Рекомендація щодо процедур визначення умов зайнятості на державній службі N 159

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 7 червня 1978 року на свою шістдесят четверту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій щодо свободи об'єднання та процедур визначення умов зайнятості на державній службі, що є п'ятим пунктом порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми рекомендації, що доповнює Конвенцію 1978 року про трудові відносини на державній службі ( 993_187 ),

ухвалює цього двадцять сьомого дня червня місяця тисяча дев'ятсот сімдесят восьмого року нижченаведену Рекомендацію, яка називатиметься Рекомендацією 1978 року щодо трудових відносини на державній службі:

1. 1) У країнах, де процедури визнання організацій державних службовців застосовуються з метою визначення організацій, які будуть користуватися на переважній та на виключній основі правами, передбаченими розділами III, IV чи V Конвенції 1978 року про трудові відносини на державній службі ( 993_187 ), таке визначення повинно базуватися на об'єктивних і заздалегідь встановлених критеріях, що стосуються представницького характеру організацій.

2) Процедури, зазначені в пункті 1) цього параграфа, повинні мати такий характер, щоб не сприяти збільшенню чисельності організацій, які охоплюють одні й ті самі категорії службовців.

2. 1) У разі ведення переговорів щодо умов зайнятості відповідно до розділу IV Конвенції 1978 року про трудові відносини на державній службі ( 993_187 ) особи або органи, вповноважені вести переговори від імені зацікавлених державних органів влади, а також процедура застосування узгоджених умов зайнятості повинні визначатися національним законодавством чи правилами або іншими належними засобами.

2) Якщо для забезпечення участі представників державних службовців у визначенні умов зайнятості застосовуються інші методи, крім переговорів, процедура для такої участі та остаточного вирішення цих питань має визначатися національним законодавством чи правилами або іншими належними засобами.

3. Якщо угода укладається між органом державної влади та організацією державних службовців згідно з пунктом 1) параграфа 2 цієї Рекомендації, слід звичайно вказувати період, протягом якого вона діє, та/чи процедуру, за допомогою якої вона може бути розірвана, поновлена або переглянута.

4. У процесі визначення характеру та обсягу можливостей, які мають надаватися представникам організацій державних службовців відповідно до параграфа 3 статті 6 Конвенції 1978 року про трудові відносини на державній службі ( 993_187 ), слід враховувати Рекомендацію 1971 року про представників працівників ( 993_257 ).