ПРОТОКОЛ
про стале управління лісами до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат

{Додатково див.Лист № 72/12-612-1842 від 15.06.2011}

{Протокол ратифіковано Законом № 5432-VI від 16.10.2012}

Офіційний переклад

Сторони цього Протоколу

відповідно до своїх завдань, визначених у Рамковій конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат від 22 травня 2003 року (м. Київ, Україна, далі - Карпатська конвенція), стосовно розвитку всеосяжної політики та співробітництва для охорони та сталого розвитку Карпат;

усвідомлюючи те, що людський тиск на Карпатські ліси постійно зростатиме;

маючи на меті збільшення обізнаності про багатофункціональність лісів і користь від сталого управління лісами в Карпатах, особливо з огляду на природній запас вуглецю, постачання води та біорізноманіття, а також внесок у розвиток сільської місцевості;

відповідно до своїх зобов'язань, зазначених у статті 7 Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат;

беручи до уваги, зокрема, Декларацію Ріо-де-Жанейро, юридично не обов'язковий інструмент ООН для всіх типів лісів, рішення Форуму ООН з лісів, Йоганнесбурзьку декларацію про сталий розвиток і План впровадження на Світовому саміті зі сталого розвитку, Рамкову конвенцію Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату й Кіотський протокол до неї, Конвенцію про біологічне різноманіття й, зокрема, її програму роботи та відповідні рішення стосовно лісового біорізноманіття, Резолюції Міністерських конференцій з питань захисту лісів у Європі, Конвенцію про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини, Європейську ландшафтну конвенцію, процеси з правозастосування та управління в лісовому секторі;

відзначаючи, крім того, те, що більшість Сторін як держави - члени Європейського Союзу беруть до уваги стратегію Європейського Союзу стосовно лісового господарства та план дій ЄС стосовно лісів;

маючи на меті забезпечення ефективнішого впровадження таких існуючих інструментів і ґрунтуючися на інших міжнародних програмах;

будучи переконаними, що зусилля з охорони, підтримки та сталого управління лісами Карпат потребують регіонального співробітництва;

а також усвідомлюючи додаткову важливість транскордонного співробітництва в досягненні екологічної цілісності;

вирішивши співробітничати для сталого управління Карпатськими лісами та їхньої охорони,

домовилися про таке:

ГЛАВА I
Загальні зобов'язання

Стаття 1
Загальна мета та принципи

1. Метою Протоколу про стале управління лісами (далі - Протокол) є сприяння сталому управлінню Карпатськими лісами та їхній охороні в інтересах нинішнього та прийдешнього поколінь.

2. Для досягнення зазначеної вище мети Сторони вживають заходів і співробітничають з:

a) підтримки або збільшення лісового покриву;

b) забезпечення продуктивних функцій лісів та їхньої ролі в розвитку сільської місцевості;

c) сприяння раціональному використанню деревини як екологічно безпечного та відновлювального матеріалу;

d) сприяння сталому використанню недеревних лісових продуктів;

e) поліпшення загального стану та життєстійкості лісів;

f) поліпшення збереження й сталого використання компонентів біологічного різноманіття лісів;

g) визначення та охорони природних лісів, особливо пралісів;

h) сприяння відновленню лісів наближених до природних;

i) посилення ролі лісового сектора в пом'якшенні наслідків зміни клімату;

j) поліпшення охоронних лісових функцій, як-от: недопущення повеней, зсувів землі, а також загального циклу водної регуляції;

k) підтримка культурної спадщини лісів;

l) посилення соціальної функції лісів;

m) сприяння участі регіональних і місцевих органів та громад в управлінні лісами;

n) визначення, розробки та застосування відповідних схем плати за екологічні товари та послуги, які надаються завдяки лісам;

o) посилення управління та правозастосування в лісовому секторі з особливою увагою до боротьби з нелегальною заготівлею лісу та пов'язаною із цим торгівлею;

p) визначення, розробки та використання практичного досвіду в управлінні лісами та наближеному до природи веденню лісового господарства;

q) сприяння та координації наукових досліджень та обміну інформацією з питань Карпатських лісів.

Стаття 2
Методики, спрямовані на стале управління Карпатськими лісами

Сторони розробляються і впроваджують на своїй національній території методики та стратегії, спрямовані на стале управління Карпатськими лісами, беручи до уваги методики та стратегії, розроблені й впроваджені іншими Сторонами. Для цього Сторони обмінюються відповідною інформацією з іншими Сторонами.

