Приєднуйтесь.
Директива Ради 69/335/ЄЕС "Про непрямі податки на мобілізацію капіталу" від 17 липня 1969 року
( Зміни до Директиви див. в Директиві Ради N 74/553/ЄЕС ( 994_296 ) від 07.11.74 )
РАДА ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
беручи до уваги Договір про утворення Європейського Економічного Співтовариства ( 994_017 ) та, зокрема, його статті 99 та 100;
беручи до уваги пропозицію Комісії;
беручи до уваги Висновки Європейського Парламенту;
беручи до уваги Висновки Комітету з економічних та соціальних питань;
враховуючи, що метою Договору ( 994_017 ) є створення економічного союзу, ознаки якого подібні тим, які мають місце на внутрішньому ринку, та, враховуючи, що однією з істотних умов досягнення цієї мети є сприяння вільному рухові капіталу;
враховуючи, що непрямі податки на мобілізацію капіталу на сьогодні використовуються державами-членами, тобто, мито, яке стягується з прибутків капіталу компаній і фірм, гербовий збір на цінні папери ведуть до дискримінації, подвійного оподаткування та нерівності, які впливають на вільний рух капіталу і які, відповідно, мають бути ліквідовані шляхом гармонізації;
враховуючи, що гармонізація таких податків на мобілізацію капіталу має бути організована таким чином, щоб мінімізувати наслідки для бюджетів держав-членів;
враховуючи, що утримання гербового збору на цінні папери однією державою-членом з іншої держави-члена, яка завозить або виробляє їх на своїй території, суперечить концепції спільного ринку, ознаки якого є такими ж, як і у внутрішнього ринку;
враховуючи, на додаток очевидність того, що утримання гербового збору на випуск цінних паперів для внутрішніх позик і завезення або випуск на ринку держави-члена іноземних цінних паперів є як небажаним з економічної точки зору, так і несумісним з сучасним розвитком податкового законодавства держав-членів у цій галузі;
враховуючи, що за цих обставин надається порада скасувати гербовий збір на цінні папери, незалежно від їх походження і незалежно від того, представляють вони власний капітал компанії, чи її позичковий капітал;
враховуючи, що концепції спільного ринку, ознаки якого є такими ж, як і у внутрішнього ринку, властиво, що мито на мобілізацію капіталу в межах спільного ринку компанією чи фірмою має накладатися лише один раз, і що рівень цього мита має бути однаковим в усіх державах-членах з метою не впливати на рух капіталу;
враховуючи, таким чином, що цей податок має бути гармонізований як стосовно його структур, так і стосовно рівнів;
враховуючи, що утримання інших непрямих податків із однаковими ознаками, такими як податок на капітал і гербовий збір на цінні папери, може підривати мету заходів, передбачених цією Директивою, і відповідно ці податки мають бути скасовані,
Держави-члени обкладають внески капіталу в компанії з акціонерним капіталом податком, узгодженим із відповідними положеннями статей 2-9, та яке надалі йменуватиметься "податком на капітал".
1. Операції, що передбачають стягування податку з капіталу, оподатковуються лише в тій державі-члені, на чиїй території знаходиться діючий центр управління компанією з акціонерним капіталом під час здійснення таких операцій.
2. Якщо діючий центр управління компанією з акціонерним капіталом знаходиться в третій державі, а його зареєстрований офіс - на території держави-члена, операції, що підлягають обкладенню податком на капітал, оподатковуються на території тієї держави-члена, де знаходиться зареєстрований офіс.
3. Якщо зареєстрований офіс та діючий центр управління компанією з акціонерним капіталом знаходяться в третій державі, постачання основного чи оборотного капіталу філіалу, розташованому на території держави-члена, може оподатковуватись в тій державі-члені, на території якої знаходиться філіал.
1. Для цілей цієї Директиви поняття "компанія з акціонерним капіталом" означає:
(a) компанії, які згідно із бельгійським, датським, німецьким, іспанським, французьким, грецьким, ірландським, італійським, люксембурзьким, нідерландським, португальським законодавством та законодавства Об'єднаного Королівства, відомі, відповідно як: іспанська, грецька, португальська мови;
(b) будь-яку компанію, фірму, асоціацію чи юридичну особу, акції на капітал чи активи якої можуть використовуватись в операціях на фондовій біржі;
(c) будь-яку компанію, фірму, асоціацію чи юридичну особу, яка здійснює прибуткову діяльність, чиї члени мають право розпоряджатись своїми акціями на користь третіх осіб без попереднього повідомлення, та які несуть відповідальність за борги компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи лише у розмірі своїх акцій.
