Конвенція про обов'язковий медичний огляд дітей та підлітків, зайнятих на борту суден N 16

Статус Конвенції див. ( 993_344 )

{ Конвенцію переглянуто Конвенцією ( 993_519 ) від 23.02.2006 }

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Женеві Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 25 жовтня 1921 року на свою третю сесію,

постановивши ухвалити ряд пропозицій стосовно обов'язкового медичного огляду дітей та підлітків, зайнятих на борту суден, що є частиною восьмого пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює нижченаведену Конвенцію, яка називатиметься Конвенцією 1921 року про медичний огляд підлітків на борту суден і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ):

Стаття 1

Відповідно до мети цієї Конвенції термін "судно" означає всі кораблі або судна будь-якого типу, зайняті у морському судноплавстві, незалежно від того, чи є вони державною чи приватною власністю, за винятком військових кораблів.

Стаття 2

Використання праці дитини або підлітка молодшого, ніж вісімнадцять років, віку на будь-якому судні, крім суден, на яких зайняті лише члени однієї родини, має обумовлюватися наданням довідки про медичний огляд, яка підтверджує їхню придатність до такої роботи, що підписана лікарем, уповноваженим на це компетентним органом влади.

Стаття 3

Тривале використання праці дитини або підлітка на роботі в морі має бути обумовлене регулярним повторенням не рідше ніж один раз на рік медичного огляду і видачі після цього огляду нової довідки про медичний огляд, яка підтверджує придатність до такої роботи. Якщо термін довідки про медичний огляд закінчується під час перебування судна у плаванні, вона лишається дійсною до закінчення цього плавання.

Стаття 4

У невідкладних випадках компетентні органи влади можуть дозволити підлітку молодшого, ніж вісімнадцять років, віку піднятися на борт судна без проходження огляду, передбаченого у статтях 2 і 3 цієї Конвенції, однак за умови, що такий огляд буде проведено у першому ж порту, до якого зайде судно.

Стаття 5

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ).

Стаття 6

1. Ця Конвенція набуває чинності як тільки Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці.

2. Вона зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстровано в Міжнародному бюро праці.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності відносно кожного члена Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію в Міжнародному бюро праці.

Стаття 7

Як тільки в Міжнародному бюро праці буде зареєстровано документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці, Генеральний директор Міжнародної організації праці сповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці. Він також сповіщає їх про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, отриманих ним згодом від інших членів Організації.

Стаття 8

З урахуванням положень статті 6, кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, погоджується надати чинності положенням статей 1, 2, 3 і 4 не пізніше ніж 1 січня 1924 року і вживати заходів, потрібних для їх ефективного здійснення.

Стаття 9

Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її до своїх колоній, володінь та протекторатів відповідно до положень статті 35 Статуту Міжнародної організації праці ( 993_154 ).

Стаття 10

Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці і зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

Стаття 11

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

Стаття 12

Французький та англійський тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 20 листопада 1922 року.

Конвенції та рекомендації, ухвалені
Міжнародною організацією праці
1919-1964, Том I
Міжнародне бюро праці, Женева