Стаття 3
Інтеграція в галузеві політики цілей сталого управління та збереження Карпатських лісів

1. Сторони враховують цілі цього Протоколу у своїй політиці, зокрема стосовно збереження біорізноманіття, охорони ґрунтів, розвитку сільської місцевості, управління водними ресурсами та басейнами річок, зміни клімату, туризму, промисловості й енергетики, охорони культурної спадщини й традиційних знань, просторового планування, транспорту та інфраструктури.

2. Сторони співробітничають з інтеграції цілей сталого управління Карпатськими лісами та їхньої охорони в інші галузеві політики та стратегії, прийняті на регіональному та (або) глобальному рівнях, які могли б мати вплив на стале управління лісами Карпат.

Стаття 4
Участь регіональних і місцевих органів та громад

1. Сторони визначають у межах своїх існуючих інституційних рамок найліпший рівень координації та співробітництва між національними інституціями та регіональними й місцевими органами для заохочення спільної відповідальності в процесі впровадження цього Протоколу.

2. Сторони вживають заходів для залучення або сприяння залученню громад і власників лісу та менеджерів, безпосередньо заінтересованих у різноманітних етапах підготовки та впровадження цих політик і заходів.

Стаття 5
Міжнародне співробітництво

1. Сторони підтримують активне міжнародне співробітництво серед компетентних інституцій стосовно сталого управління Карпатськими лісами та їхньої охорони.

2. Сторони сприяють співробітництву між регіональними й місцевими органами в Карпатах на міжнародному рівні та шукають вирішення спільних проблем на найбільш прийнятному рівні.

ГЛАВА II
Географічна сфера застосування та визначення

Стаття 6
Географічна сфера застосування

1. Цей Протокол застосовується до Карпатського регіону (далі - Карпати), визначеного Конференцією Сторін Карпатської конвенції.

2. Кожна Сторона може поширити застосування Протоколу на додаткові частини її національної території, зробивши заяву Депозитарію.

Стаття 7
Визначення

Для цілей цього Протоколу:

a) "Стале управління лісами" означає управління лісами й лісовими землями та їхнє використання в спосіб та в кількості, що підтримує їхнє біорізноманіття, продуктивність, життєстійкість, відновлювальні властивості та потенціал виконання зараз й у майбутньому відповідних екологічних, економічних і соціальних функцій на місцевому, національному та глобальному рівнях і що не завдає шкоди іншим екосистемам;

b) "наближене до природи ведення лісового господарства" означає систему управління лісами, яка забезпечує безперервне відновлення, розвиток деревостанів, подібних за породним складом, структурою та динамікою до природних лісів відповідних умов місцезростання, а також догляд за такими деревостанами;

c) "екологічна мережа" означає систему територій, які екологічно та фізично пов'язані, складаються з ключових територій, коридорів та буферних зон;

d) "схеми лісової сертифікації" - схеми сертифікації сталого управління лісами, у тому числі чіткі цілі, вимірювані критерії, незалежна оцінка та залучення основних заінтересованих груп, які заслуговують на довіру;

e) "природні ліси" - ліси, які складаються з корінних видів у місцевості з основними характеристиками та ключовими елементами природних екосистем, як-от: комплексність, структура та різноманітність;

f) "Сторони" означає Сторони цього Протоколу;

g) "охоронна територія" означає географічно визначену територію, яка призначена та управляється для досягнення спеціальних цілей збереження;

h) "охорона лісів" означає аспект збереження природи, який стосується охорони, утримання, відновлення й сталого використання лісових ресурсів для забезпечення екосистемних послуг лісу;

i) "відновлення лісів наближених до природних" означає управління на лісових територіях для сприяння природним процесам лісового оновлення в такий спосіб, щоб структура деревостанів, біорізноманіття, функції, процеси та, зокрема, породна структура відновленого лісу підходила якнайбільше до первинних лісів завдяки поступовій заміні похідних деревостанів;

j) "раціональне використання деревини" є інтегрованим підходом до обробки та кінцевого використання споживачами деревини, отриманої з лісів, які стало управляються.

k) "праліси" означає природні ліси, які не зазнали безпосереднього впливу людської діяльності людини в ході свого розвитку.

ГЛАВА III
Особливі заходи

Стаття 8
Підтримка та збільшення лісового покриву

1. Кожна Сторона вживає заходів на своїй національній території для підтримання за допомогою сталого управління лісами та просторового планування існуючого лісового покриву як головної складової Карпатського ландшафту.

2. Кожна Сторона вживає заходів на своїй національній території для розширення лісового покриву в Карпатах, за необхідності, з метою досягнення цілей, зазначених у статті 1, звертаючи увагу на високо екологічну важливість природних та напівприродних лукопасовищних угідь, а також інші цілі Карпатської конвенції та її Протоколу.

