Директива Ради 95/59/ЄС "Про податки, інші, ніж податки з обороту, які впливають на споживання тютюнових виробів" від 27 листопада 1995 року

{ Зміни до Директиви див. в Директиві N 2010/12/ЄС ( 984_007-10 ) від 16.02.2010 }

Поправки:

Внесено документом 399 L0081 (OJ L 211 від 11.08.1999, p. 47)

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про утворення Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ) і, зокрема, Статтю 99 Договору,

Беручи до уваги пропозицію Комісії,

Беручи до уваги висновок Європейського Парламенту (1),

Беручи до уваги висновок Економічного і Соціального Комітету (2),

(1) Враховуючи, що Директива Ради 72/464/ЄЕС від 19 грудня 1972 року про податки, інші, ніж податок з обороту, які впливають на споживання тютюнових виробів (3), та Друга Директива Ради 79/32/ЄЕС від 18 грудня 1978 року про податки, інші, ніж податок з обороту, які впливають на споживання тютюнових виробів (4), суттєво і неодноразово змінювалися; враховуючи те, що з міркувань раціональності та ясності зазначені Директиви слід об'єднати у єдиному тексті;

(2) Враховуючи, що завданням Договору ( 994_017 ) є створення економічного союзу, в межах якого існує здорова конкуренція і риси якого є аналогічними рисам внутрішнього ринку, а стосовно тютюнових виробів досягнення цієї мети передбачає, щоб застосування у державах-членах Співтовариства податків, які впливають на споживання продукції у цій галузі, не спотворювало умови конкуренції і не перешкоджало їхньому вільному пересуванню у межах Співтовариства;

(3) Враховуючи, що стосовно акцизного збору гармонізація їх структур повинна зокрема мати наслідком те, щоб конкурентоспроможність різних категорій тютюнових виробів, що належать до тієї само групи, не спотворювалася внаслідок впливу оподаткування і, отже, щоб національні ринки держав-членів Співтовариства були відкритими;

(4) Враховуючи, що структура акцизного збору на сигарети, крім твердої суми, обрахованої з одиниці товару, має включати пропорційний компонент, що грунтується на роздрібній ціні, яка включає всі податки; враховуючи те, що податок з обороту на сигарети має такий само ефект, як і пропорційний акцизний збір, та що цей факт слід враховувати при встановленні співвідношення між твердою сумою акцизного збору та сукупною сумою оподаткування;

(5) Враховуючи, що стосовно сигарет вищезазначена мета найкраще досягається шляхом запровадження системи, яка передбачає зниження реального оподаткування, і з урахуванням цієї мети, податок, який стягується з цієї продукції, повинен складатися з пропорційного акцизного збору у поєднанні з твердою сумою акцизного збору, яка визначається кожною країною-членом Співтовариства відповідно до критеріїв Співтовариства;

(6) Враховуючи, що структура акцизного збору з тютюнових виробів має гармонізуватися поетапно;

(7) Враховуючи, що нагальна потреба конкуренції означає формування системи вільних цін для всіх категорій тютюнових виробів;

(8) Враховуючи, що існує декілька видів тютюнових виробів, що відрізняються своїми ознаками та способом їх використання;

(9) Враховуючи те, що слід визначати ці різні види тютюнових виробів;

(10) Враховуючи, що з економічних підстав для деяких держав-членів Співтовариства слід передбачити можливість тимчасових відступів від правил;

(11) Враховуючи, що слід розрізняти подрібнений тютюн для виготовлення сигарет та інші види тютюну для паління;

(12) Враховуючи, що виробника слід визначати як фізичну або юридичну особу, яка виготовляє тютюнові вироби і встановлює максимальну роздрібну ціну для кожної держави-члена Співтовариства, для споживання в якій має випускатися продукція, про яку йдеться;

(13) Враховуючи, що більшість держав-членів Співтовариства передбачають звільнення від акцизного збору або відшкодовують акцизний збір стосовно певних видів тютюнових виробів залежно від того, яким чином вони використовуються, і, враховуючи те, що це звільнення чи відшкодування за конкретне використання має бути зазначено у цій Директиві;

(14) Враховуючи, що тютюн у ролах, придатний для паління після простої обробки, слід також вважати сигаретами для цілей уніфікованого оподаткування цієї продукції;

(15) Враховуючи, що Федеративній Республіці Німеччині слід дозволити оподатковувати тютюнові роли щонайменше за ставкою або сумою, яка застосовується до подрібненого тютюну, що використовується для скручування сигарет, найпізніше до 31 грудня 1998 року;

(16) Враховуючи, що ця Директива не повинна впливати на зобов'язання держав-членів Співтовариства стосовно граничних строків виконання цієї Директиви, зазначених у частині B Додатку I,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ДИРЕКТИВУ:

Розділ I Загальні засади

Стаття 1

1. Структура акцизного збору, який держави-члени Співтовариства застосовуватимуть до тютюнових виробів, гармонізується у декілька етапів.

