Протокол про Статут Європейської системи центральних банків та Європейського Центрального банку

(консолідована версія станом на 1 січня 2005 року)

{ Консолідовані версії Договору про Європейський Союз та Договору про функціонування Європейського Союзу з протоколами та деклараціями станом на 30.03.2010 див. в ( 994_b06) }

ВИСОКІ ДОГОВІРНІ СТОРОНИ,

ПРАГНУЧИ закласти Статут Європейської системи центральних банків та Європейського Центрального Банку, обумовлений у статті 8 Договору про заснування Європейської Спільноти ( 994_017 ),

ПОГОДИЛИСЯ, що до Договору про заснування Європейської Спільноти ( 994_017 ) належить додати такі положення:

ПІДРОЗДІЛ I

УТВОРЕННЯ ЄСЦБ

Стаття 1

Європейська система центральних банків

1.1. Європейську систему центральних банків (ЄСЦБ) та Європейський Центральний Банк (ЄЦБ) належить заснувати згідно зі статтею 8 цього Договору ( 994_017 ); їм належить виконувати свої завдання та діяти згідно з положеннями цього Договору та цього Статуту.

1.2. Згідно з частиною першою статті 107 цього Договору ( 994_017 ), ЄСЦБ має складатися з ЄЦБ та центральних банків держав-членів ("національні центральні банки"). Люксембурзький валютний інститут (1) є Центральним банком Люксембургу.

_______________
     (1) Institut monetaire luxembourgeois (прим. пер.).

ПІДРОЗДІЛ II

ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ ЄСЦБ

Стаття 2

Цілі

Згідно з частиною першою статті 105 цього Договору ( 994_017 ), головною метою ЄСЦБ є підтримувати цінову стабільність. Без порушення мети цінової стабільності, йому належить підтримувати загальні економічні політики Спільноти, маючи на меті сприяти здійсненню цілей Спільноти, закладених у статті 2 цього Договору. ЄСЦБ належить діяти згідно з принципом відкритої ринкової економіки з вільною конкуренцією, сприяючи ефективному розподілові ресурсів, та згідно з принципами, закладеними у статті 4 цього Договору.

Стаття 3

Завдання

3.1. Згідно з частиною другою статті 105 цього Договору ( 994_017 ), базовими завданнями, що їх належить здійснювати через ЄСЦБ, є:

- визначати та впроваджувати грошово-кредитну політику Спільноти;

- провадити обмінні валютні операції згідно зі статтею 111 цього Договору ( 994_017 );

- володіти та керувати офіційними валютними резервами держав-членів;

- сприяти справному функціюванню платіжних систем.

3.2. Згідно з частиною третьою статті 105 цього Договору ( 994_017 ), абзац третій пункту 3.1 статті 3 не порушує володіння та керування обіговими валютними активами, що здійснюють уряди держав-членів.

3.3. Згідно з частиною п'ятою статті 105 цього Договору ( 994_017 ), ЄСЦБ належить сприяти справному провадженню політик компетентних органів стосовно розсудливого нагляду за кредитними установами та стабільністю фінансової системи.

Стаття 4

Дорадчі функції

Згідно з частиною четвертою статті 105 цього Договору ( 994_017 ):

(a) з ЄЦБ належить провадити консультації:

- про будь-які пропозиції щодо актів Спільноти у сферах його компетенції;

- національним органам влади стосовно будь-яких проектів законодавчих положень у сферах його компетенції, проте в межах та за умов, що їх визначила Рада згідно з процедурою, закладеною у статті 42;

(b) ЄЦБ може подавати висновки відповідним інституціям та органам Спільноти чи національним органам влади з питань, що належать до сфер його компетенції.

Стаття 5

Збирання статистичної інформації

5.1. Щоб виконати завдання ЄСЦБ, ЄЦБ, якому допомагають національні центральні банки, належить збирати потрібну статистичну інформацію від компетентних національних органів чи безпосередньо від суб'єктів економічної діяльності. Заради цього йому належить співпрацювати з інституціями чи органами Спільноти, з компетентними органами держав-членів чи третіх країн та з міжнародними організаціями.

5.2. Національним центральним банкам належить по змозі виконувати завдання, зазначені у пункті 5.1 статті 5.

5.3. У разі потреби ЄЦБ належить сприяти гармонізації приписів та практик збирання, впорядкування та поширювання статистичної інформації у галузях, що належать до сфер його компетенції.

5.4. Раді, згідно з процедурою, закладеною в статті 42, належить визначити підзвітних юридичних та фізичних осіб, режим секретності та належні виконавчі положення.

Стаття 6

Міжнародна співпраця

6.1. У сфері міжнародної співпраці, пов'язаної з завданнями, покладеними на ЄСЦБ, ЄЦБ належить вирішити, яким чином представляти ЄСЦБ.

6.2. ЄЦБ та, за його згоди, національні центральні банки можуть бути учасниками міжнародних грошово-кредитних інституцій.

6.3. Пункти 6.1 та 6.2 статті 6 не порушують частини четвертої статті 111 цього Договору ( 994_017 ).

ПІДРОЗДІЛ III

ОРГАНІЗАЦІЯ ЄСЦБ

Стаття 7

Незалежність

Згідно зі статтею 108 цього Договору ( 994_017 ), ЄЦБ, національним центральним банкам чи будь-яким членам їхніх органів, уповноважених приймати рішення, здійснюючи повноваження та виконуючи завдання та обов'язки, покладені на них цим Договором та цим Статутом, не належить звертатися по чи виконувати вказівки інституцій чи органів Спільноти, будь-якого уряду держави-члена чи будь-якого іншого органу. Інституції та органи Спільноти та уряди держав-членів беруть зобов'язання шанувати цей принцип і не шукати засобів впливу на членів, уповноважених приймати рішення органів ЄЦБ чи національних центральних банків під час виконання їхніх завдань.