Стаття 9
Забезпечення продуктивних функцій лісів та їхньої ролі в розвитку сільської місцевості

1. Кожна Сторона вживає заходів на своїй національній території для забезпечення продуктивних функцій лісів та посилення їхньої ролі в розвитку сільської місцевості за допомогою відповідних політик, адаптованих до структури власності, а також раціонального використання деревини.

2. Сторони підтримують і забезпечують джерела доходу від лісових ресурсів та у зв'язку із цим повинні надавати підтримку лісовим власникам, менеджерам, а також їхнім асоціаціям для зменшення проблем, пов'язаних із фрагментацією земельної власності, стимулювання ринкових ініціатив, у тому числі схем лісової сертифікації, застосування лісового законодавства з особливою увагою до боротьби з нелегальною заготівлею лісу та пов'язаною із цим торгівлею, сприяння сталій заготівлі та маркетингу недеревних лісових продуктів та для розвитку та поширення використання систем плати за екологічні послуги.

Стаття 10
Визначення та охорона природних лісів, особливо пралісів

1. Кожна Сторона вживає заходів на своїй національній території для визначення та охорони природних лісів, особливо пралісів Карпат шляхом створення охоронних територій достатніх розмірів й у достатній кількості та виконання інших спеціальних заходів охорони.

2. Кожна Сторона вживає заходів для включення до охоронних територій достатніх територій усіх типів визначених природних лісів зі свого Карпатського регіону.

3. Зокрема, кожна Сторона повинна вживати спеціальних заходів для збереження генетичних ресурсів природних лісів, особливо пралісів.

4. Кожна Сторона вживає спеціальних заходів для відшкодування витрат або економічних втрат, які є результатом заходів, ужитих відповідно до пунктів 1, 2 й 3 цієї статті.

Стаття 11
Управління лісами на охоронних територіях

1. Кожна Сторона вживає заходів для забезпечення зв'язку між планами управління охоронними територіями та планами управління лісами в межах охоронних територій.

2. Сторони співробітничають у створенні принципів управління лісами, у тому числі наближеного до природи ведення лісового господарства на охоронних територіях й у відповідних випадках на ділянках Natura 2000.

Стаття 12
Поліпшення захисних функцій лісів

Кожна Сторона вживає заходів на своїй національній території для забезпечення захисних функцій лісів, як-от: ліпшого запобігання повеням, ерозії ґрунтів, зсувам, лавинам і каменепадам шляхом заохочення методів сталого управління лісами, які підвищують стабільність і протидію природним та антропогенним порушенням.

Стаття 13
Сприяння відновленню лісів наближених до природних

1. Кожна Сторона вживає заходів на своїй національній території для сприяння відновленню лісів наближених до природних.

2. Сторони розглядають у відповідних випадках питання створення програм захисту й реінтродукції рідкісних природних деревних порід у їхній природній екосистемі.

Стаття 14
Лісове господарство та зміна клімату

1. Кожна Сторона проводить політику, спрямовану на посилення ролі лісового сектора в пом'якшенні змін клімату, з особливою увагою стосовно пошуку правильного балансу між збільшенням запасів вуглецю в лісових екосистемах, сприянням використанню поновлюваної енергії з деревини та раціональним використанням деревних продуктів як замінників сировини, отриманої з непоновлюваних ресурсів.

2. Кожна Сторона, ураховуючи наслідки змін клімату, здійснює політику адаптації та вживає заходів, спрямованих на зростання стабільності й життєстійкості Карпатських лісів.

3. Кожна Сторона, ураховуючи підвищену вразливість лісів до пожеж та інших стихійних явищ унаслідок змін клімату, уживають відповідних заходів для зменшення ризику й пом'якшення наслідків.

Стаття 15
Соціальні функції лісів

1. Кожна Сторона визначає в межах існуючих інституційних рамок ефективні схеми координації та співробітництва між інституціями та регіональними й місцевими органами, у компетенції яких управління лісовими ресурсами, із залученням інших місцевих заінтересованих сторін для посилення соціальної функції лісів.

2. Кожна Сторона, ураховуючи високу значущість лісів для розвитку туризму, бере до уваги політику сталого туризму під час планування управління лісами.

3. Кожна Сторона розглядає практику сприяння культурній спадщині й традиційним знання стосовно управління лісами, у тому числі освіті на всіх рівнях.

