Про затвердження Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами

Відповідно до статей 7, 15, 55-1, 56 Закону України “Про Національний банк України”, статей 16-1, 22, 28, 29 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, на виконання Закону України від 12 вересня 2019 року № 79-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг”, з метою врегулювання порядку нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами (далі - Положення), що додається.

2. Небанківським фінансовим групам, визнаним Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національним банком України, привести свою діяльність у відповідність до вимог, установлених Положенням, до 01 січня 2022 року.

3. Пункт 20 додатка до постанови Правління Національного банку України від 25 червня 2020 року № 83 “Про забезпечення здійснення повноважень та виконання функцій з державного регулювання та нагляду у сфері ринків фінансових послуг з питань ліцензування та реєстрації” виключити.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

1) розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 12 листопада 2015 року № 2724 “Про затвердження Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2015 року за № 1511/27956;

2) розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 29 березня 2018 року № 458 “Про затвердження Змін до Положення про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами, переважна діяльність у яких здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг”, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2018 року за № 524/31976.

5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок нагляду на консолідованій основі за небанківськими фінансовими групами

I. Загальні положення

1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України “Про Національний банк України”, “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі - Закон про фінансові послуги), нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк) з питань визначення умов провадження діяльності з надання фінансових послуг, здійснення яких потребує відповідної ліцензії (ліцензійних умов), вимог до структури власності надавачів фінансових послуг та з урахуванням загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і стандартів нагляду на консолідованій основі.

2. Це Положення встановлює:

1) порядок ідентифікації небанківської фінансової групи, переважна діяльність у якій здійснюється фінансовими установами, нагляд за якими здійснює Національний банк (далі - небанківська фінансова група), контролером небанківської фінансової групи (далі - контролер)/Національним банком;

2) порядок визнання Національним банком небанківської фінансової групи;

3) критерії визначення підгруп у межах небанківської фінансової групи;

4) вимоги щодо надання контролером у випадках, передбачених законодавством України, інформації Національному банку з метою здійснення нагляду на консолідованій і субконсолідованій основі;

5) вимоги до відповідальної особи небанківської фінансової групи (далі - відповідальна особа) та порядок її погодження Національним банком;

6) порядок повідомлення про зміни структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників;

7) порядок припинення визнання Національним банком небанківської фінансової групи;

8) вимоги щодо достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи та надання інформації щодо внутрішньогрупових операцій;

9) особливості складання консолідованої та субконсолідованої звітності, надання небанківською фінансовою групою необхідної інформації з метою здійснення нагляду на консолідованій і субконсолідованій основі.

3. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

1) внутрішньогрупові операції - операції між учасниками однієї небанківської фінансової групи (материнською та дочірніми установами - учасниками небанківської фінансової групи та/або між учасниками однієї небанківської фінансової групи, які не пов’язані між собою відносинами контролю);

2) дата визнання - дата прийняття уповноваженим колегіальним органом Національного банку рішення про визнання небанківської фінансової групи;

3) дата набуття контролю - дата отримання можливості здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичних осіб - учасників небанківської фінансової групи або особи, яка контролює учасника небанківської фінансової групи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або разом з іншими особами часткою, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином;

4) дата створення - дата, з якої група юридичних осіб починає відповідати визначенню терміна “небанківська фінансова група”, що наведений в Законі про фінансові послуги;

5) іноземна небанківська фінансова група - небанківська фінансова група, яка є частиною міжнародної небанківської фінансової групи та яка підлягає нагляду на консолідованій основі з боку Національного банку;

6) країна походження - країна реєстрації установи - учасника міжнародної небанківської фінансової групи, наглядовий орган якої здійснює нагляд на консолідованій основі за таким учасником;

7) міжнародна небанківська фінансова група - група фінансових установ, пов’язаних відносинами контролю, діяльність якої представлена більше ніж в одній країні та яка підлягає нагляду на консолідованій основі з боку іноземного органу нагляду;

8) національна небанківська фінансова група - небанківська фінансова група, яка підлягає нагляду на консолідованій основі з боку Національного банку і не є частиною міжнародної небанківської фінансової групи;

9) особи, пов’язані з небанківською фінансовою групою, - пов’язані особи фінансових установ - учасників небанківської фінансової групи відповідно до Закону про фінансові послуги;

10) ризик концентрації - ймовірність понесення втрат, що виникає внаслідок нерівномірного скупчення активів, зобов’язань, операцій з контрагентами, якості інвестицій, галузевих ризиків, інших ризиків або їх поєднання;

11) структура власності небанківської фінансової групи - система взаємовідносин юридичних та фізичних осіб, що дає змогу визначити всіх учасників небанківської фінансової групи, які мають спільного контролера;

12) уповноважена посадова особа Національного банку - Голова Національного банку, перший заступник Голови Національного банку, заступник Голови Національного банку, керівник структурного підрозділу Національного банку, відповідального за ліцензування надавачів фінансових послуг, його заступник, керівник підрозділу в складі зазначеного структурного підрозділу Національного банку, його заступник або особи, які виконують їхні обов’язки;

13) уповноважений представник - фізична особа, яка має право на вчинення відповідних дій від імені фізичної або юридичної особи на підставі закону, статуту, довіреності або іншого документа щодо надання таких повноважень відповідно до законодавства України.

Інші терміни в цьому Положенні вживаються в значеннях, наведених у Законі про фінансові послуги, Законі України “Про страхування”, нормативно-правових актах Національного банку з питань визначення ліцензійних умов, структури власності, регулювання діяльності учасників ринків небанківських фінансових послуг.

4. Вимоги цього Положення поширюються на юридичних та фізичних осіб, які мають намір стати контролерами небанківських фінансових груп, контролерів, учасників небанківських фінансових груп, уключаючи відповідальних осіб.

5. Контролер забезпечує таку структуру небанківської фінансової групи (систему взаємодії між учасниками небанківської фінансової групи, систему управління, контролю та звітування в небанківській фінансовій групі), яка дасть змогу здійснювати за нею нагляд на консолідованій основі, уключаючи своєчасне виявлення та обмеження ризиків у такій групі.

6. Відповідальна особа зобов’язана для забезпечення виконання вимог, установлених до фінансової групи та підгруп фінансової групи:

1) повідомляти Національному банку про обставини або події, що відповідно до вимог законодавства України та внутрішніх документів учасників небанківської фінансової групи свідчать/можуть свідчити про невідповідність структури власності небанківської фінансової групи вимогам цього Положення;

2) повідомляти Національному банку про зміни щодо структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників не пізніше 30 календарних днів після настання таких змін;

3) забезпечити дотримання небанківською фінансовою групою вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань регулювання, моніторингу та контролю ризиків фінансової групи, лімітів та обмежень щодо окремих видів діяльності;

4) забезпечувати комунікацію учасників небанківської фінансової групи щодо всіх питань, які можуть виникати в Національного банку у зв’язку з розкриттям структури власності небанківської фінансової групи;

5) отримувати необхідну для виконання вимог цього Положення інформацію щодо осіб, визначених у пункті 9 розділу I цього Положення.

7. Учасники небанківської фінансової групи зобов’язані:

1) не пізніше 10 календарних днів після зміни своєї структури власності та видів діяльності повідомити про це відповідальну особу;

2) подавати відповідальній особі, Національному банку звіти та інформацію, необхідні для підготовки консолідованих звітів;

3) забезпечувати виконання вимог Закону про фінансові послуги та цього Положення.

8. Національний банк має право вимагати від фінансової установи, за якою здійснює нагляд, учасника, відповідальної особи, контролера подання інформації та документів, що підтверджують (спростовують) існування небанківської фінансової групи, склад учасників небанківської фінансової групи, характер взаємовідносин між особами, види діяльності учасників небанківської фінансової групи.