Стаття 8

Загальний принцип

Керувати ЄСЦБ належить органам ЄЦБ, уповноваженим приймати рішення.

Стаття 9

Європейський Центральний Банк

9.1. Згідно з частиною другою статті 107 цього Договору ( 994_017 ), ЄЦБ є суб'єктом права й користується в кожній державі-членові найширшою право- та дієздатністю, що надає законодавство цієї держави юридичним особам; він може, зокрема, набувати рухоме та нерухоме майно та розпоряджатися ним, а також бути стороною в судовому процесі.

9.2. ЄЦБ належить забезпечувати виконання завдань, покладених на ЄСЦБ згідно з частинами другою, третьою та п'ятою статті 105 цього Договору ( 994_017 ) та здійснюваних через його власну діяльність згідно з цим Статутом чи через національні центральні банки згідно з пунктом 12.1 статті 12 та статтею 14.

9.3. Згідно з частиною третьою статті 107 цього Договору ( 994_017 ), органами ЄЦБ, уповноваженими ухвалювати рішення, є Керівна Рада та Правління.

Стаття 10

Керівна Рада

10.1. Згідно з частиною першою статті 112 цього Договору ( 994_017 ), до складу Керівної Ради входять члени Правління ЄЦБ та керівники національних центральних банків.

10.2. З огляду на пункт 10.3 статті 10, лише члени Керівної Ради, присутні особисто, мають право голосувати. Як відступ від цього правила, у Правилах процедури, зазначених у пункті 12.3 статті 12, може бути закладено, що члени Керівної Ради можуть голосувати у форматі телеконференцій. У цих Правилах належить також обумовити, що член Керівної Ради, який протягом тривалого часу не має змоги брати участь у голосуваннях, може призначити заступника з повноваженнями члена Керівної Ради.

Згідно з пунктом 10.3 статті 10 та пунктом 11.3 статті 11, кожен член Керівної Ради має один голос. Якщо в цьому Статуті не обумовлено інакше, Керівній Раді належить діяти простою більшістю. У разі однакової кількості голосів, Голова має вирішальний голос.

Щоб провадити голосування, Керівній Раді належить мати кворум у дві третини її членів. За браком кворуму Голова може скликати надзвичайне засідання, де рішення можна приймати без кворуму.

10.3. Стосовно будь-яких рішень, що їх належить приймати згідно зі статтями 28, 29, 30, 32, 33 та 51, голоси належить зважувати відповідно до часток національних банків у підписному капіталі ЄЦБ. Вагові коефіцієнти голосів членів Правління дорівнюють нулеві. Рішення, що потребує кваліфікованої більшості, є ухваленим, якщо подані на його користь голоси представляють щонайменше дві третини підписного капіталу ЄЦБ та щонайменше половину учасників. Якщо керівник одного з національних центральних банків не може бути присутнім, він може призначити заступника, щоб останній подав його зважений голос.

10.4. Перебіг засідань Ради є конфіденційним. Керівна Рада може вирішити оприлюднити результат обговорення.

10.5. Керівній Раді належить провадити засідання щонайменше десять разів на рік.

Стаття 11

Правління

11.1. Згідно з абзацом (a) частини другої статті 112 цього Договору ( 994_017 ), до складу Правління входять Голова, заступник Голови та чотири інші члени.

Членам належить виконувати свої обов'язки на постійній основі. Жодному членові не належить обіймати будь-яку іншу оплачувану чи неоплачувану посаду, хіба що Керівна Рада зробить поодинокий виняток.

11.2. Згідно з абзацом (b) частини другої статті 112 цього Договору ( 994_017 ), Голову, заступника Голови та інших членів Правління належить призначати з осіб, що мають визнаний статус та фаховий досвід в грошово-кредитній чи банківській сферах, за спільною згодою урядів держав-членів на рівні голів держав чи урядів, за рекомендацією Ради після її консультацій з Європейським Парламентом та Керівною Радою.

Їх належить обирати на строк вісім років без права переобрання.

Членами Правління можуть бути лише громадяни держав-членів.

11.3. Строки та умови працевлаштування членів Правління, зокрема їхню заробітну плату, пенсію та інші соціальні пільги належить обумовлювати в контрактах з ЄЦБ; їх належить затверджувати Керівній Раді на пропозицію комітету, до складу якого входять три члени, що їх призначає Керівна Рада, та три члени, що їх призначає Рада. Члени Правління не мають права голосу у справах, зазначених у цьому пункті.

11.4. Якщо член Правління вже не задовольняє вимоги, потрібні, щоб виконувати його обов'язки, чи якщо він вчинив серйозний переступ, Суд може звільнити його за заявою Керівної Ради чи Правління.

11.5. Кожен член Правління, присутній особисто, має право голосувати; він має один голос. Якщо не обумовлено інакше, Правлінню належить діяти простою більшістю поданих голосів. У разі однакової кількості голосів, Голова має вирішальний голос. Докладні положення належить конкретизувати в Правилах процедури, зазначених у пункті 12.3 статті 12.

11.6. Правління відповідає за поточну роботу ЄЦБ.

11.7. Щоб заповнити будь-яку вакансію в Правлінні, належить призначити нового члена згідно з пунктом 11.2 статті 11.

Стаття 12

Обов'язки органів, уповноважених ухвалювати рішення

12.1. Керівній Раді належить ухвалювати настанови та приймати рішення, потрібні, щоб забезпечити виконання завдань, покладених на ЄСЦБ згідно з цим Договором ( 994_017 ) та цим Статутом. Керівній Раді належить формувати грошово-кредитну політику Спільноти, зокрема, в разі потреби, приймати рішення, пов'язані з проміжними грошово-кредитними цілями, основними відсотковими ставками та станом резервів ЄСЦБ, та видавати потрібні настанови щодо їх виконання.

