Директива Ради 92/30/ЄЕС "Про нагляд за кредитними установами на консолідованій основі"

Люксембург, 6 квітня 1992 року

( Щодо втрати чинності Директиви див. Директиву 2000/12/ЄС ( 994_277 ) від 20.03.2000 )

Неофіційний переклад

Рада Європейського Співтовариства,

Зважаючи на Договір про створення Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ), зокрема на перше та третє речення Статті 57 (2) цього Договору,

Зважаючи на пропозицію Комісії, у співробітництві з Європейським Парламентом (1),

Зважаючи на думку Економічного та Соціального Комітету (2),

_______________
     (1) OJ no C 326, 16.12.91, p.106, and OJ no C 94, 13.04.92.
     (2) OJ no C 102, 18.04.91, p. 19.

Беручи до уваги той факт, що Директива Ради 83/350/ЄЕС про нагляд за кредитними установами на консолідованій основі (3) створила необхідну основу для запровадження нагляду за кредитними установами на консолідованій основі; також, що тепер, після перенесення цієї Директиви у національне законодавство Держав-Членів, принцип нагляду на консолідованій основі застосовується на всій території Співтовариства;

_______________
     (3) OJ no L 193, 18.07.83, p.18

Беручи до уваги той факт, що нагляд може бути ефективним лише за умови його застосування до усіх банківських груп, у тому числі тих, головні компанії яких не є кредитними установами; також, що компетентні органи повинні мати у своєму розпорядженні юридичні інструменти, необхідні для здійснення такого нагляду;

Беручи до уваги той факт, що, у випадку з багатогалузевими об'єднаннями, де головна компанія контролює щонайменше одну кредитну установу - дочірню компанію, компетентні органи повинні бути в стані оцінити фінансовий стан кредитної установи у такій групі; також, що, в очікуванні подальшої координації, Держави-Члени можуть визначити відповідні методи консолідації з метою виконання цієї Директиви;

Беручи до уваги те, що компетентні органи повинні принаймні мати засоби одержання від усіх компаній групи інформації, що є необхідною для виконання органами їх функцій; також, що органи нагляду за різними фінансовими секторами повинні співробітничати у справах, пов'язаних з групами компаній, які здійснюють багатопрофільну фінансову діяльність;

Беручи до уваги те, що особливо корисними можуть бути правила, які обмежують ризики, що ними кредитна установа обтяжує багатогалузеву холдингову компанію, дочірньою компанією якої вона є, а також ризики, що ними вона обтяжує інші дочірні компанії цієї багатогалузевої холдингової компанії; проте, бажаним є упорядковане урегулювання цього питання на основі майбутньої Директиви про обмеження великих вкладень;

Беручи до уваги те, що Держави-Члени можуть також відмовити у банківський ліцензії або скасувати таку ліцензію, коли йдеться про певні структури групи, які вважаються за невідповідні до банківської діяльності, зокрема тому, що такі структури не підлягають ефективному нагляду;

Беручи до уваги той факт, що у цій сфері компетентні органи мають повноваження, що про них йдеться у Статті 8 (1) (C) Директиви Першої Ради (77/780/ЄЕС) від 12-го грудня 1977 р. про координацію законів, правил та адміністративних постанов про діяльність кредитних установ ( 994_297 ) (4) та в Статтях 5 і 11 Директиви Другої Ради (89/646/ЄЕС) від 15-го грудня 1989 р. про координацію законів, правил та адміністративних постанов про діяльність кредитних установ ( 994_353 ) (5), які надають їм можливість забезпечити розумне і розважливе управління кредитними установами;

_______________
     (4) OJ no L 322, 17.12.77, p. 30 Директива нарешті виправлена
Директивою 89/646/ЄЕС ( 994_353 ) (OJ no L 386, 30.12.89, p.1).

(5) OJ no L 386, 30.12.89, p. 1.