9. Національний банк має право вживати заходів, визначених законодавством України, з метою встановлення відповідності структури власності небанківської фінансової групи вимогам законодавства України та/або ідентифікації небанківської фінансової групи, не ідентифікованої контролером, та/або ідентифікації змін структури власності небанківської фінансової групи, не ідентифікованих контролером, уключаючи запитування інформації та документів (їх копій) у фінансової установи, нагляд за якою здійснює Національний банк, учасника, відповідальної особи, контролера, а також вимогу надання відповідних пояснень.

10. Національний банк має право у випадках, визначених Законом про фінансові послуги, вимагати від фінансової установи, нагляд за якою здійснює Національний банк, учасників, відповідальної особи, контролера небанківської фінансової групи, особи, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, подання інформації та документів (їх копій), необхідних для здійснення нагляду на консолідованій основі.

Фінансова установа, нагляд за якою здійснює Національний банк, учасник, відповідальна особа, контролер, особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, зобов’язані надати на вимогу Національного банку відповідну інформацію та документи в строки, визначені в запиті.

11. Порядок взаємодії між учасниками небанківської фінансової групи та подання інформації, документів (їх копій), фінансової звітності учасниками небанківської фінансової групи відповідальній особі встановлюється відповідальною особою.

12. Вимоги щодо системи корпоративного управління, системи управління ризиками, системи внутрішнього контролю, облікових процедур та інформаційних систем, необхідних для виконання вимог на консолідованій основі, встановлюються відповідними нормативно-правовими актами Національного банку.

13. Національний банк за порушення вимог цього Положення в межах своїх повноважень має право застосувати до небанківської фінансової групи, відповідальної особи, інших учасників небанківської фінансової групи заходи впливу відповідно до Закону про фінансові послуги та в порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку.

14. Національний банк для цілей державного регулювання і нагляду в межах своїх повноважень, визначених законодавством України, звертається за потреби до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, органів державної влади та місцевого самоврядування, інших юридичних та фізичних осіб, іноземних органів нагляду з метою уточнення або отримання інформації та документів, необхідних для ідентифікації, визнання небанківської фінансової групи, погодження відповідальної особи та припинення визнання небанківської фінансової групи, здійснення нагляду на консолідованій основі, проведення інспекційних перевірок та ініціювання застосування заходів впливу до учасників небанківської фінансової групи.

15. Національний банк розміщує на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку інформацію про склад небанківських фінансових груп.

II. Порядок надання інформації

16. Документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, мають викладатися українською мовою, не містити виправлень і неточностей, а також розбіжностей між відомостями, викладеними в них та/або отриманими з офіційних джерел.

17. Пакет документів, що подається до Національного банку відповідно до цього Положення, має включати документ, що підтверджує повноваження уповноваженого представника.

18. Документи, передбачені цим Положенням, подаються до Національного банку виключно в один із таких способів:

1) в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) електронним повідомленням на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку - nbu@bank. gov.ua;

2) у паперовій формі з одночасним обов’язковим поданням електронних копій цих документів (без накладення КЕП) на цифрових носіях інформації [компакт-дисках (CD, DVD) або USB-флешнакопичувачах].

19. Електронні копії оригіналів документів у паперовій формі створюються шляхом сканування з паперових носіїв документів з урахуванням таких вимог:

1) документ сканується у файл формату pdf;

2) сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;

3) документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

4) роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

Сторінки копій документів, письмових пояснень, які подаються до Національного банку у паперовій формі, мають бути пронумеровані, прошиті та на зворотному боці останнього аркуша такої копії на окремому невеликому аркуші, що наклеюється на нього поверх кінців ниток, зазначено напис “Пронумеровано та прошито ... арк.” (зазначається кількість аркушів цифрами та словами), а також напис “Згідно з оригіналом”, який засвідчується підписом уповноваженого представника юридичної особи/відповідальної особи.

20. Паперові копії документів, які подаються до Національного банку, мають бути засвідчені:

1) копія документа, виданого уповноваженим державним органом, - органом, який видав цей документ, або нотаріально;

2) копія документа фізичної особи - підписом такої особи або її уповноваженого представника;

3) копія документа юридичної особи - підписом її уповноваженого представника.

21. Документи, зазначені в цьому Положенні, стосовно іноземних юридичних осіб та фізичних осіб-іноземців мають бути нотаріально засвідчені за місцем видачі та легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Документи, що стосуються фізичної особи, легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом фізичної особи, справжність якого засвідчується нотаріально за місцем видачі.

Документи, що стосуються юридичної особи, легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом посадової особи, повноваження якої підтверджуються нотаріально за місцем видачі.

22. Документи, складені іноземною мовою, для подання до Національного банку мають бути перекладені на українську мову (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально). Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою з одночасним наведенням їх тексту українською мовою.

Такі документи в разі неможливості дотримання вимог щодо оформлення документів, виданих в іноземній державі, з незалежних від особи (заявника) причин подаються до Національного банку мовою оригіналу з дотриманням строків, визначених цим Положенням, разом з обґрунтованими поясненнями.

23. Національний банк має право розглянути документи, видані в іноземній державі, оформлені без дотримання вимог щодо оформлення, визначених у пунктах 20-22 розділу II цього Положення, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованими та не матиме сумнівів щодо достовірності документів та викладеної в них інформації.

Заявник додає до неповного пакета документів, що подаються до Національного банку, клопотання з переліком неподаних документів, причини їх неподання, а також строками, в які вони будуть подані до Національного банку.

24. Національний банк у разі наявності розбіжностей між даними, що містяться в документах у паперовій формі та в електронних документах чи електронних копіях документів, надає перевагу даним, наведеним у документах на паперових носіях.

Національний банк в особі уповноваженої посадової особи має право вимагати від заявника надання пояснень щодо розбіжностей між документами на паперових носіях та електронними документами чи електронними копіями документів, а також усунення цих розбіжностей.

25. Документи, що подаються відповідно до цього Положення, повинні містити інформацію, передбачену цим Положенням, та не повинні містити розбіжностей між відомостями, викладеними в документах та/або отриманими з офіційних публічних джерел.

Строк, що минув з дати підписання (засвідчення) документів, що містять необхідну для надання Національному банку згідно з цим Положенням інформацію та подаються заявником, не повинен перевищувати 30 календарних днів до дати подання заяви (за винятком фінансової звітності та звітних даних заявника).

26. Уповноважена посадова особа Національного банку має право комунікувати з особою, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, контролером, відповідальною особою, учасником небанківської фінансової групи та уповноваженим представником, засобами електронної пошти Національного банку (шляхом надсилання повідомлення з офіційної електронної пошти Національного банку - [email protected]).

Така комунікація включає:

1) запитування додаткової інформації, документів (їх копій) і пояснень, необхідних для прийняття рішення згідно з цим Положенням;

2) отримання інформації, пояснень, додаткових документів, необхідних для прийняття рішення згідно з цим Положенням, у вигляді електронних документів та/або електронних копій документів;

3) надсилання повідомлень про рішення, прийняті Національним банком відповідно до цього Положення;

4) інші заходи, передбачені законодавством України.

27. Особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, контролер, відповідальна особа, учасник небанківської фінансової групи або уповноважений представник зобов’язані надіслати у відповідь електронне повідомлення, яке підтверджує отримання електронного повідомлення Національного банку, протягом двох робочих днів після отримання електронного повідомлення (листа) Національного банку, зазначеного в пункті 26 розділу II цього Положення.

28. Національний банк має право здійснювати комунікацію з особою, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, контролером, відповідальною особою, учасником небанківської фінансової групи або уповноваженим представником, у паперовій формі в разі недотримання зазначеними особами строків, визначених у пункті 27 розділу II цього Положення.

29. Особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, контролер, відповідальна особа, учасник небанківської фінансової групи мають право не подавати до Національного банку документи, що раніше подавалися, за умови, що такі документи є дійсними та оформленими згідно з вимогами цього Положення, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

Зазначена особа з метою врахування таких документів під час розгляду пакета документів подає до Національного банку клопотання, в якому наводить перелік раніше поданих документів із зазначенням їх назв, дат видачі, органів (осіб), що їх видали, інформацію про те, у складі якого пакета документів документи раніше подавалися до Національного банку, а також запевнення, що ці документи є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

III. Ідентифікація небанківської фінансової групи

30. Юридична або фізична особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, що вже є або створюється (далі - особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи), зобов’язана до дати набуття контролю над небанківською фінансовою групою повідомити про свій намір Національний банк шляхом подання таких відомостей:

1) повідомлення про намір стати контролером небанківської фінансової групи за формою, наведеною в додатку 1 до цього Положення;

2) інформації про небанківську фінансову установу/юридичну особу (крім небанківських фінансових установ)/фізичну особу, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи/контролера небанківської фінансової групи за відповідною формою, наведеною в додатках 2-4 до цього Положення;

3) інформації про небанківську фінансову групу (національну або іноземну) за відповідною формою, наведеною в додатках 5, 6 до цього Положення;

4) інформації про учасників/майбутніх учасників національної/ іноземної небанківської фінансової групи, контролером якої має намір стати юридична або фізична особа, за відповідними формами, наведеними в додатках 7, 8 до цього Положення;

5) структури власності небанківської фінансової групи за формою, наведеною в додатку 9 до цього Положення;

6) структури небанківської фінансової групи та групи осіб, пов’язаних з небанківською фінансовою групою, які мають спільного контролера з учасниками небанківської фінансової групи, за зразком, наведеним у додатку 10 до цього Положення.

31. Фізична особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, має право самостійно повідомити про свій намір Національний банк шляхом подання відомостей, визначених у пункті 30 розділу III цього Положення.

32. Національний банк вимагає від особи, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, подання ненаданих та/або виправлених документів у строк, визначений Національним банком, у разі подання неповного пакета документів чи їх невідповідності вимогам цього Положення.

33. Національний банк має право вимагати від особи, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, подання інформації, документів і звітності, необхідних для уточнення структури власності небанківської фінансової групи, характеристики небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників.

34. Особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи, зобов’язана повідомити Національний банк про зміни у відомостях, які були подані до Національного банку відповідно до вимог пункту 30 розділу III цього Положення, які відбулися до дати набуття контролю над небанківською фінансовою групою, через уповноваженого представника або самостійно протягом п’яти робочих днів із дня настання таких змін.

35. Уповноважений представник у повідомленні про створення небанківської фінансової групи (далі - Повідомлення), складеному за формою, наведеною в додатку 11 до цього Положення, зобов’язаний зазначити свою адресу електронної пошти та адресу електронної пошти контролера.

Такі адреси електронної пошти вважаються офіційними адресами для комунікації з контролером та уповноваженим представником.

36. Відповідальна особа в разі зміни адреси електронної пошти для офіційної комунікації з Національним банком письмово повідомляє про це Національний банк.

37. Контролер ідентифікує небанківську фінансову групу відповідно до пункту 19 статті 1, статті 16-1 Закону про фінансові послуги та вимог цього Положення.

38. Контролер, здійснивши ідентифікацію небанківської фінансової групи, не пізніше 20 календарних днів із дати створення небанківської фінансової групи зобов’язаний забезпечити подання учасниками небанківської фінансової групи до відповідальної особи, визначеної відповідно до вимог статті 16-1 Закону про фінансові послуги, інформації, документів і фінансової звітності, необхідних для подання відповідальною особою до Національного банку відомостей про небанківську фінансову групу згідно з вимогами, визначеними в пункті 39 розділу III цього Положення.

39. Контролер протягом 30 календарних днів із дати створення небанківської фінансової групи зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою до Національного банку:

1) повідомлення за формою, наведеною в додатку 11 до цього Положення;

2) інформації про небанківську фінансову групу, що надається за формою, наведеною в додатку 5 (щодо національної небанківської фінансової групи) або в додатку 6 (щодо іноземної небанківської фінансової групи) до цього Положення;

3) структури власності небанківської фінансової групи за формою, наведеною в додатку 9 до цього Положення;

4) структури небанківської фінансової групи та групи осіб, пов’язаних з небанківською фінансовою групою, які мають спільного контролера з учасниками небанківської фінансової групи, за формою, наведеною в додатку 10 до цього Положення;

5) пакета документів для погодження відповідальної особи, визначених у пункті 58 розділу VI цього Положення.

40. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи подання ненаданих та/або виправлених документів у строк, визначений Національним банком, у разі подання не всіх документів чи їх невідповідності вимогам цього Положення.

41. Відповідальна особа зобов’язана повідомити Національний банк про зміни в документах, поданих до Національного банку відповідно до вимог розділу III цього Положення, які відбулися до дати визнання Національним банком небанківської фінансової групи, протягом 10 календарних днів після настання змін та подати підтвердні документи таких змін протягом 30 календарних днів після настання змін.

42. Національний банк має право продовжити строк подання пакета документів та/або строк розгляду пакета документів і встановити строк, на який продовжено строк розгляду та/або подання, але не більше ніж на 30 календарних днів. Клопотання заявника щодо продовження строку подання документів має містити обґрунтування причин продовження зазначеного строку.

43. Відповідальна особа має право відкликати поданий пакет документів для його оновлення з наступним його поданням до Національного банку в установлений Національним банком строк.

44. Національний банк ідентифікує небанківську фінансову групу, яка не була ідентифікована контролером або яка була ідентифікована контролером не в повному складі, на підставі інформації, отриманої під час здійснення нагляду від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, інших державних органів, іноземних органів нагляду, з відкритих джерел з урахуванням ознак, які можуть свідчити про наявність контролю та умов, установлених у пунктах 72, 73 розділу VII цього Положення.

45. Національний банк за результатами такої ідентифікації вимагає від контролера небанківської фінансової групи виконання вимог цього Положення та забезпечення подання відповідальною особою відомостей про небанківську фінансову групу в порядку, визначеному в пунктах 38, 39 та 41 розділу III цього Положення.

IV. Визнання небанківських фінансових груп

46. Національний банк приймає рішення про визнання небанківської фінансової групи на підставі інформації та документів, зазначених у пунктах 39, 41, 45 розділу III цього Положення, протягом трьох місяців із дня отримання повного пакета документів.

47. Національний банк у разі ненадання контролером, відповідальною особою у визначений Національним банком строк документально підтверджених заперечень існування небанківської фінансової групи, або якщо такі заперечення та/або документи є необґрунтованими і не містять доказів невідповідності уточненої структури власності небанківської фінансової групи ознакам та умовам, наведеним у пунктах 72, 73 розділу VII цього Положення, визнає небанківську фінансову групу на підставі інформації, отриманої за результатами ідентифікації Національним банком небанківської фінансової групи відповідно до пункту 44 розділу III цього Положення.

48. Національний банк приймає рішення про визнання небанківської фінансової групи на підставі інформації, отриманої за результатами ідентифікації Національним банком небанківської фінансової групи, протягом трьох місяців після закінчення строку, установленого ним для подання відомостей про небанківську фінансову групу або обґрунтованих, документально підтверджених заперечень існування небанківської фінансової групи, якщо відповідальна особа в строк, установлений Національним банком, не подала або подала зазначені документи з недотриманням вимог, установлених в розділах II та III цього Положення.

49. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дати прийняття ним рішення про визнання небанківської фінансової групи, погодження відповідальної особи групи надсилає повідомлення про прийняте рішення відповідальній особі.

Відповідальна особа повідомляє контролера та учасників небанківської фінансової групи стосовно визнання небанківської фінансової групи Національним банком.

50. Національний банк приймає рішення про відмову у визнанні небанківської фінансової групи, якщо група не відповідає ознакам, визначеним у статті 1 Закону про фінансові послуги, та протягом п’яти робочих днів із дати прийняття такого рішення надсилає особі, яка мала намір стати контролером/контролеру такої групи повідомлення з обґрунтуванням підстав відмови у визнанні.