Правлінню належить здійснювати грошово-кредитну політику згідно з настановами та рішеннями, що закладає Керівна Рада. Для цього воно дає потрібні інструкції національним центральним банкам. Правління може мати також деякі [додаткові] повноваження, що їх може делегувати йому Керівна Рада, якщо вважає за потрібне.

Тою мірою, якою це можливо й доцільно, та без порушення положень цієї статті, ЄЦБ доручає національним центральним банкам проведення операцій, що є частиною завдань ЄСЦБ.

12.2. Правління відповідає за готування засідань Керівної Ради.

12.3. Керівній Раді належить ухвалити Правила процедури, що визначають внутрішню організацію ЄЦБ та її органів, уповноважених приймати рішення.

12.4. Керівній Раді належить виконувати дорадчі функції, зазначені у статті 4.

12.5. Керівній Раді належить ухвалювати рішення, зазначені у статті 6.

Стаття 13

Голова

13.1. Голова, а в разі його відсутності, заступник Голови головує в Керівній Раді та у Правлінні ЄЦБ.

13.2. Без порушення статті 39, зовнішнє представництво ЄЦБ здійснює Голова чи особа, яку він визначає.

Стаття 14

Національні центральні банки

14.1. Згідно зі статтею 109 цього Договору ( 994_017 ), кожній державі-членові не пізніше дати створення ЄСЦБ належить забезпечити, щоб її внутрішнє законодавство, зокрема статут її національного центрального банку, був згідним із цим Договором та цим Статутом.

14.2. У статутах національних центральних банків належить обумовити, зокрема, щонайменше п'ятирічний строк перебування на посаді голови національного центрального банку.

Голову національного центрального банку може бути звільнено з посади, якщо він вже не задовольняє вимоги, потрібні, щоб виконувати свої обов'язки, чи якщо він вчинив серйозний переступ. Зацікавлений голова національного центрального банку чи Керівна Рада може оскаржити це рішення в Суді на підставі порушення цього Договору ( 994_017 ) чи правової норми, пов'язаної з його застосуванням. Такі справи належить порушувати протягом двох місяців від дня оприлюднення рішення чи сповіщення про нього скаржника або, за браком сповіщення, залежно від обставин, від дня, коли скаржникові стало про нього відомо.

14.3. Національні центральні банки є невідокремною частиною ЄСЦБ; їм належить діяти згідно з настановами та інструкціями ЄЦБ. Керівній Раді належить робити кроки, потрібні, аби забезпечити дотримання настанов та інструкцій ЄЦБ, та вимагати, щоб їй надавали всю потрібну інформацію.

14.4. Національні центральні банки можуть виконувати інші функції крім окреслених у цьому Статуті, хіба що Керівна Рада більшістю в дві третини голосів вирішить, що це суперечить цілям та завданням ЄСЦБ. Такі функції національні центральні банки виконують як свій обов'язок та під власну відповідальність; їх не належить вважати частиною функцій ЄСЦБ.

Стаття 15

Обов'язки щодо звітності

15.1. ЄЦБ належить щонайменше щоквартально складати та оприлюднювати доповідь про діяльність ЄСЦБ.

15.2. Консолідований фінансовий звіт ЄСЦБ належить оприлюднювати щотижня.

15.3. Згідно з частиною третьою статті 113 цього Договору ( 994_017 ), ЄЦБ належить надсилати щорічну доповідь про діяльність ЄСЦБ та про грошово-кредитну політику за поточний рік та рік, що йому передував, Європейському Парламентові, Раді та Комісії, а також Європейській Раді.

15.4. Доповіді та фінансові звіти, зазначені в цій статті, належить безплатно надавати зацікавленим сторонам.

Стаття 16

Банкноти

Згідно з частиною першою статті 106 цього Договору ( 994_017 ), Керівна Рада має виключне право давати дозвіл на емісію банкнот у межах Спільноти. Емітувати банкноти можуть ЄЦБ та національні центральні банки. Лише банкноти, що їх емітували ЄЦБ та національні центральні банки, мають статус законного платіжного засобу в межах Спільноти.

ЄЦБ належить враховувати, наскільки це можливо, наявні практики емісії та проектування банкнот.

ПІДРОЗДІЛ IV

ГРОШОВО-КРЕДИТНІ ФУНКЦІЇ ТА ОПЕРАЦІЇ ЄСЦБ

Стаття 17

Рахунки в ЄЦБ та національних центральних банках

Щоб провадити свої операції, ЄЦБ та національні центральні банки можуть відкривати рахунки кредитним установам, публічним суб'єктам та іншим учасникам ринку та приймати, як додаткове забезпечення, активи, зокрема цінні папери в бездокументовій формі.

Стаття 18

Операції на відкритому ринку та кредитні операції

18.1. Щоб досягти цілей ЄСЦБ та виконувати її завдання, ЄЦБ та національні центральні банки можуть:

- виконувати, у валютах Спільноти чи третіх країн, а також банківських металах, операції на фінансових ринках у формі безумовної купівлі-продажу (негайної чи форвардної) чи з умовою викупу, брати та надавати позики, виражені у правах вимоги чи цінних паперах, що перебувають у вільному обігу;

- провадити належно забезпечені кредитні операції з кредитними установами та іншими учасниками ринку.

18.2. ЄЦБ належить встановити загальні принципи виконування операцій на відкритому ринку та кредитних операцій для ЄЦБ та національних центральних банків, зокрема оголошування умов, за яких вони готові брати участь в таких трансакціях.

Стаття 19

Мінімальні резерви

19.1. Згідно зі статтею 2, ЄЦБ, щоб досягти цілей грошово-кредитної політики, може вимагати, щоб кредитні установи, що провадять діяльність в державах-членах, тримали мінімальні резерви на рахунках ЄЦБ та національних центральних банків. Приписи, пов'язані з підрахунком та визначанням потрібних мінімальних резервів встановлює Керівна Рада. У разі недотримання цих приписів, ЄЦБ має повноваження стягувати пеню та накладати інші подібні санкції.

