня нарахування доходів.

Якщо кількість календарних днів прострочення за основною сумою боргу та за нарахованими доходами є різними, то банк визначає кількість календарних днів прострочення боргу виходячи з більшої кількості календарних днів прострочення.

37. Банк із метою визначення кредитного ризику за активами використовує кредитні рейтинги за міжнародною шкалою у порядку, визначеному цим Положенням, залежно від виду боржника.

38. Банк під час визначення кредитного ризику використовує кредитні рейтинги за міжнародною шкалою таким чином. За наявності одночасно:

1) рейтингу боржника та рейтингу цінних паперів - ураховує нижчий (гірший) рівень рейтингу;

2) рейтингу країни місцезнаходження боржника та рейтингу боржника - ураховує нижчий (гірший) рівень рейтингу;

3) двох різних рейтингів боржника - ураховує рейтинг того рейтингового агентства (компанії), рівень якого є нижчим (гіршим);

4) трьох різних рейтингів боржника - ураховує рейтинг того рейтингового агентства (компанії), рівень якого є нижчим (гіршим) із двох найвищих.

39. Активи, клас боржників/контрагентів за якими з урахуванням вимог пунктів 24 - 26 розділу II цього Положення визначений банком як 10, 2 та 5, є непрацюючими активами.

III. Загальні вимоги до визначення кредитного ризику за кредитами на індивідуальній основі

40. Банк визначає кредитний ризик за: кредитами, наданими юридичним особам, банкам, бюджетним установам (крім довгострокових кредитів, які надані іншим банкам на умовах субординованого боргу, на які зменшується розмір регулятивного капіталу згідно з вимогами Інструкції № 368), та фізичним особам; за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, коштами банків за рахунками умовного зберігання (ескроу) та коштами банків у розрахунках (далі - кошти, розміщені в інших банках), які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

1) строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

2) кредити, що надані іншим банкам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

3) кредити, що надані іншим банкам, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

4) кредити, що надані іншим банкам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

5) кошти на вимогу інших банків (активні залишки);

6) кошти на вимогу в інших банках;

6-1) кошти банків у розрахунках;

7) кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

8) кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

9) вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

10) придбані (створені) знецінені кредити суб'єктів господарювання, що обліковуються за амортизованою собівартістю;

11) кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

12) фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб'єктам господарювання, який обліковується за амортизованою собівартістю;

13) іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

14) кредити, що надані органам державної влади, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

15) кредити, що надані органам місцевого самоврядування, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

16) іпотечні кредити, що надані органам державної влади, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

17) іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

18) придбані (створені) знецінені кредити, що надані органам державної влади та органам місцевого самоврядування, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

19) кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

20) фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам, який обліковується за амортизованою собівартістю;

21) кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

22) іпотечні кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

23) придбані (створені) знецінені кредити фізичних осіб, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

24) кредити в поточну діяльність суб'єктів господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

25) кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

26) кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

27) вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

28) фінансовий лізинг (оренда) суб'єктів господарювання, який обліковується за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

29) іпотечні кредити суб'єктів господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

30) кредити органам державної влади, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

31) кредити органам місцевого самоврядування, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

32) кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

33) кредити, що надані суб'єктам господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

34) кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

35) фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам, який обліковується за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

36) кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

37) іпотечні кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

38) кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

39) кошти на вимогу суб'єктів господарювання (активні залишки);

40) кошти на вимогу фізичних осіб (активні залишки);

41) кошти небанківських фінансових установ (активні залишки);

42) кредити, що надані за операціями репо фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

43) кредити, що надані за операціями репо фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

41. Банк визначає клас 1 боржника та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0" за:

1) коштами в Національному банку;

2) операціями з Публічним акціонерним товариством "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" із провадження ним клірингової діяльності;

3) коштами в центральних банках країн, що мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу за міжнародною шкалою;

4) операціями з Національним банком за договорами, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, розрахунки за якими здійснюються на нетто-основі (без поставки базового активу).

42. Банк визначає клас боржника на підставі оцінки його фінансового стану.

43. Банк - учасник консорціуму для розрахунку кредитного ризику за кредитом, наданим у межах консорціумного кредитування, визначає EAD у розмірі частки його участі в консорціумному кредиті.

Головний банк консорціуму/банк-учасник, відповідальний за виконання договору, визначає EAD для розрахунку кредитного ризику за кредитом у розмірі частки власної участі в консорціумному кредиті.

44. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за кредитом, наданим боржнику - юридичній особі, банку, бюджетній установі, що є нерезидентом, ураховує його кредитний рейтинг за міжнародною шкалою.

45. Банк визначає розмір кредитного ризику за кредитом, наданим боржнику в банківських металах, згідно з вимогами, установленими цим Положенням щодо визначення кредитного ризику за кредитами в іноземній валюті.

46. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за операцією фінансового лізингу (оренди) ураховує актив, переданий ним у фінансовий лізинг (оренду), як заставу за умови належності такого активу до переліку прийнятної застави та з коефіцієнтом ліквідності, які визначені в додатку 6 до цього Положення.

46-1. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за факторинговою операцією з регресом визначає сторону в зобов'язанні (боржника) на підставі сформованого ним судження.

47. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за кредитною операцією, що здійснюється в рамках кредитної лінії, оцінює кожен наданий в її межах транш як окремий кредит у межах ліміту за кредитною лінією згідно з умовами, визначеними договором.

IV. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом)

48. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи, здійснює оцінку фінансового стану:

1) боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України складають квартальну та річну фінансову звітність, - не рідше ніж один раз на три місяці (боржників - юридичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, - на підставі даних річної фінансової звітності, не рідше ніж один раз на 12 місяців).

Річна фінансова звітність боржника/консолідована/комбінована фінансова звітність групи (у разі належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/пов'язаних контрагентів) має бути підтверджена суб'єктом аудиторської діяльності, звіт якого містить немодифіковану думку/модифіковану думку із застереженнями, якщо боржник - юридична особа є резидентом і сукупна експозиція під ризиком (EAD) за всіма активами такого боржника становить 200000 тис. грн або більше;

2) боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України складають тільки річну фінансову звітність, - не рідше ніж один раз на 12 місяців;

3) групи юридичних осіб під спільним контролем, учасником якої є боржник/контрагент, - не рідше одного разу на 12 місяців;

4) юридичних осіб, що входять до групи пов'язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик, учасником якої є боржник/контрагент, - з урахуванням положень підпунктів 1 та 2 пункту 48 розділу IV цього Положення, із використанням даних річної консолідованої фінансової звітності групи (за наявності)/комбінованої фінансової звітності групи, складеної банком відповідно до розробленого ним порядку, який має ґрунтуватися на економічній сутності операцій.

Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи/групи юридичних осіб під спільним контролем, учасником якої є боржник - юридична особа, з установленою у пункті 48 розділу IV цього Положення періодичністю, але не пізніше трьох наступних календарних місяців після встановленого законодавством України/країни місцезнаходження материнської компанії/контролера терміну подання боржником - юридичною особою/материнською компанією/контролером фінансової звітності до органів державної влади.

Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи/групи юридичних осіб під спільним контролем, учасником якої є боржник - юридична особа, на якого/яку не розповсюджуються вимоги абзацу сьомого пункту 48 розділу IV цього Положення, не рідше одного разу на 12 місяців.

49. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника (далі - інтегральний показник).

50. Банк розраховує інтегральний показник із застосуванням логістичної моделі (далі - логістична модель) за такою формулою:

де Z - інтегральний показник;

xі - показники, що визначаються на підставі фінансових коефіцієнтів, розрахованих за даними фінансової звітності боржника - юридичної особи, з урахуванням установлених Національним банком діапазонів для кожного фінансового показника;

βi - коефіцієнти логістичної моделі, що визначаються з урахуванням вагомості показників;

β0 - вільний член логістичної моделі, значення якого актуалізується Національним банком.

Величини xi, β0, βi щороку актуалізуються Національним банком на підставі даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб. Банк для актуалізації логістичної моделі подає до Національного банку дані про класифікацію боржників - юридичних осіб, а також дані їх фінансової звітності, за формою та в строки, установлені Національним банком.

51. Банк розраховує інтегральний показник з урахуванням пояснень щодо визначення моделі розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи, наведених у додатку 7 до цього Положення, виходячи з належності підприємства відповідно до законодавства України до великого, середнього або малого та виду його економічної діяльності.

52. Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи, що належить до великого або середнього підприємства, використовує дані звітності, складеної відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 [далі - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1], що належить до малого підприємства - дані звітності, складеної відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року № 39, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за № 161/4382 (зі змінами) [далі - Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25].

53. Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи, що належить до малого підприємства, яке складає фінансову звітність відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1, використовує дані цієї звітності.

54. Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи/групи юридичних осіб під спільним контролем, який є нерезидентом, здійснює адаптацію даних фінансової звітності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 або 25 виходячи з економічної сутності операцій, які відображаються за відповідними статтями/рахунками.

55. Фінансова звітність, що подається до банку боржником - юридичною особою, що є резидентом, повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером (за наявності такої посади). Копія фінансової звітності, що подається до банку боржником - юридичною особою, що є резидентом, повинна бути завірена керівником або головним бухгалтером (за наявності такої посади).

Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи, що є резидентом, може використовувати фінансову звітність боржника, що розміщена на його офіційному сайті або в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, або оприлюднена у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, або опублікована в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи, що є нерезидентом, може використовувати фінансову звітність боржника, що розміщена на його офіційному сайті або в інших відкритих офіційних джерелах.

56. Банк визначає вид економічної діяльності боржника - юридичної особи згідно з Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457 (зі змінами) (далі - ДК 009:2010), на підставі даних річної фінансової звітності боржника - юридичної особи виходячи з максимального значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у процентах) у загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] з урахуванням вимог, визначених у додатку 7 до цього Положення.

57. Банк визначає клас боржника - юридичної особи залежно від значення інтегрального показника згідно з таблицями 4 та 5 додатка 7 до цього Положення.

58. Банк визначає клас боржника - юридичної особи, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 49-57 розділу IV цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.

59. Банк коригує визначений на підставі розрахунку інтегрального показника фінансового стану клас боржника - юридичної особи, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:

1) своєчасності сплати боргу боржником - юридичною особою з дотриманням таких вимог:

у разі наявності факту прострочення боргу від 31 до 60 днів - банк визначає клас не вище 5;

від 61 до 90 днів - не вище 8;

91 та більше днів - не вище 10;

2) належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;

3) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

4) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;

{Підпункт 5 пункту 59 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

6) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:

якщо клас боржника 9 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на два класи, але не нижче 9;

якщо клас боржника 10 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на три класи.

60. Банк у разі наявності в боржника - юридичної особи, який не належить до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, коригуючих факторів, що відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.

61. Банк коригує клас боржника - юридичної особи з урахуванням фактора належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем з дотриманням зазначених у пункті 61 розділу IV цього Положення вимог.

Банк здійснює оцінку фінансового стану групи юридичних осіб під спільним контролем:

1) шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану такої групи або

2) на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою материнської компанії/контролера.

Банк розраховує інтегральний показник фінансового стану групи юридичних осіб під спільним контролем на підставі консолідованої/комбінованої фінансової звітності групи з дотриманням вимог цього Положення. Банк визначає вид економічної діяльності групи юридичних осіб під спільним контролем згідно з ДК 009:2010 на підставі даних консолідованої/комбінованої річної фінансової звітності групи виходячи з максимального значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у процентах) у загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] групи, з урахуванням вимог, визначених у додатку 7 до цього Положення. Банк визначає вид економічної діяльності групи юридичних осіб під спільним контролем, материнською компанією/контролером якої є нерезидент, та щодо якої в банку немає інформації про максимальне значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у процентах) у загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] групи, таким самим, що і вид економічної діяльності боржника - юридичної особи, що є учасником цієї групи. Банк визначає клас групи юридичних осіб під спільним контролем на підставі інтегрального показника, згідно з таблицями 4 та 5 додатка 7 до цього Положення.

Банк має право визначати клас групи юридичних осіб під спільним контролем на підставі кредитного рейтингу, якщо материнська компанія/ контролер має дійсний на дату оцінки кредитного ризику кредитний рейтинг за міжнародною шкалою не нижчий ніж:

рівень "B-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard&Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "B3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service" та

кредитний рейтинг України за міжнародною шкалою.

Банк до боржника - юридичної особи, який належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, застосовує коригуючі фактори в такий спосіб та в такій послідовності:

1) коригує клас групи юридичних осіб під спільним контролем, визначений на підставі розрахунку інтегрального показника фінансового стану, з урахуванням факторів, визначених у розділі XVII цього Положення, які застосовуються до групи;

2) коригує клас боржника - юридичної особи з урахуванням фактора його належності до групи юридичних осіб під спільним контролем - згідно з вимогами пунктів 61 - 63 розділу IV цього Положення;

3) коригує клас боржника - юридичної особи з урахуванням факторів, визначених у розділах XVII та XVIII цього Положення, на які не впливає належність такого боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем;

4) коригує клас боржника - юридичної особи на інші коригуючі фактори, визначені в пункті 59 розділу IV цього Положення.

