2008R0110 - UA - 05.07.2016 - 009.001 - 1

Цей документ слугує суто засобом документування, і установи не несуть жодної відповідальності за його зміст

(До Розділу V "Економічне та галузеве співробітництво"
Глава 17. Сільське господарство та розвиток сільських територій)

Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 110/2008
від 15 січня 2008 року
про визначення, опис, представлення, маркування та охорону географічних зазначень спиртних напоїв та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 1576/89

(ОВ L 39, 13.02.2008, с. 16)

РЕГЛАМЕНТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ (ЄС) № 110/2008
від 15 січня 2008 року
про визначення, опис, представлення, маркування та охорону географічних зазначень спиртних напоїв та скасування Регламенту Ради (ЄЕС) № 1576/89

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства, зокрема його статтю 95,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського економічно-соціального комітету (-1).

Діючи згідно з процедурою, викладеною в статті 251 Договору (-2),

Оскільки:

(1) Регламент Ради (ЄЕС) № 1576/89 від 29 травня 1989 року про загальні правила щодо визначення, опису та представлення спиртних напоїв (-3) та Регламент Комісії (ЄЕС) № 1014/90 від 24 квітня 1990 року про детальні імплементаційні правила щодо визначення, опису та представлення спиртних напоїв (-4) довели свою дієвість для регулювання галузі спиртних напоїв. Проте, з огляду на нещодавній досвід, необхідно уточнити правила, застосовні до визначення, опису, представлення і маркування спиртних напоїв, а також правила охорони географічних зазначень деяких спиртних напоїв, враховуючи при цьому традиційні методи виробництва. Таким чином, Регламент (ЄЕС) № 1576/89 необхідно скасувати і замінити.

(2) Галузь спиртних напоїв є важливою для споживачів, виробників та сільськогосподарського сектора у Співтоваристві. Необхідно, щоб інструменти, застосовні до галузі спиртних напоїв, сприяли досягненню високого рівня захисту споживачів, запобіганню оманливих практик та досягненню прозорості ринку і добросовісної конкуренції. Таким чином, необхідно, щоб ці інструменти захищали репутацію, якої досягли спиртні напої Співтовариства у Співтоваристві та на світовому ринку, продовжуючи враховувати традиційні практики, використовувані у виробництві спиртних напоїв, а також зростання потреби в захисті прав споживачів та інформації. Необхідно враховувати технологічні інновації в категоріях, у яких такі інновації слугують покращенню якості, не впливаючи на традиційний характер відповідних спиртних напоїв.

(3) Виробництво спиртних напоїв складає значну частину ринку збуту для сільськогосподарських продуктів Співтовариства. В регулятивних рамках необхідно підкреслити цей тісний зв’язок із сільськогосподарською галуззю.

(4) Для забезпечення більш систематичного підходу в законодавстві, яке регулює спиртні напої, у цьому Регламенті необхідно встановити чітко визначені критерії для виробництва, опису, представлення та маркування спиртних напоїв, а також щодо охорони географічних зазначень.

(5) В інтересах споживачів, цей Регламент необхідно застосовувати до всіх спиртних напоїв, уведених в обіг у Співтоваристві, незалежно від того, чи вони вироблені у Співтоваристві, чи в третіх країнах. З метою експорту спиртних напоїв високої якості та для підтримання і покращення репутації спиртних напоїв Співтовариства на світовому ринку, цей Регламент необхідно також застосовувати і до спиртних напоїв, вироблених у Співтоваристві для експорту. Цей Регламент необхідно також застосовувати до використання етилового спирту та/або дистилятів сільськогосподарського походження у виробництві алкогольних напоїв та до використання назв спиртних напоїв у представленні та маркованні харчових продуктів. У виняткових випадках, якщо цього вимагає законодавство третьої країни-імпортера, у цьому Регламенті необхідно передбачити відступ від положень додатків I та II відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням.

(6) Загалом, необхідно, щоб цей Регламент продовжував зосереджуватися на означеннях спиртних напоїв, які необхідно класифікувати за категоріями. Необхідно, щоб такі означення і надалі відображали традиційні практики якості, але їх необхідно доповнювати або оновлювати, якщо попередні означення були відсутні чи недостатні або, якщо такі означення можна покращити з огляду на технологічний розвиток.

(7) Щоб врахувати очікування споживачів щодо сировини, використовуваної для водки, особливо у державах-членах, які традиційно виробляють водку, необхідно передбачити положення про забезпечення адекватної інформації про використану сировину, якщо водку виробляють не зі злаків та/або картоплі, а з іншої сировини сільськогосподарського походження.

(8) Окрім того, необхідно, щоб етиловий спирт, використовуваний для виробництва спиртних напоїв та інших алкогольних напоїв, був виключно сільськогосподарського походження, щоб тим самим задовольняти очікування споживачів і відповідати традиційним практикам. Це також необхідно для забезпечення ринку збуту для основних сільськогосподарських продуктів.

(9) З огляду на важливу роль і складність галузі спиртних напоїв, доцільно розробити спеціальні інструменти щодо опису та представлення спиртних напоїв, які не підпадають під дію горизонтальних правил, встановлених у Директиві Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС від 20 березня 2000 року про наближення законодавств держав-членів щодо маркування, представлення і рекламування харчових продуктів (-5). Необхідно також, щоб такі спеціальні інструменти запобігали зловживанню терміна «спиртний напій» та назв спиртних напоїв для продуктів, які не відповідають означенням, установленим у цьому Регламенті.

(10) Хоча важливо забезпечити, щоб у цілому період дозрівання чи витримки зазначався за наймолодшим спиртовим компонентом, у цьому Регламенті необхідно передбачити відступ, щоб врахувати традиційні процеси витримки, регульовані державами-членами.

(11) Відповідно до Договору, у застосуванні політики якості та для забезпечення високого рівня якості спиртних напоїв і різноманітності у галузі необхідно, щоб держави-члени мали можливість ухвалювати жорсткіші, ніж встановлені в цьому Регламенті, правила щодо виробництва, опису, представлення та маркування спиртних напоїв, вироблених на своїй власній території.

(12) До спиртних напоїв застосовують Директиву Ради 88/388/ЄЕС від 22 червня 1988 року про наближення законодавства держав-членів щодо смако-ароматичних добавок для використання в харчових продуктах та щодо вихідних матеріалів для їх виробництва (-6). Отже, у цьому Регламенті необхідно тільки встановити правила, не передбачені в зазначеній Директиві.

(13) Важливо приділити належну увагу положенням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі - Угода ТРІПС), зокрема її статтям 22 та 23, та Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка є невід’ємною частиною Угоди про заснування Світової організації торгівлі, схваленої Рішенням Ради 94/800/ЄС (-7).

(14) З огляду на те, що Регламент Ради (ЄС) № 510/2006 від 20 березня 2006 року про охорону географічних зазначень та позначень походження сільськогосподарських продуктів і харчових продуктів (-8) не застосовують до спиртних напоїв, правила охорони географічних зазначень на спиртних напоях необхідно встановити в цьому Регламенті. Необхідно реєструвати географічні зазначення, що ідентифікують походження спиртних напоїв з території країни, регіону чи місцевості на тій території, якщо певна властивість, репутація чи інша характеристика спиртного напою суттєво пов’язана з його географічним походженням.

(15) У цьому Регламенті необхідно встановити недискримінаційну процедуру для реєстрації, відповідності, внесення змін та можливого анулювання географічних зазначень третьої країни та ЄС відповідно до Угоди ТРІПС, при цьому визнаючи особливий статус встановлених географічних зазначень.

(16) Інструменти, необхідні для імплементації цього Регламенту, повинні бути ухвалені згідно з Рішенням Ради 1999/468/ЄС від 28 червня 1999 року про процедури здійснення виконавчих повноважень, покладених на Комісію (-9).

(17) Зокрема, необхідно, щоб Комісія мала повноваження: надавати можливість відступати від деяких частин цього Регламенту, якщо цього вимагає законодавство країни-імпортера; встановлювати максимальний рівень підсолоджування для довершення смаку; надавати можливість відступати від правил, що регулюють зазначення періоду дозрівання чи витримки; ухвалювати рішення щодо заявок на реєстрацію, щодо анулювання та вилучення географічних зазначень, а також щодо внесення змін до технічного файлу; вносити зміни і доповнення до технічних термінів та означень і технічних вимог, до означень класифікованих у категорії спиртних напоїв і до списку зареєстрованих географічних зазначень; та відступати від процедури, що регулює реєстрацію географічних зазначень і внесення змін до технічного файлу. Оскільки зазначені інструменти мають загальну сферу застосування і розроблені для внесення змін і доповнень до несуттєвих елементів цього Регламенту, зокрема шляхом вилучення деяких з таких елементів або доповнення цього Регламенту новими несуттєвими елементами, вони повинні ухвалюватися відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, передбаченій у статті 5а Рішення 1999/468/ЄС.

(18) У процесі переходу від правил, передбачених у Регламенті (ЄЕС) № 1576/89, до правил, встановлених у цьому Регламенті, можуть виникати проблемні питання, не врегульовані цим Регламентом. Необхідні для такого переходу інструменти, а також інструменти, необхідні для розв'язання практичних проблем, характерних для галузі спиртних напоїв, повинні бути ухвалені відповідно до Рішення 1999/468/ЄС.

(19) Для полегшення переходу від правил, передбачених у Регламенті (ЄЕС) № 1576/89, необхідно дозволити виробництво спиртних напоїв на підставі зазначеного Регламенту протягом першого року застосування цього Регламенту. Необхідно також передбачити можливість реалізації наявних запасів товарів до їх вичерпання,

УХВАЛИЛИ ЦЕЙ РЕГЛАМЕНТ:

__________
(-1) ОВ С 324, 30.12.2006, с. 12.
(-2) Висновок Європейського Парламенту від 19 червня 2007 року (ще не опублікований в Офіційному віснику) та Рішення Ради від 17 грудня 2007 року.
(-3) ОВ L 160, 12.06.1989, с. 1. Регламент з останніми змінами і доповненнями, внесеними Актом про вступ 2005 року.
(-4) ОВ L 105, 25.04.1990, с. 9. Регламент з останніми змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 2140/98 (ОВ L 270, 07.10.1998, с. 9).
(-5) ОВ L 109, 06.05.2000, с. 29. Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Директивою Комісії 2007/68/ЄС (ОВ L 310, 28.11.2007, с. 11).
(-6) ОВ L 184, 15.07.1988, с. 61. Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1882/2003 (ОВ L 284, 31.10.2003. с. 1).
(-7) ОВ L 336, 23.12.1994, с. 1.
(-8) ОВ L 93, 31.03.2006, с. 12. Регламент зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1791/2006 (ОВ L 363, 20.12.2006, с. 1).
(-9) ОВ L 184, 17.07.1999, с. 23. Рішення зі змінами і доповненнями, внесеними Рішенням 2006/512/ЄС (ОВ L 200. 22.07.2006, с. 11).

ГЛАВА І
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ, ОЗНАЧЕННЯ ТА КАТЕГОРІЇ СПИРТНИХ НАПОЇВ

Стаття 1
Предмет і сфера застосування

1. Цей Регламент встановлює правила щодо визначення, опису, представлення та маркування спиртних напоїв, а також щодо охорони географічних зазначень спиртних напоїв.