19.2. Щоб застосовувати цю статтю, Раді належить, згідно з процедурою, закладеною у статті 42, визначити базис мінімальних резервів та найбільше прийнятне співвідношення між цими резервами та їхнім базисом, а також належні санкції у разі недотримання їх.

Стаття 20

Інші інструменти грошово-кредитного контролю

Керівна Рада може, більшістю у дві третини поданих голосів, визначитися щодо застосування інших операційних методів грошово-кредитного контролю, які вона вважає за доцільні, враховуючи статтю 2.

Раді належить, згідно з процедурою, закладеною у статті 42, визначити межі застосування таких методів, якщо вони накладають зобов'язання на треті сторони.

Стаття 21

Операції з публічними суб'єктами

21.1. Згідно зі статтею 101 цього Договору ( 994_017 ), ЄЦБ чи центральним банкам держав-членів заборонено надавати кредити на покриття дефіциту чи будь-які інші кредити інституціям чи органам Спільноти, центральним урядам, регіональним, місцевим чи іншим публічним органам влади та органам, чию діяльність регулює публічне право, державним підприємствам держав-членів, а також купувати безпосередньо в них боргові документи.

21.2. ЄЦБ та національні центральні банки можуть діяти як фіскальні агенти щодо суб'єктів, зазначених у пункті 21.1 статті 21.

21.3. Положення цієї статті не належить застосовувати до публічних кредитних установ, яким, у межах підтримуваних резервів центральних банків, ЄЦБ та національним центральним банкам належить надавати такий самий режим, як приватним кредитним установам.

Стаття 22

Розрахункові та платіжні системи

ЄЦБ та національні центральні банки можуть забезпечувати засоби, а ЄЦБ може видавати приписи, щоб ґарантувати ефективні та надійні розрахункові та платіжні системи в межах Спільноти та з третіми країнами.

Стаття 23

Зовнішні операції

ЄЦБ та національні центральні банки можуть:

- встановлювати стосунки з центральними банками та фінансовими установами інших країн, а коли доцільно, з міжнародними організаціями;

- набувати та продавати негайно чи форвардно всі типи валютних активів та банківських металів; термін "валютні активи" охоплює цінні папери та всі інші активи, у будь-якій формі володіння, у валюті будь-якої країни чи одиницях розрахунку;

- володіти та керувати активами, зазначеними у цій статті;

- провадити банківські операції всіх типів у стосунках з третіми країнами та міжнародними організаціями, зокрема позикові та кредитні операції.

Стаття 24

Інші операції

Окрім операцій, що постають із їхніх завдань, ЄЦБ та національні центральні банки можуть здійснювати операції заради адміністративних цілей чи свого персоналу.

ПІДРОЗДІЛ V

РОЗСУДЛИВИЙ НАГЛЯД

Стаття 25

Розсудливий нагляд

25.1. ЄЦБ може радити та консультувати Раду, Комісію та компетентні органи влади держав-членів щодо меж та сфери застосування законодавства Спільноти стосовно розсудливого нагляду за кредитними установами та стабільності фінансової системи.

25.2. Згідно з будь-яким рішенням Ради, що підпадає під частину шосту статті 105 цього Договору ( 994_017 ), ЄЦБ може виконувати особливі завдання, пов'язані з наглядом за кредитними та іншими фінансовими установами за винятком страховиків.

ПІДРОЗДІЛ VI

ФІНАНСОВІ ПОЛОЖЕННЯ ЄСЦБ

Стаття 26

Фінансова звітність

26.1. Фінансовий рік ЄЦБ та національних центральних банків починається від першого дня січня й закінчується в останній день грудня.

26.2. Річний фінансовий звіт ЄЦБ належить складати Правлінню згідно з принципами, що їх встановлює Керівна Рада. Звіт належить затвердити Керівній Раді, після цього його належить оприлюднити.

26.3. На аналітичні та оперативні потреби, Правлінню належить складати консолідований балансовий звіт ЄСЦБ, що охоплює активи та пасиви національних центральних банків, що належать до ЄСЦБ.

26.4. Щоб застосовувати цю статтю, Керівній Раді належить встановити правила стандартування бухгалтерського обліку та звітності щодо операцій, що їх провадять національні центральні банки.

Стаття 27

Аудит

27.1. Аудит рахунків ЄЦБ та національних центральних банків належить здійснювати незалежним зовнішнім аудиторам, що їх рекомендує Керівна Рада й затверджує Рада. Аудиторам належить мати найширші повноваження перевіряти всі бухгалтерські книги й рахунки ЄЦБ та національних центральних банків та діставати повну інформацію про їхні операції.

27.2. Положення статті 248 цього Договору ( 994_017 ) належить застосовувати лише до перевірки ефективності керування ЄЦБ.

Стаття 28

Капітал ЄЦБ

28.1. Капітал ЄЦБ, що йому належить стати операційним одразу після створення ЄЦБ, становить 5 мільярдів ЕКЮ. Цей капітал може бути збільшено на суми, рішення про які Керівна Рада може приймати, діючи кваліфікованою більшістю, обумовленою у пункті 10.3 статті 10, в межах і за умов, які встановить Рада згідно з процедурою, закладеною у статті 42.

28.2. Національні центральні банки є єдиними підписантами та власниками капіталу ЄЦБ. Підписку на капітал належить здійснювати відповідно до ключа, встановленого згідно зі статтею 29.

28.3. Керівній Раді, діючи кваліфікованою більшістю, обумовленою у пункті 10.3 статті 10, належить визначити обсяг та форму сплати капіталу.