Банк у разі наявності в боржника - юридичної особи, який належить до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, коригуючих факторів, що відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.

62. Якщо клас боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, є вищим (кращим), ніж клас групи, то банк формує судження щодо ризиків, на які наражається боржник унаслідок участі в такій групі, та їх можливого впливу на платоспроможність боржника.

Якщо банк на підставі судження доходить висновку, що приналежність боржника - юридичної особи до групи юридичних осіб під спільним контролем не має вагомого впливу на його фінансовий стан, то банк може визначити його клас на рівні, не вищому, ніж на один клас від класу групи.

Якщо такого судження немає, то банк визначає клас боржника на рівні, не вищому, ніж клас групи.

63. Якщо клас боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, є нижчим (гіршим), ніж клас групи, то банк на підставі судження може підвищити клас такого боржника до вищого рівня, але не вище ніж клас групи, за одночасного дотримання таких умов:

1) належність боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем підтверджена консолідованою/комбінованою фінансовою звітністю групи, аудит якої проведено суб'єктом аудиторської діяльності, що включений до Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності та має право відповідно до вимог законодавства України проводити обов'язковий аудит фінансової звітності, або входить до міжнародної аудиторської мережі аудиторських фірм, представлених у цьому реєстрі, та аудиторський звіт якого містить немодифіковану думку/модифіковану думку із застереженням;

2) аудиторський звіт не містить застережень щодо периметра консолідації/комбінації фінансової звітності групи юридичних осіб під спільним контролем;

3) борг боржника - юридичної особи в повній сумі забезпечено:

безумовною та безвідкличною гарантією/фінансовою порукою материнської компанії/контролера та учасника групи юридичних осіб під спільним контролем, фінансова звітність якого свідчить, що він генерує грошові потоки групи або володіє/розпоряджається активами групи (якщо він не є материнською компанією/контролером), наданою безпосередньо на користь банку. Борг боржника може бути забезпечений фінансовою порукою, якщо гарантія не може бути надана материнською компанією/контролером/учасником групи юридичних осіб під спільним контролем виходячи з вимог законодавства країни її/його місцезнаходження, або

безвідкличним резервним акредитивом, що виконує функцію фінансової гарантії, випущеним банком, що має інвестиційний рівень кредитного рейтингу за міжнародною шкалою, на замовлення материнської компанії/контролера/учасника групи юридичних осіб під спільним контролем.

Банк має сформоване судження про відповідність такої гарантії/поруки/резервного акредитива вимогам законодавства країни місцезнаходження учасника групи, який узяв на себе зобов'язання щодо відповідальності за невиконання зобов'язань боржника, про відсутність будь-яких юридичних обмежень щодо виконання взятого зобов'язання та про спроможність, у тому числі фінансову, гаранта/поручителя/банку, що випустив резервний акредитив, виконати надане зобов'язання.

Банк має сформоване судження про відповідність наданої гарантії вимогам законодавства країни учасника групи, який взяв на себе зобов'язання щодо відповідальності за невиконання зобов'язань боржника, та про відсутність будь-яких юридичних обмежень щодо виконання зобов'язань за такою гарантією.

64. Банк коригує (понижує) клас боржника - юридичної особи з урахуванням фактора належності боржника до групи пов'язаних контрагентів згідно з розробленою банком методикою, яка забезпечує своєчасне виявлення та адекватну оцінку ризику на підставі судження банку щодо ризиків, на які наражається боржник унаслідок участі в такій групі, та їх впливу на платоспроможність боржника.

Банк у разі наявності в боржника - юридичної особи, який належить до групи пов'язаних контрагентів, коригуючих факторів, що відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.

{Пункт 65 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

66. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту:

1) боржника - юридичної особи - згідно з таблицею 1 додатка 9 до цього Положення, виходячи зі скоригованого класу та виду економічної діяльності боржника (крім випадків, визначених у підпунктах 2, 3 пункту 66 розділу IV цього Положення);

2) боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, клас якої визначено на підставі інтегрального показника згідно з вимогами пункту 61 розділу IV цього Положення, скоригований клас якого є результатом належності такого боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, - згідно з таблицею 1 додатка 9 до цього Положення, виходячи зі скоригованого класу боржника та виду економічної діяльності групи;

3) боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, клас якої визначено на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою згідно з вимогами пункту 61 розділу IV цього Положення, скоригований клас якого є результатом належності боржника до такої групи, - згідно з таблицею 12 додатка 9 до цього Положення, виходячи зі скоригованого класу боржника та виду економічної діяльності групи [фінансова, страхова, інша (крім фінансової та страхової)].

67. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD також ураховує: динаміку фактичних значень інтегрального показника, якість менеджменту боржника - юридичної особи, наявність та активність ринків збуту продукції, наявність та стан виконання бізнес-плану, інші події та обставини, що можуть впливати на припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

Порядок урахування впливу такої інформації в межах передбаченого цим Положенням для боржника - юридичної особи діапазону банк визначає у внутрішньобанківському положенні.

IV-1. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом

67-1. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом визначає клас такого боржника:

1) на передексплуатаційному етапі проєкту та до 365 (включно) календарного дня після початку дії експлуатаційного етапу проєкту - із застосуванням багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом;

2) починаючи з 366 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту - згідно з вимогами розділу IV цього Положення.

67-2. Банк здійснює оцінку фінансового стану та визначає клас боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом із застосуванням багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом (далі - багатофакторна модель), яка включає фактори, субфактори, компоненти субфакторів для відповідних видів фінансування та етапів проєкту.

Банк визначає показник багатофакторної моделі відповідно до формули 6 цього Положення:

Банк у багатофакторній моделі враховує такі фактори:

Банк визначає значення ваг факторів багатофакторної моделі для відповідних етапів проєкту згідно з таблицею 1 додатка 10 до цього Положення.

Банк визначає значення фактору багатофакторної моделі за формулою 7 цього Положення:

Банк визначає значення фактору характеристики фінансової стабільності боржника (F1) не вище значення субфактору фінансові показники (f1).

Банк визначає значення фактору забезпечення банком належного захисту своїх інтересів (F4) не вище значення субфактору контроль банку за грошовими потоками боржника (f 13).

Банк визначає у внутрішньобанківському положенні, ґрунтуючись на власному досвіді, значення ваг субфакторів багатофакторної моделі для відповідних видів фінансування та етапів проєкту в межах діапазонів, визначених у таблиці 2 додатка 10 до цього Положення.

Банк визначає значення субфактору ƒi багатофакторної моделі за формулою 8 цього Положення:

Банк, ґрунтуючись на власному досвіді, визначає у внутрішньобанківському положенні значення ваг компонентів субфакторів багатофакторної моделі для відповідних видів фінансування та етапів проєкту в межах діапазонів, визначених у таблиці 2 додатка 10 до цього Положення.

Банк здійснює округлення отриманого значення субфактору за математичними правилами округлення з точністю до сотих.

Банк визначає значення компонентів субфакторів багатофакторної моделі для відповідних видів фінансування та етапів проєкту згідно з таблицею 3 додатка 10 до цього Положення.

Банк визначає клас боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом за результатом узагальненої оцінки факторів багатофакторної моделі згідно з таблицею 4 додатка 10 до цього Положення.

67-3. Банк здійснює контроль за відповідністю реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом техніко-економічним, технологічним, дозвільним умовам/вимогам з періодичністю залежно від етапу реалізації проєкту та класу боржника - юридичної особи:

1) протягом передексплуатаційного етапу проєкту: для боржника - юридичної особи, клас якого визначено банком не нижче (гірше) 2, - не рідше ніж один раз на шість місяців, інших боржників - не рідше ніж один раз на три місяці;

2) протягом експлуатаційного етапу проєкту: для боржника - юридичної особи, клас якого визначено банком не нижче (гірше) 2, - не рідше ніж один раз на 12 місяців, інших боржників - не рідше ніж один раз на шість місяців.

67-4. Банк протягом строку дії передексплуатаційного етапу проєкту та до 365 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту на регулярній основі, але не рідше одного разу на 12 місяців здійснює оцінку бізнес-плану проєкту та формує судження щодо реалістичності його виконання у визначені бізнес-планом строки з урахуванням відповідності функціонування боржника / активу / об'єкта правовому / економічному / технологічному / екологічному / соціальному середовищу, у якому функціонує боржник / функціонуватиме актив/об'єкт.

67-5. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:

1) своєчасної сплати боргу боржником з дотриманням таких вимог:

у разі наявності факту прострочення боргу від 31 до 60 днів - банк визначає клас не вище 3;

у разі наявності факту прострочення боргу від 61 до 90 днів - банк визначає клас не вище 4;

у разі наявності факту прострочення боргу 91 та більше днів - банк визначає клас не вище 5;

2) належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем / групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61-64 розділу IV цього Положення;

3) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

4) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;

5) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника, якщо клас боржника 5 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на два класи.

67-6. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом:

1) на передексплуатаційному етапі проєкту / до 365 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту - виходячи зі скоригованого класу боржника згідно з таблицею 10 додатка 9 до цього Положення;

2) починаючи з 366 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту - виходячи зі скоригованого класу боржника, визначеного згідно з розділом IV цього Положення.

67-7. Банк може ухвалити рішення про продовження дії строків, визначених у підпунктах 1 та 2 пункту 67-6 розділу IV-1 цього Положення, на строк до 365 календарних днів, якщо банк на підставі судження довів, що боржник - юридична особа спроможний протягом цього строку забезпечити вихід на повну проєктну потужність відповідно до початкового бізнес-плану / плану-графіка реалізації проєкту.

67-8. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом у межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29-31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD також ураховує: результати моніторингу стану виконання реалізації проєкту; спроможність боржника ефективно продовжити/завершити реалізацію проєкту та досягти запланованих результатів; динаміку фактичних значень фінансових показників; якість менеджменту боржника - юридичної особи; відповідність функціонування боржника / активу / об'єкта правовому / економічному / технологічному / екологічному / соціальному середовищу, в якому функціонує боржник / функціонуватиме актив / об'єкт; визначені банком ризики, що можуть виникнути впродовж строку користування кредитом, та інші події та обставини, що можуть негативно вплинути на виконання боржником своїх зобов'язань.

Банк визначає у внутрішньобанківському положенні порядок урахування впливу такої інформації в межах передбаченого цим Положенням діапазону.

67-9. Банк під час здійснення стрес-тестування боржника - юридичної особи забезпечує належну оцінку потенційних ризиків залежно від виду та етапу реалізації проєкту із застосуванням стрес-тестування за несприятливим сценарієм з урахуванням можливого впливу на діяльність боржника - юридичної особи несприятливих змін у мікро- та макроекономічному середовищі.

Банк забезпечує узгодженість підходів до сценарію стрес-тестування боржника - юридичної особи зі сценарієм, що застосовується банком для управління ризиками.

Банк формує за результатом проведення стрес-тестування боржника - юридичної особи судження щодо спроможності боржника своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед банком в умовах стресу.

V. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи

68. Банк із метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи, у тому числі тієї, яка є суб'єктом господарювання, (далі - боржник - фізична особа) здійснює оцінку його фінансового стану на підставі таких кількісних та якісних показників.

69. Кількісні показники:

1) сукупний чистий дохід: регулярні доходи, отримувані на території України та з джерел за межами України у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, що сплачуються відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору, доходів від надання в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаний до розташованих в Україні портів, з відрахуванням податків та обов'язкових платежів; пенсії; соціальна допомога; проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші пасивні (інвестиційні) доходи з відрахуванням податків; дохід від діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання або від здійснення незалежної професійної діяльності з відрахуванням податків і щомісячних сукупних витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності;

1-1) сукупний обсяг боргового навантаження: сукупний обсяг платежів боржника, що підлягають сплаті відповідно до умов договорів про надання кредитів, укладених боржником із банком, іншими банками та небанківськими фінансовими установами;

2) накопичення на рахунках у банку (інформація надається боржником - фізичною особою за бажанням);

3) коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом (співвідношення обсягу боргу за кредитом до вартості об'єкта кредитування; співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу до обсягу його щомісячних доходів тощо). Оптимальні значення цих коефіцієнтів банк установлює самостійно з урахуванням видів кредитів і залежно від форми їх надання, цільового призначення, строку користування, наявності забезпечення, способу сплати тощо.