2. Для цілей застосування цієї Директиви будь-яка компанія, фірма, асоціація чи юридична особа, яка здійснює прибуткову діяльність, вважається компанією з акціонерним капіталом. Однак, держава-член має право не вважати її такою з метою обкладання капіталу податком.
1. Наступні операції підлягають обкладанню податком на капітал:
(a) утворення компанії з акціонерним капіталом;
(b) перетворення компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи, яка не є компанією з акціонерним капіталом, на таку;
(c) збільшення капіталу компанії з акціонерним капіталом внаслідок внесків капіталів будь-якого виду;
(d) збільшення активів компанії з акціонерним капіталом внаслідок внесків капіталу будь-якого виду, враховуючи не акції на капітал чи активи компанії, а права, такі ж, які мають члени, такі як права голосування, доля на прибутки чи доля на прибуток від ліквідації;
(e) переведення з третьої держави на територію держави-члена діючого центру управління компанією, фірмою, асоціацією чи юридичною особою, чий зареєстрований офіс розташований в третій державі та який вважається в тій державі-члені для цілей обкладання капіталу податком компанією з акціонерним капіталом;
(f) переведення з третьої держави на територію держави-члена зареєстрованого офісу компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи, чий діючий центр управління розташований в третій державі, та який вважається в тій державі-члені для цілей обкладання капіталу податком компанією з акціонерним капіталом;
(g) переведення з держави-члена на територію іншої держави-члена діючого центру управління компанією, фірмою, асоціацією чи юридичною особою, який в останній державі-члені вважається, для цілей обкладання капіталу податком, компанією з акціонерним капіталом, але не розглядається як така в іншій державі-члені;
(h) переведення з держави-члена на територію іншої держави-члена зареєстрованого офісу компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи, чий діючий центр управління розташований в третій державі та який в останній державі-члені вважається, для цілей обкладання капіталу податком, компанією з акціонерним капіталом, але не розглядається як така в іншій державі-члені.
2. Капітал наступних операцій може продовжувати обкладатись податком тією мірою, до якої вони оподатковувались на рівні 1% станом на 1 липня 1984 року:
(a) зростання капіталу компанії із акціонерним капіталом внаслідок капіталізації прибутку чи постійних або тимчасових резервних фондів;
(b) зростання активів компанії з акціонерним капіталом внаслідок надання послуг членом, який не сприяє зростанню капіталу компанії з акціонерним капіталом, але який істотно впливає на зміну прав компанії або може збільшити вартість акцій компанії;
(c) позичка, отримана компанією з акціонерним капіталом, у випадку, якщо кредитор отримує право на долю в прибутку компанії;
(d) позичка, отримана компанією з акціонерним капіталом від її члена чи його дружини чи дитини, або позичка отримана від третьої сторони, у випадку, якщо вона гарантується членом при умові, що такі позички виконують ті ж функції, що і збільшення капіталу компанії.
Однак, Грецька Республіка визначає, які з вище перелічених операцій вона обкладатиме податком на капітал.
3. Утворення в тому сенсі, в якому це поняття використовується в параграфі 1 (a), не включає в себе зміну документа про утворення чи постанов компанії з акціонерним капіталом та, зокрема:
(a) перетворення компанії з акціонерним капіталом на інший вид компанії з акціонерним капіталом;
(b) переведення з однієї держави-члена до іншої діючого центру управління чи зареєстрованого офісу компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи, який вважається в обох держава-членах, в цілях обкладання капіталу митом, компанією з акціонерним капіталом;
(c) зміна цілей компанії з акціонерним капіталом;
(d) продовження терміну діяльності компанії з акціонерним капіталом.