Стаття 16
Лісове господарство, дика природа та екологічні мережі

1. Кожна Сторона застосовує методи сталого управління дикою природою, особливо шляхом ужиття заходів координованого регулювання в прикордонних регіонах, приділяючи спеціальну увагу контролю розміру популяції копитних тварин, для уможливлення природного відновлення лісів та моніторингу та управління великими хижаками в межах можливостей лісових екосистем.

2. Сторони співробітничають з гармонізації своєї політики стосовно екологічних мереж та цілей і заходів управління лісами.

Стаття 17
Сумісні моніторингові та інформаційні системи

1. Сторони співробітничають у рамках існуючих міжнародних ініціатив з гармонізації моніторингу лісів у Карпатах, що сприяє досягненню цілей цього Протоколу.

2. Сторони співробітничають для розвитку спільної інформаційної системи про стан лісів у Карпатах відповідно до статті 12 Карпатської конвенції.

3. Сторони співробітничають з гармонізації баз даних і забезпечення того, що національні результати лісового моніторингу інтегруються в спільну інформаційну систему.

Стаття 18
Скоординовані наукові дослідження та обмін інформацією

1. Кожна Сторона координує та співробітничає в проведенні наукових досліджень на своїй території або її дослідними інституціями стосовно загальних цілей цього Протоколу.

2. Сторони сприяють міжнародному співробітництву серед наукових інституцій стосовно сталого управління лісами в Карпатах, зокрема виконання спільних дослідних програм і проектів у Карпатах.

3. Сторони сприяють організації симпозіумів та конференцій для обміну науковою інформацією та практичним досвідом.

4. Кожна Сторона здійснює обмін інформацією та досвідом з іншими Сторонами про методи стосовно діяльності, зазначеної в пункті 2 статті 1.

Стаття 19
Спільні програми та проекти

Відповідно до своїх потреб і можливостей кожна Сторона бере участь у спільних програмах і проектах стосовно діяльності, що здійснюється Сторонами в Карпатах.

ГЛАВА IV
Впровадження, моніторинг та оцінка

Стаття 20
Впровадження

1. Кожна Сторона вживає відповідних правових та адміністративних заходів для забезпечення впровадження положень цього Протоколу.

2. Кожна Сторона вивчає можливості підтримки впровадження положень цього Протоколу завдяки фіскальним та (або) фінансовим заходам.

3. Кожна Сторона призначає відповідний національний орган, який є відповідальним за впровадження цього Протоколу, та повідомляє про це іншим Сторонам. Відповідні національні органи є відповідальними за моніторинг наслідків ужиття заходів, зазначених у пунктах 1 та 2 цієї статті.

4. Сторони розробляють і приймають Стратегічний план дій з впровадження цього Протоколу.

Стаття 21
Освіта, інформування та громадська обізнаність

1. Сторони сприяють освіті, інформуванню та підвищенню громадської обізнаності стосовно цілей, заходів та впровадження цього Протоколу.

2. Сторони забезпечують доступ громадськості до інформації про впровадження цього Протоколу.

Стаття 22
Нарада Сторін

1. Конференція Сторін Карпатської конвенції виступає як нарада Сторін цього Протоколу.

2. Сторони Карпатської конвенції, які не є Сторонами цього Протоколу, можуть брати участь як спостерігачі в Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу. Коли Конференція Сторін виступає як нарада Сторін цього Протоколу, рішення за цим Протоколом приймаються лише тими, хто є його Сторонами.

3. Коли Конференція Сторін виступає як нарада Сторін цього Протоколу, будь-який член бюро Конференції Сторін, що представляє Сторону Карпатської конвенції, але водночас не є Стороною цього Протоколу, замінюється членом, який обирається Сторонами Протоколу з-поміж Сторін цього Протоколу.

4. Правила процедури Конференції Сторін застосовуються mutatis mutandis для наради Сторін, якщо іншого не визначено консенсусом Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу.

5. Перше засідання Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, скликається Секретаріатом разом з першим засіданням Конференції Сторін, проведення якої заплановано після набрання чинності цим Протоколом. Подальші чергові засідання Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, проводяться разом із черговими засіданнями Конференції Сторін, якщо Конференція Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, не прийме іншого рішення.

6. Конференція Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, у межах свого мандату приймає рішення, необхідні для сприяння його ефективному впровадженню. Вона виконує функції, покладені на неї відповідно до цього Протоколу, та:

a) надає рекомендації з будь-яких питань, необхідних для впровадження цього Протоколу;

b) створює такі допоміжні органи, які вважаються необхідними для впровадження цього Протоколу;

c) розглядає та приймає в разі необхідності зміни та доповнення до цього Протоколу, які вважаються необхідними для впровадження цього Протоколу, а також

d) виконує такі інші функції, які можуть бути необхідними для впровадження цього Протоколу.