69-1. Банк має право під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, заставою за яким є предмет іпотеки (далі - іпотечний кредит), включити до сукупного чистого доходу боржника - фізичної особи сукупний чистий дохід члена родини боржника - фізичної особи за одночасного дотримання таких умов:

1) член родини боржника - фізичної особи відповідно до договору поруки є поручителем за іпотечним кредитом, наданим боржнику - фізичній особі;

2) договором поруки передбачено зобов'язання члена родини боржника - фізичної особи забезпечити виконання зобов'язання за іпотечним кредитом у повному обсязі, уключаючи сплату основного боргу, процентів та інших платежів, передбачених договором;

3) договір поруки передбачає право банку вимагати від поручителя виконання договірного зобов'язання в разі прострочення боржником виконання будь-якого з платежів з погашення боргу за іпотечним кредитом;

4) факт отримання членом родини боржника - фізичної особи доходів протягом дії договору поруки підтверджується достовірними документами, визначеними в пункті 70 розділу V цього Положення;

5) банк отримав інформацію щодо зобов'язань члена родини боржника - фізичної особи за кредитними договорами/договорами поруки, укладеними з банком, іншими банками та небанківськими фінансовими установами;

6) банк визначає кількісні показники боржника - фізичної особи, визначені в пункті 69 розділу V цього Положення, з урахуванням інформації (даних) щодо члена родини боржника - фізичної особи, уключаючи отриману банком відповідно до підпункту 5 пункту 69-1 розділу V цього Положення;

7) банк забезпечує актуалізацію даних/показників, зазначених у підпунктах 4-6 пункту 69-1 розділу V цього Положення, не рідше ніж один раз на рік;

8) кредитна історія члена родини боржника - фізичної особи засвідчує, що на дату оцінки кредитного ризику немає інформації про 5 клас члена родини боржника - фізичної особи;

9) прострочення погашення боргу за наданим банком іпотечним кредитом на дату оцінки кредитного ризику не перевищує 60 календарних днів.

70. Банк для розрахунку кількісних показників ураховує доходи, факт отримання яких протягом дії договору підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи, довідка/декларація про доходи/податкова декларація, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів] або банком-кредитором, який є роботодавцем боржника - фізичної особи або здійснює обслуговування його рахунку.

71. Якісні показники:

1) загальний матеріальний стан клієнта (тобто наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу);

2) соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

3) вік клієнта;

4) кредитна історія боржника.

72. Банк оцінює якісні показники на підставі достовірних документів, у тому числі відповідних копій документів, засвідчених у встановленому законодавством порядку.

73. Оцінка фінансового стану боржника - фізичної особи, яка є суб'єктом господарювання, має здійснюватися банком також з урахуванням аналізу податкової декларації, що подається ним як суб'єктом господарювання за встановленими законодавством України формами. Аналіз податкової декларації боржника - фізичної особи, який є суб'єктом господарювання, має враховувати динаміку показників його діяльності щонайменше за останні 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику за кредитом.

74. Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника - фізичної особи має становити не менше ніж 70 відсотків.

Оптимальні значення кількісних показників, характеристики якісних показників, порядок їх урахування під час оцінки фінансового стану боржника - фізичної особи, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються банком у внутрішньобанківському положенні.

75. Банк визначає періодичність здійснення оцінки поточного фінансового стану боржника - фізичної особи самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу, але не рідше ніж один раз на рік.

76. Банк визначає клас боржника - фізичної особи на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик, у тому числі з урахуванням фактора своєчасності сплати боргу.

1) клас 1 - фінансовий стан високий: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 50 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує сім днів; наявні підстави вважати, що і надалі виконання зобов'язань боржником здійснюватиметься на високому рівні; наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, яке за рівнем ліквідності відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, перевищують їх оптимальні значення;

2) клас 2 - фінансовий стан добрий: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 60 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 8 до 30 днів; наявні підстави вважати, що надалі стан виконання зобов'язань боржником не погіршиться; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, не нижчі, ніж їх оптимальні значення;

3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 70 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; простежуються інші негативні тенденції (зміна місця роботи з погіршенням умов, зростання обсягу зобов'язань боржника - фізичної особи, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу); кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 31 до 60 днів; наявні підстави очікувати надалі погіршення стану виконання боржником зобов'язань; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, не завжди відповідають оптимальним значенням;

4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 80 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; наявні негативні зміни щодо загального матеріального стану клієнта та/або його соціальної стабільності; зростання обсягу зобов'язань боржника - фізичної особи свідчить про високу ймовірність несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 61 до 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, є несуттєво нижчими, ніж їх оптимальні значення;

5) клас 5 - фінансовий стан критичний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи перевищує 80 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, нижчі, ніж їх оптимальні значення.

77. Банк у разі наявності в боржника - фізичної особи характеристик, які відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.

78. Банк визначає клас боржника - фізичної особи, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 68-77 розділу V цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.

79. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - фізичної особи, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:

1) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

{Підпункт 2 пункту 79 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 75 від 04.08.2017}

3) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;

{Підпункт 4 пункту 79 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

5) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:

якщо клас боржника 5 - банк визначає клас цього боржника не вище 5.

80. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи виходячи зі скоригованого класу боржника згідно з таблицею 2 додатка 9 до цього Положення.

81. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD ураховує також інші події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

Банк у внутрішньобанківському положенні визначає такі події та обставини, а також порядок урахування їх впливу в межах установленого цим Положенням діапазону значень PD для боржника - фізичної особи.

VI. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника

82. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника здійснює оцінку його фінансового стану на підставі даних фінансової і статистичної звітності банку-боржника та з урахуванням інформації щодо:

{Підпункт 1 пункту 82 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

2) аналізу якості активів і пасивів;

3) стану ліквідності;

4) аналізу прибутків і збитків;

5) виконання банком-боржником зобов'язань у минулому;

6) наданих та отриманих міжбанківських кредитів;

7) щорічного аудиторського звіту;

8) іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов'язань.

83. Банк здійснює оцінку фінансового стану банку-боржника щомісяця протягом дії договору про надання кредиту на підставі аналізу абсолютних і відносних показників поточної фінансової і статистичної звітності (горизонтальний аналіз) у динаміці, структури активів і пасивів шляхом визначення питомої ваги за окремими статтями в підсумкових даних (вертикальний аналіз) у динаміці щонайменше за останні 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику за кредитом.

84. Оптимальні значення абсолютних показників, характеристики відносних показників, порядок їх урахування під час оцінки кредитного ризику банку-боржника, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються банком у внутрішньобанківських положеннях.

85. Банк визначає клас банку-боржника на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик, уключаючи фактор своєчасності сплати боргу:

86. Банк у разі наявності в банку-боржника характеристик, що відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.

87. Банк визначає клас банку-боржника, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 82-86 розділу VI цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника, згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.

88. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас банку-боржника з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у тому числі:

1) належності банку-боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;

2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

3) вимог щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення.

{Підпункт 4 пункту 88 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

89. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника виходячи зі скоригованого класу:

боржника, що є резидентом, - згідно з таблицею 3 додатка 9 до цього Положення;

боржника, що є нерезидентом, - згідно з таблицею 4 додатка 9 до цього Положення.

90. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значень PD ураховує також інші події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

Такі події та обставини, а також порядок урахування їх впливу в межах передбаченого цим Положенням для банку-боржника діапазону банк визначає у внутрішньобанківському положенні.

VII. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи

91. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи здійснює оцінку його фінансового стану на підставі даних фінансової і бюджетної звітності боржника - бюджетної установи та з урахуванням інформації щодо:

1) стану виконання бюджету боржника - бюджетної установи (далі - бюджет) з урахуванням вимог бюджетного законодавства;

2) обсягу, структури та динаміки загального боргового навантаження бюджету;

3) передбачених у бюджеті витрат на обслуговування та/або погашення наявних зобов'язань;

4) іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов'язань.

92. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - бюджетної установи не рідше ніж один раз на три місяці на підставі аналізу абсолютних та відносних показників поточної фінансової і бюджетної звітності в динаміці щонайменше за останні 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику за кредитом.

93. Оптимальні значення абсолютних показників, характеристики відносних показників, порядок їх врахування під час оцінки кредитного ризику боржника - бюджетної установи, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються банком у внутрішньобанківських положеннях.

94. Банк визначає клас боржника - бюджетної установи на підставі оцінки його фінансового стану та іншої інформації, визначеної в пункті 91 розділу VII цього Положення, відповідно до наведених нижче характеристик, а також з урахуванням фактору своєчасності сплати боргу:

1) клас 1 - фінансовий стан високий: абсолютні та відносні показники фінансової і бюджетної звітності є позитивними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного звітних років є позитивно стабільною; фінансові можливості свідчать про спроможність своєчасного виконання зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 90 відсотків від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов'язань забезпечують покриття витрат на виконання зобов'язань за кредитом, а також інших зобов'язань; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує семи днів; немає іншої інформації, що свідчить про ризики несвоєчасного виконання зобов'язань.

Очікується, що і надалі фінансова діяльність здійснюватиметься на високому рівні;

2) клас 2 - фінансовий стан добрий: характеристики віднесення боржника - бюджетної установи до цього класу близькі за характеристиками до класу 1, проте ймовірність підтримки окремих із них на високому рівні впродовж наступних не менше ніж трьох місяців є низькою; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 80 відсотків від планового; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 8 до 30 днів;

3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: абсолютні та відносні показники фінансової і бюджетної звітності погіршуються, їх динаміка впродовж попереднього та поточного звітних років є різноспрямованою; фінансові можливості свідчать про наявні труднощі зі своєчасним виконанням зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 70 відсотків від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов'язань не забезпечують повного покриття витрат на виконання зобов'язань за кредитом, а також інших зобов'язань; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 31 до 60 днів; наявна інша інформація, що свідчить про ризики несвоєчасного виконання зобов'язань;

4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: окремі абсолютні та відносні показники поточної фінансової і бюджетної звітності є незадовільними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного звітних років має тенденцію до погіршення; фінансові можливості свідчать про високу ймовірність несвоєчасного та/або не в повній сумі виконання зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 60 відсотків від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов'язань не покривають витрати на виконання зобов'язань за кредитом, а також інших зобов'язань; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 61 до 90 днів; наявна інша інформація про ризики несвоєчасного виконання зобов'язань;

5) клас 5 - фінансовий стан критичний: абсолютні та відносні показники поточної фінансової і бюджетної звітності є стабільно незадовільними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного років не має позитивних тенденцій; фінансові можливості свідчать про високу ймовірність невиконання зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного років становить менше ніж 60 відсотків від планового; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів.

95. Банк у разі наявності в боржника - бюджетної установи характеристик, що відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.

96. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - бюджетної установи, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:

1) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

2) вимог щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;

{Підпункт 3 пункту 96 розділу VII виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

4) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:

якщо клас боржника 5 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на два класи.

97. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи виходячи зі скоригованого класу боржника згідно з таблицею 5 додатка 9 до цього Положення.

98. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD ураховує також події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

Банк у внутрішньобанківському положенні визначає такі події та обставини, а також порядок урахування їх впливу в межах установленого цим Положенням діапазону значень PD для боржника - бюджетної установи.

VIII. Вимоги до визначення розміру кредитного ризику за придбаними кредитами

99. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитами, що придбані в іншому банку або небанківській фінансовій установі (далі - придбані кредити), залежно від умов їх первісного визнання банком.

100. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за придбаними кредитами, за якими під час первісного визнання банк на підставі судження визначив, що погашення боргу здійснюватиметься виключно шляхом реалізації забезпечення, за формулою:

де CRпридб - розмір кредитного ризику за придбаним кредитом;

PDпридб - коефіцієнт імовірності дефолту боржника за придбаним кредитом. Банк визначає значення коефіцієнта PD, що дорівнює "1,0", і не застосовує встановлені цим Положенням процедури щодо визначення ймовірності дефолту боржника;

EADпридб - експозиція під ризиком за придбаним кредитом на дату оцінки;

CVi - вартість i-го виду забезпечення, що береться до розрахунку кредитного ризику (у разі наявності кількох видів забезпечення за одним придбаним кредитом), обчислена згідно з вимогами пункту 120 розділу Х цього Положення, починаючи з дати визнання кредиту непрацюючим та незалежно від того, яким банком кредит визнано непрацюючим. Якщо забезпечення немає або не відповідає переліку, критеріям та принципам прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення, то до розрахунку береться значення CV, що дорівнює 0;

ki - коефіцієнт ліквідності i-го виду забезпечення, що визначається банком згідно з додатком 6 до цього Положення.

101. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за придбаними кредитами, за якими під час первісного визнання банк на підставі судження визначив, що погашення боргу здійснюватиметься виключно за рахунок внесків боржника або як за рахунок внесків боржника, так і за рахунок реалізації забезпечення, аналогічно до розрахунку кредитного ризику за кредитами, що надані банком.

IX. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника за наданим фінансовим зобов'язанням

102. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за наданими фінансовими зобов'язаннями на індивідуальній основі або за спрощеним підходом. Банк здійснює оцінку кредитного ризику за наданими фінансовими зобов'язаннями, які обліковуються за позабалансовими рахунками таких груп:

1) надані гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти;

2) зобов'язання з кредитування, що надані банкам;

3) зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам;

4) валюта та банківські метали до отримання;

5) валюта та банківські метали до отримання за контрактами, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, розрахунки за якими здійснюються на нетто-основі (без поставки базового активу);

6) цінні папери до отримання за операціями андерайтингу;

7) активи до отримання за контрактами, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, розрахунки за якими здійснюються на нетто-основі (без поставки базового активу);

8) активи до отримання.