28.4. З огляду на пункт 28.5 статті 28, частки національних центральних банків у підписному капіталі ЄЦБ не можна передавати, давати під заставу чи накладати на них арешт.

28.5. Якщо ключа, зазначеного у статті 29, скориговано, національним центральним банкам належить перерозподілити між собою частки капіталу такою мірою, якою це потрібно, щоб розподіл часток відповідав скоригованому ключеві. Строки та умови такого перерозподілу належить визначати Керівній Раді.

Стаття 29

Ключ до підписки на капітал

29.1. Після створення ЄСЦБ та ЄЦБ згідно з процедурою, зазначеною в частині першій статті 123 цього Договору ( 994_017 ), належить встановити також ключа до підписки на капітал ЄЦБ. За цим ключем кожному національному центральному банкові належить надати ваговий коефіцієнт, що дорівнює сумі:

- 50% частки населення відповідної держави-члена у населенні Спільноти у передостанній рік перед заснуванням ЄСЦБ;

- 50% частки валового національного продукту відповідної держави-члена у валовому національному продукті Спільноти за ринковими цінами за останні п'ять років перед передостаннім роком перед заснуванням ЄСЦБ.

Відсотки належить округлювати вгору до 0.05 відсотка.

29.2. Комісії належить надавати статистичні дані, потрібні для застосування цієї статті, згідно з приписами, що їх належить ухвалити Раді за процедурою, обумовленою в статті 42.

29.3. Вагові коефіцієнти, що їх надано національним центральним банкам, належить коригувати щоп'ять років після створення ЄСЦБ так само, як у пункті 29.1 статті 29. Скоригованого ключа належить застосовувати від першого дня наступного року.

29.4. Керівній Раді належить вживати всіх інших заходів, потрібних, щоб застосовувати цю статтю.

Стаття 30

Передавання валютних резервів до ЄЦБ

30.1. Без порушення статті 28, національним центральним банкам належить забезпечити ЄЦБ резервними активами у валютах, що не є валютами держав-членів, ЕКЮ, резервними позиціями МВФ чи спеціальними позиковими правами (SDR), у сумі, що не перевищує еквівалента 50 мільярдів ЄКЮ. Керівній Раді належить визначити співвідношення між частиною, що її ЄЦБ належить отримати відразу після створення, та сумами, що їх належить отримати пізніше. ЄЦБ належить мати повне право володіти та керувати валютними резервами, переданими йому, та використовувати на потреби, сформульовані в цьому Статуті.

30.2. Внесок кожного національного центрального банку належить встановити пропорційно до його частки у підписному капіталі ЄЦБ.

30.3. Кожен національний центральний банк отримує щодо ЄЦБ право вимоги, еквівалентне до його внеску. Керівній Раді належить визначати деномінацію таких прав вимоги та нараховувані відсотки.

30.4. Дальші звернення по валютні резерви поза межами, закладеними у пункті 30.1 статті 30, ЄЦБ може здійснювати згідно з пунктом 30.2 статті 30, в межах і за умов, що їх Рада встановлює за процедурою, закладеною у статті 42.

30.5. ЄЦБ може володіти та керувати резервними позиціями МВФ чи спеціальними позиковими правами (SDR), а також забезпечувати об'єднування таких активів.

30.6. Керівній Раді належить вживати всіх інших заходів, потрібних, щоб застосовувати цю статтю.

Стаття 31

Валютні резерви національних центральних банків

31.1. Національним центральним банкам належить дати змогу здійснювати операції, щоб виконувати їхні зобов'язання перед міжнародними організаціями згідно зі статтею 23.

31.2. Усі інші операції з валютними резервами, що залишаються в національних центральних банках після здійснення трансферів, зазначених у статті 30, а також трансакцій держав-членів з обіговими валютними активами понад певною межею, що її належить встановити в рамках пункту 31.3 статті 31, потребують згоди ЄЦБ, щоб забезпечити сумісність з обмінною та грошово-кредитною політиками Спільноти.

31.3. Керівній Раді належить видати настанови, щоб сприяти таким операціям.

Стаття 32

Розподіл грошових прибутків національних центральних банків

32.1. Прибутки, що їх отримали національні центральні банки під час виконання функції грошово-кредитної політики ЄСЦБ (далі "грошові прибутки"), належить розподіляти в кінці кожного фінансового року згідно з положеннями цієї статті.

32.2. З урахуванням пункту 32.3 статті 32, сума грошового прибутку кожного національного центрального банку має дорівнювати його річному прибуткові, отриманому від його активів, порівняно з кількістю банкнот у обігу та депозитними зобов'язаннями перед кредитними установами. Національним центральним банкам належить депонувати ці активи згідно з настановами, що їх має видати Керівна Рада.

32.3. Якщо після початку третього етапу структури балансу національних центральних банків унеможливлять, за судженням Керівної Ради, застосування пункту 32.2 статті 32, Керівна Рада може, діючи кваліфікованою більшістю, вирішити, що, як відступ від пункту 32.2 статті 32, грошові прибутки протягом не більше, ніж п'яти років, належить вимірювати іншим методом.

32.4. Суму грошового прибутку кожного національного центрального банку належить зменшувати на суму, еквівалентну будь-яким відсоткам, що їх цей центральний банк сплачує кредитним установам за депозитними зобов'язаннями згідно зі статтею 19.

Керівна Рада може вирішити, що національним центральним банкам належить скомпенсувати витрати, пов'язані з емісією банкнот чи, за виняткових обставин, особливі витрати на грошово-кредитні операції, проведені для ЄСЦБ. Доцільну форму компенсування належить визначити Керівній Раді; ці суми можна скомпенсувати за рахунок грошових прибутків національних центральних банків.