Беручи до уваги той факт, що Держави-Члени можуть також застосовувати відповідну техніку нагляду за групами, до складу яких входять не охоплені цією Директивою структури; також, що, у разі розповсюдження таких структур, цю Директиву може бути розширено з метою включення до неї цих структур;

Беручи до уваги те, що нагляд на консолідованій основі повинен поширюватися на усі види діяльності, що їх визначено у Додатку до Директиви 89/646/ЄЕС ( 994_297 ); також, що усі компанії, які є активно залучені до цих видів діяльності, повинні з цього приводу підлягати нагляду на консолідованій основі; також, що визначення фінансової установи, що його містить Директива 83/350/ЄЕС, має бути розширене з метою включення до нього цих видів діяльності;

Беручи до уваги той факт, що за умов консолідації фінансових установ, які переважно здійснюють ризиковану з точки зору ринку діяльність і підлягають окремим правилам нагляду, є можливою координація методів консолідованого нагляду за ринковими ризиками на основі гармонізації Співтовариством капітальної адекватності інвестиційних фірм та кредитних установ, щодо якої Комісія висунула пропозицію про Директиву;

Беручи до уваги той факт, що така гармонізація передбачає, між іншим, виконання певних умов при компенсації протилежних позицій у групі та тоді, коли ці фінансові установи підлягають спеціальним правилам нагляду за їх фінансовою стабільністю;

Беручи до уваги те, що до набрання чинності майбутньою Директивою про капітальну адекватність у справі покриття ринкових ризиків компетентні органи повинні включати до консолідованого нагляду ті фінансові установи, які здійснюють переважно ризиковану з точку зору ринку діяльність, згідно з методами, що їх визначили ці органи у світлі специфічної природи конкретного ризику;

Беручи до уваги той факт, що тепер, після ухвалення Директиви Ради 85/635/ЄЕС від 8-го грудня 1986 р. про річну звітність та зведену звітність банків та інших фінансових установ ( 994_270 ) (6), яка, разом з сьомою Директивою Ради (89/349/ЄЕС) від 13-го червня 1983 р. про зведену звітність (7), визначила правила консолідації, що їх можна застосовувати до зведеної звітності кредитних установ, стало можливим точніше визначення методів, які мають застосовуватися для розважливого нагляду на консолідованій основі;

_______________
     (6) OJ no L 372, 31.12.86, p. 1.
     (7) OJ no L 193, 18.07.83, p. 1. Директива нарешті виправлена
Директивою 90/605/ЄЕС (OJ no L 317, 16.11.90, p. 60).

Беручи до уваги той факт, що дана Директива повністю відповідає завданням, що їх було визначено у Європейському Законі про Об'єднання;

Беручи до уваги те, що ця Директива забезпечить, зокрема, однакове застосування на усієї території Співтовариства правил розважливості, визначених іншим законодавством Співтовариства, що їх необхідно додержуватися на консолідованій основі; також, що ця Директива є необхідною, зокрема, для правильного застосування Директиви Ради 89/299/ЄЕС ( 994_450 ) від 17-го квітня 1989 р. про власні фонди кредитних установ (8);

_______________
     (8) OJ no L 124, 05.05.89, p. 16.

Беручи до уваги те, що нагляд за кредитними установами на консолідованій основі повинен бути спрямований, зокрема, на захист вкладників даних установ та на забезпечення стабільності фінансової системи; також є бажаним укладення угоди, на основі взаємності, між Співтовариством та третіми країнами з метою поширення практичного застосування консолідованого нагляду на якомога більший географічний регіон;

Беручи до уваги те, що Директива 83/350/ЄЕС потребує таких великих змін, що її є доцільно повністю замінити даною Директивою,

ухвалила цю Директиву:

Стаття 1

Визначення у контексті цієї Директиви

- кредитна установа - кредитна установа у розумінні першого абзацу Статті 1 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ) або будь-яка приватна чи акціонерна компанія, яка відповідає визначенню, що його містить перший абзац Статті 1 Директиви 77/780/ЄЕС, і має дозвіл на діяльність, що його видала третя держава,

- фінансова установа - компанія, відмінна від кредитної установи, головним видом діяльності якої є придбання холдингів або інші види діяльності, що про них йдеться у пунктах 2 - 12 переліку, що його містить Додаток до Директиви 89/646/ЄЕС ( 994_353 ),

- фінансова холдингова компанія - фінансова установа, дочірні компанії якої переважно або виключно є кредитними чи фінансовими установами і принаймні одна з цих компаній є кредитною установою,

- багатогалузева холдингова компанія - головна компанія, відмінна від фінансової холдингової компанії або кредитної установи, серед дочірніх компаній якої є принаймні одна кредитна установа,

- компанія з надання допоміжних банківських послуг - компанія, діяльність якої переважно полягає у володінні або управлінні власністю, управлінні службою обробки інформації, або інших подібних послугах, що є допоміжними у основній діяльності кредитних установ;