2. Ця Директива встановлює загальні засади цієї гармонізації, а також конкретні критерії, застосовні на відповідних стадіях гармонізації.

3. Про перехід від однієї стадії гармонізації до наступної приймається рішення Ради за пропозицією Комісії, з урахуванням результатів, досягнутих під час тієї стадії, що виконується, шляхом запровадження державами-членами Співтовариства заходів у своїх системах акцизних зборів з метою виконання положень, застосовних на цій стадії. Перехід від однієї стадії до наступної може бути відстрочено, особливо якщо він імовірно може спричинити непропорційні втрати прибутку для держави-члена Співтовариства.

Стаття 2

1. Тютюновими виробами вважаються:

(a) сигарети;

(b) сигари і сигарили;

(c) тютюн для паління: - подрібнений тютюн для скручування сигарет, - інший тютюн для паління,

як визначено у статтях 3 -7.

2. Рада за пропозицією Комісії приймає норми, необхідні для прийняття рішення щодо способу, згідно з яким слід визначати і класифікувати у групи тютюнові вироби.

3. Попри існуючі норми Співтовариства, визначення у статтях 3-7 не повинні перешкоджати вибору системи чи рівня оподаткування, що застосовуватимуться до різних груп продукції, зазначених у цих статтях.

Стаття 3

Сигарами або сигарилами вважаються такі, якщо їх можна використовувати для паління в такому вигляді, як вони є:

1. тютюнові роли, виготовлені повністю з натурального тютюну;

2. тютюнові роли із зовнішньою обгорткою нормального кольору

сигари та джгути із відтвореного тютюну, в яких принаймні 60% ваги тютюнових часток є ширшими і довшими, ніж 1,75 мм і де обгортку вставлено у спіральній формі з гострим кутом принаймні 30 град. від подовжньої вісі сигари;

3. тютюнові роли із зовнішньою обгорткою нормального кольору

сигари з відтвореного тютюну, в яких одиниця ваги, не включаючи фільтр чи мундштук, є не меншою 2,3 г або якщо принаймні 60% ваги тютюнових часток є ширшими і довшими, ніж 1,75 мм і в яких коло над принаймні однією третиною довжини становить не менше 34 мм.

Стаття 4

1. Сигаретами слід вважати наступне:

(a) тютюнові роли, придатні для паління у такому вигляді, як вони є, і які не є сигарами або сигарилами у значенні статті 3;

(b) тютюнові роли, які простим непромисловим шляхом вставляються в трубки цигаркового паперу;

(c) тютюнові роли, які простим непромисловим шляхом загортаються в цигарковий папір.

До 31 грудня 1998 року Федеративній Республіці Німеччині дозволяється оподатковувати тютюнові роли, зазначені в пункті (b), принаймні за ставкою або сумою, застосовною для подрібненого тютюну, що використовується для скручування сигарет.

2. Тютюновий рол, зазначений в пункті 1, для цілей акцизного збору має розглядатися як дві сигарети, якщо він, виключаючи фільтр чи мундштук, довший 9 см, але не довший 18 см, як три сигарети, якщо він без фільтра чи мундштука є довшим 18 см, але не довший 27 см і так далі.

Стаття 5

Тютюном для паління вважається таке:

1. тютюн, який було порізано або іншим способом роздрібнено, скручено або спресовано в блоки, і який є придатним для паління без подальшої промислової обробки;

2. рештки тютюну, виставлені для роздрібного продажу, які не підпадають під статті 3 та 4 і які можна палити.

Стаття 6

Тютюн для паління, як визначено у статті 5, в якому понад 25% ваги тютюнових часток мають ширину розрізу менше 1 міліметра, мають вважатися подрібненим тютюном, який використовується для скручування сигарет. Держави-члени Співтовариства, які не застосовують таку ширину розрізу в 1 міліметр на 1 січня 1993 року, мають дотримуватися цієї норми з 31 грудня 1997 року.

Держави-члени Співтовариства можуть вважати подрібненим тютюном, який використовується для скручування сигарет, тютюн для паління, в якому понад 25% ваги тютюнових часток мають ширину розрізу понад 1 міліметр і який продається або який мають намір продавати для скручування сигарет.