2. Цей Регламент застосовується до всіх спиртних напоїв, уведених в обіг на ринку Співтовариства, незалежно від того, чи вони вироблені у Співтоваристві, чи в третіх країнах, а також до спиртних напоїв, вироблених у Співтоваристві для експорту. Цей Регламент застосовується також до використання етилового спирту та/або дистилятів сільськогосподарського походження у виробництві алкогольних напоїв та до використання назв спиртних напоїв у представленні та маркованні харчових продуктів.

3. У виняткових випадках, якщо цього вимагає законодавство третьої країни-імпортера, може бути дозволено відступ від положень додатків I і II відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної в статті 25(3).

Стаття 2
Означення спиртного напою

1. У цілях цього Регламенту, «спиртний напій» означає алкогольний напій:

(a) призначений для споживання людиною;

(b) який має певні органолептичні показники;

(c) який має мінімальну міцність 15 % об.;

(d) який був вироблений:

(i) або безпосередньо:

- шляхом дистиляції природньо зброджених продуктів, зі смако-ароматичними добавками чи без них, та/або

- шляхом мацерації або подібної переробки рослинної сировини в етиловому спирті сільськогосподарського походження та/або дистилятах сільськогосподарського походження, та/або спиртних напоях у значенні, встановленому в цьому Регламенті, та/або

- шляхом додавання смако-ароматичних добавок, цукрів чи інших підсолоджувальних продуктів, наведених у додатку 1(3), та/або інших сільськогосподарських продуктів та/або харчових продуктів до етилового спирту сільськогосподарського походження та/або до дистилятів сільськогосподарського походження, та/або до спиртних напоїв у значенні, встановленому в цьому Регламенті,

(іі) або шляхом змішування спиртного напою з одним чи кількома:

- іншими спиртними напоями, та/або

- етиловим спиртом сільськогосподарського походження або дистилятами сільськогосподарського походження, та/або

- іншими алкогольними напоями, та/або

- напоями.

2. Проте, напої, зазначені під кодами КН 2203, 2204, 2205, 2206 та 2207, не вважаються спиртними напоями.

3. Положення параграфа 1(c) про мінімальну міцність не повинно обмежувати означення продукту в категорії 41 у додатку II.

4. Для цілей цього Регламенту технічні терміни та означення і технічні вимоги встановлені в додатку I.

Стаття 3
Походження етилового спирту

1. Етиловий спирт, який використовують у виробництві спиртних напоїв та усіх їхніх компонентів, не повинен бути іншого походження, окрім сільськогосподарського, у значенні, встановленому в додатку I до Договору.

2. Етиловий спирт, який використовують у виробництві спиртних напоїв, повинен відповідати означенню, наведеному в додатку 1(1) до цього Регламенту.

3. Етиловий спирт, який використовують для розбавлення чи розчинення барвників, смако-ароматичних добавок або будь-яких інших дозволених добавок, що їх використовують під час приготування спиртних напоїв, повинен бути етиловим спиртом сільськогосподарського походження.

4. Алкогольні напої не повинні містити ані спирт синтетичного походження, ані будь-який інший спирт несільськогосподарського походження у значенні, встановленому в додатку I до Договору.

Стаття 4
Категорії спиртних напоїв

Спиртні напої класифікують за категоріями відповідно до означень, установлених у додатку II.

Стаття 5
Загальні правила щодо категорій спиртних напоїв

1. Без порушення спеціальних правил, встановлених для кожної з категорій, наведених під номерами 1-14 в додатку II, визначені в цих категоріях спиртні напої:

(a) повинні бути вироблені шляхом спиртового бродіння та дистиляції виключно на основі сировини, передбаченої відповідним означенням для цього спиртного напою;

(b) не повинні містити доданого спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи нерозбавленого;

(c) не повинні містити доданих смако-ароматичних речовин;

(d) можуть містити додану карамель тільки як засіб для коригування кольору;

(e) можуть бути підсолодженими виключно для довершення кінцевого смаку продукту, відповідно до додатка 1(3). Максимальний рівень вмісту перелічених у додатку I(3)(а) - (f) продуктів, використовуваних для довершення смаку, повинен бути визначений відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної в статті 25(3). Відповідне законодавство держав-членів повинно бути враховано.

2. Без порушення конкретних правил, встановлених для кожної з категорій, наведених під номерами 15-46 у додатку II, визначені в цих категоріях спиртні напої:

(а) можуть бути отримані з будь-якої сільськогосподарської сировини, наведеної в додатку I до Договору;

(b) можуть мати доданий спирт, як зазначено в додатку 1(5) до цього Регламенту;

(c) можуть містити смако-ароматичні речовини, як визначено в статті 3(2)(b) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1334/2008 від 16 грудня 2008 року про смако-ароматичні добавки та деякі харчові інгредієнти зі смако-ароматичними властивостями для використання в та на харчових продуктах (-10), та смако-ароматичні препарати, як визначено в статті 3(2)(d) зазначеного Регламенту;

(d) можуть містити забарвлення, як визначено в додатку 1(10) до цього Регламенту;

(c) можуть бути підсолоджені, щоб відповідати певним характеристикам продукту та згідно з додатком 1(3) до цього Регламенту, а також з урахуванням відповідного законодавства держав-членів.

3. Без порушення спеціальних правил, встановлених у додатку II, інші спиртні напої, які не відповідають вимогам категорій 1-46:

(a) можуть бути отримані з будь-якої сільськогосподарської сировини, зазначеної в додатку I до Договору, та/або харчових продуктів, придатних для споживання людиною;

(b) можуть мати доданий спирт, як зазначено в додатку 1(5) до цього Регламенту;

(c) можуть містити одну або більше смако-ароматичних добавок, як визначено в статті 3(2)(а) Регламенту (ЄС) № 1334/2008;

(d) можуть містити забарвлення, як визначено в додатку 1(10) до цього Регламенту;

(e) можуть бути підсолодженими, щоб відповідати певним характеристикам продукту та згідно з додатком 1(3) до цього Регламенту.

__________
(-10) OB L 354, 31.12.2008, с. 34.

Стаття 6
Законодавство держав-членів

1. У застосуванні політики якості держави-члени можуть встановлювати правила щодо виробництва, опису, представлення та маркування для спиртних напоїв, вироблених на своїй власній території, зокрема для зареєстрованих у додатку III географічних зазначень чи для встановлення нових географічних зазначень, жорсткіші, ніж у додатку II, якщо вони є сумісними із законодавством Співтовариства.

2. Держави-члени не повинні забороняти чи обмежувати імпорт, продаж або споживання спиртних напоїв, які відповідають вимогам цього Регламенту.

Глава II
ОПИС, ПРЕДСТАВЛЕННЯ І МАРКОВАННЯ СПИРТНИХ НАПОЇВ

Стаття 7
Терміни та означення

У цілях цього Регламенту терміни «опис», «представлення» та «марковання» визначені в додатку 1(14), (15) та (16).

Стаття 8
Торговельне найменування

Bідповідно до статті 5 Директиви 2000/13/ЄС назва, під якою продають спиртний напій (торговельне найменування), регулюється положеннями цієї глави.

Стаття 9
Спеціальні правила щодо торговельних найменувань

1. Спиртні напої, які відповідають специфікаціям для продуктів, визначених у категоріях 1-46 додатка II, повинні містити у своєму описі, представленні та маркованні торговельне найменування, встановлене у відповідній категорії.

2. Спиртні напої, які відповідають означенню, установленому в статті 2, але не відповідають вимогам для включення до категорій 1-46 додатка II, повинні містити у своєму описі, представленні та маркованні торговельне найменування «спиртний напій». Без обмеження параграфа 5 цієї статті, таке торговельне найменування не повинне бути замінене або змінене.

3. Якщо спиртний напій відповідає означенню більше ніж однієї категорії спиртних напоїв у додатку II, його можна продавати під однією чи більше назвами, наведеними для тих категорій у додатку II.

4. Без обмеження параграфа 9 цієї статті та статті 10(1), назви, зазначені в параграфі 1 цієї статті, жодним чином не повинні використовуватися для опису чи представлення будь-якого іншого напою, окрім спиртних напоїв, для яких такі назви наведені в додатку II та зареєстровані в додатку III.

5. Торговельні найменування можуть бути доповнені або замінені географічним зазначенням, зареєстрованим у додатку III та відповідно до глави III, або бути доповнені відповідно до національних положень іншим географічним зазначенням за умови, що це не вводить в оману споживача.

6. Географічні зазначення, зареєстровані в додатку III, можуть бути доповнені тільки:

(a) або термінами, вживаними станом на 20 лютого 2008 року для встановлених географічних зазначень у значенні, наведеному в статті 20,

(b) або згідно з відповідним технічним файлом, передбаченим статтею 17(1).

7. Алкогольний напій, який не відповідає жодному з означень, наведених у категоріях 1-46 додатку II, не повинен бути описаний, представлений або маркований за допомогою таких асоціативних слів або словосполучень, як «подібний», «типу», «виду», «вироблений», «зі смаком і ароматом», або інших термінів, схожих з будь-яким із торговельних найменувань, передбачених у цьому Регламенті, та/або географічних зазначень, зареєстрованих у додатку III.

8. Жодну торгову марку, комерційне найменування чи вигадану назву не можна використовувати замість торговельного найменування спиртного напою.

9. Назви, зазначені в категоріях 1-46 додатка II, можуть бути включені до списку інгредієнтів для харчових продуктів за умови, що список відповідає вимогам Директиви 2000/13/ЄС.

Стаття 10
Спеціальні правила щодо використання торговельних найменувань та географічних зазначень

1. Без обмеження положень Директиви 2000/13/ЄС, використання будь-якого терміна, наведеного в категоріях 1-46 додатка II, чи географічного зазначення, зареєстрованого в додатку III, у складеному терміні, або натяк на будь-яке з них у представленні харчового продукту забороняється, окрім випадків, коли спирт походить виключно із зазначеного спиртного напою (напоїв).

2. Використання складеного терміна, як зазначено в параграфі 1, також забороняється, якщо спиртний напій був розбавлений так, що його міцність стала меншою, ніж мінімальна міцність, установлена в означенні того спиртного напою.

3. Як відступ від параграфа 1, положення цього Регламенту не повинні впливати на можливість використання термінів «amer» чи «bitter» для продуктів, не охоплених цим Регламентом.

4. Як відступ від параграфа 1 і для того, щоб врахувати усталені методи виробництва, складені терміни, наведені в категорії 32(d) додатка II, можуть використовуватися в представленні вироблених у Співтоваристві лікерів, згідно зі встановленими умовами.

Стаття 11
Опис, представлення та марковання сумішей

1. Якщо до спиртного напою, зазначеного в категоріях 1-14 додатка II, було додано розбавлений чи нерозбавлений спирт, як його визначено в додатку I(5), такий спиртний напій повинен мати торгову назву «спиртний напій». Він не повинен у жодній формі мати назву, зазначену в категоріях 1-14.

2. Якщо спиртний напій, зазначений в категоріях 1-46 додатка II, змішано з:

(a) одним або більше спиртними напоями, та/або

(b) одним або більше дистилятами сільськогосподарського походження,

він повинен мати торговельне найменування «спиртний напій». Це торговельне найменування повинне бути чітко і помітно нанесене на видному місці етикетки, його не можна замінювати чи змінювати.

3. Параграф 2 не застосовується до опису, представлення чи марковання суміші, зазначеної у вказаному параграфі, якщо суміш відповідає одному з означень, встановлених у категоріях 1-46 додатка II.