103. Банк визначає клас 1 боржника/контрагента та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0", за:

1) зобов'язаннями з кредитування, що надані клієнтам (крім банків), які є відкличними і безризиковими, тобто умовами договору, за якими визначено безумовне право банку без попереднього повідомлення боржника в односторонньому порядку відмовитися від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, уключаючи обставини щодо погіршення фінансового стану боржника та/або несвоєчасного виконання ним договірних зобов'язань перед банком;

2) зобов'язаннями Національного банку за договорами, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, розрахунки за якими здійснюються на нетто-основі (без поставки базового активу).

104. Банк бере до розрахунку розміру кредитного ризику за наданим фінансовим зобов'язанням, що є безвідкличним, експозицію під ризиком (EAD), визначену згідно з вимогами пункту 32 розділу II цього Положення, застосовуючи значення CCF залежно від терміну дії, виду та характеристик фінансового зобов'язання згідно з таблицею додатка 5 до цього Положення.

105. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника за наданим фінансовим зобов'язанням, що є безвідкличним, залежно від виду боржника (боржник - юридична особа, боржник - фізична особа, банк-боржник, боржник - бюджетна установа, боржник - юридична особа за спеціалізованим кредитом) згідно з вимогами розділів IV - VII (відповідно) та розділу XI-1 цього Положення.

106. Банк відносить до класу 1 боржника за наданим фінансовим зобов'язанням, що є безвідкличним, до часу його виконання, якщо на нього не поширюються:

1) ознаки, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

2) вимоги щодо визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;

{Підпункт 3 пункту 106 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

4) інформація з Кредитного реєстру про клас боржника 10 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом)/5 (для інших боржників, крім банків).

X. Критерії та принципи прийнятності забезпечення за кредитними операціями з метою зменшення кредитного ризику

107. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням за умови її належності до переліку забезпечення, визначеного в додатку 6 до цього Положення, та одночасного дотримання таких принципів:

1) принцип безперешкодного стягнення. Передбачає, що предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності:

наданий банку на строк не менший, ніж строк дії кредитного договору;

оформлений у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності відповідно до вимог законодавства України;

має вищий пріоритет обтяження на користь банку у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України на строк не менше ніж строк дії кредитного договору;

не має обмежень щодо звернення банком стягнення на заставне майно/забезпечення на підставі права довірчої власності та подальшої його реалізації в разі невиконання боржником зобов'язань за договором. Обмеженнями є: наявність законодавчих обмежень щодо прийняття в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності або звернення стягнення на предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, або реалізації предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності (за винятком обмежень, передбачених Законами України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті”, "Про фінансову реструктуризацію" та "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у частині застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що розташована на території районів та міст обласного значення, не включених до переліку, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 “Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях”); наявність судового рішення, яке позбавляє банка-кредитора права на звернення стягнення на предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, яке набрало законної сили та не було оскаржено банком-кредитором у встановленому законодавством України порядку; втрата банком-кредитором права на звернення стягнення на предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності внаслідок несвоєчасного подання кредиторських вимог або відмови від прийняття застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у власність під час виконавчого провадження тощо; інші обмеження, визначені банком;

не може бути відчуженим заставодавцем без попереднього погодження з банком відповідно до вимог законодавства України;

не наражається на специфічні ризики втрати [наприклад, майно, що не має активного ринку збуту; майно з короткими строками експлуатації/зберігання (до трьох місяців); майно, на яке поширюються законодавчо визначені особливості його правового регулювання, зумовлені специфічною природою такого майна, тощо];

у формі нерухомого майна [включаючи неподільний об'єкт незавершеного будівництва, подільний об'єкт незавершеного будівництва (далі - об'єкт незавершеного будівництва), майбутні об'єкти нерухомості], цілісного майнового комплексу, устаткування - за умови, що вони розташовані на території України;

у формі транспортних засобів - за умови, що вони зареєстровані на території України;

2) принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення банком оцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її продажу сторонньому покупцеві. Тобто, є ринок, на якому застава/забезпечення на підставі права довірчої власності може бути реалізована в разі звернення на неї стягнення або застава/забезпечення на підставі права довірчої власності може бути спрямована безпосередньо на погашення зобов'язань боржника.

Переоцінка вартості застави/забезпечення на підставі права довірчої власності має здійснюватися банком на регулярній основі, зокрема, нерухомого майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості), об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування - не рідше одного разу на дванадцять місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць; іншого майна - не рідше одного разу на шість місяців.

Якщо від дати останньої оцінки/перегляду вартості предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності відбулися суттєві зміни в умовах його функціонування, фізичному стані та/або стані ринку подібного майна (пошкодження, знищення, знецінення, завершення реконструкції, уведення в експлуатацію тощо) та/або зміна цільового призначення (використання), то банк має забезпечити проведення переоцінки такого майна незалежно від установленої вище періодичності.

Банк з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує ринкову (справедливу) вартість забезпечення у вигляді:

цінного папера - визначену з урахуванням вимог розділів XV та XVI цього Положення;

нерухомого майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості), об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, майнових прав (крім майнових прав на грошові кошти), товарів в обороті або в переробці, біологічних активів - визначену суб'єктом оціночної діяльності або оцінювачем майна - працівником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, які не є пов'язаними з банком особами (афілійованими, спорідненими, асоційованими), відповідно до законодавства України (без урахування податку на додану вартість).

Банк має право використовувати ринкову (справедливу) вартість визначених видів забезпечення з метою розрахунку розміру кредитного ризику, якщо суб'єкт оціночної діяльності, який її визначив, відповідає одночасно таким критеріям:

банк отримав інформацію про суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, що виконують оцінку в його складі, розміщену на веб-сайті Фонду державного майна України (адреса сайта - http://www.spfu.gov.ua/), про:

уключення суб'єкта оціночної діяльності до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;

наявність у суб'єкта оціночної діяльності чинного сертифіката за напрямами оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність з оцінки визначених видів забезпечення;

досвід практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності на ринку України з оцінки майна не менше ніж п'ять років, з яких не менше ніж три роки за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;

досвід практичної діяльності оцінювачів, які виконують оцінку в складі суб'єкта оціночної діяльності, не менше ніж два роки, з яких не менше ніж один рік за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;

відсутність упродовж трьох останніх років, що передують даті, на яку здійснюється оцінка кредитного ризику, інформації про суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, які виконують оцінку в його складі, щодо порушень нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні; фактів порушень обмежень щодо проведення оцінки майна, установлених законодавством України; рецензій на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний;

банк за запитом отримав інформацію від Національного банку про те, що в Національному банку упродовж останніх трьох років, що передують даті її надання, немає інформації про рецензію на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.

Така інформація актуалізується банком не рідше одного разу на шість місяців;

нерухомого майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості), земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, що визначена в договорі купівлі-продажу, - у разі їх придбання не раніше ніж за три місяці до дати укладення договору застави/забезпечення на підставі права довірчої власності. Таку вартість банк може використовувати до дати її перегляду відповідно до встановленої в цьому пункті періодичності;

3) принцип збереження. Передбачає наявність договору страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати/пошкодження, вигодонабувачем за яким є банк. Дія цього принципу поширюється на види застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, визначені в рядках 13-15, 18, 20-22, 24, 27, 28, 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення.

Банк має розробити внутрішньобанківську процедуру страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що, зокрема, повинна містити:

критерії та порядок відбору страхових компаній;

мінімальні вимоги до договорів страхування, зокрема мінімальний перелік ризиків, від яких повинен бути застрахований кожний із видів забезпечення;

4) принцип наявності. Передбачає здійснення банком/аутсорсером перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на регулярній основі. Документами, що засвідчують факт контролю, є: договір обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, - для майна, визначеного в рядках 13, 18 таблиці додатка 6 до цього Положення/акт, засвідчений працівником банку/аутсорсером, - для майна, визначеного в рядках 13, 15, 16, 18, 19, 23 таблиці додатка 6 до цього Положення/судження банку, що відповідає вимогам пункту 116-2 розділу X цього Положення, - для майна, визначеного в рядках 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення/акт, засвідчений працівником банку/аутсорсером та заставодавцем/уповноваженою особою, яка на законних підставах володіє (користується) майном, отриманим банком у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності/керівником юридичної особи, яка забезпечує охорону (зберігання) майна, отриманого банком у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, - для іншого майна, визначеного в додатку 6 до цього Положення, або договір страхування майна, умовами якого встановлено, що банк-заставодержатель виконує функції страхового посередника між страховою компанією та заставодавцем, і підписання якого сторонами договору засвідчує проведення банком перевірки наявності та стану заставленого майна/забезпечення на підставі права довірчої власності. Період від дати останньої перевірки до дати визначення розміру кредитного ризику не може перевищувати: для нерухомого майна (крім об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості), об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - дванадцять місяців; для товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не більше одного місяця; для іншого майна - шість місяців; для об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості - чотири місяці.

Банк/аутсорсер у разі отримання відомостей про ризик втрати/зміни цільового призначення (використання) майна здійснює позачергову перевірку наявності та стану такого забезпечення.

Договір обов'язкового страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, є документом, що засвідчує факт контролю за умови, що:

договір відповідає вимогам Порядку і правилам обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2011 року № 358 (зі змінами);

вигодонабувачем за таким договором є банк;

кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, забезпеченим предметом іпотеки, не перевищує 90 календарних днів;

5) принцип належного захисту банком своїх інтересів як кредитора. Передбачає, що банком ужито адекватних заходів зі стягнення та/або реалізації предметів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності шляхом використання його прав, що забезпечують дотримання принципу безперешкодного стягнення майна відповідно до підпункту 1 пункту 107 розділу X цього Положення. Дія цього принципу поширюється на предмети, що є заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за непрацюючими активами.

108. Банк має право передати проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг за умови:

1) прийняття рішення уповноваженим органом банку щодо передавання проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг та обґрунтування необхідності прийняття такого рішення;

2) визначення структурного підрозділу/відповідальних осіб, який/які здійснюватиме/здійснюватимуть контроль за реалізацією аутсорсером проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності;

3) визначення у внутрішньобанківських нормативних документах вимог цього Положення щодо параметрів якості аутсорсингу, порядку проведення верифікації аутсорсера, порядку здійснення контролю за належним виконанням послуг аутсорсером;

4) визначення у внутрішньобанківських нормативних документах вимог цього Положення щодо порядку дій банку в разі порушення аутсорсером умов договору або відмови банку від аутсорсингу, виконання якого забезпечить безперервність процесу перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, банком самостійно;

5) забезпечення належного контролю за якістю виконання перевірок наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, переданих на аутсорсинг;

6) забезпечення моніторингу та контролю за ризиками, пов'язаними з передаванням проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг.

109. Банк під час визначення кредитного ризику за кредитними операціями використовує вартість прийнятного забезпечення з урахуванням коефіцієнтів ліквідності відповідно до додатка 6 до цього Положення.

110. Банки - учасники консорціуму з метою розрахунку розміру кредитного ризику розподіляють вартість забезпечення, наданого заставодавцями/довірчими засновниками, згідно з умовами договору про консорціумне кредитування між банками - учасниками консорціуму пропорційно до частки їх участі в консорціумному кредитуванні.

111. Банк - учасник консорціуму з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує забезпечення за умови наявності документів, що підтверджують:

1) обтяження забезпечення на користь одного з банків - учасників консорціуму у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України;

2) право банку - учасника консорціуму на частину коштів від реалізації такого забезпечення, що відповідає частці його участі в консорціумному кредитуванні, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.

112. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення у вигляді грошового покриття, що розміщене в банку-кредиторі, у розмірі незнижувального залишку, установленого умовами договору та підтвердженого фактичним рівнем залишку коштів на рахунку.

113. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті або в переробці за одночасного дотримання таких умов:

1) є заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за кредитом, загальний строк дії кредитного договору за яким, у тому числі з урахуванням унесених до нього змін, не перевищує 12 місяців;

2) договір про надання кредиту та/або договір застави/договір про встановлення довірчої власності визначають: докладний опис предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності; періодичність здійснення переоцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з дотриманням термінів, передбачених у цьому розділі; право банку/аутсорсера на постійній основі здійснювати одноосібно контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною товарів на інші;

3) право власності заставодавця на товари підтверджене документально;

4) наявність товарів, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, підтверджується даними фінансової звітності заставодавця/довірчого засновника, що подається до банку;

5) товари, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, зберігаються в приміщеннях/на складах/у резервуарах, що забезпечують їх належну схоронність та якість, ураховують строки та умови збереження (підтримання оптимальних: вологості, температурного режиму, циркуляції повітря тощо);

6) банк/аутсорсер здійснює належний контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною товарів на інші. Такий контроль передбачає, що вибуття/заміна товарів на інші не можуть бути здійснені без згоди банку/аутсорсера; уключає відстеження запасів товарів, їх динаміки, суттєвих змін видів і характеристик товарів (кількісних та якісних, які впливають на їх ринкову вартість), що надходять замість тих, що вибувають.

{Абзац другий підпункту 6 пункту 113 розділу X виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

Порядок організації та забезпечення належного контролю за заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті банк визначає у внутрішньобанківських положеннях.

114. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті або в переробці за умови їх відповідності вимогам пункту 113 розділу X цього Положення; в обсязі, що відповідає середньомісячному залишку за останні три календарних місяці поспіль, які передують звітній даті, але не більше, ніж вартість, визначена в договорі застави/договорі про встановлення довірчої власності з коефіцієнтом ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.

115. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів за одночасного дотримання таких умов:

1) договір про надання кредиту та/або договір застави/договір про встановлення довірчої власності визначають: докладний опис предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності; періодичність здійснення переоцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з дотриманням термінів, передбачених у цьому розділі; право банку/аутсорсера на постійній основі здійснювати контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною біологічних активів на інші;

2) біологічні активи, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, зберігаються в умовах, що забезпечують їх належну схоронність та якість (спеціальні приміщення), ураховують строки та умови збереження (підтримання оптимальних вологості, температурного режиму, циркуляції повітря тощо);

3) банк/аутсорсер здійснює належний контроль за наявністю/ належною схоронністю/вибуттям/заміною біологічних активів на інші. Такий контроль передбачає, що вибуття/заміна біологічних активів на інші не можуть бути здійснені без згоди банку/аутсорсера; уключає відстеження запасів біологічних активів, їх динаміки, суттєвих змін видів і характеристик (кількісних та якісних, які впливають на їх ринкову вартість), що надходять замість тих, що вибувають.

{Абзац другий підпункту 3 пункту 115 розділу X виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

Порядок організації та забезпечення належного контролю за заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів банк визначає у внутрішньобанківських положеннях.

116. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів за умови їх відповідності вимогам пункту 115 розділу X цього Положення; в обсязі, що відповідає середньомісячному залишку за останні три календарних місяці поспіль, які передують звітній даті, але не більше, ніж вартість, визначена в договорі застави/договорі про встановлення довірчої власності; за нижчою між балансовою та ринковою вартостями; з коефіцієнтом ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.

116-1. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення, визначеного в рядку 31 таблиці додатка 6 до цього Положення, у вигляді гарантій/договорів страхування ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (далі - ЕКА) за одночасного дотримання таких умов:

1) сукупний обсяг зобов'язань ЕКА за всіма укладеними ЕКА угодами (сума угод) щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами не перевищує розміру власного капіталу ЕКА;

2) ЕКА не має невиконаних більше 90 календарних днів поспіль зобов'язань за укладеними ЕКА угодами щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами за підстав інших, ніж визначені в частині другій статті 11 Закону України "Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту" (далі - Закон про кредитування експорту).

Банк визначає дотримання умов, зазначених в підпунктах 1, 2 пункту 116-1 розділу X цього Положення, на підставі інформації:

наданої ЕКА банку відповідно до умов наданих гарантій/договорів страхування;

оприлюдненої ЕКА відповідно до вимог статті 10 Закону про кредитування експорту;

отриманої банком з інших відкритих офіційних джерел.

116-2. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості за одночасного дотримання таких умов:

1) на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості поширюються вимоги Закону про гарантування речових прав;

2) замовник будівництва/девелопер будівництва/управитель фонду фінансування будівництва об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості забезпечує дотримання вимог Закону про гарантування речових прав;

3) банк здійснює контроль за станом виконання графіка будівництва за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості. Така інформація актуалізується банком не рідше одного разу на чотири місяці;

4) графік будівництва за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості виконується в строк або із затримкою не більше ніж на 120 календарних днів;

5) загальна кількість днів урахування вартості об'єкта незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості під час розрахунку розміру кредитного ризику не перевищує 1095 календарних днів від зазначеного в Реєстрі будівельної діяльності дня початку виконання будівельних робіт за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості;

6) банк у внутрішньобанківських положеннях визначив порядок та процедури роботи банку із забезпеченням у вигляді об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, які забезпечують дотримання банком критеріїв та принципів прийнятності забезпечення, визначених цим Положенням;

7) банком з дотриманням внутрішньобанківських положень, зазначених у підпункті 6 пункту 116-2 розділу X цього Положення, сформовано судження щодо відповідності об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості вимогам цього Положення.

117. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договорами наступної застави, якщо першочергове право вимоги за договором забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності як заставодержателю належить банку у частині, пропорційній розміру експозиції під ризиком (EAD) за кожною кредитною операцією.

118. Якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 календарних днів, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності може братися до розрахунку величини кредитного ризику за всіма кредитами за умови, що в договорах про надання кредитів, забезпеченням за якими є один предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, у разі невиконання боржником умов одного з договорів передбачено право банку на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокового погашення за рахунок реалізації предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності. Якщо такої умови в договорах про надання кредиту немає, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності використовується з метою зменшення ризику за одним із кредитів, погашення боргу за яким прострочено понад 30 календарних днів.

119. У разі погашення простроченого боргу за кредитом використання банком цього предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за іншими кредитами в одному банку з метою зменшення ризику відновлюється.

120. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за непрацюючим активом, заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за яким є майно/майнові права, визначені в пунктах 12 - 28 таблиці додатка 6 до цього Положення, бере до розрахунку їх вартість:

1) від 1 дня визнання активу непрацюючим до 730 днів уключно - в обсязі не більше 100 відсотків;

2) від 731 до 1095 днів уключно - в обсязі не більше 70 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

3) від 1096 до 1460 днів уключно - в обсязі не більше 50 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

4) від 1461 днів - 0%.

Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за непрацюючим активом, заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за яким є майно, визначене в рядках 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення, бере до розрахунку його вартість:

від 1 дня визнання активу непрацюючим до 180 днів уключно - в обсязі не більше 100 відсотків;

від 181 до 270 днів уключно - в обсязі не більше 70 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

від 271 до 365 днів уключно - в обсязі не більше 50 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;

від 366 днів - 0 відсотків.

Вимоги пункту 120 розділу X цього Положення не поширюються на предмети застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, звернення стягнення/реалізація на які/яких обмежена Законами України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті”, "Про фінансову реструктуризацію" та "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у частині застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що розташована на території районів та міст обласного значення, не включених до переліку, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року № 32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях".

Банк здійснює відлік зазначених в абзацах другому - п'ятому пункту 120 розділу Х цього Положення строків починаючи з дня, наступного за днем припинення відповідних законодавчих обмежень, визначених в абзаці одинадцятому пункту 120 розділу Х цього Положення.

121. Банк не бере до розрахунку розміру кредитного ризику вартість забезпечення, якщо воно:

1) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31 додатка 6 до цього Положення, і надано за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 90 днів поспіль (крім умов, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього пункту);

2) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31 додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 365 днів поспіль, і наданим боржнику, щодо якого запроваджено процедуру фінансової реструктуризації, учасниками якої є банки - резиденти України, за умови, що строк дії забезпечення не менше ніж строк фінансової реструктуризації боржника та банк зберігає право звернути стягнення на таке забезпечення як протягом проведення процедури такої реструктуризації, так і після її завершення;

3) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31 додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 1095 днів поспіль, і наданим боржнику щодо якого запроваджено процедуру фінансової реструктуризації, учасниками якої є банки - резиденти України, банки-нерезиденти, іноземні державні експортні кредитні агенції, міжнародні фінансові організації, утримувачі єврооблігацій, за умови, що строк дії забезпечення не менше ніж строк фінансової реструктуризації боржника та банк зберігає право звернути стягнення на таке забезпечення як протягом проведення процедури такої реструктуризації, так і після її завершення;

3-1) надано банку заставодавцем/довірчим засновником, який є пов'язаною з ним особою відповідно до вимог Закону України "Про банки і банківську діяльність", за кредитом, прострочення погашення боргу за яким становить більше ніж 30 календарних днів;

4) належить до переліку, визначеного в пунктах 3 - 12 таблиці додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 90 днів поспіль;

5) належить до переліку, визначеного в пунктах 13-28 таблиці додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 1460 днів поспіль;

6) не відповідає іншим вимогам щодо забезпечення, визначеним цим Положенням.

XI. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника/контрагента, уключеного до групи фінансових активів

122. Банк об'єднує фінансові активи з однорідними характеристиками, визначеними в пункті 123 розділу XI цього Положення, у групи та розраховує розмір кредитного ризику на груповій основі.

Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитами на груповій основі, використовуючи формулу 3.

123. Банк об'єднує фінансові активи в групи на дату оцінки кредитного ризику, застосовуючи в такій послідовності такі характеристики однорідності:

1) спрямованість (кредит, наданий боржнику - фізичній особі або боржнику - юридичній особі; фінансова дебіторська заборгованість);

2) загальна сума боргу одного боржника/контрагента за всіма кредитами, які оцінюються на груповій основі, не перевищує граничну суму, установлену цим Положенням для відповідної групи;

3) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж щомісяця або щокварталу в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;

4) вид продукту:

кредит, наданий боржнику - юридичній особі (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом);

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є предмет іпотеки;

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є транспортні засоби;

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є інші види застави (крім предмета іпотеки/транспортних засобів) або застави немає;

кредит, наданий боржнику - фізичній особі, який є суб'єктом господарювання, на придбання майна, товарів (робіт, послуг), пов'язаних із підприємницькою діяльністю;

фінансова дебіторська заборгованість;

5) кількість кредитних договорів, уключених до будь-якої групи, визначеної відповідно до абзаців другого - сьомого підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення, становить щонайменше 500 штук;

6) дрібність (борг за кредитним договором, уключеним до будь-якої групи, визначеної відповідно до абзаців другого - сьомого підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення, не перевищує 0,2 відсотка від загальної суми боргу за відповідною групою). Ця характеристика застосовується одноразово (без циклічності).

124. Банк об'єднує в групи фінансову дебіторську заборгованість, за якою строк погашення згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців та загальна сума боргу контрагента не перевищує 20 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - групи фінансової дебіторської заборгованості).

125. Банк за групами фінансової дебіторської заборгованості визначає клас контрагентів, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості календарних днів прострочення погашення боргу).

126. Банк за групами фінансової дебіторської заборгованості визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) контрагентів - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD), що дорівнює "1".

127. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - фізичним особам, за якими загальна сума боргу кожного з боржників не перевищує 2000 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів фізичних осіб), які є одночасно однорідними за видом застави (кредити, заставою за якими є предмети іпотеки, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, заставою за якими є придбані транспортні засоби, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, заставою за якими є інші види застави, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, застави за якими немає або вона не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення).

127-1. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - фізичним особам, які є суб'єктами господарювання, на придбання майна, товарів (робіт, послуг), пов'язаних з підприємницькою діяльністю, за якими загальна сума боргу кожного з боржників за такими кредитами не перевищує 5000 тис. грн, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності).

127-2. Банк визначає клас боржника за кредитами, уключеними до груп кредитів фізичних осіб та до груп кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості днів прострочення погашення боргу).

128. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів фізичних осіб, визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) боржників - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 6 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави та кількості календарних днів прострочення боргу згідно з таблицею 6 додатка 9 до цього Положення.

128-1. Банк за кредитами, уключеними до групи кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) боржників - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 7 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицею 7 додатка 9 до цього Положення.

129. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - юридичним особам, за якими загальна сума боргу кожного з боржників не перевищує 20000 тис. грн або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів юридичних осіб), які є одночасно однорідними за:

1) видом застави (кредити, забезпечені заставою, що відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, застави за якими немає або вона не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення);

2) своєчасністю погашення боргу (кількість календарних днів прострочення боргу не перевищує 30 календарних днів).

{Пункт 129-1 розділу XI виключено на підставі Постанови Національного банку № 8 від 26.01.2021}

130. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів юридичних осіб, визначає клас 1 таких боржників.

131. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів юридичних осіб, визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) таких боржників - згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення;

2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення.

132. Банк не включає до:

1) груп кредитів юридичних осіб кредит, наданий боржнику, щодо якого на дату включення кредиту до групи фінансових активів є ознака, що свідчить про настання події дефолту, визначеної в розділі XVIII цього Положення;

2) груп кредитів юридичних осіб та груп кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, груп кредитів фізичних осіб - кредит, за яким умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є рідшою, ніж щомісяця або щокварталу  в обсязі меншому, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;

3) груп кредитів юридичних осіб придбаний (створений) знецінений кредит;

4) груп кредитів юридичних осіб кредит, наданий боржнику із класом 9 або 10 за інформацією в Кредитному реєстрі.

XI-1. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника/контрагента за фінансовими активами та фінансовими зобов'язаннями за спрощеним підходом

132-1. Банк має право визначати розмір кредитного ризику за кредитами, наданими юридичній особі (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом), за кредитами, наданими фізичній особі, за фінансовою дебіторською заборгованістю, за фінансовими зобов'язаннями із застосуванням спрощеного підходу за одночасного виконання на дату оцінки кредитного ризику таких умов:

1) загальна сума EAD за всіма фінансовими активами та фінансовими зобов'язаннями боржника/контрагента (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату визначення розміру кредитного ризику), за якими банк застосовує спрощений підхід, не перевищує 0,2% розміру основного капіталу банку, визначеного згідно з вимогами Інструкції № 368 на дату оцінки кредитного ризику;

2) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж щомісяця або щокварталу в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;

3) актив не є придбаним (створеним) знеціненим кредитом;

4) в Кредитному реєстрі немає інформації про 9 або 10 клас боржника - юридичної особи.

Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом, використовуючи формулу 4.

Банк не має права застосовувати спрощений підхід до активу боржника/контрагента (юридичної особи), за яким на дату прийняття банком рішення щодо оцінки кредитного ризику за спрощеним підходом є ознака, що свідчить про настання події дефолту, визначеної в розділі XVIII цього Положення.

132-2. Банк визначає клас боржника/контрагента за спрощеним підходом залежно від виду боржника/контрагента, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості календарних днів прострочення погашення боргу) згідно з таблицями 6-9 додатка 9 до цього Положення.

132-3. Банк під час застосування спрощеного підходу визначає значення коефіцієнта:

1) ймовірності дефолту (PD) боржника - на підставі визначеного класу згідно з таблицями 6-8 додатка 9 до цього Положення;

2) ймовірності дефолту (PD) контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення;

3) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицями 6-8 додатка 9 до цього Положення;

4) втрат у разі дефолту (LGD) за фінансовою дебіторською заборгованістю, що дорівнює "1 ".

132-4. Банк визначає значення коефіцієнта PD боржника/контрагента за активом, який оцінюється за спрощеним підходом, у розмірі, що відповідає значенню коефіцієнта PD боржників/контрагентів, уключених до групи, якщо такий актив має однорідні характеристики з групою, визначеною банком відповідно до підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення.

XII. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за коштами, розміщеними в інших банках

133. Банк визначає розмір кредитного ризику за коштами, розміщеними в інших банках.

134. Банк визначає клас контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, відповідно до вимог розділу VI цього Положення.

135. Банк коригує визначений клас контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, відповідно до вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у тому числі:

1) належності контрагента до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;

2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;

3) вимог щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення.

{Підпункт 4 пункту 135 розділу XII виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

136. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, виходячи зі скоригованого класу:

контрагента, що є резидентом, - згідно з таблицею 3 додатка 9 до цього Положення;

контрагента, що є нерезидентом, - згідно з таблицею 4 додатка 9 до цього Положення.

137. Банк бере до розрахунку розміру кредитного ризику за коштами, розміщеними в інших банках як гарантійні депозити або грошове покриття за акредитивом, значення EAD, зменшене на суму покриття за таким акредитивом за умови, що заявник акредитива бере на себе ризики, пов'язані з відбором банків, які беруть участь у розрахунках за акредитивом, і гарантійні депозити відповідають за строками та сумами відповідному акредитиву та обліковуються на окремих аналітичних рахунках.

138. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, у межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значень PD ураховує також події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

XIII. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за дебіторською заборгованістю

139. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за дебіторською заборгованістю на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом. Банк здійснює оцінку кредитного ризику за дебіторською заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками таких груп:

1) дебіторська заборгованість за операціями з банками;

2) дебіторська заборгованість за операціями з клієнтами банку;

3) дебіторська заборгованість за операціями банку з фінансовими інструментами;

4) дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку;

5) інші нараховані доходи;

6) дебетові суми до з'ясування;

7) дебіторська заборгованість за господарською діяльністю банку.

140. Банк визначає клас 1 контрагента та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0", за дебіторською заборгованістю (крім дебіторської заборгованості, яка має ознаки безнадійної заборгованості, визначені Податковим кодексом України) за:

1) індексацією грошових заощаджень;

2) операціями з Публічним акціонерним товариством "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" із провадження ним клірингової діяльності.

141. Банк визначає клас контрагента за дебіторською заборгованістю, що є фінансовим активом (далі - фінансова дебіторська заборгованість), залежно від строків погашення боргу, передбачених договорами або правилами здійснення операцій/розрахунків, установлених законодавством України та внутрішньобанківськими положеннями.

142. Банк визначає клас та значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої згідно з умовами договору перевищує три місяці, залежно від виду боржника - згідно з вимогами розділів IV - VII цього Положення відповідно.

143. Банк об'єднує в групи та визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, за якою загальна сума боргу контрагента не перевищує 20 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним валютним курсом, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику, та строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, згідно з вимогами розділу XI цього Положення.

144. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, строк погашення якої не перевищує трьох місяців, та яка не відповідає вимогам пункту 143 розділу XIII цього Положення, застосовуючи формулу (1), з урахуванням фактора своєчасності сплати боргу відповідно до таблиці 9 додатка 9 до цього Положення.

145. Банк здійснює розрахунок кількості календарних днів прострочення боргу за заборгованістю, яка обліковується за балансовими рахунками групи "Дебетові суми до з'ясування", починаючи з п'ятого робочого дня після дня списання коштів із рахунку банку.

146. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю залежно від кількості календарних днів визнання її в балансі банку - згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення.

XIV. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за похідними фінансовими активами

147. Банк визначає розмір кредитного ризику за похідними фінансовими активами, за якими позитивна переоцінка вартості активів за опціонними, форвардними та ф'ючерсними контрактами, а також суми перерахованої премії опціону обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

1) похідні фінансові активи, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

2) похідні фінансові активи, що призначені для обліку хеджування.

148. Банк бере до розрахунку розміру кредитного ризику за похідним фінансовим активом значення EAD, що відповідає сумі позитивної переоцінки вартості активів за опціонними, форвардними та ф'ючерсними контрактами, а також сумі перерахованої премії опціону, що обліковується на відповідному балансовому рахунку.

149. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за похідним фінансовим активом залежно від виду боржника - згідно з вимогами розділів IV - VII цього Положення відповідно.

XV. Загальні вимоги до визначення розміру кредитного ризику за цінними паперами

150. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за цінними паперами на індивідуальній основі. Банк здійснює оцінку кредитного ризику за цінними паперами, класифікованими до відповідних портфелів, крім цінних паперів, на які зменшується розмір регулятивного капіталу згідно з вимогами Інструкції № 368, які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:

1) боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

2) боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

3) боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком, які обліковуються за амортизованою собівартістю;

4) депозитні сертифікати Національного банку, розміщені в банках України, що обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

5) депозитні сертифікати Національного банку, розміщені в банках України, що обліковуються за амортизованою собівартістю;

6) депозитні сертифікати Національного банку, розміщені в банках України, що обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

7) акції, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

8) боргові цінні папери, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;

9) акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

10) боргові цінні папери, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;

11) боргові цінні папери, які обліковуються за амортизованою собівартістю.

151. Банк визначає клас 1 боржника, що є емітентом цінних паперів, та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0", за:

1) цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України в національній валюті (гривні), Національним банком, міжнародними фінансовими організаціями;

{Підпункт 1-1 пункту 151 розділу XV виключено на підставі Постанови Національного банку № 132 від 07.11.2019}

2) вкладеннями в акції Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках".

152. Банк визначає клас боржника за активами у вигляді інвестиційних сертифікатів інститутів спільного інвестування не вище 10 та встановлює значення коефіцієнта PD, що дорівнює "1,0".

XVI. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - емітента цінних паперів

153. Банк визначає клас та значення коефіцієнта PD боржника, що є емітентом цінних паперів і має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, дійсний на дату оцінки кредитного ризику:

1) за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України в іноземній валюті/органами місцевого самоврядування України, - на підставі кредитного рейтингу згідно з таблицею 11 додатка 9 до цього Положення;

2) за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади інших країн/органами місцевого самоврядування інших країн, - на підставі кредитного рейтингу та виду валюти згідно з таблицею 11 додатка 9 до цього Положення;

3) за цінними паперами емітентів, визначених у підпунктах 1 та 2 пункту 155 розділу XVI цього Положення, що мають кредитний рейтинг, не нижчий, ніж рівень "B-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "В3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service", - на підставі кредитного рейтингу згідно з таблицею 12 додатка 9 до цього Положення.

153-1. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржників, що є емітентами цінних паперів, які не відповідають вимогам пунктів 151 розділу XV та 153 розділу XVI цього Положення, застосовує зазначений нижче порядок.

153-2. Банк визначає клас та значення коефіцієнта PD боржника - органу місцевого самоврядування України, що є емітентом цінних паперів у національній валюті, який не має кредитного рейтингу за міжнародною шкалою, на підставі:

1) оцінки фінансового стану, здійсненої згідно з підпунктом 3 пункту 155 розділу XVI цього Положення, або

2) кредитного рейтингу України за міжнародною шкалою, визначеного згідно з підпунктом 1 пункту 153 розділу XVI цього Положення, зниженого на один рівень.

154. Банк визначає періодичність здійснення оцінки фінансового стану боржника - емітента цінного папера самостійно з урахуванням наявної в банку інформації про емітента та обіг відповідного цінного папера, але не рідше одного разу на квартал.

155. Банк здійснює оцінку фінансового стану та визначає клас:

1) боржника - юридичної особи, що є емітентом цінних паперів, - згідно з вимогами розділу IV цього Положення (крім коригування на фактор своєчасності обслуговування боргу, який ураховується згідно з додатком 3 до цього Положення);

2) банку-боржника, що є емітентом цінних паперів, - згідно з вимогами розділу VI цього Положення (крім коригування на фактор своєчасності обслуговування боргу, який ураховується згідно з додатком 3 до цього Положення);

3) боржника - бюджетної установи, що є емітентом цінних паперів (крім визначених у підпункті 1 пункту 153 та/або за якими визначення класу боржника здійснюється згідно з підпунктом 2 пункту 153-2 розділу XVI цього Положення), - згідно з вимогами розділу VII цього Положення (крім коригування на фактор своєчасності обслуговування боргу, який ураховується згідно з додатком 3 до цього Положення).

Банк визначає клас боржника - бюджетної установи, що є емітентом цінних паперів в іноземній валюті, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 91-95 розділу VII цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.

156. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - емітента цінних паперів із застосуванням коригуючих факторів, визначених у пункті 22 розділу II цього Положення, а саме:

1) належність боржника, що є емітентом цінних паперів, до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;

2) додаткові характеристики - згідно з додатком 3 до цього Положення.

Банк у разі наявності в боржника - емітента цінних паперів додаткових характеристик, які відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого (гіршого) класу;

3) ознаки, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення (у частині, що не суперечить додатковим характеристикам, визначеним у додатку 3 до цього Положення);

4) вимоги щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;

{Підпункт 5 пункту 156 розділу XVI виключено на підставі Постанови Національного банку № 5 від 16.01.2017}

6) інформацію з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:

якщо клас боржника 9 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом) - банк понижує визначений ним клас цього боржника - емітента цінних паперів на два класи, але не нижче 9;

якщо клас боржника 10 (для боржників - юридичних осіб, крім банків, бюджетних установ та юридичних осіб - боржників за кредитом під інвестиційний проект)/5 (для інших боржників - юридичних осіб, бюджетних установ) - банк понижує визначений ним клас цього боржника - емітента цінних паперів на три/два класи.

157. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - емітента цінних паперів у межах встановленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD ураховує також поточну вартість цінного папера, наявну інформацію про обіг цінного папера на фондовому ринку, податкову та статистичну звітність боржника - емітента цінних паперів, інші події та обставини, що можуть свідчити про припинення виконання боржником своїх зобов'язань.

158. Якщо умовами емісії (випуску) цінних паперів передбачено забезпечення їх погашення у вигляді гарантій Кабінету Міністрів України в національній валюті (гривні), то за часткою вартості цінних паперів, покритих таким забезпеченням, визначається коефіцієнт імовірності дефолту боржника, що є емітентом цінних паперів, "0" з віднесенням такого боржника до класу 1.

XVII. Ознаки, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента

159. Банк з метою забезпечення адекватної оцінки активу враховує ознаки, які свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента.

160. Банк ураховує такі ознаки шляхом коригування класу боржника/контрагента.

161. Банк визначає клас боржника/контрагента не вище 5 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом)/3 (для інших боржників) за наявності таких ознак:

1) боржник - юридична особа, включаючи емітента цінних паперів (нерезидент), не має кредитного рейтингу за міжнародною шкалою;

2) функціонування боржника - юридичної особи менше одного року з дати державної реєстрації (не застосовується в разі реорганізації боржника; належності боржника до групи; оцінки боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом);

3) прострочення боргу від 31 календарного дня і більше [з дати виконання зобов'язання (платежу) відповідно до умов договору] за (не застосовується в разі належності боржника/контрагента до групи):

урахованим векселем;

факторинговою операцією.