- участь - безпосереднє або опосередковане володіння 20% (або більше) капіталу компанії або прав при голосуванні,

- головна компанія - головна компанія у розумінні Статті 1(1) Директиви 83/349/ЄЕС та будь-яка компанія, що, на думку компетентних органів, здійснює ефективний домінуючий вплив на іншу компанію,

- дочірня компанія - дочірня компанія у розумінні Статті 1(1) Директиви 83/349/ЄЕС або будь-яка компанія, що, на думку компетентних органів, підлягає ефективному домінуючому впливу з боку головної компанії. Усі дочірні компанії дочірніх компаній повинні також вважатися дочірніми компаніями початкової головної компанії,

- компетентні органи - національні державні органи, які за законом або правилами є уповноважені здійснювати нагляд за кредитними установами.

Стаття 2

Сфера застосування

Ця Директива стосується кредитних установ, які отримали дозвіл, що про нього йдеться у Статті 3 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ), фінансових холдингових компаній та багатогалузевих холдингових компаній, головні офіси яких розташовані в межах Співтовариства. Установи, що їх на постійній основі вилучає Стаття 2 Директиви 77/780/ЄЕС, за винятком центральних банків Держав-Членів, у контексті цієї Директиви повинні сприйматися як фінансові установи.

Стаття 3

Нагляд на консолідованій основі за кредитними установами

1. Кожна кредитна установа, що має дочірню компанію - кредитну установу або фінансову установу, або яка має участь у таких установах, повинна бути суб'єктом нагляду на основі його консолідованого фінансового стану. Межі та методи нагляду визначає Стаття 5. Нагляд повинен здійснюватися принаймні у сферах, що про них йдеться у параграфах 5 та 6.

2. Кожна кредитна установа, головна компанія якої є фінансовою холдинговою компанією, повинна бути суб'єктом нагляду на основі консолідованого фінансового стану цієї фінансової компанії. Межі та методи нагляду визначає Стаття 5. Нагляд повинен здійснюватися принаймні у сферах, що про них йдеться у параграфах 5 та 6. Консолідація фінансового стану ні в якому разі не означає, що від компетентних органів вимагається здійснення нагляду за фінансовою холдинговою компанією як такою.

3. Держави-Члени або компетентні органи, що здійснюють нагляд на консолідованій основі згідно зі Статтею 4, у наведених нижче випадках можуть вирішити, що немає потреби включати до консолідації кредитну установу, фінансову установу або компанію з надання допоміжних банківських послуг, що є дочірньою компанією, або компанією, у якій мають участь інші компанії:

- якщо компанія, що її можна було б включити до консолідації, розташована у третій країні, де існують правові перешкоди для передачі необхідної інформації,

- якщо, на думку компетентних органів, компанія, що її можна було б включити до консолідації, не має великого значення саме для моніторингу кредитних установ, а також у всіх випадках, коли підсумковий балансовий звіт компанії, що її можна було б включити до консолідації, є меншим за меншу з двох наступних сум: 10 млн. ЕКЮ або 1% підсумкового балансового звіту головної компанії або компанії, яка має участь. Проте, якщо наведеним вище критеріям відповідають кілька компаній, їх необхідно включити до консолідації, де разом узяті вони мають значення для моніторингу кредитних установ,

- якщо, на думку компетентних органів, які здійснюють нагляд на консолідованій основі, консолідація фінансового стану компанії, що її можна було б включити до консолідації, була б недоцільною або хибною у контексті нагляду за кредитними установами.

4. Якщо компетентні органи Держави-Члена не включають дочірню компанію - кредитну установу у нагляд на консолідованій основі у одному з випадків, що про них йдеться у другому та третьому абзаці параграфа 3, компетентні органи Держави-Члена, де розташована ця дочірня компанія - кредитна установа, можуть звернутися до головної компанії за інформацією, яка може сприяти нагляду за цією кредитною установою.

5. Нагляд за платоспроможністю та адекватністю власних фондів потребам покриття ринкових ризиків, а також контроль за великими вкладеннями, згідно з діючими відповідними актами Товариства, повинні здійснюватися на консолідованій основі згідно з цією Директивою. Там, де це буде доцільним, Держави-Члени повинні ухвалити будь-які заходи, необхідні для включення фінансових холдингових компаній до консолідованого нагляду, згідно з параграфом 2. Нагляд за дотриманням обмежень, що їх встановлює Стаття 12 (1) та (2) Директиви 89/646/ЄЕС ( 994_353 ), повинен здійснюватися та контролюватися на основі консолідованої або субконсолідованої фінансової звітності кредитної установи.