(a) у випадку утворення компанії з акціонерним капіталом чи збільшення її капіталу чи активів, як передбачено в статті 4(1) (a), (c) та (d): на реальну вартість капіталу будь-якого типу, внесеного чи такого, що має бути внесений, членами, після зменшення об'єму взятої на себе відповідальності та об'єму витрат, понесених компанією в результаті кожного внеску. Держави-члени можуть відкласти обкладання капіталу податком до тих пір, поки не будуть зроблені внески;
(b) у випадку перетворення на компанію з акціонерним капіталом чи переведення діючого центру управління чи зареєстрованого офісу компанії з акціонерним капіталом, що передбачено статтею 4 (1) (b), (e), (f), (g) та (h): на реальну вартість капіталу будь-якого типу, який належить компанії на час перетворення чи переведення, після зменшення об'єму взятої на себе відповідальності та об'єму витрат, за які компанія на той час несе відповідальність;
(c) у випадку зростання капіталу внаслідок капіталізації резервних прибутків чи резервів, що передбачено статтею 4 (2) (a): на номінальний об'єм такого зростання;
(d) у випадку зростання капіталу, що передбачено статтею 4 (2) (b): на реальну вартість наданих послуг, після зменшення об'єму взятої на себе відповідальності та об'єму витрат, понесених компанією в результаті надання таких послуг;
(e) у випадку отримання позичок, передбачених статтею 4 (2) (c) та (d): на номінальний розмір отриманої позички.
2. У випадках, передбачених в параграфі 1 (a) та (b), держави-члени можуть вираховувати розмір податку на капітал, яким обкладається реальна вартість розподілених акцій компанії чи тих, що належать кожному члену. Це не застосовується до тих випадків, коли внески здійснюються лише готівкою. В жодному разі сума, яка обкладається податком, не може бути меншою за номінальний об'єм вартості розподілених акцій компанії чи тих, що належать кожному члену.
3. Сума, яка обкладається податком у випадку зростання капіталу, не включає в себе:
- розмір активів, що належать компанії з акціонерним капіталом, призначених для зростання капіталу та які вже підлягали оподаткуванню;
- об'єм позичок, отриманих компанією з акціонерним капіталом, перерахованих в акції компанії та які вже підлягали оподаткуванню.
1. Кожна держава-член може виключати з бази оподаткування, як це визначено статтею 5, суму капіталу, внесену членом із необмеженою відповідальністю, за зобов'язання компанії з акціонерним капіталом, як і долю цього члена в капіталі компанії.
2. Якщо держава-член виконує повноваження, передбачені в параграфі 1, наступні операції підлягають обкладанню податком на капітал:
- переведення діючого центру управління компанією з акціонерним капіталом на територію іншої держави-члена, яка не виконує такі повноваження;
- переведення зареєстрованого офісу компанії з акціонерним капіталом, чий діючий центр управління розташований в третій державі, на територію іншої держави-члена, яка не виконує такі повноваження;
- будь-яка операція, в результаті здійснення якої відповідальність члена обмежена його долею в капіталі компанії, зокрема, у випадку, якщо обмеження відповідальності є наслідком перетворення компанії з акціонерним капіталом на інший вид компанії з акціонерним капіталом.
Податок на капітал накладається в усіх таких випадках на вартість долі в активах компанії, що належить членам із необмеженою відповідальністю за зобов'язання компанії.
1. Держави-члени звільняють від обкладання податком на капітал операції, відмінні від тих, що передбачені статтею 9, які станом на 1 липня 1984 року вже були звільнені від оподаткування чи оподатковані на рівні 0,50% чи менше.
Звільнення від оподаткування регулюється умовами, які застосовувались на той час для надання права звільнення чи, що також може бути, для оподаткування на рівні 0,50% чи менше.
Грецька Республіка визначає, які саме операції вона звільняє від обкладання податком на капітал.
2. Держави-члени можуть або звільняти від оподаткування капіталу усі операції, відмінні від передбачених в параграфі 1, або накладати на них податок на капітал за єдиним рівнем, що не перевищує 1%.
3. У випадку зростання капіталу компанії згідно із статтею 4 (1) (c), що відбувається після скорочення капіталу компанії, як наслідку понесених витрат, та частина прибутку капіталу, яка дорівнює витратам, може звільнятись з-під оподаткування, якщо цей ріст капіталу відбувається протягом чотирьох років після початку скорочення капіталу.