4. Без обмеження положень Директиви 2000/13/ЄС, в описі, представленні або маркованні спиртних напоїв, виготовлених із зазначених у параграфі 2 цієї статті сумішей, можна вказувати один або більше наведених у додатку II термінів, якщо такий термін не є частиною торговельного найменування, а виключно вказаний у тому ж полі зору в переліку всіх спиртових інгредієнтів суміші, і йому передує термін «змішаний спиртний напій».

Термін «змішаний спиртний напій» наноситься однаковими знаками такого ж шрифту та кольору, якими нанесено торгову назву. Ці знаки за розміром не повинні бути більшими, ніж половина розміру знаків торгової назви.

5. Для марковання та представлення сумішей, зазначених у параграфі 2, до яких застосовують вимогу вказувати перелік спиртових інгредієнтів згідно параграфа 4, пропорція кожного спиртового інгредієнта повинна бути виражена у відсотках у порядку зменшення використаних кількостей. Така пропорція повинна дорівнювати об’ємній частці чистого спирту, представленого у загальній об’ємній частці чистого спирту, що міститься в суміші.

Стаття 12
Спеціальні правила щодо опису, представлення і маркування спиртних напоїв

1. Якщо в описі, представленні або маркованні спиртного напою зазначено сировину, використану для виробництва етилового спирту сільськогосподарського походження, кожен використаний сільськогосподарський спирт зазначається в порядку зменшення використаної кількості.

2. Опис, представлення або марковання спиртного напою може бути доповнене терміном «купаж», «купажування» або «купажований», тільки якщо до цього спиртного напою було застосовано купажування, як визначено в додатку 1(7).

3. Без порушення будь-якого відступу, ухваленого відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної в статті 25(3), період дозрівання чи витримки може бути вказаний в описі, представленні або маркованні спиртного напою, тільки якщо він стосується наймолодшого спиртового компонента і за умови, що цей спиртний напій був витриманий під фіскальним наглядом або під наглядом, що надає рівнозначні гарантії.

Стаття 13
Заборона ковпачків або фольги на основі свинцю

Спиртні напої не повинні зберігатися, з метою продажу чи введення в обіг, у ємностях із закупорювальними пристроями, покритими ковпачками або фольгою на основі свинцю.

Стаття 14
Використання мови в описі, представленні та маркованні спиртних напоїв

1. Передбачена цим Регламентом докладна інформація надається однією або кількома офіційними мовами Європейського Союзу таким чином, щоб кінцевий споживач міг легко зрозуміти кожен елемент інформації, окрім випадків, коли таку інформацію надано споживачеві в інший спосіб.

2. Терміни, виділені курсивом у додатку II, та географічні зазначення, зареєстровані в додатку III, не перекладаються ні на маркованні, ні в представленні спиртного напою.

3. Для спиртних напоїв, які походять із третіх країн, дозволяється використовувати офіційну мову третьої країни, де був вироблений спиртний напій, якщо передбачена цим Регламентом докладна інформація також наведена однією з офіційних мов Європейського Союзу таким чином, щоб кінцевий споживач міг легко зрозуміти кожен елемент цієї інформації.

4. Без порушення параграфа 2, для спиртних напоїв, вироблених у Співтоваристві і призначених для експорту, передбачена цим Регламентом докладна інформація може бути також повторена іншою мовою, ніж одна з офіційних мов Європейського Союзу.

ГЛАВА III
ГЕОГРАФІЧНІ ЗАЗНАЧЕННЯ

Стаття 15
Географічні зазначення

1. У цілях цього Регламенту географічне зазначення - це зазначення, яке ідентифікує походження спиртного напою з території країни або з регіону чи з місцевості на тій території, якщо певна властивість, репутація чи інша характеристика зазначеного спиртного напою суттєво пов’язана з його географічним походженням.

2. Вказані в параграфі 1 географічні зазначення реєструють у додатку III.

3. Географічні зазначення, зареєстровані в додатку III, не можуть стати видовими назвами.

Назви, які стали видовими, не можуть бути зареєстровані в додатку ІІІ.

Назва, яка стала видовою, означає назву спиртного напою, яка, хоча й пов’язана з місцем чи регіоном, де цей продукт був оригінально вироблений або введений в обіг, стала загальновживаною назвою спиртного напою в Співтоваристві.

4. Спиртний напій, який має зареєстроване в додатку III географічне зазначення, повинен відповідати усім специфікаціям технічного файлу, передбаченого статтею 17(1).

Стаття 16
Охорона географічних зазначень

Без обмеження статті 10, зареєстровані в додатку III географічні зазначення охороняються від:

(a) будь-якого прямого чи непрямого комерційного використання стосовно продуктів, не охоплених реєстрацією, якщо ті продукти є порівнянними зі спиртним напоєм, зареєстрованим під таким географічним зазначенням, або якщо таке використання зловживає репутацією зареєстрованого географічного зазначення.

(b) будь-якого зловживання, імітації або згадування, навіть якщо справжнє походження продукту вказане або географічне зазначення вжито в перекладі чи супроводжується такими виразами, як «подібний», «типу», «виду», «вироблений», «зі смаком і ароматом», або будь-яким іншим подібним терміном.

(c) будь-якого неправдивого чи оманливого зазначення джерела і місця походження, природи або суттєвих властивостей в описі, представленні або маркованні продукту, що може створити хибне уявлення про його походження.

(d)  будь-якої іншої практики, яка може ввести в оману споживача щодо справжнього походження продукту.

Стаття 17
Реєстрація географічних зазначень

1. Заявка на реєстрацію географічного зазначення в додатку III подається до Комісії однією з офіційних мов Європейського Союзу або супроводжується перекладом однією з таких мов. Така заявка повинна бути належним чином обґрунтована і містити технічний файл, у якому визначено специфікації, яким повинен відповідати зазначений спиртний напій.

2. Вказана в параграфі 1 заявка, яка стосується географічних зазначень у межах Співтовариства, складається державою-членом, що є країною походження спиртного напою.

3. Вказана в параграфі 1 заявка, яка стосується географічних зазначень у межах третьої країни, надсилається до Комісії або безпосередньо, або через органи влади відповідної третьої країни, і повинна містити підтвердження, що зазначена назва охороняється в країні її походження.

4. Технічний файл, зазначений в параграфі 1, повинен містити принаймні такі основні специфікації:

(a) назва та категорія спиртного напою, у тому числі географічне зазначення;

(b) опис спиртного напою, у тому числі основні фізичні, хімічні та/або органолептичні характеристики продукту, а також специфічні характеристики спиртного напою порівняно з характеристиками відповідної категорії;

(c) визначення відповідного географічного району;

(d) опис методу виготовлення спиртного напою та, у відповідних випадках, автентичних і незмінних місцевих методів;

(e) деталі, які вказують на зв’язок з географічним середовищем або географічним походженням;

(f) будь-які вимоги, встановлені Співтовариством та/або національними та/або регіональними положеннями;

(g) ім'я або найменування та контактна адреса заявника;

(h) будь-яке доповнення до географічного зазначення та/або будь-яке спеціальне правило маркування згідно з відповідним технічним файлом.

5. Комісія протягом 12 місяців від дати подачі вказаної в параграфі 1 заявки перевіряє, чи відповідає зазначена заявка цьому Регламенту.

6. Якщо Комісія встановлює, що зазначена в параграфі 1 заявка відповідає цьому Регламенту, основні специфікації технічного файлу, зазначеного в параграфі 4, публікуються у серії C Офіційного вісника Європейського Союзу.

7. Протягом шести місяців від дати публікації технічного файлу будь-яка фізична чи юридична особа, яка має правомірний інтерес, може подати заперечення проти реєстрації географічного зазначення в додатку III на підставі недотримання умов, встановлених цим Регламентом. Заперечення, яке обов'язково повинно бути належним чином обґрунтоване, подається однією з офіційних мов Європейського Союзу або супроводжується перекладом однією з таких мов.

8. Комісія ухвалює рішення щодо реєстрації географічного зазначення в додатку III відповідно до зазначеної в статті 25(3) регуляторної процедури з ретельним вивченням, враховуючи будь-які заперечення, подані згідно з параграфом 7 цієї статті. Таке рішення публікується у серії C Офіційного вісника Європейського Союзу.

Стаття 18
Анулювання географічного зазначення

Якщо відповідність специфікаціям, викладеним у технічному файлі, більше не гарантовано, Комісія ухвалює рішення про анулювання реєстрації відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної в статті 25(3). Таке рішення публікується у серії C Офіційного вісника Європейського Союзу.

Стаття 19
Омонімічні географічні зазначення

Омонімічне географічне зазначення, яке відповідає вимогам цього Регламенту, повинно реєструватися з належним врахуванням місцевого та традиційного використання, а також фактичного ризику плутанини в розумінні, зокрема:

- омонімічна назва, яка призводить до оманливого враження у споживача, що продукт походить з іншої території, не повинна реєструватися, навіть якщо формулювання назви точно відповідає позначенню фактичної території, регіону чи місця походження вказаного спиртного напою,

- використання зареєстрованого омонімічного географічного зазначення повинно залежати від чіткого розрізнення на практиці омоніма, зареєстрованого пізніше, та вже наявної в реєстрі назви, з урахуванням необхідності рівнозначно ставитися до відповідних виробників та не вводити в оману споживачів.

Стаття 20
Встановлені географічні зазначення

1. Для кожного географічного зазначення, зареєстрованого в додатку III станом на 20 лютого 2008 року, держава-член подає до Комісії технічний файл, як передбачено в статті 17(1), не пізніше 20 лютого 2015 року.

2. Держава-член забезпечує доступність технічного файлу для громадськості.

3. Якщо технічний файл не був наданий Комісії до 20 лютого 2015 року, Комісія вилучає географічне зазначення з додатка III відповідно до зазначеної в статті 25(3) регуляторної процедури з ретельним вивченням.

4. Кінцевий строк для подачі технічного файлу, зазначений у параграфі 1, застосовується також до наведених у додатку III географічних зазначень Хорватії.

Стаття 21
Внесення змін до технічного файлу

Передбачена в статті 17 процедура застосовується mutatis mutandis, якщо до зазначеного у статті 17(1) і в статті 20(1) технічного файлу необхідно внести зміни.

Стаття 22
Перевірка на відповідність специфікаціям, викладеним у технічному файлі

1. Щодо географічних зазначень у межах Співтовариства, перевірку на відповідність специфікаціям, викладеним у технічному файлі, перед введенням продукту в обіг повинні забезпечувати:

- один або більше компетентних органів, зазначених у статті 24(1) та/або

- один або більше контролюючих органів у значенні, встановленому статтею 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 882/2004 від 29 квітня 2004 року про офіційний контроль для забезпечення перевірки на відповідність законодавству щодо кормів та харчових продуктів, правил щодо здоров’я та добробуту тварин (-11), який діє як орган сертифікації продуктів.

Незважаючи на національне законодавство, вартість такої перевірки на відповідність специфікаціям, викладеним у технічному файлі, покладається на операторів, які підлягають такому контролю.

2. Щодо географічних зазначень у межах третьої країни, перевірку на відповідність специфікаціям, викладеним у технічному файлі, перед введенням продукту в обіг повинні забезпечувати:

- один або більше органів влади, призначених третьою країною, та/або

- один або більше органів сертифікації продуктів.

3. Органи сертифікації продуктів, зазначені в параграфах 1 і 2, повинні відповідати вимогам та, з 1 травня 2010 року, бути акредитованими відповідно до Європейського стандарту EN 45011 або ISO/IEC Guide 65 (Загальні вимоги до органів, які впроваджують системи сертифікації продукції).

