Приєднуйтесь.
Конвенція про максимальний вантаж, допустимий для перенесення одним працівником N 127
( Рекомендацію до Конвенції див. в документі ( 993_180 ) від 28.06.1967 )
Статус Конвенції див. ( 993_383 )
Генеральна конференція Міжнародної організації праці,
що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 7 червня 1967 року на свою п'ятдесят першу сесію,
ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно максимального вантажу, допустимого для перенесення одним працівником, що є шостим пунктом порядку денного сесії,
вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції, ухвалює цього двадцять восьмого дня червня місяця тисяча дев'ятсот шістдесят сьомого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1967 року про максимальний вантаж:
Відповідно до потреб Конвенції:
a) вираз "перенесення ваги вручну" означає будь-яке перенесення на собі всього вантажу одним працівником, він охоплює підняття та опускання вантажу;
b) вираз "регулярне перенесення ваги вручну" означає будь-яку роботу, яка постійно або переважно полягає в перенесенні ваги вручну або містить звичайно, хоча і не постійно, перенесення ваги вручну;
c) вираз "підліток" означає працівника віком до 18 років.
1. Ця Конвенція застосовується до регулярного перенесення ваги вручну.
2. Ця Конвенція застосовується до всіх галузей економічної діяльності, в яких члени Організації встановили систему трудової інспекції.
Забороняється вимагати або допускати перенесення працівником вручну вантажів, вага яких може завдати шкоди його здоров'ю або порушити техніку безпеки.
Для потреб застосування принципу, викладеного викладеного в статті 3, члени Організації враховують всі умови, в яких має виконуватися робота.
Кожний член Організації вживає потрібних заходів для того, щоб будь-який працівник, котрого використовують на регулярному перенесенні вручну вантажів, крім легких, проходив до такого призначення достатню підготовку або інструктаж щодо методів праці, з метою охорони здоров'я та запобігання нещасним випадкам.
З метою обмеження або полегшення перенесення ваги вручну використовуються, наскільки можливо, відповідні технічні засоби.
1. Використання жінок і підлітків на регулярному перенесенні вручну вантажів, крім легких вантажів, обмежується.
2. Коли перенесенням ваги вручну зайняті жінки та підлітки, встановлюється значно нижча максимальна величина такої ваги, ніж та, що дозволена для перенесення ваги для дорослих чоловіків.
Кожний член Організації за допомогою законодавства чи в будь-якій іншій формі, що відповідає національній практиці та національним умовам, і після консультації з відповідними найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників вживає потрібних заходів для застосування положень, що містяться в цій Конвенції.
Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.
1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Міжнародної організації праці, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.
2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію двох членів Організації.
3. Надалі ця Конвенція набуває чинності відносно кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.
1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію.
2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим у цій статті, буде зв'язаний на наступний період тривалістю десять років і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду порядком, встановленим у цій статті.
1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.
2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.
Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй ( 995_010 ) повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.
Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.
1. У разі, якщо Конференція ухвалить нову конвенцію, що повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не передбачено іншого, то:
a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 11, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;
b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.
2. Ця Конвенція залишається у всякому разі чинною за формою та змістом відносно тих членів Організації, які ратифікували, але не ратифікували нової, переглянутої конвенції.
Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.
Дата набуття чинності: 10 березня 1970 року.
Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1965-1999, Том II
Міжнародне бюро праці, Женева