V. Визначення підгруп у межах небанківської фінансової групи

51. Критеріями визначення підгруп у межах небанківської фінансової групи є:

1) вид діяльності учасників небанківської фінансової групи;

2) транскордонний характер діяльності (географічний критерій).

52. За видом діяльності учасників небанківської фінансової групи підгрупи поділяються на:

1) кредитно-інвестиційну - група учасників небанківської фінансової групи, до складу якої входять кредитні установи та інші небанківські фінансові установи - учасники небанківської фінансової групи;

2) страхову - група учасників небанківської фінансової групи, до складу якої входять страховики;

3) допоміжну - група учасників небанківської фінансової групи, до складу якої входять компанії з надання допоміжних послуг.

53. За транскордонним характером діяльності може бути визначено національну та іноземну підгрупи небанківської фінансової групи, до складу яких входять учасники небанківської фінансової групи та їх дочірні та/або асоційовані компанії - учасники небанківської фінансової групи, зареєстровані в іншій (інших) державі (державах) відповідно.

54. Відповідальна особа визначає в межах небанківської фінансової групи учасників підгруп з урахуванням критеріїв, визначених у пунктах 52, 53 розділу V цього Положення, та надає Національному банку інформацію про склад учасників підгруп небанківської фінансової групи під час подання відомостей про створення небанківської фінансової групи та про зміни структури власності небанківської фінансової групи.

Інформація надається за такою формою:

1) національна небанківська фінансова група - таблиці 1-3 додатка 7 до цього Положення;

2) іноземна небанківська фінансова група - таблиці 1-3 додатка 8 до цього Положення.

55. Національний банк з метою забезпечення пропорційності нагляду має право визначити за обсягом активів небанківської фінансової групи такі групи:

1) велика небанківська фінансова група - небанківська фінансова група, балансова вартість активів учасників якої становить більше ніж два млрд грн станом на останню звітну дату (квартал);

2) середня небанківська фінансова група - небанківська фінансова група, балансова вартість активів учасників якої становить більше ніж один млрд грн станом на останню звітну дату (квартал);

3) мала небанківська фінансова група - небанківська фінансова група, балансова вартість активів учасників якої становить менше ніж один млрд грн станом на останню звітну дату (квартал).

VI. Вимоги до відповідальної особи небанківської фінансової групи та порядок її погодження Національним банком

56. Контролер забезпечує визначення небанківською фінансовою групою відповідальної особи з числа її учасників, яка повинна бути спроможною забезпечувати:

1) ефективну систему управління в небанківській фінансовій групі, що передбачає таку організацію системи відносин між відповідальною особою, учасниками небанківської фінансової групи та контролером небанківської фінансової групи, яка сприятиме ефективному управлінню діяльністю небанківської фінансової групи, обмеженню ризиків небанківської фінансової групи;

2) ефективну систему управління ризиками в небанківській фінансовій групі, що передбачає забезпечення надійного процесу виявлення ризиків, їх оцінки, контролю та моніторингу в небанківській фінансовій групі та її підгрупах, наявність внутрішніх положень небанківської фінансової групи щодо управління ризиками, уключаючи оцінку ризиків, чіткий розподіл функцій, обов’язків та повноважень з управління ризиками в небанківській фінансовій групі;

3) ефективну систему внутрішнього контролю в небанківській фінансовій групі, яка має забезпечити дотримання учасниками небанківської фінансової групи вимог законодавства України;

4) облікові процедури, які визначають принципи та методи складання небанківською фінансовою групою звітності;

5) наявність інформаційних систем, які забезпечують оброблення та передачу даних, аналіз, збереження та захист інформації;

6) складання та подання консолідованої, субконсолідованої звітності та інформації відповідно до вимог цього Положення;

7) дотримання вимог нормативно-правових актів Національного банку щодо фінансового стану та відповідності нормам щодо достатності регулятивного капіталу, лімітів та обмежень стосовно певних видів діяльності.

57. Фінансова установа - учасник небанківської фінансової групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал) виконує функції відповідальної особи до дня погодження такої особи Національним банком.

58. Контролер небанківської фінансової групи зобов’язаний забезпечити для погодження відповідальної особи подання до Національного банку таких документів:

1) заяви про погодження відповідальної особи небанківської фінансової групи за формою, наведеною в додатку 12 до цього Положення;

2) інформації про відповідальну особу небанківської фінансової групи за формою, наведеною в додатку 13 до цього Положення;

3) копії внутрішніх документів небанківської фінансової групи про корпоративне управління, систему управління ризиками, систему внутрішнього контролю, інформаційні системи, облікові процедури, складання та подання консолідованої та субконсолідованої звітності. Примірники копій внутрішніх положень небанківської фінансової групи мають бути пронумеровані, прошиті, засвідчені на зворотному боці підписом уповноваженого представника відповідальної особи та відбитком печатки відповідальної особи (за наявності).

59. Національний банк у разі отримання не всіх документів, зазначених у пункті 58 розділу VI цього Положення, чи їх невідповідності вимогам цього Положення вимагає подання ненаданих та/або виправлених документів у визначений ним строк.

60. Національний банк має право вимагати подання інформації та документів (їх копій), необхідних для уточнення наданої інформації та прийняття рішення про погодження відповідальної особи. У разі направлення вимоги про додаткові документи строк прийняття рішення призупиняється.

61. Національний банк розглядає документи протягом 30 календарних днів із дня отримання всіх документів, передбачених у пункті 58 розділу VI цього Положення, та приймає рішення про погодження/відмову в погодженні відповідальної особи.

62. Національний банк приймає рішення про відмову в погодженні відповідальної особи, якщо за його обґрунтованим висновком відповідальна особа, визначена небанківською фінансовою групою, не спроможна забезпечити виконання функцій відповідальної особи, визначених законодавством України, уключаючи вимоги, визначені в пунктах 56, 57 розділу VI цього Положення.

63. Національний банк протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення про погодження/відмову в погодженні відповідальної особи повідомляє учасника небанківської фінансової групи, який виконує функції відповідальної особи, про прийняте рішення з дотриманням вимог пункту 26 розділу II цього Положення.

64. Відповідальна особа протягом п’яти робочих днів після отримання повідомлення Національного банку зобов’язана повідомити контролера небанківської фінансової групи, усіх учасників небанківської фінансової групи про прийняте Національним банком рішення про погодження/відмову в погодженні відповідальної особи.

65. Контролер протягом 30 календарних днів із дня прийняття рішення про відмову в погодженні відповідальної особи повинен забезпечити визначення небанківською фінансовою групою іншої відповідальної особи з числа її учасників та забезпечити подання до Національного банку документів та інформації, визначених у пункті 58 розділу VI цього Положення.

66. Відповідальна особа зобов’язана повідомити Національний банк про зміни в інформації про відповідальну особу, що надавалася Національному банку, за формою, наведеною в додатку 13 до цього Положення, протягом 30 календарних днів із дати настання таких змін.

Відповідальна особа в такому разі подає до Національного банку лист із повідомленням про зміни в інформації про відповідальну особу (у довільній формі) та оновлену інформацію про відповідальну особу небанківської фінансової групи за формою, наведеною в додатку 13 до цього Положення.

67. Контролер має право визначити іншу відповідальну особу, для погодження якої до Національного банку подається пакет документів у порядку, встановленому в пунктах 58-60 розділу VI цього Положення.

68. Контролер зобов’язаний визначити іншу відповідальну особу, якщо відповідальна особа втратила спроможність забезпечувати належне виконання вимог законодавства України, включаючи вимоги, визначені в пункті 56 розділу VI цього Положення.