4. Якщо органи, зазначені в параграфах 1 і 2, вирішили здійснити перевірку на відповідність специфікаціям, викладеним у технічному файлі, вони повинні представити відповідні гарантії об’єктивності та неупередженості, а також мати наявний кваліфікований персонал і необхідні для здійснення своїх функцій ресурси.

__________
(-11) ОВ L 165, 30.04.2004, с. 1, із виправленнями внесеними ОВ L 191, 28.05.2004, с. 1. Регламент з останніми змінами і доповненнями, внесеними Регламентом Ради (ЄС) № 1791/2006.

Стаття 23
Зв’язок між торговими марками і географічними зазначеннями

1. Торгова марка, яка містить або складається з географічного зазначення, зареєстрованого в додатку III, не підлягає реєстрації або її реєстрація визнається недійсною у випадку, якщо використання такої марки може призвести до ситуацій, зазначених у статті 16.

2. З належним урахуванням законодавства Співтовариства, торгову марку, використання якої відповідає одній із зазначених у статті 16 ситуацій, щодо якої була подана заявка, яка була зареєстрована, або - якщо така можливість передбачена відповідним законодавством - встановлена в результаті добросовісного використання на території Співтовариства до дати початку охорони географічного зазначення у країні походження або до 1 січня 1996 року, можна продовжувати використовувати, незважаючи на реєстрацію географічного зазначення, за умови відсутності підстав для визнання її недійсною або її відкликання, як визначено у першій Директиві Ради 89/104/ЄЕС від 21 грудня 1988 року про наближення законодавств держав-членів щодо торгових марок (-12) або у Регламенті Ради (ЄС) № 40/94 від 20 грудня 1993 про торгову марку Співтовариства (-13).

3. Географічне зазначення не реєструється, якщо, з огляду на репутацію торгової марки, її відомість та тривалість використання у Співтоваристві, така реєстрація може ввести споживачів в оману щодо справжнього походження продукту.

__________
(-12) ОВ L 40, 11.02.1989, с. 1. Директива зі змінами і доповненнями, внесеними Рішенням Ради 92/10/ЄЕС (ОВ L 6, 11.01.1992, с. 35).
(-13) ОВ L 11, 14.01.1994, с. 1. Регламент з останніми змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1891/2006 (ОВ L 386, 29.12.2006, с. 14).

ГЛАВА IV
ЗАГАЛЬНІ, ПЕРЕХІДНІ ТА ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 24
Контроль і охорона спиртних напоїв

1. Держави-члени є відповідальними за контроль спиртних напоїв. Вони повинні вживати заходи, необхідні для забезпечення дотримання положень цього Регламенту, зокрема вони повинні призначити компетентний орган або органи, відповідальні за контроль виконання зобов’язань, встановлених цим Регламентом відповідно до Регламенту (ЄС) № 882/2004.

2. Держави-члени та Комісія передають один одному інформацію, необхідну для застосування цього Регламенту.

3. Комісія, через консультації з державами-членами, забезпечує однакове застосування цього Регламенту та, за необхідності, ухвалює інструменти відповідно до регуляторної процедури, зазначеної в статті 25(2).

Стаття 25
Комітет

1. Комісії допомагає Комітет зі спиртних напоїв.

2. У разі покликання на цей параграф, застосовуються статті 5 і 7 Рішення 1999/468/ЄС з урахуванням положень його статті 8.

Період, визначений у статті 5(6) Рішення 1999/468/ЄС, становить три місяці.

3. У разі покликання на цей параграф, застосовуються статті 5а і 7 Рішення 1999/468/ЄС з урахуванням положень його статті 8.

Стаття 26
Внесення змін і доповнень до додатків

Зміни і доповнення до додатків вносяться відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної в статті 25(3).

Стаття 27
Імплементаційні інструменти

Інструменти, необхідні для імплементації цього Регламенту, ухвалюються відповідно до регуляторної процедури, зазначеної в статті 25(2).

Стаття 28
Перехідні та інші спеціальні інструменти

1. Відповідно до регуляторної процедури з ретельним вивченням, зазначеної в статті 25(3), інструменти для внесення змін і доповнень до цього Регламенту, де це доречно, ухвалюються:

(a) щоб полегшити до 20 лютого 2011 року перехід від правил, передбачених Регламентом (ЄЕС) № 1576/89, до правил, встановлених цим Регламентом;

(b) щоб зробити відступи від статей 17 і 22 у належно обґрунтованих випадках;

(c) щоб встановити символ Співтовариства для географічних зазначень у секторі спиртних напоїв.

2. Відповідно до регуляторної процедури, зазначеної в статті 25(2), інструменти, де це доречно, ухвалюються задля розв’язання конкретних практичних проблем, наприклад, шляхом введення у деяких випадках обов’язкового зазначення місця виробництва на маркованні, щоб не вводити в оману споживачів, а також задля підтримки та розвитку еталонних методів аналізу спиртних напоїв Співтовариством.

3. Спиртні напої, які не відповідають вимогам цього Регламенту, можна продовжувати виробляти відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 1576/89 до 20 травня 2009 року. Спиртні напої, які не відповідають вимогам цього Регламенту, але були вироблені відповідно до Регламенту (ЄЕС) № 1576/89 раніше 20 лютого 2008 року або до 20 травня 2009 року, можна продовжувати вводити в обіг, доки не будуть вичерпані запаси.

Стаття 29
Скасування

1. Регламент (ЄЕС) № 1576/89 скасувати. Покликання на скасований Регламент необхідно тлумачити як покликання на цей Регламент.

2. Регламенти Комісії (ЄЕС) № 2009/92 (-14), (ЄС) № 1267/94 (-15) і (ЄС) № 2870/2000 (-16) продовжують застосовуватися.

__________
(-14) Регламент Комісії (ЄЕС) № 2009/92 від 20 липня 1992 року про визначення методів аналізу Співтовариством етилового спирту сільськогосподарського походження, що використовується для приготування спиртних напоїв, ароматизованих вин, ароматизованих напоїв та коктейлів на основі вина (ОВ L 203, 21.07.1992, с. 10).
(-15) Регламент Комісії (ЄС) № 1267/94 від 1 червня 1994 року про застосування угод між Європейським Союзом та третіми країнами щодо взаємного визнання деяких спиртних напоїв (ОВ L 138, 02.06.1994, с. 7). Регламент зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1434/97 (ОВ L 196, 24.07.1997, с. 56).
(-16) Регламент Комісії (ЄС) № 2870/2000 від 19 грудня 2000 року про еталонні методи аналізу спиртних напоїв Співтовариством (ОВ L 333, 29.12.2000, с. 20). Регламент зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 2091/2002 (ОВ L 322, 27.11.2002, с. 11).

Стаття 30
Набуття чинності

Цей Регламент набуває чинності на сьомий день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу.

Він застосовується з 20 травня 2008 року.

Цей Регламент обов’язковий у повному обсязі та підлягає прямому застосуванню в усіх державах-членах.

ДОДАТОК I
ТЕХНІЧНІ ТЕРМІНИ ТА ОЗНАЧЕННЯ І ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

Технічні терміни та означення і технічні вимоги, як зазначено у статті 2(4) та статті 7, є такими:

(1) Етиловий спирт сільськогосподарського походження

Етиловий спирт сільськогосподарського походження має такі властивості:

(a) органолептичні характеристики: не виявлений смак, відмінний від смаку сировини;

(b) мінімальна міцність за об’ємною часткою спирту: 96,0 %;

(c) максимальний рівень залишків:

(i) загальна кислотність, виражена у грамах оцтової кислоти на гектолітр спирту 100 % об.: 1,5,

(ii) естери, виражені у грамах етилацетату на гектолітр спирту 100 % об.: 1,3,

(iii) альдегіди, виражені у грамах ацетальдегіду на гектолітр спирту 100 % об.: 0,5,

(iv) вищі спирти, виражені у грамах 2-метил 1-пропанолу на гектолітр спирту 100 % об.: 0,5,

(v) метанол, виражений у грамах на гектолітр спирту 100 % об.: 30,

(vi) сухий екстракт, виражений у грамах на гектолітр спирту 100 % об.: 1,5,

(vii) леткі основи, що містять азот, виражені у грамах азоту на гектолітр спирту 100 % об.: 0,1,

(viii) фурфурол: не виявлений.

(2) Дистилят сільськогосподарського походження

Дистилят сільськогосподарського походження означає спиртову рідину, отриману, після спиртового бродіння, методом дистиляції сільськогосподарського продукту або продуктів, перелічених у додатку I до Договору, яка не має властивостей етилового спирту або спиртного напою, але зберігає аромат і смак використаної сировини.

У випадку покликання на використану сировину, дистилят обов'язково повинен бути отриманий виключно з такої сировини.

(3) Підсолоджування

Підсолоджування означає використання у приготуванні спиртних напоїв одного або більше таких продуктів:

(a) напівбілого цукру, білого цукру, екстра білого цукру, декстрози, фруктози, глюкозного сиропу, цукрового розчину, інвертного цукрового розчину, інвертного цукрового сиропу, як визначено у Директиві Ради 2001/111/ЄС від 20 грудня 2001 року про деякі цукри, призначені для споживання людиною (-17);

(b) ректифікованого концентрованого виноградного мусту, концентрованого виноградного мусту, свіжого виноградного мусту;

(c) карамелізованого цукру, що є продуктом, який отримують виключно методом контрольованого нагрівання цукрози без основ, мінеральних кислот чи інших хімічних добавок;

(d) меду, як визначено у Директиві Ради 2001/110/ЄС від 20 грудня 2001 року про мед (-18);

(e) сиропу з плодів ріжкового дерева;

(f) будь-яких інших натуральних вуглеводневих речовин з подібним до згаданих продуктів ефектом.

__________
(-17) ОВ L 10, 12.01.2002, с. 53.
(-18) ОВ L 10, 12.01.2002, с. 47.

(4) Змішування

Змішування означає поєднання двох або більше різних напоїв для створення нового напою.

(5) Додавання спирту

Додавання спирту означає додавання етилового спирту сільськогосподарського походження та/або дистилятів сільськогосподарського походження до спиртного напою.

(6) Додавання води

У приготуванні спиртних напоїв додавання води дозволяється за умови, якщо якість води відповідає вимогам Директиви Ради 80/777/ЄЕС від 15 липня 1980 року про наближення законодавств держав-членів щодо використання та реалізації природних мінеральних вод (-19) та Директиви Ради 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 року про якість води, призначеної для споживання людиною (-20) а також, якщо додана вода не змінює природу продукту.

Така вода може бути дистильована, демінералізована, оброблена за допомогою технології зворотного осмосу або пом’якшена.

__________
(-19) ОВ L 229, 30.08.1980, с. 1. Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003.
(-20) ОВ L 330, 05.12.1998, с. 32. Директива зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003.

(7) Купажування

Купажування означає поєднання двох або більше спиртних напоїв тієї самої категорії, що мають лише незначні відмінності у складі завдяки одному або більше таких чинників:

(a) метод приготування;

(b) застосовані дистиляційні апарати;

(c) період дозрівання або витримки;

(d) географічний район виробництва.

Спиртний напій, вироблений у такий спосіб, належить до тієї самої категорії спиртних напоїв, що й оригінальні спиртні напої перед купажуванням.

(8) Дозрівання або витримування

Дозрівання або витримування означає надання можливості відбутися певним реакціям природно у відповідних ємностях, у результаті чого такий спиртний напій набуває нових органолептичних властивостей, яких він раніше не мав.