6. Компетентні органи повинні забезпечити наявність в усіх компаніях-суб'єктах нагляду на консолідованій основі, що здійснюється згідно з параграфами 1 та 2, адекватних механізмів внутрішнього контролю за добуванням будь-яких даних або інформації, що є потрібні для вирішення завдань нагляду на консолідованій основі.

7. Не відмовляючись від спеціальних положень, що їх містять інші Директиви, Держави-Члени можуть відмовитися від застосування, на індивідуальній або субконсолідованій основі, правил, що їх визначає параграф 5, до такої кредитної установи, яка як головна компанія є суб'єктом нагляду на консолідованій основі, а також до будь-якої дочірньої компанії такої кредитної установи, що є суб'єктом їх дозволу та нагляду і включена до нагляду на консолідованій основі за кредитною установою - головною компанією. Такий самий виняток необхідно робити, якщо головна компанія є фінансовою холдинговою компанією, головний офіс якої розташований у тій самій Державі-Члені, де і кредитна установа, за умови, що вона є суб'єктом того ж самого нагляду, який здійснюється за кредитними установами, і, зокрема, стандартів, що їх визначає параграф 5. У обох випадках необхідно вжити заходів щодо забезпечення адекватного розподілу капіталу у банківській групі. Якщо компетентні органи все ж таки застосують ці правила індивідуально до таких кредитних установ, вони можуть з метою калькуляції власних фондів використати правило, що його містить останній підпараграф Статті 2(1) Директиви 89/299/ЄЕС ( 994_450 ).

8. Якщо кредитна установа, головною компанією якого є кредитна установа, отримала легалізацію і розташована в іншій Державі-Члені, компетентні органи, які здійснили легалізацію, повинні застосувати до цієї установи правила, що їх визначає параграф 5, на індивідуальній або, коли це є доцільним, на субконсолідованій основі.

9. Не зважаючи на вимоги параграфа 8, компетентні органи, що здійснюють легалізацію дочірньої компанії головної компанії, яка є кредитною установою, можуть, згідно з двосторонньою угодою, делегувати свої права на нагляд тим компетентним органам, які здійснювали легалізацію головної компанії і наглядають за нею. Комісію обов'язково необхідно інформувати про існування та зміст таких угод. Вона повинна передавати цю інформацію компетентним органам інших Держав-Членів та консультативному комітету з банківської справи.

10. Держави-Члени повинні забезпечити такий стан справ, щоб компетентні органи, які здійснюють нагляд на консолідованій основі, мали змогу звернутися до дочірніх компаній кредитної установи або фінансової холдингової компанії, що не підлягає нагляду на консолідованій основі, за інформацією, що про неї йдеться у Статті 6. За таких обставин є обов'язково необхідним застосування процедур передачі та перевірки інформації, що їх викладено у цій Статті.

Стаття 4

Компетентні органи, що здійснюють нагляд на консолідованій основі

1. Якщо головна компанія є кредитною установою, нагляд на консолідованій основі повинні здійснювати компетентні органи, які видали їй дозвіл згідно Статті 3 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ).

2. Якщо головною компанією кредитної установи є фінансова холдингова компанія, нагляд на консолідованій основі повинні здійснювати компетентні органи, які видали цій кредитній установі дозвіл на легалізацію згідно зі Статтею 3 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ).

Втім, якщо головною компанією кредитних установ, що отримали легалізацію у двох (або більше) Державах-Членах, є та ж сама фінансова холдингова компанія, нагляд на консолідованій основі повинні здійснювати компетентні органи Держави-Члена, де було створено фінансову холдингову компанію.

Якщо у Державі-Члені, де було створено фінансову холдингову компанію, не було видано дозвіл ніякій дочірній компанії - кредитній установі, компетентні органи заінтересованих Держав-Членів (у тому числі і Держави-Члена, де було створено фінансову холдингову компанію) повинні досягти домовленості щодо того, хто з них буде здійснювати нагляд на консолідованій основі. За браком такої домовленості нагляд на консолідованій основі повинні здійснювати компетентні органи, які видали дозвіл на легалізацію кредитній установі з найбільшим підсумком балансового звіту; якщо ці суми є однаковими, нагляд на консолідованій основі повинні здійснювати компетентні органи, які першими видали дозвіл на легалізацію, що про нього йдеться у Статті 3 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ).