69. Контролер зобов’язаний визначити іншу відповідальну особу за вимогою Національного банку, якщо діюча відповідальна особа не забезпечила усунення учасниками небанківської фінансової групи виявлених порушень вимог законодавства України про фінансові послуги у визначений Національним банком строк, не є спроможною забезпечити належне виконання функцій відповідальної особи, визначених законодавством України.

70. Фінансова установа з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал) виконує функції відповідальної особи до погодження Національним банком нової відповідальної особи.

VII. Структура власності та види діяльності учасників небанківської фінансової групи

71. Структура власності небанківської фінансової групи має відповідати щонайменше таким вимогам:

1) належним чином визначені всі учасники небанківської фінансової групи;

2) визначено характер взаємовідносин між учасниками небанківської фінансової групи та іншими особами в структурі власності небанківської фінансової групи, а також види діяльності зазначених осіб.

72. Ознаками, які можуть свідчити про наявність контролю між фінансовими установами, компаніями, що надають їм допоміжні послуги, або про наявність у зазначених осіб спільного контролера, є принаймні одна з нижчезазначених:

1) репутаційні ознаки:

особа самостійно або спільно з іншими особами володіє найбільшою часткою статутного капіталу та/або права голосу в юридичній особі;

учасник та/або керівник, та/або головний бухгалтер/уповноважений представник юридичної особи є учасником та/або керівником, та/або бухгалтером/уповноваженим представником іншої юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера;

у статуті юридичної особи наявні обмеження повноважень керівника, який є учасником юридичної особи, на користь учасника та/або керівника, та/або бухгалтера/уповноваженого представника іншої юридичної особи (фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера) або її контролера;

вчинення правочинів фізичною особою - учасником юридичної особи та/або керівником, та/або (головним) бухгалтером/уповноваженим представником іншої юридичної особи (фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера)/уповноваженим представником фізичної особи - учасника юридичної особи (який одночасно є уповноваженим представником іншої фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера);

наявність інформації про рішення судів, відкриті кримінальні провадження в кримінальних правопорушеннях у сфері господарської діяльності, які містять факти, висновки, що можуть свідчити про наявність контролю з боку інших, ніж зазначено у відповідних державних реєстрах, осіб та/або легалізацію (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом, щодо фінансової установи, власника істотної участі фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера, їх керівників, бухгалтера/уповноваженого представника;

наявність інформації про вплив та координацію дій третіми особами щодо прийняття рішень учасником стосовно господарської діяльності юридичної особи;

наявність документів щодо представництва інтересів учасника, які надають іншій особі повноваження щодо здійснення операцій за рахунками учасника та/або розпорядження його майном, та/або участі й голосування на загальних зборах без інструкцій учасника;

наявність інформації про те, що члени виконавчого органу, наглядової ради та/або керівник юридичної особи є пов’язаними особами з іншою особою;

2) реєстраційні ознаки:

наявні факти неодноразової зміни учасника або керівника юридичної особи, який є/був учасником або керівником іншої юридичної особи (фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера);

більшість членів виконавчого органу, наглядової ради або одноособовий виконавчий орган юридичної особи, які мають можливість керувати основними видами економічної діяльності, або їх асоційовані особи є працівниками або колишніми працівниками іншої юридичної особи (фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера);

юридична особа є компанією, спеціально створеною для виконання конкретних завдань іншої юридичної особи (фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера);

3) операційні ознаки:

юридична особа залежить від іншої юридичної особи (фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера) або її контролера в питаннях надання важливих послуг, технологій, матеріалів та/або не має (у власності або користуванні) активів, необхідних для ведення задекларованої господарської діяльності, або обсяги господарської діяльності непорівнянні з обсягами наявних активів;

юридична особа разом з іншою юридичною особою (фінансовою установою або юридичною особою, що має спільного з фінансовою установою контролера) або її контролером, які зазначають, що мають різних власників істотної участі, керівників і різне місцезнаходження, проводять банківські платежі, використовуючи одну і ту саму IP-адресу (інтернет-протокол);

юридична особа належить до групи осіб, пов’язаних між собою спільною господарською діяльністю, до складу якої входить інша юридична особа (фінансова установа або юридична особа, що має спільного з фінансовою установою контролера) або її контролер;

юридичні особи здійснюють свою господарську діяльність переважно з одними і тими самими особами, що мають спільного контролера;

юридичні особи мають спільну або дуже близькі адреси місцезнаходження та/або спільну адресу мережі Інтернет (найменування вебсайта/доменне ім’я/посилання на вебсайт) (далі - електронна адреса), та/або електронну адресу, що є складовою електронної адреси чи включає в себе повну/часткову електронну адресу іншої юридичної особи, та/або спільну бренд-платформу [схоже комерційне найменування та/або знак для товарів і послуг, та/або будь-які інші позначення, за яким товари та послуги особи відрізняються від товарів та послуг інших юридичних осіб (слова, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів), що дає змогу вирізнити юридичну особу з-поміж інших та зіставляти діяльність цієї особи з діяльністю іншої юридичної особи];

юридичні особи мають у спільному використанні фінансові інформаційно-телекомунікаційні системи та/або розроблені однією з них, разом адмініструють чи управляють ними;

основна діяльність юридичної особи здійснюється за участю іншої особи або від її імені;

4) економічні ознаки:

основним джерелом фінансування діяльності юридичної особи є кошти іншої особи;

ціни, за якими відбувся продаж або викуп активів, та/або надання послуг юридичною особою іншій юридичній особі, та/або отримання юридичною особою від іншої юридичної особи суттєво відрізняються від ринкових;

надання послуг іншим юридичним особам (фінансовій установі або юридичній особі, що має спільного з фінансовою установою контролера), уключаючи послуги з фінансування, без очевидної економічної вигоди від таких операцій;

наявність значних зовнішніх та/або внутрішніх довгострокових запозичень від іншої юридичної особи (фінансової установи або юридичної особи, що має спільного з фінансовою установою контролера) або її контролера;

майновими та/або фінансовими поручителями за угодами, що передбачають запозичення коштів, є інша юридична особа (фінансова установа або юридична особа, що має спільного з фінансовою установою контролера) або її контролер.

73. Ознаки, визначені в пункті 72 розділу VII цього Положення, застосовуються принаймні за однієї з таких умов:

1) інформація про структуру власності юридичної особи не дає змоги встановити контролера особи;

2) наявність систематизованих та/або документованих, та/або публічно оголошених, та/або іншим чином поширених відомостей про наявність контролю над юридичною особою;

3) немає підтвердженої інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, уключаючи інформацію про його ділову репутацію, види його господарської діяльності.

74. Фінансові установи, а також інші особи в разі виявлення відомостей, що можуть свідчити про їхню належність до небанківської фінансової групи, нагляд за якою здійснює Національний банк, зобов’язані повідомити про них Національний банк.

75. Відповідальна особа в разі встановлення обставин, що можуть свідчити про порушення вимог до структури власності небанківської фінансової групи, установлених у розділі VII цього Положення, зобов’язана повідомити про це Національний банк протягом 10 робочих днів з моменту виявлення відповідних обставин.

76. Змінами структури власності небанківської фінансової групи в цьому Положенні є:

1) зміна контролера небанківської фінансової групи;

2) зміна складу учасників небанківської фінансової групи.

77. Особа, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи в разі зміни контролера, зобов’язана виконати вимоги розділу III цього Положення.

78. Учасники небанківської фінансової групи зобов’язані повідомляти відповідальну особу про зміни своєї структури власності та видів діяльності не пізніше 10 календарних днів після настання таких змін.

79. Відповідальна особа зобов’язана повідомити Національний банк про зміни структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників протягом 30 календарних днів після настання таких змін.

80. Функції відповідальної особи небанківської фінансової групи, в якій внаслідок зміни структури власності погоджена Національним банком відповідальна особа вже не є учасником, до дня погодження Національним банком нової відповідальної особи виконує фінансова установа - учасник небанківської фінансової групи з найбільшим значенням активів за останній звітний період (квартал).