Стаття 7

1. Продукція, що частково складається з речовин, інших, ніж тютюн, але в іншому відношенні відповідає критеріям, встановленим у статті 3, розглядаються як сигари та сигарили, за умови, що вони має, відповідно:

- обгортку з натурального тютюну,

- обгортку і джгут з тютюну, і те і те з відтвореного тютюну,

- обгортку з відтвореного тютюну.

2. Продукція, що повністю або частково складається з речовин, інших, ніж тютюн, але в інших відношеннях відповідає критеріям, встановленим у статті 4 або 5, розглядається як сигарети або тютюн для паління. Всупереч першому підпункту, продукція, що не містить тютюн і використовується виключно для медичних цілей, не може вважатися тютюновими виробами.

Стаття 8

1. Сигарети, виготовлені у країнах Співтовариства, і ті, що імпортуються з країн - не членів Співтовариства, підпадають під стягнення пропорційного акцизного збору, вирахуваного на підставі максимальної роздрібної ціни, включаючи державне мито, а також під стягнення твердої суми акцизного збору, що вираховується на одиницю товару.

2. Ставка пропорційного акцизного збору та тверда сума акцизного збору мають бути однаковими для всіх сигарет.

3. На заключній стадії гармонізації структур однакове співвідношення має бути встановлено для сигарет у всіх державах-членах Співтовариства між твердою сумою акцизного збору та сумою пропорційного акцизного збору і податком з обороту, таким чином, щоб коливання роздрібних цін справедливо відображало різницю у вартості доставки, що встановлюється виробниками.

4. Де це необхідно, акцизний збір з сигарет може включати компонент мінімального податку, граничний розмір якого для кожної стадії визначатиметься Радою за пропозицією Комісії.

Стаття 9

Виробником вважається фізична особа або юридична особа, створена у Співтоваристві, яка переробляє тютюн у тютюнові вироби з метою їх роздрібного продажу.

Виробники або, де це доцільно, їхні представники чи уповноважені агенти у Співтоваристві та імпортери тютюну з країн, що не є членами Співтовариства, вільно визначають максимальну роздрібну ціну для кожного з їхніх продуктів для кожної держави-члена Співтовариства, для споживання в якій випускаються продукти, про які йдеться.

Другий пункт, проте, не може перешкоджати імплементації національних систем законодавства стосовно контролю за рівнем цін чи за дотриманням встановлених цін, за умови, що вони не суперечать законодавству Співтовариства.

Для того, щоб полегшити обкладання акцизним збором, держави-члени Співтовариства можуть встановлювати шкалу роздрібних цін для кожної групи тютюнових виробів за умови, що кожна шкала матиме достатній діапазон та розмаїття, яке відповідатиме фактичному розмаїттю продукції Співтовариства. Кожна шкала буде дійсною для всіх продуктів, що належать до групи тютюнових виробів, якої вона стосується, без розмежування за ознаками якості, презентації, походження використаних продуктів або матеріалів, особливостей виробництва чи будь-якого іншого критерію.

Стаття 10

1. Найпізніше на кінцевій стадії правила стягування акцизного збору мають гармонізуватися. На попередніх стадіях акцизний збір взагалі стягується шляхом продажу марок акцизного збору. Якщо держави-члени Співтовариства стягують акцизний збір шляхом продажу марок, вони зобов'язані зробити ці марки доступними для виробників та продавців у інших державах-членах Співтовариства. Якщо держави-члени Співтовариства стягують акцизний збір іншим шляхом, вони мають забезпечити, щоб з цієї причини жодні перешкоди, ні адміністративні, ні технічні, не впливали на торгівлю між державами-членами Співтовариства.

2. Імпортери та національні виробники тютюнових виробів підпорядковуються дії системи, викладеної у пункті 1, стосовно детальних правил стягування та сплати акцизного збору.

Стаття 11

Звільняються від сплати акцизного збору або може бути повернуто вже сплачений акцизний збір на:

(a) денатуровані тютюнові вироби, що використовуються для промислових цілей або для цілей садівництва;

тютюнові вироби, що знищуються під адміністративним наглядом;

тютюнові вироби, що призначаються виключно для наукових випробувань або випробувань, пов'язаних із визначенням якості продукції;

тютюнові вироби, які переробляються виробником.

Держави-члени Співтовариства визначають умови та процедуру оформлення вищезазначеного звільнення від збору або його повернення.