3. Заінтересовані компетентні органи можуть шляхом загальної домовленості відмовитися від застосування правил, що їх визначено у першому та другому підпараграфах параграфа 2.

4. З метою виконання завдань цієї Директиви ті домовленості, що про них йдеться у третьому підпараграфі параграфа 2 і у параграфі 3, повинні передбачати процедури співробітництва та обміну інформацією.

5. Якщо Держави-Члени мають більше ніж один компетентний орган для розважливого нагляду за кредитними установами та фінансовими установами, Держави-Члени повинні вжити необхідні заходи щодо організації співробітництва між цими органами.

Стаття 5

Форма та межі консолідації

1. Компетентні органи, які здійснюють нагляд на консолідованій основі, повинні з метою виконання завдань нагляду вимагати повної консолідації усіх кредитних установ та фінансових установ, які є дочірніми компаніями головної компанії.

Втім, пропорційна консолідація може бути доцільною у тих випадках, коли, на думку компетентних органів, зобов'язання головної компанії, яка володіє часткою капіталу, обмежуються цією часткою капіталу завдяки зобов'язанням інших акціонерів або членів із задовільною платоспроможністю. Зобов'язання інших акціонерів та членів повинні бути точно визначеними - якщо це буде потрібно, у письмовій формі.

2. Компетентні органи, які здійснюють нагляд на консолідованій основі, повинні вимагати з метою виконання поставлених перед ними завдань пропорційної консолідації участі у кредитних установах та фінансових установах, що ними управляє компанія, яка підлягає консолідації, разом з іншими компаніями, які консолідації не підлягають, якщо зобов'язання цих компаній обмежуються тією часткою капіталу, якою вони володіють.

3. У разі наявності участі або грошових зв'язків, відмінних від тих, що про них йдеться у параграфах 1 та 2, компетентні органи повинні вирішити, чи потрібна консолідація взагалі і як саме вона повинна здійснюватися. Зокрема, вони можуть дозволяти або вимагати застосування методу оцінки власного капіталу. Проте цей метод не повинен розповсюджуватися на компанії, які підлягають нагляду на консолідованій основі.

4. Не відмовляючись від параграфів 1, 2 та 3, компетентні органи повинні вирішувати, чи потрібна консолідація взагалі і як саме вона має здійснюватися, у наступних випадках:

- коли, на думку компетентних органів, кредитна установа здійснює значний вплив на інші кредитні установи або фінансові установи, але не має участі у цих установах або інших грошових зв'язків з ними,

- коли дві (або більше) кредитні установи або фінансові установи мають спільне управління, відмінне від того, що визначене контрактом або пунктами їх меморандумів чи Статей асоціації,

- коли дві (або більше) кредитні установи або фінансові установи мають органи адміністрування, управління та нагляду, де більшість складається з тих самих осіб.

Зокрема, компетентні органи можуть дозволяти або вимагати застосування методу, що його передбачає Стаття 12 Директиви 83/349/ЄЕС. Проте цей метод не повинен застосовуватися до компаній, які підлягають консолідованому нагляду.

5. Коли згідно зі Статтею 3(1) та (2) необхідним є консолідований нагляд, компанії з надання допоміжних банківських послуг повинні підлягати консолідації у випадках і згідно з методами, що їх визначено у параграфах 1 - 4 цієї Статті.

Стаття 6

Інформація, яку мають надавати багатогалузеві холдингові компанії та їх дочірні компанії

1. В очікуванні подальшої координації методів консолідації, у випадках, коли головною компанією однієї або кількох кредитних установ є багатогалузева холдингова компанія, Держави-Члени повинні створити такі умови, за яких компетентні органи, які видають дозвіл кредитним установам та здійснюють нагляд за ними, могли б безпосередньо або через кредитні установи - дочірні компанії звертатися до багатогалузевої холдингової компанії та її дочірніх компаній з вимогою надання будь-якої інформації, яка може мати значення для виконання завдань нагляду за кредитними установами - дочірніми компаніями.