162. Банк визначає клас боржника/контрагента не вище 9 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом)/4 (для інших боржників) за наявності таких ознак:

1) спрямування кредиту, наданого боржнику A, на погашення кредиту боржника B, що був використаний боржником B для погашення кредиту боржника C;

2) прострочення боргу від 61 календарного дня і більше [з дати виконання зобов'язання (платежу) відповідно до умов договору] за (не застосовується в разі належності боржника/контрагента до групи):

урахованим векселем;

факторинговою операцією;

3) боржник - юридична особа має від'ємне значення капіталу на кінець року протягом трьох останніх років поспіль (у разі належності боржника до групи - застосовується до групи);

4) боржник - юридична особа, крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом, клас якого визначається згідно з підпунктом 1 пункту 67-6 розділу IV-1 цього Положення, боржника - юридичної особи щодо якого визначено вид економічної діяльності "Фінансовий лізинг", має одночасно співвідношення (у разі належності боржника до групи, крім групи, щодо якої визначено вид економічної діяльності "Фінансовий лізинг" - застосовується до групи):

короткострокових та довгострокових зобов'язань [ф. 1 (р. 1510 + р. 1515 + р. 1600 + р. 1610 - р. 1165 гр. 4]/[ф. 1-м (1-мс) (р. 1595 + р. 1600 + р. 1610 - р. 1165 гр. 4)] до чистого доходу від реалізованої продукції (зароблених страхових премій) [ф. 2 (р. 2000 + р. 2010 гр. 3)]/чистого доходу від реалізації продукції [ф. 2-м (2-мс) р. 2000 гр. 3] на кінець останнього звітного періоду - більше 2,5 та

короткострокових та довгострокових зобов'язань (ф. 1 (р. 1510 + р. 1515 + р. 1600 + р. 1610 - р. 1165 гр. 4) або ф. 1-м (1-мс) (р. 1595 + р. 1600 + р. 1610 - р. 1165 гр. 4)) до операційного прибутку (збитку) до відрахування амортизації (ф. 2 (р. 2190 - р. 2195 + р. 2515 гр. 3))/операційного прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) [ф. 2-м (2-мс) (р. 2000 - р. 2050 гр. 3)] на кінець останнього звітного періоду - більше 5, або операційний прибуток (збиток) до відрахування амортизації/операційний прибуток (збиток) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) має від'ємне/нульове значення.

Для квартальної фінансової звітності розрахунок показників здійснюється після їх приведення до річного виміру згідно з вимогами пунктів 8 - 12 та з урахуванням умов, зазначених в абзаці другому підпункту 3 пункту 5 додатка 7 до цього Положення;

5) розміщення банком коштів на кореспондентському рахунку в банку-контрагенті, що є нерезидентом, із кредитним рейтингом за міжнародною шкалою, що є нижчим, ніж рівень "ВВ+" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "Ва1" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service", кількість трансакцій (крім нарахування доходів) за яким упродовж трьох місяців поспіль, що передують даті оцінки, становила менше двох;

6) банк сформував судження про відсутність дефолту боржника/контрагента за подією, визначеною в підпункті 10 пункту 166 розділу XVIII цього Положення;

7) значення хоча б одного з наведених нижче фінансових показників оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом на передексплуатаційному/експлуатаційному етапі є:

меншим 1,05 - для DSCRc;

меншим 1,4 - для PLCR;

більшим 4 - для DER;

8) значення коефіцієнта DSCRi за спеціалізованим кредитом є меншим 1 два квартали поспіль;

9) банк не здійснив контроль за відповідністю реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом згідно з пунктом 67-3 розділу IV-1 цього Положення;

10) боржник - юридична особа або група (у разі належності боржника до групи - застосовується до групи), щодо якого/якої визначено вид економічної діяльності "Фінансовий лізинг", має співвідношення власного капіталу [ф. 1 (р. 1495 гр. 4]/[ф. 1-м (р. 1495 гр. 4)] на кінець останнього звітного періоду до активів (валюти балансу) [ф. 1 (р. 1300 гр. 4)]/[ф. 1-м (р. 1300 гр. 4)] - менше 0,1 та/або збиткову діяльність за даними квартальної фінансової звітності за останні 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику.

163. Банк визначає клас банка-боржника/контрагента не вище 4 за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, які є знерухомленими/обтяженими.

XVIII. Визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента

164. Банк визнає дефолт боржника/контрагента та визначає його клас не вище 10 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом)/5 (для інших боржників)/2 (для контрагентів за короткостроковою фінансовою дебіторською заборгованістю та за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю) за настання однієї або обох із таких подій:

1) боржник/контрагент (крім іншого банку) прострочив погашення боргу перед банком більш ніж на 90 календарних днів. Банк-боржник/контрагент прострочив погашення боргу/не виконав вимогу банку більш ніж на 30 календарних днів;

2) боржник/контрагент не спроможний забезпечити в повному обсязі виконання зобов'язань перед банком, його материнською та дочірніми установами в установлений договором/договорами строк без застосування банком процедури звернення стягнення на забезпечення (за наявності).

165. Банк визнає подію дефолту, зазначену в підпункті 2 пункту 164 розділу XVIII цього Положення, такою, що настала, за наявності хоча б однієї з наведених нижче або визначених банком ознак:

1) сформований банком резерв під зменшення корисності наданого боржнику фінансового активу становить 50 та більше відсотків боргу та/або фінансовий актив віднесено до знецінених фінансових активів на третій стадії зменшення корисності згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з питань бухгалтерського обліку (крім кредитів, за якими вищезазначене є наслідком обов'язкової реструктуризації боргу, яка здійснена відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті”);

2) унесені зміни до умов договору/умови укладеного договору, у тому числі пов'язані з реструктуризацією боргу [крім реструктуризації боргу, яка здійснена відповідно до вимог законів України щодо фінансової реструктуризації або реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, за якою боржником виконуються умови договору], передбачають:

прощення частини боргу та/або,

капіталізацію або заміну на інший актив нарахованих та несплачених відсотків за більш ніж 90 календарних днів. Відлік кількості календарних днів нарахованих та несплачених відсотків здійснюється від першого дня нарахування згодом капіталізованих або замінених на інший актив відсотків;

3) боржник/контрагент заявив про банкрутство;

4) боржника/контрагента визнано банкрутом/розпочато процедуру ліквідації (припинення) юридичної особи в установленому законодавством порядку/банк-боржник за рішенням Національного банку віднесено до категорії неплатоспроможних/відкликано банківську ліцензію;

5) банк порушив проти боржника/контрагента справу про банкрутство у встановленому законодавством України порядку;

6) банк ухвалив рішення про конвертацію (переведення) частини або всієї суми боргу боржника/контрагента в капітал боржника/контрагента (за винятком випадків, передбачених законом України щодо фінансової реструктуризації);

7) хоча б один із кредитних рейтингів за міжнародною шкалою боржника - юридичної особи понижено до рівня "D" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings''/до рівня "С" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";

8) відбулася повторна/наступна заміна активу на інший актив;

9) унесені зміни до умов договору, не пов'язані з реструктуризацією, у частині збільшення строків користування активом, наданим боржнику, який не спроможний погасити борг без реалізації застави, попри відсутність на дату оцінки кредитного ризику прострочення погашення боргу.

Продовження строку дії окремого траншу в рамках відкритої банком боржнику кредитної лінії не є внесенням змін до умов договору щодо збільшення строків користування активом;

10) за одним із активів боржника/контрагента відбулося списання боргу за рахунок сформованого резерву;

11) за одним із активів боржника/контрагента відбувся продаж зі збитком в обсязі 20 або більше відсотків боргу;

12) за одним із активів боржника, який є лізингоотримувачем, відбулось анулювання банком лізингового договору у зв'язку з порушенням боржником (лізингоотримувачем) умов договору;

13) продаж банком активу/відступлення права вимоги за активом із відстроченням платежу більше ніж на сім календарних днів відповідно до умов договору про продаж активу/відступлення права вимоги (у тому числі із урахуванням унесених змін до договору про продаж активу), який супроводжується однією або більше з таких подій:

на дату оцінки кредитного ризику контрагент, що купує актив, сплатив банку менше 30 відсотків його вартості/сплату за активом не здійснював;

контрагент сплачує за активом одним платежем у кінці строку дії договору про продаж активу або сплачує більшу частку вартості активу наближено до кінця строку дії договору про продаж активу;

14) є прострочення боргу більше ніж на 90 календарних днів [з дати виконання зобов'язання (платежу) відповідно до умов договору] за:

урахованим векселем;

факторинговою операцією;

15) боржника, що є емітентом цінних паперів, згідно з порядком, передбаченим нормативно-правовим актом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уключено до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності;

16) є затримка погашення номінальної вартості або процентів понад сім календарних днів за борговими цінними паперами;

17) у банку:

немає фінансової звітності боржника - юридичної особи за останній звітний період понад три місяці після термінів подання, визначених у пункті 48 розділу IV цього Положення;

немає фінансової звітності групи юридичних осіб під спільним контролем, до якої належить боржник, за останній звітний період понад три місяці після термінів подання, визначених у пункті 48 розділу IV цього Положення;

немає розшифрування даних форми № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" (графи 2000) Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1 або 25 річної фінансової звітності боржника - юридичної особи за останній звітний рік щодо структури доходів;

фінансова звітність боржника/групи юридичних осіб під спільним контролем, до якої належить боржник, дані якої були використані банком під час оцінки фінансового стану такого боржника, не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"/вимогам абзацу другого підпункту 1 пункту 48 розділу IV цього Положення/вимогам законодавства країни місцезнаходження боржника - нерезидента/материнської компанії/контролера;

фінансова звітність боржника/групи юридичних осіб під спільним контролем, до якої належить боржник, має негативну думку суб'єкта аудиторської діяльності/відмову суб'єкта аудиторської діяльності від висловлення думки;

18) боржник скористався передбаченою умовами договору про надання кредиту можливістю змін попередніх умов виконання ним зобов'язань на такі, що відповідають ознакам, визначеним у цьому пункті;

19) значення хоча б одного з наведених нижче фінансових показників оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом на передексплуатаційному/експлуатаційному етапі є:

меншим 1 - для DSCRc;

більшим 10 - для DER;

меншим 1 - для PLCR;

20) за результатами оцінки бізнес-плану проєкту банк на підставі судження визначив нереалістичність виконання бізнес-плану у визначені бізнес-планом строки;

21) банк не здійснив контроль за відповідністю реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом згідно з пунктом 67-3 розділу IV-1 цього Положення на дві контрольні дати поспіль;

22) банк визначив 5 клас боржника - фізичної особи внаслідок застосування вимог підпункту 5 пункту 79 розділу V цього Положення;

23) результати оцінки фінансового стану боржника - фізичної особи/боржника - банку/боржника - бюджетної установи відповідають характеристикам, визначеним у підпункті 5 пункту 76 розділу V/підпункті 5 пункту 85 розділу VI/підпункті 5 пункту 94 розділу VII цього Положення;

24) строк визнання дебіторської заборгованості за господарською діяльністю в балансі банку відповідає строку, визначеному в колонці 2 пункту 2 таблиці 9 додатку 9 до цього Положення;

25) банк визначив 10/5/2 клас боржника/контрагента внаслідок застосування вимог пункту 27 розділу II цього Положення;

26) боржник - центральний орган виконавчої влади іншої країни/орган місцевого самоврядування іншої країни, що є емітентом цінних паперів і не має кредитного рейтингу за міжнародною шкалою.

Для контрагентів за короткостроковою фінансовою дебіторською заборгованістю та за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю застосовуються тільки ознаки, визначені в підпунктах 24 та 25 пункту 165 розділу XVIII цього Положення.

166. Банк визнає подію дефолту, зазначену в підпункті 2 пункту 164 розділу XVIII цього Положення, такою, що настала, за наявності хоча б однієї з наведених нижче або визначених банком ознак, якщо банк на підставі судження не довів відсутності дефолту боржника/контрагента в разі:

1) сплати боргу боржником (крім боргу кредитом, наданим на виробничі цілі із сезонним або циклічним характером виробництва; кредитом, наданим боржнику, що є учасником групи, консолідована/комбінована звітність якого свідчить про можливість забезпечення його фінансової стійкості) в обсязі менше ніж обсяг доходів, визнаних банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;

2) унесення змін до умов договору, пов'язаних із реструктуризацією боргу [крім: реструктуризації боргу, яка здійснена відповідно до вимог законів України щодо фінансової реструктуризації або реструктуризації зобов'язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, за якою боржником виконуються умови договору], яка пов'язана з фінансовими труднощами боржника, що мають такі ознаки:

клас боржника, визначений банком на момент проведення реструктуризації, - не вище 8 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом)/4 (для інших боржників), та/або

на момент проведення реструктуризації боржник прострочив погашення боргу більше ніж на 30 календарних днів;

3) унесення змін до умов договору, за відсутності яких актив був би віднесений банком до категорії непрацюючих активів;

4) зменшення відсоткової ставки більш ніж на 30 відсотків від первинних умов договору внаслідок зміни попередніх умов договору, не пов'язаних із реструктуризацією, не спричинене зміною ринкових умов;

5) якщо в боржника - юридичної особи на звітну дату немає власних/орендованих основних засобів або іншого майна, необхідного для здійснення діяльності (виробничого обладнання, складських приміщень, транспортних засобів, торгових або офісних приміщень тощо), що генерує грошові потоки в обсягах, необхідних для погашення кредиту;

6) якщо в банку немає інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) боржника - юридичної особи;

7) якщо в штаті боржника - юридичної особи немає персоналу, необхідного для здійснення операційної діяльності;

8) якщо немає боржника - юридичної особи за зазначеною ним адресою місцезнаходження;

9) якщо боржник скористався передбаченою умовами договору про надання кредиту можливістю змін попередніх умов виконання ним зобов'язань на такі, що відповідають ознакам, визначеним у цьому пункті;

10) банк визначив 10/5 клас боржника/контрагента внаслідок застосування вимог підпункту 6 пункту 59 розділу IV, підпункту 5 пункту 67-5 розділу IV-1, підпункту 4 пункту 96 розділу VII та підпункту 6 пункту 156 розділу XVI цього Положення.