Стаття 23
Секретаріат

1. Секретаріат, заснований статтею 15 Карпатської конвенції, слугує як Секретаріат цього Протоколу.

2. Пункт 2 статті 15 Карпатської конвенції стосовно функцій Секретаріату застосовується mutatis mutandis до цього Протоколу.

Стаття 24
Допоміжні органи

1. Будь-який допоміжний орган, заснований Карпатською конвенцією або в її рамках, відповідно до рішення Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, може слугувати меті Протоколу, у такому разі нарада Сторін визначає функції, які повинен виконувати цей орган.

2. Сторони Карпатської Конференції, які не є Сторонами цього Протоколу, можуть брати участь у роботі засідань будь-яких таких допоміжних органів як спостерігачі. Коли допоміжний орган Карпатської конвенції виступає як допоміжний орган цього Протоколу, рішення в рамках Протоколу приймаються лише Сторонами Протоколу.

3. Коли допоміжний орган Карпатської конвенції виконує свої функції у зв'язку з питаннями, що стосуються цього Протоколу, будь-який член бюро такого допоміжного органу, що представляє Сторону Карпатської конвенції, але водночас не є Стороною Протоколу, замінюється членом, який обирається Сторонами Протоколу з-поміж Сторін Протоколу.

Стаття 25
Моніторинг дотримання зобов'язань

1. Сторони регулярно звітують на Конференції Сторін про заходи, що стосуються цього Протоколу, та результати вжитих заходів. Конференція Сторін визначає строки та формат, згідно з якими подаються звіти до розгляду.

2. Спостерігачі можуть надавати інформацію або звіт про впровадження та дотримання положень цього Протоколу Конференції Сторін та (або) Виконавчому комітетові Карпатської конвенції (далі - Виконавчий комітет).

3. Виконавчий комітет збирає, оцінює та аналізує інформацію, що стосується впровадження цього Протоколу, а також здійснює моніторинг дотримання Сторонами положень цього Протоколу.

4. Виконавчий комітет дає Конференції Сторін рекомендації стосовно впровадження та необхідних заходів відповідно до цього Протоколу.

5. Конференція Сторін приймає або рекомендує необхідні заходи.

Стаття 26
Оцінка ефективності впровадження

1. Сторони регулярно перевіряють й оцінюють ефективність виконання положень цього Протоколу. Конференція Сторін може розглядати прийняття відповідних змін та доповнень до цього Протоколу, якщо це є необхідним для досягнення його цілей.

2. Сторони сприяють залученню регіональних і місцевих органів та інших заінтересованих сторін до процесів, викладених у пункті 1.

ГЛАВА V
Прикінцеві положення

Стаття 27
Зв'язок між Карпатською конвенцією та Протоколом

1. Цей Протокол є Протоколом до Карпатської конвенції відповідно до пункту 3 статті 2 та інших відповідних статей Карпатської конвенції.

2. Положення статей 19, 20, пунктів 2 - 4 статті 21 й статті 22 Карпатської конвенції стосовно набрання чинності, унесення змін та доповнень, виходу із цього Протоколу та вирішення спорів застосовуються mutatis mutandis до цього Протоколу. Стороною цього Протоколу може стати лише Сторона Карпатської конвенції.

Стаття 28
Підписання

1. Цей Протокол відкритий для підписання в Депозитарії з 27 травня 2011 року до 27 травня 2012 року.

2. Для Сторін, які висловили свою згоду бути зобов'язаними цим Протоколом пізніше, цей Протокол набирає чинності на дев'яностий день після дати передачі на зберігання ратифікаційної грамоти. Після набрання чинності будь-якими змінами та доповненнями до цього Протоколу, будь-яка нова Сторона зазначеного вище Протоколу стає Стороною цього Протоколу з унесеними змінами та доповненнями.

Стаття 29
Повідомлення

Що стосується цього Протоколу, Депозитарій повідомляє кожній Стороні про:

a) будь-яке підписання,

b) передачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи затвердження,

c) будь-яку дату набрання чинності,

d) будь-яку заяву Сторони або підписанта,

e) будь-яку денонсацію, про яку повідомила Сторона, у тому числі дату набрання нею чинності.

Стаття 30
Застереження

Жодні застереження до цього Протоколу не допускаються.

Стаття 31
Депозитарій

Депозитарієм Протоколу є Уряд України.

Учинено в м. Братислава 27 травня 2011 року в одному оригінальному примірнику англійською мовою.

Оригінал Протоколу зберігається в Депозитарії, який надішле засвідчені копії всім Сторонам.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те вповноважені, підписали цей Протокол.