81. Відповідальна особа в разі зміни структури власності небанківської фінансової групи подає до Національного банку такі відомості:

1) лист із повідомленням про зміни структури власності небанківської фінансової групи (у довільній формі);

2) документи, які підтверджують зміни структури власності небанківської фінансової групи, видів діяльності її учасників;

3) інформацію про небанківську фінансову групу за формами, наведеними в додатках 5, 6 до цього Положення;

4) інформацію про контролера небанківської фінансової групи за формами, наведеними в додатках 2-4 до цього Положення (у разі зміни контролера небанківської фінансової групи);

5) структуру власності небанківської фінансової групи за зразком, наведеним у додатку 9 до цього Положення;

6) структуру небанківської фінансової групи та групи осіб, пов’язаних із небанківською фінансовою групою, які мають спільного контролера з учасниками небанківської фінансової групи, за формою, наведеною в додатку 10 до цього Положення.

82. Відповідальна особа в разі зміни видів діяльності учасників небанківської фінансової групи подає до Національного банку такі відомості:

1) лист із повідомленням про зміну видів діяльності її учасників (у довільній формі);

2) склад учасників небанківської фінансової групи за формами, наведеними в додатках 5, 6 до цього Положення.

83. Національний банк у разі подання неповного пакета документів чи їх невідповідності вимогам цього Положення вимагає від відповідальної особи подання ненаданих та/або виправлених документів у строк, визначений Національним банком.

84. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи, учасника небанківської фінансової групи подання інформації та документів, необхідних для уточнення структури власності небанківської фінансової групи та видів діяльності її учасників.

85. Небанківська фінансова група (контролер) у разі зміни складу учасників небанківської фінансової групи має право визначити нову відповідальну особу або прийняти рішення про продовження виконання обов’язків відповідальною особою.

86. Національний банк ідентифікує зміну структури власності небанківської фінансової групи, про яку відповідальна особа не повідомила Національний банк, на підставі інформації, отриманої:

1) під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг з урахуванням ознак, які можуть свідчити про наявність контролю та умов, установлених у пунктах 72, 73 розділу VII цього Положення;

2) від інших державних органів та органів місцевого самоврядування, з відкритих джерел та від іноземних органів нагляду.

87. Національний банк за результатами такої ідентифікації вимагає від відповідальної особи виконання вимог цього Положення та забезпечення подання відомостей про зміну структури власності небанківської фінансової групи в порядку, визначеному в пунктах 81, 82 розділу VII цього Положення.

88. Національний банк приймає рішення про зміну структури власності небанківської фінансової групи на підставі наявної інформації, якщо відповідальна особа не подала відомостей про таку зміну або обґрунтованих, документально підтверджених заперечень такої зміни.

89. Національний банк приймає рішення про визнання змін структури власності небанківської фінансової групи, визначених в пункті 76 розділу VII цього Положення, на підставі:

1) відомостей, поданих відповідальною особою згідно з вимогами пунктів 81, 82 розділу VII цього Положення;

2) інформації, отриманої під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг.

90. Національний банк приймає рішення про визнання зміни структури власності небанківської фінансової групи протягом одного місяця з дня отримання від відповідальної особи повного пакета всіх документів, визначених у пунктах 81, 82 розділу VII цього Положення, з урахуванням строків подання ненаданих та/або виправлених документів, передбачених у пункті 83 розділу VII цього Положення.

91. Національний банк приймає рішення про визнання зміни структури власності небанківської фінансової групи на підставі інформації, отриманої під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг, якщо відповідальна особа в строк, установлений Національним банком, не подала або подала з порушенням вимог, установлених у розділах II, VII цього Положення:

1) відомості про зміну структури власності небанківської фінансової групи;

2) обґрунтовані, документально підтверджені заперечення такої зміни.

Національний банк приймає таке рішення протягом одного місяця після закінчення строку, установленого ним для подання контролером/відповідальною особою документів, визначених у підпункті 1 пункту 91 розділу VII цього Положення.

92. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня прийняття ним рішення про визнання зміни структури власності небанківської фінансової групи надсилає відповідальній особі небанківської фінансової групи повідомлення про прийняття такого рішення.

Відповідальна особа повідомляє контролера та учасників небанківської фінансової групи про визнання Національним банком зміни структури власності небанківської фінансової групи.

93. Національний банк приймає рішення про відмову у визнанні зміни структури власності небанківської фінансової групи, якщо за інформацією, отриманою під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг, склад учасників небанківської фінансової групи не змінився.

Структура власності небанківської фінансової групи є такою, що не зазнала змін, у разі прийняття Національним банком рішення про відмову у визнанні зміни структури власності небанківської фінансової групи.

94. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня прийняття рішення про відмову у визнанні зміни структури власності небанківської фінансової групи надсилає відповідальній особі повідомлення з обґрунтуванням підстав відмови.

Відповідальна особа повідомляє контролера та учасників небанківської фінансової групи про відмову у визнанні Національним банком зміни структури власності небанківської фінансової групи.

VIII. Припинення визнання Національним банком небанківської фінансової групи

95. Національний банк приймає рішення про припинення визнання небанківської фінансової групи, якщо така група перестала відповідати ознакам, визначеним у статті 1 Закону про фінансові послуги.

96. Національний банк припиняє визнання небанківської фінансової групи на підставі переважної діяльності, якщо:

1) частка сукупних активів небанківських фінансових установ у сукупному розмірі активів фінансових установ, що входять до цієї групи, становить менше 40 відсотків;

2) частка сукупних активів небанківських фінансових установ у сукупному розмірі активів фінансових установ, що входять до цієї групи, становить від 40 до 50 відсотків протягом трьох років з моменту такого зменшення.

97. Розрахунок переважної діяльності небанківської фінансової групи, визначеної небанківською фінансовою групою на підставі переважної діяльності, здійснює відповідальна особа щороку станом на 01 січня року, наступного за звітним.

98. Підставою для припинення визнання Національним банком небанківської фінансової групи є інформація, отримана Національним банком:

1) від відповідальної особи;

2) під час здійснення нагляду за діяльністю на ринках фінансових послуг;

3) від інших державних органів та іноземних органів нагляду.

99. Відповідальна особа зобов’язана повідомити Національний банк про припинення існування небанківської фінансової групи внаслідок зміни структури власності небанківської фінансової групи та надати інформацію і копії документів, засвідчених підписом керівника відповідальної особи, що підтверджують припинення існування такої групи.

100. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи подання документів, необхідних для уточнення відповідної інформації та підтвердження припинення існування небанківської фінансової групи.

101. Національний банк приймає рішення про відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи в разі подання відповідальною особою документів, за результатами аналізу яких неможливо підтвердити припинення існування такої небанківської фінансової групи.

102. Національний банк приймає рішення про припинення/відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи протягом 30 календарних днів із дня отримання повного пакета документів, визначених у розділі VIII цього Положення.

103. Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня прийняття рішення про припинення/відмову в припиненні визнання небанківської фінансової групи повідомляє відповідальну особу/особу, яка виконувала функції відповідальної особи, у порядку, визначеному в пункті 26 розділу II цього Положення, про прийняте рішення.

104. Відповідальна особа подає документи, визначені в пункті 99 розділу VIII цього Положення, якщо небанківська фінансова група припинила своє існування під час розгляду Національним банком документів про її визнання.

Національний банк приймає рішення про відмову у визнанні небанківської фінансової групи у зв’язку з припиненням її існування.

105. Припинення визнання небанківської фінансової групи не перешкоджає ідентифікації такої групи надалі, якщо для цього виникають підстави.

IX. Вимоги до регулятивного капіталу небанківської фінансової групи

106. Регулятивний капітал є показником діяльності небанківської фінансової групи як окремої економічної одиниці.