167. Банк може ухвалити рішення про припинення визнання дефолту боржника/контрагента за одночасного виконання таких умов:

1) боржник/контрагент поновив регулярні платежі, тобто впродовж щонайменше 180 календарних днів поспіль від дня запровадження банком заходів, спрямованих на відновлення його здатності обслуговувати борг, забезпечує щомісячне або впродовж 365 днів - щоквартальне погашення основного боргу, або процентів у сумі не менше ніж сума нарахованих процентів за ставкою, визначеною в договорі, за відповідний період (місяць, квартал);

1-1) з моменту усунення події/подій, на підставі якої/яких було визнано дефолт боржника, минуло щонайменше 180 днів;

2) жодне із зобов'язань боржника/контрагента на дату ухвалення рішення про припинення визнання дефолту боржника/контрагента не є простроченим більше ніж на 30 календарних днів;

3) банк має документально підтверджене обґрунтоване судження, що боржник/контрагент попри наявні фінансові труднощі спроможний обслуговувати борг.

{Абзац шостий пункту 167 розділу XVIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 123 від 15.11.2018}

168. Банк у разі припинення визнання дефолту боржника/контрагента, попередньо визнаного банком виходячи з настання подій/події дефолту, визначених/визначеної у пунктах 165 та 166 розділу XVIII цього Положення (за винятком подій, визначених у підпунктах 1, 3, 4, 5, 7, 14, 15, 17, 23, 24 та 25 пункту 165 розділу XVIII цього Положення), не визнає такі події/подію як події/подію дефолту повторно.

ПЕРЕЛІК
методик та процедур, які мають бути передбачені внутрішньобанківськими положеннями щодо визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями

1. Внутрішньобанківські положення щодо визначення розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями мають передбачати, зокрема:

1) порядок проведення активних банківських операцій, у тому числі порядок прийняття рішення та проведення реструктуризації кредитів;

2) порядок включення/виключення фінансових активів до/з групи фінансових активів;

3) порядок накопичення, документування та систематичного оновлення інформації про своєчасність сплати боргу боржником/контрагентом;

4) окремі методики оцінки фінансового стану та визначення класу (у тому числі опис переліку основних джерел інформації та даних, що використовуються) боржника/контрагента, в тому числі який є учасником групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, для:

юридичних осіб;

фізичних осіб (у тому числі суб'єктів господарювання);

банків (у тому числі нерезидентів);

бюджетних установ;

боржників - емітентів цінних паперів;

5) окремі порядки формування, статистичного підтвердження та документування власного досвіду банку щодо:

коефіцієнтів PD та LGD за групами фінансових активів, за спрощеним підходом;

дефолтів боржників/контрагентів та втрат за активами;

ризиків, на які наражається боржник/контрагент унаслідок участі в групі юридичних осіб під спільним контролем/групі пов'язаних контрагентів;

6) методику визначення значень коефіцієнтів PD та LGD в межах встановлених діапазонів значень згідно з вимогами Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - Положення);

7) порядок визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента;

8) окремі порядки розрахунку розміру кредитного ризику за:

активом/наданим фінансовим зобов'язанням за видами активів/наданих фінансових зобов'язань (на індивідуальній, груповій основі та за спрощеним підходом);

цінним папером, що містить, у тому числі докладні перелік та опис критеріїв, що враховуються банком під час оцінки кредитного ризику за цінними паперами;

наявного додаткового забезпечення та/або рейтингових оцінок;

дебіторською заборгованістю;

9) порядки та процедури щодо роботи банку із заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності, зокрема:

порядок здійснення правового аналізу документів під час укладення договору застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за кредитом з метою юридичного обґрунтування своїх прав як заставодержателя;

процедуру страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності;

порядок визначення ринкової вартості предметів застави забезпечення на підставі права довірчої власності та здійснення її переоцінки [для оцінки, що здійснюється оцінювачем майна - працівником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, визначаються процедури проведення ним оцінки (переоцінки, перегляду вартості), застосовувані методики оцінки, зміст і форма внутрішнього документа про оцінку майна];

процедури і методи перевірки наявності та якості предметів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, оформлення результатів перевірки залежно від їх виду;

процедури реалізації забезпечення;

порядок та процедури роботи банку із забезпеченням у вигляді об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, які забезпечують дотримання банком критеріїв та принципів прийнятності забезпечення, установлених Положенням, включаючи аналіз своєчасності виконання графіка будівництва об'єкта;

порядок та процедури формування банком судження щодо відповідності забезпечення у вигляді об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості вимогам, установленим Положенням;

10) порядок здійснення контролю за правильністю розрахунку розміру кредитного ризику за активами/наданими фінансовими зобов'язаннями;

11) порядок формування та ведення кредитної документації;

12) програма проведення стрес-тестування боржника за напрямами спеціалізованого кредиту (уключаючи опис методології / моделей та припущень, що використані);

13) критерії оцінки якості менеджменту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом, фінансового стану ініціатора та/або генерального підрядника проєкту.

ВИМОГИ
до кредитної документації (справи) боржника

1. Кредитна документація (справа) повинна містити дані, зазначені нижче.

2. Установчі та реєстраційні документи боржника, у тому числі:

1) установчі та реєстраційні документи (для юридичних осіб);

2) ідентифікаційні дані фізичної особи у вигляді електронних документів, отримані банком під час здійснення її ідентифікації та верифікації одним із способів та з дотриманням вимог, визначених законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку з питань фінансового моніторингу (далі - ідентифікаційні дані), або копія відповідних сторінок паспорта у формі книжечки/сторін паспорта у формі ID-картки (далі - паспорт), копія довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), якщо ідентифікаційні дані/паспорт фізичної особи, яка є резидентом, не містять даних РНОКПП та відмітки або запису про відмову від прийняття РНОКПП;

{Підпункт 2-1 виключено на підставі Постанови Національного банку № 118 від 15.11.2021}

3) інформація щодо юридичної структури боржника/групи (для юридичних осіб) із зазначенням часток володіння (зазначаються компанії, які не пов'язані юридично, але входять до групи, пов'язані по бізнес-моделі та/або контролюються кінцевим бенефіціаром; зазначаються роль кожного учасника групи, схема товарно-грошових потоків; зазначається реальний власник(и); роль боржника в групі і в схемі товарно-грошових потоків);

4) інформація про менеджмент боржника (для юридичних осіб).

3. Документація щодо наданого кредиту:

1) письмове клопотання (заява) боржника про надання кредиту;

2) бізнес-план, техніко-економічне обґрунтування потреби в кредиті на відповідні цілі, наявність впливу фактору сезонності або циклічності (для юридичних осіб) та проєктно-кошторисна документація (застосовується під час фінансування спорудження об'єктів для проєктного фінансування / фінансування нерухомого майна, що генерує дохід), план-графік реалізації проєкту (для боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом);

3) інформація, надана боржником та документально підтверджена іншими банками або отримана банком із Кредитного реєстру, про:

борг боржника з визначенням основних умов договору про надання кредиту (сума за договором, строк, залишок боргу, вид забезпечення за кредитом тощо);

наявність простроченої заборгованості;

4) інформація про стан виконання зобов'язань боржника перед банком за попередніми договорами, кредитну історію (за наявності);

5) звіт суб'єкта аудиторської діяльності з висловленою думкою/відмовою від висловлення думки щодо фінансової звітності боржника (за наявності);

6) висновок уповноважених фахівців банку щодо оцінки кредитоспроможності боржника;

7) рішення колегіального органу/визначеної особи банку про можливість надання кредиту; рішення колегіального органу щодо надання повноважень визначеній особі банку приймати рішення про можливість надання кредитів, унесення змін до діючих умов договору про надання кредиту;

8) договір про надання кредиту і додаткові договори до нього;

9) документи, що підтверджують повноваження особи підписувати договір про надання кредиту та додаткові договори до нього від імені боржника/контрагента банку.

4. Документи щодо застави/забезпечення на підставі права довірчої власності (включаючи її/його моніторинг):

1) договори застави (іпотеки)/договори про встановлення довірчої власності, додаткові договори до них, гарантійні листи;

2) документи, що підтверджують повноваження особи підписувати договори застави (іпотеки)/договори про встановлення довірчої власності, додаткові договори до них від імені боржника/контрагента банку;

3) юридична документація заставодавця/довірчого засновника/поручителя;

4) копії правовстановлюючих документів на майно (майнові права), що передається в забезпечення;

5) документи, що підтверджують ринкову вартість заставленого майна/забезпечення на підставі права довірчої власності;

6) документи, що свідчать про наявність та якість збереження заставленого майна/забезпечення на підставі права довірчої власності (акти, довідки, договори страхування майна, що відповідають умовам, визначеним у підпункті 4 пункту 107 розділу X Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, матеріали перевірок);

7) документи, що свідчать про обтяження майна та його державну реєстрацію відповідно до вимог законодавства України;

8) договори страхування заставленого майна/забезпечення на підставі права довірчої власності, документи, що підтверджують сплату страхового платежу (за наявності).

5. Документація щодо моніторингу, супроводження кредиту:

1) інформація про перевірку спрямування кредитних коштів;

2) контракти та/або договори про купівлю-продаж (за наявності);

3) фінансова звітність та розшифрування даних форм № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" (графа 2000) річної фінансової звітності боржника за останній звітний рік щодо структури доходів (для юридичних осіб) відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку 1 або 25; інформація про доходи (для фізичних осіб, клас яких визначається на підставі оцінки фінансового стану) боржника; фінансова та бюджетна звітність (для бюджетної установи);

4) інформація щодо руху коштів на поточних рахунках у банку та в інших банках щонайменше за останні шість повних місяців (надається за запитом);

5) підтвердні документи (виписки за балансовими та позабалансовими рахунками, платіжні доручення тощо), що свідчать про надання та погашення кредиту, наявні фінансові зобов'язання, оприбуткування заставленого майна тощо (надаються за запитом);

6) інформація щодо визначення та коригування класу боржника;

7) інформація про вжиті банком заходи для погашення боргу (документи, що засвідчують процедуру повернення або стягнення боргу), ведення претензійно-позовної роботи;

8) узагальнена інформація про кредит з дати його надання з урахуванням даних, передбачених у таблиці цього додатка.

6. Інші документи.

7. Наведений перелік не є вичерпним та доповнюється на розсуд банку.

8. Інформація, визначена в таблиці цього додатка, може зберігатися банком на електронних носіях за умови дотримання таких вимог:

1) формування файла в розрізі боржників (угод);

2) забезпечення щомісячного доповнення (актуалізації) накопиченої інформації у файлах;

3) забезпечення створення резервних копій (або запобігання втраті інформації в інший спосіб);

4) зведена інформація з файла роздруковується і розміщується в кредитній справі один раз на рік (не пізніше 01 лютого, наступного за звітним року) або частіше - на вимогу уповноважених працівників Національного банку України;

5) забезпечення можливості оперативного перегляду інформації в динаміці (надається за запитом).

Таблиця

Інформація за наданим кредитом/кредитною лінією, що оцінюється на індивідуальній основі, станом на ______

__________
-1 Розподіл застави в розрізі боржників (за наявності спільної застави).

Таблиця

Коригування класу боржника - емітента цінних паперів з урахуванням додаткових характеристик

__________
-2 Боржники - емітенти цінних паперів, що є юридичними особами (крім банків та бюджетних установ).
-3 Інші боржники-емітенти.

Таблиця

Зіставність класів боржника/контрагента залежно від виду боржника/контрагента, за яким визначається кредитний ризик

Таблиця

Значення коефіцієнта кредитної конверсії (CCF) залежно від виду фінансового зобов'язання

Таблиця

Прийнятне забезпечення та коефіцієнти ліквідності забезпечення

ПОЯСНЕННЯ
щодо визначення моделі розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи

1. Модель розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи обирається залежно від виду його економічної діяльності, визначеного за даними граф 2010, 2120 (визначаються за видом діяльності "Фінансова діяльність") та на підставі наданого боржником розшифрування даних графи 2000 щодо структури доходів форм № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 або 25 річної фінансової звітності боржника - юридичної особи за останній звітний рік, виходячи з максимального значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у процентах) у загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів].

У разі однакового значення питомої ваги доходу за двома (або більше) видами діяльності модель розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи обирається банком самостійно на підставі одного з таких видів діяльності.

Якщо дані граф 2000, 2010 та 2120 форми № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" є нульовими, то банк визначає модель розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи, що відповідає виду діяльності, визначеному боржником як основний.

2. Модель розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи, що є новоствореним підприємством, у якого немає річної звітності, обирається залежно від виду його економічної діяльності, визначеного на підставі наданого ним розшифрування даних графи 2000 форм № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати" Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 або 25 фінансової звітності такого боржника за останній звітний період.

3. Модель розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи, що належить до малого підприємства, яке складає фінансову звітність відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1, обирається відповідно до таблиці 1.

Таблиця 1

Моделі розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи для великого або середнього підприємства