ПРОТОКОЛ
про боротьбу з незаконними актами насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, який доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації
Статус Протоколу
{Протокол ратифікований Указом Президії ВР УРСР № 7247-XI від 14.03.89, ВВС, 1989, № 13, ст. 107}
ВВАЖАЮЧИ, що незаконні акти насильства, які загрожують чи можуть загрожувати безпеці осіб в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію, або які ставлять під загрозу безпечну експлуатацію таких аеропортів, підривають віру народів світу в безпеку в таких аеропортах та порушують безпечну й впорядковану діяльність цивільної авіації для всіх держав;
ВВАЖАЮЧИ, що наявність таких актів викликає серйозне занепокоєння міжнародної спільноти і що з метою запобігання таким актам існує нагальна необхідність забезпечити прийняття відповідних заходів для покарання злочинців;
ВВАЖАЮЧИ необхідним прийняти положення, що доповнює положення Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, учиненої в Монреалі 23 вересня 1971 року, щодо незаконних актів насильства в аеропортах, що обслуговують міжнародну цивільну авіацію,
Цей Протокол доповнює Конвенцію про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації, вчинену в Монреалі 23 вересня 1971 року (далі - Конвенція), і між Сторонами цього Протоколу Конвенція та Протокол розглядаються і тлумачаться як один документ.
«1 bis. Будь-яка особа вчиняє злочин, якщо вона незаконно та умисно з використанням будь-якого пристрою, речовини або зброї:
a) вчиняє акт насильства щодо особи в аеропорту, що обслуговує міжнародну цивільну авіацію, який заподіює чи може заподіяти серйозну шкоду здоров’ю чи смерть; або
b) знищує чи серйозно пошкоджує обладнання та споруду аеропорту, що обслуговує міжнародну цивільну авіацію, чи розміщені в аеропорту повітряні судна, що не знаходяться в експлуатації, або порушує роботу служб аеропорту,
«2 bis. Кожна Договірна Держава вживає такі заходи, які можуть виявитися необхідними для встановлення своєї юрисдикції над злочинами, згаданими в пункті 1 bis статті 1 та в пункті 2 статті 1, в тій мірі, в якій цей пункт стосується таких злочинів, у випадку, коли ймовірний злочинець знаходиться на її території та вона не видає його відповідно до статті 8 державі, згаданій в підпункті «a» пункту 1 цієї статті.»
Цей Протокол відкритий для підписання в Монреалі 24 лютого 1988 року Державами, які брали участь в Міжнародній конференції з повітряного права, що відбулася в Монреалі з 9 до 24 лютого 1988 року. Після 1 березня 1988 року Протокол відкритий для підписання всіма Державами в Москві, Лондоні, Вашингтоні та Монреалі доти, доки він не набере чинності відповідно до статті VI.
2. Будь-яка Держава, яка не є Договірною Державою Конвенції, може ратифікувати цей Протокол, якщо вона одночасно ратифікує Конвенцію або приєднається до неї відповідно до статті 15 Конвенції.
3. Ратифікаційні грамоти здаються на зберігання урядам Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки або Міжнародній організації цивільної авіації, які цим призначаються депозитаріями.
1. Після того, як десять Держав, які підписали цей Протокол, здадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти, він набирає чинності між ними на тридцятий день після дати здачі на зберігання десятої ратифікаційної грамоти. Він набирає чинності для кожної Держави, яка здає на зберігання свою ратифікаційну грамоту після цієї дати, на тридцятий день після дати здачі ним на зберігання своєї ратифікаційної грамоти.
2. Після набрання чинності цим Протоколом він повинен бути зареєстрований депозитаріями відповідно до статті 102 Статуту Організації Об’єднаних Націй та відповідно до статті 83 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чикаго, 1944 р.).
1. Після набрання чинності цим Протоколом він відкритий для приєднання будь-якою Державою, яка не підписала його.
2. Будь-яка Держава, яка не є Договірною Державою Конвенції, може приєднатися до цього Протоколу, якщо вона одночасно ратифікує Конвенцію або приєднається до неї відповідно до статті 15 Конвенції.
3. Документи про приєднання здаються на зберігання депозитаріям, і приєднання набирає чинності на тридцятий день після дати здачі їх на зберігання.
1. Будь-яка Сторона цього Протоколу може денонсувати його шляхом надіслання письмового повідомлення депозитаріям.
2. Денонсація набирає чинності через шість місяців після дати отримання депозитаріями повідомлення про денонсацію.
3. Факт денонсації цього Протоколу не означає денонсації Конвенції.
4. Денонсація Конвенції Договірною Державою Конвенції, доповненої цим Протоколом, означає також денонсацію цього Протоколу.
1. Депозитарії негайно повідомляють всі Держави, які підписали цей Протокол та приєдналися до нього, та всі Держави, які підписали Конвенцію та приєдналися до неї:
a) про дату кожного підписання та дату здачі на зберігання кожної ратифікаційної грамоти або документа про приєднання до цього Протоколу; і
b) про отримання кожного повідомлення про денонсацію цього Протоколу із зазначенням дати його отримання.
2. Депозитарії також повідомляють держави, згадані в пункті 1, про дату набрання чинності цим Протоколом відповідно до статті VI.
НА ПОСВІДЧЕННЯ ЧОГО повноважні представники, що нижче підписалися, належним чином на те вповноважені своїми Урядами, підписали цей Протокол.