- І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Р І Ш Е Н Н Я КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ
- Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")
- Стаття 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення"( 1788-12 ) визначає коло непрацездатних членів сім'ї. Нимивважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами додосягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови,якщо вони не мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина,чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки - 60 років,жінки - 55 років; в) один з батьків, або чоловік (дружина), абодід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності,якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чионуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і непрацює; г) дід і бабуся - у разі відсутності осіб, які за закономзобов'язані їх утримувати.
- Стаття 21 Кодексу про шлюб та сім'ю України встановлює правокожного з подружжя на вибір місця проживання, а стаття 67 формулюєправило: "Якщо батьки не проживають разом, то від їх згодизалежить, при кому повинні проживати неповнолітні діти. Привідсутності згоди між батьками спір вирішується судом, виходячи зінтересів дітей і з урахуванням їх бажання".
- Стаття 32 Кодексу про шлюб та сім'ю України закріплюєположення, згідно з якими подружжя повинно матеріальнопідтримувати одне одного, а один із розведеного подружжя, якийпотребує допомоги, має право на утримання, якщо він ставнепрацездатним протягом одного року після розірвання шлюбу.Названа стаття цього нормативного акта ототожнює поняття"утримання" і "аліменти". Стаття 80 Кодексу зобов'язує батьківутримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніхдітей, які потребують матеріальної допомоги, а стаття 81 покладаєна повнолітніх дітей зобов'язання утримувати непрацездатнихбатьків, які потребують допомоги. Отже, утриманцями можуть бути якбатьки, так і діти за умови, якщо хтось із них потребуєматеріальної допомоги. Відповідно до статті 95 названого Кодексуобов'язок щодо утримання неповнолітніх дітей, якщо вони не маютьбатьків або якщо батьки з поважних причин не в змозі їхутримувати, може бути покладений на інших родичів. А стаття 96покладає обов'язок щодо утримання непрацездатних повнолітніхчленів сім'ї, що потребують матеріальної допомоги, якщо вони немають чоловіка або дружини, батьків або повнолітніх дітей, наонуків, пасинків і падчерок, а також на осіб, яких вони виховувалиі надавали їм систематичну матеріальну допомогу протягом не меншяк п'яти років.