32.5. Сумарний грошовий прибуток національних центральних банків належить розподіляти між національними центральними банками пропорційно до їхніх сплачених часток у капіталі ЄЦБ з урахуванням рішень, що їх Керівна Рада ухвалює з огляду на пункт 33.2 статті 33.

32.6. Розрахунки та вирівнювання балансів, що виникають із розподілу грошового прибутку, належить здійснювати ЄЦБ згідно з настановами, що їх запровадила Керівна Рада.

32.7. Керівній Раді належить вживати всіх інших заходів, потрібних, щоб застосовувати цю статтю.

Стаття 33

Розподіл чистого прибутку та збитків ЄЦБ

33.1. Чистий прибуток ЄЦБ належить переказувати в такому порядку:

(a) суму, що її має визначити Керівна Рада, і що не може бути більшою за 20% від чистого прибутку, належить переказати до загального резервного фонду з урахуванням межі, що становить 100% капіталу;

(b) решту чистого прибутку належить розподілити між учасниками ЄЦБ пропорційно до їхніх оплачених часток.

33.2. У разі, якщо ЄЦБ зазнає збитків, дефіцит можна скомпенсувати із загального резервного фонду ЄЦБ та, в разі потреби, за рішенням Керівної Ради за рахунок грошового прибутку відповідного фінансового року пропорційно до й не більше сум, призначених національним центральним банкам згідно з пунктом 32.5 статті 32.

ПІДРОЗДІЛ VII

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 34

Правові акти

34.1. Згідно зі статтею 110 цього Договору ( 994_017 ), ЄЦБ:

- виробляє регламенти в обсязі, потрібному, щоб виконувати завдання, визначені в абзаці першому пункту 3.1 статті 3, пункті 19.1 статті 19, статті 22 чи в пункті 25.2 статті 25 та у випадках, що їх належить закласти в актах Ради, зазначених у статті 42;

- ухвалює рішення, потрібні, щоб виконувати завдання, покладені на ЄСЦБ згідно з цим Договором ( 994_017 ) та цим Статутом;

- виробляє рекомендації та видає висновки.

34.2. Регламент має загальне застосування. Всі його положення є обов'язковими; він має пряме застосування в усіх державах-членах.

Рекомендації та висновки не є обов'язковими.

Всі положення рішення є обов'язковими для тих, кому його адресовано.

Статті 253, 254 та 256 цього Договору ( 994_017 ) належить застосовувати до регламентів та рішень, що їх ухвалив ЄЦБ.

ЄЦБ може вирішити оприлюднити свої рішення, рекомендації та висновки.

34.3. У межах та за умов, що їх ухвалює Рада згідно з процедурою, закладеною у статті 42, ЄЦБ має повноваження накладати штрафи чи пеню на підприємства за невиконання зобов'язань, що випливають із його регламентів та рішень.

Стаття 35

Судовий контроль та споріднені питання

35.1. Дії чи недіяльність ЄЦБ підлягають переглядові чи тлумаченню Суду у випадках і за умов, закладених у цьому Договорі ( 994_017 ). ЄЦБ має право порушувати провадження у випадках і за умов, закладених у цьому Договорі.

35.2. Спори між ЄЦБ з одного боку та його кредиторами, дебіторами чи будь-якою іншою особою - з іншого боку належить розв'язувати компетентним національним судам, крім випадків, коли юрисдикцію надано Судові.

35.3. ЄЦБ підлягає режимові відповідальності, обумовленому в статті 288 цього Договору ( 994_017 ). Національні центральні банки несуть відповідальність згідно з відповідним національним правом.

35.4. Суд має юрисдикцію виносити рішення стосовно будь-якого арбітражного застереження, що міститься у контракті, якого уклав ЄЦБ чи укладено від імені ЄЦБ незалежно від того, публічне чи приватне право регулює цей контракт.

35.5. Рішення ЄЦБ подати позов до Суду належить ухвалювати Керівній Раді.

35.6. Суд має юрисдикцію щодо спорів, пов'язаних із виконанням зобов'язань національних центральних банків за цим Статутом. Якщо ЄЦБ вважає, що національний центральний банк не виконав зобов'язання за цим Статутом, йому належить дати обґрунтований висновок у цій справі, надавши перед тим зацікавленому національному центральному банкові змогу надати свої пояснення. Якщо зацікавлений національний центральний банк не погоджується з цим висновком протягом періоду, що заклав ЄЦБ, останній може порушити справу в Суді.

Стаття 36

Персонал

36.1. Керівна Рада, на пропозицію Правління, закладає умови працевлаштування персоналу ЄЦБ.

36.2. Суд має юрисдикцію щодо будь-яких спорів між ЄЦБ та його службовцями в межах та за умов, закладених в умовах працевлаштування.

Стаття 37

Місце перебування

До кінця 1992 року урядам держав-членів на рівні керівників держав чи урядів належить за спільною згодою прийняти рішення про місце розташування ЄЦБ.

Стаття 38

Професійна таємниця

38.1. Від членів керівних органів та персоналу ЄЦБ та національних центральних банків належить вимагати навіть по завершенні виконання посадових обов'язків не розголошувати інформацію, що підпадає під зобов'язання зберігати професійну таємницю.

38.2. До осіб, які мають доступ до даних, що підпадають під законодавство Спільноти про збереження таємниці, належить застосовувати законодавство Спільноти.

Стаття 39

Підписанти

ЄЦБ приймає на себе юридичні зобов'язання перед третіми сторонами через Голову чи двох членів Правління, а також через підписи двох службовців ЄЦБ, що їх Голова належним чином уповноважив ставити підписи від імені ЄЦБ.

Стаття 40 (*)

Привілеї та імунітети

ЄЦБ має на території держав-членів привілеї та імунітети, потрібні, щоб виконувати свої завдання згідно з Протоколом про імунітети та привілеї Європейських спільнот ( 994_623 ).