Основним призначенням регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є поглинання збитків, спричинених ризиками, на які наражаються учасники небанківської фінансової групи в процесі здійснення діяльності з надання фінансових послуг, уключаючи ризики, які виникають внаслідок участі в небанківській фінансовій групі.

107. Регулятивний капітал небанківської фінансової групи розраховується як сума регулятивних капіталів страхової підгрупи (за наявності), інших учасників цієї групи, для яких встановлена вимога щодо визначення регулятивного капіталу, зменшена на суму вкладень учасників небанківської фінансової групи (володіння акціями, частками, паями) в капіталі інших учасників цієї групи, та капіталу інших учасників небанківської фінансової групи, який визначається з вирахуванням взаємних інвестицій у капітал учасників небанківської фінансової групи, якщо таке вирахування не було здійснене під час розрахунку капіталу учасників небанківської фінансової групи.

108. Необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи розраховується як сума необхідних розмірів регулятивного капіталу кожного з учасників цієї групи (якщо підгрупи не визначено), або страхової підгрупи (за наявності) та інших учасників небанківської фінансової групи з урахуванням вимог пунктів 110, 111 розділу IX цього Положення.

109. Регулятивний капітал учасника небанківської фінансової групи/страхової підгрупи для цілей цього Положення визначається таким чином:

1) регулятивний капітал страхової підгрупи небанківської фінансової групи/страхової компанії, якщо страхової підгрупи немає, визначається за такою формулою:

РКсп = СПА - З + ВАВ,

де РКсп - регулятивний капітал страхової підгрупи/страховика, якщо страхової підгрупи немає;

СПА - сума прийнятних активів, визначених відповідно до нормативно-правового акта Національного банку про обов’язкові критерії і нормативи достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика;

З - сума величини довгострокових та поточних зобов’язань і забезпечень, що розраховується відповідно до законодавства України та визначається як сумарна величина розділів II-IV пасиву балансу (звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами) (далі - наказ № 73);

ВАВ - розмір відстрочених аквізиційних витрат, застосований страховиком для визначення нормативного обсягу активів, який визначається з метою дотримання нормативу платоспроможності та достатності капіталу, відповідно до вимог та з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає розрахунок економічних нормативів страховиків.

Регулятивний капітал страхової підгрупи розраховується за даними субконсолідованої звітності страхової підгрупи/фінансової звітності страхової компанії;

2) регулятивний капітал інших учасників небанківської фінансової групи визначається відповідно до вимог, установлених законодавством України. Якщо таких вимог не встановлено, то регулятивний капітал визначається в розмірі власного капіталу, що відображений у фінансовій звітності учасника небанківської фінансової групи у звіті “Баланс (Звіт про фінансовий стан)” (підсумок за розділом I “Власний капітал”), зменшеному на суму залишкової вартості нематеріальних активів (стаття 1000 розділу I “Необоротні активи”), що складений з урахуванням положень наказу № 73.

110. Необхідний розмір регулятивного капіталу учасника небанківської фінансової групи-страховика, якщо страхової підгрупи немає (НРКс), визначається як більша з таких величин:

К;

НЗП,

де  К - величина, що дорівнює:

для страховика, який здійснює або планує здійснювати види страхування інші, ніж страхування життя, - 30 млн грн;

для страховика, який здійснює або планує здійснювати страхування життя, - 45 млн грн;

НЗП - нормативний запас платоспроможності, який розраховується відповідно до законодавства України.

Необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи (НРКсп) розраховується як сума необхідних розмірів регулятивного капіталу учасників цієї підгрупи.

111. Необхідний розмір регулятивного капіталу інших учасників небанківської фінансової групи визначається відповідно до вимог (нормативів) щодо мінімального розміру власного або статутного капіталу, установлених законодавством України.

112. Достатність регулятивного капіталу небанківської фінансової групи відображає здатність небанківської фінансової групи поглинути збитки, спричинені ризиками, на які наражаються учасники небанківської фінансової групи в процесі здійснення діяльності з надання фінансових послуг, уключаючи ризики, що виникають внаслідок участі в небанківській фінансовій групі, за рахунок регулятивного капіталу.

113. Небанківська фінансова група зобов’язана дотримуватися вимог щодо достатності регулятивного капіталу.

Достатність регулятивного капіталу визначається шляхом порівняння розміру регулятивного капіталу небанківської фінансової групи з необхідним розміром регулятивного капіталу небанківської фінансової групи, розрахованим відповідно до вимог розділу IX цього Положення.

Вимоги щодо достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи.

114. Вимоги щодо достатності регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи є дотриманими, якщо розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи дорівнює або перевищує необхідний розмір регулятивного капіталу страхової підгрупи небанківської фінансової групи.

115. Розрахунок достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи здійснюється відповідальною особою небанківської фінансової групи на підставі річної консолідованої звітності небанківської фінансової групи, субконсолідованої звітності страхової підгрупи, іншої звітності та інформації, що необхідні для здійснення таких розрахунків, станом на 31 грудня звітного року.

116. Відповідальна особа небанківської фінансової групи, якщо розмір регулятивного капіталу небанківської фінансової групи є меншим необхідного розміру регулятивного капіталу цієї групи, зобов’язана повідомити про це Національний банк протягом 10 робочих днів з дня виявлення такого зменшення. Контролер небанківської фінансової групи та відповідальна особа такої групи зобов’язані забезпечити приведення розміру регулятивного капіталу у відповідність до вимог щодо достатності регулятивного капіталу, зазначених у пунктах 109, 110 розділу IX цього Положення, протягом шести місяців з дня виникнення такої невідповідності та надати через відповідальну особу до Національного банку відповідні підтвердні документи.

Національний банк має право прийняти рішення про продовження строку приведення у відповідність розміру регулятивного капіталу небанківської фінансової групи до вимог щодо достатності регулятивного капіталу небанківської фінансової групи на строк не більше ніж три місяці в разі надходження обґрунтованого клопотання від відповідальної особи небанківської фінансової групи.

X. Вимоги щодо обмеження ризиків, на які наражаються фінансові установи внаслідок участі в небанківській фінансовій групі, внутрішньогрупових операцій, операцій з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою

117. Відповідальна особа небанківської фінансової групи щонайменше один раз на рік для забезпечення виконання вимог, установлених до фінансової групи та підгруп фінансової групи, повинна надавати Національному банку інформацію про всі суттєві внутрішньогрупові операції та операції з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою.

118. Інформація про суттєві внутрішньогрупові операції надається Національному банку за формою, наведеною в додатку 14 до цього Положення, в електронній формі у форматі EXCEL.

119. Національний банк має право вимагати від відповідальної особи щоквартального надання інформації про суттєві внутрішньогрупові операції та операції з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою, уключаючи ризик концентрації, а від великої небанківської фінансової групи - щомісячного надання зазначеної інформації.

Внутрішньогрупова операція, операція з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою, вважається суттєвою, якщо її сума/сума подібних операцій протягом звітного періоду перевищує один відсоток від балансової вартості активів небанківської фінансової групи.

120. Національний банк має право встановлювати іншу періодичність надання відповідальною особою інформації про внутрішньогрупові операції, операції з особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою, для небанківських фінансових груп залежно від розміру активів небанківських фінансових груп, визначених відповідно до пункту 55 розділу V цього Положення, або для окремої небанківської фінансової групи з метою ефективного нагляду на консолідованій основі.

XI. Особливості складання консолідованої та субконсолідованої звітності та надання інформації

121. Консолідований нагляд за небанківською фінансовою групою здійснюється на основі консолідованої та субконсолідованої звітності, звітів небанківської фінансової групи, наданих відповідальною особою, учасниками небанківської фінансової групи. Консолідований нагляд також враховує інформацію про діяльність учасників небанківської фінансової групи (уключаючи рух активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат, прибутку та збитків, операцій між учасниками небанківської фінансової групи та особами, пов’язаними з небанківською фінансовою групою).

