Угода про науково-технічне співробітництво в рамках держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав

Дата підписання Україною: 13 березня 1992 р.

Набуття чинності для України: 13 березня 1992 р.

Уряди держав-учасниць цієї Угоди, далі "Сторони",

виходячи з довгострокових інтересів, пов'язаних з необхідністю збереження і подальшого розвитку науково-технічного потенціалу кожної зі Сторін;

враховуючи наявність високоінтегрованих елементів науково-технічного потенціалу, науково-технічних зв'язків, що склалися, і недопустимість їх неконтрольованого руйнування;

визнаючи доцільність міждержавної кооперації в науково-технічній сфері;

з метою проведення узгодженої науково-технічної політики;

домовилися про таке:

РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1

У рамках міждержавного науково-технічного співробітництва Сторони:

визначають пріоритетні напрямки спільної науково-технічної діяльності;

визначають і вибирають форми спільної науково-технічної діяльності;

надають державну підтримку спільним науковим дослідженням і розробкам;

формують міждержавні програми;

регулюють питання створення та експлуатації науково-технічних об'єктів спільного користування;

співпрацюють в галузях підготовки спеціалістів з вищою освітою, наукових і науково-педагогічних кадрів;

охорони інтелектуальної власності та обміну науково-технічною інформацією.

Стаття 2

Сторони беруть на себе зобов'язання:

здійснювати підтримку фундаментальних досліджень;

координувати міжнародні науково-технічні зв'язки по узгоджених пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки;

створювати правові, економічні й організаційні умови, що гарантують рівні права та відповідальність усіх організацій, підприємств та громадян, які беруть участь у міждержавному науково-технічному співробітництві;

добиватися сумісності правових норм, що регулюють науково-технічну діяльність;

створювати умови для розвитку прямих науково-технічних зв'язків між вченими, науковими колективами й організаціями держав-учасниць;

проводити консультації і обмін інформацією між органами управління держав, що відповідають за формування і реалізацію науково-технічної політики;

забезпечувати гармонізацію систем охорони промислової власності, науково-технічної інформації, стандартизації, метрології і сертифікації;

забезпечувати порівняність статистичних показників у сфері науково-технічної діяльності;

співпрацювати у проведенні науково-технічної експертизи.

Стаття 3

Для координації взаємодії держав у рамках цієї Угоди створюється Міждержавна науково-технічна рада (МНТР).

Її функції, робочі органи, місцеперебування будуть визначені Положенням про МНТР ( 997_275 ), що затверджується Радою глав урядів держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав.

РОЗДІЛ II
МІЖДЕРЖАВНІ ПРОГРАМИ

Стаття 4

Міждержавне співробітництво у вирішенні комплексних науково-технічних проблем реалізується у вигляді:

міждержавних програм фундаментальних досліджень;

міждержавних науково-технічних програм;

міждержавних програм і проектів з розвитку і освоєння нових технологій;

інших міждержавних програм і проектів.

Стаття 5

Держава є учасницею міждержавної програми у тому разі, якщо для реалізації програми нею виділені ресурси, види і обсяги яких повинні бути узгоджені з іншими учасниками програми.

Кожна держава бере участь у конкретній програмі на добровільній основі.

Стаття 6

Загальні принципи формування, реалізації і фінансування програм визначаються Положенням про міждержавні програми та іншими документами, які приймаються МНТР.

Кожна Сторона має право виступати з пропозицією про формування конкретної міждержавної програми. Рішення про її формування приймається МНТР.

Результат формування програми, умови участі в ній і порядок фінансування оформляються окремою угодою, що укладається державами, які беруть участь в програмі.

Стаття 7

Держави, що беруть участь у програмі, мають рівні права на її наукові результати.

Розподіл прибутку від використання результатів робіт за науково-технічними програмами здійснюється відповідно до угоди про програму.

РОЗДІЛ III
НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ОБ'ЄКТИ СПІЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ

Стаття 8

Науково-технічний об'єкт (науково-технічна організація, науково-дослідницький або експериментальний полігони, інформаційні ресурси і мережі, бібліотеки тощо), результати діяльності якого використовуються декількома державами, набуває статусу об'єкта спільного використання виключно за згодою його власника.