(9) Додавання смаку і аромату

Додавання смаку і аромату означає використання у приготуванні спиртного напою однієї або більше смако-ароматичних добавок, визначених у статті 3(2)(а) Регламенту (ЄС) № 1334/2008.

(10) Забарвлення

Забарвлення означає використання у приготуванні спиртного напою одного або більше барвників, як визначено у Директиві Європейського Парламенту і Ради 94/36/ЄС від 30 червня 1994 року про барвники, призначені для використання у харчових продуктах (-21).

__________
(-21) ОВ L 237, 10.09.1994, с. 13. Директива зі змінами і доповненнями, внесеними Регламентом (ЄС) № 1882/2003.

(11) Міцність за об'ємною часткою спирту

Міцність за об'ємною часткою спирту означає співвідношення між об'ємом чистого спирту, присутнього у відповідному продукті за температури 20°С, та загальним об'ємом продукту за такої самої температури.

(12) Вміст летких речовин

Вміст летких речовин означає кількість летких речовин, окрім етилового спирту та метанолу, що містяться у спиртному напої, отриманому виключно методом дистиляції, що з’явилися в результаті тільки дистиляції чи повторної дистиляції використаної сировини.

(13) Місце виробництва

Місце виробництва означає місце чи регіон, де відбувався той етап процесу вироблення кінцевого продукту, в результаті якого спиртний напій набув своїх характеристик і суттєвих визначальних властивостей.

(14) Опис

Опис означає всі терміни, що їх використовують на маркованні, у представленні та на пакованні; у супровідних документах при транспортуванні напою; у комерційних документах, зокрема у рахунках-фактурах і накладних; а також у рекламуванні напою.

(15) Представлення

Представлення означає всі терміни, що їх використовують на маркованні та пакованні, у тому числі у рекламі та маркетингових акціях, на зображеннях тощо, а також на ємності з напоєм, включно з пляшкою і кришкою.

(16) Марковання

Марковання означає всі описи та інші покликання, знаки, зображення і торгові марки, що відрізняють напій, і які розміщені на тій самій ємності, включно з її кришкою, або на етикетці, що прикріплена до ємності, і на оболонці, що покриває шийку пляшки.

(17) Паковання

Паковання означає захисні обгортки, такі як паперові обгортки, конверти усіх видів, коробки і ящики, що їх використовують при транспортуванні та/або продажі однієї або більше ємностей.

ДОДАТОК II
СПИРТНІ НАПОЇ

Категорії спиртних напоїв

1. Ром

(a) Ром - це:

(i) спиртний напій, вироблений виключно методом спиртового бродіння та дистиляції із патоки або сиропу, отриманого при виробництві тростинного цукру, або із соку цукрової тростини, та дистильований до 96 % об. таким чином, щоб дистилят мав явні специфічні органолептичні показники рому, або

(ii) спиртний напій, вироблений виключно методом спиртового бродіння та дистиляції соку цукрової тростини, який має специфічні ароматичні характеристики рому та вміст летких речовин, що дорівнює або перевищує 225 грамів на гектолітр спирту 100 % об. Цей спиртний напій може вводитися в обіг зі словом «сільськогосподарський» для уточнення торгової назви «ром» у поєднанні з будь-яким географічним зазначенням Французьких заморських департаментів і автономного регіону Мадейра, як зареєстровано в додатку III.

(b) Мінімальна міцність рому за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Ром не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Ром може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

(f) До географічних зазначень, вказаних у категорії 1 додатку III, може бути додане слово «traditionnel», якщо ром був вироблений методом дистиляції до 90 % об. після спиртового бродіння матеріалів для виробництва спирту, що походять виключно із відповідного місця виробництва. Такий ром повинен мати вміст летких речовин, що дорівнює або перевищує 225 грамів на гектолітр спирту 100 % об. і не повинен бути підсолодженим. Використання слова «traditionnel» не повинно перешкоджати вживанню таких термінів, як «із цукрового виробництва» чи «сільськогосподарський», які можуть додаватися до торгової назви «ром» та до географічних зазначень.

Це положення не повинно впливати на вживання слова «traditionnel» щодо усіх продуктів, які не підлягають регулюванню цим положенням, відповідно до їхніх власних специфічних критеріїв.

2. Whisky або Whiskey

(a) Whisky або whiskey - це спиртний напій, вироблений виключно методом:

(i) дистиляції сусла, приготованого з осолодженого зерна із додаванням чи без додавання цільного зерна інших злаків, яке було:

- гідролізоване амілазою солоду, яка в ньому міститься, з додаванням або без додавання інших натуральних ферментів,

- зброджене під дією дріжджів;

(ii) однієї або більше дистиляцій до 94,8 % об. таким чином, щоб дистилят мав аромат і смак, що походять від використаної сировини.

(iii) дозрівання кінцевого дистиляту не менше трьох років в дерев’яних бочках місткістю не більше 700 літрів.

Кінцевий дистилят, до якого можна додавати лише воду та просту карамель (для забарвлення), зберігає свій колір, аромат і смак, отримані у виробничому процесі, описаному в пунктах (i), (ii) і (iii).

(b) Мінімальна міцність whisky або whiskey за об’ємною часткою спирту повинна становити 40 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Whisky або whiskey не повинен бути підсолодженим чи мати доданий смак і аромат, або містити будь-які добавки, окрім простої карамелі для забарвлення.

3. Зерновий спиртний напій

(a) Зерновий спиртний напій - це спиртний напій, вироблений виключно методом дистиляції збродженого сусла з цільнозернових злаків, який має органолептичні показники, що походять з використаної сировини.

(b) Мінімальна міцність зернового спиртного напою, за виключенням сорту «Korn», за об’ємною часткою спирту повинна становити 35 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Зерновий спиртний напій не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Зерновий спиртний напій може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

(f) Зерновий спиртний напій може мати торгову назву «зерновий бренді», лише якщо він був отриманий методом дистиляції до 95 % об. збродженого сусла з цільнозернових злаків і має органолептичні показники, що походять від використаної сировини.

4. Винний спиртний напій

(a) Винний спиртний напій - це спиртний напій, який:

(i) вироблений виключно методом дистиляції до 86 % об. вина або вина кріпленого для дистиляції або методом повторної дистиляції дистиляту вина до 86 % об.,

(ii) містить кількість летких речовин, що дорівнює або перевищує 125 грамів на гектолітр спирту 100 % о6.,

(iii) має максимальний вміст метанолу 200 грамів на гектолітр спирту 100 % об..

(b) Мінімальна міцність винного спиртного напою за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Винний спиртний напій не повинен мати доданого смаку і аромату. Проте, це не виключає традиційних методів виробництва.

(c) Винний спиртний напій може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

(f) Якщо дозрівання винного спиртного напою мало місце, він може і надалі бути введеним в обіг як «винний спиртний напій», за умови, що дозрівання відбувалося протягом строку, який встановлений для спиртних напоїв, визначених у категорії 5, або довше.

5. Brandy або Weinbrand

(a) Brandy або Weinbrand - це спиртний напій, який:

(i) вироблений з винного спирту, із додаванням чи без додавання винного дистиляту, дистильований до 94,8 % об., за умови, що такий дистилят не перевищує максимум 50 % вмісту спирту кінцевого продукту,

(ii) дозрілий не менше одного року в дубових ємностях або не менше шести місяців у дубових бочках місткістю менше 1000 літрів,

(iii) містить кількість летких речовин, що дорівнює або перевищує 125 грамів на гектолітр спирту 100 % об., що походять виключно від дистиляції або повторної дистиляції використаної сировини,

(iv) має максимальний вміст метанолу 200 грамів на гектолітр спирту 100 % об..

(b) Мінімальна міцність brandy або Weinbrand за об’ємною часткою спирту повинна становити 36 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Brandy або Weinbrand не повинен мати доданого смаку і аромату. Проте, це не виключає традиційних методів виробництва.

(e) Brandy або Weinbrand може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

6. Спиртний напій із виноградної м’язги або виноградна м’язга

(a) Спиртний напій із виноградної м’язги або виноградна м’язга - це спиртний напій, який відповідає таким вимогам:

(i) вироблений виключно зі збродженої виноградної м’язги та дистильований безпосередньо за допомогою водяної пари або після додавання води;

(ii) до виноградної м’язги може бути доданий винний осад у кількості, що не перевищує 25 кг осаду на 100 кг використаної м’язги;

(iii) кількість спирту, отриманого з винного осаду, не повинна перевищувати 35 % загальної кількості спирту в кінцевому продукті;

(iv) дистиляція здійснюється безпосередньо з використанням самої м’язги до 86 % об.;

(v) повторну дистиляцію за тієї ж міцності дозволено;

(vi) містить кількість летких речовин, що дорівнює або перевищує 140 грамів на гектолітр спирту 100 % об. і має максимальний вміст метанолу 1000 грамів на гектолітр спирту 100 % об..

(b) Мінімальна міцність спиртного напою із виноградної м’язги або виноградної м’язги за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Спиртний напій із виноградної м’язги або виноградна м’язга не повинні мати доданого смаку і аромату. Проте, це не виключає традиційних методів виробництва.

(e) Спиртний напій із виноградної м’язги або виноградна м’язга можуть містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

7. Спиртний напій із фруктової м’язги

(a) Спиртний напій із фруктової м’язги - це спиртний напій, який відповідає таким вимогам:

(i) отриманий виключно методом бродіння та дистиляції до 86 % об. фруктової м’язги, за виключенням виноградної м’язги;

(ii) містить мінімальну кількість летких речовин 200 грамів на гектолітр спирту 100 % об.;

(iii) максимальний вміст метанолу повинен бути 1500 грамів на гектолітр спирту 100 % об..

(iv) максимальний вміст синильної кислоти повинен бути 7 грамів на гектолітр спирту 100 % об. для спиртного напою з м’язги кісточкових видів фруктів.

(v) дозволяється повторна дистиляція за тієї самої міцності, відповідно до пункту (i).

(b) Мінімальна міцність спиртного напою з фруктової м’язги за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Спиртний напій із фруктової м’язги не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Спиртний напій із фруктової м’язги може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

(f) Торгова назва повинна складатися зі слів «спиртний напій із м’язги» і назви фрукту. У випадку використання м’язги з різних фруктів, торгова назва повинна бути «спиртний напій із фруктової м’язги».

8. Родзинковий спиртний напій або raisin brandy

(a) Родзинковий спиртний напій або raisin brandy - це спиртний напій, вироблений виключно методом дистиляції продукту, отриманого шляхом спиртового бродіння екстракту висушеного винограду «Corinth Black» або Moscatel сортів Alexandria, дистильованого до 94,5 % об. таким чином, щоб дистилят мав аромат і смак, що походять від використаної сировини.

(b) Мінімальна міцність родзинкового спиртного напою або raisin brandy за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Родзинковий спиртний напій або raisin brandy не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Родзинковий спиртний напій або raisin brandy може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

9. Фруктовий спиртний напій

(a) Фруктовий спиртний напій - це спиртний напій, який:

(i) вироблений виключно методом спиртового бродіння та дистиляції соковитих фруктів або мусту з таких фруктів, ягід чи овочів, з кісточками або без кісточок,

(ii) дистильований до 86 % об. таким чином, щоб дистилят мав аромат і смак, що походять від дистильованого матеріалу,

(iii) має кількість летких речовин, що дорівнює або перевищує 200 грамів на гектолітр спирту 100 % об.,

(iv) для спиртного напою з кісточкових фруктів, має вміст синильної кислоти, що не перевищує 7 грамів на гектолітр спирту 100 % об..