122. Відповідальна особа небанківської фінансової групи складає консолідовану, субконсолідовану звітність на підставі звітів учасників небанківської фінансової групи та подає до Національного банку в порядку, визначеному цим Положенням.

123. Учасники небанківської фінансової групи зобов’язані подавати відповідальній особі звіти та інформацію, необхідні для складання звітів про діяльність небанківської фінансової групи, консолідованої та субконсолідованої звітності, підготовки інформації щодо деталізації окремих статей фінансової звітності, щодо внутрішньогрупових операцій, розрахунку достатності регулятивного капіталу у порядку, визначеному внутрішніми документами небанківської фінансової групи.

124. Внутрішні документи небанківської фінансової групи мають включати:

1) облікові процедури, які визначають принципи та методи складання небанківською фінансовою групою звітів;

2) процедури складання звітів, необхідні для розрахунку достатності регулятивного капіталу;

3) порядок складання та строки подання учасниками небанківської фінансової групи звітів та інформації відповідно до вимог цього Положення;

4) механізм внутрішнього контролю за достовірністю, повнотою та своєчасністю надання інформації.

125. Консолідована звітність про діяльність небанківської фінансової групи, що подається відповідальною особою до Національного банку, включає:

1) річну консолідовану, субконсолідовану звітність;

2) проміжну консолідовану звітність;

3) інформацію про внутрішньогрупові операції відповідно до форми, наведеної в додатку 14 до цього Положення;

4) інформацію про деталізацію суттєвих статей фінансової звітності (розшифровку окремих рядків фінансової звітності), складену відповідно до форми, наведеної в додатку 15 до цього Положення;

5) інформацію про діяльність небанківської фінансової групи відповідно до форми, наведеної в додатку 16 до цього Положення.

126. Відповідальна особа небанківської фінансової групи повинна забезпечити щорічну підготовку та надання інформації щодо деталізації окремих суттєвих статей консолідованої звітності за формою, наведеною в додатку 15 до цього Положення, та в строки, визначені в пункті 129 розділу XI цього Положення.

Суттєвими статтями консолідованої звітності для цілей цього Положення вважаються такі, які становлять п’ять і більше відсотків від валюти консолідованого балансу небанківської фінансової групи.

127. Консолідована звітність небанківської фінансової групи складається відповідальною особою з дати визнання такої групи до дати припинення її визнання з урахуванням такого:

1) якщо небанківська фінансова група віднесена Національним банком до групи великих відповідно до пункту 55 розділу V цього Положення - консолідована звітність про діяльність небанківської фінансової групи, що подається відповідальною особою до Національного банку, уключає документи, визначені в підпунктах 1-5 пункту 125 розділу XI цього Положення;

2) якщо небанківська фінансова група віднесена Національним банком до групи середніх чи малих - звітність про діяльність небанківської фінансової групи, що подається відповідальною особою до Національного банку, уключає документи, визначені в підпунктах 1, 3-5 пункту 125 розділу XI цього Положення.

128. Відповідальна особа великої небанківської фінансової групи складає проміжну консолідовану звітність небанківської фінансової групи, що включає:

1) консолідований проміжний скорочений звіт про фінансовий стан (Консолідований баланс);

2) консолідований проміжний скорочений звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Консолідований звіт про фінансові результати);

3) деталізацію окремих суттєвих статей фінансової звітності;

4) інформацію щодо суттєвих внутрішньогрупових операцій;

5) примітки до консолідованої проміжної скороченої звітності.

Відповідальна особа небанківської фінансової групи подає до Національного банку проміжну консолідовану звітність небанківської фінансової групи не пізніше останнього робочого дня другого місяця, наступного за звітним кварталом.

129. Відповідальна особа небанківської фінансової групи зобов’язана не пізніше 01 червня року, наступного за звітним, оприлюднювати річну консолідовану звітність небанківської фінансової групи разом з аудиторським звітом за результатами аудиту консолідованої фінансової звітності фінансової групи шляхом розміщення на власному вебсайті в мережі Інтернет та подавати їх до Національного банку.

130. Примітки до статей консолідованої звітності повинні містити таку додаткову інформацію:

1) причини не консолідації рахунків учасників небанківської фінансової групи, опис відносин між учасниками небанківської фінансової групи;

2) опис облікової політики та методів, що застосовуються підконтрольними суб’єктами господарювання (за наявності суттєвих відмінностей);

3) метод та особливості консолідації звітності.

Складання консолідованої звітності здійснюється з урахуванням Міжнародних стандартів фінансової звітності та наказу № 73.

131. Достовірність та повнота річної консолідованої звітності про діяльність небанківської фінансової групи мають бути підтверджені аудиторським звітом суб’єкта аудиторської діяльності за результатами аудиту консолідованої фінансової звітності фінансової групи. Інформація про суб’єкта аудиторської діяльності, який надає аудиторські послуги юридичній особі, має бути внесена до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності в порядку, визначеному законодавством України.

Суб’єктом аудиторської діяльності, що здійснює перевірку консолідованої звітності про діяльність небанківської фінансової групи, не може бути особа, пов’язана з учасниками такої небанківської фінансової групи.

132. Форми звітів можуть доповнюватися окремими статтями та примітками, необхідними для відображення інформації щодо небанківської фінансової групи.

133. Консолідована, субконсолідована звітність небанківської фінансової групи подається до Національного банку в електронній та паперовій формах із дотриманням вимог, визначених у розділі II цього Положення.

Інформація про діяльність небанківської фінансової групи, деталізація суттєвих статей фінансової звітності та про внутрішньогрупові операції, складена згідно з додатками 14-16 до цього Положення, подається в електронній формі.

134. Відповідальна особа за письмовим запитом Національного банку зобов’язана подавати фінансову звітність окремих учасників небанківської фінансової групи або іншу інформацію про фінансовий стан учасників такої групи.

135. Відповідальна особа повинна забезпечити щорічне подання відомостей щодо структури власності, структури управління та організаційної структури на рівні групи, уключаючи опис дочірніх компаній та основних афілійованих компаній, що належать до групи, за формами, наведеними в додатках 9 та 10 до цього Положення.

ПОВІДОМЛЕННЯ
про намір стати контролером небанківської фінансової групи

ІНФОРМАЦІЯ
про небанківську фінансову установу, яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи/контролера небанківської фінансової групи

ІНФОРМАЦІЯ
про юридичну особу (крім небанківських фінансових установ), яка має намір стати контролером небанківської фінансової групи/контролера небанківської фінансової групи

ІНФОРМАЦІЯ
про фізичну особу, яка має намір стати контролером небанківської фінансової установи/контролера небанківської фінансової групи

ІНФОРМАЦІЯ
про небанківську фінансову групу (національну)

ІНФОРМАЦІЯ
про небанківську фінансову групу (іноземну)

ІНФОРМАЦІЯ
про учасників/майбутніх учасників національної небанківської фінансової групи, контролером якої має намір стати юридична або фізична особа

ІНФОРМАЦІЯ
про учасників/майбутніх учасників іноземної небанківської фінансової групи, контролером якої має намір стати юридична або фізична особа

СТРУКТУРА
власності небанківської фінансової групи

СТРУКТУРА
небанківської фінансової групи та групи осіб, пов’язаних з небанківською фінансовою групою, які мають спільного контролера з учасниками небанківської фінансової групи

ПОВІДОМЛЕННЯ
про створення небанківської фінансової групи

ЗАЯВА
про погодження відповідальної особи небанківської фінансової групи

ІНФОРМАЦІЯ
про відповідальну особу небанківської фінансової групи

ІНФОРМАЦІЯ
про суттєві внутрішньогрупові операції

ІНФОРМАЦІЯ
про деталізацію суттєвих статей фінансової звітності (розшифровка окремих рядків фінансової звітності)

ІНФОРМАЦІЯ
про діяльність небанківської фінансової групи