Перелік науково-технічних об'єктів спільного використання формується, затверджується і переглядається МНТР на основі пропозицій Сторін.

Стаття 9

Фінансування та експлуатація об'єкта спільного використання здійснюються відповідно до спеціальних угод.

РОЗДІЛ IV
СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ ПІДГОТОВКИ НАУКОВИХ
І НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ

Стаття 10

Сторони створюють умови для підготовки кадрів вищої наукової кваліфікації і для проходження стажування вчених в інтересах інших держав-учасниць Угоди.

Стаття 11

Сторони забезпечують взаємну нострифікацію документів про кваліфікацію наукових і науково-педагогічних кадрів. Порядок і умови нострифікації визначаються спеціальною угодою.

РОЗДІЛ V
СПІВРОБІТНИЦТВО В ГАЛУЗІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ
ІНФОРМАЦІЇ, СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ, СЕРТИФІКАЦІЇ,
ОХОРОНИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ І ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Стаття 12

Для інформаційного забезпечення співробітництва в рамках цієї Угоди Сторони формують міждержавну систему обміну науково-технічною інформацією на основі існуючих інформаційних структур.

Міждержавний обмін науково-технічною інформацією регулюється спеціальною угодою.

Стаття 13

Сторони визнають необхідність узгодженого розвитку державних систем стандартизації, метрології і сертифікації.

Співробітництво з цих питань здійснюється відповідно до спеціальних угод.

Стаття 14

Питання охорони інтелектуальної власності регулюються законодавчими актами Сторін і спеціальними міждержавними угодами.

Стаття 15

До прийняття Патентної конвенції співробітництво Сторін з питань охорони промислової власності регулюється Тимчасовою угодою.

Стаття 16

Для забезпечення узгодженого розвитку державних систем науково-технічної інформації, стандартизації, метрології, сертифікації, охорони промислової власності Сторони можуть створювати координаційні органи і науково-технічні організації.

РОЗДІЛ VI
ІНШІ УГОДИ

Стаття 17

Регулювання відносин в галузі науково-технічного співробітництва між Сторонами здійснюється на основі цієї Угоди та інших угод, укладених між ними.

РОЗДІЛ VII
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 18

Угода укладається строком на 5 років. Її дія може бути продовжена за взаємною згодою Сторін.

Стаття 19

Кожна Сторона має право вільного виходу із складу учасниць Угоди шляхом письмового повідомлення депозитарію Угоди не менше ніж за 12 місяців до виходу, про що держава-депозитарій повідомляє всіх учасників Угоди в місячний строк.

Стаття 20

Участь в Угоді не обмежує права держав, що її підписали, на участь в будь-яких інших двосторонніх і багатосторонніх формах міждержавного науково-технічного співробітництва, зокрема і з державами, що не є учасницями Угоди.

Стаття 21

Угода відкрита для вступу до неї інших держав.

Держава-депозитарій повідомляє державам-учасницям про вступ нових членів у місячний строк і надсилає їм копії підписаної Угоди.

Стаття 22

Асоційоване членство держав у цій Угоді, із взяттям на себе лише частини зобов'язань за нею, допускається зі згоди всіх держав-учасниць.

Стаття 23

Угода набуває чинності з моменту її підписання.

ВЧИНЕНО в місті Москві 13 березня 1992 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в архіві Уряду Республіки Білорусь, який направить державам, що підписали цю Угоду, його завірену копію.

За Уряд За Уряд За Уряд
Азербайджанської Республіки Киргизстан Туркменистану
Республіки (підпис)
За Уряд За Уряд Молдови За Уряд
Республіки Білорусь (підпис) Республіки Узбекистан
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд За Уряд України
Республіки Вірменія Російської Федерації (підпис)
(підпис) (підпис)
За Уряд За Уряд
Республіки Казахстан Республіки Таджикистан
(підпис) (підпис)