2. Держави-Члени повинні забезпечити умови, за яких їх компетентні органи або іноземні інспектори могли б безпосередньо на місці перевіряти інформацію, що вони її отримали від багатогалузевих холдингових компаній та їх дочірніх компаній. Якщо багатогалузева холдингова компанія або одна з її дочірніх компаній є страховою компанією, також може застосовуватися процедура, що її визначено у Статті 7(4). Якщо багатогалузева холдингова компанія або одна з її дочірніх компаній розташована не в тій Державі-Члені, де розташований кредитний установа, перевірка інформації на місці може здійснюватися згідно з процедурою, що її визначено у Статті 7(7).

Стаття 7

Заходи, спрямовані на сприяння застосуванню даної Директиви

1. Держави-Члени повинні уживати необхідних заходів щодо ліквідації будь-яких правових перешкод на шляху обміну важливою для виконання завдань цієї Директиви інформацією між компаніями, які підлягають нагляду на консолідованій основі, багатогалузевими холдинговими компаніями та їх дочірніми компаніями, або компаніями того типу, що про нього йдеться у Статті 3(10).

2. Якщо головна компанія і будь-яка з її дочірніх компаній, яка є кредитною установою, розташовані у різних Державах-Членах, компетентні органи кожної Держави-Члена повинні передавати один одному усю інформацію, яка може сприяти здійсненню нагляду на консолідованій основі.

Якщо компетентні органи Держави-Члена, де розташована головна компанія, не здійснюють нагляд на консолідованій основі згідно зі Статтею 4, тоді компетентні органи, які здійснюють такий нагляд, можуть їм запропонувати звернутися до головної компанії з проханням про будь-яку інформацію, яка може бути корисною для нагляду на консолідованій основі, і передати таку інформацію цим органам.

3. Держави-Члени повинні дозволяти обмін інформацією, що про неї йдеться у параграфі 2, між своїми компетентними органами, водночас беручи до уваги, що у випадку фінансових холдингових компаній, фінансових установ або компаній з надання допоміжних банківських послуг, збирання або володіння інформацією ні в якому разі не може означати, що від цих компетентних органів вимагається здійснювати нагляд за цими компаніями або установами як такими.

Також Держави-Члени повинні дозволяти своїм компетентним органам обмінюватися інформацією, що про неї йдеться у Статті 6, водночас беручи до уваги, що збирання або володіння інформацією ні в якому разі не означає, що ці компетентні органи можуть здійснювати нагляд за багатогалузевими холдинговими компаніями і тими їх дочірніми компаніями, які не є кредитними установами, або за дочірніми компаніями того типу, що про нього йдеться у Статті 3 (10).

4. Якщо кредитна установа, фінансова холдингова компанія або багатогалузева холдингова компанія контролює одну або кілька дочірніх компаній, які є страховими компаніями або компаніями, що надають інвестиційні послуги, і ці компанії є суб'єктами видачі дозволу, компетентні органи і органи уповноважені до нагляду за страховими компаніями або компаніями, що надають інвестиційні послуги, повинні тісно співробітничати між собою. Не відмовляючись від своїх відповідних обов'язків, ці органи повинні надавати один одному будь-яку інформацію, яка цілком вірогідно буде сприяти нагляду за діяльністю та загальним фінансовим станом компаній, що за ними вони наглядають.

5. Інформація, що її було отримано згідно з цією Директивою, і, зокрема, будь-який обмін інформацією між компетентними органами, що його передбачає дана Директива, повинні бути суб'єктом принципу збереження професійної таємниці, що його визначено у Статті 12 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ).

6. Компетентні органи, що здійснюють нагляд на консолідованій основі, повинні скласти переліки фінансових холдингових компаній, що про них йдеться у Статті 3(2). Ці переліки вони повинні передати компетентним органам інших Держав-Членів та Комісії.

7. Якщо при застосуванні цієї Директиви компетентні органи однієї Держави-Члена у специфічній ситуації мають бажання перевірити інформацію щодо кредитної установи, фінансової холдингової компанії, фінансової установи, компанії з надання допоміжних банківських послуг, багатогалузевої холдингової компанії, дочірньої компанії того типу, що про нього йдеться у Статті 6, або дочірньої компанії того типу, що про нього йдеться у Статті 3(10), розташованій у іншій Державі-Члені, вони повинні звернутися до компетентних органів даної Держави-Члена з проханням здійснити цю перевірку. Органи, які отримали таке прохання, повинні або самі здійснити цю перевірку у межах своєї компетенції, або дозволити здійснити перевірку тим органам, що звернулися до них з проханням про перевірку, або дозволити здійснити перевірку аудитору або експерту.