Згідно із статтею 7 (1) держави-члени можуть звільняти від обкладання податком на капітал операції, передбачені статтею 4 (1) та (2), що стосуються:
- компаній з акціонерним капіталом, які надають громадські послуги, такі як гарантування послуг громадського транспорту, управління порту чи зобов'язання щодо постачання води, газу чи струму у випадку, якщо держава чи регіональні або місцеві органи управління є власниками принаймні половини капіталу компанії;
- компаній з акціонерним капіталом, які, відповідно до їх постанов, фактично, переслідують виключно та безпосередньо культурні, благодійні, гуманітарні чи освітні цілі.
Визначені види операцій чи компаній з акціонерним капіталом можуть підлягати звільненню з-під оподаткування, зменшенню чи збільшенню розміру податку з метою досягнення справедливості в оподаткуванні чи з соціальних міркувань, чи з тим, щоб надати можливість державі-члену владнати особливу ситуацію. Держава-член, яка вносить пропозицію вжити такий захід, у належний час передає справу Комісії, беручи до уваги застосування статті 102 Договору ( 994_017 ).
Окрім податку на капітал держави-члени взагалі не оподатковують компанії, фірми, асоціації чи юридичні особи, які здійснюють прибуткову діяльність:
(a) що стосується операцій, передбачених статтею 4;
(b) що стосується внесків, позичок чи надання послуг, які є частиною операцій, передбачених в статті 4;
(c) що стосується реєстрації чи будь-якої іншої формальної дії, необхідної до початку підприємницької діяльності, яку компанія, фірма, асоціація чи юридична особа, що здійснює прибуткову діяльність, може потребувати у зв'язку з її правовою формою.
Держави-члени не підлягають жодній формі оподаткування у випадку:
(a) створення, видачі, допуску до реєстрації на фондовій біржі, доступності на ринку чи використання на біржах акцій чи інших цінних паперів однакового типу чи сертифікатів, що засвідчують такі цінні папери, ким би вони не були видані;
(b) отримання позичок, в тому числі державних цінних паперів, сума яких підвищилась внаслідок видачі боргових зобов'язань чи інших цінних паперів, що передаються, ким би вони не надавались чи у випадку будь-яких формальностей, що стосуються позичок, чи у випадку створення, видачі, допуску до реєстрації на фондовій біржі, доступності на ринку чи використання таких боргових зобов'язань чи інших цінних паперів, що передаються.
1. Незалежно від статей 10 та 11 держави-члени можуть накладати:
(a) податок на переведення цінних паперів, незалежно від того, накладається він за єдиною ставкою, чи ні;
(b) податок на переведення, включаючи податки на реєстрацію землі, на переведення до компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи, що здійснює прибуткову діяльність, підприємницької діяльності чи нерухомого майна, розташованого в межах їх території;
(c) податок на будь-які активи, що переводяться до компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи, що здійснює прибуткову діяльність, якщо така власність передається з міркувань, відмінних від операцій із акціями компанії;
(d) податок на створення, реєстрацію чи виплату застави чи іншої виплати за землю чи іншу власність;
(e) податки, що сплачуються через оплату послуг;
(f) податок на додану вартість.
2. Податки, передбачені в параграфі 1 (b), (c), (d) та (e) є однаковими, незалежно від того, чи розташований діючий центр управління чи зареєстрований офіс компанії, фірми, асоціації чи юридичної особи, що здійснює прибуткову діяльність, на території держави-члена, яка накладає податки, чи ні; так само не можуть ці податки перевищувати ті, що застосовуються до подібних операцій в державі-члені, яка їх накладає.
Держави-члени до 1 січня 1972 року надають чинності цим положенням через закон, постанову чи адміністративну дію, що може бути необхідною для виконання положень цієї Директиви та негайно повідомляє про це Комісію.
Держави-члени гарантують передачу Комісії текстів головних положень міжнародного права, які вони послідовно приймають в галузі, на яку поширюється сфера дії цієї Директиви.
Ця Директива адресується державам-членам.
Офіційний журнал L 249, 03/10/1969 стор. 0025-0029
Датське спеціальне видання ...: Серії - I 69(II) стор. 405
Англійське спеціальне видання ...: Серії - I 69(II) стор. 412
Грецьке спеціальне видання ...: Глава 9 Том 1 стор. 20
Іспанське спеціальне видання ...: Глава 9 Том 1 стор. 22
Португальське спеціальне видання ..: Глава 9 Том 1 стор. 22
Переклад здійснено Центром порівняльного права при Міністерстві юстиції України.