(b) Максимальний вміст метанолу у фруктовому спиртному напої повинен бути 1000 грамів на гектолітр спирту 100 % об.

Проте, для таких фруктових спиртних напоїв максимальний вміст метанолу повинен бути:

(i) 1200 грамів на гектолітр спирту 100 % об. для спиртного напою, отриманого з таких фруктів чи ягід як:

- слива (Prunus domestica L.),

- мірабель (Prunus domestica L. subsp. syriaca (Borkh.) Janch. ex Mansf.),

- слива угорка (quetsch) (Prunus domestica L.),

- яблуко (Malus domestica Borkh.),

- груша (Pyrus communis L.), за виключення груші сорту Williams (Pyrus communis L. cv ‘Williams’),

- малина (Rubus idaeus L.),

- ожина (Rubus fruticosus auct. aggr.),

- абрикос (Prunus armeniaca L.),

- персик (Prunus persica (L.) Batsch);

(ii) 1350 грамів на гектолітр спирту 100 % об. для спиртного напою, отриманого з таких фруктів чи ягід як:

- груша сорту Williams (Pyrus communis L. cv ‘Williams’),

- червона порічка (Ribes rubrum L.),

- чорна смородина (Ribes nigrum L.),

- горобина (Sorbus aucuparia L.),

- бузина (Sambucus nigra L.),

- айва (Cydonia oblonga Mill.),

- ягоди ялівцю (Juniperus communis L. and/or Juniperus oxicedrus L.).

(c) Мінімальна міцність фруктового спиртного напою за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(d) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(e) Фруктовий спиртний напій не повинен мати доданого смаку і аромату.

(f) Торговельне найменування фруктового спиртного напою повинне складатися з терміна «спиртний напій», якому передує назва фрукту, ягоди або овочу, наприклад: вишневий спиртний напій або kirsch, сливовий спиртний напій або slivovitz, мірабелевий, персиковий, яблучний, грушевий, абрикосовий, інжировий, цитрусовий або виноградний спиртний напій або інші фруктові спиртні напої.

Він також може називатися «wasser» разом із назвою фрукту.

Назва фрукту може заміняти термін «спиртний напій», якому передує назва фрукту, але виключно щодо таких фруктів:

- мірабель (Prunus domestica L. subsp. syriaca (Borkh.) Janch. ex Mansf.),

- слива (Prunus domestica L.),

- слива угорка (quetsch) (Prunus domestica L.),

- плід суничного дерева (Arbutus unedo L.),

- яблуко сорту «Golden Delicious».

Якщо є ризик, що кінцевий споживач не зможе легко зрозуміти якесь із згаданих торговельних найменувань, марковання повинно включати термін «спиртний напій», що може супроводжуватися поясненням.

(g) Назва Williams може використовуватися тільки для продажу грушевого спиртного напою, виробленого виключно з груш сорту «Williams».

(h) Якщо два або більше видів фруктів, ягід або овочів дистилюються разом, такий продукт повинен продаватися під назвою «фруктовий спиртний напій» або «овочевий спиртний напій» відповідно. Така назва може доповнюватися назвою кожного використаного фрукту, ягоди або овочу, у порядку зменшення їх кількості у продукті.

10. Спиртний напій на основі яблучного та грушевого сидру

(a) Спиртний напій на основі яблучного і грушевого сидру - це спиртний напій, який:

(i) вироблений виключно методом дистиляції до 86 % об. яблучного чи грушевого сидру таким чином, щоб дистилят мав запах і смак, що походять від цих фруктів,

(ii) має кількість летких речовин, що дорівнює або перевищує 200 грамів на гектолітр спирту 100 % об.,

(iii) має максимальний вміст метанолу 1000 грамів на гектолітр спирту 100 % об.

(b) Мінімальна міцність спиртного напою на основі яблучного і грушевого сидру за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Спиртний напій на основі яблучного чи грушевого сидру не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Спиртний напій на основі яблучного чи грушевого сидру може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

11. Медовий спиртний напій

(a) Медовий спиртний напій - це спиртний напій, який:

(i) вироблений виключно методом бродіння та дистиляції медового сусла,

(ii) дистильований до 86 % об. таким чином, щоб дистилят мав органолептичні показники, що походять від використаної сировини,

(b) Мінімальна міцність медового спиртного напою за об’ємною часткою спирту повинна становити 35 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Медовий спиртний напій не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Медовий спиртний напій може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

(f) Медовий спиртний напій може бути підсолоджений лише медом.

12. Hefebrand або спиртний напій з осаду

(a) Hefebrand або спиртний напій з осаду - це спиртний напій, вироблений виключно методом дистиляції до 86 % об. винного осаду або осаду зі зброджених фруктів.

(b) Мінімальна міцність Hefebrand або спиртного напою з осаду за об’ємною часткою спирту повинна становити 38 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Hefebrand або спиртний напій з осаду не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Hefebrand або спиртний напій з осаду може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

(f) Торговельне найменування Hefebrand або спиртний напій з осаду доповнюється назвою використаної сировини.

13. Bierbrand або eau de vie de biere

(a) Bierbrand або eau de vie de biere — це спиртні напої, отримані виключно методом прямої дистиляції за нормального тиску свіжого пива міцністю за об’ємною часткою спирту до 86 % об. таким чином, щоб отриманий дистилят мав органолептичні показники, що походять від пива.

(b) Мінімальна міцність Bierbrand або eau de vie de biere за об’ємною часткою спирту повинна становити 38 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Bierbrand або eau de vie de biere не повинні мати доданого смаку і аромату.

(e) Bierbrand або eau de vie de biere можуть містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

14. Topinambur або спиртний напій з топінамбуру

(a) Topinambur або спиртний напій з топінамбуру - це спиртний напій, вироблений виключно методом бродіння та дистиляції до 86 % об. бульб топінамбуру (Helianthus tuberosus L.).

(b) Мінімальна міцність topinambur або спиртного напою з топінамбуру за об’ємною часткою спирту повинна становити 38 %.

(c) Додавання спирту, як зазначено в додатку 1(5), розбавленого чи не розбавленого, не повинно відбуватися.

(d) Topinambur або спиртний напій з топінамбуру не повинен мати доданого смаку і аромату.

(e) Topinambur або спиртний напій з топінамбуру може містити тільки додану карамель як засіб для коригування кольору.

15. Водка

(a) Водка - це спиртний напій, вироблений з етилового спирту сільськогосподарського походження, отриманого після бродіння під дією дріжджів з такої сировини:

(i) картоплі та/або злаків, або

(ii) іншої сільськогосподарської сировини,

дистильований та/або ректифікований таким чином, щоб органолептичні показники використаної сировини та побічних продуктів, утворених у процесі бродіння, були вибірково зменшені.

За цим процесом може слідувати повторна дистиляція та/або обробка відповідними технологічними добавками, включно з обробкою активованим вугіллям, задля надання напою особливих органолептичних показників.

Максимальний рівень залишків для етилового спирту сільськогосподарського походження повинен відповідати рівню, встановленому в додатку I, за виключенням вмісту метанолу, який не повинен перевищувати 10 грамів на гектолітр спирту 100 % об.

(b) Мінімальна міцність водки за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Єдиними смако-ароматичними добавками, які можна додавати до напою, є натуральні ароматичні сполуки, присутні у дистиляті та отримані зі збродженої сировини. Додатково, продукту можна надавати особливих органолептичних показників, відмінних від основного смаку і аромату.

(d) Oпис, представлення та марковання водки, яка не була вироблена виключно з сировини, переліченої у параграфі (a)(i), повинні містити зазначення «вироблено з ...», доповнене назвою сировини, використаної для виробництва етилового спирту сільськогосподарського походження. Маркування здійснюють відповідно до статті 13(2) Директиви 2000/13/ЄС.

16. Спиртний напій (якому передує назва фрукта), отриманий методом мацерації та дистиляції

(a) Спиртний напій (якому передує назва фрукта), отриманий методом мацерації та дистиляції, - це спиртний напій, який:

(i) вироблений методом мацерації частово зброджених або незброджених фруктів або ягід, перелічених в пункті (ii), із можливим додаванням максимум 20 літрів етилового спирту сільськогосподарського походження або спиртного напою та/або дистиляту, отриманого з того самого фрукта, на 100 кг зброджених фруктів або ягід, та подальшої дистиляції до 86 % об.

(ii) отриманий з таких фруктів чи ягід:

- ожина (Rubus fruticosus auct. aggr.),

- полуниця (Fragaria spp.),

- чорниця (Vaccinium myrtillus L.),

- малина (Rubus idaeus L.),

- червона порічка (Ribes rubrum L.),

- біла порічка (Ribes niveum Lindl.),

- чорна смородина (Ribes nigrum L.),

- терен (Prunus spinosa L.),

- горобина (Sorbus aucuparia L.),

- горобина домашня (Sorbus domestica L.),

- падуб (Ilex aquifolium and Ilex cassine L.),

- горобина берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz),

- бузина (Sambucus nigra L.),

- аґрус (Ribes uva-crispa L. syn. Ribes grossularia),

- журавлина (Vaccinium L. subgenus Oxycoccus),

- брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.),

- чорниця високоросла (Vaccinium corymbosum L.),

- обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.),

- шипшина (Rosa canina L.),

- морошка (Rubus chamaemorus L.),

- водянка чорна (Empetrum nigrum L.),

- мамура (Rubus arcticus L.),

- мирт (Myrtus communis L.),

- банан (Musa spp.),

- маракуйя (Passiflora edulis Sims),

- амбарелла (Spondias dulcis Sol. ex Parkinson),

- жовтий момбін (Spondias mombin L.),

- горіх волоський (Juglans regia L.),

- ліщина звичайна (Corylus avellana L.),

- каштан їстівний (Castanea sativa L.),

- цитрусові фрукти (Citrus spp. L.),

- опунція фікус-індіка (Opuntia ficus-indica).

(b) Мінімальна міцність спиртного напою (якому передує назва фрукта), отриманого методом мацерації та дистиляції, за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Спиртний напій (якому передує назва фрукта), отриманий методом мацерації та дистиляції, не повинен мати доданого смаку і аромату.

(d) Що стосується маркування та представлення спиртного напою (якому передує назва фрукта), отриманого методом мацерації та дистиляції, формулювання «отриманий методом мацерації та дистиляції» повинно бути присутнім в описі, представленні або маркованні, написаним літерами такого самого шрифту, розміру та кольору і в тому самому полі зору, що і формулювання «спиртний напій (якому передує назва фрукта)», а для також на пляшках - на передній етикетці.

17. Geist (разом із назвою використаних фруктів або сировини)

(a) Geist (разом із назвою використаних фруктів або сировини) - це спиртний напій, отриманий методом мацерації в етиловому спирті сільськогосподарського походження незброджених фруктів і ягід, перелічених у категорії 16(a)(ii), або овочів, горіхів чи іншої рослинної сировини, зокрема трав чи пелюсток троянд, з подальшою дистиляцією до 86 % об.

(b) Мінімальна міцність напою Geist (разом із назвою використаних фруктів або сировини) за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Geist (разом із назвою використаних фруктів або сировини) не повинен мати доданого смаку і аромату.

18. Gentian

(a) Gentian - це спиртний напій, вироблений з дистиляту тирличу, отриманого методом бродіння коренів тирличу з додаванням або без додавання етилового спирту сільськогосподарського походження.