_______________
     (*) Статтю змінено Амстердамським договором.

ПІДРОЗДІЛ VIII

ЗМІНИ ДО СТАТУТУ ТА ДОПОВНЯЛЬНІ ПРАВОВІ АКТИ

Стаття 41

Спрощена процедура внесення змін

41.1. Згідно з частиною п'ятою статті 107 цього Договору ( 994_017 ), Рада може внести зміни до пунктів 5.1, 5.2, 5.3 статті 5, статей 17 та 18, пункту 19.1 статті 19, статей 22, 23, 24, 26, пунктів 32.2, 32.3, 32.4 та 32.6 статті 32, абзацу (a) пункту 33.1 статті 33 та статті 36 цього Статуту, діючи кваліфікованою більшістю за рекомендацією ЄЦБ та після консультацій з Комісією чи одностайно на пропозицію Комісії та після консультацій з ЄЦБ. В обох випадках потрібна згода Європейського Парламенту.

41.2. Рекомендація, що її ЄЦБ дає на підставі цієї статті, потребує одностайного рішення Керівної Ради.

Стаття 42

Доповняльні правові акти

Згідно з частиною шостою статті 107 цього Договору ( 994_017 ), негайно після прийняття рішення про дату початку третього етапу, Раді, діючи кваліфікованою більшістю на пропозицію Комісії та після консультацій з Європейським Парламентом та ЄЦБ чи за рекомендацією ЄЦБ та після консультацій з Європейським Парламентом та Комісією, належить ухвалити положення, зазначені у статті 4, пункті 5.4 статті 5, пункті 19.2 статті 19, статті 20, пункті 28.1 статті 28, пункті 29.2 статті 29, пункті 30.4 статті 30 та пункті 34.3 статті 34 цього Статуту.

ПІДРОЗДІЛ IX

ПЕРЕХІДНІ ТА ІНШІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЄСЦБ

Стаття 43

Загальні положення

43.1. Відступ, зазначений у частині першій статті 122 цього Договору ( 994_017 ), має наслідком те, що статті 3 та 6, пункт 9.2 статті 9, пункт 12.1 статті 12, пункт 14.3 статті 14, статті 16, 18, 19, 20, 22, 23, пункт 26.2 статті 26, статті 27, 30, 31, 32, 33, 34, 50 та 52 цього Статуту не надають жодних прав зацікавленим державам-членам та не накладають на них жодних обов'язків.

43.2. Центральні банки держав-членів, щодо яких чинний відступ, окреслений у частині першій статті 122 цього Договору ( 994_017 ), зберігають свої повноваження у сфері грошово-кредитної політики згідно з національним правом.

43.3. Згідно з частиною четвертою статті 122 цього Договору ( 994_017 ), у статті 3, пункті 11.2 статті 11, статті 19, пункті 34.2 статті 34 та статті 50 цього Договору словосполуку "держави-члени" належить розуміти як "держави-члени, щодо яких не є чинним відступ".

43.4. У пункті 9.2 статті 9, пунктах 10.1 та 10.3 статті 10, пункті 12.1 статті 12, статтях 16, 17, 18, 22, 23, 27, 30, 31, 32, пункті 33.2 статті 33 та статті 52 цього Статуту словосполуку "національні центральні банки" належить розуміти як "центральні банки держав-членів, щодо яких не є чинним відступ".

43.5. У пункті 10.3 статті 10 та пункті 33.1 статті 33 словосполуку "учасники" належить розуміти як "центральні банки держав-членів, щодо яких не є чинним відступ".

43.6. У пункті 10.3 статті 10 та пункті 30.2 статті 30 словосполуку "підписний капітал ЄЦБ" належить розуміти як "капітал ЄЦБ, підписантами якого є центральні банки держав-членів, щодо яких не є чинним відступ".

Стаття 44

Перехідні завдання ЄЦБ

ЄЦБ перебирає на себе ті завдання ЄВІ, що їх, через відступи щодо однієї чи кількох держав-членів, все ще належить виконати на третьому етапі.

Під час готування до скасування відступу згідно зі статтею 122 цього Договору ( 994_017 ), ЄЦБ належить здійснювати дорадчу функцію.

Стаття 45

Загальна Рада ЄЦБ

45.1. Без порушення частини третьої статті 107 цього Договору ( 994_017 ), належить створити Загальну Раду як третій орган ЄЦБ, уповноважений приймати рішення.

45.2. До складу Загальної Ради входять Голова, заступник Голови ЄЦБ та керівники національних центральних банків. Інші члени Правління можуть брати участь у засіданнях Загальної Ради без права голосу.

45.3. Повний перелік обов'язків Загальної Ради подано у статті 47 цього Статуту.

Стаття 46

Правила процедури Загальної Ради

46.1. Голова ЄЦБ, чи, в разі його відсутності, заступник Голови ЄЦБ головує у Загальній Раді ЕЦБ.

46.2. Голова Ради та член Комісії можуть брати участь у засіданнях Загальної Ради без права голосу.

46.3. Голова готує засідання Загальної Ради.

46.4. Як відступ від пункту 12.3 статті 12, Загальній Раді належить ухвалити свої Правила процедури.

46.5. Секретаріат Загальної Ради належить сформувати ЄЦБ.

Стаття 47

Обов'язки Загальної Ради

47.1. Загальній Раді належить:

- виконувати завдання, зазначені у статті 44;

- сприяти здійсненню дорадчих функцій, зазначених у статті 4 та пункті 25.1 статті 25.

47.2. Загальній Раді належить сприяти:

- збиранню статистичної інформації, як зазначено у статті 5;

- звітній діяльності ЄЦБ, як зазначено у статті 15;

- встановленню правил, потрібних, щоб застосовувати статтю 26, як зазначено у пункті 26.4 статті 26;

- вживанню всіх інших заходів, потрібних, щоб застосовувати статтю 29, як зазначено у пункті 29.4 статті 29;

- закладанню умов працевлаштування персоналу ЄЦБ, як зазначено у статті 36.