Розділ II Спеціальні положення, що застосовуються на першому етапі гармонізації

Стаття 12

Відповідно до статті 1 (3), перший етап гармонізації структур акцизного збору з тютюнових виробів охоплюватиме період шестидесяти місяців, починаючи з 1 липня 1973 року.

На першому етапі гармонізації застосовуються статті 13 та 14.

Стаття 13

1. Тверда сума акцизного збору, що стягується з сигарет, вперше встановлюється шляхом посилання на сигарети в найбільш популярній ціновій категорії згідно з даними, наявними на 1 січня 1973 року.

Не зашкоджуючи рішенню, яке зрештою має бути прийнято стосовно співвідношення між твердою сумою акцизного збору та пропорційним компонентом, сума, зазначена у пункті 1, не може бути нижчою 5% або вищою 75% сукупної суми пропорційного акцизного збору та твердої суми акцизного збору, що стягується з цих сигарет.

3. Якщо акцизний збір з цінової категорії, зазначеної у пункті 1, зміниться після 1 січня 1973 року, тверду суму акцизного збору має бути встановлено в залежності від нової суми податку на сигарети, зазначеної у пункті 1.

Стаття 14

Незважаючи на статтю 8(1), кожна держава-член Співтовариства може виключати державне мито з підстав для обчислення пропорційного акцизного збору на сигарети.

Розділ III Спеціальні положення, що застосовуються на другому етапі гармонізації

Стаття 15

Другий етап гармонізації структур акцизного збору на тютюнові вироби починається з 1 липня 1978 року.

На другому етапі гармонізації застосовується стаття 16.

Стаття 16

Тверда сума акцизного збору, що стягується з сигарет, встановлюється шляхом посилання на сигарети в найбільш популярній ціновій категорії згідно з даними, наявними на 1 січня 1978 року.

2. Тверда сума акцизного збору не може бути нижчою 5% або вищою 55% сукупної суми оподаткування, яка складається з пропорційного акцизного збору, твердої суми акцизного збору та податку з обороту, що стягується з цих сигарет.

3. Якщо акцизний збір або податок з обороту, що стягується з цінової категорії, зазначеної у пункті 1, зміниться після 1 січня 1978 року, тверду суму акцизного збору має бути встановлено в залежності від нової суми податку на сигарети, зазначеної у пункті 1.

Незважаючи на статтю 8(1), кожна держава-член Співтовариства може виключати державне мито з підстав для обчислення пропорційного акцизного збору на сигарети.

5. Держави-члени Співтовариства можуть стягувати мінімальний акцизний збір з сигарет та подрібненого тютюну для скручування сигарет, за умови що це не матиме ефекту підвищення сукупного податку понад 90% сукупного податку на найпопулярнішу цінову категорію сигарет або на найпопулярнішу цінову категорію подрібненого тютюну для скручування сигарет, відповідно.

Розділ IV Заключні положення

Стаття 17

У разі необхідності Рада, за пропозицією Комісії, приймає положення щодо застосування цієї Директиви.

Стаття 18

Держави-члени Співтовариства надсилають Комісії тексти основних положень національних законодавств, які вони приймають у сфері, що регулюється цією Директивою.

Стаття 19

Директиви, перераховані у частині A Додатка I, скасовуються, не зашкоджуючи зобов'язанням держав-членів Співтовариства стосовно строків виконання, встановлених у частині B Додатка I.

Посилання на скасовані Директиви розглядаються як посилання на цю Директиву і читаються у відповідності до таблиці співвідношень, наведеної у Додатку II.

Стаття 20

Ця Директива набирає чинності на двадцятий день після її опублікування у Офіційному журналі Європейського Співтовариства.

Стаття 21 Цю Директиву адресовано державам-членам Співтовариства.

Вчинено в Брюсселі, 27 листопада 1995 року.

За Раду 

 Голова                                            П. Сольбес Міра 

Частина A

Скасовані Директиви (зазначені у статті 19)

1. Директива 72/464/ЄЕС

2. Директива 79/32/ЄЕС та Директиви, якими їх було в подальшому змінено:

- Директива 74/318/ЄЕС - Директива 75/786/ЄЕС - Директива 76/911/ЄЕС - Директива 77/805/ЄЕС - Директива 80/369/ЄЕС - Директива 80/1275/ЄЕС - Директива 81/463/ЄЕС - Директива 82/2/ЄЕС - Директива 82/877/ЄЕС - Директива 84/217/ЄЕС - Директива 86/246/ЄЕС - Директива 92/78/ЄЕС

Частина B

розташування таблиці

розташування таблиці

Офіційний журнал N L 291, 06/12/1995, p. 0040-0045

Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.