(b) Мінімальна міцність напою Gentian за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Gentian не повинен мати доданого смаку і аромату.

19. Спиртні напої зі смаком і ароматом ялівцю

(a) Спиртні напої зі смаком і ароматом ялівцю - це спиртні напої, вироблені методом додавання етиловому спирту сільськогосподарського походження та/або зерновому спиртному напою та/або зерновому дистиляту смаку і аромату ягід ялівцю (Juniperus communis L. та/або Juniperus oxicedrus L.)

(b) Мінімальна міцність спиртних напоїв зі смаком і ароматом ялівцю за об’ємною часткою спирту повинна становити 30 %.

(c) Додатково можна використовувати інші смако-ароматичні речовини, як визначено в статті 3(2)(b) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та/або смако-ароматичні препарати, як визначено в статті 3(2)(d) вказаного Регламенту, та/або ароматичні рослини чи їх частини, але органолептичні показники ялівцю обов'язково повинні бути явно виражені, навіть якщо вони послаблені.

(d) Спиртні напої зі смаком і ароматом ялівцю можуть мати торгову назву Wacholder або genebra.

20. Gin

(a) Gin - це спиртний напій зі смаком і ароматом ялівцю, виготовлений методом додавання до органолептично підходящого етилового спирту сільськогосподарського походження смаку і аромату ягід ялівцю (Juniperus communis L.).

(b) Мінімальна міцність джину за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Для виготовлення джину необхідно використовувати лише смако-ароматичні речовини, визначені в статті 3(2)(b) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та/або смако-ароматичні препарати, визначені в статті 3(2)(d) вказаного Регламенту, щоб у напої переважав смак ялівцю.

(d) До терміну «джин» можна додавати термін «сухий», якщо він не містить доданих підсолоджувачів у кількості, що перевищує 0,1 грама цукрів на літр кінцевого продукту.

21. Дистильований gin

(a) Дистильований gin - це:

(i) спиртний напій зі смаком і ароматом ялівцю, вироблений виключно методом редистиляції органолептично підходящого етилового спирту сільськогосподарського походження належної якості з початковою міцністю до 96 % об. у дистиляторах, які традиційно використовують для джину, з використанням ягід ялівцю (Juniperus communis L.) та іншої рослинної сировини, за умови, що в напої переважає смак ялівцю, або

(ii) суміш продуктів такої дистиляції та етилового спирту сільськогосподарського походження такого ж складу, чистоти та міцності; до дистильованого джину можна також додавати смако-ароматичні речовини та/або смако-ароматичні препарати, зазначені в категорії 20(c).

(b) Мінімальна міцність дистильованого джину за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Gin, отриманий просто шляхом додавання до етилового спирту сільськогосподарського походження есенцій або ароматизаторів, не є дистильованим джином.

(d) До терміну «дистильований джин» можна додавати термін «сухий», якщо він не містить доданих підсолоджувачів у кількості, що перевищує 0,1 грама цукрів на літр кінцевого продукту.

22. London gin

(a) London gin - це різновид дистильованого джину.

(i) отриманий виключно з етилового спирту сільськогосподарського походження з максимальним вмістом метанолу 5 грамів на гектолітр спирту 100 % об., смак і аромат якого отриманий виключно шляхом редистиляції в традиційних дистиляторах етилового спирту разом з усією використаною натуральною рослинною сировиною,

(ii) отриманий дистилят якого містить спирт міцністю щонайменше 70 % об.,

(iii) якщо в подальшому ще додають етиловий спирт сільськогосподарського походження, він обов'язково повинен відповідати характеристикам, указаним у додатку I(1), але з максимальним вмістом метанолу 5 грамів на гектолітр спирту 100 % об.,

(iv) який не містить ні доданих підсолоджувачів у кількості, що перевищує 0,1 грама цукрів на літр кінцевого продукту, ні барвників,

(v) який не містить жодних інших додаткових інгредієнтів, окрім води.

(b) Мінімальна міцність London gin за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) До терміну London gin можна додавати термін «сухий».

23. Спиртні напої зі смаком і ароматом кмину

(a) Спиртні напої зі смаком і ароматом кмину - це спиртні напої, вироблені методом додавання до етилового спирту сільськогосподарського походження смаку і аромату кмину (Carum carvi L.).

(b) Мінімальна міцність спиртного напою зі смаком і ароматом кмину за об’ємною часткою спирту повинна становити 30 %.

(c) Можна додатково використовувати інші смако-ароматичні речовини, визначені в статті 3(2)(b) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та/або смако-ароматичні препарати, визначені в статті 3(2)(d) вказаного Регламенту, але у напої обов'язково повинен переважати смак кмину.

24. Akvavit або aquavit

(a) Akvavit або aquavit - це спиртний напій зі смаком і ароматом кмину та/або насіння кропу, вироблений методом додавання до етилового спирту сільськогосподарського походження дистиляту рослин чи прянощів.

(b) Мінімальна міцність akvavit або aquavit за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Інші натуральні смако-ароматичні речовини, визначені в статті 3(2)(b) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та/або смако-ароматичні препарати, визначені в статті 3(2)(d) вказаного Регламенту можуть бути використані додатково, але смак і аромат цих напоїв значною мірою залежать від дистилятів кмину (Carum carvi L.) та/або насіння кропу (Anethum graveolens L.); ефірні олії використовувати заборонено.

(d) Гіркі речовини не повинні явно домінувати у смаку напою; вміст сухого екстракту не повинен перевищувати 1,5 г на 100 мл.

25. Спиртні напої зі смаком і ароматом насіння анісу

(a) Спиртні напої зі смаком і ароматом насіння анісу - це спиртні напої, вироблені методом додавання до етилового спирту сільськогосподарського походження натуральних екстрактів бодяну справжнього (Illicium verum Hook f.), анісу (Pimpinella anisum L.), фенхелю (Foeniculum vulgare Mill.) або будь-якої іншої рослини, яка містить таку саму головну ароматичну складову, з використанням таких процесів або їх комбінації:

(i) мацерації та/або дистиляції,

(ii) редистиляції спирту із використанням насіння або інших частин рослин, вказаних вище,

(iii) додавання натуральних дистильованих екстрактів рослин, які мають смак і аромат насіння анісу.

(b) Мінімальна міцність спиртних напоїв зі смаком і ароматом насіння анісу за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) Для приготування спиртних напоїв зі смаком і ароматом насіння анісу можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати,  визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

(d)Інші натуральні рослинні екстракти чи ароматичне насіння також можна використовувати, але у напої повинен переважати смак анісу.

26. Pastis

(a) Pastis - це спиртний напій зі смаком і ароматом насіння анісу, який також містить натуральні екстракти кореня солодки (Glycyrrhiza spp.), що передбачає присутність барвників, відомих як «халкони», а також гліциризинової кислоти, мінімальний і максимальний вміст якої обов'язково повинен становити 0,05 і 0,5 грама на літр відповідно.

(b) Мінімальна міцність pastis за об’ємною часткою спирту повинна становити 40 %.

(c) Для приготування pastis можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати,  визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

(d) Pastis містить менше ніж 100 грамів цукрів на літр, виражених як інвертний цукор, та має мінімальний і максимальний вміст анетолу 1,5 і 2 грами на літр відповідно.

27. Pastis de Marseille

(a) Pastis de Marseille - це pastis з вмістом анетолу 2 грами на літр.

(b) Мінімальна міцність Pastis de Marseille за об’ємною часткою спирту повинна становити 45 %.

(c) Для приготування Pastis de Marseille можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати, визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

28. Anis

(a) Anis - це спиртний напій зі смаком і ароматом насіння анісу, характерний аромат якого отримано виключно з анісу (Pimpinella anisum L.) та/або бодяну (Illicium verum Hook f.) та/або фенхелю (Foeniculum vulgare Mill.).

(b) Мінімальна міцність anis за об’ємною часткою спирту повинна становити 35 %.

(c) Для приготування anis можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати,  визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

29. Дистильований anis

(a) Дистильований anis - це anis, що містить спирт, дистильований з використанням насіння, зазначеного в категорії 28(a), а у випадку географічних зазначень - мастики та іншого ароматичного насіння, рослин або фруктів, за умови, що такий спирт становить щонайменше 20 % міцностіі дистильованого anis.

(b) Мінімальна міцність дистильованого anis за об’ємною часткою спирту повинна становити 35 %.

(c) Для приготування дистильованого anis можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати, визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

30. Гіркі спиртні напої або bitter

(a) Гіркі спиртні напої або bitter - це спиртні напої з переважно гірким смаком, вироблені методом додавання до етилового спирту сільськогосподарського походження смако-ароматичних речовин, визначених у статті 3(2)(b) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та/або смако-ароматичних препаратів, визначених у статті 3(2)(d) вказаного Регламенту.

(b) Мінімальна міцність гірких спиртних напоїв або bitter за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) Гіркі спиртні напої або bitter, можна також продавати під назвами «amer» або «bitter» з додаванням іншого терміна або без нього.

31. Водка з доданим смаком і ароматом

(a) Водка з доданим смаком і ароматом - це водка, якій надали переважний смак і аромат, відмінний від використаної сировини.

(b) Мінімальна міцність водки з доданим смаком і ароматом за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %.

(c) Водка з доданим смаком і ароматом може бути підсолоджена, купажована, ароматизована, витримана або забарвлена.

((d) Водку з доданим смаком і ароматом можна також продавати під назвою, що складається з назви будь-якої смако-ароматичної добавки, що переважає, та слова «водка».

32. Лікер

(a) Лікер - це спиртний напій, який:

(i) має мінімальний вміст цукру, вираженого як інвертний цукор, у кількості:

- 70 грамів на літр для вишневих лікерів, етиловий спирт якого складається виключно з вишневого спирту.

- 80 грамів на літр лікеру з тирличу або подібних лікерів, вироблених з тирличу або подібних рослин як єдиної ароматичної речовини.

- 100 грамів на літр у всіх інших випадках;

(ii) вироблений з використанням етилового спирту сільськогосподарського походження або дистиляту сільськогосподарського походження чи одного або більше спиртних напоїв або їх суміші, підсолоджений і до якого додали одну або більше смако-ароматичних речовин, продуктів сільськогосподарського походження або харчових продуктів.

(b) Мінімальна міцність лікеру за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) Для виробництва лікеру можна використовувати смако-ароматичні речовини, визначені в статті 3(2)(b) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та смако-ароматичні препарати, визначені в статті 3(2)(d) вказаного Регламенту. Однак, необхідно використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини, визначені в статті 3(2)(c) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та смако-ароматичні препарати, визначені в статті 3(2)(d) вказаного Регламенту, для виробництва таких лікерів:

(i) Фруктові лікери:

- чорна смородина,

- вишня,

- малина,

- шовковиця,

- чорниця,

- цитрусові,

- морошка,

- мамура,

- журавлина,

- брусниця,

- обліпиха,

- ананас;

(ii) рослинні лікери:

- м’ята,

- тирлич,

- насіння анісу,

- полин (gйnйpi),

- лікувальні трави.

(d) У випадку використання етилового спирту сільськогосподарського походження, щоб відобразити усталені методи виробництва, для представлення вироблених у Співтоваристві лікерів можна використовувати такі складені терміни:

- prune brandy,

- orange brandy,

- apricot brandy,

- cherry brandy,

- solbaerrom, або ром з чорної смородини.