8. Не відмовляючись від статей своїх Карних Кодексів, Держави-Члени повинні забезпечити можливість покарання або заходів, спрямованих на ліквідацію помічених порушень або причин таких порушень, які застосовуються до тих фінансових холдингових компаній і багатогалузевих холдингових компаній, або їх керівників, що порушують закони, правила та адміністративні постанови, ухвалені з метою впровадження цієї Директиви. В певних випадках подібні заходи можуть вимагати втручання суду. Компетентні органи повинні тісно співробітничати з метою забезпечення бажаних результатів, що їх мають дати згадані вище заходи або покарання, особливо у випадках, коли керівництво фінансової холдингової компанії або багатогалузевої холдингової компанії перебуває поза межами її головного офісу.

Стаття 8

Треті країни

1. Комісія, у відповідь на вимогу Держави-Члена або з власної ініціативи, може подавати на розгляд Ради пропозиції щодо переговорів про укладення угод з третьою країною або країнами про способи здійснення нагляду на консолідованій основі за:

- кредитними установами, головні компанії яких розташували свої головні офіси у третій країні, та

- розташованими у третіх країнах кредитними установами, головні компанії яких - кредитні установи або фінансові холдингові компанії - розташували свої головні офіси на території Товариства.

2. Угоди, що про них йдеться у параграфі 1, повинні, зокрема, забезпечити:

- надання компетентним органам Держав-Членів інформації, яка є необхідною для нагляду, на основі їх консолідованого фінансового стану, за розташованими на території Співтовариства кредитними установами або фінансовими холдинговими компаніями, які мають за межами Співтовариства дочірні компанії - кредитні установи або фінансові установи, або мають участь у таких установах;

- надання компетентним органам третіх країн інформації, яка є необхідною для нагляду за головними компаніями, які розташували свої головні офіси на території цих країн, а свої дочірні компанії - кредитні установи або фінансові установи - на території однієї або кількох Держав-Членів, або мають участь у таких установах.

3. Комісія та консультативний комітет, що його було створено згідно зі Статтею 11 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ), повинні вивчати результати та наслідки переговорів, що про них йдеться у параграфі 1.

Стаття 9

Прикінцеві положення

1. Держави-Члени повинні надати чинності законам, правилам та адміністративним постановам, що є необхідними для виконання цієї Директиви, до 1-го січня 1993 р. Про це вони повинні негайно повідомити Комісію.

Коли держави-Члени ухвалюють згадані вище заходи, ці заходи повинні містити посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням під час їх офіційної публікації. Держави-Члени повинні вирішити, як саме робиться таке посилання.

2. Незважаючи на умови Статті 3 (5) і до надання чинності майбутній Директиві про капітальну адекватність щодо покриття ринкових ризиків, компетентні органи повинні включати до консолідованого нагляду фінансові установи, які здійснюють переважно ризиковану з точки зору ринку діяльність, згідно з методами, які ці органи мають визначити у світлі специфічної природи кожного конкретного ризику.

3. Держави-Члени повинні передавати Комісії тексти основних національних законів, що стосуються сфери застосування цієї Директиви.

Стаття 10

1. Цим Директива 83/350/ЄЕС анулюється з 1-го січня 1993 р.

2. В наведених нижче статтях слова "Директива 83/350/ЄЕС" необхідно заміняти словами "Директива 92/30/ЄЕС":

- Статті 5 Директиви 89/299/ЄЕС ( 994_450 ),

- Стаття 12(6), 13(3) та 15(2) і у п'ятому абзаці першого підпараграфа Статті 18(2) Директиви 89/646/ЄЕС ( 994_353 ),

- Статті 3 (3) Директиви 89/647/ЄЕС ( 994_354 ).

3. У Статті 1, пункт 5, Директиви 89/646/ЄЕС ( 994_353 ) та першому абзаці Статті 2(1) Директиви 89/647/ЄЕС ( 994_354 ) визначення компетентних органів необхідно замінити на наступне: "органи державної влади, що є уповноважені за законом або правилами здійснювати нагляд за кредитними установами".

Стаття 11

Цю Директиву призначено Державам-Членам.