47.3. Загальній Раді належить сприяти підготовчим заходам, потрібним, щоб незворотно зафіксувати обмінні курси валют держав-членів, щодо яких чинний відступ, відносно валют чи єдиної валюти держав-членів, щодо яких не є чинним відступ, як зазначено у частині п'ятій статті 123 цього Договору ( 994_017 ).

47.4. Голові ЄЦБ належить інформувати Загальну Раду про рішення Керівної Ради.

Стаття 48

Перехідні положення про капітал ЄЦБ

Згідно з пунктом 29.1 статті 29, кожному національному центральному банкові належить надати ваговий коефіцієнт згідно з ключем до підписки на капітал ЄЦБ. Як відступ від пункту 28.3 статті 28, центральні банки держав-членів, щодо яких чинний відступ, не сплачують свій підписний капітал, хіба що Загальна Рада, діючи більшістю, що представляє щонайменше дві третини підписного капіталу ЄЦБ та щонайменше половину учасників, вирішить, що належить сплатити мінімальний відсоток як внесок до операційних коштів ЄЦБ.

Стаття 49

Відстрочена сплата капіталу, резервів та забезпечення ЄЦБ

49.1. Центральному банкові держави-члена, відступ щодо якої скасовано, належить сплатити свою частку підписного капіталу ЄЦБ у такому самому обсязі, як центральним банкам держав-членів, щодо яких не є чинним відступ, та переказати до ЄЦБ валютні резервні активи згідно з пунктом 30.1 статті 30. Суму, яку треба переказати, належить визначити, помноживши вартість у ЕКЮ за поточним обмінним курсом валютних резервних активів, вже переказаних до ЄЦБ згідно з пунктом 30.1 статті 30, на відношення суми частки, на яку підписався зацікавлений національний банк, до суми часток, що їх вже оплатили інші національні центральні банки.

49.2. Додатково до сплати, що її треба зробити згідно з пунктом 49.1 статті 49, зацікавленому центральному банкові належить зробити внесок до резервів ЄЦБ, до забезпечення, еквівалентного до резервів, а також до суми, яку ще належить асигнувати до резервів та забезпечення відповідно до балансу прибутків та збитків на 31 грудня року, що передує року скасування відступу. Суму внеску, що її треба сплатити, належить визначити, помноживши суму резервів, що її визначено вище та засвідчено у затвердженому балансі ЄЦБ, на відношення суми частки, на яку підписався зацікавлений національний банк, до суми часток, що їх вже оплатили інші національні центральні банки.

49.3 (*) Після того як одна чи кілька країн стали державами-членами, а їхні відповідні національні банки стали частиною ЄСЦБ, належить автоматично збільшувати підписний капітал ЄСЦБ та граничний розмір валютних резервів, що їх можна передати до ЄЦБ. Збільшення належить визначати, помноживши відповідні обов'язкові на цей час суми на відношення, в рамках розширеного ключа до підписки на капітал, вагових коефіцієнтів нових національних центральних банків, що вступають, до вагового коефіцієнта національних центральних банків, що вже є членами ЄСЦБ. Ваговий коефіцієнт кожного національного центрального банку належить підраховувати за аналогією з пунктом 29.1 статті 29 та з дотриманням пункту 29.2 статті 29. Визначальні періоди, що їх належить використовувати для статистичної інформації, є ідентичними до тих, що їх застосовувано до останнього коригування, здійснюваного щоп'ять років, згідно з пунктом 29.3 статті 29.

_______________
     (*) Пункт  додано  Актом   про   умови   приєднання   Чеської
Республіки,   Республіки   Естонія,  Республіки  Кіпр,  Республіки
Латвія,  Республіки Литва, Республіки Угорщина, Республіки Мальта,
Республіки Польща,  Республіки Словенія і Словацької Республіки та
про узгіднення договорів, на яких засновано Союз ( 994_710 ).

Стаття 50

Перше призначення членів Правління

Під час формування Правління ЄЦБ, уряди держав-членів на рівні голів держав та урядів за спільною згодою призначають його Голову, заступника Голови та інших членів за рекомендацією Ради та після консультації з Європейським Парламентом та Радою ЄВІ. Голову Правління належить призначити на строк вісім років. Як відступ від пункту 11.2 статті 11, заступника Голови належить призначити на строк чотири роки, а інших членів Правління - на строки від п'яти до восьми років. Жодного з них не можна переобирати на новий строк. Кількість членів Правління може бути меншою, ніж обумовлено у пункті 11.1 статті 11, проте за жодних умов не може бути меншою, ніж чотири.

Стаття 51

Відступ від статті 32

51.1. Якщо після початку третього етапу Керівна Рада вирішить, що застосування статті 32 приводить до значних змін позицій відносних прибутків національних центральних банків, суму прибутків, що їх належить надати згідно зі статтею 32, належить зменшити на однаковий відсоток, що не повинен перевищувати 60% в першому фінансовому році після початку третього етапу та кожного наступного фінансового року має меншати щонайменше на 12 відсоткових пунктів.

51.2. Пункт 51.1 статті 51 належить застосовувати протягом не більше п'яти фінансових років після початку третього етапу.

Стаття 52

Обмін банкнот на валюти Спільноти

Після незворотної фіксації обмінних курсів, Керівній Раді належить вжити заходів, потрібних, аби забезпечити, щоб національні центральні банки обмінювали банкноти, деноміновані у валютах з незворотно зафіксованим обмінним курсом, за їхньою відповідною номінальною вартістю.

Стаття 53

Застосовність перехідних положень

Якщо й доти, доки є держави-члени, щодо яких чинний відступ, статті від 43 до 48 є застосовними.