Стосовно маркування та представлення на ринку таких лікерів, складений термін повинен бути нанесений на етикетці одним рядком однаковими літерами одного шрифту та кольору, а слово «лікер» повинно бути нанесене в безпосередній близькості літерами не меншого шрифту. Якщо спирт походить не з вказаного спиртного напою, його походження обов'язково повинно бути вказане на етикетці в тому самому полі зору, що і складений термін та слово «лікер», або зазначенням типу сільськогосподарського спирту, або словами «сільськогосподарський спирт», яким кожного разу передують слова «вироблено з» або «вироблено з використанням».

33. Creme de (разом із назвою використаного фрукта або сировини)

(a) Спиртні напої, відомі під назвою Creme de (разом із назвою використаного фрукта або сировини), крім молочних продуктів, - це лікери з мінімальним вмістом цукру 250 грамів на літр, вираженого як інвертний цукор.

(b) Мінімальна міцність напою Creme de (разом із назвою використаного фрукта або сировини) за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) До цього спиртного напою необхідно застосовувати правила про смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати для лікерів, встановлені у категорії 32.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

34. Creme de cassis

(a) Creme de cassis - це лікер з чорної смородини з мінімальним вмістом цукру 400 грамів на літр, вираженого як інвертний цукор.

(b) Мінімальна міцність creme de cassis за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) До спиртного напою creme de cassis необхідно застосовувати правила про смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати для лікерів, встановлені у категорії 32.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

35. Guignolet

(a) Guignolet - це лікер, отриманий методом мацерації вишень в етиловому спирті сільськогосподарського походження.

(b) Мінімальна міцність лікеру guignolet за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) До спиртного напою guignolet необхідно застосовувати правила про смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати для лікерів, встановлені у категорії 32.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

36. Punch au rhum

(a) Punch au rhum - це лікер, у якому вміст спирту забезпечує лише ром.

(b) Мінімальна міцність напою punch au rhum за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) До спиртного напою punch au rhum необхідно застосовувати правила про смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати для лікерів, встановлені у категорії 32.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

37. Sloe gin

(a) Sloe gin - це лікер, вироблений методом мацерації терену в джині з можливим додаванням теренового соку.

(b) Мінімальна міцність sloe gin за об’ємною часткою спирту повинна становити 25 %.

(c) Для приготування sloe gin можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати, визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

37a. «Спиртний напій з ароматом терену або Pacharan»

Спиртний напій з ароматом терену або Pachamn - це спиртний напій:

(a) у якому переважає тереновий смак і який отриманий методом мацерації плодів терену (Prunus spinosa) в етиловому спирті сільськогосподарського походження, з додаванням натуральних екстрактів анісу та/або дистилятів анісу;

(b) мінімальна міцність якого за об’ємною часткою спирту становить 25 %;

(c) для виробництва якого використали мінімум 125 грамів плодів терену на літр кінцевого продукту;

(d) у якому вміст цукру, вираженого як інвертний цукор, становить 80-250 грамів на літр кінцевого продукту;

(e) органолептичні показники, колір і смак якого забезпечують виключно використані плоди терену та аніс.

Термін «Pacharan» можна використовувати як торгову назву лише якщо продукт вироблений в Іспанії. Якщо продукт вироблений не в Іспанії, термін «Pacharan» можна використовувати лише як доповнення до торгової назви «Спиртний напій з ароматом терену» за умови, що це супроводжується словами: «вироблено в...» та назвою держави-члена або третьої країни як виробника.

38. Sambuca

(a) Sambuca - це безбарвний лікер зі смаком і ароматом насіння анісу:

(i) що містить дистиляти анісу (Pimpinella anisum L.), бодяну (Illicium verum L.) або інших ароматичних трав,

(ii) з мінімальним вмістом цукру 350 грамів на літр, вираженого як інвертний цукор,

(iii) з вмістом натурального анетолу не менше ніж 1 грам і не більше ніж 2 грами на літр.

(b) Мінімальна міцність лікеру sambuca за об’ємною часткою спирту повинна становити 38 %.

(c) До sambuca застосовують правила про смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати для лікерів, встановлені у категорії 32.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

39. Maraschino, Marrasquino або Maraskino

(a) Maraschino, Marrasquino або Maraskino - це безбарвний лікер, смак і аромат якого отриманий переважно завдяки дистиляту мараскинових вишень, або продукт, отриманий методом мацерації вишень або їх часток у спирті сільськогосподарського походження з мінімальним вмістом цукру 250 грамів на літр, вираженого як інвертний цукор.

(b) Мінімальна міцність лікеру maraschino, marrasquino або maraskino за об’ємною часткою спирту повинна становити 24 %.

(c) До лікеру maraschino, marrasquino або maraskino необхідно застосовувати правила про смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати для лікерів, встановлені у категорії 32.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

40. Nocino

(a) Nocino - це лікер, смак і аромат якого отриманий переважно методом мацерації та/або дистиляції цілих зелених волоських горіхів (Juglans regia L.) з мінімальним вмістом цукру 100 грамів на літр, вираженого як інвертний цукор.

(b) Мінімальна міцність nocino за об’ємною часткою спирту повинна становити 30 %.

(c) До nocino необхідно застосовувати правила про смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати для лікерів, встановлені у категорії 32.

(d) До торгової назви можна додавати термін «лікер».

41. Яєчний лікер або advocaat, або avocat, або advokat

(a) Яєчний лікер, або advocaat, avocat або advokat - це спиртний напій з доданим смаком і ароматом, або без нього, отриманий з етилового спирту сільськогосподарського походження, дистиляту та/або спирту, інгредієнтами якого є якісний яєчний жовток, яєчний білок і цукор або мед. Мінімальний вміст меду або цукру, вираженого як інверний цукор, повинен становити 150 грамів на літр. Мінімальний вміст чистого яєчного жовтка повинен становити 140 грамів на літр кінцевого продукту.

(b) Як відступ від статті 2(1 )(c), мінімальна міцність яєчного лікеру або advocaat, avocat або advokat за об’ємною часткою спирту повинна становити 14 %.

(c) Для виробництва яєчного лікеру або advocaat, avocat або advokat можна використовувати лише смако-ароматичні речовини, визначені в статті 3(2)(b) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, та смако-ароматичні препарати, визначені в статті 3(2)(d) вказаного Регламенту.

42. Лікер з яйцем

(a) Лікер з яйцем - це спиртний напій з доданим смаком і ароматом, або без нього, отриманий з етилового спирту сільськогосподарського походження, дистиляту та/або спирту, характерними інгредієнтами якого є якісний яєчний жовток, яєчний білок і цукор або мед. Мінімальний вміст меду або цукру, вираженого як інверний цукор, повинен становити 150 грамів на літр. Мінімальний вміст чистого яєчного жовтка повинен становити 70 грамів на літр кінцевого продукту.

(b) Мінімальна міцність лікеру з яйцем за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

(c) Для приготування лікеру з яйцем можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати, визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

43. Mistrа

(a) Mistrа - це безбарвний спиртний напій з доданим смаком і ароматом насіння анісу або натурального анетолу:

(i) з вмістом анетолу не менше ніж 1 грам і не більше ніж 2 грами на літр,

(ii) який може також містити дистилят ароматичних трав,

(iii) який не містить доданого цукру.

(b) Мінімальна міцність напою mistrа за об’ємною часткою спирту повинна становити 40 %, а максимальна міцність - 47 %.

(c) Для приготування mistrа можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати, визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

44. Vakeva glogi або spritglogg

(a) Vakeva glogi або spritglogg - це спиртний напій, вироблений методом додавання до етилового спирту сільськогосподарського походження смаку і аромату гвоздики та/або кориці за допомогою одного з таких процесів: мацерація та/або дистиляція, редистиляція спирту з використанням частин вказаних вище рослин, додавання натуральних смако-ароматичних речовин гвоздики або кориці, як визначено у статті 3(2)(c) Регламенту (ЄС) № 1334/2008, або поєднання цих методів.

(b) Мінімальна міцність vakeva glogi або spritglogg за об’ємною часткою спирту повинна становити 15 %.

((c) Інші смако-ароматичні добавки, смако-ароматичні речовини та/або смако-ароматичні препарати, визначені в статті 3(2)(b), (d) і (h) Регламенту (ЄС) № 1334/2008 також можуть бути використані, але смак і аромат вказаних прянощів обов'язково повинен переважати.

(d) Вміст вина або винних продуктів не повинен перевищувати 50 % кінцевого продукту.

45. Berenburg або Beerenburg

(a) Berenburg або Beerenburg - це спиртний напій:

(i) вироблений з використанням етилового спирту сільськогосподарського походження,

(ii) методом мацерації фруктів або рослин чи їх частин,

(iii) що містить як специфічну смако-ароматичну добавку дистилят кореню тирличу (Gentiana lutea L.), ягід ялівцю (Juniperus communis L.) та лаврового листя (Laurus nobilis L.),

(iv) колір якого варіюється від світло-коричневого до темно-коричневого,

(v) який може бути підсолоджений цукром максимум 20 грамів на літр, вираженим як інвертний цукор.

(b) Мінімальна міцність Berenburg або Beerenburg за об’ємною часткою спирту повинна становити 30 %.

(c) Для приготування напою Berenburg або Beerenburg можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати, визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС.

46. Медовий нектар

(a) Медовий нектар - це спиртний напій, вироблений методом додавання смаку і аромату до суміші збродженого медового сусла і медового дистиляту та/або етилового спирту сільськогосподарського походження, який містить щонайменше 30 % об. збродженого медового сусла.

(b) Мінімальна міцність медового нектару за об’ємною часткою спирту повинна становити 22 %.

(c) Для приготування медового нектару можна використовувати лише натуральні смако-ароматичні речовини та смако-ароматичні препарати, визначені в статті l(2)(b)(i) та статті l(2)(c) Директиви 88/388/ЄЕС, за умови, що в напої переважає медовий смак.

(d) Медовий нектар можна підсолоджувати лише медом.

Інші спиртні напої

1. Rum-Verschnitt виробляють в Німеччині; напій отримують змішуючи ром і спирт, при цьому мінімум 5 % спирту, який містить кінцевий продукт, має походити від рому. Мінімальна міцність Rum-Verschnitt за об’ємною часткою спирту повинна становити 37,5 %. Щодо маркування та представлення напою Rum-Verschnitt, слово «Verschnitt» повинно бути присутнім в описі, представленні та на етикетці та бути написаним літерами того самого шрифту, розміру та кольору, та в одному рядку, що і слово «Rum», а також на передній етикетці на пляшках. Якщо цей продукт продають за межами Німеччини, його спиртовий склад обов'язково повинен бути вказаний на маркованні.

2. Slivovice виробляють в Чеській Республіці; напій отримують додаванням етилового спирту сільськогосподарського походження до сливового дистиляту перед кінцевою дистиляцією, до максимальної пропорції 30% за об’ємною часткою етилового спирту сільськогосподарського походження. В описі продукту обов'язково повинно бути вказано, що це «спиртний напій», а також може бути використано назву slivovice у тому самому полі зору на передній етикетці. Якщо цю чеську slivovice введено в обіг на ринку Співтовариства, її спиртовий склад обов'язково повинен бути вказаний на маркованні. Це положення не обмежує використання назви slivovice для фруктових спиртних напоїв відповідно до категорії 9.

ДОДАТОК III
ГЕОГРАФІЧНІ ЗАЗНАЧЕННЯ