Угода про прямі науково-технічні зв'язки в рамках Співдружності Незалежних Держав

Уряди держав-учасниць цієї Угоди,

відповідно до Угоди про міждержавне науково-технічне співробітництво ( 997_200 ),

визнаючи необхідність підтримання і розвитку взаємовигідних прямих науково-технічних зв'язків між підприємствами, організаціями і окремими суб'єктами держав-учасниць Співдружності,

підтверджуючи бажання держав-учасниць Угоди розширити взаємні науково-технічні зв'язки на довгостроковій основі,

поважаючи прагнення науковців і спеціалістів до прямих і вільних науково-технічних контактів і обмінів,

домовилися про таке:

Розділ I

Загальні положення

Стаття 1. Під прямими науково-технічними зв'язками розуміється безпосереднє науково-технічне співробітництво між вченими, винахідниками, науковими, проектно-конструкторськими та іншими організаціями і підприємствами держав-учасниць цієї Угоди.

Прямі науково-технічні зв'язки можуть встановлюватися на некомерційній і комерційній основі.

Стаття 2. На некомерційній основі можуть здійснюватися обмін науково-технічною інформацією (публікаціями), ознайомлення з науковими і виробничими досягненнями шляхом взаємного відрядження спеціалістів, участь у наукових конгресах і симпозіумах, підготовка спеціалістів, проведення виставок та ярмарків тощо.

Стаття 3. Основними формами комерційних науково-технічних зв'язків є:

передача науково-технічних знань і технологій (винаходів, "ноу-хау" тощо) на ліцензійних умовах;

проведення спільних досліджень і проектно-конструкторських робіт;

виконання науково-дослідних робіт на замовлення;

виконання робіт типу "інжиніринг";

науково-технічне співробітництво в рамках спільних підприємств;

передача технології під час будівництва підприємств "під ключ".

Крім зазначених вище, прямі науково-технічні зв'язки можуть встановлюватися і на основі інших нових форм науково-технічного співробітництва в міру їх появи.

Розділ II

Зобов'язання держав-учасниць Угоди щодо забезпечення прямих науково-технічних зв'язків

Стаття 4. Держави-учасниці Угоди зобов'язуються всіляко заохочувати встановлення і розвиток прямих науково-технічних зв'язків між вченими, винахідниками, підприємствами та організаціями держав-учасниць Угоди.

Стаття 5. Держави-учасниці Угоди будуть в рамках відповідних національних законів і правил сприяти пошуку заінтересованими організаціями і підприємствами можливостей розширення прямих науково-технічних зв'язків.

Стаття 6. Держави-учасниці Угоди зобов'язуються розробляти національне законодавство, яке створює сприятливі економічні, правові й організаційні умови для встановлення прямих науково-технічних зв'язків.

Розділ III

Порядок встановлення й оформлення прямих науково-технічних зв'язків

Стаття 7. Прямі науково-технічні зв'язки встановлюються за ініціативою заінтересованих осіб, організацій і підприємств в порядку, встановленому в кожній державі за узгодженням з іншими державами-учасницями Угоди.

Стаття 8. Прямі науково-технічні зв'язки оформлюються договором або угодою, підписаною сторонами, що співпрацюють. Зазначені договори й угоди укладаються сторонами, що співпрацюють, на основі примірних (типових) договорів і угод, схвалених МНТР.

Стаття 9. Основними видами примірних договорів і угод, що опосередковують прямі науково-технічні зв'язки, є:

Взірцевий ліцензійний договір;

Взірцевий договір про проведення спільних наукових досліджень (або спільне використання науково-технічних об'єктів);

Взірцевий договір про виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт на замовлення;

Взірцева угода про створення тимчасових міждержавних науково-технічних колективів і лабораторій;

Взірцевий договір про надання послуг типу "інжиніринг" тощо.

Стаття 10. У договорах і угодах, що укладаються, повинні бути відображені умови встановлення прямих науково-технічних зв'язків: предмет договору, гарантії і відповідальність сторін, питання фінансування і оподаткування, права на промислову й інтелектуальну власність, вплив зміни обставин на угоду, порядок вирішення спорів, строк дії договору та умови його розірвання.

Стаття 11. У договорах і угодах, що укладаються, забороняється застосовувати різного роду обмеження, які ставлять учасників у нерівне становище.

Розділ IV

Прикінцеві положення

Стаття 12. Ця Угода укладена строком на 5 років і набуває чинності з моменту її підписання. Її дія може бути продовжена за взаємною згодою держав-учасниць.

Стаття 13. Угода відкрита для приєднання до неї інших держав.

Стаття 14. Участь в Угоді не обмежує прав держав, які її підписали, на участь в будь-яких інших двосторонніх і багатосторонніх формах міждержавного співробітництва в галузі забезпечення прямих науково-технічних зв'язків.

ВЧИНЕНО в місті Москві 13 березня 1992 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали цю Угоду, його завірену копію.

За Уряд                    За Уряд              За Уряд
 Азербайджанської           Республіки           Туркменистану
 Республіки                 Киргизстан

(підпис)

За Уряд                    За Уряд              За Уряд
 Республіки                 Молдови              Республіки
 Білорусь                                        Узбекистан

(підпис) (підпис) (підпис)

За Уряд                    За Уряд              За Уряд
 Республіки                 Російської           України
 Вірменія                   Федерації

(підпис) (підпис) (підпис)

(підпис) (підпис)